Автореферат и диссертация по медицине (14.01.10) на тему:Комплексная характеристика физического развития городских и сельских школьников Прикарпатья

1НСТИТУТ ПЕД1АТРИ, АКУШЕРСТВА ТА ГШЕКОЛОГН АКАДЕМИ МЕДИЧНИХ НАУК УКРА1НИ

на правах рукопису

голотюк

Олександра 1вашвна

Комплексна характеристика

ф!ЗИЧНОГО розвитку М1СЬКИХ 1 сшьських шкохвцмв Прикарпаття.

■

14.01: V© -пед

пеяштрш

Автореферат дисертацп на ядобутг» наукового ступеня кандидата мсдичних наук

КИ 1 В- 1996.

Дисертаи!я в рукописом.

Робота викомана в Iвано-5рвнкIвськ!й державнШ медичнШ акадеиНТ.

Наукоа! кер}внмки:

доктор медичних наук, про*>есор ВОЖХЯШО Романна Петр1вна доктор медичних наук, пр<Лесор НЕД1ЛШ0 Виктор Петрович

0ф1и1Г»н1 опоненти: дрктор медичних наук, професор АНДРУЩУК Ад1сч 0панас1вна доктор медичних наук, про^есор НАГОРНА Антон !на Мяксим1вна

Пров!дна увтанова - Харк!аськч1! наукозо-дос.ч1дни* !нс*итут охорони эдоров"я д!тей та п1дл!тк!в.

Захист в»дбудеться п _1(" 1996 року о_год.

на зас1двнн} спвд{ал1эавано? вчено? ради по захисту дисертап!» на здобуття вчвного ступсня доктора наук за спец!альностями "Пе-д!атр!я", "Акушерство 1 ИнеколоИч" /Д 50.14.01/ при !нститут! пед1атрН, акушерства ! Инек-ологН АМН УкраТни /252050, м.КиТв-50, вул. МануТльського, 8/.

3 дисертац!ея мокша оэнайомитися в б!бл1отец1 Институту пед!атрН, акушерства I г»некоюгН А'4Н УкраТни.

Автореферат роя»еланкй " 10" _1996 року

ВчзкиЙ секретер спеп?ал1зованоТ вчено? ради, кандидат медичних наук

Л.В.Кваган(на

загальна характеристика роботи .

Актуальн{сть ггроблеми комплексного вивчення ф!зичного роа-витку f соц}ального м!кросередовиша иколяр!в 7-17 рок5я пизнача-еться наобх1дн!сто виховання м{иного молодого покол!ння э гармо-н!йним розвитком ф1эичних i духовних сил /Неделько В.П., 1982; Лукьянова Е.М., 1987; Нагорна A.M. t сп!вавт., 1991; Croldin,(j, J. 1906/.

У зв"язку з 1нтенсиф}кац!ею навчально-виховного процесу особливо? актуальности набувае питания охорони здорюв"я учн1в. Останне пов"яэано також з високоо лаб1льн1сти qfe'f трупи населения, показники здоров"я яко'г в б^ьшост! визначають в майбутньому стан здоров"я дорослого населения.

Пер{од онтогенезу,, яний приладае на в!к школяр!в 7-17 ро-к1в, s одним 1з найб!льш важливих етап1в 1ндив1дуального роэвит-ку лядини. Сама «ей в!к надзвичайно вразливий в медико-соц Ильному аспект!, то викликае зрозум1лу■стурбован!сть t вимагае покра-шенгаф!зичного, трудового i соц!ального виховання. Розробка qtei важливоК медико-соц1ально! проблеии передбачена rjf льовою м!жв!-домчою програмою "Д1ти УкраУни" /Лукьянова Е.М., 1987/.

Проблема виховання всеб1чно розвинуто'1 людини в сучасних умовах з ножним роком зростае, коло питань по вивчення закономерностей ф!з!олог!У д!тей pt3H«x вгкоеих пер{од}в поглиблтаеться t розширчеться, а вир!шення fx потрзбуе комплексного ыедичного f социального п1дходу. ОсобливоТ актуальное?! набуло проведения по-глиблених досл{дяень ф!зичного розвитку д1тей у зв"яэну з акселе-panfen /Вашенко Л.В. .и соавт., 1990; Нед!лько В.П. J сп!ваат., I993;&eidacco А., 1987/. Бона суггево зк^нила' законе«!рност! 61-олог{чного розвитку д!тей Bcix в!кових пер!од!в, зб!лыпила розма-хи !ндивfдуальних темп!в росту i розвитку д!тай, особливо серед-нього шк1льного в!ну /Миклашевская H.H. и соавт., 1989; Нагор-

- г -

на A.M. 1 cnfpeBT., 1991.; Йорданов Т., 1983/.

В заруб!ян1й та в!тчизнян!й,л!тератур1, присвяченЩ вивчення ф{яичного розвитку дитячого населения, в основному висв1тж>-«зться морфолог1чн! /антропометричн!/ показники без вивчення мор-фофункц!онального стану ! функиЮнальних показник!в, як! дачть {нформап!» про р1вень б1олог1чног зр{лост1 Жардашенко В.Н. и соавт., I987;Favka,i G., 1984/. Незважаячи на те, то пронеси росту f розвитку служать в пезн^й м}р! м!рилом впливу на д!тей умой середовиша /Неделько В.П., 1975, 1976; Светайло Е.Д.,1990/, вивчення вишевказаних показш1к!в проводилось без врахування за-ледност! fx в!д умов жит?я f нзвчання впсоляр1в /Поляков ИЛ., I9S5; Бьчвароза М., 1934/. Вказан! недол!ки в Тх обстеиенн? не ,дозволяять отримати об"ектиэн! дан! про в!дхилення у ф1зичному розвитку ояремих д1тей, як а1?селерант{в, так t ретардант}в, як1 склада»)ть грулу "ризиху" /Якоченко Г.И., 1974; Смоляр В.И.,1982/ i потребупть направленого потуку хвороба та попередт.ення ТТ /Ми-гулева B.r.,I934;Mavlio,&K J. e,t al ,1989/, а та*о* затрудноэть проведения заход!в соц1елыю-г!г1с:н1чного /Громбах С.М. ,1984/ f л!кувчльного характеру /Петров Н.Ч. и соавт., 1991/.

До цього часу недостатньо випчен! динам!ка пронесfв росту 1 розвитку вколяр!в у взаемоэв"язку з оточуччим середовиием, хо-ча пя проблема, кр!м теоретичного, мае вели.че пра-<тичне значения для пед(атричноУ та г!г!ен?чыоТ науки /Велътиаеэ Ю.Е., 1937; Лукьянова Е.М.,1987; Сердоковская Г.Н.,Чурьянова М.И.,1990/. Вка-занв виэначае необх!дн!сть подапызого поглибленого доелfдоения ф!зичного розвитку в npoeituf т на мпгросоц1алън( уыови тан, де ц( досл1даения давно, мало проводились, або зовеin не проводились.

В зах{дному perfowl УкраТни, у эв"яэку з в{дсутн!сто рег!о-нарних otif нкових таблипь ф1зичного та б!олог1чного розвитку, вивчення основних показник fв ядоров"я школяр!в поряд э Mtspocout-

альними умовами проводилось недостатньо глибоко. Доел!дження в цьому напрятеу дозволять провести оСективну оц!нку ф!зичцого розвитку м!ських 1 с!льських учн1в пказаного рег!ону на сучасно-му р!вн!.

Мета досл!д*ення - дети комплексну характеристику ф!зичного розвитку школяр!в м!ськоУ I с!льсько! м1сцввост! Прикарпаття, провести еистемний анал!з в!кових законом!рностей основных морфоло-г!чних ! функц!ональних показник!в ф!зичного розвитку д!тей 7-17 рок!в з врахуванням умов побуту I виховакня в с!м"'!, виявити су-часн! фактори ризику 1 на Тх п!дстзв! нам!тити шляхи покрашення здоров*я школяр!в Прикарпаття.

Основн! эввдання дося!дження;

1. Вивчиги основн! соыатометричн! /антропометричн!/ { сома-тоскоп!чн! показник^,школяр1в ы!ста I села в!ком в!д 7 до 17 рок!в.

2. РозробиТй рег!анальн! оц|ннов! таблиц! /икали регрес!¥ по довжии! т!ла/ ! сёредньов!ков! норматива С!олог!чного в!ку учн!в.

3. Визначити морФсФункшональний стан школяр!в м!ста 1 р!-вень б!олог!чного розвитку м!ських 1 с!льських пжоляр1в.

4. 3 четои вивчення адаптапИ орган!зму до умов зовн!шнього середовиша, досл!дити в!кову морфолог!и кров!, розповсюджен!сть анем!й 1 переданем!й серед школяр!в Прикарпаття.

5. Вивчити умрви побуту 1 вихованкя ы!ських I с!льоьких шсоляр!в та!х вплив на стан здоров"«.

6. На п!дстав! виявлених законом!рностеЯ запропонувати шляхи такрвшення ф!зичного розвитку школяр!в.

Наукова новизна робОти. Впертое проведена комплекса оц1нка мор4оФункц1опального стаиУ та р!вня б!олог!чного розвитку м!сь-шх ! с1льських школяр!в,' простелена динам!ка осноаних параует->!в крон! у в!ково-отатевону аспект!* . виэначена частота розло-)с«5д«ення а«ем!й 1 переданеыМ» у д!тей м!сьяих те с!дьсьяих ре-

- 4 -

г}он}в Прикарпаття в{ком 7-17 рок{в.

Вперше на Прикарпатт! вивчено звиязок ф!зичного розвитку школяр!в м!ста 1 села з удавами побуту та виховання в с1м"Т, шо дозволило визначити роль деяяих м!кросоц!альних фактор!в у сома-тичиому 1 розумовоыу розвитку учн!в.

Вперше Биявлена суттева р!зниця в параметрах ф{зичного I 61ологичного розвитку, показник!в гемограмм, розповсоджённ! ане-м!й серед м!ських ! с!льських школяр!в Прикарпаття та в деяотх м!красоц{альних факторах, шо впливаять на соматичний та розумовий розвиток дитиии.

Практична значения робота.

Розроблено стандарта ф! яичного розвитку м!ських 1 с{льських иколяр!в 7-17 рок1в, оформлен! в оц!нков! таблиц}.

Запропоновано рег1ональн! середньов1ков( нормативи б1олог!ч-ного в(ку по "зуСн!й" £ "статев}йи зр!лост! и!ських I с{льських учн!в.

Запропоновано нормативи морфопогЯ кров! для ои!нчвання стану здоров"п ! ефективност} проведение проф!лакгичних заход}в школярам м! ста } села.

Обгрунтовано використання анкетно-опитувального иетоду для ои!нки умов поруту } виховання учн}в загальноосв!тн1х ш?1л.

Розроблен! шляхи покрашення Ф1яичного розвитку школяр!в.

Оеновн{ положения, як! виносяться. на захист:

1. Заионом1рноот5 соматометрячних I соматоскоп1чних показни к!в ф!зичного розвитку м1ських ! с?льськчх школяр}в Прикарпаття.

2. Морфоф'Ункц^ональний стан, г ревень 6}олог?чно'1 зр1 лост( школяр!в.

3. ОсоСливост! морфолог}чного склад;/ перийеричкоТ кров?, рояловсодкення переданем} анем!П у д!тей ! п1дл{тк1в.

4. Умови побуту } виховання школярIв 1вано-5ранк»всы<оТ

>блаот1.

5. Пропоэиц!? подо покрашения ф'эичного розвитку д!тей.

Впровадження результатов роботи в практику. На п!дстав! [роввдених антропрметричних досл!джень розроблен! ! видан! мето-лчн! рекомендац!? "0ц1нкоз? таблиц! <$!зичноро роэвитку школяра зах!дного рег!ону УкраТии* /м.Iеано-Лранк !вськ-, 1987/ для 22 !ково-статевих груп. Зг<дно з рзспубл1каисьяим планом методичн! екоивндацИ впроваджвн! в ряд! дитячих л!кувально-проф1лактич- . их та навчаяьних заклад!в Укра1ни.

Одержан! дан! оц(нки морфофункц!овального стану I р!вня, 61-лог!чного розвитку ы!ських I с!льських шхоляр!в використовуоть-я в практичн!й робот! обласно! пед!атричноТ мереж!, кафедр соц!-пьноТ г!г!ени 1 дитячих хвороб 1вано-франк!всько! медичноТ ака-9м!Т при читанн! лекц!й { проведенн! практичных занять в!дпов1д-) до учбовоТ прогреми.

Апробац1я ро(?оти. Результата дисертац!йно'1 роботи допов!-»лися 1 обговорювзлися на Республ!канзьк!й конференц!! "Акту-1ьн! питания профилактики ! диспанзериэап!Т д!тей р!зних в!ко-гх груп" /Терноп!ль, 196Б/, сп!льноцу зас!данн! облаоних науко-* товариств пед!атр1в 1 г!г!ен!ст!в /1вано-Франк!вськ, 1994/, енум! УкраУнського товариства дитячих л!кар!в /Терноп!ль,1995/,

За матер!алаиу дисертац!! опубл!ковано 9 наукових праць в дичких журналах ! зб!рниках, видан! методичн! рекомендац!!.

Декларац!я конкретного оообистого внескУ дисертанта у роз-бку наукових результата. Вклад автора в отримакн! наукових зультпт!в е основним ! полягав у вибор!, насамперед, об"ецу 1 год!в досл!дження, в постанови! мети та формуванн! эавдань, Шз! ! узагальненн! результат!в досл!джень, а такок ь розроб-рекомендац!й для практики.

Обсяг ! структура дисертадН. Дисертац!я внкладена на 223

CToptHKax машинописного тексту t. складаеться з вступу, огладу л!тератури, опису метод!в доел!дяення, двох роэдШв власних до-сл!д*ень, заключения, висновк!в, практичних рекомендаи!й, описку л!тератури, який Mt стать 36'6 роб!т, з mi* №8 - заруб1жних автор! в. Робота tflwrpoeaHa 23 таблицями t -f малинками.

3MICT ровота ;

Матер!ал 1 методи досл1джёнк*« Для вирЦення поставлен«* завдань проводилось досл!дження основних антропомй^ричних показ-ник!в /довжина та маса т!ла, окружн{сть грудноТ кл!тки/ у 5180 учн!в I—10 клас!в шести загальнадсв!тн!х вк!л *г!ста 1вано-Фран-к(вська ! трьох с!льських тк)л /сс.Горохолино, Манява, Нижн!в/, розм!иених в р!зних географ!чтх зонах облает! /табл. I/.

■ ■ Таблица I

К!льк!сть проведених ко'мллексних досл!д*ень ф!зичного розвитку д!тер bJkom 7-17 рок!в

! Micro } Село

Показникм г-(--1-{----1-——

{Всього | хлопч. t д!вч. ¡Всього f хлопч^ д!вч.

Осиовн! антропомет- -

ричн!. покаэники 3125 1480 1645 178Б 927 668

•ознак™' статев1 2874 1361 1613. 1354 678 676 Прор!эування постШ-

них зуб!в 2066 999 1077 1186 603 582 Оц1нка мор^оФунк-

тИонального стану 3113 1470 1643 Р1вень б!олог!чно-

го розвитку 3124 1480 1644 I8II 901 910

Досл!джвння показ- _

кик!в периферично! 2112 1033 1079 1363 686 677 кров!

В статастичну роэробку вклччен! дан! 4910 практично здоро-вих школяр!в 7-17 рок!в перевawо украТнськоТ нац!ональност! /92,3"£/. Досл!дхення антропонетричних показник!в дозволило впери

на Прикарпатт! отрииати нормативи ф!зичного розвитку /шкали регре-ctT по росту/ для 22 в!ково-статввих труп м!ських учн!в.

3 метоп оц!нки р(вня б!олог!чного розвитку проведено досл!д-ження !нтенсивност! прор!зування пост!йних зуб1в t статевого розвитку м!ських ! с(льських учн!в 7-17 рок!в життя. За ыатер!алами, отриманими при обстехенн! прор!эування пост1йних зуб!в та вторин-ннх статевих ознак, вперше були розроблен1 рег!ональн! нормативи б!олог!чного розвитку по "зубн!й" 1 "статевШ" зр!лост! для кож-но! в!ково-статевоТ групи м!ських ! с!льських школяр!в 1вано-Франк!вськоТ облает!.

Досл!дження в!ковоТ морфолог!? кров!, розповсюдяення анем!У I переданеыН проводилось в динвм!ц! у 5871 школяра кожного року життя в 22 в!ково-статевих групах д!тей ы!ота 1 кожного села окре-мо в зимово-весняний I зимово-ос!нн!й лер!оди року. П!д час обсте-хення зроблено 5871 анал!з кров!, з них 38Б9 загальних /2217 м!сь-киы 1 1642 с!льським/ та 2012 скорочених анал!з!в /1221 м!ським t 791 с!льськйы учням/. В загальних анал!эах кров! визначалися 10 параметр!в "червоно!" 1 *б!лоТ" кров1, в скорочених - вм!ст гемо-глоб1нУ, к!лькост! еритроцит!в та лейкоци*!в кров! з використан-ням эагальноприйнятих в лабораторий практиц1 методик.

Спостереження в катамнез! проводилося в умовах л!карняно-лол!кл!н!чного в!дп!лення облвсноТ дитячо! кл!н!чноТ я!карн! за 27 м!ськими та 23,с!льськими иколярами в!ком в!д 7 до 17 рок!в !з эниженимй показниками гемоглоб!ну..

Вивчення соц1ального м!кросередовиша проводилось у 1367 уч-н!в м!ота 1ванй-франк!вська ! у 1392 - с!льськоТ м!сцевост! 1-Ю клас!в.

3 метоп оц!нки отрйЩних локазнин!в ф!яичного розвитку ! сажального ы!крооер0дови'ш результате наших доол!джень пор!вноаа-лись. ы!ж собою 1 з аналог!чни«и показникаыи охоляр!п !ня»гх reo-

граф!чних periOHÍB, описание в л!тератур1.

Вивчення (Мзичного розвитку t вар!ац!йно-статистичну обро<" ку отриманих даних проводили зНдно з ун{ф(човано") методикой А.Б.СтавицькоТ t ДЛ.Арон /1959/ генерал!зувчим методом. В окре-ьих випадках визначали коеф!ц1ент достов!рност! по Стьзденту.

Комплекрну оц}нку.ф!эичного розвитку д1тей t п!дл1тк1в проводили *

за схемой, роэробленоо Институтом rtrtsHH д?тей ! п!дл!тк!в М1нt-стерс-ва охорони здоров"я бувшого СРСР /Стромская Е.П. и соавт., 1974/, яка запропоновзна науково-досл1дним Институтом пед!атрИТ, акушерства f г!неколог!Т АМН УкраТни для впровядження в практику на територ1Т захИдного perfoiiy УкраТни. ОаИнка морфофункц'ональ-ного стану i р!вня б!олог!чного вИку проводилась за допомогоя ркладених нами оцИнкопих таблиць (Мзичного розвитку /шкал регра-с!¥ по росту/ ! середньом(койчх нормативных таблчць б1олог!чного розвитку по "статбвИй" 1 "зубн!й" зрИяостЬ

ВИдпояИдно до методики А.Б.СтавицькоТ 1 ДЛ.Арон /1959/ста-тевий розалток у хлопчик fe визначате по розвитку волосяного по-криву на лон! /Ро - Рз/ f в акс!лярн1й впадин! /Ахо - Ахз/.У д1в-чат визначали такох розвиток молочних залоэ /Чао - Ма4/ i bík по-яви перио? менструач!! /мзнархе/ - Met. Ступень /стад1"о/ ро?пчт-ку вторинних статевих оэнак визначали в абсолптнкх величинах i у в1дсотках до загальноТ к!чькост< обстежених д!тей. Методом опиту-ванн* визначали в!к менархе /Ме±/ по можливост! з точн1стю до м!-сяня, ввя*аичи, шо середн(м' для пояри менархе рахуеться в!к, в якому вона спостер}галась б'льшя як у 50* д1вчат.

Визначення лрор!зування пост!йних зуб!в ви.чначато зг!дно э прийнятим в стоматолог1чн1й л1тератур! положениям - зуб мо»нв вважати прор!эаним при почл! floro л'ляпки над човерхнеч ясен /Виноградова Т.Ф., 1997/.

АненИчн! i переданем'чн! стяни д1агностувались нами на п!д-

став! кл!нгчних, лабораториях даних ! показник!в гемогтаб!ну. Эг!дно з рекоы<зндец{ями РОЭ /1970-1973/ до передавай IT вносили д!тей з р!внем гемогллС!ку 120-125 г/л, а до легкого ступени анем!Т - иижча 120 г/л.

Отриыан! результата оброблялися методом вар!ац!йно! статистики а визнеченням середньоТ арифметично! величиыи /М/ та Н по-хибки и,у^/эсервдньоквадратичного в*дхилэння / <У /, в окремих ви-падках - коефМекта домов1рност1 р!знац! /?/по Стыоденту.

Соц!альне ы!кросередовише /умови по буту 1 навчання/ визнача-ли за допоыогол програмного анкетного методу, розробленого ЩП г!г!вни д!тей i п!дл!тк!в МОЗ колишнього GPCP /Сухарев А.Г.,1986/ 1 КиТвського 1ОД соп!альноТ г!г!ени t Управляя охорони здоров"я /Борксенко Н.4. и соаит,, 1992/, який вклячаз найб!льш жформа-тивний перел!к /57 показник!в/ м!кросоп!альних фактор!в. Одержан: анкете! дан! математично оброблен! в!дпов!дно до в1ну, стат!, м!сця проживания, э гизначенням абсолютного 1 в!дносного числа альтернативних в!дпов!дей по кожному питан)го зокрема /в %/.

результат« дошдень ТА íx 0бг0в0рення

Анал!з bíkoboí динам!ли основних антропоиетричних показни-kíв /довжини та мае» т!ла, окрукност! грудноТ кл!тки/ щоляр!а м!ста 1 села в!ком 7-17 рок!в показав, шо в трьох шк!льних пер!-одах в!дбуваеться нер!зноы!рн9, поступове зб!льшення вказаних па-раметр!в при збераженн! статевих а!дм!нностъй. Так, у м!ських хлопчик!в в!ком 7-J7 рок!а ц! показники /в!дпов!дно 123,30^0,55 -I74.80Í0.62 см; 24,08±0,34. ~ 63,70¿0,78 кг; 59,32*0,32 - 85,82* 0,50 см/ виш! н!ж у д!эчат того ж в!ку /в!дпов!дно 123,36*0,48 -[63,38*0,55 см; 24,08*0,34 - 58,28*0,72 кг; 58,34*0,32 - 82,42*' 3,72 см/ при вир1вниванн! Тх ix такими у д!»чат в певних sfitomoc зер!одах. Не в!дм!чено достов!рноУ статевоУ р{з;шц( соредн!х величин довжини та маси т!ла у 7-р!чннх д!тзй при доотевтрно вншх

показниках окружное с! грудноТ кл1тки у хлопчик!в, особливо з 9-р!чного в 1 к у. Найб!льш! р!чн! прироста у д!вчат спостер!га>оть-ся по довжин! т!ла в 11-ГЕ рок(я, по мае! т!ла - 12-13 рок!в ! по окружност! трудно? ил!тки - в 13-14 рок!в, шо в!дпов!дае першим перехрестам кривих довжини ! маси т( ла, окружност! грудноТ кл!тки, в!дпов!дно у хлопчик!в - по довжин! т1ла - в 13-14 рок!в, по мае! т!ла - в 14-15 рок!в ! по окружност! трудно! кл!тки -в 15 рок!в, шо в!дпов!дае другим перехрестам кривих вказаних по-казник!в. 3 в!ком статевий дизмор<Мэм названих параметр!в зб!ль-шусться ! досягае у 17-р!чних вдак!в ! д!вчат достов!рно б!лывоТ величини. Сумарний 1 середньор!чний прир!ст довжини ! маси т!ла д!тей в!д 7 до 12 рок!в виший у д!вчат, а з 12 до 17 рок!в - у хлопчик!в, шо можливо пов"язано э р!эниМ часом розвигку пубертатного пер!оду. У хлопчик!в в!д 7 до 17 роч!в сумарний I середньо-р!чний прчр!ст довжини ! маси т!ла, окружност! грудноТ кл!тки б!лылий, н1ж у д!вчат, тобто хлопчики в шк!льнону пер!од| ростут швидше н!ж д!вчата. Ло 15-16 роч1п чиття темпи р!чних прирост!в основных розм!р!в т!ла слов!лыггеться, особливо у д!вчат, у яких до 1б-17-р!чного в!ку настав морфолог!чна стаб!л!зац!я ростових процес!в, тпд! як у юнак!в зростання тотальних розм!р!в т!ла про довжусться спов!льненими темпами.

Анал(з отриманих данях дозволяй нам встановити особлявост! динам!ки довтини ! маси т!ла, очруноет! трудно! чл!тки у иколя-р!в м!ських ! с!льських рег!он!ч Прн"р.рпаття. Р!чш прироста довжини ! маси т!ла, окрутност! грудноТ кл!тки до 15-р!чного в!-ку виш! у м!ських хлопчик1в 1 д!вчат, а з 15 до 17 рок!в - у с!л ських. Виявлено, шо перехрести кривих середн!х величин довжини т маси т!ла, окружност! грудноТ кл!тки у с!пьських школяр!в наступать на 1-2 роки п!зн!гае, при ст!йк!й р!зниц! по окружност! гр> ноТ кл!тки, та непост!йя1й, супутн!й р!зниц! по росту та мае! 1 ла пор!вняно !з м!ськими учнями. Вказане можна поясните р!зниии

умоваыи побуту, а також б!льшоп зайнят!сто в домаиньому господар-ств!, перебування на св!жому пов!тр! та активним проведениям дозв.1лля с!льськими шкйлярами /Бенникова Е.А., Курбаиов Т.Г., 197б;\л/|'1егелл1<| Л. , 1989/. Однак, в!дзначена тенденц!я до збли-ження 1нтенсивност1 розвитку показник!в здоров"я у м!ських 1 с!льських учн!в.

На п!дстаз! досл1джень антропометричних показник!в нами роз-роблен! оц!нков! таблиц} ф!зичного розвитку школяр!в эах!дного региону УкраТни. 1ндив!дуальна ои!нка гармон!йност! ф!зичного розвитку обстежених д1тей за допомогою розроблених таблипь, дозволила нам,вид!лити 5 р!эн!в ф!зичного розвитку м!ських школяр!в. В1льш!сть !з них /7?,5$ хлопчик!в 1 78,0? д!вчат/ мали нормальний /гармонШний/ розвиток при однаков!й частот! пог{ршеного 1 погано-то ф!зичного розвитку /17,К проти 17,8^/ та част!шоцу деф!дат1 ¿аси т!ла серед хлопчик!в /Р—* 0,01/ ! надлишку маси т!ла серед 1!вчат /14,6-13,5^ проти 6,3-4,шо узгоджуеться з даними !н-иих автор!в /Яковенко Г.И. ,1974;, Беренштейн Г.8.и соавт.,1986; Сидоренко Т.П., 1991; £ал М а. 5 С, 1984/. Ниеькоросл!сть ! в!дста-шння в загальному ф!зичному розвитку част!пе в1дм!чались в гру-I! хлопчик!в /3,2$ проти 2,2"?/. Сл!д в!дзначити, шо серед 7-,9-, ;1-,13- 1 1б-р!чних хлогтчик!в ! 9-,11-13-, 1б-р!чних д!вчат най-1аст!ше зустр!чаиться виражен1 порушення,ф!зичного розвитку. Д1-•и зазначеного в!ку, б!лып9 н!ж !ня1, п!двладн! впливу несприят-[ивих фактор!в середовиша, складапть трупу ризику, потребують прямованого поиуку хвороби 1 11 проф!лактики,

Лосл1дження другоТ дентиц!У у школяр!з показало чалежн!стъ !лькост! прор!заних пог.т!йних зуб!в в!д в!ку, стат! ! рег!ону роживання. Так, загальна к!льк!оть прор!заних пост!йних зуб!в !вчат б!льша, н!» у хлопчик!«, при зб!льяенн! статевоТ р!знии! к!лькост! пост!йних зу?>1в в П-12 рок!В. П!ян!ше р!чний Тх прм-!ст у д!вчаток зникувться, шо приводить до чссткового зближенн«

к!лък!сного покаяния« до 13-р!чного в!ку !з зак!нченням зам!ни молочних зуб!з на пост!йн! у еЧлывост! обстежених вколяр!в. В Прор!зуванн! поот!8ннт зуб!в в1дзначен! фази лрискорення I спо-в!льнення темпу р!чного приросту. Перша фаза прискорення у хлоп-инк! в ! д!вчат спостер!газться в!д 7 до в рок!в, друга - у д!в-чат в II-, у хлопчик!в - в 12-р!чнО|ф в!и1. В!гав! розшарування даноТ ознаяи проявляться у д!вчат в 10- /£=Э,7/, у хлспчик!в -я И-р!чному в!п1 / ? «• 4,0/. Анал!г\ темпу прор!эучакня пост!й-них ауб!в з врахуванням м?сия проживания показав, то у ы!ських учн'в в!н вииий, н!ж у с!льських, проте до 13 рок<в эагальна к!ль-к!сть поет!йних.зуб!в в обидэох популян!ях, особливо у хлопчик!в, вир!вта>еться обо эближувться.

Досл(л*ення?« стетевого дозр!вання показано, шо поччтков! стад!! вторинних статевих ознак у аигляд! I счупеня оволос!ння лона Р^ /2,0*/ виявлячться у м!съких хлопчик!в в 10 рок!в, У с1ль7 ських - на р!к п!зн1ве. У старшх д!тей в статев!Я формул! змен-шуються нугьов!, допубертатн! I зростапть б!льт эр!л! стадН ста-тевого доэр!вання, причоцу, наростании Тх до 15 рок!в вше у м!ських, а п!сля 15 - у с!льськйх хлопчик!в. Нульова стад1я ово-лос!ння лона у м!ських ! с!льських хлопчик!в зниках в 16, акс!ляр-ноТ д!лянки - в I"? рок!в, тобть у в!п! 16 рок!в вони вступачть в статеве дозр!ваняя.

Початкоч!. стадИ розвитку вторинних статевих ознак визнача-лися у м!ських д!вчат в 9-, а у «Чльських - в 10-р!чноцу в!ц! ! проявлялись част!ше I ступенем розвитку молочнй* яалоэ Ча| /3,3*/, р{дгов оволос!нням лона Р| /Э.б*/ ! а»с1лярноТ д!лчнки Ах^ /2.3^/ !з прискоренняч статевого рачпит»у у м!ських д1вчат а Ц-12 ! с!льських э 12-13 рок!в, при втих темпах дозр!ваннч до 14 рок!в у м!.ських ! починаччи з 14 рок!в - у с!льських учениць. В пьому в!и! у д!вчят м!ста I села зникяе нульопий ступ!нь розвитку но-

- 13 -

лочтпс залоэ, тобто вони вступячть в стетеве дозр!вання.

Встановлено,. по до 17 рок (в у wairta t д!вчат, кзэаяе*ко в!д м!сня пропивания, не oct сгатег' оэнакя доспгали де^Ы!точно! /зр!лоТ/ стад!Т розвитку, то сп!вппдае э датмк turar авто-р!в /Веренич Г.И., Наладим Г.А., 1974; Кардашенко В,Н. а соавт., 1987/.

Hanf доел!дтешя св'дчоть, шо у ы!ськ*х учениц менархе з"являчться ран!ие де$!н!тивного оформления птар;штптх статешгх ознак - в 12 роч!в 8 м!сяи!в, у с!льських - в 13 рок!» 4 м!-сяп!, на фон! виражного оформпення вторинних статевих оокач. В.ка-заве уягодкуеться з даними обстежень д!ачаток Харкова /ЛевенецьС.О. t cnfBflBT., 1979/ t КиТвсько? облает! /Нковенко Г.Й., 1974/.

Таким чином, статевий ! ЛИзичний розвиточ обсте*ених м!ських ! с!яьських яколяр1п Прикарпаття, незважаичи на деяк! особлипост! зумоален! комплексом екэо- t ендоген'тх <?а».тор!в середовк'хз, зна-ходяться на достатньо високому р!вн! t в^обрачаить типов! заяо-HOwfpHOCTl росту f розвитку сучагних акселерочаних ровсснкк!в !ншх рег!он1в.

При вианаченн! р!вня б!олог!чного розвитку ксрувалкся роз-витчом зуСноТ системи та стятевого дозр!вання /по прочаах зтории-иих статевих оянак I наступление менархе/. 1ндив1дуальна лт!нка його р!вня встановила високу в!дпов!дн!сть паспортном!' в!ку як i а!ськит, так 1 с1лъськях гаколяр!в. Однак наявна р!зниця в його р!вк! у д!тей яч по per!оку пр<мивяння, так ! по окрвгтох а!кових тер!одах. Так, в!дпоа!дн!сть б!олог!чного в!яу паспортному вставлена у 85,8t м!ських хлопчик!в 1 85,9*! д!вчят; виперадження паспортного в!ку у 5,3< ! 4,8* в!дпоз!дяо ! в!дстанан:т в!д ньо-. го у 8,9 ! 9,3*. Поряд з оим, с!льських школяр!в з середн!ми тем-ia«m розвитку достов!рно ментге, н!ж м!ських /72,03 хлопчик!в i ^7,0* д!вчат/ 1 достов!рно б!льше з випередхенням паспортного в!-

ку /9,35 ! 10,1*/ I в!дставанням в!д нього /18,7? 1 12,9"?/ пороняно з м!ськими учнями, шо узгоджуеться з даними Л.А.Мосто-воТ /1984/. Вказане позитивно характериауе б!олог!чний розвиток м!ських тколяр!в. Встановлено також, шо в трупах школяр!в край-н!х вар!ант!в !з спов!льненими темпами розвитку ре-еструеться менше, н!ж з прискореними, шо в!дпов!дав структур! р1вня-б!оло-г!чного розвитку сучасних д1тей! п!дл!тк!в та узгоджуеться з даними Э.Д.Ушенко, Н.АЛвановОт /1982/ 1 не узгоджуеться з ви-сновками Н.В.Нагорнот /1982/. Анал!з р!вня б!олог!чного розвитку за в!ковими пер!одами показав перевагу крайн!х вар!ант!в з прискореними темпами розвитку в молодшому нгк(льному пер!од1, при наявност! внутр!групового розшарування його в середньому шк!ль-ному пер {од! /П-13 рок!в у м!ських ! 11-14 - у с!льських учн!в/. Можливо, перебудова орган!змУ, пов"язана 1з статевим дозр!ванням, викликае розлади б1олог!чного стереотипу ! приводить до зб!льшен-ня к!лькост! д1тей з крайн!ми вар!антами розвитку.

Встановлена неоднор!дн!сть розвитку д!тей по р!вн,о б!олог!ч-ного розвитку за статтю. Так, у хлопчик!в част!ше виявляють спо-в!льнен1 його вар!анти, у д!вчат - прискорен!.

В старшому шк!льному, пер!од! нер!вном!рн!сть б1олог!чноло розвитку пом!тно зменщуеться. Зростае к!льк!сть м!ських 1 с! ль-ських хлопчич!в ! д!вчат /в!дпов!дно 83,9% - 95,ОТ, 80,-94,2<, 68,5< - 82,8*г, 69,50? - 86,4^/ з середн!ми темпами розвитку.

Проведений нами пор!вняльний анал!з виявив б!льш високий р!вень б!олог!чного розвитку по в!дношенн"о до ровесник!в м.До-нецька /Нагорна Н.В., 1982/ ! В!тебськоЧ облает! /Берентптейн Г.1®. и соавт., 1986/. • <

Анал!зупчи в!кову динам!ку морфолог!г "червоно?" кров! уч-,н!в 7-17 рск!в, ми в!дзначили нер!вном!рне зб!льшеиня.*!лькост}

еритроиитИв 1 вм!ету г^оглоб!ну, б!лыя_вирахене у хлопчик!в, шо спИвладае л данями В. Г »Леонова, Ж.Ж.Рапопорта /19д9/,1 М>Ыс.

а1. /1986/. Виявтгено також, до вказанИ змИня бИльпг виражен! у м!ських дИтей /Р-е 0,05/. Звертае на себе увагу зниження серед-ньоТ кИлькост! еритропитИв И вм!ету гемоглобину у 0-рИчних хлоп-чикИв И дИвчат, в 11-13 рокИв - у дИвчат I в И-14 - у хлопчик!в. Чотливо дакий йакт мот*яа пояснит" несприятлизим переб!гом адапта-' и?Иного пер!оду в зв"язку з початком Интенсивного навчання в школ! /&цанова ЛД., 1990;1.Яи&Ки1 Л»1,197а/, змИноч режиму дня 1 харчування, а тачоч ч початком пубертатного пер!оду. РИвень гемоглобину знову збИльгоусться з 14 рокИв у дИвчат И з 15 - у хлопчи«-. кИв, при чому до 17 рокИв у хтопчикИв встановлено виший рИвень вмИсту гемоглобину, нИх у дИвчат /Р-= 0,05/.

На вИдмИну вИд кИлькостИ еритроцитИв I чмИсту гемоглобину, середнИ значения кольорового по-<азнича в бИльшостИ вИково-стате-вих труп дИтей Истотно не яИдрИзнялись /Р» 0,2/. В той же час рИзнипя в коливаннИ середнИх величии Ш0Б в трупах дИтей була до-стовИрнот /Р 0,05/.

Вг'вченнч мор^опогИчного ссчаду "бИлоУ" кров! показало, ао т?ИлькИсть лейкогштИв в яалетностИ вИд вИку змИнивалась, але при иьому• виратсеноТ тенденпГт до лей^опенИТ /?=- 0,5/ нами, як И Ин-шми дослИдНиками /Силла Р.В., Теосте Ч.Э., 1985; Романова А.М., 1935; Осин А.Я., 1988/ не бую зстаночпено.

До Ю-рИчного яИчу не пиявлено достовИрноТ рИзницИ в лейко-ивтарнИй ^ор»/улИ д!тей мИсьчих И сИльських регИонИв, у 8-9 рокИв у них наявне зни-»еннч «ИлькостИ сегментоядерних нейтрофИлИв, а з 11-ти - у'мИських И сИльяьких дИвчат И э 12-ти - у мИсьчих хлоп-чихИв епоптер!гаеться вира-чена тенденпИя до збИльшення кИлькост! нейтро^И ч!в порИвияно Из сИльськ'ими при одночасному эменшеннИ кИлькостИ лИ м'ИклгитИч. ПодИбна схильн!сть до лИмЬонитопенИК в пу-

бертатному пер!од! в!дм!чалась також Г.ЬЯковенко /1974/ I запе-речувалась В.П.Ченушео /1974/.

Вм!ст паличкоядерних нейтро<Мл!8, як t моноцит!в у в1к0в0-статевих трупах статастично не зы!нювався, при зб!льшенн! к!лько-ст! еозинофШв до 5-8*, шо перевищув ор!ентовн! норматива A.S.fypn, Н.П.Шабалова /1970/ I в!дпов!дас даним Л.С.ЯковлевоТ i оп!вавт. /1934/.

Иопуляц!йна характеристика морфолог1чного складу в перифе-ричн!й кров! показала, шо в б!льшост! в!ково-статових груп м1сь-ких шяоляр!в к1льк!сть гемоглоб!ну ! сегментоядерних нейтроф!л!в б!льша, а л!нфоцит!в менша, н!ж у с!лъських. Вказане частково cnfвпадав з результатами Е.Н.ТитовоТ /1932/, яка рахуе, шо вс! пдказники "червокоТ" ! "б!ао1" кров!, кр!м ШОК, у н!ських школя-р!в Birait, н1* у с!льських.

Вивчення розповсвдження анем!чних стан!в серед обстежених в ос!нн!й пер!од школярta дозволило визначити достов!рно меншу /Р-« 0,01/ я!льк!сть переданеи!Т - 11,5* f анемП легкого ступени - 3,141 у м!ських учн!в, Htst у-с!льських /17,7ч; t I0,dt в!дпо» в!дно/. Проведене нами досл!даення п!дтвердило заключения !нших науковц!в про недостатке виявленнп ! проф!лак*ику анем!чних ста-н!в серед школяр!в /Горбатов В.0., 1990/.

Встановлено, шо у м!ських хлопчикiв ! д!вчат к!льк!сть пе-реданем1А 1 анем!й энаходилась на одному pf-вн! /5,6 - 5,9? ! 1,4 - 1,7% в!дпов!дно/. У с!льських д!вчаток виявлена недоотов!р-на пзревяга цих стан!в пор1внян0 !з хлопчиками /9,3-8,4^ i 6,5-4,3< в!дпов!дно/. Отже, виявлена залежн!сть анем!чних стан1в в!д стат! д!тей в шк!льному в tu!, rao в!дпоз1лае даним Т.ИЛ)д!но1 1 сп1вавт. /1991/. Разом з тим, нонствтовано залеяи!сть розповсэд-ження анам!чних стан!в в!д пори року: при первинному обстеженн' у весной» пер!од у м2сьхих учн!в зер?данем!й !. анеи!й було С!ль-

те /Р-« 0,001/, Ht* при повторному обстеженн! в octHHtfl перfод /25,3 - 11,5"? та 7,7 - 3,1t в!дпов1дно/. При иьому, частота перед-анем1й була на одному р!вн! /16,7 - 17,7t в!дпов?дно/, а розпо-всчдження анемН легкого ступеня було б!лыпим /Р* 0,001/ у шко-ляр!в с!льських perloHfs /2С,0 - 10,3t й!дпов<дно/.

Анал!эуючи вказан! показнияи в роэр!з( кожного села, сл!д в!дм1тити, шо найб!льша частота переданемН була у пгколяр!в с.Нижн!в, а анем!У - у *чколяр!в с. Горохолино, шо вимагае негай-них заход!в по оздоровления школяр}в цих рег!он!в.

3 метоя вивчення причин анемГзаиИ учн!ч використовуваяи матерели проведеного нами анкетування 2759 практично здорових ико-ляр!в t спостереження в кятамнез! за 50 учнями !з яниженим вм!с-том гемоглоб!ну. Дэсл!дженням встаноялено наявн{сть зал!эодеф!~ нитних пнем!й у 16 ¿!тей, у 4-х латентний деф!пит зал!за I у 30 реконвал!сиенц!*) деф!нитноТ анем!?. Анал!з анкет t tcropi* хвороби показав б!лыяу частоту г.орушень режиму дня у м!ських околяр{в, в менпМЙ Mtpt режчму харчувяння у с^льських /68,9 - 49,3^ та 36,2 -58,2t в?дпоя}дно /Р-*= 0,005/, Це дае поставу ввяжати обидва факторы важливоч причиной часНтого розповсюдження зал1зодеф!цитних свн!в у сМьських школяр!в пор!вняно з м!ськими.

Пропедене пор!вняння гееатолог^чни-' по<сазник}в встановито ниж-чий BMf«T гег«1глоб1ну I к!льяост1 еритронит>в у школяр1в зах1диих рег1он!в УкрпТии пор!«няно ta однол!тками сх!дних рег!он1в /Смирнова Л,Е. V ооявт., WVf 1 гпдпоИдно (*1.тчу частоту роэповсвд-*ення аал1зоде*!иитних стан!в у nwowptB }нпих областей /Торба-топ В.О., 1990/. Мо*ливо, мае значения дсМпмт важливих м!кроеле-«г-нт'в, мео(5х!лних дл« чор-'ячьного '(рочотворення, встановлений в ня-юиу perfonf Л.П.Рекет'пео'о /196?/, Р.П.Вопосянко /1972/, С.К.Ткчч"нчо /1972/.

Tjwm чином, лос/1л»ени" 5871 чналтчтя и роз' 3475 учн1в 7-

17 рок)в дозволили пперяе вивчити законом!рност! морфологН "чер-воноТ" 1 "б!лоТ" кроп!, визНачити в!ков! нормативн! значения 10 основних гематолог!чних параметр!в, визначити частоту розповсчд-ження анемП ! переданемМ у шчоляр!я м!ських ! с!льських рег!о-н!в Прикарпаття.

Виечення 2759 анкет остального и!кросередовища показало на-явн!сть добрих житлових умов у 58,<И м!ських ! 28,(X с!льських школяра, задов{льних - в!дпов!дао 23? I 46,6*. Зокрема, 75,в€ !з них проживало в окремих квартирах, 31,5я? ■ мали окрему к!мнату. Вста-новлено певний взаемоэа"язок м!ж розм!ром еитловоТ плош!, яка припадав на одного члена с!м"У ! ф!зичним розвитком тяоляр!в.

Встановлено нижчий дох!д на особу в с!яъських родинах пороняно а м!сысими. Кр!м аказаного,с !м"Т ы!ських ! с!льських учн!в в!др!знягсться як по соп(ально^у положенно, так ! Осв1тньому р!в-нч батьк!в, ио не могло не мати вплиоу на р!вень виховення } здоров"»» д!тей, на то вказують роботи !нпгах автор!в /Зковенко Г.И., 1974; Максимова Т.Н., 1991,Тнатешин Н.С., 1992/. Так, у родинах м!ських учн!я пор!вняно !з с!льськими р!дше зустр!чаеться пал1ння титону, эловживання алкогольними напоями батьками, конФл!к;пи в!д-ношення в с!м"Т. Ножливо ними обставинами можна почснити менщу частоту пал!ння тотону ! вживания спиртних напоТв серед м!ських учн1в /18,6 - 21,4< та 28,3 - 34,41! в!дпов!доо, Р-*0,05/.

При в! ченн! режи«у дня ми, як ! !нш! досл!дники /Иедчук И.Н., 1985; А.Ьй^яе^Коуа , 1989/, встановили високе, нвр1вном1р-

не учбова яавантаження в эвиязку в !нтенсивними ! триэалици за-няттями в окал1 ! в позаурочннй час.

Анал!зусп!шност1 показав, ио м!ськ1 школяр! навчаоться на "в!дм!нно" р!дше, а на"добрв " - част!гае, н1ж с!льськ1. В той же чао встановлено, шо и!ськ! учн! витрачаоть на виконання докашньо-го заадання б!льше часу 1 хзияоються за оц!нки б!льае, н!ж с!ль-

ськ1. Plant психовегетативн! дисгярмон1Т /втомлчван!сть, голов-ний б!ль, хрон1чне недосипання, стресов! ситуачН та fnui у м!сь-кнх ткояяр!в визначачтьея част (ив, к (ж у с!льських. Чожлияо пе яумоялено вишнм сумарним учСочим нявантаженням у м!еьких учн(з, особливо в середн!х ! стартах «ласах, а таяо* медостатньоч трива-л!сп н1чного сну та перебувэння на в!дкритоц/ пов!тр1, я!дносно невелико, рухояоч активн!стч пор!вняно fa cfльськими однол!тками. Встановлено такоч, шо в лозаурочний час займачться р1зними видами МзичноТ культури кожний грет!й м!сьчий f кожний п"ятий с!льський учень.

Анал!з oprnHtnaulT харчувяння обстежених школяр!в показав, ШО основня група д!тей ы1ста f селя гарчуеться добре f задов!ль-но /66,6^ 1 ЧЪ,4< в1дпов!днб/. Непадов1льне харчування в!дм1ча-яось переважно в с!м"ях некяал^козаних, р!дше квач^козангх роб1тнич!в ! 1нтел!геняН. Встановлено частоте поручения режиму харчування /янх!д до школи без сн!данку, нерегулярне та nepa'ifo-нальне харчування/ у с!лЬсь*их тколяр!в-, MfcbKt учн? ня в!дм1ну в!д с1лъсьчих в'ддаоть перевягу м"ясннм, мучням t р!зноман!тним стравам, яле еенве н!ж еМьськ! -. солодки.« F молочннм.

Як показали наз>1 спостереченнч, р(зн1 поручения релину дня харяттерн! для Иських отоляр.!э част!ma /68,3V, а ро*иму харчування р!дте /36,2У/ н1ж у с!льських /49,3* t 58,2^ в!дпов!дно, Р —=■ 0,01/, шо сп1ппадач з даними !нш* автор!в /Беннияова S.A., Курбанов Т.Г., 1976/.

Виччення зялзжност! р!вня мор^офунки!онального стану обсте-жених груп школярв{д умов f способу житгя показало, шо найб!лья спричтливо впливае на стан здороя"я та «Цзичний розвиток д!тей д.о-тримаяня рационального режиму дня та харчування. К!.тьк!сть учн1в з гяр».'0н!Ян:<м розяитком при дотриманн! вчазаних умов складдс 76,8*, а три недотриканн! - 43,6*, водночас при активному про-

- го -

веденн! дозв!лля-*а эайнятт! в спортивных секц!ях вона становить ; 63,

Вивчення залежност! розповсчдчення анем!чних стан!в серед д!тей в!д режиму харчування показало, шо школяр! с!л з найб1ль-шою к!льк!стч) анем!Т I переданеыИ в ос!нн!й пар1од харчувались нерегулярно ! нерац!онально.

Узагальнення анкетних даних сои!ального м!кросередовита показало, шо б!льга!сть обстежених школяр!в проживав в добрих ! за-дов!льних матерIальнс-побу то вих умовах. Р!зниця в морфолог!чних ! функц!ональних показниках Ух ф!зичного розвитку визначаеться пе-реважно особливостями соц!ально-демограф!чних умов. Разом з тиы в реиш! навчання 1 побуту виявлен! загальн! недол!ки, в основному за рахунок зб1льтеного суыарного навчального навантаження, шо приводить до скорочення тривалост! н!чного сну, перебування на в!д-критоцу пов!тр! в години дозв!лля, порушення режиму харчування. Встановлен! недол!ки е тако* насл!дком недостатньоТ сан!тарно-освлтньоТ роботи як серед самих учн!в, так ! Чх батьк!в з питань дотримання здорового способу життя, значения с!м"? у сусп!льетв! ! впливу Н на виховання д!тей !.п!дл!тк!в. Отриман! нами результата вивчення режиму дня 1 харчування школяр!в сп!впадаоть э да-ними 1нших автор!в /Бенаикова Е.А., Курбанов Т.Г., .1976; Недель-ко В.П., 1976; Мостовая Л.А., 1984; Назарова О.Г. и соавт.,1992/.

Таким чином, проведена нами комплексна ои!нка <Ыяичного розвитку д!тей дозволила не т!льки встановити високий р1вень морфо-функц!оначъного 1 б1олог!чного розвитяу учн!п 7-17 рои!в ямття -*ятел{в м!ських ! с!льських рег!он!в 1оано-'5ранн!всь«о,( облает!, ал в 1 вивчити умови г.аьчаиня ! побуту та визначити ряд звход!в, неправленгх на покрааення адоров"я эростаичого покол!ння. Але, аважаочи на те, то ф!зччний розвиток пколяр!в запенить в!д унов Ярац! ( г.ойуту, ол!д пояирити серад учя!в та тх батьк!в медчко-

сотйяльн!, сан 1 тарно-просв!тнI заняття,.як! будуть впливати на виконання гИгИенИчних режимИв, впровадження фИзичноУ культури, на що спрямован! наш! дослИдження.

ВИСНОВКИ

1. Проведена комплексне обстеження. 4910 то л яр! в 7-17 рокИв, як1 прохиваять на Прикарпатт{, дозволило встановити, шо м!ськ! ! е!льськ! школяр! в р!зних вИков<?-статевих трупах мачть суттезу рИзнит по окружност! грудно? кл!тки, в деяких в!кових трупах по довжин! 1 мае! т!ла. Перший ! другий перехрест кривих по довжинИ, мае! т!ла I окружности трудно? клИтки у сИльських дИтей настае

на рИк пИзнИгое.

2. БИльшИсть. обстежених м!ських хлопчикИв /77,53/ I дИвчат /78,0*/ мали гармонИЯний морЪсЛункпИональниЙ розвиток, пргИрте-ний И поганий вИдповИдно - 17,13 ! 17,9?; 2,2=* ! 2,0^. Низько-росл!сть ! вИдставання в загальному фИзичному розвитку у хлоп-чикИв рееструвались част1гае /3,2^/ н!.ж у дИвчаток /2,2^./. Най-

б!лыпий процент вИдхилень' по яорФафункц!ональному розвитку у д!п-чат И хлопчик!в спостер!гзвся в 12-13 рок!в.

3. 3!зичНий.'розвйток; агйоЛярИв кИських И с!льських рег!он!в Прикарпаття мае^досить висотЪпоказпики бИологИчного р!вня: в!д-повИднИсть- бИозогИяногЧ) в И ту йаепортному эстановлена у 85, м!ських хлопчик ИЗ И. 85,9*! дИвчат; випередчення паспортного в!ку /акселерацтИ:в/--5,3^'хлоЫикИв. ! 4,8"* дИвчат; в!дставання /ретардант! в/ в!д паспортного в!ку-- 8,9?. хлопчикИэ ! 9,3^ д!вчат. У с!льських хлопчи'Мв ! дИвчат-и! йо^аэники счлйдачть в!дпон!дно 72,ск. г 77,0<; 9,34 И 13,7*; | 12,9%.

4. Вторинн* статей! ознаки йиникають у м!ських ппсоляроч з 9-ти у мИських хлопчик Ив - з 10-ти-рокИв, у сИльських дИвчат И Хлопчик1в - на рИк пИзнИте. У мИських ученииь перш! мекструап!Т .•зиявЛ5Готься рднИше дейИнИтивного огЬорчлення вторинних стятевмх ознак - в 12 рок!в В м!с., н!ж у сИльських - в 13 рок!в 4 м!с., на фон! в'фазного оформления вторинних ататевих ознак.

"5. Досл1дтення формули кров! у в?п! 7-17 рок!в показало бИльпг висок! показники гемоглобину, еритроттиНв ! зменшену к!ль-кИсть л!»Лочит!в у м!ських учнИв, нИж у сИльських. У д!тей мо-лодгсюго /особтево 8-9-р!чного/ ! середнього шкИльного в*чу /II— 14 рок!в/ вИдзначачться вИдхилення показнияИв гемограми.

6. У д(те1 ! пИдл!тк!ч 1-П групи эдоровия, 7-17 рок'в вияв-лено лосточгрно меншу к!льк!йть переданемИй И янемИЯ легко'/ сту-

пен} важкостf у м!ських учиIп /II,! 3,1< в!дпов}дно/, Ht* у с!льських /17,7* t 10,8? п!д<юе!дно/.

7. Днал!я даних ооц!ального'м!кросередовиша показав, то б!льш!сть мИських /81,4*/ t с!льських /74,©V учн!в мали добр} ! задов!льн! матер!ально-побутов! умови. Р!зн} порушення режиму дня серед м!ських школяр{в мали MÎcue част!<пе /68,3*/, а режиму харчування р}дше /35,2</, н!ж у с!льських /49,3 t 58,в!дпов}дно,'

РЕКОМЕНДАЦП ДЛЯ ПРАКТИКИ

1. Оц!нку ф!зичного розвитку. гаколяр! в необх}дно проводите комплексно, з урахузанням р}вня б!олог!чного розвитку, морфофунк-tit опально го стану, умов с!мейного поГ, ту ! навчаннч.

2. Для оц!мки р!вня б!олог!чно! зр}лост! 1 гармон!йност! розвитку школяр!в нами запроваджен! середньов!ков! норматив» б!олог!-чного в!ку, опубл}кован! ои!нков! таблиц! /шкали регрес!Т по росту/, в ячих подана схема ои!нки Ф!зччного розвитку.

3. Вичористання рег!ональних оц!нкових таблииь Ф!зичного ! б!олог!чного розвитку дозволить комплексно 1 об"ективно оц!нити стан здоров"я кожноТ дитини эокрема ! колективу в ц1лоцу.

4. Зироблен! нормативы в!ково? морфолог!? кров! можуть бути використан! при проведены! л!кувалЬно-проф!лактичних .заход!в серед м!ських 1 с!льських школяр!в 7-17 рок!в.

5. Враховуччи розповсчдження анем!ï t переданем»! серед практично здорових м!ських ! с!льських. школяр!в необх!дно проводит« проф!лактику, своечасне виявлення ! л!кування анем!чних стан!в.

6. В!дхилення тИд середнього в!ку менархе у м!ських ! с 1ль-ських ученяць - в1дсутн}сть YY до 15-16 рок!в повинно насторожу-вати л!кар!в.

7. Ранне прор!зування пост!йних зуб!в у д!тей шк!льного в!ку потребуе ретельного спостереження та лроф!лактики кар!есу.

8. Л!ча!дац!я або частчове послабления встановлених порушень режиму дня ! харчування д!тей, посилення сан!т8рно-осз!тньоТ ро-боти серед учн!в 1 Yx батьк!в по вихованнч здорового способу жит-тя повинно привести до покрашення показник!в здоров"я школяр!».

СПИСОК P0BIT, 0ПУБЛ1К0ВАНИХ ПО ТОН ЛИСЕРТАЦП -

1. Статезий роззиток школ<ф!в УкраТноькоТ PCP, зах!дного рег!ону // Пед!атр!я, акушерства ! г!неколог!я. -1988. 3. С. 3C-3I. /Сп!вавт. Р.П.Водосянко, В.П.Нед!льчо/..

2. Ф1ричн!'й розвиток школяр!в зах!дного рег!ону УкраТнськоТ PCP // Пед!етр!я, акушерство ! ИнеколоПя. -1988. -» 2. -С.24-26.

/CntfiasT. Р.П.Волосянко, В.П.Неделько/. •

3. ^ичт-ческое рачпигие пГкочъникОв .западного региона Украинм// Гигиена и санитария. -1989. -» II. -С.93-94. /Соавт. Р.П.Волосян-чо, В.П.Недечъко/.

4. Основное показатели морФоЪунчш'онального развития школьников Прмкпрпатья /Ивано-Франковск/ // Педиатрия. -1939. -.Я 9. С. 109. /Соапт. Р.П.Волосянко, В.П.Неделько/.

5. Обгрунтування pea6fл!тац!йних комплекс!п у с!льських д!-тей Прикарпаття з врахуванням pt вня 61ологЧчного розвитку // Ре-аб!л!тац{я в педТатрН: MaTeptaw Пленуму Укра¥нського товарист-ва дитччих л!кар1п. -НиТв; Терноп^ль, 1995. -С.27.

6. Комппексная оценка состояния здоровья школьников западного региона УССР // Материал».' сб.: Охрана здоровья детей и подростков. -Киев, 1989. -Вкп.20, с.ИЗ-116. /Соавт. Р.П.Золосянко, В.П.Неделько/.

7. Гемогррм>/а здоровье школьников в связи с физическим и половым развитием в условиях яапядного региона УССР /г.Ивано-Фран-ковск/. Р/коп.деп. ВИНИТИ * 1487-1338, 24.02.1988. -9с. /Соавт. Р.П.Волосянко, В.П.Неделько/.

8. Вопроса диспансеризации детей с преданемнчесними и анемическими состояниями '/Тез.докл.респ.науч.конй.: "Актуальные вопроса профилактики и д^сп'ансерипации детей различна возрастных групп". -Тернополь, 1935. -С.44.

9. Р}вень 6fojiorfvHoro роэяитку у1ських пколяр!в 7-17 рок1в Прчкарпаттч /иЛязно-франкfecbic/ // Пед1атр?я, акулерство 1 rt-некологТя. -1995. -Т б. -С.23-24.

Голотрк А.И. комплексная характеристика физического развития городских И сельских гскочьниноп Прикарпатья. На правах рукописи. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14,01.10 - педиатрия. Институт педиатрии, окушерстза и гинекологии АМН Украток. -Киев, 1996.

Проведено комплексное исследование школьников Прикарпатья, эпределет1 яоярастно-половуе особенности их физического развития Люрфофункиионального, биологического/. С целые изучения адаптации организма к услозиям внешней среда» исследованы возрастное особенности морфологии крови и распространенность преданемий и »немий среди яиольн'.'тон Прикарпатья, особенности их социально- ' гигиенического состояния.

' Golotyuk A.I. Complex charscturiatioe of physical development of urban and rural sohool children in Precarpathian land. A manuscript, Thesis for a euientifio degree of master of medicine in .speciality 14.01.10 - pediatries. Institute of Pediatrics, Obstetrics sad'Gynecology of Ukraine AM3 - Kyir, 1996.

Complex investigation of school children of Precarpathian land has Ъееп carried out, age end sex peculiarities of their physical ( morphofunctional, biological ) development bave Ъееп determined. With the aim to study adaptation of the organism to environmental conditions age characteristics of blood morphology and spread of preanemias and anemias among school children of Precarpathla, peculiarities of their social-hygienic status have Ъееп investigated

. Клячов! слова: школяр!; Прикарпаття; ф!зичний 1 статевий розвиток б!олог!чний р!вень; кл!тинк кров!; анем!я; соц!альне серздовише.

Зам. 187 тар. 100 Шдлисано до друку 17.04.19Э6р. формат напору 60x84 I/I6, об''си 1,0 д.арк., Л1К