Автореферат и диссертация по медицине (14.01.19) на тему:Клiнiко-лабораторне обгрунтування застосування зовнiшньоi та ендоваскулярноi лазеротерапii, електромагнiтного випромiнювання ММ-дiапазону в лiкуваннi хворих на нейродермiт

?ї6 оа

. £ МШГСТЕРСТІЮ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

' УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ їм. О. О. БОГОМОЛЬЦЯ

На правах рукопису РАДІОНОВ Володимир Григорович

УДК 577.27:615.849.19.616.5

КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ЗОВНІШНЬОЇ ТА ЕНДОВАСКУЛЯРНОЇ ЛАЗЕРОТЕРАПІЇ, ЕЛЕКТРОМАГНІТНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ ММ-ДІАПАЗОНУ В ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА НЕЙРОДЕРМІТ

14.01.19 - шкіряні та венеричні хвороби

Автореферат дисертації на здобуття вченого ступеня доктора медичних наук

Київ - 1996

Робота виконана у Луганському державному медичному університеті

Науковий консультант.

- доктор медичних наук професор В. В. Кулага

Офіційні опоненти: "

- доктор медичних наук професор В.П. Логунов

- доктор медичних наук професор І.Н. Ляшснко

- доктор медичних наук професор 1.3. Самосюк

Провідна установа - Дніпропетровська державна медична академія

Захист відбудеться « 5_» 42. ____ 1996 р.

о ЛЬ^О. . _ годині на засіданні спеціалізованої ради Д.01.21.06

при Українському державному медичному університеті

ім. О.О. Богомольця: 252004, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 13.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського державного медичного університету ім. О.О. Богомольця.

Автореферат розісланий « А1»__________І£2_ . 1996 р.

Вчений секретар спеціалізованої ради кандидат медичних наук М.П. ШМИГЛО

доцент

Актуальність проблеми

Проблема алергії, зокрема алергодерматозів, є однією з актуальних у сучасній дерматології. Нейродерміт в структурі загальних захворювань шкіри зустрічається надто часто і становить за даними Б.Т. Глухенького і С.А. Грандо (1985) від 5 до ЗО відсотків.

Сучасні дані про патогенез нейродерміту' свідчать проте, що він ще недостатньо вивченні'!. Велику роль в механізмі його вшшкнешія відіграють нейроендокринні розлади, хвороби органів травлення, бронхолегеневі захворювання, осередки хропіосспсису, порушення імунних пропессів та ін. Складність і багатогранність патогенетичних факторів виникнення захворювання обумовлюють його настирливе хронічне протікання і схильність до частих рецидивів. Незважаючи на різноманітність запропонованих методів лікування хворих на нейродерміт, санація його залишається однією з невирішеїшх проблем сучасної дерматології. Існуюча нині традиційна терапія виявилась далеко не завжди ефективною, а іноді ускладнюється алергією па деякі медикаменти (Ю.К. Скрппкін, 19S1, 1995; А.М. Бухарович і співавтори, 1989, 1991; Б.Т. Глухенький, С.А. Грандо, 1990; Н.П. Торопова, О.Я. Сппяпсг,к;і, 1991; Е.Н. Солошснко і співавтори, 1991: Л.Д. Калюжна і сниінавтори, 1991, 1992; Я.Ф. Кутасевич, 1996; Н.Sampson, 1983; F.Marcucci ct al.. 1985; H.Schubert ctal., 1988; B.Lesourd, 1989).

Виходячи з вищесказаного, протягом останніх десятиріч проводяться пошуки нових і вдосконалення все існуючих немедикаментозних методів, які б дозволили замінити або частково зменшити дози медикаментів. В цьому плані значний інтерес являють останні досягнення в фізиці і біофізиці, завдяки яким сконструйовано ряд технічних пристроїв, генеруючих лазерне і електромагнітне випромінювання надто високої частоти (ЕМВ НВЧ) низької інтенсивності, позитивно діючи на організм хворого (Н.Д. Дев’ятков і співавтори, 1981, 1991; А.П. Ракчесв, 1986: О.І. Бенькігіі, С.А. Ільїна, 1989; В.Г. Коляденко, Ж.В. Корольова, 1989; В.В. Громов, 1990; Є.П. Куранов і співавтори, 1993; В.П. Логунов і співавтори, 1993; В.Г. Виноградов і співавтори, 1994; В.А. Купенок і співавтори, 1995; S.Webb, 1980; S.Rowlands, 1983; L.Furia et al., 1986; T.Grochulski, S.Swirydowicz, 1991).

Дані дисергпздійні дослідження є фрагментом комплексної праці науково-технічного

співробітництва між Луганським медичним університетом і Українським державшім медичним університетом ім. 0.0. Богомольця, Київским ТНК «Отклик» і НВО «Сатурн» згідно виконюічих договорів від 12.01.89 і 15.06.89 рр., включених до програми АН України по вивченню механізмів дії низькоінтенсивного ЕМВ НВЧ діапазону прц деяких патологічних станах людини та експериментальних тваріш. Мета роботи

Розробити і впровадити в практику охорони здоров’я нові методи терапії хворих на різні клінічні форми нейродерміту із застосуванням низькоінтенсивного лазері^го і мм-діапазону електромагнітного випромінювання, визначити їх ефективність та раціональне застосування на основі вивчення клінічних варіантів захворюваїшя і лабораторних показників стану гомеостазу.

Указана мета обумовлює вирішення основних завдань дослідження:

- виявити в період загострення дерматозу початковий стан клітинного та гуморального імунітету, на явність в крові природних гормонів у хворнх з різними клінічними проявами захворювання, супутню вісцеральну патологію і виявити її патогеничну роль у виникненні нейродерміту;

- розробити методичні підходи використання зовнішнього гелій-неонового лазерного випромінювати, ендоваскулярної лазеротерапїї та електромагнітного випромінювання мм-діапазону при нейродерміті із врахуванням загального стану організму хворого і клінічних проявів захворювання;

-визначитиможливості комплексної патогенетичної терапіїхворихнейродермггом з використанням медикаментозного лікування, ЕМВ НВЧ, зовнішньої і еіщоваскулярноїлазеротерапїї(ЗЛТ і ЕШІТ) в залежності від клінічної форми дерматозу і виявленої вісцеральної патологи;

- дата клініко-лабораторну оцінку ефективності розроблених немедикаментоз-ішх і загально прийнятих медикаментозних методів лікування залежно від фази протікання, клінічних проявів нейродерміту і виявленої паралельно існуючої вісцеральної патології;

- визначити перспективи використання вказаних нетрадиційних методів корекції стану хворих нейродермітом на різних стадіях лікування.

Наукова новизна отриманих результатів

Вперше розробленії і обгрунтована комплексна патогенетична терапія хворих з використанням ЕМВ НВЧ, зовнішньої і ЕВЯТ при різноманітних формах нейродерміту.

Вперше вивчена порівняльна ефективність лікувальних засобів, призначених залежно від клінічної форми і фази протікання нейродерміту і визначена можливість проведення поетапного комплексного лікування хворих з використаннямтрадіпійшіх медикаментозних і вказаних нетрадиційних методів.

Установлено, що комплексне застосування ЕМВ НВЧ і ЕВЛТ діє позитивно на імунологічну реативність, вміст в кроні вільних природних гормонів і нп паралельно існуючу вісцеральну патологію, яка обумовлює терапевтичну ефективність в лікуванні хворих нейродермітом.

Практичне значення результатів роботи

Розроблені і впроваджені в практику охорони здоров’я методи немедикаментозної патогенетичної обумовленоїтерапіїхворіїхнейродермітомз використанням зовнішньої,

ендоваскулярної гелій-неонової лазеротерапії і мм-діапазону електромагнітного випромінювання.

Обогунтована можливість ' розроблені показання .’ас ос\ вання ЕМВ НВЧ > НІМІ і без медикаментів у хворий нейродермітом в фазу сі чхання загостренії»* хвороби. використання профілактичних курсів с призначенням мазевої і мопо-НВЧ-терапїї, проведення лікування в умовах денного стаціонару, в поліклінічному відділенні і, як метод вибору, прн індивідуальній алергії на медикаменти.

Такий підхід до проведення вказаної патогенетично обумовленої терапії хнорих нейродермітом підвищив її ефективність па 25-30 відсотків, дозволив скоротити термін медикаментозного лікування, зменшити курсові дози препаратів в 22,5 рази, значно зменшити частоту, тяжкість репедивів і продовжити ремісію захворювання до 8 місяців.

Впровадження в практику охорони здоров’я

Методи нетрадиційної терапії хворих нейродермітом з використанням ЕМВ НВЧ і низькоінтененвного лазерного випромінювання впроваджені в практику роботи відділень Луганського обласного шкіровенерологічного диспансеру, клініки шкіряних та венеричних захворювань Українського державного медичного

університету їм. 0.0. Богомольця, відділень Українського НДІ терапії АН Україні!, Київського НВО «Сатурн», МСЧ ВО «Азот» і «Склопластик» м. Сєвєродонецька, поліклінічного відцілеїшя заводу «Красний Луч», здоровпуіпсгів шахти «Харківська» ВО «Свердловантрацпт» , в дерматологічних віддаленнях Свердловского міського дерматовенерологічного диспансеру.

За матеріалами досліджень видані методичні рекомендації «Нетрадиційна і медикаментозна патогенетична терапія хворих на нейродерміт (Луганськ, 1994), монографія «Пограничные заболевания кожи и подкожной клетчатки в практике хирурга и дерматолога» (Луганськ, 1994), інформаційні листи, одержані пріоріггерна довідка на передбачення винахід N5058825/14 від 25.09.92 р. «Комплексний метод немедикаментозно! терапії нейродерміту» і свідоцства на 15 рацпропозицій.

Апробація роботи

Основні положеїшя дисертаційної роботи повідомлені на УІ Республіканській науковій конференції «Актуальні проблеми імунології (Київ, 1988); Всеросійському з’їзді дерматологів і венерологів (Москва, 1989); Всесоюзній конференції «Дія низькоенергетичноголазерноговипромінюваннянакров»(Київ, 1989);Республіканській конференції «Застосування імуноферментного аналізу в медицині» (Харків, 1989); VII Всесоюзному семінарі «Застосування НВЧ випромінювання низької інтенсивності в біології та медицині» (Москва, 1989); І міжнародному симпозіумі «Фундаментальні та прикладні аспекти застосування міліметрового

електромагнітного випромінювання в медицині» (Київ, 1989); Міжнародній конференції «Нове в лазерній медицині на хірургії» (Москва, 1990); І Республіканській конференції «Нові фізичні методи в медицині» (Ворошиловград, 1990); 2

Республіканській конференції дерматологів і курортологів (Львів, 1991); ЕХ Всесоюзному з’їзді дерматовенерологів (Алма-Ата, 1991); Міжнародному симпозіумі «Міліметрові хвилі нетеплової інтенсивності в медицині» (Москва, 1991); VII з’їзді дерматологів і венерологів України (Харків, 1992); II Конференції за участю іноземних спеціалістів «Лазери в медичний практиці» (Москва, 1992); Міжнародному семінарі по организації наукових досліджень і вищої освіти в Ізраїлі і Україні (Харків, 1994); обласній ювілейній науково-практичній конференції (Луганськ, 1995); VI Республіканській науково-практичній конференції «Применение лазеров в медицине

її бнологіпі» (Харків, 1996).

На офіційншї захист пропонуються такі основні положення:

1. Роль імунних і нейроендокринних розллдів, хвороб органів травлення та нервово-психічних змін в розвитку нейродерміту.

2. Обгрунтування застосування ЕМВ НВЧ і шізькоінтеїісивного гелій-неопового лазерного випромінювання, як високо ефективних петрадиційтпгх методів ЛІкуваїШЯ хворих з різноманітними клінічними формами нейродерміту.

3. Застосування ЕМВ НВЧ корегус наявну вісцеральну патологію у хворих нейродермітом з паралельною сапапісю патології шкіри, ЕВЛ'Г діс переважно на імунну реактивність і гормональний статус.

4. Комплексне лікування медикаментами, ЕМВ НВЧ, ЗЛТ і ЕВЛТзастосовується в фазу загострення хвороби і без медикаментів - в фазу згасаючого загострення нейродерміту.

5. Комплексне застосування ЕМВ НВЧ і ЕВЛТ підвищує рівень традиційних

терапевтичних засобів, скорочує курсові дози лікарських препаратів, збільшує ремісію захворювання.

Структура і обсяг дисертації

Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів огляду літератури, шести розділів власних досліджень, підсумку, висновків, додатка, покажчика літератури: 362 вітчизняних джерела та джерел близького зарубіжжя, 117 джерел далекого зарубіжжя. Загальний обсяг дисертації 242 сторінки. Робота ілюстрована 24 таблицями і 23 малюнками.

Публікації

За матеріалами дисертації опубліковано 40 наукових робіт.

ЗМІСТ РОБОТИ

Загальна характеристика обстежених хворих

Під нашим наглядом було 229 хворих нейродермітом. Згідно запропонованій Б.Т. Глухеньким і С.А. Грандо (1990) класифікації атопічного нейродерміту, нами виділені 4 клінічні групи з врахуванням клініко-морфологічної характеристики шкірних проявів:

- обмежений нейродерміт (лишай Віцаля) - 12 пацієнтів;

- ерітематозно-сквамозна форма з початковими проявами ліхеніфікації - 83;

- ерітематозно-сквамозна форма з проявами явної ліхеніфікації - 79;

- дифузний нейродерміт (атопічішй нейродерміт) - 55 хворих.

Серед пацієнтів було 76 жінок, 57 чоловіків віком від 15 до 64 років'і а 96 дітей. Співвідношення' чоловіков і жінок 1,33:1. Тривалість захворювання була різною, від кількох місяців до 20 і більше років. Розподілення хворих за віком свідчить про те, що найбільші групи (81,6%) відзначені в репродуктивний період життя (до 30 років).

Прп обстежанні і в результаті консультацій суміжними спеціалістами у 169 (73,8%) з 229 пацієнтів виявлені супутні захворювання органів травлення, у 32 (14%)

- бронхо-легенева патологія, хвороби вуха-горла-носа та стоматологічні у 53 (23,1%), ксеродермія у 79 (34,5%), сердцево-судинна, сечо-статєва, неврози, полінози у 42 (18,3%) чоловік.

Провокуючим моментом у виникненні і загостренні шкіряного процесу у 178 (77,7%) хворих були порушення дієти, стресові ситуації, надмірне вживання як чоловіками, так і жінками нікотину та алкоголю. Медикаментозні алергійні реакції відзначені у 55 (24%) спостережуваних. При вивченні імуного статусу, утримання в сироватці крові хворих вільних гормонів, проведенні загально-клінічних лабораторних досліджень, діти у виділені нами клінічні групи не включались. Методи дослідження і лікування

Для виконання поставлених завдань, окрім загальноклінічного обстеження, консультацій хворих за показниками суміжних спеціалістів з метою виявлення паралельно існуючої патології, були використані спеціальні методи дослідження: вивчення стану клітинних факторів, гуморальної ланки імунітету та характеру імунологічних зрушень, наявність в крові природних гормонів системи гіпофіз-щиговидна залоза -кора наднирників в організмі хворого нейродермітом.

Рівень відносної та абсолютної наявності Т-лімфоцитів в крові визначали з допомогою спонтанного розеткоутворення (Є-РОК) за методикою Bash і співавторів (1969); інтенсивність бластної трансформації лімфоцитів на фітогемаглютинін (РБТЛ на ФГА) заметодом Basil, Hiischhom (1963) в мікромодцфікації,

запропонованої М.П. Григор’євою і 1.1. Копеляп (1972); для оцінки функціональної активності Т-лімфощггів нами використовувався теофіліновий тест. За допомогою цього метод}' визначали вміст теофиііирезистеїггної Єтр-РОК і теофіліночутлнвої Єтч-РОК субпопуляції Т-лімфошітів (Limatibul et al., 197S). Визначали теофіліновіш індекс (відношення числа Т-хелпсрів до Т-супресорів); комплементарне розеткоутворення (ЄАС-РОК) досліджували, використовуючи методику, описану А.Н. Черелєевим (1976).

Функціональну властивість В-лімфоцитів, рівень природних антитіл ми досліджували шляхом визннчення тіггру гетерофільних ІІГ.ШПШІНІВ з допомогою реакції ІТауля-Буннелля (1933), опубліковану К.Ф. Чернушенко і JI.C. Когосовою (1981).

Визначення імуноглубулінів А, М, G проводили методом простої радіальної імунодифузії по Мапсіпі (перероблений за Fahey і Me Kelvey, 1962), опублікованими В.В. Меншпковім (1987).

Для кількісного визначення змісту загального імуноглобулін;-’ Рт, і фіб]>онектшіу в сироватці крові застосувати імунофермеїп ний аналіз і використанням стандартних імуноферментшіх тест-систем. Визначення імугим'- к.>\ш і?ксів ір'чіо-дішп з допомогою Ciq в ті<ердофазому імуіюфсрмеитпом; ;І ’.І МСТО.ИЬ п опублікованою А.П. Бєлозоровим (1989). Вимірювання поглштт;і::; скітла фарбо ваними розчинами проводили на фотометрі «Мультискан Титертск» при довжин: хвилі 492 нм.

Методом радіоімунологічпого аналізу' визначати тироксін в сироватці крові з допомогою стандартних наборів ріо--Т4-ПГ; трийодтпроніну - набір ріо-Тз-ПГ, кортизолу з використанням кортпзолу, міченого йодом-125 і иреципітуючого реагенту стерон-К 125ІМ. Для визначення рівня АКТГ, ТТГ і альдостерону в сироватці крові хворих нейродермітом і групи здорових осіб, ми застосовувать тест1251-АСТН, ТТН, ALDO зі стандартними наборами Kit фірм «Coming* США, «Byk Millincrodt» ФРН, «CIS» Франція, код ACTHK-PR, ТТН-PR, B-ALDO.

Обробка даних проводилась на мікро-ЕОМ «Cardio-200» ФРН, з допомогою пакета програм «Statistics-1», а також на IBM PC з використанням SAS программ (США).

Методика проведення ецдоваскулярної лазеротерапії

Використовувалися вітчизняні гєлій-неонові лазерні фізіотерапевтичні установки тішу АФЛ-1, УЛФ-01, ЛГ-75-1 та інші генеруючі монохроматичне (0,63 мкм) випромінювання з вихідною потужністю до 25 мВт. Опромінювання крові проводили з допомогою моноволоконного кварцевого світловоду, спеціальної оптичної насадки з юстирувальними гвинтами та голок від одноразових систем для переливання крові. Голка вводилась в одну з кубітальних вен, робочий кінець світловоду через голку проштовхували на 5-10 см по вені, галка виводилась із вени і до кінця процедури знаходилась у вільному стані на світловоді. ЩП випромінювання на кінці світловоду становила 1-2 мВт/см2. Тривалість процедури коливалась від 40 до 60 хвилин, проводились вони через день в кількості від 5 до 9 разів на курс лікування. За одну процедуру опромінювалось близько половини ОЦК хворого. ЕВЛТ проводилась з дотриманням всіх правил асептики і антисептики.

Методика проведення НВЧ-терапії

Використовувались генератори і апарати типу Г4-142, «Електроника-НВЧ» та інші. Дію ЕМВ НВЧ спрямовували на БАТ меридіанів легень, шлунку, товстої кишки, задньосередній іпозамеридіанні точки. Щільність міцності випромінювання на кінці хвнлевода становила від 1 до 10 мВт/см2. За допомогою апарата Г4-142 по вісцеросенсорній відповіді знаходили у кожного хворого індивідуальну біорезонансну частоту в діапазоні від 54 до 65 ГГц, яка надалі була терапевтичною. Процедури проводили до того часу на встановленій частоті, доки у хворих відзначились вісцеро-сенсорні відчуття. Наступні-надалі виявлених частотах затакоюж методикою. НВЧ-терапія проводилась щодня по 30-40 хвилин. Курс лікування складався з 8-12 процедур.

Методика проведення зовнішньої лазеротерапії

Використовувались ті ж гєлій-неонові лазерні випромінювачі!, що й при проведенні ЕВЛТ. Лазерний світловий потік спрямовували так, щоб опромінювана частина враженої шкіри була перпендикулярною променю і в світлову ділянку випромінювання поірамляла вся ділянка враженої шкіри і довколишня здорова

шкіра в межах 1-2 см. Якщо розмір враженої шкіри перевищував діаметр світлової ділянки, в якому вже не визначався терапевтичний рівень енергії (менш 1 мВт/смг), то опромінювання проводилось поетапно, але не більше 5-6 ділянок. ЩПВ в опроміненій ділянці дорівнювала 1-5 мВт/смг, експозиція до 5 хвилин. Курс лікування складався з 12-14 процедур щоденно, при необхідності курс лікування повторювали, але не раніше ніж через 2 місяці.

Отримані результати досліджень та їх обговорення

Базуючись па прийнятій в клініці класифікації, кількісні та якісні показники клітинного та гуморального імунітету, вміст в крові природних гормонів, нами вивчались в трьох групах хворих нейродермітом. Одна з них - обмежений нейродерміт (лишай Відаля) - 12 чоловік, другу групу склали 56 пацієнтів еритематозно-сквамозпою формою захворювання з початковими проявами ліхеніфікації і з проявами явної ліхеніфікапд. Дифузний нейродерміт (атонічний нейродерміт) був у 43 хворих. Контрольна четверта група складалась з 17 добровольців віком від 16 до 53 років без явної шкіряної і вісцеральної патології.

На основі проведених наші досліджень спостерігасться певна закономірність: знижується загальна кількість Т-клітин і Т-супресорів, підвищується кількість В-лімфошггів і вміст в крові ^Є, ЦЖ, КЗІК. Встановлено різний характер порушень клітинної і гуморальної ланок імунітету, яка залежить від віку хворих, давності і тяжкості захворювання. Вищесказане лягло в основу розробки нових оптимальних фізіологічних нсмедикамеїггозшіх методів комплексної терапії з використанням гелій-неонового лазерного і мм-діаназону електромагнітного випромінювання.

Оцінка ефективності лікування хворих нейродермітом при застосуванні НВЧ-терапії і зовнішнього пнзькоінтенснвного лазерного випромінювання

Комплексне лікуваїпія з призначенням надто високочастотної терапії (НВЧ-терапії) і ізовнішньої лазеротерадії було призначено всім пацієнтам з обмеженим нейродермітом. Діяли безпосередньо на ділянку враження шкіри. В результаті призначення сумісної терапії клінічне видужання після першого курсу лікування

відзначено у 75% хворих, у 25% наступило покращення, але сверблячка в ділянках враження зберігалася. Через 3-4 місяці повторний курс сумісної немедикаментозної терапії із застосуванням зовнішнього мазевого лікування (без кортикостероідів) одержали 8 пацієнтів. Решта хворих не потребувала лікування у зв’язку з відсутністю клінічних проявів хвороби. Середній курс лікування у хворих з обмеженим нейродермітом склав 12,5 дня. Віддалені (до 2 років) результати обстеження свідчать за клінічне видужання і значне покращення у 83,3% пацієнтів.

Всі хворі при застосуванні моно-НВЧ-терапії були розподілені на дві основні групи. До першої групи увійшли 87 (56,1%) пацієнтів з фазою загострення захворювання. У них ЕМВ НВЧ застосовувалось з перших днів госпіталізації в клініку разом з традиційною медикаментозною терапією, яка призначалася на першому етапі лікування протягом 5-6 днів.

3 87 хворих у фазі загострення захворювання, пацієнтів другої клінічної групи з ерітематозно-сквамозною формою дерматозу і початковими проявами ліхеніфікації було 38, решта 49 являли третю клінічну групу нейродерміту з явною ліхеніфікацією. При вивченні показників імунітету і гормонального статусу хворі цих груп об’єднані в одну загальну групу. -

Клінічні прояви у хворих першої ірупи відзначались гостротою і вираженісгю шкіряного процесу: яскрава гіперемія, посилена інфільтрація і ліхеніфікація, травматична скзематизація і піококові ускладнення. Свербячка була інтенсивною, мала ремітуючий характер, підсилювалась до полудня і досягала максимуму у вечірній і нічний час.

В другій групі, яку склали 68 (43,9%) хворих у фазі стихаючого загострення, НВЧ-терапія призначалась, як самостійний метод лікування. Клінічні прояви нейродерміту в цих пацієнтів були менш вираженими в порівнянні з першою групою хворих. Екзематизаціі і піококових ускладнень не було. Періодичний характер свербіння з помірною інтенсивністю не дуже турбував пацієнтів цієї групи. Загальний курс лікування 68 хворих другої групи із заснуванням тільки ЕМВ НВЧ та зовнішнього мазевого лікування дорівнював 13 днів. Клінічне видужання і

значне покращення в 1 групі було у 59 (67,9%) пацієнтів, у другій - 56 (82,4%) хворих. Групу осіб без клінічного ефекту склали лише 5 (6,3%) чоловік (табл. 1).

Таблиця 1

Результати терапевтичної ефективності застосування ЕМВ НВЧ у хворих нейродермітом у фазі загострення та стихаючого загострення

Клінічні іруші хворих Строк лікування в днях Результати лікування хворих

Клінічне одужання Значне покращення Покращення Без ефекту

кіль- кість % кіль- кість % кіль- кість % кіль- кість %

Перша (фаза загострення) 15 21 24,2 38 43,7 25 28,7 3 3,3

п=87

Друга (фаза стихаючого 13 24 35,3 32 47,1 10 14.7 2 2,9

загострення) п - 574

Контрольна п = 68 22,5 - - - - - - - -

Строки перебування хворих першої груші в стаціонарі скоротилися на 7,5

дня, другої - на 9,5 дня. Проведені лікувальні заходи у хворих обох груп дозволили в більшості випадків досягти позитивної динаміки клініко-лабораторних показників.

Зниження інтенсивності шкіряного свербіння відзначено у 53 відсотків хворих через 3-4 дні, у 25 відсотків пацієнтів зменшення суб’єктивних відчуттів настало через 6-7 днів. При закінченні, повного курсу лікування свербіння залишилося у 12 відсотків хворих, але частота приступів та інтенсивність його були значно меншими порівняно з початком лікування. Крім того, можна відзначити, що загальний стан і шкіряний статус хворих першої групи змінилися не в одинаковій мірі, про що свідчать результати проведених через 4-5 місяців повторних курсів медикаментозної терапії із застосуванням ЕМВ НВЧ у 34 (36,8 відсотків) хворих. У осіб другої групи повторні курси проведені 14 (20,6 відсотків) пацієнтам. Більше двох курсів комплексної терапії проведено 11 (12:6 відсотків) хворим першої групи до повного клінічного одужання і значного покрашення, а також 2 (2,9 відсотка) пацієнтам другої групи. Профілактичне лікування через 4місяпіпісля закінчення першого курсу комплексної терапії з застосуванням ЕМВ НВЧ отримали 78 (50,3 відсотків) з 155 хворих. Осіб першої групи було 49 (31,6 відсотків), другої -29 (18,7 відсотків).

До початку лікування із застосуванням НВЧ-терапії і після її закінчення,

комплексне обстеження в суміжних спеціалістів пройшли 43 (27,7 відсотки) чоловік. З виразковою хворобою шлунку і 12-палої кишки було 6 хворих, розмір виразок був у межах від 6 до 10 мм. Гастріт і гастродуоденіт виявлено у 12 обстежених. Колітом хворіли 16 чоловік. Ентерит був у 9 хворих.

При виявленні патології органів травлення, моно НВЧ-терапія проводилась в стаціонарних умовах при дотриманні дієти і режиму відносного чи повного спокою. При підбранпі точок для дії ЕМВ НВЧ керувалися тими ж принципами, що й при використанні традиційних методик. Але всежтаки, акцент робили на точки цзу-сань-лі; хе-гу, да-чжуй.

Зняття болю у хворих виразковою хворобою і з 4 пацієнтів гастродуоденітом відзначено в термін 4-7 днів від початку лікування. Курс лікування складав 12-14 процедур щоденно.

Повне рубцювання виразкового дефекту слизових оболонок шлунку і 12-палої кишки відзначено у 66,7 відсотків пацієнтів. Прояви гастриту і гастродуоденіту зменшились у 58,3 відсотка обстежених, коліту - у 37,5 відсотків; диспентичний синдром, болі і вздуггя живота зникли у 55,5% хворих ентеритом. Практично у всіх хворих з позитивною динамікою функціонального відновлення органів травлення нормалізувався загальний стан, покращався апетит, відновилась працездатність.

Шкіряний процес у цієї категорії обстежуваних завершувався значно швидше і протікав з менш вираженими суб’єктивними відчуттями. При проведенні повторних і профілактичних курсів НВЧ-терапії через 4-6 місяців, клінічні прояви нейродерміту були менш виражені у цих пацієнтів в порівнянні з хворими, де НВЧ-терапія не давала позитивного впливу на стан органів травлення.

Віддалені (1-1,5 року) результати клінічного спостереження за хворими нейродермітом цієї групи свідчать про позитивний терапевтичний ефект в 62,8 відсотки пацієнтів, з оздоровленням не^тількі шкіряної, а й виявленої патології з боку органів травлення.

Нервово-психічні зміни відзначено у 21 (13,5 відсотки) з 155 обстежених. Вони проявлялися підвищеною збудливістю і психоемоційною лябільністю, тривожною задумливістю, особливою увагою до свого здоров’я та ін. До прийняття НВЧ-терапії всі хворі за рекомендацієї лікарів чи самостійно одержували подовжене лікування

седативними препаратами, атакожтранквілізаторамн. Терапевтичний ефект у хворих

відзначався в початковий період прийому препарат або ж при їх перемінному призначенні, в подальшому ефекту практично не відзначалось. 69 (44,5%) з 155 чоловік, що одержували НВЧ-терапію, мали поверхневий соп, в 65,2 відсотків з них була фаза явного запалення нейродерміту, а в 34,8 відсотків - фаза затухаючого запалення.

В результаті застосування ЕМВ НВЧ позігпівпа нервово-психічна динаміка спостерігалась її 76 відсотків пацієнтів, а в 56,5% чоловік під кінець лікування (10-12 процедур) спостерігався продовжений сон, подовженість якого збільшилася після моно-НВЧ-терапи.

Після проведення першого курсу лікування у хворих з’являвся комфортний стан, що співпадало з послабленням клінічних проявів нейродерміту і значним зниженням інтенсивності свербіння шкіри. ,

Підтвердженням клінічного ефекту проведення лікування нейродерміту у хворих обох груп із застосуванням ЕМВ НВЧ, є результати біохімічних досліджень імунологічної реактивності і стану гормонального статусу патентів до і після проведеного лікування. У першої групи до лікування відзначено явне (Р < 0.05) зниження показників Є-РОК (55.75+1,63% при контролі 70,.82+4.97%). а також підвищене відношення Тх/Гс до 3,61 ±0,1 при контролі 2.29 + 0,15, за рахунок явного пониження (12,15±0,59%) Т-супресорів, при контролі 21,58±2,54% і явного (Р<0,05) пониження (44,67± 1,59% при контролі 60,0±0,84%) інтенсивності бластоутворсння лімфоцитів па ФГА. Аналіз середніх значені, клітинного імунітету у хворих нейродермітом, які одержували НВЧ-терапію як самостійний метол, а також паралельно з медикаментозними препаратами свідчить про тенденцію до покращення більшості показників, хоч вони доходили до нижніх показників норми.

Явна (Рі<0,05) різниця хелперно-супресорпого співвідношення (2,51±0,1) з періодом до початку лікування (3.61±0,І) відзначено в зв'язку з підвищенням кількості Т-супресорів (18,84+0,63%) в групі хворих, які одержували комплексне лікування із застосуванням ЕМВ НВЧ і медикаментозну терапію.

У хворих другої групи, які одержували моно-НВЧ-терапію, виявлено явне (Р<0,05) зменшення Т-супресорів до 13,19±0,47%, підвищення за рахунок цього (3,4+0,05) співвідношення Тх/Тс, а також зниження (48,54±2,31%)

інтенсивності бластоугворешія лімфоцитів на ФГА.

Проведені лікувальні засоби у хворих першої і другої групи дозволили явно (Р<0,05) покращати більшість показників імунологічної реактивності. Дані, які характеризують гуморальну ланку імунітету, свідчать про недостовірне (Р>0,05) зниження наявності до лікування в периферійній крові хворих обох груп І£М і підвищення ЄАС-РОК, і фібронектину. Явне (Р<0,05) і значно більше підвищення наявності ^Є, ЦІК і комплементзв’язуючих імунних комплексів (КЗЕК) виявлено у хворих першої групи у фазі загострення нейродерміту.

Рівень в крові був підвищений (867+43 при контролі 87,0±13,0КЄ/л) до 10 і більше разів, а ЦІК (0,156±0,04 при контролі 0,078±0,06 г/л) і КЗІК (11,27±1,41 при контролі 6,98±0,98 мг/л) до 2 разів. Після закінчення лікування показники, які характеризують гуморальну ланку імунітету, мали певну тенденцію до покращення, але явно не відрізнялись від контрольних величин (РіРі>0,05).

Показники концентрації вільних гормонів в крові хворих нейродермітом цих груп свідчать про недостовірне (Р>0,05) пониження ТТГ (І,81±0,37 при контролі 2,35±0,72 мкг/мл) і підвищенні АКТГ (31,2±2,3 при контролі 23,4±2,1 пг/мг), Т-4 (151,4±5,23 при контролі 126,65+5,60 нлюль/л) і альдостерона (141,2±12,3) при контролі 117,0+14,5 пг/мг). Достовірне (Р<0,05) підвшцення Т-3 (2,64+0,36 при контролі 1,57+0,08 нмоль/л) і зниження вмісту кортизола (220,4± 18,8 при контролі 336,0+22,8 нмоль/л) відзначено у хворих першї групи в фазі загострення нейродерміту, а в пацієнтів другої іруші до початку лікування явної різниці даних показників не виявлено (Р>0,05).

Проведені дослідження у хворих нейродермітом свідчать про позитивний вплив комплексного лікування із застосуванням ЕМВ НВЧ на гормональний статус з тенденцією до нормалізації багатьох показників. Більш виражені зміни після завершення лікування відзначені при вивченні рівня кортикотропіну (АКТГ), трийодгироніну (Т-3) і кортизолу, що відповідало клінічним проявам захворювання, але явної різниці з показниками до початку лікування в обох ірупах не виявлено (Рі>0,05).

Таким чином, викладені клініко-лабораторні результати проведених

досліджень дозволяють зробити висновок про доцільність використання ЕМВ НВЧ

. і

у хворих нейродермітом з початковими проявами і явною ліхеніфікацією, як самостійно (в фазі затухаючого загострення), так і в комплексні з загальноприйнятими лікувальними заходами (у фазі загострення захворювання), при тому медикаментозна терапія призначається (якщо хворий переносить її) зразу ж при госпіталізації, а немедикаментозні методи - після зменшення у пацієнтів явних клінічних проявів захворювання і суб’єктивних відчуттів, в середньому через 5-7 днів.

Після завершення курсу лікування більш ефективною в клінічному плані виявилась НВЧ-терапія і ЗЛТ у хворих з обмеженим нейродермітом і моно-НВЧ-тераттії ерітематозіго-сквамозної форми дерматозу з початковими проявами ліхепіфикації. Особлива ефективність НВЧ-терапії відмічена у пацієнтів з супутніми захворюваннями органів травлення і нервово-псіхичними змінами, що співпало з позитивною діпіамікою змін клінічній проявів нейродерміту і зниженням інтенсивності шкіряного свербіння.

. Клініко-лабораторне обгрунтування сумісного лікування хворих

нейродермітом из застосуванням НВЧ- і ендоваскулярної лазеротеразіії

До третьої ірупи по застосуванню ЕВЛТ і ЕМВ НВЧ увійшло 74 хворих, з яких 55 пацієнтів були з атопічним нейродермітом і 19 чоловік з ерітематозно-сквамозною різновидністю дерматозу з явною ліхеніфікацією. Серед обстежених було 35 жінок і 24 чоловіки. Співвідношення жінок і чоловіків 1,46:1-0. Розподіл хворих за віком свідчить про те, іцо найбільші групи припадають на репродуктивний період життя

- до 20 років і від 21 до 30 років у 55 (69,6%) пацієнтів, а з давністю захворювання більше 10 років було 37 (50%) хворих.

До застосування комплексного лікування з використанням ЕВЛ'Г і ЕМВ НВЧ, кортикострероїдну терапію одержали 12 (16,2%) чоловік.

Клінічна картина у 74 хворих була так яскраво виражена, що практично у всіх пацієнтів була фаза загострення захворювання. Методика поетапного лікування хворих цієї ірупи, пошук індівіцуальної біорезонансної частоти з наступним проведенням НВЧ-терапії і ЕВЛТ включала два етапи: 1 етап запільного і зовнішнього медикаментозного лікування з використанням ЕМВ НВЧ; 2 етап - проведення ЕВЛТ разом з НВЧ-терапією і кератошгастичним зовнішнім мазевим лікуванням.

Після проведення 2-3 процедур ЕВЛТ загальний стан у 23 (31,1%) пацієнтів

покращався. Інтенсивність шкіряного свербіння зменшилась після першої процедури ЕВЛТ у 9 (12,2%) чоловік, у 14 (18,9%) після 2-3 процедур. Суб’єктивні відчуття після першого курсу сумісного лікування із застосуванням ЕМВ і ЕВЛТ збереглись у 23 (31,1%) хворих, але інтенсивність їх значно зменшилась, а частота приступів скоротилася вдвічі. .

Клінічне видужання і значне покращення після проведе ного курсу комплексної терапії спостерігалось у 48 (64,9%) пацієнтів, покращення у 15 (20,3%) і без терапевтичного ефекту залишились 11 (14,9%) чоловік (табл. 2). Ускладнень в процесі проведення ЕВЛТ і застосування ЕМВ НВЧ не було в жодного хворого. Термін перебування в стаціонарі хворих, які одержали один курс ЕВЛТ і ЕМВ НВЧ, був 16,6 дня; два курси-18,3 дня; а пацієнти, які лікувалися три і більше разів, перебували в стаціонарі 20,5 днів (табл. 3).

Таблиця 2

Результати клінічного ефекту застосування ЕВЛТ і ЕМВ НВЧ у хворих на нейродерміт

Клінічна група хворих Результати лікування хворих

клінічне видужання значне покращення покрашення без ефекту ускладнення

кіль- кість % кіль- кість % кіль- кість % кіль- кість % кіль- кість %

Третя і четверга групи хворих нейродермітом 16 21,6 32 43,2 15 20,3 и 14,9 - -

Таблиця З

Середні строки перебування хворих атопічним нейродермітом в стаціонарі при застосуванні ЕВЛТ, ЕМВ НВЧ і кількість загальних курсів лікування

Проведено курсів Число хворих Середній термін перебування в стаціонарі (в днях) Середній термін лікування хворих контрольної групи (в днях)

кількість %

один 18 24,3 16,6 -

два 32 43,2 Ш -

три і більше 24 32,5 20,5 -

Всього: 74 100 18,5 22,5

Середній термін перебування хворих в стаціонарі склав 18,5 дня, що на 4 доби менше середнього терміну контрольної групи за даними архівного матеріалу стаціонарів диспансеру. Включення цих методів немедикаментозноїтерапії в комплекс лікування хворих нейродермітом, дозволяє скоротити термін основного курсу медикаментозної терапії і зменшити курсові дози фармакологічних препаратів в середньому в 2-2,5 рази. Все це сприяє істотному підвтгщеіппо ефективності лікувальних заходів.

Додатково до терапевтичної ефективності застосованих немедикаментозних методів лікування хворих шоиічним нейродермітом необхідно зазначити, що па лікування надходили хворі з розповсюдженими формами захворювання, в котрих попереднє лікування звичайними медикаментозними методами було не заржди ефектившш.

Загальне комплексне обстеження до і після проведеної терапії з використанням ЕВЛТ і ЕМВ НВЧ пройшли 24 (77,4%) із 31 пацієнта, які мали патологію органів

травлення. Виразкова хвороба шлунку і 12-палої кишки була у 5 чоловік. Розмір виразкового дефекту був від 0.5 до 0,8 см, а термін захворювання від 9 місяців до 14 років. Шорічно, а то й два рази на рік загострення виразкової хвороби було у 4 пацієнтів, у 1 пацієнта виразка з’явилась вперше.

Гастродуоденітпідтверджено у 8 пацієнтів. ентеріт-у4 і коліт - у 7обстежених. Всім хворим протягом всього курсу лікування медикаменти не призначались. В перші 2-3 дні лікування, при наявності болю, періодично призначали альмагель, сназмалгін або но-шиу івом хворим з виразковою хворобою шлунку і 12-палої кишки, іїід впливом застосування курсу НВЧ-терапії і ЕВЛТ повне заживлення виразок відбулось у 4 хворих, в 1 пацієнта з вираженим стенозом заживлення виразкового дефекту не відбулося. Після закінчення курсу немедикаментозної терапії з нього спостерігалось незначне покрашення самопочуття. Гастродуоденіт пролікували в 6 пацієнтів, ентерит - у 3, коліт - у 5 чоловік. Для об’єктивізації лікування хворих з виразковими дефектами шлунку і 12-палої кишки, а також з виразкоподібними гастродуоденітами, проводили ендоскопічний контроль до початку і в кінці курсу терапії.

Таблиця 4

Дінаміка змін показників клітинного імунітету у хворих нейродермітом до і після лікування ЕВЛТ і ЕМВ НВЧ (М±м)

Імунологічні показники в% Група здорових осіб п=17 Хворі атопічним нейродермітом п=43

до лікування після лікування

Є-РОК 70,82+4,97 56,8+2,63* 61,28±2,26

Т-хелпериТНР 49,24+2,43 45,75±1,91 48,11±1,63

Т-супресориТНЧ 21,58+2,54 11,05 ±0,72* 18,36+0,33**

Тх/Тс ТНР/ТНЧ 2,29+0,15 4,14+0,05* 2,62±0,15**

РБТЛ з ФГА 60,0+0.84 48,3+0,72* 56,89±1,22

Примітка:

Р - * достовірність розходжень з групою фізіологічного контролю (Р<0,05 - 0,01).

Рі - ** достовірність розходжень з показниками до початку лікування (Р<0,05).

Підвищувався вміст Є-РОК, Т-хелперів, підсилювалась активність бластної трансформації лімфоцитів на ФГА, крім того, статично більш вагомо (Рі<0,05) підвищувався вмістТ-супресоріві змінювалось хслперпо-супресорне співвідношення.

Після проведеного лікування у 18 (75%) з 24 хворих з виявленою патологією шлунково-кишкового тракту відзначена позитивна клінічна динаміка, що підтверджувалась явним зменшенням скарг, обумовлених патологією органів травлення (зменшення болю, диспептичних розладів, дискомфорту та ін). Поряд з позитивною динамікою відновлення функціональних порушень органів травлення спостерігалось і більш динамічне заживлення шкіряного процесу та зниження інтенсивності свербіння у хворих нейродермітом. При проведенні через 6 місяців повторних профілактичних курсів ЕВЛТ і ЕМВ НВЧ у 14 з 18 пацієнтів даної групи спостерігалась клінічна ремісия, як з боку органів травлення, так і шкіри.

Проведені лікувальні заходи з використанням ЕВЛТ і ЕМВ НВЧ дозволили покращити більшість показників імунологічної реактивності у хворих атонічним нейродермітом (табл. 4, 5).

Таблиця 5

Динаміка змін показників гуморального імунітету у хворих

атопічннм нейродермітом, які одержували ЕВЛТ і ЕМВ НВЧ (М±т)

Імунологічні показники Контрольна група п—17 Хіюрі атопічним нейродермітом п=43

до лікування після лікування

САС-РОК% 15,6±0,54 23,31+0,64* 19,67+0,53

І&Л г/л 2,1 ±0,09 1,12+0,28* 1,61+0,18

І§М г/л 1,42+0,32 0,87 + 0,09* 1,08+0,24

. 1^0 г/л 11,61+1),23 16,93+0,89* 12,48±0,74

кє/л 87,0+13,0 895+32* 683+42*

I IIК г/л 0,078 ±0,06 0,193±0,05* 0.157 ±0,05*

КСІКмг/л 6,98±0,98 14,74±2,61* 11,24+2,31*

ФН мкг/л 343+48 583+46* 467±36

Примітка :

Р - * достовірність розходжень з групою фізіологічного

контролю (Р<0,05).

Рі - ** достовірність розходжень з показниками до початку

лікування (Р<0,05).

Зішжувався вміст ЄАС-РОК, ІуСі, ФН і спостерігалось підішщешш (табл. 5). Відзначено (Р<0.05) зменшення після лікутпня концентрації ІцЄ, ЦІК, КСГК.

Порівняльний аналіз серед паціснгів даної групи свідчить про більш низький вміст в крові тіреотропіну (ТТГ) і кортізолу в осіб, які раніше одержували як місцеву (на шкіру), так і загальну стероїдну 'ерапію. Знижений рівень корггізолу « крові хворих, напевне,

не взмозі угамувати неспеїшфічну імунну відповідь і активність шкіряного запалення.

Таблиця 6

Динаміка змін показників фунціонального стану гіпофізу, щитовидної залози, кори наднирників у хворих атопічним нейродермітом • до і після проведення ЕВЛТ і ЕМВ НВЧ (М±т)

Назва лосліджупаннх гормонів Контрольна група п = 34 Група хворих п = 29

до лікування після лікування

ТТГмкг/мл 2,35±0,72 1,38±0.37* 1,71+0.33

АКТГ пг/мл 23.4±2.1 35.2+3.3* 31,4+2,7

Т-Зімоль/л 1,57±0,08 3,12±0,62* 2,67+0,48*

Т-4 нмоль/л 126,65 ±5,60 169,4+6,57* 143,8+6,4

Альдостерон пг/мл 117,0±14,5 168,0+16,1* 149,6±14Д

Кортизся нмол/л 336,0±22,8 117,0+14,5* 188,1+12,6**

Примітка:

Р - * достовірність розходжень з групою фізіологічного контролю (Р<0,05).

Рі - ** достовірність розходжень з показниками до початку лікування (Р1<0,05).

Після завершення курсу лікування знижується рівень в сироватці крові тиреоїдних гормонів (Т-3 і Т-4), альдостерону і АКТГ, в той же час підвищується концентрація тіреотропіну і кортизолу (табл. 6). -

Проведеш лікувальні заходи дозволили у всіх випадках добитись позитивної дихаміки клініко-лабораторних показників.

На основі результатів проведених дослідів можна зробити висновок, що ЕВЛТ і ЕМВ НВЧ справляють достатньо інтенсивну імунокореіуючу даю, при чому найбільш виражені зміни вибуваються в Т-системі імунітету, їх функціональному стані.

Таким чином, ранжируючи досліджені методи немедикаментозноїтерапії хворих нейродермітом, потрібно признати, що перевагу у виборі потрібно віддати ЕМВ НВЧ і ЗЛТ при обмеженому нейродерміті, ЕВМ НВЧ - при початкових проявах ліхеніфікації, а при атонічному нейродерміті і ерітематозно-сквамозній формі з явищами вираженої ліхеніфікації, - ЕВЛТ і ЕМВ НВЧ.

Розглянуті підсумки лікування 144 чоловік з нейродермітом через 1-2 роки після завершення терапії у відділеннях стаціонару ОШВД. Після закінчення основного курсу комплексного лікування у всіх хворих була фаза ремісії захворювання. Для порівняльної оцінки загального стану і шкіряного статусу використовувалися три кгиретії: покращання, без змин, погіршання. Дані результатів клінічної ефективності через 1-2 роки після проведеної немедикаментозної терапії представлені в таблиці 7.

Таблиця 7

Віддалені результати клінічної ефективності застосувавші ЕМВ НВЧ, лазерного випромінювання і медикаментозної терапії у хворих на нейродерміт

Результати лікування хворих

Югіяічні групи хворих покращання без ефекту погіршання

кількість % кількість % кількість %

Друга і третя груші п = 98 76 77,5 19 19,4 3 зд

Четверта група п = 46 39 84,8 4 8,7 3 6,5

З даної таблиці видно, що в пацієнтів другої і третьої клінічних груп (ерітематозно-сквамозна форма з початковими проявами і вираженою ліхеніфікацією), які одержували медикаментозну терапію і ЕМВ НВЧ, покращання через 1-2 роки відзначено у 77,5% осіб, а в 19,4% осіб стан здоров’я залишився без змін. Погіршання виявлено у 3 чоловік, які зв’язують загострення хвороби з прийомом медикаментів, порушеннями в дієті і стресовими ситуаціями.

Покращання в 39 (84,8%) хворих відзначено після комплексного лікування із застосуванням медикаментозної терапії, ЕМВ НВЧ і ЕВЛТ. Без явних змін було 8,7% обстежених, два чоловіки відзначили погіршання після надмірного прийому алкоголю, а один хворий пов’язує загострення хвороби після відвідування сауни.

Ремісія захворювання в цих хворих за рік до застосування комплексного лікування з використанням немедикаментозних схем лікування тривала в середньому 4,7 місяця, ачисло днів непрацездатності було 58,5 дня. Тривалість ремісії через рік після лікування у обстежених паціїїггів в середньому була 7,9 місяця, а тимчасова непрацездатність дорівнювала 32,3 дня, що дало скорочення днів тимчасової непрацездатності у одного пацішта протягом року на 26,2 дня.

Таким чином, у більшості хворих нейродермітом спосгсригалась клінічна ремісия захворювання, а більш виражений терапевтичний ефект відзначено у паціїїпів, які одержували комплексне медикаментозне лікування, НВЧ і ЕВЛТ. Проведений аналіз ефективності лікування хворих нейродермітом через 1-2 роки, свідчить про раціональне включення в комплекс лікувальних заходів немедикаментозних методів лікування, які сприяють продовженню фази ремісії захворювання в середньому до 8 місяиів і скороченню числа днів непрацездатності протягом року після виписки із стаціонару майже в 2 рази (на 26,2 дня). Оскільки одним з найважливіших патогешгпічнпх механизмів нейродерміту є зміна імунологічної реактивності, атонічний генез шлунково-кишкових і бронхо-легеневих вражень, нервово-психічні розлади, логічнім наслідком розробленої концепції немедикаментозного лікування даного контішгенту хворих було застосування ЕВЛТ, ЗЛТ і ЕМВ НВЧ, що дозволяє нормалізувати змінений гомеостаз, скоротити лікарські препарати, запобігти поліпрагмазії, досягти тривалого терапевтичного ефекту не тільки в санації шкіряної, а і паралельній вісцеральній патології.

Оцінюючи подальшу перспективу використання нетрадиційних методі», водзначимо, що вони мають ряд безперечних переваг: прості, доступні, достатньо ефективні, практично не дають побічних реакцій та ускладнень, якими можна користуватись на всіх етапах лікування і реабілітації.

ПІДСУМКИ

1.В патогенезі хворих атопічним нейродермітом, ерітематозно-екваможною формою захворювання з проявами ліхеніфікації і виявленою супутньою вісцеральною патологією, домінуючими стали імунні порушення і нейроендокринні розлади, хвороби органів травлення і нервово-психічні розлади.

2. Імунні порушення характеризуються: явним зниженням кількісних і

функціональних показників Т-лімфоцитів і їх популяцій, - зміна співвідношення Т-хелперів і Т-супресорів в бік пригнічення супресорноїактивності, явним підвищенням вмісту В-лімфоцитів, ^Є, ЩК і КЗІК, зниженням рівня Іі»А і І£>М.

3. Зміна наявності гормонів гіпофізу, щитовидної залози і кори наднирників свідчить про явне зменшення в крові ТТГ, коргизолу і підвищенні АКТГ, Т-3 і альдостерону.

4. Розроблені показання для комплексної патогенетично обгрунтованоїтерапії

хворих нейродермітом з врахуванням виділених клінічних груп: обмежений

нейродерміт, -використання зовнішньої гелій-неонової лазеротераиії сумісно з ЕМВ НВЧ і мазевим лікуванням; ерітематозно-сквамозна форма з початковими проявами ліхеніфікації, - НВЧ-терапія з зовнішнім мазевим лікувашіям; ерітематозно-сквамозна різновидність з проявами вираженої лихеніфикації і атопічний нейродерміт,

- сумісне застосування ЕМВ НВЧ, ЕВЛТ і мазевоїкератопластичноїтерапії. Пацієнтам у фазі загострення захворювання на першому етапі лікування призначається протягом 5-7 днів загальноприйнята медикаментозна і НВЧ-терапія, в другий етап - ЕМВ НВЧ, ЕВЛТ і зовнішнє мазьовс лікування. '

5. НВЧ-терапія більш виражено діє на нервово-психічну динаміку і корекцію виявлених порушень з боку органів травлення, які спостерігаються в 75% хворих нейродермітом при проведенні курсів патогенетичного лікування, з паралельною санацією шкіряної патології і зниженням сенсорної відповіді надію ЕМВ, аж до сенсорної депривації.

6. ЕВЛТ діє переважно на імунологічну реактивність і гормональний статус: нормалізується хелперпо-супресорне співвідношенім за рахунок підвищенім числа Т-супресорів, підвищується функціональна активність Т-лімфошітів, явно знижується в крові вміст ІцО, кортикотропіну, трийодтироніну і альдостерону, значно підвищується рівень кортизолу, ІйМ і IgA.

7. У хворих нейродермітом виявлена явна перевага комплексного застосування ЕМВ і ЕВЛТ, які більш виражено впливають па стабілізацію гомеостазу корелюючого з позитивною динамікою клінічної картини захворювання, що підтверджується як безпосередніми, так і віддаленими (до 2 років) результатами клінічного спостереження, яке свідчить про наявність ремісії у 77,5% пацієнтів з початковими і вираженими проявами ліхеніфікації і у 85% хворих атопічним нейродермітом з позитивною динамікою виявленої вісцеральної патології. Тимчасова непрацездатність в одного пацієнта протягом року після комплексної немедикамен-тозної терапії скоротилась на 26,2 дня, а фаза ремісії захворювання подовжена до 8 місяців.

8. ЕМВ НВЧ, медикаментозна і ЕВЛТ дозволяють підвищити ефективність лікувальних заходів у хворих нейродермітом на 25-30%, скоротити термін медикаментозної терапії в 2-2,5 рази, а строк перебування в стаціонарі пацієнтів з початковими проявами і явною лихеніфикапією на 8,5 дня, атопічного нейродерміту

- на 4 дні.

Найбільш ефективні результати лікування відзначені у пацієнтів в фазі затухаючого загострення дерматозу, які одержали сумісне лікування із застосуванням медикаментозної, НВЧ- і ендоваскулярної лазероіераїш. Комплексне лікування хворих обмеженим нейродермітом з використанням локальної дії ЕМВ НВЧ, низькоінтенсивного лазерного випромінювання і зовнішньої мазевої терапії дає клінічне видужання у 85% пацієнтів.

9. Концепція позитивної дії вивчених нетрадиційних методів лікування на організм хворих нейродермітом дає підставу рекомендувати їх для широкого застосування в дерматологічній практиці і є методом вибору для хворих, які не переносять медикаментозну терапію.

Список робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Особенности иммуногенеза у больных нейродермитом и лабораторная оценка немедикаментозных методов иммунокоррекции / Врачебное дело. - Киев, «Здоровья», 1995, - №7-8. - С. 113-116.

2. Содержание гормонов в плазме крови больных нейродермитом и их динамика в процессе проведения немедикаментозной патогенетической терапии / Врачебное дело.

- Киев, «Здоровья», 1995, - №9-12. С. 94-96.

3. Клинико-лабораторное обоснование применения КВЧ-терапии в медицине // Вестн. проблем соврем, медицины. - Харьков, 1995, - №6, - С. 83-89.

4. Немедикаментозные методы лечения больных хроническими дерматозами с сочетанной внутренней патологией // Вестн. проблем соврем, медицины. - Харьков, 1995, - С. 89-93.

5. Роль висцеральной патологии в патогенезе нейродермита и немедикаментозные методы ее санации // Вестн. проблем соврем, медицины. - Харьков, 1995, - №7,

- С. 33-38.

6. Немедикаментозная патогенетическая терапия больных нейродермитом и оценка ее клинической эффективности // Вестн. проблем соврем, медицины. - Харьков, 1995, №7, - С. 77-82.

7. Пограничные заболевания кожи и подкожной клетчатки в практике хирурга и дерматолога //Луганск: Редакц. иэдат. отд. облуправл. по печати, 1994, - 160 с. (в соавг. с А.А. Олыпансцким).

8. Нетрадиционная и медикаментозная патогенетическая терапия больных нейродермитом / Метод, рекомендации, Луганск, 1994, - 17 с.

9. Использование комплексного лечения осложненных и тяжело протекающих форм с применением лазерного и электромагнитного излучения / Информационное письмо М3 Украины, К., 1992. - С. 2.

10. Применение ЭМИ КВЧ в лечении аллергодерматозов // Электронная

промышленность. - М., 1991, - №3. - С. 74-76. ,

11. Влияние лазерного и электромагнитного излучения на показатели периферической крови бальных аллергодерматозами // Миллиметровые волны в биологии и медицине. М., ИРЭ АН СССР, 1990. - С 26-34.

12. Взаимодействие электромагнитных волн мм диапазона с кожей, влияние на гомеостаз и пути передачи информации // Аппараты «Электроника-КВЧ» в биологии и медицине / Под ред. Л.Г. Гассанова, Киев, 1990. - С. 41-43.

13. Некоторые механизмы взаимодействия мм волн с кожей. Коррекция гомеостаз // Межд. сими. «Миллиметров, волны нетепловой интенсивности в медицине»: сб. доклад. М., 1991, Ч.Ш. - С. 645-649.

14. Клинико-лабораторное обоснование применения КВЧ-терапни в дерматологии / В кн.: Аппаратный комплекс «Электроника КВЧ» и его применение в медицине.

- М., 1991. - С. 125-130.

15. Физико-экологические аспекты и некоторые механизмы клинической эффективности КВЧ-терапни. //Экология промышленного региона Донбасса / Сб. науч. тр. сотр. Луганского мед. ин-та, - 1993. - С. 144-147.

16. Лазеро- и КВЧ терапия больных аллергодерматозами, занятых в производстве стеклопластиков // Влияние промышленных загрязнений на состояние организма человека / Сб. науч. тр. Луганского мед. ин-та, - 1991. - С. 92-95.

17. Влияние немедикаментозных методов терапии на гормональный статус больных нейродермитом / Ипформац. бюллетень №1, - Харьков, 1996. - С. 38-39.

18. Немедикаментозные методы коррекции иммунологической реактивности у бальных аллергодерматозами // Юбил. сб. науч. тр. сотруд. 4 гор. больн. Луганска, -1995. - С. 119-121.

19. Комплексное лечение детей больных нейродермитом с сочетанной висцеральной патологией // Сб. науч. тр. ссггруд. мед. угтверситета, Луганск, 1995. - С. 50-53.

20. Состояние имунного статуса и методы его коррекции у детей больных нейродермитом. // Сб. науч. тр. сотруд. мед. университета, Луганск, - 1995. - С. 53-56.

21. Терапевтическая эффективность лазерного и электромагнитного излучений и их влияние на гуморальный иммунитет у больных с кожной патологией // Сб. «Лазеры в биологии и медицине», Алма-Ата, 1990. - С. 172-177. (в соавт. с В.Г. Маршалом, В.В. Носовым, О.С. Гусак и А.В. Шатиловым).

22. Некогеренгное низкоинтенсивное КВЧ-излучение влечении аллергодерматозов //Аппараты «Электроника КВЧ» в биологии и медицине/Под ред. Л.Г. Гассанова, Киев, 1990. - С. 39-40. (в соавт. с Е.С. Белосгоцкой, О.С. Гусак и Ю.А. Шпилевым).

23. Применение электромагнитного излучения мм диапазона в лечении нейродермита // Новые физические методы в медицине / Тез. докл. 1 респ. конф. Ворошиловград, 1990. - С. 73-75. (в соавт. с В.Г. Коляденко, С.П. Ситько и О.С. Гусак).

24. Опыт применения КВЧ-терашш в дерматологии // Межд. сими. «Миллиметровые волны нетепловой интенсивности в медицине». М., 1991, - Ч. 1. - С. 249-252. (в соавт. с О.С. Гусак и Е.С. Белостоцкой).

25. Лазеро- КВЧ-терашш в комплексном лечении кожной патологии //Тез. докл. Всеросс. сими. «Лазерная и магнитная терапия в экспер. и клин, исследованиях» -Обнинск, 1993. -С. 97-98. (в соавт. с О.С. Гусак).

26. КВЧ-терапия в комплексной терапии нейродермита у детей с сочетанной внутренней патологией // Юбил. сб. науч. тр. сотруд. 4 гор. б-цы Луганска, - 1995. - С. 122-124. (в соавт. с О.С. Гусак, Ю.В. Семиряд й'-Ю.А. Шпилевым).

27. Эндоваскулярная лазерная терапия и микроволновая резонансная терапия при аллергодерматозах // 2-я респ. конф. дерматологов и курортологов, Львов, 1991. - С. 60-61.

28. Лечение и реабилитация больных аллергодерматозами с висцеральной патологией // 2-я респ. конф. дерматологов и курортологов, Львов, 1991. - С. 112.

29. Лазерогемосорбция в комплексной терапии аллергодерматозов // Тез. докл. IX Всесоюз. съезда дерматовенерологов. М., 1991. - С. 306.

30. Микроволновая резонансная терапия - новый метод лечения аллергодерматозов //Тез. докл. IX Всесоюз. съезда дерматовенерологов. М., 1991. - С. -306-307. (в соавт. с О.С. Гусак, С.П. Ситько, Е.С. Белостоцкой и А.П. Дорошенко).

31. Комплексное лечение аллергодерматозов с применением лазерного и электромагнитного мм диапазона излучения // VI съезд дерматол. и венерол. Украины: Тез. докл., Харьков, 1992. - С. 33.

32. Лазеро- и КВЧ терапия в комплексном лечении кожной и сопутствующей висцеральной патологии // Тез. докл. Ш-науч. практ. конф., Ялта, 1994. - С. 111-112. (в соавт. с О.С. Гусак и Ю.В. Семиряд).

33. Состояние системы гипофиз, щитовидная железа, кора надпочечников у бальных нейродермитом // В сб. трудов «Актуальные проблемы науч. и практ. дерматологии и

} •

венерологии: Укр. респ. межвсд. сборник. - Днепропетровск, 1994. - Вып. 5. С. 100.

34. Состояние клеточного иммунитета у больных нейродермитом // В сб. трудов «Актуальные проблемы науч. и практ. дерматологии и венерологии: Укр. респ. межвед. сборник. - Днепропетровск, 1994. - Вып. 5. - С 100-101. (в соавт. с О.С. Гусак и Ю.В. Семиряд).

35. Состояние гуморального иммунитета у больных нейродермитом // В сб. трудов «Актуальные проблемы науч. и практ. дерматологии и венерологии: Укр. респ. межвед. сборник. - Днепропетровск, 1994. - Вып. 5. - С 100. (всоавт. с О.С. Гусак и Ю.В. Семиряд).

36. Клиническая эффективность ЭМИ КВЧ у детей больных нейродермитом с сопутствующей висцеральной патологией // Матер, мед. секции межд. семинара «Организация науч. исслед. и высшего образов, в Израиле и Украине» - Харьков, 1994. -С. 9. (в соавт. с О.С. Гусак и Ю.В. Семиряд).

37. Терапевтическая эффективность лазерного излучения и его влияние на

гомеостаз у больных аллергодерматозами // Матер, мед. секции межд. семинара «Организация науч. исслед. и высшего образов, в Израиле и Украине» - Харьков, 1994.

- С. 9-10. '

38. Немедикаментозные методы патогенетической терапии аллергодерматозов, возникающих в условиях загрязнения внешней среды // Матер, мед. секции межд. семинара «Организация науч. исслед. и высшего образов, в Израиле и Украине» -Харьков. 1994. - С. 48-49.

39. Удельный вес и роль заболеваний органов пищеварения в патогенезе аллергодевматозов // Науч.-практ. сб. «Актуальные вопросы дерматовенерологии». -Днепропетровск. 1996. - С. 224. (в соавт. с Ю.В. Семиряд).

40. Комплексная патогенетическая терапия больных аллергодерматозами с использованием лазерного и электромагнитного излучений // Науч.-практ. сб. «Актуальные «опросы дерматовенерологии». - Днепропетровск, 1996. - С.231.

УМОВНІ ПОЗНАЧКИ:

НВЧ — терапія - надто високочастотна терапія

КЗІК — комплементзв’язуючі імунні комплекси

мВт/см2 — міліВат/сантиметр2

злт — зовнішня лазеротерапія

оцк — об’єм циркулюючої крові

щпв — щільність потужності випромінювання

ФН — фібронектин

ЦІК — циркулюючі імунні комплекси

ЕВЛТ — ендоваскулярна лазеротерапія

EM MMX — електромагнітні міліметрові хвилі ЕМВ НВЧ — електромагнітне випромінювання надто високої частоти

Підписано до друку 11.10.96. Формат 60 х 84/16. Папір офсетний. Друк офсетний. Умови, друк. арк. 1,6. Умови, фарбо-відб. 1.6. Тираж 100 прим. Замовлення 4055.

Надруковано з готових діапозитивів у Луганській обласній друкарні. 348040, Луганськ, вул. Ватутіна, 89а. Тел.: 55-18-64, 55-31-55.