Автореферат и диссертация по медицине (14.01.02) на тему:Клинико-патогенетическая характеристика и лечение больных хроническим обструктивным бронхитом с сопутствующей ишемической болезнью сердца

ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ МОЗ УКРА1НИ

ДОЛИНСЬКА Марш Габрнел!вна

г Г8 ОД - 4 ОКТ ГСГЗ

УДК 612. 017.1: 616. 234-12-005. 4-08

КЛ1ШКО-ПАТОГЕНЕ ГИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА I Л1КУВАННЯ ХВОРИХ НА ХРОШЧНИЙ ОБСТРУКТИВНИЙ БРОИХ1Т 3 СУПУТНЬОЮ ННЕМ1ЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ

14.01.02 - внутр1шш хвороби

Автореферат дисертацп на здобуття наукового ступени кандидата медичних наук

Луганськ - 1999

Дисерташею е рукопис

Робота виконана в Луганському державному медичному yнiвepcитeт¡ МОЗ Украти

Науковнн кершннк: доктор медичних наук, професор Путшцев Володнмнр Гнатович, Луганський державни й медичний ушверситет МОЗ Украши, завщувач кафедри госттально! терапп №2

Офщшш опоненти: доктор медичних наук, професор

Гаврисюк Володнмнр Костянтинович

1нститут фтиз1атри 1 пульмонологи ¡м. Ф.Г. Яновського

АМН Украши (м. КиГв),

завщувач юишко-функцюнального в1дд1пу

доктор медичних наук, професор Плоткш Володнмнр Якович

Луганський державний медичний ушверситет МОЗ Украши, завшувач кафедри терапп ФПдО

Провина уста нова:

Нашональний медичний ушверснтет ¡м. О.О.Богомольця МОЗ УкраТни (м. КиТв), кафедра госттально! терапп № 2

Захист дисертаци вибудеться «■£"> »_О Ч____1999 р. о__годиж

на засщанж спешатзованоУ вченоУ ради К.29.600.01 при Луганському державному медичному ушверситетт МОЗ Укра'ши (348045, м.Луганськ, кв. 50-р1ччя Оборони Луганська, 1; т. 54-85-57)

3 дисерташсю можна ознайомитися в науковш б1блютеш Луганського державного медичного ужверситету (348045, м. Луганськ, кв. 50-р|'ччя Оборони Луганська, 1)

Автореферат розюланий "¿С "

Вчений секретар спешашзовано! вчено'1 ради, доктор медичних наук, професор

1999 р.

В.1. Коломкць

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальшсть теми. .В останш десятил1ття позначилася mítkü тенденшя до росту захворюваносп на хрошчний 6pohxít (за даними BceceiTHboí ор-гашзацй' охорони здоров'я захворювання зустр1чаеться у 38 % населения bíkom поза 45 poKiB i у 47 % - за 55 роюв), яка обновлена низкою причин (Фещен-ко ЮЛ., 1997). Бшышсть дослщниюв назнвають серед них сильне забруднення атмосферного поштря, особливо у великих М1стах i ¡ндустр1альних центрах, р]зноман1*тними афесивними полютантами (Семенова P.I. i ст'вавт., 1993; Плотюн В.Я., 1998), що обумовлюе хрошчне ушкодження слизових оболонок ópoHxie i бронхюл, виникнення метаплази покривного еште;ню (Linden М. et al., 1993), зшшення функцюнальноУ активност1 альвеолярних макрофапв (Hadnagy W., 1994), розвиток ф1"брозу в легеневш napeHxiMi, ущшьнення ctíhok альвеол, др1бних легеневих артерж i артерюл, попршення дренажно'1 функцн та спазм ópoiixie (RennardS.I. et al.. 1993). KpiM того, зазначеш чипники виклика-ють системне зниження реактивное™ оргатзму, створюючи передумови для розвитку шфекцшних захворювань (Postma D.S. et al., 1995). Сшд вшначити, то з розвитком 3míh у легенях д1'я несприятливих екзогенних чинниюв, що вик-ликас пошкодження, усе бшьш зростае, тому як зменшуеться зд1б(псть легешв елтпнувати полютанти - утворюсться свого роду «хибне коло» (Sweeney Т.D. et al., 1995). При такому значному поширенш захворювання ефективш'сть ;нкування залишасться недостатньою - ;нкувалын схеми, шо ¡снують, часто не Т1льки не призводять до вшпкування, але и не покращують якосп життя хворих (Чучалин A.M., 1997).

Особливо'1 актуальное™ набула у тепершньому 4aci проблема сумюнення хро1ичного обструктивного бронх1ту (ХОБ) та ¡шем|'чно! хвороби серця (1ХС), внаслщок, з одного боку, зростання захворюваносгп на обидва захворювання, а з ¡ншого - поширеност1 обох захворювань у bíkobííí фут поза 40 pokíb, спшьшспо деяких чинниюв ризику, зокрема палжня, спшьнютю патогенетич-них MexaHÍ3MÍB, особливо зсуву балансу «перекисне окисления лшцнв - антиок-сидантний захист» («ПОЛ-АОЗ»), а також вираженим взаемним обтяженням nepe6iry (Wallwork J., 1994; Hawthorne V.M. et al., 1995).

3 огляду на значну роль порушень у систем! «ПОЛ-АОЗ» при обох захво-рюваннях, вважаеться дош'льним застосування препарат!в з антиоксидантною i антиппоксантною jícfo в комплексному Л1куванш хворих на ХОБ та IXC (Коган А.X., 1997; Гаврисюк В.К., 1998). Особливо принадними в даному ви-ладку с препарат»), що посднують обидва зазначених фармакодннаммжнх ефек-тн, - бемитил та кверцетин. KpiM того дошльшсть застосування бемитилу поси-люсться, на нашу думку, здатшстю препарату стнчулювати рсгснсрашю бронхиального ештел1ю (Кобнлянський B.I., 1995). Квернетнн був обраним нами, враховуючи роль у иатогенез4 бронх1ально'| обструкцп i коронароспазму

лшоксигеназних метаболтв арах1доиово'1 кислота (Колчш Ю.М., 1996; Плоткж В.Я., 1998).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згщно з планом НДР Луганського державного медичного ушверситету i е фрагментом НДР пршритетного фшансування «Кгшнко-патогенетична характеристика захворювань внутришпх оргашв, i'x корекшя», (№ держреестрацм 01980002238).

Мета дослщження - розробити ефективш патогенетично обгрунтоваш методи корекцн порушень клгтинних чинниюв неспециф1чно1 резистентносп oponxie i Micueeoi системи АОЗ у хворих на ХОБ у сукупност! з IXC. Задачами роботи були:

1) вивчити особливосп кшшчних прояв1в хрошчного обструктивного бронх1ту у хворих на ¡шем1чну хворобу серия;

2) схарактеризувати особливосп порушень юн'тинного i гуморального ¡муштету у хворих на хрошчний обструктивний бронх^ ¡з супутньою 1шем|'чною хворобою серия;

3) провести оцшку кшькюних та яюсних показник1в, що характеризують мкцеву неспециф1чну резистентнгсть бронх1в у хворих на хрошчний обструктивний бронхи у cyKynnocri з ¿шемшною хворобою серия;

4) дослщити функцюнальний стан оксидантних i антиоксидантних систем бронхоальвеолярного простору у дано! категорн хворих;

5) вивчити вплив бемитилу i кверцетину на юншчний nepe6ir i темп поновлю-вання порушень клгтинних чинникгв неспециф!чно/ резистентносп бронмв у хворих на хрошчний обструктивний бронхгг у сукупносп з ¡шем1чною хворобою серия.

Наукова новизна отриманих результате. Було вивчено особливосп KJiiHi4Hoi картини та nepe6iry ХОБ на тл1 IXC. Продемонстровано роль порушень акгивносп" чинниюв юитинно! та гуморально! ланок ¡муштету, Micueeoi неспеииф1чно1 резистентносп та антиоксидантного захисту 6ponxie тощо, у патогенез! cyMicHoi патологи даного виду. Вперше показано взасмозв'язок функционального стану клгтинних чиннимв Micueeoro неспециф1чного захисту 6poHxie i вм1сту в бронхоальвеолярному npocropi акгивованих форм кисню, що е штегральним показником балансу в систем! «ПОЛ - АОЗ». Встановлено ко-реляцшний взасмозв'язок м1ж виявленими порушеннями MicueBoro захисту i тяжюстю дихально'1 недостатносп, що свщчить про взаемозумовлешсть дих розлад1в.

Патогенетично обгрунтовано дошльшсть включения бемитилу та кверцетину до комплексного л1кування хворих на ХОБ у сукупносп з IXC. Ефек-тивн1сть препарате антиоксидантно1 й антиппоксантно! flii в л1куванш хворих на ХОБ у сукупносп з IXC доведена на шдстав1 юпшчних даних, а також шля-

хом оцшки стану системи мкцевого захисту та прямого електрох1М1чного дослщження бронхоальвеолярних змиш'в (БАЗ).

Практичне значения отриманих результате. На пщгрутт патогене-тичноУ характеристики ХОБ на xni IXC, зокрема виявленого пригшчення клггинних чинниюв мкцево'У неспециф1чно'У резистентносп та мкцевого захисту, розроблено засади до призначення антиоксидантсв i антигшоксашч'в у комплексному Л1кубанн1 хворих.

Наявшсть у хворих на ХОБ 31 супутньою IXC вираженого синдрому взаемообтяження, а також пригшчення антиоксидантного захисту та кисневоза-лежних метабол1чних npouccie в клтшах, як1 здшснюють мкцеву неспе-циф1чну резистентшсть, дозволяе вважатн дошльннм застосування препарате, що поеднують антноксидантш та антиппоксантш властиbocti - беметилу та кверцетину.

Найбшьш шформативними для визначення ефективносп проведено! ан-тиоксидантноУ i антиппоксантноУ Tepanii у хворих з таким вартитом сумюноУ патолопУ с показникн иитофами бронхоальвеолярного простору, piftenb життгздатност! клггинних елемент1в, а також bmi'ct в БАЗ активних форм кис-ню.

Результата дослщження впровадже1Н в .'пкувальну роботу ОбласноУ юншчноУ лшарш м. Луганська. ОбласноУ юншчноУ ¡нфекшйноУ л1карш м. Харкова, ОбласноУ клипчноУ лжарш м. Донецька, пульмонолопчного в1ддшення мюькоУ Л1карт № 7 м. Луганська. Hoei дат', то отримано, впровад-жеш' до навчального процесу Луганського державного медичного ушверситету та Донецького державного медичного ушверситету.

Особнстнн внесок здобувача. Здобувачем особисто проведен)" клппчне та шструментальне обстеження 122 хворих на ХОБ, у 84 з яких захворювання сумюнювалося з IXC, складеш лжувальш профами з урахуванням засад до призначення бемитилу та кверцетину. Автор самостшно проводила цитолопчш, цитох1М1чн1 та полярограф1чн1 досш'дження БАЗ обстежених хворих при госшталваш'У, на 10-й день .шкування та при вибутп 3i сташонару, приймала участь у проведенш комплексних дослщжень ¿мунного статусу. Особисто здшснювалося динам1чне спостереження хворих протягом усього перюду стацюнарного Л1кування. Автором проведена статистична обробка результате кгишчних, ¡мунолопчних, цитолопчних та 6ioxiMi4HHx показниюв.

Апробашя результате днсертацп. Результата дослщження включеш до Реестру галузевих нововведень УкраУни (вип. 8-9, 1999 р.), доведен) на науко-во-практичшй конференци «Проблеми i перспективи розвитку клшши BHyTpiujHix хвороб» (м. Харкмв, 1995 р.). на Ювиейнш науково-практичнш конференци, присвяченш 100-р|'ччю м1ськоУ л ¡карт №4 м. Луганська (м. Луганськ, 1995 р.), на V ВсеукраУнськш нарад1 з питань пол1клппчноУ справи

(м. Дншропетровськ, 1996 р.), на II зЧзш фтиз1атр1в i пульмонолопв Украши (м. Ки°1в, 1998 р.).

Структура й обсяг дисертацП. Дисерташя викладена на 144 стор1нках машинопису i включае вступ, огляд л1тератури, опис матер1ашв i метощв дослщження, 3 роздши власних даних i висновки. Перслж використаних дже-рел М1стить 168 вггчизняних та 191 шоземних лггературних посилань. Ма-TepianH дисертацп ипостроваш 23 таблицами, 18 рисунками i 14 клйпчними спостереженнями.

ОСНОВНИЙ 3MICT

MaTepia.ni i методи дослщження. Спостер^алися 122 хворих на ХОБ, яю проходили курс Л1кування в пульмонолопчних вщдшеннях обласно! юншчноТ лшарш та мкько1 лкарш № 7 м. Луганська в перюд з 1995 по 1998 р. Серед хворих переважали чоловши (59,0 %), домшувала в1кова група поза 40 роюв. Переважна бтышсть дослщжуваних хворих на ХОБ страждали на це за-хворювання понад 15 роюв i перенесли за останш 3 роки бшьше 3 загострень; 84 хворих на ХОБ страждали також на р1'зноманггш форми IXC. У 16 з них за-хворювання було верифжовано в crauioHapi (у 9 чоловш був виявлений дифуз-ний кардюсклероз, у 7 - стенокард1я напруги, що виникла вперше). За клничними даними, а також за результатами лабораторних, функш'ональних i рентгенолопчних метод1в дослщження I стад1я ХОБ була верифшована у 11,5 %, II - у 80,3 % i III - у 8,1 % хворих.

Pi3Hi форми IXC верифкувапи, базуючись на даних ЕКГ, даних спосте-реження вм!сту холестерину та лшопротеццв у сироватщ Kpoei, даних велоер-гометрп тощо (остання проводилася в деяких випадках, за потребою).

Обстежеш xeopi на ХОБ були розподшеш на дв1 групи, однорщш за в1ком, статтю, тяжкютю та три валюта захворювання: I група - ti, що страждали на ХОБ без супутньо'1 патологи серцево-судинно'1 системи (38 чоловк), i II фупа - Ti, що страждали на ХОБ у сукупносп з IXC (84 чоловки). 3 метою дослщження ефективносп антиоксидантно! терапн xeopi на ХОБ ¡з супутньою IXC за випадковою ознакою були розпод1леш на три пщфупи, однор{дш за BiKOM, статпо, тяжкicтю i тривагйстю захворювання. Xeopi l-'i пщфупи (36 чоловж) отримували тшьки базисну тератю з урахуванням супутнього захворювання; xeopi 2-'i пщгрупи (22 чоловки) отримували додатково до комплексного Л1кування бемитил в добовш доз! 500 мг у 2 прийоми, починаючи з 4-6 дня л1кування, трившисть курсу Л1кування дор1внювала 14 дшв; у хворих З-'i пщфупи (26 чолов1к) л1кування ХОБ було доповнено кверцетином в водо-розчиннж лжарськш форм; кверцетин-пексину, що вживали в добовш доз1 40 мг у 2 прийоми, курс л^вання препаратом також дор1внював 14 дшв. Як i бемитил, кверцетин призначали теля 4-6 дшв етюгропно! терапн. yci xeopi переносили л!кування задовшьно, не пом1чено жодного випадку непереноси-Mocri даного препарату.

Кшшчне обстеження хворих включало вивчення скарг, анамнестичних даних, виявлених ф1*зич><ими методами змш. Анал1зувалися також дат лабора-торних дослщжень: юпшчного анал1зу Kpoei, активносп гострофазових реакцш, ана^зу харкотиння. Bei xeopi були обстежеш рентгенолопчними методами (провадилася рентгенограф)я у двох проект'ях, за показаниями - бронхограф1я i томография). Функшю зовшшнього дихання визначали за допомогою апарата «Пневмоскрин» виробництва Hi-меччини; при цьому окремо обл1чувалися об-структивний, рестриктивний i змшаний типи вентиляшйно1 недостатностг

Дослщження юнтинних показниюв ¡муштету (мльмсть Т- i В-л|'мфоштв, Т-.\елпер1'в'шдукторт i Т-супресор1в/юлер1в) проводили цитотоксичним методом (Фролов В.М. ¡3 сшвавт., 1989), використовуючи моноклональш антитша ф|рми Ortho Diagnostic Systems Inc. (USA) класш CD-3, CD-4, CD-8, CD-22, з обчисленням i м у 11 ope гул ятор н о го ¡ндексу CD-4 / CD-8. Сироватков( концен-Tpauii Ig А, Ig М, Ig G ви\ирюпали методом рад1'альноУ ¡мунодифузн (Чернушенко К.Ф., 1997). Ршень i молекулярний склад циркулюючих ¡мунних комплексе (Ц1К) (велико-, середньо-, та др(бномолекулярш фракцн) визначали методом диференш'йов?ноГ прециштаци в 2 %, 3,5 % i 6 % по л i ет i л е н гл i ко л i з молекулярною масою 6000 дальтон (Фролов В.М. ¡з сшвавт., 1986).

Бронхоскош'чно д1апюсгувалася форма емдобронхггу (обмежений, ди-фузний, катаральний, гншний), а також поширешеть i ступшь активност) запа-лення за критер1ями ГЛ. Лукомського (1982). Надаш при анал1з4 клшжо-емдоскошчних параметр1в оцшювали клннчну актившеть запального пронесу за такими крт^ями (Гробова О.М. ¡з cnieaBT., 1991):

-1 ступшь - кашель ¡з мперлим слизуватим харкотиння.ч, нормальна температура тша, вщсутш'сть або Hepi3Ka виразш'сть змш у гемограмй нормальш або нер1зко виражеш змши швидкосп оадання еритрощтв (ШОЕ) i гострофазових реакцш, запалення I ступеня за Лукомським, BMicT нeйтpoфiлiв в бронхоальвео-лярному змив! (БАЗ) до 19%;

- II ступшь - кашель ¡з помфною кшьюстю слизувато-гншного харкотиння, субфебрильна температура Tina, лейкоцитоз без зеуву в формум Kpoei, noMipno пщвищеш ШОЕ й гострофазов! реакцп, запалення II ступеня за Лукомським, BMicT нейтрофшв в БАЗ - 19-30 %;

- III ступшь - кашель ¡з великою кшьюстю гншного харкотиння, пропасниця, лейкоцитоз ¿3 зеувом лейкоцитарно'1 формули вл1'во, р1'зко ш'двищеш ШОЕ й гострофазов! peaKuii, запалення III ступеня за Лукомським, вмют нейтрофшв в БАЗ - 60-90 %.

В npoueci ф1броброн\оскошчного дослщження, котре проводилося при rocniTani3auii, на 10-й день л^ування та при вибутп 3i сташонару, здшенювали В1дб1"р БАЗ. Дослщжуючи змиви, визначали абсолютну кшьмсть клгтин, скла-дали цитограму бронхоальвеолярного простору, ошнювали життездатшеть аль-

веолярних макрофапв (AM) та юитин бронх1"ального еш'тел1Ю (БЕ) за допомо-гою тесту на виключення трипанового синього, визначали актившсть киснево-залежних мехашзм1в кшнгу AM за результатами тесту на вщновлення штросинього тетразолш (НСТ-тесту), а також нaявнicть сукцинат-дегшрогеназноУ активности (СДГ) ештелшцит1в. KpiM того полярограф1чним методом вим1рювали вмкт в БАЗ активованих форм кисню (АФК), зокрема гщроксильних радикал1в, активованого кисню i перекисних сполук, що е ¡нтегральним показником балансу «ПОЛ-АОЗ» бронхоапьвеолярного простору. Контрольну фупу склали 25 практично здорових ociö, у яких було дослщжено стан М1'сцевого захисту й антиоксидантноУ системи. Контрольш величини по-казниктв, KOTpi характеризуют систему ¡муштету, були отримаш в м1жкафедральнш науково-дослццнй лаборатори Луганського державного ме-дичного ушвсрситету.

Для статистичноУ ощ'нки результате досгидження використовували пара-метричний t-критерж Стьюдента-Фшера; кореляшю м1ж клшчними проявами захворювання i даними дослщження стану мкцевоУ неспециф1чно"1 резистент-ност! ошнювали за допомогою парного коефипента ранговоУ кореляцп rs Сшрмена. Обчислення проводили на персональному комп'ютер1 за допомогою пакета Mathcad 7 Professional (MathSoft Inc. 1997).

Юишчна характеристика обстеженнх хворих. Bei обстежеш XBopi пе-ребували на лжуванш в CTauioHapi у перюд загострення захворювання. Результата юпшчного дослщження вказували на р1зномашття прояв1в основного захворювання: pi3Hi виразшеть кашлю i характеру харкотиння, астеновегетатив-ного синдрому, ступеня дихально'У недостатносп. Юишчна картина захворювання у хворих на ХОБ у сукупноеп з IXC характеризувалася вираженим синдромом взаемного обтяження. Частота виявлення основних симптом1в ХОБ бу-ла блнзькою до такоУ у хворих I групи, проте, у них вщзначалася бшьша тяжюсть npoHBiß захворювання. Так, кашель ¡з великою кшьк1стю харкотиння виявлявся у бшьшосп обстежених, волоп хрипи при аускультацй' - у половиш випадк1в, дихальна недостатшсть була д1агностована у eeix хворих, шпшчш оз-наки вториниоУ легеневоУ гшертензп - у 12 чолов1к. Водночас у хворих даноУ групи пом;чалася менш виражена пропасна реакщя, мали мкце менип змши в гемофам! й гострофазов! реакщУ. Щодо nepeöiry ХОБ у хворих без cynyTHix за-хворювань серцево-судинноУ системи i 3i супутньою IXC найбшьш значна р{зниця була виявлена при aHani3i прояв1в дихальноУ недостатносп (ДН). Так, ДН III ступеня була виявлена у 23,8 % хворих I фупи i у 39,8 % хворих I пщфупи II фупи. На вщмшу вщ хворих I фупи, у яких cnocTepiranaca пряма залежшеть тяжкост! вентиляцжних порушень в1д активное™ запалення, у хворих на ХОБ у сукупносп з IXC дихальна недостатшсть вищого ступеня супро-воджувалася меншою актившетю запального процесу. У даноУ фупи хворих

часп'ше виявлялися ознаки емф1земи легешв, пневмоф1'брозу i вторинно'У леге-нево'У ппертензп. До того ж загострення ХОБ обтяжувало nepe6ir IXC: у 19 чо-ловж пом1чалися напади стенокардн (у 6 хворих напади часпшали), у 5 була констатована прогресуюча стенокард1я напруги. У ¡нших при електро-кардюфаф1чному дослщженш виявлялися порушення метабол13му мюкарда pi3HOf виразностг Недостатш'сть кровооб!гу I-IIA стадш була д1агностована у половини обстежених. Електрокардюфаф1чне дослщження виявляло порушення ритму у вигляд! шлуночковоУ екстрасистолГУ (у 14 хворих) та миготливоУ аритми (у 7 хворих), при цьому лише у 3 чоловж рашше спостер1галися порушення ритму у вигляд1 нормосистол1чноГ форми миготливоГ аритми, яка пе-рейшла у перюд загострення ХОБ у тахюисгатчну. BioxiMi4ne дослщження Kpoei виявляло гшерхолестеринемш у 24 хворих, ознаки пперкоагуляцн - у 13, пригшчення ф4бринол!зу - у 9.

В npoueci лжування позитивна динам ¡ка у хворих I шдгрупи II фупи мала менш виражений характер, шж в I фут: больше було таких, у кого при ви-бутл 3i сташ'онару спостер1галися кашель або запальний процес в бронхах, прояви астено-вегетативного синдрому тощо. 3i стацюнару хвор! вибували шсля куш'рування загострення ХОБ, проте практично у ecix ¡з них залишалися зни-жена толерантш'сть до ф1'зичного навантаження, задишка ексш'раторного або зм1шаного характеру, пом^чалася слабко виражена позитивна динамжа проявив IXC. Середня тривалють перебування хворих в CTaukmapi дор1внювала 26,0±6,2 дшв, що перевищувало аналопчний показник у хворих I фупи (Р<0,05). П|'сля вибуття 31 сташ'онару bci xeopi продовжували амбулаторно от-римувати кардютропну терашю, трое з них протягом 1 мюяця були госштал1зоваш до кардюлопчного сташ'онару, 14 чоловж протягом 6 мюяшв -повторно до пульмонолопчного в1дд1гтення в зв'язку з загостренням ХОБ.

Стан ¡муштету i мкцевоТ антшнфекшйноТ резистентносп у хворих на ХОБ у сукупностт з IXC. Вивчення ¡мунного статусу хворих на ХОБ у перюд загострення захворювання, а також шсля досягнення peMicii, виявляло ¡стотш вщхилення такого вщ аналопчних показниюв практично здорових oci6. 3 боку юнтинно'У ланки ¡муш'тету було встановлене стшке скорочення тотальноУ попу-ляцн Т-л1мфоцит1в (CD-3), що вщбувалося як за рахунок вщносноУ й абсолютно! кшькосп хелпер!в/1ндуктор1в (CD-4), так i за рахунок вщносного BMicTy су-npecopiB/KLnepiB (CD-8). Зазначене сшввщношення чисельност1 субпопуляцш Т-л1мфоцит1в знайшло вщбиток у 3MiHi ¡мунорегуляторного шдексу (CD-4 / CD-8). Останнш був стшко зниженим протягом усього перюду перебування хворих в CTauioHapi i не досягав величини контрольной фупи при вибутп. Описаш зм1ни були розцшеш нами як наслщок формування у хворих на ХОБ супресорного вар1анта вторинного ¡мунодефщитного стану. У меншому ступеш загострення ХОБ вщбивалося на сташ В-юптинного ¡муштету: вщносне число

В-л1мфоцит1в (CD-22) у цих хворих не вщр!знялося вщ такого у практично здо-рових oci6, а абсолютне - було лише деюлька меншим на момент госгпталваци i практично не змшювалося naaani. Дослщження гуморально! ланки ¡муштету виявляло достов!рне зниження BMicry Ig А в початковому пер10Д1 загострення, яке при вибутп 3i стационару поверталося до нормально! величини. Bmict Ig G, навпаки, був пщвищеним при госш'талпацп, iue бшьш зростаючи до моменту вибуття 3i сташонару. Достов1рних змш вмюту Ig М пом1чено не було. Концен-трашя Ц1К перевищувала контрольш величини в 1,5 рази при госттшпзаци i в 1,4 рази - при вибутп 3i сташонару, ¡з переваженням середньо- та др1бномолекулярно/ фpaкцiй (вщносний bmIct останн1х при госгптал1заца був збшьшеним в 1,9 i 2,9 рази, а на момент вибуття - в 1,7 i 2,5 рази вщповщно).

Загострення ХОБ у хворих ¡з супутньою IXC супроводжувалося бшьш ¡стотними змшами основних показниюв системного ¡муштету. Так, виявлялася значш'ша Т-л1мфопешя: чисельшсть фракцп CD-3 при госштштацп дор1внювала 0,93±0,02Х104 кл/л (у хворих на ХОБ, що не страждали на IXC, -1,15±0,03х|0ч кл/л, в контрольной rpyni - 1,60±0,05><109 кл/л, Р<0,05). Дисбаланс М1ж субпопулящями Т-супресор1в/к1лер1в (CD-8) i Т-хелпер1'в/шдуктор1'в (CD-4) був також значшшим, внаслщок чого ¡мунорегуляторний шдекс складав у цих хворих при rocniTani3auii 1,37±0,10 (в I rpyni - 1,69±0,08, в контрольнш rpyni - 2,20±0,08, Р<0,05) i при BH6yrri 3i сташонару залишався практично незм!нним. Реакшя гуморально'1 ланки ¡муштету характеризувапася зменшен-ням в npoueci л1кування BMicry в Kpoei Ig А (при rocniTarmanii - 1,50±0,07 г/л, при BH6yTri - 1,07±0,07 г/л, в контрольнш rpyni - 1,40±0,08 г/л, Р<0,05) i значшшим пщвищенням pieHa Ig G (17,76±0,67 г/л у хворих на IXC; 16,19±0,62 г/л у хворих, що не страждали на IXC; 10,20±0,50 г/л у практично здорових oci6, Р<0,05). BMicT Ц1К в кров1 також був бшьш високим, 3i змшою cпiввiднoшeння на корйсть середньо- та др1бномолекулярних фракцш (вщповцшо, 48,6±0,7 % та 38,9±0,8 % в пор{внянш з 40,6±0,5 % та 31,1±0,5 % у хворих без супутньоТ IXC).

У хворих на ХОБ без супутньо? IXC на початку загострення захворюван-ня виявлялося семиразове збшьшення цитозу БАЗ, яке залишалося в npoueci л1кування, проте вщносний вм1ст БЕ був в 1,7 рази, a AM - утрое меншим такого у практично здорових oci6 (табл. 1). В динамщ л1куваиня десквамащя БЕ та м!фашя до бронхоальвеолярного простору нейтрофиив статистично значимо зменшувалися, рекрутування AM деюлька посилювалося, спостер!галося збшьшення частки БЕ i AM у цитофам1 i зменшення - нейтрофшв. Характерно, що змши кшькосп БЕ носили доспшрний характер вже на 10-й день лшування, у той час як динамка ¡нших параметр1в спостер1галася лише теля кушрування загострення захворювання. При з1ставленш цитоморфолопчних даних ¿з результатами клипчного дослщження хворих на ХОБ ми пом1чали

Таблиця 1

Цитолопчна характеристика БАЗ хворих на ХОБ бет супутшх захворювань сериево-судинноТ системи та ХОБ у сукупност! з1ХС ( Х±гп)

Киыасть клггнн Практично здоров1 Хвор! на ХОБ (п=38) (п'=36)

особи (п=25) при госштал1заш1 на 10-й день Л1кування при вибутп тл стацюнару

Загальна (хЮ5/мл) 3,38±0,24 23,78±2,04' 24.32* 1.18' 21,33±1,98* 23,694.02' 13.77,11,0?" 17^63^0,5/

абсолютна БЕ (х105/мл) 1,93±0,14 7,47±0,53* 8.46=0,59' 4,32+0,32* 7,80±0,41' 1 77+0 31* 7,15л 0,30'

вщносна (%) 56,7±1,8 33,6±1,7" 34,9*^1,8' 25,9±2,4* 34, Ш,8' 37,1 ±2,0* 40.5 < 0.9'

абсолютна (хЮ'/мл) 1,42±0,11 2,61±0,25* 3,0310,22' 2)42±0,25*„ 3.55±0,21' 2,28±0 18* 3.64±0.19"

АМ вщносна (%) 42,4±|,8 13.3±1,6* 13,34.0 14,4± 1,6° 15,5 ¡0.9' 18,3 ±1,4* 21.14,1'

абсолютна пмял <х,0'/мл> вщносна (%) 0,03±0,00 13,70±1,63" 12.82t0.94' 14,59±2,04* 12.34i0.98' 6,73±0,82* 6,8410,3/

0,9±0,1 53,1±2,2-51.8-1,9' 59, 50,4*2,1 44,6±2,4* 38.4*1,3'

Жнттездатш епггелюцити (%) 51,9±2,6 39,6±1,6" 37,34.6' 39,7±1,9* 31,0*1,4' 44,6±1,<5* 34,6*1,5

Життездатж АМ (%) 84,8±4,7 56,6±2,3" 55,9-2.7' 57,9±2,5* 54.5 ±2.2' б5,1±1,9* 38.8*2,1'

СДГ -позитивж епгтелюцити (%) 65,1 ±4,0 ■38,3±1,8* -_ 30.6*2,1' 37,5±2,3* 31.312,0* 46,0*2,2* 34,711,9'

НСТ-позитивт АМ (%) 31,3±1,7 20,4±1,4* 19,5=1.2' 21,3±1,6* 15,8±1,0' 24,3±1,3* 16,9±1.1'

ХОБ у сукупност! з 1ХС

Р< 0,05 у пор|внянш з практично здоровими особами; достовфна внутр1шньогрупова рпниця; достов1рна микгрупова р13ниця

високий стушнь кореляцп М1ж показниками загального цитозу й активное™ запального процесу - при госттал1заци хворих 1^=0,93, в процеа лжування г =0,91 I при вибутп 31 стацюнару =0,95. У вс1х хворих на ХОБ в гострому перюд! захворювання спостер^галося зниження ефективнос™ функш'онувания кпггинноТ ланки м1сцево! неспециф1чно1 резистентное™ бронх1в, саме основних а компоненттв: ештел1апьного бар'фа повпроносних шлях1в I АМ. У хворих на ХОБ без супутньоУ патологп житгездатшеть БЕ 1 АМ виявлялася зниженою при

Прнмгтка: курсив —

госштагизацп та в процеа лжування 1 не поновлювалася теля кушрування за-гострення, проте ¡стотно зростала до моменту вибуття з1 сташонару. Щодо вм1сту БЕ ¡з наявною акгившспо СДГ, мш1мальному при госштал1зацн, в про-цеа лжування нам1чалася позитивна динамжа, котра ставала доскшрною при вибутп' з( сташонару. Вмют НСТ-позитивних макрофап'в в БАЗ цих хворих був незмшно зменшеним протягом всього перюду загострення 1 не вщновився до моменту вибуття з1 сташонару. На цьому тш збшьшення рекрутування АМ можна розглядати як мехашзм, шо компенсуе недостатню функшональну ак-тившсть даного юйтинного типу. Такий висновок тдтверджуе негативна коре-ля щя (гь= -0,88) М1ж загальною кшькютю АМ 1 вмктом НСТ-позитивних АМ в ход1 лжування.

У хворих на ХОБ ¡з супутньою 1ХС спостер1галася виразшша, «¡ж у хворих I групи, десквамашя БЕ поряд з дещо бшьшою часткою клтш в цитограм!, активш'ше рекрутування АМ I менш виражена м1грашя нейтрофшв до бронхо-альвеолярного простору. На вщмшу вщ групи портняння, виявлет порушення були стойкими в процеа лжування, а позитивна динамжа - незначною. Пом1чена законом¡ршсть виявлялася також у клшжо-цитоморфолопчних коре-лящях: у хворих на ХОБ 13 супутньою 1ХС найвища позитивна кореляшя м1ж показниками загального цитозу й активности запального процесу с постер ¡галася при госттал1зашУ (г*ч=0,90), в ход1 л|'кування вона зменшувалася (1^=0,82) I досягала м|'н1муму при вибутп 31 сташонару (гя=0,76). Життездатшсть БЕ, взагал1 менша, шж у хворих I групи, поступово зменшувалася I лише незначно зростала до моменту завершения л1кування. Життездатшсть АМ, яка при госштал1зацп практично не вщр1знялася вщ такоУ у хворих I групи, не зазнавала достов]'рних змш в ус) перюди лжування. Вм1ст БЕ ¡з наявною актившстю СДГ в БАЗ цих хворих був значно нижчим, шж у хворих групи пор1вняння, та вщзначався мшмальною динамжою в процеЫ л1кування. Вм1ст НСТ-позитивних АМ, при госпгшизашУ дещо нижний, шж у хворих I групи, на 10-й день Л1"кування продовжував зменшуватися, 1 при вибутп 31 сташонару не досягав р1вня першого вим1ру. Негативна кореляшя М1ж загальною ктыастю АМ I вмютом НСТ-позитивних АМ була бшьшою (1^= -0,92), шж в фуш пор1вняння.

Даш полярофаф1чного анашзу БАЗ свщчили про знижену ефектившсть АОЗ у вс1х дослихжуваних хворих на ХОБ (табл. 2). У хворих I фупи шдвищеш р!вн! АФК ¡, особливо, перекисних сполук залишалися до моменту вибуття з1 сташонару, що, можливо, свщчить про недостатшсть неферментативноУ ланки АОЗ. У хворих I пйирупи II фупи було виявлено бшьш значне зниження ефек-тивносп антиоксидантних мехашзм1в, пом1чалася вища концентрашя в БАЗ вЫх АФК. На 10-й день лжування вмкт кисню в БАЗ у цих хворих незначно зменшувався, а пдроксильних радикал1в 1 перекисних сполук - ще бшьше зро-став, певне, внаслщок подальшого викиду м1'елопероксидази з1 зруйнованих

Таблица 2

Стан ЛОЗ у хворих на ХОБ без супутшх захворювань серцево-судинноТ системи та ХОБ у сукупносп з IXC ( Х±т)

Величини полярограф1чних пЫв: Практично здоров1 особи (п=25) Xeopi на ХОБ (п=38) (п'-Зб)

при госштал'пацп на 10-й день Л1кування При вибутп 3i сташонару

- пдроксильних радикал!в - кнсню - перекисних сполук 0,791 ±0,034 0,762±0,025 1,141±0,030 0,972±0,033* 1.05Ш.027' 0,921 ±0,014* 0.946-0.0/3' 1,544^0,052* 1.998Щ042* 1,034*0,034' f.J9S 0.022' 0,936^0.037" ¡,092\0,023'

0,935±0,008* 0.921^0.017' J,412i0,032* 0,881±0,022* 0 0.022'

Примака: ку[кив' - ХОБ у сукупносп з IXC

- Р< 0,05 у поршнянш з практично здоровими особами; _ — достов1рна внутр1шньогрупова рпннця;

- достов1рна ииггрупова рпннця

пол(морфноядерних лейкоците (ПМЯЛ) ¡з супутшм посиленням утворення АФК. При вибутп 3i сташонару збер]'галося ¡стотне тдвищення ecix поляро-фаф1чних хвиль. Очевидно, надто значна активашя перекисного окислювання лшйнв при ХОБ у сукупносп з IXC супроводжувалася продукш'ею тако! кшькосп метаболтв перекисного окислювання мембранних структур юнтин, яка перевищувала катагптичну здатшсть антиоксидантних фермент1в; отже та-кий стан можливо розшнювати як неспроможшсть eciei системи АОЗ.

У хворих обох фуп на bcix етапах хвороби спостер1галася висока позитивна кореляшя М1ж ступеней дихально'1 недостатносп i р1внем АФК в БАЗ (rS дор{внював, вщповщно, 0,94 i 0,95 при rocniTaimauii; 0,92 i 0,95 в xofli Л1кування; 0,94 i 0,96 на момент вибуття 3i сташонару). Очевидно, значш об-crpyKTHBHi порушення у цих хворих спричинювали пригшчення системи АОЗ, незалежно вщ проведених л1'кувальних заход1в та юншко-ендоскошчного стану: хоча, за юн'шко-шструментальними критер1ями, традицшне л1кування покра-щувало стан' хворих, проте не тшьки не поновлювало функцюнальноГ спромож-Hocri системи АОЗ, але i не уповшьнювапо професуючо'1 и декомпенсацн.

Бшьша частота випадюв виражено! вентилящ'йно!' недостатносп' у хворих И фупи, очевидно, узгоджуеться ¡з сучасними уявленнями про взаемозумовлешсть обструктивного синдрому i процессе Л1шдн01 пероксидацн. Даний висновок пщгверджувало виявлення в фуш хворих на ХОБ у сукупносп з IXC бшьш тяжких форм дихально! недостатносп. У цих хворих також спо-стер1галася слабка позитивна динам¡ка ecix розглянутих параметр1в АОЗ.

Поршняльннн аналп ефектнвност! бемитнлу i кверцетину у хвориж на ХОБ 31 супутньою IXC. Пор1вняння терапевтичних ефекпв бемитилу i кверцетину виявило, шо при близьких юишчних ефектах препаратов щодо пе-pe6iry ХОБ, KOTpi виражалися переважно зменшенням тяжкосп обструктивного синдрому та досягненням б1пьш тривкоУ peMicii, застосування кверцетину зу-мовлювало також сприятливший nepe6ir IXC - рщшали напади стенокарди, полшшився метабол13м мюкарда за даними ЕКГ, шдвищилася тoлepaнтнicть до ф1зичного навантаження. Все це робить застосування кверцетину кращим при лiкyвaннi ХОБ у сукупносл з IXC. У вщношенж стану MicueBoro захисту opoiixiB слщ зазначити перевагу бемитилу щодо стимулюючого впливу на метаболам БЕ, а саме пщвищення життездатностг юитин i зменшення штенсивносп десквамативних процеав в наслщок вживания препарату. Також впливовшою виявлялася антиоксидантна Д1я бемитилу: зменшення вмкту в БАЗ Bcix основних клаив АФК, можливо, стало вщбитком поеднання прямого i непрямого антиоксидантного ефеютв препарату (рис. 1).

Рис. 1

Динамка влмсту АФК в БАЗ хворнх на ХОБ у сукупносп з IX С:

1- при госшталпацп; 2- на 10-й день лисування; 3- при вибутп 31 стацюнару

У пор1внянш з бемитилом, коригувальний ефект кверцетину був дещо менш вираженим у вщношенш БЕ, проте досягалася значшша активащя кисне-возалежних мехашзм1в бактерицидносп АМ. У кверцетину домшував позитив-ний вплив на життездатшсть I кисневий метабол1зм АМ. Водночас спо-стер1галося також виражене зменшення пщ д1сю препарату м1граци до бронхо-

1 2 3 1 2 3 1 2 3

1-а пщгрупа 2-а пщгрупа 3-я п1дгрупа

о2

альвеолярного простору нейтрофшв, що, напевне, вщбивае протизапальний ефект (рис. 2).

При вибутп 3Í стацкжару

На 10-й день л!кування

При госпггалпацп

-100%

100%

11-а пигрупа I 12-а шдгрупа t- ^З-я шдгрупа

Рис. 2

Стан клтшних mhhhhkíb мгсцевого захисту у хворих на ХОБ у сукупносп з IXC (в вшносних числах до вшповшних показниюв у практично здоровнх осÍ6 - ГО): Ц-цитозБАЗ; БЕА - абсолютне число БЕ; БЕВ - вщносне число БЕ; AMA - абсолютне число АМ; АМВ - вщносне число АМ;

ЖБЕ - житгездати1сть БЕ; ЖАМ - життездатшсть АМ;

СДГ - наявшсть сукцинатдегшрогеназноТ активносп епггелюцкпв; НСТ - наявт'стъ кисневозалежноГ бактерицидное™ АМ

Антиоксидантш властивосп препарату проявлялися переважно трансформашею найбшьш токсичних гщроксильних радикашв i активованого кисню в менш активт перекисш сполуки, KOTpi, проте, мають i антиокислю-вальш властивосп, що обгрунтовуе перевагу в нього прямо? антиоксидантноУ активность Зазначена особлнв1сть робила фармакодинам1ку кверцетину в цьо-му напрямку декхлька менш ефективною, Н1ж у бемитилу.

висновки

1. Особливостями юишчних npcweiB ХОБ у хворих на IXC е мала актившсть запального процесу, розвиток в npoueci лжування виразного i стойкого брон-хообструктивного синдрому, резистентшсть до вживаного л1кування, часто ре-цидиви. В перюд загострення ХОБ nepe6ir IXC характеризуеться пом1рною виразшстю, М1нлив(стю та частим рецидивуванням больового кард1ального синдрому, що потребуе тривалого застосування штратов i блокатор1в кальшевих канал1в, виникненням порушення троф1чних npouecie в серцевому м'яз1, а також peipecieio основних прояв!в захворювань ш'сля кутрування загострення ХОБ.

2. У хворих на ХОБ виявляються порушення в клггиннш i гуморальнш ланках ¡муштету, яю характеризуются Т-л1мфопен1ею, вторинним ¡мунодефщитним станом супресорного типу, зниженням концентрацн Ig A, Ig М, Ig G, стойким збшьшенням BMicry в Kpoei Ц1К, переважно за рахунок середньомолекулярних i др1бномолекулярних фракцш. При розвитку ХОБ на тш IXC зазначеш порушення бшьш значш, Ум притамана ¡нверсна динамка вмюту в Kpoei Ig А та др1бномолекулярних фракцш Ц1К.

3. У хворих на ХОБ виявлено припнчення функщональноУ активносто основних юптинних чинниюв неспециф1чноУ резистентносто 6poHxiB, яке супровод-жуеться компенсаторним посиленням десквамацн БЕ, рекрутування AM та Mirpauii ПМЯЛ периферичноУ Kpoei до бронхоальвеолярного простору i поеднуеться з накопиченням у бронхоальвеолярному npocropi штермед1ат1в вшновлювання кисню, що е вщбитком неспроможносто системи мюцевого ан-тиоксидантного захисту.

4. При cyMicHeHHi ХОБ i3 IXC у тотожш фази хвороби пом1чаються виразшцп, шж у хворих на ХОБ без супутшх захворювань, посилення десквамативних npouecie у слизовш оболонщ 6poHxie, рекрутування AM, Mirpauii до бронхоальвеолярного простору ПМЯЛ, пригшчення життездатносто i метабол¡чноУ активносто БЕ та AM, дисбаланс у cncreMi «ПОЛ-АОЗ»; за умов традицшноУ Tepanii nopyuieni показники у цих хворих зазнають мнпмальноУ позитивно! динамки, чим визначаеться нестшкють peMicii ХОБ.

5. Додаткове вживання бемитилу i кверцетину в комплексному л1куванш хворих на ХОБ у сукупносто з IXC сприяе бшьш високому темпу кутрування запального процесу та вщновлювання порушених гематолопчних показник1в, зменшенню прояв1в дихально'У недостатносто, збшьшуе тривашсть peMicii за-хвор ювання.

6. Застосування бемитилу i кверцетину в комплексному л1куванш хворих на ХОБ у сукупносто з IXC сприяе бшьш повному, шж у хворих, яю отримують традицшне л1кування, вщновленню порушених показниюв мюцевоУ неспе-циф|чноУ резистентносто бронх1'в:

а) П1д впливом бемитилу знижуеться утворення цитотоксичних метаболтв ПОЛ в бронх!альному дереву що е проявом як прямо!, так i непрямо! антиок-сидантно! Д11; цитопротекторнi властивост1 препарату наявш переважно в ештелн слизово! оболонки бронх1в - акгивуються метабол1чш процеси в БЕ, шдвищуеться життездатшсть юптин, зменшуеться штенсившсть дескваматив-них npouecie;

б) кверцетин сприяе шактивацп АФК в бронх1альному дерев!, що е вщбитком переважно прямого антиоксидантного ефекту препарату, вплив котрого на клггинш чинники неспециф^чно! резистентносп бронх1в проявлясться голов-ним чином пщвищенням життездатносп й активащею кисневозалежних ме-хан13М1в бактерицидностт AM.

ПЕРЕЛ1К НАУКОВИХ ПУБЛ1КАЦ1Й ЗДОБУВАЧА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦН

1. Путинцев В.И., Витрищак В.Я. Сысойкина Т.В., Шпарук Е С., Попов О.В., Шрамченко С М., Долинская М.Г., Степаненко Т.Н. Савина Е.Л. Разумная Т В. Эпштейн Е С. Экологические аспекты патогенеза неспецифических заболеваний легких. // Укра1нський пульмонолопчний журнал.- 1996,- № 2.- С. 43-46.

2. Путинцев В.И., Долинская М.Г., Нечитайлова Е.С. Иммунная реактивность организма и неспецифическая резистентность бронхов при затяжном течении острой пневмонии// Украшський пульмонолопчний журнал.- 1998 - №1,-С. 31-33.

3. Долинська М.Г. Ефектившсть кверцетину в комплексному л1куванш хворих на хроничний обструктивний бронх1т// Украшський медичний альманах-1998,-Т. 1, № 4 - С. 84-86.

4. Долинська М.Г. Фактори м1сцевого захисту трахеобронх1ального дерева в хворих на хрошчний обструктивний бронхит// Укра!нський медичний альманах.- 1999 - Т. 2, № 1- С. 28-32.

5. Путинцев В.И., Водяник Т.В., Долинская М.Г. Иммунные нарушения при затяжном течении острой пневмонии у работников поллютантоагрессивных профессий // Актуальш проблеми акушерства i п'некологй, кгп'шчно! ¿мунологи та медично! генетию/ 36. наукових праць, випуск 2— Ки!в-Луганськ, 1998 — С. 270-273.

6. Долинская М.Г. Активация системы местной защиты легких у больных хроническим обструктивным бронхитом в сочетании с ишемической болезнью сердца под влиянием бемитила // Актуальш проблеми акушерства i гшекологи, юишчно! ¡мунолоп! та медично! генетики 36. наукових праць, випуск 3,- Ки!в-Луганськ, 1999,-С. 148-153.

7. Долинская М.Г., Плотников Ю.О. Состояние клеточных факторов неспецифической резистентности трахеобронхильного дерева у больных хроническим обструктивным бронхитом в сочетании с ишемической болезнью сердца // Там же,-С. 153-156.

8. Долинська М.Г. Стан ¡муштету у хворих на хрошчний обструктивний бронхп у cyKynHOCTi з 1шем1чиою хворобою серця,- Проблеми еколопчноУ та медично'1 генетики i клш1чно11мунологп,- Вип. 4 (24).- С. 54-59.

9. Путинцев В.И., Витрищак В.Я., Сысойкина Т.В., Шрамченко С.М., Долинская М.Г., Шпарук Е.С., Степаненко Т.Н. Некоторые аспекты патогенеза неспецифических заболеваний легких в условиях промышленного региона Донбасса// Проблемы и перспективы развития клиники внутренних болезней/ Респ. сб. научных трудов,- Харьков, 1996,-С. 21-26.

10.Путинцев В.И., Сысойкина Т.В., Шрамченко С.М., Шпарук Е.С., Долинская М.Г., Степаненко Т.Н. О некоторых вопросах этапной эволюции неспецифических заболеваний легких,- Там же,- С. 26-30.

11.Путинцев В.И., Оленицкая Е С., Шпарук Е С., Шрамченко С.М., Загребель-ная В.И., Сухоплюева Н И., Белозерова H.A., Степаненко Т.Н., Долинская М.Г. Распространенность и течение заболеваний внутренних органов среди населения Луганской области после аварии на Чернобыльской атомной электростанции (Ч АЭС) -Там же - С. 311-316.

12. Долинская М.Г., Плотников Ю.О. Шпарук Е.С. Шрамченко С.М. Степаненко Т.И Факторы местной неспецифической резистентности трахеобронхиаль-ного дерева при некоторых формах неспецифических заболеваний легких. // Новые достижения в ранней диагностике и терапии воспалительных заболеваний органов дыхания / Тез. докл. респ. научно-практич. конф - Харьков, 1995 -С. 21.

13.Путинцев В.И., Витрищак В.Я., Шрамченко С.М., Шпарук Е.С., Долинская М.Г., Разумная Т.В. К вопросу о хронизации заболеваний органов дыхания у человека - Там же,- С. 60-61.

14.Долинская М.Г., Разумный Р.В. Состояние микроциркуляции и неспецифическая реактивность трахеобронхиального дерева у больных хроническим обструктивным бронхитом (ХОБ)// Медико-бюлопчш проблеми промислового perioHy/Зб. наукових статей вчених ЛДМУ,-Луганськ, 1997,-С 103-106.

15.Нечитайлова Е.С., Долинская М.Г. Состояние клеточного и гуморального иммунитета у больных с затяжным течением острой пневмонии // Там же,-С. 143-146.

16.Долинская М.Г., Плотников Ю.О. Цитологическое исследование динамики состояния слизистой трахеобронхиального дерева (ТБД) при хроническом об-структивном бронхите // Материалы юбилейной научно-практической конференции, поев. 100-летию основ. 4-й гор. б-цы г. Луганска- Луганск, 1995-С. 9-10.

17.Шрамченко С.М. Шпарук Е.С. Разумная Т.В., Долинская М.Г. Роль экологических факторов в хронизации неспецифических заболеваний легких- Там же.- С. 35.

18.Долинская М.Г. НСТ-тест в оценке функционального состояния слизистой оболочки трахеобронхиального дерева // Юв1пейний зб1рник тез молодих вче-них та спеш'ашспв ЛДМУ.- Луганськ, 1996,- С.47-48.

19.Сонин Д.Н., Марченко В.Е., Прекрасное С.С., Долинская М.Г. Распространенность хронических неспецифических заболеваний легких у больных ише-мической болезнью сердца // Зб1рник наукових робгт V ВсеукраТнськоУ наради з питань пол(юннично1 справи,- Дшпропетровськ, 1996-С. 22.

20.Долинская М.Г. Состояние клеточных факторов местной защиты у больных хроническим гнойно-обструктивным бронхитом (ХГОБ)// Матер1апи II з'Узду фтиз]атр1в 1 пульмонолопв Украши.- КиТв, 1998 -С. 113.

21.Долинская М.Г., Ватанская И.Ю. Активность местной системы антиокси-дантной защиты (АОЗ) легких у больных хроническим обструктивным бронхитом // Там же.- С. 113.

22.Долинська М.Г Споаб л!кування загострення хрошчного обструктивного бронхггу (ХОБ) з застосуванням кверцетину// Реестр нововведень Украши,-1998 - Випуск 8-9, реестращйний №177/8/7.

АНОТАЦ1Я

Долинська М.Г. КЛ1Н1КО-ПАТОГЕНЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА I Л1КУВАННЯ ХВОРИХ НА ХЮН1ЧНИЙ ОБСТРУКТИВНИЙ БРОНХ1Т 3 СУПУТНЬОЮ 1ШЕМ1ЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ. - Рукопис.

Дисерташя на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спещальшстю 14.01.02.- внутр1шн1 хвороби-Луганський державний медичний утверситет, Луганськ, 1999.

Дослщжено особливосп патогенезу та nepe6iry хрошчного обструктивного бронх1ту (ХОБ) у хворих на ¡шем1чну хворобу серця (IXC). У обстежених хворих юптчна картина характеризувалася розвитком синдрому взаемного об-тяження, виразшшими, шж у rpyni пор1вняння, порушеннями юнтинного та гуморального ¡муштету. Дослщження бронхоальвеолярних змивш хворих на ХОБ

виявляло змши неспециф1чно1 резистентносто бронх|'в, штенсивш'цп на rni IXC: десквамашю eпiтeлiю бронх1в та рекрутування AM у поеднанш 3i зниженням життездатносто та метабол1чно'1 активносто зазначених юнтинних Tunie, менш активною inirpauiera до бронхоальвеолярного простору нейтрофшв тощо. Анашз ¿нтегральних показнимв Micueeoi системи антиоксидантного захисту, що був проведений з використанням полярофаф4чного методу досл1дження

брОНХОаЛЬВССЛЯрННХ ЗМИВ15, ЗаСШДЧИВ HOpiuii^iiG I> IlpiijIIIII.IIЯ Дисбаланс у 6lK

перекисного окислювання лшйив. На пщфунто спостереження терапевтичних ефектов кверцетину та бемитилу розроблено засади до призначення цих препаратов в комплексному лшуванш ХОБ у сукупносто з IXC.

Ключов1 слова: хрошчний обструктивний бронх1т (ХОБ), ¡шем1чна хвороба серця (IXC), кверцетин, бемитил, неспециф1чна резистснтопсть 6ponxiB.

АННОТАЦИЯ

Долннская М.Г. КЛИНИКО-ПАТОГЕНЕТИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА И ЛЕЧЕНИЕ БОЛЬНЫХ ХРОНИЧЕСКИМ ОБСТРУКТИВНЫМ БРОНХИТОМ С СОПУТСТВУЮЩЕЙ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ СЕРДЦА. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.02 - внутренние болезни. - Луганский государственный медицинский университет, Луганск, 1999.

Исследованы особенности патогенеза и течения хронического обструк-тивного бронхита (ХОБ) у больных ишемической болезнью сердца (ИБС). Клиническая картина заболевания характеризовалась выраженным синдромом взаимного отягощения. Частота выявления основных симптомов ХОБ у больных ИБС была сходной с таковой у больных ХОБ без сопутствующих заболеваний сердечно-сосудистой системы (фуппа сравнения), однако, при сочетанной патологии отмечалась большая тяжесть выявленных синдромов в сочетании с менее выраженной лихорадочной реакцией, менее значительными изменениями в гемофамме, острофазовыми реакциями. Активность воспалительного процесса у этих больных была также несколько ниже, чем в фуппе сравнения. В отличие от больных фуппы сравнения, у которых наблюдалась линейная зависимость тяжести вентиляционных нарушений от активности воспаления, у больных ХОБ в сочетании с ИБС более выраженные явления дыхательной недостаточности сопровождались меньшей активностью воспалительного процесса. В данной фуппе больных чаще выявлялись признаки эмфиземы легких, пневмо-фиброза и вторичной легочной гипертензии. В период обострения ХОБ отмечалось утяжеление течения ИБС, заключавшееся в учащении приступов стано-кардии или дебюте заболевания, усугублении гипоксических изменений миокарда, утяжелении нарушений ритма сердца. В процессе лечения положитель-

ная динамика у больных с сопутствующей ИБС носила менее выраженный характер, чем в группе сравнения: у большего числа больных при выписке из стационара сохранялся кашель, не был купирован воспалительный процесс в бронхах, сохранялись проявления астено-вегетативного синдрома.

У обследованных больных выявлены более значительные, чем в группе сравнения, нарушения клеточного и гуморального звеньев иммунитета в виде вторичного иммунодефицитного состояния супрессорного типа, стойкого повышения содержания циркулирующих иммунных комплексов в сыворотке крови. Исследования бронхоальвеолярных смывов (БАС) больных ХОБ в сочетании с ИБС обнаружило усиленную по сравнению с больными ХОБ, не страдавшими сердечно-сосудистыми заболеваниями, десквамацию эпителия бронхов, рекрутирование альвеолярных макрофагов (АМ), сочетавшееся с менее активной миграцией в бронхоальвеолярное пространство нейтрофилов. Исследование функционального состояния эпителиоцитов и АМ обнаруживало снижение жизнеспособности и метаболической активности указанных клеточных типов. Анализ состояния баланса «перекисное окисление липидов-антиоксидант-ная защита» («ПОЛ-АОЗ»), проводившийся с помощью полярографического исследования БАС выявил у этих больных более выраженный, чем в группе сравнения сдвиг в сторону последнего. Характерно также, что при сочетанной патологии динамика изученных параметров в процессе лечения была минимальной, тогда как в группе сравнения наблюдалось частичное восстановление выявленных нарушений в процессе лечения.

Изучена эффективность бемитила и кверцетина в комплексном лечении больных ХОБ в сочетании с ИБС. Сравнение терапевтических эффектов бемитила и кверцетина выявило, что при сопоставимых клинических эффектах препаратов в отношении течения ХОБ, выражавшихся в основном в уменьшении тяжести обструктивного синдрома и достижении более длительной ремиссии, применение кверцетина привело также к более благоприятному течению ИБС -урежению приступов стенокардии, улучшению метаболизма миокарда по данным ЭКГ, повышению толерантности к физической нагрузке, что делает применение кверцетина предпочтительным при лечении ХОБ в сочетании с ИБС. В отношении действия на систему местной защиты бронхов следует отметить преобладание у бемитила стимулирующего влияния на метаболизм клеток бронхиального эпителия, проявившегося в повышении жизнеспособности эпителиоцитов и уменьшении интенсивности десквамативных процессов, а также выраженного антиоксидантного эффекта. Последний проявился в уменьшении содержания в БАС всех основных классов АФК, что, возможно, стало проявлением сочетания прямого и непрямого антиоксидантного эффектов препарата. У кверцетина доминировало положительное воздействие на жизнеспособность и кислородный метаболизм АМ; было также выражено уменьшение под влияни-

ем препарата миграции в бронхоальвеолярное пространство нейтрофилов, что, вероятно, отражает противоспалительный эффект. В сравнении с бемитилом, корригирующий эффект кверцетина был несколько менее выражен в отношении эпителиоцитов, однако достигалась более выраженная активация кислород-зависимых механизмов киллинга AM. Антиоксидантное действие препарата проявлялось преимущественно в трансформации наиболее токсичных гидро-ксильных радикалов и акшвированксго кислорода в менее активные пепекис-ные соединения, что позволяет предположить преобладание у препарата прямой антиоксидантной активности. Указанная особенность делала фармакоди-на.мику препарата в этом направлении несколько менее эффективной, чем у бе-митила. Разработаны показания к назначению кверцетина и бемитила в комплексном лечении ХОБ в сочетании с ИБС, предложенные методы лечения внедрены в практику лечебных учреждений.

Ключевые слова: хронический обструктивный бронхит (ХОБ), ишемическая болезнь сердца (ИБС), кверцетин, бемитил, неспецифическая резистентность бронхов.

RESUME

Dolinskaya M.G. CLINICAL, PATHOGENETICAL CHARACTERISTICS AND TREATMENT OF PATIENTS WITH CHRON1QUE OBSTRUCTIVE BRONCHITIS IN CONJUNCTION WITH CORONARY HEART DISEASE.-Manuscript.

Thesis for a candidate's degree by speciality 14.01.02 - internal diseases. Lugansk State Medical University.- Lugansk, 1999.

The dissertation is devoted to particularities of chronic obstructive bronchitis (COB) pathogenesis and course in patients with coronary heart disease (CHD) investigation. The clinical picture was characterised by mutual severity syndrome. More evident cellular and humoral immunity disorders in comparison with those in COB patients without accompanied pathology occurred. The alteration of bronchial non-specific defence had been resulted in more intensive bronchial epithelium casting and alveolar macrophages recruitment, as well as decreased viability and metabolic activity of those cell types coupled with less active neutrophils migration into bronchoalveolar lumen. The analysis of integral parameters for local antioxidant defence system using the bronchoalveolar lavage fluid voltammetry had showed comparatively significant balance shifting towards lipid peroxidation. The base for antioxidant drugs bemitiJ and quercetin application in comprehensive treatment of patients with combined COB and CHD was worked out. The effectivness of these drugs had been proved.

Key words: chronic obstructive bronchitis (COB), coronary heart disease (CHD), quercetin, bemitil, bronchial non-specific defence.

Подписано до друку 16.08.99 р. Формат 60x90 / 16. Пагир офсетний. Гарш'тура Times New Roman. Друк офсетний. Умов. друк. арк. I. Тираж 100 прим. Вид. № 252. Замовл. № 1510.

Надруковано лабораторию оформления тсхшчно1 документаип науково-дослщного та проектно-конструкторського шституту

"1скра"

348022, м.Луганськ, вул. Радянська, 47