Автореферат и диссертация по медицине (14.01.10) на тему:Клинико-метаболические особенности хламидийной инфекции у новорожденных

РГП од

і и и«-. - РЕДЬКО Ірина Іванівна

УДК б 16-053.31-616.903]:071-612.015.3

КЛШІКО-МЕТАБОЛГЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ХЛАМІДІЙНОІ ІНФЕКЦІЇ У НОВОНАРОДЖЕНИХ

14.01.10 - Педіатрія

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

ХАРКШ-1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Запорізькому державному інституті удосконалення лікарів Міністерства охорони здоров'я України.

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК:

доктор медичних наук, доцент Овчареико Леонід Сергійович,

Запорізький державний інститут удосконалення лікарів, кафедра педіатрії, завідувач кафедри.

ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ:

доктор медичних наук, професор Кожедіяка Анатолій Іванович, Харківський державний медичний університет, кафедра дитячих хвороб, завідувач кафедри;

доктор медичних наук, професор Ліхачова Аза Сергіївна,

Харківська медична академія післядишіомної освіти, кафедра неонатології, завідуюча кафедри.

ПРОВІДНА УСТАНОВА:

Дніпропетровська державна медична академія, кафедра неонатології факультету удосконалення лікарів

Захист дисертації відбудеться 25 листопада 1999р. о на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д.64.600.04 при Харківському державному медичному університеті (310022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського державного медичного університету (310022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

Автореферат розісланий.23 жовтня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченоі ради, кандидат медичних наук, доцент

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з важливіших проблем перинатально!' патології у теперішній час є проблема внутрішньоутробних інфекцій. Згідно з офіційними статистичними даними ведуче місце у структурі перинатальної смертності займають асфіксія, шіевмопаїія, СДР, пологова травма ЦНС та вади розвитку (Н.П. Шабалов,

В.О. Таболін, 1997; О.Г. Суліма, 1998). В той же час багаточисленні спостереження та сполучення у літературі свідчать, що під діагнозами такігх захворювань, як асфіксія, гпіевмопатія, пологова травма нерідко ховається інфекційна патологія, серед якої найбільш питому вагу починають займати хламідіоз, мікоплазмоз, вірусні інфекції (Н.П. Шабалов, 1992; О.В. Цинзерлінг, 1997; Ю.П. Ткаченко, 1997; A.C. Ліхачова, 1998).

Значний ріст урогенітальної хламідійної інфекції у населення дітородного віку в останні роки суттєво збільшує ризик захворговашія потомства. Незважаючи на погрозливі показники розповсюдження інфекції серед жінок дітородного віку - 59-70% (М.А. Багамакова, А.М. Савічева, 1990), в Україні до цього часу відсутні статистичні дані відносно розповстоджеиості цього захворювання серед дитячого населення. З хламідійною інфекцією зв'язують біля 20 клінічних синдромів, включаючи урогенітальну патологію, ураження очей, органів дихання, патологію вагітності, плоду, безпліддя, невиношування, захворювання новонароджених та дітей раннього і старшого віку. Діагностика хламідійної інфекції виявляєтеся важкою у широкій клінічній та прозекторській практиці через відсутність чітких уявлень про патогенез, клініку, морфологічні виявлення цього захворювання у періоді новонародженості. У зв'язку з цим діагноз хламідійної інфекції у новонароджених та дітей раннього віку не завжди встановлюється своєчасно, що веде до неадекватної терапії і формування персистуючої або латентної інфекції, сприяє розвитку вторинного імунодефіциту та хронічних форм захворювання.

Для ранньої діагностики та лікування хламідійної інфекції у періоді новонародженості необхідна розробка клініко-лабораторних критеріїв даної патології. У літературі небагаточисленні повідомлення про особливості перебігу вагітності та пологів у жінок з даною патологією у зіставленні з біологічним анамнезом, про особливості діагностики, клднічного перебігу хламідійної інфекції у ранньому неонатальному періоді (М.І. Євсюкова, 1995; О.С. Кешишян, 1990; А.М. Савічева, 1991).

Ураховуючи, що захворювання бронхолегеневої системи є найбільш частою патологією раннього дитячого віку (В.К. Таточенко, 1990; Г.А. Самсигіиа, 1997), багато клініцистів вважають найбільш визначним та розповсюдженим серед дітей респіраторний хламідіоз (Е.А. Шамаксурова, В.Н. Панкратова, 1986, 1988). Найбільш вивченим у періоді новонародженості є респіраторний хламідіоз у недоношених дітей (О.С. Кешишян, 1990; 1.1. Євсюкова, 1997).

Рання діагностика хламідійної інфекції у новонароджених повинна базуватися та підтверджуватися лабораторними методами діагностики. Лабораторну діагностику за допомогою більш чутливих, але дорогоцінних методів не завжди можливо використати в органах практичноі охорони здоров'я, у центральних районних лікарнях, на сільських

ділянках, тому представляється важливим з урахуванням широкого розповсюдження хламідійиої інфекції знайти мові підходи до експрес-діагностики даної патології на первинному етапі обстеження.

Приймаючи до уваги, що хламідійна інфекція розвивається не тільки на фоні імунодефіциту, але і сама виявляє імуноделресивну дію, представляється важливим вивчення особливостей реакції імунної системи новонародженого при даній патології та їх значення у формуванні клінічних проявів інфекції і персистенції хламідій у ранньому віці. У літературі маються небагагочисленні повідомленій про стан імунної системи при хламідійній інфекції в основному у дітей грудного віку, а також у недоношених новонароджених (Н.С. Бартєнєва, 1986; О.С. Кешишян, 1990). При вивченні клінічних проявів хламідійиої інфекції у новонароджених вважається важливим вивчення не тільки імунної системи, але і метаболічних процесів, зокрема, ПОЛ, АОС, а також показників гормонального фону. У доступній літераіурі не знайдено відомостей про стан гормонального статусу новонароджених при хламідійній інфекції, зв'язок з процесами ПОЛ та АОС, а також взаємозв'язок метаболичішх змін зі станом показників клітинної та’гуморальної ланок імунітету при даній патології.

Маючи уявлення про стан метаболічних процесів при хламідійній інфекції, можливо розробити нові підходи до лікування та реабілітаційних заходів у новонароджених приданій патології.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дана дисертаційна робота є частиною науково-дослідноі роботи кафедри педіатрії Запорізького державного інституту удосконалення лікарів "Особливості гострої бронхолегеневої патології у дітей періоду новонародженості з ознаками хламідійного інфікування" (№ державноі реєстрації 0196У002364).

Мета роботи. Оптимізація клініко-діагностичпих та лікувально-реабілітаційних заходів у новонароджених з хламідійною інфекцією.

Задачі дослідження:

1. Визначити частоту захворювання хламідійною інфекцією у доношених новонароджених з групи ризику по внутрішньоутробній інфекції, які знаходилися на стаціонарному лікуванні.

2. Вивчити клінічні особливості хламідійиої інфекції у доношених новонароджених.

3. Визначити стан метаболічних процесів та гормонального статусу у дітей з бронхолегеневою патологією при хламідійній інфекції у динаміці захворювання (ПОЛ, АОС, ТЗ, Т4, АКТГ, кортизол, інсулін).

4. Вивчити стан показників клітинної та гуморатьної ланок імунітету (Е-РУК, ЕАС-РУК, теофілінчутливі, теофілінрезистентні Т-лімфоцити, фагоцитуючі

нейтрофіли, рівень сивороткових IgG, А, М) та їх взаємозв'язок з виявленими метаболічними змінами.

5. Розробити нові підходи до діагностики, лікуваїпм, реабілітації та профілактики хламідійної інфекції у дітей періоду ново народжено елі.

Наукова новизна одержаних результатів. На підставі спеціальних методів дослідження вперше визначена частота захворювання хламідійною інфекцією у доношених новонароджених з групи ризику по внутрішньоутробній інфекції, які знаходилися на стаціонарному лікуванні.

Глибоко вивчені особливості клінічного перебіїу бронхолегеневої патології при хламідійній інфекції у доношених новонароджених: поступовий початок, поступове зростання семіотики, дисоціація між виразливістю задишки та відносно скудпими фізікальними даними, наявність при бронхітах обструктивного синдрому при невідповідності клінічних та параклінічшіх даних (відсутність або ііевиразливість клініки обструкції на фоні характерних змін на рентгенограмі органів грудної клітини).

Вивчений стан метаболічних процесів та гормонального статусу у новонароджених при хламідійній інфекції (ПОЛ, АОС, ТЗ, Т4, ТТГ, АКТГ, кортизол, інсулін) в динаміці захворювання та у залежності від клінічної форми бронхолегеневої патології.

Одержані дані про стан клітинної та гуморальної ланок імунітету у новонароджених при хламідійній інфекції в динаміці захворювання.

Виявлений взаємозв'язок метаболічних змін та стану клітинної і гуморальної ланок імунітету при хламідійній інфекції у новонароджених.

Удосконалені підходи до діагностаки, лікувально-реабілітаційних заходів при хламідійній інфекції у періоді новонародженосгі.

Встановлено, що хламідійне інфікування у періоді новонародженості сприяє порушенню перебігу ранньої адаптації, ураженню ЦНС, формуванню інфекційно-запальних захворювань у неонатальному періоді.

Виявлена залежність трансформації хламідійного інфікування у клінічну виражену хламідійну патологію по даним біологічного анамнезу.

Практичне значення отриманих результатів. Розробка даної проблеми дає можливість запропонувати нові підходи до ранньої діагностики, лікувально-реабілітаційних заходів, профілактиці хламідійної інфекції у дітей періоду новонародженості в залежності від особливостей біологічного анамнезу, клінічного перебігу, стану клітинної та гуморальної ланок імунітету, показників ПОЛ та АОС як у періоді розпалу, так і у періоді клінічного видужування. В результаті роботи над даною проблемою вдалося підвищити ефективність лікувально-реабілітаційноі допомоги дітям з даною патологією, скоротити перебування у стаціонарі, знизити частоту та тяжкість ускладнень бронхолегеневоі патології при хламідійній інфекції, скоротити

строки клінічного та етіологічного видужування, знизити кількість повторно виникаючих захворювань органів дихання.

За матеріалами дисертації були опубліковані і впроваджені в роботу' пологових будинків №3, 5, 7, 9 м. Запоріжжя, відділень патології новонароджених Запорізької дитячої обласної лікарні, дитячої клінічної лікарні № 5 м. Запоріжжя, дитячої клінічної міської лікарні №1 м.Запоріжжя, дитячої обласної клінічної лікарні м. Херсона, дитячої міської лікарні м. Бердянська. -

1. Клініко-лабораторні критерії діагностики хламідійної інфекції у новонароджених дітей (Л.С. Овчаренко, 1.1. Редько, В.П. Медведев, А.Б. Бородін) Інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров'я. Випуск 6 по проблемі "Педіатрія''.-N 4-1997.-4 с.

2. Л.С. Овчаренко, 1.1. Редько, В.П. Медведев, А.Б. Бородін. Методи діагностики хламідійної інфекції у дітей періоду новонародженості.-Учбово-методичний посібник,-Запоріжжя.-1997.-7 с.

3. Редько 1.1. Лабораторна експрес-діагностика хламідійної інфекції у новонароджених.-Раціоналізаторська пропозиція N 1505 від 25.05.94 р.

Матеріали дисертації включені до програми лекцій та практичних занять для лікарів-курсантів та лікарів-інтернів на кафедрі педіатрії Запорізького державного інституту удосконалення лікарів.

Особистий внесок здобувана. Дисертаційна робота є особистою працею автора. Автор особисто проаналізував вітчизняну' та закордонну літературу з проблеми, що вивчалася, планував мету роботи та завдання дослідження. Особистий внесок дисертанта складався у нідбірі, клінічному спостереженні за новонародженими з хламідійною інфекцією та дітьми з хламідішшм інфікуванням з періоду новонародженості до 3 років життя у катампезі. Автором самостійно проведений порівняльний аналіз біологічного анамнезу жінок, інфікованих та не інфікованих хламідіями, особисто проведений відбір матеріалу для лабораторного обстеження на хламідійну інфекцію у дітей усіх спостерігаємих груп, а також частково видбір крові для біохімічних обстежень.

Обстеження дігей та їх. матерів на хламідійну інфекцію проведено автором спільно з завідуючою клінічною лабораторією дитячої клінічної лікарні N 1 м. Запоріжжя Л.М. Кричуіг (головний лікар - В.І. Ліхачова). Імунологічні обстеження виконувалися на базі міської імунологічної лабораторії м. Запоріжжя (завідуюча лабораторією - Т.Д. Волкова). Біохімічні дослідження та оцінка ендокринного статусу проведені спільно із співробітниками кафедри загатьної клінічної патології Запорізького державного інституту удосконалення лікарів (завідуюча кафедрою - д.б.н., професор Ф.В. Шикаєва).

Автором особисто проведений аналіз результатів досліджень із застосуванням сучасної статистичної програми, на підставі чого були підготовлені до друку всі наукові праці, підготовлена до захисту дана дисертація, а також здійснене впровадження результатів наукових досліджень в клінічну практику.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались на І Конгресі пеонатологів України "Внугрішньоутробні (вроджені) інфекщ'ї у новонароджених" (Харків, 1998), Міжнародній науково-практичній конференції "СДР у новонароджених" (Запоріжжя, 1995), з'їзді дитячих анестезіологів-реаніматологів (Запоріжжя, 1995), науково-практичній конференції "Актуальные проблемы анестезиологии, интенсивной терапии и хирургии в неонатологии" (Запоріжжя, 1997), наукових конференціях Запорізького державного інституту удосконалення лікарів (Запоріжжя, 1994-1998), конференціях Запорізького обласного наукового товариства акушерів та гінекологів (Запоріжжя, 1996), конференціях Запорізького обласного наукового товариства педіатрів (Запоріжжя, 1995-1997).

Обговорення дисертаційної роботи на засіданні кафедри педіатрії ЗДІУЛ відбулось 1.09.98 р., на засіданні міжкафедральної апробаційної ради з фаху "Педіатрія" ЗДІУЛ - 18.09.98 р.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 16 друкованих робіт, з них - 4 у центральних фахових виданнях, у збірниках наукових праць - 5, по матеріалам Конгресу, Пленуму, з'їзду та науково-практичних конференцій - 7, видано у співавторстві 1 методичну рекомендацію, 1 інформаційний лист, отримано свідоцтво раціоналізаторської пропозиції.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 212 сторінках машинописного тексту і складається із вступу, 7 розділів, висновків, практичних рекомендацій та вказівника літератури, який вміщує 181 джерело українсько-російськомовних авторів та 61 - зарубіжних авторів, що складає 20 сторінок. Робота ілюстрована 49 таблицями та 11 малюнками, що складає 22 сторінки.

ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Дія виконання поставлених завдань було проведено клініко-біологічне обстеження 262 доношених новонароджених у віці від 0 до 28 днів, з яких 30 склали групу здорових новонароджених та 232 - діти з ознаками внутрішпьоутробного інфікування та з бронхолегеневою патологією, які знаходилися на стаціонарному лікуванні у відділенні патології новонароджених. Із загальної кількості обстежених дітей під нагляд взято 150. Розподіл дітей на групи проводився на підставі клінічного стану новонародженого, а також по принципу наявності та ступеню виявлення хламідійного АГ. Усі діти були розподілені на 4 групи: основна - 40 дітей з бронхолегеневою патологією при хламідійній інфекції (XI), контрольна - 30 дітей -здорові новонароджені; дві групи порівняння: І група - 40 дітей з хламідійним інфікуванням, II група - 40 дітей з бронхолегеневою патологією без XI. В катамнезі спостерігалися 42 дитини з періоду новонародженості до 3 років життя. Паралельно з обстеженням новонароджених проводилося обстежешія їх матерів на XI у післяпологовому періоді Розподіл матерів на групи проводився по принципу виявлення хламідійного АГ та клінічного стану дітей, які народилися від них: основна група -

жінки, інфіковані хламідіями, що народили дітей з XI; І група порівняння - інфіковані хламідіями жінки, що народили дітей з хламідійшш інфікуванням; II група порівняння - жінки та народжені від них діти не інфіковані хламідіями.

Для виконання даноі роботи використовувалися методи загачьнокліиічні та спеціального дослідження. В обсязі спеціальних досліджень позначено лабораторні методи діагностики XI - імунофлюоресдентні (тест-системи "Хламіскан-І", "Біосервіс", Росія та тест-система ”Хламіскан-ІГ', АО "Союзагромед", Росія) та цитологічні (пофарбування препаратів по Майн-Грюнвальду-Романовському-Гімзі у модифікації

B.Г. Коляденко з співавт. (1987) та по Павловському (1956). Усі діти, інфіковані хламідіями, були обстежені на наявність іншої внутрішньоутробної інфекції з групи TORCH: мікоплазмоз, токсоплазмоз, цитомегаловірусну інфекцію. Матеріалом для обстеженій у дітей служили мазки-зіскоби зі слизових задньої стінки глотки, кон'юнктиви нижньоі повіки, уретри, вульви, щоки, у матерів - із цервікального каналу.

Визначення стану' процесів ГЮЛ оцінювали на підставі визначення первинних -ДК та вторинних продуктів - МДА. Визначення ДК проводилося за методом В.Б. Гаврилова (1988). Рівень МДА визначали за методом Я.1. Андрсєвої та співавт. (1985),

C.Н. Сутшотова та співавт. (1986). Визначення загальних ліпідів проводилося методом газорідної хроматографії.

Визначення стану АОС оцінювали по активності каталази та рівню церулоплазміну. Визначенім активності каталази проводилося за методом М.А. Королюк та співавт (1988), церулоплазміну - уніфікованим методом Рсвика у модифікації С.В. Бестужева та В.Г. Колба (1976). Вимірювання оптичної щільності проводилося на спектрофотометрі СД-46 (СРСР).

Визначення рівня гормонів у плазмі крові проводилося за допомогою радіометричних методів з використанням комерційних наборів вітчизняного та закордонного виробництва. Вимірювання радіоактивності проводилося на RACKGAMMA фірми LKB (Швеція).

Методи оцінки імунного статусу включали визначення у плазмі крові основних імуноглобулінів G, А, М методом радіальної і.мунодифузії в агарі по Manchini et al. (1968). Кількість Е-РУК та ЕАС-РУК визначали за методом Jondal M. et аі. (1972) у модифікації Pang J.T., Baguley D.M. (1974). Про фагоцитарну активність нейтрофілів судили по тесту поновлення нітросинього тетразоля нейтрофілами. Рівень природних антитіл визначали на підставі реакції Пауля-Буннеля. Активність комплементу визначали по методу Л.С. Резнікової (1967).

Діагноз XI підтверджували результатами гістологічного обстеження плацент.

Статистична обробка клінічного та параклінічного матеріалу проведена на персональному ЕВМ "Правець-16” з використанням програм, пропонуючих у довіднику "Бейсик для статистиків" (ТЕМ-НАНТ-Сміт Дж., 1988).

Результати дослідження та їх обговорення. Отримані статистичні дані проведених досліджень показали, що у теперішній час за рахунок росту урогєнітального хламідіозу у жінок репродуктивного віку, XI у доношених

новонароджених зустрічається значно частіше і складає 15,3%. Високий відсоток складає хламідійне інфікування у доношених новонароджених - 39,3%.

Використовуючи відомі клінічні ознаки XI у новонароджених (М.А. Башмакова і співавт., 1994; Г.Н. Дементєва, 1997), встановлено, що основними клінічними формами XI у доношених новонароджених є бронходегенева патологія у сполученні з хламідійним кон’юнктивітом. Ураховуючи, що, по даним літератури, респіраторний хламідіоз вивчений в основному у недоношених новонароджених (О.С. Кешищян, 1990, 1993), більш детально вивчені клінічні особливості бронхолегеневої патології при XI у доношених новонароджених. Виділені основні фактори ризику по даним біологічного анамнезу для розвитку XI у періоді новонародженості. Встановлено, іцо основними факторами ризику для реалізації XI у доношених новонароджених з'явилися: обтяжені акушерський - у 75% жінок, гінекологічний - у 100% жінок, соматичний анамнези - у 55% жінок. Переваження урогепітальної патології в анамнезі, у тому разі наявність г енітального хламідіозу, сприяло обтяженому перебігу' вагітності у 100% випадків та обтяженому перебігу пологів у 85%, що підтверджує дані А.М. Савічевої (1991). •

Аналіз клінічного стану новонароджених, інфікованих хламідіями, показав тісний взаємозв'язок зі ступенем інфікування, що підтверджує дані О.С. Кешишян (1990), А.М. Савічевої (1991). Підтвердженням XI методом ПІФ служило виявлення 10 та більше елементів хламідій (ЕТ+РТ), розташовашгх у цитоплазмі та на поверхні епітеліальних клітин, при наявності у препараті не менш 50 клітин циліндричного епітелію. Получені дані розцінювали як високу ступінь інфікування хламідіями. Наявність у препараті менше 10 елементів хламідій при тій же кількості матеріалу розцінювали як легку ступінь інфікування, що клінічно відповідало хламідійному інфікуванню. Результат вважали негативним при відсутньості у мазку специфічного свічення та при наявності не менш 50 клітин циліндричного епітелію. При обстеженні цитологічним методом -пофарбуванню по Романовському-Гімзі, виявлення хламідійних цитоплазматичних включень у не менш 20-30% епітеліальних клітин при наявності у препараті 50 клітин циліндричного епітелію розцінювали як високу ступінь інфікування. Утримання у препараті менш 20-30% уражених клітин циліндричного епітелію при тій же кількості матеріалу розцінювали як легку ступінь інфікування. Порівняльний аналіз двох методів лабораторної діагностики показав, що на результати, одержані методом пофарбування по Романовському-Гімзі, значно впливає якісний забір матеріалу. Даний метод може бути використаний на первинному етапі обстеження для попередньої експрес-діагностики XI, що підтверджує дані A.B. Руденко, (1988), О.В. Цинзерлінга і співавт. (1991). Проведені дослідження показали чіткий паралелізм між виявленням хламідійного АГ у дихальних шляхах новонароджених з XI та в епітелії цервікального каналу у їх матерів, що підтверджує дані О.С. Кешишян (1990), А.М. Савічевої (1991). Обстеження дітей, інфікованих хламідіями, на наявність інших інфекцій з групи TORCH показало, що хламідії були єдиним патологічним агентом, який викликав внутрішньоутробну хламідійну інфекцію.

В результаті дослідження встановлено, що початок захворювання та тяжкість інфекції залежить від часу інфікування, що підтверджує думку С.К. Левицької і співавт. (1991), Б.І. Глуховець і сгіівавт. (1997) про можливість не тільки іитрапатального, але й антенатального зараження плоду хламідіями, коли основними шляхами внутрішньоутробного інфікування є контактний та висхідний. Підтвердженням цього положення є результати гістологічного обстеження плацент, коли у 97% випадків виявлено уражеїшя посліду з переважним ураженням плідних оболонок у вигляді парієтального хоріоамніонігу (34%).

Аналіз біологічного аналізу, дані клінічного та параклінічного, лабораторного обстеження дозволили виділити діагностичні критерії (основні та додаткові) XI у новонароджених.

І. ОСНОВНІ ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ:

1. Клінічні: а) бронхолегенева патологія у вигляді пневмонії або бронхіту -поступовий початок, поступове зростання семіотики: відсутність або незначна температурна реакція, дисоціація між виразливістю задишки та відносно скудними фізікальними даними, наявність при бронхітах обструктивного синдрому при невідповідності клінічних та параклінічних даних (відсутність або невиразливість клініки обструкції на фоні характерних змін на рентгенограмі органів грудної клітини); б) хламідійний кон'юнктивіт - поступовий початок після 4-го дня життя, клінічно-дифузна гіперемія кон’юнктиви у хрящевому відділі, набряк повік, слизові виділення, злипання повік після сну, двобічне ураження, інкубаційний період - до 14 дня життя.

2. Лабораторні: а) виявлення АГ С.trachomatis у дітей у зіскобних препаратах зі слизових задньої стінки глотки, кон'юнктиви нижньої повіки методом ПІФ або НІФ (10 і більше елементів хламідій при наявності у препараті 50 клітин циліндричного епітелію);

б) виявлення цитоплазматичних хламідійних включень у зіскобних препаратах при пофарбуванні по Майн-Грюнвальду-Романовському-Гімзі (у 20-30% епітеліальних клітин при наявності 50 клітин циліндричного епітелію); в) виявлення АГ С.trachomatis у зіскобах з цервікального каналу’ у матерів методом ПІФ (НІФ); г) ураження плаценти або тканин посліду хламідішюї етіології, підтвердженні лабораторними методами діагностики.

II. ДОДАТКОВІ КРИТЕРІЇ.

1. Анамнестичні: не виношування, мимовільні викидиші, неодноразові медичні аборти, попереджаючи дану вагітність; урогенітальна патологія (кольпіти, цервіцити, аднексіти, ерозії шийки матки, хронічний пієлонефрит), слабкість пологової діяльності, загроза переривання вагітності, гестози.

2. Клінічні: ЗВУР, ВУГ, жовтяниця, ураження ЦНС, гемодинамічні порушення, кардіопатія, дисбактеріоз.

3. Параклінічні: непряма гіпербілірубіпемія, тромбоцитопенія, помірна анемія, помірна еозінофілія, лімфощггоз, прискорена ШОЕ.

4. Ураження тканин посліду у вигляді хоріоамніоніту, децидуїту.

Ураховуючи, що у літературі відсутні дані ігро стан гормонального фону, процесів

ПОЛ та АОС в залежності від клінічноі форми XI у новонароджених вивчений рівень метаболічних змін у дітей з бронхолегепевою патологією при XI у розпалі захворювання та клінічного видужування.

Стан процесів ПОЛ у новонароджених із XI представлений у таблиці І.

Таблиця 1

Показники вільно-радикального окислення ліпідів у новонароджених при хламідійній інфекції в динаміці захворювання (М+пі)

Г рупи спостереження

Конт- рольна група п=30 Новонароджені з XI

Показники Бронкіг Пневмонія Значення

період розпалу п=28 період клінічного видужуван. л=28 період розпалу п=12 період клінічного вндужуван. п=12 Р

ДК, ДД233/л/мг Ліпідів 0,72 ± 0,004 1,7+0,0004 1,6 ±0,02 1,9 + 0,032 1,83 +0,023 РІ <0,001 Р2 < 0,001 Р3< 0,001

ГПЛ, 4 Д233/Л 2,91 ±0,14 4,23+0,38 4,0 ± 0,23 5,0 + 0,39 4,7 ±0,31 Р1 < 0,01 Р2 < 0,001 РЗ > 0,05

МДА, мкМ/л 3,24 + 0,23 5,32 + 0,72 5,0 ±0,58 6,83 ± 0,35 6,5 ± 0,54 РІ <0,01 Р2< 0,001 РЗ > 0,05

Примітка:

РІ - достовірність різниці показників між групою дітей з бронхітом в періоді розпалу та контрольною

Р2 - достовірність різниці показників між групою дітей з пневмонією у періоді розпалу та контрольною

РЗ - достовірність різниці показників між групою дітей з бронхітом та пневмонією у періоді розпалу (в подальшому прімітки в таблицях 2 і 3 однозначні)

У всіх дітей з бронхолегепевою патологією при XI у періоді розпалу встановлені ознаки активації процесів ВРО ліпідів у порівнянні з контрольною групою. Серед продуктів ПОЛ спостерігалося більш виражене накопичення концентрації як первинних, так і вторинних продуктів у дітей з пневмонією, ніж у дітей з бронхітом.

Вивчення показників АОС у дітей з XI дозволило виявити різницю параметрів у порівнянні з показниками контрольної групи та залежність їх від клінічної форми бронхолегеневого процесу (таблиця 2).

Таблиця 2

Стан деяких показників АОС у новонароджених при хламідійній інфекції у динаміці

захворювання (М+т)

Групи спостереження

Новонароджені с XI

Конт- Бронхіт Пневмонія Значення

Показники рольна Група п=30 період розпалу п=28 період клініч. видуж. п=28 період розпалу п=12 період клініч. видуж. 11=12 Р

Церулоплазмін, мг/% 17,6 ¿0,73 13,02+0,52 15,01+0,6 11,92+1,29 13,2+0,59 Р1 <0,05 Р2 < 0,01 РЗ > 0,05

Активність каталази, місат/л 26,9 + 4,3 13,47+4,2 19,9+2,2 12,58+1,17 17,5 ±2,1 Р1 <0,05 Р2 < 0,01 РЗ > 0,05

У періоді розпалу XI відмічена виражена недостатність АОС у порівнянні з показниками контрольної групи за рахунок значного зниження концентрації основних її компонентів, особливо у дітей з клінічними проявами пневмонії.

Дані про стан гормонального фону у дітей з бронхолегеневою патологією при XI представлені у таблиці 3.

У гострому періоді XI виявлена активація гормонів гіпофізарно-тирсоїдноі (ТТГ, ТЗ, Т4), гіпофізарно-надниркової систем (АКТГ, кортизол), зниження інсуліну у порівнянні з контрольною групою. Результати досліджень показали, що метаболічні порушення при XI знаходяться у прямому взаємозв'язку зі зниженою імунологічною реактивністю. У гострому періоді у сироватці крові виявлено збільшення відносного та абсолютного змісту лімфоцитів, підвищений зміст відносної та абсолютної кількості Е-РУ1С, зниження абсолютної кількості Т-активних лімфоцитів, зниження коефіцієнту супресії за рахунок підвищеного змісту теофілінчугливих Т-лімфоцитів, підвищений зміст абсолютної кількості ЕАС-РУК, зростання фагоцитарної активності нейтрофілів, зниження активності комплементу. На фоні активації клітинної ланки імунітету спостерігається зниження антитілоутворюючої функції імунної системи, про що свідчить низький титр природних антитіл та тотальна гіпоімуноглобулінемія за рахунок

основних класів ^ в, А, М (Р < 0,01). У періоді клінічного видужування при XI не спостерігається нормалізація показників ВРО ліпідів, АОС, гормонального та імунного статусів, особливо у дітей з пневмонією, що свідчить про запізнювання біологічного видужування.

Таблиця З

Стан деяких показників гормонального статусу у дітей при хламідійній інфекції в ___________________________динаміці захворювання (М±т)______________________________

Групи спостереження

Новонароджені з XI

рольна група (здорові НН) п=30 Бронхіт Пневмонія Значення

Показники період розпалу п=28 період оініч. видуж. п=28 період розпалу п=12 період клініч. видуж. п=12 Р

ТЗ, нмоль/л 1,71 +0,017 2,33+0,11 1,82 ±0,02 2,91 ±0,13 1,9 + 0,03 Р1 <0,001 Р2<0,001 Р3<0,001

Т4, нмоль/л 124,2 ±.13,6 177,5 + 8,0 160,2± 5,1 219,5 ±7,6 197,2 ±9,6 Р1<0,01 Р2<0,001 Р3<0,001

ТТГ, мМЕ/л 4,76 + 0,41 6,41 ± 0,22 4,91 + 0,28 6,53 ±0,31 5,23 ± 0,36 Р1 <0,001 Р2<0,001 Р3>0,05

АКТГ, нг/мл 71,38+5,41 89,96 ±2,74 79,0 ± 5,3 92,96 ±2,71 86,0 + 3,4 РК0.01 Р2<0,001 Р3>0,05

Кортнзол, нмоль/л 201,1 +.21,2 348,6 + 33,4 254,0 ±18,3 445,0 ±35,3 395,1 + 9,0 РК0.001 Р2<0,001 Р3<0,05

Інсулін, мМЕ/мл 25,2 + 2,4 13,8 ± 1,7 21,3 ± 1,5 10,84 ±2,3 18,2 ± 1,8 Р1<0,001 Р2<0,001 Р3>0,05

Виявлені імунологічні порушення у дітей в катамнезі свідчать про необхідність контрольного мікробіологічного та імунологічного обстеження для розробки індивідуальних схем їх лікування. Діти з XI повинні знаходитися під диспансерним наглядом у полікліниці з проведенням комплексної програми лікувально-реабілітаційних заходів до повної елімінації збудника з організму.

ВИСНОВКИ

1. Частота захворювання хламідійною інфекцією серед доношених новонароджених з групи ризику по внутрішньоутробній інфекції, які знаходилися на стаціонарному лікуванні складає 15,3%, а хламідійного інфікування - 39,8%.

2. Основними факторами ризику для проявлення хламідійної інфекції у доношених новонароджених явилися обтяжені акушерсько-гінекологічний (75%) та соматичний (55%) анамнези з ведучою урогенітальною патологією, особливо хламідійної етіології; ускладнений перебіг вагітності (100%) та пологів (85%), народження дитини в асфіксії, з ВУГ або ЗВУР; патологія плаценти.

3. Клінічний стан новонароджених, інфікованих хламідіями, знаходиться у тісному взаємозв’язку із ступенем інфікування, ідо підтверджено лабораторними методами діагностики. Клінічні прояви хламідійної інфекції зв‘язані з високою ступеню інфікування при наявності у препараті не менш 10 ЕТта РТ хламідій (ШФ). Відсутність клінічних проявів даної патології при наявності у препараті менш 10 тілець хламідій розцінена як легка ступінь інфікування. Переважне виявлення хламідійного АГ у пробах із задньої стінки глотки сполучається з ведучою бронхолегеневою патологією у клінічній картині хламідійної інфекції. Відмічений чіткий паралелізм між виявленням хламідійного АГ у дихальних шляхах новонароджених з хламідійною інфекцією та в епітелії цервікального каналу у іх матерів.

4. Можливість антенатального інфікування плоду ще до початку розвитку пологової діяльності підтверджена ураженням децидуальної оболонки, плідних оболонок у вигляді хоріоамніоніту у 59% випадків, наявність попереднього відходження біляплідної рідини (15+6%), ендометриту (4+4%), що привело до тяжкого перебігу та раннього прояву інфекції у доношених новонароджених - на першому тижні життя у вигляді неврологічних та гемодинамічних порушень з помірно вираженими дихальними розладами.

5. Клінічні особливості бронхолегеневої патології при хламідійній інфекції виражаються у поступовому початку, поступовому зростанні бронхолегеневої семіотики, відсутності або невиразної температурної реакції. Для хламідійних бронхітів характерна невідповідність клінічних та параклінічних даних обструктивного синдрому - відсутність або невиразливість клінічних проявів обструкції при наявності характерних змін на рентгенограмі органів грудної клітини.

6. У гострому періоді клінічних проявів бронхолегеневої патології при хламідійній інфекції відмічені виражені ознаки активації вільно-радикального окислення ліпідів па фоні зменшення антиоксидантної системи, активації гормонів гігіофізарно-тиреоїдної та гіпофізарно-надниркової систем при одночасному зниженні інсуліну. Метаболічні зміни при хламідійній інфекції сполучаються зі зниженою імунологічною реактивністю. Ступінь виразності цих змін залежить від клінічної форми бронхолегеневого процесу.

7. Диспансерний нагляд та проведення комплексу лікувально-реабілітаційних заходів у дітей з внутрішньоутробною хламідійною інфекцією з використанням, у першу чергу, імунокоригуючої терапії, специфічної етіоіропної терапії, антиоксидантів, цитопротекторів, сприяє більш швидкій елімінації збудника з організму та дозволяє знизити загальну захворюванність і запобігти формування персистуючих та хронічних форм інфекції.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Розроблені та впроваджені в практику кпініко-лабораторні критерії для діагностики внутрішньоутробної хламідійної інфекції у доношених новонароджених (бронхолегенева патологія у вигляді бронхіту або пневмонії у сполученні з хламідійним кон'юнктивітом на фоні ВУГ або ЗВУР, гіпербілірубінемії, ураження ЦНС, кардіопатії та змінами крові - тромбоцитопенія, поліцитемія, лейкоцитоз, еозінофілія) дозволяють запідозрити дану патологію та провести мікробіологічне обстеження вже на першому тижні життя. Матеріалом для виявлення хламідій у новонароджених служать клітини циліндричного епітелію - мазки із задньої стінки глотки, кон'юнктиви нижньої повіки, вульви - у дівчаток, уретри - у хлопчиків та дівчаток.

2. Ураховуючи широке розповсюдження хламідійної інфекції, відсутність використання чутливих методів діагностики, які дорого коштують (ПІФ, ІФА) у медичних закладах практичної охорони здоров'я, пропонується, особливо у ЦРЛ, на сільсішх ділянках, проводити попередню експрес-діагностику хламідійної інфекції у дітей на першому етапі обстеження за допомогою модифікованого цитологічного методу - пофарбування по Майн-Грюнвальду-Романовському-Гімзі з внесенням у забарвлюючу суміш 0,5-1% розчину ДМСО.

3. При виявленні метаболічних порушень у взаємозв'язку зі зниженою імунологічною реактивністю при хламідійній інфекції, а також при тривалій персистенції хламідій в організмі пропонується включення у комплекс терапії макролідів нового покоління (азітроміцин, макропен), імунокоригуючої терапії тільки на фоні імунологічного обстеження, антиоксидантів, цитопротекторів, антигістамінних препаратів, місцевого протизапального лікування (діоксидин, хлорофіліпт), фізіолікування, лікування кон'юнктивіту ершроміциновою маззю.

4. Новонароджені з хламідійною інфекцією повинні знаходитися під диспансерним наглядом не менше трьох років з обов'язковим контрольним мікробіологічним обстеженням 1 раз у 2-3 місяці до повної елімінації збудника з організму на фоні імунологічного обстеження 1-2 рази на рік. Програму лікувально-реабілітаційних заходів необхідно розробляти індивідуально та включати у залежності від результатів мікробіологічного обстеження та імунологічних порушень специфічну етіотропну терапію, антиоксиданти (вітаміни А, С, Е) та цигопротектори (тіотриазолін, есенціале) на протязі одного місяця на 1 курс, імунні препарати по показанням (імуноглобулін, інтерферон, лаферон, імунал, бронхомунал, ехіноцея, метілурацил) з обов'язковим контрольним обстеженням у динаміці.

5. Ураховуючи, що урогенітальна хламідійна інфекція у жінок має безсимптомний перебіг, а етіотропне атмхламідійне лікування вагітних не виключає внутрішньоутробного інфікування плоду та новонародженого, необхідно обстежувати усіх жінок репродуктивного віку на хламідіоз поряд з класичними венерічними захворюваннями до наступления вагітності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Редько 1.1. Клініко-лабораторні критерії діагностики хламідійної інфекції у дітей періоду новонародженості //Педіатрія, акушерство та гінекологія.-1998.-№ 1.-

С. 12-14.

2. Редько И.И. Клинико-метаболические особенности течения хламидийной инфекции у новорожденных детей //Российский вестник перинатологии и педиатрии.-1998.-№ 3.-С. 15.

3. Редько И.И. Диагностические критерии хламидийной инфекции у

новорожденных //Врачебная пракгика.-1998,- № 5-6,- С. 46-49. .

4. Редько И. И. Клинико-метаболические особенности течения хламидийной инфекции у новорождённых// Врачебное дело. - 1999. - №3. - С.75-79.

5. Редько И.И., Овчаренко Л.С., Кричун Л.М. Клинические особенности течения хламидийной инфекции у дегей периода новорожденное™ //Юбилейный сборник научных трудов, посвященный 10-летию кафедры детских болезней педиатрического факультета ЗГМУ "Актуальные проблемы педиатрии".-Запорожье.-1995,-С. 30.

6. Редько И.И., Овчаренко Л.С., Шикаева Ф.В. Состояние показателей

свободно-радикального окисления липидов, антиоксидантної! системы м гормонального статуса при хламидийной инфекции у новорожденных детей //Збірник наукових праць Запорізького державного інституту удосконалення лікарів, присвячені 70-річному ювілею інституту.-Запоріжжя,-1997.-С. 138-139. •

7. Редько И.И. Диагностические критерии хламидийной инфекции у новорожденных детей //Збірник наукових праць молодих вчених-медиків України "Актуальні проблеми сучасної медицшш"-Запоріжжя.-1997.-С. 27-29.

8. Овчаренко Л.С., Редько И.И. Значение лечебно-реабилитационных мероприятий у новорожденных с внутриутробной хламидийной инфекцией //Сборник научных трудов Запорожского государственного института усовершенствования врачей по материалам 59-й итоговой научно-практической конференции.-Запорожье.-1998.-С. 72.

9. Овчаренко Л.С., Редько И.И., Бородин А.Б., Ахтомова Л.А., Медведев В.ГІ., Андриенко Т.Г. Особенности клинического течения бронхолегочной патологии при хламидийной инфекции у новорожденных //Сборник научных трудов Запорожского государственного института усовершенствования врачей по материалам 59й итоговой научно-практической конференции.-Запорожье.-1998.-С. 73.

10. Редько И.И. Диагностика хламидийной инфекции у детей периода новорожденное™ /Матеріали І Конгресу неонатологів України "Внутрішньоутробні (вроджені) інфекції новонароджених".-Харків. -1998.-С. 83-84.

11. Редько И.И. Показатели свободно-радикального окисления липидов, антиоксидантної! защиты и гормонального статуса у новорожденных детей при хламидийной инфекции //Матеріали І Конгресу неонатологів України "Внутрішньоутробні (вроджені) інфекціі новонароджених".-Харків.-1998.-С. 85-86.

12. Редько И.И. Лабораторная экспресс-диагностика хламидийной инфекции у детей периода новорожденное™ //Матеріали І Конгресу неонатологів України "Внутрішньоутробні (вроджені) інфекції новонароджених".-Харків.-1998.-С. 106107.

13. Редько 1.1., Овчаренко Л.С., Бородін А.Б. Роль лікувально-профілактичних заходів хламідійної інфекції у дітей //Матеріали Пленуму науково-медичного товариства дитячих лікарів "Реабілітація в педіатрії".-Київ-Тернопіль.-1995.-С. 8586.

14. Редько И.И., Овчаренко Л.С., Бородин А.Б., Ахтомова Л.А. Значимость хламидийной инфекции в патологии детей периода новорожденности //Материалы съезда детских анестезиологов-реаниматологов.-Запорожье.-1995.-С. 67.

15. Редько И.И., Овчаренко Л.С., Бородин А.Б., Кричун Л.М. Клиниколабораторные критерии диагностики хламидийной инфекции у новорожденных детей //Материалы научно-практический конференции "СДР у новорожденных".-Москва-Запорожье.-1995.-С. 221.

16. Редько И.И., Овчаренко Л.С., Бородин А.Б., Волкова Т.Д. Иммунологические показатели при хламидийной инфекции у новорожденных детей //Материалы научно-практической конференции "СДР у новорожденных".-Москва-Запорожье.-1995.-С. 222.

АНОТАЦІЯ

Редько 1.1. Клініко-метаболічні особливості хламідійної інфекції у новонароджених. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 - педіатрія.-Харківський державний медичний університет, Харків, 1999.

Дисертація присвячена питанням оптимізації клініко-діагностичних та лікувально-реабілітаційних заходів у доношених новонароджених з хламідійною інфекцією на підставі визначення кліліко-мєтаболічних особливостей перебігу та виходу даної патології. Розроблені клініко-лабораторні критерії діагностики хламідійної інфекції у доношених новонароджених. Вивчений стан процесів вільнорадикального окислення ліпідів, антиоксидантної системи, гормонального статусу та деяких показників клітинної та гуморальної ланок імунітету у дітей з бронхолегеневою патологією при хламідішіій інфекції у динаміці захворювання. Розроблені нові підходи до лікувально-реабілітаційних заходів у новонароджених з внутрішньоутробною хламідійною інфекцією.

Ключові слова: новонароджені, хламідійна інфекція, клініка, діагностика, перекисне окислення ліпідів, гормони, імунітет.

АННОТАЦИЯ

Редько И.И. Клннико-мстаболические особенности хламидийной инфекции у новорожденных. Рукопись,

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10 - педиатрия.-Харьковский государственный медицинский университет, Харьков, 1999.

Диссертация посвящена вопросам оптимизации клинико-диагностических и лечебно-реабилитационных мероприятий у доношенных новорожденных с хламидийной инфекцией на основании определения клинико-метаболических особенностей течения и исхода данной патологии. Целью работы явилось усовершенствование подходов к диагностике, лечению и реабилитации новорожденных с хламидийной инфекцией на основании определения клинического состояния детей в зависимости от степени хламидийного инфицирования, оценки состояния процессов свободно-радикачыюго окисления липидов, антиоксидантной защиты и гормонального статуса во взаимосвязи с некоторыми показателями клеточного и гуморального звеньев иммунитета в динамике заболевания.

Для выполнения поставленных задач было проведено клинико-биологическое обследование 262 доношенных новорожденных в возрасте от 0 до 28 дней, из которых 30 составили группу здоровых новорожденных и 232 - дети с признаками

внутриутробного инфицирования и с бронхо-легочной патологией, которые находились на стационарном лечении в отделении патологии новорожденных. Из общего количества обследованных детей под наблюдение взято 150. Разделение детей на группы проводилось на основе клинического состояния новорожденного, а также по принципу наличия и степени выявления хламидлйного антигена. Все дети были разделены на 4 группы: основная - 40 детей с бронхолегочной патологией при хламидийной инфекции, контрольная - 30 здоровых новорожденных, две группы сравнения: 1-40 детей с хламидийиым инфицированием, II - 40 новорожденных с бронхолегочной патологией без хламидийной инфекции. В катамнезе наблюдались 42 ребенка с периода новорожденности до 3-х лет жизни. Параллельно с обследованием новорожденных проводилось обследование их матерей на хламидийную инфекцию в послеродовом периоде.

Для выполнения данной работы использовались методы общеклинические и специального обследования. Диагноз хламидийной инфекции у новорожденных был выставлен на основании лабораторных методов диагностики (иммунофлюоресцентные, цитологические) и гистологического исследования плацент. Изучено состояние процессов перекисного окисления липидов, антиоксидантной защиты, содержание гормонов гипофизарно-тиреоидной и гипофизарно-надпочечниковой систем, некоторых показателей клеточного и гуморального звеньев иммунитета у детей с хламидийной инфекцией в динамике заболевания.

В результате проведенных исследований установлено, что основными клиническими формами хламидийной инфекции у доношенных новорожденных является бронхолегочная патология в виде пневмонии или бронхита в сочетании с хламидшшыми конъюнктивитами. Установлено, что особенностями клинического течения бронхолегочной патологии явились постепенное начало и нарастание семиотики в динамике, отсутствие или незначительная температурная реакция, диссоциация между выраженностью одышки и относительно скудными физикальными данными, отсутствие или невыраженность клиники обструкции на фоне характерных изменений на рентгенограмме органов грудной клетки. Выделены основные факторы риска по данным биологического анамнеза, которые имеют наибольшее значение в диагностике хламидийной инфекции у новорожденнных - отягощенные гинекологический (у 100% женщин), акушерский (75%) и соматический (55%) анамнезы. Установлены тесная взаимосвязь клинического состояния новорожденного со степенью инфицирования, четкий параллелизм между выявлением хламидийного антигена в дыхательных путях новорожденных и в эпителии цервикального канала у их матерей.

Возможность антенатального инфицирования плода до начала развития родовой деятельности подтверждена результатами гистологического исследования

плацент с преимущественным поражением последа в виде париетального хориоамнионита.

При хламидийной инфекции в острый период бронхолегочной патологии отмечены признаки активации процессов перекисного окисления липидов за счет повышенного содержания как первичных (диеновые коныогаты, гидроперекиси липидов Р < 0,001), так и вторичных (малоновый диальдегид Р < 0,001) продуктов на фоне уменьшения антиоксидантной защиты (активность каталазы, уровень церулоплазмина Р < 0, 01), активации гормонов гипофизарно-тиреоидной (ТТГ, Т3> Т,1, Р < 0, 001) и гипофизарно-надпочечниковой (АКТГ, кортизол Р < 0,001) систем по сравнению с контрольной группой. Метаболические изменения при данной патологии находятся в прямой взаимосвязи со сниженной иммунологической реактивностью. Степень выраженности этих изменений зависит от клинической формы бронхолегочного процесса. В периоде клинического выздоровления при хламидийной инфекции не наблюдаются нормализация показателей свободнорадикального окисления липидов, антиоксидантной защиты и гормонального статуса, особенно у детей с пневмонией, что свидетельствует о запаздывании биологического выздоровления.

Катамнестическое наблюдение за детьми с внутриутробной хламидийной инфекцией и выявленные иммунологические нарушения свидетельствуют о необходимости диспансерного наблюдения в течение не менее 3-х лет с разработкой индивидуальных программ лечебно-реабилитационных мероприятий. В зависимости от результатов контрольного микробиологического обследования и иммунологических нарушений включать в комплекс лечения антибиотики-макролиды нового поколения, иммунокорригирующие препараты, антиоксиданты, цитопротекторы, антигистаминные, местные противовоспалительные препараты, физиотерапию.

Ключевые слова: новорожденные, хламидийная инфекция, клиника, диагностика, перекисное окисление липидов, гормоны, иммунитет.

ANNOTATION

Redko I I. Clinico-metabolic pecularities of chlamydial infection in newborns.

Manuscript.

Thesis on competition of a scientific degree of the candidate of medical sciences on a speciality 14.01.10 - pediatry.-Kharkov state medical university, Kharkov, 1999.

The thesis is devoted to problems он optimization of clinic-diagnostic and therapeftic measures in newborns with chlamydial infection. Because of determination of clinic-metabolic features of current and outcome of the given pathology, the clinic-laboratory criterions of diagnostics of chlamydial infection in newborns are developed. The condition of lipid's free-radical oxidation, antioxidated system, hormonaly status and some

parameters cell-like and humanaly immunity in children with broncho-pulmonary in chlamydial infection in dynamics of disease is infectigated. The new approches of therapeftic measures in newborns with mteruterine chlsmydial infection are developed.

Key words: newborn, chlamydial infection, clinic, diagnostics, lipid's free-radical oxidation, honnons, immunitny.

Перелік умовних скорочень

АКТГ - адренокортикоіропний гормон АОЗ - антиоксидантний захист АОС - антиоксидантна система ВУГ - внутрішньоутробна гіпотрофія ГПЛ - гідроперекисі ліпідів ДК - дієноізі кон'югати

ЗБУР - затримка внутрішьнутробного розвитку

МДА - малоновий діальдегід

1ГОЛ - перекисне окислення ліпідів

РТ - ретикулярне тільце

ВРО - вільно-радикальне окислення

ТЗ - трийодтіронін

Т4 - тироксин

ТТГ - гіреотропний гормон

XI - хламідійна інфекція

ET - елементарне тільце