Автореферат и диссертация по медицине (14.01.10) на тему:Механизм развития и патогенетическая терапияпищевой аллергии у детей

НАЦЮ11АЛЫШ МЕДИЧНИЙ УШВЕРСИТЕТ ИМИ АКАД. 0. 0. ВОГОМОЛЬЦЯ

Р Г Б ОД

2 5 НОЯ ^о

11а правах рукопису

БСЙЩАР Леонида Сергпвна

МЕХАШЗШ РОЗВИТКУ I ПАТ0ГЕНЕТИЧ11А ТЕРАП1Я ХАРЧОВОI АЛЕРГП У Д1ТЕЙ.

14.01. 10 - Пед1атр1Я

АВТОРЕФЕРАТ диеертацп на здобутгя вченого ступеня доктора медичних наук

К и 1 в - 1996

Роботу виконано у Донецькому державному медичному ун1-верситет1 1М. М. Горького

Науков! консультанта - доктор медичних наук, професор

1.1. Балаболкт

- доктор медичних наук, професор

Г. Д. Дорофеева

0ф1ц1йН1 опояенти - доктор медичних наук, професор

А. А. Андрушук

- доктор медичних наук, професор Ю. В. Белоусов

- доктор медичних наук Г. А. Павроцька

Пров1дна орган1защя - Одеський державний медичний

ун1верс1Гет

Захист ыдбудеться " 49 " 'фс^Ц 1996 р. Р

на зас1данн1 спец1ал1зовано! Ради Д. 01.21.05 при На-цюнальному медичкому ушзерситет1 1м. акад. 0. 0. Богомольца (252004, ки1в, вул. Терещентвська, 23, аудитор1я кафедри пропедевтики дитячих хвороб).

3 д^сертащею можна ознайомитися у б1блюгеш Шд1-онального медичного унхверситету (Шв.вул. Зоолог1чна, 1).

Автореферат роз!слано " И 1996 р.

Вчений секретар .

/

спец1аЛ130ван01 Ради

доктор медичних наук,доцент ¿уг/^ А. Я. Кузьменко

ЗАГАЛЫ1А ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ.

Актуальнють проблеми. Останне десятир1ччя характеризу-еться шдвищеним ростом частота алерпйних захворювань, про-вше шсце в структур! яких пос1дае харчова алерпя /1. I. Балабожш, 1995-, А. В. Караумов, 1995; S. A. Bosk, 1984/. Медико-соЩальне значення харчово! алергп зростае, тому що вона мохе бути причиною станхв, що загрожують життю дитини (анаф!лактичн1 реакцП, найгострШИ алерпчн1 ентерити, ге-Mopori4Hi панкреатити та iH./; сприяти виникненню хрошчних захворювань ресшраторного, шлунково-кишкового тракту, шших opraHiB i систем, HKi призводять до сошально1 дезадаптацп дитини /А. A. 4e6ypKiH та сшвавт. ,1994; А. М. Cotteril et. al. , 1986/.

Пол1форм1зм клшчних BapiaHTiB харчово* алергп не можна пояснити лише алерпчними мехашзмами, пов'язаними з 4 типами anepri4HHX реакпдй i ix сполученням. Схожа клшчна картина може спостер1гатися i при харчов!й непереносимост1 неалергенного характеру, обумовлен1й високим р^внем взльно1 Г1стам1жшберацп з лейкощшв периферично! кров i, так звано* "несправжньо1 харчово! алергп". CniBB^ношения icTHH-но! харчовоi алергп i псевдоалергп вивчено недостатньо (6. С. Шшева та сшвавт., 1992; Г. М. Чистяков та сшвавт. , 1993/.

Сучасн1 уявлення про патогенез харчово* алергп останн1-ми роками збагатилися не ильки роботами по вивченню iMyHo-лоПчно* реактивност 1, але й дослгдженнями ключного та есперименгального характеру, як1 св!дчагь про залучення в патолопчний процесс при харчов1й алергп opraHiB травного тракту /А. М. Запруднов, А. I. Волков, 1993; Т. IL Углева та

сшвавт. , 1994/.

При цьому Шдвищене всмоктування б1лкових антигешв мозке бути пов'язано як 31 зниженням бар'ерно! функци шлун-ково-кишкового тракту, так 1 з порушенням процес^в ферментативного г1Дрол1эу, у виникненш якого пров1дна роль на-лежить патологи шдшлунково1 залози /Т. Е. Боровик та сп1вавт. , 1993; Е I. Вознесенська та сшвавт. , 1993/. Це обу-мовлюе актуальшсть подальшого вивчення р1зномаштних по-рушень функцп шдшлунково: залози та шших орган1в травления у д1тей з харчовою алерпею на основ1 анал1зу ьшшгамму-нолопчних особливостей патогенетичних мехашзкив 11 форму-вання 1 розвитку.

В план1 шдвищення ефективност1 комплесно! терапн харчово* алергп у д1тей 31 сполучуваними захворюваннями шдшлунково! залози та 1нших органI в травления дощльним е включения до комплексно! терапи препарат1в, як1 нормали зу-ють 1муногенез, зменшують антигенне навантаження на шлун-ково- кишковий тракт, виявляють мембраностаб1л1зуючу дш /0. А. Суббот 1 на та сшвавт. , 1995; С. К. Ткаченко та сшвавт. , 1995; С. М. Федоров та сшвавт. , 1995/.

МЕТА РОБОТ И. ОСНОВШ ЗАВДА1ШЯ ГОБОТИ.

Мета досл!дження - шдвищити ефективнють комплексно! терапП з включениям 1муномодулятор1в, ентеросорбешчв та антиоксидант1в при харчов1й алергп у дней 31 сполучуваними захворюваннями шдшлунково! залози та 1ншх орган 1 в травления на основ1 вивчення клшко-паракл1н1чних особливостей, патогенетичних механ1зм!в П формування.

Завдання доолдження:

1. Вивчити особливост! сучасного клшчного переб1гу

харчово! алергп у д!тей.

2. Досл1дити морфофункц!ональн1 особливост! тдшлунко-во! залови та шпшх орган1в травления у Д1тей з харчовою алерпею.

3. Досл1дити особливост1 деяких показник!в перекионого окисления л!ШД1В 1 антиоксидантного захисту у залежност1 в!д форми харчово! алергп та функщонального стану пхдшлун-ково1 залози.

4. Вивчити стан гуморального 1 кл^инного 1муштету при харчов1й алергп та виявити П значения у трансформац!I реактивних зм!н шдшлунково! залози у орган1чну патолог но.

5. Розробити диференщально-д1агностичн1 критерп ю— тинно! алергп 1 псевдоалергп.

6. Провести корекцш комплекс!в патогенетичного л1ку-вання харчовоI алергп у дней 31 сполучуваними захворюван-нями шдшлунково! залози та 1нших орган1в травления з включениям 1 муномодулятор 1 в /тималшу, в!лозену/, ентеросорбента - ентеродезу та антиоксиданив /ол1я облшихова або шго-шини/.

ТЕОРЕТИЧНА ТА ПРАКТИЧНА ЩННЮТЬ Д0СЛ1ДЖЕННЯ.

Наукова новизна. У робот! на основ! специфично! д1агно-стики харчово! алергп, зм1н показникхв гуморального та кл1~-тинного 1мун1тету, мед!атор1в алерг!чного запалення видалено 2 вар1анти: !стинний /атогпчний.алерпчний/ 1 псевдоалерпч-ний та дв1 форми ютинно! харчово! алергп: явну та латент-ну. Розроблено критерп для диферентально! д1агностики явно! 1 латентно! форми ютинно! харчово!'алергп та псевдоалергп.

Показано значения харчово! алергп у формуванн! сполу-

чувано! патологii П1дтяунково1 залози та 1нших opraHiB травленя.

У д1тей з харчовою алерпею вщцлено pi3Hi клшчн! форми ураження шдшлунково! залози у виглядi диепанкреатиз-му, реактивного i хрон1чного панкреатиту. Вотановлено, що стушнь вираженост1 показник1в гуморального ¿муниету /В-л1мфоцит1в, загального JgE, JgY, загальних та низькомоле-кулярних Ц1К/ i кл1 тинного /Т- л1мфощшв та ix функцш-нально1 активност1 в PETJI на ФГА/ корелюе з розповсюдженням патологiчного процесу у П1Дшлунков1й залоз1 i е об'ективним критер1ем трансформатi реактивних змш п!дшлунково1 залози в орган ¡чну патолог üo.

Встановлено, що при харчов!й алергп у д1тей ai сполу-чуваною паголопею шдшлунково* залози та шших opraHiB травлення мае М1сце посилення npoueciB перекисного окисления лшдхв i зниження антиоксидантного захисту. Збиьшення при алерпчному запаленШ продукт iB ЮЛ, що виявляють токсичну дно на MiTHHHi мембрани i зниження антиоксидантного захисту, характерно для хротзацп запального процесу у п^дшлун-ков1й залезь

Розроблено i апробовано схеми Л1кування is застосуван-ням iмуномодулюючих npenapaTiB /тималшу, в1лозену/, ентеро-сорбента - ентеродезу i антиоксидант1в Лшя облтихова або шипшини/ Д1тей 3i сполучуваною патолопею шдшлунково! залози та шших opraHiB травлення.

Скорегована комплексна терашя виявляе позитивний вплив на клШчний перебаг захворювання, показники гуморального i кл1тинного iMyHiTeTy, а також 6ioxiMi4Hi показники /мед1ато-ри алерпчного запалення, перекисне окисления л1пшв i ан-тиоксидантний захист, актившсть панкреатичних .фермент¿в/.

Практична значушдсть роботи. Для диференпдально* fliar-ностики харчово* алергп i псевдоалергi1 рекомендовано вико-ристовувати показники специф1чно* д1агностики харчово* алер-rii: екариф1кащйш проби, RAST, 1мунолейкол1з, РГМЛ э хар-човими алергенами, а такозк визначення рхвня пстамшу i серотоншу в сироватш кровь

Для виявлення трансформацп реактивних зм!н шдшлунко-boi залози в хроШчний панктератит можуть бути використан1 показники гуморального /В-л1мфоцити, загальний JgE, JgY, за-гальн* i низькомолекулярн! ЦIii/ i кл1тинного iMyHiTeTy /Т-л1мфошти та ix функциональна активнють в РБТЛ на ФГА/. Для шдвищення ефективност1 терапп харчово! алергп у Д1тей 3i сполучуваними захворюваннями шдшлунково* залози та iHiimx opraHiB травления в лтувальний комплекс рекомендовано вклю-чати *муномодулятори /тимал1н, в1лозен/, ентеросорбенти -ентеродез i антйоксиданти /масло облшихове або шипшини/.

OcHQBHi положения, HKi виносяться на захист:

1. Механ1зми розвитку харчово* алергп у дней неодно-значн1 i пов'язаш з 4 типами алерпчних реактй та ix спо-лученням, характерним для прояв1в ютинно* харчово* алергп /aToni*/, яка юнуе у вигляд1 двох форм - явно* i латентно*, так i з феноменом в1льно* г1стам1нол1берацп, характерним для псевдоалергii. Cxo»i клшчш прояви хвороби диктують Heo6xiflHiCTb розробки диференц1ально~д1агностичних критер1ев icTHHHOl харчово* алергп та псевдсалергп, тому що це виз-начае тактику л1кування.

2. В raiHiui iCTHHHOi харчово! алергп пров1дне Micue пос1дають сполучуван1 захворювання opraHiB травления /94,6%: при явн1й форм1 переважають органi4Hi захворювання, при латентно - функщональнь В структур! патолоп* opraHiB трав-

лення з найбиьшою частотою виявляються захворювання шд-шлунково! залози /89,6%/ у вигляд1 р1зних клшчних форм: диспанкреатизму - у 27,7%, реактивного панкреатиту - у 44,9% 1 хрошчного - у 27,4% хворих. При явн!й форм1 харчовох алергп переважають реактивний панкреатит /53,5%/ 1 хрошч-ний панкреатит /32,5%/, при латентно - диспанкреатизм /100%/. У вс!х хворих захворювання шдшлунково! залози спо-лучалися з патолопею шших оргашв травления.

3. Б патогенез! захворювання шдшлунково! залози у д1-тей з харчовою алерпею пров1дне значения мають порушення як в гуморальшй ланщ гмуннету /шдвищення вм1сту В-л1мфоци-Т1в, загального ^Е, ^У, загальних 1 низькомолекулярних Ц1К, зниження р1вня ^А/, так 1 в кл1тинному /зниження вм1-сту Т-л1мфоцит1в та !х функцюнально! активноси за даними РБТЛ з ФГА/. При цьому зазначаеться шдвищення вмюту медь атор1в алерпчного запалення /г!стам1ну 1 серотоншу/, а також П1Дсилення процес1в перекисного окисления лшшв /Шдвищення р1вня ДК, ЫДА, перекисного гемол1зу еритрощгачв/ ! зниження антиоксидантного захисту, що виявляе ушкоджуючу д1ю на функщю мембрани. Це проявляеться в порушенш зов-н1шньосекреторно! функц!! шдшлунково! залози 1 трансформа-цп реактивних зм1н шдшлунково! залози в орган1чну патоло-Пю.

4. Шдвищення ефективност1 комплесно! терапп харчово! алергп у дней 31 сполучуваними захворюваннями шдшлунково! залози та ¡нших орган!в травления мозке бути досягнуте шляхом застосування !муномодулятор!в /тикал!ну, в1лозену/, ентеро-сорбента - ентеродезу та антиоксиданив /масло облепихове або шипшини/. Ефектившсть л!кування проявляеться у б1льш виражешй динам1Щ зворотнього розвитку клшко-1мунолошч-

них прояв1в аахворювання, поряд з нормашзащею деяких покаэник!в ПОЛ - АОЗ, зовннпньосекреторно! функцп пгдшлун-ково! залози.

РЕАЛ13АЦ1Я ТА ВПРОВАДШШЯ НАУКОВИХ ДОСЛ1ДЖЕ13Ь.

Результати дисертацн шшдомлено та обговорено на Всесоюзна конференцп "Актуальн1 проблеми алергп в пед1атрп" /Москва, 1987/, VIII з'!зд1 дитячих л1кар1в Укра!ни /Тер-ношль, 1987/, VI Республ1канськ1й конференцп "Актуальн1 проблеми 1мунотерап11" /Кшв, 1988/, науково-практичшй конференцп Укра!ни "Актуальн1 проблеми дитячо! гастроентероло-гп" /Терношль, 1992/, I Республиканскому з'!эд1 алерголо-г!в та !мунолопв Азербайджану /Баку, 1992/, IX з'!здг дитячих Л1кар1в Укра!ни /Одеса, 1993/, Першй Укра!нськ1й на-уково-практичн1й конференцп "Актуальн1 проблеми охорони здоров'я д1вчат-шдл1тк1в" /Харк1в, 1993/, конференцп "Ак-туальн1 проблеми л1кування 1 реабштацП П1дл1тк1в" /Хар-к!в, 1994/. Основа результати виконаних наукових досл1джень воображено в 2 ^нформащйних листах "Ентеродез в комплексна терапп тяжих форм гострог харчово! та медикоментозно! алергп у дхтей", Ки!в, 1990; "Диференц1ально-д1агностичн1 критерп алернчно! та псевдоалернчно! форми харчово! алергп у д1тей",Ки5в, 1991.

Отримано патент N2006227 на винах 1д "Спос1б лжування панкреатиту у д1тей з харчовою алерпею", Роспатент, 1994.

За матер!алами дисертацп опубл!ковано 32 роботи в наукових журналах 1 материалах конференций.

Теоретичн1 положения 1 практичн1 рекомендаци представлено на лекщях 1 практичних заняттях для студент 1 в на кафедр! дитячих хвороб N2. Апробацш роботи проведено

22.11.1995 р. на сшльному зас1данн1 кафедри дитячих хвороб N2, дитячих хвороб N1, неонатолог1I, пед1атр:п ФУ Л До-нецького медичного университету, де и рекомендовано для публичного захисту.

Розроблен1 мегоди комплексно! терапи Д1тей з! сполучу-ваною патолог 1ею пз.дшлунково! залози та ¿нших орган!в травления при харчов1й алерги впроваджено в лшувально проф1-лактичн1 установи м. Донецька 1 Донецько1 облает 1, Дншропет-ровсько!, Запор1зько1, Луганськох областей Украхни та Мур-мансько1 облает 1 Росп.

СТРУКТУРА ТА ОБСЯГ ДИСЕРТАЦ1ЙН01 РОБОТИ. Дисертацио викладено на 313 сторшках машинопису, вона складаеться з вступу, огляду л1тератури, 6 глав влаоних епо-стережень, шдсумк!в, висновК1Б, прагсгичних рекомендацШ, списку лиератури, яку було використано при робот 1 над ди-сертащею. Список м1стить 266 рос1йських, укра*нських 1 152 заруб1жних джерел. Роботу глюстровано 10 малюнками, 50 таб-лидями, 3 виписками з ^сторп захворювання штей.

КОШРЕТШЙ ОСОБИСТИЙ ВНЕСОК ДИСЕРГАНГА В

Р03Р0ВКУ РЕЗУЛЬТАТ 1В, ЯК1 ВИНОСЯТЬСЯ НА ЗАХИСТ Автором особисто проведено клШчне обстежеяня : Л1ку-вання хворих на харчову алерпю, спостереження ix в динам1-дь Автором освоено основш методики, як1 було використано при виконанн1 роботи. Роботу над дисерта1ею, основними положениями га висновками виконано самостийно. Статистичщ обробку, систематизацию та узагальнення виконано також само-

сг1йн0.

МАТЕР I АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЗКЕЫНЯ.

Для виконання поставлених завдань проведено обстеження 392 дней з харчовою алерг1ею bikom В1д 3 micauib до 14 poKiB, в них: 294 - з ютинною /атошчною, алерпчною/ харчовою алерпею i 98 - з псевдоалернею. Явну форму ¡стинно1 харчово* алерн* виявлено у 225 /76,5%/ дней, латентну - у 69 /23,5%/. Першу контрольну групу склали 30 здорових д!тей, другу - 115 д1тей без харчово* алерн! того ж BiKy. У bcîx обстежених д!тей з харчовою алерпею i без харчово! алерн* зазначено захворювання р1зних оргашв i систем.

Д1агностика харчово* алерн* обгрунтована з врахуванням даних анамнезу життя i захворювання, скариф1кащйних проб з харчовими алергенами. Ргвень сенсибшзац! * орган!зму до харчових алерген1в визначали за допомогою реакцп ¿мунолей-кол1зу з харчовими алергенами за С. Tavour i модиф1кацп RA. Фрадк1на та А. I.Карапати. Для виявлення специф*чно! иперчутливосп негайного типу застосували радюалергосор-бентний тест /RAST/, упов1льненного типу - реакщю гальмування Mirpauiï лейкоцитib з харчовими алергенами за методом М. George, J. Vanghan. Про стан клиинно* ланки iMyHi-тету судили: за вмютом Т-л1мфоцит1в /реакц1я спонтанного розеткоутворювання за M. Jondal та cniBaBT./, функцюнальну здатШсть яких визначали в реакцП БТЛ п!д впливом неспеци-ф1чного стимулятора ФГА за м1кромодиф1кащею метода F.Bach, Y. Hischor, запропонованого К П. Григор' евою та I. I. Капелян, а також активност1 двох субпопулящй: Т-л1мфоцит1в-хелпер1в i Т-л*мфощтв-супресор1В за методом S. Moretta та сшвавт. Про стан гуморально* ланки гмуниету судили: за bmîctom В-л1мфо-uhtîb /реакц1я комплементарного розеткоутворення за

N. F. Mendes та сшвавт./, piBHio загального JgE, який визна-чали радЮ1муносорбентним тестом /RIST/, а також за р1внем сироваткових ¿муноглобулшв клас!в А, М, Y /реакщя радикально! !мунодифузП в гел1 за S. Mancini та сшвавт./, кон-центрацп загальних i низькомолекулярних Ц1К - шляхом розд!льного осадження загальних i низькомолекулярних Ц1К 4% i 2,5Z розчинами ПЕГ з молекулярного масою 6000 за MDigeon та сшвавт.

Визначення комплементу проводили за JL С. Резниковою. Р1вень ricTaMiHy i серотошну в щльшй KpoBi визначали за Л. Я. Прошиною. Для постановки кл1Шчного Д1агнозу захворюван-ня opraHiB травления використовувалася класиф1кащя функцю-нальних розлад1в шлунка i хрон1чного гастродуодешту А. В. МазурШа, А. М. Запруднова (1984), класиф!кащя хвороб жовчних шляхiв М. Я. Студеншна (1966), класиф1кащя захворю-вань шдшлунково! залози Ж.П.Гудзенко (1972), класиф1кащя хроШчного неспециф1чного колНу В. Л. Пайкова (1984).

У BCix хворих ощнювалися загальн1 анал1зи кровi, ce4i, копролоПчне досл1дження, даШ фракщйного досл1дження шлун-кового вмЮту i фракщйного дуоденального зондування, езо-фагогастродуоденоскоШ!, орально! холецистограф1i та ультразвукового сканування гепатобьиарно! системи, ректоро-маноскоШ!.

За загальноприйнятими методиками проводилося 6ioxiMi4He досл1дження дуоденального BMicTy, ощнювався функцюнальний стан печ1нки i тонкого кишечника.

Для оц!нки екскреторно! функцп шдшлунково! залози проводили досл1дження панкреатично! секрет! натщесерце i Шсля стимуляцп. Визначення б1карбонатно! лужност1 проводили методом звооотнього титрування за М. I. Лепорс^'""'

альфа амглази - ашлокластичним методом за W.F. Caraway, Л1-пази - за ун1ф1кованим методом з використанням оливково! ол11 як субстрату, трипсину - за методом В. F, Erlanger та cniBaBT. в модиф1кацп В. А. Шатерникова. Стан внутрншьосек-реторно! функцн шдшлунково1 залози вивчали шляхом визна-чення вмюту !мукореактивного 1нсул1ну рад1отунолог1Чним методом з використанням наборiв ф1рми "Sea-Jre-Soris". /Франция/. BciM хворим проводилося ультразвукове обстеження п1д-шлунковоï залози.

1нтенсивн1сть перекисного окисления лшдхв оЩнювали шляхом визначення в плазм! кров! piBHH д1енових кон'югат1в за методом В. Б. Гаврилова i M. I. Шшкорудно!, малонового д1альдепду за методом J. Jshihara i cTiiiKOCTi мембран ерит-роцит i в до 1ндукованого перекисного гемол1зу за методом В. I. Бен1совича, JL I. ¡дельсон. Акгившсть фермента каталази ощнювали за методом M. I. Королюк та сшвавт.

Досл1дження проводилися в динамиц: при встуш хворого в стацюнар, п!сля проведеного Л1кування i в катамнез1 через 6-6,5 ы1сяц1в.

Цифровий материал зазназ математичного i статистичного анал1зу з обчисленням на "ЕОМ 60" середшх величин,вiрог1Д-нють р1зниць оц1нювалася за критер1ем Сгьюдента, а також з використанням методу характеристичних 1нтервал!в, критер1ю хг, кореляцШного анал1зу /В. С. Генее, 1972/.

РЕЗУЛЬТАТИ Д0СЛ1ДЖЕ1Ь I ÏX ОБГОВОРЕННЯ.

Серед обстежених 294 хворих з ¡стинною харчовою алерп-ею явну форму алергп виявлено у 225 /76,5%/, латентну - у 69 /23,5%/. Хлопчик!в було 149 /50,7%/, д1вчаток - 145 /49,3%/. У б1Льшост1 Д1тей /97,6%/ був середн!й ф!зичний

розвиток, у 2,4% - нижче середнього. У 48,6% хворих виявлено спадкову схильшсть до алерпчних захворювань по лшп обох батьк!в, у 53,1% - до захворювань шлунково-кишкового тракту. Етдеьйчний паротит був в анамнез i у 14,3% д!тей, в1русний гепатит - у 12,6%. У 20,5% д1тей в клшчному аналш кров! виявлено еозиноф!Л1Ю. Вперше явн1 прояви харчово: алергп зазначено у б1Лыпост1 д1тей /86,9%/ на першому poitf життя i, головним чином, в nepmi 6 мюящв /72,9%/. У Bcix спостере-жуваних наш хворих з явною формою anepriï буди niKipHi прояви у виглядi екземи, нейродерм1ту, набряку Кв1нке, кропив-ниц1, атопгчного дерматиту, при латентн!й - ffiKipHi прояви алергп були В1дсутн1, вказ1вки на них були в анамнезi.

У всix спостережуваних нами хворих з 1стинною харчовою алерпею виявлено позитивш результаты скариф!кащйних проб, RAST, реакцп 1Мунолейкол1зу > 10% i реакцн гальмування Mirpauiï лейкоцит!в з харчовими алергенами. У Bcix хворих з псевдоалерпею специф^чт алерголопшй та 1мунолог1чн1 ме-тоди, як! дозволяли виявити харчов! алергени i визначити р1вень харчово! сенсиб!л1зац1ï, були негативними. На 0CH0Bi комплексно? ощнки анамнезу, клшчних, 6ioxiMi4HHx i iMyHO-логiчних показник1в,результат!в алергологiчного обстезкення видiлeнo кл1н1ко-лабораторн1 критерп для диференщально1 д1агностики атошчно! i псевдоалерг^чно! форми харчово1 алергп.

Для anepri4H0ï форми харчовоï алергп характерним е: спадкова обгяженгсть по алерпчних i шлунко-кишкових захво-рюваннях, початок пшрних алерпчних npoHBiB до 3 mîchuîb, наявнють субфебршптету, сполучення алерпчних уражень ишри з патологiero pecnipaTopHoro i шлунково-кишкового тракту, позитивн1 скариф!кац!йн1 проби,показник 1мунолейкол1зу

з харчовими алергенами б1лыи, Hi« 10%, шдвищення piBHH нс-там*ну i cepOTOHiHy, загального сировагкового JgE, JgY, за-гальних циркулюючих Пиунних комплексiB, зниження р1вня JgA.

Для псевдоалерНчно* форми харчово* алергп характерним е: виникнення алернчних шк1рних прояв!в пюля 3 М1сяц1в, наявшстъ негативних скариф*каЩйних проб з харчовими алергенами, показник 1мунолейкол1зу з харчовими алергенами нижче 10%, значне пдвшцення р1вня истам1ну, яке сполучалося з нормальними показниками iMyHHoro статусу.

Проведена пор!вняльна характеристика показншив специ-ф1чно* д1агностики харчово* алергп, ощнка даних анамнезу, об'ективного i клшко-лабораторного обстеження хворих дозволила виявити участь р1зних тшпв алернчних реакц!й в патогенез! icTHHHOi харчовоз алергп, фактори i ознаки пдви-щеного ризику, формування харчово* алергп, вплив харчово* алергп на формування р1зних opraHiB та систем, в тому числ1 на особливост* формування i nepeöiry патологп opraHiB травления.

Встановлено, що iCTHHHa харчова алерня nepeöirae за участю р1зних типв алернчних реакщй. Алернчн! реакцП нперчутливост1 негайного типу, обумовлен участю специф1ч-них реаинових антиПл JgE i виявлен1 за допомогою позитивного RAST з харчовими алергенами, в1дзначено у 42,5% хворих з явними проявами харчово* алергп. Позитива результати скариф1кагийних проб в*дзначено у 36,7% хворих як з явними проявами харчово* алергп, так i латентними проявами харчово* сенсибшзацп. Виявлення алернчного стану, обумовлено-го харчовою сенсибшзагиею, що грунтуеться на прояв1 цито-токсичного ефекту харчового алергена в присутност1 специф1ч-них антити за допомогою реакцп 1мунолейкол1зу, В1дзна-

чено у 23,8% хворих: у 67,4% з явними 1 у 32,6% з латентними проявами харчово! алергп. АлерПчШ реакцп 1Чперчутливост1 упов1льненого типу, як! визначаються за допомогою РГМЛ з харчовими алергенами, в1дзначено у 33,7% хворих. При цьому позитивну РГМЛ з харчовими алергенами виявлено у 91,9% хворих з явними 1 у 8,1% - з латентними проявами харчово! еен-сибшзаци.

Серед фактор1в 1 ознак Шдвищеного ризику формування харчово! сенеибшзацп у д1тей з харчовою алерПею у пор1в-нянн! з групою хворих без харчово! алергп найб1льшу значу-щють мають: обтяжена спадковють по алерпчних /80,6 ± 2,3% 1 19,1 ± 3,6%/ та шлунково-кишкових захворюваннях /53,1±3,0% 1 24,3 ± 4,3%/, особливо по ЛнП обох батьк!В /48,6±3,0% 1 14,7 4 3,6%/ 1 /29,6 +3,0% 1 14,1 + 3,6%/, в1дпов1дно; змшане 1 штучне вигодування з перюду новонародженост1 /60,9 1 3,0% 1 39,1 + 5,0%/, вживання вагиною алергенних продукт1в /50,7+3,0% 1 24,3±4,3%/. В ус1х випадках р <0,001. До фактор1в ризику, як! в 1 рог дао частое зустр1чаються в анамнез! д!тей з харчовою алерпею, н!ж без не!, в!дносяться так!,як токсикоз ваитних /39,1 ±3,0% 1 21,7+4,3%/ та внут-рИпньоутробна Ппокс1я плода /30,6 + 3,0% 1 18,3 + 3,6%/. До фактор1 в ризику,що р1дше зустргчаються в анамнез! дней з харчовою алерпею, вдаосяться так!, як вживання вагиною лтарських преепарат1в /17,7+2,3% 1 8,7+2,6%/ та несум1с-н!сть матер1 1 новонародженого за Иг фактором або групою кров! /9,5 + 2,0% 1 3,0 + 1,6%/.

Встановлено, що у хворих з харчовою алерпею в структур! уражень орган1в ! систем пров1дне м1сце пос1дають патоло-пя орган!в травления /94,6%/, змши функционального стану нервово! системи /73,5%/, шкхри /61,9%/, часто виявляються

л!мфаденопат1я /23,1%/, алерпчш захворювання оргашв ди-хання /21,1%/, р!дше алерпчн! захворювання серцево-судинно! системи /3,7%/.

Лише у хворих з явною формою харчово! алергп в ус!х в1кових трупах в1дзначаечься наивность алерг!чних захворювань шк!ри, орган1в дихання, серцево-судинно! системи, а у дней до 6 рок1в - порушення процес!в терморегуляцп. У вс1х хворих порушення процес!в терморегуляцп у вигляд1 тривалого субфебршитету сполучалося з л1мфаденопат!ею,що, можливо, обумовлено особливостями становления 1муино! системи в цьому в!ць В р1зних в1кових трупах не в!дзначено в!рог!дних в1д-м!нностей в частот! виявляемосп зм1н функвдопального стану нервово! системи 1 захворювань серцевосудинно! системи. Частота алерпчних уражень шк!ри у дней теля б ротв в!ро-гАдно зменшуегься, а алерпчних захворювань орган1в дихання 1 травления - зб!лыпуеться /р < 0,001; р < 0,01/.

Вегановлено, що у днгей з харчовою алерпею захворювання оргашв травления як функцюнальш, так 1 орган!чн1 вияв-ляються в ус1х втових трупах. При цьому в структур! функщ-ональних захворювань пров1дне М1сце поепдають диск!нез1я жовчовив1дних шлях1 в /57,2%/, диспанкреатизм /27,7%/, р1дше виявляються фунгацональш розлади шлунка /16,5%/; оргаьччних - гастродуоден!т /57,9%/, панкреатит: реактивний /44,9%/ 1 хрон1чний /27,4%/, ргдше - хрон!чний гастрит /13,3%/, хро-н1чний холецистохоланпт /21,9%/, хрой1Чний неспециф1чиий колн /20,5%/.

Частота функц!ональних розлад!в шлунка, дискШезП жов-Ч0вив1дних шишв, диспанкреатизму у дней з харчовою алер-г!ею 1 без не! ¡стотно не в1др1знялася /р < 0,5/. В той же час у хворих з харчовою алерпею у пор1внянн1 з групою хво-

рих без харчово* алергп в 1,4-2,1 рази частШе виявляються хрошчний гастродуодешт, реактивний 1 хронгчний панкреатит, хрон1Чний холецистохоланпт 1 хрон1чний неспециф1чний коли. У дней з харчовою алернею част те, ник у хворих без харчо-В01 алергн, виявлялася сполучувана патолоня органхв травления /89,6% 1 61,7%; р < 0,001/.

Встановлено, шр в циюму для клШчног картини патоло-г1I оргашв травления у хворих з харчовою алернею, на в1д-киннють в1д дней без харчово! алергП, був характерним за-тяжний 1 адикл2чкий переб^ процесу, в^дсутшсть етапност1 в переб1гу захворювань, сезонносн загострень, а також наяв-Шсть зв'язку загострення з вживанням харчового алергека.

Зростання еенсибШзацп до харчових антигенв обумов-лене не Ильки зниженням бар'ерно: функцп шлунково-кшково-го тракту, але й порушенням процес1в ферментативного пдро-л1зу, у виникненш якого пров1дна роль належить шдшлунков1й залоз1 /И. I. Вознесенська та сшвавт. , 1990/.

Встановлено, що у хворих з харчовою алернею част иле, н!ж без не*, виявляються ураження шдшлунково! залози та 1нших орган!в травления /89,6% 1 65,2%; р < 0,01/. При цьому у дней з харчовою алернею часише, н1ж без харчово* алер-ИI, виявляються реактивний панкреатит /44,9% 1 31,3%/; р < 0,05/ 1 хропчний панкреатит у сполучешп з патолог 1 ею орган1в травления /27,4% 1 13,3%; р < 0,01/.

Нами виявлено фактори ризику, як1 визначають частоту формування захворювань пдшлунково! залози та 1нших оргашв травления у хворих з харчовою алернею. Так, у дней з харчовою алернею 1 обтяженою спадковнтю по алерпчних захво-рюваннях сполучуван! ураження п1дшлунково! залози 1 орган1 в травления в 3,8 паза виявлялися частше, шж у хворих бча

харчово1 алерги.

Клшчн1 симптоми захворювання шдшлунково! залози час-тше виявлялися в груш хворих з харчовою алерпею, ник без не! /48,8% 1 24,3%; р < 0,001/, 1 характеризувалися наявн!с-тю в обох трупах синдром1в штоксикащI, диспепсичного 1 больового, кожен з яких мае певн1 особливоси при харчов1й аллергп. Естановлено, що у хворих з харчовою алерПею час-тше, шж без не!, при сполучуваних ураженнях шдшлунково! залози ! орган!в травления виявлявся 1нтоксикац1йний синдром /84,3% 1 57,1%; р < 0,05/. У хворих пор!внюваних труп одна-ково часто зустр1чалися диспепсичний 1 больовий синдроми. При цьому в груш хворих з харчовою алерпею, на в^м^шсть в1д хворих без харчовою алерги, в 1 рог!дно час типе в!дзнача-лася велика тривалють диспепсичного /76,1% ! 35,7%/ ! больового синдром!в /79,3% 1 28,6%/.

Можна погодитися з думкою А. В. Мазур1на, А. М. Запруднова /1989/, як1 вважають, що тривал!сть больового синдрому у хворих з харчовою алерг!ею можна пояснити тдвищэнням вм!сту Г1стам1ну ! серотон!ну, як1 порушують м!кроциркуляц1ю ! обу-мовлюють больовий синдром. Шдтвердженням вищесказаного е частила виявляемють у дано! групи хворих таких симптом!в як: Дежардена, Качо, Мейо-Робсона /66,9% 1 39,9%; р < 0,05/.

У хворих на харчову алерпю при сполученш хроШчного панкреатиту з патолонею !нших орган!в травления частше, н!ж у хворих з диспанкреатизмом ! реактивним панкреатитом, виявлявся ¡нтоксикащйний синдром. У вс1х хворих з диспанкреатизмом, реактивним панкреатитом ! у б!льшост1 хворих /77,9%/ на хрошчний панкреатит переважае нетривалий, при-ступошшбний б1ль колючого характеру, пов'язаний з прийомом причинно-значущого харчового алергена. У 22,1% хворих на

харчову алерпю при сполученн1 хрошчного панкреатиту б патолопею оргашв травления б1ль носить пос^йний, тупий, опер1зуючий характер 1 втрачае зв'язок з прийомом причинно-значущого харчового алергена. Болкшсть в точках Качо 1 Мейо-Робсона в1дзначалася Т1льки у хворих на хрошчний панкреатит у сполученн1 з патолопею оргашв травления.

Проведеними ультразвуковими досл^зкеннями не виявлено в1дм!нностей в частое морфолопчних зм1н пдшлунково! зало-зи в сполученн1 з патолопею оргашв травления при харчов1й алергП та без не! /73,4 ±2,0% 1 68,0 ± 5,1%; р < 0,5/. Однак морфологШн1 зм1ни Пдшлунково! залози в сполученн1 з патолопею орган! в травления у хворих з харчовою алернею, на В1 дм!нн!сть вхд хворих без харчовог алерпг, мають певш в1дм1нност!. У хворих з харчовою алернею частше, шж без харчово! алерн!, в!дзначаеться дифузне збхльшення розм1р!в Пдшлунково! залози з идвшценням ехогенно! щ1льност1 парен-Х1МИ /37,7+4,0% ! 17,6+5,0%; р <0,01/ 1 виявляеться ильки у хворих з явною формою.

У хворих на харчову алерпю 1 без не! при проведеши ехолокацн виявлено морфолончн! зм1ни Шдшлунково! залози в сполученш з патолопею орган¿в травления в залежност! в!д !! кл!н1чно! форми. У хворих обох груп при диспанкреатизм1 в сполученн1 з патолопею оргашв травления, за даними ультразвукового сканування, морфолог!чних змш п!дшлунково! залози виявлено не було. У хворих обох груп з реактивними змшами шдшлунково! залози в сполучешл з патолопею орган!в травления однаково часто в1дзначалося дифузне збглыдення розм1р!в Пдшлунково! залози внасл1док набряку 2 зниження ехогенносП паренх1ми /21,6% 1 21,1%/. У хворих на харчову алерпю при сполученн! хрошчного панкреатиту з па-

толоПею орган!в травления в 1 рог 1 дно частше, н1ж без харчо-во£ алергп.вгданачалося порушення ехоархиектонши шдшлун-ково! залози у вигляд1 дифузного збиыаення розм1р1в шд-шлунково! залози та одиничних високочастотних амплнудних ехосигнал1в /91,2%; 60,0%/, що вказувало на наявн!сть одиничних осередьив ехогенного унЦльнення.

У дней э харчовою алериею в ход! алерпчного запален-ня розвиваеться тканинна ппокс!я, насл1дком яко! е зншкення синтетичних процес1в в шдшлунков!й залоз1 /I. I.Бабаболк1н, 1979/.

У зв'язку з цим проведено анализ зовигшньосекреторно! функцп шдшлунково! залози у хворих на харчову алерпю /табл. 1/. Встановлено, що у вс!х хворих на харчову алергш 1 без не! 31 сполучуваною патолог¿ею шдшлунково! залози та орган1в травления виявлено нормальний об'ем панкреатичного секрету. Лише у 2,4% хворих на харчову алерпю зг сполучуваною патолог ¿ею п!дшлунково! залози та оргашв травления виявлено зниженкя натщесерце концентрат! б!карбонатно! лужност1, п!двищення яко! було В1дсутн1м при стимулюванн! панкреатично! секрет I. У спостережуваних груп однаково часто виявлено патолопчн! В1дхилення покавшшв панкреатич-них ферментIв /амхлази, л!пази, трипсину/ натщесерце 1 ш-сля стимуляцп як у вигляд1 1х селективного зниження /72,6% 1 80,0%/, так 1 загального /27,4% 1 20,0%/.

При цьому у хворих на харчову алерпю 31 сполучуваною патолог!ею п!дшлунково! залози та орган1в травления у пор!в~ нянн1 з групою хворих без харчово! алерП! в!дзначено в1ро-пдно нижчу натщесерце 1 п!сля стимуляцп активнють ам-лази, трипсину, лшази. У 2,4% хворих дано! групи июля стимуляцп встановлено в1дсутшсть пддвищення активност! цих

Таблица 1. Пор1вняльна характеристика показник5в зовшшьосекреторно! функцп шдшлунково! залози в сполученн} з патолог}ею оргошв травления у хворих на харчову алерпю та без неь

Показник Здоров} Д!*ТИ /п = 17/ Хвор1 без ПА /п = 75/ Хвор} з ПА /п = 249/ Р < Форма ПА Р <

явна /п = 180/ латентна /п = 69/

Б1карбонатна лужн1сть, мекв/л: натщесерце 88,5 + 7,6 83,9 ± 6,7 53,4 + 5,4 * 0,001 53,4 ± 5,4 - 0,001

пкля стимуляцп 101,9 ± 8,4 98,3 + 7,4 62,7 + 6,2 * 0,001 62,7 + 6,3 - 0,001

Амглаза, г/Сгод. мл): натщесерце 10,30 + 1,04 8,10 + 0,5 * 6,50 + 0,41* 0,05 6,40 + 0,47 8,50 + 0,56 0,01

пкля стимдляцП 12,50 + 1,08 10,5 +0,68 8,00 + 0,52* 0,01 8,20 ±0,43 9,80 + 0,46 0,5

Трипсин, мкмоль/Схв. мл): натщесерце 317,60 + 13,4 281,0 + 10,1* 241,4 + 9,5* 0,0) 237,8 + 10,8 278,8 + 13,7 0,05

П1СЛЯ стимуляиЛ 361,6 + 16,3 338,7 + 15,8 284,7 + 9,6* 0,01 256,2 + 11.9 299,4 +12.9 0,05

Лшаза, мкмоль/Схв. мл): натщесерце 534,0 + 24,3 463,8 + 23,2* 38?.,7 + 16,4* 0,01 412,7 + 16,4 478,2 + 17,6 0,01

П1сля стимуляцП 568,0 + 25,6 534,6 + 22,3 456,4 + 18,1* 0,01 456,4 + 18,1 519,4 + 16,2 0,01

ю

го

Примпка: * - в!рог!дн1сть в!дм1нностей /Р < 0,05/ у пор1тишн1 з! здоровими д!тьми

фермент! в.

У хворих на харчову алергш з реактивним панкреатитом у сполученш з патолопею орган1в травления у пор1внянш з групою хворих з диспанкреатизмом спостер1галося вхропдне зниження натщесерце активности ам1лази, трипсину 1 л!пази, яке збер!галося ! шсля стимуляцп. В груш хворих на харчову алерг!ю при сполученш хроночного панкреатиту з патолопею орган!в травления у пор1внянш з хворими на реактив-ний панкреатит виявлено значнше натщесерце зниження актив-ност1 ам1лази, трипсину ! лгпази, в1рог!дне зниження яких збер1галося ! шсля стимуляцп.

Таким чином, при харчов!й алергп у д!тей в 89,6% ви-падшв виявляються сполучуваш ураження шдшлунково! залози та оргашв травления: диспанкреатизм ! сполучувана патолог 1я орган!в травления - у 27,7% хворих, реактивний панкреатит ! сполучувана патолоня орган!в травления - у 44,9%, хрошч-ний панкреатит 1 сполучувана патолог¡я оргашв травления -у 27,4%. У 48,6% хворих на харчову алерню з! сполучуваною патолопею шдшлунково! залози та оргашв травления в^дзна-чено клШчШ прояви уражень шдшлунково! залози, у 73,4% -при проведенш ехолокац!! виявлено морфолончш зм1ни шд-шлунково1 залози, у вс1х хворих виявлено в!дхилення показни-Шв панкреатичних фермент1в в тому числи у 72,6% хворих -селективне зниження активное! 1 амЫази, трипсину, лгпази натщесерце ! шсля стимуляц!у 27,4% - загальне зниження активност! даних ферментов натщесерце ! шсля стимуляцп. Характер 1 стушнь вираженност! порушень екзокринно! функцп Шдшлунковох залози залежить в1д форми ! кл1н!чного варианта ураження шдшлунково! залози. Лише при сполученн! хрошчного панкреатиту з патолопею органов травления виявлено в!дпо-

в1дшсть клшчних пр0яв1в, морфэлопчних зм!н п1дшлунк0в01 залози 1 активност1 всмх панкреатичних фермент1в, як1 вивча-ються. У 2,4% хворих на хрон1чний панкреатит у сполученн1 з патолог ¿ею орган1в травления виявлено нпосекреторний тип панкреатично! секретшр, можливо, св!дчить про розвиток ф!броэних зм1н в п!дшлунков1й залозь У ц^еI групи хворих виявлено тенденцио до зниження р1вня ¿мунореактивного тсу-Л1ну /15,9 + 0,91 при норм1 18,5 ± 0,68 мкОД./мл; р < 0,05/, що не виключае можливост1 морфолог¿чних зм!н ендокринно! частини шдшлунково! залози.

При вивченн1 ферментивно! активное^ тонкого кишечника у хворих на харчову алерню 1 без не! з! сполучуваною патолог 1ею орган1в травления було проведено досл1дження активно-ст1 ентерошнази. При цьому не виявлено ютотного впливу харчово! сенсибшвацп на зм!ну активност1 ентерокшази, яка була знижена у всгх хворих 31 сполучуваними захворюваннями шдшлунково! залози та орган!в травления як на фош харчово! алергп, так 1 без не! /11970 ± 330 . 1 12080 1 340, у здоро-ВИХ Д1тей - 13330 ± 420 ОД./Л; р < 0,05/.

Проведеними досл1дженнями шдтверджено вплив харчово! сенсибшзацп на стан всмоктувально! функца тонкого'кишечника. У хворих на харчову алерню 31 сполучуваною патолопею п1дшлунково! залози та орган1в травления у пор!внянн1 з групою хворих без харчово! алергп В1дзначалася в!роидно низька сумарна екскрец1Я Д-ксилози з сечею за 5 годин /24,5 + 1,18% ! 30,3 + 1,64%/, особливо за перпи 2 години, в!дпов1дно 12,7 + 1,42% 1 17,6 ± 1,35%. При цьому в!рог!дне зниження екскрецп Д-ксилози з сечею як сумарне, так ! пере-важно в першу фазу, виявлено при харчовШ алергп у хворих на хрошчний панкреатит у сполученн1 з патолопею орган!в

травления /19,8 ±1,54% 1 9,6 ± 1,28%/ у пор1внянн! з дис-панкреатизмом /29,3 + 1,56% 1 18,7 + 1,34%/ 1 реактивними эмками шдшлукково! залози /26,2 + 1,48% 1 17,9 ± 1,31%/.

Ведомо, що пров1дна роль в патогенез 1 харчово! алергп належить порушенням 1мунно1 системи.тому що 1мунолончн1 зрушення визначають тяжкють патологичного процесу 1 його завершения /I. 1.Еалаболк1н та сШвавт. , 1991/.

Враховуючи цю обставину, нами вивчено характер зм!н деяких показник1в гуморального 1 клиинного 1муннету при харчов!й алергп 1 без не! у дней 31 сполучуваною патологл-ею шдшлунково! залози 1 орган 1 в травления.

За даними наших досшджень, у хворих 31 сполучуваною патолоиею Шдшлунково1 залози 1 орган1в травления без хар-чово! алергп показники гуморального 1 клнинного ¿мунне-ту, як1 вивчались, не В1др1зняються в1д показник1в здорових дней /табл.2/. При харчов1й алергп у ВС1Х дней 31 сполу-чуванох патологзею Пдшлунковог залози г орган!в травления, на В1дм1нн1сть в1д групи дней без харчово! алергп, виявле-но шдвищення р1вня загального ^Е, концентрацП обох цир-кулюючих 1мунних комплекса, зниження р1вня ^А, к1лькост1 Т-л1мфоцит1в-супресор1в. У 35,7% хворих дано! групи визна-чено шдвищення выносного вмюту ЕКгпмфощиЧв, у 59,6% -р1вня ДО, у 27,4% - зниження р!вня ^М. У 10,9% хворих зм2ии показник^в гуморального шуниету сполучалися з! зниженням р1вня комплемента /40,212,6 гем. од./мл при норм1 60,3+3,0 гем. од./мл/. У хворих ще! групи диагностували ве-гетосудинну дистошю, алернчний васкулн, М10кардит, гломе-рулонефркт.

У 27,4% хворих зм1ни в клииннШ ланц1 ¿муниету харак-теризувалися зниженням выносного вмюту Т-лгмфоцитав та гх

Таблица 2. Поргвнальна характеристика показник!в гуморального 1 шатанного 1мун1тету при харчов!й алергП I без харчово'1 апергП у хворих з1 сполучуваною патолопею пдалунково! залози та орган!в травления.

Показник Здоров 1 дт /п = 30/ Хвор1 без ПА /п = 75/ Хвор! з ПА /п = 249/ Р! < Клшчт форми ураження тдшлунково! залози у хворих на харчову алерг!и

диспанкреатизм /п = 69/ реактивний панкреатит /п = 112/ Р1 < хрон!чний панкреатит /п = 68/ Р2 <

В-л1мфоцити, X 18,9 ± 1,2 18,5 + 1,2. 23,6 ± 1,5 * 0,05 19,2 + 1,3 23.6 ± 1,5 * 0,05 2.3,3 + 1,2 * 0,05

ЭдЕ, кМЕ/л 4?,5 + 19,6 48,2 + 17,4 412,3 + 28,2* 0,001 105,8 + 12,6* 534,5 ± 49,3* 0,001 202,8 + 28,5*

ЛвУ, г/л 10,58 + 0,21 10,63 4 0,19 13.71 + 0,59* 0,001 10,84 + 0,23 13,71 4 0,59* 0,001 11,82 + 0,46*

ЗдА, г/л 1,22 + 0,06 1,19 + 0,05 0,87 + 0,04* 0,001 0,84 4 0.4 * 0.86 ± 0,05* 1.0 0,87 ± 0,04* 1.0

ЛдМ, г/л 1,02 + 0,03 1,05 + 0,03 0,90 + 0.04 0,001 1,01 + 0,04 1.01 ± 0,04 0,90 ± 0,03* 0.05

ЦШ, од.опт.пл.: загапьн! 47,5 + 2,6 51,2 + 2,8 123,5 4 11,2* 0,001 58,3 4 4.4 114,7 ± 9.8 * 0,001 120,5 ± 11,2* 0,001

низкомолекулщш 15,3 ± 1.4 15,8 + 1.5 32,1 + 3,9 * 0,001 18,2 ± 1,5 20.3 + 2.0 0,5 30,3 + 2,6 * 0,001

Т-Л1МфОЦИТИ, % 62,5 + 2,7 61,8 + 2,4 53,1 + 3,1 * 0,05 61,9 + 2,9 61,6 + 2,4 1.0 53,1 ± 2,6 * 0,05

РБТЯ з ФГА, V. 63,2 + 2,5 62,8 + 2,1 55,1 + 2,4 * 0,05 60,4 4 2,2 59,0 + 2,1 1,0 52,4 + 1,8 * 0,01

ЕАу-РОК, 7. 11,4 10,9 11,0 + 0,84 7,9 + 0,6 * 0,01 8,8 4 0,5 * 7,9 + 0,4 * 0,2 6,2 ± 0,3 * 0,001

Пргайтка: *

- в!рог1дн1сть в1дшнностей /Р < 0,05/ у пор1внянн! з! здоровими д!тьни

функцюнально! активносп за даними РЕТЛ з ФГА. Т1льки при явндй форм! харчово! алергп у д!тей з1 сполучуваною патоло-иею шдшлунково! залози 1 оргаШв травления виявлено п!дви-щення выносного вмюту В-л1мфоцит!в, р1вня JgУ, ^М, низькомолекулярних циркулюючих гмунних комплекс!в, зниження в!дносно! к!лькост! Г-лшфощгмв та 1х функционально! актив-ност1 за даними РБТЛ з ФГА.

Вами також встановлено, що стушнь порушення в гумо-ральн!й 1 клииншй ланщ 1муштету корелюе з тяжк1стю розповсюдження патолоичного процесу в п1дшлунков1й залоз1 /табл.2/. При ус!х юцшчних формах ураження шдшлунково! залози у сполученн! з патолопею орган1в травления В1дзна-чено Шдвшцення р1вня загального JgE, зниження р1вня ^А, шлькост! Т-л1мфоцит1в-супресор1в. Ймов!рно, своер1дний 1му-нодефщит Т-л1мфоцит1в-супресор1в не здатний виявляти гальм!вного впливу на иш 1мунокомпетентШ клнини, що тягне за собою розвиток гуморальних 1 клиинних реакщй, виявляючи пошкоджуючу дно на тканини, в тому чжш 1 на тканину шдшлунково! залози. В1домо, що ¡мунш комплекс«, до складу яких входять ^М, ^У, найефективнШ1 у зв'язуванш комплемента в нереактивному стаях з подальшою його актив^за-щею /ЕМ Бережна та сшвавт. , 1981/. Можна припустити, що зниження р!вня JgУ 1 при хрошчному панкреатит! у сполу-ченн! з патолог!ею орган!в травления пояснюеться збчтениям !мунних комплекс!в, до складу яких входять ^У, ^М. Наростання концентрац!! загальних циркулюючих !мунних комплексов в1д хворих на диспанкреатизм, реактивний панкреатит до групи хворих на хрон!чний панкреатит, а також наявшеть лише у хворих на хрошчний панкреатит у сполученн! з патолопею орган!в травления низькомолекулярних циркулюючих 1мун-

НИХ комплекс!В СВ1ДЧИТЬ про значну роль циркулвючих ¿мунних комплекс1в у розвитку процесу хрошзацп в ШдшлунковШ залов!. Важлива роль у розвитку процесу хроШзацп в П1Дшлунко-в!й залоз1 калежить кл!тинним порушенням ¿мунного статусу. Лише у хворих на харчову алерню при сполученн! хрошчного панкреатиту з патолог 1ею орган!в травления виявлено зниження в!дносно1 к!лькосн Т-л!мфоцит!в та *х функц1онально! активности за даними реакщ* бласттрансформац!I л1мфоцит1в з ФГА.

Важлива роль в реал!зацп алернчного запалення нале-жить бюгенним ашнам ■ гЮтамшу ! серотонту. Проведеними досл1дженнями виявлено, що у дней з хрошчним панкреатитом у сполученн1 з патолог!ею оргашв травления виявлено найв1-ропднние шдвищення концентрат £ гютамту /1,96 ± 0,06 мкмоль/л/ 1 серотонту /1,02 ± 0,06 мкмоль/л/ у пор1внянн! з групою хворих на диспанкреатизм /в1дпов1дно 0,83 ±0,4 мкмоль/л 1 0,52+0,05 мкмоль/л/, реактивний панкреатит /в1д-пов1дно 1,42 ± 0,06 мкмоль/л ! 0,78 ± 0,05 мкмоль/л/.

ДосЛ2Д«еннями ряду авторов /В. А. ВолнухШ 1 сп!вавт. , 1991; М.А. Ыостак1Н I сшвавт., 1989/ показано важливу роль запальних реакц!й алернчного генезу у розвитку шдвищено* активност! процес!в в!льнорадикального окисления лшд!в /ПОЛ/. При цьому недостатня активШсть або низький р1вень хоча б одного з компонент!в антиоксидантного захисту /АОЗ/ призводить до посилення процес1в ПОЛ.

Встановлено, що 1нтенсиф1кац1я показник!в ПОЛ ! зниження активност1 АОЗ корелюють з тяжметю патолог1чного процесу в п!дшлунков1й залоз! /табл.3/. При цьому в груп! хворих на харчову алерню при сполученш хрошчного панкреатиту з па-лолоиею орган!в травления у пор!внянн! з групою хворих на диспанкреатизм 1 реактивний панкреатит виявлено найб1льш

Таблица 3. Пор1вняльна характеристика показншив перекисного окисления л!п1д1в та антиоксидантного захистд при харчовШ алергп 1 без харчово1 алергп у хворих з1 сполучуваною патолог1ею тдилунково! залози та оргашв травления.

Показник ЗДОРОВ1 Д1ТИ /п = 30/ Хвор! без ПА /п = 75/ Хвор! з ПА /п = 249/ Р1 < КлШчт Форми ураження п1дмлунково1 залози у хворих на харчову алерг1ю

диспанкреатизм /п - 69/ реактивный панкреатит /п = 112/ Р1 < хрошчний панкреатит /п = 68/ Р2 <

Д1енов1 кон'югати /ДК/ вда. од,/мл 1,?5 + 0,18 3,06 + 0,22 4,58 + 0,35* 0,001 2,49 + 0,25* 3,72 + 0,31* 0,01 4.87 + 0,41* 0,05

Малоновий д1алъдег!д /МДА/, нкмоль/л 3,3?. + 0.21 3,38 + 0,15 4,46 + 0,31* 0,01 3,48 + 0,26 6,47 ± 0,45* 0,001 8,02 ± 0,34* 0,01

Перекисний гемол1з еритроципв, 7. 8,60 + 0,82 10,40 + 0,96 20,50 + 2,14* 0,001 8,90 + 0,96 13,70 + 0,98* 0,001 20,4 + 1,92* 0,01

Каталаза, ммоль/#в.: мл;. 7,92 + 0,58 7,28 + 0,62 5.2.3 + 0,43* 0,01 6,51 + 0,42* 5,24 + 0,31* 0,001 4,12 ± 0,32* 0,05

Прим!тка: * - в1рог!дшсть в!дм!нностей /Р < 0,05/ у пор1вняш з! здоровими д!тьми

значне зб!льшення вм1сту д!енових кон'югатхв, малонового д!альденду, перекисного гемол1зу еритрощшв, зниження активное^ каталази.

Для встановлення причинно! залежност! М1ж накопиченням в умовах алерг1чного запалення кшцевого продукту перекисного окисления лшд1в - малонового д1альдег1ду 1 р1внем бю-генного ам1ну - нстамхну, було проведено корелящйний анал1з. Встановлено, що величина коефгщента кореляцп 1 його стандартно! помилки /Я ± г/ у хворих на харчову алерню з реактивними змхнами пхдшлунково! залози у сполученн! з патолог1ею орган!в травления складае + 0,58 ± 0,11, а у хворих на харчову алерню при сполученн 1 хронхчного панкреатиту з патолонею органов травления г «- -Ю,б2 ± 0,08. Таким чином, у хворих 31 сполучуваною патолонею шдшлунково! залози та орган!в травления встановлено прямий значний ступ!нь взаемозв'язку м!ж р1внем малонового д1альдег!ду 1 нстамшу, сильн1шй при хрон!чному панкреатит!. Ймов1рно, накопичення в хоД1 алерпчного запалення кшцевого продукта ПОЛ - малонового д1альдеиду, який виявляе токсичну дш на клиишп мембрани, сприяе трансформац!х реактивного панкреатиту у вгоричний хронгчний панкреатит.

Таким чином, проведен! досл^дження при харчов1й алергы у дней з1 сполучуваною патолонею шдшлунково! залози та оргашв травления св1дчать про глибок! порушення в систем! гуморального 1 ¡штинного !мун1тету, шдвищення при алернч-ному запаленн! активное^ процес^в в!льнорадикального окисления л!П1Д1в ! зниження антиоксидантного захисту, порушення зовншшьосекреторно! функцп шдшлунково! залози, що обгрун-товуе включения в комплексну терапио препарат!в, що вдаов-люють виявлен! метабол!чн! зм!ни.

Для цього було використано 1муномодулююч1 препарати -тимал!н i воловен, ентеросорбент - ентеродез, препарати, шр виявляюють антиоксвдантний i мембраностабшзуючий вплив -мсточкова ол1я /облшихова або шипшини/. Bei застосоваи препарати виявляли певний позитивний вплив на клшчний пе-pe6ir i динамку лабораторних показник1в при харчов1й алер-гiI у д1тей 3i сполучуваною патолопею Шдшлунково1 залози та органов травления. Терапевтичний ефект !х був неоднако--вим.

Тималш було застосовано у 38 хворих на харчову алерию при сполучешй хрон1чного панкреатиту з патолопею opraHiB травления в добов1й доз! 0,5 мг на кг маеи внутр1шньом'язово щоденно протягом 5-7 дшв. Шдставою для включения тимал!ну до комплексног Tepanii стало виявлене у хворих дано! групи зниження выносного BMicry Т-л1мфоцит!в та ix функцюнально! активностi, KHbKocTi Т-л!мфоцит1в-супресор!в. ЕфективШсть комплексно! Tepanii з включениям тимал!ну пдтверджено позитивна вплизом на клшчш прояви захворювання: вiрогiдно частше, у пор1внянн1 з контрольною групою, вiдзнaчaлacя нормал1зац!я загального стану, сну, зменшення i зникнення свербику i niKipHHX прояв!в, зникнення диспепсичних явшц, скарг на бол1 в животi, болючостг при пальпаци живота i позитивна пальпаторних симптомов. Позитивний вплиз тималшу на iaiHi4Hi прояви сполучався з нормал1зуючим впливом на показники клиинного iMyHiTeTy - BMicT Т-л1мфоцит1в /61,4±1,8%/ i Т-лимфоцитiB-cynpecopiв /11,0+0,3%/, в той час як в контрольна rpyni ix BMicT залишався В1роидно зниже-ним, вiдповiдно 56,9 ± 2,1% i 8,3 ± 0,4%. У хворих, як1 от-римували терапш з тимал!ком, в!дзначено нормалгзащю показ-ник1в гуморального 1мунзтету - piBHH загального JgE

/61,4 + 11,2 кМЕ/л/, загальних Ц1К /58,3 ± 5,6 од. опт. пл. /., пстачшу /0,52+0,04/ 1 серотоШну /0,40 ± 0,03 мк/моль/.

При включенш до терапевтичного комплексу тимал!ну в!дзначаеться нормал1зац1я р1вня д1енових кон'югат1в /1,79+0,15 в).дн. од. /мл/, малонового д1альдепду /3,34 ± 0,16 мкмоль/л/, активност! каталази /7,14 + 0.28 мкмоль/(хв. мл)/, ютотно зменшуеться перекисний гемол1з еритродапв /10,02 + 0,56%; р <0,1/. В той же час, як в контрольна груш вмют д1енових кон'югат1в, малонового д1альдепду 1 перекисний гемол1з еритроципв залишався в1рог 1дно шдвшце-ним, а актившсть каталази в 1 рог!дно зниженою. Тимал^н позитивно впливае на шдвишэння активност1 панкреатичних фермен-т!в: ам1лази, трипсину, л1пази натщесерце 1 шсля стимуля-цп, в1ропдн1сть шдвищення яких була б1льш значною /р <0,001/, Шж у хворих контрольно! групи /р < 0,05/. Подальше стостереження хворих на харчову алершю 31 сполучува-ною патолопею шдшлунково! залози та оргашв травления в катамнез1 було сприятливниим у Д1тей, як1 отримували в комплекс! терапи тимал1н.

Сприятливий вплив тимал^ну на динамту клшка-1муною— Пчних показнишв пов'язаний з тим, що, крш 1муномодулюючо! ди, препарат сприяе зменшенню алерпчного запалення 1 полт-шенню метабол!чних процес!в на клиинному рхвШ.

В1лоеен було застосовано у 25 хворих на харчову алергш з реактивним панкреатитом в добов1й доз! ттраназально по 5 крапель 5 раз!в на день в кожну половину носа протягом 14 дшв. Шдставою для включения до комплексно! терапи в1лозе-ну стали виявлен! порушення 1мун1тету - шдвищення р1вня загального ^Е, ^У, зниження р1вня 1 кхлькост! Т-л1мфо-цит1в-супресор1в. Включения в1лозену до комплексно! терапи

позитивно не впливало на клшчш прояви захворювання, але сприяло тдвищэнню киькост1 Т-л1мфоцит1в-супресор1в до верхньо! меж: норми /10,9 + 0,4%/, зниження р^вня загального ^Е /78,7 £ 9,5 кМЕ/л/ 1 загальних вдркулюючих комллекс!в /68,2 + 4,2 од. опт. пл. /, концентрат I нетам1ну /0,68 + 0,04 мкмоль/л/ 1 серототну /0,45 +. 0,04 мкмоль/л/. Позитивний вплив в1лозену на показники перекисного окисления лшд1в виражалися в нормал1зацп вмюту дгенових кон'югатяв /1,82 + 0,16 в1дн. од./мл/. Нами не було виявлено в1дм1ннос-тей в динашт шдвищення активност! панкреатичних фермент 1 в амьтази, трипсину, лшази натщесерце 1 шсля стимуляцП у хворих обох груп, що вивчалися. За даними катамнезу В!лозен не проявляв ст1йкого позитивного ефекту на клшчний переб!г захворювання. Однак у дней, як! отримували в^лозен, к1льк1сть т-л1мфоципв-супресор1в була В1рог1дно вищою, а р1вень загального ^Е, загальних Ц1К, Пстамшу, серотон1ну 1 д1енових кон'югаив В1рог1дно нижчою, ник у дней контрольно! групи. Тому застосування вьтозену може бути вар1ан-том корекцп герапп хворих на харчову алерпю з реактивним панкреатитом.

Ентеросорбент - ентеродез було застосовано у 45 хворих на харчову алерпю з реактивними змшами Шдшлунково! залози 1 патологией орган!в травления в добов1й доз1 50-100 мг на кг маси в 3 прийоми за 1 годину до Ш протягом 2-6 ДИ1В. П!дставою для включения ентеродезу до комплексно! тера-пп стало виявлене у хворих друго! групи шдвищення концент-раци загального ^Е, ^У, загальних Ц1К, знижэння р!вня 1§Аа Т-л!мфоцит!в-супресор1в, а також шдвищення вм!сту ме-Д1атор1В алерпчного запалення - пстам1ну ! серотошну. Включения ентеродезу до комплексно! терап!I допомогало спри-

ятливому клтчному nepeSiry захворювання: вipor iдно час-пшою, у nopiBHHHHi з контрольною групою, була нормал1зац!я загального стану, сну, зменшення i зникнення свербику i aiKip-них npoflBiB, зникнення диспепсичних явищ, скарг на бол! в живот!, болючост! при пальпацп живота, позитивних пальпато-рних CHMnTOMiB. Позитивний вплив ентеродезу на клшчш прояви сполучався з нормал!зуючим впливом на показники гуморального iMyHiTeTy: piBeHb загального JgE /84,7 ±8,2 кМЕ/л, JgY /10,82 ± 0,26 г/л/, загальних Ц1К /58,4 ± 5,8 опт. од. пл./, в той час як в контрольна груш р!вень даних показник!в залишався в i рог i дно шдвищеним. Це шдтверджува-лося позитивним впливом ентеродезу на динамику мед!атор!в алерпчного запалення. У дней, hkí отримували терашю з ентеродезом, piBeHb riciaMiHy знизився у 2,5 раза, серотош-ну в 2 рази, в контрольна rpyni Bifln0BiflH0 в 1,4 i 1,3 раза. Препарат вiрогiдно не впливав на равень JgA i показники кл1-тинного iMyHiTeTy. У хворих, hkí отримували ентеродез, в1д-значено нормал!зац!ю пром!жних продуктов перекисного окисления лШД1в - piBHfl д1енових кон'югат1в /1,82 + 0,12 в i дн. од. /мл/, у дней контрольно! групи ревень д!енових кон'югат1В залишався шдвищеним /2,38 ± 0,14 в1дн. од. /мл; р < 0,01/. Доказом ефективност! терапевтичного комплексу з включениям ентеродезу у хворих на харчову алергаю з реактив-ними зм1нами п!дшлунково! залози е ощнка показник1в панкре-атичних фермент iв. У хворих обох груп до К1нця л!кування в1дзначено в iрог iдне шдвищення активност! ам!лази, трипсину, лшази натщесерце i шсля отимуляцП; при цьому у д1-тей, hkí отримували ентеродез, настало б1льш виразкене шдвищення активностi панкреатичних ферментíb /р < 0,001/ у по-Píbhhhhí з групою дней, що перебували на звичайн1й терапн

/р < 0,05/. Подальший переб1г харчовог аяергп у дней з реактивними змтами шдшлунково! залози при спостереженн! в катамнез1 був сприятливим 7 хворих, що отримували в комплекса гератг ентеродез.

Сприятливий вплив ентеродезу на динамшу кл1н!ко-1муно-лопчних показник1в, ймоВ1рно, пов'язане з тим, шр препарат перешкоджае ентеральному шляхов1 сенсибшзаци.

Кюточкову 0Л1Ю /облшихову або шиппшни/ було застосо-вано у 73 хворих на харчову алерню з! сполучуваною патоло-пею шдшлунково! залози та оргашв травления, в тому числ1 у 41 д1агностовано диспанкреатизм, у 21 - реактивний панкреатит, у 11 - хрошчний панкреатит. Кюточкову олш приз--начали по 1 чайшй ложщ 3 рази на день за 20 хвилин до ш протягом 2 тижн1в. Шдставою для включения кюточково! ол1! до комплексно* тераш! було виявлене у хворих дано! групи шдвищення р1вня д1енових кон'югат1в, малонового д1альдег1-ду, перекисного гемол1зу еритроцит1в, зниження активност1 каталази. Про ефективнють терапн з включениям кюточково! олп св1дчить позитивний вплив на клШчний переб1г захворю-вання: в1рог!дно частше, у пор1внянш з контрольною групою виявлено,нормал1аац1ю загального стану, зникнення диспепсич-них явищ, скарг на бол1 в живот 1, болючост1 при пальпади живота, позитивних пальпаторних симптом1в. Позитивний вплив кюточково! ол1! на клшчний переб1г захворювання сполучав-ся з нормал!зуючим впливом на р1вень дюнових кон'югат1в /1,82±0,14 В1дн. од./мл/, малонового д1альден.ду /3,42+0,16 мкмоль/л/, перекисний гемол!з еритрощтв /7,2 ± 0,28 мкмоль/(хв. мл)/. В той же час як в контрольна груп! р1вень окисления лшд1в зажшався в 1 рог 1 дно шдвищеним, а актив-нють каталази в1рог 1 дно зниженою. При включенШ до терапев-

тичного комплексу к!сточково! олп бшш вйражвним е шдви-щення активностi панкреатичних ферментiB амхлази, трипсину, лтази в дуоденальному BMicTi натщесерце i шсля стимуляцп /р < 0,001/, Hi» у хворих контрольно! групи /р < 0,05/. Терапевтичну ефектившсть комплекс iB з включениям кюточко-Boi ол!i шдтверджено нормал1зуючим впливом на всмоктувальну функцНо тонкого кишечника, особливо в його проксимальному В1ДДШ /22,8 ± 1,12%/. У хворих контрольно! групи екскрещя Д- ксилози з сечею за neprni 2 години залишалися зниженою /17,3 ± 0,98% при HOpMi 23,4 ± 1,42%; р <0,001/.

IIa всi показники {Штинного iMyHiTeTy i б1льш1сть по-казншив гуморального ¿муннету, як1 вивчалися, кюточкова опя в!рог1Дно не впливала, за виключенням б1льш значного, Hi« в контрольна rpyni, зниження концентрацп загальних Ц1К i Шдвищення piBHH JgA. При епоетережешп в катамнез1 вияв-лено позитивний вплив кЮгочково! олп на клшчн! прояви захворювання.

Сприятливий ' вплив к!сточково! олп на nepeöir харчово! алерги у хворих 3i сполучуваною патолопею п!дшлунково! залози та органiв травления, ймов1рно, пов'язаний з нормал!-защею метабол1чних порушень на ¡штинному piBHi.

Таким чином, при харчоЫй алергп у дней 3i сполучуваною патолог!ею шдшлунково! залози та органiв травления з вираженими порушеннями клнинного ¡муниету - зниженн! Bifl-носного вмюту Т-^мфоцшчв i к!лько.ст! Т-л1мфоцит!в-супре-copiB показании е призначення тимал!ну, тшки к1лькост1 Т-Л1Мфоцит1В-супресор!Б - в!лозену. При порушенш гумо-рально! ланки ¿муннету у вигляд1 шдвищення р!вня за-гального JgE, JgY, загальних циркулюючих хмунних комплекса, ricTaMiHy i cepoTQHiHy показаним е призначення ентеродезу.

При Шдвищеному вмют! дгенових кон'югат!в, малонового дгальдеиду, перекисного гемол1зу еритрощшв 1 зниженн! активное^ каталази показании е призначення кюточково! ол1I /обл: лихова або шипшни/. На знижену актившсть панкреатич-них фермент1в в дуоденальному вмют! позитивний ефект надае кюточкова ол1я.

ВИСНОВКИ

1. Пол1форм1зм клшчних прояв1в харчово! алерп! у д1-тей обумовлене не тиьки !мунними, але й не!мунними мехашз-мами, у зв'язку з чим видиено алеричну /атопчну/ 1 поев-доалерпчну форми харчово! алерп!. Розроблено клшко-лабо-раторн! кригерн для диференцгально! дхагностики атопШноI та псевдоалерпчно! форми харчово! алерп 1.

2. 1стинна /атошчна/ харчова алерня переб1гае за уча-стю р1зних тиШв алернчних реакщй: нперчутливоси негай-ного типу, иперчутливосг1,упов:льненого типу, цитотоксичних та 1мунокомплексних. На основ! комплексно! оЩнки клшчних та !мунолопчних показнюив видиено дв1 форми !стинно! харчово! алерп!: явну 1 латентну.

3. Факторами та ознаками шдвищеного ризику формування харчово! сенсибшзат! е: обтяжена спадков!сть по алерпч-них та шлунково-кишкових захворюваннях, токсикоз ваптних, внутртшьоутробна ипогамя плода, патолончний переб1г поло-Нв, надм!рне вживання ваптною продугспв, що м^стять обл!-гатн! алергени, л!карських препарат1в, несумЮШсть матер! 1 новонародженого за И"»- фактором або групою кров1, штучне або змшане вигодування з перюду новонародженость

4. У д!тей з харчовою алернею в структур! супутшх захворювань провше м!сце пос!дають патолоПя орган!в трав-

лення /94,6%/, ик!ри /61,9%/, алернчш захворювання орган!в дихання /21,1%/, порушення терморегуляцп /11,6%/. Структура 1 частота супуттх захворювань залетать в1д форми харчово! алергп та..в!ку хворого.

5. У дней з явною формою харчово! алергп переважають орган1чш 1 сполучуван! захворювання орган!в травления, при латентн1й - функШональн1. При цьому в структур! функцю-нальних захворювань пров1дне м1сце пос1дають диск!нез!я жовчовив1дних шлях!в /57,2%/, диспанкреатизм /27,7%/, р1дше виявляються функцюнальн1 розлади шлунка /16,5%/; органгчних - хрошчний гастродуоденн /57,9%/, панкреатит /72,3%/, р1дше - хропчний гастрит /13,3%/, хрон1чний холецистохолан-нт /21,9%/, хрон!чний неспециф1чний коли /20,5%/. В щ-лому для клшчно! картини патолог¿я орган1в травления у хворих на харчову алерню характерним е затяжний 1 ацшшч-ний переб1г процесу, в1дсутн!сть етапност! в переб1гу захворювань, сезонност1 загострень, а також наявшсть зв'язку загострення з вживаниям харчового алергена.

6. В структур! патолоП! оргашв травления у дией з харчовою алернею з найбиьшою частотою виявляються захворювання ШДШЛУНКОВО! ЗаЛОЗИ /89,6%/ У вигЛЯД! р!ЗНИХ КЛШЧНИХ форм: диспанкрэатизму - у 27,7%, реактивного панкреатиту - у 44,9% хворих,хрошчний панкреатит - 27,4% . При явшй форм! харчово! алерг!! переважають реактивний панкреатит /53,5%/ ! хрошчний панкреатит /100%/. У вс1х хворих захворювання п1д-шлунково! залози сполучалися з патолог!ею р!зних орган!в травления.

7. У дИей з харчовою алернею встановлено эм!ни в гу-моральн!й ! юдтшшй ланц! !мун1тету. В умовах алернчного запалення спостер1гаеться актив!зац!я процес1в в!льнорадика-

льного окисления л1п!д1в 1 зниження антиоксидантного захи-сту. Щ показники корелюють з формою 1 ступенем вираженност1 патолог 1чного процесу в п1дшлунков1й залози

8. Для шдвищення ефективност! комплексно! терапп тей з харчовою алергзею при захворюваннях щдшлунково! зало-зи в сполученш з патолопею знших орган1в травления показании е застосування змуномодулюючих препарат¿в - тимал1ну, в1лозену; ентеросорбента - ентеродезу; препарат¿в, що мають антиоксидантну 1 мембраностабшзуючу д1ю - кюточкову ол1ю /облшихова або шипшни/.

ПРАКТИЧШ РЕК0МЕНДАЦ1I

1. Запропоновано клшко-лабораторн! критерп для дифе-ренщально! д!агностики атоп!чно! 1 псевдоалерпчно! форми харчово! алергп у дней.

2. Для пгдвищення ефективност! комплексно! терапп хво-рих на харчову алергш при сполучуваних захворюваннях п1д-шлунково! залози та оргаШв травления рекомендовано призна-чати !муномодулятори - тимал1Н, в1лозен; ентеросорбенти -ентеродез; препарати з антиоксидантною 1 мембраностабшзую-чою д!ею - к!сточкову ол1ю /облшихова або шипшини/:

- для хворих на харчову алерию при сполученн! хронш-ного панкреатиту з патолопею орган1в травления з виралсеними порушеннями китинного ¿муниету - аниженн1 выносного вм1-сту Т-л1мфоцит1в 1 к1лькосП т-л1мфоцит1в-супресор1в показании е призначення тималзну в добов1й доз! 0,5 мг на кг маси внутршшьом'язово щоденно протягом 5-7 дн1в;

- для хворих на харчову алерню з реактивним панкреатитом при зниженн! к1лькост1 Т-л1мфоцит1в-супресор1в рекомендовано включати в1лозен в добов!й доз! 20 мг знтраназально по 5 крапель 5 раз!В на день в кожну половину носа протягом

14 ДЙ1В;

- для хворих на харчову алерпю з реактивними зм1нами шдшлунково! залози при порушеши гуморально! ланки 1муште-ту у вигляд1 шдвищення р!вня загального ^Е, за-гальних циркулюючих ¿мунних комплексе, нстамшу 1 серото-ншу показании е призначення ентеросорбента - ентеродезу в добовШ доз1 50-100 мг на кг маси в 3 прийоми за 1 годину до ш протягом 2-6 дн1в;

- для хворих на харчову алерпю в! сполучуваною паголо-пею Шдшлунково! залози /диспанкреатизм, реактивний панкреатит, хрон1чний панкреатит/ 1 орган1в травления при шдви-щеному вм!ст1 д1енових кон'югат!в, малонового д1альденду, перекисного гемол1зу еритроцит!в 1 знижеши активное^ ката-лази рекомендовано включати кюточкову ол1ю /облшихова або шипшини/ по 1 чайшй ложщ 3 рази на день за 20 хвилин до 1Ж1 ПРОТЯГОМ 2 ТИЖН1В.

СПИСОК РОБ1Т, 0ПУБЛ1К0ВА1Ж ЗА МАТЕР 1АЛАМИ ДИСЕРТАЦ11

1. 0собливост1 переб1гу дискинезП жовчовив1дних ишшв у дней з харчовою алернею // Пед1атр1я, акушерство ! пне-колопя. - 1988. - N5. - С. 9-10 /сшвавт.: Г. Д. Дорофеева/.

2. Сравнительная эффективность применения энтеродеза при острых аллергических синдромах у детей // Педиатрия. -1990. - N2. - С. 11-12 /сп1вавт.: Г. Д. Дорофеева/.

3. Досв1д заетосування ентеродезу при гострих алерпчних синдромах у дней // Пед1атр1я, акушерство 1 пнеколопя. - 1990. - N3. - С. 20-22 /сшвавт.: Г. Д. Дорофеева/.

4. Клинико-иммунологическая характеристика изменений

слизистой полости рта и других отделов желудочно-кишечного тракта при пищевой аллергии у детей // Вопр. охр. мат. -1991. -N4. - С. 32-34 /сшвавт.: Г. Д. Дорофеева/.

5. Осо5ливост1 функционального стану Шдшлунково! зало-зи у д1тей з харчовою алерпею // Пед1атр1я, акушерство 1 гшеколопя. - 1992. - N1. - С. 9-11.

6. Особенности функционального состояния поджелудочной железы, перекисного окисления липидов и антиоксидантной защиты при пищевой аллергии у детей // Педиатрия. - 1992. -N3. - С. 18-22 /сшвавт.: Г. Д. Дорофеева, П. А. Лешхов/.

7. Диференшйна Д1 агностика алерпчно! 1 псевдоа-лерпчно"! форм харчово! алергП у Д1тей // Пед1атр1я, акушерство 1 пнеколопя. - 1992. - N3. - С. 26-27 /сшвавт.: Г. Д. Дорофеева/.

8. Оцшка ефективност1 кюточково1 олп у комплексному лшувашп уражень орган1в травления у д!тей з ознаками хар-чово1 алергп // Пед1атр1я, акушерство 1 пнекологгя. -1993. -N3. - С. 23-24 /сп1вавт.: Г. Д. Дорофеева, Н. С. Ханке-вич, С. М. Максимова/.

9. Клинико-лабораторно-инструментальная характеристика функционального состояния поджелудочной железы у детей с признаками пищевой аллергии // Архив клинической и экспериментальной медицины. -Донецк, 1993. - Т. 2. -N1. - С. 77-79 /сшвавт.: Г. Д. Дорофеева, Р. Ф. Махмудов/.

10. Пищевая аллергия и холепатия у детей. Распространенность аллергии у детей города Донецка // Актуальные проблемы аллергии в педиатрии / Всесоюз. конф.: Тез. докл. - Кобуле-ти, 1987. - 4.1. - С. 30-31 / сшвавт.: Г.Д.Дорофеева/.

11. Пищевая аллергия как преморбитное состояние при поражении желчевыделительной системы у детей // Съезд детских

врачей Украинской ССР, 8-й: Тез. докл. - Тернополь, 1987. -С. 92-93.

12. Иммунокоррегирующее влияние элеутерококка и сливового масла при пищевой аллергии у детей // Актуальные проблемы иммунотератии / Республ. науч. конф. , 6-я: Тез. докл. -Киев-Ворошиловград, 1988. - С. 71 /сшвавт. : Г. Д. Дорофеева/.

13. Клинико-иммунологическая характеристика течения поражений органов пищеварения у детей с пищевой аллергией // Охрана здоровья детей и подростков: Республ. межвед. сб. -Киев, 1989. - Вып. 20. - С. 70-72 /cniBaBT. : Г. Д. Дорофеева/.

14. Поражение органов пищеварения при пищевой аллергии, энтеросорбенты в их терапии // Международный симпозиум по детской гастроэнтерологии: Тез. докл. - M , 1990. - С. 48 /сшвавт. : Г. Д. Дорофеева/.

15. Энтеродез в комплексной терапии тяжелых форм острой пищевой и медикаментозной аллергии у детей: Информационное письмо для врачей-педиатров /Ш Украины. - Киев, 1990. - le.

/сшвавт. : Г. Д. Дорофеева/.

16. Эпидемиология и структура пищевой аллергии у детей Донецкого региона // Медицинская наука - здравоохранению Донбасса / Обл. науч. конф. : Тез. докл. - Донецк, 1990. - С. 90.

17. Дифференциально-диагностические критерии аллергической и псевдоаллергической форм пищевой аллергии у детей: Информационное письмо для врачей-педиатров / МЗ Украины. - Киев, 1991. - 2 с. /сшвавт. : Г. Д. Дорофеева/.

18. Социальные и медицинские аспекты аллергии у детей // Человек в современном мире / Межрегион, науч. -практ. семинар: Тез. докл. - Москва-Донецк, 1992. - Вып. 2. - С. 157-158 /сшвавт.: Г. Д. Дорофеева, RM. Качала, Г. М. Манжелеев/,

19. Клинико- инструментально- лабораторная диагностика поражений поджелудочной железы у детей с пищевой аллергией // Юбилейный сб. науч. трудов, посвященный 60-летию кафедры общей хирургии ДонМИ. - Донецк,1992. - Т. 1.- С. 2? /сп!вавт.: Г. Д. Дорофеева, С. I. Такташов/.

20. 0собливост1 клШки 1 терапП захворювань гастродуо-денально! зони у хворих харчовою алерпею // Актуальш проб-леми дитячо'1 гастроентеролог 21 / Науково -практична конф. Укра1ни: Тез. допов. - Кшв-Тернопиь, 1992. - С. 13-14 /сп1вавт.: Г. Д. Дорофеева/.

21. 0собливост1 харчово'! алергП у дней Донецького про-мислового реПону // 3'1зд дитячих л1кар1в Украгни, IX: Тез. допов. - Одеса, 1993. - С. 179 /сШвавт.: С. II Артеменко, I. К Дегонська, С. М. Максимова /.

22. Особенности поражения желудочно- кишечного тракта при пищевой аллергии у девочек подростков // Актуальные проблемы охраны здоровья девушек-подростков /Первая Украинская науч. -практ. конф.: Тез. докл. - Харьков, 1993. - . С. 42-43 /сшвавт.: Г. Д. Дорофеева, I. В. Дегонська, С. М. Максимова/.

23. Роль различных факторов риска в формировании пищевой аллергии у детей раннего возраста // Научно-практическая конференция акушеров-гинекологов: Тез. докл. - Донецк, 1993.

- Ч. I. - С. 42-43

24. Особенности клиники и терапии заболеваний гастродуо-денальной зоны у больных пищевой аллергией // Актуальные вопросы педиатрии: Юбилейный сборник трудов. - Донецк, 1993.

- С. 34.

25. Влияние вилозена в терапии дерматореспираторного синдрома у детей // Актуальные вопросы педиатрии: Юбилейный сборник трудов. - Донеид, 1993. - С. 85.

26. Поражения миокарда у детей с пишевой аллергией // Юбилейный сборник трудов, посвященный 60-летию кафедры детских болезней ДонМГУ. - Донецк, 1994. - С. 30-31 /сшвавт.: Р. Ф. Махмудов, Н. С. Занкевич, А. В. Чуршнна/.

27. К вопросу о частоте различных форм аллергии у детей // Деп. в НПО "Союзмединформ". - МРЖ. - 1988. - Р. 5. - N4. -С. 54. - N1055.

28. Особенности течения заболеваний жэлчевыделительной системы у детей с пищевой аллергией // Деп. в НПО "Союзмединформ". - МРШ. - 1988. - Р. 5. - N5. - С. 56. - N1242 /сшвавт.: Г. Д. Дорофеева/.

29. Эффективность экстракта элеутерококка и косточкового масла в терапии органов пищеварения у детей с пищевой аллергией // Деп. в ШО "Союзмединформ". - МРЖ. - 1988. - Р. 5. -N9. - С. 54. - N2055 /сшвавт.: Г. Д. Дорофеева/.

30. Уровень иммуноглобулинов, ЦИК, гистамина, серотонина при различных формах пищевой аллергии у детей // Деп. в ШО "Союзмединформ". - МРЖ. - 1989. - Р. 5. - N1. - С. 43. - N226

31. Характеристика некоторых иммунологических и биохимических показателей крови у детей с пищевой аллергией // Деп. в ШО "Союзмединформ". - МРЖ. - 1989. - Р. 5. - N6. - С. 48. -N1242 /сшвавт.: Т. Г. Москательникова, Т. С. Мареева/.

32. Пищевая аллергия и функциональные изменения желчевы-делительной системы у детей // Деп. в ШО "Союзмединформ". -МРЖ. - 1990. - Р. 5. - N8. - С. 36. - N1659 /сшвавт.: Г. Д. Дорофеева/.

33. Особенности поражений слизистой полости рта и других отделов желудочно-кишечного тракта у детей с пищевой аллергией // Деп. в ШО "Союзмединформ". - МРЖ. - 1990. - Р. 5. -N8. - С. 37. - N1670 /сшвавт.: Г. Д. Дорофеева, Т. I. Тсакова/

В. В. Забашта/.

34. Enterosorbent - enterodesis in the therapy of skin allergis disturbances and pancreatic pathology in children / / Abstracts 7--the Europeas Nutrition Conference, Natritional Sciences, over-and Undernutrition. - Vienna- llofburg, Austria, May 24-28 1995. - Vienna - 1995. - P. 68 (N84) /сo-autors: G. D. Dorofeeva, L. F. Chalaja/.

ПРИЙИЯТ1 В ТЕКСТ I СКОРОЧЕПШ РГМЛ - реакция гальмування Mirpauii лейкоцитiв РБТЛ - реакшя бласттрансформацП л1мфощшв ФГА - фггогемаглютиноген Jg - имуноглобулши ЦШ - циркулюкш имуннi комплекси ЕАу-РОК - Т-л1мфоцити-супресори ПОЛ - перекисне окисления лшд!в АОЗ - антиоксидантний гахист ДК ~ flicHOBi кон'югати МДА - малоновий д1альдеНд

Bondar L. S. bfechanism of the development and pathologic therapy of food allergy in children.

The dissertation is a manuscript.

The dissertation for the competition of the Degree of Doctor of Medicine in speciality 14.01.10 - pediatrics.

The (fork was performed at Donetsk State Medical University after M. Gorky.

National Medical University.

Kiev, 1995.

The peculiarities of the modern clinical course of food allergy are studied: differential-diagnostic criteria of true food allergy were worked out, in the work on the examination of 294 patients with true food allergy and 98 patients with pseudoallergy at the age of 3 months to 14 years old. The control group was composed of 115 patients without food allergy. The leading role of food allergy was shown in the formation of associated pathology of the pancreas and other organs of digestion. In food allergy the disturbances in the system of humoral and cellular immunity, lipid peroxidal oxydation and antioxidantal defence were studied and their role in transformation of reactive changes of the pancreas into the organic pathology was revealed. For the increase of complex therapy efficacy of patients with food allergy with associated diseases of the pancreas and the organs of digestion the application of immunomodulators timaline, vilosene; enterosorbents - enterodese; preparations with antioxydental and membrane-stabilising activity stone oil /buckthorn or wild rose oil/ are indicated.

Бокдарь JL С. Механизмы развития и патогенетическая терапия пищевой аллергии у детей.

Диссертация является рукописью.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.10. - педиатрия.

Работа выполнена в Донецком государственном медицинском университете им. м. Горького.

Национальный медицинский университет. Киев, 1996.

В работе при обследовании 294 больных с истинной пищевой аллергией и 98 - с псевдоаллергией в возрасте от 3 месяцев до 14 лет изучены особенности современного клинического течения пищевой аллергии, разработаны дифференциально-диагностические критерии истинной пищевой аллергии и псевдоаллергии. Контрольную группу составили 115 больных без пищевой аллергии. Показана ведущая роль пищевой аллергии в формировании сочетанной патологии поджелудочной железы и других органов пищеварения. При пищевой аллергии изучены нарушения в системе гуморального и клеточного иммунитета, перекисного окисления липидов и антиоксидантной защиты и выявлена их роль в трансформации реактивных изменений поджелудочной железы в органическую патологию. Для повышения эффективности комплексной терапии больных пищевой аллергией при сочетанных заболеваниях поджелудочной железы и органов пищеварения показано применение иммуномодуляторов - тималина, вилозена; энтеросорбента - энтеродеза; препаратов с антиоксидантным и мембраностабилизирующим действием - косточковое масло (обле-пиховое или шиповника).

Ключов! слова: харчова адерпя, имунгтет, шдшлункова залоза, перекисне окисления лшшв, имуномодулятори, енте-росорбенти, антиокеиданти.