Автореферат диссертации по медицине на тему Организация медицинской помощи и лечения больных саркомами мягких тканей
■ - - '' ^ ,
о — к -V ■ О Ч
С ^ ' <
I
АКАДЕМ1Я НАУК УКРА1НИ 1НСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОТ ПАТОЛОГИ, ОНКОЛОПТ I РАДЮБЮЛОГ1Г !М. Р. е. кавецького
На правах рукопису
ПОНОМАРЬОВ 1гор Олегович
ОРГАН13АЦ1Я МЕДИЧНОТ ДОПОМОГИ I Л1КУВАННЯ ХВОРИХ САРКОМАМИ М'ЯКИХ ТКАНИН
14.00.14 — Онколопя
Автореферат
дисертацп на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук
КиТв — 1993
'о
Робота виконана и Украшському науково-дослыному ш-ститут1 онкологи та радюлогп МОЗ УкраТни.
НАУКОВ1 КЕР1ВНИКИ: доктор мсдичних наук, професор
Б. О. ТОЛСТОП'ЯТОВ
кандидат мсдичних наук
ю. о. еиЕНко
ОФ1Ц1ЙН1 ОПОНЕНТИ: доктор мсдичних наук, професор
в. с. мосгенко
доктор мсдичних наук, професор
д. в. м'ясоедов
ВЕДУЧА УСТАНОВА: Московськин науково-дослшши
онколопчнин шстнтут ¡м. П. О.
Герцена МОЗ Росп
Захист дисертацп вЦбудсться __ 1993 р.
о годин хв. на зааданш спешал1зовано}' вченоУ
ради Д 016.38.01 по захисту дисертацш на здобуття науково-го ступени доктора наук в 1нститут1 експериментальноГ патологи, онкологи \ радюбюлогп ¡м. Р. £. Кавецького АН УкраТ-ни (252022, КиТв-22, вул. Васильювська, 45).
3 дисерташею можливо ознайомитися в б1блютещ ¡нсти-туту.
Автореферат розкланий ____1992 р.
Вчений секретар
спещалвованоТ ради
кандидат бюлопчних наук Ю. В. ЯН1Ш
j §TAtn i
й^рзпизз '
PоРоботи. M'ski тканини складають б1льш 50% ваги саркоми м'яких тканин (СМТ) об'еднують велику к}льк!сть р1зноман!тних за клШчними та морфолог! чнтщ типами пухлин (А.А.Клименков, 1971;• М.О.К^аевський у сШвавт., 1976; б.Ф.Странадко у сп!вавт., 1989). Перешкодаують швидкоцг накопичон-. з сиостерегень рхдк1ств СМТ, складнгсть Г1СтогенетичноУ ¡денти-ф1кацГ/, особливост1 обл!ку, як: приводять до типово помилкового включения в поняття СМТ пухлин, як1 ггстогенетично i клас1ф!кац1й-но до них не мають в^ношення (М.М.Трапезников у cni-аавт., 1981; б.Ф.Странадко у сШвавт., 1989; tiffff/ - PSO ).
Tощ л1твра1урн: в{домоет! про см: утршцують переважно дан! про невелику к{льк1сть клШчних спостеражень i присвячвн! вивченнэ окремих г1столог!чкях тип!в пухлин, чи вивченню якогось кзтоду д1агностихз чи лгкування (О.С.Ягубов у cniB?BT., 1986; З.Ф.Коко-валенко, 1988; Р.С.1сма!л-Заде, 1989; Уо(//>£ е/. Ро-о-£■! zif ). Найб!льш noBHi роботи кл1н1ко-моррологхчного пла-
ну, як правило узагальнюгть darrторгчний досв1Л значних спецiал1-зованих л!кувальнях закладiB, чи засноващ на сулирних ст тистич-них даних (К.В.Дан1ель-Бзк, 1968; А.А.Клименков, 1971; М.М.Трапезников у сп!вавт., 1981;
Are/ е/, ¿r^/SSS; ¿/о*-/, ).
Кр!м р!дкост! та погр1п1ностей обл1ку для СМТ притаманна в!дсутн1сть передумов для скрин1нга, типових клШчних bhhbib, складн1сть морфолог1чно{ вериф!кац11, необХ1ДЯ1сть комплексно? Д1агностики (6.0.Цель, 1986; ¿лгУярег,
). У прикЯщевих "Чдсумках у ^/3 хворих СМТ при пер-винйрцу зверненн! до лJкаря загальнол! повальноY мережи во^ановлю-бться помилковий д1агноз i проводиться неадекватне л(кування (К.В Данiель-Бер у cniBaBT., 1979; М.М.Трапезников у сп!вазт., 1984; S.O.Цель, 1987). Пояснвзться це низькою онколог!чною насто
рожен!стю Л1кар1в загальнолгкувально}' мережи по вгдношенню до пухлин 1.1'як их тканин /У// ). Для покращення якост! медич- ■
но'1 допомоги хворим СМТ майже всЬми авторами рекомендуеться Шд-вищення онколог!чно1 настороженост?! лиар1в I лгкування цих хворих у онколог!чних стад{онарах, як: е не перзинним, а заключыш етапоы дхагностичилх маршрутов хворих адояк!сними пухлинами. Щ рекомен-дац11 косять загальний характер, без <кШку особливостей притаман-них СМТ I в ргвы!й М1р1 справедлив! для всгех онколог:чно! патологи. При цьоыу практично не впсвгчуюгься питания потреби 1 орган1-зацп медично! допомоги хворал СМТ в умовах практично! охорони здоров'я, де 1 форму ються контингента: хворих ц1ею патолог1бю, шляхах 1 .«етодах п1двищення В1рог1Дност1 о(Шку хворих СМТ, заснова-них не на влборочн1й статистиц!, а на реального захворюванн! населения в окремих резонах проживания, оптищзац;I Д1агностичнкх маршрут ¿в хворих СМТ для отримання своечасно! спец1ал1зоаанох допомоги.
З-за р1ДК0СТ1 патолог¡1 недостатньо росфоблеш питания л1ку-вання. Комб1нац1я х1рург1Чного 1 промтевого методхв'Л1кування пол^пшуе п'ятир1чне вживания на 15 - 20$ 1 зменьшуе частоту реци-див1в в 2 - 6 раз!в (1.Т.Книш, 1982; К.Ж.Мусулманбеков у сп1вавт., 1984;^г/мЯ*^/У/4; ¿/^ее Л?//; ////;
Аггсгге/р, /><?г>& г/а . При цьоцу практично важлив!
плтання - Л0СЛ1Д0ВН1СТЬ телегаматерапи I операц!I, критерП для вибору методу Л1кування ьивчен1 недостатньо I оц1нюються протиргч-но (М.М.Зовченко у сп!вавт., 1903; Яа?*?/^?/^ е^с?^ Л/е^ысе е/а^/*//; г^/Я/?; ).
Прогностичле значения к/~тн1ко-морфолог1чних ознак, заснованих на виборочн!й статистиШ, також протир1чне (Л.Т.Книш у сп!вавт., 1581; ^¿^•^¿¿ет ¿¿с*?/ГК; /¿/9; г е/ /ууо ),
у зв'язку з чи.м утруднена 1ндив1дуал1зац1я метод1в л1кування. Ххмхо-терапгя не внесла суттезих задн в покращення виживанйя хворих СМТ
1 до тепершнього часу розглвдавться бглып як перспекти°ний напря-мок ( I'ezvey et<rt?,/Mif />/bsr efrfm/; efc<?/SJS;
tfcf /Sit ). Едина лгкувальна тактика у в1дношенн! GMT В1дсутня. Загальне 5-ти ргчне вияивакня хворих СМТ в клнцг 1950-х рок1в становило 39$ ()\.З.Дан1ель-Бек, 1968), а в Kimtf IS80-x ро-kib - 40$ (С.Ф.Странадко у сШвавт., 1989), що неможливо пояснити BiRcyTHicTH позитивно? динаШки в удоеконаленнх метод1в л1кування онколог!чних хворих.
Мета досл{джен' я. Розробити комплекс одтимальних орган: зашй-них i лгкувальних заходгв, спрямованих на покращснкя насл!дк!в лг-¡гування хворих СМТ.
Задач! доелтдження:
1. Обгрунтувати ефективн1сть автоматизовано'1 системи оброб-ки 1нфорглаЦ11 (АС01) - "Онкологгя" в орган! заци достов1рного об-jiiKy хворих СМТ.
2. Вивчити строки i проф1ЛЫпсть звернення за медичною допо-могою хворих СМТ. Розробити органгзащйно-методичн! рекомендацП для своечасного вияву i направления хворих СМТ з л1кувальних ?г-клад!в загального проф1лю в онколог1чний диспансер.
3. Обгрунтувати роль спец1ал13ованого агддглення в покращен-Hi якостi медично'1 допомоги хворим СМТ.
4. Розробити методику i вивчити кл1ничну ефективн{сть методики перпнтратуморально!' muiixiMioTepanii' безголковим 1Н»ектором в комплексам лгкуванн! хворих СМТ.
5. Вивчити в1ддален1 результата л1кування хворих С.'ДТ пЮля pi3HouaHiTHiix метод1В лгкування.
6. Визначлтн значения р1зних прогностичних фактор:в ( стати BiKy, локал1зац11 i ггетологгчного типу цухлин, стадiY захворизан-
ня, метастазування в регЮнарнг ламфатичн1 вузли, метод ¿в лгкуван-ня та 1нших ), ЯК1 впливають на в1ддален1 результат:! лгхування.
Каткова новизна результата доел!джень полягае в Tos^y, що впорпю обгрунтований комплексний орган!зац!йннй i л1кувально-д1аг-ностичнчй процес для хворих СМТ в умовах медичко! !нфрастру"тури окремого регЮну.
Вперше на основi к!льк!сних р1зниць ризику смерт! ¡ндив1дуа-.'¡¡зован! показания до виб^ру методу, послгдовностх i обсязу л1куван-ня хворих СМТ в залежноеTi в!д кл!н!чних та морфолог 1чн их ознак, недетерм1КОваних умовами ц1льс,гзого Ецдбору випадк!в захворпвання.
Вперио розроблена методика пер i тнтрату морально}' muiixiMioTS-pani'i, яка достов!рно покращуе результати комплексного л!кування хворих СМТ.
Практична значения тюботи. Вживання АС01-"0нколог!я" пхдви-щило достов1рн1Сть в!домостей про СМТ в умовах окремого periona проживания хворих.
Впровадження комплексу орган13ац}йних заход!в покращило ви-явлення i як!сть л1кування хворих СМТ.
На основ! певних клiнiко-морфолог!чних факторiв прогнозу iH-див!дуал13овано застосування спец^альних метоД1в Л1кування, що до-CTOBipHO покращило в1ддален1 результати лзкування.
Застосована методика nepiiитратуморально! noflixiMioiepanii безголковкм I ¡Гектором достов1рно покращила вгддален! результати комплексного Л1кування хворих СМТ.
Агтр батпя роботи. Матерхали дисертац!'i докладен! i обговоре-53i на Всесоюзна конференцП "Ак-цуальньхе вопросы создания и эксплуатации терапевтической и хирургической медицинской техники" (Звенигород, 1969), Ш1 3'13Д1 онколог!в УРСР (Донецьк, 1990), М!адеркавноцу симпозиум! "Оцухоли мягких тканей" (Ярославль, 1992), на засианнях обласних науково-практичнчх товариств xipypriB та ортопедШ-травматологтв (Луганськ 1989, 1990, 1991, 1992), апробо-Eaai на розширеному зас!данн! Вчено! Ради Укра'1'нського науково-до-
слхднЬго Институту онколог i i' та радiологi: ЮЗ Укра':'ни 22 черзня 1992 року та засШнн! експертно: ради по апробациях докторських та кандидатських дисертацгй Гнституту експериментально! патолог:i, онкологt'x i рад10<НологП im. Р.б.Кавецького АН 7xpa'ihh 17 грудня 1992 року.
ЛгблткапП" результат i в лослхдження. За материалами дослхджен-ня оцубл:ковано 7 наукових робот, I хнформащйний лист, I методич-Hi рекоменцац!х, отричан: посвШчення на 5 рац1онал:заторських пропозиций, у Всесоюзному нэуково-досл:дног/у :нститут: державно! патентно: експертизи отримана щлоритетна дов:дка на розроблену авто-рем методику перинтратуморально: пол1х:м:отерапх: безголковим iH'sKTopoM ( je 4815238/14 В:д 14.04.1990 г. ).
Обсяг f структура дисертапГх". Дисертац:я викладена на 164 CTOpíнках машинописного тексту i складаеться з вступу, огляду лх-тературл, опису матер1алу та методiв дослШ.ень, результатíb влас-них дослхджень та ix обговорення ( 2 глави ), заключения, виснов-kíb, роздШв пПракткчн1 рекомендацй'", "Впровадаення рэзультат:в дослхджень у практику" i списка Л1тератури ( 24 стор1нки ), ко включае 105 вхтчизняних i 122 хншомовних джерел. Роботу июстрова-но 22 таблицями, 8 фотограф:ями, 14 граф:ка.\ти.
Основн: положения винесенг на захист:
1. Влкористання АС01-"Ояколог:я" пхдвищуз достов1рн:сть обл1-ку хворих GMT.
2. Надання медично: допомоги хворим СМТ у спец:ал:зованому в1дд:ленн: онколог:чного диспансеру п:двшцуз як:сть : езогчаенхеть HiarHOCTUKii i лхкування ц:е: патологГ:'.
3. Певн1 кл1Н:ко-морфолог1чн: фактора прогноза дозаолюють ¡ндив!дуал:зувати виб ip методу л1кування хворих GMT.
4. Вякористання методики перинтратуморально? полхххмЮтера-iií безголковим хн'ектором в комплексному лхкуванн1 хворих СМТ xocTOBipHO покрашуе 5-ти pi4He вижявання.
ЗМ1СТ РОБОТИ
Матер!али 1 методи досл!даення. ДослШено 51? морфолог!чно п!дтверджених випадк1в захворювання СМТ, вперта виявлеких в Луган-ськ!й облает: УкраУни за пер!од 1984 - 1990 р.р. ЧоловШв було 216, х^нок - 301, д1тей обох статей у б!ц! до 14 рок1в ыиоочно -16. Хворих у В1ц! до 30 рок1в було 53, у в1Ш 30 - 50 рок!в - 125, старше 50 рок!в - 339. У 59,4$ вшвдк1в цухлини докал1зувалися в облает! верхШх та нижн!х к!нц!вок ( табл. I ).
Таблиця I.
Розпод!л хворих саркомами и'яких тканин в залежност!
в!д локадхзацН цухлин
■ Локал!зац!я пухлин К!ЛЬК1СТЬ хворих УЗ»
Голова-шия А6 9,3
Верхи! к!нц!вки 99 19,2
Нижн! к!нц!вки 208 40,2
'Трудна кл!тина 22 4,3
Кив!т . Н 2,7
Т^.3, ягодиц! 49 9,4
Тулуб 57 11,0
1нш! 1 перекриваш! 20 3,9
ВСЬОГО 517 100
При 1-й стад!I захворювання зареестрований 51 хворий, при 11-й - х/6, при Ш-й - 174, при 1У-й - 116 хворих. . •
В залежност! в^д г!столог!чного типу цухлин найб1льш часто зус" пчалися ( у 33,5% ) ф!бросаркоми, пот!м ( у 21,3$ ) недифере! ц!2оваш саркоми I ( у 13,6$ ) - сишШальн* саркоми ( табл. 2 ). ^¡кування хзорих проводилось по загальноприйнятих методиках
б
Таблица 2.
РозпсШл хворих саркомами м'яких тканин в залехност: в}д гхстолохЧчного тищг пухлин
Г | Г|СТ0Л0Г1ЧНИЙ тип цухлин К}ЛЬК1СТЬ хворих У %%
Альвеолярна сарком? I 0,2
Анг1осаркоми 44 8,5
Еп!телЮ1дна саркома - 0,2
ПозакЮтков} ховдросаркоми 3 0.6
Позак1стков{ остеосаркоми 9 1.8
Лейком!осаркоми 9 1,8
1|посаркоми 33 6,3
Злоякгсна ф!брозна г!ст1оцитома I 0,2
Злояк!сн! геманг1оперIцитоми 12 2,3
ЗлоякЮна мезенх1мома I 0,2
Злояк!сн1 шваноми 13 2,5
Рабдомгосаркоми 35 7,0
Синов!альн1 сяркоми 71 13,6
Недиферещ! йован г сарком? НО 21,3
Фгбросаркоми 173 33,5
ВСЬОГО 517 100
С xipypri4HHM, npoMiiiSBKM, Х1м10терапев1ичним методами ), а також по розробленШ автором мзтодиц! nepi i нтратуморальжй rouixiMioTepa-niï (П1ТПХТ). 3 J56 хзорих, hkï отнимали xipypri4He л!кування са-MocTiiîh'O, або в комсНнаци з ¿ншими ^пеШальнимц методами, у 16 випадках виконан1 Kaj-ii4Hi операцп, у 340 - органозбере&ни Яром1-неве Л1ку1 .ння проводилось методом дистанщйно! гаматерапи (ТГТ)
СП
на установи^ "Агат-В", s джерелом onpoMi нення СО в режим1 дробного фракщонування по 2 Грея кожного дня, до сумарно!' дози 40 -42 Грея. Системна пол1х1м1отерап1я проводилась по схемах ВОЦП та ЦАМП.
Методика ШГПХТ заключазться у вввденн! в пухлину i оточу ю-4t пухлину м'як i тканини за допомогою iH'eKTopa пдравл1чного без-голкового jciwionpenapaTiB - платШама, фарморуб1Цгна, мет^трекса-та послШовно, з' щоденним чередуванням по 15 - 20 мг/м^ до сумарно'1 дози кожного 100 - 150 мг. Методика використовувалась як самост{й-но, так i в KOMdiHauiï з xipypri4HHM i/чи "LT методами. Всього з використанням ШТИХТ щхш ковано 43 хъорях, виживання котрих nopiB-нювалось з виживзнням в 2-х рандом!зованих групах хворих, якл отри-мали т1льки xipypri4He i xipypri4He + ТГТ л1кування, кгльк^стю по 60 хворих кожна.
Результати лхкування oaiHeHi по вижиаанню хзорих у 5-рхчно\у строку спостереження. Виживання розраховувалось актуар1альним методом, зг1Дно з рекомендац1ями £003 (Д.П.Березк1н, 1982; Н.О.Тихонова у cniBaBT., 1989; ¡ги/г'л, JfV? ), Статистична значн1сть в1д-м:ныостей величин в1Дсоткових сШвв1дношень визначалась за критер1-ем В1ДП0В.ДН0СТ1 i Стькдента. Статистичн! BiflMiHHOCTi непараметрич-
них величин (абсолюта! цифри) визначались за критер!вм в1дповш:ос-о
Ti х TipcoHa, за аная1зуемою ознакою (в tonçt числ1 узагальнений 2 . •
х для табличных показншчв виживання та поршняннг терапевтичних груп при ïx HenoEHiii однорШюст! ). Контроль псевдопозитивно!' та псездонегативно* трактовки результатхв (В.В.Двойргн у спхвавт.,
8
1984) здхйснюзався визначениям достоверности досл1ЛЖ9нчя Z С Р°--ílsihitíí/. iS^'S). KijbKicHt розр13нення порхзкяних ознак визначен! за величиною в!дносного ризику ( ЕР ) W/änfef- f&f/tszcf , в меяах максимальних i м1н1мзльних з.чачень ВР з ймов1рн{стю помил-ки не <31лш 0,05 {Л'е/6/?^ /Ш). Для впзначення статистичного значения прогностичного фактору при П1дрозд1лг ознак на три чи б1льл градац!й викорлстаний тест на слртаовангсть прогнозу 1977 ). Захворювання СМТ наведено в ¡нтенсивних показнпках.
Статистична обробка даних проведена на MiKpo-ЬШ "Електронг-ка-ЬЖ-бг", по T04HÍCTÍ, швидк1ст1 i наоийност: розрахунк^в nopiB-HflHiñ з велики;,ra ЕОМ.
РЕЗУЛЬТАТА Д0СЛ1Д1ЕНБ ГА' IX ОБГОВОРЕННЯ
I. Органiзашя мэдичноТ догомоги хворим саркомами М'яких тканин.
У 1987 р. проведена статистична ревШя в!домостей про хво-рих СМТ, як! стояли на обл1ку в MicTax t районах perioHa дослгд-г.екня, в результат! яко'1 визначено, що з 585 хворих, облгчуваних м1ськими i районими онкологами з ni сю нозологхчною формою пухлин, у 205 хворих (35,1%) дгагноз морфологiчно i класифщшно незД1Йсие-яий. Уточнен! BiÄ0M0CTi прг> хворих СМТ введен! в автоматизований канцер-pericTp з програмним забезпеченням ACOI-"Онкологiя" на ба-3i E0M-SC-I056. В наступному вiдомоетi про нових виявлених хворих СМТ' та 3míhh клШчного статусу, стоячих на обл1ку, Ераховувались централ!зовано, що дозволило достов1рно знизити iMOBipHicTb помил-кового обЛ1ку в rpa$i СМТ пухлин, якг до них не вгдносяться у 1,9 рази (БР=1,68-1—2,15). Обов'язковим критер1ем облхку служила 100% морфолог1чна верифйсащя Д1агнозу. iMosipHicTb облхку хзорлх СМГ з невериф1Кованим д1агнозом в nopibhhhí з усЬла врахозанн:/;: оз-кс-лог1Чними хворями на Украий достов!рно зшкена у 1,46 разз: ül'~ 1,3-1—1,64), а в пор!внянн! з врахованимл хвори;,з лумллнам/. KJc-
ток 1 сполучно'1 тканини, достов!рно анижена у 1,33 рази (ЕР=1,19 -1-1,48).
За уточненили ста^истичними даними удельна вага хворих СМТ склала 0,9%, при захворюзанн! 2,6 на 100000.
При вквчеш строк!в звернешш хворих. яким згодом в 1ановлэ-пий Д1агноз СМТ, визначеко, що 95,1$ хворих ввернулись первинно за мэдичною допомогою В1Д суб'екгивно оШшсваного часу початку захворювання в строки в!д 3-х до 9-ти ьпсяШв. При цьог.у 74,5$ хворих пэрвинно зверцулися в М1СьуЛ та районн1 л!карн!, в яких !н-структивно не рекомендуеться проводити вериф!кад1ю д!агноза при ы'ялотканевих цухлинах навIть методом цугьиШ тонкою голкою (Реко-ыендацП за об'емом необх!дних д!агкостичних досл!джень при основ-них формах Злояк!сних пухлин. - Кщ'в. 1990), 3 2800000 населения кожний р:к рееструвалось 58 - 87 нових випадк!в захвортвання СМТ. В 32 мЮтах 1 районах региону досл1давшш кожного року рееструвалоо! 0-5 первинних випадк!в, в середньоцу 2,3 в;;падки кожнор!чно, тоб-то у Л1каря загальнол!кувальноУ мереж! оумн!впа можлив!сть зустр!-ти випадок захвор-овання СМТ навить один раз на р1к. .Т1лькп 3-е хворих (0,6$$) вкявлен! п1д час проф1лактичних оглядин, а 514 хворих (99,45»; - при зверненн! з жалобами, зв'язаними з цухлиннтм ростом. 'МожливЮгь виявлення випадку захворювання СЫТ при проведенн! про-ф1лактичних оглядин достов!рно нижча у 171,33 рази (ВР=125,84-{-233,27), н1ж при ваявлеин! хворого при його зверненн! за мэддопо-могою. .
Виходячи з проведеного анал13у, визначена кедоШльШсть нав-чання велкг.о'1 к!лькост! я! кар! в загальнол1кувально'1' мереи! свое-часним принципам Л1КУвально-Д1агностичноУ тактики по вШюшеншз ?0 дуже р)дко зустр!Чно! патолог!I. У зв'язку з цим розроблоннй ! впроваджений комплекс орган! зашйних заход!в:
1. Принцип етапност! в!д никчого ланцюга охорони здоров'я
до видестоячого, при Шдозр! на СМТ, недоШльний у зв'яз..у з спо-цификосто д!агностичних та л!кувальних заход{в прз данШ патолог Л.
2. Будь-яко:^ л!карю, незалеяно в1д спец!альност{, при звер-нен1 хворого з м'якотканевою цухлиною, необх1дно в1днестися до та-
КОК ЦГХЛИНИ ЯК ДО ПОТЭНЦ1ЙНО ЗЛ0ЯК1СН01.
3. При вШгав! в!д л1кування диспансера зафя клШчно добро-як1снях пухлин проводиться з обов'язковою участю онколога.
4. 7сI клШчно доброякгсн1 пухлини м'яких тканин, як1 знову з'явшгасл, або довго ¡снували, з будь-яклми о знаками гмх ни клШч-них вияа!в, а та кон рецздязнг пухлини при ранШе доброяк1сно!.у Г1СТ0-дэПчному висновку, необхгдно обов'язково консультувати в спец!ал1-зоваиоцу онхолог!чко:лу закладЛ
5. СМТ, пиявлегН як зипадкова знаххдка шд час опетацЛ з приводу припущена* доброякЮних пухлин або бэзпухлннних захворювань, налегать обов'язково^ направлению у споц1ал13ований онколог!чний заклад для подальшого л!кування, в максимально стисл! в1д момента оперэцЛ строки, нэзалежно в1д стану шсляопераЩйно! рани.
6. Ус: пухлини м'яких тканин, розм(ри чи локал1зац1я яких викликають сушиви в IX операбельное^, а такоз. випадки непоанле-ти вдалених э якихось причин м'якотканевих цухлин, незалеяно В1Д Г1Столопчного заключения, необх!дно направляти для л1кузання в споц1ал!зовангй заклад.
7. При наявност! г!столог:чних препарат:в, осташп видавть-ся хворому при направлен^ на консультант.
8. Районн! онкологи не визначавть тактику д!агностики та л1-Есуаання хворях СМТ.
В пор1внянн1 з даними про подачу спеЩал^зовано! допомоги ¡сворим СЫТ, наведенимя з центральних НД1 онкологЛ (К. и. дан ¡ель-Век, 1968; А.А.Клименков, 1971; М.М.Трапезников у спгвавт., 1931) концентрат я хворих СМТ в цйх л:кувальних закладах була достов1рно
вища питомо i ваги хворих в perioHt досл1Дкення у 1,56 - 2,11 рази (БР=1,33-*-2,36). При мании й питомi й ва31 хворих СМТ в periOHi до-сл!дження, потреба в одеряанн! допомоги переб!льшуе можливхсть л!-кування з центральна НД1 онколог!! ( при умов! фор^ування контингента хворих т1льки з perioHa дослхдкення) у 2,4 - 3,7 рази (ВР= I,7-i~5,53)
Для прогнозованих на 1992 pjK 1440 нових випадках захворюаан-кя СМТ на Укра'1'Hi потреба у cneuianfзован!й медичнШ допомоз! пе-ребиыиить MoaiHBicTb Л1кування Т1льки у центральних НД1 онкологП уг 2Х,99 —J-—115,01 рази. Анал-зуючи консультативцу допомогу хворим СМТ в центральних НД1 онкологii визначено, що необх!дн!сть розв'я-зання иитань для хворих за гЛсцем i"x проживания доотов1рно переб1ль-шила можлив!сть одеркання консультацш у Кщвськоцу НД1 онколог!Y у 5,23 рази (üP=4',5i-fr-6,07). Тобто, актуально надання квалхфгкова-H0I меддоп^.оги ц!ей KaTeropii хворих B'perioHax ix проживания, для чого в обласноцу онкологИному диспансер, органгзовано в1ддх-лення по наданню спец!ал!зовано1 медичао'1 допомоги хворим СМТ, разом з якими одержують допомо1у xaopi з пухлинами кЮток i шк!ри.
Б результат! орган1зац!йних м!ропряемсгв iMOBipHicTb морфоло-ri4HOi вери^икаци дхагноза до початку л!кування до завершения доел! дження ( 1990 р. ) достовхрно пхдвищена в поргвнянн! з початком дослхдження ( 1984 р. ) у 5,45 рази (йР=2,54-*-11,69). Кхлькгсть хворих, одержавших пэрвичне xipypri4He л!кування у спец!ал!зован-но:^у Bijm^eHHi достов!рно п1двищена у 2,77 рази (ЕР=1,13-$—6,13), за рахунок перерозпод!лу ix з загальнох!рург!чних i ортопедо-трав-матолог!чн..х в!дд!лень. Охоплення хворих комбхнованим л!куванням достов!рно п!двищзно.у 2,24 рази (ВР=1,98-$—2:53). Потреба в л!ку-вально-консультативн!й допомоз! хворим СМТ поза межами perioHy про-жйоання до с tob i jjHO знижена у 5,2 - 6,16 рази (ЬР=2,07-<—13,09). Нахання медичнох допомрги хворим СМТ у спец1ал1зованому В!дд1лен-
Ht дозволило знизити частоту рецидив!в у 3,4 рази 1 покращити 3-х i 5-ти р1чне виживання хворих на 7,5 - 27,0%.
2. Л!кування хворих саркомами м'яких тканин.
Результата вижлвання хворих СМТ, отриман! при проведенн! л!-кування по загальноприйнятих методах л1кування, наведен! в табл. 3.
Так як метод л!кування е основним джерелом покращзння вижи-вання, визначена роль окремих кл1н1ко-морфолог1чних ознак, для яких передбачався вплив на виживання з метов виробити рекомендац1 "i для !ндив!дуал1зацН ме?од!в л!кування.
Xjpypri4He л!кування. Всього прол!ковано 196 (37,9$; хворих. Достов1рно г!рше виживання мали хвор! при б,!льш висок!й стад!'! за-хворюзання, у Bini 01льш 50 poKiB, при виконанн1 органозбережних onepaitfft, при м!огенних (рабдом!о- i eßoMio-) та судинних (анг!о-саркоми та геман^оперШтоми) ricmnori4HHx типах цгхлин. В nopiB-нянн! з виживанням хворих при 1-й стадп захворювання до к!нця 5-го року ризик смертг хворих при 11-й стад!! вищ!й у 3,08 рази (ВР= 1,34-^-7,08), а при Ш-й стадп - вищ!й у 4,12 ра?т (ВР=1,71— 9,91). При 1У-й CTaui'i 5-ти poKiB хвор! не важивали, а ризик смер-Ti до Rimxn 1-го року в порхвняшй з хворими при 1-й стадН у них був вищий у 85,11 рази (БР=13,76-»—526,35), при П-й стад!! - видай у 19,46 рази (ВР=6,3-1-60,12), при Ш-й стадП - вищий у 15,92 рази (£?=4,22-i—60,1). Ризик cwepTi хворих м10генними саркомами до к!нця 3-го року пгдвищувався у 4,07 рази СВР=1,13-»—14,06). Ризик смерт! хворих судинними саркомами до К1нця 5-го року п!двищг-вався у 3,33 рази (БР=1,38-*~8,01). Док!нця 5-го року спостережен-ня ризик смерт! хворих у вiui б.льш 50 poKiB був вищим, н1ж у вгц! до 30 рок!в у 3,2 рази (ß?=I,38-j—8,31). Хвор! п/сля виконання ка-л!чних операШй до 5-ти р!чного строку виживали краще у 4,46 рази (ВР=1,03-{—18,74), н!ж Шсля органозбережних операц!й. Не встанов-лено статистично значущих р!зниць виживання (рх2> 0,05, БР < 1,0)
13"
Таблиця 3.
Виживання хворйх саркомэаи м'яких тканин в залеаност! вгд методу л1кування
Метод л!кування Виживання в интервал! ( рок(в } ; № £ ы % .
3 1 5 !
Х1рург1чний ! 61,9 ¿3,5 г; 47,6 í 3,6 | 1
Х1рург1чник + теле-гаматерапевтичний 76,2 1 3,8 | ' | 67,4 ^ 4,2
Телегаматерапевтичний 29,7 ± 7,7 23,7 1 7,1
3 включениям системно? пол1х1м1отерзп11 34,0 £ 9,5 25,5 t 8,7
Не одержавш1 л!кування з киькост! п1длеглих рад1-кальноцу Л1куванню при 1-й - Ш-Й стад!ях ¿5,0 ± 8,8 20,8 ± 8,3
ВЗАГА11 53,7 ± 2,2 45,7 ± 2,3
в залежкост! в}д стат! хворих, рец!дивуваню1, локал!зац!У цухлини, метастазування в регЮнарн! лимфовузли, в!кового ¡нтерваду 30-50 рок!в, належност! СМТ до других (кр!м судинного 1 м!огенного) г1-СТОЛОГ1ЧНИХ ТКП1В 1Г/ХЛИН.
Х!ру"рг!чне + толегамзтоглггептичнд д!куван?1Я. Всього прол!ко-гано 125 (24,4$) хворях. Достов}рно краще виживання мала хр">р! при 1-Л с г.XIII захворювгння в пор!внянн! з виливання хворих при II 1-й стад!?, у зв'язку з в!дсутн!стю смертей при 1-й стад!:. На одержано статистпчко значуют р!зниць впаивания (рх2 > 0,0Ь, ЬУ < 1,0) в залеяностг в!д стат г, в!ку хворих, г!столог1чного типу г локал!-зац1'1 пухлпн, рец!дивування, метастазування в рег!онарн! лимфовузли, посл!довност1 ТГТ ! операцЛ,
Самост{йне тедагаматерапевтичке л{куванкя. Всього прол$кова-по 35 (6,8$) хворих. 3 них 94,3$ хворих мали 1-у - Ш-ы стадН, тобто птдлягали радикальному л!куванню, яке не проведено у зв'яз-ку з в¡даовои хворих, чи протипоказниками. Не отримано статистич-:ю значущих ргзниць (рх2> 0,05, БР< 1,0) впливу стат!, в!ку хворих, стад!I захворивання, г1столог1чного типу \ локал!зацп пухлин на результата вияивання.
Системна пол!х!м!отерап!я з л!кувакн! хвошх СМТ. Всього лрол!ковано 25 (4,8$) хворих. Не отримано статястично значущих п1зш!ць зиаивання (рх2 > 0,05, ЕР < 1,0) в залеиност! в!д в!ку, стат! хворих, виду полШмЮтерапН (ад'ювантна, пал!ативна), ком-(ИначП ПХТ з !пппп.га спец|альними методами л!кування, локал!зацП та г!столог!чноГо типу пухллн.
Л1кування з застосуванням методики пер!¡нтратуморальноУ тол!х!ч!отерап!¥. Всього прол!ковано 43 (8,3$) хвор!!х» Самост!йно методика эастосована у 8 хворих, в комб!нацН з ТГТ - у 6, в ком-(31нац!Т з операц!ею - у 15, в ком<3!нацН з ТГТ 1 с)йерац!ею - у 14 хворих. Достов!рно методика застосована для л!кування хворих з
Ш-ю - 1У-а стад!ями захворквання (ИР=3,57-^10,65). Вшсивання
15
хворях, прол1коваиих з викорлстанкям методики ШТПХТ статистично значно кращз виживання хворих в контрольних групах С табл. 4 ).
Лостов1рно статистично значуших р1зниць виживання хворих в контролышх грумах не отримано (рх2> 0,05, ВР4 1,0), що св!дчить про прЮритет фактору занедбаност! над виб]ром ххрург1чного, чи х1рург!чного + ТГТ методов л1кування.
В пор1внянн1 з виживанням хворпх, як| одержали х!рурПчнз л!куваши, !мов!рн1СТЬ вижити у хворих, як: одержали в л1куванн1 ШТПХТ до к1нця 3-го року достоверно вища у 6,46 рази (БР=2,84->-14,86), до к!нця 5-го року - вища у.6,87 рази (НР=3,24-1—14,57). В пор(внянн! з виживанням хворих, як: одержали Х1рург1чне + ТГТ лхкування, ¡моьхршсть вижити у хворих, прол1кованих з викорисган-ням ново1 методики до К1нця 3-го року достовгрно вища у 3,92 рази (ЕР=1,64-{-9,4), до кгнця 5-го року - вища у 4,24 рази (ИР=1,92-+-9,38).
В залеяност! в!д обсяду л!кування з використанням методики ШТПХТ, у пор^внднн! з виживанням хворих, як1 одержали Х1рурпчне Л1кування, до кхнця 5-го -року хмодхриЮть вижити у хворих, як1 одержали комбгнашю П1ТПХТ + ТГТ була вища у 8,69 рази (ЕР=1,24 -«--60,83), як1 одержали комб1нацхю ШТПХТ +■ опеоаШя - вища у 8,08 рази (ВР=2,46-1-26,58), як: одержали комб1наЩв ШТПХТ + ТГТ + опе-
рацхя - вища у 9,69 рази (ВР=2,54-{--37,0). Виживання хворих, як!
»
одержали мзтод!ку П1ТПХТ самостийно не мае статистично значущих р!зниць у пор1внянш з виживанням хворих пЮля Х1рург1ЧНого л!ку-ваннч (рх2 ;> 0,05, ВР ^ 1,0).
У пор!внянн{ з виживанням хворих, як1 одержали Х1рург1чне + ТГТ Л1кування, до кхнця 5-го року ¡мовхрнхсть вижитл у хворих, якх одержали комбхнацхю ШТПХТ + оырац1я була вища у'.6,17 рази (ЬР= 1,47-{~26,36), як! одержали комбхнацхю ШТПХТ т ТГТ + операц!я -вища у 5,9 рази (ВР=1,4-1-24,85). Виживання хворих, ЯК1 одержали
Таблица 4.
Бяживання хворих мхсцеворосповсвдженими саркомами м'яких. тканин П1сля лгкування з вживанням методой перпнтрату-морально!' пэл1Х1Шотерап1Т, Х1рурггчного I ххрургхчного + телегаматераивтичного л!кувидня
1нтервал .! спостере-1 ження ; Срок1в) \ :1 г Метод лиування
3 вживаниям пер: ¡нтрату-морально'1 П0Л1Х1М10- терапг! Х1рург1чний I Ххрург^чний -1- телегама-тэтапевтпч-ний
Показники виживання ( М - м ) %
I. 86,0 £ 5,3 61,7 £ 6,3 рт< 0.О1 75,0 £ 5,6 Р„ > 0.05
2. 86,0 1 5,3 48,4 £ 6,5 Рт< 0.01 60,0 ± 6,3 Рт < 0.01
3. 83,7 £ 5,6 37,6 í 6,2 Рт< 0,01 51,7 £ 6,5 Рт < 0.01
4. 81,3 t 5,9 28,4 £ 5,8 Рт< 0,01 45,0 £ 6,4 Рт< о.о-
5. 81,3 ± 5,9 28,4 £ 5,8 Рт< 0,01 43,3 £ 6,4 Рт< 0.01
Ст^тистична значн!оть ргзниць рт наведена в пор1внякн1 з виживаншш хворих, ЩЮЛ1К0-ваних з вживанням методики перинтратумо-рально! пол!х1М10тет>апП' в1дпав1дк0 для кожного ртчного Штервала.
ШТПХТ самост1йно, або в комб1нац!1' з ТГТ не мае статистично значущих р!зниць у пор1внянн1 звиживанням хворих июля х!рург!чного + ТГТ л!кування (рх2 > 0,05, БРС 1,0).
Найб1льш рг.Д10кальна комб1нац1я - ШТЯХТ + ТГТ + операШя.
Анал1з результат!в л!кування. Достов1рно !мов!рн!сть вижити у хворих одержавших х1рупПчне +ТГТ л!цуваяня до кыця 5-го року була вища в пор}вняян! з вшиваниям хворих, як! одержали х!рург!ч-нв л!кування у 1,9 рази (ВР=1,28-1—2,81), в пор!внянн! з одержавшими т!льки ТГТ - вища у 4,58 рази (ВР=2,65-{—7,92), в пор!внянн! з одержавшими у схемах л!?ування системцу ПХТ - вища у 4,32 рази (ВР=2,27-ь-8,2),
Достов!рно !мов!рн1Сть вижити у хворих, ЯК1 одержали х1рур-г!чне л1кування, до к!нця 5-го року була вшца в поргвнянШ з вижи-ванням хворих, як! одержали т!льки ТГТ у 2,54 рази (вР=1,51-*~ 4,2), в пор!внянн1 з одержавшими у схемах л!кування системну ПХТ - вища у 2,36 рази (НР=1,27-«-4,38).
Статистично значущих р1зниць виживання хворих, як! одержали тальки ТГТ, системну ПХТ 1 не одержали л1ку!лння з ктлькост! П1Длег-лих радикальноцу лхкуванню, не отримано (рх2 > 0,05, ЕР<£ 1,0).
У потЛвняннх з виживанняг хворих, язи одержали х1рург1чне л!кування, 1мов!рн!стх> вижити до к!нця 5-го року у хворих, як! отри-мали комб!новане л!кування з доопврац!йною ТГТ вища у 2,55 рази (БР=1,29-*-5,05), при проведенн! п1сляоперац{2ноК ТГТ - вища у 1,78 рази (ЕГ-1,1-1-2,87).
При виконанн! у 11-й та Ш-й стад!ях захворпвання кал!чних операц!й, достоз1рно не отримано статистично значущих р!зниць виживання в поргвняя! з виживанням хворих, як! одержала органозбереж-н! операцП + ТГТ (рх2 7 0,05, Ь^ <. 1,0). Доповнення органозбереж-них операц!й ТГТ достов!рно п!двищуе до.5-ти р!чного строку !мов!р-Щсть вижити у хворих при 11-й стад 11 у 2,46 рази(ЕР=1,26-»-4,79),
при Ш-й стад!¥ - у 1,87 ра^и (ВР=1,0-*-1,79) "
18
Доповнення х!рург!чного л! кування ТГГ усунюз пог!ршуюче прогноз при т!льки х!рург!чному л!куванн! значения в!ку б!льш 50 рок!в, судинного 1 М10генного гистолог!чних типхв духлин, кал!чних I орга-нозбережних операцг№. Збер!гаеться вшшв на виживаяня т!льки ста-д11 захворювання.
При 1-й стадН захворювання достовгрно статистично зи-чущиг р}зниц.о виживання у 5-ти р!чноцу строку спостереження при х1рург!ч-ному ! х1рург1Чно?.у + ТГТ методах л1кування не отримано (рх2>0,05, ВР< 1,0).
При 11-й стадН захворювання - доповнення х!рург!чного Л1куван-ня ТГТ достов!рно Шдвищуе !мов!рнють вижити до кгнця 5-го року у 2,3 рази (ЕР=1,19-*—4,44).
При Ш-й стад!'! захворювання - доповнення х1рург|чного кування ТГТ достов1рно п!двипуе !мов!рн!сть пжити до к|нця 5-го року у 1,87 рази (БР=1,0-*~3,5Ь
При 17-3 стад!! захворювання виживання хворих, отрдоавщи* р1зн! ко;лб1нацН спещального л!ь/вання 1 отражавших срЕгсомадзя-*-не л!кування, не мало стотистично значущих ргзниць (р^ > 0,05, ЕР<1,0).
Не отримано статистично зачущих р:зниць ввдваннд хворих при рецздивуванн! СМТ 1 при безрецидивнШ течН, при ке.таотазуван-н1 у рег!онарн1 лимфовузли I без метастаз {в у них вс!х методах л 1 кування (рх2 > 0,05, ЕР < 1,0).
Частость рёцидивування СМТ не залежала в мйяээу л!куван-яя (рх2 > 0,05, БР <1,0).
ВИСНОВКИ
I. Р{вень захворювання саркомами м'якчх- тканин " Луганоьк!й облает! Укра'1ни зпер!од 1984 - 1990 р.р.- скаа». 2,6 на 100000 населения, при питом1Й ваз! серед ус!х !нш1с{ з^гояМсних новоутво-
рень - ü,9#.
2. Ьпроваджена система обЛ1ку, збер1гання та обробки 1нфор-мацП э використанням ЛС01-"Онкология" дозволила у 100% випадкхв обл1чувати хворих з морфолог!чно верифгкованюл д!агнозом, пхдвиси-ти достов1рН1СГ1 вхдомостей про хворих СМТ. IwoBipniCTb помилково-го облику хворих з морфолог!чне неп!дтвердженним диагнозом злоя-Kiciioro новоутворення знижена у 1,33 - 1,46 рази, iMOBipHicTb по-милкоього обл1ку пухлин, ЯК1 классиф1кац1йно не в!Дносяться до СМТ знижена у 1,9 рази.
3. Орган! зашя медичко!" допомоги хворим СМТ в умовах cneuia-л!зованого в1дд1лення достов!рно покращуе яулсть диагностики та лхкування. iMOBipnicTb початку л1кування хворих з морфзлог!чно пгд-твердженим дхагнозоы П1двицсна у 5,45 рази, охоплення комбшованим л1кувашшм п1двнщсно у 2,24 рази, охоплення xipypr!4WiM л1куванаям в спец1ал1зовано.\у заклад! Шдвищено у 2,77 рази.
4. KoMöiHauin xipypri4noro i телегаматорапевтичного мотод!в лхкування достов1рно покращуе винивання хворих СМТ. I мов!рнicti> викити до KiHiw 5-го року у хворих, як! одержали л!кування ц!ею комб.Hauiею вища, н1ж у ворих, як! одержали т1льки x!pypri4He лхкування у 1,9 рази. Дооперащйна телегаматерашя покращуе виживан-ня до к!низ 5-го року у 2,55 рази, л1елнопераЩйна - у 1,78 рази.
5. Самостгйне телегаматерапевтичне л!кування та використання сис-темнох полгхп.потерагп i не покращують виживання хворих СМТ.. IMOBipHicTb смерт! хворих, як! одержали л^ування ц!ми методами до кхнця 5-го року вища, н!ж у хворих, як! одержали xipypri4He л!вування у 2,54 i 2,36 рази i вища, н1ж у хворих, ffiti одержали xipypri4He + TIT лЛування у 4,58 i 4,31, в1ддов1дно i не мае ста-тистично значущих р1зниць з виживанням хворих, як! не одержали н!я-? кого л!кування, з к!лькост! Шдлеглкх рад!кально-у л!куванню.
6. Розроблена i впроваджена в клШчну практику методика пе-
рПнтратуморально! шл!х!м1отерап!1 хворих СМТ, використання яко'1 найб!лъш ефективне в комб!нацГ! з телегшлатзрап! ею I операцхею. Використання методики перг 1нтратуморально! полххЬ'лготрапи в комплексному л{куванн1 хворях мгсцеворосповсвдгонитл' СОТ п!двищуе Шо-в1рн!сть виживання до к1нця 5-го року в пор1Вняши з хворими, як! одержали :'Лрург1чна л!кування у 6,8? рази, з пор1внянн| з хворими, як! одержали х1рург!чке + ТГТ л!кування - у 4,24 рази.
7. Пол1гоуе В1ддален1 результата 1вдив1Дуал1зований виб!р методу л1кування, заснований на достов!рно визначених :сл!н!ко-морфолог 1чнлх факторах прогнозу:
при 1-й стад!У захворювання - широке вис!чення цухлини, у випадках М10генних I судинних сарком I у хворих старше 50 рок¡в в комбШаци з дооперац! йною телегаматераШеы;
при 11-й стад!! захворювання - дооперацхйна телегаматераШя + вис1чення пухлини;
при Ш-й - 1У-А стад!ях захворювання - методика перпнтра-туморально! псл!х!м!0терапГ1 + дооперац!йна телегама?ерап!я + ви-сгчення пухлини:
При 1У-й стадИ захворювання - Х1рург!чне л!кування за неви-рладнтги показниками ( кровотеча з пухлини, розпад пухлини, патоло-Г1Чн! переломи).
8. Рецидивування СМТ I метастазування в рег10нарн! лимфовуз-ли не впливали на в1ддален1 результати л!кування.
Вщхзвадженяя результатгв Д0СЛ1Дяення у птактику
Результати наукових досл!джень, отрлжшг у ход: Елконання дисертащйно! роботи, впроваджен! у практику охорони здоров'я.
I. В!дд1ЛОМ охорони здоров'я Луг^нського обльикоихому, Лу грлським обласним центром "Ьдоров'я" еидан1 i розповсьдлен! у сс!х л!кувальних закладах облает! методичнг рекомендэци "Органюацьч медично! допомоги хворям саркомами м'дких тканин".
2. В Дуганоькг^ облает! УкраУни створений. автоматизований канцер-реестр вгдомостей про хворих СМТ.
3. Розроблений, затзерддений Мастерством Охорони Здоров'я УкраУни 1 роз ¡с ланий у во1 онколог!чн! л1кувальн1 заклади УкраУни 1 нформац!йни11 лист "КомбИюване л!кування хворих саркомами м'яких тканин з використанням пер! Ытра ту морально У пол!х'м!отерап!У". Метод л!кування використовуетьоя у практик УкраУнського НД1 онколог! I ! радхологГУ МОЗ УкраУни, Харк!вського НД1 рад1олог11'1 МОЗ УкраУки, Луганського обласного онколог!чного диспансеру.
4. Цкування хворих СМТ в Лугансыий облает! УкраУни проводиться у спекал! зованому в1дд!ленн! обласного онколог!чного диспансеру.
Впровадження результатов досл!дження у практику охорони здоров 'я П1дтвер'жен! актами впровадження.
Список наукових роб!т. опубл!кованих за темою дисертаиП
1. Бэзигольныэ инъекторн для непрямой рзтроградной эндолим-фзтичэски-интратунорозной цитостаткческоп терапии злокачественных опухолей мягких тканей // Лктуальниз вопросы создания и эксплуатации терапевтической и хирургичесхог? мздпцпнскоГт техники (Тезисы докладов), Звенигород, X- 17 октября 1989 года. - Москва, 1589. С. 71 - 73. (соавтор: !Г..Л.Ененко).
2. Автоматизированная диспансеризация больных саркомами мягких тканой .'/ У1П сьозд онкологов УССР (Тезисы докладов). - До-, нзцк 1990. - С. - 46. (соавтор: К.А.Енэнко).
3. Комбинированное лечение больных саркомами мягких ткав-эй
с использованием пзриинтрэтуаоральиой полихимиотерацин // Информационные письма и листки по проблемам "Злокачественные новообразования" V "Лучевая диагностика и лучевая терапия". - Киев, 1991, -С. 98-101. (соавторы: Е.А.Толстолятов, А.М.Ворона).
4. Пэриинтратукорозная полихимиотзрапия бззыгольным инъзкто-ром в комплексном дэчэнии сарком мягких тканей // Клиническая онкология. - Яйзв, 1991. - Зып. II. - С. 120 - 122. (соавтор: Ю.А.Знзнко).
5. Целесообразность специализированной медицинской помощи больны.-! саркомами мягких тканей в регионе их проживания // ,7е-хго-судзрсчазнний симпозиум "Опухоли мягких тканей" (Тэзисы докладов). Ярославль, 9-10 сентября 1952 года. - Санкт-Петербург, 1992. -С. 20. (соавтора: Ю.А.Знзнко, Е.И.Аболмасоз, Е.А.Толстопятоз),
6. Лечение запуленных сарком мягких тканей методом пэсптнтра-туморальноп полихимиотерапии // Межгосударственный симпозиум "Опухоли мягких тканей" (Тезисы докладов). Ярославль, 9-10 сентября 1992 года. - Санкт-Петербург, 1992. - С. 45 - 46. (соавторы: Ю.А.Знэн-ко, Н.И.Аболкасов, Б.А.Толстопятов).
7. Хирургическое и комбинированное лечение больных саркомами мягких тканэй - выоор мзтода. Последовательность лучевого лечения и операции // Межгосударственный симпозиум "Опухоли мягких тканей" (Тезисы докладов). Ярославль, 9 - Ю сентября 1552 ^ода. - "зикт-Петербург, 1992, - С. 47 - 4£>. (соавторы: К.А.Зненко, З.И.Аболма-соз, Б.А.Толстопятов).
Методичн! Т)вкомендац1У
I, Орган!зац!я меди .но!' до по мог л хворим саркомам м'якиу тканин. - Луганоьк, 1990. - 4 с. (сШвавтор: Ю.О.бненко).
Рац}онал1заторськ1 пропозшШ
1. Метод предоп9рац1йн01 крупнофракц1Й:го1 телегаматерад!?
в умовах штучно!' г Шоке И у сук/пност! з регЮнарною х!м!отсрап1вю при комплексному лхкуваны! м'якотканевих сарком Х1Нц!вок // № 98 в!д 18.03.1988. - БОЗ Луганського облвиконкоцу. (сШавтори: Л.В.Коношпна, А.1.Ан!к1на).
2. Метод граф!чно? пол!хроматично! об'ектив1зац1У д!нам!чно-
го контролю злоякЮнех цухлин при використанн! теплов1зора й 346 в!д 20.12.1988. - ЮЗ Дуганського облвиконкочу. (сШвавтори: Ю.О.Снекко, Г.В.ьунеев).
3. Зас1б внутршньопороЕинно! х1м{отерап11" Шноутвориючою оЮсум1сною пол 1 маркою композите» пгсля вдаленя сарком м'якюс тканин // И 347 в*д 20.12.1988. - ВОЗ Дуганського облвиконкоаду. (сп!вавтор: Ю.О.бненко).
4. Подв{йний перехресний контроль морфогенеза сарком н'яких тканин з використаншш 1ктраоперац1йного експрес-цитолог!чного ана-л!зу // й 349 в1д 20.12.19а8. ВОЗ Луганського облвиконкоьу. (сп!в-автор: Ю.О.бнанко).
5. Метод Л1кування внутр1шньошк!ряних метастаз злоякЮних пухлин з ьикористанням безтолкового {к'ектора // & 350 в и 20.12„ 1988. ВОЗ Дуганського облвиконкоцу. СсШвавтор: Ю.О.бнэнко).
ПОДПИСАНО В ПЕЧАТЬ 23. 12. 02. ФОРМАТ 60x84/16. БУМАГА ТИП. № 3. ИГЧАТЬ ОФСЕТНАЯ. УСЛ. ПЕЧ. Л. 1. О. ТИРАЖ 100. ЗАК/ 8532. 06ЛАСТНЛ.Я ТИПОГРАФИИ, 348040 ЛУГАНСК. УЛ. ВАТУТИНА. 89-А