Автореферат и диссертация по медицине (14.02.01) на тему:Научные основы охраны воздушной среды от загрязнения канцерогенными N-нитрозаминами и предупреждение онкогенного риска для населения

УКРАШСЬКИЙ НАУКОВИЙ ППЕНТЧНИЙ ЦЕНТР

ЛИТВИЧЕНКО ОЛЬГА МИКОЛА1ВНА

i U

п л,

П

УДК 614.715:547.433-007

НАУКОВ1ОСНОВИ ОХОРОНИ ПОВГГРЯНОГО СЕРЕДОВИЩА В1Д ЗАБРУДНЕННЯ КАНЦЕРОГЕННИМИ N-ШТРОЗАМШАМИ ТА ПОПЕРЕДЖЕННЯ ОНКОГЕННОГО РИЗИКУ

ДЛЯ НАСЕЛЕНИЯ

14.02.01-ririem

АВТОРЕФЕРАТ

дисерташ на здобуггя наукового ступеня доктора бюлопчних наук

U

\N

M

Кшв-1999

Дисертац1я е рукописом

Робота виконана в Науково-досшдному шстшуп загально!" та комунально1 ппени ¡м.О.М.Марзеева МОЗ Укра'юи

Науковнй консультант:

доктор медичних наук Чернкченко 1гор Олекайович, Науково-дослщний шстшут загально!" та комунальноТ ппени ¡м.О.М.Марзеева МОЗ Украши, зав1дувач лаборатор!ею

Офщшш опонентн:

доктор бюлопчних наук Лобода Юл1я 1вашвна , 1нститут фармакологи 1 токсикологи МОЗ Украши, старший науковий ствробггник ; доктор медичних наук, професор Шевченко Аидрш Мойсеновнч, Нащональний медичний ушверситет ¡м.О.О.Богомольця, професор кафедри; доктор бюлопчних наук, професор Лось Тван Павлович, 1нститут . ешдемюлогн та профшактики променевих уражень НЦРМ АМН Украши, зав!дувач лаборатор1ею

Проведна установа - Кшвська медична академ1я шслядипломноУ освш! ¡м. П.А.Шупика,кафедра ппени та екологп людини, МОЗ Украши, м.Кшв

Захист вщбудеться "_"_1999р. о _ годшп на

засщанш спещал13овано1 вченоУ ради Д.26.604.01 при Украхнському науковому гшешчному центр! МОЗ Украши за адресою: 253660,м.Ктв-94, вул.Попудренка,50

3 дисертащею можна ознайомитись в б1блютещ Укра'шського наукового ппешчного центру, м.Кшв,вул.Попудренка,50

Автореферат розкланий "_"_1999р.

Вчений секрегар спещшпзовано! вченоТ ради

Б.Ю.Селезньов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальшсть проблем» В сучасних умовах ефективна профилактика раку легешв неможлива без знания етшлопчних фактор1в, що обумовлюють розвиток цього захворювання, встановлення джерел i'x утворення, закономерностей розповсюдження в повггряному бассйт MicT i дiяння на оргашзм людини, а також регулювання якост1 середовища на основ! i'x ппешчних регламент (1.С.Киреева,1983; Н.Я.Янишева,1985; ПА.Боговськин, 1987;1.0.Черниченко, 1991 ;Б.Л.Рубенчик, 1990; А.М.Сердюк, 1998).

Нпрозамши в ряду канцероген1в заслуговують на особливу увагу внаыидок багатьох обставин. 1нтенсивш дослщження цього класу сполук показали, що штрозамши можуть екзогенно чи ендогенно утворговатись з попередштв в павггрякому середовищ!-, лшарських препаратах, при обробщ продукт!в харчування, в мастильно-охолоджуючих рединах, косметичних засобах i т. ш. (В.М.Прусаков, 1982; Б.Л.Рубенчик,1990, Л.А.Кульдмяе,1990; П.Шльницький, 1993; Г.Ф.Жукова, 1994; Fine D.H,1980,1983; B.Klein,1990; P.N.Magee, 1996, H.Bartsch, 1996)

Важлива ¡нформацы щодо значущос-ri штрозосполук в розвитку ракових захворювань людини була отримана S.Preston-Martin, 1987 i D.Winn, 1984, як1 представили прям! докази канцерогенного Д1яння деяких сполук цього класу (спецш[ичних для тютюну) на людяну.

Разом з тим, критичний розгляд опублшованих в науковш nrreparypi po6iT засвщчуе, що батато acneicriB проблеми нгтрозамппв в навколишньому середовицц до цих nip залишаються не вивченими.

Перш за все це стосуеться питань забруднення атмосферного повггря цими сполуками. Таю дослщження в УкраМ практично не проводяться. Багато в чому це пов'язане з вщсуттстто доступних стандартизованих метод1в i'x ¡дентиф1каци. Icityio'ii методи визначення штрозампйв або практично недоступна для поточного i попереджувального сан1гарного нагляду за цим класом сполук, або недостатньо чутлив1 i специф1чш (Б.Л.Рубенчик,1983,1990; П.Н.Воловик, 1987; Я.Л.Костюковський,1988; P.N.Magee, 1971); арбггражний метод opieffroBaHo на застосування термоенергетичного анализатора TEA виробництва США (Ю.М.Канн, 1981; П.П.Дикуи,1990; Fine D.H, 1976, 1980, 1983), якого немае в закладах системи МОЗ УкраУни i Мшекобезпеки.

В той же час в реальних умовах В1дм1чаеться повсюдне поширення джерел утворення штрозамппв, широке застосування ix в промисловосп j сшьському господарстш, що створюе умови для забруднення ними навколишнього середовища. Однак, на сучасному еташ ¡нформащя про стан забруднення повпряного басейну населених м!сць i промислових тдприемств

УкраТни штрозамшами надго обмежена: не вивчена динамка концентрацш сполук протягом тривалого першду, не розкрито законом1рностей розподшу нпрозамнпв в атмосфер! мют з р1зною оркнтащею промислового виробництва, утруднена гшешчна оцшка джерел утворення \ викиду нггрозамтав в повпряне середовище, не визначено навантаження Тх на оргашзм людини, а також конкретннх шлях1в попередження Ух шюдливого Д1яння.

Практично зовс1М не внвченими залишаються питания регламентаци штрозамЫв в повпряному середовииц, хоча обгрунтування гпчешчних нормативов е хта що не головним критеркм вивчення 1 оцшки небезпеки реального забруднення канцерогенами, прогнозування ризику IX ди на населения 1 обгрунтування заходов щодо його зниження.

Так1 розробки мають стати важливою частиною проблеми охорони навколишнього середовища вЦ забруднення цим класом х1м!чних канцерогешв 1 впливу Ух на здоров'я населения.

Мета роботи - встановлення законом1рностей розповсюдження нпрозашшв в пов1тряному середовииу, розробка 1 обгрунтування ппешчних критерпв оцшки канцерогенно'1 небезпеки Тх реального аерогенного д!яння на населения 1 шлях1в и зниження.

Для досягнення поставлено'1 мети необхщно було виршити наступш

задач!:

- розробити \ апробувати метод визначення летких з водяною парою штрозам1шв в пов!гряному середовиии;

- визначити ревень зонального забруднення атмосферного повпря населених мюць прюритетшши штрозамшами (нпрозодиметиламш /НДМА/ \ нпрозод1етиламш /НДЕА/) в залежносй В1Д специф!ки 1 р1вня Тх промислового розвитку;

- вивчити просторово-часогп закономерно«! забруднення повпряного середовища промислових мют прюритетними штрозамшами (НДМА \ НДЕА);

- визначити 1 дати кшыасну оцшку небезпеки вмюту штрозамшв в тюттоновоиу дим! як одшй з складових реального аерогенного навантаження на людину;

- визначити реальне аерогенне навантаження НДМА 1 НДЕА на населения м!ст 1 групи працюючих на виробництвах з наявшстю в технолопчному процесс цих сполук 1 Тх попередниив;

- визначити ризик канцерогенно'Т небезпеки аерогенноТ ди штрозамЫв в умовах населених мкць 1 виробництва, а також в процесс куршня;

- розробити 1 обгрунтувати гранично допустим! концентраци НДМА 1 НДЕА в атмосферному повпр1 населених мкць \ повггр1 робочо'Т зони;

- обгрунтувати комплекс заход1В щодо захисту атмосфера вщ забруднення шгроза,\пнами, попередження Гх утворення I Д1яння на населения.

Наукова новизна роботи полягае в розробщ теоретичних, методичних 1 практичних питань охоронн атмосферного пов1тря В1д забруднення канцерогенними штрозамшами.

В робой вперше серед кра'ш СНД:

- дана кшыисна характеристика забруднення атмосферного повпря канцерогенними штрозамшами;

- отримано дан1 щодо розлод1лу концентрацш НДМА г НДЕА в атмосферному повир1 за лог-нормальним законом;

- на основ! вивчення характеру, штепсивносп, динамжи I особливостей просторово-часового розпод1лу концентращй НДМА 1 НДЕА в атмосфер! мюта розраховано реальне аерогенне навантаження цих сполук на населения;

- встановлено законом!рност1 формування аерогенно'Г дози !'х на групи пращвник'т виробництв, в технолопчних процесах яких застосовуються щ сполуки або IX попередники;

- дана оцшка канцерогенно'1 небезпеки тютюнових сироб^в, найб5льш поширених в УкраТн!;

- розраховано канцерогенний ризик аерогенного впливу штрозамтв на населения! працюючих.

Теоретичне значения роботи полягае у встановленш законом1рностей утворення 4 розповсюдження штрозамтв в тштряному середовищ1, формування реального аерогенного навантаження Тх на населения, визначенш внеску забруднення окремих елеменпв пов1тряного середовища, а також тюпонового диму в сумарну аерогенну дозу, розробщ методичних шдход1в до вивчення 1 ппешчно! оц'шки забруднення атмосферного поттря цими сполуками.

Пракггнчие значения роботи полягае в:

розробленому способ! уловлювання 1 хромато-мас-спектрометричного визначення штрозамтв в повггряному середовиип з застосуванням доступно! втизняно!" апаратури, яка дозволяв визначати сл!дов1 концентраци цих сполук;

пауковому обгрунтуванш ГДК штрозодиметилам^ну 1 1птрозод1етиламшу в атмосферному пов^тр! населених мюць ;

науковому обгрунтуванш ГДК нпрозодиметилам!ну 1 ттрозод!етилам!ну в повпр1 робочо'1 зони;

- обгрунтуванш заход1В щодо попередження утворення 1 викиду канцерогенних штрозамшв в атмосферу.

Впровадження в практику Отримаш в результат! даного досл1дження експериментальш даш лягли в основу розробки 1 видання наступних документов:

1. Способ определения нитрозодимегиламина и диметиламина в воздухе : Авторское свидетельство № 938149-М:,! 982

2. Методические приемы отбора проб атмосферного воздуха и определение в них нитрозодиметиламина и его предшественников / Информационное письмо .-Киев:МЗ УССР, 1981.

3. Критерий опасности синтеза канцерогенных нитрозаминов: Информационное письмо,- Киев:МЗ УССР, 1984

4. Приспособление для предотвращения фотохимического разложения нитрозаминов в пробе (способ отбора) /Рац.пропозищя

5. Методические рекомендации по определению Ы-нитрозодиметил- и М-нитрозодиэтил аминов в воздухе /НИИОКГ,МЗ УССР.-Киев,1985.-12с.

6. Методика отбора проб атмосферного воздуха и определение в них нитрозодиметиламина /Информационное письмо.-Киев:МЗ УССР,1986.

7. Способ отбора проб атмосферного воздуха и определение в них летучих Ы-нитрозаминов/ Рац.предложение.-Удостоверение N581 от 21.06.87г.

8. Гранично допустима комцентращя ттрозодиметилам1ну в атмосферному пов1тр1 населения мюць /Предельно допустимые концентрации (ПДК) и ориентировочно безопасные уровни воздействия загрязняющих веществ (ОБУВ) в атмосферном воздухе населенных мест.-Донецк,1998.-С.44.

9. Гранично допустим! концентрацн штрозодиметилам1ну 1 шгрозод1етилам1ну в повлр! робочо'1 зони виробничих прим'нцень (р!шення Комхтету з питань пгешчного регламентування №81 В1Д 10.11.1998р.)

10. Модифшащя методу визначення канцерогенних штрозам^шв -НДМА I НДЕА в бюлопчному матер5ал! / 1нформацшний листок.-Кшв:МОЗ Укра'пга,1'996.

11. Забруднення атмосферного повггря: ризик для здоров'я населения Лнформацшний листок.-Кшв:МОЗ УкраГни,1996.

12. Перелж речовин, продукпв, виробничих процешв, побутових та природних фактор!в, канцерогенних для людини: Державний ппеш'чний норматив.- Кшв: Мш1стерство охорони здоров'я Укра'ши, Комгеет з питань гтешчшго регламентування, 1997.-14с.

13. Методичш вказ1вки по газохроматографпному визначенню штрозодиметилалйну 1 штрозод1етилам1ну в пов1тр5 робочоУ зони (ршення Ком^ету з питань гшешчного регламентування №81 вщ 10.11.1998р.).

Основш положения дисертаци, як1 виносяться на захист:

1. Характер просторово-часового розпод1лу концентрацш штрозамш1в в атмосферному пов!Тр1 населених мюць.

2. Законом1рносп формування аерогенного навантаження штрозамшв на р131П контингенти населения.

3. Оцшка канцерогенного ризику для населения вщ дц цих доз ттрозамш1в.

Особистий внесок автора Оргашзащя та безпосередня участь у виконант досл!джень по вах роздшах дисертаци. Формування мети, задач,

визначення налрямюв дослщжень, \х обсяпв та метод1в. Науковий апал1з та узагальнення результатов дослщжень, наукове обгрунтування та розробка нормативно-методичних докуменпв, ох впровадження в науку та практику охорони здоров'я. Автором повностго виконана математична обробка результата. Матер!али досладжень, проведених разом з сшвробггаиками лабораторй" канцерогенних факторш НД1 загально!" та комунальноУ ппени ¡м.О.М.Марзеева, становлять не бшьше 15% обсягу роботи. При оформленш заявки на винахщ особистнй внесок автора складав 40%.

Апробацш роботи. Науков! положения, представлен! в дисертащУ, доповщались 1 обговорговалнсь на слодуючнх наукових форумах:

- Всесоюзних симпоз1умах "Канцерогенные Ы-нитрозосоединения -образование и определение в окружающей среде" ( Таллинн, 1981 ;1984;1987;1990);

- X Укра'шському з'озд ппешстш (КиУв, 1981 );

- Пленумах Ком1тету з канцерогенних речовин 1 заход1в профхлактики СРСР (КиТв, 1982,1989, Свердловськ.1990);

- Пленум! Компету з охорони навколишнього природного середовища ПермськоУ обласнс'Г ради НТО (Перм,1983);

- республканських наукових конференциях "Ппсна навколишнього середовища (Суми,1984, Кривий Ри\1988);

- УНз'Узд1 онколопв УРСР ( Симферополь, 1985 );

- II Всесоюзному симпозиум! з еколопчноУ онкологи (КиУв, 1990);

- I ) II Всесоюзних конгресах з захворювань оргашв дихання (Кшв, 1990,1996; Челябинськ, 1991);

- XII з'оздо гопешспв СРСР ( Одеса, 1991 );

- науково-пракгачних конференщях ( Кшв,1988;1989;1990;1991; 1993; 1995,1998,1999; Самара,1991; Бахчисарай,1994; Северодонецьк,1994; Льв1в, 1996; Дшпродзержинськ, 1998);

- V Конгрес! св^ово!' федераци УкраУнських лзкарських товариств (Дншропетровськ, 1994 );

- IX з'1зд1 онколопв УкраТ'ни ( Вшниця, 1995 );

- II з'Тзд1 медичних генетиюв Укра'ши ( Львов, 1995 );

- III 1IV М!жнародних симпоз!умах по забрудненню довмлля краУн Центрально!' 1 ЗахщноУ Свропи (Варшава,1996,1998).

Публжацн. За матер! алами дисертацп опублшовано близько 50 наукових роб1т, з них 21 статгя ( 5 самостшних), 1 авторське сводоцтво, 1 методично рекомендацц.

Об' ем 1 структура дисертацн Дисертащя написана украУнською мовою, викладена на 303 сторшках машинопису ! складаеться з вступу, огляду Л1тератури,роздшу матер1ал1в та методав дослщженъ,6 роздшв власних досл1джень,обговорення результатов дослщжень,висновк1в,списку лператури.

Текст дисертацн ¡люстрований 20 малюнками 1 72 таблицами. Список лггератури мютить 378 найменувань, з яких 205 робгг в1тчизняних автор!в та хра'ш СНД 1 173 — ¡ноземних.

Зв'язок дослщжень з проблемным планом розвнтку мсднчноУ пауки

Дисертац1Я виконана зпдно з основними напрямками науково-досладних poбiт НД1 загально! га комунальноУ гшени ¡м.О.М.Марзсева УНГЦ МОЗ УкраУни 1 е узагальненням циклу роб1т, виконаних в лаборатора канцерогенних фактор1в в 1981-1998рр, в яких автор брав участь як вщповщальний виконавець:"Изучить возможность образования нитрозаминов из их предшественников в атмосферном воздухе в районе предприятий химической промышленности", 1980Д» г/р 79010958; "Изучить содержание канцерогенных нитрозаминов и их предшественников в атмосферном воздухе города и рафаботать методические подходы к их определению", 1985, № г/р 8100498430.янв.; "Определить канцерогенный риск сочетанного действия химического и радиационного факторов окружающей среды в населенных местах республики и разработать комплекс мероприятий по первичной профилактике злокачественных новообразований ", 1990, № г/р 01860012675, Инв.№ 029.10036351; "Розробити методичш основи вивчення взаемодн дюксиду азоту та нпритав, що беруть участь в утворенш в оргашз.ш канцерогенних М-штрозосполук", 1995, № д/р УА 01002664Р;"Розробити методичш пщходи до визначення ризику дп х1м1чних сполук при ппсшчному нормуванш та оцшщ впливу на населения", 1995, № д/р 0193У039176; "Изучить содержание канцерогенных веществ в смазочно-охлаждающих жидкостях и воздушной среде производственных помещений", 1989, № г/р 0180031127;"Дати ппетчну оцшку пов1тряного середовища робочоУ зони цех1в вулкашзацГУ шин, формовоУ та неформовоУ техшки 1 розробити рскомеидацп по його полшшенню", 1994;"Разработать научные основы комплексной эколого-гигиенической оценки состояния окружающей среды и здоровья населения для обоснования концепции эколого-гигиенической безопасности Украины ", 1996, № г/р \'А 01002662Р;"Вдосконалення системи медико-еколопчних показниюв оцшки та контролю якостп атмосферного повиря" 1998, № д/р 0196Ш24332.

Об'скти, методи та методолопя дослщжепь Робота мктить комплекс саштарно-ппетчних дослщжень пршритетних штрозамнпв -штрозодиметилам1ну (НДМА) 1 ттрозод1етилам1ну (НДЕА), проведених на баз! трьох мют з piзним р1внем 1 профшем промислового виробництва 1 сшьськоУ м!сцевост1 КшвськоУ облага, а також ряд1 промислових пщприемств УкраГни, з використанням методт саштарного обстеження, натурних спостереженъ 1 лабораторного експерименту. Статистичну обробку результат!в досл!джень, математичне моделювання та прогнозування популящйного

ризику В1Д Д11* канцсрогешпгх штрозамш^в проводили на комп'ютер! IBM PC AT з застосуванням мови програмування Turbo Pascal.

Об'ектами дослщжень були населен! пункту! Украши з р1зним р1внем i специфшою промнслового розвитку. При en6opi об'ек"пв дослщжень виходили з передумов, що pioeiib забруднення атмосфери цими сполуками i характер розповсюдження ïx на територи населених шсцъ може залежати В1Д багатьох факторов - особливостей плаиування i забудови, ступеня теплофкаци, автомобЫзаци, профшю промислового виробництва i т.ш. Це обумовило BHoip для дослщжень населених пункт1в з максимально вираженим град1снтом забруднення повпряного середовища вивчасмим класом речовин - велике адмппстративне mjcto Кшв, wicia Кривий Pir та Дншродзержинськ -промислов'1 центри з специф1Ч1пши галузями промисловосп ( металургшна, нафтопереробна, KoxcoxiMbnia), що характерюуються значними викидами в атмосферу, а також альська wicueaicrb.

Вивчення BMÎCTy штрозамнпв в повггряному Gaceiliti населених мюць проводили шляхом численннх експедицшних дослщжень i стац'юнарних ui.'iopiHimx спостережень.

Вивчення зонального забруднення атмосферного пов1тря mîct здшсшовали в районах розмщення автомапстралей pi3HHX Kareropift, житловш забудов1 pi3HHX райотв мюта, в тому числ! поблизу промислових шдприемств i В1дцал)к вщ них, а також в паркових зонах. Досл1дження проводили шляхом оргашзаци тимчасових пункт1В спостережень ( близько 20 дтв) у вщповщних зонах в pÏ3Hi сезони року.

Для Евдбору проб атмосферного повггря застосовували електроастрацшну установку "Тайфун" з високою продуктившстю, надшшстю, стабшьними показниками витрат пов1тря при довготривалому вщбор! проб.

Для визначення законом|'рностей розподилу штрозамш1в в пов1тряпому басейш мкта було оргашзовано цшодобоп! стацюнарш дошндження протягом р1чного циклу в двох пунктах м.Киева.

Bifl6ip i анализ проб шштря здшснювали розробленим в рамках даноУ робота методом; проби пов^тря вщбирали в кожному mîctî на стацюнарних пунктах Укрпдромету i супроводжували реестращею основних метеофактор^в - температури повпря, вол о гост i, барометричного тиску, напрямку та швидкост! виру, атмосферних опад1в та сонячно!' рад1ацпза вщповщний перюд дослщжень.

Bifl6ip проб пов!тряного середовища промислових шдприемств здшснювали в зош дихання робочого протягом робочоТ змши

Результата ф1зико-х1м!Чних дослщжень ттрозамш^в в повпряному середошшд обчислтовали за загальноприйнятими методами статистики з визначенням середньодобових, середньоМ1сячних i середньор1Чних

концентрацш сполук (Мсер.), стандартно!- похибки ш, дoвipчoгo коефвдента t (критерш Ст'юдента), кумулятивно"! частота (bi) та розмаху виб1рки (Mmin -Mmax), (В.С.Турусов,Ю.Д.Парфенов,1986), а також вщсотку проб з концентращями, що перевищували гтешчш регламенти. Взаемозв'язок М1ж р1внями BMicTy в атмосферному noenpi нпрозамшв та метеоролопчними факторами проводили шляхом визначення коефЩенив кореляцп г та i'x

flOCTOBipHOCTi.

Розрахунок аерогенноТ дози канцерогена проводили диференцшовано для pi3Hmc категорш людей з урахуванням рЬних фактор1в, включаючи ВИробнич1, побутов!, ШК1ДЛИВ1 ЗВИЧКИ (куршня). Для бшЫН П0ВН01 ощнки аерогенного навантаження штрозамш1в на оргашзм людини було проведено cepiio дослщжень по вивченню вм!сту цих сполук в кухнях житлових примицень, оснащених газовими плитами, а також в продуктах куршня найбшыл поширених в У крапп сигарет.

Оцшку канцерогенно'1 небезпеки отриманих аерогенних доз н!трозамш!в здшснювапи шляхом пор1вняння з дозами, що викликають бластомогенний ефект у експериментальних тварин при надходженш цих канцерогешв в оргашзм через органи дихання. KpiM того, проводили розрахунки канцерогенного ризику аерогенного впливу нпрозамшв на населения i працюючих з огляду на принципи i шдходи, що запропоноваш М^жнародним агентством навколишнього середовища США (ЕРА) i прийняп в усоьму свш.

Для екстраполяци на людину отриманих в експериментах залежностей ■"доза-ефект" застосовували багатостад!Йну модель Crump i сшвавт.,1977, яка базуеться не тшьки на моделювашп експериментальних даних, але й дозволяе дати статистичну ¡нтерпретацш шнцевого сумарного результату Bcix процессе i фактор1в, вщпов ¡дальних за прояв канцерогенного ефекту на популяцшному piBHi.

Ця модель мае вид:

P(d) - ризик розвитку новоутворень при дп дози d

Q(d) - полшом з ненегативними коефщкнтами i невщомим ступенем,

тобто:

P(d)=l-e"Q(d)

i := 0.. со

Було розроблено комп'ютерну програму для цього апроксимуючого ршшшя, за допомогою якоо на ochobI отриманих в експеримент! залежностей "доза-частота виникнення пухлин" розраховували його параметри.

Розробку та наукове обгрунтування пгоеночних нормативов допустимого вмосту НДМА i НДЕА в повггряному середовипц населених м1сць i виробничих прим1щень здшснювапи з огляду на результата Vx шгаляцшного впливу на експериментальних тварин. За основу було взято досло'дження В.Бенеманського,1989, проведет на баз! 1нституту бюф1зики АМН СРСР. Розрахунки проводили з дотриманням вимог "Временных методических указаний по обоснованию ПДК загрязняющих веществ"/М.,1989.

Загалом,при виконанно роботи було проведено великий комплекс натурних дослщжень. Вщобрано i проанагизовано близько 2100 проб атмосферного nociTpa i близько 300 проб викид!в промислових пщприемств на BMicT НДМА i НДЕА; в 50 пробах мастильно-охолоджуючих радин проведено визначення цих сполук; проведено близько 150 визначень НДМА i НДЕА в тютюновому димо i накурених примвденнях; виконано бшьше 10 тисяч статистичних розрахуншв з застосуванням програм на ПК.

ОСНОВНИЙ 3MICT РОБОТИ

У вступ'1 обгрунтовуеться актуальность проблеми, сформульоваш мета та завдання дослщжень, наукова новизна, теоретичне та практичне значения результатов роботи, основой положения, що виносяться на захист.

Перший роздол дисертацп "Сучасний стан проблеми забруднення атмосферного повпря нпрозамшами i критероТ оцшки ох канцерогенно!-небезпеки" присвячено огляду втшзняноТ та зарубожноо лггератури з проблеми, що вивчасться.

Розглянуто основш джерела антропогенного утворення канцерогенних штрозамиив о piBHi ox BMicTy в пов1тряному середовииц ааселених мюць i виробничих примощень, тенденцп змон цього забруднення. На проишадо шдприемств розпих галузей промисловосп (xiMi4Ho'i, гумовоо, металообробноТ, ишряноо тощо) розглянуто питания умов утворення i надходження ох в атмосферу i повотря робочоо зони.

Проведено аналоз даних щодо канцерогенних властивостей сполук цього класу , обговорюються шляхи попередження ох шкодливо! дп на людину, висвштено питания гтешчного регламентування канцерогешв.

У кшщ розд1лу на ocuoBi аналЬу л^тературних даних визначено перелш питань, яко шдлягають вивченню.

В роздЫ 2 "Програма, об'екти, методи та обсяг дослщжень" на основ! програмно-цшьового планування представлена детальна програма роботи,

обгрунтоваш об'екти та методи дослхджень, яю використа)п для вир1Шення поставлених завдань.

В роздЫ 3 "Методичш тдходи до розробки методу визначення штрозамхшв в повггряному середовищГ' представлено розроблений метод визначення НДМА i НДЕА в повпряному середовинц на баз! вггчизняно1 апаратури, доступний для широкого загалу дослщниив. Розробку методу здшснювали разом з н.с.Л.Совертковою.

Доашдження проводили на газовому хроматограф! "Хром-5" (Чех1я) з найбшыл розповсюдженим детектором - полуменево-ютзацшним; для встановлення газохромагограф1чних характеристик роздшення сполук в експериментальних умовах дослщжували декшька хроматограф!чних колонок з наповнювачами, розчинниыв, режим!в роботи приладу.

Випробовування ряду сорбенпв i десорбештв дало змогу вибрати з доступного асортименту Taxi, що забезпечують найбшыл повне уловлювання цих сполук з повиря i вщповщно десорбщю - активоване вугшля марки СКТ i д!етиловий еф!р.

Для кшькюного визначення сполук найб'тьш приемливим виявився метод абсолютно! кашбровки.

Основними положениями методично!' схеми визначення летких штрозамнпв в повпряному середовищ! с наступи! :

- уловлювання цих сполук з забрудненого повггря на твердий сорбент -активоване вугшля марки СКТ;

- десорбщя сполук з поверхш вугшля дхетиловим еф!ром;

- газохроматографиний анашз;

- к!льк!сне визначення канцерогешв методом абсолютнох кал!бровки;

- вибг'ркова ¡детиф'исащя речовин на мас-спектрометрь Враховуючи, що в сучасних лабораториях найбшьш специф!чним для

цього класу сполук детектором прийнято вважати хемьтомшесцентний (анал1затор термально!' eHeprii TEA виробництва США), cyMicHo з Таллшнським полпехшчним ¡петитутом було проведено 2 м!жлабораторш cepii доашджень з пор!вняння результатов визначення штрозамЫв в натурних пробах за допомогою TEA ! розробленого нами методу.

Пор!вняльний анал!з результата показав, що концентраца НДМА i НДЕА в вдабраних пробах визначаються обома детекторами практично на одному piBHi, розб1жност1 в результатах лежать в межах 11-13%.

Ця обставина дозволяе поставити розроблений нами метод в ряд специф!чних i чутливих метод!в хдентифжацн летких нпрозамшв в повхтряному середовииц.

Роздш_4 "Стан забруднення пов!тряного басейну населених мкць штрозамшами" присвячено результатам проведеного комплексу стацюнарних i зональних сностережень за кшшеним bmictom НДМА i НДЕА в пов!тряному

середовищ! населених м!сць, а також ряду встановлених важливих законом!рностей розподьту цих сполук в простор! 1 чась

Перш за все, показано стабиьне забруднення атмосфери населених м!сць УкраУни штрозамшами, причому ступшь забруднення атмосферного псдатря цими сполуками заложить вщ спец1ф1ки його промислового розвитку (Таблиця 1).

Таблиця 1

Вмкт штрозодиметиламшу 1 штрозод!етилам1ну в повггряному басейш деяких мют УкраТни

Сполуки Вм1ст сполук в р1зних зонах м!ста, Мт-Мах/ Мсер.+ т, мкг/м3

Промислова зона Зона автома пстр алей Житлова зона Паркова зона

1 2 3 4 5

М. Кшв

НДМА Абс. 0.029-0.220 0.100+0.031 0.023-0.170 0.065+0.013 0.012-0.067 0.033+0.013 0.009-0.059 0.021+0.011

п 60 60 60 60

Р >0.05 >005 >0.05

% проб з пере-вищенням ГДК 95.3 80.1 21.4 11.2

НДЕА Абс. 0.011-0.193 0.094+0.019 0.010-0.145 0.054+0.012 0.009-0.055 0.036+0.010 0.009-0.037 0.010+0.009

п 60 60 60 60

Р >0.05 >005 >0.05

% проб з пере-вищенням ГДК 99.2 85.5 28.3 9.8

М. Дшпродзержинськ

НДМА Абс. 0.019-0.150 0.066+0.018 0.022-0.140 0.052+0.009 0.017-0.098 0.047+0.009 0.009-0.064 0.041+0.009

п 60 60 60 60

Р >0.05 >005 >0.05

% проб з пере-вищенням ГДК 65.8 57.7 34.3 24.7

1 2 3 4 5

НДЕА Абс. 0.011-0.132 0.043+0.016 0.011-0.107 0.049+0.014 0.015-0.058 0.042+0.009 0.011-0.049 0.033+0.009

п 60 60 60 60

Р >0.05 >005 >0.05

% проб з пере-вшценням ГДК 73.2 61.4 39.7 10.1

М.КривиЙ Р1г

Абс. 0.018-0.146 0.077+0.015 0.017-0.127 0.048+0.009 0.019-0.086 0.041+0.013 0.012-0.083 0.032+0.009

п 60 60 60 60

НДМА Р >0.05 >005 >0.05

% проб з пере-вшценням ГДК 77.8 65.3 28.9 25.1

Абс. 0.016-0.137 0.064+0.013 0.019-0.114 0.046+0.017 0.010-0.062 0.040+0.009 0.010-0.036 0.025+0.009

п 60 • 60 60 60

НДЕА Р >0.05 >005 >0.05

% проб з пере-вищенням ГДК 89.9 76.6 33.6 20.2

Сшьська мюцевють

Абс. - 0.015-0.080 0.039+0.011 0.009-0.053 0.028+0.010 0.009-0.031 0.018+0.010

НДМА п 60 60 60 60

Р >0.05 >005 >0.05

% проб з пере-вищенням ГДК 25.1 8.7

НДЕА Абс. - 0.010-0.043 0.027+0.011 0.010-0.034 0.017+0.009 0.010-0.026 0.011+0.009

п 60 60 60 60

Р >0.05 >005 >0.05

% проб з пере-вищенням ГДК - 19.3 7.8 _

Характерною особлив^тю просторовоТ структура розпод1лу концентр ацш НДМА \ НДЕА в повпряному басейш населених мюць е градац'ш забруднення за функщональними зонами (промислова зона, зона автомапстралей, житлова та зона рекреацп

Показано, що для вих м1ст, що вивчались, зонами шдвищених концентрацш НДМА 1 НДЕЛ е промислов1, причому р1вень забруднення повггря канцерогенами залежить в1д специфки промислового виробництва. Так, якщо в Дшпродзержинську 1 Кривому Роз! середш концентрацй' канцерогешв в цш зош становлять 1.3 ! 1.5 ГДК НДМА та 1.4 12.1 ГДК НДЕА в1дпов1дно, то в Киев! ц! величини досягають 2.0 1 3.1 кратностей; якщо в Дшпродзержинську \ Кривому Роз! забруднення промисловоУ зони НДМА перевищуе наймеиш забруднеш райони м1ст (парков! зони) в 1.6 1 2.4 рази, НДЕА - в 1.3 \ 2.6 рази, то в Киев1 це перевищення сягае 4.8 1 9.4 кратностей.

До того ж, \ В1дсоток вшбраних в цш зон! проб з концентращями, що перевшцують ГДК канцерогешв, в Киев! вищий - 95.3 ! 99.2% у пор!внянш з 65.8 ! 73.2% в Дшпродзержинську та 77.8 ! 89.9% - в Кривому Роз!.

Ступшь забруднення зон автомапстралей населених м!сць дещо нижний, »¡ж промзон. Середшй р!вень забруднення цих зон в М1стах коливаеться вщ 1.0 до 1.3 ГДК НДМА ! вщ 1.5 до 1.8 ГДК НДЕА 1 деяким чином корелюе з штенсившстю транспортного потоку. При бшып високих показниках щ!льност! транспорту (м.КиУв) спостер!гаються вицц концентрацй канцерогешв! зростае число проб з концентращями, вищими за ГДК : якщо на автомапстралях м.Киева число проб з концентращями, що перевшцують ГДК НДМА \ НДЕА, стаиовить в!дпов!дно 80 ! 86%, то в Дшпродзержинську 1 Кривому Роз! щ величини знаходяться на р!зш 57.7 ! 61.1% та 65.3 ! 76.6%.

Забруднення пов!тряного середовища житлово!" зони мют певною м!рою залежить вщ характеру джерел, що його формують, та особливостей планування.Слщ зазначити, що в наших дослщженнях пункти спостережень в житлових зонах М1ст розташовувались за межами сан!тарно-захисних зон шдприемств, на внутршньоквартальних територ!ях. В цих зонах середн! концентрацй НДМА виявлялись на р!вш ппешчного регламенту, НДЕА -перевищували його в 1.2-1.4 рази; перевищення ГДК НДМА в 1.3-1.7 рази спостеркалось в 21.4-34.3 % проб, НДЕА - в 1.8-2.1 рази в 28.3-39.7% проб.

В контрольних районах мют, розташованих в паркових зонах, теж спосгеркаеться перевищення ГДК канцерогешв: НДМА - в 11.2-25.1%, НДЕА - в 9.8-20.2% проб. Ця обставина вказуе на дифузне забруднення атмосфери вивчаемих мкт канцерогенами цього класу.

3 метою виршення багатьох гшешчних питань охорони атмосферного повггря вщ забруднення канцерогенними н!трозам!нами нами було проведено ц!лор!чн! спостереження за станом пов^тряного середовища на двох стацюнарних пунктах м. Киева з переважно промисловим 1 зм!шаним типом забруднення пов!тря. Пункт №1 (переважно промисловий тип забруднення) розм^щувався в район!, прилеглому до саштарно-захисноУ зони комплексу

шдприемств хиачно? промисловост1 (виробницгво х1мреактив1в, синтетичного та штучного волокна 1 шпвок, фарбувальш цехи шовкового комбшату).Пункт №2 (змшаний тип забруднення) розмш1увався в житловш зош, обмежешй з одного боку потужною автомапстраллю з щтьмстю транспортного потоку до 1000 авт/год , з другого - промисловою геритор1ею заводу штучно! гуми. Цей район спостережень характеризувався фронтальною забудовою 5-поверховими будннками,

Анал13 отриманих результата показав, що розподш протягом р1чного . циклу середньомгсячних концентрацш НДМА 1 НДЕА на обох стацюнарних пунктах мае схожий характер I ряд характерних особливостей : мшмальт р1вш IX вм1сту виявлено в зимовий перюд, а максимальш — в лшн та осипл м1сяц! (Рис.1).

О 2 4 в в 10 12

М1сяц1 року

Рис.1. Розподш концентрацш НДМА 1 НДЕА протягом р1чного циклу на стащонарному пункп №1

При цьому було показано ¡снування корелящйного зв'язку М1Ж середньошсячними показниками НДМА, НДЕА I основними метеофакторами: ¡нтенсившстю сонячно1 рад1ацп, температурою 1 волопстю годатря, швидистю ттру 1 атмосферним диском (Рис.2).

Рис.2. Динамша середньомюячних показштав НДМА 1 основних метеоролопчних фактор ¡в на стацтнарному пункт! №1

а - концентращя НДМА , нг/м ;б- сонячна радгащя, тиск, гПа;

г- температура, оС;д- вологють лов(тря, %; е- швндмсть гговггря, м/сек

Анал13 матер!ал1в стащонарних спостережень з застосуванням методу кумулятивних частот, показав, що розподш добових концентрацш НДМА 1 НДЕА в атмосферному повпр! протягом ручного циклу пщпорядковуеться лог-нормалыгому закону (Рис.3), що характерно для бшыност! атмосферних ,чабрудшовач!в.

Графки кумулятивних крин их добових концентращй НДМА I НДЕА на обох стащонарних пунктах мають вщноско блгоыа кути нахилу до оЫ абсцисс, т.наз. масштаб розподшу (ст=1.98-2.01) Це св^дчить про те, що режим забруднення атмосфери цими сполуками мае шдноспо схожий характер, хоча стушнь забруднення дещо В1др1зняеться.

99,9 9».»

0.03 а,оя 0,1 0.2 и^

Концеитрац1Я канцерогенш, мкг/м3

Рис.3. Кумулятивш частота концентрацшНДМА (а) i НДЕА (б) на стацшнарному пункп №1

Граф1чне воображения результатов рнних спостережень дало змогу визначити важливу в гтешчному вщношенш характеристику забруднення пов1тряного басейну штрозамшами —вщсоток р1чного часу, впродовж якого спостер1гаетъся та чи шша кратность перевищення ГДК канцерогена (Табл.2).

Таблиця 2

Вдооток ручного часу, протягом якого спостер1гаеться перевищення ппешчних нормаишв штрозамннв

Концентрацш канцерогена в одиницях ГДК Вщсоток р1чного часу,%

НДМА НДЕА

Стац.п.№1 Стац.п.№2 Стац.п.№1 Стац.п.№2

1 45 37 75 70

2 12 5 42 31

3 5 1.3 27 16

4 2 0.4 14 7

Як видно з таблиш, на стационарному пунктп №1, наприклад, тшьки -55 % ручного часу вм!ст НДМА вщповщае його дшгай середньодобовш ГДК, а 45% - перевищуе н; на стацюнарному пункп №2 — 63 1 37% вщповщно. Концентраци НДЕА на р^ши ГДК чи нижч! спостер^гаються на стащонарних пунктах №1 1 №2 лише в 25 I 30%, а решту ручного часу - 75 1 70% -перевищують и. 3 цього виходить, що для б!льш ефективного регулювання якост1 атмосферного пов1тря необхщш днференцшован! за часом ппешчш регламента штрозамйлв (середньодобов1, середньомюячш та середньор1Чш), за допомогою яких можна було б конгролювати вщповщш р1ви! вмкту цих сполук.

В п'ятому роздш "Юльюсна оцшка вмюту штрозамш!в в тютюновому дим!" наведено результата сери досл1Дженъ вмюту канцерогетв в дим1 найбшыи поширених в Укра'пп сигарет "Прима" 1 "Столичные". 1Ц дат необхщш для кшыасного визначення одшеУ з складових аерогенноУ дози нпрозампив - куришя.

Встановлено, що сигарета з фшьтром "Столичные" вщносяться до категорн високосмолистик, як ! 90% сигарет, що випускались в колишньому Радянському Союз!. Популярн! в УкраУш сигарета "Прима" вщносяться за щею класиф!кац!ею до дуже високосмолистих - вмют смоли в них досягае 30 мг/сиг. При цьому вм!ст смоли в сигаретному дим1 корелюе з вм!стом в ньому штрозамппв, конценграц!У цих канцерогешв в сигаретах без фшьтра майже в 4 рази вини, н!ж в сигаретах з фшьтром (Табл.3)

Таблиця 3

Вм1ст штрозамЫв в тютюновому дим'1 сигарет

Тип сигарет Вм1ст н!трозам!н!в,мкг/сиг

НДМА НДЕА

Сигарети без фшьтра "Прима" 0.058+0.002 0.039+0.001

"Столичные " */ 0.042+0.003 0.020+0.002

Гноземного виробництва (дат МАВР)**/ 0.025-0.035 0.001-0.020

Сигарети з фшьтром "Столичные " 0.014+0.001 0.009+0.001

1ноземкого виробницгва (даш МАВР)**/ 0.002-0.020 0-0.018

% уловлювання штрозамМв на фшьтр в сигаретах "Столичные" 65.8 55.4

*/ - перед анализом з сигарета видаляли фшьтр

**! - узагальнеш результата вм!сту канцерогенов в зарубгжшгх зразках сигарет

Вггчизняш сигарета без фильтра, як показуе анал!з даних таблиц!, видшяють бшьше штрозам!шв, шж ¡ноземш, що свщчигь про Ух низьку яккть. Що стосуеться сигарет з фшьтром, то вмкт в них НДМА 1 НДЕА не перевищуе вщповщних показниюв в ¡ноземних сигаретах.

Для к1лькгсно1 оцшки впливу фшьтра на вм1ст смоли в сигаретах з сигарет "Столичные" видагхяли фшьтр 1 "прокурювали" сигарети на "курильнш" машин!. Целюлозно-ацетатний фшьтр, який застосовуеться в цих сигаретах, селективно уловлюе НДМА \ НДЕА (55.4 - 65.8%), кр!м того, що в!н ще 1 механично затримуе тверд! частинки.

Цей в1дсоток можна збшьшити застосуванням спещальних мундилук!в типу "АМОД" ( акгивне мехашчне очищения диму). Проведена нами ппешчна експертиза встановила, що цей мундштук уловлюе до 64% смоли, пропускаючи лепо фракцн диму, в тому числ! никотин, тому задоволення в!д кур!ння не зменшуеться.

Важливим ! складним аспектом д!сУ проблеми е питания ощнки впливу тютюнового диму на людей, що сам! не курять, а вимушено знаходяться в оточенш курц!в ! тим самим несамох!ть шдлягають його да - так зване "пасивне" куршня. Через в'1дсутн!сть юлькюних параметр!в цього процесу його однозначно оцшити важко, аде побочш розрахунки дозволили пор^вняти ступшь д!яння штрозамтав диму на тих, що курять ! не курять : головний пот!к диму 2-3 поширених в УкраУш сигарет без фщьтра чи 8-11 сигарет з фшьтром впливае на респ!раторний тракт курця такою ж юльюстю НДМА ! НДЕА, яку отримуе некурець, перебуваючи протягом години в сильно накурешй юмнат!.

Сумарн! дози канцерогенних штрозамйив, що отримуе чолов!че ! ж!ноче населения вивчаемих м!ст протягом життя, розраховували з огляду на припущення, що для курц!в середн!й латентний перюд розвитку раку легетв становить 30-50 роив. Оцшка бластомогенноУ активное« цих доз, проведена зпдно з методичними п!дходами, рекомендованими МАВР, показала, що щ дози можуть бути небезпечними в канцерогенному вщношеннь

В шостому роздш "Методичш шдходи до визначення реального навантаження штрозам!н!в на населения" сформульовано принципи ! методичш шдходи до визначення реального аерогениого навантаження канцероген!в на населения 1 приведено розрахунки аерогенних доз НДМА ! НДЕА, що отримують р!зн1 контингента населения досл!джуваних м!ст ! сшьськоУ м!сцевост! без урахування "специф^чних" джерел забруднення.

На основ! анал!зу особливостей бюлопчноУ дп канцероген'ш, в тому числ! штрозамш'ш, як висококумулятивних сполук (Н.Я.Яиишева ! сп!вавт.,1977) 1 встановлених в рамках роботи законом!рностей розпод1лу цих речовин в атмосфер! (представлених в роздш 4) визначено принципи, на яких повинен базуватись розрахунок аерогенного навантаження канцероген!в на

населения. Визначення аерогенного навантаження проводили диференцшовано, з урахуванням р!вн1в вмюту канцероген5в в р"1зних елементах повггряного середовища 1 даних стосовно балансу витрат ручного часу на р1зш види д1Яльност1 людини, включаючи побутову Д1яльн'1сть всередиш житла, в житлових районах, на автомапстралях 1 салонах мюького транспорту, зонах рекреацп, а також виробничу Д1яльшсть.

Для розрахунку рщного аерогенного навантаження канцерогешв (Дран) для населения застосовували формулу:

ДрАН = (СВж,'Твж + СРз*Гр3 + СЖз*Тжз + Сгр*ТТр+Сзр*Тзр)* У + С

де

С вж> С рз ,С жз 5С тр ,С зр - середш значения концентрацш канцерогена для внутршньожитлового пов!тряного середовища, повпря робочо'1 зони виробничих примщень, житловоГ зони населеного пункту, транспортних мапстралей 1 зони рекреацп вдаовщно, мкг/м ;

Т вж ,т рз ,т жз >Т тт.Т зр ' частки часу протягом року, коли людина знаходиться у вщповщних зонах мшта 1 тддаеться впливу канцерогена, що мктиться в повпряному середовтщ цих зон, % ;

V - об'ем повпря, що вдихае людина за рк за умов середньодобового спожквання на р!вш 15м3 , м3 ;

С к * ■ концентрация канцерогена в продуктах куршня тютюнових вироб!в, мкг/шт;

N1; - юльюсть тютюнових вироб1в, що викурюе курець протягом року,

шт;

К - коефннент, що характеризуе розповсюдження куршня серед населения мкта, %.

Обгрунтована необхщнкть використання при розрахунках аерогенного навантаження штрозамшт на населения середньор1чних концентрацш його в атмосферному пов1Тря населених М1сць як такоУ, що найбшьш об'ективно вдображае р1чне надходження канцерогена в оргашзм людини.

Слщ зазначити, що частину р1чного часу людина (переважно жшоче населения) витрачае на комунально-побутову ;цяльшсть на кухш, де в наел ¡до к спалювання природного газу можливе забруднення повггряного середовища канцерогенами. Проведен! спещальш досл!дження дозволили визначити !нтенсивн1сть цього забруднення в пер ¡од експлуатацп плити (Табл.4).

Таблица 4

Вмют штрозодиметиламшу 1 штрозод1етилам1ну в пов!Тряному середовинц кухш шд час експлуатащУ газовоУ плити

Речовина Вм1ст сполук,Мт-Мах/Мсер.+ ш, мкг/м (п=7)

Фоновий ревень При експлуата-щУ газовоУ плити "Електа" При експлуата-цн газовоУ плити "Брест"

Нпрозодиметиламш 0.-0.030 0.025-1-0.010 0.105-0.630 0.208+0.019 0.220-0.800 0.300+0.020

Н1трозод1етиламш 0-0.016 0.011+0.009 0.093-0.295 0.166+0.019 0.131-0.330 0.214+0.015

Як видно з таблиц, в процеа спалювання газу в побутовш плил в повггряне середовище кухш надходить значна кшькють нпрозам1шв -концентраци сполук за середшми даними значно перевшцують к величини на автомапстралях чи в районах розмвдення специф1чних промислових шдприемств,

Анагпз отриманих величин аерогенних навантажень (без урахування "специфтюго" забруднення) показав, що р1вш 1 структура сумарних аерогенних доз НДМА 1 НДЕА, що шгалюе чолов1че $ жшоче населения, значною лирою вщр^зняготься (Табл.5). Найбизыиий внесок штрозамш'т в аерогенне навантаження на чолов1че населения дае куршня - до 29.5 % при куршш сигарет з фшьтром \ до 63.4 - без фшьтра, та час перебування в житлових примщеннях - до 28%. Чоловки, яш курять, отримують загальну дозу штрозашшву 1.25 раз!в бшьшу, шжт1, що не курять.

Для жшочого населения переважною складовою аерогенноУ дози е та, що отримуе жшка на кухш, готуючи Ужу - 32.5-38.0 виистах ¡45.7-всел1.

Отже, вагом1 внески в аерогенне навантаження канцерогенних ипрозамппв на людину обумовлеш р1внем забруднення населеного пункту в циюму, продукпв куршня та спалювання природного газу. Зведси, для зменшення шкодливого впливу цього класу сполук на органи дихання населения в умовах населених м1сць необхщно проводити цшеспрямован) профшактичш заходи саме в цих напрямках - припинення куршня чи зниження вмкту канцерогешв в тютюш, а також дшовий мошторинг цих сполук в атмосферному пов1гр1 для виявлення тенденцш динамки Ух в час! I простор!.

В роздш1 7 "Наукове обгрунтування ппсшчних критерив вмшту штрозодиметилам^ну 1 штрозод1етилам1ну в повггряному середовищГ' представлено розрахунки ГДК НДМА 1 НДЕА в повггряному середовшщ

Таблиця 5

Розрахунок сумарних аерогенних доз НДМА, що надходять в оргашзм жител1в м.Киева з затруднении повпрям 1 продуктами куршня

Вид Д1ЯЛЬ!10СТ\ Доза НДМА,що отримуе населения за р1к, мкг

чоловжи Ж1нки

Ситарети без фЬьтра

Виробнича д1яльшсть (без урахування "специф1чних" джерел забруднення) 38.6 38.6

Комукально-побутова дЬтьшсть пщ час перебування:

- всередлш житла 98.2 82.9

-вкухш - 117.3

- в житлових районах м1ста 11.1 11.1

- в салонах М1ського транспорту '1 на автомапстралях 27.2 27.2

- в зонах рекреаци 12.1 12.1

- з продуктами курения 216.6 19.7

Сумарна доза,мкг за рис 403.8 308.9

за житгя 18494.0 14054.9

Ситарети з фшьтром

Виробнича Д1яльшсть (без урахування специфнших джерел забруднення) 38.6 38.6

Комунально-побутова дЬтьшсть пщ час перебування:

- всередиш житла 98.2 82.9

-вкухн1 - 117.3

- в житлових районах мкта 11.1 11.1

- в салонах мшького транспорту! на автомапстралях 27.2 27.2

- в зонах рекреаци 12.1 12.1

- з продуктами куршня 52.3 4.8

Сумарна доза,мкг за рж 239.5 294.0

за житгя 10969.1 13377.0

населених М1сць [ виробничих примодень, як! базуються на результатах експериментальних доыиджень шгаляц'ишого впливу одного з них - НДМА (В.Бенеманський,1989), математичному моделюванш залежностей "доза-ефект" 1 " доза-час прояву ефекту", а також даних вщносно поршнялыгоУ активное™ шкали доз цих сполук.

При оцшш стану оргашзму експериментальних тварин в умовах щлодобовоУ шгалящйноУ Д11' протягом року встановлено, що НДМА призводить до розвитку пухлин, що локагизуються переважно в нирках та печшщ - характерних органах-мшенях для щеУ сполуки. Отримаш результата

показали чптсу залежшсть ефекту вщ величини дози канцерогена. При цьому зниження дози супроводжувалось зменшенням частота, множинност, ступеня злоямсносп, збшьшенням латентного перюду розвитку шдукованнх пухлин. Статистично значуще збишиення загального числа пухлин виявлено при ди НДМА в дозах 44.2 мг (самц!), 19.2-19.7 иг (самщ 1 самки). При зменшенш дози до 5.3 - 4.5 мг статистично доскшрного зростання числ^гухлин не вщм!чали, в зв'язку з чим щ дози НДМА вважали мппмально дшчими за латентним пер'юдом пухлин оутвореиня.

При ди дози НДМА 0.2 мг пухлини виникли у 7.1% самщв та 10.7% самок, перш! пухлини зареестровано у самщв через 14.6 мю., у самок - 14.7 м!с., а середнш латентний першд становив вщповщно 20.5 I 20.7 мю. Ц1 показники не в1др!знялись в^д в^дповщних показниив у тварин контрольних груп, що дозволило розглядати дозу 0.2 мг як недточу.

Отже, експериментальт досл1Дження шгаляцшного впливу НДМА виявили дозо-часов! законом1рносгч прояву канцерогенного ефекту ще!' сполуки. Ц1 законом!рност[ стали в!дправною базою для розрахунку гранично допустимо!' концентраца НДМА в атмосферному пов!тр*1 населених мкць, який здшснювали шляхом математичного моделювання отриманих залежностей.

Математичне моделювання отриманих в експеримент! залежностей "доза-ефект" та "доза-час" з застосуванням функщональних р1внянь (експоненщального 1 ппербол1чного) дозволило: 1/ встановити, що для доз НДМА, неефективних в експерименп, юнуе вщмтний вщ нуля ризик канцерогенезу, тобто щ дози за певних умов можуть, очевидно, ¡ндукувати новоутворення; 2/ визначити "допустиму" дозу канцерогена - таку, ефект да яко1' виходив би за меж! середньостатистичноГ гривалост1 життя.

Розрахунок ГДК НДМА ! НДЕА в атмосферному повггр! населених мкць проводили за формулою:

X * Рл

С =

Рт * к * V

де

С - гранично допустима концентращя речовини (ГДК), мкг/м3; X - максимальна доза речовини, яка не викликае у тварин розвитку пухлин, мкг;

• Рт- середня вага експериментально1 тварини (для щур5в-0.3 кг); Рл- середня вага людини (70 кг);

к - коефщкнт запасу ( при використанш максимально нед!ючо!' дози в формул! розрахунку ГДК Комггетом з канцерогенних речовин рекомендовано застосовувати величину 10);

V - об'ем пов1тря, який вдихае людина протягом життя (383250м3)

В зв'язку з вщсутшстю цшеспрямованих досл1джень дозо-часових залежностей шгаляцшного впливу НДЕА на тварин в основу розрахунку його ГДК було взято материал« експериментального вивчення залежностей "доза-ефект" i "доза-час прояву ефекту" для НДМА i пор1ВНяльио1 активное^ шкалн доз НДМА та НДЕА в умовах xpoHÍ4Hoí перорально'1 затравки (Peto,1991).

Використовуючи як критерий час розвитку 50% пухлин, автори встановили, що ¡зоефективними величинами с 0.12 та 0.080 мг/кг на день для НДМА i НДЕА вщповщно, тобто на pÍBiii ефективних доз НДЕА актившше за НДМА ~ в 1.5 рази. Однак, в облает! великих доз розб!жносп в активное« зростають, i в цьому випадку НДЕА актившше НДМА приблизно в 3 рази.

Враховуючи це, обгрунтування ГДК НДЕА в атмосферному noBÍTpi проводили в два етапи:

а/ аналЬ канцерогенно! активное^ ргзних доз НДМА при ¡нгаляцйгаому надходженш в оргашзм тварин;

б/ обгрунтування та розрахунок ГДК штрозод!етилам!ну в атмосферному noBftpi.

Обгрунтування гранично допустимте концентрацШ НДМА i НДЕА в noBÍTpi робочоУ зони проводили з огляду на методичну схему, що застосовувалась при обгрунтуванш ГДК цих сполук для атмосферного повггря населених мтць., а розрахунок - за формулою:

X * Рл

С = -

Рт * k * V

де

С - гранично допустима концентращя речовини (ГДК), мкг/м3;

X - максимальна доза речовини, яка ие викликае у тварин розвитку пухлин, мкг;

Рт- середня вага експериментальноТ тварини (для щурш-0.3 кг);

Рл- середня вага людини ( 70 кг );

к - коефщкнт запасу (в формул! розрахунку ГДК Комкетом з канцерогенних речовин рекомендовано застосовувати величину 10);

V - об'ем повггря, який вдихае людина на робочому Micqi за 30 роюв виробничоУ дшльносп - 35250 м3 ( 235 * 5 * 30 = 35250 м3; 235 - робочих дн!в протягом року; 5 м3 noBÍ-гря вдихае робггник за 8-годинну 3MÍHy ; 30 -30 poKÍB виробничоТ' д1ялыюст1).

Розраховаш з урахуванням виявлених в експерименп залежностей "доза -ефект " та"доза-час прояву ефекту"! результате i'x моделювання гранично допустим! концентращ! штрозодиметилам!ну i нпрозод!етиламтну в

повггряному середовицц населених мкць i виробничих примкцень представлен! в таблищ 6.

Таблиця 6

Гранично допустим! концентрацй- НДМА ¿НДЕА в пов!тряному _середовицц__

Середовище регламентування Гранично допустим-! концентрацй',мкг/м3

Итрозодиметиламш Нпрозод!етиламш

Атмосферне пов1тря 0.05 0.03

Пов!тря робочо! зони 0.50 0.15

Рекомендован! величини ГДК були використан! для оцшки стану забруднення цими сполуками повпряного середовища ряду населених м!сць та деяких промислових виробництв Укра'ши.

Розд1Л 8 'TirieHÍ4He обгрунтування заход!в по захисту атмосферного повпря вщ забруднення канцерогенними н!трозам!нами i оргашзацп контролю за його станом" присвячено вивченню забруднення штрозамшами пов!тряного середовища деяких пщприемств гумовох i металообробно! промисловость

Проведений великий комплекс дослщжень пщприемств гумовоТ промисловосп — шинного виробництва i гумо-техшчних вироб!в на ргзких стад!ях технолог! чного продесу показав, що в пов1тряному середовивд цех i в постшно присутн! н!трозам!ни. В шинному виробництв! найбмыш концентрацй сполук виявлено в п!дготовчому цеху на процесах зм!шування компонент!в гуми, а також в цеху вулканЬаци. Тут концентрацй НДМА перевшцують ппешчний норматив в 5-29 раз!в за середн!ми даними i в 6-55 раз!в - за максимальними; для НДЕА перевищення ГДК становигь 6 - 38 i 7-60 кратностей вщтшдно.

Показано, що сумарш дози канцероген!в, як! може отримати працшник цього виробництва за 30 рок!а виробничоУ д!яльност!, перевищують порогову величину в 6-26 разш.

Анализ BMÍCTy присутност! !нших HlTp03aM¡HÍB в nOBÍTpi робочо!" зони показав прюритетшсть НДМА в кшьктсному вщношенш. Ця обставина, а також розробка в рамках роботи експресного методу сумарного визначення HÍTpo3aMÍHÍB в лов1тряному середовицц (фотометричний метод) стали основою для розробки середньозмшно-! гранично допустимо!' концентрацй' сумарного

вмюту нлрозашшв в повггр! робочоУ зони шинного виробництва на р!вш 1 мкг/м3.

Вивчення повпряного середовища ¡ншого виробництва гумовоУ промисловост! - гумо-техшчного також показало наявтсть канцерогешв класу штрозамшш, причому НДМА 1 НДБА виявлялись в концентращях, що в 4-10 раз1в перевищують вщповщт ГДК. Сумарне аерогенне навантаження канцерогешв на працюючих на цьому виробництв1 перевищуе порогову дозу в 4.4-10.8 раз1в.

Комплекс доапджень ряду шдприемств металообробноУ промисловост! Укра'ши, де застосовутоть сингетичш мастильно-охолоджуюч! ртдини, виявив присутшсть НДМА 1НДЕА в цехах на р1зних процесах обробки метал1в. Вщм1чено перевищеиня ГДК цих сполук: НДМА - в 1.0-1.45 рази, НДЕА - в 1.74-2.50 рази. Ступшь перевищення ГДК канцерогешв на цих виробництвах, як видно, не дуже велика, значно менша, шж на виробництвах гумовоУ промисловост1. Однак, 1 в цьому випадку сумарне аерогенне навантаження нпрозамтав працюючих на виробництвах металообробки перевищуе порогову дозу в 1.5-2.4 рази.

Таким чином, дошидження повпряного середовища виробничих примвдень ряду В1гробництв показали Тх канцерогенну небезпеку. Кшькюш характеристики джерел утворення ютрозамшв на р'пшгх етапах технолопчних процешв дали змогу визначити шляхи розробки заход1в щодо зменшення Ух вмюту в пов!тряному середовищ1 виробництв, а також викид1в в атмосферу населених м'юць.

Проведений комплекс натурних дослщжень 1 розробка методу визначення летких штрозамнпв в повЬряному середовииц дозволили визначити основш положения контролю за забрудненням повпряного середовища населених м!сць I виробничих примгщень канцерогенними штрозамшами. Ц1 положения вщбтг в Методичних рекомендашях, шформащйних листах, матер! ал ах по обгрунтуванню гранично допустимих концентращй пршритетних канцерогешв цього класу.

В роздш 9 "Обговорення результата" проведено аналп отриманих результат з застосуванням сучасних науково-теоретичних положень ппени атмосферного пов1тря 1 онкологи.

Проведено оцшку канцерогенноТ небезпеки реального аерогенного навантаження штрозамтв на р^зш контингента населения (Табл.7).

Як видно з таблиц!, практично все населення, незалежно вад характеру виробничоУ д1ялыюст! ! умов проживания, шддаеться д!Т цих сполук. Однак, канцерогенний ризик для них р!зний 1 коливаеться в\ц незначного - 1-2 випадки раку на р!К на мшьйон населення, що не тддаеться д!У специф!чних фактор!в, до високого - 158 випадмв для населення, працюючого на виробництвах, де мае мюце екзогенне утворення штрозамшш

Таблиця 7

Шкала ощнки сумарних доз штрозамшв щодо ризику розвитку новоутворень у населения

Категори населения Доза, мг Ризик, х 10"6

Чолов^че населения м'ют курить 10.9-21.8 2-4

не курить 8.6-11.5 1-2

Жшоче населения М1ст курить 13.3-15.9 2-3

не курить 13.2- 15.5 2-3

Чолов1че населения сшьськоТ мшцевост! курить 10.1 -19.3 2-4

не курить 7.1 1

Жшоче населения сшьськоТ мюцевост! не курить 11.5 2

Чолов1че населения, що працюе в цехах шинного виробництва курить 141.1-600.3 17-159

не курить 131.1-590.4 15-158

Чолов1че населения, що працюе в цехах гумо-технёчного виробництва курить 102.5-253.4 . 23-83

не курить 95.4-242.6 22-81

Чолов1че населения, що працюе в цехах металообробки курить 21.4-55.5 4-11

не курить 11.4-45.5 6-10

Анал13 лггературних даних з питань вивчення штрозамшв 1 власних досл1Джень в рамках даноТ роботи дозволив намггити напрямки подальшого дослщження проблеми цього класу канцерогенних сполук:

ВИСНОВКИ

1.Розроблено науксш основи лпегачного вивчення канцерогенних нпрозамш!в в гоштряному середовиип населених м!сць 1 ряду виробництв, що базуються на дослщженш закономерностей розповсюдження сполук цього класу 1 формуванш Ух аерогенного навантаження на населения, розробщ аналггичних метод1В Гх визначення, обгрунтуванш критернв ощнки небезпеки та заход1в профилактики негативного впливу на здоров'я населения.

2. Розроблено чутливий 1 специфечний метод визначення в . пов!тряному середовилц одних з найбшып активних 1 поширених в

навколишньому середовицц канцерогенних сполук класу штрозамшш- НДМА 1 НДЕА, а також експрес-метод визначення сумарного в»псту штрозамшв, яю грунтуються на застосуванш В1Гчизняного обладнання 1 реактивов I доступш

для органвацш, на яких покладено здшснення контролю х:м!Чного забруднення атмосфери 1 виробничих прим'!щень.

Основними положениями методов е: уловлювання штрозамЫв з забрудненого середовища на твердий сорбент - активоване вуплля марки СКТ, десорбщя сполук з поверхш вуплля /иетиловим еф1ром, газохроматограф!чний анал13 для визначення ¡щушдуальних сполук 1 фотометричний - для сумарного вмюту штрозамипв.

3. Вперше в УкраМ проведено систематичне дослщження стану забруднення прюритетними кандерогенними шгрозамнгами атмосферного пов!тря в мютах з рпною юлькютю населения 1 профшем промислового виробництва, а також в сшьських поселениях.

Визначено просторов! законом1-рност1 забруднення штрозамшами пов1тря!Юго басейну, що характеризують розподщ Тх концентрацш в р^зних функцшнальних зонах населених пунгав: пщвищений р1вень забруднення в промислових зонах ( в середньому 1.3-2.0 ГДК НДМА 1 1.5-3.1 ГДК НДЕА) та на мапстральних вулицях .\iicr (вщповщно 1.0-1.3 1 1.5-1.8 ГДК НДМА 1 НДЕА), де мають мкце викиди в атмосферу попередштв штрозамшв, 1 дифузний р1вень забруднення (в межах ГДК) - в житловш 1 парковш зонах мют та на територн сшьських поселень.

4. На основ1 проведених цшор1чних спостережень в двох стацюнарних пунктах найкрупншого мюта виявлено динамжу змш добових \ середньомкячних концентраций штрозамннв протягом р1чного циклу: максимальш р'юш забруднення спостер1гаються в л1Тне-осшнш перюд : добов1 концентрацн на р1вш 3-5 ГДК для НДМА 1 5-8 ГДК для НДЕА, середньомкячт -вщповщно на р1вш 1.5-2.0 12.0-3.3 ГДК.

Визначено, що на р1вень середньомюячних концентраций штрозамннв впливають метеофактори, що пщтверджуеться наявшстю прямого кореляцшного зв'язку концентрацш штрозамипв з показниками ¡нтенсивносп сонячноУ рад1ац11 (г=0.39-0.41), температури повпря (г=0.42-0.51), вологога повпря (г=0.48-0.57) \ оберненого - з показниками швидкост1 в ¡тру (г = -0.36-0.50).

5. Розподш концентращй НДМА 1 НДЕА в атмосфер! описано логарифмпшо-нормальним законом. Характер кривих кумулятивних частот концентрацш цих сполук сшдчить про те, що режим формування забруднення штрозамшами повпряного басейну е под^бним в районах з переважно промисловим 1 промислово-транспортним типом забруднення.

Встановлено, що в повпряному середовинц мюта (в пунктах стацюнарних спостережень) тшьки 37- 55 % р1чного часу вмгст НДМА вщповщае його д!ютп'й середньодобовш ГДК, а 63-45% - перевищуе и; концентращУ НДЕА на р1вн5 ГДК 1 нижч-! спостер'цаються лише в 25 - 30%, а решту р!чного часу - 75 - 70% - перевшцують ц.

Концентрацп канцерогешв цього класу в слльськш м!сцевост! знаходятъся практично на р!вш вщповщних ппешчних регламент.

6. На основ! мошторингових дослщжень забруднення пов'пряного середовища в м'кпах, що вивчались ( Киев!, Дшпродзержинську, Кривому Роз!), ! сшьськш м!сцевост!, врахування структури зайнятосп населения разними видами дшльносп \ часу знаходження в р1зних функцюнальних зонах, а також звички до кур!ння визначено основш законом!рност! формування аерогенних навантажень на рвш конгингенти населения.

Встановлено, що в структур! аерогенного навантаження штрозамтав на чолов!ч! контингенти населения найбшьшу питому вагу мае доза, яку вони отримують за рахунок куршня (до 29.5% при курган! сигарет з фшьтром \ до 63.4% - без ф!льтра) та за час перебування в житлових примщеннях (24.4-'28.0% в М1стах ! до 20.0% - в сел!), а для жшочих контингент!в - доза, яку вони отримують шд час приготування Уж! в газифкованих кухнях (32.5-38.0% в м!стах ! 45.7% - в сел!).та шд час перебування в житловому примщенш (26.937.2% в мктах ! сел!).

При цьому чолов!ки, яю курять, отримують загальну дозу штрозамЫв у 1.25 раз1в бшьшу, шж т!, що не курять. Загальне навантаження н!трозам!н!в на чоловшв \ ж!нок, що проживають у листах, у 1.4-1.7 раз!в бшьше в пор!внянн! з с!льською мюцевшпо.

7. Досл!дження забруднення штрозамшами пов!тряного середовища виробничих прим!щень пщприемств гумовоУ ! металообробноУ промисловост! показали значне перевищення ппешчних норматив!в НДМА \ НДЕА.

На шинному виробництв! середн! концентращУ НДМА перевихцують ГДК в 5-29 раз1в, НДЕА - 6-38 раз!в; в цехах гумо-техтчного виробництва - в 2-9 1 2-10 раз!в в!дпов!дно. Ступшь перевищення ГДК канцерогешв на виробництвах метапообробки становить 1.0-1.5 рази для НДМА 1 1.7-2.5 рази -для НДЕА,

8. На основ1 проведения натурних дослщжень за вм!стом НДМА ! НДЕА в повпр! робочоУ зони виробництв, що е специф!чними щодо утворення штрозамЫв, визначено високий р!вень аерогенного навантаження цих сполук на працюючих, що перевшцуе експериментально встановлен! порогов! дози у 6-25.7 раз1в на шинному виробництв!, у 4.4-10.8 раз!в - на гумо-техн!чному виробництв! I у 1.1-2.38 рази - в цехах металообробки при застосуванш •МОТС. Загальна аерогенна доза для ц!сУ категорГУ населения у 2-72.7 рази бшьша у пор!внянш з лею, для якоУ виробнича д!яльшсть не пов'язана з зазначеними виробництвами.

9. Досл!дження вм!сту штрозамиив в тготюновому дим! як важливш складов!й аерогенного навантаження на населения показало, що р!вень концентрацш НДМА ! НДЕА в найбшьш поширених в УкраУн! сигаретах "Прима" (без фшьтра) складае 0.058+0.002 мкг/сиг 1 0.039+0.001 мкг/сиг

вёдповёдио, в сигаретах "Столичные"(з фёльгром) -0.014+0.001 та 0.009+0.001 мкг/сиг вёдповёдио.

Виявлено, що щ сигарети за вмёстом смоли вёдносяться до категорёё високосмолистих; застосування целюлозно-ацетатних фёльтрёв в вётчизняних сигаретах знижуе вмёст смоли ~ на 24%, а доза канцерогенов, що надходить в оргашзм курця, падае в 2-3 рази.

Показана канцерогенна небезпека так званого "пасивного" курения.

10. На прикладё шинного виробництва встановлено наяшпсть в повггряному середовшщ 4 иётрозамёнёв: НДМА,НДЕА,НДБА 1 НМОР, серед яких найбёльелу питому вагу складають НДМА (~50%) та НДЕА (~28%). Мёж концентрацёями НДМА,НДЕА та сумою иётрозамёнёв виявлено прямий кореляцёйний зв'язок, що пёдтверджуе можлнейсть контролю за забрудненням повётряного середовища виробництва як за окремими прёоритетними сполуками, так ё за сумою нётрозамёнёв.

11. За результатами експериментальних дослёджень ёнгагеяцёйного впливу канцерогенез, моделювання залежностей "доза-ефект" та "доза-час розвитку новоутворень" проведено наукове обгрунтування гранично допустимих концентрацёй двох пре'оритетних представнике'в класу нётрозамёшв - НДМА ё НДЕА в атмосферному повётрё населених мёсць ё повётрё робочое" зони.

ГДК НДМА для атмосферного повётря населених мёсць рекомендована на ревт 0.05 мкг/м3, ГДК НДЕА - 0.03 мкг/м3; для ПОВ1ТРЯ робочоёзони -0.50 ё 0.15 мкг/м3 вёдпов'щно.

Розрахованё величини ГДК НДМА е НДЕА дозволили дати гёгёенёчну оцёнку стану забруднення повётряного середовища мёст УкраУни, що вивчались, ё деяких промислових виробництв.

12. Розроблено кригерёальну шкалу визначення ризику новоутворень у населения в залежностё вёд рёвня аерогенного навантаження НДМА ё НДЕА.

Показано, що ризик появи новоутворень при реально ёснуючому рёвнё забруднення атмосферного повётря нётрозамёнами для контингентёв населения, що курять, складае 2-4 випадки на мёльйон населения на рёк, а для тих, що не курять 1-3.

Для працюючих в цехах пёдприемств метагеообробки ризик розвитку злоякёсних новоутворень серед курцёв складае 4-11 випадкёв на мёльйон населения на рёк, а серед некурцёв - 6-10.

Для працюючих на шинному виробництв! цё показники становлять 17159 ё 15-158 випадкёв вёдповёдно, для працёвникёв гумо-технёчного виробництва - 23-83 ё 22-81 випадок.

Найбёльший ризик прогнозуеться для працёвникёв пёдготовчого цеху та складських примёщень, де спостерёгаються найбёльщё рёвнё забруднення повётря НДМА та НДЕА.

13. Всгановлено, що першочерговими заходами щодо попередження утворення штрозамшв з попередшшв та зменшення забруднення пов1тря виробничих прим!щень е:

а/ для тдприемств гумовоУ промисловостк

дотримання бшьш жорстких вимог до чистоти Х1мшат!в -шгредкнтш гумових сум1шей, умов Ух транспортування I зберпання;

- отгшмЬац1Я рецептури гумових сум^шей з урахуванням недопущения утворення штрозам'ппв з попередниюв в процеа виготовлення гуми;

- гндвшцення ефективносп уловлювання штрозам'пив вентиляцшними ■ системами цех1в;

б/ для тдприемств металообробноУ промисловостк

- постшяе проведения плетчних експертиз ¡снуючик 1 перспективних мастильно-охолоджуючих технолопчних середовищ на присуттсть в них канцерогенних штрозамнпв;

- застосування присадок до мастильно-охолоджуючих р'щин , що запобиали б утворенню в них штрозаммв в процсс1 обробки метал!в резаниям;

- уловлювання 1 очистка вщ штрозамппв газ1в, що вщходять через вентиляцшш системи в атмосферне пов1тря.

14. Нам1чено напрямки подальшого розвитку проблеми нпрозамтв в атмосферному повпр! населених мюць:

- сргашзацш мошторингу за станом забруднення псвггряного басейну мют штрозамшами з метою виявлення р1вшв цього забруднення 1 оцшки ступеня його небезпеки;

- подальше вивчення виробничих джерел забруднення атмосферного пов^тря штрозамшами 1 обгрунтування пов!тряохоронних заход1в;

- досконале визначення ыльюсних параметров процес!в атмосферноУ х1мн н1ТрозаМ1Ив;

- розробка диференцшованих за часом ГДК штрозампйв, необхщних для проведения ефективноУ оцшки стану забруднення повггря цими речовинами, та гармошзащя Ух з М1жнародними стандартами;

- ешдемюлопчш дослщження з метою иошуку кшьюсних зв'язив м'/ж реальним аерогенним навантаженням штрозамшш на р1зш контингенти населения 1 показниками захворюваносп на рак легешв '1 шип форми онкопатолопУ.

Розвиток дослщжень в цьому напрямку мае сприяти охорош атмосферного повггря населених м1сць вщ забруднення цим класом сполук як ефективному профшактичному заходу попередження онколопчних захворювань населения.

ПЕРЕЛ1К 0ПУБЛ1К0ВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦП

1. Канцерогенные нитрозамины в атмосферном воздухе города/ Проблемы окружающей среды и природных ресурсов (Матер. Межвед.НТС по комплексн.проблемам.охр.окр.среды и рацион.использов.прир.ресурсов при Гос.ком.СССР по НиТ.-М:1986.-С. 15-23 (ствавт. Янышева Н.Я., Черниченко И.А., Соверткова JI.C.)

2. Tajekozodo meresek nehamy magyar es ukran varos levegojenek nitrosaman szermyezett segere vonatkozoan. Part 1 / Meghio:Magyar higienikusok tarsasaga v.nemzetkozi kongresszusa/-Kecskemet,l990.-P.25-44. (ствавт. Kertesz M., Borzsonyi M.,Bacskai G.,Yanysheva N., Chemichenko I., Kann Yu.)

3. Tajekozodo meresek nehamy magyar es ukran varos levegojenek nitrosaman szennyezett segere vonatkozoan. Part ll//Egeszsegtudomany.-1990.-№3-4. -P.222-232 (сшвавт. Kertesz M.,Borzsonyi M.,Bacskai G.,Yanysheva N., Chemichenko I., KannYu.)

4. К вопросу о содержании нитрозаминов в атмосферном воздухе некоторых крупных городов/У Гигиена и санитария.- 1991,- №2.-С.9-12 (сшвавт. Янышева Н.Я, Черниченко И.А.,Кертес М.)

5. Содержание нитрозаминов и их предшественников в атмосферном воздухе городов// Экспериментальная онкология.-1992,- Т.14,№3. -С.32-36 (ствавт. Сердюк A.M., Янышева Н.Я., Черниченко И.А.,Кертес М.)

6. Нитрозамины в воздушном бассейне городов/Гигиена нас.мест: Респ. Межведомственный сборник.-Киев: Здоров'я,1993.Вип,3.-С.36-39 (сшвавт. Янышева Н.Я., Черниченко И.А.,Соверткова Л.С.)

7. Содержание канцерогенных веществ в смазочно-охлаждающих технологических средах // Медицина труда и промышленная экология.- 1993.-№5-6.-С.28-30 (сшвавт. Янышева Н.Я., Рожковская Г.П.)

8. Некоторые итоги изучения содержания канцерогенных веществ в окружающей среде на территории Украины /Актуальные вопросы гигиены окружающей среды:Сб.научн.трудов НИИОКГ.Вып.1.-Киев:МЗ Украины,

1995.-С.29-35 (ствавт.Черниченко И.А.,Янышева Н.Я.,Бабий В.Ф.,Соверткова Л.С.).

9. Peculiarities of N-nitrosamines formation in atmospheric air and evaluation of carcinogenic hazards / Proceedings on Environmental Contamination in Central and Easten Europe- Warsaw,1996.-P.551-553 (cniBaBT. Chemichenko I.A.,Sovertkova L.S. ,Babiy V.F.)

10. Особенности образования канцерогенных нитрозаминов в атмосферном воздухе и организме из оксидов азота и аминов // Еколопя i ноосферолопя,-

1996.-С.124-130 (сшвавт. Сердюк A.M.,Янышева Н.Я.)

И. Про можливють утворення штрозамш1в в оргашзм1 при сумюному надходженш азотвм1щуючих сполук з атмосфернии повпрям i л i кар с ь к им и препаратами// Фармаколопчний В1сник.-1997.-№3.-С.48-49

12. Роль диоксида азота в эндогенном синтезе канцерогенных нитрозаминов II Экспериментальная онкология.-1997.-№1.-С.20-25 (ствавт. Баленко Н.В., Черниченко И.А., Янышева Н.Я., Соверткова Л.С.,Бабий В.Ф.)

13. Гигиенические аспекты изучения синтеза нитрозаминов из их предшественников //Гигиенаи санитария.-1997.-№4.-С.8-12 (ствавт. Янышева

H.Я., Черниченко И.А., Баленко Н.В., Соверткова Л.С.,Бабий В.Ф.)

14. Ппешчне значения утворення штрозамнпв з Ух попереднимв в атмосферному noBhpi И Довмлля та здоров'я.-1997.-№2.-С.36-39

15. Канцерогены в табачном дыме //Довкшля та здоров'я.-1997.-№3.-С.43-4б

16. О мониторинге образования канцерогенных нитрозаминов в окружающей среде и организме животных // Актуальш проблеми екоппени i токсиколопУ.-Кшв,1998.-С.325-336 (ствавт. Янышева Н.Я., Черниченко И.А., Баленко Н.В., Соверткова J1.C.)

17. On evaluation of hazard related to environmental chemical pollution /Proceedings on Environmental Contamination in Central and Easten Europe-Warsaw, 1998.-C.23 5-241 (сшвавт, Chernichenko I., Balenko N., Sovertkova L.).

18. Канцерогенные вещества в атмосфере и рак легкого/ Гиг.нас.мест.Вып.ЗЗ.-Киев:МЗ Украины,1998.-С.35-41 (сшвавт. Черниченко И.А., Янышева Н.Я., Бабий В.Ф., Соверткова JI.C., Антомонов М.Ю.,Баленко Н.В.)

19. Експериментальш даш для обгрунтування ГДК штрозодиметилам1ну в noeiTpi робочоУ зони //Довылля та здоров'я.-1998.-№4.-С.45-48

20. Ощнка канцерогенно'1 небезпеки пов1гряного середовища шинного виробництва// Довкшлятаздоров'я.-1999.-№1.-С.14-16

21. Актуальш питания вивчення канцерогенних речовин в навколишньому середовииц та профилактика раку /Проблеми еколопчноУ та медичноУ генетики i юпшчноУ ¡мунолопУ:Зб1рник наукових праць.Вип.4(24).-КиУв-Луганськ-Харив :МОЗ УкраУни.УНГЦ,1999.-С. 142-149 (ствавт. Ш.Черниченко, В.Ф.Бабш).

22. Способ определения нитрозодиметиламина и диметиламина в воздухе : А. с. № 938149.-М:,1982 (ствавт. Черниченко И.А., Соверткова Л.С.)

23. Передо речовин, продуктов, виробничих процеав, побутових та природних фактор1в, канцерогенних для людини/ Державний гшешчний норматив.- КиУв: Мшютерство охорони здоров'я УкраУни, Комггет з питань гшешчного регламентування, 1997.-14с (сшвавт. Черниченко 1.0.,Янишева Н.Я.,Бариляк

I.P. Бабий В.Ф.,С.Соверткова Л.С. i iH.)

24. Обоснование ЛДК нитрозодиметиламина в атмосферном воздухе населенных мест / Канцерогенные нитрозосоединения и их предшественники -образование и определение в окружающей среде:Тез.докл.-Таллинн, 1990.-С.27-28 (ствавт. Янышева Н.Я.,Черниченко И.А.,.Бенеманский В.М.,Хесина А.Я.)

Литвиченко О.М. Hayxoni основи охорони повётряного середовища вщ забруднення канцерогенними Ы-штрозамшами та попередження онкогенного ризику для населення.-Рукопис

Дисертащя на здобуття вченого ступеня доктора бюлопчних наук за спецдальшстю 14.02.01-ririeHa (бшлопчш науки).-Укршнський науковий гтешчний центр МОЗ УкраТни, Кшв,1999.

Дисертащя присвячена питаниям вивчення характеру просторово-часового розподшу концентрацш Ы-штрозамшш (НА) в атмосферному повггрё населених мюць, закономфностей формування аерогенного навантаження ix на населения, оцшки канцерогенного ризику вщ дп цих доз. Встановлено стабёльне забруднення НА атмосфери населених мёсць УкраТни, розподш концентрацш i'x може бути описаний логарифмёчно-нормальним законом. Розроблено метод визначення НА в повггряному середовипц, а також експрес-метод визначення суми НА. Виявлено законом1рност! формування аерогенних навантажень НА на населения. Проведено наукове обгрунтувания ГДК двох НА в атмосферному noevrpi населених мёсць i noBnpi робочо'1 зони. Визначено канцерогенний ризик забруднення пов1тряного середовтда виробничих примёщень гумовоУ i металообробноТ промисловост1 НА, намёчено заходи щодо захисту пов!тряного басейиу вщ забруднення канцерогенними НА. Ключовё слова: N-штрозамши, повётряне середовище, аерогенне навантаження, канцерогенний ризик

Lytvychenko O.N. Scientific basis of atmospheric environment defense from carcinogenic N-nitrosamines pollution and prevention of oncogenic population's risk. - Manuscript.

Dissertation is presented for Biology Doctor's degree by the speciality 14.02.01 -hygiene (biological sciences ).- Ukrainian Scientific Center of Hygene of the Ukrainian Ministry of Health, Kyiv , 1999.

Dissertation is devoted to study of space-time distribution character of N-nitrosamines (NA) concentrations in atmospheric environment of populated areas, NA' aerogenic load formation peculiarities on population, carcinogenic risk assessment from this doses action.Stable NA air pollution in atmospheric environment is established, its concentration distribution can be described by logarithmic-normal law. Method for fixing NA in atmospheric environment and also express - method for fixing NA' sum are developed. Regularity of forming of NA aerogenic doses on population is revealed. Scientific ground of two NA' MP.C in atmospheric environment and in working area air is carried out. Carcinogenic risk of atmospheric environment pollution of rubber and metalcutting industries' working premises is determined and measures for defense air from NA carcinogenic pollution are outlined.

Key words: N-nitrosamines, atmospheric environment,aerogenic load,carcinogenic risk.

Литвиченко О.Н. Научные основы охраны воздушной среды от загрязнения канцерогенными Ы-нитрозаминами и предупреждение онкогенного риска для населения. -Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени доктора биологических наук по специальности 14.02.01-гигиена (биологические науки) .-Украинский научный гигиенический центр МЗ Украины, Киев, 1999.

Диссертация посвящена вопросам изучения характера пространственно-временного распределения концентраций "Ы-нитрозаминов (НА) в атмосферном воздухе населенных мест, закономерностей формирования аэрогенных нагрузок их на население, оценки канцерогенного риска от действия этих доз.

Впервые в Украине проведено комплексное исследование содержания канцерогенов класса нитрозаминов в воздушной среде населенных мест и производственных помещений ведущих отраслей промышленности. На основе количественной оценки загрязнения научно обоснована система мероприятий по охране воздушного бассейна от загрязнения этими соединениями.

Установлено стабильное загрязнение нитрозаминами атмосферы больших городов Украины (гг. Киев, Днепродзержинск,Кривой Рог) с различным профилем промышленного производства и интенсивностью транспортного потока. Выявлена значительная неравномерность пространственного распределения концентраций нитрозаминов в воздушном бассейне городов, которая характеризуется градацией уровней загрязнения по функциональным зонам (автомагистралей, промышленной, жилой, рекреации).

Наиболее загрязненными зонами городов Украины нитрозаминами являются промышленные, причем уровень загрязнения зависит от специфики промышленного производства, населенного пункта, его размеров и • особенностей застройки. В условиях круглогодичных стационарных наблюдений выявлена динамика изменений суточных концентраций канцерогенов: максимальные уровни загрязнения отмечаются в летне-осенний период с выраженными максимумами концентраций в июле-августе и октябре-ноябре, минимальные - в зимне-весенний.

Распределение концентраций НА в атмосфере может быть описано логарифмически-нормальным законом. Установлены корреляционные связи между концентрациями НА в атмосфере города и основными метеофакторами.

Разработан чувствительный и специфичный метод определения в воздушной среде летучих с водяным паром НА, а также экспресс-метод определения суммарного содержания НА, которые базируются на использовании отечественного оборудования и реактивов.

Основными положениями методов являются: улавливание НА с загрязненной среды на твердый сорбент - активированный уголь марки СКТ, десорбция соединений с поверхности угля диэтиловым эфиром,

газохроматографический анализ для определения индивидуальных соединений и фотометрический - для суммы НА.

Дана гигиеническая оценка канцерогенной опасности табачного дыма наиболее распространенных в Украине сигарет, показана канцерогенная опасность так называемого "пассивного" курения.

Выявлены закономерности формирования аэрогенных нагрузок НА на различные контингента населения. Установлено, что наибольший вклад в аэрогенную нагрузку канцерогенов этого класса на мужское население дает курение - до 29.5% при курении сигарет с фильтром и до 63.4% - без фильтра, а также время пребывания в жилых помещениях (20-28%), а на женское -пребывание на кухне во время приготовления пищи (32.5-42.7%) и пребывание в жилых помещениях (26.9-37.2%). При этом мужчины, которые курят, получают дозу НА в 1.25 раз большую по сравнению с некурящими.

По результатам экспериментальных исследований ингаляционного действия канцерогенов проведено научное обоснование ПДК двух НА в атмосферном воздухе населенных мест и воздухе рабочей зоны.

Установлено,что современное состояние загрязнения воздушного бассейна городов Украины канцерогенными НА превышает гигиенические регламенты этих соединений. Круглогодичные наблюдения показали, что в воздушной среде г.Киева в районе стационарных пунктов только 25- 55 % годового времени содержание НА отвечает действующим среднесуточным ПДК, а 75-45% - равно или превышает ее; концентрации канцерогенов этого класса в сельской местности находятся практически на уровне соответствующих регламентов.

Анализ загрязнения воздушной среды производственных помещений резиновой и металлообрабатывающей промышленности НА показал значнительное превышение установленных гигиенических нормативов этих соединений. На шинном производстве средние концентрации НА превышают ПДК в 5-38 раз, в цехах производства резино-технических изделий - в 2-10 раз.

Степень превышения ПДК канцерогенов в воздушной среде предприятий металлообработки несколько ниже - 1.5-2.5 раза. Показано, что суммарные дозы НА, которые могут получить работающие на этих предприятиях ( с учетом всех других видов деятельности), превышают пороговую дозу.

Определен канцерогенный риск загрязнения воздушной среды производственных помещений резиновой и металлообрабатывающей промышленности НА, намечено мероприятия по защите воздушного бассейна от загрязнения канцерогенными НА и пути дальнейшего развития проблемы.

Ключевые слова: №нитрозамины, воздушная среда, аэрогенная нагрузка, канцерогенный риск