Автореферат и диссертация по медицине (14.01.23) на тему:Компьютерная, спиральная компьютерная и магнитно-резонансная томография в диагностике и дифференциальной диагностике новообразований тазовой локализации

Міністерство охорони здоров’я України УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ОНКОЛОГІЇ ТА

РАДІОЛОГІЇ

____Ат______________________________________________________

і J пол ,,

1 На правах рукопису

РОГОЖИН ВОЛОДИМИР ОЛЕКСІЙОВИЧ УДК: 616.-073.756.8-073.8+616-073.756.8:681.31:616.718.19:618.13-006

КОМП’ЮТЕРНА, СПІРАЛЬНА КОМП’ЮТЕРНА Й МАГНІТНО-РЕЗОНАНСНА ТОМОГРАФІЯ В ДІАГНОСТИЦІ ТА ДИФЕРЕНЦІАЛЬНІЙ ДІАГНОСТИЦІ НОВОУТВОРЕНЬ ТАЗОВОЇ

ЛОКАЛІЗАЦІЇ

14.01.23 - променева діагностика, променева терапія

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття вченого ступеня доктора медичних наук

КИЇВ -1999

Дисертація є рукописом

Робота виконана в Харківському НДІ медичної радіології ім.С.П.Григор’єва і Республіканській клінічній лікарні лікувально-оздоровчого об’єднання при КМ України

Науковий консультант: заслужений діяч науки й техніки України, доктор медичних наук, професор, академік НАН і АМН України Возіанов Олександр Федорович.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Бабій Яків Сте-

панович, завідувач відділу променевої діагностики Київського міського консультативно-діагностичного центру;

доктор медичних наук, професор Рижик Валеріан Миколайович, завідувач кафедри медичної радіології Івано-Франківської медичної академії;

доктор медичних наук, професор Шальков Юлій Леонідович, завідувач кафедри онкології Харківської медичної академії післядипломної освіти.

Провідна організація: Київська медична академія післядипломної

освіти ім.П.Л.Шупика.

Захист дисертації відбудеться « _1999 року о « /£*> годині

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.619.01. Українського науково-дослідного інституту онкології та радіології МОЗ України (252022, м.Київ, вул.Ломоносова, 33/43).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського НДІ онкології та радіології.

Автореферат розіслано « М,_ 1999 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор медичних наук

І.М.Дикан

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАЦІ

Актуальність проблеми. Органи й тканини таза становлять собою унікальний об’єкт променевої діагностики при онкологічних процесах /І.С.Петрова, Л.Г.Розенфельд, 1979; Lee etal., 1989; Lang, 1996; Fleischer et al., 1997./.

Передміхурова залоза у чоловіків, матка, маткові труби та яєчники у жінок є гіпоцентром понад 15 нозологічних форм доброякісних і злоякісних пухлин, питома вага яких у загальній структурі онкологічної захворюваності населення значна.

Неорганні новоутворення таза, доброякісні та злоякісні пухлини кісток таза - разом понад ЗО нозологічних форм - належать до винятково рідкісних і малодосліджених пухлин організму людини.

Розвиток тієї чи іншої пухлини супроводжується незначною 1 неспецифічною клінічною симптоматикою, а частіше спостерігається безсимптомний перебіг, що значно утруднює своєчасну клінічну діагностику недуги.

Неорганні пухлини таза належать до заочеревинних, але їх клінічний перебіг, діагностика й лікування мають певні особливості, через що їх можна виділити в окрему групу. Своєрідність прояву неорганних пухлин таза пояснюється головним чином анатомічними особливостями цієї топографічної зони /Н.Г.Кононенко, 1990; А.М.Цуркан и соавт., 1992/.

Новоутворення кісток таза практично ніколи не виділялись з позицій променевої діагностики у об’єкт самостійного вивчення семіотики зображень, одержаних за допомогою рентгенівської комп’ютерної /КТ/ і магнітно-резонансної /МРТ/ томографії. Питання клініки й діагностики цих пухлин розглядали разом з клінікою та діагностикою новоутворень опорно-рухового апарату /В. И. Королев, 1981; De Santis et al., 1979/. Численні публікації містять опис казуїстичних спостережень, які не дозволяють виявити якісь суттєві закономірності діагностичних зображень пухлин.

Фундаментальні атласи та монографії іноді містять діагностичні зображення окремих нозологічних форм пухлин цієї локалізації, але в них не наведено рекомендацій щодо оптимізації променевої діагностики, і вони не відображають всього реального різноманіття новоутворень / Murphy et al., 1989; Togashi, 1993;Heuck, Reiser, 1997/.

Таким чином, немає виконаного на основі єдиного методичного підходу грунтовного опису КТ і МРТ семіотики неорганних новоутворень малого таза й кісток таза, кореляції між семіотикою КТ і МРТ діагностичних зображень одних і тих самих пухлин.

Є певний досвід застосування сучасних технологій променевої діагностики /ультразвукової томографії, КТ, МРТ/ в топографо-анатомічній і диференціальній діагностиці доброякісних і злоякісних

пухлин матки і придатків /States et al., 1996; Martin et al 1996; Langer,Jacobs, 1996/, передміхурової залози /С.О.Возіанов, 1994; Schiebler et al., 1993; Bartolozzi et al., 1996; Weijers et al., 1997/.

Проте слід сказати про проблему оптимізації одержання інформативного діагностичного зображення, що існує меншою мірою для КТ /через використання рентгенконтрастних препаратів/ і більшою -для МРТ, ідо пов’язано з раціональним вибором і керуванням зовнішніми чинниками /радіочастотними послідовностями і їхніми параметрами, магнітоконтрастними препаратами, режимами їх введення/ за незмінною для кожного томографа величиною магнітної індукції поля /Watson et al., 1992; Balen et al., 1993; Tomlinson et al., 1996; Matsuno et al., 19971.

Є припущення, що саме КТ і МРТ дозволять об’єктивно визначати стадію пухлинного росту за системою TNM для адекватного вибору й планування лікування /Forster et al., 1994; Atri et al., 1994; Rifkin, 1994; Hausler, Schurz, 1996/.

У той же час для злоякісних новоутворень таза залишається нерозв’язаною проблема ранньої діагностики пухлин невеликих розмірів, що пов’я зано з повною реалізацією принципово високої вирішуючої здатності технологій променевої діагностики /Chossian et al., 1991; Watson et al., 1992; Ishida et al., 1993; Yumoto et al., 1997/.

Основні переваги спіральної КТ порівняно з КТ /Oldendorf, 1994; Feuerbach, 1996; Merkle et al., 1997/ полягають ось у чому: вища вирішуюча здатність забезпечує візуалізацію дрібних анатомічних структур у 100% спостережень; дослідження болюсного проходження контрастної речовини судинами; можливість подальшої реконструкції зображення в будь-якій площині з відсканованого об’єму без повторення дослідження і збільшення променевого навантаження.

У Росії спіральну КТ використовують з 1995 р. /В.В.Китаев, 1996; Г.Г.Карзамановский и соавт., 1997/, в Україні - починаючи з 1996 р. /В.А.Рогожин, 1997; Т.М.Бабкина, В.А. Рогожин, Л.Г.Розенфельд, 1998/. Десятирічний досвід застосування спіральної КТ в променевій діагностиці новоутволрень перебуває ще на етапі порівняльного дослідження вирішуючої здатності і діагностичної іфективності з іншими технологіями візуалізації/Lang, 1996; Fleischer et al., 1997/.

Зв’язок з науковими програмами.

Дисертаційну роботу виконано в межах програми «Здоров’я людини». Матеріали дисертації пов’язані з такими НДР:

«Підвищити якість онкологічної допомоги хворим з передпухлинними та пухлинними захворюваннями», шифр теми ВН.34.00.2.95, № держреєстрації 0155И022881, строк виконання 07.9512.97;

«Розробити стандартизовані технології для діагностики й лікування пухлин молочної, щитовидної залоз і геніталій, шифр ВН.34.00.3.97. № держреєстрації 0197И013672, строк виконання 01.97-12.99. '

з

Мета роботи.

Підвищення ефективності діагностики органних і неорганних доброякісних і злоякісних новоутворень тазової локалізації на основі комплексного використання КТ, спіральної КТ і МРТ.

Завдання дослідження.

1. Вивчити нормальну анатомію таза чоловіка і жінки за КТ і МРТ зображеннями.

2. Уточнити КТ семіотику новоутворень передміхурової залози, матки, маткових труб і яєчників.

3. Вивчити КТ і МРТ семіотику неорганних доброякісних і злоякісних пухлин тазової локалізації.

4. Вивчити КТ і МРТ семіотику доброякісних і злоякісних новоутворень кісток таза.

5. Дослідити МРТ семіотику новоутворень передміхурової залози, матки й маткових труб та яєчників, а також можливість стадіювання пухлинного процесу за системою TNM.

6. Вивчити можливості спіральної КТ у діагностиці новоутворень передміхурової залози, матки, маткових труб і яєчників, неорганних пухлин тазової локалізації, новоутворень кісток таза.

7. Розробити оптимальні інтегральні алгоритми топографо-анатомічної і диференціальної діагностики новоутворень тазової локалізації.

8. Розробити практичні рекомендації з променевої діагностики доброякісних і злоякісних новоутворень тазової локалізації.

Наукова новизна дослідження.

У дисертації вирішується важлива для променевої діагностики і онкології наукова проблема - як підвищити ефективність топографо-анатомічної і диференціальної діагностики органних і неорганних доброякісних і злоякісних новоутворень таза.

Уперше одержано за допомогою спіральної КТ діагностичні зображення новоутворень кісток таза, матки, маткових труб і яєчників, передміхурової залози і досліджена їхня інформативність.

Уперше на групі з 206 хворих вивчено КТ і МРТ семіотику 12 нозологічних форм неорганних доброякісних і 14 неорганних злоякісних пухлин таза.

Вперше в'ивчено КТ і МРТ семіотику 3 нозологічних форм доброякісних і 7 злоякісних новоутворень кісток таза.

Вперше доведена можливість проведення за допомогою МРТ достовірного стадіювання за системою TNM рака ендометрію, шийки матки й передміхурової залози.

Практичне значення роботи.

Розроблено методики топографо-анатомічної і дифенціальної діагностики доброякісних і злоякісних пухлин таза за допомогою КТ, спіральної КТ, МРТ.

Розроблено методики ботосної динамічної спіральної КТ і МРТ для уточнюючої топічної діагностики пухлин таза.

Обстеження хворих за розробленими методиками, інтерпретація зображень новоутворень на грунті вивченої КТ і МРТ семіотики дозволяє провести топографо-анатомічну та диференціальну діагностику пухлин таза, стадіювання пухлинного процесу за системою TNM при раку ендомегрію, шийки матки та передміхурової залози.

Результати роботи можна використовувати у відділеннях променевої діагностики, онкологічних, онкоурологічних, онкогінекологічних клініках для топографо-анатомічної та диференціальної діагностики доброякісних і злоякісних пухлин матки, і придатків, передміхурової залози, кісток таза, неорганних новоутворень малого таза, для вибору адекватної лікувальної тактики і об’єму хірургічного втручання.

Запровадження в практику.

Результати праці використовуються у практиці таких медичних закладів:

Центр комп’ютерної томографії Республіканської клінічної лікарні лікувально-оздоровчого об’єднання при КМ України;

НДІ онкології та радіології МОЗ України;

НДІ урології та нефрології АМН України;

Відділення магнітно-резонансної томографії Центральної клінічної лікарні м.Києва;

Відділення променевої діагностики Діагностичного Центру Мінського району м.Києва;

Клініко-діагностичний центр АМН України «Здоров’я людей похилого віку».

Особистий внесок ношу кача.

Автором особисто виконані всі КТ, МРТ, спіральні КТ дослідження хворих з доброякісними і злоякісними пухлинами передміхурової залози, матки і придатків, кісток таза, з неорганними новоутвореннями малого таза; проаналізовано діагностичні зображення й розроблено КТ, спіральну КТ, МРТ семіотику новоутворень, а також результати морфологічних досліджень пухлин і хірургічних втручань. Особисто написано й підготовлено 37 праць за темою дисертації, які було опубліковано. '

Запропоновано практичні рекомендації щодо використання КТ, спіральної КТ і МРТ для діагностики доброякісних і злоякісних новоутворень тканин і органів таза.

s

Апробація.

Основні положення дисертації доповідалися й обговорювалися на таких наукових зборах:

XI Всесоюзний з’їзд рентгенологів і радіологів /2-4 жовтня 1984 p., Таллін/;

II з’їзд онкологів УРСР /2-4 жовтня 1985 p., Сімферополь/;

Всесоюзна наукова конференція «Системи медичного

діагностичного зображення в променевій діагностиці та їх клінічне значення. Рентгеноконтрас-тні засоби»/3-4 липня 1986 p., Обнінськ/;

ІУ Всесоюзний симпозіум за учпстю іноземних фахівців «Комп’ютерна томографія в клініці»/21-22 травня 1987 p., Москва/;

III Всесоюзний симпозіум з обчислювальної томографії /Київ, 1987

р./;

Всесоюзна онкологічна конференція «Діагностика злоякісних

новоутворень на догоспітальному етапі» /28-30 вересня 1988 p., Челябінськ/;

УІІІ з’їзд рентгенологів і радіологів УРСР /27-29 вересня 1989 p., Вінниця/;

Український конгрес радіологів /15-18 травня 1995 p., Київ/;

Науково-практична конференція «Магнітно-резонансна томографія в медичній пратиці» /15-17 листопада 1995 p., Москва/;

Республіканська науково-практична конференція «Геніто-

урорадіологія»/16-17 травня 1996 р., Львів/;

Міжнародний симпозіум «Проблеми рака передміхурової залози» /28-29 листопада 1996 p., Мінськ/;

European Congress of Radiology (March 2-7, 1997; Vienna, Austria);

Міжнародна конференція «Сучасна комп’ютерна і магнітно-резонансна томографія в багатопрофільній клініці» /11-12 листопада 1997 p., Москва/;

20th International Congress of Radiology (19-23 September 1998, New Delhi, India); .

Науково-практична конференція «Сучасні можливості магнітно-резонансної томографії» /12-13 листопада 1998 p., Москва/.

Публікації.

За матеріалами дисертації опубліковано 10 статей у центральних журналах; 5 статей у збірниках; 22 тези доповідей у збірниках матеріалів українських і міжнародних з’їздів, симпозіумів, конгресів та конференцій.

Структура й обсяг дисертації.

Дисертація складається з вступу, 7 розділів, обговорення результатів, висновків, практичних рекомендацій і списка літератури. Основний матеріал викладено на 269 сторінках машинописного тексту, проілюстрованого 105 малюнками й 59 таблицями. Список літератури

містить 310 джерел, з яких 145 праць вітчизняних і 165 - зарубіжних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження.

Матеріали даної роботи базуються на результатах обстеження 843 хворих з новоутвореннями тазової локалізації, які проходили діагностичне обстеження і лікування в НДІ урології та нефрології АМН України, в Українському НДІ онкології та радіології МОЗ України, Центрі комп’ютерної томографії Республіканської клінічної лікарні Лікувально-оздоровчого об’єднання при Кабінеті Міністрів України, клініко-діагностичному центрі АМН України «Здоров’я людей похилого віку» в період з 1983 по 1999 рік включно.

Розподіл хворих за нозологічними формами доброякісних і злоякісних новоутворень наведено в табл. 1.

Таблиця 1

Розподіл хворих за нозологічними формами новоутворень таза.

Локалізація Кількість хворих

абс. %

ПЕРЕДМІХУРОВА ЗАЛОЗА 244 100

Аденома 89 36,48

Рак " 155 63,52

МАТКА І ПРИДАТКИ 342 100

Кістома яєчників 76 22,2

Аденоміоз 12 3,5

Поліпи ендометрію 18 5,3

Міома матки 106 31

Рак ендометрію 28 8,2

Рак шийки матки 34 9,9

Рак яєчників 68 19,9

КІСТКИ ТАЗА 51 100

Остеома 2 3,9

Остеобластокластома 3 5,9

Хордома 2 3.9

Продовження табл. І

Солітарна мієлома 3 5,9

Злоякісна неврилемома 8 15,7

Злоякісна хордома 22 43,1

Остогенна саркома 2 3,9

Хондросаркома 4 7,8

Ретикулосаркома 3 5,9

Метастаз раку передміхурової залози 2 3,9

НЕОРГАННІ ПУХЛИНИ 206 100

Доброякісні пухлини 95 45,1

Кіста 6 2,9

Щільна фіброма 3 1,5

Фіброма 3 1,5

Агресивний фіброматоз 20 9,7

Ліпома 5 2,4

Ангіолейоміома 2 0,9

Г емангіоперицитома 2 0,92

Нейрофіброма 15 7,3

Неврилемома 17 8,2

Гангліоневрома 2 0,9

Мезенхіомома 2 0,9

Тератома 18 8,7

Злоякісні пухлини 111 53,9

Фібросаркома 5 2,4

Ліпосаркома 6 2,9

Ангіолейоміосаркома 5 2,4

Рабдоміосаркома 6 2,9

Гемангіосаркома 10 4,8

Синовіальна саркома 3 1,5

Неврилемома 26 12,6

Нейробластома 8 3,9

Мезенхімома 4 1,9

Продовження табд.1

Тератокарцинома 7 3,4

Міксосаркома 12 5,9

Г емангіоперицитома 1 0,5

Неходжкинська лімфома 15 7,3

Хвороба Ходоккіна 3 1,5

Разом: 843

У табл.2 наведено перелік хворих із захворюванням інших органів, котрі за перебігом нагадували новоутворення таза.

Таблиця 2

Пухлини сечового міхура й непухлинні захворювання, що за перебігом нагадували новоутворення порожнини таза.

Нозологічна форма Кількість хворих Чоловіки Жінки

Пухлини січового міхура 16 12 4

Гематома таза 3 - 3

Абсцес поперекового м'яза 3 1 2

Аневризма здухвинної артерії 2 2 -

Тазова дистопія нирки 4 3 1

Ретроперитонеальний фіброз 2 1 1

Разом: 30 19 11

Хворих обстежували на комп'ютерних томографах СТ/Т 78 00 /General Electric, США/, Quad-1 /CMS, США/ XPEED /»Toshiba», Японія/,спіральному комп'ютерному томографі XPRESS HS1 /»Toshiba», Японія/, магнітно-резонансному томографі МРТ-50А /»Toshiba», Японія/ з індукцією магнітного поля 0,5 Т. За потреби використовували рентгеноконстрастні препарати /урографін, верографін, тріомбраст, гіпак/та магнітноконтрастний засіб - магневіст.

КТ і MPT семіотика органних і неорганних новоутворень таза для адекватного опису, аналізу й порівняння сконцентрована в формалізованому вигляді: структура, її контури, інтенсивність

зображення або щільність її порівняно з такою сусідніх тканин. Ці ознаки відповідають критеріям простоти, самоописовості, універсальності /застосування під час опису зображень пухлин, отриманих за допомогою КТ, УЗД, МРТ, інфрачервоної термографії/, використання в Міжнародній термінології.

Інтерпретацію КТ і МРТ зображень з метою топографо-анатомічної і диференціальної діагностики проводили з урахуванням таких принципів:

1.Аналіз клініко-анамнестичних даних.

2. Анатомічний принцип - через особливості морфогенезу бластоматозного процесу можна виділити переважну локалізацію патологічного утворення.

3. Гістологічна будова, тип росту пухлини визначають характер впливу на прилеглі анатомічні структури.

4. Особливості морфології патологічного утворення детермінують скіалогічні характеристики пухлини на діагностичному зображенні.

Для об'єктивної оцінки ефективності діагностичних КТ, МРТ досліджень розраховували чутливість, специфічність, точність, прогноз позитивного і негативного результатів /Р.Флетгер и соавт.,1998/.

КТ і МРТ зображення анатомічних структур таза в нормі.

Вивчення КТ і МРТ анатомії органів таза в нормі, за даними літератури, є необхідною умовою ефективної діагностики хвороб/Brun et аі., 1981; Heiken, Lee, 1988; Togashi, 1993; Goes, 1995/. Завдяки появі нових технологій і анатомічній варіабельності /наприклад, фізіологічної в процесі росту й старіння організму/ цей процес має практично постійний характер.

Для вивчення топографо-анатомічних особливостей взаємовідношення органів і структур таза в нормі проаналізовано томограми у 102 хворих /52 чоловіки віком від 19 до 60 років і 50 жінок віком від 21 до 64 років/, які обстежувалися за допомогою КТ і МРТ з приводу захворювань, що не стосувалися органів таза.

За нашими даними, КТ досить інформативна для вивчення органів таза, як у чоловіків, гак і у жінок. Проте низка анатомічних структур візуалізується не досить чітко або зовсім не визначається. Це стосується зональної анатомії передміхурової залози у чоловіків і матки у жінок, великих артеріальних і венозних стовбурів таза, нервових сплетень і корінців у ділянці поперекових хребців LIV - LV та крижів, венозних сплетень жирової клітковини і деяких інших структур.

МРТ має більш широкі можливості візуалізації: визначення взаєморозташування органів і структур таза на Ті-зважених томограмах, деталізація внутрішньої структури органів /наприклад, матки, передміхурової залози/ на Тг-зважених томографах.

Особливо слід вказати на необхідність транзиторної оптимізації розташування органів таза для їх чіткої і достовірної візуалізації. Так, наповнений сечовий міхур є для КТ і МРТ орієнтиром, виконуючи низку функцій, необхідних для інформативного дослідження:

1. Реперної двомірної гомогенної структури у разі визначення топографо-анатомічних особливостей об”ємних утворень малого таза;

2. Витіснення петель кишечника з порожнини малого таза і виведення матки в серединне положення при збереженні її фізіологічної рухомості.

Новоутворення кісток таза.

КТ і МРТ семіотика доброякісних і злоякісних пухлин таза наведена в табл. З і 4.

Аналіз результатів КТ досліджень засвідчує, що КТ дозволяє детально визначити основні ознаки пухлинного ураження крижів /28 спостережень/: солігарний і множинні осередки деструкції, характер її /остеолітичний, змішаний, обвапнування, кісткові межі ураження, розташування осередка /центральне, ексцентричне, корені дуг, відростки, бічна маса крижів/, стан кортикального шару /здуття, руйнування/, м'якотканинний компонент /ділянки склерозу, центральний, ретроградний, антеградний/.

За даними денситометричних показників,диференціювати доброякісні й злоякісні пухлини кісткової тканини практично неможливо. Єдиним винятком є остеома.

Характерні ознаки доброякісних пухлин кісток таза: відносне збереження структури в зоні ураження, безперервність і чіткість контурів пухлин, збереження коркового шару кістки.

КТ зображення доброякісних пухлин кісток таза значною мірою ідентичні відповідним зображенням, що локалізуються в інших відділах скелета.

Злоякісні пухлини мають такі загальні КТ ознаки: деструкція ураженої кістки, нечіткість і переривчастість контурів осередка ураження, руйнування коркового шару, поширення пухлини на оточуючі тканини з інфільтративним ростом.

Гістологічна еволюція пухлини значно випереджає клініко-рентгенологічні прояви новоутворення. Практично у всіх спостереженнях первинних злоякісних пухлин в кістках таза дослідження проводились у фазу деструкції осередка ураження. У цю фазу зникають нормальні кісткові структури в ураженій ділянці кістки й заміщуються пухлинною тканиною, яка на томограмах ще не має власної структури. На цьому етапі розвитку злоякісну пухлину неможливо відрізняти від доброякісної. Діагноз встановлюється лише під час морфологічного дослідження.

Додаткове проведення МРТ у хворих з новоутвореннями кісток таза й крижів істотно збільшує можливості діагностики пухлин за рахунок

одержання Ті- і Тг-зважених зображень, а також зображень, зважених за протонною щільністю.

Таблиця З

Частота КТ-ознак пухлин кісток таза й крижів,%

Нозологічна форма К-ть хво- рих Денситометричні характеристики Щіль- ність, од.Н Структура Контури

гіпо- ізо- гіпер гомо- генна гетеро -генна чіткі нечі ткі

(ОБРО-ЯКІСНІ ПУХЛИНИ

Остеома 2 - - 100 230-290 100 - 100 -

Остеоблас- токластома 2 - 100 - 35-68 - 100 100 -

Хордома 2 50 50 - 69-98 50 50 100 -

ЗЛОЯКІСНІ ПУХЛИНИ

Хордома 16 12,5 56,3 31,2 45-79 68,8 31,2 68,8 31,2

Солітарна мієлома 2 50 ". . 50 - 39-71 100 - 100 -

Нейросар- кома 6 66,6 33,4 - 31-68 50 50 66,6 33,4

Хондросар- кома 3 - - 100 65-80 - 100 - 100

Ретикуло- саркома 3 66,7 33,3 - 42-64 - 100 - 100

Остеогенна саркома 2 - - 100 49-80 - 100 - 100

Метастаз рака передміхурової залози 2 50 50 38-47 100 100

Нозологічна форма К-сть хворих Інтенсивність зображення Структура Контури

Ті-зваженого Тг-зваженого гомо- генна гетеро- генна чіткі нечіткі

гіпо- ізо- гіпер- гіпо- ізо- гіпер-

Остеома 2 100 . . 100 . - 100 - 100 -

Остеобластокластома 2 50 50 - - 100 - 100 - 100 -

Хордома 2 100 . - . 100 - 100 - 100 -

Злоякісна хордома 6 100 . - 66,7 33,3 . - 100 50 50

Солітарна мієлома 2 . 100 . - 100 - - 100 100 -

Нейросаркома 4 - 75 25 - - 100 - 100 - 100

Хондросаркома 3 - 100* 100+ - ■ 100*+ - 100*+ - 100*+

Остеогенна саркома 2 100* 100+ . . 100* 100+ - 100*+ . 100*+

Ретикулосаркома 2 - 100*+ - - - 100*+ - 100*+ 100+ 100*

Метастаз рака 2 100 - - - 100 - - юо' - 100

Примітка: *- характеристики кісткового компоненту;

+ - характеристики м’якотканинного компоненту.

Характерні ознаки доброякісних пухлин кісток таза: відносне збереження структури в зоні ураження, безперервність і чіткість контурів пухлин, збереження коркового шару кістки.

КТ зображення доброякісних пухлин кісток таза значною мірою ідентичні відповідним зображенням, що локалізуються в інших відділах скелета.

Злоякісні пухлини мають такі загальні КТ ознаки: деструкція ураженої кістки, нечіткість і переривчастість контурів осередка ураження, руйнування коркового шару, поширення пухлини на оточуючі тканини з інфільтративним ростом. -

Гістологічна еволюція пухлини значно випереджає клініко-рентгенологічні прояви новоутворення. Практично у всіх спостереженнях первинних злоякісних пухлин в кістках таза дослідження проводились у фазу деструкції осередка ураження. У цю фазу зникають нормальні кісткові структури в ураженій ділянці кістки й заміщуються пухлинною тканиною, яка на томограмах ще не має власної структури. На цьому етапі розвитку злоякісну пухлину неможливо відрізняти від доброякісної. Діагноз встановлюється лише під час морфологічного дослідження.

Додаткове проведення МРТ у хворих з новоутвореннями кісток таза й крижів істотно збільшує можливості діагностики пухлин за рахунок одержання Ті- і Тг-зважених зображень, а також зображень, зважених за протонною щільністю.

Узагальнене МРТ зображення новоутворень кісток таза можна визначати на підставі аналізу даних табл.4 таким чином: доброякісна пухлина - гіпоінтенсивна /Ті-зважена томограма/ й ізоінтенсивна /Тг-зважена томограма/ гомогенна структура з чіткими рівними контурами; злоякісна пухлина - ізоінтенсивна /Ті-зважена томограма/ і гіперінтенсивна /Тг-зважена томограма/ гетерогенна структура з нечіткими нерівними контурами.

Порівняння КТ і МРТ зображень новоутворень у 19,6% спостережень дозволило уточнити поширення пухлини в кістці і сусідніх м”яких тканинах, проростання твердої мозкової оболонки, корінців спинномозкових нервів.

МРТ детальне візуалізує м'якотканинний компонент новоутворення, але поступається КТ у визначенні змін структури кістки, наявності кальцинатів і кісткових фрагментів.

Дані КТ і МРТ досліджень не дають змоги визначити тканинне походження пухлини, але дозволяють встановити цілком розміри новоутворення, ступінь його поширення і взаємовідносини з сусідніми анатомічними структурами.

Показники ефективності КТ і МРТ повністю підтверджують викладені вище результати. Під час діагностики доброякісних пухлин кісток чутливість КТ відповідає такій МРТ /83,3 і 83,3% відповідно/ специфічність КТ перевищує цей показник МРТ /98,3 і 96,3% відповідно/.

У разі діагностики злоякісних новоутворень КТ за чутливістю і специфічністю перевищує МРТ /відповідно 91,2 і 97,6% та 85,7 і 96,9%/.

Діагностична ефективність /або індекс точності/ дозволяє оцінити частку справжніх результатів у загальній кількості досліджень. Діагностична ефективність КТ при обстеженні хворих з доброякісними пухлинами становить 98%, із злоякісними - 96,7%. Аналогічними є показники і для МРТ - 95,3 і 94,2% відповідно.

Порівняння КТ і МРТ при діагностиці пухлин кісток таза свідчить про більш високу чутливість, специфічність і точність саме КТ дослідження.

Неорганні новоутворення таза

КТ і МРТ семіотика доброякісних і злоякісних неорганних пухлин описана в табл. 5-7.

Диференціальна КТ діагностика неорганних новоутворень найскладніша у жінок через топографо-анатомічну близькість органів малого тазу. Тканинний генез пухлини за даними КТ визначити практично неможливо через подібність ознак зображень різних за природою новоутворень. Найбільш специфічне КТ зображення характерне для ліпом, на що вказують й інші автори/А.М.Мазаєв, 1987/.

У 32 хворих /15,5%/ з нейрофібромою та доброякісною невриномою точний діагноз було встановлено лише після порівняння КТ і МРТ зображень. Специфічна локалізація цих пухлин і їхнє неінвазивне поширення в середину невральних каналів крижів дали підставу запідозрити нейрогенне походження та доброякісний характер росту, що й було верифіковано під час інтраопераційної діагностики.

Різні нозологічні форми сарком визначалися при КТ і МРТ як м'якотканинні і солідні новоутворення, що локалізувалися переважно спереду від крижів або бічних стінок таза. Наявність на томограмах ознак інфільтрації оточуючої клітковини й інших анатомічних утворень і органів, руйнування кісткових структур свідчили про злоякісний характер новоутворення. Такі ознаки були помічені в 70% спостережень /33 пацієнти/.

У 30% спостережень /14 хворих/ пухлини мали чіткі відмежовані контури і не руйнували сусідні кістки, створюючи видимість доброякісного процесу. Ця ознака давала підстави запідозрити локалізований процес, але не вказувала на відсутність злоякісного переродження.

Істотною ознакою, що дозволяє диференціювати злоякісні й доброякісні пухлини, стала наявність деструктивних змін у прилеглій до пухлини кістці. Подібні зміни за типом узурації виявлено нами винятково у хворих із злоякісними пухлинами. Відсутність розмежувальних жирових прошарків між пухлиною і кісткою майже завжди означала наявність інтимного взаємозв'язку пухлини з окістям, хоча зміни коркового шару не візуалізувалися.

Таблиця 5

Нозологіч на форма К-сть хво- рих Денситометричні характеристики Щільність од.Н Структура Контури

гіпо ізо- гіпер- гомо- генна гете- роген на чіт кі не- чіт кі

Ліпома 5 100 - - -60- -200 100 - 100 -

Тератома 18 38,9 61,1 - 19-34 50 50 100 -

Нейрофіб- рома 10 40 60 26-37 30 70 80 20

Тверда фіброма 3 33,4 66,6 34-56 100 100

Фіброма 3 66,6 33,4 - 28-48 100 - 100 -

Десмоїд 20 35 65 - 24-41 80 20 60 40

Ангіолейо міома 2 50 50 28-36 100 100

Гемангіо- перицито- ма 2 50 50 29-37 100 100

Неврино- ма 17 23,5 76,5 35-45 100 100

Гангліо- неврома 2 50 50 34-40 100 100

Особливе значення для визначення злоякісного характеру пухлини мало визначне існування в новоутворенні осередків некротизації і дегенерації гетерогенності структури.

КТ дослідження доцільно проводити тільки у хворих з ожірінням і за підозри на доброякісну пухлину жирової тканини - ліпому.

Таблиця 6

Нозологічна форма К-сгь хво- рих Денситометричні характеристики Щільність од.Н Структура Контури

гіпо- ізо- гіпер- гомо- генна геге роге нна чіт- кі не- чіткі

Фібро- саркома 5 40 60 - 28-32 60 40 80 20

Ліпо- саркома 6 16,7 83,3 - -190-1-32 50 50 33,3 66,7

Ангіолейо- міосаркома 5 60 40 - 29-33 80 20 - 100

Рабдоміо- саркома 6 33,3 66,7 - 40-48 66,7 33,3 100 -

Ангіо- сарко-ма 8 50 50 - 20-61 - 100 50 50

Синовіальна саркома 3 - 100 - 24-39 - 100 66,7 33,3

Злоякісна неврнлеммо ма 26 ЗІ 69 22-49 42,3 57,7 46,1 53,9

Міксо- саркома 2 50 50 - 8-24 100 - - 100

Нейроблас- тома 8 37,5 62,5 - 47-63 - 100 50 50

Тератоблас- тома 7 14,3 85,7 - 25-47 - 100 28,6 71,4

Злоякісна гемангіопе- рицитома 1 + 42-49 + +

Мезенхімо- ма 4 - 100 - 40-48 - 100 - 100

Лімфома 15 - 100 - 31-52 60 40 - 100

Лімфограну ломатоз з' - 100 - 29-49 100 - 100

Відносно характерною є КТ і МРТ семіотика доброякісних новоутворень - гомогенна структура з чіткими контурами і злоякісних пухлин - гетерогенна структура з нечіткими контурами. За сукупністюдіагностичних ознак КТ і МРТ зображень можна достовірно визначити тканинний генез пухлини жирової тканини - ліпоми й тератоми.

Нозологічна форма К-сть хво- рих Інтенсивність зображення Структура Контури

Ті-зваженого Тг-зваженого гомогенна гетеро- генна чіткі нечіткі

гіпо- ізо- гіпер- гіпо- ізо- гіпер-

Доброякісні новоутворення

Десмоід(агресивнн й фіброматоз) 20 - 100 - - 100 - - 100 - 100

Нейрофіброма 8 100 - - 25 37,5 37,5 100 - 100 -

Ліпома 3 - - 100 - - 100 100 - 100 -

Злоякісні новоутворення

Ліпосаркома 6 - 100 - - - 100 - 100 33,3 66,7

Ангіосаркома 4 50 50 - - 50 50 - 100 100* 100

Синовіальна саркома 3 - 66,7 33,3 - - 100 - 100 33,3 * 66,7

Міксосаркома 1 - + - - - + - + - +

Примітка: *- лише на Тг-зважених зображеннях

У разі доброякісних пухлин нейрогенного походження MPT має переваги перед КТ, бо дозволяє точніше візуалізувати невральні канали, корінці нервів і нервові стовбури.

При діагностиці неорганних доброякісних пухлин КТ має чутливість 84,2%, специфічність - 89%; відповідні показники МРТ - 90,3 і 89,1%. Чутливість КРТ при діагностиці злоякісних пухлин становить 85,2%, специфічність - 86,1%; відповідні показники МРТ - 92,9 і 93,1%.

Діагностична ефективність /точність/ КТ дослідження доброякісних і злоякісних пухлин дорівнює 87,7 і 86,1%, МРТ - 89,5 та 93% відповідно.

Новоутворення матки і придатків.

КТ і МРТ семіотика доброякісних і злоякісних пухлин матки і придатків наведена в табл. 8 і 9.

Таблиця 8

Частота КТ ознак новоутворень матки та придатків,%

Нозоло- гічна форма К-сть хво- рих Денситомегричні характеристики Щіль- ність, ОД.Н Структура Контури

гіпо- 130- гі- пер- гомо- генна гете- роген на чіт- кі не- чіткі

Кіста 31 71 29 - 0-38 61,3 38,7 100 -

Поліп єн-дометрію 8 100 28-36 100 100

Адено- міоз 5 100 30-42 100 100

Міома 62 33,9 66,1 - 35-56 83,9 16,1 100 -

Рак єн-дометрію 28 42,9 57,1 24-42 100 100

Рак шийки матки 34 35,3 64,7 28-34 100 100

Рак яєчників 37 48,7 51,3 12-39 73 27 75,7 24,3

Нозологічна форма К-сть хво- рих Інтенсивність зображення Структура Контури

ТІ-зваженого Т2-зваженого гомо- генна гетеро- генна ЧІТКІ нечіткі

гіпо- ізо- гіпер- гіпо- ізо- гіпер-

Кіста придатків 35 100 - - - - 100 100 - 100 -

Поліп ендометрію 7 100 100 100 100

Аденоміоз 10 50 50 - - - 100 - 100 50 50

Міома < 3 см 25 66,7 33,3 - 100 - - 100 - 100 -

Міома > 3 см 19 - 100 - 31,6 31,6 36,8 - 100 100 -

Рак ендометрію 28 50 50 - 100 - - 100 - - 100

Рак шийки матки 34 100 100 100 100

Рак яєчників 31 - 100 - - - 100 - 100 100 -

Чутливість КТ діагностики новоутворень матки і яєчників зменшується в ряду: міома матки /87,1%/, кіста яєчників /83,9%/, рак ендометрію /82,1%/, рак шийки матки /79,4%/; специфічність - рак яєчників /97%/, рак шийки матки /96,5%/, міома матки /96,5%/, кіста яєчників /96,5%/, рак ендометрію /95,5%/. Чутливість МРТ діагностики пухлин матки і яєчників зменшується в ряду: рак ендометрію /92,9%/, кісти яєчників /91,4%/, рак шийки матки /91,2%/, рак яєчників /90,3%/, міома матки /88,6%/; специфічність - рак шийки магки /98,7%/, рак яєчників /98,1%/, кісти яєчників /97,4%/, міома матки /96,6%/, рак ендометрію /95%/. Діагностична ефективність /точність/ КТ і МРТ дослідження становить при кістах яєчників - 94,6 і 96,3%, при міомі матки - 93,7 і 94,7%, при раку ендометрію - 33,7 і 94,7%, при раку шийки матки - 93,7 і 97,4%, при раку яєчників - 94,6 і 96,8% відповідно. Таким чином, МРТ забезпечує вищу ефективність діагностики при новоутвореннях матки і яєчників, ніж КТ.

На нашу думку, КТ дослідження переважно показане хворим зі стадіями Тз'Ед раку шийки та тіла матки, МРТ - Ті і Тг.

МРТ дозволяє провести топографо-анатомічну діагностику доброякісних пухлин матки та її придатків. У пацієнтів з раком шийки матки і ендометрію вона забезпечує точне стадіювання поширення пухлинного процесу за системою TNM. У хворих на рак шийки матки МРТ дозволяє виявити розташовані високо специфічні інфільтрати, що важко доступні для пальпації та інших методів променевої діагностики, а у осіб з раком ендометрію - внутрішньоорганне поширення пухлини і глибину інвазії. Ці висновки певною мірою узгоджуються з даними інших авторів.

Отже, як свідчить накопичений досвід використання різних діагностичних алгоритмів, для ранньої, топографо-анатомічної і диференціальної діагностики новоутворень матки та придатків слід рекомендувати алгоритм “клінічне обстеження + МРТ + морфологічна верифікація”.

Новоутворення передміхурової залози.

КТ та МРТ семіотика аденоми і раку передміхурової залози описані втабл. 10 і 11.

Таблиця 10

Частота КТ ознак аденоми й раку передміхурової залози,%

Нозологі чна форма К-сть хво- рих Денситометричні характеристики Щіль ність, од.Н Структура Контури

гіпо- ізо- гіпер гомо генна гетеро -генна чіткі не- чіткі

Аденома 60 - 100 - 25-45 100 - 100 -

Рак: стадія Т і 8 12,5 87,5 - 25-36 100* - 100* .

стадія Т2 14 28,6 71,4 - 26-41 85,7* 14,3* 100* -

стадія Тз 28 32,1 67,9 - 27-46 - 100 - 100

стадія Т4 21 38,1 61,9 - 21-48 - 100 - 100

Примітка: ’-показники передміхурової залози

КТ забезпечує достатнє поле огляду і високі можливості для розмежування кісток, органів, жирової тканини. Проте контраст між патологічно зміненою і здоровою тканинами незначний. Аденома і рак передміхурової залози мають однакову щільність: аденома +/-(25-45) од., рак +/-(21-46) од. Хаунсфілда. Тому КТ дозволяє виявити рак тільки тоді, коли пухлина пошириться за межі капсули, що віподіває стадії T3N0M0, а за лінійними розмірами залози - понад 4,5 см.

КТ не є достовірним способом діагностики раку передміхурової залози і не може бути використана для диференціальної діагностики доброякісної гіперплазії і раку.

Висока чутливість МРТ при діагностиці раку передміхурової залози досягається завдяки можливості виділити на томограмах усі три зони залози: перехідну, центральну і периферичну. Тому саме МРТ дозволяє проводити достовірну візуалізацію раку розміром не менше 5-8 мм у 85% хворих.

Таблиця ] 1

Нозологічна форма К-сть хво- рих Інтенсивність зображення Структура Контури

ТІ-зваженого Т2-зваженого гомо- генна гете- ро- генна чіткі не- чіт кі

гіпо- ізо- гіпер- гіпо- ізо- гіпер-

Аденома І тип 24 50 50 - - 100 - 100 - 100 -

II тип 25 60 40 - - 100 - - 100 100 -

Рак т, 7 100 - - 42,9 57,1 - 57,1 42,9 57,1 42,9

т2 12 100 - - 66,7 25 8,3 41,7 58,3 83,3 16,7

Тз 25 92 8 - 72 20 8 24 76 28 72

Т* 18 100 - - 77,7 16,6 5,7 16,7 83,3 23 77

Не слід проводити MPT після виконання біопсії: ділянки крововиливів, некрозів змінюють реальне зображення і спричиняють отримання невірних результатів.

Діагностичне КТ зображення раку передміхурової залози можна описати так: при Ті і Тг - гомогенна ізощільна структура передміхурової залози розміром понад 4,5 см, з чіткими контурами; при Тз - Т4 -гетерогенна ізощільна структура передміхурової залози, збільшена на 654 мм, з нечіткими контурами. Опис МРТ Тг - зваженого зображення раку передміхурової залози: при стадії Ті - Т2 - переважно гомогенна ізоінтенсивна структура, з чіткими контурами; при Т3-Т4 - переважно гетерогенна гіпоінтенсивна структура, з нечіткими контурами.

Адекватне порівняння цих описів, одержаних за допомогою принципово різних способів променевої діагностики, свідчить про збереження йвідображення відомих ознак поширеної злоякісної пухлини: гетерогенна структура з нечіткими контурами.

У разі діагностики аденоми і раку передміхурової залози чутливість КТ становить 82 і 83,9%, специфічність - 79,8 і 72,7%; МРТ - відповідно 87,18 і 88,7% та 83,6 і 78%. Точність вища у МРТ - 83,9%.

Спіральна КТ.

Наш досвід використання спіральної КТ засвідчує переваги цієї технології променевої діагностики, описані і іншими авторами /В.Н.Макаренко і співавт., 1996; В.М.Черемісін і співавт., 1997; і співавт., 1997/.

1. Об'ємна візуалізація всієї досліджуваної анатомічної ділянки без артефактів від рухів. Реконструкція зрізів виконується у вигляді звичайних двомірних зображень, але після збору всього об'єму даних зображення можна ретроспективно реконструювати багаторазово, змінюючи товщину і крок реконструйованих зрізів, поле зображення та інші параметри.

2. Можливість кращого виявлення /порівняно з КТ/ осередкових змін в органах, що рухаються під час дихання.

3. Демонстрація виявленої патології на тримірних реконструйованих зображеннях значно полегшує планування полів опромінювання і адекватного об'єму хірургічного втручання. Але у разі тримірних реконструкцій виконуються достатньо значні перетворення вихідних двомірних зображень. З цієї причини можливість помилки під час інтерпретації результатів дослідження за даними цих реконструкцій вища, якщо не переглядати початковий набір двомірних зображень. Наголосимо, що головною перевагою тримірних реконструкцій є більш

наочна демонстрація особливостей, які характерні для нативних двомірних зображень.

4. Висока швидкість обстеження пацієнтів і відповідно - велика пропускна спроможність. Досліджувати можна навіть тоді, коли хворий перебуває у тяжкому стані, навіть непритомний.

5. Зменшення променевого навантаження завдяки можливості ретроспективної реконструкції зображень.

6. Можливість дослідження фармакокінетики контрастних речовин в артеріальних і венозних судинах, в паренхіматозних органах; оптимальна візуалізація болюса контрастної речовини в різні фази забезпечує чітку тримірну реконструкцію судин.

Проте, критично оцінюючи результати наших досліджень, що стосуються спіральної КТ новоутворень таза, слід погодитися з Г.Г.Кармазановським і співавторами /1997/, котрі мають трирічний досвід її використання, що сама собою спіральна КТ не надто відрізняється від традиційної КТ і її варто використовувати лише в поєднанні з болюсним контрастним посиленням, котре дозволяє отримувати поєднану картину контрактованих судин і внутрішніх органів, оцінювати особливості кровоплину в середині органа, в тому числі в осередку пухлинного ураження.

При спіральній КТ слід застосовувати лише неіонні контрастні препарати аби запобігти ускладненням внаслідок введення неіонних контрастних препаратів у великих кількостях.

Спіральна КТ помітно полегшує процедуру обстеження хворого, оскільки можна вибирати найзручніше положення під час томографування на відміну від стандартної рентгенографії, коли істотну роль відіграє вибір проекції і правильної укладки.

Враховуючи сучасні тенденції розвитку КТ, упевнено можна стверджувати, що спіральна КТ фактично стала новим стандартом для КТ.

Вибір найінформативнішого методу променевої діагностики для раннього виявлення новоутворень таза повинен грунтуватися і на чіткій уяві про вирішуючі можливості технологій.

Досягнута в наших дослідженнях на описаному вище контингенті хворих вирішуюча спроможність технологій променевої діагностики для 8 нозологічних форм новоутворень наведена в табл. 12.

Таблиця 12

Дозволяюча спроможність способів променевої діагностики новоутворень таза

Нозологічна форма КТ МРТ

рутинна спіральна

Аденома передмі-хурової залози Від 4,5 см Від 4,5 см Від 5 мм *

Рак передміхурової залози Від 4,5 см Від 4,5 см Від 8 мм

Рак ендометрію Від T2NoM0 ВідТ2ЧМ0 ВідТіаН,Мо

Рак шийки матки Від ТгЫоМо ВідТгНМ, Від T|BN0M0

Рак яєчників Від 3 - 4 см Від 3 - 4 см Від 3 см

Кіста придатків Від 10 мм Від 10 мм Від 4-5 мм

Остеома Від 1,5 см Від 1,5 см -

Нейрофіброма Від 2 см Від 2 см Від 1,5 см

Примітка: * одиничний вузол

ВИСНОВКИ

1. КТ, спіральна КТ, МРТ е високоінформативними способами топографо-анатомічної і диференціальної діагностики новоутворень кісток таза й крижів, неорганних. новоутворень тазової локалізації, пухлин матки й придатків, аденоми і раку передміхурової залози.

2. Вивчено КТ і МРТ семіотику 26 нозологічних форм неорганних новоутворень таза, 10 нозологічних форм пухлин таза й крижів, 7 нозологічних форм новоутворень матки й придатків, аденоми і раку передміхурової залози.

3. КТ і MPT семіотика органних і неорганних новоутворень таза описана на підставі таких ознак: внутрішньої структури пухлини, її контурів, щільності чи інтенсивності структури; деталей внутрішньої структури пухлини; обвапнування, кісткові фрагменти, крововиливи, некрози, кісти; взаємовідносини пухлини і сусідніх органів і структур.

4. За сукупністю діагностичних ознак зображень пухлин /гомогенність - гетерогенність структури, чіткість - нечіткість контурів, щільність, інтенсивність структури/ КРГ дозволяє визначити тканинний генез новоутворень тазової локалізації в 10,7% спостережень, диференціювати доброякісний чи злоякісний характер новоутворень - у 68%; МРТ - в 10,5 і 75% відповідно; КТ +МРТ - в 10,7 і 75% відповідно.

5. Семіотика діагностичних зображень новоутворень кісток таза і крижів, пухлин матки і придатків, аденоми і раку передміхурової залози, отриманих за допомогою спіральної КТ, ідентична такій при звичайній КТ зображень цих самих новоутворень.

6. Ті-зважені зображення при МРТ дозволяють переважно визначати топографо-анатомічні особливості взаєморозташування пухлин і оточуючих її органів та структур; Тг-зважені забезпечують деталізацію внутрішньої структури пухлини.

7. Під час обстеження хворих з новоутвореннями кісток таза і крижів КТ і МРТ є інформативно взаємнодоповнюючими способами, що дозволяють одержати зображення внутрішньокісткового й м'якотканинного компонентів пухлини, відповідно.

8. Використання рентгеноконтрастних і магнітноконтрастних препаратів істотно не впливає на інформативність КТ і МРТ діагностичних зображень пухлин таза.

9. МРТ забезпечує достовірне визначення ступеня поширення пухлинного процесу при раку шийки матки за класифікацією TNM при TibNoMo - у 66,7% хворих; при ТiN0M0 і вище - у 100%; при раку ендометрію при TlaNoMo і вище - у 100% хворих.

10. МРТ забезпечує достовірну візуалізацію інтрамуральних, субсерозних і підслизових вузлів лейоміоми матки з розмірами не менше 5-10 мм у 100% хворих, рака передміхурової залози розміром не менше 68 мм - у 85%.

11. Відповідність інтраопераційної візуальної верифікації даним топографо-анатомічної діагностики для КТ досліджень новоутворень передміхурової залози встановлено у 87,8% новоутворень матки і придатків, у 86,2% - її придатків, у 100% - пухлин кісток таза й крижів, у

84,6% - неорганних новоутворень таза; для МРТ досліджень - у 91,7, 94,9, 100 і 95,3% відповідно.

12. На підставі використання рентгенівської КТ, спіральної і магнітно-резонансної томографії розроблено алгоритми топографо-анатомічної і диференціальної діагностики новоутворень тазової локалізації і дано практичні рекомендації щодо їх ефективного застосування.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Введение в современную томографию /Терновой К.С., Синьков М.В., Рогожин В.А. и др. - К.: Наук.думка, 1983. - 231 с.

2. Терновой К.С., Рогожин В.А., Кныш И.Т. Опыт применения компьютерной томографии в диагностике внутритазовых опухолей мягких тканей П УІІ съезд рентгенологов и радиологов УССР: Тез.докл. -К.: Б.и., 1983.-С. 183-184.

3. Терновой К.С., Кныш И.Т., Рогожин В.А. Компьютерная томография в диагностике внутритазовых опухолей мягких тканей //Клин.хирургия. -1984. - №5. - С.4-6.

4. Терновой К.С., Кныш И.Т., Рогожин В.А., Кононенко Н.Г. Компьютерная томография внутритазовых опухолей мягких тканей //Опухоли опорно-двигательного аппарата. - М., 1984. - Вып. 9. - С.93-99.

5. Пасечник П.И., Рогожин В.А., Яцута Г.А. Подготовка больных к рентгенологическому исследованию органов брюшной полости, гастродуоденофиброскопии, колонофиброскопии и компьютерной томографии: Метод.рекомендации. - К.: Б.и., 1984. - 12 с.

6. Терновой К.С., Рогожин В.А., Кныш И.Т. Компьютерная томография в дифференциальной диагностике новообразований костей и мягких тканей таза //XI Всесоюз.съезд рентгенологов и радиологов: Тез.докл. - М.-Обнинск: Б.и., 1984. - С.320-321.

7. Терновой К.С., Рогожин В.А. Место компьютерной томографии в дифференциальной диагностике объемной патологии брюшной полости и забрюшного пространства //VII съезд онкологов УССР (Симферополь, 2-4 окт. 1985 г.).-К.: Б.и., 1985. - С.241-242.

8. Рогожин В.А., Судома А.С., Бобылев Ю.И. Опыт применения рентгеновской компьютерной томографии при некоторых заболеваниях органов брюшной полости и забрюшинного пространства // Смежные проблемы терапии и хирургии. - Таллин: Б.и., ] 986. - С.99-100.

9. Терновой К.С., Рогожин В.А., Кононенко Н.Г. Уточняющая диагностика неорганных новообразований малого таза // IV Всесоюз. съезд онкологов. - Л.: Б.и., 1986. - С.369.

10. Терновой К.С., Рогожин В.А., Кононенко Н.Г. Возможности рентгеновской компьютерной томографии в оптимизации дифференциальной диагностики в неорганных новообразований тазовой локализации // Системы медицинского диагностического изображения в лучевой диагностике и их клиническое значение. - Обнинск: Б.и., 1986.-С.25-26.

11. Рогожин В. А., Кононенко Н.Г. Клиническое значение компьютерной томографии при неорганных новообразованиях малого таза // Компьютерная томография в клинике. - М.: Б.и., 1987. - С.153-155.

12. Терновой К.С., Рогожин В.А., Кононенко Н.Г. Рентгеновская компьютерная томография в определении тканевого генеза внеорганных новообразований тазовой локализации // III Всесоюз. симпозиум по вычислительной томографии. - К.: Наук, думка, 1987. - С.116-117.

13. Рогожин В.А. Компьютерная томография в диагностике внеорганных новообразований тазовой локализации // Вестн. рентгенологии и радиологии. - 1987.- № 1. - С.45-50.

14. Комплекс и последовательности исследований при неорганных новообразованиях малого таза в догоспитальном периоде / Кононенко Н.Г., Рогожин В.А., Клочко И.А, и др.// Диагностика злокачественных новообразований на догоспитальном этапе: Всесоюз. онкологическая конф. - Челябинск: Б.и., 1988. -С.59.

15. Рогожин В.А., Билык В.И. Программа дам ЭВМ-обработки КТ-семиотики внеорганных опухолей тазовой локализации II VIII съезд рентгенологов и радиологов УССР.- К.: Б.и., 1989. - С. 170.

16. Рогожин В.А. Комплексная неинвазивная лучевая диагностика объемной патологии тазовой локализации // VIII съезд рентгенологов и радиологов УССР,-К.: Б.и., 1989. - С.118-120.

17. Клиническая диагностика неорганных новообразований малого таза / Кононенко Н.Г., Рогожин В.А., Клочко П.И. // Вопр. онкологии. -1989. - №1. - С.69-76.

18. Комплексная диагностика неорганных новообразований малого таза: Метод, рекомендации // Кононенко Н.Г., Рогожин В.А., Клочко П.И. и др. - К.: Б.и., 1989. - 25 с.

19. Рогожин В.А., Иванков А.П. Применение магнитно-резонансной томографии для диагностики рака предстательной железы II Магнитнорезонансная томография в медицинской практике. - М.: Б.и., 1995. - С.87.

20. Рогожин В.А. КРТ исследование органов малого таза // Укр. Конгресс радиологов (УКР'95). - К.: Б.и., 1995. - С.65.

21. Рогожин В.А., Иванков А.П. Применение парамагнитных контрастных средств при магнитно-резонансной томографии // Укр. Конгресс радиологов (УКР'95). - К.: Б.и., 1995. - С. 145.

22. Кушнарук Ю.И., Бабич В.М., Рогожин В.А. Сравнительная оценка современных методов диагностики рака предстательной железы // Проблемы рака предстательной железы. - Минск.: Б.и., 1996. - С.39.

23. Рогожин В.А., Меламед А.И., Иванков А.П., Горелин З.Е. Лучевая диагностика объемной патологии тазовой локализации // Генитоурорадіологія. 36.наук робіт асоціації радіологів України. - К.: Б.в., 1996. - С.25-26.

24. Рогожин В.А., Іванков О.П. Перший досвід застосування в Україні парамагнітного контрастного препарату “Магневіст” // Укр.радіол.журн. -1996. - №4. - С. 153-155.

25. Рогожин В.А. Применение рентгеновской компьютерной и

магнитно-резонансной томографии при объемной патологии тазовой локализации // Современная компьютерная и магнитно-резонансная томография в многопрофильной клинике: Тез.междунар. конф. - М.: Б.и., 1997. - С.272-273. .

26. Рогожин В.А. Магнитно-резонансная томография в

дифференциальной диагностике объемной патологии тазовой

локализации // Магнитный резонанс в медицине: Тез. Междунар.конф. -Казань: Б.и., 1997. - С.97.

27. Rogozhin V.A., СТ and MRT in the diagnosis of extraorganic pelvic neoplasms // European Radiology.-V.7 (Supl.).-P.394.

28. Рогожин В.А. Магнитно-резонансная томография в клинической практике: Метод, рекомендации. - К.: Б.и., 1997. - 39 с.

29. Рогожин В.А. Магнитно-резонансная томография в

дифференциальной диагностике новообразований матки и придатков // Променева діагностика, променева терапія. Торакальна радіологія. Радіологія молочної залози: 36.наук.робіт асоціації радіологів України. -К., 1997.-С. 114-116.

зо

30. Рогожин В.А. Магнитно-резонансная томография при раке предстательной железы II Променева діагностика, променева терапія. Торакальна радіологія. Радіологія молочної залози: Зб.наук.робіг асоціації радіологів України. - К., 1997. -С.116-118.

31. Рогожин В.О. Можливості КТ і МРТ при доброякісних кістозних утвореннях придатків // Укр. радіол, журн. - 1997. - №3. - С.232-235.

32. Рогожин В.О. Рентгенівська комп'ютерна і магнітно-резонансна томографія у діагностиці неорганних пухлин тазу И .Укр.радіол.журн. -1997. - №5. - С.225-228.

33. Рогожин В.О. Магнітно-резонансна томографія у діагностиці лейоміом матки // Укр.радіол.журн. -1997. - №3. - С.229-231.

34. Рогожин В.А. Магнитно-резонансная томография в стадировании рака шейки матки // Променева діагностика, променева терапія: Зб.наук.робіт асоціації радіологів України. - К., 1997. - Вип.1. -С.109-111.

35. Возіанов О.Ф., Рогожин В.О., Іванков О.П., Возіанов С.О. МРТ у діагностиці раку передміхурової залози II Укр.радіол.журн. - 1997. -№2.-С.117-119.

36. Рогожин В.А. Применение компьютерной и магнитнорезонансной томографии в диагностике новообразований костей таза и крестца//Клин, хирургия. - 1998. - №1. - С.42-44.

37. Рогожин В.А. Применение рентгеновской компьютерной и магнитно-резонансной томографии в дифференциальной диагностике неопухолевых заболеваний, симулировавших наличие новообразований в тазу //Клин, хирургия. - 1998. - №2. - С.75-77.

АНОТАЦІЯ

Рогожин В.О. Комп'ютерна, спіральна комп'ютерна і магнітно-резонансна томографія в діагностиці і диференціальній діагностиці новоутворень тазової локалізації. - Рукопис.

Дисертація на пошукування наукового ступеня доктора медичних наук за фахом 14.01.023 - променева діагностика і променева терапія. Український науково-дослідний інститут онкології і радіології, Київ, 1999.

Дисертація присвячена рішенню складної проблеми - як підвищити ефективність топографо-анатомічної і диференціальної діагностики доброякісних і злоякісних неорганних новоутворень таза, пухлин кісток таза, матки і придатків, аденоми і раку передміхурової залози.

Розроблено алгоритми діагностики на підставі використання рентгенівської комп'ютерної томографії, спіральної комп'ютерної томографії та магнітно-резонансної томографії. Вивчено КТ і МРТ семіотику 26 нозологічних форм неорганних новоутворень таза, 10 нозологічних форм пухлин кісток таза й крижів, 7 нозологічних форм новоутворень матки і придатків, аденоми та раку передміхурової залози.

За сукупністю діагностично інформативних ознак КТ дозволяє визначити тканинний генез новоутворень тазової локалізації в 10,7% спостережень, диференціювати доброякісний чи злоякісний характер новоутворень в 68% спостережень; МРТ - в 10,5 і 75%, КТ+МРТ - в 10,7 і 75%, відповідно.

МРТ дозволяє визначити ступінь поширення пухлинного процесу при раку шийки матки за класифікацією TNM: при TiBN0M0 - у 66,7% хворих, при T2N0M0 і вище - у 100%; при раку ендометрію при TiaN0M0 і вище - у 100% пацієнтів.

Відповідність інтраопераційної верифікації даним КТ діагностики новоутворень передміхурової залози встановлено в 87,8% спостережень, новоутворень матки й придатків - в 86,2%, пухлин кісток таза й крижів -в 100%, неорганних новоутворень таза - в 84,6%; даним МРТ діагностики - відповідно в 91,7; 94,9; 100 і 95,3% спостережень.

Ключові слова: комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія, неорганні пухлини таза, пухлини кісток таза і крижів, пухлини матки й придатків, новоутворення передміхурової залози.

АННОТАЦИЯ

Рогожин В.А. Компьютерная, спиральная компьютерная и магнитно-резонансная томография в диагностике и дифференциальной диагностике новообразований тазовой локализации. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.023 - лучевая диагностика и лучевая терапия. Украинский научно-исследовательский институт онкологии и радиологии, Киев, 1999.

Диссертация посвящена проблеме решения сложной задачи -повышение эффективности топографо-анатомической и дифференциальной диагностики доброкачественных и злокачественных неорганных новообразований таза, опухолей костей таза, матки и придатков, аденомы и рака предстательной железы.

Разроботаны алгоритмы диагностики на основе использования рентгеновской компьютерной томографии, спиральной рентгеновской компьютерной томографии и магнитно-резонансной томографии.

Изучена КТ и МРТ семиотика 26 нозологических форм неорганных новообразований таза, 10 нозологических форм опухолей костей таза и крестца, 7 нозологических форм новообразований матки и придатков, аденомы и рака предстательной железы.

Семиотика органных и неорганных новообразований таза описана на основе следующих признаков: внутренней структуры опухоли; плотности или интенсивности изображения структуры; деталей внутренней структуры опухоли: обызвествления, костные фрагменты, кровоизлияния, некрозы, кисты; взаимоотношения опухоли и окружающих ее органов и структур.

' Семиотика диагностических изображений новообразований тазовой локализации, полученных при помощи спиральной КТ, идентична таковой КТ изображений этих же новообразований.

По совокупности диагностически информативных признаков КТ позволяет определить тканевый генез новообразований тазовой локализации в 10,7% наблюдений, дифференцировать доброкачественный или злокачественный характер новообразований в 68% наблюдений, МРТ - в 10,5 и 75%, КТ+МРТ - в 10,7 и 75%, соответственно.

Ti- взвешенные изображения при МРТ позволяют преимущественно определять топографо-анатомические особенности взаиморасположения опухоли и окружающих ее органов и структур, Тг- взвешенные -обесцвечивают детализацию внутренней структуры опухоли.

При топографо-анатомической диагностике злокачественных опухолей костей таза и крестца целесообразно использование комплексного КТ и МРТ исследования: КТ - для определения контура внутрикостного компонента новообразования, МРТ - для визуализации мягкотканного компонента опухоли.

При диагностике новообразований матки и придатков более предпочтительно использование МРТ как способа с более высокой чувствительностью и диагностической эффективностью, чем КТ.

Для точного определения распространенности опухолевого процесса по классификации TNM при раке шейки матки и раке эндометрия наиболее информативно МРТ исследование.

МРТ позволяет определить распространенность опухолевого процесса при раке шейки матки по классификации TNM: при TiBN0M0 - у 66,7% больных, при T2N0M0 и большей - у 100%; при раке эндометрия при TlaNoMo и большей - у 100% пациентов.

При подозрении на новообразование предстательной железы МРТ исследование обеспечивает визуализацию внутренней структуры железы, определение распространенности опухолевого процесса по классификации TNM.

Использование магнитноконтрастных препаратов для повышения эффективности МРТ исследований больных с новообразованиями тазовой локализации не дает дополнительной информации решающего значения для постановки точного диагноза.

Соответствие интраоперационной верификации данным КТ диагностики новообразований предстательной железы установлено в 87,8% наблюдений, новообразований матки и придатков - в 86,2%, опухолей костей таза и крестца - в 100%, неорганных новообразований

таза - в 84,6%; данным МРТ диагностики - в 91,7; 94,9; 100 и 95,3% наблюдений, соответственно.

Ключевые слова: компьютерная томография, магнитно-резонансная томография, неорганные опухоли таза, опухоли костей таза и крестца, опухоли матки и придатков, новообразования предстательной железы.

Summary

" Rogozhin V.A. Computer, Spiral Computer, and Magnetic Resonance Tomography in Diagnosis and Differential Diagnosis of Neoplasms of Pelvic Localization.

Dissertation for academic degree of a doctor of medical sciences in speciality 14.01.023 - radiation diagnosis and radiation therapy. Ukrainian •esearch institute of oncology and radiology. Kiev, 1999.

The dissertation is dedicated to the problem of solving the complex item -mproving the efficiency of topographo-anatomic and differential diagnosis of Denign and malignant nonorganic pelvic neoplasms, tumors of pelvic bones, iterus and adnexa, postatic adenoma and cancer.

Diagnostic algorithm was elaborated on the basis of using the roentgen :omputer tomography, spiral roentgen computer tomography, and magnetic resonance tomography (MRT). Computer tomography (CT) and MRT semiotics of 26 nosologic forms of pelvic nonorganic neoplasms, 10 nosologic forms of pelvic bones and sacrum tumors, and 7 nosologic forms of uterus md adnexa neoplasms was studied. On the basis of the sum of diagnostic informative sighs, CT enables one to determine tissue genesis of pelvic neoplasms in 10,7% of the observations, to differentiate benign and malignant neoplasms in 68% of the cases, and MRT - in 10,5 and 75%, whereas CT + MRT - in 10,7 and 75%, respectively.

MRT makes possible t!»ie determination of spreading the tumor process in cervix uteri cancer according to TNN classification: in Tib NoMo - in 56,7% of the patients, in T2N0M0 and over - in 100%, and in endometrial :ancer in Tia NoMo and more - in 100% of the patients.

Correlation between the intraoperative verification and the data of CT diagnosis of prostatic neoplasms was found in 87,8% of the observations, uterus and adnexa neoplasms - in 86,2%, pelvic bones and sacrum tumors - in 100%, pelvic nonorganic neoplasms - in 84,6%, and the data of MRT diagnosis - in 91,7; 94,9; 100, and 95,3% of the observations, respectively.

Key words: computer tomography, magnetic resonance tomography, pelvic nonorganic tumors, tumors of pelvic bones and sacrum, tumors of uterus and adnexa, prostatic neoplasms.

ГНдп. до друку 3.09.99. Формат 60x84 1/16.

Друк офсетний. nanip офс. Ум. Друк.арк. 1,86.

Тираж 100 прим. Зам. 954 в.

Віддруковано в ДВПП Держкомітету України з питань науки. 03680, м.Київ, вул.Антоновича, 180.