Автореферат и диссертация по медицине (14.00.21) на тему:Патогенетический подход к разработке средств гигиены полости рта направленного кариеспрофилактического действия

pío ОД

o ¿ t.. >

MIHICTEPCTBO ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРА'1'НИ НАЦЮНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ ím. академика О.О. БОГОМОЛЫДЯ

На правах рукопису

ТЕРЕШИНА Тетяна Петр1вна

ПАТОГЕНЕТИЧНИЙ П1ДХ1Д ДО РОЗРОБКИ

ЗАС0Б1В ппени ПОРОЖНИНИ РОТА НАПРАВЛЕНО! КАР1еСПР0Ф1ЛАКТИЧН0! ДП

14.01.21 - Стоматолопя

Автореферат

дисертацп ка здобуття наукового ступеня доктора медичних наук

К и 7 в -

19 9 6

Дисертацгяю е рукопис

Робота виконана у Одеському науково-дослхдному институт! стоматолог:т

Науковг консультант«: доктор бгологгчних наук, професор

Левицький Анатолтй Павлович

доктор медичних наук, професор Носенко Костянтин Миколайович

Ойхщйщ опонекти: доктор медичних наук, професор

Грохольский Анатолхй Павлович

доктор медичних наук, професор Синищн Ростислав Георггйович

доктор медичних наук

ПолIтун Антош на Михайлхвна

Про в; дна организация Львхвський державний медичний

университет.

Захиет вхдбудеться "_"_1997р. о _годикг

на засхданнх спецхалгзовано? вченоу ради Д.01.21.07 Нащонального медичного ушверситету хм. 0.0.Богомольца за адресов 252057 у.КиТв-57, вул.Зоолог!чна,1

3 дисертащею кожна ознайомитися у бгблхотещ Нащонального кедичного унхверситету (м.Китв, вул.Зоологхчна.З)

Автореферат роз!Сланий ''_."__199 р.

Вчений секретар

спещалт зованоУ вченоТ ради

БОРЙСЕНКО А.В.

ЗАГАДША ХАРАКТЕРИСТИКА РОВОТИ

АКТУАДЬШСТЬ ПРОБЕЕМИ

Проблема ыасово! захворюваност1 населения Kapiecem зуб:в здав-ка i пост1йно.знаходиться в центр: уваги як теоретик:в, так i практична лхкаргв. Це зумовлено значною питомою вагою зазначено? патолог! У в структур! етоматологхчних захворювань i гстотнимк матерх-альними затратами на Н лхкування та профилактику.

За останш роки медична наука досягла значного ycnixy в роз-робщ шлях!в i метод1в профилактики Kapiecy зубгв, створен! нащо-нальнх программ, якх передбачають проведения глобальних державних заход1в (фторування питноУ води, солх, молока) i хндивхдуаяьних (фтористх лаки, аплхкаш? та хн.) заходхв.

Проте, незважати на впровадження ефективних заходхв поперед-ження Kapiecy, на популящйному piBHi не виявлена поштна тенденция до зниження цього захворювання, що пов'язане, в значкхй vtipi, з недостатньо масовим охопленням населения проф1лактичними заходами. Вих1Д is еитуащ! бачиться такий - принципова переорхентащя дако! проблеми, а саые: широке впровадження i популяризация доступних спо-собхв профилактики, до яких, в першу чергу, сл1д вхднести ращональ-ну ririeHy порожнини рота.

3i6paHo богато данкх, якх свхдчать про зв'язок ririenn порожнини рота з захворюванхстью KapiecoM /Д.Е.Варне, 19Б1; С.А.Васина, 1983; В.Е.Скляр и соавт., 1990; Т.Ф.Сочнева, 1990; ¿.Х.Халилов и соавт., 1990; Jenkins, 1985; Venkalah.ti,Paunio, 1989/. Створе-ний всесвхтшй банк хнфоркащ? в галуз1 eniflewionorii стоматологхч-них захворювань i ririeHH порожнини рота, зхбранх повгдомлення про дослхдаення в щй область в яких достатньо обгрунтована ведуча роль органтзащТ ращонально! гтзни порожнини рота при проведен-hi комплексно! профкта.кткки Kapiccy /А.й.Рыбаков, 1976; Д.Е.Барнс, 1981; Г.Н.Пахомов, 1982; Ю.А.Федоров, Н.В.Цкбуленко, 1984; В.К.Леонтьев и соав., 1986; Ю.А.Федоров и соавт., 1988; Murray, 1983; Kbnig, 1984; Brudevold et al., 1988/. I при цьому важ-ливе значения придаеться засобам, цо використовуються для догляду за порожниною рота. Вони повинкх за рахунок очищаючо? дхУ та бхолопч-но активних компонент! в, hki входять до 1х складу, впливати на ос-hobhi ет1олог1чн1 фактори Kapiecy i перешкоджати розвитку патологхч-ного процесу.

В останш роки прийнято вважати, що головням патогенним фактором розвитку Kapiscy являються продукти життед!яльностх мхкроор-

ганхзшв i, в першу чергу, кислоти, що призводять до осередково! дем!нерал1защ1 емалх /В.К.Леонтьев, 1994; Nuwnen, 1986; Bue et ai, 1987; Alabusua et al., 1989/. Проте за умов ф1310логхчного пе-ребхгу npoqeciB мхнералхзахд! ыхкробний фактор нейтрал1зувться i явгаца кислотно! дем1нерал1зацх! не вгдбувавться. Саые цей факт Л1Г в основу робочо! концепвд! даного дослхдження, суть якого поля-гае у вивченш ключових ланцюгх в порушення гомеостазу в порокнинх рота при Kapieci i розробщ принципов щлеспрямовано! регулящï npoqeciB Ы1нерал1завд1 з використанням засобхв riгхени порожнини рота.

На ф13ико-ххм1чн1 процеси, якх протхкають в порожнинх рота,мо-же направлено впливати регулярне застосування для догляду за нею засобхв, включающих спевдальнх бхологхчш добавки, серед яких най-б1лыв широко використовуються фториди. Зстановлено, що чистка зу-бхв фторвшщуючими зубними пастами призводить до зниження кархесу зубхв В1д 20 до 50% /Е.И.Пашнина и соавт., 1984; Е.З.Боровский, 1989; Class, Siliere, 1978; Trelde, 1984; Ripa, 1988/. Досить роз-повсюджено застосування зубнях ririeHiwînx засобхв, включаючих фос-фати, Kapiecnpo$iлактична ефектившсть яких реалхзуеться за рахунок насичення слини фосфором. Вшсприяе дгдвищенню буферно! smkoctï слини, а також активно бере участь в обмхш слина-емаль, включаю-чись в оксиапатит /Л.Х.Барон, П.А.Леус, 1971; -Ericsson, 1965/.

Вхдош дан1 про ефективне використання з кар1еспроф1лактичною метою засобхв для догляду за порожниною рота, якх мхстять шшьане-ральш комплекси /Г.Н.Пахомов, 1982/.

Взагал1, кархеспрофхлактичних засобхв для догляду за порожниною рота в1домо достатньо багато, вони мають рхзний склад, включають бхологхчно активщ добавки, однак, в бхльшостх випадкхв, - це мх-неральш компоненти. Проте е ряд питань, hkï не знаходять пояснения або недостатньо вивчеш. Наприклад, практично невивченими лишаються питания про включения до складу засобхв для догляду за порожниною рота компонент в, що вхдносяться до групи бтогенних стимулятор! в i вплив ïx на перебхг Kapiecy.

Вхдсутщ KOHKperai рекомендащ! до застосування рхзних по складу кархеспрофхлактичних засобхв для догляду за порожниною рота, тобто, якх 1з них можуть бути засобом первинно! профхлактики, a kkï - сприяють активн1й ремхнералхзащ! при висок1й 1нтенсивност1 Kapiecy. Практично невхдомо, як засоби догляду за порожниною рота, що включають кар1еспроф1лактичн1 добавки, впливають на зуби дорослих людей, у яких процеси MiHepani3aiçcï протхкають з меншою хнтенсив-

hïctk).

Вирхшення поставленних питань слхд вважати актуальною проблемою сьогодення, так як рацхональний догляд за порожниною рота за лишаеться найб1льш ыасовим I дхйовим методом профилактики кархесу

" МЕТА I ЗАДАЧ! Д0СЛ1ДШНЯ

Метою даного досл1джнння являеться розробка патогенетично обгрунтованих принципIв використання нових засобхв г1г1сни порожни ни рота для профхлактики кархесу зубхв з врахуванням !ндив1дуаль-ных х вхкових особливостей стану мхнералхзуючо! еистеми порожнини рота.

Для досягнення вказано? мети були поставлен! елхдуючх задета:

1. Вивчити в1Ковх особливост1 М1нерал1зуючих властивоетей слини. Визначити ключовх ланцюги порушення гомеостазу в порожним рота при 1нтенсивному ураженнх зуб1в кархесом.

2. Визначити основш налрямки нархеспрофхлактжшо! Д1? засобг для догляду за порожниною рота.

3. Провести пощук бхологхчно активних компонент!в I обгрунту-вати дощлыпсть включения 1х до складу засобхв г1гхсни порожнини рота з кархеспро$1лактичною метою.

4. Розробити рецептури лхкувально-профхлактичних засоб|в для догляду за порожниною рота, приэначених для профхлактики кархесу.

5. Провести експериментально-клхшчщ дослхдження розробленкх засобхв з метою виявлення кархеспрофхлакткчно? ефективнност1 х мехам зма кар1еС1НГ1буючо? дхТ.

6. Зивчити в експериментх I клгнхщ вплив рхэних по складу зубних паст на перебхг кархозного процесу I мхнералхзуючу функщю слини в рхзних вхкових трупах.

7. Обгрунтувати застосування з кархеспрофхлактичною метою

р1знгос по складу зубних паст в залежност1 В1Д хнтенсивностх кархес}

НАУКОВА НОВИША

Вивчеш Б1ков1 особливостг мхнералхзуючих властивостей слини та визначещ ключовх ланцюги порушення гомеостазу в порожним рота при хнтенсивному ураженнх зубхв кархесом. У кар1есхильних д1Тей спостерхгаеться збхльшення в слин1 концентрацх! кальцхю з одночас-ним понижениям вмхсту фосфору та ыагнгю, що являеться ознакою зм1-щення процесхв щнералхзащ! в б1к дем1нерал1защ1.

На основ1 вивчення показншив слини, як1 вхдображають II М1не-ралхзуючу зд!бн1сть, встановлено, що В1к д!тей 12-13 рок!В е вткок

б

ризику для початку активного кархозного процесу i потребуе проведения найбгльш 1нтенсивних проф1лактичних заходхв, серед яких одне

13 головних шсць повинно займати регулярне викорисгнання для догляду за порожниною рота засобхв направлено! Kapiеспрофхлактично? Ali.

Вперше доказано, що змхна концентращ! кагшю в слит може служити дхагностичною ознакою: зыеншення вшсту магнхю при одномоментному збгльшеннх концентращ I калыцю вказуе на перевагу про-цес1в дем1нерал1зацхт в порожним рота.

Визначеш основм напрямки кархеспрофглактично! дх! засобхв для догляду за порожниною рота, а саые: зб1льшення ремхнералгзую-чого потенщалу слини, зб1лыпення резистентностг емал1 3y6iB i при-гмчення життед1яльност1 мхкроорганх змх в - головного патогенетич-ного фактору Kapiecy.

Вперше розроблем рецептура 17 лхкувально-профхлактичних засобхв для догляду за порожниною рота, якх призначем для профхлактики Kapiecy. 1з них вперше в вхтчизшпий стоматолог! вивчена i запро-понована жувальна гумка, яка шстить порошок яечно! шк^ялупи.

Встановлено, що одним 13 ведучих мехам змх в Kapi ecnpo$i лактично? дх! засобхв ririeHK порожнини рота являвться стимуляция функвд-онально! активное« слинних залоз. Встановлем також рхзнищ в ме-ханхзмах fli! фторвмхщуючих, включаючих комплекса макро- i мхкроеле-ментгв а також ßioremi стимулятори засобхв, Вперше показано, що при загальноыу кархеспрофхлактичному ефект1 фторвмхщуючих зубних паст встановлений факт хндивхдугшьного сприйняття фтору як iHriöi-тора Kapiecy.

Встановлено, що Д1ТИ з високим еприйняттям до кархесу активно реагують на кар1еспроф1лактичш заходи. Активний кархозний процес в молодому вщх 6iльш всього хнгхбуеться фторвмхщуючими зубними пастами, в зрглому ж вхвд - вони меньш ефективнх.

Вперше розроблена стратегхя рекомендащй по рацхональноыу ви-користанню з Kapi ecnpofi лактичною метою ргзннх за складом засобгв по догляду за порожниною рота, яка враховуе стушнь ураженост1 зу-бхв KapiecoM i bxkobi особливостх М1нерал1зац1! 3y6ie.

ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕНИЯ РОБОТИ

Запропонован1 для впровадження в промислове виробництво 17 ai-кувально-профглактичних засобхв для догляду за порожниною рота, проведем ix токсикояогхчм дослхдження, рецептури затвердженх Санепiдуправл!нням МОЗ Укра!ни.

Обгрунтован! нов1 шдходи до застосування piзниx за складом кархеспрофхлактичних засобхв для догляду за порожниною рота: фторвмхщуюч1 засоби рекомендуеться застосовувати з лхкувальною метою Д1тям з декомпенсованим переб1гом каргесу; дорослим людям в кархеспрофхлактичному в1Днотенш 61 льш ефективш зубнх пасти та хнш засоби, якх 1нг1бують утворення зубного нальоту, а такояс тх, до складу яких входять комплекси макро- х м1кроелемент1В, бхогеш стимулятори.

Матер1али дослхджень лягли в основу слхдуючих методичних I нормативних документ в: "Методические указания по эксперименталы ыу и клиническому испытанию гигиенических и лечебно-профилактичес них средств для ухода за полостью рта", технхчш умови;"Зубные эликсиры", "Тонкоизмельченный порошок яичной скорлупы", "Зубные пасты на основе гидроксида алюминия", "Мятно-пшеничный экстракт водно-спиртовый"•

1Идгатовлена х видана в спхвавторетв1 монографхя "Гигиена пс лости рта в профилактике основных стоматологических заболеваний' Вперше запропонован1 для включения до складу засобхв по догляду за порожниною рота з кархеспрофглактичною метою слхдуэчх компоненти: порошок шкаралупи курячих яець, пелохдхн, бхотрит, пи; зеленого чаю, екстракти обл1пихи, еххнаце! пурпуровоУ, протеаза С

0СВ03Н1 ПОЛОЖЕНИЯ ДИСЕРТАДП, ЯП ЗШОСЯТЬСЯ НА ЗАХИСТ

1. Вхков! I 1ндив1дуальн1 особливост1 виявлення кар1есоген-но! ситуавд! в порожнинх рота, як1 лолягають в зниженш рй слини I зменшен1 в гай концентращ? фосфатхв I 10Н1в магшю при одномоментному збхльшеннх вмхсту кальщю.

2. Патогенетично обгрунтоваш мехащзми впливу на процеси мх нерал1защ1 зуб1В з допомогою засобхв г1гхени порожнини рота направлено! Д11 з врахуванням фактору в1ку I 1ндив1дуально1 схиль-ност1 до розвитку кархесу зубхв.

3. Дощльнхсть використання з кархеспрофхлактичною метою в склад1 засоб1в Г1Г1ени порожнини рота б1огенних етимулятор1в. Ме-хан1зм реал1защ1 Ух специфичноI дх1.

4. Аспекти ефективного використання з кархеспрофхлактичною метою фторидхв в склад1 засобхв гх;гхени порожнини рота. Способи потенщввання кар1есхнг1буючо! фтору.

5. 17 нових патогенетично обгрунтованих кар1 еспроф!лактичних засобхв для догляду за порожниною рота.

АПР0БАЦ1Я РОБОТИ

Ochobhi положения дисертащ! викладено на УП з'?зд1 стомато-noriB Укра!ни (Львхв, 1989), I з'?зд1 стоматолог!в Азербайджану (Баку, 1989), Всесоюзнгй конферешц! стоматологов (Свердловськ, 1991), науково-практичнхй конференвд!, присвячнщй 65-pi44n Одесь-кого НД1 стоматологх! (1993), I Навдональному з'1здц фармаколоив УкраТни (Полтава, 1995), IУ конгресх cbitoboI федеращТ украТн-ських лхкарських товариств (Одеса, 1996), ВсеукраТнсыйй науково-практичшй конференщ! л1кар1в-стоматолог1в (Полтава, 1996).

По тем1 дисертащ1 видана I ыонографхя, опублхковано 29 роб1т в журналах та збхрниках, отримано 9 авторських св1доцтв, поданх 2 заявки на виназад.

ОСОБИСТИЙ ВНЕСОК АВТОРА

Автором сформульована мета i задачх дослхдження, розроблена досл1дницька програма, проведенх експериментальнх i KniHiuHi дослхдження, проанал1зовам i науково обгрунтоваш результати Bcix до-сл1джень. Самост1йно розроблеш рецептури i схеми технолог1й при-готування в промислових умовах засобхв для догляду за порожниною рота. Дисертащ я в особистою роботою здобувача.

ВПРОВЩЕННЯ В ПРАКТИКУ

8 розроблених ni кувально-профх лактичних засобхв для догляду за порожниною рота впровадженх в промислове виробництво: зубщ пасти "Старт", "Зодиак" - на Московському виробничому об'еднаннх кос-метично! промисловоси "Свобода"; зубщ пасти "Фламинго", "Шалфей-ная" i зубний ел1сир "Эффект" - на Харьк1вськ1й парфюмерно-косметич-Н1й фабрищ "Эффект"; зубна паста "Хвойная" - на Краснодаре^ й парфюмерно-косметичшй фабрищ "Сувенир"; зубний елхксир "Фитодент" - на Лубнянському ххмфармоб'еднаннх; зубний елхксир "Биодент-2" -НВА "Одеська б10технолог1Яи.

Bei розроблещ рецептури засоб1в ririeHH ротово! порожнини уз-годжен1 i затвердженх МОЗ УкраТни, а 8 хз них впровадженх в виробництво.

Рекомендащ! по догляду за порожниною рота з використанням но-вих зубних ririeHi4HHx 3aco6iB впроваджеш в стоматолопчних mwii-кл1Н1ках УкраТни. Maтepiaли дисертащ! введещ в курс iнфopмaцi! i стажування Одеського НД1 стоматолог!i.

ОБСЯГ 1 СТРУКТУРА ДИСЕРТАЦП

Дисертащя викладена на 289 стор1нках машинописного тексту. Бона складаеться хз вступу, огляду лхтератури, 4 глав власних до-слхджень, заключения, висновк1в, практичних рекомендащй, б1бл1о-граф1чного вказ1вника (229 В1тчизняних та 343 1ноземних джерел), додатка. Роботу 1люстровано 27 таблицями та 4 малюнками.

ЗМ1СТ РОБОТИ

ОБ'вйГИТА МЕТ'ОДИ дол1доння

Вир1шення поставлених задач зд1йснювалось в експериментх I кл1Н1Ц1 з використанням комплексу лабораториях метод1в дослхдження (ф1зико-х1М1Чних, бхох1М1чних, М1кроб1олог1чних) I адекватних екс-периыентальних моделей стоматолог1Чних захворювань, як1 дозволили отримати необххдний матерхал для теоретичних висновк1в, практичних рекомендащй I розробити 17 нових л1кувально-проф1лактичних засоб1 догляду за порожниною рота.

Об'ектами експериментального дослхдження були бхлх щури, об''е тами кл1н1чного дослхдження - учш середшх загальноосв1тн1х шкхл а також доросл1 люди В1Д 18 до 60 рокхв, що проживають в 0дес1.

Всього було проведено 6806 лабораторних анал131в, використано 530 б1лих щур1в. 3 кл1Н1ЧШХ 1спитах прийняло участь 460 людей.

Ф13ико-Х1М1ЧН1 дослхдження включали визначення абразивних, шнних властивостей зубних паст, а також рН зубних паст I елхкси-р1в.

Мхкробхологхчнх досл!дження проводились в в!дпов1дност1 з установленный вимогами до розроблених засоб1В для догляду за порожниною рота I включали визначення бактерхального забруднення, а також антим1кробних властивостей по вхдношенню до типових тест-культур патогеннисм1кроорган1зы1в.

Вмхст кальщю, фосфору I магшю у вода х б1олог1чних середо-вищах (надосадовгй фракщТ слини) визначали спектрофотометричним методом (В.Г.Колб, В.С.Камышников, 1982).

При про веде нш експериментальних дослхджень використовували одно- I двумхсячних б1лих щур1в обох статей. В доелШ тварини зна ходились в!д 45 до 130 дшв в залежностх В1Д поставлено! мети. Ка-рхеспроф1лактичну Д1Ю засоб1в вивчали на моделх кархесу, шляхом ви годування тварйн спещальним ращоном Стефана (1955), а також ш-тактних тварин.

Як контроль використовували зубш пасти, ел!ксири, порошок I

жувальну гумку, до складу як их не включали бхологччно активнх компоненти (плацебо).

Тваринш щодня (5 раз1в на тиждень) проводили чистку зуб1в пастами I порошками, а також полоскания рота розведенням елхксиру.

По зак1нченн1 експерименту тварин забивали П1д рауш-наркозом методом тотального кровопускания. У них вид1ляли зубо-щелепш блоки I шд лупою вивчали 1нтенсивщсть ураження зуб1в кархесом.

Ощнку кархесу у тварин проводили по 2-ом показникам: числу кар1озних уражень в середньому на одного пцфа I глибит ураження зуб1в в балах. Кар!ее класифхкували сл1дуючим образом: початко-вий - кархозна порожнина в межах емаях (I бал); еередтй - кархоз-на порожнина захоплюе верхнх шари дентину(1,5 бала); глибокий -велика порожнина, яка досягае пульпово! камери (2 бала).

Кл1шчн1 дослхдження проведенх на дхтях (школяр! 7-16 рокхв) I дорослих людях. У них вивчали захворювамсть кархесом х проводили дослхдження слини.

1нтенсивтсть кар1есу у датей вивчали по середньому значению 1ндекс1в КПВ (пост1йних) I кп (молочних) зубгв I порожнин (Т.Ф.Виноградова, 1988).

Дослхдження слини включало визначення швидкост1 слиновщц-лення, рН 1 буферно! емкост1 слини, вм1ст в шй калыцю, фосфору, та магтю.

Зб1р слини проводився напдесерце у градуйовану пробхрку -к1лькхсть одноразового збору 3 мл. Швидмсть слюновидхлення вира-жали об'емом видхлено! слини за одиницю часу (мл/хв).

рН слини визначали на ушверсальному 10жшр1 ЕВ-74. За одиницю емкост1 слини умовно прийнята ешисть такого розчину, для зм1Ни рН якого на одиницю потрхбно ввести сильно! кислоти або лугу в к1лькост1 I г-екв на I л розчину. Для контрольного вимхрю-вання рН використовували 0,1 и НС1.

При вивченш складу I властивостей слини основною умовою бу-ло: повна санащя порожнини рота; В1дсутн1сть видимих запальних явищ, наявтеть не меньш, шх 20 зуб1в, вхдеутнхеть зммних I великих по довжинх незнгмних зубних протезтв.

При досл1даенн1 ефективносм розроблених засобхв гхг1ени порожнини рота дотримувались слхдуючих правил: чистку зуб1в пастами I порошком виконували на протяз1 1,5-2 хвилин ниткою середньо! жорсткост1 з використанням основних заходхв правильно! чистки. Центральна зуби чистили вертикальними "вимхтаючими" рухами зверху униз на верхтй щелепх I знизу уверх - на нижшй; зовшшм поверх-

hï кутнхх зуб1в очищали круговими "П1дметаючими" рухами, а внут-рхшш поверхнх - короткими "шкрябуючими" рухами. IIotïm порожнину рота промиЕали еодою. .. .

Зубнх елхксири розводили хз розрахунку 25крапель на 1/2 склян ки води. Полоскания рота проводили 3 рази на день. Жування гумни Еиконували I раз на день на протязх 15 хвилин.

Статиетичну обробку даних проводили за методом Е.В.Монцевичу-те-Ер1нгене /1964/ з використанням - "t-критерхю Стыэдента.

ДоетоЕхрнхсть рхзнищ /Р/ визначали сл1дуючим чином:х- / 0,05 - / 0,02;^ - £ 0,01; ^ - / 0,002; ^^ - / 0,001.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСДТДШШЯ ТА IX ОБГОВОРЕН®

OflHïero Î3 голоених задач досл1дження було еивчити bïkobï особ ливостх М1нерал1зуючих властивостей слини, визначити ключовг лан-цюги порушення гомеостазу в порожнин1 рота при хнтенсивному уражен: зуб1Е KapiecoM i, виходячи хз отриманих результате, вид1лити вхко-eï групи риэику, щоб окреслити б подальшому стратег;» розробки па-тогенетично обгрунтованих кархеспрофглактичних эасобх в для догляду за порожниною рота.

Нормальний nepe6ir npoiiecÏE мхнералхзацх! Б порожнин! рота залежить ехд слхдуючих взаемозалежних фактор1Е: насичення слини калыцем i фосфатами; актиЕност1 peaKuiï середовища i буфернох ем-koctï слини /В.К.Леонтьев,1978; Е.В.Боровский,В.К.ЛеонтьеЕ,1990; Edgar ,1990/. При цьому основною умовсю ЯЕЛяеться постхйне pÏBHO-мхрне продукування /видхлення/ слини слинними залозами. Kapieco-генну ситуащю в порожним рота може викликати змхна любого хз вказаних факторхв.

Нами були проведет д0сл1дження складу i властивостей слини 7 EÎкових труп дхтей та дорослих людей: 7-8, 12-13, 15-19, 26-39, 40-45 та 46-60 рокгв.

Визначали швидкгсть елиновидхлення, рН i буферну емжхсть слини i emïct в н1й калыцю, фосфору та магнхю. Розраховували спхвв1д-кошення фосфор/кальцгй, фосфор/магн1Й, кадьцхй/магн1й.

Идставога для визначення в слин1 концентрацх! магнхю послужилс ге, що EÏH вхдхграе 1Стотну роль в минеральному oômïhï органхзму, 1ктивуе ферментнг реакцхЗЕ, зокрема лужну фосфатазу, i, в той же час ^едостаньо широко вивчений в стоматологхчному аспект!.

Результата дослздкення показали /табл.1/, що Î3 збхльшенням si <у достов1рних змгн зазнають рН слини i bmïct в шй магнхю - рН в зторону щдЕИшення лужности i зб!льшення концентрации магнхю.

Таблиця I

Склад I властивост! слини людей р1зного в1ку (М+м)

В I к обстекених !Швид-!кисть !слинови- рн слини {Вуферна }емн1сть Iслини 1 1_В_м_1_с_т_1ммоль/л2______ |кальц1го1фосфору 1магнию ! ' 1 ! Сп1вв1зношення '] Р/Са !~Р/Мз" ~ ! ' | Са/Мд" 1 ! Т ! ! .1

Середн1 данХ (п=250) 0,62+ 0704 6,68 +0,07 5,46 +0,65 1,184 5,56 +0,042 +0,21 0,269 ±0,011 4,84 +0,28 21,34 ±1,25 4,81 ±0,16

7-8 рок1в (п=153) 0,61+ 0705 6 ,42*** +0,03 5,14 +0,18 1,148 бТ78 ±0,049 ±0,17 0,250 ±0,017 5,03 ±0,30 23,12 +1,08 4750 +0,27

12-13чрок1в (п=3б) 0,52+ 0703 б здххххх4 75 +0,02 +0,30 17330х 4788х +0,060 +0,26 0,235х +0,014 3 б7хххх ±0,18 20,76 ±1,12 +0,24 ЬЧ ю

15-19 рок1в (п-ИГ 0,51+ 0709 6,64 +0,12 4,11 ±1.4 1,040 5,60х +0,051 +0,31 - 5,38 +0,56 - -

20-25 рок1в <п-ИГ 0,75+ 0714 6,75 ±0,13 6,59 ±0,80 1,160 5759 +0,052 +0,43 0,280 ±0,008 4756 +0,34 18,50 ±1,59 4 23хххх ±0,07

26-39гок1в (п=16) 0,64+ 0710 6,88 +0,08 бТ84 +0,99 1,092 5798 +0,050 ±0,16 - 5754 ±0,31 - -

40-45 рок1в (п=13) 0,63+ 0709 6792х +0,09 бТ08 +0,89 17^56 5754 ±0,026 ±0,31 0,315ххх ±0,012 4,42 ±0,23 17,17х _±1,09 4,02^ +0,15

46-60 рок1в (п»Ю) 0,69+ 0718 6,77 +0,11 4,70 +0,62 17260 5780 ±0,046 ±0,22 - 4,60 +0,27 - . -

Прим1тка:х - достов!рн!сть розрахована у в1дношен1 до середн1х даних

^бхльшуетьея, хоч i не так значно, концентрац1я кальц1ю.

Поматно в1др1знябться склад i властивостг слини д1тей 12-13 ро-:1в. При цьому суттеву в1дм1ну, в nopiBHHHHi з середн1ми даними, ¡ають так! показники як pH слини (в сторону закислення), втст в нхй !алыпю (збальвення), фосфору (знйженняГ/ магнию (знияення) i cniBBir юшення цих компонентов - зменшення фосфорно-калъщевого коефгщенту : збхльшення кальц!й-магн1евого.

Ми зробили епробу просл1дити залежнхсть Mins окремими показника-«и i встановили, що, наприклад, MiK змгнами pH слини i насиченням II {альц!ем i фосфором TicHoro взазмозв'язку не встановлено. Одкак у 12-13 р1чних дхтей на фон1 високого вм1сту в слин1 калыЦю pH значно ,1ивчий за середн! показники.

Що ж до cniBBiднокення калыЦю та фосфору, то найбхльш низький £осфорно-кальц1евий коефпЦент спостер1гався у д1тей 12-13 рокхв, а найб1лыд високий, який св:дчить про превалювання фосфору над кальщег в rpyni людей середнього BiKy (26-39 рок1в).

Ц1кава законом1рн1сть виявлена при nopiBHHHHi насиченост1 слини кальщем i магшем. Дуяе високе значения кальщй-маппевого коефа-щенту в1дм1чалось у 12-13 р1чних П1дл1тк1в, тобто калыдю значно бЪтьше, н1ж магн!ю, а найбхльш низьке - у людей 40-45 рокхв.

Таким чином, найб1льш cyTTesi в1дм1ни на фон! усереднених данкх мали показники слини 12-13-р1чних д1тей. Зм1ни, HKi спостер!галися, слз.д все-таки трактувати як ознани зкйщення процесхв мшералхзацП в сторону демхнералхзацП, i пояснения цього мове бути, наприклад, сл1дуючим: в1дбуваеться трансформац1Я в молекул! гпдроксиапатиту. Хдеальний гчдроксиапатит micthtb 10 молекул кальц1ю i молярне сп!в-в!дношення Са/Р 1,67. При патологП (кислотн1й розчинност! емалд.) в першу черту в!дбуваеться "вимивання" калыДю 13 зуба в навколишне середовище (слину), а Micue кальц1ю в кристал1чн1й реситц! емалх займае 1нший елемент з близьними властивостями Цзоморфне заьищення) в даному випадку - маппй. Утворюегься, наприклад, 9-ти кальщевий г!дроксиапатит i коеф1ц1ент кальц1й/фосфор зменшуеться. При цьому в слин! в5.дм1чавться зб1льшення 1он1зованого кальщю, а bmict магн!го зменшуеться за рахунок участ1 в 1зоморфних реакщях.

Можна таков припустите, що зменшення концентрации магн!ю в сли-Hi зумовлено i ihiiihm фактором - масовими витратами магнш на реакц!: зв'язан! з надзвичайно 1нтенсивним формуванням организму д!тей qiel Быково! групи, наприклад, наростанням м'язово! тканини. Але з яко! < причини не зменшувалась концентрац1я магнш - цей факт, очевидно,

зумовлюе ще один момент, а саме, зниження вм1сту фосфору в слин!. В1домо, що магнхй являеться активатором ферменту лужна фосфатаза -головного регулятора фосфорного обману. Утворювться як би замкнутий ланцюг: зменшення концентрацП магнш зниження активност1 лувноа фосфатази гальмування фосфорного обмз.ну ^ зменшення доставки фосфору в тнанини'зуба- 1 слину зниження рем1нерал1эац11. А оставив К1-льце, як св!дчать результата досл1дяення В.К.Леонтьева (1978), харак-теризуеться зниженналконцентрацП фосфатгв 1 зростанням- кальцш.

1зоморфне зам1щення в молекул! г1дроксиапатиту являеться небла-госприятливим фактором, який знижуе резистентн1сть емал!. I тому нап-рошуеться важливий висновок, що якщо в цьому в1ц1 не приймаються заходи, спрямован1 на урегулювання процес1в м!нерал1зацП 1 змз.цнення структури емал!, то це мояе з'явитися передпосилкото для розвитку нарезного процесу в подальиому.

Для п1дтвердження отриманих даних 1 зроблених на !х основ1 вис-новкхв, були проведен! прищлыи досл!дження складу 1 властивостей слини одн1е! !з в1ковйх груп, для яко! характерна б1льш висока !н-тенсивнхсть кар!есу. Ми взяли д1тей 7-8 рок1в, у яких середне значения 1нтенсивност1 каргесу КПВ м+п було 5,02, але вдаилення були вз.д 0 до 12. По ступеню хнтенсивностх кар1есу дгти були роздалеш на 3 групи: з середн1м значениям КПВм+п,а саме,5,0;кар1есрезистентн1 (КПВм+п вхд 0 до 4) 1 кар1ессприйнятливх (КПВм+п в1д 6 до 12).

В результат! досл1джень було встановлено, що склад ! властивос-слини д!тей, В1днесених до групи кар!есрезистентних, кар!вссприй-нятливих 1 з середн!м значениям КПВ, мають суттев1 в!дм!ни (табл.2). Так, у кар!ессприйнятливих дхтей достоверно зникен1 рН та буферна емкхсть слини. Вм!ст кальщю вище, а фосфору нижче, н!и у кар!есре-зистентних д1тей. При цьому у останн!х фосфорно-кальц!евий коеф!ц!-ент значно вищий, а кальц1й-магн!евий - значно нижчий. У кархессприй-нятливих д1тей спостер!галось зниження концентрацП магн1ю в слик!.

Встановлена ц!кава законом1рн!сть в сп1вв1дношенн! показникхв слини кархесрезистентних ! кар!есспийнятливих д1тей в пор1Внянн1 з дхтьми, як1 мають середне значения КПВ, прийняте нами за 100%. Показ-ники слини кар1всрезистентних д1тей мають майже зеркальне вадображен-ня по в1дношенню до кар!ессприйнятливих д1тей. При цьому кархесрезис-тентш д1ти, на фонх б!льш високо! швидкост! слиновид1лення, рН ! бу-ферно! емкост1 слини, вм!сту в н1й фосфору та магнхю 1 апввщношен-ня фосфор/кальц!й, мають лише 2 показника, що нижч! за 100% руб!ж: вм1ст в слин! калыцю ! сп!вв1дн0шення нальцШмагнхй.

Таблиця 2

Гомеостаз ротово! рёдини 7-8-рёчних дётей з рёзним ступеней сприйнятлквостё до карёесу (М+м)

Дослёдкуваний псказник Групи дётей

з середнём зкаченням КПВ (п=55) карёесрезис-тентнё (п=47) карёееелрий-нятлив ё (п=51)

К П В 5,0 2,3+0,20 7,5+0,34

Швидкёсть слиновидёлення (мл/хв) 0,60+0,05 0,65+0,08 0 56+0,04

рН слини 6,43+0,04 6..56+0 03 6,36-0,06ххх

Буферна вмкёсть слини 5,15+0,20 5,63+0,31 4,72+0,23

Вмёст в СЛИН1 (ммоль/л)

- кальцёю 1,150+0,050 1,047+0,06? 1,223+0,070

- фосфору 5,89+0,19 6,13+0,18 5,68+0,26

- магнёю 0,246+0,015 0,264+0,023 0,231+0,020

Коефёцёент спёввёдношення: - Р/Са 5,71+0,030 6,42+0,47 5,05+0,35хх

- Р/Мд. - Са/М^. 28,38+1,63 5,24+0,31 28,62+2,59 4,77+0,32 29,09+2,03 5,9610,53

Примака: знаком "х"вёдм1ченё показники карёессприйнятливих дётей,якё достовёрно вёдрёзняються вёд показникёв карёесрезистентних школярёв.

У карёессприйнятлиз^ дётей споптер!гаяась эворотна картина: знижекня ¡свидкостх слиновйдёлення, рН та буферное емкостё слини, вмёсту в нёй фосфору х магнёю, спёввёдношення фосфор/калыдй. I лини вмёст нальцёю ё кални й-магнёевий коефёцёент перевищували 100 %.

Виходячи з вишевккладеного ми уже 2 значною певк1стю можемо сказ ти, що для карёозноё демёнералёзацёё характерна слёдуюч! ознакиг зниження швидкостё слиновидёлення, рН ё буферно! емкёстё слини 1 вмёст в к1й фосфору 1 магнёю з одномоментним збёльшенням кснцентрцП кальцёю; зменшення фосфорно-кальцёевого ё збёльшення кальцёй-магнёе-вого коефёцёентёв.

При порёвняльному аналёзё результатов, отриманих при вивченнх складу ё властивостей слини людей рёзного вёку ё прицёльного дослёд-ження слини карёесрезистентних ё карёессприйнятлквих дётей ветановле

на лод1бн1сть по ряду позйцхй в в1ков1й груп1 12-13 рок!в 1 кар1ес-сприйнятливих д1тей. Тобто, висунуп ран3.ше припущення.що у 12-13-р1чних д1тей спостер1гаються ознаки змщення процесав мхнерал1зацП в сторону демхнералхзацП можна вважати шдтвердженими.

Таким чином,у людей, схильних до кар1есу або тих, що знахо-дяться в критичному вщх по в1дношенню до кар1есу, спостер1гаеться порушення гомеостазу в пороннин1 рота, яке призводить до знащення процес1в м1нерал1зацП в сторону дем1нерал1зацП.

Виходячи з вищевикладеного, ми визначили подальшу стратег1ю до-слхдження, яка включае розробку нових кар1еспроф!лактичних засоб1в для догляду за порожниною рота, пошук б1олог1чно активних компонен-т1в, патогенетичне обгрунтування призначення з кар1еспроф1лактичною метою р1зних за складом засоб1в для догляду за порожниною рота з урахуванням в1кових особливостей м1нералхзуючих властивостей слини, пер1од!в ризику, р1эно! схильност1 до кар1есу.

При розробц1 рецептур засоб1в для догляду за порожниною рота ми виходили з того, що основними напрямками 1х кар1оспроф1лактично1 дП повинн1 бути сл1дуюч1: посилення рем1нерал1зуючого потешцалу слини, п1двищення резистентност! емалх зуб1в 1 пригн!чення життед1яльност1 мхкроорганхзм!в - головного патогенного чинника кар1есу. Реал1зац1я вказаних напрямк1в моклива лише при умов1 введения до складу засо-б1в для догляду за порожниною рота спец1альних компонентов.

Ми провели щлеспрямований пошук основних компонент1в по двом напрямкам: б1олог1чно активн1 добавки 1 абразиви, та запропонували компонента, б1льшасть з яких ранхше в складх засоб1в для догляду за поровниною рота з кархеспрофглактичною метою не використовувались.

Шкаралупа курячих яець - природне дкерело кальцхю, фосфат1в 1 богатьох мхкроелементхв. Ми використовували тонкоподр1блену фракцию яечно! шкаралупи 1 встановили, що М1неральнх соль як1 складають Н основу, легко дисощюють в водному середовииц з появою 1.он1зованих форм кальцш 1 фосфору, проте 1снуе пор!г насичення, що дуие ваяливо в в1дношенн1 упередження перенасичення слини м1нералами.

Намацит - комплексний макро- 1 мз.кроелементний препарат. Вш впливае на активность реакщй карбоксилювання, т1сно пов'язаних з порушенням кислотно-лунного стану (В.А.Пахомова,1992), що дуже важ-ливо, як ми вваваемо, для норм'ал1зацП рН при кар1ес1.

Пело1дхн - р1дкий екстракт хз муловох л5.кувально1 гряз!, яка мае р!зноман1тний склад. Препарат взноситься до групи природних б1оген-них стимулятор1в - речовин, як1 зд1бн1 стимулювати ниттев1 процеси.

Пдроксиапатит - штучно синтезований препарат фосфату калыцю. По ознакам дуже близкий до гхдроксиапатиту емалх 1 мае

майже " :.деальне~молярне спхвв1дношення калыЦю 1 фосфору - 1,67.

Фториди. Фтор вхдноситься до числа самих ефективних антикар1оз-них компонентов. При введеннх його до складу заеобав г!г1ени порожними рота ми не претендували на новизну, однак ми мали власн1 м1рку-вання з приведу зб!льшення його б1ологачно! активное?!. Ми провели пошук сумасних з фторидами компонент1в при одномоментному введены! }х до складу зубних г1гаен1чних засобав, що передбачало б не лише виключекня шактивуючого вплкву на фториди, але й збальшення його ефективност!.

Сп1рул1на. Це б1омаса, яку отримутать аз сине-зелених всдоростей

Богата по вм!сту балками, в!там1нами групи 3, каротино!дами, м1не-ральними солями, аманокислотами 1 нуклехновими кислотами. Здабна стимулювати функц1ональну активнхеть слинних залоз, сприяти п1дви-щенню резистентноста емалЬ

Пил зеленого чаю. Щлком доказано, що чайний лист являеться природним днерелом фтору 1 мае караеспроф1лактичну даю (А.Г.Колесник и др.,1977; Е.В.Удовицкая,Е.А.Парпалей,1983).Нами запропонованс використовувати пил зеленого чаю, який являеться выходом чайного виробництва а м1стить б1льше фтору, н1ж звичайний чайний лист.

Препарат облапихи. В плодах обл1пихи, окрам фосфол5.п1дав, стер н1в 1 разноман1тних в!там1н1в (каратинав, токоферол!в,С, К, Р, групи В) знайдено 15 м1кроелементхв, якх зд1бн1 впливати на обмани: процеси в порожнина рота.

Екстракт еххнаце! пурпуровох. (/Лстить натр1й, калхй, марганец' зал1зо, м1дь, нлкель та богато ¿нших елемент1в. Препарати ех1наце! широко використовуютьея в гомеопатах х народнхй медицина як 1муно-модулюючкй, протизапальний 1 радаопротекторний ззс!б (Г.М.Войтенкс, Н.Ю.Яковлева,1995; Г.М.Дубинская,1995). Запропоновано для в ключе нн.5 до складу зубних гхг1енх.чних заход1в як стимулятор м1сцевоа амунно: системи, а також як джерело макроелемент1в.

Протеаза С. Це ферментний препарат, який продуцюеться Асгеша-п!ит сЪгуБодепит . Проявляе активн1сть в даапазона рН в1д 5,0 до 11. Основне призначення - г1дролхз рхзноманхтних бо.лк1в: альбумд.ну казе1ну, фабр1ну, колагену та хнших, яка складають основу зубного вхдклацення.

Абразиви. Найбз.льш поширений наповнювач зубних паст - крейда мае 2 головних недол1ка: велику стираючу дш та несум1снх.сть з б1лыпстю бо.ологхчно активних компонент1в. Це стало поставок) для проведения пошуку малоабразивних, нейтральних наповнювачав. Вибар зупинили на слхдуючих: гадроксид злгамхгию, бентон1тов1 глини, да-калыдйфосфат.

Пдроксид алюм1н!ю. Шармакоп1йний препарат, що вживаеться усе-редену як актацидний зас!б. По нашому замовленню налагодкено випуск гадроксиду алюмШю в Укра!н1, призначеного для використовування в парфюмерно-косметичн1й промисловост!.

Бентон1тов1 глини. Природний комплексний м1нерал, який мае здабн1сть набухати у водному середовишд та адсорбувати деяк! речови-ни вид1ляючи обм1нн! кат1они - Са, Л/а, К,Мп. Ми застосовували глики"Аскангелъ^. та "Тиха-АсканеГ

Д1калыдйфосфат. Вперше в Укра!н1 по нашому замовленню Харь-к!вським НД1 основно! х1мП розроблена технология отримання водного д!кальщйфосфату та налагодкено його випуск на одному з х1м:чних п1дприемств.

На основ1 вищеприведених б1олог1чно активних компонент1в 1 абразивов було розроблено 17 рецептур кар!еспроф1лактичних засобхв для догляду за порожниною рота.

Зубна паста'СафариТ При п1дбор1 компонент1в ми виходили з того, щоб створити зубну пасту з високим очищаючим ефектом 1 здатну п1д-вищити м1нерал1зуючий потешдал слини. Для цього до складу пасти включили порошок шкаралупи курячих яець, б1карбонат натр!ю 1 детергент - цет1лтримет1ламон1й бромиетий.

Зубний порошок "Витаминный: Зубнх порошки, як засоби Пгчени порожнини рота, в останн1 роки втратили свою популярн1сть 1з-за 2-х головних недол1к!в: високо! абразивност! та в1дсутност1 в них л1ку-вально-проф1лактичних добавок. Перед нами встала задача розробити оптимальний склад зубного порошку з новими властивостями. Досл1д-вення.проводились у двох напрямках: зникення абраззивност! при збе-рекенн1 високих очищаючих властивостей та надання порошкам л1ку-вально-проф!лактично1 дП. Як абразивний наповнювач був запропонова-ний слз.дуючий комплекс: б1карбонат натр1ю, крохмаль 1 крейда х1м1ч-но осадщена у сп1вв1дношенн! 5:1:5.

По б1олог1чно активним компонентам пошук проводився у 2-х напрямках: макро- 1 м1кроелементн1 1 пол1в1тамхнн1 комплекси.У якост1 первого був використаний порошок шкаралупи курячих яець,другого- ас-корб1нова 1 н1котинова кислоти, т!ам!ну бром1д, а також пшг зеленого чаю.

Антикар1есна жувальна гумка. Шувалый гумки, як кар1еспроф1лак-тичн1 засоби, останн1м часом набули пом1тну популярнхсть. 1х ефек-тивн1сть зумовлена, в основному, 1з вмятом у IX склада фторщцв 1 цукрозам1нювач1в. При створенн1 нашо! гумки ми застосували 1нший П1дх1д: вплив П на м1нерал1зуючий потешцал слини та п1двищення

очищаючо! дП. Як основну добавку ми застосовували порошок шкаралуп курячих яець, а такойбуло введеноксил!т, якому выводиться важлива роль у проф1лактищ кар1осу.

Зубка паста "Старт".' Основна мета розробки - створення зубно! пасти для дорослих, яка повинна мати лхкувально-проф1лактичну д!ю не ливе в1дносно кар1есу, але 1 при захворюванн! тканин пародонту. Для досягнення зазначено! мети до складу пасти введено намацит -ком ллекс макро- 1 м1кроелемент1з та антисептик з широким спектром анти бактериально! дП.

Зубний ел1ксир "Эффект-; В кого склад включено пело!д!н - прег.а рат з мулово! л1кувально1 гряз!.Передбачалося, що кар1еспроф1лактич-ний ефект ел1ксиру буде реал!зовуватися за рахунок того, що пелош! стане 1Нтермед1атором обм1нних процес1в М1Ж слиною та зубами, сприя! чи пэ.двищенню резистентност1 емал1.

Фторвм1щуюч1 з у б н 1 пасти. Для повищеш ефективност! фторвм1щуючих зубних паст ми використали 3 шляхи.1.Введения абразивов, як! не м!стять кальщю, або з м!н1мальним його вм!< том. 2. Одномоментне включения речовин, я?л мають б!льшу конкурентн; зд!бн!сть до зв'язування з гонами калыдв, Шя фториди. 3. Введение компонента, як1 потенцюють б1олог1чну активн!сть фторид!в. Застосу-вавши вс1 шляхк ми розробили деолька фторвм!щуючих зубних паст: "Зодиак" - до складу якох включено дшалыцйфосфат 1 для потенц!рювс ня д11 фтору - препарат обл!пихи; "Фламинго"- абразивний наповнюгач каол1н, стаб1л!затор фтору - лимонна кислота; "Шалфейная"- крейлова зубна паста, але для збереження активност! фтору застосовувалась ли;, монна кислота, для потенцшвання дП - глицерофосфат кальцию; 'Цитратная" - крейдова зубна паста, як стаб1л1затор фтору у склад пас ти введено лимоннокислий натр!й; "Хвойная"- до II складу, кр1м фтору, включено екстракт хво! пихти кавказськог; "Аскана"- як абразивний наповнювач застосовано бентон1тов! глини.

Зубна паста "Спирулина". Включав б1омасу сине-зелено! водоростд сп!рул1ну.

Зубна паста "Фитодент" ! зубний елгксир Фитодент". В обох засос як б!олог1чно активна добавка було використано екстракт ех1наие1 пус пурово!. Припускалося, що паста ! ел1ксир, окрхм кар1еспроф!лактичнс дП.будутьпроявляти рад!опротекторну активн!сть.

Зубна паста ПротодентТ До П складу включено фермент протеаза С Для збереження активност! ферменту була розроблена спещальна техно-лог1я виготовлення пасти, яка передбачала попередню стаб1л1зац!ю фер

менту.

Зубна паста"Гарант". Мёстить гёдроксиапатит (трикальщйфосфат) ё дёкальцёйфосфат. Сполучення двох фосфат!в сприяе нормалёзацИ об-мённих процесёв мёж емаллю ё слиною, укрёпляючи кристалёчну структуру емалё.

Зубний елёксир"Биодент-2Г До його складу введено бхотрит, який являе собою екстракт проросткёв пшеницё ё вёдноситься до адаптоге-нёв природного походнення.

Основним ланцюгом дослёджень розроблених засобёв гёгёени порож-нини рота, якё доказують правйлыисть обраного шляху при розробцё рецептур та патогенетичному обгрунтуваннё введения бёологёчно ак-тивних компонентёв, виявилося вивчення специфично! ефективност1, в даному випадку, карёеспрофёлактично!. Досл1дкення проведено в екс-перимент1 на модел! кар!есу та у кл!н!щ.

Результати експериментальних досл1джень показали, що вс1 роз-роблен1 засоби виявили !нг!буючий вплив на кар!ес у тварин (зменшен-ня приросту ! редукцё! кархесу вёд 9 до 39 Х).Ящо виходити з даних процентного вёдношення до дП контрольного зразку (плацебо), то дуже наочний вигляд мають фторвм!щуючё зубн! пасти: до 35% по зменшенню приросту кар!есу ! до 38,5% - редукцП кар1есу (табл.3).

Але якщо подивитися на достов!рн1сть вёдмён випробуваних засо-б1в в1д контрольних, то високодостовёрн! вёдьйни у зменшенн1 прирост: карёесу спостерёгались п!сля застосування слёдуючих засобёв: зубна паста "Сафари", яка мёстить порошок шкаралупи курячих яець, зубний елёксир "Фитодент"на основ! пелоёдёну, зубна паста "Фитодент"- у П склад введено екстракт ехёнаце?" пурпурово!, зубна паста "Протоден1 з ферментом протеаза С. А серед фторвмёщуючих зубних паст висока достов1рн!сть вёдмён у прирост! кар!есу заф!ксована у зубних паст "Цитратная" 1 "Аскана". У периий, як стабёлёзатор фтору використано цитрат натрёю, а друга як абразивний наповнювач включае бентонётов! глини.

Редукц!я карёесу, що означав зменшення поширення карёозного процесу углиб, якщо виходити з достов!рност! в!дм!н, найб!льша пёс-ля чистки зубёв пастами "Фитодент", "Аскана", "Цитратная", "Прото-дент", "Спирулина", "Гарант" та полоскания елёксирами "Эффект" ! "Биодент-2".

Про те, що фторвмёщукт засоби зменшуготь прир!ст кар1есу, добре було в!домо ё до нас. Однак, виходячи з отриманих нами даних -значно! варёацёйностё вёдхилень при груповому аналёзё результатёв, був встановлений факт ёндивдуального сприйняття фторидёв як !нгё-

Таблщя 3

Вплив роэроблених засоб1в г1г1ени ротовоГ порожнинина 1нтенсивн1сть кар1есу у експериментальних твари, як! отримували кар1есогений рац1он

Дэсл1джуваний зас1б

т----------------т--------------7---------7----------т

(Абразивний на- 1К1льк1сть ка- !Ураження !3меншення Iповнювач,актив- !р1озних ура- !зуб1в ка-!приросту !ний компонент в !жень на I щура1р!есом по!кар1есу,

|Глибина ура- !Редук-

!засоб1 гМени ! 1 ! ! !

(М+м)

Iв1дношен-! !ню до кон"

1ження зу8?в !кар!есом в !бал ах ! (М+м)

!ц1я I адресу

!

I

I I 2 I ! 3 1 4 5 5 1 6 ! 7 1

Контроль (п=12) Зубная паста "Сафари" (л=12) крейда, - крейда,порошок яечно! шкаралупи 14,5+0,52 12,1+0,51ххх 100 83,4 0 16,6 17,7+0,73 15,0+0,62ххх 0 17,8

Контроль (п=10) Зубний порошок "Витаминный"(п=10) крейда, - крейда,б1карбо-нат натр1ю,порошок яечно! шкаралупи 7,5+0.54 б,2+0,35х 100 82,6 0 17,4 8,2+0,76 6,7+0,39 0 21,95

Контроль (п=15) Зубна паста "Старт" (п=15) крейда, -крейда, намацит 4,9+0,69 3,1+0,38х 100 66,3 0 33,7 5,2+0,52 3,4^0,41 0 34,6

Контроль (п=Ю) Зубний ел1ксир "Эффект" (п=12) пелоХддн 9,3+0,39 7,5+0,55ххх 100 80,6' 0 19,4 10,5+0,59 7,е+0,61ххх див.продовж. 0 25,7

]__________I______1________2________

Контроль (п=10) крейда, -

Зубна паста д1кальц!йфосфат,

"Зодиак" (п=12) монофторфосфат натрХго

Контроль (п=10) крейда, -'бнй пйста

ламинго" (п=»10) каол1н,натр1й фтористой, лимонна кислота

Контроль (л=10) крейда, -

Зубна паста крейда.аеросил,

"Шалфейная"(п=10) натр1й фтористий, гл1церофосфат кальц1ю

Контроль (п=Ю) крейда, -

Зубна паста крейда,натр1й

"Цитратная"(п=12) фтористий,

натр1ю цитрат

Контроль (п=12) крейда, -

Зубна паста г1дроксид алюм1-

"Хвойная" (п=12) н1ю,монофторфосфат натрЪо, екстракт хво1

Контроль (п-10) крейда, -

Зубна паста бентон1тов1 гли-

"Аскана" (п=10) ш,монофторфосфат натр!ю

1

4,9+0,42 3,95), 37

6,3+0,56 4,6+0,68

4,1+0,32 3,0+0,65

13,1+0,69 9,3+0,65ххххх

4,0+0,50 2,6+0,51

15,4+0,30 П,3+0,30ххххх

__4_____I____5____1______б______i___7___i

100 0 6,5+0,81 О

65 35 4,0+0,31 38,5

100 0 8,2+0,97 О

73 27 5,6+0,76 31,7

100 0 5,1+0,33 О

73,65 26,35 3,9+0,69 22,5

100 0 14,9+0,77 О

71 29 10,5+0,84хххх 29,5

100 0 4,8+0,81 О

65 35 2,9+0,35х 29,4

100 0 18,6+0,51 О

73,4 26,6 15,1+0,53ххххх39,4

див.продовж.

! I 1 2 ! 1 3 ! 4 ! 5 1 6 1 1 7 !

Контроль (п=Ю) крейда, - 16,5+0,55 100 0 17,5+0,73 0

Зубна паста крейда,спирул1на 14,0+0,38х 84,8 15,2 15,0+0,51ххх 14,3

"Спирулина"

Контроль (п=П) крейда, - 17,5+0,59 100 0 19,5+0,67 0

Зубна паста г1дроксид алгам1- 15,1+0,41ххх 86,3 13,7 15,6+0,54ххххх 20,1

""Фитодент"(п=10) н1ю,екстракт

ех1наце!

Контроль (п=Ю) - 17,0+0,90 100 0 18,8+0,60 0

Зубний ел1ксир екстракт ех1наце! 15,5+0,30 91,9 8,1 16,0+0,73 20,0

"Фитодент"

Контроль (п=Ю) крейда, - 17,8+1,22 100 0 21,0+1,36 0

Зубна паста д хкалыд1 йфо сфат, 14,4+0,99хх 80,9 19,1 16,4+1, Ю*** 21,1

"Гарант" (п=10) г1дрокс1апатит

Контроль (п=Ю) крейда, - 17,5+0,91 100 0 20,9+0,98 0

Зубна паста, "ПРОТОДЕНТм(п=Ю) г1дроксид алюм1-н1ю,протеаза С 13,3+0,97ххх 76 24 15,1+1,10хххх £7,7

Контроль (п=10) - 16,9+0,46 100 0 18,45+0,58 0

Зубний .;ел1ксир б1отрит 13,0+0,54ххххх 76,9 22,1 I3,44+0,64 27,2

"шодент-2"

ПримГгка:х -достов1рн1сть р1зниц1 розраховувалась по в1дношенню до контролю (плацебо)

б1торхв кар1есу.

Таким чином, експеримент показав, що вс1 розроблен1 засоби в той або ^.нппй мхр1 виявили кар1еспрофхлактичну дхю, механ1зм яко1, як на нашу думку, пов'язаний з хнПбуванням кислотоутворення - основно! причини кар3.ознох дем1нерал1зацхх 1 пхдвищенням резистентнос-тх емалх зубхв. При цьому реалхзац1я кархеспрофхлактичнох дхх зд1й-снюеться як при безпосередньому контакт! з тканинами зуба, так I через систему слини, збагачуючи И м1кроелементами, вхтамхнами та п1двищуючи м1нералхзуючий потенхцал.

Припускаючи, що одним з важливих механхзм1в 1нг1бування кар1е-су з допомогою розробленкх засоб1в г1г1ени порожнини рота моке бути стимуля1Ця функщональнох активност1 слинних залоз було проведено досл1дкення у шин1ц1.

Вивчали швидк1сть слиновидхлення, рН 1 буферну емкхсть слини, а також вм1ст в нх.й нальцхю, фосфору 1 маппю в динам1хЦ застосу-вання випробуваних засоб1в: до чистки, через 5 хвилин, 1 годину, по за 2 тижнх регулярного застосування.

Результати сл1дуюч1: двохтижнева чистка зуб1в пастою "Сафари" значно зб1льшуе вмхст в слйнх кальцхю. Перенасичення слини кальц!-ем, проте, зовс1м не зв'язано з процесом демз.нерал1зацхх емал1, яка, як ми показали, характеризуется п!двищенням вмхсту в слина калыию з одночасним зменшенням концентрацП фосфору 1 магнШ.Ос-танн! а, у даному випадку, залишалися на початковому рхвнх. Тобто ми мокемо сказати, що зубна пасти "Сафари" п1дтримуе р1вновагу м1к процесами де- 1 рем1нералхзацП. Проте вплив пасти на функхцональ-ну активн1сть слинних залоз, певно, незначнйй,так як основн1 показ-ники не змшюються, а насичення слини калыиеы здхйснюеться за ра-хунок виходу 1он1зованого калыдю з яечно! шкаралупи.

Зубна паста "Старт", яка м1стить намацит, виходячи з отриман-них данях, такоа не проявляв помхтного впливу на актившсть слинних залоз.

ГИд впливом фгорвмхщуючих зубних паст в1дм1чалис.ь значнх зм1-ни у показниках, що вивчалися. На п!дстав1 отриманих даних при досладженнх зубнох пасти "Цитратная" ми мояемо сказати, що вона сприяе п1двищеннк> функц1ональнох активностх слинних залоз. П1дт-вердженням цього являеться зб1льшення секрецП слини, а,головне, вм1сту кальцш в слинз., яке в1дразу к П1.сля чистки не зм1нюеться, але вже через 1 годину- зб1льшуеться. Тобто.калыдй потрапляе у слину не екзогеним шляхом, а^окливо^з секретом слинних залоз.

Приблизно така и картина зм1н складу 1 властивостей слини

спостерхгалась 1 при застосуваннх 1нших фторвмщуючих зубних паст,

але в р1зному ступен1 виявлення.

Зубний порошок "Витаминный" не виявляе значн'ого впливу на функ-цз.ональну активн!сть слинних залоз'. Зафхксоване" збГльшення концентра-цП калыаю в слин! в1дбувалося за рахунок екзогеного попадания йоге в слину. Що и до жувально! гумки, то II вплив на слиннх залози знач-ний 1 проявляеться в стимуляцП IX фушидонально! актизност1. Про те евхдчить посилення секрецН слини, п!двищення буферно! емкост! 1 ко? центрацП калыцю в слшй, яке виявляетьея через 1 годину п 1сля лу-вання 1 за 2 тижн1 в1д початку регулярного вживання гумки.

Зубнх елхксири також виявили неспадгвано пом1тний вплив на функцхональну активн2с?ь слинних залоз,особливо зубний елхнсир "Эффект".

Таким чином, найб1льший вплив на функщю слинних залоз проявили фторвмщуюч! эубн1 пасти, жувальна гумка 1 зубн1 елхксири. I якщ' механ1зм дП перших,можна з певн!стью сказати.пов'язаний с фторидам других - з посиленням жувально! функцП, то у ел1ксир!в, певно.поси лення активное^ слиних залоз викликали бхогенн1 стимулятори: пело Д1Н 1 екстракт ех1капет пурпурозо!.

Зиходячи з вищевказаного можна зробити висновок, що мехашзм реал1зацП кар1еспроф1лактично1 дп р!зних за складом зубних г!г1б-н1чних засоб!в в!др1зняеться. I якщо враховуЕати, що кар1ес супро-воджуеться зм!нами складу 1 властивостей слини, як1 в!дображають II М1нерал1зуючу здатн1сть, то розроблен! нами засоби можна рездхлитк на 2 групп: 1 - яка п1дтримуе р1вновагу м1ж процесами де- 1 ремане-рал1зацП, 2 - яка сприяе активн1й рем1нерал!зацП. Перш! можуть бути в1днесенх до засоб!в первинно! проф1лактики, коли в1дсутн!й ка-р!озний процес, друг! будуть ефективнл при бисок1й активност1 кара озного прсцесу.

Основною метою нашого подальшого досл!дження було обгрунтувати щлеспрямованхсть призначення з кар1еспроф1лактичною метою рхзних за складом зубних паст на п1дстав1 манералазуючих властивостей слини, р1зно1 схильност1 до кар1есу, Б1ка. Досл1дження проведен! в експеримент! 1 юптщ.

У тварин, у яких не моделювали кар1ес, зниження 3.нтенсивност1 кар1есу пхд впливом вс1х паст, як1 вивчалися, незначне, 1 менш за все - п!сля застосування фторвмщуючо! пасти. Тварини, як! отримувг ли кар!есогенний рахцон е одном1сячного вшу, активно вхдреагували на застосування зубних паст зменшенням 1нтенсивност1 кар1есу зуб1в I найб1льш виражений кар1еспрофалактичний ефект виявила фторвм1щу-

35 -30 -

25 -

20 -

15 -20 -

5 -0 -

-ъ

1

2

3

4

5

1

2

3

4

5

ёнтактнё тварини

КРГ-рацёоя.з трьох-м!сячного вёку

КРГ-рацёон з одно-мёсячного в!ку

Мал.1 Зменшення приросту кариесу у тварин П1Д впливом зубних паст (по вз.дношенню до контролю)".

35 _

30 -25 -20 _

15 -10 _

5 -0 -

1нтактн1 тварини

КРГ-рахЦон з одно- КРГ-рацаон з трьох-киеячного вёку месячного в!ку

Мал.2 Редукцёя карёесу у тварин п1д впливом зубних паст (по в1дношенню до контролю)".

1 - зубна паста "Цитратная"

2 - зубна паста "Спирулина"

3 - зубка паста "Протодент"

4 - зубна паста "Гарант"

5 - зубна паста "Старт"

1

1

1

юча паста СЦитратная"). Карёвспрофёлактичний вплив на поширення кари су , змодельованого у-дорослих тварин, найбёльш виражено було у зубну паст без фтору ("Прстодент","Гарант", "Спирулина", "Старт"), i менш всього - у фторвмёщуючоё зубно! пасти "Цитратная"(мал. 1,2 ).

Отже, у молодому вёцё активний карёозний процес бёльш всього ён-гёбуеться фторвмёщуючими зубними пастами, проте у зрёлому вёцё осташ менш ефективнё. При вёдсутностё карёсзних уражень або ix незкачнёй кёлькостё д1я зубних паст, як: включають рёзнё карёсспрофёлактичнё добавки, не вёдрёзняеться вёд дП зубно! пасти-плацебо.

Головна задача клёнёчних дослёджень складалась з вкзкачекня стуг ня впливу р!зних за складом зубних паст на показники слини карёессп-рийнятливих дётей. KpiM того, нам важливо було вивчити вплив на покас ники гомеостазу ротово! порожнини зубних паст, якё вёдрёзнялкся киль-кёсним вмёстом активного фтору, або зовсём без фтору.

Чистка зубёв дхтьми (7-8 рокёв) протягом 1,5 мёсяця проводилася слёдуючими пастами: 1-а включала 0,8% монофторфосфату натрёю; 2-а -0,8/с монофторфосфату катр1ю i 0,5" натри фтористого; 3-я - 0,8% монс фторфосфату натрёю i 1,5% глёцерофосфату кальцёю; 4-а - 0,5% натрёю фтористого 11% цитрату натрёю; 5-а - комплекс макро- i t/лкроеле-ментёв - намацит.

У дётей через 8 дн1в i 1,5 мёсяця Еёд початку чистки зубёв вив-чали слёдуючё показники: квидкёсть слюновидёлення, pH ё буферну ем-кёсть слини, вкёст в нёй кальцёю, фосфору ё магнёю, а такой спёввёд-ношення P/Ca, P/Mg, Ca/Mg.

Суттевого впливу на склад та властивостё слини карёесрезистентнк дётей не виявила жодна з дослёдкених зубних паст.

Ка показники слини карёессприйнятливих дётей активно вплинули бёльшёсть з використаних зубних паст. При цьому перш за все враховува ли вплив ёх на показники, якё мали достовёрну вёдмёну у д!тей з висо-кою ёнтенсивкёстю карёесу у порёвняннё з карёесрезистентними дётьмй, а саме: зниження pH ё буферно! смкостё слини, збёлыаення вмёсту в нёй кальцёю ё зменшення фосфору, а також зрушення фосфорно- кальцёезого коефёцёенту в бёк зменшення.

Bc:j фторвмёщуючё зубнё пасти проявилинормалёзуючу дёю на цё показники. Зубнё пасти, якё не мёстять фтору: плацебо i 1Р 5 (включае на мацит) не проявили помётного впливу на склад та властивостё слини.

I якщо прийняти за 100% первёснё данё показникёв' слини (зареес рованё до вживання зубних паст), то найбёльший дёапазон ix 3MiH (вёд 30% до 340%) вёдмёчаеться у карёессприйнятливих дётей. При цьому

б1льш пом1тн1 зрушення проявили фторвкищукт зубн1 пасти, а з них зубна паста з великим вмхстом активного фтору (№2), що включае активатор фтору (№4) або органачний фосфат (№3). Тобто, ми встановили той факт, що кар1ессприйнятлив1 д1ти балып реагують на профалактич-н1 заходи, 1, особливо, на застосування для догляду за порокниною рота фторвмщуючих зубних паст.

Мае значений 1 концентрация фтору в зубн1й пастЬ Чим больше активного фтору, тим шттшший вплив пасти на показники слини в б1к 1х нормал1зацП". Проте такого к ефекту можна досягти 1 меншим вмастом фтору при одночасному включенн1 до складу зубноа пасти активатор фтору, наприклад, цитрат катрзло, або к орган!чний фосфат.

Зубна пасти, яка включають комплекси макро- а м1кроелемент1в, але не мз.стять фтору, малоефективн1 у ва.дношенн1 впливу на процеси мз.нерал1зацП при застосувашй Гх д!тьми ц1еа ва.ковоа групи.

Для п1дтвердження зроблених висновк1в було проведено вивчення кар1еспроф1лактичноа активност1 деяких зубних паст при 1х тривалому вживаннх. Школяра 10-11 рок!в протягом 2-х рокав застосовували для догляду за порокниною рота сл1дуюч1 зубн1 пасти: "Зодиак" 1 "Цитратная", яка включають фториди; "Старт", що мхстить намацит" 1 "Фитодент", до складу якоа включено екстракт ех1наце1. При цьому вивчали вплив зубних паст на поширення караесу як у караесрезистент-них, так 1 у караессприйнятливих д!тей. Кар1еспроф1лактичну ефектив-Н1.сть оЩнювали по темпам приросту караесу через 1 а 2 роки в1д початку застосування зубних паст.

Дослз.дження показали, що п1д впливом вс1х зубних паст у порав-нянна з контрольними трупами, яка вживали для догляду за порокниною рота зубну пасту-плацебо, зменшився прир!ст кар1есу. проте ступхнь впливу 1х на 1нтенсивнз.сть кар!есу у кар1есрезистентних та кар1ес-сприйнятливих д1тей вадр1зняется. Так,на1бальш виражену кар1ес1нг1-буючу д1ю на кар1есрезистентних д1тей проявила зубна паста "Фито-дент", що включае бхогенний стимулятор - екстракт еххнацеа, а на кар1ессприйнятливих дхтей - фторвмщукт зубна пасти "Зодиак" 1 "Цитратная".

Таким чином, результати тривалих клан1чних досл!дкень зубних паст подтвердили зроблен1 ранаше висновки, а також дозволили довести щлеспямованхсть паст: фторвм1щуючих - д1тям з мнокинним кар1е-сом; як1 включають б1огенн1 стимулятори - кархесрезистентними д1тьми.

В И СНОВКИ

1. Науково обгрунтованх патогенетичш принципи профхлактики кархесу зубхвшляхом диференвдКованого використання засобхв гхгх-ени порожнини рота з урахуванням 1ндив1дуальних I вхкових особлк-востей М1Нерал1зуючо! системи порожнини рота I ендогенного фосфа-тогенезу.

2. Встановлено, що М1неральний склад I М1нералхзуюч1 власти-вост1 ротовоТ рхдини обумовлюютьея хндивхдуальними покаэниками за-хворюваностх кархесом, по яких людей можна роздхлити на кархесре-зистентних I каргессприйнятливих. При цьому у кар: есприйнятливих людей спостерх гавться порушення гсмеостазу в пороккинх рота, яке характеризуемся зменшенням швидкостх слиновидхлення, рН г буферной еккост1 слит, а також зниженням в шй концентрац1? фосфатхв

I ¿ошв магшю г зменшенням фосфорно-кальщевого коефхцхенту.

3. При вивченш складу х властивостей слини людей рхзного вх-ку встановлено, що пльки у дхтей 12-13 рокхв спостерх:гаються в1д-хилення показникхв слини, як1 характеризуют активнхсть I мхнерал.

зуючу функцию слинних залоз, що схожх по характеру з показниками слини кархессприйнятливих людей. Це дозволяе вважати вказаний вх: периодом найбхльяого ризику виникнення кархесу, що П1дтвердауеть-ся в1домими даними про теши приросту кар1есу саме у щй вхковхй груш.

4. На основ1 отриманих даних визначена основна стратегхя про-ф1лактики кархесу зуб1в з використанням засобхв пгхени порожнини рота, яка грунтуеться на посиленш М1нерал1зуючого потенвдалу слини за рахунок нормалхзацх! рН х пхдвищення буферной смкост: шляхо! насичення т? хонами фтору, магнхю х фосфатами як екзогенним шляхо} так I ендогенним - посиленням функцгонально? активност1 слинних залоз I ендогенного фосфатогенезу.

5. Запропонован1 для включения до складу эубних гггхешчних засобхв з кар1еспроф1лактичною метою компоненти, як1 по своУй бт-ологхчшй Д11 мають специфхчну направлен!сть на виявлеш патогенетичш мехащзми розвитку стоматологхчно? патологхТ.

Для стимулящТ функщонально! активност1 слинних залоз запро-поновано використовувати препарати, що вхдносяться до групи 610-генних стимулятор!в: пелохдхн, 61 отрит,екстракти облхпихи I еххна-цеТ пурпуровот, бхомасу спхрулхни; для шдвищення буферной емкос-Т1 слини комплексний препарат макро- I ы1кроелемент1 в-намадит, порошок шкагвлупи курячих яець, Г1дроксид алюмхщю I бентоштовх гли-ни; для насичування слини фосфатами - гхдрокеиапатит I дхкальцхй-

фосфат. Фториди рекомендовано використовувати в комплексг i3 ста-бхл1заторами.

6. На ochobi представлених б10л0г1чн0 активних компонент!в i з урахуванням отриманих даних проведена щлеспрямована розробка 17 нових карг ecnpo&i лактичних засобхв для догляду за порожниною рота. Зубна паста "Сафари" включав порошок шкаралупи курячих яець, пил зеленого чаю, комплекс BiTaMiHiB; жувальна гумка - порошок шкаралупи курячих яепь; эубна паста "Старт" - намацит; зубний елгксир "Эффект" - пелохдгн; зубна паста "Зодиак" - монофторфос-фат натр1Ю, дхкальвдйфосфат, екстракт облгпихи; зубна паста "Фламинго" - натргй фтористий, глгцерофосфат кальцгю, лимонну кислоту; зубна паста "Цитратная" - фтористий натрх й i лимоннокислий натргй; зубна паста "Шалфейная" - фтористий натрхй, глицерофосфат кальцгю, екстракт шалфею; эубна паста "Хвойная" - монофторфосфат натр1ю, ггдроксид алкшшю; зубна паста "Аскана" - монофторфосфат натр1Ю, бентоттовх глини; зубна паста "Спирулина" - бхомасу синьо-зеке-них водоростей cnipyniHij; зубна паста "Фитодент" - екстракт еххна-цхТ пурпуровот, Г1др0ксид алкшнхю; зубний елхксир "Фитодент" -екстракт еххнащ! пурпуровот; зубна паста "Гарант" - Г1дроксиапа-тит; зубна паста "Протодент" - фермент протеаза С; зубний елхксир "Биодент-2" - бхотрит.

7. Bei розробленх засоби мають кар1еспроф^актичну ефектив-нхеть. При цьому одним 13 MexaHiзм1в KapieciHri6yK>4oi Д1! являеть-ся стимулящя функщонально! активностх слинних залоз, яка прояв-ляеться в зб1льшенн1 секрещТ слини i насичуваннх TT мшеральними компонентами.

8. Показано, що в мехашзмх кархеС1НГ1буючо1 Д1Т фторвмхщую-чих засобхв лежить процес активацх? ендогенного фосфатогенезу, що приводить до збхльшення концентращ! фосфатхв в слит i посилення процесхв pewi нералi зацх Т. Кар1еспроф1лактична Д1Я фторидхв посилю-еться в присутност£ цитратхв.

При загальному високому ефектх фторвмхщуючих зубних паст встановлено факт ¿ндивхдуального сприйняття фторидхв як iHrx6iторт в розвитку кархесу зуб1в, на що вказуе значне зниження його приросту у одних oci6 при в1дсутност1 такого у 1НЩИХ.

9. Встановлено, що М1нералхзуюча система ротово! порожнини кархессприйнятливих Д1тей бхльш чутлива i до проведених Kapiecnpo-фхлактичних заходхв, П1Д впливом яких у них посилюеться функщо-нальна актившеть слинних залоз, зменшуеться дисбаланс основних М1неральних компонент!в i актив!зуються процеси М1нерал!зацхТ.

При низькому рх вн! хнтенсивностх кар1есу мхнералхзуючий пот

шал слини незалехно вхд проведения проф1лактичних заходхв зм1ннз еться незначно.

10. Показано, що активний кархозний процес в молодому вхщ б1льш всього хнг1буеться фторвмхщуючими засобами, в зрхлому ж в1 цх останнх малоебективН1.

ПРАКТ№1 РЕКОМЕНМДП

I. Для клёшчно! стоматологх? запропоноваж слхдуючх критер як1 дозволяють забезпечити диференщйований пхдоид до реалх защ У кархеспроф!лактичних заходгв: дтагностичною ознакою, що свгдчитъ про змхщення процесхв ьи нерал1 защ I в порожним рота в сторону д< М1нералхзащ1, сл1д вважати збхльшення в слит концентращ! калых при одномоментному зменшеннх вмх:сту фосфат г в х магтю. При цьому фосфорно-зальщевий коефгщент значно нижчий кальщй-магшевого, ) той час як при нормальнгй мхнералхзацх! або превалюванш процесл ремгнераЛ1защ! щ коефхщянти ргвн1.

Дей критерий може використовуватись для контролю проведено! рем1нералхзуючоТ терапИ:

- Д1тям 12-13 рхчного в1ку необхгдно проводити 1нтенсивн1 кг р1еспроф1лактичн1 заходи, щоб уникнути розвитку активного кархоз-ного процесу в подаяшому. Одним 13 найб1льш Д1йових способхв прс фхлактики являеться регулярне застоеування для догляду за порожу ною рота засобхв направлено! кархеспрофглактично! Д1?;

- фторвмхщуюч1 засоби рекомендуеться застосовувати з лхкувал ною цхллю дхтям з множинними ураженнями зуб! в кар1есом1 а також е в1ков1 пергоди найбхлыпого ризику захворення кархесом. Кар1есрези тентним людям для профхлактики кгрхесу достатньо регулярного очищения зубхв вхд нальоту з використанням г1г1ен1чних засоб1 в, якх не мхстять активних добавок, або ж з включениям мгнеральних компонент! в I антисептичних речовин;

- для дорослих людей в кар1еспроф1лактичному вхдношент бхль ефективш зубнх пасти та 1нш засоби,. що розчиняють зубнх В1ДЛ0-ження, а також засоби, до складу яких входять макро- х мткроелеме ти та б10геннх стимулятори;

- патогенетично обгрунтованим являеться застосування для вто ринно! профхлактики кархесу засобёв для догляду за порожниною рот. як1 включають б1огенн1 стимулятори. Вони виявляють виражений стаб лхзуючий вплив на початков1 стадх! каргозного процесу;

- ефективним являеться використання з метою кар!вспроф!лакти;

жувально! гумки, до складу яко! входить порошок шкаралупи курячих яець - природне джерело кальц!ю i фосфатifi,

2. Для розробник1в нар1еспроф1лактичних 3aco6iB для догляду за;порокникою рота рекомендуеться сл!дуюче:

- при розробц! фторвм1щуючих зубних паст доц!льно включати ста-бШзатори фтору, як1 перешкоджують зв'язуванню фтору другими компонентами пасти, i являються пров!дниками його при включеши в криста-лiчну структуру емал1. В якости таких можуть використовуватися ли-монна кислота та И сол1. При цьому к1лыйсть введенного фториду може бути значно меншою трад3.ц1йно застосовуваних концентращй;

- п1дв1щенню ефективност1 фторид1в в склад1 зубних паст сприяе використання нейкрейдових абразивних наповнювач1в;

- ферментвмщукт засоби повишй розроблюватися з використанням cneiü&nbHoí технологи, яка передбачав попередню стаб!л1зац1ю ферменту для збер1гання його активност1 б1лыв тривалий терм1н.

3. Розроблен1 засоби ririemi порожнини рота найб1льш ефективн1 використання з кар1еспроф1лактичною метою:

- д!тям з мнокиним KapiecoM зуб1в - фторвм!щуючх зубн1 пасти "Зодиак", "Фламинго?, "Цитратная", "Хвойная", "Аскана", "Шалфейная"; в комплекс! з зубними ел!ксирами "Эффект", "Фитодент", "Биодент-2", до складу яких входять 6ioreHHi стимулятори;

- людям середнього та похилого вхку - зубн1 пасти "Старт", "Сафари", "Зодиак", "Спирулинв", "Фитодент", "Протодент", "Гарант", зубиий порошок "Витаминный".

СПИСОК НАУКОВИХ РОБIT I ВИНАХ0Д1В, 0ПУБЛ1К0ВАНИХ ПО TEMI ДИСЕРТАЦ11

1. Гигиена полости рта в профилактике основных стоматологических заболеваний.-Киев:Здров*я,1990.-84 с.(соавт.В.Е.Скляр,А.П.Левицкий, Н.В.Мозговая, И.К.Мизина).

2. Патогенетические подходы к разработке новых гигиенических средств для ухода за полостью рта//Стоматология(София),1982.-Т.74.-С.233-236 (соавт. В.Е.Скляр;Н.В.Мозговая, Л.Г.Мезинова, И.К.Мизина, Т.Л.Тищенко)

3. Жевательная резинка с минеральными добавками//Стоматология.-1992.-№2.-С.74-76 (соавт.В.Е.Скляр).

4. Патогенетический аспект обоснования применения с кариеспро-филактической целью различных по составу зубных паст//Вестник стоматологии. -1995.-№5-6.-С.50-52Íсоавт.0.В.Деньга)

5. йевательная резинка с минеральными добавками//Вестник стоматологии. -1995. -1Р1. -С. 50-52.

6. Кариеспрофилактическая эффективность зубного эликсира "Биодент-2"//Вестник стоматологии.-1995.-№5-6.-С.355-359 (соавт. О.В.Деньга,В.С.Иванов,К.Н.Косенко,А.П.Левицкий)

7. Исследование антимикробного действия консервантов, вводимых в состав зубных гигиенических средств//Вестник стоматологии.-1996.-№2.-С.166-169 (соавт.Н.В.Омельченко)

8. Биологически активные компоненты, включаемые в средства для ухода за полостью рта с кариеспрофилактической целью//Вестник стоматологии. -1996.-№3.-С.247-250.

9. Разработка и исследование нового лечебно-профилактического зубного порошка "Витаминный"//Вестник стоматологии.-1996.-№4.-С.300-304.

10.Динамика развития зубного налета//Терапевтическая стоматолог Киев,1982.-Вып.17.-С. 107-109 (соавт.И.К.Мизина,Л.Г.Мезинова)

11. Патогенетичен подход към разработката на нови средства за хкгиена на устата//Новости в стоматогията.-София¡Медицина и физкультура,1982.-С.38-40 (соавт.В.Е.Скляр, Н.М.Мозговая, JI.Г.Мезинова,

И.К.Мизина, Т.Л.Тищенко).

12. Эффективность использования новой зубной пасты "Базилик" в комплексе лечебно-профилактических мероприятий при кариесе и пародон тозе//Организация стоматологической помощи и профилактика основных стоматологических заболезаний/Тр.ЦНИИС.-М.,1983.-Т.12.-С.61-64

(соавт.Г.Н.Варава,Н.В.Мозговая).

13. Новые лечебно-профилактические средства для ухода за полост рта//новое в терапевтической и хирургической стоматологии.-М., 1987.-Т.2.-С.18-20 (соавт.Г.Н.Варава,Н.В.Мозговая).

14. Новые средства для ухода за полостью рта для профилактики основных стоматологических заболеваний//Методика, диагностика,лечени и профилактика основных стоматологических заболеваний.-Киев,1990.-

С.176-178 (соавт.Н.В.Мозговая,Н.П.Козлянина,К.В.Омельченко).

15. Перспективы разработки и применения новых средств для ухода за полостью рта, имеющих лечебно-профилактическую направленность//Ме дицинские и научно-технические разработки в стоматологии/Материалы конференции стоматологов (26-28 февраля 1991 г. г. Свердловск •}.-

М.,1991.-С.89-90 'Зсоавт.В.Е.Скляр).

16. The tooth-paste "SpirulinaV/2-nd European Workshop "Biotechnology of Microalgae".-1995.-p.81-83 (СОЭВТ. S.A. Sarkisova, I.I.Brown}.

17. Разработка патогенетически обоснованных кар1еспрофилакти-ческих средств для ухода за полостью рта//Материали научно-практ.конференции, посвященной 65-летию ОНИИС.-Одесса,1993.-С.112-118

18. Методические указания по фармакологическому (экспериментальному и клиническому испытанию гигиенических и лечебно-профилактических средств, для ухода за полостью рта (издание официальное}.-Киев: Фармкомитет МЗ Украины,1996.-44 с.(соавт.а.П.Левицкий, Н.В.Мозговая, Н.В.Омельченко).

19. Методика ухода за полостью рта с использованием новых зубных гигиенических средств//Информационное письмо по проблеме "Стоматология" .-Киев ,1984. -Вып .13.-3 с.(соавт.В.Е.Скляр,Н.В.Мозговая).

20. Методы массовой профилактики кариеса зубов у детей//Методические рекомендации.-Одесса,1983.-21 с.(соавт.Е.В.Удовицкая.В.Е.Скляр, Р.Д.Габович,Г.А.Степаненко,К.Н.Косенко,Л.П.Григорьева,Л.А.Рудинская,

И.К.Мизина,0.В.Тодорашко,Т.3.Карячка,Н.В.Мозговая,Т.Л.Тищенко,Л^Г. Павленко,О.В. Рыбалов,М.Г.Куряева,В.А.Сирык,С.В.Киндий,Л.В.Вакуленко.

21. Гигиена полости рта/Санбюллетень/.-Киев:Укрсанпросвет,1984.-

2 с.

22. Л1кувально-проф1лактичний зубний еликсир "Биодент-2"//Ре-естр ыедико-бд.олог!чних 1 науково-техн1чних нововведень.-Ки1в,1994.-Вип.3.-С.25-26.(соавт.А.П.Левицкий,Н.В.Мозговая,Н.В.Омельченко}.

23. Зубная щетка и кариес//Человек и здоровье.-Одесса.-1996.-РЗ.-С.8.

24. Оценка кариеспрофилактической эффективности новых зубных паст//Актуальные вопросы стоматологии/Тезисы докладов респ.научной конф.врачей стоматологов,посв.50-летию Полтавского мед.стоматологического института.-Полтава,1981.-С.18 (соавт.Н.В.Мозговая,В.Г.Клименко).

25. Эффективность использования экстрактов лекарственных растений в составе лечебно-профилактических средств для ухода за полостью рта//Комплексное лечение и профилактика стоматологических заболеваний: материалы У11 съезда стоматологов УССР (Львов,1989).-Киев,1989.-С.103-104.

26. Фармаколог1чна оц1нка засоб1в для догляду за ротово! порои-ниною//Сучасн1 проблеми фармаколог!К27-29 вересня 1995 р.,м.ПолтаваЭ Перший нац1ональний ?'1зд фармаколог1в Укра1ни.-Ки1в,1995.-С.165.

27. Гомеостаз ротовой жидкости у 7-8-летних детей с различной степенью подверяенности кариесу//0сновн1 стоматолог1чн1 захворюван-ня,1х профыактика та л1кування:Материали допов^дей Всеукра1нсько£ науково-практично! конф.л1кар!в-стоматолог1в (26-27 вересня 1996 р) Полтава,1996.-С.90-91.

28. Разработка новых патогенетически обоснованных лечебно-профр лактических средств для ухода за полостью рта//0сновн1 cтoмaтoлoгiч^ захворювання, ix профглактика та л1кування:Материали допов!цей Все-укра!нсько1 конф.л1кар1в-стоматолог1в (26-27 вересня 1996 р.).-Полт£ ва,1996.-С.91 (соавт.К.Н.Косенко,Н.В.Мозговая}.

29. Ефективн1сть використання с метою кархеспрофалактики засоб: ririe.'H ротово! поровнини, що м1стять 6ioreHHi стимулятори//У1 кон-грес cBiTOBOl федерацП Укра!нських л i камских товариств 9-14 вересн; 1996 р.:Тези допов1дей.-Одеса,1996.-С.199 (соавт. А.П.Левицкий,Н.В. Мозговая, Н.В.Омельченко)

30. Зубная паста//Химия, технология пищевых продуктов, ПАВ и Д} шистых веществ.-1984.-№1.-С.104 (соавт. Т.С.Цупренкова, В.В.Лямина, Л.Н.Федякина,В.Е.Скляр, Г.Н.Варава,Н.В.Мозговая).

31. Зубная паста. A.C. №982692.//Открытия,изобретения, промышленные образцы, товарные знаки.-1982.-№47.-С.25 (соавт.Т.С.Цупренко! В.В.Ляминн, Л.Н.Федякина, В.Е.Скляр, Г.Н.Варава, Н.В.Мозговая).

32. Способ контроля зубных гигиенических средств. A.C. №118621] //Открытия, изобретения.-1985.-№39.-С.45 (соавт. Л.В.Пеикова, В.Е.Скляр, О.Л.Орлова, Н.В.Мозговая).

33. Зубная паста. A.C. №1135039.//Открытия, изобретения.-1985.-(Р24.-С.36 (соавт.В.Е.Скляр, Г.Н.Варава, Н.В.Мозговая, Л.П.Полетаева, Е.В.Кабанова, Л.Г.Липшиц,И.3.Чернобыльский,K.M.Чигарина,КЗ.А.Кошелев, Л.В.Воскресенская).

34. Зубная паста. A.C. №1240415 //Открытия, изобретения.-1986.-№24.-С.35 (соавт.В.Е.Скляр, Г.Н.Варава.Н.В.Мозговая.Л.П.Ковальчук, Т.С.Цупренкова, Т.И.Алексанян.Т.В.Стасевич,А.В.Пехов, В.Я.Сенич).

35. Жевательная резинка. A.C. №1242173 //Открытия, изобретения. 1986.-№25.-С.38 (соавт.И.К.Кривда,В.А.Тарасенко,Г.Л.Махлис,В.Е.Скля; Н.В.Мозговая).

36. Зубная паста. A.C. №1342502 //Открытия, изобретения.-1987,-№37.-С.42 Гсоавт.В.Е.Скляр,Г.Н.Варава,В.А.Пахомова,М.§.Гулый,Г.Н. Крюкова,Л.П.Полетаева,Л.В.Симонова, Е. В.Кобанова).

37. Зубной вликсир. A.C. №1412788 //Открытия,изобретения.-1988. №28.-С.35 (соавт.В.Е.Скляр,Н.П.Коэдянина,Н.В.Мозговая,Т.С.Цупренковг

38. Зубной порошок. A.C. №1754104 //Открытия, изобретения.-199' №30.-С.41(соавт.В.Е.Скляр,Н.П.Козлянина,Г.Л.Махлис,В.А.Тарасенко, Н.В.Горшкова, А.П.Данилова, И.Г.Мисюра).

39. Зубная паста. Патент СССР №1837867//0ткрытия,изобретения.-№32.-1993.-С.153 (соавт.Н.В.Рослякова, И.В.Горшкова,В.А.Коваленко, В.Э.Мащенко, В.Е.Скляр)

SOMMARÏ

5P.Tereshina."Pathogenetic approach to elaboration of means oral hygiene of trend cariesprophylactic action".Manuscript. Thesis for a scientific degree for a Doctor of Medical Sciences to the speciality 14.01.21 - Stomatology. National Medical University,Riev,1996.

It has been statad that people vith the rampant caries have violation of homoestate of the oral cavity: decrease of secretion of the saliva, pH and buffer capacity of the saliva, and reduction of concentration phosphates, ions magnesium in saliva, and decrease phosphate/calcium coefficient.Such the same change were discovered in saliva of 12-13-years old children. That allow to consider this age as the period of the risk for development of the dental caries.

On the basis of the above stated there have been determined the principal stratery of prophylax of the dental caries with utilization of means oral hygiène:intensification of miniralizated properties of the saliva

АННОТАЦИЯ

Терешина Т.П. "Патогенетический подход к разработке средств гигиены полости рта направленного кариеспрофилактического действия". Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени доктора.недицинс-ких наук по специальности 14.01.21 - Стоматология. Национальный медицинский университет, Киев,1996.

Установлено, что у кариесвосприимчивых людей наблюдается нарушение гомеостаза в полости рта, характеризующееся уменьшением скорости слюноотделения, рН и буферной емкости слюны, а также снижением в ней концентрации фосфатов и конов магния и уменьшением фосфорно-кальциевого коэффициента. Такие ке изменения состава и свойств слюны наблюдаются у 12-13-летних детей, что позволяет считать указанный возраст периодом наибольшего риска возникновения кариеса.

Определена главная стратегия профилактики кариеса с использованием средств гигиены полости рта, основанная на усилении минерализующего потенциала слюны.

Ключевые слова: кариес зубов, слюна, патогенез, средства для ухода за полостью рта, кариеспрофилактическое действие.