Автореферат и диссертация по медицине (14.01.10) на тему:Особенности клиники, диагностики и профилактики аллергии на клещей домашней пыли у детей в условиях промышленного города Юга Украины

ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА і ГІНЕКОЛОГІЇ АМН

УКРАЇНИ

На правах рукопису

Котлова Юлія Валентинівна

ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІКИ, ДІАГНОСТИКИ ТА ПРОФІЛАКТИКИ АЛЕРГІЇ ДО АТОПЕНІВ КЛІЩІВ ДОМАШНЬОГО ПИЛУ У ДІТЕЙ В УМОВАХ ПРОМИСЛОВОГО МІСТА ПІВДНЯ УКРАЇНИ

14. 01. 10 - педіатрія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Київ - 1996

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Запорізькому державному медичному університеті

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор,

заслужений діяч науки

кандидат медичних наук

Іванько

Олег Григорович

Андрущук

Аліса Опанасівна

Сапа

Ірина Юрі’вна

Провідна організація:

Одеський медичний університет ім. М.І.Пірогова

Захист дисертації відбудеться “ ^ 1996р.

на засіданні спеціалізованої вченої ради ( Д. 50.14.01) по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальностями “Педіатрія”, “Акушерство і гінекологія” при Інституті педіатрії акушерства і гінекології АМН України (252050, м.Київ, вул.Мануільського, 8).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці інституту (252050, м.Київ, 50, вул.Мануільського, 8).

Автореферат розісланий “ ^^___________________ 1996 р.

Вчений секретар спеціалізованрі^ченоі ради, кандидат медичних наук Л.В.Квашніна

з

Загальна характеристика роботи Актуальність проблеми

Необхідність вивчення питань щодо алергії у дітей пов’язана з зростанням кількості хворих на алергію, насамперед, поширенням атопічної бронхіальної астми, значною важкостю перебігу алергічних захворювань-у дітей. Для поліпшення якості життя хворих на атопічну бронхіальну астму членами _ Міжнародного проекту по бронхіальній астмі (Бетесда, 1992) розроблено Звіт про Міжнародну Згоду по діагностиці, лікуванню та профілактиці цього захворювання, де визначено проведення обов’язкового контролю за навколишнім середовищем хворих з метою обмеження їх контакту з алергенами - трігерами захворювання. Таким чином, виявлення та контроль причинно-значущих факторів алергічних захворювань є пріоритетним напрямом алергології та пульмонології. До особої галузі контролю віднесено акарологічне становище в житлі хворих, тому що кліщі домашнього пилу - ОегтаЮрИадоісіев pteronyssinus та □єгтаїюрЬадоісіез Тагіпае, родини РугодіірИусіае - мають алергологічний вплив на чутливу популяцію людей.

Метою нашої роботи стало удосконалення засобів лікування та профілактики алергічних захворювань, які викликані сенсибілізацією до кліщів домашнього пилу у дітей, мешканців великого промислового міста півдня України, на підставі вивчення особливостей клініки та діагностики алергії до пірогліфід у сукупності з медико-екологічними дослідженнями біотопів кліщів.

Для досягнення мети визначили такі завдання:

1. Визначити частоту алергічних реакцій на атопени кліщів роду ОегтаїорИадоісіез та інші алергени зовнішнього середовища у дітей, мешканців м. Запоріжжя, які хворіють на атопічну бронхіальну астму, алергози верхніх дихальних шляхів, атопічний дерматит або мають одночасове алергічне пошкодження органів дихання та шкіри - дермореспіраторний синдром.

2. Вивчити клініко - імунологічні особливості бронхіальної астми, яка викликана алергією до кліщів домашнього пилу, та удосконалити діагностичний алгоритм на підставі математичної таблиці з урахуванням інформативності ознак кліщової алергії.

3. Шляхом вивчення видового та чисельного складу акарофауни, властивостей біотопів кліщів домашнього пилу в приміщеннях м.Запоріжжя, встановити в дослідженому антропо-географічному регіоні акарологічну ситуацію в житлі, що є небезпечною у відношенні розвитку приступів ядухи у хворих на атопічну бронхіальну астму.

4. Оцінити значення акарологічного моніторінгу в житлі та

специфічної імунотерапії кліщовими алергенами при лікуванні дітей з атопічною бронхіальною астмою.

Наукова новизна Вперше встановлено значення та паритет атопенів кліщів домашнього пилу при алергічних^хворюваннях у дітей, мешканців промислового міста півдня України. Вперше досліджено склад та чисельність кліщів домашнього пилу в побутовому пилу помешкань промислового міста. На підставі цього, обгрунтовано небезпечний ступінь фекального забруднення пірогліфідами помешкань хворих на атопічну бронхіальну астму дослідженого регіону. Встановлено, що ефективний контроль за перебігом хвороб, які викликані сенсибілізацією до кліщів домашнього пилу, досягається проведенням специфічної імунотерапії алергенами кліщів роду □егігтІорИадоісіез в умовах акарологічного моніторінгу житла хворих і застосування засобів, що елімінують кліщів та продукти їх життєдіяльності з жител. Вперше встановлено, що секреторні антигени системи АВО(Н) мешканців житла можуть надходити до складу побутового пилу та формувати своєрідні властивості біотопів пірогліфід у помешканнях.

Практичне значення Впровадження програми діагностики алергії до кліщів домашнього пилу на підставах діагностичної таблиці та алерготестування дітей сучасними моноспецифічними алергенами з пірогліфід при застосуванні акарологічного дослідження складу домашнього пилу їх житла покращує діагностику та лікування захворювань, які пов’язані з сенсибілізацією до атопенів кліщів роду ОегтаЮрИадоісІез. Контроль акарологічного становища в помешканнях можливо ефективно проводити по надійному маркеру їх присутності - гуаніну. Медико-екологічного контролю потребують не тільки житла, але й приміщення лікарень та дитячих дошкільних закладів, де постійно перебувають хворі на алергію діти. Ефективність специфічної імунотерапії алергенами кліщів роду 0егта1:орііадоісіе8 підвищується в умовах акарологічного моніторінгу житла хворих при використанні запропонованих гігієнічних засобів, які спрямовані на елімінацію кліщів домашнього пилу та продуктів їх життєдіяльності в помешканнях.

Апробація роботи Матеріали роботи докладено на 4 Національному Конгресі по захворюванням органів дихання (м.Москва, 15-19 березня 1994 р.), засіданнях товариства дитячих лікарів Запорізької області у 1992 - 1995 рр., на 6-й конференції молодих вчених та спеціалістів медиків з актуальних питань теоритичної та практичної медицини (м. Запоріжжя, 1993 р.), на обласній науково-практичній

конференції лікарів санітарно-епідеміологічних станцій (м. Запоріжжя, 1995).

Публікації

За темою дисертації надруковано 9 робіт, розроблена та впроваджена 'в Запорізькому медичному університеті раціоналізаторська пропозиція "Засіб кількісної оцінки кліщового забруднення домашнього пилу" (ІМ 1549 від 18.10.94).

Впровадження в практику охорони здоров’я

Результати дослідження впроваджені в практику роботи Запорізьких міських та обласних дитячих лікарень N 2, З, ЦРБ, алергологічного відділення клінічної дитячої лікарні N 5, обласного та міського дитячих алергологічних кабінетів, в міських дитячих алергопульмоцентрах м.Запоріжжя та м. Дніпропетровська, в дитячій лікарнї N 3 м. Дніпропетровська, в алерговідділенні обласної дитячої лікарні м. Дніпропетровська, в центральній міській лікарні N 6 м. Донецька, в алерговідділенні обласної лікарні м. Полтави. Результати роботи увійшли до складу методичних розробок “Індивідуалізована терапія дітей, що страждають бронхообструктивним синдромом алергічного генезу”, використовуються у педагогічному процесі на кафедрах педіатрії Запорізького державного медичного університету.

Обсяг та структура дисертації

Основний текст дисертації викладено на 126 сторінках друкарського тексту, ілюстровано 14 таблицями, 7 малюнками. Робота складається із вступу, огляду літератури, опису методик досліджень, трьох розділів власних спостережень, закінчення, висновків, практичних рекомендацій, бібліографічного переліку, який містить 109 вітчизняних та 195 іноземних джерел.

Основні положення, що виносяться на захист

1. Атопени кліщів домашнього пилу - провідні інгаляційні екопатогени, які викликають формування тяжких респіраторних алергозів у дітей, мешканців промислового міста півдня Украіни.

2. Контамінація сучасних жител кліщами домашнього пилу враховується небезпечною у відношенні розвитку приступів ядухи у хворих на атопічну бронхіальну астму, якщо концентрація гуаніну дорівнює або перевищує 0,5 мг в одному грамі сировини.

3. Специфічна імунотерапія алергенами з кліщів роду ОегтаїорЬадоісіез в умовах акарологічного моніторінгу житла хворих, спрямованого на зниження чисельності забруднюючих житла кліщів домашнього пилу, є ефективним засобом лікування атопічноі бронхіальноі астми, яка викликана атопенами пірогліфід.

Декларація конкретного особистого внеску дисертанта у розробку наукових результатів.

1. Проведено клініко-анамнестичне обстеження 250 хворих на атопічні захворювання дітей. На підставі аналізу результатів їх лабораторного, функціонального, алергологічного обстеження встановлена частота алергії до пірогліфід у мешканців м.Запоріжжя. Проведена статистична оцінка інформативності ознак атонічної бронхіальної астми, викликаної атопенами пірогліфід, та розроблена математична таблиця для удосконалення діагностики кліщової алергії.

2. Особисто дисертантом методом хроматографії досліджено домашній пил 110 помешкань дітей на визначення рівня гуаніну, на підставі чого доведена акарологічна ситуація в житлах хворих на атопічну бронхіальну астму, яка є небезпечною для розвитку приступів ядухи у них. Також вивчен антигений склад за системою АВО(Н) побутового пилу 40 жител за методом абсорбції-елюції.

3. На підставі катамнестичного спостереження за 48 хворими на атопічну бронхіальну астму проведено оцінку лікування засобами специфічної імунотерапії кліщовими алергенами в умовах акарологічного моніторінгу їх житла.

ЗМІСТ РОБОТИ.

Об’єми, методи та методики досліджень.

Для вирішення завдання з 1991 по 1995 pp. були досліджені 250 (100%) дітей переважно (84%) у віці від 3 до 15 років . Серед них у 150 (60%) дітей спостерігалась атопічна бронхіальна астма (АБА), у 67 (27%) - алергози верхніх дихальних шляхів, у 33 (13%) хворих - ізольований алергодерматоз, У 56% дітей з респіраторною алергією діагностован дермореспіраторний синдром.

Всім дітям проведено дослідження морфологічного складу крові, біохімічних показників сироватки крові, імунологічних показників - субпопуляцій лімфоцитів в тестах розеткоутворення (РУК) за M.Jondel з співавт. (1974) в модифікації G.T.M.Pang з співавт. (1974), кількості теофілінчутливихтатеофілінрезістентних Т-лімфоцитів. Гуморальний імунитет вивчали за основними класами імуноглобулинів А, М, G в сироватці крові за G.Mancini (1965). Функцію зовнішнього дихання спостерігали за допомогою пневмотахометра фірми “Етон” (Болгарія) та портативного приладу (Peak - Flow - Meter) фірми “Aie-med” (Великобританія).

Алергологічна діагностика грунтувалася на вивченні анамнестичних даних, визначенні специфічного lg Е в сироватці крові засобом імуноферментного аналізу, постановці шкірних алерготестів алергенами з кліщів роду Dermatophagoides

(О.рїегопузБіпиз, О^агіпае), побутовими, епідермальними, пилковими, грибковими алергенами (всьго 32 види). Для хворих на АБА визначали ступінь сенсибілізації (в балах) до атопенів пірогліфід з урахуванням важкості перебігу захворення та результатів алергологічного тестування з алергенами пірогліфід. На підставі описаного вище методичного підходу з 250 (100%) обстежених хворих ми встановили факт сенсибілізації до алергенів кліщів роду ОегтаїорИадоісіез у 128 (51,2%) дитини. Групу порівняння складала решта хворих-122 (48,8%)-на атонічні захворювання, але з негативними алерготестами до кліщів домашнього пилу.

28 хворим на АБА проведено лікування алергенами кліщів роду ОегпШорИадоісіев методом специфічної імунотерапії за класичною методикою (М.Я. Студенікін, Т.С. Соколова, 1986). Оцінка ефективності лікування проводилась після 12 місяців терапії за об’єктивними критеріями, що характеризують якість життя хворих на АБА (Міжнародний Консенсус по лікуванню бронхіальної астми у дітей, 1992).

Вирішення медико-екологічного завдання грунтувалося на кількісній оцінці акарологічної ситуації у помешканнях та вивченні властивостей біотопів пірогліфід в них. Матеріалом для акарологічного дослідження були зразки домашнього пилу з 53 помешканнь дітей, хворих на АБА, з 57 помешкань умовно здорових дітей, спален дитячих дошкільних закладів, а також палат алергологічного відділення лікарні. Кількісну оцінку акарологічної ситуації у помешканнях давали засобом мікроскопії зразків пилу для виявлення живих особин кліщів та, опосередовано, по надійному екологічному маркеру фекального забруднення помешкань пірогліфідами - гуаніну. Гуанін надходить до складу екскрементів у низчих павукоподібних на відміну від фекалій організмів інших класів (Биологический Энциклопедический словарь, 1989), тому визначення кількості гуаніну в зразках пилу свідчить про чисельність популяції кліщів у помешканні (Е.ВІбсіюії, 1986, Є.РаиІі з співавт., 1986). Гуанін визначали у водно-лужному екстракті побутового пилу методом високоефективної рідинної хроматографії на хроматограф! “Милихром", використовуючи.^ стандарт - свідок,гуанін фірми “Мєгк" (Німеччина) з відомими спектральними характеристиками.

Властивості біотопів пірогліфід встановлювали при типуванні зразків домашнього пилу на наявність секреторних антигенів системи АВО(Н) за реакцією абсорбції-елюції (Методичні рекомендації “Об определении групп изосерологической системы АВО в следах слюны и спермы в реакции абсорбции-элюции”, 1975г.)

Оцінку результатів досліджень проводили засобами варіаційної статистики на ПЕОМ “Правец - 8м” (Болгарія) за програмою статистичної обробки “Basic statistics” (Дж.Теннат-Сміт,1988). При складанні діагностиичноі таблиці застосовували метод послідовного аналізу А.Вальда (Е.В.Гублер, А.А.Генкін, 1978) та критерій інформативності С.Кульбака (1967).

Результати дослідження та їх обговорення.

Як показали досліження у дітей з атопією, які мешкають в антропогеографічній провінції промислового міста півдня України, підвищена реактивність до алергенів пірогліфід домінує в структурі розподілу частот реакцій на інші відомі атопени зовнішнього середовища, що спроможні викликати алергію (мал. 1).

Частота алергоспецифічних реакцій до основних класів алергенів зовнішнього середовища у дітей з алергічними

захворюваннями

Малюнок 1.

Вісь абсцис - алергени та класи алергени:

1. О.ріегопуззіпиз; 2. О.їагіпае; 3. Домашній пил;

4. Епідермальні; 5. Грибкові; 6. Пилкові.

Вісь ординат - методи дослідження:

А. Скарифікаційний, В.Внутрішньошкірний; С.імуноферментний. Вісь аплікат - кількість хворих ( % ).

З числа обстежених хворих гіперреактивність до алергенів D.pteronyssinus була визначена у 50,8% хворих, до D.farinae -49,2% дітей, при цьому у переважної'більшості хворих (48,8%) спостерігалась одночасна реакція на обидва алергени. Цей факт може бути пояснений наявністю спільних антигенних детермінант у структурі антигенів кліщів роду Dermatophagoides (В.М.Бержец, 1988, М.Chapman з співавт., 1989). Підтвердженням цих спостережень було визначення нами в усіх досліджених біоценозах м.Запоріжжя виключно кліщів виду D.pteronyssinus на різних стадіях розвитку від личинкових дсіімаго. Отже, значна частота гіперреактивності дітей до випробованих нами комерційних алергенів D.farinae не є видоспецифічною.

Атопени кліщів роду Dermatophagoides мають домінуюче значення в формуванні реактогенності домашнього пилу для дітей з атопічною схильністю, які мешкають в промисловому місті півдня України. Так, у переважній більшості хворих (91,6%) встановлений збіг шкірної чутливості одночасно до алергенів кліщів роду Dermatophagoides та композитарного алергену з домашнього пилу кількох комерційних серій (коефіцієнт кореляції R=0,83). Алергени інших класів (епідермальні (R=0,14), грибкові (R=0,15), пилкові (R=0,12)), які, можливо, надходять до складу побутового пилу, не мали такої кількості односпрямованих реакцій при алергогестуванні з алергеном домашнього пилу, як атопени пірогліфід.

Нами було звернуто увагу на факт низької інформативності у дітей результатів скарифікаційних алергологічних проб (9% позитивних досліджень) у порівнянні з даними внутрішньошкірного тестування (51% позитивних проб) з цими ж алергенами та тестом імуноферментного аналізу (50%). Отже, при алерготестуванні хворих з побутовою алергією слід проводити обов'язкове внутрішньошкірне діагностичне введення алергенів кліщів роду Dermatophagoides при негативних результатах скарифікаційних алерготестів.

Порівняння паритету впливу алергенів кліщів роду Dermatophagoides серед інших алергоекопатогенів (епідермальних, грибкових, пилкових) встановило, що атопени пірогліфід діють, насамперед, як інгаляційні алергени. Так, серед хворих на АБА переважали діти з гіперреактивністю до кліщів роду Dermatophagoides (61,3%), тоді як серед хворих з ізольованим алергічним пошкодженням шкіри дітей, сенсибілізованих до атопенів пірогліфід, було 30,3 %. Спроба системної оцінки впливу атопенів пірогліфід серед інших класів екопатогенів зовнішнього середовища на хворих з респіраторними

алергозами встановила факт схильності цих дітей до полівалентної сенсибілізації (73,7% хворих), що може свідчити про особливості антропо-географічній провинції промислового міста півдня України щодо кількісного вмісту екопатогенів в навколишньому середовищі хворих.

При аналізі особливостей перебігу АБА у дітей, сенсибілізованих до атопенів пірогліфід, встановлено деякі клінічні особливості формування та перебігу захворювання, які далі нами використовувались для складання діагностичної таблиці (таб. 1). В той же час, об'єктивні показники імунологічних досліджень цих хворих не відрізнялись від імунологічного статусу дітей з бронхіальною астмою, несенсибілізованих кліщовими алергенами.

Слід підкреслити, що в обстежених групах хворих ми не визначили статистично достовірної різниці в частоті виявлення гіперреактивності до моновалентних атопенів інших класів -пилкових (Р>0,05), епідермальних (Р>0,05) та грибкових (Р>0,05), окрім кліщових. Тобто, екологічний стан навколишнього середовища за рівнем епідермальних, грибкових та пилкових екопатогенів, можливо, не відрізнявся. Тому виникла необхідність вивчення причин підвищеної концентрації кліщових атопенів в оточенні дітей, які, за нашою гіпотезою, можуть спричиняти алергію у обстежених дітей.

Проведення мікроскопічного дослідження домашнього пилу виявило парадоксальну ситуацію невідповідності значної частоти кліщової алергії серед хворих дітей та високого ступеня сенсибілізації до кліщів домашнього пилу в досліджуваному регіоні порівняльно з невисоким виявленням у помешканнях кліщів роду Dermatophagoides. Лише в 14,9% помешканнях були визначені популяції кліщів в кількості від 1 до 20 особин в 1 г пилу і лише в одному зразку досягала 200 особин, тоді, як за існуючими згадками в літературі, популяції, чисельність яких не перевищуе 100 особин в 1 г сировини, - вважаються звичайним гігієнічним становищем житла (Van Bronswijk J., 1986). На наш погляд, безперечне значення мікроскопія домашнього пилу має для типування видового складу пірогліфід при експрес-аналізі акарологічної ситуації в житлі, але не є точним засобом для об'єктивної кількісної характеристики кліщів у домашньому пилу.

В протилежність, кількісне визначення гуаніну може бути обране для надійної оцінки кліщової контамінації житла. Нами встановлені значні коливання рівня гуаніну у вивчених біотопах -від 0,001 до 2 мгта більше на 1 гпилу. За даними біології, фізіології пірогліфід та розрахунком О.Г.Іванька (1991) така кількість гуаніну відповідає життєдіяльності за період вегетації кліщів в цієї

кількості сировини від одиничних до 2 000 та більше особин, що і відповідає даним мірової літератути з проблем акарології (T.Fucuda з співавт., 1988, R.Sporic з співавт., 1990).

Наші спостереження свідчать, що найменшими були концентрації гуаніну в'палатах алерговідділення (0,060 + 0,008 мг/г), де, як впроваджено в нашій клініці, проводяться регулярні протикліщові елімінаційні заходи (термічна обробка постільних речей, суворий гігієнічний режим в палатах), в порівнянні з гігієнічним становищем спальних приміщень дитячих дошкільних закладів (2,05 + 0,25 мг/г), де такі заходи ще не виконуються.

В побутових помешканнях людей м.Запоріжжя тількі 6% зразків домашнього пилу мали слідову концентрацію гуаніну, в житлах же більшості дітей (63,6%) вона була значно вищою - від 0.005 до 0,5 мг/г основи і у 11,8% досягала дуже високих показників (більше 1,0 мг/г основи). Концентрація гуаніну в зразках пилу з різних житлових кімнат квартири, за нашими даними, була рівномірною.

Аналіз розподілу хворих з різним ступенем сенсибілізації до пірогліфід за рівнями забруднення приміщень гуаніном визначив пряму залежність (R=0,51, Р<0,01) між високим ступенем сенсибілізації хворих до атопенів пірогліфід та їх мешканням ь умовах високої концентрації гуаніну в житлі. У зв’язку з чим, ми припустили наявність такоі концентрації гуаніну в пилу помешкань хворих на АБА, яка б відповідала антропогенно - значущому рівню атопенів пірогліфід у житлі, тобто характеризувала небезпечну чисельність популяцій кліщів домашнього пилу та їх фекального забруднення, які спроможні викликати приступ ядухи. Статистичний аналіз трансгресивної галузі між рівнями гуаніну у хворих з відсутнім або незначним та помірним або значним ступенем сенсибілізації до пірогліфід дозволив висунути гіпотезу, що несприятливою для хворих на АБА слід вважати акарологічну ситуацію в помешканні при утриманні гуаніну 0,5 та більше мг/г основи. Ретроспективний аналіз за станом хворих на АБА, які були виписані з алергологічного відділення з контрольованим безпечним рівнем контамінації пірогліфід у пилу (рівень гуаніну

0.04 - 0.09 мг/г) в домашні умови, де акарологічна ситуація за концентрацією гуаніну була від 0.19 до 1.4 мг/г пилу, дозволив простежити з достовірністю Р<0,05 ефект “алергологічної провокації" у 10 з 13 хворих та ствердити, що концентрація гуаніну

0,5 мг/г та більше в пилу характеризує антропогенно-значущий рівень атопенів пірогліфід в житлах хворих на АБА дітей у м. Запоріжжя.

Ми також підтвердили цікавий факт (Р.Л.Вайцекаускайте, 1982, Іванько О.Г., 1991, Schwartz В.з співавт., 1987) про

переважно більшу чисельність популяцій кліщів домашнього пилу у помешканнях хворих на АБА ніж у здорових дітей (Р<0,01). За нашими дослідженнями ці рівні складають 0,610 + 0,045 мг/г основи, та 0,380 + 0,051 мг/г. Вивчення екосистеми “біотоп” пірогліфід в житлах з різним акарологічним становищем встановило, що скупченість членів родини в квартирі, яка характеризувалася житловою площею на одного члена родини, та підвищена вологість у приміщеннях, яка відмічалась респондентами безпосередньо при опитуванні, можуть сприяти (Р<0,05) накопиченню в побутовому пилу атопенів пірогліфід. Але тільки побутовими властивостями житла не можливо повністю пояснити виявлену закономірність.

Вивчаючи властивості біотопів кліщів роду Оегта1:орЬадоісіЄ5, нами встановлена присутність секреторних антигенів системи АВО (Н) в побутовому пилу приміщень, яка обумовлена накопичуванням злущеного епідермісу людини - харчового субстрату пірогліфід -з секреторними виділеннями людини (піт, слина) на його поверхні. Нами підтвердженно, що антигенний склад (за системою АВО (Н)) побутового пилу жител визначається груповою належністю мешканців квартир. В той же час, високі концентрації антигенів “А" та "Н" були ассоційовані з більш високими концентраціями гуаніну - 0,19 + 0,06 мг/г, а наявність антигена “В” - з низькими (0,04 + 0,007 мг/г) (Р<0,05). Можливим є існування у осіб з атопією хімічних речовин асоційованих з секреторним виділенням-кайромонів, які входять до складу епідермісу людини, та, імовірно, потенцюють або утримують репродуктивну активність кліщів.

На останньому етапі роботи, враховуючи інформативність ознак кліщової алергії у дітей та своєрідність "побутових” портретів їх житла, нами розроблена діагностична таблиця алергії до пірогліфід (таблиця 1).

Проведені дослідження переконали нас в необхідності акарологічного моніторінгу в житлі хворих при визначенні концентрації гуаніну 0,5 мг/г основи та більше. Використання гігієнічних заходів, які спрямовані на елімінацію кліщів та продуктів їх життєдіяльності з приміщень, викликає зниження рівня гуаніну більше, ніж у 10 разів (Р < 0,001) - з 0,72 + 0,04 мг/г пилу, до фонового - 0,06 + 0,01 мг/г основи.

При організації лікування хворих на АБА дітей, сенсибілізованих до кліщів роду ОегтаїорЬадоісіез, високоефективним та безпечним засобом є специфічна імунотерапія (СІТ) алергенами кліщів домашнього пилу. Побічні реакції СІТ спостерігались нами тільки на протязі введення низьких концентрацій алергенів. Місцеві реакції (у 4 дітей) переважали

Значимість клініко-анамнестичних ознак захворювання та побутових характеристик помешкання для діагностики алергії до пірогліфід.

_ _ _ Таблиця 1.

І ! № і І Показники Діагно- стичний

І коефіцієнт

і 1- І Ознаки підвищеної вологості житла (підмокання стін, запітнілі вікна, тривала вологість білизни)

- не мають місце -3,2

- спостерігається 9,0

2. Житлова площа на одного члена родини

- 6 м2 та більше - 5,0

- менше ніж 6 м2 5,7

3. Час розвитку приступів ядухи на протязі доби

- вдень - 3,5

; - вночі 6,1

4- Лікування хворих із приступами АБА вдома

і - ефективно -4,0

! - неефективно 4,2

5. і Тривалість перебігу атопічного дермати при дермореспіраторному синдромі

- менше 3-х місяців - 3,5

- 3 місяці та більше 1,5

6. Використання гіпоалергенних дієт

- ефективно - 3,5

- неефективно 1,5

7. Вік, в якому спостерігались перші прояви респіраторного алергозу

- 2- роки та більше - 2,0

- до 2-х років 1,7

Алергічний рініт-як перший симптом респіраторного алергозу

- не спостерігався - 1,8

- спостерігався 1.8

Алергія до пірогліфід при сумі діагностичних коефіцієнтів: “+10,5”-імовірна (Р<0,1), "-10,5”- відсутня (Р<0,1).

над загальними реакціями (2 хворих з помірним рінокон'юнктивальним синдромом). Більшість дітей (64,3%), яким проводилась СІТ, досягла ремісії 6 місяців і більше, у порівнянні з хворими, які не отримували СІТ (35,0%). Ефективність СІТ значно підвищувалась в умовах протикліщового режиму і акарологічного моніторінгу приміщень, при виконанні яких зменшувалась контамінація жител пірогліфідами до фонових (рівень гуаніну 0,09 мг/гта менше). Такі хворі використовували Ь2 симпатомиметики

0,17 + 0,04 разів на тиждень за 12 місяців лікування при показниках Peak-Flow-Meter-тесту - 83,4 +1,1% від вікової норми.

Хворі, які отримували СІТ алергенами пірогліфід за умов “акарологічної уваги” (рівень гуаніну від 0,1 до 0,5 мг/г пилу), та дітей, в чиїх житлах за допомогою протикліщових елімінаційних заходів досягли фонових рівнів гуаніну - від 0,02 до 0,09 мг/г основи, використовували Ь2 симпатомиметики 0,59 + 0,09 і 0,65 + 0,01 інг./тиждень., відповідно , а показники пікової швидкості видихання в момент загострення складали - 71,9+ 1,2% і 70,4 + 1,8%, відповідно. Тобто, отриманні дані були гіршими, ніжу хворих з першої групи (Р<0,05). З максимальною частотою використовували Ь2 симпатомиметики (1,02 + 0,13 інг./тиждень) при найнижчих показниках Peak - Flow-Meter-тесту (60,8 + 4,9%) діти четвертої групи, які не одержували ніякого лікування та профілактики щодо кліщової алергії. Таким чином, ефективність СІТ у хворих на АБА підвищується за умов акарологічного моніторінгу їх житла. •

Висновки.

1. Атопени кліщів домашнього пилу є домінуючими (51,2% хворих) в порівнянні з іншими алергоекопатогенами зовнішнього середовища, спричиняющими алергічні захворювання у дітей, мешканців промислового міста півдня України. Алергени пірогліфід виявляють найбільший паритет (у 61,3% хворих) при атопічній бронхіальній астмі у дітей. Підвищена реактивність до них визначена також у 55,6% хворих на дермореспіраторний синдром, у 38,8%> хворих на алергози верхніх дихальниих шляхів та у 30,3% дітей з атопічним дерматитом.

2. Атопічна бронхіальна астма у дітей, сенсибілізованих алергенами пірогліфід, має деякі клінічні особливисті перебігу. Найбільш раннім проявленням алергії до пірогліфід є алергічний рініт, який діагностується у 59,7% хворих. Бронхіальна астма виникає значно частіше (56,5% дітей) у віці до двох років в порівнянні з випадками астми з іншими чинниками (36,2%) хворих). Перебіг хвороби характеризується наявністю цілорічних нічних загострень (84,8% спостереження). Тяжкий стан та низька

ефективність лікування в домашніх умовах потребують госпіталізації до лікарень 34,5% хворих. У 56,5% дітей спостерігається одночасне алергічне пошкодження шкіри.

3: Не визначено у хворих на АБА специфічних змін імунологічного статусу залежно від чинників сенсибілізації. Отже, перебіг бронхіальної астми, яка викликана сенсибілізаацією до алергенів пірогліфід, насамперед, обумовлений концентрацією атопенів в навколишньому середовищі хворих.

4. Кліщі домашнього пилу в помешканнях м.Запоріжжя являють собою переважно один вид кліщів - Оегтаїорадоігіез ріегопуззіпиз.

5. Оптимальним засобом оцінки забруднення житла пірогліфідами в порівнянні з мікроскопічним методом є хроматографічне визначення рівня гуаніну в побутовому пилу. У помешканнях дослідженого регіона визначено коливання концентрації гуаніну від 0,001 до 2,2 мг/г сировини. Значні концентрації (більш 1 мг/г пилу) визначені в 12% помешкань дітей та в більшості спален дитячих дошкільних закладів. Слідові концентрації - в 6% помешкань дітей та в палатах алергологічного стаціонару. Небезпечною для провокації приступів ядухи в хворих на АБА є акарологічна ситуація в помешканні, яка відповідає концентрації гуаніну 0,5 мгта більше в одному грамі домашнього пилу.

6. Пріоритетні умови для значного розвитку акарофауни в житлі складаються при скупченості мешканців, при проживанні в них членів родини, які виділяють у навколишнє середовище і домашній пил секреторні антигени "А" та “Н”, при відсутності осіб, що секретують антиген “В".

7. При проведенні на протязі року специфічної імунотерапії алергенами кліщів роду ОєгтаІюрЬадоісіеБ стійка ремісія (протягом 6 місяців і більше) досягнута у 64,3% дітей. Ефективність специфічної імунотерапії підвищується (до 70% хворих) при одночасному проведенні акарологічного моніторінгу житла хворих на АБА дітей, який знижує рівень забруднення помешкань кліщами до безпечного.

Практичні рекомендації.

1. Під час збору алергологічного анамнезу у дітей доцільно використовувати таблицю діагностики алергії до пірогліфід.

2. Для діагностики та лікування побутової алергії доцільно використовувати моновалентні алергени з кліщів домашнього пилу та обмежено вживати композитарний алерген з домашнього пилу як полівалентного, важкостандартизуємого за рівнем кліщового компоненту та інших параметрах препарату.

3. Під час проведення алергологічного обстеження дітей при негативних результатах скаріфікаційних тестів та позитивному

алергоанамнезі слід застосовувати внутрішньошкірні проби алергенами кліщів роду ОегтаІорЬадоісіез.

4. В помешканнях хворих на алергічні захворювання, які викликані сенсибілізацією алергенами кліщів роду ОегтаіорЬадоісіез, необхідно проводити вивчення акарологічного стану житла. Найбільш важливою є оцінка ступеню фекального забруднення приміщень пірогліфідами за концентрацією в побутовому пилу маркеру їх присутності - гуаніну, який може бути визначений хроматографічним методом.

5. При лікуванні хворих , які сенсибілізовані алергенами кліщів домашнього пилу, доцільно використовувати метод специфічної гіпосенсибілізації в умовах акарологічного моніторінгу їх житла, який передбачає визначення стартового рівня забруднення пірогліфідами, використання гігієнічних засобів, які елімінують кліщів та продукти їх життєдіяльності з домашнього пилу помешкання, а також динамічну оцінку акарологічного становища житла

6. Необхідно підвищити санітарно-гігієнічну поінформованість батьків, робітників дитячих дошкільних закладів щодо широкої розповсюдженості пірогліфід в пилу помешкань, громадських приміщеннях м.Запоріжжя, про необхідність боротьби з ними та існування ефективних засобів контролю акарологічної ситуації в житлі.

Список праць, які надруковані за темою дисертації.

1. Досвід імунотерапії та акарологічних заходів у дітей, хворих на атопічну бронхіальну астму//ПАГ. - 1995. - N 5.- С. ЗО - 32. (У співавт. з Іваньком О.Г, Солодовою І.В. та інш.).

2. Мелкодисперсный ионизированный сухой аэрозоль хлорида натрия в лечении детей, больных бронхиальной астмой // Актуальные проблемы в педиатрии:Сб. научн.трудов. -Запорожье, 1995.-С.129. (Всоавт. с Иванько О.Г., Солодовой И.В., Недельской С.Н.).

3. Вплив акарологічної ситуації житла на важкість перебігу бронхіальної астми у дітей //Актуальные проблемы в педиатрии: Сб. научн. трудов. - Запорожье, 1995, - С. 173. ( В соавт. с Иванько

О.Г., Недельской С.Н.).

4. Акарологічний моніторінг навколишнього середовища дітей, хворих на атопічну бронхіальну астму // Актуальные проблемы в педиатрии: Сб.научн.трудов. - Запорожье, 1995. - С.176

5. Особенности экологии и клинико-гигиеническое значение клещей домашней пыли // Запорожье, 1994. -32 с.-Библиогр.: 97 назв. - Укр. -Деп. в ГНТБ Украины, 16.02.1995,- N 387-Ук95.-ДНР ВИНИТИ. -1995.-Ы 6.-С.283.{ В соавторстве с Иванько О.Г.,

Солодовой И.В.).

6. Состав пыли жилищ и риск аэросенсибилизации при бронхиальной астме у детей // Материалы III Национального Конгресса по болезням органов дыхания. - Санкт-Петербург, 1992,- С. 214. ( В соавт. О.Г. Иванько, И.В.Солодовой, Т.В.Логачевой)

7. Атопічна бронхіальна астма у дітей з позицій медичної екології // Збірник доповідей 1Х ‘їзду дитячих лікарів України. -Одеса, 1993. - С. 107. (З співавторами О.Г.Іваньком,

і.В.Солодовою )

8. Состояние экосистемы “человек - клещи домашней пыли” и риск аэросенсибилизации // Материалы 1У Национального Конгресса по болезням органов дыхания. - Москва, 1994. - С. 1131.( В соавт. с О.Г. Иванько, И.В. Солодовой),

9. Значение мониторинга клещей домашней пыли при организации лечения детей больных бронхиальной астмой // Материалы V Национального Конгресса по болезням органов дыхания. - 1995. - С. 1410. ( В соавт. с О,Г.Иванько, А.А.Мироненко).

Котлова Ю.В. Особенности клиники, диагностики, профилактики аллергии к клещам домашней пыли у детей, проживающих в промышленном городе юга Украины.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10 - педиатрия,

Институт педиатрии, акушерства и гинекологии АМН Украины. Киев, 1996 г.

В работе установлено значение и паритет атопенов клещей рода Dermatophagoides при аллергических заболеваниях у детей, проживающих в промышленном городе юга Украины. На основе клинико-экологических исследований разработана программа диагностики, лечения и профилактики аллергии к пироглифидам в условиях акарологического мониторинга жилища.

Ключов! слова: дети, аллергические заболевания, клещи домашней пыли, диагностика, лечение, профилактика, промышленный регион.

Kotlova J. Peculiarities of clinic, diagnostic and prophylaxis of the children’s house dust mite allergy in conditions of the South Ukrainian industrial city.

A dissertation for the scientific degree of candidate of medical sciences in the speciality 14.01.10 Paediatrics. Institute of Paediatrics, Obstetrics and Gyneacology. Academy of Medical Sciences of the Ukraine, Kiev, 1996.

As result of clinical and ecology researches the children’s house dust mite allergy have been investigated. The akarology monitoring of houses was proposed in effective programme of house dust mite allergy treatment and prophylaxis.

Keywords: children, allergy deaseas, house dust mite allergy, clinic, diagnostic, prophylaxis, industrial city.