Автореферат и диссертация по медицине (14.01.21) на тему:Научное обоснование региональной программы профилактики стоматологических заболеваний у детей Прикарпатья

" 8 °йкшонлльний МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. академіка О. О. БОГОМОЛЬЦЯ

Па прапах рукопису

КЛЗЛКОВА Ріма Вікторівна

Наукове обгрунтування регіональної програми профілактики стоматологічних захворювань у дітей Прикарпаття

14.01.21 — Стоматологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних паук

Київ — 1990

Дисертацією е рукопис

■ Робота виконана в Івано-Франківській державній медичній 'академії

Наукові консультанти: заслужений діяч науки і техніки України,

доктор медичних наук, професор Смоляр Ніна Іванівна

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Косенко Костянтин Миколайович

Провідна організація Одеський науково-дослідний

інститут стоматології

• Захист відбудеться «-------»__________________1996 р. о ... гол

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.01.21.07 Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця за адресою: 252057, м. Київ-57, вул. Зоологічна, 1.

- З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця (м. Київ, вулиця Зоологічна, 3. ’

доктор медичних наук, професор Кольцова Наталія Іллівна

доктор медичних наук, професор Дичко Євген Никифорович

доктор медичних наук, професор Горзов Іван Петрович

Автореферат розісланий «

1996 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор медичних наук

А. В. БОРИСЕНКО

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми

• Потребо у реконструкції системи охорони здоров'я в Україні, ьідтворення її нових принципів, серед яких випереджувально-профілактичний характер є одним із провідних, вимагають розробки стратегії і тактики запобігання найбільш поширених захворювань, до яких належать і стоматологічні .хвороби (H. І. Смоляр, 1987; В. К. Леонтьев, В. Т. Шестаков, 1993; Л. О. Хоменко, 1994).

Розповсюдженість карієсу у дітей України коливається під 48,0% при його інтенсивності 1,09—2,5 із областях центральної частини держави до 97,7% та 7,1 в західному регіоні (H. І. Смоляр, Л. В. Годованець, 1988; І. Г1. Горзов, 1989; О. В. Шешукова, 1996). Масовий характер стоматологічних захворювань, несприятлива тенденція до зростання кількості хворих па карієс і хвороби пародоиту за останні тридцять років (Р. Д. Габович і співавг., 1977; В. Є. Скляр, 1994 та інші) знижує загальний рівень здоров’я як дитячого контингенту, так і дорослих.

• Питаниям розповсюдженості захворювань порожнини рота, їх причинно-наслідкові!!! зв'язкам присвячено багато наукових досліджень як у нас в країні, так і за кордоном (А. Н. Галіуллін, 1990; S. F. Hamp et. al., 1984; S. Schlötcke, L. Klinker, 1984).

Розпочаті у 60-ті роки XX століття епідеміологічні дослідження стоматолої ічішх захворювань на території бувшого СРСР заклали основи медичної географії цих хвороб (А. І. Рибаков, Г. В. Базіян, 1973; А. В. Алімськип, 1987; В. Є. Скляр і співавт., 1988). Тоді ж був встановлений парний кореляційний зв’язок цих хвороб з малою кількістю фтору і стронцію в питній воді, нераціональним і незбалансованим харчуванням, клімато-географічними і антропогенними чинниками і іншими факторами середовища (Г. Д. Овруц-кнй, I960, 1988; Г. М. Негаметзянов, 1980; Б. М. Беланов і співавт., 1968; У. Жуматов, 1988; П, Г. Мизина, А. Ф. Пименов, 1988; Ф. М. /Аамедова, 1991).

• В останні роки велика увага дослідників приділяється стоматологічній захворюваності дітей, що мешкають на екологічно забруднених територіях, в тому числі, уражених радіонуклідами (3. Р. Прншко і співавт., 1993; Л. О. Хоменко і співавт., 1995). Разом з тим, в Україні достатньо повні епідеміологічні дослідження у дітей є поодинокими (Л. І. Коваленко, 1976; Н. В. Алексеенко, 1987; В. Є. Скляр і співавт.; 1988; І. Г1. Горзов, А. М. Потапчук, 1989; Б. Н. Мирчук, Г. М. Солонько, 1989; К. М. Косенко, 1994), в тому числі і в західному регіоні. Отримані результати стосують-

ся, переважно, дорослого населення або окремих аспектів стоматологічних захворювань у дітей (Н. В. Петраш, 1984). Ці роботи не відрізняються вивченням комплексу чинників, не висвітлюють багаторічних динамічних змін об'єкту спостереження на фоні по гіршєння стану оточуючого середозища і ступеня адаптованості ДІТЄІІ до нього.

■ Крім цього, дослідники тяжіють до звичної інтерпретації питання з позицій недостатнього вмісту фтору та стронцію, надлишку цукру в харчуванні, залишаючи поза увагою системний комплексний підхід до ведучих чинників ризику екзогенного і ендогенного походження, їх особливостей в конкретних регіонах і зонах.

Накопичені дані стали грунтом для розробки нормативних актів і профілактичних програм, які повинні були діяти в умовах жорсткого адміністрування і фінансування, але не дали бажаних наслідків. Використання таких програм сьогодні потребує перегляду, оскільки вони не враховують сучасних структурно-функціональних змін в самій системі охорони здоров'я і в оточуючому середовищі, а також несприятливих тенденцій в здоров'ї населення, зокрема дитячого.

Між тим, аналіг: впровадження профілактичних програм з стоматології в багатьох країнах світу свідчить про наявність реальних успіхів (ВООЗ, 1986; WHO, 1980; С. Вгішп, A. Thylstrep, 1984; W. Künzel, F. S. Padrón; 1985; В. М. Кіевег, Н. G. Graeer, 1988; В. Н. Clarkson, 1991 ) . В цих державах предметом вивчення і впливу все частіше стають поведінкові аспекти по відношенню до стану ротової порожнини (ВООЗ, 1988; Т. Al. Marthaler, 1983;

G. С. Kress, .І. В. Silvcrsin, 1985; L. Hyssala et. al, 1991); розробляються гнучкі федеральні і локальні системи управління і моніторингу, спрямовані як на масову, так і на індивідуальну корекцію чинників ризику, диференційовану градацію контингентів спостереження, запровадження стандартів якості заходів.

Враховуючи сказане, стають очевидними актуальність, складність і багатоплановість проблеми впливу на рівні стоматологічної захворюванності, її державний характер, необхідність розробки національної програми профілактики, яка б враховувала регіональні особливості.

Відповідно, вивчення розповсюджек'ності, тенденцій, особливостей перебігу і причинно-паслідковнх зв'язків стоматологічних хвороб у розрізі регіонів та їх клімато-гєографічних зон є актуальною проблемою сучасної стоматології, фундаментом для створення лікувально-профілактичних технологій та розробки комплексної міжгалузевої державної і регіональних програм профілак-

тики. Це визначило актуальність цього дослідження, його мету і задачі.

Мета і задачі дослідження.

Мстою нашого дослідження було обгрунтування, розробка приорітегних напрямків і технологій профілактики стоматологічних захворювань у дітей на основі вивчення особливостей їх формування в умовах західного регіону України.

Для досягнення поставленої мети було визначено наступні задачі:

1. Вивчити розповсюдженість і інтенсивність захворювань твердих .тканнн зубів і .хвороб пародонту у дітей в залежності від статі, віку і місця проживання.

2. Дослідити чинники внутрішнього, природного і соціального середовища, їх роль в розвитку стоматологічних захворювань у дітей.

3. Визначити стан реактивності організму дітей, які мають стоматологічні захворювання, як критерія адаптованості до чинників середовища для оцінки і прогнозу стоматологічних хвороб при масових профілактичних оглядах.

■ 4. Проаналізувати якість стоматологічної допомоги дітям

Прикарпаття на моделі дослідження (Івано-Франкісська область).

• 5. Вивчити кореляційні взаємозв'язки чинників середовища

з рівнями захворюваності і станом реактивності організму у дітей при стоматологічних захворюваннях.

6. Розробити прнорітетні напрямки, лікувально-профілактичні, медико-організацшиі технології профілактики стоматологічних захворювань у дітей на основі корекції керованих чинників навколишнього середовища конкретних клімаго-географічних зон.

Наукова новизна

Проведеними дослідженнями вперше встановлені закономірності детермінування рівнів стоматологічного здоров'я дітей Прикарпаття конкретною клімато-географічною зоною, яка зумовлює специфіку впливу чинників навколишнього середовища, і зональним типом адаптації.

Виявлені факторіальні екстремуми і клінічні маркери стану реактивності організму дітей стосовно стоматологічних захворювань.

Розроблений комплекс критеріїв інтегральної оцінки груп стоматологічного здоров'я у дітей.

• Проведена комплексна оцінка діяльності стоматологічних закладів, що надають відповідний вид допомоги дітям в різних кліма-то-географічних зонах Прикарпаття, шляхом співставлений даних офіційної документації, експертних оцінок і соціологічного опитування.

Розрахована питома вага впливу клімато-географічних, геохімічних, медичних чинників ризику і факторів способу життя в формуванні стоматологічної захворюваності у дітей.

Вперше розроблено «сім'ю» математичних моделей взаємозв'язку чинників середовища з1 рівнями і інтенсивністю стоматологічних гахворювань.

■ Визначені чинники ризику, прогноз і перспективні тенденції стоматологічних захворювань у дітей Прикарпаття на основі моделей.

Виявлено тини адаптації (гірський, передгірський, рівнинний) за тестами, комплекс яких вперше використаний в стоматологічній практиці.

Застосована концепція системного підходу до розробки профілактичних заходів в дитячій стоматології.

■ Запропонований принципово новий підхід до проблеми зниження стоматологічних захворювань з позицій корекції реактивності організму і підвищення якості адаптації до чинників середовища.

Розроблена міжгалузева система профілактики стоматологічних захворювань у дітей з акцептом на покращення поведінки різних груп населення по відношенню до здоров'я і сприйняття чинників ризику.

■ Створені стандарти якості обстеження, спостереження, профілактики і оцінки стану пацієнта після проведення названих заходів з використанням адаптогенів і адсорбентів.

ПРАКТИЧНА ЗНАЧИМІСТЬ РОБОТИ

■ Для потреб міжгалузевих і галузевих органів управління поза сферою охорони здоров'я (місцеві органи влади, адміністрація закладів міністерства освіти, органи теле- і радіомовлення і друку), які приймають участь в розробці і виконанні профілактичних програм, запропоновані пропозиції та рекомендації по масовій

популяризації знань про здоровий спосіб життя і пропаганду цілеспрямованих медичних знань. Розроблені навчально-освітні модулі для різних верств населення. Впроваджені фрагменти програми «Здоров’я в стоматології».

Для органів і установ охорони здоров'я вперше розроблені критерії оцінки типів адаптації, резервів здоров'я при проведенні масових медичних оглядів стосовно стоматологічних захворювань (рівень лізоциму у змішаній слині, типи мікрокристалізації, С — вітамінна забезпеченість, мікроядернин тест та інше).

Вперше розроблений індекс втрати загального здоров'я внаслідок стоматологічних захворювань.

Опрацьовані диференційовані модулі санітарної просвіти, професійної освіти, їх методичне забезпечення для медичних працівників, спрямовані на профілактику стоматологічних захворювань у дітей.

Розроблена комплексна міжгалузева регіональна програма профілактики стоматологічних захворювань, система моніторингу і управління показниками здоров'я на основі корекції регіональних чинників ризику.

■ Запропонована оригінальна методика епідеміологічного дослідження і прогнозування стану порожнини рота у дітей.

• Робота виконана у відповідності з основним планом науково-дослідних робіт Івано-Франківської державної медичної академії (тема Р. Н. 69.21.01 проблема 30-00).

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ,

ЯКІ ВИНОСЯТЬСЯ НА ЗАХИСТ

• 1, Закономірності формування і особливості динаміки стома-

тологічної захворюваності дітей в різних клімато-географІчннх зонах Прикарпаття. •

• 2. Показники і критерії реактивності організму дітей і їх адаптованості стосовно до епідеміологічних досліджень в стоматології.

• 3. Чинники ризику, таблиці і моделі оцінки ризику розвитку стоматологічних захворювань у дітей в умовах Прикарпаття.

• 4. Методика оцінки і корекції факторів ризику виникнення і розвитку стоматологічних захворювань у дітей на основі даних соціологічного дослідження.

■ 5. Програма профілактики стоматологічних захворювань у дітей; медико-технологічні стандарти її якості.

АПРОБАЦІЯ РОБОТИ

• Основні положення дисертації викладені на обласних науково-практичних конференціях (Івано-Франківськ, 1988 1991, 1994), XII Всесоюзному з’їзді дитячих лікарів (Москва, 1989), VII з’їзді стоматологів України (Львів, 1989), обласній науково-практич-ніії конференції до 50-річчя возз'єднання західно-українських земель (Івано-Франківськ, 1989), науково-практичній конференції, присвяченій 10-річчю утворення стоматологічного факультету (Івано-Франківськ, 1990), учбово-методичній конференції (Тернопіль, Г992), республіканській науковій конференції «Актуальні питання стоматології дитячого віку і ортодонтії» (Полтава, 1993), І національному конгресі анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів Україна (Івано-Франківськ, 1994).

■■ Дисертація апробована на засіданні апробаційної ради «Стоматологія» прп Національному медичному університеті ім. О. О. Богомольця 17 квітня 1996 рок;у.

■ По темі дисертації опубліковано 31 наукову працю в журналах і збірниках, в тому числі 2 інформаційні листи.

ОСОБИСТИЙ ВНЕСОК АВТОРА

1 Автором сформульовані мета і задачі дослідження, розроблені методичні підходи, дослідницькі і індивідуальні програми спостереження, опрацьовано понад 1400 джерел літератури.

• Організовано проведення епідеміологічного дослідження, в якому автор приймав безпосередню участь. Самостійно проаналізовані і науково інтерпретовані результати всіх досліджень, які проводилися за час виконання роботи, розроблені програми дослідження. Імунологічні, генетичні, соціологічні тести, апробація нових медичних технологій виконувались разом із співробітниками кафедри дитячої стоматології Івано-Франківської державної медичної академії.

ВПРОВАДЖЕННЯ В ПРАКТИКУ

• Програма профілактики, її фрагменти (стандарти якості профілактики, навчально-освітні модулі), інші результати дослідження запроваджені в стоматологічних закладах і установах Івано-Франківської, Чернівецької, Львівської, Закарпатської областей

Матеріали дисертації впроваджені в навчальний процес Іва-

нО-Фраііківської державної медичної академії, Дніпропетровської медичної академії, Донецького університету, Львівського, Чернівецького медичних інститутів.

ОБСЯГ І СТРУКТУРА ДИСЕРТАЦІЇ

Дисертація викладена на 329 сторінках машинописного тексту. Вона складається з вступу, огляду літератури, 6 глав власних досліджень, ааключення, висновків, практичних рекомендацій, бібліографічного вказівника (328 вітчизняних та 121 іноземних джерел), додатків. Робота ілюстрована 92 таблицями та 12 малюнками.

ЗМІСТ РОБОТИ Об’єкти та методи дослідження

■ Вирішення поставлених задач проводилося з позицій системного підходу до аналізу поза- і внугрішньоснстсмшіх проблем охорони здоров'я. Передбачалось вивчення проблеми з позиці;!

- Хі — Уі, де Хі — чинник, Уі — результативна ознака, розробка і поетапне впровадження рекомендацій.

■ Епідеміологічне дослідження після визначення репрезентативності вибірки (5720 осіб) проводилось за методикою ВООЗ (Є. В. Боровський і співавт. 1985; Д. E. Barmes , 1977) спеціально підготовленою і проінструктованою бригадою стоматологів в умовах стоматологічних кабінетів і відповідних приміщень шкіл при штучному освітленні, з допомогою стандартного набору стоматологічного інструментарію.

: Результати обстеження заносилися в карти реєстрації стома-

тологічного статусу дітей. В них відмічалися паспортна частина, загальні відомості, стан зубів, слизових оболонок, термін прорізування зубів, потреба в різних видах стоматологічної допомоги.

Паралельно з цим вивчались чинники середовища як соціологічним методом (4870 анкет), так і шляхом копіювання відповідних матеріалів з обліково-звітної докуїментації СЕС, обласного статистичного управління, лікувально-профілактичних установ (211 річних звітів).

‘ Клімато-географічні та біогеохімічні чинники аналізували на основі офіційної документації гідрометеорологічної служби (536 документів), даних Держкомстату України та літературних джерел.

: Дослідження проведене в 11 населених пунктах Івано-Фран-

ківської області, розміщених в рівнинній, передгірській та гірській

зонах, які мають різний біогеохімічний склад і рівень антропогенного забруднення. Глибина дослідження — 8 років (1987— 1994 роки).

Ураженість зубів карієсом оцінювали за показниками розпг-сюдженості (%), інтенсивності (індекси кп, КПВ±кп). Критерії оцінки ьідповідали рекомендованим ВООЗ ( WHO, 1980).

Розновсюдженість та інтенсивність хвороб пародонту визначали з допомогою комплексного пародонтального індекса — КПІ (П. А. Леус, 1988) і комунального індекса потреби у лікуванні хвороб нарадонту — CPITN (ВООЗ, 1980). Для визначення індексів нижню та верхню щелепи було умовно поділено на три ділянки. Обстежували пародонт в області таких зубів:

Ні 11 26 17 16 11 26 27

46 31 36 або 47 46 31 36 37

Пр/: вивченні стану пародонту визначали такі клінічні ознаки, як: кровоточивість ясен, зубні відкладення, глибина пародонталь-них кишень. Розраховували індивідуальне та середнє значення індексів.

• Критерії індексів, визначені у балах за відповідними методиками, дають можливість оцінити інтенсивність розвитку захворювання та обсяг лікувально-профілактичних заходів.

Стан гігієни ротової порожнини оцінювався за методикою Ю. А. Федорова та В. В. Володкіної (1971) з наступним розрахунком кількісного індексу (ГІ) та його співставленням з критеріями оцінки, розробленими названими авторами.

■ Стан стоматологічної допомоги вивчався шляхом аналізу офіційної обліково-звітної документації, експертних оцінок, соціологічного опитування батьків, вихователів, медичних працівників, розрахунку ІССД (індекс стану стоматологічної допомоги).

■ ІССД розраховували за методикою П. А. Леуса (1987) за

формулою: *: _ . .

де КПВ — середня інтенсивність карієсу в групі спостереження; К — середня кількість нелікованих каріозних уражень в групі обстежених, включаючи карієс пломбованих зубів; А — середня

ІССД = юо% —

К+ А

КПВ

кількість видалених зубів, які не відновлені протезами.

■ 3 метою вивчення місцевих карієсогенних чинників викорис-

таний біофізичний ексгірес-мстод дослідження рН (водневого показника) і змочуючої здатності (в’язкості) змішаної слини (А. І. Мельник, 1989). Проведено 10453 досліджень цих характеристик у 3102 дітей.

Вивчення морфологічних якостей змішаної слини проводилось шляхом методу кристалічних нашарувань (П. А. Леус, 1977). Взяття слини проводили через годину після вживання харчового подразника. Отримані результати оцінювались за схемою О. 3. Шпилсічької (1991). Згідно неї картину мікрокрнсталізації поділяли vr<\ 3 типи. Перший тип — в полі зору е великі деревоподібні кристали різноманітної форми, що розміщені в центрі; дьугнй т;ш — поодинокі кристали різноманітної форми, розміщені рівномірно по всьому полю зору або такі, що групуються на окремих дільницях; третій тип — повна відсутність кристалів. Кристалографія слини проведена у 633 осіб. Цей метод використовувався поряд з іншими для встановлення характеру і важкості перебігу патологічних процесів, а також як прогностичний тест.

Враховуючи потребу в оцінці змін реактивності під впливом чинників оточуючого середовища, вивчали фактори неспецифічного захисту організму — лізоцим і бактерицидну активність змішаної слини (БАС) у 824 дітей за методами О. В. Бухаріна і Н. В. Васільева (1974) та П. Б. Остроумова і співавт., (1974). Із факторів, які свідчать про загальний стан організму і рівень його імунного захисту, було обрано захворюваність, яка вивчалась за матеріалами звітної документації дитячих закладів охорони здоров'я на основі Міжнародної класифікації хвороб, травм і причин смерті IX перегляду (1975), а також за даними медичних оглядів, шо проводилися співробітниками медичної академії.

Для оцінки дії забруднювачів навколишнього середовища на організм дитини нами використаний такий цитогенетичний параметр, як вивчення частоти мікроядер (МЯ) У зїскобах слизової оболонки порожнини рота (Р. М. Арутюнян з сиівавт., 1990). Об'єктом спостереження були злущені клітини букального епітелію, отримані від 716 дітей. Після висушування і фіксації мазка в етанол-оцтовій кислоті (3:1), його фарбували основним фуксином (реактив Шиффа), підфарбовували ліхтгрюном. Вивчення препаратів проводилося під мікроскопом з імерсійним об'єктивом (10x90). При підрахунку мікроядер враховували їх кількість, відносили її до загального числа клітин, які мали ядро, у кожного обстеженого.

• Тканинна насиченість аскорбіновою кислотою визначалась у 518 дітей (15521 дослідження) шляхом проведення язикової проби

Н. М. Яковця (цит. по В. І. Яковлевій зі співавт., 1995). Крім цього, вибіркове дослідження вмісту аскорбінової кислоти в годинній порції сечі проводилось для об'єктивізації даних у 340 дітей (за Н. С. Желсзняковою, 1951).

Для оцінки поступлення в організм аскорбінової кислоти ззовні нами вивчено вміст иього вітаміну в харчових рослинах (320 проб), які культивуються у різних клімато-географічнн,\ зонах області.

В дослідженні використані різні соціально-гігієнічні методи: епідеміологічний, медико-статистичний, соціологічний, математичне, графічне та логічне моделювання і прогнозування.

З методів традиційної медичної статистики застосовані розрахунок, аналіз і оцінка достовірності відносних і середніх величин, аналіз динамічних рядів, корсляційно-регресійний аналіз, метод стандартизації та встановлення кращої функціональної залежності.

Математичне моделювання і прогнозування грунтувалось на побудові «сім'ї» дескриптивних моделей з метою прийняття управлінських рішень.

В роботі розроблена методика оцінки впливу втрати стоматологічного рівня здоров'я на загальний рівень здоров’я дітей (авторська модифікація методик П. А. Леуса, 1987; Е. І. Соколова і співавт. 1987; Н. І. Кольцової, 1990).

Визначення питомої ваги впливу різних груп чинників оточуючого середовища виконувалось з використанням методики бальної оцінки після попереднього ранжування в межах значимості і найбільшого впливу чинників (від їх загальної кількості).

Математична обробка матеріалу проводилась на персональ-'нкх ЕОМ типу «Електроніка», мікрокалькуляторах типу «Електроніка МК-61» з використанням пакетів стандартних програм «Статистика».

Всього в дослідженні опрацьовано 11699 первинних документів, 28455 результатів клінічних і лабораторних досліджень.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ І ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Приведення епідеміологічного дослідження стоматологічної захворюваності у дітей Прикарпаття засвідчило наявність своє-

рідиості формування її показників і впливу чинників середовища. Виявлено, що перше рангове місце у розповсюдженості стоматологічної захворюваності в області займає карієс зубів (КЗ) — (88,34-0,69% гіри інтенсивності 5,341 0,06), що відповідно до критеріїв ВООЗ слід розцінити як високий рівень і масову ураженість. Має місце тенденція до збільшення розповсюдженості цього захворювання з 88,4% у 1987 р. до 97,0% у 1994 р. (темп приросту 8,7%) та індекса інтенсивності з 5,34 до 6,0 (темп приросту 12,9%), не дивлячись на лікувально-профілактичні заходи, що проводилися. Друге рангове місце посідають зубо-щелспові аномалії (ЗЩА) — 58,60-1,60%. Симптоми хвороб ттародонту зустрічаються у 77,2% випадків.

Такс співвідношення спостерігається в усіх клімато-гсографіч-н 11 х зонах моделі дослідження. Разом з цим, характеристика і особливості формування захворюваності мають в цих зонах свої екстремуми залежно від віку дітей, геохімічного складу середовища, впливу соціальних та інших чинників.

Так, аналіз стану твердих ткашш зубів у дітей (табл. 1) свідчить про те, що гіпоплазія і карієс зубів достовірно (р < 0,01) частіше, ніж в інших зонах, зустрічаються в гірських місцевостях. Тут їх показники складають відповідно 9,70*1,42% і 95,38і 1,01% прн індексі КПВ-fKn 6,82±0,14, що належить до дуже високих рівнів.

Таблиця 1

Розповсюджсність і інтенсивність патології твердих тканин порожнини рота у дітей, які проживають у різних клімато-геогргфічпих зонах Прикарпаття у 1987—1994 p.p.

(М± ш %)

?‘.wv s •

Карієс

Зони Гіпоплазія (в %) Травл/а зубів <■ %) розповсюд. женість (в %) Гнтенсив- , НІСТЬ

РІ6НИНН» 5,37 ± 0,80 ¡ 5,97+0,82* і 85,42±1,21 4,49 ± 0,10*

Передгірська 6,24±0,81 3,51 ±0,62 ! 87,64+1,11 5,54 ±0,10.

Гірська 9,70± 1,42* 4,16±0,96 ; 95,38 ± 1,13* (5,82±0,14*

Середнє по облзсті 6(74± 0„54 4,60±0,45 88,?4 ±0,69 5,34 d= 0,06

ПРИМІТНА: достовірність різниці показників між зонами (р Í 0,01)-

■ Виявляється чітка закономірність: розповсюдженість і інтенсивність карієсу і гіпоплазії зубів збільшується від рівнинної до гірської зони. Однак, диференційованим: розгляд особливостей формування показників свідчить про те, що хоча КЗ більш розповсюджений в гірські ¡і зоні, Однак мають місце негативні зрушення і в інших зонах, в першу' чергу у передгірській. Динамічний приріст захворюваності в області в цілому формується,, переважно, за рахунок передгірської зони.

Віко-статсві характеристики формування карієсу зубів також мають свої зональні відмінності. Хлопчики і дівчатка хворіють, однакове, що дозволило нам нівелювати подальший розгляд матеріалів по статі. Виключення складає лише група 12 років, де в дівчатоь карієс зубів і хвороба пародонту зустрічаються в 1,5 раза частіше, що свідчить про зниження адаптивної здатності в цієї групи дітей, яка звичайно використовується, як еталонна.

Вже до кінця формування тимчасового прикусу карієс зубів зустрічається у 63,90*2,46% дітей (кп -= 3,23 ± 0,37). Ці рівні домінують у гірській зоні (84,60*7,17% та 4,54±0,80). Із збільшенням віку дітей захворювання у період змінного прикусу набуває масового характеру і зустрічається з однаковою частотою та інтенсивністю, незалежно від зони проживання.

Розподіл дітей за ступенем активності карієсу зубів, який дещо відображає резистентність тканин зуба до карієсу і визначає термін і обсяг лікувально-профілактичних заходів, виявив, г:,о кількість дітей з інтактною порожниною рота в області не перевищує 4,30*1,06%. Третій ступінь активності спостерігається (як правило, на фоні хронічної патології інших органів і систем) у 21,8% дітей. Фактично в кожної п'ятої дитини кількість уражених зубів більше як 8. Найбільша питома вага дітей з множинним карієсом припадає в усіх зонах на 6 та 15 років (відповідно 20,0* 3,23% і 23,2*4,77%). Звертає на себе увагу той факт, що суттєво більше, ніж в інших зонах, карієсом зубів III ступеню активності страждають діти передгірської зони (28,5*1,73%), що в 2,1 раза більше, ніж в гірській і рівнинній. В цілому визначається «У» ,— подібна залежність активності карієсу зубів від віку, з накопиченням більш важких форм у віковій групі 15 років.

Враховуючи, що на фоні низької забезпеченості біосфери області фтором, в пій все ж є місця з оптимальним його вмістом, нами проведено порівняння розповсюджешсті карієсу зубів в конт' 14

растшіх за цією ознакою місцях.

Отримані дані свідчать про тс, що показники карієсу зубів у 1988 і 1994 р.р. в усіх вікових групах нижчі (р<0,01) у зоні з оптимальним природним вмістом фтору (м. Городенка) у питній воді. Однак, якщо захворюваність тимчасових зубів до 6 років життя за час спостереження суттєвих змін не набула, то розпов-сюдженість і інтенсивність карієсу постійних зубів у м. Городенка збільшилися на порядок. Це свідчить про участь інших, окрім вмісту фтору у воді, чинників довкілля.

• Таким чином, зміна умов існування дещо нівелює значення фтору, як чинника, що визначає захворюваність карієсом зубів, за умови подібності інших клімато-біогеохімічних умов.

Співставлення захворюваності карієсом зубів у дітей гірської зони, що споживають значну кількість стронцію з питною водою (’вміст стронцію 30,3 мг/л при вмісті фтору 0,3 мг/л) та у контрольному населеному пункті (відповідно 2,6 мг/л та 0,07 мг/л) не виявило статистично вірогідної різниці. Рівень розповсюдженості карієсу зубів в 6 років коливався тут в межах 98,83—98,91%, а індекс КПВ + кп — 8,59±0,32 та 8,66 і 0,62. У інших вікових групах була аналогічна картина. Очевидно, що в умовах природного дефіциту фтору одонтотропна дія підвищеної кількості стронцію у питній воді не проявляється.

Нами виявлено, що в умовах антропогенного забруднення, негативної зміни інших чинників навколишнього і внутрішнього середовища, Природні біогеохімічні фактори втрачають свій першочерговий вплив на рівень ураженості зубів.

Вивчення стану пародонту у дитячому віці і його оцінка з допомогою індексів КПІ, СРІТ^ та ГІ показала значну частоту хвороб пародонту (розп'овсюдженність тих чи інших симптомів 77,2%). Захворювання характеризуються легким перебігом (КПІ — 1,64±0,04 бали). В структурі патології переважають симптоми катарального гінгівіту. Ознаки ураження пародонту (кровоточивість, зубні відкладення) виявляються уже в 7 років у 31,82± 1,12% дітей, сягаючи максимуму в 12 (76,38±3,71 %) та в 15 років (74,82--Ьо,52%). Має місце збільшення ступеню розвитку захворювання у вікових групах 12—15 років (табл. 2).

Таблиця 2

бтан тканин пародонту (за індексом Kill) у дітей Прикарпаття в зв’язку з віком і ГІ (бал. М±т )

ЗОН И

Рівнинна передгірська гірська '

Вік - п ГІ ГІ

1 ҐЧ/М/и 1

\РО КИ/ , *

КПІ 1983 ! 1994 І КПІ 1988 1994 КПІ 1 1988 1994

; 7 1,01 3,33' 2,33* 1,07 3,34* 2,40* 1,03 3,64’ 2,33*

±0,03 ±0,10 ±0,19 ±0,03 , ±0,16 ±0,14 ±0,07 ±0,10 , ±0,19

9 1,58 3,30* 2,03’ 1,61 3,53* 2,38’ 1,65 3,63’ 2,22*

. ±0,01 ±0,10 ±0,15 ¡±0,06 [±0,07 ±0,08 ±0,04 ±0,12 ±0,12

12 1,85 2,97* 2,0’6* 1,83 3,33* 2,34* 1,89 3,68* 2,05*

± 0,06 ±0,06 ±0,11 ±0,01 ±0,06 ±0,16 ±0,04 ±0,10 ±0,15

■ 15 1,98 з,.оо* 2,16* 1,98 3,08 3,16 2,04 3,29’ 2,33’

±0,03 ±0,13 ±0,11 ±0,01 ±0,01 ±0,16 ±0,02 ±0,18 ±0,12

Всього 1,(60 3,17* 2,14’ 1,62 3,31* 2,67’ 1,67 3,62* 2,1 Г

±0,04 ±0,03 ±0,31 ±0,03 ±0,06 ±0,13 ±0,04 ±0,06 ±0,12

ПРИМІТКА: наявність різниці з достовірністю р < 0,01 всередині зон —*

■ В жодній з вікових груп нашої моделі дослідження немає

переваги дітей, в яких є зубні відкладення. В той же час пародон-тальні кишені з'являються у 1,0% 12-ти річних дітей. Кількість їх зростає в 15 років — 5,2%. Середнє число уражених секстантів при цьому складає відповідно 0,02 та 0,30.

• Нами визначено, на відміну від інших дослідників, що захво-

рюваність пародонту хоча й збільшується з віком, але у більшості дітей переважають легкий ступінь або ризик захворювання. В той самий час наявність у дітей 7-річного віку уражень пародонту середнього ступеню важкості в 6,12±0,48% випадків вимагає диференціації лікувально-профілактичних заходів і початку їх впровадження в ранньому віці.

■ Характеристика якості догляду за порожниною рота, проведена з допомогою ГІ Федорова-Володкіної, показала, що в цілому, не дивлячись на зниження ГІ за період моніторингу, цей індекс

лишається незадовільним. Вже в дітей 7-ми років він досягає 3,33±0,10—2,39 ± 0,19 балів, залишаючись таким самим у 15 років (3,29±0,06—2,33 ± 0,12 бали). Виявлено що, при наявності прямого загального зв'язку ГІ та КІІ1, сама інтенсивність значення Г1 ролі не відіграє за умови його незадовільних характеристик. Оскільки ГІ не відображає товщі зубного нальоту і не може бути визнаний надійним критерієм ефективності профілактики хвороб пародонту, при дослідженні стану тканин пародонту можна обмежитись лише констатацією наявності цього чинника ризику, що збереже час і обсяг заходів при епідеміологічних дослідженнях. Співставлений КПІ і СРІТМ підтвердило, що в структурі уражень пародонту переважає їх легкий ступінь і виявило необхідність вивчення обох індексів для комплексної характеристики патології.

Аналіз впливу елементу фтору на стан пародонту дітей показав, що в зонах з дефіцитом ного в питній соді частота та інтенсивність хвороб ■ пародонту в 1,1 —1,2 раза вище, ніж у зонах з оптимальним природним вмістом, що в цілому корелює з особливостями захворюваності карієсом зубів.

Вивчення ортодонтичної патології серед дітей Прикарпаття виявило рксоку потребу в ортодонтичному лікуванні. Розповсюд-женість цієї групи захворювань складає 58,60* 1,06%, не маючи суттєвої різниці по зонах. При цьому частота аномалій прикусу не перевищує 36,62*0,79%, що складає в структурі суми аномалій прикусу', зубних рядів і окремих зубів не більше 55,3%. В структурі аномалій прикусу питома вага глибокого прикусу є найбільшою (13,06*0,73%), прогнатичного — 6,26±0,52%, відкритого — 7,90*(J,587o- 3 аномалій зубних рядів та окремих зубів (29,69*0,98) найчастіше зустрічається тісне положення (скупченість) зубів (10,50*0,66%), яке в 9,2% випадків поєднане з глибоким прикусом. Тривале спостереження за дітьми під час змінного прикусу свідчить про те, що 58,9% ЗЩА не регулюються. Наявність стійких механізмів формування патології, відсутність спеціальної профілактики вимагають невідкладного розв'язання цієї проблеми. Встановлено, що в 72,3% дітей ЗЩА поєднуються з хворобами пародонту. В 97,6% випадків має місце кровоточивість ясен. Частіше за все вона спостерігається при скупченості зубів (41,2* 0.72%), глибокому прикусі (23,60*1,24%) і поєднанні двох названих видів ЗЩА (33,60*1,46%). Локальний пародонтит в 59,70*3,12% поєднується з аномаліями зубних рядів і окремих зубів внаслідок функціонального перевантаження тканин пародонту, сікорення додаткових ретенційних пунктів для затримки залишків їжі, посиленого утворення зубного нальоту. Має значен-

ня і раннє видалення тимчасових зубів, відсутність специфічної профілактики та інші місцеві чинники.

Слід зазначити, що висока розповсюдженість стоматологічних захворювань в області створює додатковий чинник ризику зниження загального рівня здоров'я (на 1,5—4,8%) і посилює дизадаїпованність дитячої частини популяції за цією ознакою.

Оцінка і співставлений неспецифічної резистентності організму дітей на основі особливостей їх фізичного розвитку (терміни прорізування зубів) і функціонального стану організму з рівнями стоматологічної захворюваності виявили, що остання інертно відображає зміни чинників середовища і може використовуватись переважно для ситуаційного або оперативного управління. З точки зору перєдклінічної діагностики і розробки стратегії при масових епідеміологічних дослідженнях має сенс використовувати тести, які характеризують функціональний стан: вміст лізоциму в змішаній слині та БАС, забезпеченість вітаміном С за результатами його екскреції з сечею, оцінку діікроядерного тесту, рН і в’язкість слини. Суттєве значення для прогнозування можливості переходу дітей з групи «здоровий» в групу «хворий», або збільшення важкості перебігу карієсу зубів має мікрокристалізація слини, вік прорізування зубів.

■ Дослідженням виявлено, то у дітей є різна міра збереження резерву здоров'я і можливостей адаптації, що визначається впливом комплексу ендогенних і екзогенних чинників і проявляється у тенденціях рівнів стоматологічних захворювань, особливо карієсу зубів.

Рівнинна зона, хоча й характеризується меншими рівнями розповсюдженості і інтенсивності карієсу зубів, все ж відрізняється досить низьким рівнем реактивності та запасом адаптаційних можливостей. Про це свідчать найвищі показники загальної захворюваності (9361,17±194,13°/000), вроджених аномалій розвитку (42,55±6,07 на 10 тис.), значна кількість дітей з III групою здоров'я (31,3%). У цій місцевості найнижчий в зонах порівняння рівень лізоциму в змішаній слині (17,05^=2,35 мкг/мл) та її бактерицидної, активності (1,73*0,19). В цій зоні виявляється збільшення рівня лізоциму на 55,21% по мірі того, як дитина дорослішає, перевага в слині мікрокристалів II (44,85%) і III типів ' (32,48%). Інтенсивність мікрсядер в клітинах букального епітелію, які зустрічаються у здорових дітей (0,48±0,03), тут також більша, ніж в інших зонах. Питома вага дітей, в клітинах яких містяться мікроядра, дорівнює 11,95%, що підтверджує наявність інтенсив-нйго аніропогенного забруднення.

Рівень в’язкості слини у дітей, що мешкають у рівнинній зоні, займає друге після гірської місце, складаючи 14,72±0,26мм/2 *в. при ріі 6,19±0Д7, що характеризує достатньо високий рівень її карієсогснності. У цих дітей встановлено монотонність та низький приріст в'язкості слини, так само як і рівня лізоциму у різних вікових групах та при збільшенні важкості карієсу зубів. -,

Поріьняно з контрольною групою зниження (d 1,3 раза) вмісту лізоциму у дітей з II та III ступенями важкості карієсу зубів свідчить про виснаження механізмів адаптації в умовах антропогенного забруднення довкілля. Це дає більш високі, ніж в гірській зоні, темпи приросту карієсу зубів (по розповсюдже-ності — 4,3%, по інтенсивності — 5,7%).

Однак, у дітей рівнинної зони, порівняно З' іншими територіями, перші моляри прорізуються дещо пізніше (в середньому 5 років 3 місяці), що сприяє більш низькій інтенсивності карієсу зубів в період їх мінералізації.

В передгірській зоні проживає менше дітей з інтактною порожниною рота (4,25±1,10%), ніж в рівнинній. Нами встановлено, що темпи приросту карієсу зубів в цій зоні є найбільшими з усіх (по розповсюдженості 9,3%, по інтенсивності — 8,3%). В цій зоні у дітей найчастіше зустрічаються важкий перебіг карієсу зубів (28,50і 1,73% ). Крім цього, тут виявлена найбільша кількість дітей, які мають загальні хронічні захворювання (8,6%) і III групу здоров’я (32,5%).

1 Рівень лізоциму в змішаній слині дітей, що проживають у передгірській зоні, дещо вищий, ніж в рівнинній (відповідно 24,59± ±2,4В мкі/мл). Крім того, виявляється негативна особливість його екскреції. Встановлено, що юна проявляється монотонністю кривої його виділення прн збільшенні активності перебігу карієсу зубів і навіть її зниженням (—10,02%). В рівнинній і гірській зонах має місце деяке збільшення екскреції лізоциму із зростанням віку дичини (55,21—79,93%), в цій же — навпаки (—6,23%). Рівень БАС у дітей передгірської зони коливається в межах 1,98± ±0,19, що відповідає популяційній нормі.

Результати дослідження мінералізуючої функції слшш дітей, які проживають у передгірській місцевості, показали, що І тип мікрокристалів виявлено у 26,42%, II — 44,34% випадків, що Ідентично рівнинній, найбільш забрудненій зоні. Це свідчить про порушення мінералізуючої функції слини, яка має забезпечувати стан динамічної рівноваги компонентів емалі, а відповідно, стійкість зубів до карієсу. В'язкість слини у дітей в передгірській зоні є найвищою (12,93^0,31 мм/2 хв), рН — 6,47 ± 0,04. У цій

зоні виявлена найбільша питома вага дітей, в клітинах яких знайдені мікроядра (15,27%), хоча їх інтенсивність нижча (0,24±0,01), ніж в рівнинній (0,48±0,03). ’

Вік прорізування перших молярів у дітей в передгірській зоні займає проміжне між рівнинною і гірською зонами місце (4 роки 7 місяців). Але наявність саме на цій території найбільшої кількості дітей з важкими формами карієсу зубів свідчить про вплив на розвиток карієсу не стільки віку прорізування зубів, скільки комплексу інших чинників ризику. "

Діти, що проживають в гірській зоні, знаходяться на першому ранговому місці по розповсюдженності карієсу зубів та його інтенсивності, тим не менше мають на перспективу кращий запас адаптивних можливостей. Це проявляється у нижчому, ніж удвох інших зонах, які порівнюються, показнику загальної захворюваності (7358,57±338,79°/000), кількості дітей з III групою здоров’я (21,7%) і наявністю хронічних захворювань ,(1,2%). Саме у цих дітей виявлено більш високий вміст лізоциму у змішаній слині (27,01 ±4,04 мкг.'мл) і рівень БАС (2,11 ±0,26) при збереженні тенденцій лізоциму, характерних для здорових дітей (33,32— 79,93%). Темпи приросту карієсу у цих дітей найменші (по роз-повсюдженості — 3,2%, по інтенсивності — 6,4%). Питома вага дітей з III ступенем активності КЗ дещо менша (23,0±4,9%), ніж у дітей передгірської ЗОНИ. У дітей ЦІЄЇ місцевості в’яЗ’ кість слини не більше, ніж 15,13±0,68 мм/2 хв., а рН коливається в межах 6,34±0,04, що характеризує легший зсув у бік кислої реакції, ніж в рівнинній зоні (6,19±0,17). Причому виявлено, що найбільш низький рівень рН у дітей даної зони має місце при карієсі зубів І ступеня важкості, що дозволяє думати про мобілізацію внутрішніх резервів і достатню адаптаційну спроможність.

• Разом з цим, у дітей в гірській зоні має місце несприятливе співвідношення типів мікрокристалізації слини: І—16,68%, П— 41,66%, III --41,66%. В даному випадку їх структура обумовлена не антропогенним забрудненням, а природними біогеохімічними особливостями. Низький вміст коду, фтору і ряду інших мікроелементів, зокрема міді, хрому, титану в цій зоні, а також висока кислотність грунтів негативно впливають на процеси мікрокристалізації слини. Крім цього, в гірській зоні Постійний прикус формується раніше, ніж в рівнинній і передгірській зонах (4 роки

4 міс.), що є проявом своєрідного адаптивного типу. Це приводить до відповідно раннього розвитку карієсу зубів, причому каріозні порожнини розміщуються не тільки в фісурах, але й на контактних, прішийкових поверхнях.

Разом з тим, »же у п'ятирічному віці карієс зубів визначається у кожної четвертої дитини, яка живе як в гірській, так і передгірсь-кій зонах. Вміст мікроядер складає 0,31 ±0,02 на 1 обстеженого, а питома вага дітей, що містять ці ядра в епітелії — 10,0%.

Таким чином, масовий характер стоматологічної захворюваності, мозаїчність і обсяг негативних зрушень у місцевих захисних чинниках, що виявлені у всіх зонах спостереження, свідчать про дизадаптованість дитячої частини популяції. Разом з тим, специфічний для окремої зони комплекс конкретних чинників визначає особливості прогнозу захворюваності у дітей.

Проведений аналіз, логіко-математнчне моделювання і прогнозування стоматологічної патології на фоні зміненої місцевої і загальної реактивності організму, виявили, що виникнення і роз-повсюдженість хвороб порожнини рота визначається адаптивним типом. Приріст і інтенсивність захворювань у більшій мірі пов'язані з загальними для регіону і специфічними для конкретної клі-мато-гєоі рафічної зони чинниками ризику. Серед загальної сукупності факторів, що підлягали обліку, геохімічні і поведінкогл відіграють провідну роль (відповідно 12,4—32,8% та 31,6—45,б0*). Питома вага медичних чинників складає, в залежності від зони

спостереження, 10,1 —11,5% від загальної дії (табл. 3). Таблиця 3 Структура груп чинників ризику виникнення стоматологічних захворювань на Прикарпатті (% до загального)

Група чинників ризику рівнинна Зони . перед-гірська гірська по області

Кл!мато-географічн\; ' 15,6 19,8 21,9 19,1

Геохімічні 1 32,5 • 20,8 22,4 25,2

Способу ЖИТТЯ (пОВЄДІН'КОВІ) 31,6 40,5 35,6 35,2

Медичні 10,5 10,1 11,5 10,7

Інші • 9,8 8,8 8,6 9,1

Загалом 100,0 100,0 100,0 100,0

До загальних чинників ризику розвитку стоматологічної зах-

ворюванності на Прикарпатті, які діють через вплив на стан організму в цілому, слід віднести клімато-погодні і геохімічні особливості ( р- 0,7—1,0). Воші проявляються в сезонній змін-

пості погодного режиму, частих атмосферних фронтах, перепадах чинників погоди навіть у звичному кліматі. Тут значно нижча, ніж на сході України, континентальність клімату, сумарна сонячна радіація (60% від можливих 163,6 ккал/см2) внаслідок хмарності (150 хмарних днів, 150 днів зі змінною хмарністю). Це приводить до втрат ультрафіолетового випромінювання у межах 40— 80%. Середньомісячні величини відносної вологості взимку складають £0—93%, їхній мінімум влітку не перевищує 35—45%.

Геохімічна характеристика регіону відрізняється зниженим вмістом фтору, йоду, барію, кобальту. Має місце підвищений вміст марганцю, свинцю, заліза, нікелю в грунтах порівняно з кларками цих елементів. Відповідно низьким є вміст фтору у водогінних мережах і джерелах (0,05—0,40 мг/л), який лише в деяких населених пунктах наближається до оптимального (0,8—1,1 мг/л). Разом з ним, кожна з клімато-географічних зон має свої клімато-погодні характеристики, різниця в яких збільшується від рівнинної до гірської зони, створюючи достатньо жорсткі умови в горах.

Гірська місцевість характеризується також низьким рН грунтів, що визначає велику рухомість хімічних елементів і слабке їх засвоєння живим організмом.

На фоні низького загального вмісту фтору та йоду, найменшою кількістю фтору характеризуються передгірська і гірська зони (0,0—0,19 мг/л).

Дія клімату на організм проявляється на рівні біохімічних, фізіологічних, поведінкових реакцій, змінює морфологію тіла, формуючи адаптивні типи (В. С. Іванов, Л. Б. Сабурова, 1974; Т. І. Алексеєва, 1986; В. П. Казначеєв, С. В. Казначеєв, 1986;

Н. А. Агаджанян, Р. М. Баєвський, 1989).

Рівнинна зона домінує ( р = !.0 ) у геохімічних чинниках ризику за рахунок значної інтенсивності антропогенних забруднювачів, які співвідносяться в ній, иередгірській та гірській, як 980:123:1 на 1 особу в рік. Еліпсоподібна пляма забруднення грунтів спрямована від рівнини до передгір’я, у надлишку має ряд солей важких металів, що ускладнює ситуацію. Щільність забруднення території моделі дослідження радіоактивним цезієм і стронцієм після аварії на ЧАЕС складає відповідно 1—5 та 0,02—

0,27 кюрі/км2.

Структура чинників ризику, що належать до способу життя у Дітей дещо інша, ніж у дорослих. Значно менше впливають такі загальні чинники, як гіподинамія, вживання алкоголю, гігГерліпо-протеідемія, тощо. Натомість, більшої ваги набувають ті позиції, які послаблюють загальну реактивність організму (ЯМ“* 0,62).

Вони представлені раннім штучним і змішаним вигодовуванням (}8,1—44,8% дітей), недостатнім надходженням в організм вітамінів, особливо аскорбінової кислоти (51,0—76,0% від фізіологічної потреби), обмеженням надходження з продуктами харчування тваринних білків та жирів (21,8—51,6%), недотриманням раціонального режиму дня (26,2—29,9%). Мають місце такі загальні чинники, як погані житлово-побутові умови (15,8%), забезпечен-ність житловою площею менше, як 6 м2 на 1 особу.

Нами встановлено, що спеціальні соціальні чинники ризику розвитку стоматологічних захворювань представлені від'ємною мотивацй-ю і пізнім звертанням за медичною допомогою (68,0% дітей), дефіцитом^ відповідної інформації (54,3—57,3%), недотриманням правил гігієни ротової порожнини (89,0% від загальної кількості дітей при інтегрованому рівні гігієнічних навичок в межах 0,27±0,03—0,43 ±0,11). '

Не менш суттєвим є недостатнє сумарне вживання дітьми фтору (0,56 при добовій потребі 1,5 мг), що формується через недосконалість соціальних аспектів профілактики ( И-Іг“ 1,50).

В колі медичних чинників ризику достатньо демонстративно ( р = 0,52) проявляють себе негативні зрушення в обсязі і якості організації спеціалізованої стоматологічної допомоги, які мають різну інтенсивність в залежності від клімато.-географічної зони. Так передгірська і гірська зони в 3 рази менше, ніж рівнинна забезпечені дитячими стоматологами. Навіть, якщо враховувати лікарів, які ведуть змішаний прийом, то рівень забезпеченості складає 3,27 при прогнозованій потребі 6,7 на 10 тис. для цього контингенту. Низька доступність допомоги (46,1—73,7%) створює ситуацію, при якій кількість первинних відвідувань дітей до стоматолога коливається в межах 0,9—1,1 на одну особу, маючи тенденцію до зниження за період моніторингу на 10—11%. Охоплення плановою санацією до кількості оглянутих складає у передгірській зоні 34,2%, гірській — 56,3°/о, рівнинній — 53,0%, тобто 20.7— 23,6% гід кількості всього дитячого населення. При цьому обсяг власне профілактичних заходів по відношенню до кількості дітей, яких оглянуто, не перевищує 4—10%, шо також свідчить про факт надання переважно невідкладної допомоги.

Таблиця 4

Структура індексу КПВ + кп у дітей Прикарпаття (в %)

Зона

Гірська Передгірська Рівнинна Загалом І

к П ' І \ В к п

77.21 13 41 9.38 1 ■ 99,65 0.37

77.52 23,63 3,85 / 97,45 2.55

82,20 16,22 1.58 92.2А ) 7.74

79,71 і 16,92 3,37 , 94,71 5;2?

_ Зг-сртає на себе увагу структура індексу КПВ + кп (табл. 4). Вона характеризується перевагою компоненту «К» (79,71%), малою кількістю пломбованих зубів (16,92%). Тимчасові зуби пломбуються у виключних ситуаціях (5,29%). Величина компоненту «П» незначно зростає від 12 (16,0%) до 15 (18,0%) років. В перед-гірській зоні має місце видалення постійних зубів ежє в 6 років (0,4%). У підліткіїї цієї зони компонент «В» досягає 10,4%.

Комплексна оцінка стану стоматологічної допомоги серед дітей за ІССГІ показала її недостатність в усіх зонах (гірська — 28,0%, иередгірська — 25,0%, рівнинна — 33,0%). Понад 36,0% інтерв'юйованих жителів області не задоволені етапом стоматологічної допомоги дітям внаслідок особистих якостей медичного персоналу (51,1%) і нераціональної організації прийому (44,1%).

Враховуючи наяьнісіь об'єктивних причин негативних змін п соціально-економічних факторах, в тому числі для масових заходів профілактики, основний важіль запобігання захворюванням лягас сьогодні і.а корекцію поведінкового аспекту. Вивчення цього питання у нашому дослідженні виявило, іцо як діти, так і їхні батьки, вихователі, вчителі і медичні працівники не готові прийняти на себе належну відповідальність за здоров'я дітей. Несформовані якісно і кількісно профілактичні знання, навички щодо гігієни порожнини рота (ГПР) має 97,1% дітей в 7 років, 78,0% — в 15 років, 51,0% — дорослих. Тільки 29,2% батьків вчать дітей чистити зуби з 2—3 років, не більше 48,0% їх правильно орієнтуються в чинниках ризику. У 88,0—70,0% дітей і дорослих причиною звертання до лікаря є зубний біль або кровоточивість ясен (від'ємна мотивація). Лише 42,5% вихователів і 30,0% вчителів в організованих дитячих колективах проводять санітарну просвіту серед дітей, інші покладають цю роботу на медичних працівників. В срою чергу 44,2—69,0% медичних працівників пов'язують низьку ефективність лікувально-профілактичної роботи з недбалим відношенням пацієнтів до свого здоров’я. Біля 25,8% лікарів не вважають за потрібне займатися санітарною пропагандою внаслідок її неефективності, а 80,0% середніх медичних працівників рахує цю роботу і?, кою, що не входить в коло їх функціональних обов'язків.

Виявлено, що сучасна система освіти переважно формує яг приорітетну цінність лікувальну роботу, що закріплюється наступною практикою. Це вимагає відповідного перегляду програм навчання та методів стимулювання за якість профілактичної діяльності.

• Враховуючи сказане, інтегральна оцінка стоматологічної захворюваності, як основи для розробки відповідних програм для дітей, потребує проведення репрезентативних систематичних, па' 24

ралельнпх з іншим і; методами, соціологічних досліджень. Контингенти, що підлягають вивченню: діти у віці з 4 до 15 років, їх батьки, вихователі і вчителі дитячих організованих колективів, медичні працівники (лікарі-сюматологи, студенти старших курсів відповідних навчальних закладів, середній медичний персонал'».

Отримані матеріали оприлюднюються, доводяться до відома зацікавлених осіб, використовуються в навчальних модулях і вводяться в банк інформації моніторингу для наступного порівняння, об'єктивізації даних і розробки стратегічних та оперативних заходів корекції, вибору оптимальної моделі управління і профілактики стоматологічних хвороб.

При ранжуванні ендогенних чинників ризику (розповсюдже -н ість соматичних захворювань) за зональною ознакою нами виявлено, що перше місце належить рівнинній, друге — передгірськін. третє — гірській зоні (нормовані інтенсивні показники складають відповідно 1,2:1,1:1,0), що свідчить про відповідний рівень порушень у загальній реактивності організму.

Таким чином, вивчення і аналіз впливу чинників навколишнього і внутрішнього середовища показало їх комплексній"! кумулятивний вплив в усіх зонах. Однак, інтенсивність такого впливу в сучасних умовах більш виражена, не дивлячись на перевагу рівнів і інтенсивність найбільш поширених стоматологічних захворювань в гірській зоні, в передгірськін та рівнинній зонах. Про це свідчить те, що річні темпи приросту рівнів карієсу в цих зонах перевищують такі в гірській зоні в 3—5 разів. При збереженні характеру виливу чинників середовища і особливостей імунної відповіді дитячої частини популяції за даними математичного прогнозування рівні захворюванності карієсом до 1999 року в передгірськін та гірській зонах практично зрівняються (99,61 — 99,11% відповідно), а інтенсивність ного в передгірськін зоні може бути навіть вищою (6,32—7,22 відповідно).

Тому розроблена в плані цього дослідження програма має наступну концептуальну основу: сполучення державних та місце-г.их заходів, а також клінічних і управлінських засад в дії на чинники середовища, показники реактивності організму і здоров'я дітей в цілому. Формулювання програми: кліпіко-організаційна форма технології відбору дітей для динамічного спостереження, диспансеризації та гігієнічного навчання і виховання, управління чинниками середовища і рівнем стоматологічного здоров'я на основі сучасних комплексних меюдів клінічного обстеження, моніторингу, накопичення і аналізу інформації, прийняття рішень і за-

стосування ЕОМ.

> Генеральна мета програми — забезпечення високого рівня стоматологічного здоров'я, стану реактивності дитячого організму і якості середовища.

Програма складається з трьох підпрограм:

_ 1. Система моніторингу і управління показниками стоматоло-

гічного здоров'я і реактивності організму дитини.

Мета: прийняття рішень, корегування рівнів захворюваності та реактивності на основі повної статистично достовірної інформації про ситуацію.

Передбачається організація групи незалежних експертів, яка включає лікарів-стоматологів і організатора охорони здоров'я, а також створення центру профілактичної допомоги дітям на базі міської дитячої та обласної стоматологічної поліклінік. Така структура легко монтуєтЕ^ся в новий господарський механізм, а в перспективі — в систему медичного страхування.

2. Управління чинниками навколишнього середовища:

Мета: досягнення оптимальних показників стану навколишнього середовища і ендогенних чинників ризику.

■ Підпрограма має 3 блоки: соціальні заходи, медико-географіч-ний аналіз і корекція керованих чинників ризику, медичні заходи.

3. Оцінка ефективності програми (стандарти якості профілактики) .

Мета; досягнення позитивних зрушень у рівнях стоматологічного і загального здоров'я.

Основою цієї підпрограми є положення про те, що всі діти підлягають диспансерному спостереженню. Контингенти розподіляються на дві групи: «здорові» і «хворі»

(з низьким, середнім, високим ступенем ризику стоматологічних захворюьань). Для кожної групу в залежності від зонального адаптивного типу е відповідний набір діагностичних і профілактичних заходів і критеріїв їх оцінки.

• Принципово норим є, окрім розподілу на названі адаптивні типи, диференційоване застосування адаптогенів, адсорбентів і уролесану, спрощеної альтернативної методики оцінки комплексного впливу чинників ризику та тестів переходу в стан «хвороба» або «важкий перебіг» в масових і індивідуальних Програмах профілактики стоматологічних хвороб.

Г1і;інодячц підсумок, слід зазначити, що запропонована нами методика епідеміологічного дослідження стоматологічної захворю-

вашюсті у дітей, розроблена за його результатами програма є ефективною і прийнятною для широкого використання в подібних клімато-географічних зонах.

висновки

1. Віко-статеві особливості стоматологічної захворюваності у дітей Прикарпаття характеризуються перевагою ураженості карієсом та його інтенсивності у вікових групах 6,9 і 15 років, сягаючи до 96,65±0,85% і 7,23± 0,53. Однаково часто хворіють як хлопчики, так і дівчатка. Виключення складав група 12 років, де у дівчаток карієс зубів та хвороби пародонту зустрічаються в 1,5 раза частіше, що свідчить про зниження адаптивної здатності у дітей цієї вікової групи, яка звичайно використовується як еталонна.

■ 2. Хвороби п'ародонту зустрічаються однаково часто в усіх

клімато географічних зонах (при індексі КПІ 1,60—1,67). Розпов-сюдженість симптомів цих захворювань досягає 77,2%. Ознаки кровоточивості ясек виявляються вже у 7-річних дітей (31,82 =ь 2,12%), досягаючи максимуму у 12 (76,38±3,71 %) і 15 років (74,82±3,52%). ' '

3. Зубо-щелеп'ові аномалії розповсюджені рівномірно в усіх клімато-географічних зонах. їх рівні коливаються у межах 57,47—59,98%, в тому числі аномалії прикусу — на рівні 36,62%. Особи чоловічої статі (66,63± 1,50%) страждають аномаліями прикусу окремих зубів частіше дівчаток (56,65± 1,50%). Виявлено зворотній середньої сили і сильний кореляційний зв’язок між віком і рівнем розповсюдженості ЗЩА, який залежить від процесів саморегуляції.

■ 4. Оцінка, моделювання і прогнозування розповсюдженості і інтенсивності стоматологічних захворювань виявили наявність стану дизадаптації за ознакою рівня стоматологічного здоров'я у всієї дитячої частини популяції Прикарпаття. Розповсюдженість і інтенсивність карієсу (95,38±0,01 %, індекс КПВ+кп 6,82±0,14)» гіпоплазії (9,70± 1,42%) найбільші в гірській зоні. Темпи ж приросту карієсу у передгірській і рівнинній зонах в 2,9—1,3 раза перевищують такі в гірській зоні, що свідчить про те, що напруження механізмів адаптації і їх несприятливий прогноз більше виражені при «рівнинному» і особливо «передгірському» її типах.

■ 5. Рівні стоматологічного здоров’я, їх динаміка у дітей Прикарпаття обумовлені різницею в соціально-економічних, екологічних і меднко-організацшних чинниках, типом адаптації, притаманним

конкретним клімато-географічним зонам, що визначає розповсюд-женість, перебіг і прогноз стоматологічних захворювань.

■ 6. В структурі чинників навколишнього середовища, які сприяють розвитку і активізації стоматологічних захворювань, чільне місце займають; спосіб життя (35,9%), геохімічні (25,2%) і клі-мато-географічні (19,1%) фактори. Питома вага впливу медичних чинників складає 10,7%.

■ 7. В кожній клімато-географічній зоні визначаються загальні і спеціальні для розвитку стоматологічних захворювань чинники. На фоні загальної недостатньої кількості вмісту фтору (добове надходження 0,56 при потребі 1,5 мг) в кожній окремій зоні діє характерний для неї конкретний комплекс мікроелсментного складу. Висока інтенсивність антропогенного забруднення переважає в рівнинній і передгірській зонах (при відношенні до гірської, як 980.і23:1 на 1 мешканця). Пошкоджуючи ефект, який викликається останнім чинником, підтверджується збільшенням питомої ваги дітей з наявністю мікроядєр у букальному епітелії в забруднених зснах. Цей показник складає у рівнинній зоні 24,08%, перед-гірськін — 12,17%, де переважають також II і III типи мікро-кристалізації слини, проти 10,0% у гірській зоні.

8. Створена штучно оптимальна концентрація фтору у питній ноді суттєво не впливає на зниження рівнів розповсюдження карієсу зубів, лише на його інтенсивність, що підтверджує приріст показників роз'повсюдженості (3,2—9,3%).

9. В числі загальних чинників ризику стоматологічних захворювань найбільш показово проявляють себе нестача аскорбінової кислоти в харчових раціонах дітей (51,0—76,0% від фізіологічної потреби), від'ємна мотивація і пізнє звертання за стоматологічною допомогою (68,0%), недостатня інформованість населення щодо профілактики хвороб порожнини рота (54,3—57,3%), «лікувальний» стереотип поведінки медичного персоналу (68,3—81,3%).

10. Специфічність чинників середовища визначається недотриманням правил гігієни рота (89,0% від загальної кількості дітей, при інтеїрованому рівні гігієнічних навичок в межах 0,27±0,03— 0,43^0,11), зміненням геохімічного складу біосфери при переході від Придністровської до Карпатської зон, типом адаптації дитячої частини населення.

11. Типізація дитячого населення Прикарпаття за характеристиками місцевого імунітету, фізичного розвитку і загальної реактивності дозволила виявити три адаптивних типи: «рівнинний» (рівень лізоциму в змішаній слині 17,05^2,25 мкг/мл, бактерицид-

ність слиіїн 1,73±0.,19, пік початку прорізування перших молярів 5 років 3 міс.), <.передгірськпґі» (відповідно 24,59±4,04 мкг/.чл; 1,98±0,19; 4 роки 7 .міс.); «гірським» (аналогічно — 27,01 ± 4,04 мкг.'мл, 2,1 і — 0,26; 4 роки 4 міс.), що визначає тенденції стоматологічних захворювань. Виявлені типи адаптації визначають резерв реактивності організму і час наступлення змін (резерп здоров'я) і самі формуються як генетичною схильністю, так і впливом чинників навколишнього середовища.

' 12. Стоматологічна патологія у дітей формується на фоні мно-

жинних системних захворювань організму, які частіше зустрічаються в рівнинній (розповсюдженість 12035,13±218,82°/000, захворюваність 9361,17=ь 194,13°/000) і исредгірській зонах (відповідно 11022,15 =*“365,95 і 7204,97- 333,59 на Ю тис.), що відповідає реакції, яка прогнозується нами для даних типів адаптації і інертно, але адекватно відображає негативні зміни стану загальної реактивності організму.

13. Розроблена в дослідженні програма профілактики стоматологічних захворювань дозволила виявити керовані чинники середовища (рв межах 0,5—1,0), які вимагають першочергоього втручання, вдосконалити підходи до проблеми стоматологічних захворювань з позицій адаптації, розробити конкретні стандарти якості профілактичної роботи, обгрунтувати шляхи її удосконалення.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ НА ДЕРЖАВНОМУ І МІСЦЕВОМУ АДМІНІСТРАТИВНИХ РІВНЯХ

■ 1. Система охорони здоров'я дітей, в тому числі і в стоматоло-

гії, повинна бути обгрунтована на державній політиці створення умов соціально-економічної підтримки, яка б сполучала задоволення потреби у необхідному ЖИТТЄЕОМу рівні з умовами для здійснення соціального маркетингу' ідеї здорового способу життя і відповідної періорієнтації поведінки населення. Для реалізації такої політики необхідні наступні взаємодоповнюючі напрямки:

1.1. Заходи первинної масової профілактики: .

1.1.). Спрямовані на вдосконалення правової бази соціально-економічного захисту дитинства;

1.1.2. Забезпечуючі потрібний рівень режиму навчання, харчування і безкоштовні профілактичні середники в дитячих організованих колективах;

: 1.1.3. Вплив на конкретних осіб, діяльність яких пов'язана

з вихованням, освітою і паданням допомоги дітям, шляхом введення відповідних розділів в навчальні програми, систему професійної орієнтації;

Стимулювання закладів, установ системи освіти, інших галузей, працюючих з дітьми, до реальної відповідальності за здоров'я дітей шляхом використання економічних методів управління якістю санітарної просвіти і створенням стереотипу здорового способу життя.

_ 2. Проводити впровадження системи профілактики стоматоло-

гічних захворювань у дітей на основі цільових довготривалих програм і державної системи моніторингу. Залучити відповідні структури управління, органи освіти, громадського харчування, охорони здоров'я, екологічного захисту, засобів масової інформації.

• 3. Б зв'язку з високим рівнем розповсюдженості стоматологіч

них захворювань, недостатнім вивченням чинників їх ризику в усіх регіонах України, значимістю отриманих в цьому дослідженні результатів, передбачити планування і виконання аналогічних досліджень на інших територіях держави, що дасть основу для обгрунтування цілісно; системи профілактики і медичного планування.

4. Вдосконалення системи офіційного обліку і звітності обсягу і якості профілактичних заходів, що проводяться в стоматології, передбачивши їх градацію в умовних одиницях працеміст-кості (УОП).

5. Поновлення масових профілактичних заходів по фторуванню итиоі води.

НА ГАЛУЗЕВОМУ РІВНІ В СИСТЕМІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

■ 6. Здійснення первинної і вторинної профілактики стоматоло-

гічних захворювань у дітей слід проводити на основі галузевих регіональних програм, які є фрагментом відповідної державної міжгалузевої програми, з попереднім виявленням реальної потреби в стоматологічній допомозі і чинників ризику шляхом проведення епідеміологічних досліджень і моніторингу. З метою впровадження сучасних технологій управління створити АСУ стоматологічною допомогою і соціальним маркетингом ідеї здорового способу життя. Застосовувати економічні методи стимулювання за якість профілактичної роботи. Ці пропозиції викладені нами в інформаційних листах РЦНМІ «Заходи по виявленню реальної потреби в профілактичних заходах стосовно стоматологічних захворювань у дітей і корекції чинників ризику на основі соціологічних досліджень» і «Заходи по покращенню стану стоматологічної допомоги» [1995).

' ЗО

• 7. Вдосконалення діяльності органів і установ охорони здоров я по наданню стоматологічної допомоги дітям має базуватися на сприйнятті цілісності дитячого організму, особливостей його адаптації та резервів здоров'я в умовах впливу конкретних чинників середовища, інтенсивність дії яких слід знижувати шляхом застосування адаптогенів, адсорбентів і місцевих середників типу уролесану (приорітетна довідка на відкриття № 4452391/14 (057759) від 13.04.1988 року «Спосіб лікування хвороб пародопту у дітей»).

■ 8. В навчальні програми вищих і середніх медичних учбових закладів, інститутів удосконалення лікарів на циклах за спеціальностями «Стоматологія», «Санологія» ввести основи профілактики в дитячій стоматології на грунті адаптивних типів. Ця пропозиція реалізована памп у співавторстві в навчальному посібнику «Профілактика стоматологічних захворювань у дітей» (Львів: «Світ», 1995. — 149 стор.).

■ 9. З метою підвищення якості надання стоматологічної допомоги дітям бажана організація групи незалежних експертів-стома-тологів і організаторів охорони здоров'я, а також центру профілактичної допомоги дітям на основі базових стоматологічних закладів охорони здоров'я, що можна легко трансформувати в структуру альтернативної медичної допомоги.

• 10. Для оцінки якості адаптації до чинників середовища, до-клінічної діагностики і прогнозу можливості активізації стоматологічних захворювань рекомендується використання комплексу стоматологічних і загальних показників здоров'я, спеціальних тестів, індексів, а також характеристики лізоциму у змішаній слині, мікро-ядсрніш тест та структуру типів мікрокристалізації слини.

• 11. З метою обгрунтування регіональних профілактичних програм, спрямованих на підвищення стоматологічного рівня здоров'я і загального здоров'я у дітей, пропонується застосувати розроблену у цьому дослідженні методику, яка базується на системному підході до вивчення впливу чинників середовища на комплекс показників здоров'я і виділення керованих чинників ризику.

1. Профілактика стоматологічних захворювань у дітей// Навч. посібник для студентів медичних вузів. — Львів: Саіт, 1995.— 149 С. (в співавт, з Н. І, Смоляр, 3. П. Масний, Л. Г. Гіолікановою).

2. Поражаємось зубов кариесом при сахарном диабете// Проблемы патологии в эксперименте и клинике. — Львов, 1986. — С. 132 (в соавт. с Н, И. Смоляр, Л. В. Годованец).

3. Участие студентов стоматологического факультета в гигиеническом воспитании школьников// Сов. здравоохранение. — 1987, — № 10. — С. 46—48 (в соавт. с Ю. В. Филимоновым, Л. Б. Годованец, Р. В. Левандовским).

4. Урок здоровья, как форма научно-исследовательской работы студсмтоя на стоматологическом факультете// Стоматология. — 1987. — №4.— С. 77—78 (в соавт. с В. М. Коломийцем, И. П. Коцюбинским, Т. В. Канюкой).

Ь, Региональные особенности распространения стоматологических заболеваний, возможные пути профилактики// Региональные особенности здоровья населении УССР и опыт реализации комплексной программы «Здоровье» п условиях НТР. — Киев, 1988, — С. 62—67 (в соавт. с И. П. Коцюбинским, Ю. АЛ. Лебием, Н. В, Петрзш, И. И. Кирилеико).

6. Опыт проведения научно-исследовательской работы студентов в период

производственной практики// Стоматология. — 1989. — №4. — С. 80—81 (в соавт.

с И. П. Коцюбинским,, В. М. Коломийцем).

7. Состояние полости рта у населения некоторых районов Прикарпатья// Стоматология. Респ. межвед. сб.— Киев, 1989.— Вып. 24.<—С, ’9—12,

8. Розпоьсюдженість аномалій прикусу у дітей Прикарпаття// Здоров’я та

відроджєнність народу Прикарпаття. — Івано-Франківськ, 1992.— С. 74—76

(в співарт. з Ю. В. Філімоновим, О, І. Дельцовою, Л. В. Годованзць),

9. Л'инреядерный тест в изучении состояния полости рта// Акт. вопросы стоматологии. — Новосибирск, 1994, — С. 85—87. I

10. Карієс зубів і облік мікроядєр в букальних клітинах слизової оболонки

nopc>fW ни рота// і Національний конгрес анатомів, гістологіп. ембріолоґіз і топографоанатомів України. — Івано-Франківськ, 1994. — С. 74 (в співавт. п М. А. Лучинським, Ю. Й. Беоєзовським, Г. В. Кіндрат),

11. Добова забезпеченість вітаміном С дітей, хворих карієсом зубів//

Акт. проЬл. хірургічної стоматології. Зб. наук, праць. — Івано-Франківськ, 1995. — С. 76—77.

12. І'арісс зубів у дітей, які проживають в гірському районі! Івано.Фран-

"ківської області// Акт. пообл. хірургічної стоматології. Зб. наук, праць. —

Івано-Франківськ, 1995. — С. 79—80 (в співавт. з М. А. Лучинським, Ю. Й, Ю. F!. Бєрєзовським, М. В. Білии;уком).

13. Оцінка рівня стоматологічної допомоги дітям Івано-Франківської області,/ Новини стоматології. — Львів, 1995. — N2 3 (4). — С. 44—45.

14. Стам стоматологічної допомоги дитячому населенню Івано-Франків-щини// Зб. наук, праць, присвячений 50-річчю заснування Івано-Франківської державної медичної академії. — Івано-Франківськ, 1995. — С. 41—43 (в співавт. з Н. І. Кольцовою).

15. Современные проблемы детской стоматологии// Вісник стоматології.— 19<6.— К£ 2.— С. 159—161 (в слівавт. з Н. І. Кольцовою),

16. Чинники ризику стоматологічних захворювань у дітей Прикарпаття//

Новини стоматології. — Львів, 1996. — № 3 — С.

17. Проблеми адаптації в дитячій стоматології// Вісник стоматології. — 1996 — № 4, С.

18. Зd>сди по виявленню реальної потреби в профілактичних заходах щодо стоматологічних захворювань в дитячому піці ¡ корекції чинників ризику на осиоаі соціального дослідження;'/ Інформаційний лист. — Київ, 1995. — 2 С.

19. Заходи щодо покращення стану стоматологічної допомоги дітям// Інформаційний лист. — Київ, 1995. — 2 С.

20. Фермы и методы санитарно-просветительной роботы п детской сто. матологии/, Гез. докл. науч. конф. молодых ученых медиков. — Ивано-Фоаи-ковск;. — 1905,. — С» 23.

21. Значение гигиенического обучения и воспитания в профилактике кариеса зубоз у детей Прикарпатья// Тез. докл. 12 Всесоюзного съезда детских врачей. — М., 1989. — С. 98—99.

і 22. Распространенность и интенсивность кариеса зубов, зубочелюстных

аномалий в условиях дефицита фтора// Тез. докл. VII съезда стоматологов УССР, — Львов, 1/89. — С. 296—297 (в соавт. с. Ю. В, Филимоновым, И, П, Коцюбинским),.

. 23. Уровень заболеваемости детского населения области кариесом и пути

ее снижения// Тез. докл конф. врачей.гигиенис-гов. — Ивано-Франковск, 1983. — С. 121.

24. Пути индивидуальной подготовки студентов в медицинском вузе с

использованием модулей// Мат. Всесоюзной нзук.-практич. конференции «Современные проблемы подготовки медицинских кадров». — М., 1990, — С. 111 — '12 (в соазт. с Г. П. Рузиным).

25. 2м',ст вітаміну С в предуктах харчування і стан порожнини рота у дітей в регіоні Прикарпаття// Тези наук, праць “Екологія региону Прикарпаття». — Ізано-Фрзпківськ, 1992. — С. 32 (в співазт. з Г. В. Кіндрат),

26. С'сматолопічний рівень здоров'я дитячого населення Івано-Франківсь-

ке! області// Тези наук, праць «Екологія регіону Прикарпаття». — Івано-Франківськ, 1992. — С. 33 (в співавт. з М. А. Лучинським, Л, В, Годованець),

27. Стан порожнини рота у дітей Прикарпаття,// Тези наук, праць «Екологія

регіону Прикарпаття», — Івано-Франківськ, 1992. — С. 34 (в спіеєвт. з М. А. Лучинським, І. М. Вівчарєнко, Л. В. Годованець).

28. Досвід проведення практичних занять з профілактики основних стоматологічних захворювань// Мат. учбсво-мегодичної конф. «Розробка та впро-ве.дження в процесі підготовки медичних кадрів сучасних технологій навчання». Тернопіль, 1992. — С. 102 (в спізгвт. з М. А, Лучинським, Г, В, Кіндрат),

29. Інтенсивність карієсу зубів у дітей, які проживають в різних районах м. Івано-Франківська// Мат. Республіканської наук, конференції. — Полтава, 1^3. — С. 21—22 (в співавт. з Г. В, Кіндрат, М, А, Лучинським),

30. Уролесан в комплексному лікуванні дітей з катаральним гінгівітом// Мат. peer ублікенської наук. конф. — Полтава, 1993. — С. 8—9 (в співавт, з Л, В, Годованець).

ЗІ. Значення вітаміну С в профілактиці карієсу зубів у дітей// Мат. обласної наук.-грактичн. конференції. — Івано-Франківськ, 1994, — С,4,

АННОТАЦИЯ

КАЗАКОВА Римма Викторовна «Научное обоснование региональной программы профилактики стоматологических заболеваний у детей Прикарпатья». Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук. 14.01.2i—Стоматология. Национальный медицинский университет им. А. А. Богомольца, Киев, 1996.

Защищается 31 научная работа, в том числе монография, приоритетная справка не открытие, два информационных письма РЦНМИ, которые содержат результаты эпидемиологических, клинико.лабораторных исследований, логико-маиематического моделирования и прогнозирования распространенности и особенностей формирования стоматологических заболеваний у детей, проживающих в равнинной, предгорной и горной зонах западного региона Украины — биогеохимической провинции недостатка фтора и йода.

Установлены высокие уровни распространенности и интенсивности болезней парсдоита, зубочелюстных аномалий и кариеса зубов (КЗ) — (88,34±0,69%

! 5,34±0 69), имеющего тенденцию к увеличению и возрастающего от равнинной к горной зоне. Несмотря на то, что КЗ более распространен в горной зоне, основной прирост заболеваемости происходит в предгорной и равнинной зонах. Изменение условий жизни нивелирует действие традиционных геохимических факторов за счет снижения общей реактивности, формиро. вания своеобразных адаптивных типов, которые определяют прирост и активность кариеса зубов. Предложенная программа профилактики включаат механизмы воздействия на факторы среды, стандарты качества профилактики, систему предклинической диагностики и прогнозирование активизации кариеса зубов с использованием микроядерного теста, бактерицидной активности слюны, типов микрокристаллизации слюны и др.

Реализация программы коррегирует неблагоприятное воздействие факторов рискй, приводит к улучшению состояния полости рта и здоровья ребенка.

VICTOItOVIJA KAZAKOVA "Scientific Substantiation of Ko^ionaJ. Prophylaxis Programme of Stomatological Morbidity in Children of Precarpathia" Manuscript.

Doctor1 a Dissertation (iuodicine) . 14.01.21.’ - Stomatology, national »:o6ical Univorsity after /t.A.Bogomolets, Kiev, 1996.

31 scientific works as well as priority certificate of invention, tv.o P.CSIvlI iriformntion letters containing findings of epidemiology, clinic and laboratory investigations, logic ana matheinatic modelling and prediction of storaatological diseases formation peculiarities ana incidence in children, who live in plain, foothill and mountainous zones of the Western region of Ukraine - biogcocheaical province with fluoride and iodine deficiency are maintained.

High levels of incidence and intensity of parodontitis and dental and naxilia anomalies and caries - (88,34- 0,69% and 5,34-0,69) having trend to increase from plain to mountainous zone vie re established.

Despite the fact that caries i3 raore spread in.mountainous sone the main morbidity increase takes place in foothill and plain zones, life conditions changes neutralize the effect of traditional geochemical factors on the account of general reactivity decrease, distinctive adaptive types formation that determine tho carles increase and activity. The offered prophylaxis programme includes influence mechanisms upon environment factors, quality prophylaxis standards, preclinical and prog-nozin^ diagnostics and caries activation prognosis system with :'i.u:;'oaucloar tent use, 3A3, saliva microc.iystallization types etc.

I'hc: Vrograiviinci realisation corrects risk factors unfavourable el'j'c'ct:: and results in the improvement of child mouth ei’vity .•.fail oi’g.'iiiiiim state.

Ключеві слова; профілактика, стоматологічна захворюваність елідеміоло пя, чинники ризьку. г