Автореферат и диссертация по медицине (14.00.02) на тему:Морфологические изменения запеченочных желчных протоков в условиях экспериментальной портальной гипертензии и ее хирургическая коррекция

MIHICTEPCTBO ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я У KP Aï H и УКРАТНСЬКИИ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИН УН1ВЕРСИТЕТ ¡мен! академша О. О. БОГОМОЛ ЬЦЯ

На правах рукопису

ПЕРВАК 1ГОР ЛЕОН1ДОВИЧ

МОРФОЛОГ1ЧН1 ЗМ1НИ ПОЗАПЕЧ1НКОВИХ ЖОВЧНИХ ПРОТОК В УМОВАХ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОТ ПОРТАЛЬНО! ГШЕРТЕНЗП ТА И Х1РУРГ1ЧНОТ КОРЕКЦП

14.00.02 — анат01мя людини

Автореферат дисертац» на здобуття наукового ступени кандидата медичних наук

КиТв 1992

Робота виконана в Украхнськсыу Дэркавноыу медичному ун!вер-ситет! iusHi академ1ка 0.0 .БОГОМОЛЬЦА на кафедр: оперативно! xi» pyprii та топографгчно! анатомП.

.«,-■.•■•. Науковий Kepi вник

заслужений Д1 кч науки Укра1ни, лауреат Деркввно! npeMi i Украши, доктор ыедичних наук, професор К Л .КУЛЬЧИЦЬКИЙ

Сфгщйн: опонэнги:

доктор- медичних наук, професор Г Л.КОСТИК, доктор медичних наук, професор A.A.АРХИПОВИЧ

- „Ведуча орган1зац1я:

Полтавський Деркавний медичний стоматолог!чний шотитут

Захист дисертадП в1дбудеться 992 р.

I \ год. Г О1 хвилин на зас1дашй спец1ал13ованох Ради

Д 088.13.01 э морфолог/«них дисциплин при Украт'нському Дзриавно-ыу медичному ушверситет! 1меш акадешка 0.0.БОГОМОЛЬЦА -/252057, ы.Кихв, проспект Перемоги, 34, Укра'1нський Державний медичний уш верситет, морфологгчшй корпус, аудитор:я № 3/.

3 'дисертацгею мокна ознайомитися в б1блготещ унхверситету /252057, ы. Ки1в, вул. Зоолог1чна, 3, стоматолог1чний корпус/.

Автореферат роз!Сланий "_"_1992 р.

Вчений секрэтар спещал1зовано"1 Ради доктор' медичних наук,

профосор Черкасов В.Г.

в

Актуальшсть теми. Проблема портальной г1п8ртенз11 а нащого часу стае все б!лып актуальн!шов в эв"яэку э посНйним зростан-ням поширення захворювань, як1 еупроводжугаться даням синдромом. Поргальна г1пертенз!я - тяжкий, прогресуючий патолог!чний стан, а гр!зними насл!дками для здоров"я та життя хворих; це захворювання а несприятливим прогнозом, високим ступеней кал1цтва та леталь-ност!. Численн1 сп^соби консервативного та х!рург1чного л!кування хвороби не вабеэпечутоть повного видукання хворих.

За даного часу цирози печ!нки - основна причина портальноУ р!партензГ1' /А.О.Кривчик, 1979/ - за даними М.Д.Пац!ори /1988/, охоплюють вгд 0,5 до в?о населения, а за даними Р.Ог1ояс /1972/, цироз пвч1нки в вже четвертою причиною летальности. Саме при ци-роз1 печхнки роэвивавться ст1йке п!двищення тисну в систем! во-р!тно! вени, що призводить до розвитку значних патолог!чних вм!н р!зних оргашв 1 систем.

На в виключенням I позапеч!нков! жовчн! протоки. Актуальн!сть досл1дження структурного в!дображення порушеного в1дтоку вхд по-запеч1Нкових жовчних проток не обмежуеться лише рамками синдрому портальноК г1пертенз11, але й зумовлсно ыожливиы поширенням пато— лоИчних процес1в в !нших органах та системах. За даними I К.Кузь-м!на /1972/, в деяких випадках при холециститах розвиваються це-ребральн! судинн! розладн. Н.Г.Тулгн, 1.Н.Тюренков /1969/ В1дм1-чають Шдвижения ти.ску в систем! "жовчний м!хур - жовчн! протоки", виклнкаючи зм!ни гемодинаы!ки та дихання. Ф.А.Куриибайло та 0.1.Яхонтова /1973/ показали, що при венозному застою у позапе-ч!нкових жовчних протоках та хрон!чних захворюваннях печ!нки тра-вають запальн! процеси у дванадцятипал!й кипщ й п!дшлунков!й аалоз!.

Розвиток жовчокаы"яно$ хвороби з приводу венозного застою в систем! вен позапеч1нкових жовчних проток, а також сийко п!дви-щення портального тиску при порушен^ жовчевид!лення /А.3.Магомедов, 1968/ св!дчать не т!льки про почастшання уражень позапеч!н-коьих жовчних проток, але й про взаемообтяження цих патолог!чних сташв. Приведен! результата досл!джень, а також дан! 0.0.Шал1мо-ва /1972/ св!дчать про високу частоту опера^ивних втручань • на позапеч!нкових жовчних протоках нав!ть у хворих без ознак порталь-но! г!пертенз!х, а також про розвиток ст!йких морфолог!чних вм!н у позапеч1нкоЕИХ жовчиих протоках п!сля холзцисгектс:Л1'. Цэ ви-

- г -

значае необх!дн!сть вибору методу операцН на поэапеч!нкових живчних протоках при порталыий г!пертенз!! з урахуванням морфолог! чного стану останн1х.

При вибор! методу х!рург! чного л!кування андрому треба врахо-вувати, що в печ! нководванадцятипал! й зв"яэщ й жовчному м1хур! . _ . при порталъш й Нпертенэ!I утворюються гепатопетальн! анастомози, як1 мають важливе значения в компенсац!I синдрому.

Значна частота застосовування судинного шунтування при пор- " талън!й ггпертензП 1 разом з тим Його низька ефективн!сть, а часом 1 негативний вплив на хворих /0.0.Шал1ыов, В.¡¿.Короткий, 1979; Р.Р.Саатов, П.М.Хам1дов, 1986; А.В.УоогИгэ , 1984; С.ЗойеПипа , Т. Л1гв , 1985; Э ..'^еи.ио'!;о" , 1986/ визначають необх1дн!сть вивчен-ня иорролог1чних структур позапеч1нкових жовчних проток 1 п!сля х!рург1 чного л1кування синдрому портально! г!пертенз!1.

У .¡ауковгй лхтератур1 не вдалося визначити праць, як! присвяче-н! опису морфолог!чних ЗМ1Н позапечхнкових жовчних проток при портальной г!пертенз!!.

Виходячи з вищевикладеного, ми маемо шдставу вважати, що комплексне'морфолог!чне вивчення перетворень структур позапечхнко-вих жовчних проток, як! мають м!сце в умовах експериыентально! портально! г!пертенз!1', а також п!сля х1рург!чно! корекцП очного патолог!чного стану викликае теоретичну эац!кавленшсть I мае практичну значим!сть.

Мета дрсл1дження. Встановитй законом!рност1 морфолог!чних перетворень позапеч!нкових жовчних проток в умовах п!дпеч!нково! портально! гопертенз!! в динам!ц! и експериыентального в1дтворен-Ня та шсля х!рург1чно1' корекцх!' портального блоку.

Основш завдання досл!дження:

I. В!дтворити в експеримент! п!дпеч!нкову форму синдрому портально! г!пертензп.

¿. Вивчити мор^олч 1чн1 зм!ни в позапеч!нкових жовчних протоках в динам!ц! розвитку п1дпеч!нкового вор1тного блоку та виникао-401 в зв"язку а цим портально! г!пертенз!!.

3. Зд!йснити в експеримент! х!рург!чну корекцш п1дпеч1нково-ро блоку портального кровооб!гу шляхом мезентер!кокавального шунтування .

4. Вивчити морфолог1чн! зм1ни позапеч!нкових жовчних проток в динамщ! п!сля х!рург1чно! корекц1! портально! Нпертензй'.

Наукова новизна досл!дження. В пор!внянн! з в1тчизняними та заруй!жними доел!дженнями комплексом метод!в морфо-функц!ональ-

ного анал!зу проведено вивчення морфолог!чних зм!н структур р1з-них 8!дд!л!в позапеч!нкових жовчних проток в умовах екс».ерименталь-ноХ портально! г!партенэ1! та П х!рург1чно! корекц!!. 1стотно доповнеш дан! про характер 1 динам1ку компенсаторно-пристосовних процесгн в структурах позвпвч1нковик жовчних проток в умовах п!дпеч!нкового блоку портального кровооб1гу. Робота е першим в!т-чизняним досл!дженням, присвяченим эивченнп морфолог!чних зм!н позапечПнсових жовчних проток, як1 розвиваються п!сля корекцп сицпроыу портально! гхпертенз!I.

Для вир!шення поотавлених задач використана ориг!нальна модель в!дтворення шдпеч!нково! форми портально! Ипертензи, по-д!бна за патогенетичним ■ механ!змом розвитку синдрому портально! г!пертенз!! у ладини, а також комплекс сучасних морфо-функц(ональ-них метод!в досл1дження.

Практична значим!сть робота. Результата досл!дження морфе э-г!чних зм1н позапеч!нкових жовчних проток в умовах портально! г!-пертенз1! та !! х!рург1чно! корекц! ! дозволяють поглибити уявлен-ня про компенсаторно-пристосовн! можливост! названих структур.

Одержан! дан! дозволяють враховувати стан позапечшкових жовчних проток при л!куванн! хворих з синдромом портально'! г!пертен-зН та п!сля проведения корекц!! синдрому на р!зних стад!ях розвитку захворювання, а також прогнозуватй вплив XIрургччного л!-кування на стан позапеч!нкових жовчних проток.

Запропонований ! використаний спос!б моделювання пгдпеч!нково! форш портально'! Ипертенз!! забезпечуе високу в!рог!дн1сть й повторювангсть результат!в ! може бути рекомендований для в!дтво-рення портально? Нпертенз!! в експеримент!.

Основн! положения дисертацШю! роботи використовують в Укра-!неькому Державному медичному ун!верситет! на кафедр! оперативно! х1рургП та топограф! чноК анатош i' при читанн! лекщй тр. прове-денн! практичних занять э студентами. Способи в!дтворення портально! г!пертензП Еикор^тан! в наукових досл!дженнях кафедри оперативно! х!рургП та топограф!чно! анатом!! Укра!нського Дзржав-ного медичного ун!верситету, Полтавського та Дц!пропетровського медичних !нститут!в.

Основн! положения, викесен! на захист дьсертац!!

I. Моделювання п!дпеч!нкосо! форш портально! г!пертенз!! веде до розвитку эначних структурно-функц!ональних зм!н у позапе-ч!нкових жовчних протоках, компенсаторно-пристосовних реакц!Я в

тривал! строки експерименту, а також до зриву компенсацЛ в роз-витку д^структивних процес1в в !нтрамуральн!й нервов!й систем! органу.

2. Xipypri4Ha корекцхя синдрому портально? г1пвргензН', не змпюючи сут! та направленост! патолог! чного процесу, який вини-кае в результат! створення п[дпеч!нкового блоку портального кро-вооб!гу, сповхльнюе Sx розвиток. Декомпре^я порггально! системи

не приоводить до ефективних репаративних процес!в в структурах по-эапеч!нкових жовчних проток.

3. При моделюванн! портально! г1пертенз!1 патолог!чн! зм1ни в р!эних вхдшлах позапеч!нкових жовчних проток косять поширений характер. Подхбнг эм!ни збер!гаються й шсля х!рург!чно! корекцП синдрому портально* rineprenaii.

АпробагДя роботи. Основн! положения дисертацН опубл!кован! в 5 др^кованих працях, пов!домлен! та обговорен! ка Ш Укра!'нському з,,1здх анатошв, г!столог!в та ембр!олог1в /Чершвщ, вересень 1990/, науков!й конференцП "Актуальные вопросы теоретической и клинической медицины" /Полтава, травень 1991/, 1У науков!й конфе-ренц!! "Экспериментальная морфология сердца и кровеносных сосудов" /Тб!л1С1, травень 1991/, э"'!зд1 Acoitfauii наукових товариств ана-том!в, г1столог!в, ембр1олог!в /Смоленськ, вересень 1992/, чауко-BiЯ конференци "Индивидуальная анатомическая изменчивость органов и систем человека" /Полтава, жовтень 1992/, заседаниях кафед-ри оперативно!' xipyprii' та топограф! чно! анатом! i Укра}нського Державного медичного ун1верситету /протокол If 643 в!д 15 кв!тня 1992 р./, зас!данш м!ккафедрально'1 науково!' Ради Укра!'нського Деркавного медичного ушверситету з проблеми "Морфолог!я людини" /протокол № 12 в1д 18 вересня 1992 р./.

Публхкацп. По матер! алах дисертаци опубл! ковано 5 друкова-них робгг, одержано 10 посв!дчень на рац!онал!эаторськ! запропо-нування /з них одне - галузеве/. .

Структура та обсяг дисетяацП. Дисертац!я складаоться з введения, огляду л!тератури, розд!лу "Матер!ал та методи досл!джен-ня", двох роздШв власних дослгджень, обговорення одержаних pel? зультат!в, висновк!в, покажчика л1тератури, який м!стить 272 дже-рел /з них 199 В1тчизняних та 73 зарубхжних/. Робота викладена на 169 CTopiнках машйнопису, 'документована 62 фотограф!ями /з них 61 - фотограф!I м!кропрепарат!в/, I таблицею. -

- б -

3MICT ДИСЕРТАЦ!!

Об"ект та методи досшдження. Досл!ди проведен! на 42 безпо-р!дних, кл!н!чно эдорових собаках р!зно! стат!, в!ку, ыасоо в!д 10 до 30 кг. Експериментальн! тварини розд!лен! на Ш грули. В nep-mifl rpyni на 23 тваринах виконане моделювання поэапечгнког : фор-ми портально! г!пертенз!!. В Л rpyni 14 тваринам в строки в!д I до 12 и!сяц!в п!сля моделювання синдрому портально! г!пертенз!1 виконана х!рург!чна корекц1я синдрому. Ш групу склалн 5 тварин /контроль/.

Bei оперативн! втручання виконан! п!д комбшованим знеболован-ням. Примедикац!я складалаоь э внутр1шньомпязового введения 0,1% роэчину атрогину сульфату /0,02 мг/кг/, 0,5% розчину с!базону /0,5 мг/кг/, та 0,25$ розчину дроперхдолу /0,2 мг/кг/. Увхдний наркоз полягав у внутр! шньом"язовому введенн! 5% розчину кета.лну /10 мг/кг/. Шдтримуючий наркоз проводили на I та П piвнях xipyp-rt4Hoi стад!i поступовими внутр1шньованними 1н"икц!ями розчину гексеналу /15 мг/кг/, кетам1ну; /3 мг/кг/ та Hiтрату оксибутирату /60 мг/кг/. Оперативке втручання виконували а м|орелаксац1ею /д!-тил!н - 0,5 мг/кг - внутрхшньовенно/ та штучнемвентиляц!ею легень апаратом РО-бН у режим: noMipraif rf первентиляц} i. Bei експеримен-ти на тваринах виконан! п!д контролем тисну у вор1тн1й веш /за допомогою флеботонометра Вальдмана/. Винонувалась необх!дна фармаколог! чна корекц!я гомаостазу. У Bcix випадках оперативний п!д-xtfl виконували шляхом кран!ально-серединно! лапаратоыН.

Моделювання п!дпеч!нково? форми портальной г1пертензП у тварин I грули зд!йснювали двома способами. Для створення портального блоку на строк 1-10 д!б виконували одномоментне звуження стов-бура BopiTHoi вени шовковою л1гатурою на 2/3 в!д !! початкового д! амэтру. При цьому поргальний тиск в момент операцН ni твигцував-ся в 5 раз!в в!д виххдного р1вня й складав 150-270 мм. вод.ст.

Моделювання синдрому портально! г!пертензП на б!льш тривал! строки споотереження, а також з метою наступно! xipypri4Hoi ко-рекц!! г!пертензи виконували 1з застосуванням ендоваскулярного способу поэтапно! дозовано! о клюз! i BopiTHoi вени /посв!дчення . на рац!оналiзаторське запропонування № 25/9Ü/I94/ в!д б.04.1990р. Ориг!нальний cnocf6 полягяв в поетапн!й дозовангй оклюзП проев!-ту BopiTHoi вени шляхом порц!йного /по 0,6-0,7 мл/ надходження дез!нф!ковано! терЛчним способом маслиново! ол!! з 2-х мл одно-

- б -

разового пол!хлорв1Hi левого шприца, ф1ксованого двома л!гатурами до париетального листка очеревини левого бокового каналу черевно? порожними. Дозоваь^ оклкш я досягалася завдяки просуванню поршни, внаслхдок самочинного роземоктування зтягуючих П трьох кетгуто-вих ниток pi эноман!тно i довжини та часу роземоктування /хромова-ний кетгут дозволяе досягти 'внох оклюзхх вор!тно1 вени в три етапи через piBHi пром1жки часу в пер!од вхд 7 до 30 д1б/.

Тваринам другох групи виконували xipypri4Hy корекц!ю синдрому портально1 rinepTeHsii шляхом накладання ыезеитер1кокавального анастомозу по типу "к!нець в 6iK" зг1дно загельно прийнят!й ыето-диц! на 30 добу В1д моменту моделювання патолошчного стану.

Тваринам Ш групи викокувалась лапаротом1я та рев!зхя opraHiB черевно! порожнини.

3a6ip матер! алу виконувався шд эогальниы знеболюванням. Шс-ля серединнох' лопаротомП, контролю тиску в EopiTriiii венх апара-, том Ьальдчана, вивчали дхльницг жовчного мххура /дно, тп;о й ший-ку/, зогальну печхнкову протоку, загальну жовчну протоку з ii iH-трамуралъним в1дпхлом. Пот1м тварин виводили з експерименту шляхом кровопуску в cTani глибокого барбхтуратового наркозу. Строки спостерп'ання склали I...3, 7...10, 30, 90, 180, 360 д1б при мо-делгаваннх синдрому портально'х гхпертензН та ейльки ж д1б /крхм 360/ шелн i'i xipypri4Ho'i корекцП.

Шсля в1дпов1дно1 ^iKcauii материал досл!джений слхдуочими Mi-кроскопхчни.чи методами: эабарвлення зр$з1в гематоксил1ном та еози-ном, ni крофуксиновою сумхшяю за ван Пзон, резорцин-фуксином за Вейгертом, пабарвлювання за Маллорх, азуром та еозином; ricTOxi-Mi4Hi реакци на виявлення активност1 кислих та нейтральных ГЛ1-козоамхноглхкашв /КГАГ та НГАГ/ за Хейлом-йоллером та Мак-Ману-сом, р1бонуклеопроте1дхв та дсзоксирхбонуклеопроте'1д1в /РКП та ДНК/ за Браше, вгявлг-чня активност1 лужних' та кислих фосфатаз /Ш та Кг/ за Fowopi, аденсэинтрифосфатаз /АТС-аз/ за Вахитейном та Мзйзелем, сукцинатдегхдрогенази /СДГ/ за Нахласом; ацетилхо-лхнестерз /АХЕ/ за Гоморх в модиф'каци Келле-5р1денвальда;'1мт прегнац1я НстолоНчних зрхэ1в азотно.кислим ерхблом за ОЛ.Раска-зовою та В.В.Купрхяновим; эабарвлення хроматофхльно1 речовини ней-роцитхв tiohxhom за Шсслем; виявлення кровоносних судин шляхом бензидинового эабарвлення еритроцитхв за Слошмським-Кунге; визна-чення пошкодження кл'нин непосмуговано} м"яэово1 тканини за-барвлюванням 3pi3iB гематоксил1ном - основниы фуксином-niкриновою

кислотою /ГШ/ за I.T.lie /1971/.

Для одержакня з!ставлених результат! в bcî ri стоенэ, атичш реакцП проведен! з однаковим стропом ¡нкубацп ыатер1алу. Контроль реакц!! нуклехнових кислот за Браше проводили обробкою api -з!в р^бонуклеазою на протязх ¿-3 годин при 5б°С, або помщенням apisiB в 10% розчинх хлорнох кислоти. Контроль -РАЗ-реашfiï за Мак-Манусом проводили методом ацетилювання 3piaÏB, реакцП метахрома-3ÏÏ, обробкою г!ал; рон!дазою. Пстоензиматичнх методи дослхджен-ня проконтрольоваш при 1нкубацП 3pi3iB у в!дсутиоси1 субстрату реакц!ï.

Морфолог1чн1 методи досл1дження'проводили за прописамн, hkî приведен! в посхбниках ii.Tlipea /1962/, Р.Л1лл1 • /1969/, Г.О.Меркулова /1969/, 'Х.Луппа /1980/, I.T.Lle, lI.ï.Holley, I.T.Ïitus /1971/.

Для вивчення та ¡¿ютографування mi кропрепараи в використаг Я микроскоп МБ1-6,

Р23ЖТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛХДКЕНЬ ТА ÏX ОБГОВОШШ

На I...3 добу моделювання синдрому портально! гшертензП роз-виваеться р1зкз розширення та повнокров"я 1нтрамуральних веноз-них судин позапеч1нкових жовчних проток, порушення цШсност! деяких з них з утворенням к'рововиливхв, а також д!апедез фориених елемент!в кровх та тромбоз, перевакно венозних судин гемом1кро-циркуляцхиного русла /ГШр/, Стан артер!альних судин характеризу-еться дистонхео, яка полягяе в дилятацП бхлыюстх з них та спазм! is значними звуженнями проевхту незначнох кхлькостг артер!ол та apTepiiî. В деяких аргер1ях визначаеться глибока складчатхстъ внутршньох еластичнох мембран«, ii-тша стай добре пом fcciio» вна-сл1док "сцткового" стояния ендотел!оцитхв, кл1тини непосмуговано! м"яэовох тканини /ГМК/ приймають косо-повздовжене направления.

Слизова оболонка позепечхнкових жовчних проток лотовщена за рахунок набряку власно! пластинки, проевхти крипт трохи розчире-Hi. Покривний еп1тел1й слиэово'х оболонки ущхльнзшш, нер!дко спо-стер!гаються поля деекпамацп. У вказаш строки експерименту по-ряд к набряком сполучнотканинних структур позапечхнкових жовчних проток вианачаеться -метахромаз1Я волокон t клхтинних елементхв при р1зних значениях рН. Характерним е i нерхвномхрна метахромазхя в стхнках первважно венозних судин.

-8В м"язов1й оболонц! виражений набряк структур супроводжусть-ся незначною лi мфог i ст i оцит арною 1н$1льтрац1ео по ходу кровонос-цих судин, в!дбувасться 1шем1чне пошкодження ГШ, яке проявляеть-ся фуксинораг!ею переважно П с.wпеню в жовчному utxypi та.Ш ступени в iнтрамуральному в!дшл1 загально1 яовчно! протоки.

На I...3 робу эксперименту мають м!сцэ д1саргентсф1д1я та пе-рицелюлярний набряк в 1нтрамуральних гангл1ях noaane4iнкових жовчних проток. Для нейрощтв у ц! строки характерний пол1мор-$Í3M стану хроматоф1льно'1 субстанцН, але б1льш!сть нервових кл1-тин приймають видовжену форму, при цьому обрг-и ix стають р!зни-ми, опукл! кордони перетворюються в прмолш1йн1, а 1нод1 нав!ть у в1гнут1. Розташован! пом1ж брилками хроматоф1льно! речовини не-забарвлен! пром!жки цитоплазми звужуються, профарбовувтьоя i по--ступово зникають. Ядра подхбних кл1тин niдвищено сприйыають rio-, fiiH, .¡дерця ж часто збхльшеш або не виявляються на фон1 вираже-Hoi базоф! л1 i к api оплазми. Пперхромн1сть нейроцит1в, пеьно, обу-мовлена переходом кл1тин в стан спокога i,за даними О.П.6п!фаново1 /1979/, с адаптивною реакцию на несприятлив! умови, яка забезпе-чуе ctifikiсть кл!тин до пошкоджуючих фактор!в. Саме при зниженн! метабол!зму нейрони значно легше переносить нестачу кисни /Ю.М.Жаботинський ,■ 1965/.

В поодиноких м"якотних волокнах великого й середнього кал!бру в 1-3 доби експерименту роэвиваються "варикоэн!" зм1ни й неэнач-hí натхки нейроплазми.

Через 7...10 д!б експерименту збер1гаеться набряк структур позапеч!нкових жовчних проток i значима л!мфог1ст!оцитарна íh-ф1льтрац1я. В ГМЦР onocTepiraeTbCH icToraa ргзниця активност1 А!Ш-вз, яка проявляеться в зниженн! активност! ферменту в ендотел!i венул при 36epiraHFÍ високого piBHfl активност1 в aprepionax. При-Гн1чення ферментативних систем ендотел1оцит1в збер1гаеться i по-силюсться по míрх розвитку портально! rinepreHaíí. Набряк opraHÍB порталbHoi системи, який розвився в paHHi строки моделювання пин-дрому, призводить до порушення míкроциркуляц! í та smíhh онкотич-ного тиоку, а це створйе передумову для пасивного транспорту 61л-kíb i пол!сахарид1 в в тканини по град!енту концентраций /М.Д.Па-щора, 1984/. Про р!зке п1двищення проникност! судин ГМЦР св!д-чать танож д!апедеэ еритрощш в та накопичення кислих ГАГ типу г1алуроново1 кислоти в ст1нках судин, зм1ни в"язкост! яко! обу-мовлюють шдвищену проникнон!cib тканевих 6ap"epiB /K.C.Mítíh,

В.В.Бан1н, 1972/. Под1бн1 причини призводять до накопичення 61л-ково-пол!сахаридних комплекс!в в тканинах позапечгнкових жовчних проток, що п!дтверджуеться при постанови! РАЗ-реакц!I та реакц!I метахромазП при рхзшх значениях рН. Починайчи з 7. .МО доби експерименту, накопичення кислих та нейтральних ГАГ, мабуть, викли-кано перевакно процесами ф!бр!логенезу, а це св!дчить, що ГАГ не трансп ортуються !ззовн!, а синтезугогься ф!<5робластами, лаброцита-ми та ГМК /ОЛ.Струков 1 сшвавт., 1982/. Активацш (зинтетично! функцН ф!бробласт1в п!дтверджуе посилення £х гпрошнофШI. Розвиток ф!брилогенезу в структурах позапеч!нкових жовчних проток, обумовлений як порушенням функц!й обм!нних судин ГЩР, про що свгдчать набряков! змх ни ендотел!оцит!з та зниження актявност1 фермент!в, як! приймагать участь у процесах активного транспорту, так ! про порутаення М1кродиркуляц!1.

Якщо в першу добу роэвитку венозного Застою компенсацхя п!д-вищеного Ндростатичного тиску характеризуемся пасивним розши-ренням венозних судин, то з 7..,10 доби експерименту компенсатор-но-приотосовн! процеси виявляються розвитком ф!бр!логенезу в се-редшй оболонгц та паравазальних просторах.

На 7...10 добу експерименту значно зб!льшуеться к!льк!сть д!саргентофхльних нейроцит!в, а також зб!льшених у розм!р! й г1-пераргентоф!льних клхтин. Значна частина нервових кл!тин виявляе ознаки г1перхромност1, ала зб!льшуеться к!лыисть нейроцит1в, як1 знаходяться в стан! хроматол1зу. "Иодр!блення й розпилення брилок хроматоф! льно! речовини, що супроводжуеться збл!дненням !'х за-барвлення, локал!зуються част!ше в перифер!чних в!дд1лах пер!ка-р!она, р1дше -в центральних. В мулътиполярних нейроцитах цей про-цес носить переважно нер1вном!рний характер ! часто супроводжуеться "з'хдешста" контур!в кл!тин. За даними Ю.М.Жаботинського /1965/, нер!вном!рний хроматол!з св!дчить про розвиток нейроб!о-тичних зм!н. Стан нервових кл!тин в!др!зняеться в!д таких в ранш строки експерименту значнхшим розповспдженням ! виражен1стю "ва-рикозитету" та натгками нейроплазми, а також появою поодиноких порожнин.

В поргвнянн! з попередн!ми строками експер' ченту в 30 д!б по-сшгаеться нер!вном!рне розширення просв1 ту крипт, сягагачих в окре-мих д!лянках гграйнього ступеня вираженост!, неэначно посилюеться й звив!сть крипт. Нарощуеться р!вень п!рон!ноф1лН , а також р!-вень активност! СДГ та КФ в еп!телН крипт. ЗберЦаються дилята-

Ц1я та повнокров"я,-як! характерн! для бгльш ранн!х строк!в зм1-ни стпюк судии.¿Поруч з переважгош розширенням артер!альних су-дин на. 30 добу эксперименту значно посилюеться Г1перплаз!я м"язо-вих елеыент!в середньо!, оболонки спазмованих артерт та артер! ол. У"зв"язку з цим, не виклочена ыоюшв!сть того, що хвиля г!пергро-ф1чних та регенераторних перетворень в 1нтрамуральн!й нервов!й систем! позапёч!нкових жовчних проток аумовлена в тому числ! й деко^рим зменшенням притоку кров!, а значить ! зменпенням крово-наповнення судин обм1 н1' ГЩР. Д!стон1я артер!ол характериауе не т1льки стан р!зних судин, але й часто роэвиваеться на протяз! одшС1 судини I проявляеться чергуванням спазмованих та дилятова-них д!лянок.

Через 30 д!б теля початку експерименту зростав дгсаргентоф!-л1я гангл!'!в !нтрамурального нервового сплетения. Зб!льщення в розм!рах значно! к!лькостг нейроцит!в супроводжуеться Иперплаз!-ею, потовщенням та склеюванням нейроф1брил, що призводить до г!-перишрегнацп к л! тин. Ядро в под!бних нейроцитах розташовано р1зко ексцентрично й виявляе р!зноман!тну тропшсть до солей ср!бла. В б!лыаост! нейроцит!в виражена д!сарГслтоф!л!я, розвиток яко! мае пввну стад! иметь. Процес зниження тропност! до солей ср!бла, певно, зумовлений ф!бр!лол!зом, починаеться ! поступово поширюеться по перифер!! пер!картона, обмежуючи в центральних в!дд!лах кл!тини г!пер!мпрегновану гласу Иперплазованих нейроф!-брил. 1ншим часом об!док зниженого сприймання азотнокислого ср!б-ла набирав губчасту будову. Поряд з вищеописаними ам!нами до цьо-го строку експерименту значно зб!льшусться число нейрощтв з ознаками деитрукци, яка, напевно, с к!нцевим результатом наро-стаючого ф1бринол!зу. В ¡нтрамуральному нервовому сплетен! поза-печ!нкових жовчних проток в!дбуваеться зб!льшення частини нейро-цитхв в розм!рах та !х г!пер!мпрегнац!я, це супроводжуеться згру-б!нняы в1дростк!в з появою нат!ку.нейроплазми вже в початкових

1дп1лах останн!х, значним збпгьшенням к!лькост! в!дростк!в. Бага-то з них, п!дходячи до поблизу розташованого кал!ляру, закхнчуюгь-ся ковбовидними потовщеннями на ньому. Поряд з наявн!стю зб!ль-шених в розм!р1 г!перхримних кл!тин зб1льшуеться к!льк!сть кл!-тин в стан! х1^иатол!зу, переважно перифер!йного й центрального тигив. Тотальний хроматол!а в деяких мультиполяршх нейроцитах супроводжуегьсп появою р!эко базоф!льно"! зернистост! в лочатко-I х в!дд!лах вхдроств. При пор!вняльному вивченн! !нтрамураль-

них нервових сплетхнь рхэних в1дпх л1в позапечижсвих жовчних проток в даш отроки эксперименту спостер!гаеться б1льше розпов-сюдження г1пертроф1чшх та регенераторних эмхн нейроцит!в в ш-трамуральному нервовому апарат1 эагально! жовчнох протоки поруч о в1дносним переваяанням деструктивних зм!н в 1нших В1дд1лах по-запечхнкових жовчних проток /загальна печпхкова протока-та жовч-ний М1хур/. Для штрамуральних ганглпв характерна також нер!вно-м!рна активнхсть СДГ> ХЕ та К5. - , '

В ц! строки експерименту г!дроп1чна дистрофия нервових волокон досягае крайнього ступеня вираженост1. Спостер!гасться збгль-шення кхлькостх поодиноких та численних порожнин, роэташованих в потовщених сегментах варикозно зм1нених волокнах. На багатьох дглянках в!дбуваеться злиття порожнин та фрагментащя нейроф!б-рилярного апарату. Для знайдених рецепторних эак1нчень характерно згрубшня контурГв, аргхрофШя та "варикозитет" прив1дного волокна, претермхнальних та терьинальних розгалужень..Поодинокг рецептори фрагментоваш.

Починагачи з 90 д1б експерименту нами не виявлено яко'1-небудь !стотно! динам!ки зм!н 1нтрамуральних венозних судин кр1м поси-лення ф!брилогенезу в середн1й оболонц1,■супроводжуваного нарощу-ванням атрофп ГШ та периваскулярних простор! в. Не зазанють 1С-тотних ЗМ1Н й 1нтрамуральнх артер1альш судини. Збер1гасться дис-тонхя останн!х з переважанням дилятацп. Шщбний морфологхчний стан артер1альних судин позапечхнкових жовчних про к св!дчить про В1дсутн1сть або спотворен т вено-артер1ально'1 реакцН в суди-нах позапечшкових жовчних проток - ца законом!рна гемодинам!чна реакхдя на пхдвищення венозного тиску.

На 160 добу моделювання портально! Г1пертенз1х н ^ряк сполуч-нотканинних структур позапеч!нкових жовчних проток, характерний для б1льи рашишх строев експерименту, змхнюеться згруоЧнням 1 б1Льш компактним розташуванням волокон, вхдносним зменшенням кхлькосгх кл!ткових ёлементхв. В цей строк експерименту зменшу-еться товщина слиэовох оболоньи х глибина крипт, значно п!двишу-еться накопичення ^-позитивного матерхалу в секрет! бокаловид-них клхтин, посилюеться завивать крипт. В ендс эл1I м!кросудин слизово1 оболонки практично не виявляеться активн1сть лужнох фос-фатаэи. В м"язов1й оболонщ переважае зерниста фуксинорагхя, поля фуксинораги Г1 ступеня зустр1чаються р1дко й в основному в загаль-н1й печ!нковхй протоц1 та жовчному м1хур1.

В I нтрамуральноыу нервовому сп; от!нш позапеч!нкових жовчних проток <5!льш!сть нейроцит!в Д1 саргентоф1льн1. Деяк1 гангл! I скла-даються э кл!тин, якг П1длягли деструкц!!. Под1бн| змхни супро-воджуються г!перплаз!еюй пхдвищеною трогал стю до солей ср!бла гл1альних елемент!в. В гангл!ях !нтрамурально! нервово! систами в!дбуваються подальш1 зм1ни сп!вв1дношення М1ж основниыи типами -стану хроматоф1льно! субстанцН з перевагою хроматол!зу й зро-ста !яы к1лькост1 нейроцит1в з ознаками деструкц!!.

На 360 добу моделювання п1дпеч1нкового блоку портального кро-вооб!гу в багатьох д!лянках слизово! оболонки позапеч1нкових жовчних проток значно зменшуетьсн к!льк!сть крипт та хх глибина, багато з них зм!нюють непрям, магать веретенопод!бну форму. По-кривний еп!тел1й, особливо в д!лянках значного розр1дження крипт, в1дсутн1й. Еп!телхальн! кл1тини вмхщують велик! гранули р!зко РАЭ-позитивного секрету, для них характерний високий рхвень п!ро-шнофШ! та висока активн!сть .СДГ та КФ. Висока активн!сть л!зо-сомалышх фермент! в в еп! тел! У св!дчить про эр1л! еть к л! тин. Пев-, но, стан еп1тел!я слизово! оболонки в б!льш тривал! строки експерименту вхдображае загальноб!олог!чну законом! ^я!сть перемикання кл:тинного метабол!зму з функцх ! прол!ферац!! на функц!в синтезу /Д.С.Сарк!сов, 1987/. Таким чином, в тривал! строки експерименту розвиваються атроф!чш зм1ни слизово! оболонки позапеч!нкових ковчних проток.

Через 360 д!б вхд початку експериментально! портально! г!пер-тензи збоыпуеться к! лысеть гангл!!в, як1 складаються повн!стю з зруйнованих нейроцит!в. В хнтрамуральних гангл!ях розповсюдже-н1 картини хроматол!зу, значно зб!льшуеться К1яьк!сть "кл!тин-тхней". В переважнШ б!льшост! нервових кл!тин р!зко знижена ак-тившсть ХЕ та СДГ.

Характер I динам1ка морфолог!чних зм!н !нтрамуральних крово-носних судин п1сля х!рург!чно! корекц! I синдрому портально! г!пер гензН не в1др!зняеться в!д таких же при розвитку портально! г!-пертенз!!. 11ор!вняння морфолог!чних зм1н !нтрамуральних судин по-запечшкових жовчних п-оток в з!ставлеш отроки експерименту у тварин I та П труп св1дчать про меншу вираженДсть атроф1чних та склеротичних процэс!в в середн!й оболонц! венозних судин та пара-вазальних простор!в у тварин П групи. Виявлена нами перевага ди-лятац11 хнтрамуральних артер!альних судин п1сля мезентер!кока-„ального шунтування узгоджуеться з даними досл!джень В^.Рагеиаоп

'1963/, J.В.Price et.al /1967/, A.S.Orandinson et.al. /I960/ ipo те, що л1кв!дац1я портально'1 г1пертенз|1 призводить до извинения мезентер1кокавального кровотоку. Розширення ж та повно-«ров"я 1нтрамуральних венозних судин св1дчить про збереження кро-эонаповнення останшх при редукцП кровотоку/Ес!пова I.K., ¡971/.

Динам!ка розвитку компенсаторно-пристосовних процесс в d сли-lOBifi оболонцх позапеч!нкових жовчних проток ni сля корегуючоХ one-)ац!х не в!дрхзняються в!д аналогхчних при роэчитку синдрому пор-;ально1 г!пертенэ11. Сл1д в!дм!тити, що пхсля xipypri4Hoi корен-цх збер!гаеться б!льша вираженхсть та розповсюджен! сть склеро-;ичних прсцеслв в Лнтрамуральних венозних судинах та парав заль-1их просторах, а також атрорчних процес!в в слизов1й оболонц! нтрамурального вхда!лу загальнох жовчно2 протоки.

На 1-3 добу пхсля ххрургхчнох корекцП портальнох г!пертенз!i |бер!гаються гшертрофхчн! та регенераторш змхни, характера i ¡ля середн!х строк!в моделювання блоку портального кровооб1гу. Шлыпення po3MiptB nepiKapioHa нервових клхтин, числа в!дрост~ :iB, а також дендрит!в, хнтимно зв"язаних з капхляреми, приэво-лть до зб1льшення площ1 кап1лярно-нервовокл!тинних контакт1в, що ia даними М.В.Шепелева /1961/ та Ю.П.Мельмана /197<2/, направлено ia забезпечення метабол! чно!' функцхх' клхтин за рахунок покращення i кровопостачання. Певно, розвиток гхпертрофхх частики нервових :л1тин зумовлений зростанням дистроф!чних та дестр. тивних про-leciB в штрамуральнгй нервов* 1 систем!. Ц!ега ж причиною можна :ояснити й розвиток регенерац!! /Н.Ю.Яриг!н з сп1вавт., 1973/. I той же час, зростання дистродДчних процес!в в !нтрамуральних 'антях призводить в строки до 180 дхб пхсля меэент;'Я1кокаваль-юго шунтування до деструкцП значнох кхлькостх нейроцит!в та :ервових волокон. Дистрофхчн! процеси, як1 розвиваоться в iHTpa-1уральн1й нервов1й систем! позапеч!нкових жовчних проток п!сля орегуючох операцН не вхдр!экяються в!д таких же при розвитку индрому портально! гшертензх! i в основному подан! г!дроп!чною :истроф!ею, "тяжкими зм!нами" та"простим зморшуванням" /за кла-иф!кац!ею Н.Ю.Яриг!на, 1973/. Проте, в sicTaBFi строки експе-именту спостер!галось мент виражене зб!днення нейроцитами iwrpa-уральних ганглив пхсля xipypri4Koi корекцй' синдрому. F^ko эу-тр!чагаться ганглП, деструктивн! процеси в яких мають тотальний трактор. Нами виявлена пряма залежшсть М1Ж тяжк!ств пошкодшен-

ня хнтрамурально! нервово!, системи позапечхнкових жовчних проток I виражешстю патолог1чних зм1н структур органа. Под|бна кореля-цхя знаходить пояснения в результатах досл1джень Ю.П.Мельмана /1967/ про те, що порущення кровозабезпечення !нтрамуральних гангл! !в, з 1х чутливиш до гтемП нейронами, нейроваскулярн! зрушення на клхтинно-кап1лярному р!вн! як при в1дтворенн1 Колате-рального кровообхгу, так 1 в умовах патологичного процесу, супро-водг?ного гхпоксхею, викликаоть патолог! чш зщни, зумовлюючи тканеву дистроф1в.

Таким чином, результати даного дослхдження дозволяють зроби-ти заключения про те, що поряд з ¡нтенсивним розвитком обх1дних шлях1в, а також створенням штучного мезентер!кокавального анастомозу, репарацхI пошкоджених структур не в1дбуваеться, напевно, в зв"язку з змшами стереотипних форм метабол!эму, викликаними по-рушеннями судино-нервово-тканинних взаемов1дносин.

ВИСНОВКИ

I. Вхдтворення в експеримент! п1дпеч1нково. форми портально! гхпертенз! I методом ендоваекулярно! оклюз! I вор1тно! вени або шляхом звуження !! проев!ту приэводить до розвитку у позапеч!нко-ВИХ ЖОВЧНИХ Протоках СТруКТурН0чфуНКЦ1 ОНаЛЬНИХ 0М1Н, якх носять переважно компенсаторно-пристосовний характер.

¿. Моделювання п!дпеч!нкового блоку портального кровооб!гу призводить до розвитку венозного застою в хнтраорганному крово-носному русл! позапечхнкових жовчних проток та порушенню м1кро-циркуляцП, при цьому виникае дистон!я артер!альних судин з пере-важанням дилятацхI, розширення венозних судин та склероз !х ст!-нок, а також периваскулярний склероз.

3. При вхдтворенн! експериментально! портально'! г{пергенэ1! в раннх строки в Iнтрамуральн:Й нервов!й систем! позапеч:нкових

овчних проток розвиваються дистрофхчн! зм1ни, а починаючи з 90 доби наростае деструкц!я нервових структур у зв"язку з неспромож-шетю компенсаторю-приптосовних процес!в, що веде до зб!днення нойроцитами !нтрамуральмих гангл1 !в позапеч!нкових жовчних протох

4. Шсля х!рург!чно! корекцп синдрому портально! г!пертензп шляхом мезентер1кокавального шунтування в1дбувасться короткочасне галъмування деструктивних процес!в в тканинах жовчних проток, що частково упов!льнюе розвиток атрофхчних процес!в в слизов!Й обо-лонщ та склеротичних в мпязов!й, проте надал! дистроф!чш щроце-

¡и в1дновлтоться.

5. Мезентер!кокавальне шунтування на фош портально! rinep-?ензН тимчасово упов1льнюе розвиток дистроф!чних та деструктив-пи: процесса в !нтрамуральн!й нервов!й систем! позапеч!нкових ювчних проток, зменшус ступ!нь зб!днення нейроцитами iнтраму-)альних ганглНв.

6. При моделюваннх синдрому портальной г!пертенз1х 8 подалыпога :1рург1чною корекц! сю п1дпеч!нкового блоку структурн! перетворен-[я в шийц! жовчного Mixypa, а також в дистальному в!дд!л! загаль-юх жовчно!' протоки, включаючи сфшктер ампули, носять б! льи видений та розповспджений характер пор!вняно з !ншими в!дд!лами ;озапеч!нкових жовчних проток.

7. Зшни у позапечхнкови'х жовчних протоках не компенсують ростання деструктивних процес!в у структурах жовчного м!хура та агально! жовчно1 протоки. Мезентер!кокавальне шунтування лише имчасово полшшуе загальний стан експериментально'! тварини, але :е зм!няв пошкоджуючих насл1дк!в портального блоку.

СПИСОК 0ПУБЛ1К0ВАНИХ ПРАЦЬ ПО TEMI даСЕРГАЦП

. Структурные преобразования поджелудочной железы, пищевода, желудка и внепеченочных желчных протоков при портальной гипер-тензии и ее хирургической коррекции //Актуальные вопросы морфологии. - Черновцы, 1990. - С. 139. У cniвавторств! з М.П.Ковальським, I.Г.Мельником. . Морфологические изменения кровеносного русла внепеченочных желчных протоков в условиях экспериментальной гипертензии // Функциональная морфология сердца И сосудов. - Тбилиси, 1991. -С. 30.

. Состояние интрамуральных сосудов внепеченочных желчных протоков после хирургической коррекции синдрома портальной гипертензии // Актуальные вопросы теоретической и клинической медицины. - Полтава, 1991. - J. 224. . Структурные преобразования органов гепатопанкреатической зоны в условиях экспериментальной портальной гипертензии и ее хирургической коррекции // Сьезд ассоциации научных обществ анатомов, гистологов, эмбриологов /16-18 сентября 1992/. - Смоленск, 1990. - С. III-II2. У сп!вавторствх з М.П.Ковальським, В.С.Щитовим, В.М.Бондуром, В.П.Пономарьовою, В.С.Чешуком.

5. Морфологические изменения кровеносного русла и нервного аппарата -внепеченочных желчных протоков после хирургической коррекции синдрома портальной гипертензии // Индивидуальная ана тоыическая изменчивость органов и систем человека. - Полтава, 1992. - С. 94-93.

^АЦЮНШЗАТОРСШ ЗАПРОПОНУВАНШ

I. Устройство для воспроизведения подпеченочной формы портально? гипертензии № 9/90/1478 от 06.04794. У сп1вавторств! з М.П.Ковальським, С.В.Дорошенком, К.В.Дахном, А.Г.Горячевим.

4. Способ моделирования подпеченочной формы портальной гипертензии К 10/90/1479/ от 08.04.90. У сшвавторств1 з М.П.Ковальським, С.В.Дорошенко, К.В.Дахном, А.Г.Горячевим.

3. Способ дозированного■сужения ствола воротной вены

№ 11/90/1480/ от 08.04.90. У сп1вавторствг з М.П.Ковальським, С.В.Дорошенком, К.В.Дахном, А.Г.Горячевим.

4. Устройство для дозированного поэтапного сужения и декомпресад кровеносного сосуда № 14/90/1480/ от 08.04..Ю. У спгвавторст! з М.П.Ковальським, С.В.Дорошенком, К.В.Дахном, А.Г.Горячевим.

5. Способ дозированного поэтапного сужения кровеносного сосуда при помощи баллонного катетера Фогарти № В/90/1477/ от 08.04.90. У сп!вавторств! з М.П.Ковальським, С.В.Дэрошенком, К.В.Дахном, А.Г.Горячевим®.

о. Модификация кардиодилятатора Таббса № 44/90/1493/ от 44.03.9С У спхвааторств! з М.П.Ковальським, С.В.Дорошенком, К.В.Дахнои А.Г.Горячевим.,

7.Устройство для моделирования подпеченочной портальной гипертензии № 45/90/1493/ от 44.03.90. У сшвавторств1 з М.П.Ковальським, С.В.Дорошенком, К.В.Дахном, А.Г.Горячевим.

8. Способ дозированного сужения кровеносных сосудов № 46/90/1491: от ¿¿.03.90. У сшвавторств! з М.П.Ковальським, С.В.Дорошенком, К.В.Дахном, А.Г.Горячевим.

9. Способ анестезии при операциях на сосудах и органах брюшной полости у собак № ¿Ь/90/1494/ от ¿4.03.90. У сшвавторств1 з М.П.Ковальським, С.В.Дорошенком, К.В.Дахном, I.Г.Мельником, А.Г.Горячевим.

10.Применение окраски гематоксилин-основным фуксином-1..1криновой кислотой /Г(Ж1/ для выявления повреждений гладкодашечных

структур полых органов желудочно-кишечного тракта /Отраслевое рационализаторское предложение/ № 1169 от 17.12.90 г. У сшвавторств1 з М.П.Ковальським, С.В.Дорошенком, К.В.Дахном, 1.Г.Мельником,, А .Г .Горячевим.

Пщп. до друку. Ю Формат«»« /«'Х-Паш'р«^?.'

Друк. офс. Умойя. друк. арк. В, ¿3 - Обл.-вид. арк. о, ти^ /ЗО 3 ам2? Безплатно

КШвсьла квижг ^а друкапня иаукодсТ киши. КиТв, Решиа, 4.