Автореферат и диссертация по медицине (14.00.17) на тему:Особенности моноаминергической регуляции секреции вазопрессина в старости

I I U V H

АКАДЕМ1Я МЕДИЧНИХ НАУК УКРАКНИ

УКРАШСЬКИИ НАУК0В0-Д0СЛ1ДНИЙ 1НСТИТУТ ГЕРОНТОЛОГИ

На правах рукопису

ДУБ1ЛЕЙ Тетяна Олекспона

ОСОБЛИВОСТ1 М0Н0АМ1НЕРГ1ЧН01 РЕГУЛЯЦ11 СЕКРЕЦГГ ВЛЗОПРЕСИНУ В CTÁPOCTI

14.00.17.— Нормальна с{Изюлопя

Автореферат дисертацм на здобуття наукового ступеня кандидата бшлопчних наук

Khïb 1993

Роботу виконано в Украшському науково-дослдаюму шститут! ронтолош АМН Украши.

Науковий кер1вник —доктор медичних наук

Н. С. Верхратський

Офщшн1 опоненти — доктор бюлопчних наук,

професор Б. 6. бсипенко

— доктор медичних наук, професор В. Я. Кононенко

Ведуча оргашзацш — Харювськнй державний ушверснтет

Захист в¡дбудеться . ТГ^СчЛауу^. . 1993 р. о

год. на засианш Спещал1зовано! Ради Д 001.28.01 при УкраТнсько] НД1 геронтологи АМН Укра1ни за адресою 254114, Ки1в-114, Винн родська вул., 67.

3 дисертащею можна ознайомитися у б1бл1отец1 Укр. НД1 герс тологи АМН УкраТни.

Автореферат розклано «А . У^^^^^г^ . 1993 р.

Науковий секретар спец1ал1зованоТ ради канд. бюлопчних наук

Р. I. Потапен]

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальнють проблема. KepiBHa роль у шдтримашп nocTiilHocTi внутрипнъого сере довита'орган ¡зму та пристосувант його функщй до soEHiciHix умов належить мехатзмам нейрогумо-ралъно! регуляцп. Важливим центральним пунктом штеграцн piBHOMaHiTHnx регуляторних вплив1в е гшоталамус, а вгковими змтами якого багато дослушав пов'язуюгь мехатзми стар1нкя организму (В. В. Фрольюс, 1970; Everitt, 1970; Samorajski, Ordy, ' 1972; В.М. Дишман, 1976; Segall, 1979 та iH. ). 3 вiком в1дбуваються HepiBHOMipm та р13нонаправлен1 атни гшота-лам1чних ВПЛИВ1В, реактивности Ппоталамуса до сигнала зво-ротнього зв'язку. Qi зрусення формують теш та спрямоватсть процесу стархння, стЕорюють передумови для розвитку bikoboi патологи (В. В. Фролыис, 1981).

Ппоталамиший контроль адапщйно-регуляторних процесс реал1ауеться шляхом нервових та гормональних вплив1в. Важдивнм регуляторним фактором ппоталамхчного походження е вазопресин. Даш Л1тератури св1дчать про pi3Ho6i4Hy бюлопчну актившсть цого нейропептиду. Bih мае антид^уретичну та вазоконстрикторну дно, стимулюе глкконеогенез та ГЛ1К0Л13 у клиинах.печ^нки, активуе екекрецно натр но нирками, секрецию 1нсул1ну, глюкаго-ну, тирео1дних гормона, альдостерону, АКТГ, пролактину та TipeoTponiHy, потенц1юе АКТГ-зв1.льнюючу активность КРФ-41, д:е як фактор росту, прискорюючи прол1ферацш mitmh печнши та аденогшоф^у, викликае посилення прокоагулянтно1 та ф1бри-нол1тично1 активности кровь Крш того, вавопресин приймае участь у центральна регуляци кровооб1гу, контрол1 больовоч чутливосп, терморегуляц1 i, процесах пам'ят1 (Langhaus, 1988; De Wied, 1989; Howl et al. , 1990; Gao et al. , 1991 та iH.).

В Ц1 лому, характер функцюнального, метабол1чного та ендокринного впливу вазопресину дозволяе В1днести його до групи адаптивних ropMOHiB, а в^домий феномен .зниження адапщйних можливостей в старостх робить гнтерес геронтолопв до цьго нейропептиду закономхрним. При деяких bikobhx патолопях секрещя вазопресину порушуеться. Так, при 1шем;чн1й хвороб1 серця та артер1альн1й ппертони концентрация вазопресину в плазм1 KpoBi шдвишуеться ( ЕЕ Фролькю з ствроб. , 1976, i.K. Шхвацаба в cniEpc6. , 1980), а

при хворобi Альцгеймера - знижуеться (Stewart et al., 1989). Р1вень вазопресину в церебростнадьн1й piflHHi знижуеться при хвороб! Альцгеймерз та napKiHCOHiSMi (Sorensen, 1986).

Неэвадаючи на числент досшдження, присвячен-i вазопреси-иерпчшй систему у Л1тератур1 В1дсутня едина точка вору на il фуякцюналъний стан в старость По даним одних дослгдниклв П активнiCTb в bîkom знижуеться ( Zbuzek et al., 1983, 1987; Kawashima, Kawamoto, 1988), других - П1двишуеться (В. В. ФрольШс, 1983; Miller, 1985; Terwel et al., 1592), TpeTix -залишаеться без bmîh (Bursztyn, 1990; Silverman et al., 1990).

В ОСНОВ1 BiKOEHX BMiH секрецп вазопресину иоже лежати як структурна перебудова само) ваэопресин-продукуючо1 системи, так i зрушення в ü центральной регуляцн. Разом е тим остан-ноьму питанию в геронтолог ¡чних дсншдженнях до цього часу не було прид1лено достатньо1 уваги.

У контроле зв1льнення вазопресину приймають участь багато структур мозку i практично bcî EiflOMi на сьогодншшй день мед1атори (Renaud, Bourquet, 1991). Важливу роль у цьому про-ueci BiflirpaioT'b моноам1ни, як! контролюють як базальну, так i ¿ндуковану piBHOMaHi тними стимулами секрецио вазопресину (Bloom et al., 1972; Leibowitz et al., 1985; Yamaguchi et al. , 1988, 1990 та iH. ). 3 BiKOM актиЕН1Сть моноам1нерпчних структур мозку знижуеться (Sheibel, 1987). Мокна припустити, що LU 3MiHH суттево впливають на регулящю секрецп вазопресину в старость Сьогодн! це питакня практично не дослгджене.

Мета та задач! досл^дхвння. Метою роботи було вив-чення особливостей моноам1нерг1чно1 регуляцп секрецп вазопресину у дорослих та старих щур¡в.

ЗПдно з сформульованою метою були поставлен! сл1дуюч1 задач1 досл1дження.

1. Дати оцшку стану вазопресинерпчно1 нейросекреторно1 системи в старост! на основ i визначення концентраип вазопресину в плазм1 KpoBi дорослих та старих mypiB у ct&hî спокою та при функщональних навантаженнях, шр виникають при CTpeci piaHoï ¿нтенсивность

2. Д0СЛ1дити вплив MOHoaMiHiB, введених у шлуночки мозку, на р!вень вазопресину в плазм1 кров1 дорослих та старих uiypiB.

3. Вивчити роль центральних моноам! нерп чних структур в

контроле базально! та ¡ндуковано! стресом секрецп вааопресину у дорослих та старих щур!в.

4. Проанал!аувати в1ков1 особливост1 функтонування зво-ротн!х 8В'Я8К1В у систем! моноам1нерг1чно! регуляцп секрет 1 вааопресину.

Наукова новизна роботи. Вперше встановлено, шр в старост! в регулят! секрет! вааопресину послаблюються стимулюкш ка' техолам1нерпчт 1 посилюються 1нпб1торн1 катехоламхнерпчн! та серотон1нерпчн1 впливи. В систем! моноам1нерг1чного контролю зв1льнення вааопресину спостерггаеться вшоЕе послабления механ1зм1в позитивного еворотнього зв'явку. Вказан1 зрушення частково обумовлють менту виражнн1сть реакцп ваэопреси-нерпчно! еистеми старих тварин на емоц!йно-больове подразнен-вя.

Теоретичне та практичне значения роботи. Одержан! резуль-тати розширюють уявлення про мехатами центрально! регуляцп секрец!! вазопресину 1 тдтверджують ряд важливих теоретичних положень.

Виявлено неоднор!дн!сть в!кових амш регуляцп секрецп вазопресину разними моноам1нами, послабления стимулюючих кате-холамшертчних ! посилення 1ШЧб1торних ' катехоламшерпчних та серотон!нерг1чних вплив1в, шр тдтверджуе положения про ге-терохронн!сть стархння р!зних центральных регуляторних М8-хатзм^в 1 зб!льшення вкладу центральних серотон!нерг!чних вплив!в в контроль ряду функц!й в старост!.

Виявлен! в!ков 1 ам!ни в баланс! стимулюючих та ¡нтб^ор-них моноащнергхчних вшцшв обумовлюють послабления реакций вазопресинерпчно! еистеми на сильт- стресов! впливи, шр тдтверджуе положения про вамиву роль эрушень у центральной регуляцп в анижент адапц!йиих можливостей организму в старост!.

Виявлено послабления поаитивних авороттх ар'язтв в систем! моноашнерпчно! регуляц!! секрецп вазопресину, шр • тдтверджуе положения про послабления зворотнього ав'язку в мехатзмах регуляцп секрецп гормотв при старки!.

Одержат результата сл!д враховувати в гер1ат-ричн 1 й практит при призначент препарат1В мед1аторно1 д 11, шр' можуть приавести до порушень секрецп Еазопресину та

2-Ь07£

В1Дпое1дних функцюнальних зрушень. При 8астосуванн1 вазоп-рёсину як терапевтичного засобу е.ид мати на уваз! особливосп його впливу на моноам1нерпчн1 системи мозку у ос1б похилого В1ку.

Головы 1 положения, що виноеяться на вахист.

1. В старост 1 аменшуеться вклад стимулюючих катехо-лашнерпчних вплив1в в регулятю секрет 1 вааопресину.

2. В стэрост 1 801льшуеться вклад 1нпб1т0рних катехо-лам1нерг1чних 1 серототнерпчних вплив1в в регуляцию секрецп вааопресину.

3. В старост^ послаблюються позитивш еворотН1 зв'яэки в систем! моноакинерпчно! регуляцп сукрецп вазопресину.

Апробащя роботи. Апробация дисертаци проведена на аас!данн1 В1дд1лу бюлогп стар1ння Укр. ЩП геронтологи АМН Украши. ГоловН! положения роботи доповгдалися та обговорюва-лися на XIII з' 13Д1 Украхнського ф1&юлопчного товариства (Харк1В, 1991), на 4-му э'13Д1 геронтолог 1В кра1Н Азп та Океаны (Иокогама, 1991), на конференцП молодих вчених Укр. НД1 геронтолог 1 АМН Укра1ни, на заеданиях експериментального Б1дд1лу Укр. НД1 геронтолог!1 АМН Укра*ни.

Публкац! 1. Рееультати досл1джень по тем1 дисертаци опубЛ1К.оЕаН1 в 4 друкованих роботах.

Об'ем та структура роботи. Дисертатя Еикладена на 102 сторшках машинописного тексту, включав 12 таблиць 1 10 рисуннав. Робота складаеться з вступу, огляду Л1тератури, опису матер1алив та метод1Б д0сл1дження, 4 розд1Л1в резуль-тат1в власних досмиджень, заключения, висновтв та списка ви-користано! лиератури ( 32 В1тчизняних та 152 зарубтшх дже-рела).

МАТЕРIАЛИ ТА МЕТОДЙ ДОСЛ1ДЖЕННЯ

Експерименти проведен! на 197 паспортиаованих шурах-сам-цях лит Вютар двох'Б1Кових груп: дорослих - 6-8-м1сячних. та старих - 25-30-м1сячних. Тварини утримувались в умовах Ехварло 1нституту геронтологи на стандартному рацюнк

Концентрацио вазопресину (ВП) в плавки кров! визначали радшшунолопчним методом з допомогою комерщйних набор!в

ф1рми Buhlmann Laboratories AG (Switzerland).

Осмотичний TKCK плазми KpoBi вишрювали крюскотчним методом з допомогою осмометра ОМКА 1Ц-01.

СередН1Й артер1альний тиск kpoei рееструвади в хвостовой артери за допомогою поЛ1Графа RM-86M (Nihon Kohden).

Тварин привчали до рук на npornsi 7 дтв.

Наркотизацию uiypiB проводили етамшадом натрио в розра-хунку-40 мт на кг мае и ила тгарин.

При проведение мануального стрвсу неприручених щур'В виймали в кл1тки, утримували в полохенщ "п1д передт лапки" на протязi 1 хеилини i noTiM декапгтували.

При проведенн1 емощйно-больового стресу (Ф. П. Ведяев, Т. М. Воробйова, 1983) тварин вм1шували у спещальну камеру i на протяз! 10 хвилин тддавали дi i електробольових (прямокутт електричн1 ¡мпульси напругою 60 В, частотою 50 Гц, тривалистю 15 мс, 11 cepifl по 5-20 с кожиа), св1ТЛ0вих (лампа потужтстю 300 Вт, 11 cepiíl по 5-20 с кожна) та авукових (електродзвоник силою 60 дБ, И cepiíl по 5-15 с кожна) подразник^в, що чергу-валися у випадковому порядку та поеднаннях. Стимули вмикались автоматично за заданою програмою. Через 5 хвилин теля вими-кання останнього подразника тварин декаттували.

Стереотаксичне Екивлення металево! канкш (зовнИШй дтметр 0,6 мм) у правий латераль'ний шлуночок мозку проводили за 6-7 Д1б до початку основного експерименту. Координати введения за атласом Paxinos, Watson (1983) становили: Р=0,8 мм, L-1,4 мм, Н=3,6-4,4 мм. Критерхем попадания в шлуночок служило заповнення канат спинномозковою родиною. На протя81 всього шсляоперащйного перюду тварини канюля була закрита мандре-ном, що sanoöiras випканню fliKBöpy.

Препарати в шлуночки мозку вводили наркотизованим твари-нам за допомогою м1кро1н'ектора.

Норадренал1н (L-Noradrenälin-bitartrat,"Serva",. 15 нмоль), дофам1н (Dcpamn-hydrochloride, "Serva", 150 нмоль) та серото-HiH ( Серотонин-креатин сернокислый,"Reanal", 15 нмоль) вводили в 5 мкл фшюлопчного розчину на протяз! 1 хвилини. Проби кров i по 0,5 мл (за 10 хвилин до введения препарату, а також на 5-й та 20-й Хвилинах шеля iH'eraui) брали з xboctoeoí ар-терн.

Нейротоксини 6-оксидофам1Н та 5,6-дюкситриптам1н (обидва препарати виробництва ф1рми "Sigma") розеодили у $¿a¡олопчно-му роачищ а аскорбшавою кислотою (тнцева концентратя 0,2 7J) i вводили в доз i 200 мкг в o6"6Mi 20 мкл на npOTHsi 4 хвилин. Тварин Срали в експеримент через 7 fliö пюля введения ней-ротоксишв.

Вазопресин (50 нг (46 пмоль),(Arg6)-vasopressin, "Serva") вводили в 5 мкл фi э i олог i4Horo розчину на протяз1 1 хвилини. Тварин декаштували через 60 хвилин шсля ¡н'екци. Моэок охо-лоджували при -20°С i, керуючись В1эуальними оргентирами та координатами стереотаксичного атласу (Paxinos, Watson, 1983), вид i ляли передай, середн!й та задтй Е1дщли ппоталамуса, ядра шва, блакитну пляму, пгантоюцтшш ретикулярш ядра та ядра сол1тарного тракту. Тканини гомоген1зували в 0,5 мл охо-лодженох хлорно! кислоти (0,1 моль/л), шр мютила ЕДТА натрно (2,69 ммоль/л) та метаб1сульф1т натр но (2,78 ммоль/л) i цен-трифугували 40 хвилин при 15000 g при 4°С.

Концентрацию норадренаину, дофам1ну, серотон1ну та 5-оксИ1Ндолоцтово1 кислоти в супернатант! визначали флюоримет-ричним методом, використоЕуючи систему високоефективного Р1Динного хроматографа П1Д високим тиском, шр складалась в колонки ("Beckiran"; poaMip 4.6 мм х 25 см, наповнювач октаде-цилсШц1й), HacociB ("Altex" та "Beckman"), 1Нтегрувача ("Shimadzu"), самописця ("Kipp zonen") та флюориметра ("Kratos"). До складу мобильно! фази входили: октил-сулъфат HaTpiro (2,6 ммоль/л), д^Пдрофосфат натрио (42 ммоль/л), ЕДТА натрно (85 мкмоль/л), дхетиламгн (250 мкмоль/л), метанол (3,96 ммоль/л); рН=2.

При статистичшй oöpo6n,i одержаний результат ib використо-вували метод Стьюдента, одно-, двофакторний дисперс1йний та корреляцгйний анал1з.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСШДЖЕНЬ- ТА !Х ОВГОВОРЕННЯ

1. Назальна концентращя вааопресину в пдазмг кров! дорослих та старих щур!в. Вплив мануального та

емоЦ1йно-бодьового стресу Для вивчення функцюнального стану ВП-системи в старост! визначали баэальну коНцентра^ю ВП в плазм! кров! дорослих та старих шур!в, а також р1вень ВП в плазмг кров! при стресах р!внО! 1нтенсивн0ст! - слабкому - мануальному, та сильному -емотйно-больовому. Оскхльки ВП-система е високореакщйною да дп р!зних аовшшшх подрааник1в стресорного характеру, визна-чення баэально! концентрат! ВП в плавм! кров1 проводили у по-передньо привчених до рук або наркотизованих тварин. Результа-ти досл!джень представлен! у таблиц! 1.

Таблиця 1

Концентрация вазопрёсину в плазш кров1 дорослих та старих шур!в, пмоль/л

ДОСЛАН! групи ДоросЛ1 Стар!

Приручен! 4,20 + 2,28 3,11 + 0,51

(6) (6)

Наркотиеован! 7,78 + 1,01 8,69 + 1,18*

(28) (21)

Прим!тки: * - Р<0,05

В дужках вказано к!льк1сть тварин.

Концентращя ВП в плазм! кров! у приручених дорослих та старих щпмв не В1др1знялася. В конценграцп ВП в плаа.м 1 кров! у наркотизованих тварин втово! р!аниц1 також не виявлено. У наркотизованих старих щур!в р!Еень ВП в плазм! кров! був ви-щим, у приручених. Аналопчна тенденция спостер!галася ! у дорослих тварин, але в Ц1й в!ков1й труп! це шдвищення не досягало статистично! значушрст!.

' Основн!- гомеостатичн! показники, шр визначають р1вень баэально! секрецп ВП - осмотичний Тиск плазми кроЕх та середшй

артер!алъний тиск - у дорослих та старих шллв не В1др1зня-лйся. Осмотичний тиск плазми кротн у дорослих тварин складав (272,7 + 4,4) мОсмоль/л (п-б), у старых - (274,8 +2,2) мОсмоль/л (п-4); середн!й артериальний тиск, в1дпов1дно, (135,2+3,5) мм рт. ст. (п-32) та (131,4 +4,2) мм рт. ст (п-31).

В обох ыкових трупах шур!в спостер!галися севонн1 коли-вання базального р1вня ВП (рис.1).

Рисунок 1. Сезонн! зм!ни концентратк вазопресину в плазм!

кров! дорослих (суц!льна Л1Н1Я) та старих (штрихова Л1Н!Я) ЩУР1В.

В зимовий перюд концентрация ВП в плазм!, кров! була найниж-чою, навесн! п!двшпувалася (Р-4,567, Р<0,05), а вл!тку та восени досягала максимального значения (Р=53,239, Р<0,001). У дорослих та старих щур!в сезонн1 зм!ни р1вня ВП в плазм1 кров! в!дбувалися синхронно, ! в жодному 8 доел!джуваних пер¡од¡в не виявлялася вжова р!3ниця.

Мануальний стрес зб1льшував концентращю ВД в плазм1 кров! шур1в обох в1ксвих груп, при цьому р1вень ВП в плазш кров1 у дорослих та с-тарих тварин не в1др1энявея (табл.2). Е>/.оц1йно-6ольоеий стрес приводив до СНлш виражного п1дви-щення р1вня ЕП в плазмг кров1 у дорослих иур1в у пор^вняши 31 старш.м (табл. 2).

Таблиця 2

Концентращя вазопресину в плазм1 кр0В1 дорослих та старих шур1в при стрес!, пмолъ/л

Умови ДОСЛ1ДУ Дорослх Стар!

Мануальный стрес 26,35+4,57 28,02+7,68

(1В) (17)

Емсщйно-больовий 53,60 + 12,00* 25,05 + 9,84

стрес (8) (8)

Примаки: * - Р<0,0ь

В дужках вказано к!льк1сть тварин.

Одержан! дан1 свхдчать про те, шр у в1дсутност1 стресових епливiв концентрация ВП в плазьи кров1 старих шур1В тдтри-муеться на р1вш, характерному для дорослих тварин. В1Дсутшсть В1К0В01 ржанищ в базалыпй концентрат 1 ЕП при стаб1Льност1 осноених гомеостатичних показниюв, ят визнача-вть иеобХ1ДНий р!вень його-секрецп - осмотичного тиску плазш кровГ та середнього артер1ального тиску - св^чить про В1дсутнгсть суттевих В1Дхилень у функцюнальному стан1 ВПсистеми старих шур1в в умовах выносного ф1310лопчн.ого спо-кою.

СлабК1 стресов! навантаження викликакпь' однаковий прирют концеНтрацП ВП в плаам! кров1 у тварин обох вигавих груп. У дорослих та старих шур1В повтори 1 слабкх стресов: навантаження (приручения) вшсликають адаптацш ВП-системи до дп стресора. Збгльажння 1нтенсивнсст1 стресора викликае посилення реакцп ВП-системи у дорослих тварин 1 практично не змшюе м у ста-

рих, ир спдчить про зниження реаадйно! вдатност! та обмежен-Ня диапазону адашийних можливостей ВП-систе№: в старость

2. Вплив введения моноамшв у шлуночки мозку на концентрацло вааопресину в плазм! кров i дорослих та старих щур! в

Для досл1дження рол! центральних моноашнерг!чних вплив!в в регуляц!i секрец!i ВП тваринам в шлуночки мовку вводили норадренал!н, дофамш та серотонлн. Це дозволяло моделювати генерал1зовану активац!ю BiflnoBiflHoi медип'орно'! системи та ощнити it сумарний (прямий та опосередкований) вплив на секрет ю ВП.

Введения норадреналшу (рис.2) П1Двишувало концентрац!ю ВП в плазм! KpoBi у дорослих та старих mypiB (F=9,l, Р<0,01), BiДПОЕ!ДНО, на 449 7, та 321 % Bifl il ВИХ1ДН0Г0 piBHH. Ана-лог!чний, але менш виражений ефект, викликало введения дофашну (рис.2): концентращя ВП в плазм! kpobi у дорослих шур!в п!двищувалася на 221 %, у старих - на 148 7. (F=8,92, Р<0,01). В!кова р1зниця в piBHi ВП в плазм1 кров! тварин П1СЛЯ введения норадренал!ну та дофам!ну була недостов!рною (F=0,41 для но-paflpenEUiiHy та F=0,05 для дофамшу). Сер!ю експеримент!в в введениям дофам!ну проводили восени, тому вихгдна концентрац!я ВП в плазм! кров! тварин була вищою, н!ж в !нших досл!дних трупах. На BiflMiHy В1Д катехоламшв, серотонШ п!двишував рхвень ВП в плазм! KpoBi лигае у дорослих, тварин (+ 442 %) i практично не змшював його у старих (достов!ршсть впливу се-pOTOHiHy F=5,96, Р<0,05, flOCTOBipHiCTb BiKOBOl pi3HH4i В piBHi ВП F=4,72, P<0,05) (рис.2).

У ряд! досл!д!в при введена в шлуночки мозку моноам!ни викликали зниження концентра^ i ВП в плазм! кровi тварин. При введеши ус!х досл!джуЕаних MefliaTopiB у старих ТЕарин такл реакцп виникали аначно частше, Hix у дорослих, складаючи 32 % проти 7 X. Найб1льш значною була частка ¡нпб!торних ефектхв при введенн! старим шурам серотон!ну (44 7.).

{нтрацеребровентрикулярне введения моноам^шв викликало SMiHH артер!ального тиску. Норадренал1н шдвищував його у старих кур!в на (11,6 + 4,1) мм рт.ст. (Р<0,06)' i не ем!нював у дорослих. Дофамш не впливав на артер!альний тиск у тварин

пмоль/л

Норадрегеиин 2,5

20 хв

Дофам1н 17,5 "

Серотон1н 4,5

20 хв

20 хв

Рисунок 2. Конценгращя вазопресину в плазм! кров1 дороелих (сущльна л1Н1я) та старих (штрихова лшя) щур1в пюля штрацеребровентрикулярного введения моноамшв.

обох в1кових груп, а серототн тдвищував його у дорослих ШУР1В на (11,3 + 2,0) ш рг.ет. (Р<0,01) I не сманивав у ста-рих. В1Д0М0, шр тдвищення артерюлыюго тиску мо;|<е гальмувати секрецно ЕП Втш, проьеденний коррелящйний анаше показав, кр в наших досл1Дах цей еплиб Сув не суттевим. Одже, вм1НИ, шр Сули викликан1 моноамшами в функщ опальному стам серцево-су-динно! системи, практично не вплквали на решай* ВП-системи 1 тому не враховувалися нами при 1ктерпретац11 одержаних результатов.

Таким чином, ДОСЛ1ДЖ8ННЯ внливу моноам1И1В, вьедених в нлуночки моаку, на концентрации БП в плаат кров1 ищнв, показало, шр ь старост! з5ер1гаегьск стимулвюча Д1я катехоламнив на секретю ВП 1 аначно послаблюеться Д1я серотоншу. В Батальному баланс! моноамшерпчних вшив 1 в у старпх тварин еб! лыпуетьсп частка егшшв тпбисрного характеру. Найб1лып вираже но це виявляеться при дп серотои1Ну.

3. Еплив фармаколог очного пошкодхення центрадьних моноам!нерг1чиих структур на койцентрацло Еазопрескну в плазм; кроы дорослих та старих щур!В

Для анал1зу в1кових змт моноашнерпчних впливхв на ба-эальку концснтращк ВП в плаамх кров! Оуло вккористано метод фармаколог 1ЧН01 денервацп. Пошкодкення центральних катехо-латнерггчних структур проводили Ё-оксидофамшом, серо-тоншерпчних - 5,6-дюкситриптам1ком.

Введения 6-оксидофам1ну не викликало достсшрних зрушень в базальшй концентращ 1 ВП в вдазш кров! н! у дорослих (- 2,59 + 1,93 пмоль/л), Н1 у старих (- 2,60 + 1,38 пмоль/л) пщив. Введения 5,6-дюкситрипташну гпдвищувало базальну концентрацию ЕП в плазм1 кров1 у старых тварин (+ 5,50 + 1,58 пмоль/л, Р<0,05) 1 практично не амлнювало П у дорослих (+0,31 + 1,0 пмоль/л).

Таким чином, катехолам1нерпчн1 структури мозку не впли-вають суттево на. базальний р1вань ЕП в плазм1 крсв1 Н1 у дорослих, Н1 у старих тварин. Централью серотонхнерпчн! структури не приймають участ! в регуляцп базально! секрецп ВП у дорослих 1 гальмують Л у старих щур1В. Одже, в старост! в мо-Н0ам1Нерг1ЧН0му контроле секрет I ■ ВП посилюеться роль

1нг1б1торних ееротоншергччних Еплив1в.

Для анатзу ешоеих особливостей монозмшерпчних вплив^в на ВП-систему в умоЕах функцюнального наЕантакення вивчали еплив фармаколог¡чного пошкодження центральних моно-ам!нерг!чних структур на концентрацш ВП в плазм1 кров! до-рослих та старих шур!в при мануальному та емощйно-Сольовому стрес1.

Мануальний стрес на фон г пошкодження центральних катехо-лам1нерпчних структур викликав б!лын вирадений у пор1внянн1 з контролем прир1ст концентрацп ВП в плазм! кров1 шур1в обох в 1 кових груп (рис.3). У старих тварин цей ефект був сильшшим, ник у дорослих. Таким чином, при мануальному стрес! катехо-ламшерПчн! структури моаку можуть впливати ^нпбиорно на ВП-систему, причому у старих тварин цей вплив виражений значно сильн1ше. •

Пошкодження центральних серотоншерпчних структур не Бикликало достов^рних эм^н у прирост! концентрацн ВП в плазм: кров! дорослих г старих шур1в при мануальному стрес! (рис.3). Таким чином, серотон1нерпчн1 структури моаку не впливають суттево на реакцио ВП-системи тварин обох витавих груп на мануальний стрес.

Пошкодження центральних катехоламшерпчних структур зни-жувало прирют концентрат 1 ВП в плазм! кров! дорослих тварин при емощйно-больовому стрес1 1 не зм!нювало його у старих (рис.3). Одже, при емоЩйно-больоЕому стрес! катехо-лам^нерпчш структури впливають стимулююче на ВП-систему дорослих тварин. У старих тварин цей вплив В1ДсутН1й.

Пошкодження центральних серотон1нерпчних структур приводило до б1льш вираженого у пор!внянн! э контролем приросту концентрацн ВП в плаьм! кров! при емощйно-больовому стрес! у дорослих ! у старих шур!в (рис.3). Одже, у тварин обох в1кових груп серотон1нерг!чт структури мають !нпб!торний вплив на секрет ю ВП при емотйно-больовому стресь

Таким чином, при р1зних видах стресу моноам^-ерпчш впливи на ВП-систему можуть мати р^зну спрямовашсть. У дорослих тварин • катехолам!нсрг!чнх структури мозку проявлять !нг!б!торний вплив на ВП-систему при мануальному ! стимулюючий - при емощйно-больоЕому стрес!. Центральн! серотон!нерг!ч«1

100-, пмоль/л

75

50

25-

ол

□

Т

г

Контроль'

¿ш 1_

ш %

1 1

1

I 2 5 6-окс идофам ш

й

Л

щ

I

Щ

V/,

1.2 3 5,6-д10кситркптам1н

Рисунок 3. Концентращя вазопресину в плазм1 кров: дорослшг (св!тл1 стовбчики) та старих (заштрихован! стовбчики) щурхв теля фармаколог очного пошкодження центральних норадренерпчних структур б^оксидофашном та центральних серотоншертчних структур Б.б-дюкситрипташном.

1 - банальна; 2 - при мануальному стресс 3 - при емоц!йно-больовому стрес!.

1

3

структури не впливають на зв1льнення ВП при мануальному 1 гальмують його при емощйяо-больовому стресь При старших стимулюкш катехоламшернчш впливи на секрецш ВП послаблю-юпься, а 1 ни б 1 торн! - посилюються. 1нг1б1торИ1 серо-тонхнернчн! впливи на секрецш ВП у старик тварин збер^га-ютъся.

4. Вплив введения вазопресину у шдуночки мозку на концентрацию моноам1н1в та 5-окси1НДОлоцтово! кислоти в структурах мозку дорослих та старих шур1в

Взаемод1я нервово! 1 ендокринно! систем в1дбуваеться по каналам прямого та зворотнього зв'язку. В систем! моно-ам1нерпчно1 регуляцн оекрецп ВП сигналами прямого зе'язку е моноам1Ни, зворотнього - ВП. Вивчення впливу ВП на концент-ращю норадреналхну, дофамшу, серотоншу та 5-окси1ндолоцто-во1 кислоти в мюцях локал1зацп ВП-нейромв - передньому та середньому ввд^лах ппоталамуеа, а також в джерелах $х моно-ам1нерПчно1 ¡нервацп ( норадренерично! - блакитн!й плям1, ретикулярних ядрах та ядрах сол!тарного тракту; до-фам1нерг1ЧИ01 - задньому В1ДД1Л1 ппоталамуеа 1 серо-тон1нерпчно! - ядрах шва ) у дорослих та старих щипв дозволило досл1дити механ^зми такого зворотнього зв'язку та його особливост1 в старост!.

1нтрацеребровентрикулярне введения ВП викликало р1знонап-равлеН1 ЗМ1НИ в концентрат 1 мед1атор!в в досл!джуваних структурах мозку у дорослих та старих щурив (табл.3). Р1вень норад-ренал1ну змшюваЕся лише у дорослих тварин. В1дм1чено його аниження в передньому та середньому В1дд1лах ппоталамуеа, тенденция до зниження (Р<0,1) спостер1галася в ядрах пша. Кон-центращя дофамшу шд впливом ВП у дорослих тварин знижува-лася в задньому В1дд1л! ппоталамуеа, у старих пхдвищувалаея в ядрах шва та блакитн1й плям1. Концентрац1я серотон1йу у дорослих тварин знижувалася у блакитн1й плям1, аналончна тенденция (Р<0,1) вхдм^чалася в ядрах шва. У старих тваг'н кон-центращя серотоншу бнижувалася в задньому вхддш ппотала-муса. Швидк1сть обм1ну сг -отоншу (в1дношення концентращй 5-окси1Ндолоцтово1 кислоти та серотон^ну) у дорослих тварин знижувалася в передньому В1дд1л! ппоталамуеа, а у старих

Таблиця 3

Концентрация норадренал1ну, дофашну, еерототину (нмоль/г) та в1дношення б-оксишдолоцгава кислота/серотонш у структурах моэку дорослих та етарих щур!в шсля введения Еазопресину

СМ ДГ НА ДА СТ 5-ОЮК/СТ

доросл1 стар1 доросла стар! доросла стар1 доросл1 стар1

ПГ К 17,04+2,66 7,34+1,60* 0,85+0,11 0,74+0,03 1,75+0,21' 1, ,65+0,22 1,73+0 ,37 0,96+0,11

д 9,05+1,07* 8,28+1,07 0,90+0,07 0,86+0,09 1,62+0,15 1, ,59+0,18 0,75+0, ,12* 0,96+0,20

СГ к 13,31+1,48 11,24+2,96 1,54+0,09 1,47+0,22 2,48+0,16 2, ,00+0,39 0,88+0, ,06 1,09+0,17

д 8,23+1,78* 7,10+1,48 1,53+0,14 1,22+0,16 2,36+0,09 2, ,01+0,10 0,95+0,10 0,98+0,06

зг ■ К 15,09+5,03 12,72+3,25 1,88+0,14 1,52+0,23 2,96+0,26 2, ,85+0,09 0,91+0,09 - 0,70+0,05

д 13,02+2,66 8,28+1,75 1,24+0,12* 1,35+0,11 2,62+0,28 о ,26+0,21* 0,85+0, ,10 0,95+0,05*

ЯШ к 40,89+7,52 31,30+5,33 3,24+0,14 1,16+0,35« 14,80+1,17 И, ,52+0,87» 1,64+0, гг 1 ъъ 1,24+0,16

д 27,57+3,14 26,98+3,73 3,04+0,43 3,24+0,43* 12,09+0,85 11, .29+0,53 1,19+0, , 65 1,17+0,14

БП к 23,90+1,89 15,80+3,02* 0,89+0,25 0,82+0,11 5,81+0,29 з 45+0,46« 1,86+0, ,43 4,11+1,02

д-17,87+3,31 18,70+0,27 ■ 0,70+0,01 1,46+0,12* 3,83+0,29* з! 88+0,39 3,23+0, 49 2,90+0,45

РЯ к 7,46+1,54 5,51+0,83 0,79+0,29 0,28+0,05 1,96+0,14 1, 99+0,19 3,29+0. 23 3,40+0,60

д 7,52+0,83 5,62+1,30 0,45+0,10 0,22+0,04 1,80+0,07 2, 01+0,12 3,3010, 29 3,36+0,29

яст к 9,17+ 0,89 9,35+1,95 0,75+0,14 0,64+0,12 2,84+0,44 2, 70+0,29 1,65+0, 28 1,46+0,21

д 11,18+ 1,72 9,88+1,42 0,64+0,10 0,84+0,18 2,68+0,20 2, 66+0,24 1,63+0, 14 1,86+0,35

Приштки: * достов1рн1Сть р1аниц1 М1Ж досл1 дною та контрольною трупами; • достов1рН1еть в1ково1 Р13НШИ; СМ-струкгури мозку; ДГ-досд1дн1 групи: к-контроль, д-досл1.д; ПГ, СГ, ЗГ-переднгй, середн:1й, аадн1й гшоталамус; ЯШ-ядра шва; Ш-блакитна пляма; РЯ-ретикулярне ядро; ЯСТ-ЯДро сол^тарного тракту.

шдвишувалася в його аадньому В1дд1ль

Виявлет змши в концентрат! мед!атор1в СЕ1Дчать про те, що у дорослих тварин ВП активуе норадренерпчн! структури пе-реднього та середнього в1дд1л!в г!поталамуса та блакитно! пля-ми ! гальмуе серотон1нерг!чн! утворення переднього гтотала-муса та ядер шва. 0ск1льки прямий вплив норадренал1ну на сек-рецш ВП мае стимулюючий, а серототну - 1Нг!б!ториий характер, виявлений ефект можна розглядати як свечения ¿снування позитивного зворотнього зв'язку в систем! як норадренерпчно!, так ! серотоН!нерпчно1 регуляци секрет! ВП. Цей зв'язок ре-ал!зуеться не лише на р!ЕИ1 моноамшерпчних термшалей у пе-редньому та середньому В1ДД1лах ггпоталамуса, але й в облает! локал18ац11 т!л моноам!нерг!чних нейрон!в-у блакитн!й плям! та ядрах шва.

У старих тварин ВП не впливав на р!вень моноашшв та 5-окси1ндолоцтово1 кислоти в структурах переднього та середнього в 1 дд!Л1В г!поталамуса, шр св1дчить про те, шр при старшт зворотн1 зв'язки в моноамШерпчтй регуляци секрет! ВП послаблюються. Послабления позитивних зворотшх зв'язк!в, спрямоЕаних на зб1льшення секрец!! ВП, може спричиняти змен-шення можливостей ВП-системи довгочасно тдтримувати стан функтональног активност!.

ВИСНОВКИ

1. В старост 1 збер!гаеться виргокетсть реакцп вазопреси-нерпчно1 системи на централью катехолам!ни !'суттево послаб-люеться на серототн, про що св1дчать:

- в!дсутн!сть в!ковс1 розниц! в концентратк вазопресину в плазм! кров! шур!в п!сля ¡нтрацеребровентрикулярного введения норадренал!ну та дофаьйну;

- В1дсутн!сть у старих щур1в характерного для дорослих тварин п!двищення концентрат! вазопресину в плазм! кров! пЧсля 1НтрацереброЕентрикулярного введения серотон!ну.

2. В старост! зменшугться вклад стимулгаочих 1 зб!ль-шуеться вклад шг1б1Торних катехолам!нерг!чних вплив!в в регу-ляц!ю секрет I Еазопресину, про шр св!дчать:

- ыдоуттстъ у старих щур1в характерного для дорослих тварин зниження приросту ¡ккцентрацп вазопрееину в плазт кров1 при емоц1йно-5ольовому' стрес 1 на фош фармаколог 1чного пошкодження центральных ■ катехолатнерпчшх структур 6-оксидо-фамшом;

- б1льш виражений у старих шур1В у поглвняцш з дорослими тьаринами прирют кокцентрацп вазопрееину е плазш кроь! при мануальному строе! на фош фармаколог 1чного пошкодження цент-ральних катехолашнеричних структур б-оксидофампюм.

3. В старост 1 вОгльшуеться вклад 1нпб1т0рних серо-тонтерпчних впшшв е регуляцш секрецп вазопрееину, про щр св1дчить тдвищення базального р1вня вазопрееину в плазм! кров1 старих шур1В шелл фармаколог 1 чного пошкодження централь них серотонгнернчних структур Б,6-дюкситриптам1Ном та В1дсутн1сть под1бних ам1Н у дорослих тварин.

4. Е старост 1 послаблюються поэитивн1 ввороти 1 зв'язки в систеМ1 норадренернчно! та серотошнернчно! регуляцп секрецп вазопрееину,. про що св1дчить в^дсутпстъ у старих шур1В характерно! для дорослих тварин активацн норадренернчних структур переднього, середнього вадшв ппоталамуса та бла-китно! плями, а також гальмування серототнерНчних структур переднього ппоталамуса та ядер пша' середнього мозку при хнтрацеребровентрикулярному введена вазопрееину.

5. Послабления прямих стимулюючих та посилейня прямих гальм1вних вплив!в, а також послабления поаитивних аворотн1Х зв'язки в моноашнеричшй регуляцп секретI Еааопресину в старост! обмежують можливост! вазопресинернчно! системи до активацп та до тривалого шдтримання стану функцшнально! активном!.

СПИСОК РОБГТ, ОПУБЛ!КОВАНИХ ПО ТЕМ! ДЙСЕРТАЩ I

1. Дубилей Т.Д. Впияние введения моноаминов в желудочки мезга на концентрацчп вазогрессина в плазме крови взрослых и старых крыс // Проблемы старения и долголетия,- 1991. - Т. 2, N1. - С. 29-33.

2. N. Verkhratsky, FT. Moroz, L. Magdich, В. Pugach, Yu. Ruchkevich, 5. Didenko, Т. Dubiley, L. Kharazy. Limbic control of' endocrine glands in old age. // Proc. 4th Asia/Oceania regional ■ congress of gerontology. - 1991, Yokohama. - P. 356.

3. Квитницкая-Рыжова Т.Ю. , Дубилей Т.Д. Возрастные ультраструктурные особенности реакции сосудистых сплетений желудочков мозга на вазопрессин // Применение электронной микроскопии в медицине: Тез. докл. научно-практ. конф. - Киев, 1992. - С. 30.

4. Дубилей Т.Д. Влияние б-оксидофамина и 5,6-диокситрип-тамина на базальную и индуцированную стрессом секрецию вазоп-рессина у взрослых и старых крыс. // Докл. АН Украины. - 1992. -N 10. - С. 162 - 165.

Hi/UI. до друку cs. at. 9з

. Формат 80X84'/,«.

Ilartip друк. Ле 3. Спос1б друку офсетний. Умовн. друк. арк. /,/Q . Умовн. фарбо-в1дб. -Л39 . Обл.-вид. арк. JxO Тираж -1СО ■ Зам. Kf Off . Безплатно.

Фурма «131ПОЛ» 252151. КиТв, вул. Волинська, 60.