Автореферат и диссертация по медицине (14.03.05) на тему:Особенности нуклеотидного обмена в лимфатических узлах и метаболизма в миокарде, печени, селезенке крыс в условиях гипоксической гипоксии и сенсибилизации к цитохромоксидазе

? Гз

п V'

НАШОНАЛЬНА АКАДЕМIЯ НАУК УКРА1НИ 1БСТИТУТ Ф1310Л0Г11 1М. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

На правах рукопису

.:

Лисенко Ольга Васюпвна

0С0БЛИВ0СТ1 НУКЛЕОТЮИОГО 0БМ1НУ У ЛШФАТИЧНИХ ВУЗЛАХ ТА МЕТАВ0Л13ИУ У МЮКАРД1, ПЕЧ1ВД1, СЕЛЕ31НЦ1 ЩУР1В В УШВАХ Г1П0КСИЧШ1 Г1ШКСП ТА СЕНСИБШЗАШ1 ДО ЦИТОХРОЮКСИДАЗИ.

14.03.05 - Патолог1чна ф131олог;я

Автореферат дисертащI на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Ки1в 19%

Дисертац1ею е рукопис.

Робота виконана в Ки1вському державному Гнституп удосконалення JiiKapiB, Центральна науково-доелiднiй лабораторП

Науковий кер1вник - д1йсний член Нью-йорксько1 академИ наук, доктор медичних.наук, професор В1тай1й Тимоф1йович Антоненко

0ф1ц1йн1 опоненти - доктор медичних наук, професор Михайло Михайлович Середенко - кандидат б1олог!чних наук АнатолМ В1кторович Коцюруба

Пров1дна установа: Укра1нський Нац1ональний медичний ун!верситет 1м. 0.0. Богомольця, каФедра патологi4HOl ф1з1ологП.

Захист в!дбудеться /C^fjrti 1996 р. о год,

на засидаши Спещашзовано! ради Д-01.13.01 при Iнетитуп ф1зшлогП iM. 0.0. Богомольця HAH Укра!ни (Ки1в, вул. Богомольця.4).

3 дисертащею можна ознайомитися в б!бл1отёц1 1нституту ф!э1олог1I 1м. ,0.0. Богомольця НА%Укра)[ни,

Автореферат роз1сданог7^- о 1996 року

Вчений секретар СпеЩал13овано1 ради

доктор бюлопчних наук 3.0. Сорок1на-Мар1на

- 1 -

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн1сть теми досл!дження

В1домо, др як основним, так i супутним фактором патогенезу багатьох вахворювань е г !поксичний фактор. На даний час в1дсутн! систематиаован! уявлення про молекулярн! механ!зми регуляцП реактивностi 1 реэистентност! л1мфо!дно1 системи в умовах rinoKcil, в той же час, велика к!льк1сть даних св1дчить про те, ио одним 1в пров!дних етап1в регуляц!! метабол!зму кл!тини е нуклеотидний обм1н. Щлий ряд досл!дник!в к!нцевим продуктам катабол!зму пурин1в (г!поксантин, ксантин, сечова кислота) в!дводять роль маркер!в г1покоП i 1шем!!. Так, показано кореляц!ю м!ж р!внями накопичення ксантину i г!поксантину та стуШнню imeMi4Horo пошкодження нирок (M.R. Buhl, 1982), м!ж piBHeM сечово! кислоти I судинною патолог!ею моаку (Е. В. Boyes, 1989).

В1д8начаеться, ио зниження пул1в аден1лових нуклеотид!в (АТФ, АДФ) в!дображае ет!йку адаптаШю енергетичного обм1ну до bhijothoI rinoKcil в умовах економ!вац1! еиерголродукц!1 (Е.А. Носенко 1 сп!вавт.). В той же час, в наш! точки вору, одним ia суттевих недол!к!в досл1джень по дан1й проблем! е в!дсутн!сть ч!тко! 1нтерпретацП зм!н нуклеотидного обм1ну у эв"явку в адаптивною перебудовою метабол1зму. Завдяки властивостям маркер1в rinoKcil i 1шем1I показники нуклеотидного обм1ну набувають все б!льшого значения в д!агностиц1 i прогноауванн! роавитку патолог1чних процес1в. У эв"язку з цим досл!дження особливостей нуклеотидного обм!ну е перспективним у план! використання виявлених законом!рностей в кл1н!ц!.

Нас ц1кавило досл!джения особливостей нуклеотидного обм!ну в л!мфовузлах не лише при неспециф!чному впливу гШоксично! г!покс!1

(ГР), але також I в умовах специф!чного впливу, зокрема при сенсибШвац!1 до цитохромоксидаэи (СЦХО).

Отримано дан! про фазовий,характер зм!н ¡мунних показник!в (в кров!, селез1нщ) I функцП мюкарду при хрон1чн!й д!1 ЦХО, що вхдоОражають аалежн1сть' р!вня пошкодження В1Д тривалост! СЦХО (ЕТ. Антоненко 1 оп1вавт., 1992). Встановлено пб1льшення 1мунних комплекс1в 1 титр!в антикард!альних антит!л в кровь яке св!дчить про роавиток аутоалерНчних решай й, що ускладнюють 1мунопатолог1чний стан хворих (аменшення к1лькост! Т-л1мфоцит1В, 1х функц!онально! активностI, порушення сп!вв1дношення Т-хеллери /Т-супресори) при ревматизм!, антисклеротичному кард1осклероз!, вовчанц! (В. Т. Антоненко ! сп!вавт., 1693).

Не дивлячись на активне вивчення ¡мунних механ!зм!в в патологИ м!окарду аалишаеться малодосл!дженою роль д1мфо!дно! сиотеми в цьому продес!, зокрема л1мфатичних вуэл!в. Не досл!джен! особливост! пуринового 1 п!рим1Динового обм1н!в як складни^в одн!е1 1э внутр!шньокл!тинних регуляторних систем метабол1зму на молекулярному р1вн1.

Виходячи э цього, ми вважаяи, що системне досл!дження нуклеотидного обьину в л!мфовуэлах, характеру енергообм1ну, гл1кол18у, !онтранспортних систем в м!окард!, печ!нц!, селев!нц! при СЦХО дозволило б конкретнаувати 1 поглибити наявн! на даний час уявлення про молекулярн! механ!эми патогенезу при ¿муншй патолог!! мюкарду.

Мета роботи. Вивчити законом!рност1 нуклеотидного обм1ну в л^мфатичних вузлах, особливост! енергетичного обм!ну, юнтранспортних систем, субстратов гл!кол1ау в мюкард!, печ!нц1, селез1нц! в умовах експериментального моделювання ГГ ! СЦХО.

Виходячи 1з мети досл!дження були поставлен! наступи1 завдання:

1. Вивчити законом!рност! нуклеотидного обм!ну в л!мфатичних вузлах в залежност! В1Д !нтенсивност! 1 тривалост! г1покс!1. .

2. Дослдати особливост! нуклеотидного обману в л^мфатичних вузлах в заяежност! в1д тривалост! СЦХО.

3. Визначити характер енергообм1ну, • гл!кол18у, !онтранспортних систем в м!окард!, печ!нц1, селез^шц при СЦХО.

4. Бстановити критер!I роэвитку г!поксичного стану, адаптивно-компенсаторн1 критер!I на р!вн1 нуклеотидного обм!ну в л!мфо!дн!й тканши при ГГ 1 СЦХО.

Наукова новизна роботи. В результат! вивчення законом!рностей нуклеотидного обм!ну л!мфовузл!в щур!в в р!зн! термши дИ г!покс!1 (1,4,7 д1б) виявлено фазов! зм!ни р!вн!в нуклеотид!в ! 1х катабол1т1в, як! в!дображають в!дпов!дн1 стадП адаптивно! перебудови метаболизму. Встановлено, що характер активування чи пригшчення нуклеотидного обм1ну залежить в!д !нтенсивност! та тривалост! г!поксП, яка обумовлюе ту чи 1ншу ступ!нь д!срегуляц!1 синтезу та розпаду нуклеотидних сполук. Тривала д!я г шоке!I обумовлюе перебудову пуринового обм!ну в л1мфатичних вузлах по катабол!чному шляху. Зб1льшення !нтенсивност1 г!покс!1 викликае зниження активност1 як пуринового, так 1 п!рим!динового обм!н!в.

Комплексний шдх!д до досл!дження нуклеотидного обм!ну дозволив встановити додатков1 !нформативн1 критер!1 його од!нки: показники сп!вв!дноюення п!рим1дин1в до пуршпв, пурин!в до оксипурюпв, що в!добрахають стан регуляторно! функд! I нуклеотидноI системи, II компенсаторн! ! декомпенсаторн! эм!ни та

р!вень роабалансування метабол!ему в л!мфо!дн!й тканин! в умовах СЦХО та ГГ.

Вперю використано новий експериментальний п1дх1д до вивчення 1мунних механ1зм1в в кард!альн!й патолог!! - модель 1муноферментативного пошкодження м!окарду. Показано, щр сенсиб!л1аац1я до кард!ально! ЦХО, яка обумовлке ауто!мунн! процеси 1 розвиток г!покс!1, чинить !нг!буючий вплив на л1мфатичн1 вувлн, ступ!нь якого корелюе 8 тривал!стю та !нтенсивн!стю д!1 ЦХО. При СЦХО виявлено фаэовий р!знонаправлений характер зм!н покаэник!в енергообм!ну, гл1кол1ву, ¡онтранспортних систем в м!окард!, печ!нц!, селез!нц1, що, в ц!лому, вказус на компенсаторну стимуляц!» метабол¡ему, р!вень яко! залежить в{д специф!чност ! досл!джуваного органу 1 тривалост! сенсибШзацП.

Виявлен! особливост! нуклеотидного I енергетичного обм!н1в, гл1кол1зу та ферментних систем при д1! антиферментних аутоантеНл до ЦХО розширюють уявлення про участь ауто1мунних механгзм!в в патогенез 1 вахворювань м1окарду. Показано, шр нуклеотидна система л!мфо!дно! тканини в!дображае молекулярний р!вень формування реаистентност! та реактивност1 орган!вму при ГГ I СЦХО в процес1 адаптивно! перебудови метабол!эму.

Практична ц!нн!сть роботи

Виявлен1 особливост1 нуклеотидного обм1ну в л!мфатичних вузлах дозволили встановити маркерн! властивост1 ряду показник!в 1 1х сп!вв!дношень, щр воображать ступ!нь тяжкост! та тривал1сть дП ГГ 1 СЦХО, а також р!вень активност! компенсаторних процес!в при цьому.

Використання в клШщ законом!рностей нуклеотидного обм!ну ноже послужити б!дьш тонюй 1 точн1й д!агностиц! 1 прогноэуванню

- б -

патолог!чних сташв, а також б1льш обгрунтован1й ¡нтерпретац! I аналог !чних клпшчних даних.

Виявлен! закономipHocTi енергообм1ну, гл!кол!зу, iOHTpaiicпортних систем в мшкард1, neuiHui, селез1нц1 при СЦХО дозволить розширити уявлення про ауто!мунну патолог1ю м!окарду як про процес, в якому одночасно проявляеться пошкоджуюча д!я антицитохромоксидазних антит1л 1 компенсаторна ' активация ыетабол1зму.

Вих1дн1 дан! i висновки дисертац!! можуть бути використан! для анал!зу законом!рностей нуклеотидного обмшу в медико-б1олог1чних досл1дженнях.

Апробац1я роботи. Матер1али дисертацЯ опубл!кованi, поданi i обговорен^ на XVI, XVII, XIX науково-практичних конференц1ях молодих вчених Ки!вського державного ¡нституту удосконаленнн л!кар!в ШЗ Укра1ни (Ки!в, 1988,1989,1991); на III Всесоюзному з"1зд1 патоф!з1олопв (Кжшпв, 1989); на науково-практичн1й конференцИ по проблем!: "Одиниц! i Ix компоненти в. органах в!сцеральних систем в HopMi i патолог!!" (Харк1в, 1991); на науково-практичшй конференцП молодих вчених i cneitfaaicTiB по проблеми "Актуаяьн1 питания сучасно! ендокринолог!! i xiMi! гормон iß" (XapKiB,1991); на конференцП науково-медичного товариства патоф1зшлог1в Укра1ни (Дшпропетровськ, 1992); на науково-практичнiй конференцП по проблем!: "Яундаментальн! та прикладн! аспекти нетрадиц!йно! медицини" (XapKiB, 1992); на III м1жнародному симпоз!ум! по проблем!: "Ф1з!олог1я та патология перекисного окисления л!п!д!в, гемостазу i ¡муногенезу" (Полтава, 1993); на Пленум! науково-медичного товариства патоф!э! олог!в Укра1ни (JlbBiB, 1993); на об"еднаному 3aciflaHHi кафедр та в!ддШв

центрально! науково-досл!дно! лабораторП Ки!вського державного !нституту удосконалення л!кар!в МОЗ Укра!ни (1994).

Публ!кац1I. 8а материалами дисертащI опубл1коьано 12 наукових роб^т.

Структура та обсяг робот Дисертащ йна робота викладена на 159 сторшках машинопису 1 складаеться 18 ветупу, 6 роздШв, завершения, висновюв, впровадження результат!в досл!дження у практику, практичного аастооування. В1бл!ограф1чний показник мае 232 джерела. Робота м!стить 17 таблиць та 9 рисунк!в.

Особистий внесок дисертанта: Ыатер^али досл!дження аЮращ, сиетематизован! 1 проанал!зован1 особисто автором.

0сновн1 положения. що виносятьоя на захист:

1. Характер нуклеотидного обману в л!мфо!дн!й тканин! в процес1 адаптивно! перебудови залежить в!д тривалост! ! !нтенсивност! ГГ ! СЦХО. Шдсилення дП останн!х викликае супресивний ефект на нуклеотидний обм!н в л!мфатичних вузлах щур!в, який обумовлюетьея превалюванням катабол!зму нуклеотид!в над !х синтезом.

2. Тривала д!я ГГ середнього ступени (7 тис. и) ! СЦХО обумовлюе фазний характер нуклеотидного обману, ар в!дпов!дае стад!ям адаптивно! перебудови метабол!зму. При д!1 г!покс!1 найб!льш виражена активация катабол1зыу проявляеться через 4 доби, з наступною стаб!л!зац!ею метабол!ему через 7 д!б. Зб!льшення тривалост! СЦХО характериэуетьея посиленням катабол1зму нуклеотидних сполук, а також порушенням сп!вв!дношень нуклеотид!в, як! обумовлен! еначними в!дхиленнями р!вн1в 1х пул!в.

3. Показники сп!вв!дношень компонент!в нуклеотидно! системи (сп!вв!дношення п!рим!дини/пурини, пурини/оксипурини) е чутливою, информативною, комплексною характеристикою стану нуклеотидно!

системи, в тому числ! ступеня ам!н II регуляторноI функцП, компенсаторно! спроможност!, р1вня д1! ГГ 1 СЦХО, а також реактивност! 1 реэистентност! л1мфо!дно! тканини на молекулярному р!вн1.

4. В умовах тривалоI г!покс!1 1 СЦХО б!льшу стаб!льн!сть проявляють пуринов! нуклеотиди, що маоть пров!дне значения в енергетичних, регуляторних продесах 1, таким чином, в адаптивно-компенсаторних механ!амах л1мфо!дно! тканини.

Б. 0собливост1 енергообм!ну, гл!кол!зу, ¡онтранспортних систем в мюкард!, печ!нц!, селез!нц! при СЦХО св!дчать, в ц!лому, про компенсаторну активад!» метабол!ему( р!вень я ко! эалежить в!д органно! специф!чност1 ! тривалост! сенсиб!л!8ац!I.

МАТЕР1АЛИ I МЕТОДИ Д0СЛ1ДЖЕННЯ

Експерименти проведен! на 656 статеводозр!лих б!лих шурах обох статей масою 210-250Г. В ход1 досл!джень використано дв1 модел!: ГГ 1 !муноферментативного -пошкодження м!окарду. 1х використання дозволило провести пор!вняльний анал!з особливостей нуклеотидного обм1ну в л!мфовуэлах при формуванн! специф!чно! (на модел! !мунофермвнтативного псшкоджения м1окарду) 1 неспециф1чно! (модель ГГ) реактивност1 1 реэистентност1 л!мфо!дно! тканини.

3 метою досл!дження особливостей нуклеотидного обм!ну в. умовах г1покс!1 р!эно! сили I тривалост! тварини в барокамер! зазнавали т I ГГ: тяжкого ступеня (12 тис. м) до загибел! (I вариант), з виживанням (II вapíaн,r)i гостро! ГГ легкого ступеня (3 тис.м) ГГ - 3 год. (III вар!ант) та середнього ступеня (7 тис.м)- 3 год.(IV вар!ант) 1 тривало! ГГ - 4 доби (V вар1ант) 1 7 дЮ (VI вар!ант) середнього ступеня (7 тис.м).

Досл1дження нуклеотидного обм1ну в л1мфовузлах при сенсибШзацП до кард1ально! ЦХО проводили в 2 сериях: в I cepil проводили 3-кратне внутр1шньочеревне введения ЦХО (16 иг/кг маси) 8 ад"ювантом Фрейнда (0,15 мл на тварину), з 10-ти денними 1нтервалами. Контрольна труп! тварин вводився ад"ювант. Фрейнда в Tin же доэь В II cepil проводили 5-ти кратне введения ЦХО а ад"ювантом Фрейнда тваринам доел!дно! групи i ад"юванту Фрейнда -тваринам контрольно! групи по т!й же cxeMi, аде э дещр вм1неними дозами (ЦХО - 1,бмг/кг маси; ад"ювант Фрейнда - 0,2 мл на тварину). 1нтактн1й rpyni тварин вводили ф1в1олог1чний розчин. Ця модель створена i експериментально в!дтворена в лабораторИ В. Т. Антоненко.

Фермент ЦХО вид1ляли is м1тохондр!й серцевого м"яау велико! рогато! худоби, активн!сть ЦХО виэначали епектрофотометричним методом.

Шкааники енергообм1ну (АТФ, АДФ, *АМФ) виэначали методом паперово! хроматограф! I. Визначення активност! АТФ-аз (Na.K-АТФ-аза, Mg-АТФ-аза) ллазматичних мембран проводили по С. Л. Давыдовой и Г. М. Певзнер (1968).

Визначення молочно! кислоти проводили по S. В. Barker, V. Summerson (1941). Вшст п1ровиноградно! кислоти виэначали в реакцЛ а кислим роз чином 2,4-дин Трофеи i лг i драаику.

Визначення показник1в нуклеотидного обману (сумарн! пули (нуклеотиди+нуклеозиди+основи) аденш -(пул А), гуан1н - (пул Г), цитозин - (пул Ц), урацил - (пул У) вм!сних сполук 1 оксипуршйв (ксантин, сечова кислота) проводили методом 1оно0м!нно! хроматограф! I по R А. Кокушн, А. а Коцюруба (1988). Гомогенат Л1мфовуэл1в екстрагували охолодженою хлорною кислотою а наступним г!дрол1зом екстракту IN НСЮ4 при 100°С на протяз! 1 год. Отриман!

продукта г1дрол!зу кислоторозчинно! фракц!! (КРФ) фракц!онували методом íohoo6míhhoI хроматограф!I на 1онообм!ннику Dowex 50x4 (200-400 mesh, Н+ - форма) ф!рми "Serva" на колонщ 11x1, використовуючи стушнчаету елюц!ю водою i хлорною кислотою зростаючо! нормальном!. Продукти г1дрол!зу !дентиф!кували шляхом анал!зу спектр!в поглинання нуклеотидних сполук 1 1х катабол!т!в в облает! 240-290 нм i k^kícho визначали використовуючи в!дом! коефщ^енти молярно! екстинщ I. Сканування спектр!в проводили на спектрофотометр! Specord М40 та UV VIS (Шмеччина).

Цифров! дан1, отримаШ в ход! експеримент!в, обробляли за допомогою непараметричних критер!!в статистики, Kpwrepiio Стьюдента по методу 6. Е Монцевичуте-Ерингене (1964) i по методу I.E Ашмар1на и cnisaBT. (1975).

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ Д0СЛ1ДЖЕНЬ I IX ОБГОВОРЕННЯ

Кислото-розчинна фракц!я . л!мфатичних вузл!в м!стить пули пуринових аден!н- i гуан!нвм!сних '.сполук (пули Ai Г), п!рим!динов! цитозин- i урацилвьасш сполуки (пули Ц í У) та оксипурини (ксантин, сечова кислота).

Д!я ГГ тяжкого ступеня , що в!дпов!дае 12 тис. м в I варiант i (тварини гинули на "bhcotí" протягом 5-10 хв.) i в II BapiaHTi (тварини знаходились на "висот!" протягом 4-8 хв. i спускались з "виеоти" живими) приводила до значних smíh сп!вв!дношень нуклеотидних компонент1в, !х абсолютного i в!дносного BMicTy (табл.1). Bhcokí píbhí ксантину, i, навпаки, значке зниження píbhh еечово! кислоти, зменшення сумарного нуклеотидного фонду (пурини+п!рим!дини), зм!на ствв^ношень нуклеотидних сполук i !х катабол!т!в (сп!вв!дношень пiрим!дини/пурини, пурини/оксипурини)

вказують на глибоку дисфункц!ю нуклеотидного обм!ну в умовах ГГ тяжкого ступеня, обумовлено! вначним порушенням синтезу та розпаду нуклеотидних сполук.

Таблица 1

Д1я г1поксично1 rinoKci! (ГГ) на нуклеотидний o6MiH у л!мфатичних вузлах щур!в (мкмоль/г, Mtm)

Групи тварин BwicT нуклеотидних сполук та !х катабол1т1в

Пул У Сечова кислота Пул Ц Ксантин Пул Г Пул А

Контроль 1.167± 0.230 0.346± 0.083 0. 405± 0.064 0.626± 0.157 0. 820± 0.072 1. 375± 0.142

ГГ I варiант 1.640± 0.383 0.030± 0.027 2 0.050± 0-018 2 4.145± 0.554 2 0.340± 0.077 i 0. 684i 0.141 *

ГГ II вар!ант 1.176± 0.313 0. Й87± 0.066 0.156± 0.061 1 10. 500± 1.174 г 0.524± 0.327 1.2б1± 0.137

ГГ III BapiaHT 0.238± 0.064 3 1.486± 0.358 3 0.607± 0.051 0.117± 0.026 1 1.663± 0.115 i 2.107± 0.146 *

ГГ IV вар1ант 0.189± 0.061 3 1.368± 0.081 з 0. 350± 0.036 0.503± 0.026 0. 918± 0.044 1.143± 0.141

ГГ V вар1ант 0.750± 0.605 2 1.785± 0.014 2 0. 205± 0.104 * 4. 21 б± 2.953 3 0.680± 0.343 1. 231 ± 0.271

ГГ VI BapiaHT 0.152± 0.081 3 1.127± 0.378 2 0.213± 0.056i 2.857± 2.260 г 0.620± 0.147 0. 980± 0.059

1 - Р<0.05; 2 - Р<0. 01; 3 - р<0.001

Зауваження: А,Г,У,Ц - у ц!й та наступних таблицях сумарн1

пули

адешн-, гуан1н-, урацил-, дитозинвм!сних сполук.

Значне накопичення ксаитину при ГГ тяжкого ступеня ми пов"яэуемо як 8 1нтенсиф1кац1ею npoueciB деградацП макроерг1в, як! еулроводжуються порушенням активност! в!дпов1дних фермент1в (ксантиноксидаза), так i з можливими порушеннями проникливост! мембран юл тин внасл!док пошкоджуючо1 Д11 на мембрани ксантину. В^даначимо, щр процес деградац!I АТФ, б1льш 1нтенсивний в умовах

ГГ до загибел1 (про щр св!дчить значке зниження пулу суыарних аден1ннуклеотид1 в, а також значке порушення сп!вв1дношення п!рим1дин!в до пурин!в /1,7:7; контроль 1:1,1/), 1мов1рно, обумовлюе . критичний р!вень зниження енергетичних ресурс!в в л1мфо1дн!й тканин1, щр призводить до д^срегуляц!I 1 внасл!док цього д1сфункцП метабол 1зма.

Характер иуклеотидного обмшу при ГГ слабкого ступени на протяз! 3 годин на "висот!" 3 тис.м (III вар1ант ГГ) в1Дпов!дае I фаз! адаптивно1 перебудови метабол1зму - фаз1 дестаб1л!зац!I, шр еупроводжуеться активац!ею нуклеотидного обм!ну у л!мфатичних вузлах.

Шдвишення ¡нтенсивност! ппоюп1 а "висоти" 3 тис. м до 7 тис. м на протяз! 3 годин викликае биьш значив зниження р!вня п!рим!динових нуклеотшив, зниження р!вня пурин!в в зр1внянн! з !х Шдвиадэнням при д 11 ГГ легкого ступеня, зниження нуклеотидного фонду у 1,8 раз!в (Р<0,05) в зр1внянн! з тенденцию к п!двищенню цього показника при дII ГГ легкого ступеня. В умовах гостро! ГГ, в ц!лому, виявлена б!льша лаб!льн1сть шрим!динових сполук, особливо урацилових нуклеотид1в. Очевидно, б!льша ст1йк!сть пуринових нуклеотид!в пор!вняно з п!рим!диновими обумовлена 1х пров!дною роллю в регуляцП метабол!зму (супряження метабол!чних шлях!в, швидкост! 1 напрямку метабол!чних реакц!й).

Анал!з показник1В нуклеотидного обм!ну в умовах тривало! ГГ середнього ступеня (4 доби - 7 тис. м (V вар!ант ГГ); 7 д!б - 7 тис.м (VI вар¡ант ГГ)) також виявив б1льшу лаб!льн1сть п!рим!динового обм!ну пор!вняно з пуриновим (табл. 1). При тривал!й г!покс!1 в!дбуваеться б!льше зниження р!вней п1рим!дин!в в зр!внянн! з пуринами,!нтенсивн!сть якого эалежить в!д тривалост! дП НпоксП. Якшр на 4 добу р1вень тримЦишв 1 пурин!в

эменшувався в 2.2 рази (Р<0.05) та 1,2 рази (Р>0,05), то вжэ на 7 добу - в 5.7 рази (Р<0.001) та в 1,4 рази (Р>0,05). Пер1одична ■гривала д1я г!поксП (4 1 7 Д1б) приводить до значного зростання пул!в ксантину 1 сечово! кислоти (в!дпов1дно в 5 1 7 раз!в на 4 добу) в л1мфовузлах. На 7 добу в!дм1чаеться тенденЩя до зниження р1вней оксипурин!в. Накопичення оксипуршпв в л!мфовузлах може бути обумовлене рядом фактор!в, зокрема, змшами' ферментативно! активност!, насамперед ксантиноксидази ! гуаншдеэам!нази. В свою чергу, накопичення ксантину 1 сечово! кислоти може поглиблювати функц!ональне розбалансування кл!тинних мембран в л1мфовузлах. Так, в!домо, пр одним \ъ мембранопошкоджуючих факторов в !шем!зованому орган! е власне продукти катабол!зму аден!ннуклеотид 1 в, особливо сечова кислота (ЕМ. Биенко, 1989).

3 тривал!стю ппокс! I пов"язано також зниження сумарного нуклеотидного фонду. Так, на 4 добу сумарний нуклеотидний фонд зменшусться в 1.5 рази (Р<0,05), тод1 як на 7 добу ГГ - вт в 2.2 рази (Р<0.05). Щ даш св!дчать про перебудову нуклеотидного обм!ну, яка супроводжуеться не т!льки напругою метабол!зму,але 1 в1дображае економ!зац!ю функщонування л1мфо1дно! тканини при тривал1й г!поксП, направленну на п1двищення резистентности

Характер нуклеотидного обмшу в л1мфовузлах тварин на 4 добу тривало! д!! ГГ середнього ступеня (V вар¡ант ГГ) в1дпов!дае, на нашу думку, перех!дн1й фаз! адаптивного продесу - фаз! переходу В1Д дестаб!л!зац11 до стабШзац! I. Так, в V вар!ант! ГГ спостер!гали найб!льш значке шдвищэння р!вн!в ксантину ! сечово! кислоти в л!мфовузлах пор!вняно а IV 1 VI вар!антами, щр св!дчить про максимальний р!вень напруженост! нуклеотидного обм!ну на 4 добу д!! г!покс!1. Таким чином, нами показано залежисть характеру

нуклеотидного обм1ну в л1мфо1дн!й тканин1 в4д стад1I адаптивно! перебудови метабол1зму при дП ГГ.

Анал!з виявлених закономерностей нуклеотидного обм1ну в л!мфо!дн!й тканин! придИ ГГ показав, що !х комплексна ощнка дозволяв характеризувати функц!ональний стан тканини, який в!дображае компенсаторн! та декомпенсаторн! зм1ни. Таким чином, так! показники нуклеотидно! системи, як в!дношення п!рим!дини/пурини, пурини/оксипурини, сумарний нуклеотидний фонд, дають уявлення не т!льки про стан регуляторних механ!ам!в на р!вн! нуклеотидного обм!ну, але 1 про особливост1 метабол!зму л!мфо!дно! тканини в ц!лому в процес! адаптивно! перебудови.

Питания про участь ауто!мунних механ!ам!в в патолог!! м!окарду на даний час вивчено недостатньо, а наявн! л!тературн! дан! суперечлив!. Ми використали модель !муноферментативного пошкодження м!окарду, основану на сенсиб!л!зац!I антиферментними аутоантителами при введенн! екзогенно! кард!ально! ЦХО. Використовуючи цю принципово нову модель нами було дослужено стан нуклеотидного обману в л!мфовувлах, !нтенсивн!сть енергообм!ну, р!вень субстрат!в гл!кол!зу, активн!сть !онтранспортних систем в м!окард1, печ!нц!, селез!нц! щур¡в з метою вияснення рол! цих процес!в при компенсац!! ! розбалансувашп молекулярних механ!зм!в кл1тинно! регуляцП.

Нуклеотидний обмш в л!мфатичних вузлах тур!в досл!дили в динамщ! через 3 тижн! (I сер!я) ! через б тижн!в (II сер1я) шсля курсу введения ЦХО з ад"ювантом Фрейнда (табл. 2).

В Ц1лому, характер нуклеотидного обм!ну в перш!й сер!! експерименту св^дчить про тенденцт до эниження його !нтенсивност!, яка роэглядаеться нами як один ¡а фактор!в

Таблиця 2

Вплив сенсибШвац! ! до ЦХО (СЦХО) на нуклеотидний o6mîh у л1мфатичних вузлах mypiB (мкмоль/г, М±ш)

Групп тварин Вм!ст нуклеотидних сполук та îx катабол!т!в

Пул У Сечова кислота Пул Ц Ксантин Пул Г Пул А

1нтактна 1.667± 0.230 0. 346± 0.083 0. 405± 0.064 0.626± 0.157 0.880± 0.072 1.375± 0.142

I се-piH Контрольна 0. 489± 0.162 0.731 ± 0. 257 0. 279± 0.28 0. 534± 0.127 0. 912± 0. 062 0. 645± 0.092

Доел!дна 0. б07± 0.117 ---- 0. 058± 0.015** 0. 821 ± 0.188* 0. 762± 0.024 0. 474± 0.080*

П се- piH Контрольна 0. 25б± 0.086 0.030± 0.014 ---- 0.147± 0.039 0. 356± 0.103 0. 817± 0.008

Доел!дна 0. 054± 0.036** ---- ---- 0. 047± 0. 032** 0. 21б± 0.077* 0. 441 ± 0.053*

* Р<0. 05; ** Р<0. 001;

еконокиэацП метаболiэму, що може бути ознакою формування адаптащйних механ!эм1в. В!дсутшсть в cneKTpi нуклеотид!в сечово! кислоти св!дчить про HKicHi эм1ни у регуляторн!й функц!I л!мфо!дних кл1тин.

Зменшення piBHiB сечово! кислоти, можливо, викликане зниженням активност! ксантиноксидази в умовах !нг!буючого впливу сенсиб!л!зац!1 до ЦХО.

В ! сер!! !муноферментативного пошкодження м!окарду в л^мфовузлах спостер!гали пом!рне (в 1,5 рази, Р<0.05) тдвищення piBHiB ксантину внасл!док зростання активност! деградац!! пурин!в (табл.2). Аналог1чна тенденщя cnocTepiraeTbck при повн!й ¡шемП серця собак (R. В. Jennings et al., 1981), при повшй i неповшй iiiieMiï серця кроликов i ¡nypiB (Van U. Belle et al., 1987). Шдвищення piBHi в .ксантину дозволяв констатувати розвиток тканинно! rinoKciï в Л1мфовузлах досл!дних тварин. Зм1ни piBHiB

катаболтв пуринового обмшу (ксантину 1 сечово! кислоти) порушують регуляцш метабол!зму, в тому числ! по механ!зму "зворотнього зв"язку", то обумовлюе д1ефункцш л!мфо1дно! тканини 1 зниження II резистентность

Таким чином, зниження ¡нтенсивност! нуклеотидного обм!ну в л1мфовузлах досл1дних тварин, мабуть, свЦчать про фазу екожМзац!! метабол¡зму в процесп адаптивно! перебудови, шр супроводжуеться також значними зм1нами в к!нцевому етап! катабол!зму пурин!в, як! викликан 1 тривалим ауто!мунним впливом.

Зб!лыиення тривалоет! »муноферментативно! Д1I при 5-кратному введенн! ЦХО (II сер^я) обумовлюе б1льш значне зниження !нтенсивност! пуринового 1 п!рим!динового обм!н1в в л1мфовузлах, пор1вняно з I сер1ею (в1дпов!дно в 1.9 рази (Р<0.05) 1 в 12 раз1в (Р<0.001)) (табл.2), що св!дчить про б!льш значн! порушення катабол!зму та анабол!зму нуклеотидних еполук.

При 1 муноферментативному пошкодженн! мюкарду зростаючо! тривалост! (з 3 тиждн1 в до 5 тиждн1в) спостер^гали фазний р1знонаправлений характер змш аден1ннуклеотид1в в мшкард!, печшвд, селезшщ (табл.3).

При 3-кратному введенн 1 ЦХО ( I сер1я) в мшкард1 спостер1гали зниження пул!в адешлових нуклеотадцв (табл.3), а також зниження р1вн!в лактату та величини сп1вв1дношення лактат/труват (табл.4). При 5-кратному введенн! ЦХО (II сер!я), в Означалась незначна активац!я обм!ну аден!лових нуклеотид!в в мюкардь Спостер!гали також достов 1 рне шдвищення р^втв трувату та активное^ Ма,К-АТФ-ази (табл.4). 3 нашо! точки зору, тенденц!я до активацП енергообм!ну в м!окард1 в II серП доели д! в можна пояснити компенсаторним тдвищенням ефективност! окисного фосфорилювання, яке етимулюетьея, виробнйцтвом антиферментних

Таблица 3

En лив сенсибШэацП до ЦЖ> (СЦХО) на енергообм!н у м1сжард1, се лез i нщ та печ1нц1 шур!в (мкмоль/г, Kttm)

Групи тварин п Аденiловi нуклеотиди Сумма аденi-лових нуклео-тид!в

АТФ АДФ АМФ

мшкард 12 15 17 0.93±0.08 1.1010.05 1.01 ±0.06 0. 48±0.02 0. 2710.04 0.2410. 03 0.44±0.04 0.36±0.05 0.36±0.04 1.85 1.73 1.61

I се-р!я штактна контрольна дослана

II се- р!я 1нтактна контрольна доел1дна 14 12 15 1. 24±0.11 1.0310.10 1. 6910.14*** 0.60±0.053 0. 65±0.044 0.78±0. 053 0. 74±0.058 0.66±0.42 0.73±0.063 2.58 2.34 3.20*

селез1нка 12 14 15 0.4810. 03 0.68±0.02 0.71 ±0.03* 0.1310.013 0.04910.008 0.100Ю.013** 0.17±0.015 0.12±0. 010 0.15Ю.013 0.78 0.75 0.96*

I - се- р!я 1нтактна контрольна доел1дна

II се- р!я 1нтактна контрольна дослана 14 16 20 0.54±0.032 0.30±0.026 0. 41 ±0.044 0. 38±0.026 0.22±0.024 0.38±0.026* 0. 41 ±0.037 0.20±0.026 0.38±0.031** 1.33 0.72 1.17**

печ!нка 12 15 15 0.089±0.08 1.1710.05 1. 55±0. 07** 0.51 ±0.06 0.4710.05 0.39±0.04** 0.0610.08 0. б4±0.05 0.5110.07 2.0 2.28 2.45

I се-pia ¡нтагсгна контрольна доел1дна

II ce- pía 1нтактна контрольна доел!дна 14 12 18 1.1010.058 0.7610.071 0.8910.061* 0.6210.053 0.93±0.127 0.8410.087 0.6810.077 0.9210.105 0.6710.071 2.40 2.61 2.40

Р - достов1рн!сть pisHHUi по в1дношенню до контрольно! групи (* • Р<0.05 ** - Р<0.01 *** - Р<0.СЮ1) антител. Kpíw того, активац!я обм1ну аден tннуклеотид i в, можливо, е одн1ею is фаз в мехая!зм1 довготривало! адаптацП, що забезпечуе необх!дний р1вень енергообм!ну. Зниження píbhíb аден1ннуклеотид1в в MíoKapfli в I cepíl експерименту, мабуть, е проявом фази пригн!чення окисного фосфорилювання в 1юем1еован1й тканинi.

Шдвюцення активностi K.Na-АТФ-ази в м!окард1 при 5-кратному введена ЦХО (II cepía) тже бути супряжено з недостатнштю серцево-судинно! системи 1, як в!домо, супроводжуеться зниженням скорочуваност! миокарду (R 1. Калелько та сп!вавт. ,1987; 1.С. Чекыан, 1987). Напевно, один i8 механ!зм1в д! I аутоферментних

Таблиц» 4

Вплив сенеибШзац! I до цитохроыокеидааи на р1ви! су0страт1в гл!кол!зу, покааники транспортних системе м!окард!, селез1нц1 та печ1нц! щур1в, (Mim; п-12-20) .

Групи FiBHi субстрате гл!кол!зу Показники iонтранспорт-них систем II cepia

тварин I сер! я И сер!я

№ ПВК МК /ПВК № ПВК МК /ПВК М^-АТФ-аза К.Ыа-АТФ-аза

и!окард

¡нтактна контрольна доелiдна 3.60Ю.30 6.1010.66 Б. 20Ю.50* 0. 9810.090 0.14Ю. 019 0.3310.045* 3.67 43.60 15.80/ 4.510.27 8.010.68 6. 310. 55* 0.9810.130 0. 7610. 069 1. 4310.145* 4. 59 10.53 4. 40** а 6610. 42 Б. 6410. 44 4. 6610. 43 1.6110.26 1.65Ю. 44 2. 8610. 52**

селеа!нка

1нтактна контрольна доелiдна 4. 9210.33 2. 5910. 29 5. ББ±0. 29# 0.3010.034 0.3610.035 0.3410.034 16.40 7.20 16.3* 4.83±0.24 3. 3610. 23 7. 80Ю. 44/ печ1нка 0.3710.038 0.24Ю. 026 0.41Ю. 054* iao 14.0 19.0* 3. 74Ю. 22 2. 8010.16 3.0610. 54 2. ЗОЮ. 53 1.8210.50 3. 2810. 84**

1нтактна контрольна досл1дна 5.2110.27 15.1011. 26 11.0211.0Б* 0. БОЮ. 069 а 1910. 027 0.2910.042* 10.4 79.5 37. 9/ 4.9010.31 3.6010. 23 6. 90Ю. 60* 0. БОЮ. 048 0. 3310.048 0. 7БЮ. 039* 9.8 10.9 9.2 а 1610. 28 6. 3610.69 3. 4810.52* 1.7310. 22 1.1810. 22 1.6110.29

HR, ПВК - молочна , п!ровиноградна кислоти

Р - достов1рн!сть р!зниц! по в!дношенню до контрольно! группи (* - Р<0. Об ** - Р<0.01 *- Р<0.001)

аутоантит!л на !онтранспортн! оистеми кл!тин супрямэний в порушеннями кальщевого обм!ну. О.О. Мойбенко (1983) показав эб1льшення внутр! шньокл 1 тинно! концентрат! 1он1в кальц!ю [Са2+] при експеришнтаяьному'пошкоджэнн! серця п!сля введения антикард!ально! сироватки 1 перев"язки коронарно! артер!!. Таким чином, СЦХО, викликана б-кратним введениям ферменту, супроводжу-еться, з одного боку, значним функц!ональним напружэнням в мюкард!, з 1ншого - компенсаторною активац!ею енергообм^ну, яка св!дчить про перебудову метабол!эму. в напрямку, шр забезпечуе б!льш ефективний р!вень функц1онування.

В I серП експеримент!в в селез!нд1 1 печ!нц! спостер!гали п^вшцення р1вн!в АТФ 1 суми аден!лових нуклеотид!в (табл.3), а також п!двищення р!вн!в лактату ! величини сп!вв!дношення лактат/п1руват в селез1нц1, а в печ!нц! - шдвищэння р1вн!в п!рувату (табл.4). Таку активац!ю енергообм^ну в печ!нц! I селез!нц1 модна пояснити п!двищенням швидкост! мобШзац!! енергетичних реакц!й (31ев1о, 1978, Е 1. Самойлов, 1985).

В II сер!! експеримэнт!в аден!латний обм!н в селез!нц! значно активуеться, при цьому сума аден!лових нуклеотид!в зб1льшуеться на 63% (табл.3). Така 1нтенсиф1кац1я аден! латного обм1ну супроводжуеться вираженим п!дсиленням окисних ! ферментативних реакц!й. Значно эростае вм!ст лактату (на 132%) 1 п!рувату (на 71X), а також активн1сть К.Иа-АТФ-ази (на 80%). Табл.4. Не виключено, ир п1двшцэння ферментативно! активност! «.Иа-АТФ-ази зушвлено зростанням ССа2+] , щр св1дчить про порушення тканинного метабол1вму.

В печ1нц1 в II сер!I спостер!гали незначне п!двищэння р!вн!в АТФ, причому сумма аден!лових нуклеотид1в мала тенденц!ю до зниження (табл.3). . Р1вн1 лактату ! п!рувату значно п!двищуються (в!дпов!дно на 92% I на 127%). Табл. 4.

-19В ц!лому виявлене зростання енергообм!ну в мшкардй печищ! та селеэ!нц! в умовах ОЦХО е супряжене з посиленням аеробного I анаеробного гл1кол!зу та з п!двищенням активност! 1онтранспортних систем. Виражен1сть активац!I залежить в!д тривалост1 СЦХО 1 органноI специф!чност!. 0триман1 дан! св!дчать, шр при СЦХО характеру метабол!аму в м!окард1, печшщ та селез!нц! досл1дних тварин притаманна фазн!сть, органна специф!чн1сть, кореляц!я е тривал!стю !муноферментативно! Д11.

Отриман! результати' п1дкреслююггь важлив1еть досл!д*ення показнимв нуклеотидного обм!ну як тонких ! чутливих маркер¿в метаболизму при г!покс!1. Рядом автор!в переконливо показана доц!льн!сть ! ефегегивн!сть використання в якост! маркер!в деяких серцево-судинних захворювань р!вн1в сечово! кислоти, ксантину чи гуан!ну, а також активност! фермент(в нуклеотидного обм!ну, наприклад, ксантиноксидази (1.0. ШШэсгоП еЬ а1, 1982; аА. Бахт!яров, 1989 та !нш.). Визначения р!вн!в гуан!ну ! ксантину в кров! дозволяють д!агностувати ранн! стад!! г!покс! I 1 залишков! явишэ (Г.Г. Жданов, 1982). Кр!м того, поглиблення досл!дшнь особливостей нуклеотидного обм!ну в умовах г!поксм I I !шем!1 сприяе ровробц! 1 впровадженню в кл!н!чну практику протиг!поксичих препарат1в нуклеотидно! природи.

ВИСНОВКИ

1. Характер нуклеотидного обм!ну в д!мфо!дн!й тканин! иур'в залежить в!д сили ! тривалост! Нпоксично! г!поксН:

а) гостра ГГ легкого ступени (3 тис. м-Згод) обумовлюе активац!ю нуклеотидного обм!ну, в той час як г!покс!я середньо! сили (7 тис.м-Згод), навпаки, викликае зниження активност! нуклеотидного обм!ну в л!мфовузлах;

б) тривала д!я НпоксП середнього ступени (7 тис. м-4,7 д!б) супроводжуеться активац!ею катабол!зму нуклеотщцв (максимально виражен!й через 4 доби ГГ !в тенденцию до зменшення !нтенсивност! катабол1тичних процес!в через 7 д1б ГГ), щр в1дображае зниження реактивност! 1 компенсаторну економ!зац!ю метабол!зму в л1мфо!дн!й тканин1;

в) Д1я ГГ тяжкого ступеня (12 тис. м) обумовлюе значке напруження нуклеотидного обм1ну, то е компенсованим в умовах вар1анту 12 тис. м - з виживанням 1 некомпенсованим в умовах вар!анту 12 тис. м - до загибель внасл1док виражених порушень ресинтезу та розпаду нуклеотидних сполук.

2. Р1вн1 оксипурин!в (ксантин, сечова кислота) е маркерами сили 1 тривалост! д!1 г!покс11 в л!мфо!дн!й тканин1.

3. Е!льш тривала сенсиб1л!вац!я до ЦХО обумовлюе сильн!ше 1нг!бування нуклеотидного обм!ну в л1мфо!дн!й тканин! щур!в, яке супроводжуеться порушенням як ресинтезу, так 1 катабол1зму нуклеотидних сполук.

4. В умовах г!поксично! г!поксП (1,4,7 д1б - 7 тис.м) встановлено фазн1сть вмши параметр!в нуклеотидного обм!ну в л!мфо1дн1й тканши шур1в. <£взи в1дпов1дають певним стад!ям адаптивно! перебудови метабол!зму на молекулярному р1вн1 в умовах модельовано1 патологП.

5. Особливост! енергообм!ну, гл!кол!зу, !онтранс портних систем в м!окард!, печ1нц! та селез!нц! при сенсибШзац! I до ЦХО св!дчать про компенсаторну активад!ю метабол!зму, р!вень вираженост! яко! залежить в1д терм!н!в сенсибШзац! I та органно! специф!чност1.

6. В умовах ппоксично! гшоксП ! сенсиб!л1зац!1 до ЦХО б!льшу ст!йк1сть проявляють пуринов! нуклеотиди л!мфо!дно! тканини, шр с в!дображенням компенсаторного напрямку нуклеотидного

обмшу на п!дтримання стац!онарних р!вн!в основних енергетичних 1 пластичних процес!в метабол 1 эму.

7. Величина сп!вв1дношеннь п1рим1дини/пурини та пурини/оксипурини валежить в!д сили 1 тривалоет! г!покс!1 1 може бути маркером налруженостг ! компенсаторно! активност! нуклеотидного обм!ну в л!мфо!дн1й тканин! щур!в, м!рою роэбалансування регуляторно! функц!! нуклеотидно! системи.

8. Використання показникхв нуклеотидного обм!ну, щр е чутливими маркерами г1поксично! г!покс!1 та сенсиб!л!эац!I до цитохромоксидази е перспективним в план! розробки антиг!поксичних препаратов, метод!в контролю 1 регуляцП патолог!чних процес!в.

ВПРОВАДКЕНКЯ РЕЗУЛЬТАТ¡В Д0СЛ1ДЖЕННЯ В ПРАКТИКУ

1. Отримаш_ дан1 е фрагментом комплексно! наукоьо! народно-господарсько! теми: "Механ!зми пошкодження ! компенсацП порушених функц!й при !мунопатолог!I серця ! роль л!мфо!дно1 системи в цих процесах" (номер державно! реп страд! I 1А 01013678 Р).

2. Матер1али дисертащI можуть використовуватися як наукова 1 методична основа в пошуках ! роэробц! молекулярних критер!!в гшоксично! 1 тканинно! г!покс!й. ..

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУШИ КОВАНИХ ПО ТЕШ ДИСЕРТАЦII.

1. Данилейко Е И., Зверкова А. С., Лысенко О. Е и др. О гуморальных механизмах адаптации и резистентности к гипоксической гипоксии // Нарушение механизмов регуляции и их коррекция: Тез. докл. IV Всесоюз. съезда патофизиологов (Кишинев, 3-6 октября 1989г). -М. -1989. -Т. 2. -С. 475.

2. Лысенко О. Е Энергетический метаболизм лимфоузлов крыс в условиях гипоксичеекого воздействия // Актуальные вопросы

современной эндокринологии и химии гормонов: Tee. докл. научно-практ. конф. молодых ученьк и специалистов.-Харьков, 1991.-С. 25.

3. Лысенко О. R Роль нуклеотидного обмена в механизмах реактивности и резистентности лимфоидной ткани при гипоксии // Структурно-функциональные .единицы и их компоненты в органах висцеральных систем в норме и патологии: Тез. докл. науч. конф. -Харьков, 1991.-С. 65.

4. Лысенко О. В. Молекулярные механизмы реактивности и резистентности лимфоузлов в условиях гипоксической гипоксии // Материалы XIX науч.-практ. конф. молодых ученых и специалистов КГИУЕ -Киев, 1991. -С. 75-78.

5. Лисенко 0. В. Нуклеотидний oömih л1мфатичних вувл!в в умовах моделювання i муноферментативного пошкодження мюкарда У/ Фундаментальн) механ1зми розвитку патолог!чних процес!в: Тези доп. Науково-медичного товариства патоф1эюлог1в Укра!ни.-Дн!пропетровськ, 1992.-С. 68-69.

6. Лысенко О. а Нуклеотидньй обмен в лимфатических узлах крыс при воздействии гипоксической гипоксии // Физиология и патология перекисного окисления липидов, гемостаза и иммуногенеза: Тез. докл. науч. конф. молодых ученых и специалистов. -Полтава, 1993. -С. 116-117.

7. Лысенко О. Е Роль нуклеотидного обмена в лимфатических узлах крыс в системно-антисистемной регуляции метаболизма при воздействии гипоксической гипоксии // Системно-антисистемная регуляция в норме и патологии:Материалы III межд.симп. (Киев,10-13 ноября 1993г.). -Киев, 1993. -С. 164-165.

8. Пеньковська Н. IL , Лисенко О. Е , Прилепова I. А. Зм1ни метабол 1зму в мЮкард!, л!мфо1дн!й систем! та печ!нц! шур!в при сенсиб1л!зац11 кард!альною цитохромоксидазою // Физиология и патология перекисного окисления липидов, гемостаза и иммуногенеза: Тез. докл. науч. конф. молодых ученых и специалистов.-ШлтаваД993.-С. 136.

-239. Пеньковская Н. П., Лысенко 0. R, Прилепова И. А. Метаболические процессы в миокарде, печени, селезенке крыс при сенсибилизации организма кардиальной цитохромоксидаэой // Системно-антисистемная регуляция в норме и патологии: Материалы III межд. симп. (Киев, 10-13 ноября 1993г.).-Киев, 1993.-С. 166-167.

10. Пеньковська Н. П., Лисенко 0. В. Вплив сенсибШзац!! до цитохромоксидази на метабол!чн! процеси в м!окард1, л!мфо1дн1й систем! та печ!нц! щур1в // Кл1тинн1 та молекулярн! механ!зми розвитку патолог 1чних процес!в: Тез. доп. Пленуму науково-методичного товариства патоф!з!олог1в Укра1ни (Льв!в, 23-25 вересня 1903р.).-Льв!в,1993.-С.29.

11. Пеньковська Н. П., Лисенко 0. В. Метабол!чн1 процеси в м!окард!, л!мфо1дн!й систем! та печ1нц! при сенсибШзац! I цитохромоксидавою // Зб!рник наукових праць сп!вроб1тник!в, присв"ячений 75-р!чному юв!лею Ки!вського державного !нституту удосконалення л!кар1в. -Ки!в, 1993. -С. 129-130.

12. Лисенко'О. Е Стан нуклеотидного обм1ну в л!мфатичних вузлах щур!в при г!поксичн!й г Шоке 1! // Ф1з !олог 1чний журнал.-1995.-Т. 41.-KN3-4.-С. 96-101.

Лысенко О. Е Особенности нуклеотидного обмена в лимфатических узлах и метаболизма в миокарде, печени, селезенке крыс в условиях гипоксической гипоксии и сенсибилизации к цитохромоксидаае.

Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.05 - патологическая физиология. Институт физиологии им. А. А. Богомольца НАН Украины, Киев, 1996.

Установлена зависимость длительности и степени тяжести гипоксического воздействия с интенсивностью изменения ряда показателей нуклеотидного обмена в лимфоузлах крыс. Повышение степени и длительности гипоксического воздействия сопровождается активацией перестройки нуклеотидного обмена по катаболическому пути. В условиях длительного гипоксического воздействия обнаружена фазность изменения показателей нуклеотидного обмена, отражающая стадии адаптивной перестройки метаболизма на молекулярном уровне.

Сенсибилизация к цитохромоксидазе вызывает ингибирование нуклеотидного обмена в лимфоузлах, усугубляющееся при увеличении продолжительности сенсибилизации, а также, преимущественно, компенсаторную активацию метаболизма в миокарде, печени, селезенке, степень которой зависит от длительности сенсибилизации и тканевой специфичности.

Lysenko 0. V. Peculiarities of the nucleotide metabolism in lymphatic nodes and metabolism in myoaard, liver, spleen of rats in condition of hypoxic hypoxia and sensibilization to cytochromeoxidase.

The dissertation (manuscript) is present in accordance with requirements for the degree of candidate of medical sciences in the spetiality 14.03.05 - patophysiologv. A. A. Bogomoletz Institute of Physiology, National Academy of Sciences of Ukraine, Kiev, 1996.

It has been determined the correlation between the duration and the degree of complication of the hypoxic action and the intensity of a group of indicators of the nucleotide metabolism in the lymphatic nodes of rats. Increase of the degree and duration of the hypoxic action is accompanies with activation of the nucleotide metabolism restrecturing according to the catabolio scheme. In conditions of a durative hypoxic aation there has been discovered a phase character of the nucleotide metabolism indicators, the former reflects the stages of the adaptive restructuring of metabolism on the molecular level.

■The sensibilization to cytochromeoxidase causes inhibition of the nucleotide metabolism of the lymph nodes, thus inhibition becomes more intensive if to increase the duration of sensibilization of metabolism in the myocard, liver, spleen the degree of which depends on the duration of sensibilization on and specific character of tissues.

Ключовi слова: г!поксична rinoKcifl (ГГ), сенсибШзац! I до цитохромоксидази (СЦХО), пурини, шрим1дини, катаСолгти пуринового .обмШу, л!мфовузли.