Автореферат и диссертация по медицине (14.03.05) на тему:Изменение реактивности организма в условиях физических нагрузок циклического характера

-О

:г> сг>

М1Н1СТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРА1НИ ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

СОЧИНСЬКА ТЕТЯНА ВАСИЛ1ВНА

ЗМ1НИ РЕАКТИВНОСТ1 ОРГАН13МУ ЗА УМОВ Ф13ИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ ЦИКЛ1ЧНОГО ХАРАКТЕРУ

14.03.05 - патолопчна ф1зюлопя

Автореферат дисертацп на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Одеса- 1996

Дисертащею с рукопис

Роботу виконано в Одеському державному медичному ушверситет1

Науков1 кер1вники: - доктор медичних наук, професор

Валентин Степанович Соколовський - доктор медичних наук, професор Леошд Семенович Годлевський

Офщшш опоненти: - доктор медичних наук, професор

Олексш Олексшович Мардашко - старший науковий сшвробггник, к.м.н. Тетяна Володимир1вна Дегтяренко

Провщна установа: УНД1 медично! реабштацп та курортологи МОЗ Украши

Захист вщбудеться "■У " 1996 року о /У годиш

на засщанш спещал1зовано1 вчено! ради Д 05.04.02 при Одеському державному медичному ушверситегп (270100, м. Одеса, пров. Вал1ховський, 2).

3 дисертацкю можна ознайомитись в б1блштещ Одеського державного медичного ушверситету

Автореферат розшлано " " pZ^^&f&Ji 1996 р.

Вчений секретар спещал1зовано1 вчено1ра£

доктор медичних наук, професор ,//¿¡7/ Л.С.Годлевський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АКТУАЛЬНОСТЬ Вивчення впливу фшичного навантаження на оргашзм людини дозволяе пщвищити ефектившсть життед1яль-ност1 в екстремальних умовах, а також оптим1зувати працездат-шсть (А.Г.Дембо, 1981; Н.Пванова 1з ствавт., 1983; Г.Е.Аронов ¿з ствавт., 1983, 1985; ГВ.Муравов, 1989; Н.М.Бережная 13 ствавт., 1990; А.В.Маглеваний, 1991; Г.Л.Апанасенко, 1991; В.С.Соколов-ський, 1991, 1993; К.Д.Бабов, 1995).

Встановлено, що шд впливом ф1зичного навантаження змшюеться актишпсть основних регулюючих систем оргашзму, що супроводжуеться розвитком адаптацШного синдрому, а при тривалому та штенсивному вплив1 розвиваеться зрив адаптацп та виникнення патолопчних порушень (В.ЬДубровський, 1980, 1982; З.С.М1ронова 1з ствавт., 1982; В.О.Левандо, Р.С.Суздальницький, 1983, 1985).

В основ1 змш реактивносп лежить формування вщповщних функцюнальних систем, д1яльшсть яких забезпечуе досягнення бюлопчно дощльного результату. Проте, функцюнальна система ефективна у тому раз1, коли штенсившсть дшчих фактор1в не вийшла за певш меж1. В умовах впливу фактор1в велико! штенсивносп д1яльшсть функцюнально! системи стае неефективною 1 для пщтримання гомеостазу вона повинна залучати до себе функцюнальш елементи шших систем (П.К.Анохш, 1970, 1975; К.В.Судаков, 1985, 1994). Разом з ускладненями формування функцюнальних систем, в цих умовах можливе виникнення патолопчних систем, Д1яльшсть яких не с пристосувальною, а досягнений результат мае негативне для оргашзму значения (Г.М.Крижашвський, 1980; 1995; О.А.Шандра, 1985; Р.Ф.Макулькш, О.А.Шандра, 1989).

У пристосуванш до дп ф1зичних навантажень просте-жуються два аспекта: власне пристосувальш морфо-функцюнальш змши та патолопчш вщхилення - д1зрегулящйш стани, спрово-коваш ф1зичним навантаженням, яке за цих умов виступас як фактор надзвичайно! штенсивноеп (Е.М.Воробйова ¿з ствавт., 1977; В.Л.Карпман ¿з ствавт., 1978, 1982; В.М.Платонов, 1987, 1988).

В умовах екстремального навантаження виснаження адапта-цшних MexaHÍ3MÍB е передумовою розвитку патолопчних змш у opraHÍ3MÍ (Г.М.Крижашвський, 1980, Ф.З.Меерсон, 1987; Д.С.Саркь сов, 1987). 3 шшого боку, у npoijeci виконання значних ф1зичних навантажень в opraHÍ3MÍ вщбуваеться актуал1защя фактор1в, hkí caMi можуть привести до патогенних вщхилень, незважаючи на компенсаторш мехашзми, що продовжують функцюнувати. До них можна вщнести накопичення недоокислених сполук, MexaHÍ4HÍ мшротравми юитин кров1 та шших тканин, сумащю збудження у Kopi головного мозку з наступним порушенням вищих нервових функщй та шше (С.Н.Кучкш, 1985). Якщо ф1зюлопчш системи i мехашзми гомеостазу не можуть лжвщувати патолопчну систему, але разом з тим обмежують 'i'i Д1яльшсть та розвиток, виникають своерщш реактивш змши, в яких проявляються патогенетично зв'язаш мехашзми стабшзацп патолопчного процесу та його компенсаци (Н.П.Бехтерева, 1970; Н.П.Бехтерева Í3 сшвавт., 1978; Г.Н.Крижановський, 1980). Важливою умовою виникнення такого стшкого патолопчного стану с достатня штенсившсть та тривал1сть fli'i екстремальних фактор1в (I.A.CanoB, 1987; M.M.MipaxiMOB, 1984).

Подолання понаддовгих дистанцш - марафон, пробки на 100 км i б1лыне е прикладом перевантаження: велию cyMapiii енергетичш витрати, пригшчення гормональних функцш, MOHOTOHHicTb робота, ппоглшем1я, попршання функцш вегетативних оргатв приводить до тривалого зниження працездатшст1 i виснаження резервних можливостей оргашзму (С.Г.Мшьнер, 1989, 1991). 1мунолопчна реактившсть оргашзму зазнае значних змш за умов ф1зичного навантаження (Н.Д.Суркша Í3 cniBaBT., 1982; 1.В.Петров Í3 сшвавт., 1982; В.С.Соколовський, Ю.1.Бажора, 1992; ВХКресюн, Ю.1.Бажора, С.С.Рибалова, 1993). Описан! синдроми зменшення вмкту ¡муноглобул1шв та зниження функцшнально1 активност! Т- л1мфоцит1в, а також нейтрофшв (В.О.Левандо, Р.С.Суздальницький, 1983; В.С.Соколовський, Ю.1.Бажора, 1992). Потр1бно зазначити, що вплив р1зних режим1в ф1зичного навантаження на ¿мунну систему потребуе подальшого вивчення, а даш про змши 1муштету людини в умовах понадтри-валих npo6irÍB практично вщсутш (Г.С.Аронов, Н.Иванова, 1987). Дослщження 6íoxímíhhhx процес1в у контекст1 метабол!чних

реактивних змш с суттевими для оцшки змш, що спостер1гаються у структурах тканин 1 оргашв, для визначення системних мехашзм1в формування як адаптащйних, так 1 патолопчних змш при виконанш екстремальних ф1зичних навантажень (ГН.Яковлев, 1983; М.1.Калинський, В.А.Рогозюн, 1989).

Таким чином, подальше вивчення реактивних змш оргашзму за умов Глгу на понаддовп дистанцп дозволяе розглядати мехашзми адаптацюгенезу, оцшювати можлив!СТЬ формування патолопчних вщхилень та розробляти на щй пщстав1 комплексна реабштацшш заходи.

МЕТА I ЗАВДАННЯ ДОСЛ1ДЖЕННЯ Встановити вплив ф1зи-чного навантаження циюичного характеру пом1рно! потужносп та р1зно1 тривалост1 на 1мунолопчш та метабол1чш процеси, з метою визначення крггерпв оцшки функцюнального стану оргашзму. Досягнення ще! мети здшснювалося шляхом вирннення подальших завдань:

1.Визначити особливост1 вихщних ¡мунолопчних та бюх1м1Ч-них показнишв организму спортсмешв, що займаються би-ом на понаддовп дистанцп (марафонський, 100 км, 6-добовий види б1гу).

2. Дослщити характер ¿мунолопчних та бюх1м1чних змш в ор-гашзм1 пщ впливом марафонського забп-у (42 км 195м).

3. Дослщити характер ¿мунолопчних та бюх1м1чних змш в ор-гашзм1 пщ впливом пробку на дистанцпо 100 км.

4. Дослщити характер ¿мунолопчних та бюх1м1чних змш в оргатзм1 пщ впливом 6-добового пробку.

5. Апробувати метод лазерно! кореляцшно1 спектроскопа (ЛКС) для оцшки гомеостатичних порушень в оргашзм1 пщ час 6-добового проб1гу.

6. Визначити кр1терп оцшки функцюнального стану оргашзму за умов тривалого цикл1чного навантаження пом1рно1 потужност1 (6-добовий пробп-).

НАУКОВА НОВИЗНА ДОСЛ1ДЖЕННЯ

Вперше проведен! пор1вняльш дослщження зрушень 1муноло-пчних та бюх1м1чних показниюв оргашзму у залежност1 вщ характеру бку на понаддовп дистанцп: марафонський бн-, 100 км

проб1г, 6-добовий проби-. Визначена залежшсть вщповщних реактивних змш оргашзму вщ тривалоот цикл1чного ф1зичного навантаження пом1рно! потужность Вперше проведен! багатопа-раметров1 дослщження системи 1муштету у спортсмешв пщ час б1гу на понаддовп дистанцп. Встановлена фазшсть реактивних змш в оргашзм1 пщ час 6-добового пробку. З'ясований шформативний маркер функцюнального стану оргашзму (актившсть ферменту лейцинамшопептидаза (ЛАП)/КФ 3.4.11.1), який може бути засто-сований з метою прогнозу патолопчних вщхилень у спортсмешв при тривалому ф1зичному навантаженш циюйчного характеру. Вперше проведено дослщження системи гомеостазу за умов 6-добового пробку методом ЛКС.

ТЕОРЕТИЧНЕ ТА ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕНИЯ РОБОТИ

Виявлеш змши ¿мунолопчно! реактивност1 та бюх1м1чних по-казнишв за умов р1зного за тривал1стю фкзичного навантаження циюпчного характеру пом1рно1 потужност1 (марафонський б1г, 100 КМ Пробп-, 6-Д0б0ВИЙ Проб1г) МОЖуТЬ буТИ ВИКОрИСТаШ ДЛЯ 0Ц1НКИ функцюнального стану оргашзму та оптим!заци процесу тренування.

Показана ефектившсть використання методу ЛКС для визначення гомеостатичних змш в оргашзм1 пщ час б!гу на понаддовп дистанца, що може бути рекомендовано до використання в практичнш Д1ялыюст1 вщповщних заклад1в.

Результати роботи впроваджеш в лекцшний курс кафедри спортивно! медицини та валеологп ОДМУ.

ПОЛОЖЕНИЯ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ЗАХИСТ:

1. Тривал1сть ф1зичного навантаження цикшчного характеру пом1рно1 потужност1 (марафонський, 100 км, 6-добовий пробки) визначае характер 1 обсяг змш ¿мунолопчних та бюх1м1чних по-казнигав оргашзму.

2. Найбшьш раншм зрушенням за умов 6-добового пробку е пщвищення активносп ферменту ЛАП /КФ 3.4.11.1, ступшь змш якого прямопропорщйна подальшому ф!зичному навантаженню, що

може бути використано для прогнозу розвитку патолопчних вщхилень шд час виконання екстремальних ф1зичних навантажень.

3. Метод JIKC дозволяе швидко та шформативно здшснювати контроль гомеостазу оргашзму в динамки ф1зичних навантажень. Декомпенсацшш змши виявляються зменшенням вщносного вкладу в свп\лорозсповання умовно середшх часток.

АПРОВАЦШ РОБОТИ

Ochobhí положения дисертацп докладено на м1жнароднш науково-практичнш конференци "Традиционные и нетрадиционные методы оздоровления детей" (Дубно, 1993); VII Всеросшському симпоз1ум1 "Экологофизиологические проблемы адаптации" (Москва, 1994); Науково-практичнш конференци "Роль ф1зично! культури в здоровому cnoco6i життя" (JIbBiB, 1994); Регюнальнш м1жвуз1вський науково-практичнш конференци "Физическая культура, спорт - здоровье" (Одеса, 1993, 1994) та в Одеському державному медичному ушверситет1 на спшьному засщанш Ушверситетсько! проблемно! komícch "Фармаколопя та ф1зюлопчш спещальносп" кафедр нормально! ф1зюлогп та загально! i клшчно! фармаколог!!, 1996.

ПУБЛ1КАЦИ

За темою дисертацп опублшовано 8 друкованих po6ÍT, серед яких е журнальна стаття та шформацшний лист.

КОНКРЕТНИЙ ОСОБИСТИЙ ВНЕСОК АВТОРА

Оособистий внесок автора полягае у визначенш мети, завдань i програми дослвджень, виконанш bcíx експериментальних дослщжень, математичшй обробщ отриманних даних, !х обговоренш, форму люванш biichobkíb та положень, що !х виноситься на захист.

СТРУКТУРА ДИСЕРТАЦН ТА И ОБСЯГ

Робота мае введения, огляд лп'ератури, опис методик дослщження, роздш власних дослщжень, заключения 1 висновки. Загальний обсяг дисертацп складас 136 сторшок машинописного тексту, ¡люстративний матер1ал подано на 9 малюнках та 17 таблицях. Покажчик лп'ератури включае 257 джерел, з них 77 шоземних.

МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕШ»

Дослщження проведен! на 73 особах чолов1чо! стат1 у виц вщ 30 до 50 рошв, яю мали спещал1защю з б1гу на понаддовп дистанцп. Стаж спещал1заци у даному вид1 спорту складав не менш як 5 рок1в. Контрольну трупу склали 30 здорових чоловж1в, аналопчного вшу, яш не займаються систематично спортом.

Для визначення кшькост1 лейкоцит1в та л1мфоцит1в, 1мунолопчних реакцШ, бюх1м1чних показниюв та ЛКС-дослщжень використовували кров, яку отримували з пальця. В референтних трупах дослщження проводились у сташ вщносного м'язового спокою (до навантаження) та за умов змагань (вщразу теля закшчення б1гу, а спортсмени, як1 приймали участь у 6-добовому пробц-у обстежувались, кр1м того, кожну добу). Контрольна трупа обстежувалась у сташ вщносного м'язового спокою.

Для оцшки метабол1чного стану дослщжувалась актившеть фермегтв сироватки кров1, що вщображують р1вень деструктив-них змш у тканинах та органах (П.Г. Царф1с, И.Д.Френкель, 1991), а саме: лактатдепдрогенази (ЛДГ) /КФ 1.1.1.27 ( методика Ве^тег Н. и., 1974); креатиншнази (КК) /КФ 2.7.3.2 (ГД.Сртанов, 1980); У-глутамилтранспептидази (У-ГТ) /КФ 2.3.2.2, лужно! фосфатази (ЛФ) /КФ 3.1.3.1, кисло! фосфатази (КФ) /КФ 3.1.3.2, лейци-намшопептидази (ЛАП) /КФ 3.4.11.1 (1нструкщя Бю-Ла-Тест "Лахема" Чех^я, 1994); аспартат-амшотрансферази (АсАТ) /КФ 2.6.1.1 та аланш-амшотрансферази (АлАТ) /КФ 2.6.1.2 (метод Райтмана-Френкеля, 1957). Кр1м того, визначався показник загального бшку кров! з використанням бюх1М1чного анализатору (О.Лоури, 1951).

Для оцшки ¿мунного статусу використано комплекс стандартних метод 1в (К.А. Лебщев, 1.В.Понякша, 1988) за наступними показниками: визначення кшькост! лейкоцита та 1х

субпопуляцш; визначення Т-л1мфоцит1в (реакщя Е-розеткоутворення); визначення В-л1мфоцит1В (реакщя М-розеткоутворення); визначення фагоцитарно! активное^

нейтрофшв (фагоцитоз др1ждж1в); визначення л1мфоцит1в, яш володдать хелперною та супресорною актившстю (навантажувальний тест розеткоутворення з теофшшом); визначення вмшту ¿муноглобулппв (Ig) А, М, G клаав (Manchini et al., 1965). Отримана 1мунограма включала у себе параметри клшшного та гуморального 1муштету, а також показники неспециф1чно1 резистентност1 организму людини.

Диференщацто р1вня гомеостатичних порушень сироватки KpoBi у спортсмешв пщ час багатодобового npo6iry проводили за допомогою методу JIKC на ЛК-спектрометр1 у комплекс! з персональним комп'ютером IBM 386. ЛК-спектроскотя е одним з сучасних експресних метод1в, який дозволяе виконувати багатопараметровий анал13 стану системи гомеостазу оргашзму людини, а також отримувати характеристики при певних захворюваннях (Ю.Н.Левчук i3 сшвавт., 1983; В.А.Носкш i3 ствавт., 1984; С.М.Балабонов is ствавт., 1987; А.А.Яковлев i3 ствавт., 1987). Метод ЛКС i програмов1 засоби, що його забезпечують, дозволяють у критер1ях об'емно! статистики оцшити iMOBipmcTb несхожост1 спектр1в р1зних референтних груп. Основна штерпретащя результата анал1зу об'емно! класифжацп даеться у вигляд1 таблиць, цифровий матер1ал яких характеризуе стушнь дисперсшних вщмшностей М1ж визначеними трупами спектр1в (А.В.Ломаюн i3 ствавт., 1987; В.С.Соколовський, 1991; В.С.Соко-ловський, Ю.1. Бажора 1992, 1993; Lipin at al., 1987).

Статистична обробка отриманих даних та багатофакторний анал1з проводились за допомогою пакету прикладних програм по статистачнш обробщ бюмедично! щформацп з використанням загальноприйнятих для медико-бюлопчних дослщжень критерпв вщмшностей м1ж трупами, ЯК1 пор1внювались (О.П.Мшцер i3 ствавт., 1982; В.С.1ванов, 1990; Т.В.Хупев i3 ствавт., 1991; W.Dikson, 1977) на ЕОМ типу IBM PC/AT 386.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛВДЖЕНЬ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ

1. Вихщш характеристики функционального стану спортсмешв, як1 займаються б1гом на понаддовп дистанцЙ

Загальна кшьшсть лейкощтв у спортсмешв, яш приймали участь вщповщно у марафонському забегу (6,3±0,2 • 109/л), 100 км (6,9±0,4 • 109/л) та 6-добовому (7,6±0,6 • 109/л) забках не в1 дразнилась вщ показника в контрольнш груш (6,6±0,6 • 109/л) (р>0,05). Вщносний вмкт сегментоядерних нейтрофшв у бкушв на дистанщю 100 км 1 учаснишв багатодобового пробку у 1,2 рази нижчий вщ контрольних показниюв (р<0,01). У бкушв багатодобового пробку спостеркались достов1рш змши адгезивних властивостей у пор1внянш з контрольною групою (23,6±2,7 1 36,9±3,4% вщповщно, р<0,01). У вах спортсмешв рееструвалось достов1рне пщвищення вщносно! кшькост1 л1мфовдтв: у марафонщв та бкушв 100 км пробку у 1,3 рази (р<0,001), у би-ушв багатодобового пробку у 1,4 рази (р<0,001). Потр1бно зазначити, що мае мшце збшьшення кшькосп тщьки Т-л1мфощтв (мал.1), в той час як вмкт В-л1мфощтв не змшювався (р>0,05) (мал.1). 3 боку 0-л1мфоцит1в, спостеркалось !х зменшення: у марафонщв - у 1,6 рази (р<0,01), у бкушв на 100 км - у 3 рази (р<0,001), у бкушв багатодобового пробку - у 5,6 раз1в (р<0,001). Спостеркалось також збшьшення Т-хелпер1в (Тх) у вс'1х спортсмешв ( у марафонщв р <0,01, у бкушв 100 км та 6-добового пробк1в - р<0,001) (мал.1), а Т-супресор1в (Тс) - у бкушв 100 км та 6-добового пробшв (р<0,001) (мал.1). Причому, в ушх трупах поманим е паралельне збшьшення Тх та Тс, завдяки чому сшввщношення Тх/Тс не вщр^знялось вщ контрольно! групи (р>0,05). Вмкт знижувався у марафонщв 1 бкушв на 100 км у 1,5 рази (р<0,01), а у бкушв 6-добового пробку -у 1,6 рази (р<0,001). Вмкт 1дМ був нижчим вщ показника контрольно! групи у учаснишв 100 км пробку у 1,5 рази (р<0,01), а 6-добового пробку - у 2,4 рази (р<0,001).

Таким чином, реактивнкть оргашзму спортсмешв, яш адаптоваш до ф1зичних навантажень значно! тривалост1, визначаеться наступними змшами ¡мунолопчних показнишв:

%

По bící ординат - кшыасть шмфощшв у % по вщношенню до загяльно! KiribKocTi лейкощтв (bcí лшфоцити) та до загальног KinbKocTi Л1мфоц}гпа (Т- та В-лшфоциги), ям були прийнятч за

ЛШфоЦИТЕ!

Познана ння:

□ Кошрольпа група ■ 100 км iiicjia 3a6ii y

+ - Р < 0.05;

т- :

шмфоцити

D Марафон до забегу □ 6 доб до забцу

В-

гамфоцитв

Ü Марафон шсля забцу □ б даб шсля 3a6iry

□ 100 км до 3a6iry

+4- - Р < 0.01; +++ - Р < 0.001 - при портняш-п даних контрольно!" групп з референтними трупами до 3a6¡ry

* - Р < 0.05; ** - Р < 0.01 ; *** - Р < 0.001 - при nopÍBHSHHi даних до наванта-ження з даними п1спя навантаження у спортсмена референтних груп

со

нейтропешею, л1мфоцитозом, пщвищенням вмшту Т-л1мфоцит1в з одночасним зниженням О~л1мфоцит1в, зниженням та 1§М.

Вихщш показники, що визначались бюх1м1чними методами, в успх досл1джуваних трупах не вщр1знялись в!д вщповщних даних у контрольнш груш, за винятком загального бшку сироватки кровь У марафонщв шлыисть бшку була у 1,13 рази вищою, а у учаснишв 100 км пробхгу - у 1,08 рази вищою В1Д контролю (р<0,001) (мал. 2). В той же час, р1вень бшку у спортсмешв 6-добового пробку не вщр1знявся вщ контрольних значень (р>0,05). Можна припустити, що под1бн! в1дмшност1 пов'язаш з посиленим катабол1змом бшку пщ час бку та необх1дшстю створення його резервових запашв у тренувальний перюд.

2. Ьиуполопчш та 61ох1пичш показиики у спортсмешв теля марафонського 61гу

Поманим е достов1рне шдвищення загально! кшькост1 лейкоцит1в: вщповщно з 6,3±0,22 до 15,2±0,20 * 109/л теля забку, р<0,01 (мал.1). При цьому спостеркалось шдвищення кшькост1 нейтрофипв: сегментоядерних у 1,3 рази (р<0,001), паличкоядерних у 1,8 рази (р<0,05). У той же час, ввдносна кшьгасть Л1мфощгпв та еозшофипв зменшилась вщповщно у 2,1 рази (р<0,001) та у 2,2 рази (р<0,01). Кшьгасть базофшхв 1 монощтв в1ропдно не змшюеться (р>0,05). 3 боку Л1мфоцит1в спостеркались помтп змши (мал.1): кшьшсть Т-л1мфоцит1в зменшилась у 1,1 рази (р<0,05), а В-л1мфоцит1в - збшыпилась у 1,3 рази (р<0,001) у пор1ВИянш з вихщними даними. Достов1рних змш абсолютно! та ВЩН0СН01 КШЬКОСТ! 0-Л1мфоцит1в 1 1муноглобулш1В не спостеркалось.

Пом1тним е зменшення фагоцитарно! активност1 нейтрофш1в: фагоцитарний шдекс зменшувався у 1,5 рази (р<0,001), а фагоцитарне число у 1,1 рази (р<0,05) у пор1внянш з !х вихщними значениями. Вщносна величина адгезивност1 нейтрофшв зменшувалась у 1,3 рази ( р<0,05).

Таким чином, вищезгадаш змши можуть свщчити про мюгенний лейкоцитоз, який виникае при виконанш ф1зичних навантажень (А.Г.Дембо, 1991). Зменшення фагоцитарно! активное^ нейтрофш1в свщчить про негативний вплив

Мал. 2. BioxÍMÍ4ni показники контрольно! групп ( у сташ м'язового спокою) i референтних груп ( до i теля навантаження) (М±м)

Загальний бшок Позначання: É3 Контрольна група

H 100 км шеля забегу

Од/л

400 -,

350

300 -

250

200

150

100 --

50 - 4.

Од/л 25 .......

20

15

10

В Марафон до 3a6iry ЕЭ б Д1б до забцу

Y-IT

□ Марафон шеля 3a6iry И 6 доб шеля 3a6iry

ЛАП

ЕЭ 100 км до забй у

АсАТ

+++ - Р < 0.00 - при nop¡BHHHH¡ даних контрольно!" групи з референтними трупами до 3a6iry * - Р < 0.05 ** - Р < 0.01

*** - Р < 0.00 - при пор1внянн1 даних до навантаження з даними п1сля навантаження у спортсмен^ референтних груп

0

марафонського би-у на неспециф1чну резистентшсть оргашзму. Значш змши, як1 спостеркаються з боку л1мфоцита, можуть свщчити про пригшчення клтшного ¿муштету.

Як видно на мал.2, при марафонському забп-у спостеркасться пвдвищення активност1 КК бшын, шж у 2 рази у пор1внянш з вихщним р1внем (р<0,001). АсАТ, також перевищуе вихщне значения майже у 2 рази (р<0,05), ЛАП у 2,5 рази, У-ГТ - у 1,3 рази (р<0,001) (мал.2), АлАТ - у 1,4 рази (р<0,01). Уа дослщжеш бюх1м1чш показники сироватки кров1 являються традицшними маркерами для визначення функцюнального навантаження та значно пщвищуються за умов тканинно! деструкци (В.Г.Колб, В.С.Камишшков, 1982; В.В.Меншиков, 1987). Маючи на уваз1 той факт, що у зростанш р1вня КК, АсАТ, ЛАП важливе значения мае стан серцевого м'яза, печшки, скелета о! мускулатури можна припустити, що пщ впливом марафонського забку мають мкце змши у цих органах.

Зважаючи на можливе значения згущення кров1 внаслщок втрати рщинно! частини з потом 1 гтертермп у шдвищешп активное™ фермента (С.Г.Мшьнер, 1991; С.Н.Кучкш, 1985) важливою е динамжа показника загального бшку кров1 (мал.2). Приведен! результата свщчать про достов1рне зниження його вмшту у 1,04 рази (р<0,05) вщповщно до його вихщного значения. Таким чином, мехашзми змш активное^ КК, АсАТ, ЛАП пов'язаш з реал1защею патогенетичних мехашзм1в на р1вш регуляцп стану тканин организму, а не е наслщком порушення водно-електро-л1тного балансу. Потр1бно зауважити, що зростання фермен-тативно! активност1 може бути наслщком порушень мехашзм1в вилучення фермента ¿з кров1, що здшснюеться клтгаами ретикуло-ендотел1ально1 системи, зокрема купферовськими кл1ти-нами печшки (Н.Н.Яковлев, 1974). Отже, сповшьнення ел1мшацп фермента може бути пов'язане з1 зниженням ix функцюнально1 активное^, що спостеркаеться пщ час надзвичайно штенсивного ф1зичного навантаження та високих ступенях втомлення (М.1.Ка-линський, В.А.Рогозкш, 1989).

3. Гмунолопчш та б1<шпичт показники теля 100-км пробку

На вщмшу вщ марафонського б1гу, навантаження тд час 100км пробку приводить до значних змш майже в ус1х компонентах 1мунно1 системи оргашзму. Загальна кшьшсть лейкощтв зростала б1льш, шж у три рази у пор1внянш з вихщним значениям: 6,9±0,4 1 23,2±1,8 • 109/л (р<0,001) (мал.1). Це тдвищення вщбувалось внаслщок виразного нейтрофичьозу: кшьюсть нейтрофшв достов1рно зростала: сегментоядерних у 1,6 рази (р<0,001) та паличкоядерних у 3,5 рази (р<0,001). У той же час, вщносна кшьшсть л1мфоцит1в та еозшофш!в знижувалась ввдповщно: у 5,4 рази (р<0,001) (мал. 1), та у 27 раз1в (з 2,7+0,4 до 0,1+0,1 %) (р<0,001). Базофши зникають з пер1феричного кровооб1гу. Треба В1дм1тити зменшення фагоцитарного шдексу, май лее у 2,5 рази, та фагоцитарного числа - у 1,3 рази (р<0,001) у пор1внянш до вихщного р1вню. Вщносна величина адгезивност! нейтрофш1в зменшувалась майже у 2 рази (р<0,001).

Змши з боку системи л1мфоцит1в, що приведен! на мал.1, евщчать про зниження числа Т-л1мфоцит1в як у абсолютному так 1 у вщносному значениях при сшвставленш з вихщними даними (р<0,001). Вщносна кшьшсть В-лдмфоцит:в змшювалась в протилежному напрямку 1 достов1рно перевищувала показник до забиу (р<0,05) (мал. 1). 3 боку Т-л1мфощтв достов1рно знижувалась юльюсть Тх - у 1,8 раз1в (р< 0,001), та Тс - у 1,4 рази (р<0,05). Також достов1рним було зниження сшввщношення Тх/Тс у 1,23 рази по вщношенню до вихщного значения (р<0,05). Кшьшсть 0-л1мфоцит1в збшыиувалась у 4,5 рази (р<0,001). Вмшт ¡муноглобулипв залишався без суттевих змш.

Наведен! результата показують, що при даному навантаженш вщбуваються бшын виразт змши в 1мунному статус! спортсмешв, тж при марафонському заб1гу. Описан! змши з боку лейкощгпв евщчать про розвиток мюгенного лейкоцитозу, а з боку л'шфоцит'ш - про понижения 1мунолопчно1 реактивност! орган!зму спортсмешв, зокрема послабления кл1тинного ¿муштету, а також зниження неспециф!чно! резистентност! оргашзму.

Вивчення бюх11шчних показнишв показало достов1рне пщвищення активност1 ЛДГ у пор1внянш з вихщним значениям: 224,0±21,20 1 312,5±19,42 (р<0,01). Кр1м того, достов1рно пщвищувалась актившсть ЛАП, АсАТ, КК та У-ГТ (р<0,001) (мал.2). Слщ пщкреслити, що актившсть цих фермент1в досягала значень, яю значно перевищують загальноприйнят! меж1 норми ix вмшту в сироватщ кров1 (В.Г.Колб, В.С.Камишшков, 1982) Цей факт свщчить про бшын виразне, шж при марафонському бку функцюнальне напруження оргашв та систем. Кр1м того, показник загального бшку кров1 достов!рно знижувався шсля пробку (з 79,7±0,14 до 73,1±1,12 г/л, р<0,01), що може свщчити про посилення процес1в катабол1зму.

Отримаш результата показують, що зрушення активност1 фермент1в мають такий же напрямок, як 1 шд час марафонського бку, але е бшыц виразними, що, зважаючи на ступень змш окремих показник1в, може свщчити про ушкодження кл1тин мюкарду, печшки та опорно-м'язового апарату (В.В.Меншиков, 1987).

4. Динамша ¡муиолоичиих та бюх1м1чних показнишв пщ час 6-добового пробку

4.1. Динамша 1муиолопчш1х показиишв шд час 6-добового ироб1гу

В першу добу пробку пщвищувалась юлькшть лейкоцшчв: з 7,6±0,61 (вихщний р1вень) до 12,1±0,97 (шсля навантаження) • 109/л (р<0,001). Це пщвищення утримувалось 1 на другу добу пробку, а, починаючи з третьо! доби, юльюсть лейкощтв знижувалась до початкового р1вня 1 майже не змшювалась до зашнчення пробку. 3 боку нейтрофшв у першу добу пробку виявлялось 1х достов1рне збшьшення (вщповщно з 53,3±2,08% до 75,2±2,48%, р<0,001). Починаючи з друго! доби, 1х вщносна шльшсть складала 69,3±3,71 %, що дещо нижче у пор1внянш з 1х р1внем в першу добу пробку, але залишалось до юнця пробку на статистично достов1рному р1вш вище за початков! дан! (р<0,01). Даний нейтрофшьоз вщбувався паралельно змшам у вщносшй кшькост1 сегментоядерних нейтро-фш1в, динамша числа яких достов1рно перевищувала вихщний показник (з 51,6±2,09 до 72,9±2,50 % - на першу добу пробку,

р<0,001; та 67,9±3,65 % - на шосту, р<0,01). Кшыисть базофшв 1 моноцита не змшювалась, в той час як кшыисть еозшофшв була достов1рно нижчою у пор1внянш з вихщним р1внем, починаючи з першо! (2,6±0,4 1 1,1±0,2 % вщповщно, р<0,01) по п'яту (1,1±0,6 %, р<0,05) доби пробку. На шосту добу число еозшофшв змшювалось недостов1рно вщносно до початку пробн-у (р>0,05), але збшынилось майже у три рази вщносно до 1х числа на п'яту добу (р<0,05).

Фагоцитарний шдекс лейкоцита знижувався у першу добу пробн-у (47,6+3,69 1 20,2±2,49 %, р<0,001) 1 залишався низьким до кшця проб1гу (18,9±2,0 %, р<0,001). Схожий характер мають змши з боку динамши фагоцитарного числа.

Вщносна шльшсть л1мфоцит1в вже на першш доб1 знижувалась бшьш, як в два рази (з 37,8±1,08 до 17,0±2,24% вщповщно, р<0,001) 1 до кшця пробегу залишалась достов1рно нижчою вщ вихщного р1вня (21,4±2,92%, р<0,01) (мал.1). На першШ доб1 також спостер1галось достов1рне зменшення вщносно! кшькост1 Т-л1мфоцита ( з 83,6±2,63 до 73,9±2,71%, р<0,05), та подальше 1х зниження на другу добу, коли цей показник складав 64,9±2,69% (р<0,01). Зазначений р1вень Т-л1мфоцита утримувався до закш-чення пробн-у (мал.1). Схожим чином змшювалась кшыисть Т-хелпер1в (мал.1). 1ншу динамжу мала кшыисть Т-супресор1в: пщвищення у пор1внянш з вихщним р1внем мало мкце тшьки на четверту добу (з 19,6±2,02 до 27,7±4,01%, р<0,05) 1 до кшця пробку зростала майже у два рази (р<0,01) (мал.1). Вщносна кшьшсть В-л1мфоцита на протяз1 усього пробку виявляла тенденцпо до зниження, але достов5рне зменшення у 1,4 рази (р<0,05) пор1вняльно з вихщним значениям, виявилось тшьки на п'яту добу пробн-у, а на шосту стало меншим майже у 2 рази у пор1внянш з вихщним р1внем (р<0,05) (мал.1). Значш змши спостери-ались з боку 0-л1мфоцита. 1хне пщвищення починалось вже у першу добу (з 5,4±2,07 до 17,3±2,95%, р<0,01), а на другу добу спостерн-алось майже чотирьохразове збшьшення (до 26,7+3,77%, р<0,001) ! залишалось майже на цьому р1вш до кшця пробну (р<0,001).

Визначення р1вня ¡муноглобулш1в показало, що ^М достов1рно пщвищувався на другу добу (з 0,5±0,02 до 1,0±0,14 г/л, р<0,01), утримувався на цьому р1вш на протяз1 третьо! 1 четверто! д1б, теля чого знижувався 1 в кшщ пробку складав 0,3±0,04 г/л,

(р<0,001). Р1вень не змшювався на протяз1 перших двох Д1б пробку, але на третю добу спостеркалось зниження (з 8,0±0,41 до початку пробку до 5,5±0,49 г/л, р<0,001) 1 залишалось до кшця пробку на зазначеному р1вш (5,6±0,47 г/л, р<0,001).

Таким чином, навантаження тд час 6-добового пробку, на вщмщу В1д марафонського 1 100-км бку, викликало змши не тшьки у юптиншй, але 1 у гуморальнш ланках 1мунно1 системи оргашзму, що може свщчити про бшьш численний та виразний патогенний вплив цього виду екстремального навантаження.

4.2. Динампса б:ох1м1Чних показник1в шд час 6-добового проб1гу

Вже в першу добу пробку виявлялось подвшне збшьшення активное™ КК, та трьохкратне збшьшення активное« ЛАП у пор1в-нянш з вихщними показниками (р<0,001). Також спостеркалось значне збшьшення активное™ (ЛФ): з 58,4±7,20 до 75,1±5,49 Од/л (р<0,05). Шдвищували свою актившеть ферменти АсАТ (з 0,38+0,03 до 0,8±0,08 мкМоль/год • мл, р<0,001) I У-ГТ (з 13,40±0,93 до 19,0±1,38 Од/л, р<0,001). У той же час, актившеть фермента ЛДГ 1 АлАТ достов1рно не змшювалась (р>0,05).

На другу добу вщбувалось ще бшьш значне пщвищеня активное™ КК, яка перевищувала вихщний р1вень майже у 5 раз1в (р<0,001). Актившеть фермента ЛАП, ЛФ, АсАТ продовжувала зростати, а активность ферменту У-ГТ залишалась на р1вш першо! доби спостереження. На ввдмшу глд першо! доби пробку, спостеркалось шдвищення показнишв фермента ЛДГ (з 236,0± 17,4 до 352,2±28,7 Од/л, р<0,01) 1 АлАТ (з 0,43±0,03 до 0,60±0,07 мкМоль/год. • мл, р<0,05).

На третю добу спостеркалась найвища актившеть фермента КК 1 ЛДГ (вадповадно 500,6+58,6 1 463,9+28,6 р<0,001). Також спостеркалось подальше шдвищення активное™ ЛФ, АсАТ, ЛАП 1 АлАТ. Актившеть У-ГТ падала 1 досягала свого вихщного значения (р>0,05) (мал.2).

На четверту добу пробку залишалась достов1рно вищою за свого вихщного р1вня актившеть КК, ЛФ, ЛДГ, ЛАП, АсАТ, АлАТ.

В той же час, актившсть У-ГТ починала знижуватись у пор1внянш з вихщним показником: з 13,4±0,93 до 11,4±0,66 Од/л (р<0,05).

На п'яту добу продовжували збшыиувати свою актившсть ЛФ, яка у 2,8 рази (р<0,01) перевершувала вихщний р1вень та АлАТ, яка стала вищою вщ вихщного значения у 1,8 раз1в (р<0,01). Актившсть У-ГТ продовжувала знижуватись. Актившсть шших фермента залишалась достов1рно вищою вщ вихщного р'шня.

На шосту добу пробку актившсть У-ГТ продовжувала зменшуватись I виявлялась достов1рно нижчою вщ вихщного р1вня (мал. 2). Достов1рно вищою вщ вихщного р!вня виявлялась актившсть КК (у 3,5 рази), ЛАП (у 3 рази), АсАТ (майже у 3 рази), ЛДГ (у 1,5 раз1в) та ЛФ (у 2 рази) (р<0,001) (мал.2). Показник загального бижу кров1 в1рогщно зменшувався на протяз1 усьго пробку 1 став майже у 2 рази меншим вщ вихщного р1вню (р<0,001) (мал. 2).

Наведет даш свщчать, що на другу добу показники активност1 61лыиост1 фермента (КК, ЛДГ, ЛАП 1 АсАТ), що дослщжувались, перевищують максимальш меж1 загально-прийнято! норми (В.В.Меншиков, 1982; В.Г. Колб, В.С.Камишнжов, 1982). Починаючи з третьо! доби, актившсть вшх фермента, за винятком У-ГТ, була вищою вщ верхньо! меж1 норми. Така численшсть змш та !х виразшсть вщр1зняе 6-добовий б1г вщ шших форм навантажень, яш були дослщжеш, та свщчить про значне пщвищення проникливост1 клтшних мембран та ушкодження мюцита ( М.ГКалинкш, В.А. Рогозкш, 1989).

Пщвищення активноел ЛФ пщ час пробку може свщчити про виникнення порушень з боку опорно-рухового апарату, мшеральний обмш в якому забезпечувався завдяки активное^ ЛФ (З.О.М1ронова, ГА.Баднш, 1976, 1987).

Таким чином, збшьшення тривалост1 ф13ичного навантаження поглиблюе його патогенний вплив на оргашзм спортсмешв, змшюючи ¡мунолопчну реактившеть та бюх1м1чш показники до р1вня патолопчних вщхилень.

На пщстав1 анал1зу динамжи дослщжених фермента у спортсмешв при виконанш циюнчного ф1зичного навантаження пом1рно1 потужносп нами був визначений бюх1м1чний критерш, який дозволяе оцшювати р1вень функцюнального стану оргашзму

спортсмешв. Зважаючи на поступовий характер виникнення патолопчних вщхилень показнишв, що вивчались, у визначенш вказаного критер1я суттевим е раннш характер його змш, та чутлившть до подальшого ф13ичного навантаження, що проявлялось в наростаючШ виразност1 вщхилень показника та його змшах вщповщно до величини навантаження. Вказаному критерпо вщповщае змша активное™ ЛАП: ревень даного ферменту знаходиться у прямш залежност1 вщ тривалоеп навантаження; величина активност! ферменту при вшх формах навантажень яш були дослщжеш, перевищуе максимальну загальноприйняту межу норми. Таким чином, ор1ентуючись на величину активное^ ЛАП, можна прогнозувати виникнення значних змш функционального стану организму, що може бути використано для оптим1заци тренувального процесу та запобкання виникнення патолопчних реакцш.

5. Досл1дження гомсостатичних змш у спортсмешв 6-добового пробку методом ЛКС

На мал. 3 наведеш усереднеш по груш результата спектрального анал1зу сироватки кров1 у спортсмешв за умов 6-добового пробку. Усереднена вихщна (вих.) пстограма (мал. За) с багатокомпонентним спектром, кшьгасний анал1з якого по окремим модам спектру наступний: частки з середшм пдродинам1чним рад1усом бшя 7 нм (умовно мшш частки) складають близько 30%, частки з середшм гщродинам1чним рад1усом 35 нм (умовно середш частки) складають бшьш, шж 42%, а вщносно велию частки з середшм рад1усом 320 нм, складають бшьш 30% загального внеску в ефект розсиовання свила.

На першш доб1 спостеркались наступш змши: практично була вщсутня компонента високомолекулярних часток, в той час як низькомолекулярш - значно шдвищили свш внесок у загальний спектр (мал. 36). На другш доб1 пробку починала вщокремлюватись фракщя часток з рад1усом коло 20 нм. На третш (мал. Зв) I на четвертш доб1 пом1тно пщвищувався внесок часток з гщродинам1чним рад1усом бшьше 100 нм. На п'ятш-шостш доб1 бшьш починала видшятися пром1Жна за розм1ром фракщя (мал. Зг).

100

1000

Я С ни) У.

6.53 26. 73

35.00 42. 49

319.22 30.78

1 ДОС о

36

п:

_I Г-1

10

' . 151

1000

Я Снм) /

10. 36 54. 95

108.29 45. 05

И Снн) У.

3. 61 14, 50 15. 12

33. 27

145.99 51. 61

6 Д0(|3 ЗГ

-1

1 о

1000

[? Снн) У.

7.78 44. 13

103.82 55. 87

Пал.3 Линап1ка усерелнених ЛК-спектр1в сироватки кров1 п1д час С-лобового п р о 61 г у. Пояснения в текст1 Позпачання:

по в 1 с 1 абсцис - г1дродинап1чний рал1ус частое

по в 1 с 1 ординат - в1дсоткопий внесок часто*, е |'сзс1ювання св1тла :

Отже, встановлена за допомогою методу ЛКС динамша гомеостазу бкушв 6-добового пробку вщповвдае перюдичносп змш, ЯК1 спостеркались при використанш традицшних методик 1мунолог1ЧИИХ та бюх!м1чних досл1джень.

висновки

1. Ф1зичне навантаження циюичного характеру пом1рно! потужност! являеться фактором, що порушуе гомеостаз оргашзму, у тому числ1, до р1вня патолопчних вщхилень ¡мунолопчних та бюх1м1чних показнишв. Виразшсть змш визначаеться тривал1стю понадцовгого пробку.

2. Довгостроков1 змши оргашзму спортсмешв, як1 при-стосоваш до ф1зичних навантажень циюпчного характеру велико! тривалост!, полягають у змш1 1мунолопчно! реактивности (нейтропешя, л1мфоцитоз у форм1 збшынення числа Т- 1 зменшення 0-л1мфоцит1в, зменшення 1 1дМ) та збшьшенш загального бшку кров1 у спортсмешв марафонського 1 100 км пробшв.

3. Вплив марафонського забку на оргашзм спортсмешв характеризуеться формуванням мюгенного лейкоцитозу (нейтро-фшьний лейкоцитоз, л1мфопешя, еозшопешя), порушенням 1муно-лопчно! реактивност1 (у форм! зменшення числа Т-л1мфоцит1в) та неспециф1чного захисту (пригшчення фагоцитарно! реакцп), посиленням катаболизму бшку 1 значним пщвищенням активност! ЛАП та АсАТ.

4. Пробк на дистанщю 100 км викликае змши, характерш для мюгенного лейкоцитозу (нейтрофшьний лейкоцитоз з л1востороншм здвигом, л1мфоцитопешя, еозшопешя), порушення !мунолопчно! реактивност1 оргашзму (з1 зменшенням Т-л1мфоцит1в та патолопчним зрушенням сшввщношення Тх/Тс), пригшчення фагоцитарно! здатност1 нейтрофшв, а також значне посилення катабол1зму бшку та значне шдвищення активное™ ЛАП, АсАТ, АлАТ, ЛДГ.

5. Шсля 6-добового пробку вщзначаеться розлад 1муно-лопчно1 реактивности порушення кштинно! та гуморально! ланок ¿муштету у форм! ¿мунодефщиту - зменшення числа Т- та В-

л1мфоцит1в, патолопчне зрушення стввщношення Тх/Тс, зменшення вмкту 1дМ 1 значне пригшчення фагоцитарно!

активности нейтрофшв, глибоке порушення метабол13му шдвищення активности КК, АсАТ, АлАТ, ЛАП, ЛДГ, ЛФ, та посилення розпаду бшку. Найбшьш раншм зрушенням е актившсть ЛАП, ступ!нь змш яко! прямопропорцшна подальшому ф!зичному навантаж енню.

6. Метод лазерно! кореляцшно! спектроскоп!! забезпечуе адекватний багатопараметровий анал!з гомеостазу, який корелгое з даними ¿мунолопчних та бюх1м1чних дослщжень, при заняттях ф1зичними навантаженнями цикл1чного характеру, що, враховуючи експресн!сть, простоту ! високу шформативншть методу, дозволяе рекомендувати його для впровадження в практику.

Список друкованих праць за темою дисертацН

1. Состояние иммунной системы у бегунов на марафонские и супермарафонские дистанции как критерий реабилитационных мероприятий. / / Медицинская реабилитация, курортология и физиотерапия. -1996. - N 4. С. 38-41.

2. Информационное письмо "Медицинское обеспечение многосуточного бега". - Одесса, 1995. УДК 612. 017.1:796.422 (соавт. В.С.Соколовский, А.Л.Плакида).

3. Особенности адаптации и дезадаптации сердца к спортивной нагрузке. //Тез. док. регион, межвуз. научно-практ. конф. "Физическая культура, спорт - здоровье". - Одесса, 1993. - С. 72-73. (соавт. В.С.Соколовский, А.А.Минаков, В.А.Котова, Ю.И.Бажора).

4. Диагностика донозологических состояний кардио-респираторной системы. // Тез. докл. регион, межвуз. научно-практ. конф. " Физическая культура, спорт - здоровье". -Одесса, 1993. - С. 32. (соавт. А.Л.Плакида, В.А.Клоков, В.С.Владова).

5. Новый подход к оценке адаптационного синдрома методом лазерной корреляциооной спектроскопии. //Тез. докл. материалов II Междунар. научно-практ. конф. "Традиционные и нетрадиционные методы оздоровления детей." - Дубно, 1993. - С. 91. (соавт. В.С.Соколовский)

6. Д1агностичш критери функцюнального стану спортсмешв -супермарафонщв. //Тез. докл. Укр. науково-практ. конф. "Роль ф1зично1 культури в здоровому способ! життя." - Льв1в, 1994. - С. 212-213 (сшвавт. В.С.Соколовський, О.Л.Плакида).

7. Иммунологические сдвиги при выполнении спортсменами продолжительноцй динамической нагрузки. //Тез. докл. регион, межвуз. научно-практ. конф. "Физическая культура, спорт -здоровье". - Одесса, 1994. - С.71-72. (соавт. А.Л.Плакида, В.С.Владова).

8. Адаптация организма к напряженной динамической нагрузке большой продолжительности. //Тез. докл. материалов VII Всероссийского симпозиума "Эколого-физиологические проблемы адаптации". - М., 1994. - С. 214. (соавт. А.Л.Плакида, ИЖБондарев, В.А.Клоков).

АННОТАЦИЯ

Сочинская Т.В. Изменение реактивности организма в условиях физических нагрузок циклического характера: Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.05 - патологическая физиология. Одесский государственный медицинский университет. - Одесса, 1996.

Защищаются 8 научных работ, которые содержат результаты многопараметровых традиционных биохимических и иммунологических исследований, а также нетрадиционного экспрессного метода - лазерной корреляционной спектроскопии в условиях циклических физических нагрузок умеренной мощности различной продолжительности (марафон, 100 км и 6-суточный пробеги). Впервые получены сравнительные биохимические и иммунологические данные долговременной адаптации у спортсменов, занимающихся бегом на сверхдлинные дистанции. Изучен характер изменений реактивности организма при выполнении циклической физической нагрузки умеренной мощности, отличающейся по продолжительности. Установлено, что указанные нагрузки приводят к изменению иммунологической реактивности

организма, снижению факторов неспецифической защиты, глубоким метаболическим сдвигам. Показано, что выраженность изменений определяется длительностью экстремальных нагрузок. Установлено, что возрастание активности лейцинаминопептидазы /КФ 3.4.11.1, является наиболее ранним изменением положительно коррелирующим с дальнейшей циклической физической нагрузкой, что может быть использовано для оценки функционального состояния спортсмена, прогноза развития патологических отклонений и проведения реабилитационных мероприятий.

Ключов1 слова: 6ir на понаддовп дистанцп, имунолопчна реактившсть, лазерна кореляцшна спектроскотя, лейцинамшо-пептидаза.

Sochinskaya T.V. Changes of organism reactivity under conditions physical loading of cyclic character: the Dissertation is submitted for degree of candidate of medical sciences on a speciality 14.03.05 - Pathological physiology . Odessa State Medical University, Одесса,

Eight scientific works are defended which present results of multiparametric biochemical and immunological investing and laser correlation spectroscopy as well. All mentioned methods were performed under condition of cyclic physical loading of moderate intensity during running in different distances (marathon, 100 km and 6-days running). New data were obtained confined to comparative biochemical and immunological results on changes of organism reactivity of sportsmen, who were engaged in run on superlong distances. The dependence of corresponded changes upon the of cyclic physical loading of moderate intensity was revealed. The physical loading led to pronounced changes in immunological reactivity in form of in-specific resistance decreasing and profound metabolic deterioration as well. It was established that heightening of leycinaminopeptidasa level was the earliest detected change which had positive correlation with further physical loading. This marker wight be used for functional state of sportsmen estimation, prognosis of pathological reactions precipitation and rehabilitation measures performing.

Key words: run on superlong distances, immunological reactivity, laser correlation spectroscopy, leycinaminopeptidasa.

1996.