Автореферат и диссертация по медицине (14.01.03) на тему:Обоснования и эффективность энтеросорбции у обожженных пожилого и старческого возраста (клинико-экспериментальное исследование)

MiHicrepcTBo охорони здоров'я Укражи КиТвський державний ¡нститут удосконалення niKapie

Р Г 5 од

... На правах рукопису

i .'

Найда 1гор Володимирович

"ОБГРУНТУВАННЯ I ЕФЕКТИВН1СТЬ ЕНТЕРОСОРБЦЙ У ОПЕЧЕНИХ ПОХИЛОГО ТА СТАРЕЧОГО ВШУ /клшжо-експериментальне дослодження/"

14.01.03 - xipyprá

Автореферат дисертацн на здобуття наукового ступени кандидата медичних наук

kiiïb - 1996

Дисертащею е рукогшс

Робота виконана у вцдщенш опжв - УкраТнському отковому центр1 -Кк!зського науково-дослщного щстктуту гематологи I переливания кров! та в 1нститут1 геронтологи АМН Украши (м. Кшв),

НАУКОВ1 КЕР1ВНИКИ:

доктор медичних каук, професор Повстяний Микола Юхимович

доктор медичних наук, професор Западнюк В1талШ Гнатозич

ОФ1ЩЙН1 ОПОНЕНТИ:

доктор медичних наук, професор Радз1ховський Анатолй Павлович

доктор медичних наук, професор Черенько Макар Петрович

ПРОВ1ДНА ОРГАН13АЦШ:

Хармвський науково-дослщний шститут эагально! та невщгсладно! Х1рургп МОЗ Украши

заыданш спещал1эовано1 пчено! ради Д 01.12.03 при Кшвському державному шститут! удоскоиалення л!кар;в МОЗ Украши (254112, и. Ки!в, вул. Дорогожицька, 9)

3 дисертагцею можна ознайомитися у 61бл1отец1 Кшвського дерясавного гаституту удоскокалення Л1кар1в (м. Ки!в, вул, Дорогожицька, 9)

1996 р.

Вчений секретар спец;ал1зсвано1 вчено! ради кандидат медичних наук

Гвоздик М.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЮСЕРТАЦП

У зб)льшенн! виживання тяжкоопечених мае значения, передуем, розширення можливостей використання раннього оперативного л!кування (J.J.Burdge et al,1988; W.W.Monafo et al.1992) - основного методу попе-редження та л1кв1дацП системних порушень, яга складають сутн!сть оп!ково1 хвороби (Н.Е. Повстяной,1984; J.S.Cason.1981). Разом 1з тим ¡нфеадйн! процеси flcci залишаються найбшьш частою причиною розвитку важких гн1йно-септичних ускладнень та загибел до 45-60 % уражених (Г.П.Козинец,1992; K.Sittlng et al.1988; B.A.Pruitt. A.T.Mc.Manus,1392).

Особливо глибою порушення функц!онування життево важлизих органов i систем на Tni супутньо] BkoEoi гсатолопТ, ослабления адаптац!йних можливостей оргажзму виникають у oci6 похилого та старечого BiKy, ле-тальнють серед яких досягае 15-23 %, що у 2-3 рази перевищуе ана-лопчний показник серед дорослих опечених (В.М.Herd et а!, 1987; J.R.Saffle et al,1990).

Невиркиешсть проблем ефективного л1кування ендотоксикозу, насам-перед у опечених старших bikobhx труп (J.R.Merrel et al, 1987; C.E.H.Scoff-Conner,1990), та важлив!сть ¡нтоксикацП, обумовлено! bmictom травного каналу, котрий е резервуаром токсичних речовин р1зномажтноТ природи (Б.В.Втюрин i cniBa8T.,1983; С.А. Сморщок i сшвавт.,1986; E.A.Deitch et al.1991; N.I.Atyasott et al,1992; H.M..Dijkstra et al,1994, J.Hansbrough et al,1994), ставлять перед науковцями питания удосконалення ¡снуючих та пошуку нових методе детоксикацц. Серед останшх все б1льшого поширен-ня набувае ентеросорбця зокрема використання полюргансилоксанових адсорбент1в, представником яких е ентеросгель - гЩрогель метил-кремнево! кислоти (В.А.Знаменский i cnisaBT.,1988; В.С.Земсков i cniB-авт.,1988; А.В.Неделяева, Г.Я.Левин,1990; Ю.Н.Шевченко i cnieaBT.,1994).

У поширенШ ллератур! з оп1ково! патологП немае в!домостей, як1 б висв!тлювали функцюнальш характеристики систем ф1з1олопчно! детокси-каци i антмнфзюуйно! резистентности а також наукових обгрунтувань

доцшьност'1 використання ентеросгелю у комплексному Л1куванж опечених пожилого та старечого в!ку. Це обумовило необх1дн1сть вивчення в!кових аспекпв переб|'гу ошковоТ хвороби в умовах шнжи \ експерименту та ефективност1 застосування ентеросорбцЦ в комплексна терапи по-терптих.

Мота досл1дхсеннв - пол1лшення розультат1в л1кування хворих пожилого та старечого в:ку з ошками середнього I тяжкого ступежв важкосл завдяки виявленню вкових особливостей переб!гу оп!ково! хвороби та розробц) рационально! схеми використання ентеросгелю в комплексному л1куванн1 опечених.

Основы! занозит досл!джеина.

1. Вивчити деякз особливост! розвитку 1нтоксикац1 Иного синдрому I компенсаторних можливостей вщповда орган!Зму на огпкову травму у хворих похилого I старечого в1ку пор1вняно з дорослими потерп1лими;

2. Визначити та запропонувати для шмчного використання найбшьш 1нформативн1 д1агностичн1 критерИ, яй б дали змогу оц)нити важюсть ¡нтоксикацП, стан антим1кробно! резистентное^ орган!зму I прогнозувати можлив1 ¡нфекц1йн1 ускладнення у опечених похилого та старечого вку;

3. Дослщити в експерименп на молодих I старих щурах показники, щ,о характеризуют стан цзнтральних ланок природноТ детоксикац!? - кл!тинних мембран I м'1кросомальних монооксигеназ печЫки;

4. Виявити особливост1 переб!гу оп1ково! хвороби та ефективн1сть гастроштестшально! сорбцм за допомогою ентеросгелю у потерп'ших старшого вдового контингенту;

5. Розробити патогенетично обгрунтовану методику ентеросорбцД у л1куванн1 пац1ент!в похилого I старечого в1ку э оп1ковою хворобою середнього I тяжкого ступенга важкосл та дорослих хворих з оп!ковою хворобою середнього ступеня важкост!.

Новизна достижения-

1. Вперше вивчено дежа в1ков1 особливост! ендотоксикозу при ош-ковШ хвороб! у сю б старших в^кових груп.

2. За допомогою комплексу бюх1м1чних, ¡муноферментних та ¡мунолопчних досл:джень вперше одержано дам, яю характеризую™ стан антитоксично! рззистентносп та ¡мунолопчно! реактивное^ у опечених пожилого та старечого в!ку.

3. Вперше встановлено прогностичну значуцусть основних параметр^ ендогенно! ¡нтоксикацИ I природних фактор!в анти1нфекц1йно! рези-стентност! для гератричного контингенту потерп!лих.

4. Вперше визначено особливост! функцюнування систем природно! детоксикацп у старих тварин пщ час отковоТ травми \ вплив на них енте-росгелю.

5. Вперше доведено ефективн!сть детоксикацП I неспециф!чноТ ¡мунокорекцИ при використанн! ентеросгелю для пац|'енлв похилого \ старечого в1ку з оп!ковою хворобою 1 здгёснено науковий пщхщ до розробки рацюнально! схеми гастроштест!нальноТ сорбцм ¡з застосуванням цього препарату.

Теоретчне знпченнна результата яоспЬпження.

1. Встановлено деяга вков! особливосл патогенезу отково! хвороби у ос1б похилого та старечого в!ку.

2. Выявлено найбшьш уразлив1 ланки системи детоксикацП та ан-ти1нфекц!йно1 резистентносл серед герштричного контингенту потерпших з ошковою хворобою середнього I тяжкого ступемв важкостк

3. Визначено значущ!сть основних показниюв ¡нтоксикацЛ, антитоксично] резистентносп та ¡мунолопчно! реактивност"! для прогнозування ¡нфевдйних ускладнень 1 насгёдив отково! хвороби у потерпших похилого I старечого В1ку.

1. Розроблено комплекс загальноклМчних, бюжмНних, ¡муноферментних та ¡мунолопчних теслв, як! характеризую™ законом1рност| переб1гу ошково! хвороби у оаб старших вкових груп I дають змогу оцЖити ефективнсть П лкування.

2. На тдстав1 шн1ко-експеримектального матер1алу обгрунтовано доц)льн!сть проведения ентерально! сорбци у комплексному л!куванж опечених старших вжових труп э раншх строгав ошково! хвороби.

3. Використання ентеросгелю у комплексному л1куванн1 опечених ак-тив:зуе процеси репаративноТ регенерацП, зменшуе в 1,7 раза юлыасть ¡нфекц!йних ускладнень серед ойб пожилого I старечого в!ку, скорочуе термж перебування у стац1онар| хвор их з поверхневими огмками на 29 % I на 20 % - з глибокими ураженнями.

4. Достугшсть, ефективмсть, «{¡¡зюлопчжсть методу детоксикацп з ви-користанням ентеросгелю дае змогу застосовувати його не лише у спе-щагазованих опкових центрах, але й у хфурпчних в!ддшеннях районних I м1ських л!карень.

Впровадження наукових розробок у практику. Запропоноваш ме-тоди д1агностики, розроблену методику лкування от'ковоГ хвороби впро-ваджено у ммчну практику Республ1канського оптового центру \ бтьшост! обласних оп1кових в1дд1лень. Метод ентеросорбц», заснований на прий-манш ентеросгелю, використовуеться для л^кування опечених у районних I м!ських закладах охорони здоров'я б!льшост1 областей Укра1ни.

АпробвШя результата досл!дження. Основн! результати дослщ-жень за темою дисертацП доповщано та обговорено на зас!даннях вкспе-риментального сектора 1нституту геронтологи АМН Украши (1993, 1995), школи-сем1нару комбуст1олог1в УкраТни (м. Хмельницький, 1993), науково! конференцй молодих вчених 1нституту геронтологи АМН Укражи (1994), I (XVII) зЧзду х!рург!в Укражи (м. Льв1в, 1994), IX М1жнародного конгресу комбустюлопв (м.Париж, 1994).

Дисертац1ю апробовано на розширеному зас1данн1 експерименталь-ного сектора 1нституту геронтологи АМН Укражи (м. Ки1в), вщщлу терм1чно1 травми - УкраТнського оптового центру - КиТвського НД1 гематолог!! I пе-реливання кров!.

Пубп1каи1Г результате досл/дження. За матер1алами дисертаци опубгаковано 11 наукових роб!т, видано ¡нформацШний лист. Матерали

дисертаци використовуються у викладанн! тематичного циклу "Оп1ки та Тх наслщки" у КД1УЛ.

розд!л1п, заключно? частини, висновк!в, практичних рекомендаций I списку використано! штератури, що мютить 344 джерела. Роботу викладено на 139 стор!нках машинопису, 1люстровано 51 рисунком та 57 таблицями.

лисертац!Т. Автором розроблено програму ентеросорбцп у ос!б похилого I старечого в(ку з огиковою хворобою середнього та тяжкого ступен!в важ-кост!, визначено критерн ендогенно! 1нтоксикац[1 та природних фактора ан-тишфекц|'йно! резистентности вивчено ефектившсть запропоновано! про-грами Л1кування. Автором велося 85 % обстежених з оп!ковою хворобою, яким виконано 112 операц'й пересадки шири. Внесок у здйснення експериментальних дослщжень становить близько 60 %. У сп!льних друко-ваних працях автору належить майже 75 % ¡дей та розробок.

1. У потершлих похилого та старечого в1ку з ошковою хворобою середнього I тяжкого ступежв важкосл вираженють ¡нтоксикат'йного синдрому I порушення функцюнування систем антитоксичного захисту бшьш значш, жж у дорослих пат'енлв з такою ж за площею ошковою травмою.

2. Порушення центральних ланок природно! детоксикацл, що спо-стер1гаються п1д час розвитку патолопчного процесу при експеримен-тапьшй оп!кое1й травм!, реапзуються на тл1 низки метаболЫних I струк-турних порушень \ е б!льш вираженими у старих тварин.

3. Включения ентеросгелю в комплексну терапто отковоТ хвороби послаблюе ¡нтоксикащю I пол1пшуе анти1нфекц!йну резистентность организму з кращим ефектом у опечених ос|б середнього о:ку та у молодих тварин.

4. Запропонований доступний фююлопчний сорбц1йний метод де-токсикацН з використанням ентеросгелю поширюе можливост! еферентноТ терапп у потерпших похилого I старечого В1ку з ошковою хворобою середнього I тяжкого ступежв важкосП, а також у дорослих з ошковою хворобою

!Г. Диссртац1Я складаеться а вступу, 6

свреднього ступеня важкосл, покращуе nepeöir i наслЩок oniKOBol патологи.

ОБ'еКТ, МЕТОДИ ТА МЕТОДОЛОГ1Я ДОСЛ1ДЖЕННЯ

КлЫчну частину роботи виконано на ochobí спостережень за 159 хво-рими, яких було госп'иагкзовано в Укра1нський опковий центр за nepiofl з грудня 1991 р. дожовтня 1994 р.

У контрольж групп включено: а) 65 пащ'ент похилого i старечого в:ку (зг1дно класиф1кац11 ВООЗ до них належать ж1нки bíkom за 56 poidB, чолоб1ки, яким б'шьше шж 60 роюв) з обмеженими за площею ошками (50 ос!б) та посттравматичними ранами (15 oci6), котрим надавалися мюцеве л!кування ран i симптоматична терап)я та чи! показники були прийнял за середн1 величини для людей похилого I старечого в!ку. Ц! пац1енти склали К групу (К гр.) ; б) 26 дорослих потерпших з опковою хворобою (17 чолов1'йв, 9 жшок, середжй вИсяких становив 36±1,5 р.), як! склали КД групу (КД гр ); в) 25 naLtíGHTiB похилого i старечого в!ку э отковою хворобою (8 чолов!к1в, 17 ж!нок bIkom 65±1,9 р.), як! ув!йшли до КС групи (КС гр.).

Ochobhí групи становили пац!енти з ошковою хворобою: а) 21 дорос-лий опечений (16 чоловмв. 5 жшок bíkom 32±2,1 р.) - ЕД група (ЕД гр.); б) 22 потерпших похилого i старечого аку (9 чолошюв, 13 жшок, середн)й bík яких становив 66±2,9 р.) - ЕС група (ЕС гр.).

За норму прийнято значения показниюв 23 практично здорових oci6 bíkom bía 18 до 40 poidB.

У хворих КД гр. за наявност) тшьки поверхневих oniWB (8 ociö) площа oniwB становила 23±1,6 %, а у тих, як1 мали поворхнев! I глибок1 рани (18 oci6), - 21±1,3 %, з них - 9±1,5 % займали глибои огаки. Вщповщно у nauieHTÍB ЕД гр.: 10 ocl6 - 23±2,6 %. 11 oc¡6 - 24±1,7 %, серед них глибок! рани займали 8±1,1 %; Серед хворих КС гр. було 8 ociö, яю мали тшьки поверхнев! рани площею 18±2,0 %, 11 ociö, котр) вижили, з поверхневими i глибокими oniKaMH, заггшьна площа яких становила 18±1,8 %, включно з глибокими ураженнями - 7±1,2 %, I 6 ociö, котр! померли, за наявност1

16±1,1 % огшв, ¡з них глибок! рани становили 8±0,8 %. Серед опечених ЕС гр.: 7 осмб ¡з загальною площею ран 21±2,3 %, 13 оа'б, яю вижили, мали ошки ШАБ ст. площею 19±1,4 %, з них глибою рани становили 7±1,0 %, 2 особи, як! померли, з глибокими \ поверхневими ранами площею 19±2,6 %, включно з глибокими ураженнями - 9±0,5 %.

Зпдно з ¡ндексом важкост1 ураження (1ВУ) з урахуванням вковоТ пер1одизац1! за практично тако! само! площ) оп!ку у хворих середнього в1ку розвивалась опжова хвороба середнього ступеня важкосл (1ВУ вЩ 30 до 60 од.), а у пац!ент1в старших в1кових труп - откова хвороба середнього (1ВУ в1д 15 до 30 од.) та тяжкого ступежв важкост1 (!ВУ вщ 31 до 45 од.). Вщмшностей у показниках стану хворих похилого I старечого в!ку з дозною важюстю о п'! ко во! хвороби не виявлено.

У потерп!лих з оп1ковою хворобою найчаспше причиною ошюв було полум'я (81,7 % випадюв) та кип'яток (26,6 % опечених) за в!дсутност1 р>зниц1 м'1ж контрольними I основными трупами.

Уш хворих основних груп, переважну кшьюсть (78,4 %) пац1ентш контрольна груп госттал1зовано у перип 24 години теля травми, 9,8 % -через 2-3 доби, 11,8 % - через 4-6 дб.

Патентам з оп!ковою хворобою надавалося комплексне загальне та мкцеве л1кування. Патентам, яет поступили першо! доби, надавалася па-тогенетично обумовлена протишокова трансфузйна та медикаментозна терапю, спрямована на нормал1зац1ю судинного тонусу, зменшення про-никливосл судинно! стшки, оптим1зац!ю агрегатного стану кров1, полтшення функщ"! мюкарда та жших життево важливих оргаМв, корекц1ю кислотно-лужного середовища. ГИкування гостро! огаково! токсемП включало використання базисно! трансфуз!йно! терапП з метою детокси-кащ'Т та корекцп основних параметр^ гомеостазу, багатокомпонентно! ге-мотерапм, цтеспрямовано! антиб!отикотерапП, медикаменте адаптивно! неспециф1чно1 ди, череззондово! ал!ментацП харчовими сумшами I засобш симптоматично! терапН.

Потергпл! основных труп у комплексному л1куванн! отково! хвороби одержу вали ентеросгель. Препарат призначався 3-4 рази на добу у перервах м1ж вживаниям Тха I медикаменте (за 1,5-2 години \ не ранше нвк через 2 години пюля 1ж1), починаючи з друго! доби пюля травми. Добова доза лгарського засобу становила 60-90 г, тривалють курсу 10-14 Д1б.

Для вир'илення поставлених задач було використано кл!н1чн1 спосте-реження, а також гематолопчн, б10Х1М1чн|', ¡муноферментж, цитох!м1чн1 ме-тоди досл/дження периферийно? кров! опечених.

До клМчних спостережень входили таи: частота та характер м)сцевих I загальних ускладнень отково! хвороби, строки першо! аутодермопласти-ки, стутнь приживления пересаджених шмрних лоскуте, суб'ективний стан хворого, тривалють л1кування, частота летальних наслщюв.

Для визначення ршня ¡нтоксикац)! вивчали лейкоцитарний ¡ндекс 1нтоксикацП (ЛИ) за методом Я.Я.Кальф-Кагёфа в модиф1кацн АЯ.Фщенка I С.Д.ХМча (1989), рвень пептидт середньо! молекулярно! маси (ПСММ) - за Г.А.Рябовым I ствавт. (1986), вмют циркулюючих ¡мунних комплекав (Ц1К) - за методом \Z.Hashkova (1977), ф1бронектин плазми кров1 (ФН) - за допомогою ¡муноферментно! тест-системи (1986). Визначення активносп кис л их протежаз (КП), альфа-1 -жп'б1тора протежаз (а,-1П) I альфа-2-макроглобулжа (аг-МГ) здшснювали за методом К.М.Верем:енко та сгававт. (1988), токсинзв'яэуючу спроможнють бшюв плазми кров) (ТЗСБП) оцшювали за методом С.И.Чечера (1975). Л1мфоцити видтяли за методом АВоуит (1968), илыость Т-л1мфоцитт (Е-РУК) I В-л1мфоцит1в (ЕАС-РУК) вщпов!дно за методом К/иопс1а1 (1972) I АМ.Чередеева (1981). За допомогою НСТ-тесту, що визначався зПдно О.Рагк ег а1. (1988), вивчали киснезалежний метабол1зм нейтроф!льних гранулоцитш (НГ), а Тх ферментативну здатнють ощжовали за активнютю лужно1 фосфатази (ЛФ) - за L.Kaplow (1968) I м!елопероксидази (МПО) - за Грехем-Кноллем (В.А.Бутенко I сгававт.(1974). Поглинаюча здатнють НГ визначалась за С.Г.Потаповою (1977) з обчисленням процента фагоци-гуючих кпггин (ПФ) та фагоцитарного числа (ФН).

Експеримвнтальна частиня роботи виконана на 94 молодих (6-3 м!с) I старих (26-28 м|"с) нелМйних бших щурах-самках. При цьому враховано, що показники щур!в в!ком 6-3 мю не в!др1зняються за величиною вЩ по-казнийв дорослих щур1а.

Тварини подтвно на так) групи:

- 1нтакгн1 молод1 (//И) - 8 тварин, ¡нтакгт стар! {1С)- 8 тварин;

- контрольн'| молод (КМ) - 18 тварин, контрольн) стар! (КС) - 22 тварини;

- дослан! молод! (ЕМ) - 19 тварин, дослан! стар! (ЕС) - 19 тварин.

Показники тварин 1М та 1С труп приймалися за норму.

Олжова травма площею 18-20 % поверх^ т!ла у тварин дослщних та контрольних труп запод1ювалась накладанням на еп!льовану д!лянку тулуба метал1'чно! пластини розмрами 3x2 см, нагр!тоТ до температури 280-300 °С при експозицД 5-7 секунд, що спричинювапо оп!к ША-ШБ ступеня. Травму завдавали п'щ наркозом. Площа рани визначалась за формулою Мейо-Рубнера (Н.И.Кочетыгов (1964).

Контрольним тваринам не надавалося н!якого л'|кування, дослщним -за допомогою зонду у шлунок вводився, починаючи з друго! доби п!сля травми, ентеросгель добовою дозою 1 г на 1 кг маси тварини.

У випадку введения сорбенту протягом п'яти д1б, досл!дження вико-нувапись на сьому добу (по 8-9 дослщних ! контрольних тварин), а коли тривал!сть л!кування стачовила 14д|'б - досл1дження проводились на 21-шу добу (по 8-9 контрольних I дослщних щур!В). Одночасно вивчали показники 2-3 тварин з р!зних труп. Щур!в виводили з експерименту способом декагптацн пщ короткочасним еф1рним наркозом.

Активн!сть I вмют <фермент!в м!кросомального окисления печ!нки виз-начали у м1кросомальн!й фракцД. Вмют цитохрому Р-450 вивчали за методом Т.Отига, К.За1о (1964), докладно описаним И.И.Карузиным та А.И.Арчаковьм (1977). Активн!сть ам!нопериндеметилази (Адази) виз-начали за Р.БМге! е! а!. (1966) у модифжац!! А.И.Арчакова! сшвавт. (1968), активность ан^н-Ы-п'дроксилази (Агази) - за методом Н.И.Карузина та А.И.Арчакова (1977), редуктазну активн!сть м1кросом печ!нки - за О.РаИпег

(1963) та D.L.Roering et al. (1972), вМст б1лка у м1кросомшй фракцн - за методом O.Lowry et al. (1951). Активнють алан!нам1нотрансферази (АлАТ) i аспартатамжотрансферази (АсАТ) сироватки Kpoai визначали за допомо-гою набору xiMiHHWx реактив "So-тест" (ЧССР).

Цифров'| дан1 кл1н1чних i експериментальних дослщжень оброблено методом вар1ац|йно! статистики (Ю.И.Иванов I О.Н.Погорелюк, 1990) за догтомогою персонального комп'ютера IBM PC/AT з використанням про-грами STATGRAPHICS. Оц|нку достов1рност1 Mix процентними характеристиками альтернативних сукупностей здйснювали за методом, описании М.П.Деркач та сп1вавт. (1977).

OCHOBHI РЕЗУЛЬТАТЫ ДОСЛ1ДЖЕННЯ

Встановлвно, що у oci6 похилого та старечого BiKy (К гр.) мае.мюце зб1льшення у 3,3 раза пор1вняно з нормою активное™ КП i в 1,5 раза (р<0,001) - р!вня Ц1К на тл! незмшних значень антипротеогётично! актив-носл (аг1П i аг-МГ), що е евщченням переважання у ц!еТ bikoboT групи процесс катабол1зму. Зниження у них ТЗСБП до 65 % I ФН до 70 % (р<0,01) вщносно показниюв здорових людей характеризуе невисои пластичн1 мож-ливост! орган!зму i эначне змэншення ступеня Йога анти1нфекц1йно! рези-стентност!

У третини пац!ент1в К гр. визначено також тдвищення активност! арпнази. Набагато вищими у переважно! бшьшост1 з них лоршняно з нормою е i середн! значения ЛИ - у 1,9 раза, ПСММ - на 60 % (р<0,05), що обумовлено, на наш погляд, наявыстю хрониноТ патологи. XpoHisui захво-рювання серцевосудинно], сечестатево! систем та органа дихання Д1агностовано у 85 % oci6 К гр.

Проведен! досл1дження переконливо свЩчать про наявн1сть у пац1ент!в з отковою хворобою вираженого ендотоксикозу вже у ран Hi строки шеля травми. На це вказуе, насамперед. показник ЛИ. Особливо високий йога р|'вень спостер:гався на 6-7-му добу nlcrm травми у хворих КС гр. У и)й rpyni BiH не т1льки у 3,2 раза (р<0,001) перевищував норму, але й у 1,4 раза (р<0,05) - показники пацент!в КД гр. У опечених КС гр.

величина ЛИ ¡ на 19-21 -шу добу в 1,7 раза (р<0,05) перевищувапа показ-ник пацюнтш К гр. Серед oc¡6 середнього sïicy р!вень ЛИ зменшувався з б-7-í доби. Аналопчж змжи виявлено ¡ при визначенн1 у них величини ПСММ, тод1 як у потерпших КС гр. ïx р1вень залишався високим на 8-7-му, 9-11-ту i 19-21-шу добу з моменту травми, дор1внюючи вщповщно 240 , 248 i 215 % в!д норми.

У хворих, яю приймали ентеросгель [ЕС гр.), ЛИ був у 1,7 раза (р<0,05) нюкчим за контроль™ значения, починаючи з 9-11-Î доби, а на 1921 добу дор!внював значению пац1енлв К гр. У потертлих ЕД гр. на 19-21-шу добу bíh наближався (р>0,05) до норми, а у хворих КД гр. все ще залишався у 2,1 раза (р<0,05) вищим за норму.

Встановлено, що використання ентеросгелю дае змогу зменшити концентрацт ПСММ поршняно з контролем на 18 % (р>0,05), починаючи з б-7-ï доби, Í3 збтьшенням р1зниц! на 9-11-ту i 19-21-шу добу в1дпов!дно до 32 i 35 % (р<0,05). Це значною mí рою послаблюе ïx пошкоджуючий вплив на miíthhhí та субштинж мембрани. Haïui даж евщчать, що показники Л!1 та ПСММ можуть використовуватись i як критер!й адекватност1 та ефектив-hoctí MicueBol та загальноТ Tepaniï, прогнозування nepe6¡ry onikobot хворо-би.

Показником детоксикуючо! спроможносл оргажзму та ступеня ау-ToiMyHHoi arpecü е bmíct Ц1К. У контрольна rpyni опечених похилого та ста-речого в1ку величина Ц1К була особливо високою на 9-11-ту добу п!сля травми, становлячи 238 % вщ норми, 156 % вщ показника пацгёнтш К гр. i 126 % вщ показника хворих ЕС гр., мало змЫюючись на час останнього терм1ну досл1дження (203 % вщ норми). У хворих КД гр. максимум р1вня ЦК (у 2,6 раза перевищував норму) спостер1гався на 6-7-му добу ¡з зменшеннямдо 159 %, пор!вняно з нормою(Р<0,05) на 19-21-шу добу.

Изниия мЬк контропьними i основними трупами cnocTepiranacn, починаючи з 9-11-ï доби, ¡з кращим ефектом cop6ulftHoî Tepaniï у oc¡5 середнього BiKy (на 19-21 -шу добу р!вень Ц1К перевищував норму (Р<0,05) у опечених основно! групи середнього BiKy у 1,2 раза, а похилого i старечого BiKy - у 1,6 раза).

Послабления ушкоджуючо! дн надлишково! юлькост! пром!Жних I йнцевих продукте метабол1зму, м!кробних токсин1в та Ыших субстрат!в ¡нтоксикац|йного синдрому гид впливом ентеросгелю виявляеться у динам! ц1 активност! арпнази - маркерного ферменту п1двищення проникли-восл клпин печжки та гепатоцитол1зу, що яскраво засвщчили показники хворих пожилого та старечого в!ку. Середн! величини активност! арг!нази у контрольна грул1 опечених цього в1ку перевлщували показники хворих основно! групи починаючи з 6-7-1 доби теля травми, що е в1ропдно значущим для ус1Х потерпших ¡з несприятливим переб!гом хвороби, а на 19-21-шу добу - для уса хворих КС гр.

Результати дослщжень евщчать про значн! зм!ни балансу системи "протеол!з-антипротеол1з", що були наШпьш характерными для лотерп1лих старших В1К0ВИХ труп. У контрольна груп!, незважаючи на пщвищення у 2 рази вщносно норми активное^ б!лка гостро! фази а1-1П протягом двох тижн1В теля травми, спостер(гався незмшний, поршняно з нормою, ршень а2-МГ на тл! високо! активност'1 <П. Остання досягала майже триразового збшьшення вщносно значень К гр. на 9-11-ту добу I мало зменшувалась, залишаючись у 7 раз!в вищою за норму на 19-21-шу добу, що св1дчило про продовження процеав некрол!зу.

В основжй груш максимальна активн!сть КП (654 % вщ норми) виз-началась на 6-7-му добу в перюд початку вщторгнення некротичного струпа, а на час активного формування грануляц1й була у 2,1 раза меншою за показники хворих КС гр. До певно! мфи под!бж прояви, але значно менил за своею виражеистю, мали м!сце I серед ос1б середнього в!ку.

Слщ зазначити, що у 32 % потерптих КС гр. I 18 % опечених ЕС ф. активн1сть а,-1П та бтка друго! л1н11 захисту аг-МГ знижувалась у 1,8-2 рази, що, як виявили шншин спостереження, було евщченням послабления захисних можливостей орган!зму на тканевому р!вн1 I несприятливого завершения ошковоТ хвороби.

Проведения комплексно! терапК з включениям ентеросгелю за-безпечувало бшьшою м1рою, н1ж у хворих контрольних груп, збалансо-

ван1сть складно! протеазно-антипротеазно! системи сироватки кров!. Вод-ночас слщ зазначити, що I у потерпших пожилого та старечого в1ку виз-начапьну роль у цьому вцугравало активна хфурпчнв очищения оп!кових ран в!д нвкротичниж тканин, яке в свою чергу значно краще виконувалось у опечениж основних груп.

Довол! 1нформативним е також визначення вм!сту опсон1ну ФН та ТЗСБП кров), значения якиж зменшувались серед ус!х опечених, починаючи з 3-4-1 доби т'сля травми, I залишались низькими в!дносно норми (р<0,01) протягом трьох тижнш у потерпших КС гр. Серед хворих ЕС гр. величина ФН зб!льшувалася (р<0,05) пор1вняно з показником КС гр. лише на 19-21-шу добу. У вс!х хворих, пк1 П1зн!ше померли, визначалось зниження р!вня ФН, а у тих, хто видужував, - поступове його пщвищення.

Под1бним чином змжювалась I ТЗСБП кровк Водночас ! серед хворих пожилого та старечого в!ку, яю одержували у комплексна терапП оп!ково! хвороби ентеросгель, показники ТЗСБП I ФН залишались майже вдв(Ч1 нижчими (р<0,05) за норму, стаючи тотожними показникам пац1ент!в К гр.

Оп1кова травма призводить до порушення й !нших механ!зм1в, безпо-середньо вщповщапьних за антиЫфекцЮну резистентн!сть орган1зму.

Нами виявлено, що функциональна неповноцжнють кл1тин фагоцитарно! системи (порушення м1кроб!цидност!), пригмчення кл1тинних механ1зм1в ¡мумтету - одна з основних причин неспроможносл оргажзму опечених обох в1кових груп запоб!гти генерап1зац11 1нфекц!1. Насамперед це сто-суеться ос!б пожилого та старечого аку.

Значне понижения активное^ МПО - на 39 % (р<0,001) вщ норми на тл! незмтного НСТ-тесту I пщвищення значень Пф та ФЧ вщповщно на 39 I 53 % (р<0,02) пор!внянно з нормою, виявлен! у ос1б похилого та старечого в!ку (К гр.), св!дчать , з одного боку, про п!двищений захват чужорщних агента, а з ¡ншого - про недостатне вироблення фактор!в м!кроб!цидност1

Визначення у ранн! строки внутр1шньокл!тинно1 МПО нейтроф!льних гранулоцит1в виявило незначне зростання П актионост! у в!дпов1Дь на травму серед хворих похилого та старечого в!ку з наступним зниженням у опечених КС гр., особливо на 9-11-ту добу, - до 73 % в!д норми (р<0,05).

У oci6 з несприятливим nepe6iroM oniKoeo! хвороби - до 60 %, на rni най-вищого на цей час НСГ-тесту, що досягав 125 % В1'д значения oci6 К гр. i залишався високим надап!. Це свщччть про гидвищену продуюдю Пдроксильних радикал!в та шших продуете неферментативного вшьиорадикального окисления (А.Н.Маянський, 1987) i супроводжуеться послаблениям антим1кробних властивостей НГ та пошкодженням мембран, ¡нактивац|'ею чи трансформацию фермеитш. Якраз у цей час, як сш'дчать клМчн! дан! та 6ioxiMi4Hi показники, спостер!гався л!к 1нтоксикац!5.

У хворих ЕС гр. величина активности МПО на 9-11-ту та 19-21-шу до-бу порвняно з показником КС гр. була вищою вщповщно на 39 % (р<0,05) та 15 % (р<0,1) з одночасним поступовим зменшенням величини НСТ-тесту починаючи з 9-11-1 доби. У контрольна rpyni потерп!лих похилого та старечого BiKy пор1вняно з хворими ЕС гр. на 9-11-ту добу е нижним на 27 % (р<0,05) i значения ПФ. До 19-21-1 доби ця р1зниця, хоч I зменшувалась, але все ще становила 17 % (р<0,1) при однакових значениях ФЧ, що пе-ревищували на 69-81 % (р<0,001) норму I на 10-18 % (р<0,1) показник хворих К гр. протягом усього перюду досл1дження.

Виявлена нами пщвищена спроможн!сть НГ до захоплення сторонньо-го матерапу перевищуе, внаслщок недостатньоТ активности МПО, функцюналш можпивосп фагоцит! в i супроводжуеться розвитком внутршньоюнтиино! патолог!! та формуванням м"1кроагрегат1в при Пперактивност! мембран НГ, що встановлено Г.П.Козинцем (1992) у хворих середнього sitcy з оппсами тяжкого та вкрай тяжкого ступемв важкосл. Ця нев1Дповщн!сть була значно меншою у опечених середнього BiKy, особливо в основшй rpyni.

Забезпечуючи суттеве зменшення токсично! д11 на НГ периферично! KpoBi, ентеросорбц|я слрияла формуванню бтьш адекватно! вщповй на специфнж MiKpoöHi антигени.

Змши к/итинних MexaHisMiB захисту полягали у зменшенн! з перших джв пюля травми к1лькост1 Е-РУК як у абсолютному вщнсшенж, так i у вщносних величинах серед лотерптих обох bikobhx груп до 50-60 % вйносно норми при незм!нному BMlcTi ЕАС-РУК. Для абсолютного BMiCTy Е-

РУК е характерною наявжсть в1дм1нностей (р<0,05) м1ж значениями контрольна та основних труп на 9-11 -ту добу: показник КС гр. становив 78 % вщ показника ЕС гр., КД гр. - 80 % вщ значень пац|'ент1в ЕД гр. У дорослих опечених контрольно! та основно! груп на йнець третього тижня абсолют-ний вм!ст Е-РУК наближався до норми, у той час як серед хворих КС гр. вж становив 68 % (р<0,05) пор!вняно з нормою та був на 20 % (р<0,1) мен-шим вщ показника хворих ЕС гр. Приблизно такою ж була рзниия I вщносних значень.

Зниження к1лькост< Т-л1мфоцит1в до 50 % I менше пор1вняно з нормою разом з пригнченням функционально! активност! НГ передували розвитку 1нфекц1йних ускладнень, передуам серед ос!б похилого та старечого в!ку. Коплексне л1кування з використанням ентеросгелю спричинило позитивну динам|'ку истинного ¡мужтету I забезпечило бшыи ефективний захист хворих' у перюд очищения огокових ран вщ некротичних тканин I пщготовки гранулюючих ран до аутодермопластики.

Попереджаючи надм'|рне антигенне перевантаження ¡мунно! системи, спричиняючи неспециф1чний 1мунокоригуючий вплив, ентеросгель по-слабпюе ендотоксикоз та надае змогу оптим1зувати спрямовану ¡мунокоригуючу терашю.

Включения ентеросорбци у комплекс л!кування опечених середнього в!ку з ошковою хворобою середнього ступеня важкостг та потерп!лих старших в1кових груп, у яких така сама за площею I глибиною ураження травма спричиняе откову хворобу середнього та тяжкого ступемв важкост!, спри-ятливо позначалося на н переб!г/, що спричиняло зменшення частоти за-гальних 1 мюцевих ¡нфекщйних ускладнень (рис. 1): в 1,4 раза (р<0,1) серед дорослих хворих I в 1,7 раза (р<0,05) - серед опечених похилого та старечого в1ку на тл1 приблизно однаково1 етлькост! супутн1Х захворювань у останНх (К гр. -81 %, КС гр. - 84 %, ЕС гр - 85 %). Привертае увагу також зменшення у 2 рази (р<0,05) частоти поб!чних реакций на трансфузШну терашю I менша вираженють ?х проявш серед сс1б старших вкових груп. Проведен! досл'щження ч(тко вказують на наявжсть прямо! кореляцП мЬк вищерозглянутими показниками I клшИним переб!гом хвороби.

Рис.1 ЧАСТОТА ЗАГАЛЬНИХIМ1СЦВВИХ1НФЕКЦ1ЙНИХ УСКЛАДНЕНЬ (%)

2 7 1 а

7 6

от к а сп Е д ¡5П£~с 57с

г р ._г р ._г р ._г р .

Визначено, що у хворих, як! одержу вали ентеросгель, спостер/гався бшьш сприятливий переб:г ранового процесу. На декшька дб скорее проводилась перша аутодермопластика: 22±0,8 доби проти 27±1,0 д!б (р<0,01) серед хворих середнього в!ку; 27±1,0 д1б проти 31±1,7 д|б (р<0,1) серед опечених похилого та старечого в>ку. Дещо бшьшою була площа ау-тошири, що пересаджувалась ™д час одме! аутодермопластики: на 30 % (р<0,1) у дорослих хворих, на 18 % (р>0,05) у потерпших похилого та старечого в!ку. У них виявлено менший Л1зис пересаджено? шири, бшьш активна крайова та острвкова ештел'1зац!я. Це сприяло прискоренню строив репаративно! регенсрацн та вщновлення втраченого шюрного покриву: пе-ребування у стац|онар|' (рис. 2) пац|енлв середнього в1ку скоротилося на 16 % (р<0,001) за наявносл поверхневих опта I на 23 % (р<0,02) - у потерпших з глибокими опками; для хворих похилого та старечого в!ку -вщпов'щно на 29 % (р<0,001) I на 20 % (р<0,05). Позитивний вплив ентеро-сорбци виявився 1 у зменшенм в 2,4 раза летапьносп (р>0,05) серед опечених старших в1кових груп.

гр. гр . гр. гр.

Експериментальна частина роботи сприяла вивченню важливих ланок патогенезу оп1ково! хвороби, як1 неможливо виконати у клМчних умовах. Результата проведених дослщжень свщчать про зниження (р<0,05) у рани строки г1дроксилазноТ (54 % I 68 %) I деметилазно! (67 % I 63 %) актив-носл м1кросомальних оксигеназ печжки серед щурш КМ ! КС груп в1дпов1дно, пор1вняно з аналог1чними показниками 1нтактних тварин, за вщносно стабтьного р!вня актипност! АМОЯН-цитохром С редуктази. Це в!дбувалося на тл1 зменшення вм1сту цитохрому Р-450 лише у молодих тварин, що становив 77 % вщ показника щур1в 1М гр. (р<0,05). На21-шу добу в цих трупах активнють Агази була вже в 2,5 раза нижчою за показ-ник тварин 1М I 1С гр., а активнють Адази, незважаючи на деяке зб!льшення, запишалась нижчою (р<0,05) за р1вень активност! 1нтактних тварин на 20 % (КМ гр.) ¡14 % (КС гр.) при достовфно низькому вмют! цитохрому Р-450 у молодих щур!в (63 % в!д норми) I тенденцП до його зменшення у старих щур('п (73 % вщ норми).

Використання ентеросгелю сприяло п!двищенню активност! АДази на 17 % (р<0,1) у старих I на 21 % - у молодих (р<0,01) тварин, пор1вняно з контрольними значениями, починаючи з 7-1 доби, та на 23 % (р<0,02) - серед щурш ЕМ гр. на 21-шу добу. У останжх цей показник досягав нормальних величин. У старих тварин спостер!галося майже однакове зб1-льшення активност! цього ферменту в контрольной та основжй трупах. На час останнього досл!дження вона дор!внювала 86 % у перших I 87 % -у других порвняно з нормою (р>0,05). На цей час активнють АГази збшьшувалася на 90 % у тварин ЕМ гр. I на 80 % (р<0,01) у щур!в ЕС гр. в!д значень контролю, становлячи в!дпов!дно 75 % I 70 % вщ показниюв Ытактних тварин. ГНдняття активност! '(р<0,001) фермент!в пере-амшфування (АлАТ, АсАТ), що характеризують гепатоцитол!з, було б!льше виражено, пор!вняно ¡з значениями ¡нтактних тварин у старих щур1в, I ста-новило для АлАт 253 %, у той час як для тварин КМ гр. - 199 %, зали-шаючись високою I на 21-шу добу (КМ гр. - 144 %, КС гр. - 191 %).

У щурщ, котрим вводили ентеросгель, активнють зазначених ферменте помто зменшувалась. Р1зниця ставала в!дчутною вже п!сля

п'ятиденного вживання сорбенту. Активнють АсАТ I АлАТ у молодих контрольных щур!в була в 1,4 раза, а у старих - вщповщно в 1,2! 1,4 раза ви-щою (Р<0,01), нЬк у тварин, яких Л1кувапи. Особливо виразно д1я ентерос-гелю проявилась на 21-шу добу у молодих тварин, коли р!вень ферменпв зрдвнявся з показниками норми та був на 30 % нижним (р<0,01) вщ показ-ника контрольних щурв. У тварин ЕС гр. акгивн!сть фермент1в теж до-стов!рно зменшувалась вщносно показника щур!в КС гр. (31 % для АлАТ, 18 % для АсАТ), але перевищувала норму: АлАТ - на 32 % (р<0,001), АсАТ - на 10 % (р>0,05).

Динамжа показнимв системи мкросомального окислення печЫки I б!ох1м1чних констант узгоджувалася з яюсними I юлыасними (на 21-шу добу теля травми) характеристиками ранового провесу.

У тварин ЕМ гр. на 21-шу добу площа рани дор|внювала 56 % вщ первинно! (р<0,001), а струпа - 17 %, в той час як у контрольних тварин -вщповщно 83 % I 68 % (р<0,01) з вфопдно значущою фзницею м1ж показниками основно! I контрольних груп. Рановий процес у старих тварин вщбувався явно Прше. Площа рани тварин КС гр. не в1др1знялася вщ площ1 оп^ку, а площа струпа становила 80 % (р<0,1). У тварин, яких л1кували, спостер1галась позитивна динам1ка метричних показниюв рани \ некротичного струпа (вщповщно 84 % I 54 % вщ площ! оп1ку; р<0,01).

У контрольних трупах некроз був тривалий час вологим, його вщокремлення супроводжувалось значним нагноениям у молодих щур!в I слабкою ештел1зац|ею в обох вжових трупах. Для старих тварин характер-ними рисами були помрне нагноения по лжи демаркацД, наявнють пщ струпом дтянок у вигляд! "бджолиних щтьниюв". У тварин основних груп некроз ¡з 5-6-! доби ставав сухшим, прояви перифокального запалення зменшувались, вщокремлення некрозу розпочиналось на 3-4 доби ражше. На 20-21-шу добу грануляцД у щур1в ЕМ гр. ставали рожево-червоними з пом1ркими видшеннями, рани III А ст., в основному, загоювались. У ц1 ж строки у старих щур1в ЕС гр. розвивався набряк, мляв1 грануляцм набували блщо-рожевого кольору, а виснення струпа супроводжувалось помфною кровоточивютю.

(нтегральним показником тяжкост! ¡нтоксикац11 та ефективносл л!кування виступае смертк1сть тварин як системна реакц1я орган1зму на от'кову травму. Виявлено тендонц|ю (р<0,1) до зменшення смертносл старих тварин основно! групп (16 %) пор1вняно з щурами КС гр. (27 %).

Стабт1зац!я мембран гепатощтв, покращення бютрансфор-ма^йно! I детоксикац!йно! функц!й монооксигеназно! системи печ1нки п1д впливом сорбц['йноТ терапп (з кращим ефектом у молодих тварин) сприяе п1двищенню (X природно! антитоксичноТ функци, що доповнюе безпосе-реднШ ефект ентеросгелю по сорбц11 токсичних метаболМв.

Наведен! рэзультати обгрунтовують доц!льн!сть використання ентеросгелю, доводять його високу ефективн1сть у зниженм ендогенно! ¡нток-сикацИ орган!зму, у шдвищенн! природноУ резистентност! та 1мунолопчноТ реактивное^ опечених, що забезпечуе бшыи сприятливий перебг ракового процесу та оп1ково! хвороби.

Таким чином, дослщжеж деяи особливосл переб!гу огоково! хвороби у ос1б похилого I старечого в1ку та оп!ково1 травми у молодих I старих щур1в, доведена ефективжсть включения ентеросгелю в комплексну те-рап1ю опечених, що свщчить про вир1шення основних завдань роботи. Це дае можлив!сть вважати поставлену мету досягнутою.

висновки

1. Оп!кова хвороба призводить до розвитку !нтоксикац!йного синдрому, вираженюгь якого в перюди гостроТ оп1ково1 токсем!Т ! селтикотоксемн у хворих похилого та старечого в!ку е вищою поршняно з потерп1лими се-реднього в!ку, I супроводжуеться б!льш значним поломом механ1зм1в ком-пенсацП у гератричного контингенту опечених.

2. 1нтоксикац|йний синдром обумовлений п!двищенням вмюту пептиде середньо! молекулярно! маси в 2,5 раза, порушеннями в систем! "протеол1з-антипротеол!з" (зб!льшення вм1сту кислих проте!наз у 8,7 раза серед опечених похилого I старечого в1ку та у 6,5 раза у доросли хворих на тл! низьких значень антипротеолпичних фермент1'в обстежених обох

В1КОВ1« груп) I зниженням в 3,3 раза токсинзв'язуючо! спроможност) бшюв плазми кров!. Ендотоксикоз, як сшдчать експериментальж доЫдження, е також наслщком послабления механ!зм!в ф!зшлог!чно! детоксикацп, що знайшло свое вщобрахсення у зниженн! активное^ фермен^в мкросомального окисления печшки I порушенн! проникливооп мембран гелатоцилв.

3. У потерпших старечого 1 похилого в!ку ендотоксем!я викликае бшьш виражене зниження фактор! в гуморально! (токсинзв'язуюча спроможнють б!люв плазми кров1, ф!бронеклн) I штинно! (функциональна активжсть ней-трофшьних гранулоцяпв) резистентност!, послабления ¡мунолопчно! реак-7 изноет! (зниження абсолютно! I ввдносно! млькост! Т-л!мфроцит!в, пщвищення р!вня циркулюючих ¡мунних комплекав), поршняно з доросли-ми хворими.

4. Застосування ентеросгелю суттево доповнюе позитивж ефекти ¡нших метод1В детоксикацп у дорослих опечених:, а у потерпших похилого та старечого в!ку э отковою хворобою середнього та тяжкого ступежв важкост! е методом вибору в л1куванн синдрому ендогенно! ¡нтоксикацП. Зниження ступеня вираженосп ендотоксикозу проявляеться у зменшенн! юлькост! пептидв середньо! молекулярно! маем I ферментш протеолЬу, р!вня циркулюючих ¡мунних комплекав I ЛИ, у збтыиенн! токсинзв'язуючо! спроможносп б!ли в плазми кров! та фШронектину з кращим ефектом у оаб середнього в!ку.

5. Ентеросорбц1я з використанням ентеросгелю у комплекс! з ¡ншими патогеиетично обгрунтованими л!кувальними заходами чинить позитивний вплив на систему анти!нфекц|йного захисту (пщвищення абсолютного та процентного вмюту Т-л!мфоцит(в I в!дновлення функционально? активност1 нейтрофшьних гранулоцит!в периферично! кров!), що сприяе формуванню бшьш повноцшно! вщповш орган!зму на терм1чну травму та оптим!зуе пе-реб!г ранового пронесу.

6. Використання ентеросгелю у опечених щур!в сприяе активацП по-слабпених цитохром Р-450-залежних реакцП та зниженню у сироватц! кров! активное^ ам!нотрансфераз з кращим ефектом у молодих тварин. Пози-

тивний вплив сорбенту на центральн'| ланки природноТ детоксикацП допов-нюе безпосереджй ефект препарату щодо сорбц11 токсичних метабол!т1в.

7. Комплексна терапю отково! хвороби з включениям ентеросгелю забезпечуе зниження частоти загальних I м!сцевих 1нфекц|йних ускладнень на 30 % (р<0,1) у грут дороспих потерпших \ на 41 % (р<0,05) серед опечених старших в1кових груп, достов1рно скорочуе терм!н перебувння у стацюнар1 дорослих хворих ¡з поверхневими отками в 1,2 раза, з глибоки-ми - в 1,3 раза, пац)ент!в похилого та старечого в!ку - вщпов!дно в 1,4 та 1,3 раза, збтьшуючи виживання останмх у 2,4 раза (р>0,05).

ПРАКТИЧН1 РЕКО М ЕНДАЦ11

1. Найб!лыи ¡нформативними критер1ями 1нтоксишц!1, антишфекц!йно1 резистентносл I прогнозування ¡нфекцШних ускладнень у опечених похилого та старечого в1ку виступають: значения ЛИ, ршень ПСММ, показники си-стеми "протсол'[а-антипротеол1з", ф'|бронеклн, стввщношення показнигав кл1тинного ¡мужтету та фагоцитарно! активност1 НГ периферично! кровК

Зниження активное^ а,-1П \ а2-МГ в 1,8 раза, абсолютного вмюту Т-л!мфоцит'1В до 50 %, МПО - до 60 % пор!вняно з нормою на тл1 високих значень ЛИ, ПСММ (в 2-3 рази вище за норму) 1 НСТ-тесту (в 1,5-1,7 раза вище за норму) передують розвитку загальних I м!сцевих ¡нфекц1йних ускладнень \ визначають несприятливе завершения хвороби.

2. Шдвищення ефективност! детоксигац1йно! терапП 1 оптим1зац1я за-хисних можливостей оргамзму опечених досягаеться включениям у ком-плексну терашю отково! хвороби 1нтестинально! сорбц11, засновано! на ви-користанн! ентеросгелю.

Найб1льш оптимальний л1кувальний ефект досягаеться п1д час здйснення ентеросорбцп з перших годин теля травми ¡з наступним вико-ристанням ентеросгелю трич1 на день протягом 12-14 д!б (курсова доза -900 г), що може здйснюватись на етат квал1ф1ковано! медично! допомоги в умовах х!рург!чних I реан1мац|йних в!дд1лень районних та м!ських л!карень.

3. Полтшення результата Л('кування олечених пожилого та старечого в1ку з опжовою хворобою середнього \ тяжкого ступеня важкост! досяга-еться проведениям жтестинально! детоксикац11 у поеднанн! з ¡нтенсивною трансфузйною терапюю та ¡ншими патогенетичними методами лк-ування, я и забеапечують реактившй переб1г ранового процесу ¡з зменшенням строев очищения ран в!д некротичних тканин I п!дготовш 1х до аутодер-мопластики, що скорочуе строки перебування у стационар! потерпших вково! групп на 29 % при поверхневих \ на 20 % - при глибоких оп1ках.

СПИСОК ОПУБЛ1КОВАНИХ ПРАЦЬ, ЩО ВЩОБРАЖАЮТЬ ОСНОВН1 ПОЛОЖЕНИЯ ДИСЕРТАЦ1!

1. Возрастные особенности естественных механизмов детоксикации и лечебное действие Знтеросгеля при ожоговой болезни //Ким. х1рурпя. • 1993. - № 9-10. - С. 53-55. (Сл^вавтори: В.Г.Западнюк, М.Ю.Повстяний, 1.С.Безверха та ¡нш1).

2. Применение Энтеросгеля у больных пожилого и старческого возраста с ожоговой болезнью средней тяжести //Клж. х)рурпя. -1994. - № 4. - С. 11-14.

3. Лечение ожоговой аутоинтоксикации с применением энтеросор-бента "Энтеросгель": Информ. письмо. - Утверждено РПК "Гематол. и трансфузиол." 04.10.94. - Киев: Б.и., 1934. - 2 с. (Сптавтори: М.Ю.Повстяний. В.П.Циганков, О.М.Кирилюк та ¡нал).

4. Значение экспериментального моделирования ожоговой болезни //Актуальн питания використання лабораторних тварин в медико-бюлоПчних дослуркеннях: Тези доповщей науково-практично? конференцн (Чершвц1, 1992 р.) - Черн1вц1: Б.в., 1992. - т. 2. - С. 202-204. (Сп!вавтор: В.Г.Западнюк).

5. Динамка ранового процесу гид впливом Ентеросгелю при експе-риментальн(й огпковж хвороба Тези доп. I (XVII) з'Тзду жрурпв УкраТни (Львт, 1994 р.) - Льв1в: Б.в., 1994. - С. 229. (Ствавтори: В.Г.Западнюк. !.С.Безверха, М.У.За1ка та жил).

6. Ентеросорбщя в niKyBaHHi хворих старших вкових груп з ошковою хворобою //II Нац1ональний конгрес геронтолог!в i repiaTplB УкраТни (Ки1в, 1994 р.): Тези доп., ч. II. - К: Б.в., 1994. - С. 443.

7. Age-related aspects of effectiveness of Ertterosgel in burn disease /experimental investigation///9th Congress of the International Society for Burn Injuries: Abstr. (Paris, 27 June - 1 July, 1994). - Paris, 1994. - P. 422. (Coworkers: V.G.Zapadniuk, I.S.Bezverkhaia, M.U.Zaika).

8. Enterosgel in composite treatment of elderly and old patients with bum disease of average gravity degree //¡bid. - P. 423. (Coworkers: V.M.Lositskaia, Yu.M.Shevchenko).

SUMMARY

Naida I.V. Grounds and Effectiveness of Enterosorbtion Concerning Burned Patients of Elderly and Senile Age /Clinical experimental research/. Manuscript of the thesis on candidate of science acknowledgement in Medicine. Speciality 14.01.03.- Surgery. The Kylv State Advanced Training Institute for Physicians. Kyiv, 1996.

11 scientific works and 1 information letter are being to defend. The research is based on clinical and experimental investigations that include combined general clinical, biochemical and immunological approach to burn disease study, it describes course peculiarities concerning patients of elderly and senile age respectively and also old animals. The attention is mainly drawn to mechanisms of resistance and physiological detoxicity. Elaborated enterosorbtion methods based on combined therapy of burn disease of errterosgelum allow to gain better results in burn cases including patients of elderly groups with burn disease of average and heavy condition: to reduce hospital stay for 29 % at superficial and for 20 % at deep burns, to diminish 2,4 times (p>0,05) lethal outcome.

КЕУ WORDS: burn disease, elderly and senile age, enterosgelum, intoxication syndrome, antitoxic resistans, complex treatment, experimental burn trauma, young and old rats.

АННОТАЦИЯ

Найда И.В. Обоснования и эффективность энтеросорбции у обожженных пожилого и старческого возраста /клинико-зкспериментальное исследование/. Рукопись диссертации на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.03 - хирургия. Киевский государственный институт усовершенствования врачей. Киев, 1996.

Защищаются 11 научных работ, 1 информационное письмо, в которых на основании клинических и экспериментальных исследований с помощью комплекса общеклинических, биохимических и иммунологических исследований изучены особенности протекания ожоговой болезни у пострадавших лиц пожилого и старческого возраста и старых животных, касающиеся прежде всего механизмов антитоксической резистентности и физиологической детоксикации. Разработанная методика энтеросорбции, основанная на применении в комплексной терапии ожоговой болезни знтерос-геля, позволяет улучшить результаты лечения обожженных, включая пациентов старших возрастных групп с ожоговой болезнью средней и тяжелой степени тяжести: сократить сроки пребывания в стационаре на 29 % при поверхностных и на 20 % - при глубоких ожогах, уменьшить в 2,4 раза (р>0,05) летальность.

КЛЮЧОВ1 СЛОВА:

ошкова хвороба, похилий та старечий вж, ентеросгель, ¡нтоксикац)йний синдром, антитоксична резистентнють, комплексне л1кування, експеримен-тальна оШкова травма, молод1 та стар1 щурк