Автореферат и диссертация по медицине (14.01.02) на тему:Клинико-патогенетические особенности развития заболеваний печени у горнорабочих глубоких угольных шахт Донбасса и пути их профилактики

ЛУГАНСЬКИИ ДЕРЖАВИНЕ МЕДИЧНИИ УНШЕРСИТЕТ

Н1ШКУМАИ ОЛЬГА 1ВАН1ВНА

УДК 616.36: 615.322: 622.012. 2-057. 2

КЛ1Н1КО-ПАТОГЕНЕТИЧШ ОСОБЛИВОСТ1

РОЗВИТКУ ЗАХВОРЮВАНЬ ПЕЧ1НКИ У Г1РНИК1В ГЛИБОКИХ ВУПЛЬНИХ ШАХТ ДОНБАСУI ШЛЯХИ 1ХНЬО! ПРО Ф1ЛАКТИКИ

14.01. 02 - внутр1шн1 хвороби

Автореферат дисертацн на здобуття наукового ступени кандидата медичних наук

Лугансыс -1999 р.

Дисергащоо е рукопис

Робота внконана в Луганському державному медичному ушверситет!

Науковий керхвник: доктор медачних наук,

заслужений даяч науки 1 техшки Укра1ни професор ПЛОТКШ Володимир Якович Лугансысий державний медичний ушверситет, завщуючий кафедрою терапп факультета шслядипломно! освгги

Офщпин опоненти: доктор медичних наук, професор

ХАРЧЕНКО Нагапш Вячеслав1вна Кшвсыса медична акадетя шслядипломно"! освпи 1м. П.Л. Шутка, зав. кафедрою гастро-ентерологп I Д1етотерапи

доктор медичних наук, професор ПУТШЦЕВ Володимир Гнатович

Лугансысий державний медичний ушверситет, заввдуючий кафедрою госттальног терагщ №2

Провцща усганова: Нацюнальний медичний ушверситет ¡м.О.О.Богомольца МОЗ Укра'ши, кафедра госштальног тсрали №2

Захист вадбудеться " 20 " ц^р 1999 р. о_годит

на засвдант спец1ал1зовано1 вчеши ради ЬС.29.600.01 при Луганському державному медичному ушверситеп МОЗ УкраУни (348045, м. Луганськ, кв.50-р1ччя Оборони Луганська, 1. Телефон: 54-85-57).

3 дксертащао можна ознакомится у науковш б^блмтещ Луганського державного медичного ушверситету (348045, м. Луганськ, кв.50-р1ччя Оборони Луганська, 1).

Автореферат розкжший ¿а-е/ы>СС/р 1999 р.

Вчений секретар спещалцоваиоГ ради доктор медичних наук, професор_

В.1. Колом1ець

ЗАГАЛЫ1А ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальтсть проблсми Вплив на организм прниюв комплексу шкщливих фактор ¡к виробництва: важкий (|нзичний труд, нагр1ваючий шкроюимат, запилешпсть повпря, штенсивний шум, в1бращя, тдвшцений барометричний тиск, вплив им^чних речовин, гшокйя та пщвшцення рад1ацшного фону визивають зиши у функщонуватп раду систем та ор-гашв з послщуючим розвитком в них патологтчнпх змщ. Зцим повязано 'ioi льпгсння захворюваносп шахтар! е i зниження тривалосп життя. В за-гальшй структур! захворюваносп значну групу займають хвороби псчшки та жовчовивщних шлях!в. Поряд з хрошчними в1русними гепатитами значну роль грають захворювання псчшки змшгаген етшлогп (О.Я.Бабак, 1998; Н.В.Харченко, 1996, 1998). Проте у зв'зку з там, що вказаш захворювання не являються профеайними, вивченшо фактор! в, яш сприяють ix розвитку, а також розробщ профшактичних заходов, придшяегься недос-татньо уваги.

Завдяки цьому шляхи зниження захворюваносп та змщнення здоров'я maxTapiß е важливим завданням, яке стать перед медичною наукою Дон-басу.

Важкий ф1зичний труд в умовах нагр1ваючого мшроюпмату глибоких вупльних шахт може призводиги до розвитку острого та хрошчного пе-perpiey робшшюв (В.Я.Плотюн, Ю.Г.Бурмак, 1996; Г.С.Передерш, 1996), зросту числа р1зних захворювань внутршпйх оргашв (В.М Валушна i cnißaBT., 1996; Г.П.Кобець 1992) i, в тому чиоп, захворювань псчшки (A.B.Кальянов, 1993;; A.A. 4ipriH, А.Р. Окороков, 1994 ).

Встановлено, що печшка с найбшып чутливою до впливу нагр1ва-ючого мкроюпмату (Т.В.Павлова, 1995) та х1\пчних речовин (В.М.Фролов i cnißaBT., 1994), вага яких посплю еться при посднанш з виконанням важ-ких роб1т, гадвищетш барометричним тиском та шшими факторами подземного серсдовища. При цьому вщзначено, що при ncpcrpisaimi вини-кають функцюнальш (Т. К.Семетшсова i сшвавт., 1992) та структурш зм1ни печшки (В.Г. Передерш i сшвавт., 1993).

Важлива роль у naToreHe3i ряду захворювань возводиться 1муно-лоп1ппй недостатносп (В.М. Фролов i сшвавт., 1993). Порад з цим ¡.мунна недостатшстъ може виникати у прниюв глибоког вупльно{ шахти при вшпш пшдливих факгор1в шдземного середовища (ЮЛ. Кундаев i сшвавт., 1993; С.Турищев, 1997; Е.Ф. Чернушенко, 1992).

Слщ пщкреслити, що в останш роки практично вщсутш роботи, яю присвячеш мехашзмам розвитку i м v н оде ф i цит н о го стану шахтар1в. Серед регулюючих фак'( ор i в ¡муштету важливе мкце займае гормон тимусу а,-тимозин (A.A. Яршш, I M. Беляков, 1996 ).

Необхщно ввдмггити. що до ванця не виршеш патогенетичш особли-Bocrri теплового попгкодження печшки.

Виявлення paHHix порушень структурного та функцюнального сталу иечшки та вивчення факгор1в, яы сприяють ix розвитку, може дозволити розробиги методи раНньог профшактики, шкування та реабштацп захво-рювань печшки у прншав.

Проте poöiT, присвячених комплексному дослщженню раншх порушень функцюнального стану иечшки, механизмам пошкоджуючого впливу neperpiBy на ¡мунну систему, ям включають вивчення гормону тимусу at-тимозину, у практично здорових шдземних пришив та хворих на хрошчний гепатит глнбоких вупльних шахт, в доступшй .liTepaiypi не знайдено.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами i темами Дане достижения проводилось в плаш наукових робп Лугансысого державного медичного ушверситету, на кафедр i внутршпйх хвороб факуш>тету гаслядипломно! оевгги i с фрагментом НДР «Вивчити захворюваншеть прншав глибоких вупльних шахт гшертошчною хворобою, ¡шем1чного хворобою ссрця, хворобами шгрок, печшки i сечовивщних шляив та роз-робити л1кувально-проф1лакгичш та реабштацшш м1роприсмства» (№ державно! реестрацп - №01890069866).

Метою дослцркення було виявлення раншх клгш ко-лабораторних крнгерпв та вивчення окремих мехашзм1в розвитку захворювань печшки у прннив глкбоко1 вупльноС шахти та розробка засоба ix профилактики.

Для досягнення поставлено! мети необх1дно було виршшти слщукга завдашш:

1. Вивчити захворювашеть оргашв геиатобшаржй системи у прншав глибоко! Byrüibiioi шахти.

2. Вивчити фушацональшш стан печ1нки прншав на основ1 доелвджешш бюх1м1чних показниюв залежно вад важкосп виконуючих poSir, bi'kv та сталу роботи в пщземних умовах.

3. Вивчити стан 1муиного статусу у шдземних прниив глибоких вупльних шахт, з'ясувати наявтсть змш залежно в1д важкосп виконую-чих робп , в1ку та стажу роботи в шдземних умовах.

4. Встановнти змшу концеитраци гормону тимусу а^тимозииу, вплив на кого р1вснь важкоси виконуючих робгг, В1ку та стажу роботи в пщземних умовах та встановити його взаеиозв'язок з основними параметрами ¡мунограми.

5. Визначнтн роль иагр1ваючого мкроклшату в розвитку морфо-лопчних змш та иорушень функцшнального стану печшки (юйшко-експериментальне достдження).

6. Розробити та провесги апробацию метода раннъог профшактики за-хворювань печппш у пщземних прниюв глибожн вупльнсн шахти.

Наукова новизна роботи Вперше виявлеш порушення функцц печшки прниив, ям виражаються у зниженш зм1сту альбушшв в сиро-ватщ кров1, особливо значщ у молодих прниив та шахтар1в з тдземним стажем до 5 роюв; вадносгам шдвшценням р1вней трансамшаз, р1вня холестерину та р-лтопротевдв у спроватщ кров1, переважно у робтшив ос-новних професш, виконуючнх важм роботи в неспргошшвих умовах прних виробок.

Вперше виявлено значне зниження рхвнго гормону тимусу а,-тимозину у пртшв глибоких вупльних шахт.

Вперше встановлено, що у прниив гормон тимусу агтимозин прий-мае участь у регуляци ¿мунного статусу.

Встановлений кореляцшний зв'язок а1-химозину з осиовними параметрами 1мунограми пгахтар1в.

Розроблений та апробований новий метод профилактики захворювань пeчiнки у прниюв.

Практична значувдсть отркманих результат:.", Результати дослвдження дають можлив1сть широко використовувати у практичшй робой л1кувалъних заклада корсицю ¡муниого статусу та р1вню гормону тимуса а! -тимозина для профилактики захворювань печппщ у шдземних прниюв глибоко! вупльног шахти.

Одержат дат ч1псо вказують на необхщтсть введения зазначених функцюиальних показниюв печшки в обов'язковий псрелж дослщжень при проведеиш перюдичних профшактичних оглядав у робгтнюив основ-них професш глибоког вупльно'С шахти.

Проводити щоргап дослщження у ослб. В1днссених до груп ризику, стану шунно1 системи та р1вню гормона и-, -тимозина для виявленкя ¡мунодефщитного становища з метою свосчасног корекцп.

Оснопш результата проведених доашджень впроваджеш в пракгичну роботу Лугансьт обласжл клшчног Л1карш, медико-саштарних часпш М1ст Первомайська, Вахрушево, Алчевська, Свсрдловкита Ровеньки.

Одержат даш використовуються в лекцшному кура для студешлв, Л1кар1в-штертв та л1кар1в-слухач!в факультету тслядилломно'г освгги Лу-танського державного медичного ушверситету, кафедрах внутршшх хвороб Донецького державного медичного ушверситету, Украшсько1 медич-но1 стомаголопчно! академп (Полтава).

Особистий виесок здобувача Диссргантом самостийно проводився огляд прниив та анатз медично1 документацн з метою гидбору контингенту дтя поглибленого дослдасення, заб1р кров1 та зазначення р1вню ссг тимозину. Автор приймав участь в проведенш морфолопчного, шунолопчного та бюхчм1чного дослцркень, самоспйно був проведений аналЬ одержаних результат по комп'ютернш нрогралп, яку вш самоспйно адаптував для проведения дано1 роботи. Здобувачем самостийно проведений виб1р препарату для корекцп виявлених змш та розроблена схема йога застосування.

Алробащя роботи Maтepiaли дисертацп доповщались на рес-публканськш науково-практичшй конференцн «Досягнення та не-вир1ше1«н питания гастроснтерологн» (Харив. 1998), I национальному конгреа Украши з ¿мунологп, алергологи та ¡мунореабштацп (Алушта, Крим, 1998), Х1Уз'1зд1 терапевпс Украши (Кигв, 1998).

Структура та обсяг дисертацп Дисертацш викладена на 148 стор1нках, вкпючаючи встул, огляд л!тсратури, чотири глави власних дослщжень, обтоворення, висновки, список використованих джерел та пропозицш. Дисертащя шстить 13 таблиць та 32 малюнка. Список викори-станих джерел складае 154 впчизняних 1 42 шоземних л1тературних поси-лань.

Пу(шкацГ£ За матер1алами дисертацп онуолжовано 14 робгг, в тому числ1 7 статей в фахових виданнях 1 2 особистих стат. Оформлет та от-римаш засвщчення на 3 ращоналтторсью пропозици. Запропонований зааб профшактики 1мунодеф1 цитного стану у прнигав глибоких вупльних шахт (Патент Украши N"»21063 Ав1д 04.11.97 р.).

ОСНОВНИЙ 3MICT

Матсрпсш i методи доомдження На шахп «Никанор» ДХК «Луганськвуплля» було проведено комплексне Д0СЛ1Дження 850 гурнийв, з них вйпбрано 77 практично здорових шдземних робочих. 3 них робпгаш! «основних» шахтарсъких професш (ГРОЗ, проходчики), виконуючи важга роботи в найбшьш несприятливих умовах пщземного м1крокл1мату, склшги 34 чоловша.

У Bcix робтнгав .було проведено дослщження öi.nipyoiny, загального бшку, альбулпшв, глобулгав, холестерину, р-лшопротедав, таголовог дроби, аланшово'г ашнотрансферази (АлА'Г) та acnaparmoBoi амшотрансфе-рази (АсАТ) у плазли кров1 за загалыюирийнятнми методиками (В.Г.Пе-редерш, IO.I. Хмелевськой, 1993), При ана.-ini одержаних показнийв об-числювався коефкиент де Ртсу (АсАТ/АлАТ) (С.Д. Подимова, 199В).

Для визначення вплтту роботи пргогав в шдземних умовах на вив-чае.\п показники робтшки були розд1леш на групп: I - yci обстеженш ripmnci (77 чол.). 3 них особи, що виконують важку ф1зичну роботу в найбшьш несприятливих умовах шдземних виробок склали 34 чол. i були в]днесен1 до II групи; III груга - особи, що виконують роботи ссредш,о'( важкосп в шдземних умовах (43 чол.). Контрольну групу склали 20 чо-ловш.

Для встановлення впливу вшу та стажу роботи в шдземних умовах на вивчае.\н показники yci обстежеш були роздшенш за bikom на тай групи : 20-30 ройв (13 чол.); 31-40 роив (39 чол.); 41-50 роив (14 чол.) та 51-60 ройв (11 чол.); та за стажем: до 5 рою в (б чол.); 5-10 роив (17 чол.); 11-15 роив (25 чол.); 16-20 ройв (13 чол.), 21-25 ройв (16 чол.).

При дослщженш клггишкн та гуморальное ланок ¡муштету прнийв зазначався 3Micr л1мфощтв (Л) в иерефер1чшй кров1 (Воуит А., 1986). Зазначення Т-.-пмфощтв, субпопуляцш T-xe.incpiB / ¡ндуктор1В та Т-cynpecopie /KuiepiB, натуральних йлер1в, В-.шмфоттпв засгосувалося з використанням панел! моноклональних антипл CD3, CD4, CD8, CD22 (Orho Diagnostic Systems Inc., США) (B.M.Фролов i сшвавт., 1989). Обтчували реакцио в KaMipi Горяева шд евпловим MiKpocKonoM. 1муноглобулпш сироватки Kposi класов А, М, G зазначали методом рад1-альног ¿муноддфузп (Mancini G., 1965). Зазначення р1вню Ц1К проводилися методом Лаур! з посладуючим перелшом в доелдакуешй сироватщ; результат виражали в умовних одиющях (Haskova V., 1977).

Визначення ш1сту в сироватщ кров1 ai-тимозина застосувалося радш1мунолопчним методом в лабораторп ¿мунобютехнологп НД1 техно-

лога кровозалинювачей та гормоналышх препарате, м. Москва (зав. лабо-paTOpiao к.б.н. Г.М.Хосщ).

Для вивчення впливу тепла на структуру печ1 нки було здшснено ек-спериментальнс дослтдження 75 бших пацюыв, яких розлпшували в теп-довш камер1 з температурою повиря 45 С та вщносною волопспо 65%. Контрольну трупу склали 10 штактних тварин.

Yci тваркни ро^пщувались в камер1 одномоментно та забивалися у часов! точки, шдповцщо стад1ям: рухового збудження (РЗ), теплового удару (ТУ) та юицево1 стади теплового удару - агонд (Аг), що спосгерц-алося через 2 години 25±5 хвил., 3 години 25±5 хвил. та 4 годани 25±5 хвил. в1д початку експерименту вщповщно. Kpivi однократного neperpiey проводи-лося хрошчне перегр1вання тварин до стадо РЗ щодешго протягом 7 дшв.

Для морфолопчного дослщження тварин забивали шляхом декаштаци на фош еффного наркозу. Тканину ne4iHKH тдцавали елекгронно-мшроскотчному, слектроннопстох1м1чному дослщженню (JEM - 7А, Япошя) та свггловш мшроскопп. Кшьюсна морфометр1я застосовувалася задопомогою cîtkh Г.Г.Автандшова.

Харчовий бьчковий вгтаншно-мшеральний додаток "Струлша" прий-мався 20 робтшками по !Л ч.л. (1-1.25 г) три рази на день протягом 7-10 дшв (сертиф!кат: № 72 - ЦТС - 2376 ввд 22.05.97 р; нормативна документащя: ТУ 9284-001-40301533-97).

Одержан! даш оброблювались за допомогою епещального пакету прикладних програм на ЕОМ IBM РС-486 AT, складених на mobî Foxpro. При цьому зазначались ссредж величии, ïx помилка, критерш дос-TOBipHOCTi за допомогою t-Стьюдента та коефщенгу кореляцп г.

Результат« дослщжень та Гх об говорения Захворювашсть хворобами псчшки та жовчовивцщих шлях!в на шахт1 «Никанор» падвищувалася з 1993 по 1996 piK. До того ж, у 1996 рощ вадбулося найбшыне зб1льшення показниив: в випадках на 1,3 (92,8%; im-енсивний показник захворюваност! - i.n. на 1000 робплпшв) та в днях непрацездатносп на 38,2 (100,3%) при цьому, захворювашсть склада 34 випадка та 948 дшв тимчасово! втрати працездатносп, та була самою високою в вугшь-ноздобуваючш галуз! Укра'ши, та майже вдв1ч1 перебшьшувала серсдои показники в Лугансьий область

Шсля комплексного профшактичкого огляду 850 прниив ятя щс£ ро-боти були вадбрат 77 практично здорових шахтарт.

Результата ана.теу скарг пришв показали, що найбшьщ розповсюд-женимн серед прниив були: астеновегетатнвний андром (3,2%), диспеп-сич1шй андром (2,9%), скарги на важисть та бол! в правому пщребср' \

(1,8%), бол1 в суглобах (1,2%). При цьому. у 21,5% прниюв за даними ультразвукового досл1дл<ения визначеш рвномаштш зшни (зб|льшсння, деформащя та утолщйшя стшок жовчного «¡хура; присутшсть гшерехо-генно'( взв1С1' та осадку в порожнию жовчного м1хура, збшыиення розм1р1в, дш1)узне збшынення ехогенносп та неоднородное™ пареюйми печшки).

Для уточнения характеру виявлених функцюнальних змш печшки бу-ло здшекено бюхлм1чне дослщження кров) прниюв.

Одержан! показники анал1зувались залежно в1д важкосп роб1т, вп<у та стажу, прниюв: При цьому вегановлено, що загальний бпок- в кров1 прниюв склав 68,69 - 73,0 г/л. При пор1виянш з контрольною групою (74,6±2,8 г/л) у робтшюв II групп, виконуючих важи роботи в найбшып несприятливих апкроюпматачних умовах, встановлено зниження (р<0.05) загального бйтку в кров!. При цьому загальний бьток у шахтар1в П групи був нижче, шж у прниюв III групи (р<0.05). Зм1ст альбумшв у робгшиюв ус1х груп був нижче, шж у контрольнш груш (р<0.05). При цьому найбтш низький ревень альбумин в в кров1 (37,16±1,8%) в1дзначений у робшшйв II групи. Вцщошення альбуиш1в та глобулишв (А/Г) у робтшыв у ах груп знаходашось в меж1 вщ 0,59±0,14 до 0,69±0,11 та було значно нижче показтшв контрольног групи (р<0.05).

Встановлена у шахгар1в гшоальбумшем1я могла бути зв'язана з важ-кою ф131гчното працею в умовах гшертермп, яю визивають велике спожи-ваиия бшку скелегною мускулатурою, або порушенням аль-бу м 1 нсинтезуючо1 функцп печшки.

Р1вень холестерину в сироватщ кров1 у робоч1х I та II груп пе-реб1льшував контролъш показшнш (р<0.05). Змкгг р-лшопротевдв в сироватщ кров1 робочих II групп виявився вище даних контрольно'! групи (р<0.05). ВЦшчеш порушения ллйдного обмшу найбълып виражеш у робочих, що виконують важю роботи в найнеспршгопшших мIкрокл 1 матичних умовах, мабуть, з'являлись наслщком впливу важко! (]Пзично1 пращ. Однак, змши лшщного облпну могли бути вторинними через гщоальбумшемда. Крш того, встановлеш у шахтар1в змши л1шдного обм! ну могли розвитися при поразщ печшки, визважн иерецнванням

Зм1ст АлАТ у робтшюв II групи був достоверно вшце, шж у оаб контрольной групи (р<0.05). Коефпценг де РЫсу (АсАТ/АлАТ) у дих робочих склав 0,77=ь0,12, що було нижче коятролышх показшшв (р<0.05).

Звшцення АлАг, зниження коефщенгу де Ртсу у прниюв, виконуючих важю роботи в найбшьш несприятливих умовах шдземних виробок, може еввдчити на користь цитошзу геиатощтв, який зв'язаний з перегр1вом.

При роздшенш прниыв на вжов1 групи виявилось, що зм1ст загалыю-го бттку був найбшьш низьким (69,31±1,98 г/л ) у прниыв 20-30 рою в. В шеи же BiKOBift rpyni 3mict альбуштв виявився наименьшим та складав 35,77±1,92% та доспшрно вщр1знявся вщ р1вню альбумпнв в Kpoei шах-TapiB 41-50 роив (41,98±1,5%; р<0.05).

Зм1ст холестерину в сироватш Kpoei прниыв збтьшувався з вжом. При цьому мшмальний pieem (4,44±0,37 ммоль/л) вщзначався у молодих робшшюв, а максимальний (6,1±0,2 ммоль/л) - в старший вковш rpyni, з достов1рними вадзнаками Mi® трупами 20-30 та 51-60 роыв (р<0.05). PiBeiib Р-лшолротеццв в сировагщ Kpoei також збшыпувався у прниыв старики BiKOBOi групп у иор1внянш з особами 20-30 роыв (р<0.05). Ршень АсАТ мав найбшьше значения у EiKouiii rpyni 20-30 роыв (0,22±0.05 ммоль/л ч), та знижувався до 0,15±0,02 ммоль/л ч в rpyni 51-60 роыв (р<0.05).

При роздшенш прниыв на групи за стажем встановлено, що утримання загального быку в сироватщ Kpoei було мппмалышм при стаж1 роботи в пщземних умовах до 5 роыв (66Д5±2,1 г/л) та неравном1рно наростав до макамума при cтaжi 21-25 роыв (73,61±2,0 г/л; р<0.05). Утримання атьбумпав було також найменшим у рабочих з стажем до 5 роюв (34,55i2,8) та виявлявся значно нижче показниыв за стажем груп 1620 та 21-25 роыв (р<0.05 в обо\х випадках). А/Г у maxxapiB з стажем до 5 роюв, 5-10 роыв та 11-15 роыв був доспшрно нижче, шж при стаж1 16-20 та 21-25 роыв (р<0.05 у Bcix випадках). 1Д зшни можуть бути зв'язаш ¡з тим, що молода po6o4i ще не адаптувалися до важких умов пращ.

Р1вень [З-лшопротевдв наростав з мппмума при стаж! до 5 роыв (20,4±2,3 од.) до макамума при стаж121-25 роыв (26,1±3,12 од.; р<0.05).

Значения АлАТ знижуватося з 0,22±0,07 ммоль/л ч при стала до 5 роыв, до 0,16±0,027 ммоль/л ч при стаж1 16-20 роыв.

Вщзначене зростання piBmo холестерину та Р-лшопротешв з в ¡ком та збшыденням стажу роботи з'ясуеться з загальнознайомими впсовими змшами лппдного обмшу.

Отже, не можна було виключитп, що получеш дат 6ioxiMi4Horo дослщження мали ¡мунолопчну природу.

При вивчент клтшного та гуморального ланок iMyrareiy встановлено (табл. 1), що у прниыв I групи (yci обстежеш лрники), у пор1внянш з контрольною групою, вадзначалось знижсння ылькосп лейкоднт1в (L) (р<0.05) та л1мфоципв (JI) як в абсолютних, так i в вщносних показниках (р<0.05).

3vuct Т-л1мфощтв (CD3), T-xennepie (CD4) та абсолютна ыльысть Т-cynpecopiB (CD8) також були зниженш у пор1вняшп з контрольною групою (р<0.05). Гмунокорегуючий ¡ндскс (CD4/CD8) у шахтар!в був

значно нижче, »¡ж в контрольна! rpyni (р<0.05). При nopißiüiimi вщносних показниюв 3MÍcry В-;пмфощтпв (CD22) було встановлено ïx збьтьшення у робочих (р<0.05), тод! як при нор^шшнш абсолютних показнийв досто-BipHHX ni дм i н в пор1внялышх групах виявлено не було. Kpiiw того, 3míct IgA, IgG, IgM в Kpoßi iiraxTapiß був знижсний (р<0.05). В той же час р1вснь циркулюючих ÍMyHHiix комплекйв (Ц1К) робився звишеним (р<0.05).

Таблица 1

Вплив сшрулши нагпоказники i\iyиного статусу прнийв (М+т).

Групи Контрольна група Pooíthhkí до лЬ Pooíthhkí теля

Показники (IF=20) кування (п=77) л1кування (п=20)

L, 109/л 7,Ш,2 5,9+0,2* 6,9+0,3

Л, % 30,1+2,0 20,5^1,1* 30,4+1,2

109/л 2,12+0,11 1,21+0,16* 2,10+0,08

CD3, % 78,3+1,6 62,8+0,6* 70+2,1*

10у/л 1,7+0,1 0,76+0,12* 1,47+0,11

CD4, % 48,4+2,1 34,9+0,7* 43+1,8*

109/л 1,03+0,1 0,42+0,1* 0,9+0,08

CD8, % 21,1+1,9 26,6+0,6* 25,8+1,3

109/л 0,45+0,08 0,32+0,07* 0,54+0,05

CD-4 / CD-8 2,29+0,23 1,31+0,07* 1,68+0,12*

CD22, % 13,8±1,1 18,5+0,4* 17,6+1,4

109/л 0,29+0,08 0,22+0,07 0,37+0,04

IgM, г/л 1,3±0Д 1,0+0,05* 1,2+0,05

IgG, г/л 9.5-Щ5 8,058+0,201* 8,08+0,174*

IgA, г/л 2,3+0,1 1,653+0,084* 2,16+0,108

Ц1К, г/л 1.8ШД 2,463+0,064* 1,92+0,080

ai-тимозин, нг/мл 1.201+0.186 0.696+0.07* 0,982+0,1

* - pÍ3Hnyi достовгрт з показникамн контрольно! групп (р<0,05)

При аналш bíkobhx 3míh ¡мунного статусу прнийв було вщзначено, що вщносна йльйсть CD3 зростала з bíkom з мшшума в bíkobüí rpyni 2030 ройв (62,11+1,01%) до максимума в rpyni 51-60 роив (64,85±1,01%). При цьому, достов1рна р1зниця вздзначалась mí ж групами 31-40 та 51-60 ройв (р<0.05).

Абсолютна та вщност величини CD4, CD8, CD4/CD8, CD22 та piBHi IgM, IgG, та IgA доспшрно не змшовались. Проте, 3MÍct Ц1К знижався з

максимума в BiKOBiii rpyni 20-30 роив (2.627±0Д04 г/л) до мш^гуму в 4150 роив (2,375±0,082 г/л; р<0.()5).

При роздшенш ¡uaxTapiis на групп за стажем встановлено, що тдносна к1льк1сгь CD3 зростала з лпшмума при стажа 5-10 роылз (60,44±0,93%) до макамуиу при стаж1 21-25 роюв (65.67±1,07%), з достов1рною р1зницею м1ж стажевою групою з стажем 21-25 ромв та групами до 5 роив та 5-10 роыв (р<0.05 в обох випадках). Кальисть CD4 у ввдносних величинах зростала з побильшенням стаж}', вад 32,4±1,6% при стаяа до 5 роив до 37,17±1,65% при сгаяа 21-25 роыв.(р<0.05). CD8 у вщносяих величинах знижалося в1д 29,4±1,86% при стаж1 до 5 роыв до 24,81±1,2% при стажа 11-15 роьав (р<0.05). 1мунокорегуючий ¡.ндекс був мнпмалышй у робочих з стажем до 5 роив (1,17±0,08), достошрно не зм1нювався з збйьшеншш стажу до 20 роив, пойм збшьшувався i складав при стаж! 21-25 роыв 1,45±0,1, з достов!рними вщмшами з м лапшою групою за стажем (р<0.05).

Pisciib IgA значно звшцувався у шахтар1в з стажем 11-15 роив та 5-10 роив, в поргвнянш з робшшками з мал им стажем (р<0.05). Р1вень Ц1К неравношрно знижувався з зб1льшення гадземного стажу, та у oci6 з стажем 11-15 роив i 21-25 роя в був стагистично достовфно нижче, иж у робочих з стажем до 5 роив (р<0.05 в обвдвах випадках).

Таким чином, у Bcix обстежених прнишв спостср1галося зниження як кштинно'*, так i гуморальной ланки шуштсту, за виключенням Ц1К, млыасгь яких збшыпувалась. Сл1д вщмтгити, що значноЧ залежносп ос-новних показниив клггинного та 1уморального 1муштету вад важкослт ви-конуючих po6iT не було в!д.\пчено.

Одержан! результат збнались з даними дослдасення 1мунного статусу у роботах промислових шдприемств, яьа характеризувались ¡мунодефщитон: Т-лшфо пешею, дисбалансом регуляторних субпопуляцш Т-л1мфощтв, пригшченням продукци антигш, збшыпенням ЦПС та зни-жсння.и aKTitBHOcri макрофагальшн фагоцитарног системи, що в щлому означаться як вторинний ¡муннодефщитний стан (1ДС) по вщкосному гшерсупресорному Bapiamy. При цьому вццшчений 1муннодепресивний вплив ф1зичних навантажень. Достов1рна змша ¡му иного статусу прниыв може б}ти зв'язана з порутпенням рехуляцп клпинного та гуморального 1муштету, в зв'язку з чим було проведено вивчення рол1 гормону тимусу cti-тимозина (aiT), як одного з регулятор1в ¡мунног системи.

При роздаденш робочих залсжгю вщ важкосп виконуючих роб1т встановлено (табл. 2) що р1вень 04 Т у Bcix обстежених прншив був навпъ вдвпп нижче, шжу oci6 контрольно! групи (р<0.05).

Таблиця2

Вплив труда в шдчемних умовах на зхпст аг-тимозину (М±ш)

Групи Показнгасии Котрольга група (п=20) I група (п=77) II група (п=34) III група (п=43)

а,-тимозин, нг/мл 1.201+0.186 0.696+0.07* 0.60+0.08* 0.78+0.13

*- р!зннш доспдарни з показ никам и контрольно"! групи (р<0,05)

Проте, найбшьше зкнження показника ввдм1чалося у робтпшв II групп. При вивчекш впливу вп<у на зшну концентрацп 0]Т виявилось (таблиця 3), що piвeнь о^Т знижувався з вком, при цьому в вкових трупах 31-40 рога в та 41-50 рота в вщшчатася тенденшя до зниження р1внго И|Тв пор1внянш з молодими шахтаря.ми та у ociб 51-60 роюв з\яст с^Т був достовгрно нгокче показника прншив в 20-30 роыв (р<0.05).

Таблиця 3

Вплив В1ку на зм!ст сц-тимозину (М±т)

Вт Показник 20-30 роыв (п=13) 31 -40 роыв (и=39) 41-50 роюв (п=14) 51 -<50 роюв (п=П)

(X] -тимозин, нг/мл 0.865+0.07 0.833+0.16 0.763+0.19 0.597+0.16*

*- риниш достсдарни з показчиками групи 20-30 роюв (р<0.05)

Анал13 впливу промислового стажу на змют а(Т в сироватщ кров1 показав (табл.4), що максимальном зм!ст 0.17 був у робтпшв з стажем до 5 роыв та практично не вщр1знявся В1Д р1вню контрольно! групи. Надал^ зм1ст ^Т неравном1рно знижувався до мпимуму при стажл 21-25 роюв. При цьому р1зниця спостеркалась м'гж трупами шахтар1в з мшмальним стажем 21-25 роыв (р<0.05).

Таким чином, у лрниыв, виконуючих важы роботи в найбьтъш нссприятливих умовах шдземних виробок, ввдзначалось зниження р1вню о.1 -тимозину в сироватщ кровь Прироздалент робочих залежно вщ в1ку та гадземного стажу встановлено знюкення зм1сту гормош у оаб старше 50 роыв та при стаж б1льш 20 роыв. При проведенш корелящйного анал1зу м1ж вивчаемими показникамл в конгролыпй грут статистично достов^рних значень не встановлено. Кореляцшний анализ у I групи

показав, що слД мав пошрну повернуту кореляцшну залежшсть з величиною СО4 (г= -0,502: р<0.05) та шунокорсгуючим шдексом (г=-0,438; р<0.05). При цьому вщлачено ирямий корелящйний зв'язок <Х]Т з СБ8 (1=0,476; р<0.05).

Таблиця 4

Вплив виробничого стажу на зм1ст сц-тимозину (М±т)

Стаж Показ! шк до 5 рокш (п=б) 5-Ю роив (п=17) 11-15 роюв (п=25) 16-20 роюв (п=13) 21-25 роюв (п=16)

а,'1', нг/мл 1.03+0.19 0.68±0.09 0.782±0.2 0.688Ю.21 0.569+0.13*

*- рннтд досгов1рни з показниками групи до 5 роив (р<0.05).

В II груш шахтар1в статистично значущих корелящйних зв'языв не спостершшося.

ВIII груш прнишв виявлеш кореляци ^Т ехздш з такими, як в I груш: полпрна негативна корелящя з С04 (г=-0,792: р<0.05) та СВ4/СБ8 (г=-0,663; р<0.05). Кореляцшна залежшсть М1ж с^Т та значениям ЩК у робптппав III групи на вщмшу вщ I - не вщзначалась.

Отже, у прнимв с^Т мав повернуту залежшсть з Т-хелперами та ¡мунокорегуючим вдексом, та пряму з Т-супресорами та ЦЖ. В той же час, за даними ряду дослщжувач1в, а]Т е речовиною, яка стнмулюе Т-хелпери на фон! лочаткового ослабления ¡муштету. Можливо, зниження Т-хелпер 1в приводить до стимуляцн виробки о^Т. В той же час, звшцення зм1сту Т-супрссор1в, яы можуть гальмувати функцию Т-хелпер1в, приводить до стимуляцц виробки (Х1Т для того, щоб протистояти негативному впливу Т-супресор1в на Т-хелперш клшгаи.

Зазначеш вище змши бшх1м1чних 1 ¡мунолопчних показниюв могли еввдчити не тшьки про функцюнальш, а й про структурш порушення гепа-тоципв.

Для виявленая рол1 одного з найбшьш небезпечних фактор! в гадземного середовшца глибоких вупльних шахт - гострого та хрошчного перегр1ву в розвитку функцюнальних та морфолопчних змш тканини печхнки було здшененно експериментальне доелвдження.

Морфолопчне досл1дження печшки пацюыв показало, що з збътьшенням гривалосп перегр1ву, вщ стада теплового удару (ТУ) до стада агонп (Аг), посилювались змши в печшцг. зростало повнокров1е органу, вщзначалось розширення центральних вен, посилювався даапедез еритроципв через спнку кровоносиих судии, збшыпувалися розм1ри

клшш, нароста ли дистроф^чш змиш в гепатоцитах (I"), з'являлися некрози клшш. KpiM того, гальюсть двуядерних гепатощтв та купферовських кттин зростала, а в стадн Аг значно зменшувалась Знюкалася юлыасть MiTOXomipiii, будова крист в них порушувалась, то ¡идз началось також в шших дослщженнях. KpiM того, в ендоплазматичному peri кулу mi зменшувалась илыисть цистерн та повиьно розташованнх рибосом, але збклыпувалось число лшщних гранул. Наростали явища закуолыю'С дис-трофп. В стадн Аг спостер1галися клшши з повтстю лгированим складом з порушеною плазмолемою та виходом склада клзтнни в пространство Дюе. При електронно-пстох1м1чному дослцркешп вщзначалася поснлена вщ стади до стада дсформашя. везикулявдя га фрагменташя л1зосом, фор-мування з них аутофатосом, а також взаем не зливання та шактиващя. В стад it Аг щ змши переростали в екзоцнгоз склада лпосом та розспокання л1зосомалъно1' гщролази коло лтщних крашпш га \пж органеламн. В той же час, шшими авторами при neperpibi б ¡лих пацкшв було на CBiraBOMy piBHi вщзначено збшыпення актнвност1 кисло'г фосфатази в ycix зонах печшочно! дольки. В АГ вщзначалася зростающа вез1кулящя з розпадом його цистерн на м1кропузщл та продукщей пакет is .шпопротещних часток, взаемодпочих з ."пзосомами та ix екзоцнтоз. Мабуть, руйнування лгюсом та виявлення КФ в щпоплазш клшш та npocropi Дке з'явилось причиною пошкодження Г.

Значне зниження загального бiлкy у пршшв основних професш та р1зке зменшення piemo альбумшгв у maxxapie ycix груп, порушення функцн печшки, морфолопчт змши печшки, виникакга при модетаованш окремих промислових факторов глибоко1 вупльно! шахти, яы виражеш ухиленням ¡мунного статусу та регулюючого гормону ai-тимозину (який особливо значно проявнвся у робпшшв основних профссш робочих за стажем) вимогашг розробки профшакгичннх та .щкувалышх заход!в. Особливу увагу звертала на себе група молодих роботах та шахтарга з невелиюш виробничим стажем (до 5 роыв), у яких вщзначались найбшып низыа показгпжи загального бшку та альбумшв, CD4 та IgA, а також вщносно'С шлькосп CD8 таЩК.

3 метою корекцн вшце зазначених порушень у прниюв використову-вався бшсовий, вггамшно-мшеральний харчовий додаток «Сшрулша». До складу входить 18 aMiHOKiaTOT, жирт юслоти, мптеральш речовини, а також комплекс BiraMiHiB. Завдяки своему складу «Сшрулша» володае ¿мунокорегуючими та анпоксидантними властивостями, що дозволяе ви-користовувати и з метою корекцн виявлених 3MiH.

При досладженш iMyHHoro статусу у шдземних прниыв глибоко! вугшьжн шахти теля проведеного курсу лису ваши харчовим додатком

«Сшрулша» виявилось (таблиця 1), що 3mîct L га JI в кров1 збътьшувався (р<0.05), та вже не вщрпнявся вщ контрольного pieioo. 3mîct CD3 у uiaxTapis теля Л1кування шдвищився (р<0.05), аде. все ж був достов]рно нижче показншав контрольно! групп в вщносних показниках (р<0.()5). Змгст CD4 в KpoBi у шахтар1в шсля л1кування абшьшувався (р<0.05) як в абсолютних, так i у вщносних величинах. Рпниця в зм1сту CD4 Mi ж групою робочих теля /пкування та контрольною групою у вщносних величинах все ж залишалась (р<0.05). Зм1ст CD8 у вщносних величинах у uiaxTapiB шсля лису ваши мало тенденщю, а в абсолютних - збшыдувалось (р<0.05). При цьому piBeHb CDS у робочих шсля лжування вже не вщрпнявеж В1Д контрольних величин. Вщношення CD4/CD8 у шахтарт шсля .мкування зб!льшувалося (р<0.05), однак, р1знидя з контрольною групою залишалась (р<0.05). Змют CD22 в кров! uiaxTapiB шсля лшування, в порЁвнянш з початковими даними, зростав (р<0.05) в абсолютних показниках, однак не зишювався у вщносних та не р!знився з контрольною групою. 3mîct IgM зб!льшувався у пор!внянш з початковим р!внем (р<0.05), та вже не вадрхзнявся вщ контрольних величин. Р1вень IgG не зм1нювався та залишався нижче контрольних показншав (р<0.05). 3Micr IgA пщвшцувався (р<0.05) га практично не вщпзнявся вщ р!вню контрольной групи. Р1вень Ц1К зменшувався у пор!внянш з початковим 3MÎCT0M (р<0.05) та установлювався на piBiri контрольних показншав.

PiBeHb оцТ збтыпувався шсля Л1кування (р<0.05) та вже не вщлзнявся вщ контрольних показншав.

Таким; чином, у ni даем них прниюв глибоко! вупльно! шахти застосування бшкового, в ¿там i н но -мшер ал ьио го додатку "Сшрулши" впливае практично на yci показники 1мунограми. При цьому, вщзначено як пол!пшення показншав ¡мунограми, так i звищення piBino ai-тимозина. Вщзначеш змши, можливо, зв'язаш з складом сшрулши. Все ж слщ вщзначити, що повног нормал1зацп iMyiraoro статусу не досягалось (нижче контрольних показшшв були CD3, CD4/CD8, IgG), що потребуе подаль-шого досконадення методав проф!лактики та л!кування прниыв глибоко! вупльно!" шахт.

ВИСНОВКИ:

1. Важкий ф1зичний труд в умовах нацМвагочого мпероюпмату глибоко! вупльно! шахти сприяе росту захворюваност! оргашв гепатобшарно! системи у прнишв.

2. Умови робота в глибокш вупльнш шахп приводять до розвитку порушень функцп печшки, яке проявляеться зниженням зм1сту загального

бшку та алъбуминв у сироватш кром. гадвищенням piBHio АлАТ, звшцен-ням рнипо холестерину та Р-лшопротещтв.

3. У пракптчно здорових шдземних прниюв глибоких вугшьних шахт вшзначаегься виражена депреая клитшо'1та гуморальное ланок ¡муштсту з розвитком шуннодеф1 цинга го становища по вщносно гшерсупресорному Bapiamy.

Змши шунного статус}' шдземних прншав глибоко! вупльтен шахти практично не залежать вщ в1ку шахтарш та пов'язаш з стажем в шдземних умовах

4. В розвитку 1ДС у прншав приймае участь гормон ai-тнмозин, який значно знижуеться, в бшыпому cTyneiii, у oci6, яы виконують важи роботи в найбшьш несприятливих умовах ripmix виробок.

5. Гострий та хрошчшш neperpie тварин в ексиерименталыюму дослщженш приводить до розвитку дистроф1чних змш та некроз1в в гепа-тоцитах, найбшьш виражених при хрошчному ncperpiei. Мсхашзм розвитку пошкодження гепатоцхшв зв'язаний з лорушенням роботи лгзосо-мально-вакуолярного апарату клтш, дестабшзацп .таосомалышх мембран та вихщом пдролтшних ферменпв в цитоплазму та за меж! юптин.

6. Групою найбшып тдвержених впливу шкщливих фактор1в глибо-Ko't вугшьно'С шахти е молод! робоч1 (20-30 роив) та особи з невеликим стажем (до 5 роив), у яких спостср1гаються найбшьш низьы показники загального бiлкy та альбумЫв, CD4 та IgA, а також звищення вщносно'1 галькосп CD8 та Ц1К.

7. Споживання харчового бокового, вггамшно-мшерального додатку «Сшрулша» у пщземнпх прншав глибоюн вупльно'( шахти приводить до полшшення показниыв (мунното статусу та рекомендуеться дтя профшактлчного лнсувапшг.

СПИСОК РОБГГ АВТОРА, ЩО ОПУБЛГКОВАН1 ЗА ТЕМОЮ

ДИСЕРТАЦН

1. Нишкумай О.И., Плоткин В .Я, Ребров Б.А, Поведенная Г.П., Строило Н.Г. Влияние экзогенной гипертермии на морфологическую структуру почек и печени // Коксохимический завод и заболевания внутренних органов /под. ред. В.ЯПлоткина/ Луганск, 1998. - С. 116-130.

2. Нишкумай О.И., Плоткин В.Я., Побеленная Т.П., Строило Н.Г. Ге-патобилиарная система // Коксохимический завод и заболевания внутренних органов /под. ред. В.Я.Плоткина/ Луганск, 1998,- С. 169-181.

3. Нишкумай О.И., Плоткин В.Я., Ребров Б.А. Морфологические изменения печени при остром и хроническом перегревании // Украшсъкий медичкий альманах.- 1998,-№3,- С.56-59.

4. Нишкумай О.И., Плоткин В.Я., Ребров Б.А., Никитина И.В. Применение спирулины в целях профилактики острих просгудних заболеваний у шахтеров // В1сник проблем 61 о лаги1 медидини,- 1998.-№24,- С.98-101.

5. Нишкумай О.И., Плоткин В.Я., Ребров Б. А. Влияние острого и хронического перегревания на морфологические изменения печени // Лкарська справа. -1998. -№8. - С.85-88.

6. Нишкумай О.И. Влияние работы в условиях глубокой угольной шахты на содержание «.ртимозина в сыворотке крови горнорабочих // Вюник проблем бюлоги 1 медицини. - 1999. -№6. -С.58-60.

7. Ншкумай 0.1, Плотык Б.Я., Ребров Б.О. Споаб профшактики захвсрювань легешв та верхних дих&льних шгошв // ПАТЕНТ на винахад иА 21063 МКИ А61 К35/80, Бюл.'Промислова власшсгь", 1998, №1.-4 С.

8. Нишкумай О.И., Плоткин В.Я., Ребров Б.А. Изменения морфологической структуры печени при остром и хроническом перегревании // "Акгуальш питания морфологи'" II Нац. конгр. АГЕТ Украши, Луганськ, 16-19 вересня 1998, /Тез. Доп./ С. 203-204.

9. Шшкумай О.1., Ребров Б.О. Змша бюх1м1чних показниив печшки у прнишв глибоких вугшьних шахт Донбасу // XIV зтзд терапевта Украши. Кшв, 1998,-С. 410-413.

10. Нишкумай О.И., Плоткин В.Я., Ребров Б.А. Влияние тяжести труда в подземных условиях на содержание а, -гимозиш в крови // 36. праць 1 нахдонального конгреса Украши з ¡мунологп, алергологп та ¡мунореа-бштаци. Алушта, Крим, 13-15 травня, 1998,- с. 49.

11. Нишкумай О.И., Плоткин В .Я., Ребров Б.А. Коррекция изменений иммунного статуса у подземных горнорабочих глубоких угольных шахг // Шоста всеукрашська нарада з питань полшшцчно1 справи. Зб1рник наукових роб1т. Льв1в, 1997,- С.14-15.

12. Нишкумай О.И., Плоткин В.Я., Ребров Б.А., Поведенная Г.П. Усиление процессов перекисного окисления липидов как фактор риска поражения печени у подземных горнорабочих глубоких угольных шахт // "Медико-бюлогичш проблеми промислового регюну".Сб. науч. Статей. ЛГМУ, 1997,- С. 160-163.

13. Нишкумай О.И., Плоткин В.Я., Ребров Б.А. Изменения морфологической структуры печени при хроническом перегревании И Ма-тер.республшшсысо'С науково-пракгичшл конференцп «Досягнення та не-вир!шеш питания гастроентерологи», Харю в, 1998. - С. 148

АННОТАЦИЯ

Нишкумай О.И. Клшипсо-нгпогенетческие особенности развития заболеваний печени у горнорабочих глубоких угольных шахг Донбасса и пути их профилактики. - Рукопись.

Диссертация на соискание наз'чной степени кандидата медицинских наук.14.01.02 - внутренние болезни,- Луганский государственный медицинский университет МЗ Украины, Луганск, 1999.

У практически здоровых горняков глубокой угольной шахты проведено комплексное изучение ранних нарушений функционального состояния печени, имунного статуса и гормона тимуса о^-тимозина гак факторов ризка заболевания печени.

Тяжелый физический труд в условиях нагревающего микроклимата глубокой угольной шахты приводит к развитию нарушений фуикции печени, проявляющейся в снижении содержания альбуминов в сыворотке крови, особенно значительные у молодых горнорабочих и шахтеров с подземным стажем до 5 лет; относительном повышении уровней трансаминаз, уровня холестерина и р-липопротеидов в сыворотке крови, преимущественно у рабочих основных профессий, выполняющих тяжелые работы в неблагоприятных условиях горных выработок.

Острое и хроническое перегревание животных в экспериментальном исследовании приводит к развитию дистрофических изменений и некрозов в гепатоцитах, наиболее выраженных при хроническом перегревании. Механизм развития повреждения гепагоцитов связан с нарушением работы лизосомально-вакуолярного аппарата клеток, дестабилизацией лизосо-мальных мембран и выходом гидролитических ферментов в цитоплазму и за пределы клеток.

У практически здоровых подземных горнорабочих глубоких угольных шахт отмечается выраженная депрессия клеточного и гуморального звеньев иммунитета с развитием иммунодефицитного состояния по относительно гиперсупрессорнсму варианту. Изменения иммунного статуса подземных горнорабочих глубоких угольных шахт практически не зависят от возраста шахтеров, и связаны со стажем работы в подземных условиях.

В развитии иммуннодефицитного состояния у горнорабочих принимает участие гормон оц-тимозин, который значительно снижается, причем в большей степени у лиц, выполняющих тяжелые работы в наиболее неблагоприятных условиях горных выработок. Группой, наиболее подверженной воздействию вредных факторов глубокой угольной шахты, являются молодые рабочие (20-30 лет) и лица с небольшим подземным стажем

(до 5 дет), у которых наблюдаются наиболее низкие показатели общего белка и альбуминов, CD4 и IgA, а также повышение относительного количества CD8 и ЦИК.

Корреляционный анализ у всех горнорабочих показал, что оц-тимозин имел умеренную обратную корреляционную зависимость с величиной СД4 и иммунокоррегирующим индексом. При этом отмечена прямая корреляционная связь ai-тимозина с СД8. Кроме того, ai-тимозин и величина ЦИК были связаны умеренной прямой связью.

Во группе шахтеров основных профессий статистически значимых корреляционных связей не наблюдалось.

В группе горнорабочих, выполняющих вспомагательные работы, выявлены корреляции ai-тимозина: умеренная отрицательная корреляция с СД4 и СД4/СД8. Корреляционная зависимость между, «.¡-тимозином и величиной ЦИК у рабочих вспомагательных профессий, в отличие от общей группы горнорабочих - не определялась.

Разработан и апробирован новый метод профилактики заболеваний печени у горнорабочих путем применения пищевой витаминно-минеральной добавки "Спирулина". 20 горнорабочих принимали «Спиру-лину» по Vi ч.л. (1-1.25 г) три раза в день в течение 7-10 дней.

Результаты исследований можно широко использовать в практическом здравоохранении для профилактики заболеваний печени у подземных горнорабочих глубоких угольных шахт путем коррекции иммунного статуса и уровня гормона тимуса а,-тимозина.

Полученные данные четко указывают на необходимость введения определения функциональных показателей печени в обязательный перечень исследований при проведении периодических профилактических осмотров у рабочих основных профессий глубоких угольных шахт.

Необходимо проводить ежегодные исследования у лиц, отнесенных к группам риска, состояния иммунной системы и уровня гормона ai-тимозина для выявления иммунодефицитных состояний с целью своевременной их коррекции.

Ключевые слова: иммунодефицитное состояние, горнорабочие, нарушение функции печени, гипоальбуминсмия, щ-тимозин, «Спирулина».

ЛНОТЛД1Я

ЬПшкумай O.I. TC.iiinKO-iiainieiicrii'iiii особливосп розвитку захво-рюваш. печгнкп у rip пикт глибокнх нуплынш шахт Донбасу i шляхи ixin.oi профилактики.- Рукопис.

Дисертащя на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук. 14.01.02. - BHyTpinrai хвороби. - Луганський державний меднчний ушверситет МОЗ Украши, Лугаиськ, 1999.

Важкий фгзичний труд в умовах нагр1вагочого мкроктгату глибоко! вупльноi шахти сгтрияе росту захворюваносп' оргашв гепагобшарно!" сис-теми у пршшв глибоко! вупльно! шахти: приводить до розвитку пору-шень функци печшки, яке проявляеться знгокенням злнсту загального □¡лку та альбумппв у сироватщ кров!, пщвищенням piBHro АлАТ, звшцен-ням piBHH) холестерину та (Кпшопротецдв.

У практично здорових шдземних прниюв глибоких вупльних шахт вщзначаеться виражена депресш юптино! та гуморальное ланок ¿муштету з розвитком 1муннодеф1цитного становища по вщносно пперсупресорному Bapiamy. Змпш ¿мунного статусу шдземних пршшв глибоко1 вупльно! шахти практично не залежать в!д в1ку шахтар^в та пов'язаш з стажем в пщземних умовах. В розвитку 1ДС у прниюв приймае участь гормон аг тимозин, який значно знижуегься, в биыпому ступеш, у oci6, яю викону-ють важю роботи в найбгтыи несприятливих умовах прних виробок.

Гострий та хрошчний neperpiB тварик в експериментальному дослщженш приводить до розвитку дистроф1чних 3MiH та некроз! в в гепа-тоцитах, найбшып виражених при хротчному neperpiBi. Мехашзм розвитку пошкодження гепатоципв зв'язаний з порушенням роботи л1зосо-мально-вакуолярного anapaiy клпин, дестабшзацп тзосомалышк мембран та влх!дом гвдрол!тичних ферменпв в цитоплазму та за меж! клйтш.

Групою найб!льш тдвержених впливу шюдливих фактор!в глибокоХ вупльно!' шахти е молод! робоч1 (20-30 ромв) та особи з невеликим стажем (до 5 роюв), у яких спостер!гаються нанбьтьпг низьк! показники загального бшку та альбумшв, CD4 та IgA, а також звищення в!дносно'( юлькосп CD8 таЦ1К.

Споживання харчового бокового, витпнно-мшерального додатку «Струлша» рекомендуегься для профоактичного л!кування шахтар1в.

Ключов! слова: шунодефщитннй стан, прники, порушення функци печшки, гшоальбум[нем1я, а^-тимозин, «Сшрулша».

SUMMARY

Nishkumai O.I. Risk factors of liver disease development in the miners of Donbass deep coal mine and the ways of their prevention.- Manuscript

Thesis is submitted for Candidate's degree in Medicine 14.01.02.inner diseases, Luhansk State Medical University' Ministry of Health, Ukraine, Luhansk, 1999.

The work presents the complex examination results of dynamic state of liver, immunal status, concentration of the regulating factor of immunal system - a i-thymosin hormone thymus and the methods to prevent the determined dis-trurbances in the miners of Donbass deep coal mine were invented.

It lias been determined yhat liver function disturbance is observed in miners. Immune deficiency by the relatively hypersuppressisle variant appeals, in the development of which a i-thymosin concentration decrease takes an active part in the blood serum.

For the correction of the determined disturbance the method of preventive proteine vitamin-mineral "Spimlina" use was worked out.

Key terms: Immune deficiency, liver function disturbance, oti-thymosin, "Spirulina".

Сдано в набор 01.09.99. Подписано в печать 09.09.99. Формат 84X108 7К. Гарнитура литературная. Усл. печ. лист 1,0. Тираж 100 экз. Изд. № 278.