Автореферат и диссертация по медицине (14.01.01) на тему:Особенности фетоплацентарного комплекса и коррекция его нарушений при резус-конфликтной беременности

рV ь ОК

2 ^ ‘ШстШт ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА ТА ГІНЕКОЛОГІЇ

АМН УКРАЇНИ

На правах рукопису

ТКАЧЕНКО НАТАЛІЯ ВИТАЛІЙОВНА

ОСОБЛИВОСТІ ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОГО КОМПЛЕКСУ ТА КОРЕІЩІЯ ЙОГО ПОРУШЕНЬ ПРИ РЕЗУС-КОНФЛІКТНІЙ

ВАГІТНОСТІ

14.01.01 - Акушерство та гінекологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Київ — 1997

Дисертація є рукописом

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті і М. Горького.

Наукові керівники -доктор медичних наук, професор, заслужений дія науки і техніки Чанка Володимир Кнриловнч, доктор біологічних наук, професор Стефанов Олександр Вікторович

Офіційні опоненти — доктор медичних наук, професор Писарєва Світлана Петрівна, доктор біологічних наук, професор Вікторов Олексій Павлович Провідна установа — Київска медична акдемія ггіслядипломної освіти

Захист дисертації відбудеться КСС.”___________7 1997 року о 13 годині на

засіданні спеціалізованої вченої ради по захисту дисертацій на здобула наукового ступеня доктора наук за спеціальностями “Путіятрія”, “Акушерство та гінекологія” (Д 50.14.01) при Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (254050, м. Київ, вул. Мануїльського, 8).

З дисертацією можна ознайомишся в бібліотеці інстиіуіу педіатри, акушерства та гінекології АМН України.

а аз

Автореферат розісланий ______ 1997 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук ( іЦ>оил* Квашніна Л

Актуальність теми. Гемолітична хвороба, яка виникає внаслідок сенсибілізації матері антигенами плода за системою резус, все ще посідас одне з провідних місць серед причин загибелі плода та новонародженого (Л.СЛерсианинов и соавт., 1981). На гемолітичну хворобу новонарождених припадає до 8% перинатальної летальності (В.И.Грищенко и соавт., 1972; ЮЛі.Бородин, 1984; Б.Г.Садыков, 1993;

І.ЕкІипи, 1979). Доведено, що найбільш частою причиною порушень стану плода під час вагітності є плацентарна недостатність, яка виникає при резус-конфлікті в більшості випадків (Г.М.Савельева, М.В .Федорова, 1991). Плацентарна недостатність є головною причиною хронічної гіпоксії плода, затримки його росту, тому дуже важливо під час вагітності правильно оцінити функцію плаценти та провести адекватну терапію її недостатності з метою пролонгування вагітності до строку, з якого дитина може бути життєздатною (Л.В.Тимошенко, 1989).

Незважаючи на велику кількість наукових робіт, присвячених діагностиці, лікуванню та профілактиці фетоплацентарної недостатності при резус-конфліктній вагітності, лишається ще багато нерозв’язаних питань.

Порушення функції плацентарної мембрани є провідною ланкою в розвитку фетоплацентарної недостатності (ФПН) (Г.М.Савельева и соавт., 1991). В багатофакторній структурі патогенезу ЯЬ-конфлікту суггсва роль належить мембранодеструктивним процесам (СА.Гень, 1988). В генезі мембранодестабілізуючих процесів значну роль відіграють перекисне окислення ліпідів (ПОЛ) та антиоксидантна система (АОС) (Ю.Е.Вельтишев, 1982). ПОЛ у біологічних мембранах є одним з провідних механізмів клітинної патології (ЮА.Владимиров, 1985; З.Ы.СЬаПед'ее. 1988).

В останні роки для лікування гіпоксичних станів різного генєзу з позитивним ефектом використовують ліпосомальний препарат ліпін, який має антиоксидатні та антигіпоксичні якості. Враховуючи властивості препарату, ми вважаємо за доцільне використовувати ліпін для лікування фетоплацентарної недостатності при ЕЬ-конфліктній вагітності. До теперішнього часу, у зазначеній ситуації препарат не використовувався.

Мета дослідження. Підвищити ефективність лікування фетоплацентарної недостатності у вагітних с ізоімунізіцісю за Кофактором, використовуючи в комплексній терапії препарат ліпін.

Завдання дослідження:

1.Вивчити стан перекисного окислення ліпідів, антиокидантної сїїстсмії ЗаХнст^, еіісрі сзабсзпечувапия фстсплаиснтарногс ломплсдчс^ (ФПК), рівень ендогенної інтоксикації, гормональну функцію ФПК при КЬ-конфлікті, ускладненому фетоплацентарною недостатністю.

2.Вивчитн вплив терапії з використанням ліпшу на стан перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи організму, рівень АТФ крові у вагітних з ФПН при КЬ-конфлікті.

3.Вивчити вплив терапії з використанням ліпіиу на утримання середньомолекулярних пептидів у крові вагітних з ФПН при ЯЬ-конфлікті.

4.Вивчити вплив терапії з використанням ліпіну на рівень гормонів ФПК у вагітних з ФПН при КЬ-конфлікті.

5.Вивчити перебіг вагітності та пологів у жінок з ФПН при КЬ-ізоімунізації після застосування ліпіну.

6.На основі отриманих кліничних і біохімічних даних розробити методику комплексного лікування фетоплацентарної недостатності у вагітних із застосуванням ліпін}7 та показати її ефективність.

‘ Наукова новизна. Вперше використаний ліпосомальний препарат ліпін для лікування фетоплацентарної недостатності у вагітних

з

з К-Ь-конфліюгом, патогенетично обгрунтовано його використання в комплексі лікувальних заходів при фетоплацентарній недостатності у вагітних з ІИі-ізоімунізацією і показана його ефективність (поліпшення стану плода, зниження ускладнень при вагітності та пологах, скорочення термінів лікування).

Доведено позитивний вплив використання ліпіну на ПОЛ, АОС, рівень аденозинтрифосфата (АТФ) та середньомолекулярних пептидів, рівень гормонів ФПК у вагітних з ФПН при ЯЬ-конфлікті.

Показано, шо параметри ПОЛ. АОС можуть бути використані, як біохімічні критерії ефективності лікування фетоплацентарної недостатності у вагітних з IIЬ-конфліктом.

Практичне значення роботи. Розроблено та впроваджено в пряктику родопомічним закладір патогенетично обгручтоляний метод лікування вагітних з ФПН при ЯЬ-конфлікті з використанням ліпосомального препарату ліпіну, що дозволяє скоротити термін лікування, зменшити кількість медикаментозних засобів, які використовуються в терапії ФПН при КИ-конфлікті, сприяє покращенню перебігу' вагітності та поліпшенню стану утробного плода, народженню життєздатних дітей.

Впровадження результатів дослідження. На підставі проведеної роботи впроваджено метод лікування фетоплацентарної недостатності при КЬ-конфлікті з використанням у комплексній терапії ліпосомального препарату7 ліпіну в пологових відділеннях м. Донецька (Донецький державний регіональний центр охорони материнства і дитинства, міська лікарня № 24), в пологовому будинку № З м. Маріуполя, в пологовому будинку № 1 м. Маріуполя.

Результати досліджень впроваджені у навчально-педагогічний процес кафедри акушерства та гінекології Донецького медичного університету.

Апробація роботи. Матеріали дисертаційної роботи докладені на областних конференціях молодих вчених-медиків (Донецьк, 1993—1996); на засіданнях Донецької областної ради з родопомочі, 1993—1996; на науковій конференції акушерів-гінекологів, присвяченій 60-річчу відновлення кафедри акушер ста та гінекології № 1 ДМІ (Донецьк, 1993); на міжнародній науково-практичній конференції “Клінічні морфологічні критерії перинатальної патології” (Донецьк, 1994); на X з’їзді акушерів-гінекологів України.

Публікації. По темі дисертації опубліковано 11 робіт.

Об’єм та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 151 сторінці машинописного тексту. Робота складається із вступу, огляду літератури, опису об'єктів та методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, заключної чсістїїП!!, енсноіїі'ш, практичних рекомендацій, показчика літератури, містить ЗО таблиць та 16 рисунків.

Декларація конкретного особистого внеску дисертанта в розробку наукових результатів.

1 .Встановлено взаємозв’язок між ПОЛ, АОС, рівнем АТФ та ступенем ендогенної інтоксикації у вагітних з ФПН при КЬ-конфлікті.

2.Розроблена, апробована та впроваджена в практику методика комплексного лікування ФПН при ЯЬ-конфлікті з використанням ліпосомального препарату яті ну. Патогенетично обгрунтовано використання ліпіну.

3.Встановлено, що використання ліпіну в комплексній терапії ФПН при Ші-конфлікті нормалізує в організмі вагітної процеси ліпопероксидації, рівень АТФ, зменшує ендогенну інтоксикацію, активує АОС та гормональну функцію ФПК.

4.Встановлено, що включення в комплексну терапію ФПН при ізосенсибілізації за Ші-фактором ліпосомального препарату ліпіну дозволяє підвищити ефективність і скоротити строки лікування, зменшити необхідність використання великої кількості

медикаментозних препаратів, пролонгувати вагітність і знизити число ускладнень при вагітності та пологах, поліпшити стан плода та новонародженого.

5.3дійснено аналіз одержаних результатів та їх статистична обробка.

Зміст роботи

Матеріали та методи дослідження. Проведено клінічне спостереження 103 жінок у I, II та III триместрах вагітності. Контрольну груп}' склали ЗО вагітних з резус-негативною належністю крові, без ексграгенітальних захворювань та фізіологічним перебігом вагітності. Основну групу склали 73 вагітні з R її-конфліктом (титр резус-антитіл 1:2 — 1:256), в яких вагітність ускладнилася фетоплацентарною недостатністю. Усіх вагітних з ФПН розподілили на дві підгрупи. Ступінь сенсибілізації вагітних у підгрупах був східним.

До І підгрупи віднесені 34 вагітні, які протягом 10-20 днів знаходились на стаціонарному лікуванні у відділенні патології вагітності з приводу ФПН при Rh-конфлікті. Ці вагітні отримували комплексну терапію ФПН при Rh-ізоімунізації згідно з Методичними рекомендаціями МОЗ України “Профілактика і лікування резус-сенсибілізації вагітних та гемолітичної хвороби плода і новонародженого”(1989).

Другу підгрупу склали 39 вагітних, які в комплексному лікуванні ФПН одержували ліпосомальний препарат ліпін.

Крім загальноприйнятих клініко-лабораторних методів для обстеження вагітних використовували біохімічні, гормональні тести, функціональні методи дослідження, ультразвукову фетомегрію.

Рівень та динаміку накопичування неповних антирезус-D-антитіл встановлювали методом конглютинації в желатині.

Інтенсивність перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) оцінювали за рівнем продуктів ліпопероксидації в крові.

Рівень повторного продукта ПОЛ — малонового діальдегіду (МДА) в еритроцитах крові встановлювали за його реакцією з тіобарбітуровою кислотою, з послідовним кількісним спектрофотометричним визначенням забарвленого продукту (lA.Knight et al., 1988). Вміст в плазмі дієнових кон’югатів (ДК) досліджували за методом Z.Placer (1966) в модіфікації В.Б .Гаврилова та співавт. (1983). Реєстрацію показника проводили на спектрофотометрі СФ—46. Перекисний гемоліз еритроцитів (ПГЕ) виявляли колориметрично на КФК-2 за методикою F.C.Tiager (1968). Визначення активності супероксиддисмутази (СОД) проводили методами Fridovich

i.iviilKiipCbHM и tudiii,, iyoj). ииліірллвапмл алл-шпиі/іі ^aiajitwn

проводили спектрофотометричним методом МА.Королюк та співавт. (1988). Наявність a-токоферола виявляли методом J.Bieiy у модифікації Р.Ш.Киселевича та співавт. (1973). Рівень АТФ в крові визначали за допомогою наборів “Boehringer Mannhiem”, спектрофотометрично. Аналіз наявності у сироватці крові середньомолекулярних пептидів (СМП) проводили скринінговим методом (Н.І.Габлішян и соавт., 1984). Детекцію СМП в суп ері іатанті проводили на спектрофотометрі при довжині хвиль 238, 254,260 та 280 нм.

Концентрацію гормонів ФПК (естріол, прогестерон, плацентарний лактоген) оцінювали імуноферментним методом з використанням наборів “UBI Magiwel” (USA), “Clone Systems” (Italia). Ультразвукову фетальну біометрію та плацентометрію проводили за допомогою апаратів SAL 32В (Toshiba) та SSD-630 (Aloka). Кардіомоніторне спостереження за станом плода проводили на кардіографі фірми “Biomedica”. Біофізичний профіль плода (БП) оцінювали за шкалою, розробленою Н.Б.Горюшиною та співавт. (1991);

Результати досліджень та їх обговорювання. Проведені нами дослідження показали, що у вагітних з ФПН при ЯИ-конфлікті є суттєва активація процесів ліпопероксидації, що відповідає існуючим положенням про механізм даного ускладнення вагітності (О.Б.Кущ, 1988; Г.М .Савельева, 1991).

Нами підтверджено, що посилення процесів переокислення ліпідів супроводжується зміною усіх вивчених параметрів ПОЛ, але найбільше підвищується рівень МДА та ПГЕ. Високі показники перекисного гемолізу еритроцитів свідчать про низьку стійкість еритроцитарних мембран до дії перекисів.

Так, вміст МДА в крові у вагітних з ФПН при ИІі-конфлікті збільшився у 1,5-2,! рази, а рівень ПГЕ на 20-60%.

Нами встановлено висок)' кореляційну залежність між показниками МДА і ПГЕ. Наявність кореляційного зв’язку в змінах зазначених параметрів ПОЛ свідчить про вираженість патологічного процесу у вагітних з ФПН при ИЬ-конфлікті.

У сучасній літературі опубліковані дані, що посилення перекисного окислення ліпідів, як правило, супроводжується зниженням активності антиоксидантної системи захисту' організму (Е.Е Дубинина и соавт., 1990; Г.ТБикаїапі. 1983). Нами встановлено підвищення активності обох ланок АОС, але нерівномірно. Так, вміст каталази підвищується на 10-40% під час вагітності у жінок з ФПН при Ші-конфлікгі, найбільше її підвищення спостерігається у 35 тижнів вагітності, а у терміні 28 тижнів відмічається зниження. Динаміка СОД: зниження активності у І половині вагітності на 40% і підвищення у II половині гестації на 25-35%. Така взаємодія ферментативних ланок АОС, можливо, свідчить про напруження антирадикальної системи захисту організм}'вагітних з ФПН при ЯЬ-конфлікті.

Спостерігається також збільшення рівня неферментаптної частини АОС—а-токоферолу: до 35 тижня вагітності показники вітаміну підвищуются на 40%.

Нами встановлена зміна рівня АТФ в крові у вагітних з ФПН, яка проявляється зниженням значень порівняно з контрольними в середньому на 15-20%.

Активація АОС може бути наслідком циркуляції в крові підвищеної кількості СМП, інших біологічно активних речовин (И.КАкимова, 1982; В.В.Ветров и соавт., 1990), які володіють антиоксидантною активністю та можуть бути “пастками” для вільних радикалів (В.К.Осипович и соавт., 1988; И.И. Зинкович и соавт., 1990). Результати наших досліджень, в яких відмічено збільшення кількості СМП в крові вагітних з ФПН при ИН-конфлікті, побічно підтверджують ці припущення. Аналіз вмісту середньомолекулярних пептидів як показника ендогенної інтоксикації в крові вагітних з ФПН при ИЬ-конфлікті, показав достовірні зміни значень показників у бік підвищення у всіх фракціях при довжині хвиль 238 нм, 254 нм, 260 нм, 280 нм.

Важливим діагностичним критерієм плацентарної недостатності с рівень гормонів у крові вагітної, який, як правило, нижчий рівня здорових вагітних. Однак, при несумісності крові матері та плода за ИЬ-фактором, при якій спостерігається велика маса плаценти, вміст плацентарного лактогену (ПЛ) в крові вагітної не зменшується (Г.М.Савельева, 1991).

Проведені нами дослідження показали, що у І половині вагітності спостерігається зниження рівня ПЛ в крові вагітних з ФПН при ЯЬ-конфлікті в середньому на 20-30% порівняно з контролем, а у II половині — ПЛ практично не відрізняється від показників у здорових вагітних, що збігається з даними літератури.

У групі вагітних з ФПН ми виявили підвищення значень прогестерону (П) у II половині вагітності на 25-30% відносно контрольної групи, а рівень естріолу (Ез) знижений під час вагітності в середньому на 20-30%.

В останній час для лііування гіпоксичних станів різного генезу використовують ліпосомальний препарат ліпін. Доведено, що ліпосоми чинять антигіпоксичннй ефект, запобігають зниженню енергозабезпечування клітин, корригують метаболічні та функціональні ушкодження органів при цілому ряді захворювань (А.В.Стефанов, 1987).

Фосфадилхолінові ліпосоми сприяють інгібіції перекисного окислення ліпідів та можуть сорбувати циркулюючі в крові продукти ПОЛ (М.Е.Енлсіїко и соавт., І 989). Антиоксидантннй ефигг фосфадилхолінових ліпосом забезпечується підтримкою високого антиокисного статусу як ферментативної, так і неферментативної систем (СА.Британский и соавт., 1988; А.В.Стефанов и соавт., 1991). Враховуючи отримані результати досліджень про підвищення процесів ліпопероксидації на фоні змін активності АОС, ми застосували ліпін в комплексній терапії вагітних з ФПН при Rh-конфлікті.

У комплексній терапії ФПН при Rh-конфлікті використовували такі препарати: супрастин, трентал, АТФ. кокарбоксилаза, фероплекс, реополіглюкін. Вагітним проводилася алопластика, УФО шкіри. Ліпін вводився по 10 мг/кг, розчинений у 100 мл 0,9% розчину' NaCl, в/в крапельно один раз на добу, тривалістю 5—10 днів в залежності від клінічних проявів ФПН.

Проведено порівняльний аналіз результатів застосування традиційної терапії та лікування з включенням лі пі ну на клінічний перебіг вагітності і пологів у жінок з ФПН при Rh-конфлікті, біохімічні та гормональні показники, стан плода і новонародженого.

Отримані результати проведених досліджень свідчать про позитивний вплив ліпіну на інтенсивність ліпопероксидації при ФПН на фоні ЯЬ-конфлікту. Застосування препарату у комплексному лікуванні ФПН дозволило знизити вміст МДА в середньому на 30-35% (табл. 1), ДК — на 25%, значення ПГЕ не відрізнялися від контрольних. Застосування ж стандартної схеми лікування зменшувало рівень МДА

— на і 6%, ДК — на 14%, ПГЕ — на 25% (р<0,05 для всіх показників).

Застосування стандартної схеми лікування значно менше впливало на показники ферментативної частини АОС, рівень каталази підвищувався тільки на 25%, в той час, коли лікування із застосуванням ліпіну збільшувало активність ферменту на 40%. Значення а-токоферолу також були вищими у II підгрупі вагітних. Отримані результати ще раз підтверджують антиоксидантні властивості ліпіну.

Таким чином, застосування стандартної схеми лікування не мало суттєвого впливу на показники ПОЛ та АОС. Використання ліпіну в комплексній терапії ФПН при ИЬ-конфлікті дозволило знизити інтенсивність вивчених параметрів ліпопероксидації і збільшити при цьому показники антнрадикального захисту організму.

Застосовані методи лікування ФПН при ЯЬ-конфлікті по-різному вплинули на рівень АТФ у крові вагітних. Так, у II половині вагітності традиційне лікування не впливало на показник АТФ і він лишався нижче контрольного на 26.5%.. У 11 підгрупі вагітних утримання АТФ дещо підвищилось і практично досягало контрольних цифр. До 40 тижня гестації параметри АТФ зростали в обох підгрупах, але більш суттєво у II підгрупі — на 24% перебільшили контрольні (р<0,05).

Таким чином, використання в комплексному лікуванні ФПН ліпіну дозволяє не тільки відновити, але й підвищити рівень АТФ у крові вагітних.

Застосування ліпіну в комплексній терапії дозволило значно знизити рівень ендогенної інтоксикації, що проявилось зниженням

Вплив різких видів терапії на показ ники К4ДА у вагітних з ФПН при Ші-конфлікті (М±п) (мкмоль/л)

№ Групи Термін вагітності (таж.)

п/п вагітних до 12 13—20 21—28 29—35 36—40

1. Контрольна група, п=30 6,21 ±0,31 7,8б±0,40 8,19±0,46 9,90±0,51 9,70±0,54

2. Основна група до лікування, п=73 13,04±0,42 * 12,03±0,63 * 14,34±0,5б * 16,77±0,61 * 20,30±0,74 *

3. І підгрупа після лікування, п=34 10,81±0,49 ** 8,5б±0,44 ** 8,5*.±0,21 ** 15,85±0,63 * * 17,01±0,5б **

4. П підгрупа після лікування, п=39 8,96±0,30 ** *** 7,39±0,31 ** *** 7,35:±0,46 ** *** * 12,87±0,54 ** *** * 12,5310,49 ** ***

Примітка: * — р<0,05 у порівнянні з контролем;

** — р<0,05 у порівнянні з основною групою; *** — р<0,05 у порівнянні з підгрупами:

концентрації СМП в усіх фракціях, а при довжині хвиль 260 нм та 280 нм рівень СМП нормалізувався повністю. При традиційній терапії рівень СМП вірогідно знижувався, але не досягав показників у жінок при застосуванні ліпіну.

Лікування вагітних з ФПН при ЯЬ-конфлікті мало вплив і на показники гормонів крові. Так, при традиційному лікуванні показник Ез підвищувався під час вагітності, але у 36-40 тижнів був нижче контрольного на 17%. В той же час, утримання Ез у II підгрупі вагітних до кінця гестації збільшилось на 40% та досягло контрольного, що перевищило показник І підгрупи на 17,5% (р<0,05).

Лікування ліпіном сприяло підвищенню показника прогестерону на 10-15%, а ПЛ — на 10-30% у порівнянні з таким при традиційній терапії.

Порівняльний аналіз перебігу вагітності і пологів у 34 вагінтих з ФПН при Шжонфлікгі, котрі отримали традиційну терапію, і 39 жінок, в комплексному лікуванні яких використовували ліпін, показав більшу ефективність запропонованої схеми лікування.

Так, під впливом рекомендованої комплексної терапії титр Ш> антитіл знизився на 1-3 порядка, більш суттєво, ніж після традиційного лікування (див. рис.). При цьому, інтенсивність зниження титру була в прямій залежності від терміну проведеної терапії: чим раніше проводилося лікування з ліпіном, тим значніше знизився ттр Ші-антитіл.

При поступленні у клініку ультразвукове дослідження проведене жінкам І підгрупи, виявило збільшення розмірів животу плода — у 8 випадках, синдром затримки росту плода (СЗРП) — у 3. Гіпоксія плода зареєстрована на КТГ у 35% випадків. Сумарна бальна оцінка біофізичного профілю плода (БП) склала 12-10 балів — у 21 вагітної, 98 балів — у 9, 6-5 балів — у 4. Під впливом традиційної терапії нормалізувались фетометричні показники плода у 4 жінок, нестресовий

Вплив різних видів терапії на рівень титру антитіл у вагітних з ФПН при ЛЬ-конфлікті

к(лькість

вагітних

титр антитіл

--- --- — ПІСЛЯ лікуяянна

коливання тітру антитіл під впливом традиційної терапії

б

титр антитіл

—до лікування----------------------після лікування

поливання титру антитіл під впливом рекомендованої терапії

Рисунок

тест (НТ) став реаклганим у 3 вагітних, поліпшилась дихальна активність плода (ДАП) у 3 випадках, зареєстрована нормальна рухова активність плода (РАП) — у 5 вагітних. Гіпоксія плода на КТГ відмічена в 25% випадків.

У II підгрупі вагітних нормальні фетометричні показники відмічені у 32 жінок з 39. У 7 випадках виявлено збільшення розмірів живота плода. Гіпоксія плода на КТГ зареєстрована у 21% випадків. Сумарна бальна оцінка БП склала: 12-10 балів — у ЗО вагітних, 9-8 балів — у 7,6-5 балів у 2 жінок.

Таким чином, використання ліпіну в комплексній терапії дозволило нормалізувати фетометричні показники у 5 вагітних, НТ став реактивним у 5 випадках, ДАП поліпшилась у 4 жінок. Гіпоксія плода на КТГ зареєстрована лише в 7,5% випадків.

Застосування ліпосомального препарату в комплексному лікуванні дозволило зменшити кількість ускладнень вагітності, знизити відсоток ускладнень під час пологів порівняно з такими при традиційній терапії, що проявляється зменшенням частоти утробної гіпоксії плода з' 2,2 рази, передчасного виливу навкологаюдових вод у 1,8 рази, слабкості пологової діяльності у 2,6 рази (табл. 2).

Лікування з позитивним ефектом при застосуванні традиційної терапії спостерігали у 71% вагітних, відповідно, низька ефективність лікування відмічена з7 29% вагітних з ФПН при ЯЬ-конфлікті.

У II підгрзтіі вагітних, які отримували у комплексному лікуванні ліпін, позитивний ефект спостерігали у 92% випадків, відповідно, низька ефективність лікування відмічена зг 8% вагітних з ФПН.

Застосування ліпосомального препарату скорочує строки лікування ФПН при ЯЬ-конфлікті в середньому у 1,5-2 рази.

Кількість термінових пологів на 21% більше у II підгрупі, ніж у І, а дострокове розродження вагітних, котрі отримз'вали ліпін, не проводили.

Ускладнення під час пологі^ %

№ п/п Групи обстежених роділь Передчасний вилив навколо-плодових вод Внутрілшьо-утробна гіпоксія плода Слабкіїль пологоюї ДІЯЛЬНОСТІ Кровотеча у Ш та ранньому післяпологовому періодах Передчасне відшарування нормально розташованої плаценти

1. І підгрупа, п=34 19.3±8Д 25,1±9,1 * 23,7±8,4 * 17,31±7,8 * 6,7±4,2

2. П підгрупа, п= 39 10,4±4,0 11,4±4,5 * 9,11±3,5 * б,2±3,4 * —

Примітка: * — р<0,05.

У групі дітей, матері яких в комплексному лікуванні ФПН при ЇИі-конфлікті отримували ліпін, рідше зустрічався синдром дихальних розладів, спостерігалася менша кількість недоношених та гіпотрофічних дітей, знизився процент перинатальної захворюваності та летальності.

Отримані в нашому дослідженні дані про позитивний вплив ліпосомального препарат}' ліпін на показники ПОЛ, АОС, АТФ, вмісту СМП, рівень гормонів, а також про більшу ефективність запропонованої терапії ніж традиційної, дозволяє рекомендувати широке впровадження ліпіну до комплекс}' терапії ФПН при ИЬ-ізоімунізації, що дасть можливість підвищити ефективність лікування, поліпшити наслідки вагітності та пологів як для матері, так і для плода.

Висновки.

1. При ИЬ-конфліктній вагітності порушується функціональний стан ФПК і розвивається ФПН.

2. ФПН розвивається на фоні активації процесів ПОЛ (збільшення МДА у 1,5—2,1 рази, підвищення ПГЕ на 20—60%) та порушень АОС (збільшення каталази на 10—40% у III триместрі вагітності, зменшення СОД у І половині вагітності на 40% і підвищення у II половині — на 25—35%).

3. Зміни в системах ПОЛ, АОС супроводжуються зниженням рівня АТФ в середньому на 25%. При ФПН підвищується рівень ендогенної інтоксикації, що виявляється збільшенням кількості СМП при всіх довжинах хвиль.

4. Використання ліпіну при лікуванні вагітних з ФПН при К.Ь-конфлікті сприяє зменшенню частоти ускладнень вагітності (анемії — у 1,3 раза, загрози переривання — у 1,3 раза) і поліпшенню стану плода (зменшення частоти внутрішньоутробної гіпоксії до 7,5% — у 2,8 раза).

5. Ліпін в комплексном}' лікуванні сприяє достовірному зниженню показників ПОЛ (МДА — на 40—50%, ПГЕ — в 2,2 рази, ДК — в 2

рази), антарадикальної системи (рівень каталази збільшується в 1,8 раза), а також нормалізує показники АТФ.

6. Включення ліпіну у комплекси}7 терапію сприяє зменшенню кількості ускладнень та оперативних втручань під час пологів, зниженню частоти утробної гіпоксії та асфіксії новонародженого, а також частоти ГХН.

7. Завдяки сприятливій дії ліпіну на перебіг вагітності, розвиток плода та стан новонародженого, препарат може бути рекомендований до широкого впровадження для застосування при лікуванні ФПН.

Практичні рекомендації.

1. При фетоплацентарній недостатності у жінок з резус-конфліктом рекомендується включати в комплекс лікувальних заходів поряд з проведенням лікування Ші-конфлікту ліпоссмальний препарат ліпін (по 10 мг/кг, розчиненого у 100 мл 0,9% розчину МаСІ, в/в крапельно 1 раз на добу, тривалістю 5-10 днів в залежності від кліничних проявів ФПН).

2. Показаннями для застосування ліпіну є: збільшення МДА, ПГЕ; зміненій СОД, каталази; підвищення тіпру ЯЬ-антитіл; ознаки гіпоксії на КТГ; зміненім УЗ-параметрів плода, плаценти; зниження рівня гормонів (прогестерон, естріол, плацентарний лактоген).

3. Показники ПОЛ (МДА, ПГЕ) та антиоксидантного захисту (СОД, каталаза) можуть бути застосовані для оцінки ефективності проведеної терапії.

СПИСОК РОБІТ НАДРУКОВАНИХ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Влияние метаболической терапии на гормональную и белоксинтезирующую функции плаценты при фетоплацентарной недостаточности // Архив клинической и экспериментальной медицины. — Донецк, 1997. — Т. 6, № 1. — С. 26—28 (соавт. Трифонова Е.Ф., Акимова И.К.).

2. Антиоксиданты в лечении фетоплацентарной недостаточности при осложненном течении беременности // Архив клинической и экспериментальной медицины. — Донецк, 1997. — Т. 6, № 2. — С. 39—41 (соавт. Чайка В.К., Трифонова Е.Ф., Акимова И.К.).

3. Використання показників перекисного окислення ліпідів для ранньої діагностики фето-плацентарної недостатності у жінок з ускладненим перебігом вагітності II ПАГ. — Київ, 1997. — № 2. — С. 78—80 (співавт. Трифонова О.Ф., Акімова І.К.).

4. Вплив різних методів лікування на стан перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи у вагітних з фетоплацентарною недостатністю при резус-ізоімунізації II ПАГ. — Київ, 1997. — № 2. — С. 45—47 (співавт. Трифонова О.Ф., Акімова І.К.).

5. Состояние некоторых параметров гомеостаза у беременных с фетоплацентарной недостаточностью (ФПН) при изосенсибилизации по ИЬ-фактору // Медико-социальные проблемы семьи. — Донецк, 1996. — Т. 1, № 1. — С. 59—65 (соавт. Акимова И.К.).

6. К вопросу о лечении ФПН у беременных с изоиммунизацией II Актуальные вопросы акушерства и гинекологии: Юбилейный сб. науч. тр. кафедры акуш. и гин. ФУВ. — Донецк, 1995. — С. 88—91 (соавт. Акимова И.К., Глод Д.Е.).

7. Діагностика фетоплацентарної недостатності у вагітних з ізоімунізаціею //Тез. доп. X з’їзд}7 а куш.-гін. України. — Одеса, 1996.

— С. 106 (співавт. Трифонова О.Ф., Глод Д.Є.).

8. Використання антигіпоксантів у комплексній терапії фетоплацентарної недостатності при звичному невиношуванні II Тез. доп. X з'їзд}' акуш.-гін. України. — Одеса, 1996. — С. 107 (співавт. Трифонова О.Ф., Бородин ОД.).

9. Липин в лечении ФПН у беременных с поздним гестозом II Матер, науч.-практ. конф., посвящ. 65-летию ДМУ: Тез. докл.. — Донецк, 1996. — С. 8. (соавт. Артеменко ГЛ., Шемякина Н.Н.)

Ю.Роль ехографн в оцінці стану плода і виборі акушерської тактики у вагітних з ізоімунізаціею II Функціональні методи дослідження в акушерстві та гінекології: Тез. доп. наук.-практ. конф. акуш.-гін.

Укра’ши. — Донецьк, 1994. — С. 199—201 (сшвавт. Кльомша Л.О., Кубрак Л А., Кузнецова Л.М.).

11 .Опыт диагностики фетоплацентарной недостаточности у беременных с изоиммунизацией II Тез. докл. межобластной науч.-практ. конф., посвящ. 30-летн. юбилею кафедры акуш. и гин. ФУВ. — Донецк, 1995, —С. 130—131 (соавт. Чайка В.К., Говоруха И.Т., ГлодД.Е.).

Аннотация

Ткаченко Н.В. “Особенности фетоплацентарного комплекса и коррекция его нарушений при резус-конфликтной беременности”.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.0! — акушерство и гинекология АМН Украины, Киев, 1997.

В комплексной терапии фетоплацентарной недостаточности при резус-конфликтной беременности использован липосомальный препарат липин. Показано положительное влияние липина на клиническое течение резус-конфликтной беременности, показатели перекисного окисления липидов, антиоксидантной системы, содержание АТФ и среднемолекулярных пептидов, уровень гормонов, а также большая эффективность предложенной терапии по чэавнению с такой же при традиционном лечении фетоплацентарной недостаточности при резус-конфликтной беременности. Рекомендовано применение липина, что повысит эффективность лечения фетоплацентарнон недостаточности при резус-конфликте, улучшит исходы беременности как для матери, так и дня плода.

Summary

Tkachenko N.V. Peculiarities of Fetoplacental complex and its Insufficiency Correction at Rh-immunization Pregnancy.

Dissertation for the degree of Candidate of Medicine. Speciality

14.01.01 “Obstetrics and Gynaecology”. Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynaecology, Academy of Medical Sciences of Ukraine.

The liposomic preparation of lipin has been used in the complex therapy of fetoplacental insufficiency of Rh-immunization pregnancy. The work proves positive influence of lipin on the clinic proceed of Rh-immunization pregnancy, on the result of peroxiding oxidation of lipides, antioxidant system and midmolecular peptidites, the amount of hormones, the ATPh content, as well as great effeciency of the suggested therapy as compared with the same scheme of routine treatment of fetoplacental insufficiency of Rh-immunization pregnancy.

It is recommended to use lipin which will increase the efficiency of fetoplancental insufficiency treatment of Rh-immunization pregnancy as well as improve the result of pregnancy for both mother and fetus.

rTrr\T>cs* T> ^ riTiii r^r\ f+'\r»'T-r\nm x lfitmnno tn

MA tlUlVlU] yviwiuiui^viuu^im ir

KOHfjmiKT, JiiKyBaHHH, JiiniH.