Автореферат и диссертация по медицине (14.01.03) на тему:Клинико-экспериментальное обоснование хирургического лечения желчнокаменной болезни и ее осложненных форм

ХЛРКШСЬКИИ ДЕРЖАВНИИ МЕДИЧНИИ УН1ВЕРСИТЕТ р Г О ОД На правах рукопису

1 1 НОЯ 1996

ЖУРОВ ЮРШ ЕДУАРДОВИЧ

КЛ1Н1КО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБГРУНТУВАННЯ Х1РУРГ1ЧНОГО Л1КУВАННЯ ЖОВЧНОКАМ'ЯНОТ ХВОРОБИ ТА И УСКЛАДНЕНИХ ФОРМ

14.01.03. — х1рурпя

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацп на здобуття паукового ступеня доктора медичних наук

Харкш — 1990

Дисертацкю е рукоиис

..^.Робота виконанд в Харывському науково-дослшюму ¡нститут1 загально!' та нев1дкладно1 х1рургп.

Науков1 консультанта: заслужений д!яч Укра'пш,

лауреат Державно!' премп Украпш, доктор медичних наук, професор _ ЗАЙЦЕВ ВОЛОДИМИР ТЕРЕНТ1ЙОВИЧ доктор медичних наук ГОНЧАРОВА ЛАРИСА СЕРГПВНА

Офщшш опоненти: доктор медичних наук, професор

------.....---^ - БОадАРЕНКО-МИКОЛА------

--------------------МАТВ1ЙОВИЧ

заслужений д1яч науки I техшкп Украпш,

доктор медичних наук, професор ДАЦЕНКО БОРИС МАКАРОВИЧ доктор медичних наук СИПЛИВИЙ ВАСИЛЬ ОЛЕКС1ЙОВИЧ

Пронина установа: 1нститут клЫчноТ та експерименталь-

но! х1рургп АМН Украпш (Ки1в)

Захист в1дбудсться «3/ » № 1996 р. о « /Ь » годиш на зас!данш спец]'ал1зовано1 вченсм ради Д.02.38.04 при Харк1в-ському державному медичиому ушверситет1- (310022, Харшв пр. Ленша, 4).

3 дисертандею можиа ознайомитися в бЮлютещ Харшвськогс державного медичного ушверситету (310022, Харк1в, пр. Ленша, 4)

Автореферат роз1сланий « Од 1996 р.

Вчений секретар спец{ал13ованоУ вченоГ ради, кандидат медичних наук,

доцент В. В. КИСЛИЦЯ

A.И.Едемский, 1987; Н.А.Карпезо и соавт., 1989; А.М.Корепанов, Г.И.Иванов 1989; Chapiuse.a., 1987).

У свою чергу пе<иика бере участь у модиф1куваши клптшиоТ та гумо ралыю! 1мунно1 вщповш (И.Н.Алексеева и соавт., Y.Shiratori е.а., 1984

B.J.Underdovvn, 1989). 1нактивування гормошв у печшш е що найважливйиим : механпмт уртноважування та моделгавання регуляторних ендокриннн; процеЫв (В.Б.Розен и соавт., 1991). Попри все наведене вище, лишаютьо недосить з'ясованими взаемовщносини ¡мунореактивносп, гормональной гомеостазу, морфофункцюнального стану печшки при р1зних формах т. стадиях ЖКХ, не висвгглена i'x значунисть у розвитков! захворювання т; шсляоперашйних ускладнень.

Способи д1'агностування, xipypri4iia тактика та оперативш тручання щс до хворих на ЖКХ достатньо внсвгглеш у працях багатьох aoTopii (Е.И.Гальперин, Ю.М.Дедерер, 1987; В.Т.Зайцев и соавт., 1989; Б.М.Даценко Ш.Ф.Ибишов, 1991; В.В.Родионов н соавт., 1991, А.А.Шалимов и соавт., 1993 R.L.Ro$si, 1989). Вони поспйно вдосконалюються (С.И.Бабичев, 1982; Ю.П.Довгань, 1994; M.Tanaka е.а., 1996; Cheng-Kiong Kum е.а., 1996). Одна* кшьюсть рвномаштних шсляоперашйних ускладнень (20-46%), повторнш onepauiit та ш'сляоперацШна леталыисть (до 29,3%) знижуються украй повшьнс (В.А.Мак'-имов, 1985; Э.И.Гальперин, А.В.Волкова, 1988; М.Е.Нечитайло и соавт., 1996), особливо за наявносп супутшх та конкуруючих захворювань (Н.Н.Малнмовськин и соавт., 1993).

Витебский Я.Д. (1982) та Мянисте Ю.Э.(1990) пояснюють невдач1 xipyp-пчного /нкування прагненням xipyprie до усунення так званого " бинарного синдрому " у хворих ЖКХ без урахування та шлеспрямовано'* корекип екстра-6iniapnnx патогенетичннх причин захворювання.

У той же час маються повщомлення про покращення результат xipypm-ного л1кування хворих на ЖКХ завдяки застосуванню патогенетично'1 терапн (В.И. Бондарев и соавт., 1992; M.Ii. Шор-Чудновский и соавт., 1993; В.В.Грубннк и соавт., 1993; А.Ф.Медведенко и соавт., 1996).

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЮБОТИ

Актуалыпсть проблеми. Жовчнокам'яна хвороба (ЖКХ) наслшком шчного поширення в ycix кражах свпу набула характеру суспшыю! пробле-н. ЖКХ трапляеться у 4,7-12,8 з кожних 1000 oci6 (В.Т.Зайцев и соаот., 1979). вжом часпсть захворювань зростас - у Biui понад 60 рою в до 45-50% хворих i.C-Земсков и соавт., 1985 ). Tocrpi форми ЖКХ рееструються у 45-48% зорих (J.J.Duroti е.а., 1987). Захворювання, що йога вчасно неролшпано та вдкватно не лшоиано, призводить до ускладнених форм ЖКХ, яи эапляються за даними рЬних amropie у 11,3 до 57% випадюв (С.Н.Панченко, 930; А.З.Магомедов и соаат., 1991).

Аж дониш загалыюго визнання набули три голошп теорн патогенезу СКХ: порушення ладного обмшу, жфекцшна та застой жовч1 (Ю.М.Дедерер соавт., 1983; А.А.Шалимов и соавт., 1993). Деяю дослщники вважають, що озвиток порушень функцп жовчовивщних шлях1в та каменеутвореннн нов'язат первинною змшою моторноУ та евакуаторно'1 функцш дванадцятипало! кишки ЦПК) (Я.Д.Витебский, 1986, 1988).У той же час ¡снуе гшотеза стосоино 1муно-перпчного фактора при утворенш камежв та розвитков1 ускладнених форм ахворювання (Н.А.Скуя, 1970, 1990; А.А.Шалимов и соаиг., 1984; [.Н.Иванов, Л.Л.Васильева, 1988; Н.Б.Губергрнц, 1990; П.А.Каннщсв, 1990),' ка, однак, не шдтверджена ефективною моделлю жовчнокам'яно'< хгк^габи.

riepe6tr ЖКХ та прогноз i"i xipypmnoro л1кування значною м1|юю зале-сать вм 1мунореакти»11ост1 хворого (И.Н.Алексеева, Н.В.Макогон, 1984; 1.С.Земсков и соавт., 1988). У вщповщносп з нишшшми уявленнямн ¡мунна истема Ticno пов'язана з ендокринною (Ю.А.Гриневич, В.Д.Чоботарев, 989). Маемо докази що до учасп гормошв ендокринних залоз у ироцесах иуногенезу (Р.В.Петров и соавт., 1981; Cotnsac.a., 1982; C.J.Grossman. 1984). У агатьох роботах наявш свщчення що до регулюючого впливу ендогрннних за-оз, наприклад, лпоф1за, щитовидно! залози.кори иадниркопмх залоз,статсвих алоз. на функшю печшки та шших оргашв ГПДЗ (М.В.Машспко, 1981;

Все викладене вище зумовлюе нсобхишсть експериментального та кл1-шчного вивчення патогенетичних механ1зм1в розвитку та ускладненого перебггу ЖКХ для подальшого опрацювання ефективних способ!в д1агносту-вання, л1хувалыю! та х1рурпчноГ тактики при цьому захворюванш.

Мета роботи - шдвищения ефективносп оперативних втручань що до хвор их з неускладненим та ускладненнм перебцом ЖКХ шляхом засюсування патогенетично обгрунтоеэие? х1рурпчно! та л1кувально! тактики.

Завдання дослдосення:

1. Опрацювати ефективт модели жовчиокам'яно! хвороби та и усклад-неиь у експеримент1;

2. Еивчити змжи загального та мкцевого ¡мужтету, гормонального' гомеостазу та морфофункцюнального стану печшки у хсорих за неускладне-кого та ускладненого перебегу ЖКХ та внзначити IX патогенетичну значу-

ЯНСТЬ.

3. Опрацювати високошформативш способи .щагностування та прогнозу вання ускладненого перебну жовчнокам'яно'1 хвороби;

4. Обгрунтувати та опрацювати х1рурпчну та лЬсувальну тактику, яка б уможливила попередження т'сляоперашйних ускладнень, пов'язаних з Х1рур-пчним л|'куванням хворих на ЖКХ.

5. Визначити особливосп м'рурпчного Л1кування хворих у раз)' посднания ЖКХ з аутошушшми та ¡муиозалежипчи захворюваннямн - аутамунним тиреошитом, сутирсоТдним волом, цукровим д1абетом, виразкоаою хворобою дванадцятипало! кишки.

6. Вивчити безпосередш та в1ддалеш наондки застосування опрацьо-ваноУ х!рурп'чпо1 та л1кувалыю! тактики то до хворих на ЖКХ за и неусклад-неного та ускладненого перебегу, а також у раз1 поеднаши ЖКХ з аугсь ¡мунними га ¡мунозалежними захворюваннямн.

7. Опрацювати систему математичного анализу ^ ме.ою об'ек1кв|'зацн Д1агностування та вибору мрурпчио! та л!кувально1 тактики шо до хворих на ЖКХ:

Наукова новизна роботн:

Вперше у експерименп створено високовцггворювальш модел! ЖКХ та п ускладнень, що базуються. на ¡ндукшях аугсимунних реакщй у жовчному М1хур1 та сумшних органах гепатопанкреатодуоденально! золи (заявка на винахад N 95114964 в!д 22.11.95). Наслщком виконаних експериментальних дослщжень доведено участь аугсимунних реакцш у розвитков1 та хрошзаци запального процесу у жовчному кихур1, поширенш кого на органи гепатопан-креатодуоденально! зони, а також у каменеутворенш.

Вперше насшдком експериментальних та кшшчних дослщжень опрацьовано та апробовано способи д1агностування аупммунного запалення у жовчному м1хур1, жовчних протоках та у дванадцятнпалш кишш за застосування пристшково! рН-метрп та даних мюцево! ¡мунно! вщгшвцц.

Вперше опрацьовано та апробовано способи прогнозування розвитку бактер1ального холециститу та холанпту за доноыогою пристшково! рН-метр! та даних мгсцево! ¡мунно! вдаовцц.

Опрацьовано пристрш та спещалышй дренаж ОЖП для дозовано! де компреси бинарно! систем«, а також споаб та показания до застосуванш дозовано! декомпресп в час1 операцн у хворих на ЖКХ, ускладнену мехашчнок жовтяницею.

Визначеш показания та апробоване застосування рЬиих способов штра операцшних, а також пролонговашй новокаШових вагосимпатичних блокад що дозволяють знйзити ддяння операшйно! травм и на морфофункцюнальнш стан печжки.

Вперше створено простий споЫб прогнозування розвитку печшковс недостатносп, а також оцшки eфeктивнocтi и л1кувалия, що базуеться н вивчешн ел1мшуючо! функцн юнтинно! кооперативно! системн - зернисти ретикуло-ендотелюцит та гепатодят.

У експсримеда у хворкх «а тгеускладнену та ускладнену форми ЖК. комплексно вивчсно ста» шушшго та гормонального гомеостазу, а також мо(

1юфункщ'ональний стан печшки, що уможливило опрацювання патогенетично эбгрунтованих х1рурпчно! та л1кувально1 тактики.

Визначено критерн ефективносп л ¡толп им ¡101 терапп. Вперше до них зараховано показннки загально! та м)сиево'| ¡мунноТ в|'дпов1д1", гормонального гомёостазу. Вперше опрацьовано схему лполггично! терапн, яка окр1м застосування лгпунтичних препарапв - хеносану та урсосану- передбачае прнзнзчення парлоделу, який усувае негативний гормональний вплив на иетабо;нчну функцш печшки, а гакож препаратов, що покращують метабол1чш процеси в печшш та пщвищують резистентшсть слизово'1 жовчного кпхура та жовчннх проток по вшношенню до мехашчного д1яння на не! жовчного каменя або лпогенноУ жоч'и.

Вперше, з урахуванням стану загально!' та мкнево! ¡мунноГ вщповци, встанозлено показания до самостшного та сумюного застосування в чаЫ ырурпчного Л1кування хворих на неускладнену та ускладнену форми ЖКХ р|'зномаш'тних засобш ¿мунокорекцн - внутршньосудинного ' лазерного опромшення кров1, ентеросорбци, лазерного опромшення селезшкн, холе-сорбцн, плазмаферезу, внутршньопротокового введения ¡муномодулятор1в гл цитостатимв, ендобипарного лазерного опромшення.

Опрацьовано та апробовано способи, що шдвищуготь регенератор!« процеси у печшщ, яи полягали у безпосередньому Д1янш на печшку низькоштенсивним гелш-нёоновим лазерним випромшюванням в час1 .операцн га у ш'сляоперашйнмн перюл, а також у застосуваши внутршньосудинного лазерного опромшення кров], репоналыю1 гепатотропно'1 та ¡муномодулюючоТ терапп кр!зь розбужовану пупкову вену .

Удосконалено х|'рурпчну тактику що до хворих за посднання ЖКХ з аугснмунними та ¿муннозалежними захворюваннями, такими як аутамуннии тиреоиит, еутиреощне воло, цукровий дтбет, виразкова хвороба дванад-Нятипало! кишки, з урахуванням "¿х взасмно обтяжуючо! дн. Опрацьовано способи профилактики, дгагностування 1а л!к>вання ускладлеп.з, що е характер-ними для псвно! супутноУ патологи.

На засад1 запропонованого комплексу дослщжень, застосовано!' xipypriч-но1 та л1кувально! тактики, вивчених безпосередшх та вщдаленнх наслщюв л!кувацня хворих за неускладненого та ускладненого переб1гу ЖКХ , а також хворих на ЖКХ з супутжми захворюваннями - аутамунним тирео'йитом, еутирео!дним волом, цукровим дабетом та виразковою хворобою дванадцятипало\' кишки - вперше опрацьоване профамне забезпечення, яке уможливлюе об'итшзування встановлення даагнозу, виб1р консервативногс чи шрурпчного Л1кування, об'ему та способу оперативного втручання, перед "п гпсляоперащйного л<кування.

Теоретнчне значения роботи. Розширено уявлення що до патогенез; ЖКХ та п ускладнень. Визначено участь у розвитков1 та переб!гу ЖЮ порушень з боку ¡муыжп та ендокринно! систем, морфофункцюнального стшг печшки ям були взят1 за основу до обгрунтування х1рурпчно! та л1кувальнс тактики що до хворих на ЖКХ. Встановлено взаемообумовлешсть ЖКХ т супутн1х аупммунних та ¿мунозалежних захворювань г аупммунного тиреощпу еутиреощного волу, цукрового д1абету, виразково! хвороби дванадцятипалс кишки.

Лра1сгичне значения роботи. Для практичного застосуванн опрацьовано економ1чш та висоошформативш способи д1агностуванн аупммунного запалення у жовчному м1хур1, жовчовившних протока: дванадцятипалШ кишцц способи прогнозування бактер1ального холециститу т холанпту, печшково\ недостатносп; опрацьовано пристрШ та дренаж спшьн! жовчно! протоки для жтраоперащйно'1 дозовано? декомпресн, споаб 1х за тосування; схему л1толгшчно1 терапп, х1рурпчну та Л1кувапьну тактику що I хворих з неускладненим та ускладненнм перебегом ЖКХ; способи шел лерашйно? реабинтацй хворих на ЖКХ, що с приступними для спещалпов них та загальних х1рурпчних, гастроентеролопчних стацюнарш, пол1клннк.

Викорйстання у практичшй д1яльносп опрацьованого програмного з безиечення для магематично! модел1 ЖКХ дозволяе оптимЬувати диагност

вання, хфурпчне «¡кування, профшактику та Л1кувапня шсляоперацпших ускладнень у хворих на ЖКХ.

Впроваджеикп результата досл1дження до практики. Висновки досгпджень впроваджеш до практики юпшк Хар|'вського НД1 загально! та нев!дкладно1 х1рургн та Украшського НД1 фармакотерапп ендокринних захворювань, кафедри факультетсько! хирурги Кримського медичного шституту, Зшизнично! клнично! лшарш N1 ПЗД, хлрурпчного ваддшення ЧугуГвськоТ ЦРЛ.

Видано 2 монографн, методичш рекомендаци, шформацшпий лист.

Апробац!я роботн. Основш матер1али дисертацн було викладсно у допо-вщях та обговорено па Першому (XVII) з'1зд5 х!рурпв Укра'шн (Льшв, 1994), V з7зд! ендокринолопв Укра'нш (Кшв, 1994), Ш Украшському з'пд! гематолопв 1 трансфузюлопв (Суми, 1995), Укра'шсыий чяукопо-практичнпЧ конференцп "Метаппсна -93", М^жоОласш'й науково-практичшй конференцп з м1'жнародною участю (Дшпропетровськ, 1994), парад! головних х|'рурпв управлшь охоронн здороз'я обласних, мгських державних адмннстрашй та зав1дуючнх кафедрами Х1'рургп медшститутт та шституп'в удосконалення л1кар(в (Ки1в, 1995), обласнш науково-практичшй • конференцп "Актуалып питания невщкладно! х1рурп? оргаш'в черевно! порожнинн" (Харгав, 1993), науково-практнчних конференщях "Сучасш проблеми клнпчно! ендокринологн" (Харюв, 1992) та "Актуалып питания медицин«" (Харюв, 1993), засщаннях наукових медичних товариста \ipypriB (Харюв, 1993, 1995), ендокринолопв (Харюв, 1994), патологоанатомт (Харюв, 1996).

Публ1к;пия результат!» доснджень. За темою дисерташ! опублжовано 49 наукових праць, видано 2 монографи, 1 методичш рекомеидацп, 1 шформа-щйнин лист. Отримано 1 прюритетну довщку на вннахщ та 47 посш'дчень. на рат'онаш'заторсью пропозицп.

Структура та обсяг днсертацп. Дисерташя складаеться з1 вступу, огля-ду лггератури з проблеми, 8 роздЫв, що ш'дображують регультати власних досл!Джень, закшчсния, висновюв, практичних рекоченланш та показчика зикористано! .нгерагури. Роботу пиклале.чо на 388 сюршках машинопису,

шюстровано 98 рисунками та 78 таблнцями. Показчик лггератури охоплюс 5 И джерел, з яких вотизшших та кра'ш СНД - 355 та ¡ноземних -164.

Особиспш внссок днсертянта у розробку основных положен! днсертацН.

В ча<я виконання дисертаншно! роботн автор особисто виконав шформа цШний пошук, вибрав та критично оцншв приступну лгтерагуру за темой . достджеиия, визмачив мету та завдання дослщжень, шляхи 1х розв'язання.

Автор у експернменп особисто проводив апробашю методик ¡мушзацг експериментальне моделювання ЖКХ та и ускладнень, штраоперацшж до с л ¡л ження, заб1р мaтepiaлy для лабораторних та патоморфололчних дослщжень. Щ час клничннх дослщжень автор особисто оперу пав або ж брав участь операщях хворих на ЖКХ. Автор безпосередньо брав участь у розроб1 пристрою та дренажу до здшснення дозовано! декомпресн бинарно'! систем1 зоцшв до штраоперацшно! ылькаповерхово! рН-метри. У сшвгзторсп опрацював запропоноваш в робот1 способи д1агностування та прогнозувани ррзвитку аукимунного або бактериального запалснш! у бипарнш систем печшково! недостатносп. Особисто автором або за його безносередньо1 участ у хворих проводився заб!р материалу до лабораторних та патоморфолопчш дослщжень, виконувапись опрацьоваш д1агностичш дослщження, а тако запропоноваш лжувальш методи. Автором особисто дослщжеш безпосередш ■ вцщалеж наслщки хфурпчного л1куваиия та лггол1тично1 терапи у хворих I ЖКХ, виконано Тх анал1з. Ним особисто опрацьоваш отримаш лабораторш кшшчш даш. Автором особисто та у сшвпрац! з консультантами штерпретова результати досладжень. Автором обгрунтоваио розробку математично'1 м дел1 ЖКХ, створено для не'< базу даних, ксреы'репо ефектившсть модап клничннх умовах. Автором науково обгрушоване застосуваиня опрацьован х1рурпчно"1 та л1кувально1' тактики, способов д1агностування та лкування. ОсноШп положения дисергацп, ик1 випосятьси до захисту : 1.Екслерименталы1ими та клинчними досхпджепнямн встановлено, щс розинткоы та у иодальшому перебнов1 ЖКХ патогенстичне значения мак

зорушення ззгашьно'! та мкцево! ¡мунноТ вцщовдо, гормонального гомеостазу, а гакож Морфофункщоналышй стан печшки.

2.Консервативна лгголггична терагпя е дквим альтернативним методом икуваиня хворих з неускладненим перебком ЖКХ, при чому до загалъно-фийнятих критернв, що ними визначасться и ефектившсть, сшд додатн стан ;агатм?01 та «¡сцевоУ шунно'1 в!дповцп, гормонального гомеостазу та 1етабол1чно'| функцп печ'ккн.

3.При х!рурпчнсму лъсусакж хворих з неускладненим та ускладненим !ергб1гом ЖКХ окр|'м усунсння патолопчного процесу у жовчному мкуров! та зрганах гепатэланкреатодуояенально1 зони до та гпсля операншного втручання :л1д проводи гя корекшю загально'1 та чгсцево! ¡мунно! вщповш, гормонального омеостазу, функш'оналмшх розлздт печшки.

4.Ранне виявления супутшх аутамунних та ¡мунозалежних захворюгзнь га адекватне свосчасне Л1кування уможливлюють покращення наслшмэ >ператнвнпх втручзнь у хворих на ЖКХ.

5.Внкорнстзния математичних нетод|'в а.чал13у при л)кувашп хворих на ■ККХ дозволяе об'ектигпзувати д!агностування, виб1р консервативного чи нрурп'чного методш лнеування, термине, об'ему та способу оперативного пручання, до- та ш'сляоперяцшноТ терапп, а та кож прогнозуватн результате шгування, що проводиться.

ОБ'СКТ, МЕТОД!'. ТА МЕТОДОЛОГИ ДОСШДЖЕНЬ.

У робоп представлено результата ексиернментапьних дослщжень, вико-1аних на 160 мншах бшо? лпш ВАЬВ/с та 24 безпор!дних собаках, а також даш слшчиих достджень 436 хворих на ЖКХ.

Для характеристики гостроти та розповсюдженосп патолопчного пропсу при експериментальннх та кппичнйх дослщженнях було використано сласифжашю В.Т. Зайцева та ствавт. (1979).

-12В першш частили експерименту на 147 мишах проводилось вщпрацюван-ня методики 1мушзаци, яка б дозволила виюшкати у тварини стшку реактившсть при введенш ainnreiiiB та локашзуватн патолопчний нродес у нзобхщному орган!. 1мушзащ'я таарин проводилась спеш'фичними стандар-тизованими аитигенами (ССА) та повним ад'ювантом Фрейнда (ПАФ). Приготування та стандартизация водно-сольовнх розчиша антигешв здшснюиались за методикою Е.У.Пастср та сшвавт. (1989).

В 4aci дослав лроводився контрольний забш тварин на 1, 7, 14 та 21 доби з початку ¡мушзацн з метою ¡мунолопчного дослщжсння кров! (Е-РОК активш та Е-РОК загальш ТЧгпмфоцити, Т-хелпери, Т-супресори, циркулююч! 1мунш комплекси та i'x розм!ри, piucnb аупммунних антппл за тестом л1мфоцитотоксичност1), патоморфолопчного досл1дження оргашв - печшки, пшшлунково! залози та дванадцятипало! кишки, у яких було шдуковане аупммунне запалення. На 13 штакгних мишах виконувались контрольш дослщження, a i'x органы - печшка; шдшлункова залоза та дванадцятипала кишка - використовувались для приготування ССА.

У другш частин! експерименту на 19 безпорщних собаках здшснюва-лось бсзпосередне створення модел1 ЖКХ та п ускладненого nepe6iry. В 4aci nepmoi cepii дослшв внвчапась роль у патогенез! холелгтиазу аукммунних реакщй, спрямованих безпосередньо на тканину жовчного Mixypa. При цьому у 9 собак модельовано ЖКХ I стад», хрожчний калькульозний холецистит. II¡д час друго! cepii' дослав розглядалось значения у камнетвореиш первинного ураження печшки, шдшлунково! залози та дванадцятипало! кишки наслщком ¡ндукування в них аутамунного запалення. У 2 собак модельовано гепатит, у 2 -панкреатит та у 3 - дуоденит та дуоденостаз. У третш cepii дослдав висвгг-лювапась можлив1сть моделювання ускладненого nepe6iry ЖКХ за стадаями для з'ясування поондовносп виникнення та можливих патогенетичних мехашзм1в i'x розвигку. На 3 ¡нтактних собаках модельовано ЖКХ II стадн, холанпт та холедохолпиаз. Ок-piM того, як ускладнення у собак з шдтвореною ЖКХ I та II

ÇTaoifl модельовано: холанпт (4 собаки), гепатит (3 собаки), стеиозуючий пашлнт (3 собаки), дуодешг та дуоденостаз (2 собаки).

У кож1ий cepiï доел ш в теля реал1зацн задано'! модел1 захворювання у тварин проводилось м!кроскошчне та бктм1чне доошдження жовч1, отримано!' з жовчного Mixypa та сильно!' жовчно! протоки; пристшкова рН-метр!я та манометр1*я методом вщкритого катетера кшькаповерхово у жовчному Mixypi, стльшй жовчжй протош, долнншй, середш'н та горнпшй третинах двападцятипало1 кишки; !мумолопчш (F.-POK aicrnnni та Е-ГОК загальш Т-лгмфомитн, Т-хелпери, Т-супресори, циркулююч! ¿мунш комплекси та ïx po3Mipn, лгифошпотоксичш'сть) та гормональш (пролактнн, ТТГ, Тз, Т4 та прогестерон) дослщження крош; морфолопчж дослцщення тканиии нечжки, А0г.Ч1!0гп м!>ура, сгильно) жоп ¡hoï протоки, великого гшптнкл дванаддятипало1 кишки, [пдшлунково'1 залози та дванадцятипало! кишки. Контролын досшд-ження виконано на 5 ¡птактних собаках. До i теля моделювання ЖКХ I та II стадш у тварин никонано бзктер1альш заави на aepo6ni м1крооргашзми з жовчного Mixypa, спьтьноУ жовчно'( протоки, дванадцятипало! кишки та аитрального ш'лдьпу шлунка.

IOiitii4iti досл1джсиня виконано у 436 хворих на ЖКХ. 3 них 227 хворих склали контрольну групу, а 209 хворнх - основну. Групу пор!вняння складали 25 здорових донери. Розподш хворнх контрольно! та ochobhoÏ груп у залежносп в!д формн та стадп ЖКХ наведено у таблицях 1 та 2 .

У контролынй rpyiii вЫм хворим проводилось xipyprinne л|'кування. У осноВнж rpynni Х!рурпчне л!к>т.ання проведено для 196 хворнх, а 13 хворнх отримували л1тол1тичну терашю. У хворих окр1м загальнопрнйнятих метод1в обстеження проводились 6ioxiMÏ4ni (загальний холестерин та холестернн у скла,ш лшопроте'Оив), ¡ммунолопчш (Е-РОК лктивш та Е-РОК загалып Т-л1м-фоцитн, Т-хелпери, Т-супресори, циркулгою'п ¡мунш комплекси та ïx розм|'ри, л1мфоцитотоксичжсть, титр антитьт шо до тиреоглобулшу ia >лкросомги-ного антигена, актишпеп. системи комплемента, фагоии- »;;ний ¡ндекс та фагоцитарне число) гормональш (пролактин, ТГГ, Тз, T-t. кортиюл, скстра.г'ол.

Таблиця 1 - Розлодш хворих контрольно')' та основно! груп за1 формою ЖКХ

Групп хворих Форма ЖКХ УСЬОГО

Гостра Хрошчна

N % N % N %

Контрольна 78 34,4 149 65,6 227 100,0

Основна 69 33,0 140 67,0 209 100,0

Таблиця 2 - Розподш хворих контрольно'1 та основно? груп за слдаями ЖКХ

Групи хворих Стад ¡я ЖКХ УСЬОГО

1 II III

N N % N % ' N %

Контрольна 146 64,3 19 8,4 62 27,3 227 100,0

Основна 131 62,7 16 7,6 62 29,7 209 100,0

прогестерон, ¡мунореакгивний шсулш) досл1дження кров1; бкшьмчш, ¡мунолопчш (циркулююч1 ¡мунш комплекси та <х розм1ри, активш'сть системи комплемента, фагоцитарний ¡ндекс та фагоцитарне число) 4 бакгерюлопчш ' (аеробш та анаеробж м1крооргашзми) дослщження жовч1; патоморфолоп'чне та слектронно-м1кроскошчне досл1дження бюптата тканини печшки; рентген-фазовий анашз складу камешв жовчиого м1хура, штраоперацшш пристшкова рН-метр(я та маномеция методом вщкритого катетера у жовчному м(хур! та у спшыий жовчнш протощ; кшькаповерхова рН-метрш у тин та у антральному ш'ддЫ шлунка, дванадцятипало\' кишки; манометр1я методом вшкритого кагетера у дванадцятипалж кишщ та у шлунку; пероралышй тест на толерант-шеть шо до глюкози.

B naci експеримеитальних та клничних доогиджень ¡нтраоперацШна лристшкова рН-метр1Я здшснювалась за допомогою опрацьованих рН-зонд1в.

В1ддалеш результати xipypri4Horo л1кування та лгголггично! терапй вивчались методом анкетного опитування та комплексного обстеження.

Результата проведених дослщжень опрацьовано на ПЕОМ типу IBM PC з використаннням розробленого програмного забезпечення для математично! модел1 ЖКХ. Достеменшсть pi3n:mi результат!п ош'нювапась за А.Ф.Серёнком та В.В.Срмаковим (1984), а ргаень значущосп при кореляш'йному аналЫ за В.Феллером (1984) та K.Yoshida (1965).

OCHOBHI РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛЩЖЕНЬ

Як показали експерименталын дослщження, проведет на мишах, три-валс продукування анти-пл та ефектнвне вщтворення аукнмунного запалення у заданнх умовами експернмету органах cnociepiranocb при методшн ¡мушзацн, що нею передбачалось триразозе введения ССА та ПАФ кожноУ сьомо'1 доби. Особливостями вказано} методики було зменшення на половину початково? дози антигену при його повторному введенш, а також наступне трете введения порогових доз антигена та ПАФ мкцево у орган, у якому було ¡ндуковано ауто|'мунне запалення.

Опрацьована на мишах методика ¡мушзацн використовувалась нЗ собаках у перннй та другш сер|'ях дослав.

В 4aci експеримеитальних досш'джень, проведених на собаках, встанов-лено, що у першш cepii' дослшш при моделюванш ЖБХ I стадп у Bcix 9 тварин досягнуто вщтворення хрошчного холециститу та утворення макролтв П1Д 0,i до 1,0 см у nepepiii. За складом вони на 85-95% складались з холестерину, а на 5-15% - з бинрубшу.

У другж cepii' досльи'в в 4aci сксперименту эагннуло 2 собаки. Одна тварина загинула В1Д гжйноГ форми модельованого панкреатиту, а друга - вш

ГССфОУ BllCOKOi' обтураШЙНО! TOHKOKHIIIXOBOt l!enpOXI,1m)CTi При ШДМЮрСПН!

модел1 дуодешту та дуоденостазу.У тварин, що лишились, вщтворено задан! модел! гепатиту, панкреатиту, дуодешту та дуоденостазу. Однак у жодно! з тварин не досягнуте творения макролтв чи мжролтв.

У трели серп дослав вщтворення заданих ускладнень ЖКХ констато-ване у вс^х тварин. При моделюваши ЖКХ II стади, холанпту та холедохол!-•пазу пронес каменеутворення у жовчних протоках у 1 собаки перебуваз у с/шн форыування макролтв (замазка), а у 2 собак - в стади утворення м1кролтв.

Сутгеве значения для каменеутворення при вщтворенш аутошунного запалення у жовчному м1хур1 та жовчних протоках мало формування у !х слизов1й альвеолярно-трубчастих залоз. Щ останш активно секретували муцинозно-мукоГдний секреторний продует, який утримував у порожниш жовч-чного М1хура або ж у просвт жовчних нрогоюи вм1щеннй туди в час! опера-ц!йиого етапу експерименту субстрат для пйщювання творения жовчних камешв (подр!бнена тканина жовчного м!хура, оброблена жовчю та шлунковим соком тварини). Вказаний секреторний продукт сам по соб! м!г становити субстрат, на якому вщбувалась кристал^зашя елемент!в жовч!.

Проведен! в чаЫ експерименту досл!дження засвщчили, що вщтворення модел! ЖКХ та И ускладнеиого переб!гу значно змшювало у тварин не лиик ¡мунореактившсть, але й горональний гомеостаз, морфофункцюнальний ста! печ!нки та шших оргашв гепатопанкреатодуоденально! зони.

У зв'язку з наведеним вище в час! кл!н!чннх доошджень виконувалос! цшеспрямоване вивчення учасп вказаних змш у патогенез! ЖКХ та можливос Т1 IX корекцн для шдвищення ефективносп х!рурпчного л!кування хворих з вказаною латологкю.

У хворих контрольно! групи виконано комплексне обстеження, яке М1сти ло у соб! вивчення стану загально! та мюцево! ¡мунно! вщловщ, гормонапь ного гомеостазу, морфоструктурних га функшональних змш печшки дл висвгслення !х значущосп у патогенез! ЖКХ.

Особливост! загально! ¡мунно! вщповщ! вивчено у 127 хворих на ЖКХ. них у 92 хворих з метою оцшки стану мкцево! ¡мунно! вщповщ! проводилос

також ¡мунолопчне досл!дження жоп'п, выбранен в чаЫ операцн з жовчного м|'хура та сшлыю! жовчно! протоки.

Р13номанггшсть змж загально! та ш'сцево! ¡мунно! вщповии у хворих на ЖКХ поеднувались до едино!" схеми поетапного розвитку захворювання. Так, на ' першому еташ ¡мунш реакцп у жовчному м1хур1 мали аутсммунне спрямування ш'дносмо тканини жовчного ьнхура чи становнли зпичну вщпо-вщь слизово! оболонкн, у тому чисш 1 на наявгпсть поспйного трапмуючого агента (камеш) чи шших патогенных фактор|'в (шфекшя, шлунковий ак, панкреатичний а'к I т.ш.) У першому випадку у жовчному мixypi посилюва-лась гуморальна вщповмь та активувались система комплементу та фагоцитоз. У другому випадку мюцева ¡мунна вщловъдь не змжювалась або ж вщбувалось шдвищенс творения ииркулюючих ¡мунних комплекап на тл1 нормально! чи знижено! активносп фактор!в нсспецнф1чного захнету.

Виникнсння змш у систем! мкцевого ¡муштету- спричиняло шдвищення функшонально! зктвносп ¡мунно! системи оргашзму. У залежносп пи енли ¡мунно! В1ДП0ВШ розвинались гостил, хрошчш та ускладнен1 формн захворювання. За нормально! сили ¡мунно! вшповиц оргашзм намагався локал!зувати патолопчне вогните, в|'дбувалась так звана "ф{зюлопчн;:. холецистектом!'я" з обл^срашсю м!хурно! протоки, нерьпко з розвитком гострих, та наглть деструктивних форм калькульрзного холециститу. Мккевий ¡муштет у спишнй жовчнш протощ при цьому характеризувався нормальниш» гуморальними реакщями та зниженням активносп системи комплементу та фагоцитозу.

Наслшком порушення ¡мунорегуляторних меха1пзм1в вщбувався розвиток ' ппер1мунних реакцш з неконтрольованим синтезом антиттл та надлишковим творениям у кров1 та жовч! ¡мунних комплексов. Така активашя ¡мунно! шаповш свичитъ про запускания аупммунних механ1зм1в. Високий вм(ст циркулюючнх ¡мунних комплека'в сам по соб1 або шляхом ак-гивування системи комплементу справляв ушкоджуючу дио на шип органн - печшку, пспапечшков1 жовчш протоки тдшлунково! залози, великого пиитика диаиадцятнпало! кишки. За

такого типу ¡мунио! вщповцц можливим е гострий, хрошчний, але з перюдичними загострениями чи ускладнснин перебк захворювання. У свою черту недостатшсть ¡мунних реакщй у вигллд! ослабления функцюнально! адтивносп Т-л1мфоцилв, активности мюцевих фактор1в захисту сприяс приеднанню шфекцн, слабкш отрносп що до шших патолопчних Д1янь, що тахож може призводити до хрошзацн захворювання або ж до розвитку його ускладпених форм. Отже у час! другого етапу - поширсния патолопчного процесу з жовчного михуру на сусщш орган и гелатопанкреатодуодеиально!

зони при одном й тому ж ускладнеиш можуть залучатись р!зш ¡мушн

\

мехашзми.

Одночасно з вивченням ¡мунореактивносп у 70 хворих на ЖКХ виконано гормснальш дослСцження. Встановлено, що у початковш стадп розвитку ЖКХ рри и неускладненому переб1гов1 спостеркалось поеднане шдвищення секреци' пролактину та кортизолу; при цьому практично не вшзначапись змши що до секреци ТТГ, Тз та 'Г4; значно знижувалась секрещя статевих гормошв -естрадаолу та прогестерону. За ускладненого перебну захворювання секрещя пролактину знижувалась до контрольних значень.У кров! знижувався також рмгст ТТГ, Тз та спостеркалась тенденщя або ж збшьшувався р1вень Т4, лишавсь високим вмют кортизолу. Вм1-ст естрадюлу залишався низьким; при цьому вщбувалась нормал1защя або ж шдвищення секреци прогестерону.

Анашзуючи отримаш даш, можливо припустити, що гормональш змши е первишшми та зумовлюють порушення ¡мунореактивносп та метабол1чно! функцн печшки при ЖКХ. У той же час виконаш експеримеитальш дослщ-ження свщчать про те, що гормональш змши е вториннимн 1 викликaнi стрссорно-адаптацшною реакщею ендоклинно! системи на розвиток ЖКХ. Имо-в1рно, що секрещя гормошв зм1нюеться також наашдко,^ складно! взашодн з ¡мунною системою при модиф1куванш ¡мунно! вйшовиц на поопйпу антигенну стимуляцно.'

Виконаний кореляцшний аиашз м1ж гормональними ноказниками, а також м1ж гормональними та ¡мунолопчними показниками засвщчив, що пай-

бьтьшу кшьюсть достеменно внсоких кореляцшних зв'язюв за ЖКХ I стада мае прелактин, а за ЖКХ И та III стадш - ТТГ, Тз та Т4.

Результата дослщжень дозволяють припустит!!, що при пеускладненому nepeöiroBi ЖКХ головка роль у регулгаванш функцш запоз внутршньо! секреш! га у модифшацн ¡мунно! ni/inoBwi належить пролак-riiironi, а за ускладнеиого nepeöiry ЖКХ- систем! ппофЬ-щитовидна залоза.

Патоморфолопчш та ультрзструктурш змши в печшш вивчено у 43 хворих на ЖКХ. Як Mtaepiaj; »для дослщжень слугувала тканина печшки, вйибраиа в час! пережнннно! операцн шляхом краево! Cioricii право! частки печшки. Виявлеш у печшш змши уможливнли виокремити там ураження органу: >опшщеш дистроф1чш змши гепатоцит!в (5 хзорнх), ¡iuyipiLшьсчасточкои! макрофогальш шфшьтрати-гранулеми (5 хворих), початков! прояви портального чеспецнфпною реактивного гепатиту (НРГ) (5 хворих), перснсту'эчнй портальний НРГ (13 хворих), Нерсистуючин портально-часточковнй НРГ (9 хкорих), активний пернпортальний НРГ (6 хворих). Найважч! формн НРГ траплялнсь при тривалому та ускладненому nepeöiroßi ЖКХ, особливо зз ускладнення захворювання мехашчною жовтяницею.

Fi;: е ¡г! ро 11! '.о-м i кро с коп i ч н с дослшження виявило, що ультраструктурна оргашзашя гепатощтв печ!нки у хворих з неускладненнм переб1гом ЖКХ свшчила про !х дистроф!чш змши. Дистроф!чш змши гепатощтв виявлялись pi3Ki:M набряканням м1'тохондрив, зменшенням юлькосп крист, пакуол1зацкю цистерн зернисто! та гладко! цнтоплазматично! citkh, зменшенням кЬтькосп рибосом, появога значно! кии.кост! включень лшьшв, вщсутш'стю гранул глжогену. В!дзначалось значне збшьшення п!ноцитозио! активност! зернистих ретикуло-ендотелющтв.

За ускладнгного nepe6iry ЖКХ елекгронно-мпсроскош'ше дослщзкення визначало стабшпашю дистроф!чних nponeciB чи, навпаки, вказало на початок та посилсння деструктивних процсс!в в гепатощпах та зерннстих ретикуло-ендотео.ношпах. Деструктивн! пронеси у гепатоцитах ^«являлись поя пою дьзянок jii3icy ядерно! мембрани та лвмгшш'х сбелонок мпохондрив

зникиенням крист у цнх останшх, вакуол1зацкю, a inofli фрагментащею зернисто! та гладко! цитоллазматично! сггки. Зрщка у хворих cnocTepirariacb дес!рукц1я цитоллазматично! мембрани гепатоцит з виходом до простору Дксе детрита та органел гепатоцитсв. У зернистих ретикуло-ендотелюцитах поряд з посиленням трансцелюларного транспорту речовин визначались деструктивш процеси, ям мали чггко виражений характер та виявлялись у виглядц Л1з1су окремих дшяиок внутршньоклтшних мембран.

Не е виключеним, що розвиток НРГ пов'язаний з ¡мунними та гормональ-ними порушеннями у хворих на ЖКХ. В той же час його розвиток Mir бути первишшм идодо ЖКХ, оскшькн у хворих часто були наявними иоеднаш захворювання, nepe6ir яких також ускладнюеться НРГ.

У експеримент! встановлено, що морфоструктурш порушення у печной . можуть призводити до порушення мегабол13му холестерину та жовчних гагменпв, секреци лкогемно! жовчг

3 метою вивчення метаболпму холестерину у 127 хворих на ЖКХ у KpoBi гцзначали bmict загального холестерину, а також вм1ст цього останнього у скла/u лшопроте1Д1в. У 92 хворих на ЖКХ OKpiM ¿мунолопчного дошдження жовч! з жовчного Mixypa та спшьно'У жовчноГ протоми отриманих у 4aci операцл, вивчався fi бю.\1мЬшии склад. При цьому у жовч1 визначався BMicr холестерину та жовчних кислот, а також шгменту- 6inipy6iHy. OKpiM цього, вивчався склад камешв з жовчного Mixypa.

Встановлено, що у хворих на ЖКХ у Kpoei cnocTepiraaocb два типи змш BMicrry загального холестерину та холестерину лтопротеУдних фракцш. При хрон!чному неускладненому nepe6iroei ЖКХ наявним було шдвнщення BMicTy як загального холестерину, так i BMicry холестерину в ycix фракшях лшопротещ!в. У хворих з гострою формою ЖКХ, а також- за ускладненого nepe6iry захворювання вщзначався шдвищенний BMicT лише холестерину у склаш лшопротеиув високо! та дуже ннзьк01 густини, a BMicT загального холестерину та холестерину лшопроте'Удт низькоУ густини був нормальним.

Дослщження бюх1м1чного складу жов'п показало, що при неусклад-неному перебиов» ЖКХ лггогешнсть жовч1 , отримано! з> спшьно! жовчно! протоки, шдвищувалось лише у 28 (57,1%) хворих - головиим чином за раху нок зниження вм1сту в нш жовчних кислот. Вмют холестерину в жовч! з! спшьно! жовчно! протоки шдвищувався лише у 4 (8,2%) хворих.

Варте увагн, що у жов'н з|' спшыю! жовчно! протоки у 21(42,9%) хворих спостср;галось шдшнцечня вг.псту бипрубшу. У кмхуршй жовч1 шдвищення лггогеннос-п жовч1 спостср!галось у 23 (46,9%) хворих також за рахунок зниження вмюту в жовч1 з жовчного М1'хура жовчних кислот, оск1пьки гн'двищення вм1сту холестерину було вадзначене лише у 8 (16,3 %) хворих. Ртень б!Л1руб1ну в ммурнш жовч1 шдвишувався у 28 (57,1%) хворих. НормачЬашя сшввщношення бюх1м1чного складу м1хурно! жовч11 зменшення И л1тогенност1 вьдзначапось головним чином у хворих з выключении жовчннм М1хуром. Вфопдно, слизова жовчного м(хура виб1ркоозд1Йснюе резорбцио складогих чсстин жовч1, отже, наявними с адаптацннн процеси, ям протидиоть каменеутворенню, навггь у випадку секрецн псчшкою лгёогенно! жовчь У той же час у 7 (14,3%) хворих .навпаки, пщвищення лггогенносп жовч! вщбувалось лише мюиево у жовчному М1хурев1, а печжка секретувапа нел1тогенну жовч. Отже, у виникнешн л1тогенно! жовч1 беруть участь також мюнев! м1хур!И фактори.

За сво1м складом камеш жовчного м1хура у раз1 неускладненого переб(гу ЖКХ булн холестериновими у 15 (30,6%) хворих, холестериново-шгментними у 17 (34,7%) хворих, холестерино-пнментно-кальш'евими у 8 (16,3%) хворих, холестерино-кальщевнми у 6 (12,3%) хворих, суто шгментними - у 3 (6,1%) хворих. Вартим уваги було те, що холестеринов! та шгментш камеш, як| ив метили у своему склад1 домшок, траплялись головним чином у хворих молодого та середнього в1ку за давносп захворювання до 1 року. Суто шгментш камеш були характерними для хворих на ЖКХ з супугш.ою ауннмунною гемолтшною анем|'ею (АГА).

За ускладненого переб1гу ЖКХ ш'двищення лгтогенносп' жовч|', отри мано! з жовчного м1хура та сптыю! жовчно! протоки, вщбувалось не лише рахунком зниження у жовч1 вмюту жовчннх кислот, але також у зв'язку з , гэдвшценням вмicтy в шй холестерину. Пщвшцення лггогенност! жовч1- 3'!

! сптыю! жовчно! протоки вщзначалось у 33 (76,7%) хворих, а жовч1 з жовчного *

ьпхура у веж 43 хворих. Пщвшцення у жовч1 з1 спишю! жовчно! протоки вмюту бшрубшу було вщзначене у 8 (18,6%) хворих, а у жовч1 з жовчного М1хура у 17 (39,5%) хворих. Що до складу камсш жовчного м1хура при ускладненому

перебегов! ЖКХ були холестериновими у 4 (9,3%) хворих, холестерино-

\

шгментними - у 15(34,9%) хворих, холестерино-ш'гментно-кальщевими - у 17(39,5%) хворих, холестерино-кальщевими - у 5(11,6%) хворих та шгментни-ми - у 2 (4,7%) хворих. Отже, за хрошчного неускладненого переб1гу ЖКХ у • оргашзьп вщбуваеться накопичення холестерину. За юстрого або ускладненого переб1гу захворювания надлишок холестерину у кров1 виводився разом з жовчю.

Порушення спшвщношення секретованих печшкою холестерину та жовч-них кисло г обумовлювало формування лггогенно! жовч1, що вказуе на сутгеву роль печшки та и метабол1чно! функщ! у патогенез! ЖКХ. Разом з тим лроцес каменетворення був можливим також у хворих у раз1 секрецн печшкою иелггогенно! жовчг У таких хворих траплялись ус1 р1зновиди жовчних камежв. Можливо, що для утворення суто шгментних камешв секрещя лггогенно! жовч! . була не обов'язковою. У випадку холестеринового лтазу не виключене, що лггогенпа жовч секрегуеться печшкою не постшно,а шд впливом р1зномаштних фЫолопчних сташв оргашзму, налриклад, ваптносп або насл1д:<ом загострень ЖКХ, я км виникають периодично. Каменеутворюючий процес у початковш стадн захворювания може вщбусатись 1 без участ! печжки за наявносп мшцевих М1хурних фан-юрт. До них належить розвиток аупммунних реакшй у тканиш жовчного м1хура.У подальшому у раз! гривалого або ускладненого перебку ЖКХ впливом -¡мунних та гормональных порушснь можливе виникнення

морфоструюурних змш у печшщ, що призводять до порушення й" метаболмчно? функцн.

Внконаннй кореляшйний анашз по\пж бюх!мчними показниками кров1 та жовч1 31 спитыю! жовчно1 протоки, я:п досл1джувапнсь, та 1мунолопчними 1 гормональными показниками подтвердили можливий зв'язок порушення метабол1чно'1 функци печшки та змшн загально! ¡мунно! вшповиц, а також гормонального гомеостазу.

Насльтхом доон'джекь, внко«аних у хворих на ЖКХ контрольно! групи у ранньому шсляоперащйночу перюдь встановлено, що оперативне втручання не пормагнзуваг.о наявж у 1!их внсхиш ¡мунш, гормональш та мстабол1ЧШ порушення.

Еклериментальне моделюг.ания ЖКХ та н ускладненою переб(гу, впконаш клнмчш доеллджепн.ч у х.чорих на ЖКХ контрольно! групи переконливо доьел.ч участь ¡мунннх та гормональних мехашзм^в у розвитку патолоп'чного прсцесу у жезчному М1хур1 га cyмíжниx з ним органах гепатопзнкреатодуоденально! зоии, а також у каменетворенш. Внзначено також патогенетичиу роль .морфоструетурн.чх га функщональних перушень печшки за ЖКХ. У зп'лзку з цнм у кечтрольнш груш комплексно обстежеш 127 хворнх на ЖКХ буди розподклеш на 4 пщгрупи у залежносп в!д наявносп та спрямовапосгп змш з боку ¡мунолопчних, гормональних, бюх!м|'чних псказни-юв, ям випчаються, а також за наямпстю чи висутш'спо ознак, що характеризую™ склад жовчних камешв та морфолопчш змши у печпии. Цкм ви-значали переважання ::когоеь пеьното патогенетнчного фактора чи IX сукуп-носп га опрацьовували для кожно! з ш'дгруп власну патогенетично обгруитовану Х1рурпчну та лкувальну тактику. Попм у кожшй шдгругп з'ясову вались характерш клппчш ознаки - стать 1 з!к, форму та ста дно ЖКХ, трива-л)сть захворювання, його ускладнения, супутню патолопю та шип аначнестич-ш дат. 1х доповнювалн даними загальноклппчннх лаборагорннх та жстру-мешальних метод!в доепдження. Хвор! на ЖКХ, що до яних застоссвувалась опрацьована м'рурпчиа та ;н'кувальна тактика, склади основну групу.

3 127 комплексно обстежепих хворих контрольно! групи I шдгруиу склапи 15 (11,8%) хворих на ЖКХ жшочо! стат1, у в1щ вад 35 роюв, з ЖКХ I стадн, первинним калькульозним холециститом або камененосн, з тривагистю захворювання до 1 року. 3 урахуванням виявлених змш параметр1в, що досшджувались, можливо припустнти, що у хворих I шдгрупи первинио були наявш змiни секрецн статевих гормонов чи пролактину наслщком ваптност), застосування оральних кошрацептив1в, перенесених операцш на жшочнх статевих органах чи з якихось ¡нших причин. Як наел ¡док, у печшщ розвивались вогнищев1 дистрофшш змши гепатоципв, вщбувалось порушення мегабол1зму холестерину. Печшка секретувала лггогенну жовч з формуванням у жовчному М1хуреш холестеринових каменев. I шдгрупу вифвняла вщ ¡нших щдфуп вщеутшеть порушень загалыю! та мкцево! ¡мунно! вдоовци. Отже, розанток ЖКХ у хворих цю лщгрупи вщбувався без учасп ¡мунних реакцШ.

Другу тдфупу склали 11 (8,7%) хворих .обох статей у вщ| до 60 роюв. Характерными клиичннми ознаками цих хворих були ЖКХ I стадн, що виявлялась у вигляд! одноразового нападу гострого катарального калькульозного холециститу, насл1дком якого хворий потрапляв до кл¡нiки> або, у раз! ярошчно! форми захворювання, такнй напад вщзначався у анамнез!. Давшсть захворювання за хрошчно! форми складала щонайбшыи 3 роки. Хвор1 2 шдгрупи вщр!знялись вщ хворих ¡нших гндфуп посиленням гуморалышх реакшй та активноетт системи комплементу у жовчному м!хур1, а також шдвшценням лпогенносп лише михурно'1 жовчг Характер та виражешеть ¡мунних реакцш дозволяли припустити ¡х ауго1муппу спрямовашсть. В|'ропдно, що у хворих 2 пщгрупи аукммунш реакцп брали участь у розвптков1 запальних змш у жовчному мixypeвi та у каменеутворювальному процесг У той же час вони могли розвиватись у жовчному м^хурев! також 1 по формуванш камешв. Окр1м наявност1 аутошунних реакцш у жовчному м1хурев1 у хворих 2 шдгрупи змшювались загальна ¡мунна вщповщь та М1сцева ¡мунна вщповщь у сшльшй жовчжй проющ, гормональний гомеостаз. У печшщ були наявш внуфнпньочаеючков! макрофагальш шфшьтратн-грапулеми, початков1 прояви

портального НРГ. KaMeni жовчного Mixypa що до складу були зминаними-холестерино-шгментними.

До третьо! пщгрупи ввшшли 58 (45,7%) хворих обох статен у bilh вщ 25 до 76 роив з ЖКХ I стадн, яка мала хрошчиин рецидивуючий nepeöir з перюдичними загостреннями. У 20 хворих uici пщгрупи були наявними супупи ayToiMyHui або ¡мунозапежш захворювання: АГА-3' хворих, цукровий диабет (ЦД)-7 хворих, еутиреощне воло (ЕВ)- 5 хворих, внразкова хвороба дванадцятипало! кишки (ВХ ДПК)- 5 хворих.

У хворих вказано! пщгрупи траплялись змши Bcix показншав, що вивчались у кров1 та у жовчг Серед морфолопчних змш печшки визначались внутр1шньочасточков1 макрофагальш ¡нфшырати-гранулеми, початков1 прояви _ портального НРГ та персистуючий порталышй НГТ. У 3 niarpyni траплялись ■ холестеринов^ холестериио-nirMeiiTni, холестерино-шгментно-капыцев1, холестерино-кальшев! та nirMeiiTui жовчш камень

Четверту шдгрупу склалн 43 (33,8%) хворих з ускладненим nepeöiroM ЖКХ (II та III стали). Супутш ауплмунш захворювання спостернапнсь у 11 хворих, з них у 4 хворих - 1ДД, у 5 - аупммуннин тиреощгг (AT) та у 2 - АГА. У печшш хворих були наявш змши типу внутршшьочасточкових мзхрофагалышх шфтьтраттв-гранулем, початкових прояв1в портального НРГ, перснстируючого портального та портально-часточкового НРГ, активного перипортальнсго НРГ. Переважно важм ураження печшки зумовлювали недостатш'сть и функщонального стану. В цш пщгруш траплялись Bei встаковлен! р1зновиди складу жовчних камешв.

На засад1 даних проведеиих нами лабораторних та додаткових шструмен-тальних дослщжень опрацьовано способн д1агностування аупммушюго запалення у жовчному MixypeBi, позапечшковнх жовчних протоках га дванадцятнпалш кншш, прогнозування бактер!альпого холециститу або холаипту за допомогою виконання iirrpaonepauifinoi пристшковоТ рН-метрн та за показникамн MicueBOi ¡мунореактивностг Опрацьовано також cnociö д1агностування та прогнозування печшково! недостатност) за шдексом пе-

чшково! елшжацн циркулюючих ¡мунних комплекЫв -Н, який внраховуегься за сшввщношенням вм1сту циркулюючих ¡мунних кoмплeкciв у сироватш кров! та ж0вч1 3 спшыю! ЖСВЧН01 протоки.

Визначения для кожи о! ш'дгрупи харакгериих клннчних ознак дозволило рсшту 100 хворих контрольно! групп, а у подальшому хворих основно! групп вадбирати за встановленими ознаками до одшс! з 4 шдгруп. У основшй груш хворим но IX в)дборов1 за клничними ознаками шлеспрямовано виконувались необ.идш дослщження, якими угочнювалась ¡х приналежшсть до пеьно!

• щдгрупи та визначався виб1'р опрацьосано! хфурпчно! та лн<увально! тактики.

У I шдгруш основно! групп, до яко'1 вшшли 13 (6,2%) хворих на ЖКХ I стадн, застосовувалась консервативна лгсолггична терашя. Моислив1сть Г! застосування визначалась иаявшстю поодиноких суто холестсринових камею'в до 1, 5 см у д1аметри збереженням скорочувально! функцн жовчного м1хура та прохвдносп шхурно! протоки, вщсугшспо иорушень що до загально'Ута мюцево!

■ ¡мунно! вщповщ!. Лггаштична терапья охоплювала вживання за розробленою схемою хеносану та урсосану, гепатогропних препарате, парлоделу та мет илурациду. Введения вказаних препарат до схеми лгголпично! терапи було зумовлене необхщшстю нормашзацп сшввушошення холестерину та жовчних кислоI у жон'п шляхом додавання препарат ¡в хено- та урсодезоксихолевих кислот, нормалгзацн метабол]чних ироцест у печшш та секрецп нролактину, сгшсвих гормошв, а також шдвищелшя захистннх властивосген слизово!

• бипзрноУ систем» та дванадцятипало! кишки.

До 2 шдгрупи основно!' групи шднесемо 11 (5,3%) хворих на ЖКХ I стадн. У зв'язку $ иаявшстю у них у жовчному М1хур1 аутошунного запалешш обое.'я шшнм об'смом операцн була холецистектом1я. 3 них у 6 хворих за гостро! форми ЖКХ холецистекттия виконувалась лапаротомним приступом та доновнювалась зовшшшм дренуванням епшьно! жовчно! прогохи для ендобшарного введения цитостатишв, яю усували аутснмунне запалення у жовчних протоках або перешкоджали його розвитковг У 5 хворих на хрош'чну форму ЖКХ впконано лапароскошчну хилецистекгомиэ.

YcÍM хворим для корекцн загально! ¡мунно! вщповда призначапись вну-тршшьосудинне лазерне опромшення KpOBÍ (BJIOK) та ентеросорбщя, За xponÍ4Hoi форми ЖКХ для шдвищеипя резистентносп слизовс! бшарно! систе-ми та дванадцятипало! кишки що до ушкоджуючо! дн високого BMi'cry циркулюючих ¡мунних комплекав у жовч1 нризначали даларгш.

3 шдгрупу основно! грули склали 107 (51,2%) хворих з хрошчним рецидивуючим nepe6iroM ЖКХ I стадн. 3 них лише ЖКХ була наявна у 40 хворих, ЖКХ та АГА- у 2 хворих, ЖКХ та ВХ ДПК - у 16 хворих, ЖКХ та АТу 10 хворих, ЖКХ та ЕВ - у 13 хворих, ЖКХ та ЦД -у 26 хворих. У зв'язку з порушенням функцюнування жовчного Mixypa та змшами в останньому м|'сцевих ¡мунних реакцш, якз були p¡3hhmh за спрямовашстю та ¡нтенсивш'стю, _ обов'язковим об'емом х!рурпчного л!кування у хворих uieí пццрупи була •■ холецистекюм1я. Збереження жовчного Mixypa повидаленш з нього камешв було можливим лише у хворих при поеднанш ЖКХ з АГА, осюльки у шк вказаш 3míhii у жовчному Mixypi були вщсутш. Наслцусом необхадносп холецистектомп у 15 хворих з шдвищеним операцшним ризиком вона виконувалась малотравматичним лапароскош'чним способом. У 90 хвсрих холецистектомш виконано лапаротомним приступом, з них у 25 хворих у зв'язку з функщоналышм спазмом або набряком великого пшггика дванадцятипало! кишки н було доповнено зовшшш'м дренуванням спшыго! жовчно! протоки за Холсте дом. У хворих в раз1 поеднання ЖКХ з АГА виконано спленектомпо та х ол е ци стол ¡тою м i ю, холецистомпо. Поелнаш оперативш втручания виконувались також з нагодн супутно! ВХ ДПК.

Xipyprinne лшування виконували з використанням ¡мунокоригуючо!" терапй". На загальну ¡мунну вшпов1дь д!ялн за допомогою BJ10K, ентеросорб-ци та лазерного опромшення селезшки. Предшзолон призначали хворнм при поеднанш' ЖКХ та АГА.

Для нормши'зацн mícucboí ¡мунио! шдповщ у спшыпй жовчжй npotoui та шдвищення захисних властивостей слизово! 6iniapHo! системи • та дванадцятипало! кишки шд ушкоджуючо! дп' циркулюючих ¡мунних комплекав

та míkpojiítíb призначали внутршньом'язове або eiwoGLniapae введения даларпну. Ендобипарне лазерне опромшювання застосовано до хворих 3¡ 30BHÍUIHÍM дренуванням cnlribuoi жовчно! протоки для знятгя функцюналыюго спазму або набряку великого пиптика дванадцятипало! кишки. При цьому виявлявся мгсцевий ¡муномодулюючий та бактерицидний ефект ендобшариого лазерного опромшення.

Хворим з п!двищеною лгсогсншстю жовч1, секретованоУ печшкою, по операци призначалась гепатотропна терашя. По закшченню ентеросорбцн И ' замшено вживаниям хеносану та урсосану.

4 шдгрупу основно! групи становили 78 (37,3%) хворих з ускладненим переб|'гом ЖКХ (II та III стадн). При цьому лише ЖКХ була наявна у 35 хворих, ЖКХ та ATA- у 1 хворого, ЖКХ та ВХ ДПК-у 2 хворих, ЖКХ та АТ- у 7 хворих, ЖКХ та ЕВ - у 13 хворих, ЖКХ та ЦД- у 20 хворих. У бтьшосгп хворих uieí шд групи окр1м порушеиня функцюнування жовчного Mtxypa cnociepirajioch порушеиня жовчевщтоку до дванадцятипало'1 кишки.

Малнся також 4¡tko внявлсш порушсння mícucboí ¡мунно'< вщповЫ у жов-чному MÍxypeBi та спшьшй жовчшй протон!. Тому оперативне втручання полягапо у викоиашн холецнстоектоми, яка за показаниями доповнювалась pÍ3HOManÍTiiHMH втручаннями на позапечшкових жовчних протоках, великому пиптиков1 дванадцятипало'1 кишки та шдшлунково'1 залози. У 1 хворого при •поеднанш ЖКХ з АГА холеинстектомпо доповнено спленсктом(ею.

При xipурлчному л|'куванш хворих 4 шдгрупи у зв'язку з наявшстю у них важкого' сражения печшки особлива увага придьлялась зннженню функш'ональних навантажень на печшку, профшактиш та боротьб) з деструк-nicio функцюнапьиих елемент печшки, стимуляци в нш регенерацшиих механизм i в.

Зниження функщональних навантажень на уражену тканину печшки досягали зменшенням операцшноУ травми, проведениям дезштоксикацшно/ Tepanií, здШсненням заходт з профшактики та лжування гнншо-запалювалышх ускладнень.

Дпя зменьшення операш'йно! травми у основш'й груш у 7 хворих вико-ристовувапи лапароскош'чну холецистектомио, а у 20 хворих- ендоскошчну папшосфшктеротомш. При цьому застосування ендоскошчно! папшо-сфшктеротомн уможливлювало проведения лшування у два етапи, що також зменшувало операщйну травму. У 3 хворих лапароскош'чну холецистектомио застосовували сум1сно з eндocкoпiчlloю пап1лосф)'чктеростом1СЮ.

За необх1д!юсп виконання операщ'йного втручання з лапаротомного доступу для зменшения д1яння операцшнс! травми на функщю печшки у 44 хворих виконувапись новоканюв1 вагосимпатпчш блокадн. Проводились штра-операцшш нопокаУнов! блокади ложа жовчного м1'хура та печшково-два-надцятипало! зв'язки, кругло! зв'язки печшки,. бриж1 тонко! кишки. Виб1р .. способу новокашово! блокади або !х посднання був залежний в1д обему • плановано! операцн, а також техшчно! можливоеп виконання конкретного способу. У 7 хворих було застосовано пролонговану блокаду кругло! зв'язки печшки, яка здшсшовалась у ранньому операцшному пертд! шляхом введения новокашу кр1зь м1кро1ригатор у круглу зв'язку печшки.

3 метою зннження травмуючого впливу на печшку швидко! декомпресй бинарно! системи при х1рурпчному вщновлеши ш'дтоку жовч! до два-надцятипало! кишки опрацьовано пристрш ДБС-3 та дренаж спшьно! жовчно! протоки з роздувним балоном. Вони давали змогу за встановленими показаниями здшснювати у 23 хворих дозовану декомпреспо бьшарно! системи, не збЬьшуючи при цьому загапьне тривання операцн. Опрацьований пристрМ може бути застосований також для дозоваио! декомпенсацц бшарно! системи кр1зь холецистоСтому.

При л1куваши хворих застосовувались там методи детоксикацн, як плазмаферез, ентеросорбщя, холесорбщя. Одночасно вонн поа'дали ¡мунокори-гуючим д1янням.

Загальну ¡мунну вщповадь кориговано ВЛОК, ентеросорбщею, ла-зерним опромшенням селезшкн, предшзолоном. На мгсцеву ¡мунну вщповщь

д|яли шляхом ендобикарного введения даларпну, с-амшокапроново! кислоти, гепаршу, а також за допомогою ендобшарного лазерного опромшювання.

При лкуванш, а також заради профьчактнки розвигку печшковоГ недос+атносп застосовувалась гепатотропна тераш'я. У 11 хворих з гострого затяжною та хрошчною мехашчною жовтяницею у зв'язку з важким ураженням печшки виконувано БЛОК та репонарне введения гепатотропних препара-пз разом з ¡муномодулятором - даларгшом кр1зь розбужовану пупкову вену. У 21 хворого також проводилось лазерне опромшення печшки в чаЫ операцп та раннього шеляолерашйного перюду.

3 причини частого поеднання ЖКХ з аупммуннимн та шунозалежними захворюваннями в робот! о крем 6 вивчапись механвми 1х взаемообумов-лсиосп, викладено особливосп х1рурпчно°1 та лжувально! тактики, ;;ю передбачають корекцш патогенетичннх причин ¡х виникнення.

Поеднання ЖКХ та ВХ ДПК вщзначалось у 23 (10,1%) хворих контрольно'! групи та у 18 (8,6%) хворих основное Проведеними дослшжсниллги встановлено, що 1х патогенетична взасмообумовлешсгь поясшовалась порушеннями ..мюцево» та загально! ¡мумие!' вщпов:да, за якнх слизова дванадцятнпало! кишки моыа пошкоджуватись . циркулюючими ¡мунними комплексами, що знаходились у дуоденальному вм!сп. При знижешп активносп м,1сцевнх фа!лор1в природнеч резистентносп виразкоутворення стас мохепшвим завдяки .сиянию на слязову специфшних для виразково!' хвороби мнфо-орпншм1в. Патогенетичнпм фактором виразкоутворення у хворих на ЖКХ було також поселения к;;слотопродукци рахунком рефлесторних або гуморальних мехашзм1в у шдповщь на наявнии патолопчний пронес в органах гепатонан креатодуодеиал ьно! зони.

Навпаки, за тривалого переб1гу ЖКХ функщя кислотоутворюючих залоз вичерпувалась, що, як здаеться, знижувало бактерицид]» властивосп шлунко-вого соку, спрняючи розповсюдженню мжрооргашзмш, яю викликаюгь срозивно-виразков1 ураження слизово! дванадцятнпало!' кишки. Па-тогенетичною ланкою у виразкотворенш або рсиидим ВХ ДПК був роишток у

хворих на ЖКХ дуодено-гастрального рефлюкса, який викликае дистроф1чш змши у слизовш шлунка та зниження кислотопродукци.

Враховуючи патогенетичну взаемообумовлешсть ЖКХ та ВХ ДПК, нама-гались виконувати !х пов'язану х1рурпчну корекшю. Х!рурпчне .'нкування з приводу пов'язаних захворювань - ЖКХ та ВХ ДПК поеинне, по можл'ивосп, полягати у радикальному одномоментному видаленш вогнищ антигенно! агресн - жовчного м1хура та виразхового субстрату, а також у виконанш суперселективних способ1в ваготомн у запежносп вщ умов шлунково! секреци, з1 збереженням цшсносп пшоричного сфшктера.

Поеднання ЖКХ та захворюванням щитовидно! залози спостерггалось у контролынй груш у 51(22,5%) хворого, а у основшй групш - у 43 (20,57%) хворих. У контрольна! груш у 22 (9,7%) був наявний супутшй АТ та у 29 (12,8%) хворих - ЕВ. У основшй груш ш показпикн, вщповщно, складали 17(8,13%) та 26 (12,44%) хворих. Поеднаний розвиток ЖКХ та аупммупно! патологи щитовидно! залози, як здаеться, обумовлений генетичним дефектом ¡мунолопчного гомеостазу або адаптащйно-пристосовними змшами гормонального гомеостазу наслщком наявносп ЖКХ. Не виключасться розвиток холелггиазу при НРГ, обумовленому наявшстю тнре!допат1й. 1мунш та гормоналыи порушения, викликаш ЖКХ при и тривалому чи ускладненому переб1гов1, не дозволякггь досягнути стшко! рем1С11 АТ або ЕВ. Тому Х1'рурпчне л1кування ЖКХ мае передувати консервативному або оперативному л1куванню захворювань щитовидно! залози.

У раз! планових операшй у хворих на ЖКХ з супутшми захвор.юван-нями щитовидно! залози та вщносними показаниями до не! передоперащйна пщготовка мае включати тнреостатичш або тиреощш препарат для досягнення у максимально стиан строки еутиреощнего стану.

У зв'язку з пперплазто щитовидно! залози або вузлоуттюренням в нШ лазерне ддяння у хворих не застосовували. Загальну ¡мунорсактившсть замють ВЛОК кориговано гималшом. За недостатносп кори надниркових залоз призначався преднполон.

Поеднання ЖКХ та ЦД встановлене у 52 (22,9%) хворих контрольно! групп та у 46 (22,0%) хворих основно!. Копстатовано взаемообтяжуючий характер переб1гу ЖКХ та ЦЦ. На тш ЦД спостер^ались прогресуваиня або ускладненнй перебег ЖКХ з частим розвитком гострих форм захворювання.

У свою чергу ЖКХ потешиювала розвнток шсулшово! недостач поел та лабшьний перебц ЦД. У зв'язку з цим для зменшепня кшькосп несприятливнх наашдыв оперативного втручання удосконалювано не лише х1рурп'чиу. та л1кувальну тактику стосовно ЖКХ, але також методи лжування ЦД.

Для компенсацн ЦД застосовувались опрацьоваш. схеми шсулшоте-рапн, що ними передбачалось багаторазове введения невеликих доз корот-код1ючих високоочищених препарйпв шсулшу за контролю показшшв гль кем1чного профшю. ¡нсулнютерашя застосовувапась при ва'х класах ЦД, що дозволяло зменшити юлькють типових для ЦД ускладнень з 46,2% у контролынй груш до 13,0% у основнш.

Ьггенсифжацп шсулшотсрапи у хворих на ЖКХ з супутш'м ЦД сприяла ращонапьна хфурпчна тактика, ¡мунокорекшя, лжувалып заходи, спрямоваш на покращення фукшонально! о стану псчшки та шдш'лунково! залози. У 26 хворих до впровадження БЛОК загальну ¡мунореактившсть кориговано ¡муномодуля-тором Т-актившом. У 5 хворих для покращення функшоналыюго стану гидшлунково! залози та и шсуляриого апарату в чаа онерацн та у ранньому шсляопсрацшному перюд1 проводили лазерпе опримшюсання пщшлунково! залози.

Пор|'вняльний анал¡з безпосередшх наслщюв х1рург¿иного лжування хворих на ЖКХ контрольно! та основно! труп унаочнив ефективш'сть ви-працьоаано! нами патогенетично обфуитовано! х1рурпчно! та л1кувально! тактики. 3 227 хворих контрольно! групп ускладнення раннього шсля-операцшного перюду розвинулись у 49 (21,6%) хворих; гнсляоперащйна ле-талыисть склала 3,96% (9 хворих). У основнш фуги юльюсть хворих з шсляоперащйними ускладненнями зменшилась до 20 (9,6%), а гнсляоперащйна лсталынсть склала 2,39% (5 хворих).

Вивчення вщдалених наслщюв лткування (вщ 6 м1сящ'в до 5 роюв та бшьше) методом анкетування здшснене у 86 хворих контрольно! i 89 - основно! груп. Комплексне обстеження у в1ддалеш строки по xipypгiчнoмy л!куванш та за проваджено! л1толт!чно! терапн виконано шо до 44 хворих контрольно! та 53 хворих основно! груп.

Досш'дження засвщчили, що з опитаних 86 хворих контрольно! групи в1ддалеш наслшки л1куваннт розцшювались як гарш у 34 (39,5%), задовшьш - у 39 (45,4%) та погаш - у 13 (15,1%) хворих. У основнШ груш з 89 хворих гарш наслщки вщзначено у 47 (52,8%), задовишн - у 35 (39,3%) та погаш - у 7 (7,9%) хворих.

При пор1вняшп безпосередш'х та ваддалених наслхдюв л1'кування у контрольнш та основшй группах за шдгрупамн встановлено, що у основшй • груш покращення наслию'в л1кування вщзначалось у кожшй з 4 шдгруп та було поз'язане з нормалпашею або позитивною динамкою ¡мунних гормональних та метаболшних порушень.

Виконаш клЙ!ичм1 дослътження у хворих на ЖКХ контрольно! та основно! груп, опрацьоваш Х1рург1чиа та л1кувальна тактика, даш щодо харастеру безпосередшх та в1ддалених ускладнень використовувались у подальшому для створення математично! модел! ЖКХ та програмного забезпечення до не!. Опрацьоване програмне забезпечення дозволяло здшснговати статистичну обробку даних ¡сторш хвороб хворих контрольно! та основно! груп.

Окр]м того, створене програмне забезпечення сб'сктив1зуиало встановлення дiaгнoзy у хворого на ЖКХ, вибф м'рурпчно! та л1'кувально! тактики, а також прогнозувало насл1док лiкyвaння.

ВИСНОВКИ

1.Порушення загально! та мюцево! ¡мунно! п'щповш, гормонального гомеостазу, морфофунхщональний стан печшки е сутгевими патогенетичнимн

факторами, що визначшоть як розвиток та перебн ЖКХ, так 1 ефектившсть и консервативного або мрурпчного л1кування.

2.Холецистектом1я, за показаниями доповнена втручанням на органах гепатопанкреатодуоденальноТ зони, е основним патогененетично обфунтова-ним методом л1кування хворих на ЖКХ, який усувае вогнище антигенно! агресн- жовчний м1хур та ускладнення захворювання, що розвинулись.

3„Штолггичну терашю сшд проводити у хворих на ЖКХ I стадп, персинно- хрошчному холецистит! або у раз) каменеиосншя. Необхщними умовами для и застосування е поодиною чисто холестеринов! камеш розм|'рами до 1,5 см, проходмпсть мюурно'! протоки, збереження скорочувально! ективносп жовчного м1хура, вшсутшсть порушень загального та мкцевого ¡мужтету. За неефективносп лтштично! терапн показаною е холецисгоектом1я.

4.3а х1рурпчного л1кування хворих на ЖКХ у залехсносп вщ характеру ¡мунних порушень слш впливати на загальну ¡мунну вщповшь за допомогою внуфшньосудинного лазерного опромшення кров!, Т-актившу, тималшу, ентеросорбцй, лазерного опромшення селезшки, предшзолону, а також на М1сцсву ¡мунну- вщповадь шляхом ендобшарного введения с-амшокапроново! кислоти, даларгшу, гепарину та ендобшарного лазерного опромшення.

5.У хворих на ЖКХ з порушенням метаболвму холестерину при секрецн печшкою лпогенно! жовч1 задля профшактики розвитку по операцп мета-болжного або травматичного стенозу великого лнптика дванадцятипалоТ кишки та дистального в!ддшу сш'льно! жовчно!' протоки ;орурпчне Л1кування слщ доповшовати застосуванням гепатофопних та лгсолггичнмх препарапв.

6.3а ускладненого пергбп'у ЖКХ функщональна недостатшсть печшки с ведучим патогенетичним фактором. У хворих з ускладненим перебном ЖКХ для профшактики розвитку або професування печшково!' недостагносп слщ зннжувати функцюнальне навантаження на печшку, вживати л1кувапьних заход1в, спрямованих на зменшення деструетивних та пожвавлення ре-генеративних процеав у печшщ.

7.3ниження фуикцюнального наваитаження на печшку онд досягати ра-хунком зменшення операцншо!' травми за допомогою застосування двохетап-ного х1рурпчного л1кування, лапараскошчно! холецистектоми та ендо-скошчно! папшосфшктеротомн, штраоперащйннх та пролонговано! новокашо-во'1 блокад, дозовано'1 декомпреЫУ бьшарно! систем», провадженням детоксика-цпшоУ терапп, яка обсягуе плазмаферез, холесорбщю та ентеросорбщю; проф1-лактикою та л1куванням гшйно-запалювалышх ускладнень шляхом застосування рашонально! антибактер1'ально! терапп та ¡мунокорекци.

8.3 метою зменшення деструтнвних та посилення регенераторннх гтроцесш у печпнн сш'д проводити комплексну гепатотропну тераш'ю. У хворих на ЖКХ з гострою затяжною та хрошчною мехашчною жовтяницею додатково е вказаним застосування лазерного опромшення печшки, проведения ■ внутрин-ньосудинного лазерного опромшення кров! та введения гепатотропннх препаратов сум1'сно з ¡муномодулятором даларгшом кр1зь розбужовану пупкову вену.

9.3а наявносп у хворих на ЖКХ сукунно! виразково! хвороби дванадця-типало'1 кишки сл1д в1ддавати перевагу одномоментному х1'рурпчиому л!ку-вашпо цих захворювань. 3 приводу виразково! хвороби дванадцятипало'1 кишки операшю вибору мае становити органозбернаюча операшя, шо передбачае видалення виразкового субстрату, виконання суперселекгивно! ваготомн за збереження цшснооп ппоричного сфшктера.

10.Л|'кування хворих на ЖКХ з супутшм аутснмуннпч тирсощитом або еутрео'1дним волом показане до здШснення у два етапи. На першому еташ виконуеться оперативне втручання з причини ЖКХ , а уподальшому як другий етал проводиться коисервативне або Х1рурпчне лжування супутнього захворювання щитовидно? залози. Виконувати операцно на щитовидшй залоз! . до хфурпчного л1кувания ЖКХ слщ лише за наявносп вола IV ступеня з ознаками здавлювання оргашв шш, а також за шдозри що до малшшзацн вола у хворих з вщносиими показаниями стосовно операин з причини ЖКХ.

-3611 .Основною засадою хфурпчно! тактики у хворих на ЖКХ з супутшм цукровим диабетом ели вважзти виконання оперативного втручання на тт максимально можливо! компенсаци цукрового. д)абету. Ведучу роль у компенсаци цукрового д!абету належить шеулшотерапп, яка повинна застосовуватись при всю класах цукрового д|'абегу. Ьпенафкаци шеулшотерапп у хворих на ЖКХ з супугшм цукровим д1абетом сприяе адеквахне Х1рурпчне л1кування та застосування ¡мунокорекцп, л!кувальних заходш, спрямованих на покращення фумкцюнального стану печшки та шдшлунково!" залози.

12.Математич1п метод и аналгсу у хворих па ЖКХ слш застосовусати для оо'еетнвтацн встановлення д1апю'зу та вибору х1рурпчнш та л1кувально1 тактики, а гакож для прогнозувашш розвитку ускладнснь у рнш строки ш'сля Хфурпчного лжування та лгголпично'1 терапи, що проводягься, з метою своечасно1 Тх профшактики.

13.Впроьадження опрацьовано? х1рурпчно'| та лжувальноУ тактики що до хворих з неускладненнм та у склад йен им перебцом ЖКХ та хворих за по-еднання з -аупнмунними та ¡мунозалежними захворюваннями сприяло зни-женшо шеляоперашйно! летальносп на 1,57%, юлькосп хворих з усклад-неипями у рашпй шеляоперацшний перюд на 12,0% , млькосп поганих в1ддалсних насшдюв х^рурпчного ;пкування на 7,2%.

ПРАЮИЧШРЕКОМЕНДАЦН

Для експерименгальпо! гастроентерологи рекомендуеться застосування високовщтворюваних моделей ЖКХ та и ускладнень: холанпту, холедохоль т1азу; гепатиту, панкреатиту, стенозуючого пашлиту, дуодешгу та дуоденостазу.

У хворих з неускладненнм та ускладненнм перебком ЖКХ для широкого практичного застосування рекомендуються :

1.0працьована патогенетична х!рурпчна та лжувальна тактика.

2.Способи д1агностуваиня аупммунного запалення у жовчному Mixypeßi, жовчних протоках та дванадцятипалШ кишш.

3.Способп прогнозування розвитку бактер1ального холециститу та хо-ланп'ту.

4.Способи д1агностування та прогнозування ne4ÍHK0B0'i недостатносп.

5.Способи корекцн загально! та мюцево! ¡мунно! 'вщповии, морфо-функцюнальних порушень печшки та шдшлунково! залози.

6.Способи та показания до проведения штраоперащ'йних та пролонго-вано! HOBOKaiHOBOí блокад.

7.Cnoci6 та пристрш для штраоперацшно! дозовано! декомпресн.

8.Математична модель ЖКХ та програмне забезпе'чегшя до-не!. -

СПИСОК ПРАЦЬ, ЩО ВЩОБРАЖАЮТЬ ОСНОВШ ПОЛОЖЕНИЯ ДИСЕРТАЦ11

1.Хирургическая тактика у больных с механической желтухой: Науч,-практ. изд.-М.:Весть-ВИМО, 1993.-80с.(сшвавт. В.Т.Зайцев, О.В. Малоштан, Б.1. Пеев, В.В. Бойко, Эль-Касем Абдул-Салам).

2,Органосохраняющая хирургия пенетрирующих пнлородуодепальпых язв, осложненных кровотечением (ключевые вопросы).-М.: Весть-ВПМО, 1993,- , 112с. (сшвавт. В.Т.Зайцев, В.В.Бойко, Б.IЛеев, Р.А, Флоржян, М.Х. Tapir).

3. Компьютерное обеспечение и использование математических методов анализа в лечении желчнокаменной болезни: Ме.ед.рекомендации,- Харьков, ХНИИОНХ, 1995,- 56с. (сшвавт. В.Т. Зайцев, О.Ю. Квасницьклй, О.В. Малоштан).

4. Використання метошв магематичного моделювання в л(куванш жовчнокам'яно! хвороби// 1нформацшний лист, № 161, 1996. (сшвавт. В.Т. Зайцев, О.Ю. Квасницький, О.В. Малоштан).

-385. Xipypii'ine Л1кування жовчнокам'яно'1 хвороби при суиутньому цукровому д{абет1// Клннчиа л'РУРпя.-1994.-№1-2.- С.17-20. (сшвавт. В.Т. Зайцев, БЛ.Пеев, Ф.П. Воробйов, P.A. Флор1кян). .

б.Особеииости лечебной тактики при сочетании желчнокаменной болезни и тиреоидопатий// Юишчна xipypri>:.-I996.-№l.-C.5-7.

7.Патогенстические механизмы нарушения толерантности к глюкозе у больных желчнокаменной болезнью// Юишчна х1рурпя.-1996.-№2-3.-С.75.

8.Хирургическая тактика при сочетании желчнокаменной болезни и сахарного диабета// Юишчна xipyprLi.- 1996.-№ 2-3,- С.77. (сшвавт. В.Т. Зайцев, О.М. Гищенко, О.В. Малоштан, O.I. Лапко, C.B. Гванников, A.C. Багдасарян).

9.3аявка на винах(д " Cnoci6 моделювання жовчнокам'яио! хвороби" подана 22.11.95 № 95114964 (сшвавт. В.Т. Зайцев, БЛ.Пеев, В.В. Бойко, Л.С. Гончарова).

10.Симультанные операции на желчных путях при хирургическом лечении рака желудка// Актуальные вопросы медицины: Тез.докл. XX науч.практ. коиф. Харьков, 1992.-С. 19-20. (сшвавт. В.В. Бойко, I.A. Тарабан).

11 .Изменение иммунореактивности в динамике хирургического лечения у больных желчнокаменной болезнью// Актуальные вопросы медицины: Тез.докл. XX науч. практ. конф. Харьков, 1992. - С.36-37. (сшвавт. В.В. Бойко, I.A. Тарабан).

12.Особенности состояния моторно-эвакуа горной функции двенадцатиперстной кишки, при желчнокаменнной болезни// Актуальные вопросы медицины: Тез.докл. XX науч:практ. коиф. Харьков, 1992.-С. 39-40. (сшвавт. C.B. 1ваннпков).

13.Применение методов математической статистики в лечении желчнокаменной болезни// "Метагигиена-93": Тез.докл. Украинской науч,-практ.конф. Киев, 1993.-С. 129-130 (сшвавт. 0.10. Квасницькип).

14. Хирургическая тактика у больных с острой формой желчнокаменной болезни// Актуальные вопросы неотложной хирургии органов брюшной

полости: Сб.науч.тр. Харьков, 1993.- С. 24-26. (сшвавт. В.Т. Зайцев, БД. Пеев, Ф.П. Воробйов, В.В. Бойко, О.В. Мапоштан, I.B. CapiaH, P.A. Флор1кян).

15. Особенности иммунореактивности и гормонального статуса у больных острой формой желчнокаменной болезни// Актуальные вопросы неотложной хирургии органов брюшной полости: Сб.науч.тр. Харьков, 1993,- С. 26-27. (сшвавт. В.Т. Зайцев, БД. Пеев, В.В. Бойко, О.М. Климова). '

16. Некоторые аспекты хирургического лечения желчнокаменной болезни при сопутствующем сахарном диабете// Современные проблемы клинической эндокринологии: Сб.науч.тр. Харьков, 1993.-С. 50-51. (сшвавт. 1.Б. Рудь).

17.Показатели гормонального гомеостаза и иммунореактивности при заболеваниях гепатобилиарной системы// Современные проблемы клинической эндокринологии: Сб.науч.тр. Харьков, 1993.-С. 25-26. (сшвавт. • 1.Б. Рудь).

18.Результаты микробиологического исследования желчи у больных с различными формами желчнокаменной болезни// Актуальные вопросы хирургической гастроэнтерологии: Сб.науч.тр. молодых ученых Харьков, 1994.-Т.1.-С. 10-11.

19.0собениости течения механической желтухи доброкачестгенной этнологии и ее хирургическое лечение у больных пожилого и старческого возраста// Актуальные вопросы хирургической гастроэнтерологии: Сб. нэуч.тр. молодых ученых Харьков, 1994.-Т.1.-С.11 (сшвавт. О.В. Малоагош, Т.М. Шгальова).

20.Симультанные операции на желудке при хирургическом лечении желчнокаменной болезни// Актуальные вопросы хирургической гастроэнтерологии: Сб.науч.тр. молодых ученых Харьков, 1994.-Т.1.-С.21-22. (сшвавт. В.В. Бойко).

21 .Исследование толерантности к глюкозе у больных с желчнокаменной болезнью// Актуальные вопросы хирургической гастроэнтерологии: Сб.науч.тр. молодых ученых Харьков, 1994.-Т.1.-С. 55-56. (сшвавт. Т.Е. Журова).

22.Особенности патологии щитовидной железы у больных с желчнокаменной болезнью// Актуальные вопросы хирургической гастроэнтерологии: Сб.науч.тр. молодых ученых Харьков, 1994.-Т.1.-С. 56-57. (сшвавт. Т.Е. Журова, О.М. Климова).

23.Состояние иммунной и эндокринной систем при желчнокаменной болезни у ликвидаторов последствий аварии на Чернобыльской АЭС// Чернобыльская катастрофа: прогноз, профилактика, лечение и медико-психологическая реабилитация пострадавших: Мат.конф. Минск, 1994.; С. ' 82-83. (сшвавт. В.Т.Зайцев, Б.1. Песв, В.В. Бойко, Т.Е. Журова,

О.М.Климова).

24.Функциональное состояние органов гепатопанкреатодуоденапьной зоны в отдаленные сроки после воздействия ионизирующего излучения// Чернобыльская катастрофа: прогноз, профилактика, лечение и медикопсихологическая реабилитация!" пострадавших: Мат.конф. Минск, 1994,-С.127-128. (сшвавт. В.Т.Зайцев, Б.1. Пеев, В.В. Бойко, О.М.Климова, Т.Е. Журова).

25.Роль нарушений моторно-эвакуаторной функции двенадцатиперстной кишки в неудовлетворительных результатах хирургического лечения желнокаменной болезни// Актуальные вопросы хирургической гастроэнтерологии.- Курск, 1994.-С.77 (сшвавт. В.Т.Зайцев, Ф.П. Воробйов, Б.1. Пеев, C.B. 1ванников, В.В. Бойко, I.A. Тарабан).

26.Печеночная недостаточность при хирургических заболеваниях гепатопанкреатодуоденальной зоны// Актуальные вопросы хирургической гастроэнтерологии.-Курск, 1994.-Ç.76 (сшвавт. В.Т.Зайцев, Ф.П. Воробйов, Б.1. Пеев, C.B. 1вашшков, В.В. Бойко, I.A. Тарабан, Л.С. Гончарова, О.М. Климова).

27.Необходимость холедохотомии и способы ее завершения при осложненных формах желчнокаменной болезни// Клинические вопросы хирургии.-Харьков.: ХМИ,- 1994.-С. 32-33. (сшвавт. В.Т.Зайцев, Б.I. Пеев, Ф.П. Воробйов, P.A. Флор1кян).

28.Экспериментапьлое изучение роли дуоденостзза в патогенезе желчнокаменной болезни// Актуальные вопросы хирургической гастроэнтерологии: Сб.науч.тр. молодых ученых Харьков, 1994.-Т.2.-С. 5-6.

29.Биохимический состав желчи в эксперименте и клинике при желчнокаменной болезни// Актуальные вопросы хирургической гастроэнтерологии: Сб.науч.тр. молодых ученых Харьков, 1994.-Т.2.-С. 6 (сшвавт. O.I. Лапко).

30.Дагностика и прогнозирование печеночной недостаточности у пациентов с желчнокаменной болезнью// Актуальные вопросы хирургической гастроэнтерологии: Сб.науч.тр. молодых ученых Харьков, 1994-Т.2.-С. 14 (сшвавт. О.М. Климова).

31. Состояние общего и местного иммунитета у больных с хроническим ■ неосложненным калькулезным холециститом// Актуальные вопросы хирургической гастроэнтерологии: Сб.науч.тр. молодых ученых Харьков, 1994.-Т.2.-С.15 (сшвавт. О.М. Климова).

32.Хирургическая тактика при сочетании холелитиаза с язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки// Актуальные вопросы хирургической гастроэнтерологии: Сб.науч.тр. молодых ученых Харьков, 1994.-Т.2,-С. 50-51.

33. Особливост» гормонального гомеостазу при жовчнокам'яшй xeopo6i в експерименп// Сучасн» проблеми експер1менталыю! та клинчно! ендокршологн: Тез.доп. V з'Тзду еидокршолопв Украши.-Кшв, 1994.-С. 31-32. (сшвавт. М.В. Журова, В.Т. Зайцев, В В. Бойко, Б.1. Пеев).

34. Роль гормональних порушень при жовчнокам'яшй xoopoöi в формуванш патологи щитовидно'! залози// Сучасш проблеми експер1менгалыю! та клнично! ендокршологн: Тез.доп. V з*!зду ендокр1нолог1в Укра!нн.-Ки!в, 1994.-С.193-194. (сп1вавт. В.Т.Зайцев, М.В.Журова, Б.1. Пеев, В.В. Бойко).

35.Xipypri4Ha тактика вгдносно хворих з механ!чною жовтяницею p¡3h0'f еттолоп!: Тез.доп. I (XVII) з'гзду xipypriu УкраТии,- jlbbíb: Cbít, 1994.-С.79. (cnißaBT. В.Т.Зайцев, Б.1. Пеев, Ф.П. Воробйов, О.В. Малонгтан, I.B. Capian).

-4236. Юшнчний переб1г жовчнокам'яно! хвороби 1 и х)'рурпчне л1кування у СЙ*$ похило/о зшу/71 II Нацюнальний Конгрес геронтолопв !

гер1атр|-в Украши.-Ч;1.*Кшв, I994.-C.138. (сшвавт. Ф.П. Воробйов, О.М. Тищенко, О.В. Малоштан, 1.В. Сар1ан, 0.1. Лапко).

37.0собливосп ¡мунореактивносп 1 гормонального гомеостазу у хворих жовчнокам'яною хворобою похнлого та старечого В1ку// II Нацюнальний Когнрес геронтолопв 1 герщтрЬ Улфащи.-ЧтЬ^Кшв, 1994.-С.258. (сшвавт. В.Т Зайцев, Б.1. Пеев. О В. БоОко. О М. Климова, Т.Е. Журова).

Зв.Состояние общего и местного иммунитета у больных острой формой желчнокаменной болезни// Вопросы общей и неотложной хирургии в современных условиях: Сб.науч.тр.-Харьков, 1994.-С. 18-20. (сшвавт. О.М. Климова).

39. Субмнкроскопические нарушения ультраструктур печени в динамике развития желчнокаменной болезни // Вопросы общей и неотложной хирургии в современных условиях: Сб.науч. тр.-Харьков, 1994.-С. 22-23. (спшавт. В.Т. Зайцев, Б.1. Пеев, В.П. Невзоров, О Д. Невзорова).

40. Нарушения в системе свертывания крови и их коррекция у больных острой и хронической формами желчнокаменной болезни// Вопросы общей и неотложной хирургии в современных условиях: Сб.науч.тр.-Харьков, 1994.-С. 55-56. (сшвавт. Т.В. Трушкша. 0.1. Лапко).

41. Патогенетические аспекты сочетания тиреондопатии и желчнокаменной болезни// Патогенез, клиника и фармакотерапия эндокринопатий.-Харьков, 1994.-С. 74-75. (сшвавт. В.В. Бойко, О.М. Климова).

42. Гормональная регуляция и ее роль в формировании иммунного огвета при желчнокаменной болезни// Патогенез, клиника и фармакотерапия эндокрилопатий.-Харьков, 1994.-С. 123-124. (сшвавт. В.Т. Зайцев, Б.1. Пеев, В.В. Бойко, О.М. Климова, О.Ю. Квасницький).

43. Математические аспекты в диагностике и хирургическом лечении желчнокаменной болезни// Метагигиена-94.-Киев, 1994.- С. 81-82 (сшвавт. О.Ю. Квасницький).

-4344. Повторные операции у больных желчнокаменной болезнью: Тез. докл. юб.конф., посвященной 75-летию проф. Л.Г. За'.городнего.-Донецк, 1994.-Ч.1,-С. 239-240. (сшвавт. В.Т. Зайцев, БЛ.Пеев, Ф.П. Воробйов).

45. Отдаленные результаты хирургического лечения желчнокаменной болезни: Тез.докл. юб.конф., посвященной 75-летию проф. Л.Г. Завгороднего,-Донецк, 1994.-Ч.2.-С. 196-197. (сшвавт. БЛ.Пеев).

46. Возможность применения механической литотрипсин в сочетании с эндоскопической папиллосфинктеротомией при лечении осложнений желчнокаменной болезни// Дистанционная литотрипсия в лечении моче- и жедчгкаменцок болезни: Труды межобл. науч.-практ. конф.-Днепропетровск, 1994.-С.64-67.{сшварт. В.Т. Зайцев, I.B. Capian, О.М. Тищенко, О.С. Вдовченко, О.В. Малоштан, 0.1. Лапко).

47. Гомеостаз и состояние органов гепатопанкреатодуоденальйой sötiii у лиц, участвовавших в ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС// Чернобыль и здоровье населения: Тез.докл. науч.-практ. конф.-Киев, 1994.-Т.1,-С. 229-231. (сшвавт. В.Т. Зайцев, БЛ.Пеев, Т.Е. Журова, В.В. Бойко,

0.М. Климова, I.A. Тарабан).

48. Изменение регуляторных систем у пациентов, участвовавших п ликвидации аварии на ЧАЭС// Чернобыль и здоровье населения: Тез. докл. науч.-практ. конф.-Киев, 1994.-Т.2.-С.33-35. (сшвавт. О.М. Климова, Т.В. Трушкша, О.М. Тищенко).

49. Вопросы ультразвуковой диагностики очаговой патологии печени// Очаговые поражения печени и гилюсные опухоли печеночных протоков. Мат. II конф. хирургов-гепатологов.-Киров, 1994.-С. 59-60. (сшвавт. В.Т. Зайцев, В.В. Бойко, 0.1. Молчанов, I.A. Тарабан).

50. Многокомпонентная инфузионная терапия при хирургическом . лечении желчнокаменной болезни: Тез.доп. III Украшського з"!зду гематолоп'в i трансфузюлопв.-Суми / Кшв, 1995.-С. 174-175. (сшвавт. О.М. Тищенко, В.В.Бойко, О.В. Малоштан, Г.О. Шапошников, О.М. Климова, A.C. Багдасарян,

1.A. Тарабан).

51.Применение различных способов иммунокоррекции при хирургической!, лечении больных ç острой формой желчнокаменной болезни// Акту алый проблемой подання екстренно! медично! допомоги при мешдкладних станах.-Кшв, 1995.-С.46. (сшвавт. В Т. Зайцев, О.М. Тищенко, О М. Климова).

52.Применение литолитической терапии при желчнокаменной болезни'/ Медицина сегодня и завтра: Сб науч. тр. молодых ученых и спецналистов.-Харьков, 1996.-С. 155-156.

53.Применение новокаиновых блокад при хирургическом лечении • желчнокаменной болезни// Медицина сегодня и завтра: Сб науч. тр. молодых

ученых и специалисюв.-Харьков, 1996.-С. 156-157.

' 54.Современные аспекты патогенетической терапии желчнокаменной болезни // Медицина сегодня и завтра: Сб науч. тр. молодых ученых и специалистов.-Харьков, 1996.-С. 162-163.

SUMMARY

Zhurov Y.E. " A clinical-and-cxperimental substantiation of a surgical treatment for cholelithiasis and its complicated forms".

The dissertation submitted for the degree of Doctor of Medicine, speciality 14.01.03 - surgery, Kharkov State Medical University, Kharkov, 1996.

The dissertation is a manuscript.

- This work contains experimental studies on modelling cholelithiasis and its complications in animals and clinical studies on the role of immune and hormonal lesions, the morphofunctional state of the liver in the pathogenesis of cholelithiasis and unsatisfactory results of its surgical treatment.

The data obtained in the course of the experimantal and clinical stadies were used to work out pathogenetically substantiated surgical and therapeutic tactics, methods of diagnosis and treatment for cholelithiasis and its complications.

The introduction of the above-mentioned tactics and methods into the practice of a surgical clinice contributed to the decrease of postoperative lethality by 1.^7%, the

number of patients with complications in an early postoperative period by 12,0%, the number of cases with bad remote results of surgical treatment by 7,2%.

АННОТАЦИЯ

Журов Ю.Э. " Клинико-экспернментальное обоснование хирургического течения желчнокаменной болезни и ее осложненных форм". Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.03. - хирургия, Харьковский государственный медицинский университет, Карьков, 1996.

Диссертация рукопись. *

Защищается дисертационная работа, которая содержит эксперимен- • гальные исследования по моделированию у животных желчнокаменной болезни 1 ее осложнений, а также клинические исследования о роли иммунных и ормональных нарушений, морфофункцнонапьного состояния печени в пато-енезе желчнокаменной болезни и неудовлетворительных результатах ее хирургического лечения.

На основании полученных данных экспериментальных и клинических 1сследований разработаны патогенетически обоснованная хирургическая и [ечебная тактика, способы диагностики и лечения желчнокаменной болезни н ;е осложнений. Их внедрение в практику хирургической клшшки пособствовало снижению послеоперационной летальности на 1,57 %, числа юльных, имеющих осложнения в раннем послеоперационном периоде на 2,0%, числа плохих отдаленных результатов хирургического лечения на 7,2 %.

Ключов1 слова:

Жовчнокам'яна хвороба, модель, патогенез, xipyprinne лжування, гголпична терашя, ¡мунореактивш'сть, гормонн, морфолога та функшя ечшки.