Автореферат и диссертация по медицине (14.03.05) на тему:Особенности гуморальной модуляции функций нейтрофилов паренхиматозными и непаренхиматозными клетками печени в норме и при патологии

§ #

^ ИДЦ10НАШЬ\ АКЛДЕШЯ НАУК УКРА11Е1 ^ ШСГГИТУТ ОШОЛОГП IH. О.О.БОГОНОШШ

IIa правам рукопису

ГЮРПСГШИЭ Алла ГооргПина

ОООШЛ2ЮСП ГУ1СРАШ01 (ШУЯЩП СУ1П<ШП 1ЕПТРОЭ1ЛВ ri'JT3Krt«TO3I0î2t I 1ИШТаЮИАТО31К21 KJIUlUVSt ГЕЧПП31 В 1СШ1 TA ГШ плтшюш

14.03.05 - патологична Ф1з!олог1я

АВТОРЕФЕРАТ

дксертгц!Ï на зяобуття наукового ступеня кандидата мадичних неук

\ШЪ - 1888

Дис9ртац1ею е рукопис

Робота виконана в 1нститут1 ф!э!олог1К tu. 0.0. Богомольця Нац1ональноУ АкадомП наук Украйни

Науковий кер!вник: доктор б!олог!чних наук

Алексеева 1рина МиколаУвна

0Ф1ц!йн1 опонеити: доктор мэдичних наук, професор

Середенко Михаяло Михайлович: кандидат медичних наук Опанасюк Над!я Дмитр!вна

Пров!дна установа: Укра¥нський державний медичний

ун!верситет 1м. акад. 0.0. Богомольця

Захист в!дбудеться " 5 " листопада 1996 р. о 14 годин! на зас1даин1 спец!ал!зованоХ вченоХ реши Л-01.13.01 при 1нститут! ф1э1олог1К 1м. 0.0. Богомольця HAH УкраХни за адресов: 252024, м. Ки¥в. вул. Богомольця. 4.

3 дисертац!ею можна оэнайомитися в б1бл!отец! Iнетитуту Ф!з1олог1Х 1м. 0.0. Богомольця.

Автореферат роз!сланий "_"_ 1996 р.

Вчений секретер спец!ал!эованоХ вченоК ради, доктор б!олог1чних наук

3.0. Сорок! на-Мар1 на

АКТУАЛЬНТСТЬ ПРЛВПЕМИ. Класнчн1 уявления про нейтроф!л

як icrItuhv. що эабезпечуе реакц! i неспециФ1чно¥ резистен-

/

thoctI орган1зиу 1 розвиток запапення, останн!м часом знач-ьо роэширен!. Завдякм поглибленому вивченню функц!й ней-троф!л!в нэ кл!тинному та молекулярному р!вн! виявлено бага-то нев!домих рал 1 ше механ!зм!в Функц!онування пик к_л!тин СL.Koenderman et al.. 1989: К.Parker et al.. 1989: F.Rossi et al.. 1989: T.Howard et al.. 1990: M.Perry et al.. 1991: B. Cronsteln et al.. 1992: A.Lefer. X.Ma, 1994 та 1н. ).

Нейтроф!.чи першими реагукггь на !нфекц!ю або пошкоджен-ня тканин, виконукми складний комплекс фагоцитарних 1 нефа-гоцитарних реакшй. спрямованих на знешкодження та ел!м!наи!ю патолог1чного агента (В. Пигаревский, 1978: А. Мая-нский. Д.Маянский. 1989). Гуморальн! продукта нейтроф1л!в можуть спричинювати вторинну альторац!ю тканин t опосередко-вувати вэаеисд1ю нейтроФ1л1в м!ж собою та з !ншими кл! тинами. що у багатьох випадках визначае розвиток патолог!чного процесу С5. Weiss. 1989: J. Pohl et al.. 1990: K.Yoshlmura et al.. 1994). Показано, шо реакц!f м!жкл!тинно¥ кооперацН з участп нейтооФ1д!в можуть визначати розвиток деструктивних, Гб1'енераи1пних. продуктивних, !мунних i ауто!мунних. алер-г!чних та !нших патоФ1з1олог1чних процес1в. Встановлено значну роль нейтроФ1л1в у патогенез! ряду захворюоань (G.Ricevutl. A.Mazzone, 1989: F.Brennan et al.. 1990: T.Ra-deau et al.. 1990: K.Yoshlmura ot al.. 1993: B.Ramos et al.. 1994). Однак при р1зних захворюваннях та пошкодженнях поч!нки роль нейтроф!лопосередкованих реакц!й у розвитку патолог! чного процьсу эалишаеться недостатньо э'ясованою.

Лосл!дження In vitro функц!й к_п!тин печ!нки в о стан н!

роки выявило, що функц!онування цього органа являе собою комплекс складни^ стромально-парени!матоэних реакц!й. як1 детерм1нуктгъ гомеостаэ у печ!нц! t всъому орган!зм! (Д.Маян-ский. 1992). Характер нейтроФ!лопосередкованих процес!в у печ!нц! в норм! 1 при патолог!i може визначатися диферен-ц!йованим впливом р!зних популяц!й кл!тин печ!нки. а також взаемод1ею останн!х з можливою модиФ1кац1оо Six функц!й. Хо-ча деяк! аспекта вплыву на нейтроФ1ли таким кл!тан, як макрофаги та ендотел!оцити, в1дом! CR.Basford et al.. 1990: J.Djeu et al., 1990: С.Hebert et al., 1990: R.Ribelro et al.. 1990: U. Von Andrian et al.. 1991: В.Земсков и соавт., 1993). особливост! Хх функц!онування як непаренх!матоэних кл!тин печ!нки потребуют» конкретного вивчення. Впливу на нейтроф!ли найб!лыаоХ кл!тинно* популяцН печ!нки - гепато-цит!в - присвячено лише поодинок! робота (A.Thornton et al.. 1990, 1991: J.Spitzer. P.Zhani. 1995).

За патолог!чних умов продукц!я кл!танами печ!нки р1эних гуморальных фактор!в. эдатним стимултагги або пригн!чувати Функц!I нейтроФ!л!в. може !стотно зм!нюватися (Е. Gonda et al.. 1986: Г. Божко и соавт.. 1990: И. Алексеева и соавт., 1991: N.Dobrotlna et al.. 1991: J.Spitzer. P.Zhang. 1995). Внасл1док цього нейтроф!лопосередкован! реакцН в умовах р!эних патолог!чних процес!в у печ!нц!. наприклад. токсичного. 1нфекц!йного або ауто1мунного процес!в, можуть мати суттев! в!дм1нност!. як! дос1 не були охарактеризован!.

3 огляду на значну поимрен!с*гь захворювань 1 токсичних ураженъ печ!нки. як! супроводжукггься высокою летальн!стю й !нвал!д!зац!ею хворих (С.Подымова. 1984 та 1н.), не викликае сумн!ву необх!дн!стъ конкретизац!Ч патогенетичних аспект!в

розвитку цик захворювань. У зв'язку э ими уявляеться актуальным уточнения Ф!з!олог!чних особливостей впливу р!зних популяц!й кл!тин печ1нки на нейтроФ!ли та модуляц1Х цього впливу при р!зних пошкодженнях печ!нки.

№ТА РПВПТИ: вивчити особливост1 модуляцН функц!о-нальноХ активное™ нейтроФ!л!в у мышей паренх1матозними 1 непаренх1матозними кл1тинами печ!нкн, 1нтактними та при вплив! р!эних гепатотропних агент!в. ЧАЛАЧТ ЛГУ ПТ /Ш^ННЯ

1. Вивчити вплив гуморальних продукт!в. як! вид!ляюггь 1нтактн! парешйматозн! та непаренх1иатозн! кл!тмни печ1нки при кулътивуванн!. на р!зн! функц!* нейтроф!л!в (хемотаксис, активац!» кисеньзалежного метабол!эму. дегрануляц!ю, фагоцитоз).

2. Встановити характер зм!ни вказаних функШональних реакц!й нейтроФ!л!в п!д впливом Фактор!в. шо продукуоть паренх!ма-тозн! 1 непаренк!матозн! кл!тини печ!нки за умов д!! на них нормальных гетерогенних антит!л (1в&-фракц1Х нормально! кро-лячоХ сироватки).

3. Вивчити модуляц!ю функц1й нейтроФ!л!в паренх!матозними 1 непаренх!маггозними кл!тинами печ!нки. обробленими проти-печ!нковими антмт1лами СI Шл-Фратйею антмгепатоцитотоксично! сироватки).

4. Виявити зм!ни р!зних функц!й нейтроф!л!в п!д впливом па-ренх1матозних 1 непарени!матозних кл!тин печ!нки. уражених твтрахлорметаном ССС14).

5. На п!летав! виявлених законом!рностей модуляцП р!зних функи!й нейтроФ!л!в гуморальними чинниками паренх!матозних 1 непаренх!матозних кл!тин печ!нки проанал1зувати можливу

участь нейтроф!л!в у роэвитку патологичного процесу у цьому орган!.

НАУКПЯА_ШВИША. Впершв показано, шо культивован1

1нтактн1 паренх!матоэн1 кл!тини печ!нки вид1ляютъ термо-леб!льн! 1 термостаб!льн! гуморальн! Фактори, то модулпоггь р!эн! функц!ональн! реакц!* нейтроФ!л!в. Суттево доповнено Фактичний матер!ал про продукц!ю такин чинник!в непаренх!ма-тоэними кл!тинами печ!нки. Вперше визначен! характеры! особ-ливост1 активацП нейтроф!л!в паренх!матозними 1 непарен-х!матоэними кл!тинами печ!нки. Встановлено. шо при наявност1 патолог!чного впливу на обидв! популяц!У кл!тини печ!нки зростае продукц1 я ними Фактор! в, як! активують нефагоцитарн! реакцН нейтроФ!л!в, шо може посилити деструкц1ю тканин.

Вперше показано особливост! эм!н продукцИ гуморальних чинник!в кл!тинами печ!нки при вплив1 на Нин нормальних гетерогенных антит! л. протипеч!нкових антит1л 1 тетрахлориетану. Вперше виявлено д!ю термолаб!льного Фактора, якмй приг-н!чуе активац!ю кмсенъзалежних реакц!й 1 фагоцитозу ней-троФ1л!в. ! встановлено, що в!н продукуеться непаренхгматоэ-ними кл! тинами печ!нки при вплив! протипеч!нкових антмт!л.

Сп!вставлення й узагальнення одержаних даних дозволило вперше охарактеризуваги переважний напрямок роэвитку фун-кц1ональноХ в1дпов1д! нейтроф!л!в на гуморальн1 чинники кл!тин печ!нки в норы! та при 1муиному 1 токсичному впливах на них, а також роль гуморальной регуляц!К функц!й ней-троф!л!в кл!тинами печ!нки в роэвитку патолог!чного процесу в цьому орган!.

ТРПРЕТИЧНЕ I ПРАКТИК ЗНАЧЕНИЯ РОБОТИ. Результата вив-чення впливу гуморальних чинник!в кл!тин печ!нки на ней-

троФ!ли дозволяють доповнити Ф!з!олог!чн! в!домост! про деяк! функц!¥ печ!нки 1 систеии неспециФ!чного захисту ор-ган!зму, а також IX гуморальну взаемод1ю. Дан! про особли-вост! модуляцП Функц!ональних реакц!й нейтроФ!л!в (истинами печ!нки при Iмучному та токсичному вплив! на них можуть стати внеском до теор!1 патогенезу захворювань печ!нки. уточнити участь цього органа в розвитку патолог!чних про-цес!в у орган!зм!. Анал!з показник!в функц!ональних реакц!й нейтроФ!л!в може стати основою для уточнения механ!зм!в ак-тиваци нейтроФ!л!в кл!тинами печ!нки, ц!леспрямованого вив-чеиня гуморалъних чинник!в. шо беруть участь у цих проиесах.

Результат досл!джень дозволяють дати рекомендацИ про необх!дн!сть поглибленого вивчення систеии неспециф1чноК ре-зистентност! при захворьваннях печ!нки, доповнення !снуючих схем обстеження хвории на шо патолог!», що дозволить роэро-бити вар!анти патогенетичного л!кування в залежност! в!д функиП нейтроф!льноХ ланки гомеостазу.

пгяпвнт пплпжтння. шп нинпгдтьг.я НА ЗАХИСТ

1. Паренх!матозн! та непаренх!матозн! кл!тини печ!нки, !нтактн! та за умов обробки гепатотропними агентами. зд!йснюють модулюочий вплив на функц!* нейтроФ!л1в. Цей вплив опосередковуеться через продукован! кл!тинами печ!нки териолаб!льн! я термостаб!льн! гуморальн! фактори.

2. Гуморальний вплив на нейтроФ!ли паренх!матозних 1 непа-ренх!матозних кл!тин печ!нки е !стотно р!зним за переважною активац!ею тих чи !нших функШоналъних реакц!й нейтроФ!л!в та м!рою активац1* иик реакц!й.

3. При вплив! нормальних гетерогенних антит!л 1 тетрахлорме-тану паренх!матозн! та непаренх!матозн! кл!тини печ!нки про-

дукуюггь чинники. що стимулкжггь функц!ональн! реакиП ней-троФ!л!в.

4. При ati протипеч!нкових антит!л паренх!матозн! i непарен-х!матозн! кл!тини печ!нки продукують Фактори. як! приг-н1чукггъ активац!» нейтроф!л!в.

5. Гуморальна модуляи!я функи!й нейтроф!л!в паренх!матозни-ми 1 непаренх!матозними кл!тинами печ!нки за умов впливу па-толог!чних агент!в може бути важливою ланкою патогенетичних механ!зм!в розвитку захворювань печ!нки.

АПРПКА11ТЯ РПКПТИ- Основн! матер! али дисертаи! i демон-струвались. допов!дались та обговорювались на Конференц!1 наук.-мед. товариства патоф!э!олог!в Укра£ни (Дн!пропет^ ровськ, 1992). 3-му Mi«народному симпоз!ум! "Сметемно-анти-системна регуляц!я у жив!й 1 нежив!й природ!" (КиХв. 1993), Пленум! наук.-мед. товариства патоф!э!олог!в Укра5(ни (Льв!в, 1993). 14-му з'Кзд! Укр. ф!з!ол. товариства 1м. I.П.Павлова (КиХв. 1994). об'еднаному зас!данн! Укра¥нського та КиКвського м!ського товариств патоФ!з!олог!в (Кшв. 1994).

ПУК ПТ KAI IT Т. За матер!алами дисертаи!f опубл! ковано 7 наукових праць.

/TFKilAPAIITq ПСПВИГГОГГ) RHFfKy. Автором самост1йно проведено експериментальне досл!дження. обробку. анал1з 1 викла-дення результат!в. Фрагмент експериментально! роботи з культивування кл1тин печ!нки проведено сп!льно э сп!вроб!тниками в!дд1лу !мунолог!2 та цитосироваток Iнетитуту ф!з!олог!1' !м. 0.0. Богомольця HAH Укра!(ни.

ПКГ.ЯГ I СТРУКТУРА РПКПТИ, Дисертаи! я викладена на 144 стор!нках машинописного тексту. !люстрована 6 таблицями 1 10 малюнками, складаеться 1з вступу. п'яти розд!л!в. висновк!в

1 списка цитовано! л!тератури. який вм!шуе 31 в!тчизняних 1 211 заруб!жних дхерел.

МАТЕРIАЛИ ТА МЕТОДИ Д0СЛ1ДЖЕЖЯ

Досл1яженни проведено на первинних культурах паренх1ма-тозних 1 непаоенх!матозннх кл!тин печ!нки та 1зольованих нейтроф1лах периферично! кров! 146 мишей л!н1! СВА р1зно! стат! в!ком 3-4 м!сяц1, масою 20-25 г. Для одержання антиге-патоиитотоксично! сироватки 1 нормально! кролячо! сироватки використано 8 безпородних крол!в р!зно! стат! масою 2-2,5 кг.

Кл!тини печ!нки вид!ляли ферменпю-перфуз1йним методом ( А. Дунина-Барковская. Л. Миттельман. 1981) та культивували у вологонасичеИй атмосфер! з 52 С02 при 37 °С у пласких пол!стиролових камерах моношаром густиною 2.10° кл!тин/см^ у 0,5 мл середовища ОМЕ+РРШ 1640 (1:1) з 102 1нактивовано! ембр1онально! телячо! сироватки. по 10~а моль/л дексаметазо-ну й 1нсул!ну, 50 Оя/мл бензилпен!цил!ну. по 50 мкг/мл стгептом1цину й гентам1цину. 2.6 г/л Нереэ, 2 г/л МаЯСОз.

Через 18 годин кл!тини на протяэ1 2 год обробляли 0.5 мг/мл !еС-Фракц!! нормально! кролячо! сироватки (1НБ ИКС) або антигепатоцито токсично! сироватки (1в(3 АГЦС), або 5 ммоль тетрахлорметану (СС1-4). роэведених у 0.5 мл середовища культивування. 1аС-Фоакц1! одержували методом гель-ф1ль-трацП на сефадекс1 6-200 (Р.Р1ос11п. Л.КШапйег, 1962: Л.Остерман, 1985) нормально! кролячо! сироватки та антигепатоцито токсично! сироватки. вилучено! п!сля 5-кратно! 1мун1-зац!! крол!в водно-сольовим ексграктом печ!нки мииий СВА (И.Алексеева и соавт.. 1991). Контрольн! популяц!! кл!тин печ!нки (1нтактн1) не п!ддавали впливу гепатотропних

агент!в. П!сля обробки кл!тин середовище зм1нюеали.

Культуральн! супернатанти збирали через 24 год п!сля зак!нчення впливу на кл!тини печ!нки. Для визначення можли-boï лрироди чмнник1в. то м1сталися у супернатантах, останн! п!ддавали термооброби! у водян!й бан! при 80 °С на протяз! 10 хв. CE.Gonda et al.. 1986). Одержан! термостаб1льн! фраки!ï супернатант!в використовували для впливу на ней-троф!ли одночасно з нативними супернатантами, р!зницю ïx д!ï в!дносили до впливу термолаб!льних чинник!в.

Нейтроф!ли вилучали з периферично!' кров!, розведено! 1зотон!чним розчином NaCl 1:1, иентрифугуванням у град!ент! густини ф!кол-верограф!н (1,086 - 1,115 - 1,120 - 1.150) при 1000 й 40 хв. ФунюИоналъну активн!сть нейтроФ1л!в досл!джу-вали у реакц!ях ulrpauiï п!д агарозою (J.Palmblad et al.. 1981). активац!!' кисеньзалежного метабол! эму за НСТ-тестом CH.Frlemel. 1987). дегрануляц!*' за вм!стом кат!онних б!лк1в у кл! тинах (Е. Скрипка. 1983) та активн!стю кислоï ФосФатази у позакл!тинному середовиш! СК.Lam et al.. 1978). Фагоцитозу за поглинанням латексу С H. Frlemel, 1987). Be! методи проводили асептично. До koxhoï функц1онально1 peaxulï ней-троФ!л1в проводили негативний контроль на культуральне середовище, не модиф!коване кл!тинами печ!нки. та позитивний контроль на стандартний стимулятор (0,025 X розчин продиг!о-зану). При обчисленн! показник!в в1дн!мали величину негативного контролю. Для пор1вняння показники приводили до стандартного вигляду. представляючи ïx у в!дсотках до д!У стандартного стимулятора. Результата обробляли загальноприйняти-ми статистичними методами з використанням критер!ю t Стью-дента.

РЕЗУЛЬТАТ» ЛОСШДКЕИЬ

1. _ЫТГРА11ТИНА АКТИВНТГТЬ НКОТТОФШВ ЗА_у?-™ ВПЛИЛУ

ГУПРРНАТАНТТ В 11АРЕНХ1МАТПЧНИУ Т НРПАРРНХТМАТПЗНИХ КЛ1ТИН ПРЧТНКИ. ГНТАКТНИХ I ПВРОЯЛРНИУ ГЕПАТГГГРППШМИ АГЕНТАМИ

За результатами досл1дження м1грац1"1 неПтроФ1л!в через 3, 6. 9. 12. 15. 18 годин п1сля впливу супернатант!в кл1тин пвч!нки та вивчення к!нетичних кривих м1грац11 було виявле-но, то оптимальнип строк досл1дгаиня впливу цих суперна-тант!в на хемотаксис неятро<Мл1в становить б годин. У цеп строк ч1тко вмявлялися в!дм1нност1 впливу р!знич суперна-тант1в на нейтрофЬш (мал. 1). Ьгтактн! паренх1матозн1 та не-

I II I II

Мал. 1. 1ндекс м1грац!Х нейтроф!л!в за 6 год п!д вп ливом су-пернатант!в паре1ш!иатозних (ПК) 1 непареих1матозних СНШО кл!тин печ!кки. {нтактних (1) 1 обробленмх НКС (2). АП1С (3), СС14 С4). А - в1дстань х1грац!Х фронту ней-троФ1л!в: В - число кл1тин на н1грец1ян1й дор!*и1.

- 10 -

паренх1матозн! кл!тини незначно стимул шал и м!грац!ю ней-троф!л1в. За умов впливу 1еС НКС на паренх!матозн1 кл!тини хемотаксис зростав (Р<0,01). а на непаренх1матозн! кл1тини -був в!рог1дно нижчим (Р<0,001). Вплив 103 АГЦС на паренх1ма-тозн! кл!тини викликав в1рог1дне пригн1чення хемотаксису у пор1внянн! з контрольним до 105 АГЦС впливом 1йС НКС (Р<0.05). Непареня1матозн1 кл!тини. оброблен! АГЦС.

пригн!чували хемотаксис пор1вняно э д!ею 1нтактних к_л!тин (Р<0.05) та паренх!матоэних кл1тин э аналогччним ураженням (Р<0.01). Вплив СС14 викликав найб!лъшу стимуляц!ю хемотаксису паренх1матозними к_л1 тинами (Р<0.05 у пор1внянн! з 1нтактними к_л!тинами) 1 непаренх1матозними кл!тинами ( Р<0.05 у пор!внянн! з впливом 103 АГиС).

2. ФУНКПТОНАЛЬНТ РРАКНТТ НЕРГГРОФТ Л1В ФАГП11ИТАРНПГП I

НЕФАГПМИТАРНПГП ТИПУ ЧА_УМПЙ ВППИЙУ ГУПРРНАТАНТТ в

ПАРРНУТМАТГПНУГС Т_НРПАРРНУТМАТТОНИУ_КЛПШ_ПЕЧТНКИ-

ТНТАКТНИХ Т ПНРЛНИРШ/ТУ ГРПАТПТРППНИМИ АГРНТАМИ

Лргппнупяитя. Процеси дегрануляц! 1 нейтроФ1л!в дослужу вали за визначенням внутр!кл1тинного вм!сту кат!онних б1лк1в 1 поэак_п!тинно1 активност! кисло! фосфатази через 30 хв п1сля впливу супернатант1в.

Вм1ст кат!онних б!лк1в у нейтроФ1лах залишався досить високим при вплив! 1нтактних та оброблених 102 АГЦС 1 СС14 паренх!матозних кл!тин (табл.1), але в!рог1дно знижувався при обробц! цих кл!тин 10з НКС (Р<0,05). Непаренх1матозн1 кл!тини, 1нтактн1 та оброблен! 103 АГЦС. продукували термо-лаб!льн1 чинники. як! в!рог!дно знижували показник у пор!внянн! з д!ею 1нтактних паренх!матозних кл!тин (Р<0.05 1

о

-4¡ ÇJ оо л ГО s со h* >1 м* СП

s 00 ¡t» ¡О S3 00 сл & ¡Jj (Л N> h* а

H* О) Ol р° СЛ со со

-J CD 8 о СО л. ел о со о h- сл 8

A H» Ö 1-* а> А ^ M в К* JO

GJ СЛ р ^ ¡3 СЛ •Ь. со ■%!

>J ы M 00 «ь р JO

ro & к 00 & о 00 сл 00 W OD л CD

л О А о А о А о

О oí 8 I—• 8 NJ о н»

А о А о А о А о А о А о

1 о СП 8 (-» о M о СЛ о ь»

л о А о А о А о А о А о

8 8 о Н» 8 н» 8 Н» о (-»

А о А о А о А о

о сл 8 8 8 fO

M

I

N>

I

F

GJ

"О ?

tcoiuyiio-viara ИМО)ОМСЛМЮ

N) о

» к

00 р

о

(Û (Л СО U Ы И «»»•>*>♦ i»

-vi СО

оо

О) СО t-» Ol

• • м • .

о со • -о -о

M

CD

сл со СО

CO Ol О со со со

СЛ О СО J> со U

»• »• * I* >♦ H

oí аз н- со -vj >—

• ' И » ' и

со о

сл

СП

о о

А А

о о

8 8 f0

о о

о о сл сл

о с о о 8 8 2 8

ОООООООО 8 8 8 8 8 8 8 8

ОООООООО 8 8 2 8 8 8 8 8

о <

3

CD

09 H

I

го

I

-о

г

ы

л-

s ?

?

3

о

s

с и га в

I

&

fa

i

u) ra = E

я

со n

3 w ft «

o ~

ь

CD S

X CD

s a

ж m

ä - в

lu I

СП X

о §

3 d

ь а

X

Ь 3

Ч 3

- 12 -

Р<0.01 в1дпов1дно). При обробц! непаренх!матозних кл!тин НКС зниження було найб1льшим (Р<0.05 у пор1внянн1 з д!ею аналогично оброблених паренх!матозних кл!тин та непаренх!ма-тозних кл!тин. уражаних 1£С АГЦС}. при цьому виявлено вплив термостабхлъних 1 териолаб!лъних чинник!в. Шя непаренх1ма-тозних кл1тин. уражеиих СС14. була под!бною до впливу парен-х1матоэних кл!тин при аналогичному ураженн!. але в1рог1дно в!др!знялася в!д впливу !нтактних ! оброблених IАГЦС 1 1ёС НКС непаренх 1 матозних кл!тин (Р<0.01. Р<0.01 1 Р<0,001 в!лпов!дно).

Позакл1тинна активность кисло! ФосФатази С табл.2) при вплив! на нейтроФ!ли супернатант!в !нтактних та оброблених 103 НКС паренх!ыатозних кл!тин була невисокою. у останньому випадку чинники ыали термолаб!льн! властивост1. Вплив парен-ххмаггозних кл!тин. уражених АГЦС та СС14. був в!рог!дно вищим (Р<0.01 ! Р<0.001 в!дпов!дно). чинники мали термос-таб!льн! властивост!. Вплив 1нтактних непаренх!матозних кл!тин був под!бниЯ до впливу паренх!матозних юитин. оброблених 1сС НКС. а при анапог1чн!й оброби1 непаренх1иатозних кл!тин показники в!рог1дно зростапи (Р<0.01) 1 були наявищи-ми. чинники мали термолаб!льн! 1 термостаб!льн! властивост!. Д!я непаренх!матозних кл!тин при ураженн! СС14 перевищувала вплив ! нтактних та оброблених 1еС АШС кл1тин (Р<0.01 1 Р<0.05 в!дпов!дноЭ. чинники були термостаб!льними ! термо-лаб!лъними.

Кигрнъчдприпша цртнбпл1зи. При досл!дженн1 активацИ кисеньзалежного мотобол! зму нейтроФ!л!в через 30 хв. п!сля впливу супернатант!в виявлено (мал. 2). шо активац!я ней-троф!л!в !нтактними паренх!матозними к_л! тинами не в!др!зня-

Число активованих нейтро<р1л!в

П К

Н П К

1 ИКС АГЦС ОСИ

НКС АГЦС ОСИ

1ндекс активацП нейтрофМв

П К

нпк

«о

1

а I

I1

НКС АГЦС СС14

НКС АГЦС ССН

Мал. 2. Показники ИСТ-тесту нейтроФШв (у процентам до дН продиг!озану) при вплив! супернатант!в (1) та ¥х териос--таб1лышх Фрпкц!й (2) в!д паренх1иатозних (ПК) 1 непарен-х!матозних (НПК) кл!тин печЬжи. 1нтактних (I). оброблених 1йС нормально'!' кролячо! сироватки (НКС). 1еС антигепатоцитп-токсично'1 сироватки (АГПС) та СС14-

- 14 -

лася в!д спонтанно*, а при обробц! СС14 1 IёС ИКС була в1рог!дно вшцою (Р<0.05 1 Р<0.01 в!дпов1дно). причому эрос-таа 1 1ндекс активац!* нейтроФ!л1в. При обробц! кл!тин 1еС АГЦС ефект був в!рог!дно меншим (Р<0.01). хоч ! перевищував спонтанну активац!ю. Чинники паренх1матозних кл!тин були пере важно термостаб!льними.

1нтактн! непаренх!матозн! кл!тини стимулювали ней-троф!ли сильн!ше. н!ж 1нтактн! паренк!матозн! клхтини (Р<0,001). чинники мали переважно термолаб1льн! властивост!. При обробц! 1(й НКС вплив непаренх!матозних кл!тин також перевищував вплив паренх!матозиих (Р<0.001). чинники були тер-моста61льними 1 тормолаб!льними. Однак 1ндекс активацИ ней-трсф!л!в непаренх!матозними к_л! тинами у цих випадках був не-високим. При д!К непаренх1матозних кл!тин. оброблених 10л АГЦС. к1льк1сть активованих нейтроФ!л!в знижувалась у пор!внянн! э д!сю 1нтактних 1 оброблених НКС кл!тин

(Р<0.001). Цей ефект був пов' язаний з д!ею гальм!вних термо-лаб1льних чинник!в. оск!льки вплив термостаб!льних Фраки!й означении супернатант!в не в!др!знявся м!ж собою. Показчики при вплив! непаренх1матозних кл!тин. оброблених СС14. були найвишими СР<0,001 у пор1внянн! э впливом 1нтактних та оброблених ¡Ял АГЦС кл!тин).

Фагппитпэ- Досл!дження поглинання латексу нейтроф1лами через 30 хв. п1сля впливу супернатант!в показало (мал. 3). шо 1нтактн1 й оброблен! 1й6 НКС паренх!матозн! кл1тини стимулювали фагоцитоз за до по йогою термостаб!льних 1 термо-лаб!льних фактор!в. При обробц! кл!тин 1|Ял АГЦС цей ефект повн!стю н!велквався (Р<0,001), а при обробц! СС14 - був найб1лыиии. чинники мали перевешено терыостаб!льн! власти-

Фагоцитарна активн1сть ПК НПК

% 100 т

I НКС АГЦС СС14 I ИКС АГЦС СС14

1ндекс фагоцитозу ПК НПК

х

Мал. 3. Показники фагоцитозу нейтроФ1л!в (у процентах до д1! продиг!оэану) при вплив! супернатант!в (1) та Кх термос-таб!льних фракц!й (2) в!д паренх!матоэних (ПК) 1 непарен-х!матозних (НПК) кл!тин печ!нки. 1нтактних (1). оброблених нормально! кролячо! сироватки (НКС). 126 антигепатоцито-токсично! сироватки (АГИС) та СС14

boctí. оск1лькм вплив pfзнин Фракиin супернатант!в на мае BipOriûHOÏ р!зниц!.

IirrâKTHl непаренх!матозн1 кл!тмни 61 льш Ictotho стиму-лшвали нейтроф!ли. н!ж !нтактн! паренх!иатозн1 кл!тини (Р<0.05). а при обробц! IßG НКС 1 CCI 4 вплив був меншим, под!бним останньому. Чинники мал и теризлаб!льн! t терыос-таб!льн! власти boctí. При обробц! кл1тмн IßG АГЦС спос-твр!гаася вплив гальм!вних териолаб!лышх чинник!в. як! в! рог! дно знижували актмвац!ю нейтроф!л!в до р!вня спонтанно! (Р<0.001. Р<0,01 1 Р<0.05 у пор!внянн! э д!ею виаеоэна-чених супернатант!в непаренх!иатозних кл!тин в!дпов!дно). при цьому вплив териостаб1лыши toaxuln супорнатант!в uleï групи був под1бнкы ut* собою, як ue cnocropiгалося при вив-ченн! кисеньзадежного ютабол1зму.

Шдвиаення 1апексу фагоцитозу по над р!ввнь спонтанноï активац!! у вс!н випздках було обумовлене nie» термо-лаб1лъних чинник1в. ко св!дчитъ про 1снування ыешюю м!рою двох механ!зм!в активашï фагоцитозу.

ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТ!В При вплив! на нейтроф!ли супернатант!в паре1ш!иатознин к_п1тмн печ1нкм виявлявся павний паралел!зи зм!н показник!в ulrpaulï. киснньзалежного метабол!эму та фагоцитозу, шо св!дчить про сп!льн!сть квхан!зм1в aicnœaulï цих функц!й го-патошпаии. Такмй ыехан!зм вктивацП нойтроф!л!в уявляеться пов'язаниы э фагоцитагним типом peaxulï цим кл!тин.

На в!дм!ну в!д цього. б!лыя !стотна стимуляи!я км-сенъзалежних реакц!й нойтроф!л!в непаренн!матоэниии кп! гина-•ш nû-ilHKU 6yj.a пов'яэана сп!лыиши ывхан!змами э проиесаии

дегрануляцН нейтроф!л!в, а саме э дегрануляц!ею азу-роФ!льних гранул. Оск!льки спочатку дегранулюють специФ1чн! гранули, як1 м!стять основну к!льк1сть кат!онних б1лк!в, а пот!м Су деяким випадках) - аэуроф!льн1, у яких ы!стяться решта кат1онних б!лк!в. кисла фосфатаза 1 м1елопероксидаза, можна вважати, шо при вплив! супернатант1в непаренх!матоэ-них юитин утворен! нейтроФ1лами активн! метабол!ти кисню брали участь переважно у нефагоцитарних реакц1ях. Разом з цим, спостер1гався паролел1зм зм!н м!грац!¥ 1 Фагоцитозу нейтроф!л!в. як 1 при вплив! паренх!матозних кл!тин. хоча ц! функц!! стимулювалися менше.

При ураженн! кл!тин печ1нки п1двищувалася в!дносна час-тка нефагоцитарних реакц!й нейтроф!л!в у пор!внянн! з впли-вом продукт1в 1нтактних кл1тин печ1нки.

Ш узагальнення. однак. не охоплюють можливих вар1ант1в реагування нейтроф!л!в на вплив тих чи 1ншик продукт!в. тому доц1льним е розгляд функи!оналъних реакц!й нейтроф!л!в при вплив! окремих гепатотропних агент!в на кл!тини печ!нки, а також анал!з можливого переб!гу нейтроФ1лопосередкованих реакц!й у цьому орган! при тому чи 1ниюму ураженн!.

1нтактн! непаренх!матозн! кл!тини викликали незначну м!грац!ю нейтроФ!л!в, про те 1стотно стимулювали кисеньзалеж-ний метабол!зм. фагоцитоз 1. меншою м!рою. дегрануляц!ю. 1нтактн! паренх1матозн! кл!тини продукували термостаб!льн! ! термолаб!льн! фактори, як! викликали м!грш!ю середньоК к1лькост! нейтроф!л!в та середньою м!рою стимулгвали ¥х Фа-го цитарну активн!сть. При цьому не спостер!галося активацП кисеньзалежних реакц!й, а також значно? дегрануляи!¥ азу-роФ1льних гранул.

- 18 -

Оц!нюючи ц! дан!, треба звернути увагу на те. що серед kjiíthh печ1нки непаренх!матозн1 кл!тини першими контактуюггь з нейтроФ1лами периферично! кров! у печ!нкових синусоидах. Залучення невелико! к1лькост! нейтроФ!л1в для виконання фа-гоцитарних i нефагоцитарних функц!й уявляеться ф!з1о-лог!чним процесом кооперац!! та розпод!лу Функц!й Фагоцит!в у зон! судинно! ст!нки. Паренх!матозн! ж кл!тини, як! знахо-дятъся за "бар*ером" непаренх!матозних кл!тин ! захищен! ос-танн!ми в!д впливу патолог!чних агент!в, залучаюггь до ткани-ни печ!нки середню к1лък!сть нейтроФ!л!в для виконання фаго-цитарних•функц!й баз активац!! потужних бактер!цидних систем. При цьому роль термолаб!льного чинника, який стимулювае хемотаксис 1 фагоцитоз, але не кисеньзалежн! реакц1!. може виконувати IL-8 або спор!днений йому циток!н CINC (A.Thornton et al.. 1990. 1991: J.Spitzer. P.Zhanß. 1995).

Вплив на непарен»1матозн1 кл!тини IgG НКС. який е за умов нашого експерименту чужор!дним б1лком. приводив до зни-коння хемотаксису нейтроФ1л!в. а також !х Фагоцитарно! ак-тивност! 1. особливо. 1ндексу Фагоцитозу. Проте додатково стимулювалися кисеньзалежн! реакц! I та дегрануляц!я. пере-важно за рахунок термолаб1льних Фактор!в. Паренх1матозн1 кл!тини за цих умов продукували потужн! хемотаксичн! факто-ри. термоста61льн1 чинники. що стимулюеали кисеньзалежн! реакц!! 1 Фагоцитарну активн!сть. и термолаб1льн1 чинники, як! значно активували фагоцитоз 1 викликали незначну даграну ляц1ю азуроф1льних гранул. Одним з таких термолаб1лъних Фактор!в може бути С-реактивный б!лок, в1домий, як б!лок гострс! фази 1 стимулятор Фагоцитозу.

В умовах орган!эму непаренх!матозн1 кл1тини активно

зв' язуютъ 1 ел1м1нуюггь б!лков! агента, як! надходять через печ!нков! синусоКди. Залучення до цього велико! к!лькост! нейтроф!л!в. як! були б безпосередньо активоваш б!лковим агентом, призвело б до розвитку запапення. Тому пригн1чення хемотаксису нейтроф!л!в непаренх!матозними кл!танами за цих умов може запоб!гата деструкцП тканин печ!нки. У той же час, актавац!я нефагоцитарних функц1й ц!е! обмежено! к1лькост! нейтроф!л!в сприяе позакл!тинному л!зису б1лкових агент1в, а активн! метабол!та кисню. впливаючи на ендотел!о-цити, викликаюггь констрикц!» м!кросудин печ1нки СХ.Ма et а1.. 1991: Б.КаиатоЫ eL а1., 1995), шо обмежуе надходження агент! в.

Паренх!матозн! кл!тани можутъ контакту вата э б!лковими агентами т1лыси за умов блокади функц!¥ непаренх1матозного бар'еру, його руйнування або циркуляцН агента у кровеносному русл!. Так! умови е патолог!чними. а залучення при цьому значно! к!лькост! нейтроФ1л!в для зам!шення функц!й печ1нко-вих макрофаг!в ! ел1м!нац!¥ б1лкових агект!в треба розгляда-ти як протективне явише. Продукц!я гепатоцитами С-реактивного б!лка. концентрац1я якого в тканинах високо корелюе з нейтроф!льною 1нф!льтрац!€ю. при цьому викликае гальмування подальшого хемотаксису нейтроФ!л!в ! стимуляц!ю фагоцитозу, обмежуючи розвиток запалення. Ми не спостер!гапи гальмування хемотаксису у наших експериментах, оск!льки нейтроФ1ли не мали безпосереднього контакту з кл!танами печ!нки 1 був в!дсутн1й сигнал "зворотнього зв"язку" про достатне залучення нейтроФ1л!в.

На в!дм!ну в!д впливу 1®л НКС, вплив протапеч!н1сових антат!л на кл!тини печ!нки приводив до пареважного приг-

н!чення функц!й нейтроФ1л!в. Непаренх!матозн1 кл1тини проду-кували термостаб!лън! фактори. як! спричинювали стимуляц!ю кисенъзалежнии реакц!й. Фагоцитарну активн!стъ та деграну-ляц!ю. Проте íxh! териолаб!льн! чинмики пригн1чували ки-сеньзалежний метабол!зм та Фагоцитоз, гальмуючи д!ю термос-таб!льних фактор!в. Пригн!чення хемотаксису, яке спостер!га-лося t при вплив! нормальник антит!л, поглиблювалося.

Паренх!матозн! кл!тини при д!К протипеч!нкових антит!л продукували териостаб! льн! чинники. як! незначно ста мул шали кисеньзалежн! реакиН. дегрануляц!ю. Фагоцитарна ак-тивн!стъ пригн!чувалася. Хемотаксис знижувався у пор1пнянн! з впливом IgG ИКС. однак був б!льы Ictothum, н!ж при д!¥ су-пернатант1в мепаренх!матозних кл!тин. Шдвишення позакл!тин-hoí ективност! фермент!в у обох випадках було. очевидно, викликане руйнуванням деяко! к!лькост! нейтроФ!л!в. що ство-ршало умови для переб!гу реакшй нефагоцитарного типу.

Вплив протипеч!нкових антит!л на кл!тини печ!нки у орган! зм! стае можливим, як правило, за умов эначного розвит-ку патолог!чного процесу у цъому орган!. Деструкц!я кл!тин посилюеться при вплив! аутоантит1л, шо додапсово активуе запал ьн J нейтроф!лопосередкован! реакцН, а продукти ней-троф!л!в пошкоджуютъ !нтактн! кл!тмни печ!нки. Ue створюе вкрай прогностично несприятливу ситуац!ю. За цих умов приг-н!чення кл!тинами печ!нки додаткового залучення нейтроф!л!в до патолог!чного вогниша та гальмування ix функционально* активац!¥ е захисноо реакц!ео проти подалыио* пеструкц!I тканини печ!нки. Вид1лення нейтроф!лами, шо вже присутн1 у вогнищ!. значноХ к!лькост1 LTB4 у той же час може сприяти эм!н! icBiTHHHo'i 1нФ1льтрацП на макрофагальну (D. Payan.

Е. Сое1г1. 1984), а ц! кл!тини те ж пригн1чуюгь функц1ональну активац!» нейтроф1л!в.

За даними. як! одержано у нашому в!дд1л! при вивченн! цик же культур кл!тин печ!нки (Н. Макогон, И.Алексеева, 1994), при вплив! протипеч!нкових антит!л спостер!галася продукц!я л!мфоцитстимулпочих гуморальных фактор!в. Таким чином, можна говорити про диференц!йовану регуляц!ю кл!тинами печ!нки запальних та 1мунних процес!в з виб!рковим приг-н1ченням перцах та стимуляц1ао других, що можа мати значения для обмеження та б!льш сприятливого переб!гу патолог!чно-го проиесу у печ!нц!.

При токсичному ураженн! кл!тин печ!нки СС14 спостер!га-лася продукц!я потужних хемотаксичних Фактор!в. Непаренх1ма-тозн! кл1тини. кр!м того, продукували термостаб!льн! факто-ри. то значио еистивували кисеньзалежн! реакцП. меншою м!рою - дегрануляц!ю та Фагоцитоз. 1 термолаб!льн! фактори. як! викликали дегрануляц!ю азуроф!льних гранул. Паренх1матозн1 кл!тини 1стотно стимулювали фагоцитоз за допомогою термо-лаб!льних та термостаб!льних чинник!в. меншою м!рою - кисеньзалежн! реакцП та дегрануляц!» за допомогою термостаб! льних чинник1в. Значна позакл!тинна активн!сть фермент! в була пов'язана з швидким руйнуванням нейтроф!л1в. Цв може бути пов* язано з наявн!стю у супернатантах значноК к!лькост1 мембранотропних речовин внасл!док д1Х СС14.

Звертае на себе увагу под!бн1сть характеру стимуляц11 нейтроф!л!в супернатантами при вплив! на кл!тини печ1нки СС14 1 1Сб НКС. В1дм!нн!сть е у б!льш значн!й активац!* хемотаксису нейтроФ1л!в при токсичному ураженн1, що е зро-зум!лим з точки зору необх!дност! терм!ново! ел!м!нац!¥ ток-

сину, та пере важно термостаб!льному характер! чинник!в. оск!лъки синтез 61лка при токсичному ураженн! кл!тин печ1нки знижуеться СН.Макогон, И.Алексеева, 1994). Разом з тим. проду кти 1нтенсивних нефагоцитарних реакц!й нейтроф!л!в ножуть посилити деструкц!ю печ1нки та додатково активувати ней-троФ!ли, базоф!ли 1 макрофаги, що загрожуе подальшим розвит-ком эалапьних, алерг1чних та 1мунних процес1в.

НИГНПВКИ

1. Культивован! паренх!матозн1 та непаренх!матозн! кл!тини печ!нки. !нтактн! та за умов експериментального впливу гапа-то тропних агент! в. продукукггъ термолаб!льн! й териостаб!льн! гуморальн! фактори. як! модулюють р1зн! функц1ональн! реакц!¥ нейтроф1л1в. При цьому вплив на нейтроФ1ли парен-х!матозних 1 непарен«!матозних кл!тин печ1нки е 1статно р!зним.

2. Паренх!матозн1 кл!тини печ!нки, 1нтактн1 та п1д впливом гепатотропних агент1в, б!льиюю м!рою активуюггь хемотаксис 1 фагоцитоз нейтроФ!л!в (реакц1К фагоцитарного типу), а непа-ренх!матозн1 кл!тмни печ!нки б!лъш 1стотно стимулююггь ки-сеньзалежний метабол!эм 1 дегрануляц!ю нейтроФ!л!в СрвакиИ нефагоцитарного типу). При патолог!чному вплив! на обидв1 групи кл!тин печ!нки зростае продукц!я ними фактор!в. як! спричинвюгъ реакцИ нейтроФ!л!в нефагоцитарного типу.

3. При вплив! нормальних гетерогенних антит1л паранх!матозн1 та непарекх!ыатозн! кл!тини печ!нки продукуюггь чинники, шо стимулиоть Функц!оналън1 реакцН нейтроф!л!в. При цьому ие-паренх!матоан! кл1тини за допомогою термостаб!льник фактор! в значно стимулхаоть реакц1Х нефагоцитарного типу при об-

- 23 -

меженн! хемотаксису та фагоцитозу нейтроф!л1в. а паренх!ма-тоэн! кл!тини стимулюклъ м!грац!ю та Фагоцитоз.

4. При лIX протипеч!нкових антит1л паренх!матозн1 1 непарен-х!матозн! кл1тини печ!нки пролукують Фактор«, як! приг-н1чують активами нейтроФ1л!в. Виявлено продукц1ю непарен-х!матозними кл!тинами печЛнки термолаб!льного фактору (фактор^). шо гальмуе активац!ю кисеньзалежного метабол!зму та Фагоцитозу нейтроФ1л!в.

5. За умов впливу тетрахлориетану паренх1матозн1 та непарен-химатозн! кл!тини печ!нки пролукують переважно термос-таб!льн1 фактори, як! спричинююггь значну активац!ю досл!джу-ваних функц1й нейтроФ1л!в. При цьому обидв! групи кл1тин печ1нки 1стотно стимулооггь м!грац!йну активн1сть нейтроФ1л!в.

6. Гуморальна молуляц1я функц1й нейтроФ1л!в паренх1матозни-ми 1 непаренх!матозними кл1тинами печ!нки за умов впливу па-толог1чного агента може бути вежливою ланкою патогенетичних механ1зм!в розвитку нейтроФ!лопосередкованих реакц!й у печ1нц! при 11 патолог!!.

ПРРРЛТК ГМШКАПТЙ ЗА ТТМПШ ЛИПФТАИТТ

1. Алексеева 1.М.. Бризг1на Т.М., Павлович СЛ.. Макогон Н.В., Мартинова Т.В., Портниченко А.Г. Роль Ф1з1олог1чно ак-тивних речовин. ню вид!ляют> кл!тини печ1нки при П експери-ментальних ураженнях. в активац!¥ 1мунноК систем* // Фунда-ментальн! механ!зми розвитку патолог!чних процес!в: Тези доп. КонферениП науково-медичного товариства патоФ!э!о-лог!в Укра!ни.- Дн!пропетровськ. 1992.- С. 7.

2. Портниченко А. Г.. Алексеева 1.М. Зм1ни функц!ональноК активност! нейтроФ!л!в п!д впливом Фактор1в. шо íя проду-

кують кл1тини печ!нки мишей за умов експериментального ура-кенпя // Кл!тинн! та молекулярн! менан!зми розвитку пато-лог!чних процес1в: Тез. доп. Пленуму науково-медичного това-риства патоф!з!олог!в УкраУни. - Льв!в. 1993,- С. 32.

3. Портнмченко А. Г. Регуляция функциональной активности нейтрофилов факторами, выделяемыми интактными и поражёнными клетками печени мышей // Системно-антисистемная регуляция в норме и патологии: Научн. труды (доклады и материалы) 3-го Международного симпозиума "Системно-антисистемная регуляция в живой и неживой природе",- Киев. 1993.- С. 101-103.

4. Портниченко А. Г.. Макогон Н. В.. Алексеева 1.М. ?м!ни функционально* активност! нейтюФ1л!ь п!д впливом фактор!в. щи вид!ляиться 1нтактними та уроженими кл1тинами печ1нки мишей // Ф!з!ол. журн.- 1993.- Т. 39, № 5-6,- С. 46-52.

5. Алексеева 1.М.. Макогон П. В.. Портниченко А. Г.. Лушн1ко-ва 1.В. Зм!ни активност! 1мунокх)мпетентнин кл!тин п!д впливом речовин, що вид!ляють паренх1матозн! та непаренх!матозн! кл!тини печ!нки // Тези доп. 14 з' 1зду УкраКнського Ф1з!о-лог!чного товариства 1м. I. П. Павлова.- Ки¥в. 1994,- С. 1В1.

6. Портнмченко А.Г.. Алексеева 1.М. Особливост! актиаацМ фуики!й неЮгроф!л!в паренм!матозними та непаренх!матознчми кл1тинами печ1нки мишей за умов ¡¿к токсичного уражоння // Допов!д1 НАН УкраКни. - 1995. К 11.- С. 142-145.

7. Портниченко А. Г. Модуляц1я функц!й нейтроФ1л!в мишей гу-иоральнимм чинникаыи непаренх!матозних кл!тин поч1нки. 1нтактних та за умов !мунного впливу //Ф1з!ол. журн.- 199И.-Т. 58. N 1-2.- С. 120-126.

Portnvchenko A.G. Peculiarities of humoral modulation of neutrophil functions by Intact or Injured parenchymatous and nonparenchymatous liver cells. The dissertation С manuscript) Is presented in accordance with requirements for the degree of candidat of medical sciences In the speciality 14.03.05,-Pathologlc Physiology. A.A.Bogomoletz Institute of Physlo-loav. National Academy of Sciences of Ukraine, Kylv, 1996.

Uto have studied chemotaxis, oxygen-dependent metabolism, degranulatlon and phagocytose of Isolated peripheral blood neutrophils caused bv cultural supernatants of Intact or treated ulth hepatotroplc agents parenchymatous and nonparenchymatous mouse liver cells. It uas shoun that the liver cells produce a number of thermostablle and thermolabile hujnoral factors to modulate of neutrophil functions, the Influence of parenchymatous and nonparenchymatous cells Is significantly distinct. Treatment of liver cells with tetrachlormetan or normal heterogenelc antibodies results In stimulating of neutrophil functions. In contrast, liver cells treated with antl-llver antibodies Inhibit of neutrophil activation. These mechanisms can determine a development of pathologic processes In liver.

Портниченко А.Г. Особенности гуморальной модуляции функций нейтро4млов паренхиматозными и непаренхиматозными клетками печени в норме и при патологии. Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.05 - патологическая Физиология. Институт Физиологии им. А. А. Богомольца НАН Украины, Имев. 1996.

Исследовали гуморальное влияние культивируемых паренхиматозных и непаренхиматоэных клеток печени мышей, интактных и при воздействии гепатотропных агентов, на хемотаксис, кис-лородэависимый метаболизм, дегрануляцию и фагоцитоз изолированных нейтроФилов периферической крови. Показано, что клетки печени продуцируют термостабильные и термолабильные гуморальные Факторы, модулирушие функциональные реакции нейтро-ОСмлов. причем влияние паренхиматозных и непаренхиматозных клеток печени существенно отличается. При воздействии на клетки печени тетрахлорметана или нормальных гетерогенных антител функциональные реакции нейтроФилов стимулируются, обратный эффект наблюдается при влиянии на клетки печени противопеченочных антител. Проанализировано возможное участие этих механизмов в патогенезе заболеваний печени.

Ключов! слова: нейтроф!л, паренх!матоэн1 та неларенх!матозн1 кл1тини печ1нки, тетрахлорметан. протипеч1нков! антит1ла.