Автореферат и диссертация по медицине (14.01.22) на тему:Особенности клиники, патогенеза и лечения гингивита у детей

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ , ім. О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

% #■

\\ 'Ö'J

ГОЛУБЄВА Ііша Миколаївна

№

УДК 616.311.2-002-092.6-053.5/6 085.37:6 І 5.83

ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІКИ, ПАТОГЕНЕЗУ ТА ЛІКУВАННЯ ГІНГІВІТУ У ДІТЕЙ

14.01.22 - Стоматологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Київ - 1999

Дисертація є рукописом.

Робота виконана в Національному медичному університеті ім. О.О.Богомольця

Доктор медичних наук, професор Хоменко Лариса Олександрівна, зав. кафедрою дитячої терапевтичної стоматології з курсом профілактики стоматологічних захворювань Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця МОЗ України

Доктор медичних наук, професор Данилевськиіі Микола Федорович, професор кафедри терапевтичної стоматології Національного медичного університету ім.

О.О.Богомольця МОЗ України, м.Київ

Доктор медичних наук, професор Дичко Євген Никифорович,

.чан.кафедрою дитячої стоматології Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України

ПРОВІДНА Українська медична стоматологічна академія

УСТАНОВА: Міністерства охорони здоров'я України, м.Полтава

Захист дисертації відбудеться “ /Ь ” 1999р. о /З год.^'і

засіданні спеціалізованої вченої Ради Д26.003.03 при Національному медичном університеті ім. 0.0. Богомольця за адресою: 03057, м.Київ-57, вул. Зоологічні 6.1, стоматологічний корпус.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичної університету' ім. О.О.Богомольця за адресою:

( 03057, м.Київ-57, вул. Зоологічна, б. 1 ).

Автореферат розіслано " ОіРОк. 1999 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої Ради, к.м.н, доцент

НАУКОВИЙ

КЕРІВНИК:

ОФІЦІЙНІ

ОПОНЕНТИ:

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Хвороби пародонту є однією з найбільш ктуальних проблем сучасної дитячої стоматології, шо зумовлено їх високою оширеністю. Згідно з літературними даними (Скляр B.C. і співавт., 1991; лмойленко 1.1., 1995; Хоменко Л.О. і співавт., 1995; Віденко Н.В., 1997), 4-99% дітей страждають на гінгівіт. Ураження пародонту в молодому віці астіше діагностуються у осіб, обтяженнх загальносоматичними ахворюваннями (Данилевськни М.Ф. і співавт., 1981; Кірсанов О.І. і співавт., 990; Самойлович В.О., 1995; Віденко Н.В., 1997; Matsson L., 1993; Clark M.G., 995), зокрема, хронічними хворобами органів травлення (Ткачук Н.М, 1984; 'афзров Т.. 1986; Іванов B.C., 1989, Нікітенко В.О. і співавт., 1991).

Останнім часом у структурі соматичної захворюваності дитячого

аселення відзначаєьться значне збільшення кількості хронічних хвороб травної истеми (Мазурін О.В. і співавт., 1989; 1990; Занруднов О.М., 1991; Борисенко M., 1996). їх розповсюдженість за минуле десятиріччя підвищилась у ередньому на 27% і становить 73 особи на кожну 1000 дітей України Пук’янова О.М. і співавт., 1992). Посилення неспрятливого впливу на організм кологічних і соціальних чинників може спричинити подальше зростання итомої ваги цих захворювань (Галенко З.Н. і співавт., 1990).

Відомо, що хронічні хвороби шлунково-кишкового тракту

упроводжутоться значними порушеннями імунної системи (Фокіна Т.В. і півавт., 1987; Ахметова P.A., 1989; Алімова М.Х., 1990; Бойко Н.С., 1991; орисенко І.M., 1996). Останні можуть розцінюватися як вторинний придбаний лунодефіцит (Петров Р.В. і співавт., 1984) і стати однією з причин розвитку атологічних змін у пародонті (Кірсанов 0.1. і співавт., 1991).

Дослідження останніх років переконливо свідчать про роль імунологічних еханізмів у розвитку запально-деструктивних хвороб пародонту Замойлович В.О., 1995; Ebersole J.L., 1992; Newman H.IM. et al., 1992; Seymour r.J. et al., 1993; Hall E.R. et a!., 1994; Heumader E. et al., 1995). У ряді робіт

писані суттєві зміни імунологічного статусу при пародонтиті у дорослих

Шматко В.І., 1985; Жяконіс Й.М. і співавт., 1986; Сафаров Т„ 1986; Мащенко C., 1990). Водночас, у літературних джерелах відсутні дані про стан системного а локального імунітету при гінгівіті у дітей з хронічними захворюваннями рганів травлення.

У літературі існують лише одиничні роботи, присвячені вивченню оширеності гінгівіту у дітей з хронічними хворобами шлунково-кишкового ракту (Чижевський І.В., 1989; Мельниченко Е.М. і співавт., 1993). Залишається едослідженим взаємозв’язок основних характеристик запального процесу в ;нах із нозологічними формами хронічних уражень травної системи та їх

тривалістю. Не висвітлені також питання стосовно структурних змін в яснах П[ гінгівіті у таких хворих. Не розроблені конкретні рекомендації що; профілактики і лікування запального процесу в яснах у дітей, обтяжені хронічними захворюваннями органів травлення, котрі були б спрямовані і корекцію основних ланок патогенезу гінгівіту уданого контингенту хворих.

Викладені вище положення стали підставою для вибору теми дано: дослідження.

Зв'язок робот з науковими програмами, планами, темам

Дисертація виконана в плані основних наукових напрямків кафедри, згідно планом МОЗ 'України, реєстраційний №0197006126.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження було вивчені особливостей патогенезу і клінічного перебігу гінгівіту, розробка методів йо лікування та профілактики у дітей з хронічними захворюваннями орган травлення. Для досягнення цієї мети були поставлені наступні завдання:

1. Вивчити розповсюдженість гінгівіту у дітей і підлітків віком від 3 ; 15 років, обтяжених хронічними хворобами шлунково-кишкового тракту біліарної системи.

2. Визначити особливості клінічного перебігу гінгівіту у залежності в нозологічної форми і тривалості хронічних захворювань органів травлення, також віку і статі обстежених дітей.

3. Дослідити стан специфічного гуморального імунітету роток порожнини у дітей з хронічними хворобами травної системи та йо взаємозв'язок з основними характеристиками запального процесу в яснах.

4. Вивчити зміни клітинної і гуморальної ланок системного імунітету дітей з хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту і біліарь системи та їх взаємозв'язок з клінічними проявами гінгівіту.

5. Виявити структурні зміни в яснах при гінгівіті у дітей з хронічні» ураженнями травної системи.

6. Розробити комплекс заходів дія лікування і профілактики гінгівіту дітей з хронічними захворюваннями органів травлення та оцінити йо ефективність.

7. Надати практичні рекомендації та обгрунтувати термі стоматологічного диспансерного нагляду за такими хворими.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на Україні допомогою клікіко-рентгенологічного, імунологічного та морфологічно методів дослідження вивчені особливості клінічного перебігу запальна процесу в яснах у дітей з різними нозологічними формами хронічн захворювань шлунково-кишкового тракту і біліарної системи.

Доведена висока поширеність катарального гінгівіту у даного континген хворих. Відзначена залежність між тяжкістю катарального запалення ясеї

з

юзологічною формою хронічних уражень травної системи. Виявлений іостовірію зростаючий регресійний і прямий кореляційний зв'язок між віком )бстежених, тривалістю основного захворювання і ступенем тяжкості запального іроцесу в пародонті.

Вперше вивчений стан специфічного гуморального імунітету порожнини юта при гінгівіті у дітей з хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту і біліарної системи. Визначений достовірно спадаючий регресійний і ¡воротній кореляційний зв'язок між ступенем тяжкості запального процесу в існах і вмістом Я І» А у змішаній слині обстежених з різними нозологічними {юрмами хронічних хвороб органів травлення.

Виявлена достовірно зростаюча регресійна і пряма кореляційна залежність ипж коефіцієнтом співвідношення імунорегуляторних Т-лімфоцитів і рівнем 5 ІсА у змішаній слині даного контингенту хворих. Визначений достовірно ¡падаючий регресійний і зворотній кореляційний зв'язок між абсолютною

о лі, кістю Е-розеткоутворюючих клітин, теофілін-резистентної субпопуляції іімфоцитів і ступенем тяжкості запального процесу в пародонті. Виявлена пряма сореляція підвищення вмісту сироваткового ІцА з тяжкістю катарального їнгівіту.

Представлено дані про особливості структурних змін в яснах при катаральному гінгівіті у дітей у залежності від нозологічної форми хронічних ¡ахворювань органів травлення і ступеня тяжкості запального процесу в яснах.

Вперше розроблений та обгрунтований комплекс лікувально-трофілактичних заходів, спрямованих на запобігання розвитку і подальшого ірогресування катарального гінгівіту у дітей з хронічними захворюваннями ірганів травлення. Запропонований метод включає використання настойки :хінацеї пурпурної, електрофорез препаратами кальцію, фтору та аскорбіновою сислотою, професійну гігієну порожнини рота, гігієнічне навчання та виховання. Зін також передбачає лікування хронічних захворювань травної системи і диспансерний нагляд у педіатра-гастроентеролога.

Ефективність застосовуваних лікувально-профілактичних заходів тідтверджена скороченням термінів лікування запального процесу в яснах, ібільшенням періоду його клінічної ремісії і нормалізацією показників :екреторного імунітету ротової порожнини. Обгрунтовано також терміни стоматологічного диспансерного спостереження для даного контингенту хворих.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблений комплекс тікувальних заходів, спрямованих на попередження виникнення і подальшого ірогресування гінгівіту та профілактику генералізованого пародонтиту у дітей, ібтяжених хронічними захворюваннями травної системи.

Обгрунтовано і запропоновано рекомендації стосовно розподілу дітей з зізними нозологічними формами хронічних хвороб шлунково-кишкового тракту

і біліарної системи до відповідних груп стоматологічного диспансерно! спостереження.

Матеріали дисертації з питань патогенезу, особливостей клінічної перебігу, лікування і профілактики катарального гінгівіту у дітей з хронічних захворюваннями органів травлення запроваджено до процесу викладання і кафедрі дитячої терапевтичної стоматології з курсом профілактш стоматологічних захворювань студентам стоматологічного факульте' Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця.

Запропонований комплекс заходів для лікування і профілактики гінгівіту дітей з хронічними хворобами шлунково-кишкового тракту та біліарної систе\ впроваджено у стоматологічній поліклініці МОЗ України при Національної^ медичному університеті ім. О.О.Богомольця, дитячій стоматологічній полікліпі №1 Мінського району, поліклініці №1 дитячої клінічної лікарні N Ленінградського району, Центральній дитячій поліклініці Ватутінського район поліклініці №1 дитячої клінічної лікарні №4 Жовтневого району м. Киев міській дитячій стоматологічній полікліниці м. Полтави.

Фрагменти роботи увійшли до відповідних розділів підручниі "Терапевтична стоматологія дитячого віку" (Хоменко Л.О. і співавт., 1999) учбового посібника "Стоматологічна профілактика у дітей" (Хоменко Л.О. співавт., 1993) для студентів стоматологічного факультету.

Особистий внесок здобувана. Автором особисто проаналізована наукої література з обраної проблеми, здійснені клінічні дослідження, статистіїчі обробка та аналіз отриманих даних, наукове обгрунтування результатів написання дисертації. Дисертантом проводився комплекс лікувальн профілактичних заходів, спрямованих на запобігання розвитку та подальшої прогресування гінгівіту у дітей з хронічними хворобами органів травлення, ■ оцінка його ефективності. Клініко-імунологічні та морфологічні досліджені проведені разом із співробітниками лабораторій науково-дослідного центі НМУ та кафедри педіатрії №1 НМУ, а також гастроентерологічного відділені дорожньої клінічної лікарні №1 ст. Київ за безпосередньою участю автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації дот відались і обговорювались на науковій конференції, присвяченій 30-річчю стом тологічного факультету і 70-річчю Заслуженого працівника вищої школи Укра ни професора Г. і.Сироти («.Дніпропетровськ, 1993), V науково-практичній конф ренції винахідників і підприємців “Наука и производство - здравоохранению” (і Київ, 1993), Всеукраїнській конференції з питань профілактики стоматологічні захворювань у дітей (м. Київ, 1995), міжнародній науковій конференції “Сучас проблеми стоматології” (м. Львів, 1996), 1-й Республіканській конферет "Современная стоматология и челюстно-лицевая хирургия" (м. Київ, 1998), і засіданні дитячої секції наукового товариства стоматологів (м. Київ, 1995).

Дисертація апробована на засіданні кафедри дитячої терапевтичної стоматології з курсом профілактики стоматологічних захворювань та на засіданні міжкафедральної Ради по проблемі “Стоматологія” Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця.

Публікації. Основні результати досліджень опубліковані у 12 роботах, в гому числі 4 статті - у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України (з них З

- моноосібні).

Обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, 7 розділів особистих досліджень, заключения, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури. Загальний обсяг роботи становить 147 сторінок машинописного тексту'. Робота ілюстрована 24 таблицями і 18 малюнками. Список літератури містить 146 вітчизняних і 110 іноземних джерел (на 25 сторінках).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи досліджень, Наведені у роботі результати отримані при обстеженні 239 дітей віком від 3 до 15 років. Усі обстежені були поділені на дві групи. Основну групу склали 213 хворих із різними нозологічними формами хронічних уражень травної системи. До контрольної групи увійшли 26 практично здорових дітей.

Для реєстрації стану тканин пародонту використовувались індекс CP1TN (індекс потреби у лікуванні хвороб пародонту) та індекс гінгівіту Gf (Loe Н., Silness J., 1963). Рівень гігієнічного догляду за ротовою порожниною оцінювали за даними індексу Green-Vermillion (1964). З метою диференційної діагностики проводили рентгенологічне дослідження за допомогою внутрішньоротової короткофокусної рентгенографії. При визначенні діагнозу застосовувалась класифікація хвороб пародонту, представлена М.Ф.Данилевським (1994).

Діагноз хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту і біліарної системи ставили педіатри-гастроентерологи на підставі результатів комплексного обстеження, котре включало клінічні, лабораторні та інструментальні методи дослідження. Усі діти були оглянуті отоларингологом та ендокринологом.

Базуючись на робочій класифікації дитячих хвороб Манолової Е.П. (1987) та рекомендаціях клінінистів-гастроентерологів Белоусова Ю.В. і Прісіча 1.1. (1989), усі обстежені з хронічними ураженнями травної системи були поділені на

4 групи: хворі на гастродуоденіт з підвищеною, зниженою та нормальною кислотоутворювальною функцією шлунка і холецистохолангіт.

Для кількісної характеристики Т- лімфоцитів (Е-РУК) і В-лімфоцитів (ЕАС-РУК) використовували методи спонтанного та комплементарного

розеткоутворення. Е-РУК визначали за методикою О.Р.ВасІї (1973), ЕАС-РУК за УІ.ОиіІіапо із співавторами (1974). Субпопуляційний склад Т-лімфоциті вивчали шляхом визначення теофілін-резистентних (ТФР-РУК) і теофіліг чутливих (ТФЧ-РУК) розеткоутворюючих клітин згідно з методикої

Е.У/.СеїґаипсІ із співавторами (1979). Для дослідження імунокомпетентни клітин периферичної крові використовували мікрометод у модифікац

Н.Г.Бичковоїта В.Є.Казмірчук (1981).

Для оцінки рівня імуноглобулінів б, А і М у сироватці крові та вміст секреторного імуноглобуліну А (Б ^А) у змішаній слині застосовували реакції простої радиальної імунодифузії у гелі (Мапсіпі в. еі аі, 1965).

Для морфологічних досліджень біоптати ясен обробляли згідно з загальне прийнятими методиками з подальшим фарбуванням гематоксиліном і еозином п ван Гізону, а також постановкою реакції Браше (контроль з рибонуклеазою).

Клінічне обстеження дітей проводилось у гастроентерологічном відділенні (зав. від. - Кінчая С.Д.) дорожньої клінічної лікарні №1 ст. Київ (го; лікар - Братусь О.П.), вивчення вмісту імуиокомпетентних клітин периферичні крові, а також рівня імуноглобулінів сироватки крові та слини - у лаборатор кафедри педіатрії №1 Національного медичного університету Ь

О.О.Богомольця (зав. каф. - проф. Тяжкая О.В.); морфологічі досліджень біоптатів ясен - у лабораторії метаболічного і структурного аналізу (зав. лаб. проф. Колесова Н.А.) науково-дослідного лабораторного центру Національної медичного університету ім. О.О.Богомольця (ректор - акад. Гончарук Є.Г.).

Статистична обробка даних проводилась із застосуванням кореляційноп регресійного, дискримінантного аналізу в інтегрованих пакетах прикладнг статистичних і графічних програм на ІВМ-сумісному комп'ютері. Обчислеї нами параметри функцій і коефіцієнти кореляції мали рівень достовірності межах, припустимих для обробки медичних досліджень, а саме: <0,05.

Результати власних досліджень. Результати проведених дослідже; свідчать про високу поширеність катарального гінгівіту у дітей з хронічним хворобами шлунково-кишкового тракту і біліарної системи - 91,55 ± 1,99%, якк мав переважно хронічний перебіг - 82,56 + 2,99% (р < 0,01). У деяких випадк; (17,44 ± 6,51%) діагностовано загострення запального процесу в яснах.

Згідно з оцінювальною шкалою, рекомендованою ВООЗ ш характеристики тяжкості хвороб пародонту у 15-річних підліткі розповсюдженість кровоточивості ясен у дітей з хронічними захворювання\ травної системи можна розцінити як “високу” (100%) при інтенсивност 3,22+0,08 сегменти на одного обстеженого. Поширеність зубного каменя : градацією ВООЗ слід вважати "низькою" - 18,78 ± 2,68% при середній кількос уражених секстантів - 0,38 ±0,06.

Виявлений достовірний зростаючий регресійний і прямий кореляційний ¡в'язок між віком дітей з хронічними захворюваннями органів травлення і середньою кількістю сегментів з кровоточивістю ясен, зубним каменем, ступенем тяжкості гінгівіту. Коефіцієнти парної кореляції: “+” 0,57; “+” 0,31 і ‘+” 0,67 відповідно. Регресійні функції:

CPITN1 =0,21 х вік + 0,89 де CPITN1 - середня кількість сегментів з кровоточивістю ясен.

CPITN2 = 0,08 х вік -0,5 де CPITN2 - середня кількість сегментів з зубним каменем.

QJ _ ^0,Í2 х вік- 1,38

де G1 - значення індексу гінгівіту Silness-Loe.

Результати дослідження свідчать про вплив тривалості основного захворювання на тяжкість запального процесу в яснах. Так, при тривалості хронічних уражень травної системи до 1-го року нами визначена найменша розповсюдженість (78,94 ± 5,40%) і легкий ступінь гінгівіту (Gl=0,77 ± 0,09). У цітей з тривалістю основного захворювання 5 і більше років зареєстровано максимальну поширеність (100%) і середній ступінь тіжкості катарального запалення ясен - GI = 1,29 ± 0,07 (р < 0,01).

Визначений достовірно зростаючий регресійний і прямий кореляційний зв’язок між індексом гінгівіту Silness-Loe і тривалістю хронічних уражень гравної системи. Коефіцієнт парної кореляції: “+” 0,40, регресійна функція:

G1 =0,13 х t +0,7 де G1 - значення індексу гінгівіту Silness-Loe; t - тривалість хронічних уражень травної системи.

Особливу увагу' привертає тяжкий перебіг катарального гінгівіту у хворих на хронічний гастродуоденіт з підвищеною кислотоутворювальноіо функцією шлунка. Його поширеність в усіх вікових групах становила 100%. У цих дітей визначено середній ступінь тяжкості гінгівіту - G1 = 1,80 ± 0,08, максимальну розповсюдженість кровоточивості ясен (100%) і високий рівень її інтенсивності -4,44 ± 0,18 секстанти на одного обстеженого (р<0,01), а також мінімальне середнє число інтактних сегментів пародонту - 0,71 ± 0,11 (р< 0,01).

Більш сприятливими були клінічні прояви гінгівіту у дітей, які хворіли на хронічний гастродуоденіт зі зниженою і нормальною кислотоутворювальною функцією шлунка. Розповсюдженість гінгівіту в цих групах становила 97,50±2,50% і 94,83 ± 2,98% відповідно. У таких хворих діагностований гінгівіт середнього ступеня тяжкості - GI = 1,19 ± 0,06 і 1,09 ± 0,06 (р < 0,01). Інтенсивність кровоточивості ясен достовірно відрізнялась від інших груп і дорівнювала відповідно 3,31 ± 0,13 і 3,44 ± 0,10 секстанти на одного

обстеженого. Середня кількість здорових сегментів пародонту суттєве ■збільшилась до 2,23 ± 0,10 і 2,20 ± 0,07 відповідно (р < 0,01).

Клінічний перебіг катарального гінгівіту у дітей з хронічнич холецистохолангітом виявився найбільш сприятливим, його поширеністі становила - 82,72 ± 4,61%. У хворих з даною патологією визначений легкит ступінь тяжкості гінгівіту - GI = 0,57 ± 0,04 (р < 0,01). Середня кількісті секстантів з кровоточивістю ясен (2,36 ± 0,12, р < 0,01) була порівняне незначною, а число інтактних сегментів пародонту на одного обстеженого • максимальним (3,52 ± 0,13, р < 0,01).

Дискрнмінантшій аналіз, проведеним по показникам індексів CPITN і гінгівіту Silness-Loe, достовірно підтвердив розподіл усіх обстежених на 4 основні групи за нозологічною формою хронічних хвороб шлунково-кишкового тракту і біліарної системи. Дискримінатні функції:

F, - 1,36х CPITN1 -4,17 де CPITN 1 - середня кількість сегментів з кровоточивістю ясен.

6,59x0) -5,69

де G1 - значення індексу гінгівіту Silness-Loe.

Центроїди класів (аналоги середніх значень для груп) дорівнювали для:

F,: 0,32; “+” 0,98; 0,83; “+” 2,2; F2: 1,9; “+” 1,5; “+” 2,17; 6,19.

Вивчення гігієнічного індексу Green-Vermillion продемонструвало незадовільний рівень догляду за ротовою порожниною як у дітей з хронічними захворюваннями органів травлення, гак і у практично здорових обстежених. В основній групі він становив 2,09 ± 0,05, а в контрольній - 1,88+ 0,09 (р < 0,05). Виявлений достовірно спадаючий регресійний і зворотній кореляційний зв'язок між гігієнічним станом ротової порожнини і віком обстежених, тривалістю хронічних хвороб травної системи, рівнем секреторного імунітету ротової порожнини. Коефіцієнти парної кореляції: 0,23; 1'-’г 0,37 і 0,22 відповідно.

Регресійні функції:

GV = 2,49 - 0.03 х вік де GV - значення гігієнічного індексу Green-Vermillion.

GV- 2,44 -0,12xt.

де GV - значення гігієнічного індексу Green-Vermillion; t - тривалість хронічних хвороб органів травлення.

Між ступенем тяжкості запатьного процесу в яснах і показниками індексу Green-Vermillion, навпаки, визначений достовірно зростаючий регресійний і прямий кореляційний зв'язок. Коефіцієнт парної кореляції: “+” 0,30, регресійна функція:

GI = 0,30 x GV + 0,43

де GI - значення індексу гінгівіту Silness-Loe;

GV - значення гігієнічного індексу Green-Vermillion.

Результати вивчення S IgA у змішаній слині свідчать про достовірне ¡нижения його вмісту при катаральному гінгівіті у дітей, обтяжених хронічними ¡ахворюваннями органів травлення (0,69 ± 0,05 г/л), у порівнянні з практично ідоровими обстеженими - 1,17 ± 0,04 г/л. Тимчасом як у хворих, які мають нтактний пародонт, спостерігалось підвищення рівня секреторного імунітету готової порожнини до 1,32 ± 0,06 г/л (р < 0,05).

Аналіз зв'язку між кількістю S IgA у змішаній слині дітей з хронічними /раженнями травної систег/и та інтенсивністю кровоточивості ясен, ступенем тяжкості катарального гінгівіту, віком обстежених продемонстрував наявність достовірно спадаючої регресійної і зворотньої кореляційної залежності Коефіцієнти парної кореляції: 0,29; 0,44 і 0,30 відповідно. Регресійні

функції:

S IgA = 0,85 - 0,05 х CPITN 1 де S IgA - рівень секреторного імуноглобуліну А у змішаній слині;

CPITN1 - середня кількість сегментів з кровоточивістю ясен.

S IgA = 0,9 - 0,2 X GI

де S IgA - рівень секреторного імуноглобуліну А у змішаній слині;

GI - значення індексу гінгівіту Silness-Loe.

S IgA = 0,9 - 0,02 х вік де S IgA - рівень секреторного імуноглобуліну А у змішаній слині. Розвиток хронічних уражень травної системи супроводжувався достовірним зменшенням абсолютної кількості Т-лімфоцитів і їх субнопуляціґі у периферичній крові даного контингенту хворих. Водночас, суттєвої різниці між даними показниками у хворих з інтактним пародонтом і наявністю занапьного процесу в яснах не визначено (р > 0,05). Існує достовірно спадаючий регресійний та зворотній кореляційний зв"язок між абсолютною кількістю Т-лімфоцитів, їх теофілін-резистентною субпопуляцією у периферичній крові і ступенем тяжкості катарального гінгівіту. Коефіцієнти парної кореляції: 0,26 і

0,38 відповідно. Регресіині функції:

GI = 1,03 - 0,63 х Е-РУІС де GI - значення індексу гінгівіту Silness-Loe;

Е-РУК - абсолютна кількість Е-розеткоутворюгочих клітин у периферичній крові.

G1 = 1,08- 1,03 х ТФР-РУК

де ві - значення індексу гінгівіту Біїлезй-Ьое;

ТФР-РУК - абсолютна кількість теофілін-резистентної субаопуляці лімфоцитів у периферичній крові.

Співвідношення імунорегуляторних Т-клітин у дітей з катаральні« гінгівітом, обтяжених хронічними захворюваннями органів травлення, виявилос! порушеним у порівнянні з контрольною групою за рахунок відносно більшоп зниження рівня теофілін-резистентної субпопуляції Т-лімфоцитів (р < 0,01) Виявлена достовірно зростаюча регресійна та пряма кореляційна залежність мія рівнем Б і£А у змішаній слині та коефіцієнтом співвідношення Т-хелперів Т-супресорів у периферичній крові дітей з хронічними хворобами травно системи. Коефіцієнт парної кореляції: “+” 0,3 5, регресійна функція:

8 ^ = 0,056 х ТРК/ТЧК + 0,75 де Б ^А - рівень секреторного імуноглобуліну А у змішаній слині; ТРК/ТЧК - хелперно-супресорний коефіцієнт.

Абсолютний рівень В-лімфоцитів у периферичній крові дітей : хронічними ураженнями травної системи при наявності запального процесу і яснах достовірно не відрізнявся від аналогічних показників контрольної групи.

Аналіз стану гуморальної ланки системного імунітету показав, щ< розвиток хронічних захворювань органів травлення у дітей з інтактній пародонтом супроводжувався достовірним збільшенням вмісту сироватковоп ^А у порівнянні з практично здоровими обстеженими. Водночас, у хворих : катаральним гінгівітом відзначалося зниження рівня І§А у сироватці кров (р< 0,05). Однак, він залишався достовірно вищим, ніж у контрольній групі Визначений достовірно спадаючий регресійний і прямий кореляційний зв'язої між рівнем ^А у сироватці крові і ступенем тяжкості запального процесу і яснах. Коефіцієнт парної кореляції: “+” 0,24, регресійна функція:

СІ = 0,5-0,15 х ІЙА де Єї - значення індексу гінгівіту Зііпєьї-Ьоє;

І§А - вміст імуноглобуліну А у сироватці крові.

Вміст сироваткових 1§в і у дітей з хронічними хворобами шлунково кишкового тракту і біліарної системи порівняно з аналогічними показниками ; контрольній групі достовірно не змінювався. Слід відзначити, що розвитої катарального гінгівіту не справляв суттєвого впливу на рівень імуноглобулінії класів С і М у сироватці крові даного контингенту хворих.

Отже, підвищення кількості ^А у сироватці крові та Б ^А у ротовії рідині дітей з хронічними захворюваннями органів травлення і неушкодженин пародонтом порівняно з практично здоровими обстеженими, можливо, і адаптаційним механізмом, який поступово може призвести до перенапруженню даної ланки імунітету. Розвиток катарального гінгівіту у таких хворих, на наш;

іумку, свідчить про декомпенсацію захисних місцевих чинників. На це вказує іостовірне зменшення рівня сироваткового ^А і суттєвий дефіцит Б (¿А у ¡мішаній слині.

Структурні зміни в яснах при катаральному гінгівіті, який розвинувся на лі різних хронічних хвороб травної системи, мають як загальні ознаки, так і іевні особливості. Дифузна інфільтрація сполучнотканинної основи ясен з боку >рального та сулькулярного епітелію і переважання в інфільтратах плазматичних а лімфоїдних клітин, імовірно, визначають затяжний хронічний перебіг апального процесу в яснах, який поступово може поширитись на всі тканини іародонту. Така несприятлива морфологічна симптоматика спостерігалася у :ворих на хронічний гастродуоденіт з підвищеною кислотоутворювальною функцією шлунка.

У дітей з хронічним холецистохолангітом у сполучнотканинній основі [сен переважали вогнищеві клітинні інфільтрати, до складу яких входили іакрофаги, нейтрофільні гранулоцити та незначна кількість лімфоїдних клітин. Іапальний процес в яснах у даній групі мав незначну зираженість і сприятливий іеребіг.

Результати проведених досліджень дозволили нам розробити комплекс [¡кувально-профілактичних заходів, спрямованих на попередження виникнення і юдальшого прогресування запального процесу в яснах, а також розвитку енералізованого пародонтиту у даного контингенту хворих.

Запропонований нами метод містить такі заходи:

-лікування хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту та ііліарної системи і диспансерний нагляд у педіатра-гастроентеролога;

-гігієнічне навчання та виховання;

-регулярну професійну гігієну порожнини рота;

-пальцьовий масаж ясен для покращення обмінних процесів у тканинах іародонту;

-санацію порожнини рота;

-надання своєчасної ортодонтичної і хірургічної допомоги (усунення .номаліїї окремих зубів і прикусу, пластика вуздечок губ і присінку порожнини юта);

-полоскання та аплікації розведеним 1:10 розчином спиртової настойки хінаиеї пурпурної з метою корекції місцевого імунітету ротової порожнини;

-електрофорез 10% розчину глюконату кальцію та 1% - фториду натрію з іетою посилення процесів мінералізації в альвеолярному паростку;

-електрофорез 5% розчину аскорбінової кислоти для нормалізації юрушень проникності судин пародонту.

Для визначення клінічної ефективності розробленого лікувально-ірофілактичного комплексу нами було сформовано 2 групи хворих. До основної

групи увійшли 67 дітей, які отримували запропоновану комплексну терапію. Хворим контрольної групи (61 особа) проводили загальноприйняте лікування гінгівіту (професійну гігієну і санацію ротової порожнини, місцеву протизапальну терапію).

Застосування запропонованого лікувального комплексу при катаральному гінгівіті позитивно впливало на його перебіг, що суттєво скорочувало строки лікування. У хворих основної групи клінічна ремісія наступала набагато раніше порівняно з контрольною - на 4,64 ±0,15 і 8,89 ± 0,39 день відповідно (р <0,01).

Серед дітей основної групи спостерігалась також більш виразна зворотня динаміка клінічних проявів катарального гінгівіту у порівнянні з контрольною. Інтенсивність кровоточивості ясен після використання розробленого методу лікування зменшувалась до 1,66 ± 0,10 секстанта на одного обстеженого. Водночас, у контрольній групі середня кількість уражених сегментів була достовірно вищою - 2,15 ± 0,12.

Позитивні результати комплексного лікування катарального гінгівіту у дітей з хронічними ураженнями травної системи отримані у 91,04 ± 3,65% хворих (р<0,01). У контрольній групі достовірний позитивний ефект був зареєстрований тільки у 65,57 ± 7,51% дітей. Водночас, тенденція до покращення визначалась у значно більшій кількості випадків порівняно з основною групою -34,43 ±0,37%.

Катамнестичне спостереження за хворими з катаральним запаленням ясен і хронічними захворюваннями органів травлення протягом півроку виявило стійку клінічну ремісію у переважної більшості дітей основної групи (83,33 ± 5,89%). Тимчасом, як у контрольній групі ремісія визначалась у значно меншому числі випадків - 53,66 ± 10,63% (р < 0,05). Кількість загострень, навпаки, суттєво зростача (46,34 ± 11,44%).

Інтенсивність кровоточивості ясен в основній групі у найближчі та віддаленні терміни після лікування майже не відрізнялась і становила відповідне 1,66 ± 0,10 і 1,79 ± 0,13 сегменти на одного обстеженого (р > 0,05). У хворих контрольної групи спостерігалось достовірне підвищення середньої кількост секстантів з кровоточивістю ясен через півроку після проведенню загальноприйнятої терапії від 2,15 ± 0,12 до 2,51 ± 0,14 (р < 0,05).

Вивчення динаміки 5 1§А у змішаній слині дітей, котрі отримали курс лікування за запропонованою схемою, продемонструвало збільшення його вмісту від 0,69 ± 0,05 до 0,95 ± 0,03 г/л, яке утримувалось протягом 6 місяців (р < 0,01) Водночас, у контрольній групі цей показник був достовірно меншим і становиЕ у середньому 0,82 ± 0,05 г/л. Через півроку після лікування кількість 8 1§А у змішаній слині хворих контрольної групи суттєво знижувалась до 0,73 ± 0,06 г/лу порівнянні з основною - 0,87 ± 0.04 г/л (р < 0,05).

Результати дискримінантного аналізу рівня секреторного імунітету ротової порожнини, інтенсивності кровоточивості ясен і ступеня тяжкості гінгівіту також достовірно підтвердили перевагу комплексного лікування катарального запалення ясен порівняно з загальноприйнятою терапією. Дискримінанті функції:

Р, -5,97x5 5,2

де Б ІцЛ - рівень секреторного імуноглобуліну А у змішаній слині.

Р2= 1,15 хСРІТК 1-0,03 де СР1ТМ1 - середня кількість сегментів з кровоточивістю ясен.

Р3-2,91 хві - 1,86 де 01 - значення індексу гінгівіту 5ІІПЄ58-ЬоЄ.

Центроїди класів (аналоги середніх значень для груп) становили для Р,:

0,86; 0,03; 0,32; “+” 0,44, для Р2; “+•’ 0,85; “+■’ 0,02; 0,43; ’ 0,13,

для Р3. “+” 0,86; “+” 0,17; “+” 0.3; “-”0.2.

Запропонований метод лікування гінгівіту у дітей з хронічними захворюваннями органів травлення застосовувався з урахуванням ступеня тяжкості запального процесу в яснах, а також передбачав обов'язкове лікування і диспансерний нагляду педіатра або гастроентеролога.

ВИСНОВКИ

1. Епідеміологічне обстеження дітей, обтяжених хронічними захворюваннями органів травлення, визначило у них високу розповсюдженість катарального гінгівіту (91,55 + 1,99%), який мав переважно хронічний перебіг ;82,56 ± 2,99%).

2. Поширеність і ступінь тяжкості запального процесу в яснах залежать від нозологічної форми хронічних захворювань травної системи, їх тривалості і віку збстежених дітей. Найбільш несприятливим виявився перебіг катарального гінгівіту у хворих на хронічний гастродуоденіт з підвищеною кислотоутворювальною функцією шлунка. Згідно з даними індексу CPITN він характеризувався максимальною розповсюдженістю (100%) і високою :ередньою інтенсивністю кровоточивості ясен (4,44 + 0.18 секстанти), а також незначною середньою кількістю інтактних сегментів пародонту (0,71 ± 0,11, з <0,01).

3. Розвиток запального процесу в яснах у дітей з хронічними іахпорюваниями органів травлення супроводжувався істотними змінами ;пецифічного гуморального імунітету ротової порожнини. Вони полягали у іостовірному зменшенні вмісту Б ^А у змішаній слині (0,69 ± 0,05 г/л). У <ворих з інтактним пародонтом його кількість становила 1,32 ± 0,06 г/л

(р < 0,01). Між рівнем Б І§А у змішаній слині і ступенем тяжкості катаральног гінгівіту виявлений достовірно спадаючий регресійний і зворотній кореляційнії зв'язок. Найсуттєвіший дефіцит секреторного імунітету ротової порожнин визначений у хворих на хронічний гастродуоденіт з підвищеної кислотоутворювальною функцією шлунка (0,48 ± 0,04 г/л, р < 0,01).

4. Розвиток катарального гінгівіту у дітей з хронічними захворюванням

шлунково-кишкового тракту і біліарної системи характеризувався порушенням у стані системного імунітету: зниженням абсолютної кількос'

Е-розеткоутворюючих клітин та їх теофілін-резистентної субпопуляції периферичній крові, а також підвищенням рівня сироваткового І§А (р < 0,05 Виявлена достовірно зростаюча регресійна і пряма кореляційна залежність мі: вмістом Б І§А у змішаній слині і коефіцієнтом співвідношеній імунорегуляторних Т-лімфоцитів. Між абсолютною кількістю Е-розеткс утворюючих клітин, теофілін-резистентної субпопуляції лімфоцитів і ступене тяжкості катарального гінгівіту, навпаки, спостерігався достовірно спадаючи регресійний і зворотній кореляційний зв'язок. Підвищення рівня сироватковог ІцА прямо корелювало зі ступенем тяжкості запального процесу в яснах.

5. Структурні зміни в яснах у дітей безпосередньо залежать від ступєг тяжкості катарального гінгівіту і нозологічної форми хронічних хвороб травні системи. Найбільш несприятлива морфологічна симптоматика визначена хворих на хронічний гастродуоденіт з підвищеною кислотоутворювальної функцією шлунка. Вона характеризувалась дифузною інфільтрацієї сполучнотканинної основи ясен, переважанням в інфільтратах плазматичних лімфоїдних клітин, високим ступенем плазматизації (65,5 ± 5,3 плазмоцитів і 100 клітин інфільтрату, р < 0,05).

6. Розроблений комплекс лікувально-профілактичних заходів, спр: мованих на попередження виникнення і подальшого прогресування катаральної гінгівіту у дітей з хронічними захворюваннями органів травлення, а тако розвитку генералізованого пародонтиту у даного контингенту хворих. Йоі використання позитивно впливало на клінічний перебіг запального процесу яснах, суттєво скорочувало строки лікування (приблизно у два рази), доз вол яі досягти стійкої ремісії протягом півроку у 83,33 ± 5,89% хворих, а тако супроводжувалось нормалізацією показників секреторного імунітету ротов порожнини.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою лікування і профілактики гінгівіту у дітей з хронічним» ахворюваннями органів травлення необхідно застосовувати комплекс заходів, ю якого входять: лікування хвороб травної системи і диспансерний нагляд у іедіатра-гастроентеролога, гігієнічне навчання і виховання, регулярна ірофесійна гігієна порожнини рота, пальцьовий масаж ясен, санація порожнини юта, надання своєчасної ортодонтичної і хірургічної допомоги, полоскання та іплікації розведеним 1:10 спиртовим розчином настойки ехінацеї пурпурної три іази на день протягом двох тижнів, електрофорез 10% розчину глюконату гапьцію протягом 5-6 днів і 1% - фториду натрію протягом 4-5 днів при тявності ділянок осгеопорозу міжзубних перетинок, електрофорез 5% розчину іскорбінової кислоти протягом 10 днів дітям з високою інтенсивністю сровоточивості ясен. Кратність проведення лікувально-профілактпчного сомплексу визначається ступенем тіжкості запального процесу в яснах і юзологічною формою основного захворювання.

2. Дітей з хронічним холецистохолангітом слід включити до І іиспансерної групи з кратністю лікувально-профілактичних заходів один раз на мк. Хворі з хронічним норм- і гіпоацидним гастродуоденігом повинні увійти до

І диспансерної групи з терміном спостереження 2 рази на рік. Дітей з хронічним астродуоденітом, що супроводжувався підвищенням кислотоутворювальної функції шлунка, належить включити до III диспансерної групи, де лікувально-ірофілактичні заходи слід проводити 3-4 рази на рік.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті:

1. Zmiany w stanie uzebienia dzieci mieszkajacych na skazonych terenach Ukrainy po katastrofie vv Czamobylu // Przegland stomatologii wieku rozwojowego. -1993. - №3. - P. 8 - 13. (Спільно з Хоменко Jl, Антонишиним Б., Віденко Н., Остапко О.).

2. Особливості перебігу запального процесу в яснах у дітей з хронічними захворюваннями органів травлення/УВісник стоматології,- 1998,- №1.- С. 87-90.

3. Стан імунітету при гінгівіті у дітей, які мають захворювання органів гравлення/ЛЗісник стоматології. - 1998. - №1. - С. 96-98 (Спільно з Хоменко Л.О., Васюковою М.М., Шматком В.І., Антонишиним Б.В., Остапко О.!.).

4. Захисні механізми порожнини рота // Вісник стоматології. - 1998. - №4.

- С.79 - 84 (Спільно з Шматком В.І.,Віденко Н.В..Антонишиним Б.В., Остапко О.І.).

5. Клінічна ефективність ехінацеї пурпурної у комплексному лікувані катарального гінгівіту у дітей з хронічними захворюваннями органів травлення Вісник проблем біології і медицини. - 1999. - N°. 6. - С. 132-137.

6. Гігієна ротової порожнини при гінгівіті у дітей з хронічним захворюваннями органів травлення // Вісник проблем біології і медицини. - 199* -№. 9 -С.75 - 80.

Тези та матеріали доповідей конференцій:

7. Особливості клінічного перебігу хронічного катарального гінгівіту' дітей із хронічними захворюваннями травної системи // Актуальні проблем сучасної стоматології та загальної медицини: Тези доп. наук, конф., присі 30-річчю стоматологічного факультету та 70-річчю Заслуженого працівник вищої школи України проф. Г.1.Сироти. - Дніпропетровськ, 1993. - С. 24-25.

8. Состояние твердых тканей зубов и пародонта у детей с заболеваниям пищеварительной системы // Наука и производство - здравоохранению: Те докл. V науч. конф. изобр. и предприним. - Киев, 1993. - Т.2. - С. 51-52. (Спільн з Остапко О.!.. Васюковою М.М.).

9. Профілактика захворювань тканин пародонту у дітей И Актуалы питання стоматології дитячого віку і ортодонтії: М-ли доп. респ. наук. конф. Полтава, 1993. - С. 10-11. (Спільно з Васюковою М.М.).

10. Морфологічні ознаки катарального гінгівіту у дітей з хронічним захворюваннями органів травлення /У Сучасні проблеми стоматології: М-ли доі міжнар. наук. конф. - Львів, 1996. - С. 27-28.

11. Клініко-морфологічна характеристика запального процесу в яснах дітей з хронічними захворюваннями органів травлення // Современнг стоматология и челюстно-лицевая хирургия: Сб. тез. докл. I Респуб. конф. - Кие 1998. - С. 95-96 (Спільно з Хоменко Л.О., Колєсовою H.A., Шматком В.І.).

12. Ефективність застосування ехінацеї пурпурної у комплексной

лікуванні катарального гінгівіту у дітей з хронічними захворюваннями орган травлення // Актуальні проблеми стоматології. Нові методики та технологіям-; наук.-прак. конф. до 40-річчя стоматологічного факультету ЛДМУ. - Львів, 199

- С. 38-39. "

Анотація. Голубева 1. М. Особливості клініки, патогенезу та лікування інгівіту у дітей. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за :пеціальністю 14.01.22 - стоматологія. - Національний медичний університет ім. Э.О. Богомольця, Київ, 1999.

Дисертацію присвячено питанню захворюваності на гінгівіт у дітей з фонічними хворобами органів травлення. В дисертації представлені дані про зозповсюдженість, тяжкість, особливості клінічного перебігу та структурних імін в яснах при гінгівіті у залежності від нозологічної форми хронічних іахворювань травної системи. Створені математичні моделі зв"язків між лупенем тяжкості запального процесу в яснах і порушеннями системного та :пецифічного гуморального імунітету ротової порожнини у даного контингенту <ворих. Розроблений та обгрунтований комплекс лікувально-профілактичних (аходів, спрямованих на запобігання розвитку і подальшого прогресування катарального гінгівіту у дітей з хронічннми захворюваннями органів травлення.

Ключові слова: гінгівіт, хронічні захворювання органів травлення, :истемний та специфічний гуморальний імунітет ротової порожнини, комплекс іікувально-профілактичних заходів.

Аннотация. Голубева И. Н. Особенности клиники, патогенеза и лечения 'ингивита у детей. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по :пециальности 14.01.22 - стоматология. - Национальний медицинский

университет нм. О.О.Богомольца, Киев, 1999.

Диссертация посвящена вопросу заболеваемости гингивитом детей с фоническими болезнями органов пищеварения. Выявлена высокая его распространенность у данного контингента больных. Представлены данные об особенностях клинического течения воспалительного процесса в десне в швисимости от нозологической формы хронических заболеваний тищеварительной системы. Наиболее неблагоприятным течение катарального •ингивита оказалось у пациентов с хроническим гастродуоденитом, который ;опровождался повышением кислотообразующей функции желудка. В то время, сак у обследованных с хроническим холецистохолангитом диагностирована тегкая степень тяжести воспалительного процесса в десне.

Установлена достоверно возрастающая регрессионная и прямая корреляционная связь между возрастом обследованных, длительностью основного заболевания и степенью тяжести воспалительного процесса в тародонте.

Изучено состояние специфического гуморального иммунитета полост рта при гингивите у детей с хроническими болезнями желудочно-кишечног тракта и билиарной системы. Установлена достоверно убывающая регрессионна и обратная корреляционная зависимость между степенью тяжест воспалительного процесса в десне и содержанием Б 1§А в смешанной слюн обследованных с различными нозологическими формами болезней органо пищеварения. Наиболее существенный дефицит специфического гуморальног иммунитета ротовой полости диагностирован у пациентов с хронически! гастродуоденитом, который сопровождался повышением кислотообразующе функции желудка. Минимальное снижение количества 5 1§А в смешанной слюн наблюдалось у детей с хроническим холецистохолангитом.

Выявлена достоверно возрастающая регрессионная и пряма корреляционная связь между коэффициентом соотношения иммунорегуляторны Т-лимфоиитов и уровнем Б І£Л в смешанной слюне данного контингент больных. Установлена достоверно убывающая регрессионная и пряма корреляционная зависимость между абсолютным количеством Е розеткообразующих клеток, теофилин-резистентной субпопуляцией лимфоците и степенью тяжести воспалительного процесса в пародонте. Повышени содержания сывороточного і£А прямо коррелировало со степенью тяжест катарального гингивита.

Представлены данные об особенностях структурных изменений в лес) при катаральном гингивите у детей в зависимости от нозологической форм хронических болезней органов пищеварения и степенью тяжест

воспалительною процесса в десне. Наиболее неблагоприятная морфологически симптоматика (диффузная инфильтрация соединительнотканной основы деент преобладание в инфильтратах плазматических и лимфоидных клетої

наблюдалась у больных с хроническим гастродуоденитом, которы

сопровождался повышением кислотообразующей функции желудка.

Разработан и обоснован комплекс лечебно-профилактически мероприятий, направленных на предупреждение развития и дальнейшег

прогрессирования катарального гингивита у детей з хроническим

заболеваниями органов пищеварения. Предложенный метод включа«

использование настойки эхинацеи пурпурной, электрофорез препаратам кальция, фтора и аскорбиновой кислоты, профессиональную гигиену полосі рта, гигиеническое обучение и воспитание. Он также предусматривает лечені хронических заболеваний пищеварительной системы и диспансернс

наблюдение у педиатра-гастроэнтеролога.

Эффективность использованных лечебно-профилактических мероприятг подтверждена сокращением сроков лечения катарального гингивит увеличением периода его клинической ремиссии и нормализацией показателе

:екреторного иммунитета ротовой полости. Обоснованы также сроки :томатологического диспансерного наблюдения для данного контингента юльных.

Ключевые слова: гингивит, хронические заболевания органов

шщеварения, системный и специфический гуморальный иммунитет полости рта, сомплекс лечебно-профилактических мероприятий.

Summary. Golubeva l.N. Peculiarities of clinic, pathogenesis and treatment of ;mgivitis at children. - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree, speciality 14.01.22 - stomatology. •• The s'ational Medical University, Kyiv, 1999.

The dissertation is devoted to the problem of gingivitis at children with chronic iiseases of digestion organs. The data about prevalence, intensity, peculiarities of :linical tendency and structural changes in gum under gingivitis in depending from tosological form of chronic diseases of digestion organs are presented in this lissertation. There are created the mathematical models of relations between the legree of gravity of inflammation process in gum and changes of system and specific ;ecretory immunity of oral cavity at this contingent of patients. The package of reatment and prophylactic measures which are destined to prevention of gingivitis ievelopment and further progress at children with chronic diseases of digestion organs.

Key words: gingivitis, chronic diseases of digestion organs, systemic and ipecific secretory immunity of oral cavity, package of treatment and prophylactic neasures.