Автореферат и диссертация по медицине (14.01.10) на тему:Иммунозависимость и направления иммунотерапиихронических заболеваний гастродуоденальной зоны у детей

MIHICTEPCTBO ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАШИ НАЦЮНАЛЬНИЯ МЕДИЧНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ ímchí акадеппка О. О. БОГОМОЛЬЦЯ

5 OA На правах рукопису

3 Май

БОРИСЕНКО Михайло 1ванович

1МУН03пЛЕЖН1СТЬ ТЯ НЛПРЯМКИ 1МУНОТЕРЛПН ХРОН1ЧНИХ ЗЯХВОРЮВЛНЬ ГАСТРОДУОДЕННЛЬНСН ЗОНИ У ДНЕЙ

14.01.10 — пед!атр1я

Автореферат

дисертацп на здобуття паукового ступеня доктора медичних наук

Ки'лв — 1996

Дисертащя е рукопнс

Роботу викоиано в Национальному меднчному унтерснтет\ ¡м. акад. О. О. Богомольца на кафедр1 псдаатрм № 3.

Науковий консультант: академк АН ВШ УкраТнн,

заслужсний Д1яч науки 1 техник» Украшн, доктор медичннх наук, профссор П. С. Мощич

Офщшш опоненти: доктор меднчних наук, профссор А. А. Андрущук

члсн-корсснондсит НЛН та АМН УкраГшг, доктор меднчних наук, профссор Е. В. Гюллшг

доктор бюлопчних наук, профссор Я. В. Б!лик

Нровщна установа: Дшпропетровська меднчна академш

Захнст вибудеться «РР.» 1990 року о I 5_ годиш

на заедашп спсшалповано! вчепо! ради Д.01.21.05 у Нацюнальному

медичному ушверолтеп ш. акад. О. О. Богомольця

(252004, м. Кшв, вул. Терсщенк'тська, 23, кафедра педатрп № 4).

3 дисертащею можна ознайомнтнсь у йблютещ Национального медийного университету ¡м. акад. О. О. Богомольця (252057, м. КнТв, вул. Зоолопчна, 1)

Автореферат розклано «Л?. » _С-У_19Э6 р

Бчешш секретар /?/

спещалЬвпапо! пчено! ради, ,/' /

доктор медичннх наук, доцент . / ' > А. Я. КУЗЬМЕНК.0

ЗАСАЛЬН^ХАРАКТЕРИСТИКАРОБОТИ

Акхуааьикгь_проблем«. Хрожчш захворювання орган ¡в

травления в)дносяться до патологи, яка часто зустрмаеться у дитячому вад. (А.А.Баранов и соавт., 1985; А.В.Мазурин и соавт., 1989; О.МЛук'янова, 1991, 0.01ргап(Л, ЭЖСапот'са,1988). У структур! патологи органов травления велику питому вагу поадають эахворювання шлунка та дванадцятипало! кишки. Збер!гаеться тенденцш до Тх наростання (А.В.Мазурин, 1988; А.М.Запруднов, 1989).

В л!тератур'| описан! численн! повадомлення про фактори ризику виникнення, р!зш аспекти патогенезу, методи диагностики, дгагностичш критерм, способи л1 кування патологПГ шлунка та дванадцятипалоТ кишки у дггей та диспансерного спостереження за ними ( Ю.В.Белоусов, 1986; В.С.Приходько, М.М.брмолаев, 1987; 1.С.Смшн 1 спшавт., 1989; К.М.Шило ! сптавт., 1993; О.Д.Мороз, 1994; М.Ф.Денисова I сшваат., 1995; А.М.Петрунь I спшавт., 1995; 1_.А1то|ие, 1987; г.СГшаасек, 1987; С.К.Уепид е1 а1., 1990; З.РастакпэЬпоп е1 а1., 1993). Але незважаючи на значку юльюсть достджень, ряд питань еполог», патогенезу хротчного гастродуодетту (ХДГ), хротчного дуодежту (ХД), хротчного гастриту (ХГ) та функцюнальних розладт гастродуоде нал ьноТ зони (ФРГДЗ) у д|тей залишаються нерозв'язаними, що природньо, утрудюе розробку ефективних методе профилактики та л1кування даних захворювань. Несвоечасна диагностика та нерацюнальна тераш'я обумовлюе Тх прогресування ¡з включениям до патологмного процесу ¡нших оргажв травления I розвитку ускладнень (А.В.Новик, 1985; Ю.В.Белоусов, Н.Н.Шульга, 1986; А.В.Мазурин, 1988;Е..1.Еа51Ьит, 1987; В.ОеБсоз, 1987).

Так, у д|'тей з ХГД, ХД, ХГ та ФРГДЗ часто виявляеться хрожчна вогнищева ¡нфекщ'я носоглотки, але питания про ТТ роль у розвитку патолопчного процесу в гастродуоденальжй зон! залишаеться вщкритим (А.М.Запруднов, 1986; О.В.Костенко, 1990; Н.С.Бойко,1994).

Нечисленш дослуркення св^чать про наявжсть зрушень у системному та мкцевому ¡мун!тет1 д|тей з ХГД, ХГ, ХД ( Э.М.Михайлова и соавт., 1983; Н.Е.Сазанова, А.К.Краснова, 1984; Н.Н.Кулик и соавт., 1985; Л.Н.Мосийчук, 1986; В.В.Шеляпина и соавт., 1989; Н.С.Бойко, 1991). Але дослщження стану ¡мунноТ системи проводились |'з використанням обмежено! юлькосп показниюв, а наведен! авторами даж часто мають рЬноспрямований характер. Не выявлено робгг по вивченню стану ¡мунноТ системи у д1тей з ФРГДЗ I функцюнальноТ активности фагоцитарно!' ланки мхцевого ¡муштету шлунка та дванадцятипалоТ кишки у д1тей з хрошчними

«

захворюваннями гастродуоденальноТ зони.

За сучасними даними, до речовин, яю мають високу бюлопчну актившсть, вщносяться Л1°шди. Вони е структурами компонентами мембран, у тому чист й ¡мунокомпетентних кл1тин, мають вплив на ¡мунолопчш процеси I т.д. ( В.А.Коваленко и соавт., 1989; А.Е.Степанов и соавт., 1991; М.НепзЬегдег, и.Вгассо, 1987; Дж.Теппермен, Х.Теппермен, 1989).

У Л|'тератур1 описано лише дат щодо пщвищеня концентрацн загальних лт!дш, загального холестерину, НЕЖК та лтолротеТдю високоТ щшьност') у сироватц! кров1 д|тей з хрошчними захворюваннями шлунка та дванадцятипалоТ кишки (Ю.В.Белоусов, '1974, М.С.Дац та сптавт.,1987, Ф.Н.Рябчук, 1990).

Наг?ден1 дан1 доводять актуальжсть проблеми I необх1джсть дальшого вивчення етТологП та патогенезу хрошчних захворювань гастродуоденальноТ зони у дггей для розробки нових пщходш у проф(лактиц1 та л!куванш цт! поширеноТ патологи.

Мета дрсл'|дження. Вивчити етюпатогенетичну роль хрошчноТ вогнищевоТ ¡нфекци носоглотки у формуванш хрожчного патологичного процесу в гастродуоденальшй систем!, розробити патогенетично обгрунтоваж адекаатн! методи лжування хрожчних захворювань

шлунка та дванадцятипалоТ кишки ! рекомендацм щодо Тхньо? профилактики.

• -Завдання^дошдження,

1. Досл!дити в експеримент'1 роль хронмноТ вогнищевоТ ¡нфекци носоглотки в розвитку патолопчного процесу в гастродуоденапьжй систем!, механ'|зм його формування, а також послщовшсть втягнення до патолопчного процесу в1дд1л1в травного каналу й ¡нших органщ травления.

2. Вивчити стан системного мкцееого ¡мунггету верхжх в)ДД1Л|'в травного каналу при хрошчному гастродуодент, хрошчному дуодент, хрожчному гастритТ та фунцюнальних розладах гастродуоденальноТ системи у д!тей. )

3. Вивчити стан лЫдного обмЫу у дано? групи хворих.

4. Дослщити морфолопчж зм!ни слизовоТ оболонки шлунка \ дванадцятипалоТ кишки при хрожчних захворюваннях гастродуоденальноТ зони.

5. Розробити та випробувати в експерименп та в клЫц1 патогенетично обгрунтоваж методи лшування хрожчних захворювань шлунка 1 дванадцятипалоТ кишки.

Теоретична щннють роботи. Полягае в тому.що установлено роль ¡мунноТ системи I лтщного обмшу у патогенез! хрожчних захворювань гастродуоденальноТ зони у д1тей, обгрунтовано напрямки ¡мунотерапи даноТ патологи \ розроблено вщповщш способи ¡муномодуляцГТ.

Наукова новизна дослщження. Встановлено наявжсть тесного зв'язку М1ж станом ¡мунно-бюлопчноТ реактивносп ! розвитком патолопчного процесу в гастродуоденапьжй зож у даей. Стушнь односпрямованих зрушень у системному та мочевому ¡мужтет! порожнини рота, шлунка та дванадцятипалоТ кишки, як1 виявлено у ранн! термши захворювань у дггей з хрожчним гастродуодежтом, хрожчним гастритом, хрожчним дуодежтом та функцюнальними розладами гастродуоденальноТ зони, залежить певною м1рою в'|д

характеру патологичного процесу в гастродуоденалыш зон!, и функцюнального стану, хрошчноТ вогнищевоТ ¡нфекцн носоглотки.

Встановлено, що хрожчна вогнищева шфекц'т носоглотки е етюлопчним фактором хрожчних захворювань гастродуодеиальноТ зони, а ¡мунолопчний механЬм - провщним у формуванж латолотного процесу в гастродуоденальжй зош. Одержано експериментальиу модель хрожчного гастродуодежту, яка максимально наближена до природах умов розвитку його у даей з хроннною вогнищевою ¡нфекц!ею (одержано авторське свщоцтво на винах1д). ,

Обгрунтовано доцтьжсть застосування ¡мунотерапн в лшуванж хро н1чних захворювань гастродуодеиальноТ зони. Запропоновано и напрямки I розроблено та випробовано вщпов^ж способи ¡муномодуляци: системного ¡мужтету (одержано авторське свщоцтво на винахщ), м!сцевого ¡муттету, системного та мкцевого ¡мужтету. Встановлено, за даними експериментального та юижчного дослдекень, Тх ефективжсть.

Доведено ефективжсть ¡нформацшно-хвильово! ¡муномодуляци в лтуванж хрожчного гастродуоден|'ту у дггей.

Виявлено ¡стотж зрушення в лшщному обмЫ та склад| лтадного компоненту мембран ¡мунокомпетентних юйтин у дггей з хрожчними захворюваннями гастродуодеиальноТ зони \ обгрунтовано мехашзм Тх розвитку. Розроблена та випробована бюлопчно активна л!пщна добавка "Багим" для корекцп зрушень у лтщному обм1н'| (одержана прюритетна довщка на винахщ). В експеримент* та к_жжф доведена ТТ ефективжсть.

Для оптимЬацп ¡муномодулюючого ефекту запропонована нова концепц'ш в лжуванж зрушень в ¡мунжй систем!, яка грунтуеться на поеднаному проведенш корекцн зрушень у л'шадному обмш'| та склад! лтщного компоненту ¡мунокомпетентних клггин 1 ¡муномодуляци. Доведена в експеримент'1 та клш1ц! ефективжсть способу лкування

хрожчних захаорювань, гастродуоденальноТ зони, який булэ розроблено за даною концепцию (одержана прюритетна довщка на винахвд}.

Розроблено новий напрямок у лшуванш хрошчного кол ¡ту у д^тей з хрожчнимн захворюваннями гастродуоденальноТ зони, який поеднуе м!сцеве застосування ¡муномодулятора I препарата, який нормалюуе обм!н Л!шдш (одержано авторське св1Доцтво на вннах1д).

хроннного гастродуодешту дозволяе проводити оцшку ефективносп нових способт л1кування хрожчноТ патолог!! гастродуоденальноТ зони в експерименл.

Описаний ноаий симптом хрожчних захворювань гастродуоденальноТ системи сприяе раншй д1агностиц1 дано? патологи.

Застосування розроблених способа ¡муномодуляцн у комплексному лкуванш хрожчних захворювань гастродуоденальноТ зони скорочуе трнвалють лжуаання, подовжуе ремсю, зменшуе частоту Тх загострень.

Впровадження ¡нформацтно-хвильоооТ терапи а практику дитя-401 гастроенгерологм веде до скорочення тертшв лкування хрожч-ного гастродуодешту. Розроблений споаб мхцевого Л1кування хрожчого кол|ту скорочуе термти його лтування I зменшуе частоту загострень.

При первиннШ та вторинжй профшактищ хрожчних захворювань гастродуоденальноТ зони у д1тей доцшьно проводити санац1ю хрожчноТ вогнищевоТ ¡нфекц» носоглотки.

На_захмсииносаться_наступн1_полож<гння;

1, М1ж станом ¡мунно-бюлопчноТ реактивносп I розвитком патолопчного процесу в гастродуоденальжй зож у д1тей ¡снуе т|"сний за'язок. Ступшь односпрямованих зрушень у системному та м(сцевому ¡муштет1 верхжх В|дд!Л1з травного каналу при хрожчному гастродуодент, дуодент, гастрип та фуикцюнальних розладах

гастро дуоденальной зони, яю мають М1сце в ранш термжи захворювань, залежить в'1д патолопчного процесу в

гастродуоденальжй зот, ¡Т функцюнэльного стану, наявносп хрожчноТ вогнищевоТ ¡нфекцн носоглотки.

2. Хроннна вогнищева ¡нфекц1я носоглотки являеться етюлопчним фактором хрожчних захворювань гастродуоденальноТ зони, а ¡мунолопчж мехажзми е провщними у формуванж патолоп'чного процесу у гастродуоденальжи зож д^тей з хрожчною вонгищевокэ ¡нфекц1ею носоглотки.

3. Зрушення в лтвдному обм1ж та склад! лЫдного компоненту мембран ¡мунокомпетентних кл'(тин у д!тей з хрожчними захворюваннями гастродуоденальноТ зони мають односпрямований характер I потребують цшеспрямованоТ корекцй,

4. Включения ¡мунотерапи в л!куваний комплекс хрожчних захворювань гастродуоденальноТ зони шдвищуе ефективжсть реабштацм даного контингенту хворих, попереджуе рецидиви захворювань.

Впровадження результатов роботи. За результатами дослщження видаш 2 методичж рекомендаци. Оформлено 5 заявок на винаходи, за якими одержано 3 авторських свщоцтва I 2 прюритетж довщки.

Результати досшдження впроваджено у практику ДТМО . Зашзничного, Ленжградського та Печерського райошв м.Кисва. Використовуються у навчальному процеа тд час занять ¡з студентами, Штернами, слухачами факультету шдвищення кваш'фшацм викладачт медичних вузт та медичних училищ. Розроблена технолопчна документация для промислового виробництва "Б1ал1му".

Апробац|"я роботи. , Основш положения дисертаци знайшли висв1тлення у виступах на конференцюх дитячих гастроентеролопв М.Киева (м.КиТв, 1985, 1986) , XII науковш конференцн молодих учених Харювського НД1 ендокринолопТ I Х1мп горможв (м.Харк1в, 1984), Всесоюзна науковж конференцп "Реактивность и резистентность:

фундаментальные и прикладные вопросы" (м.КиТв, 1987), науково-практичжй конференци "Хроническое воспаление и заболевания органов пищеварения" { м.Харюв, 1991), науково-практичжй конференцм УкраТни "Актуальн! проблемы дитячоТ гастроентеролопТ" (м.Тернопшь, 1992), IV Конгресу СФУЛТу (м.Харюв, 1992), Республкансьюй науковж конференци "Новое в клинической фармакологии и фармакотерапии заболеваний внутренних органов" (м.Харюв, 1993), V науково-практичжй конференцп винахщниюв та п'|дприемц1в "Наука и производство- здравоохранению" (м.КиТв, 1993), науково-практичжй конференцп "Новое в диагностике и лечении заболеваний органов пищеварения" (м.Харюв, 1994), МЬкнароджй наукозж конференцП "Новое в гастроэнтерологии" (м.Москва, 1995).)

Друковаж роботи. За матер!алами дисертаци надруковано 55 наукових роб'|т. Результат« досшджень висвгглеш у навчальних поабниках"Диспансерное наблюдение здорових детей в поликлинике" та "Медицина дитинства", т.Н.

Обсяг_^структура_дисертацй^Дисертац|"я складаеться з вступу, огляду л1тератури, 6 глав, заключения, висновюв, практичних рекомендацм i списку лаератури. Робота ¡люстрована 133 таблицями, 53 малюнками. Список лггератури снановить 321 роботу, з них 116 - ¡ноземж джерела.

За участю автора проводилися кл1жчш досшдження та обстеження хворих, експериментальж дослщження, розробка складу та технологи виробництва "BiajiiMy". Особисто проведено розробку, аналЬ та узагальнення результат!в доождження, сформульован1 висновки роботи i розроблеж практичж рекомендаций Дано обгрунтування напрямюв ¡мунотерапи хрожчних захворювань гастродуоденальноУ зони та розроблеж способи ¡муномодуляцн, Розроблено cnociö лжування хронтного кол1ту.

ЗМКХЮБОШ

MatepiaaM^l^eiOAti^ocfllcWffiHi'i.a^nifl нашим спостереженням перебувало 739 Д1тей (330 хлопчиюв i 409 дшчаток) э патолопею гастродуоденальнсй зони BiKOM В1Д 7 до 14 роюв, з яких 491 - з хрожчним гастродуодежтом, 152 - э функцюнальними розладами гастродуоденальноТ зони, 62 - з хрожчним гастритом i 34 -з хрожчним дуодежтом. Контрольну трупу становили 46 д1тей з хрожчним тонзилЬом, але без патологи з боку оргажв травления, 65 здорових ¿гей eixoM в1д 7 до 15 poxia. Експериментальж досл!дження виконаш на 107 кроликах i 170 безпородних морських свинках,

Обстеження хворих було комплексним i включало КЛ1Н1ЧН(, лабораторж та ¡нструментальж методи досл1дження.

Секреторна функцж шлунка досл!джувалася методом фрак-ц!йного зондування. Як подразник секрецн використовувався солянокислий ricTaMiH у субмаксимальжй доз! ¡з розрахунку 0,008 мг\кг маси Tina (А.В.Мазурин и соавт., 1984). Враховували базальну та стимульовану секрецТю, дебгс-час соляноТ кислоти.

Стан слизовоТ оболонки шлунка та дванадцятипалоТ кишки оцшювався за даними езофагогастродуоденоскопн, яка виконувалася фТброгастродуоденоскопом GJF Рз ф!рми "Olympus". ГКд час ендоскотчного обстеження у 34 хворих була проведена бюпсш слизовоТ оболонки цибулини дванадцятипалоТ кишки для пстолопчного дослщження, а у 9 з них - i для електронноТ м1кроскоп'й. Вивчення та фотографування ультратонких 3pi3ie проводилося на електронному MiKpocKoni ЕВМ-ЮОЛ.

BciM хворим проводилися загальноприйнятж лабораторж досл"|дження: юи'жчний анал1з Kpoei та сеч'|, копрограма та досл!дження калу на скриту кров.

Стан гапатобшарноТ системи оцЫювався за даними ультразвукового сканування (дослдекення виконувалося на апаратах "Aloka-280" (Япожя) та Unirad-FDP-ЮО" (ФРН), дуоденального

зондування, а також за показниками бшкового, ладного та п1гментного обмжу, актианосл органоспециф!чних ферментов i бюхМчного досл!дження жовчи Комплексна вивчення

гндшлунковоТ залози включало: ультразвукове сканування,

дослщження ензимного спектру Kpoai та ce4i, пробу Ласуса, прозершовий тест. Проводилося також термограф^не обстежеиня хворих за допомогою тепловЬора ТВ-03. 3 метою визначення характеру ураження тоасто! кишки проводилася ректороманоскошя або колоноф|'броскоп!Я.Вс| xeopi були оглянут! оториноларингологом.

Етюлопя хрон1чно1 вогнищевоУ ¡нфекцн з'ясовувалася шляхом повторного бактерюлопчного обстеження вм|'сту лакун мигдаликш, матер!алу ¡з слизовоТ оболонки носа, калу та материалу ¡з слизг.воТ оболонки прямо! кишки. Для шдтвердження рол! стафшококовоТ та стрептококовоТ ¡нфекцн в еп'ологм хрожчноТ вогнищеаоТ ¡нфекцй носоглотки проводилося ¡мунолопчне обстеження хзорнх: РБТЛ з алергеном гемол1тичного стаф!локока, визнгчення титрт стаф!локового антиальфатоксину за методикою Г.В.Вигодчикова (1950) в модиф1кацн А.В.Машкова (1968) та антистрептолЬина - 0 у сировгтц! Kpoai, внутршюрж проби з алергенами гемолцичного та етдермального стафьлоковш i гемол1тичного стрептокока.

1мунний статус хворих вивчали шляхом комплексного дос/чд-ження системного та мкцевого ¡мунггету. Д1ти обстежувапися на стадн загострення захаорювання, а також повторно - шел я закЫчення курсу лжування. Для доегмдження субпопуляцжного складу лтфоцитт використовувалися: метод лазерноТ поточно) цитофлюориметрп з використанням моноклональних антилл ЛТ-4, ЛТ-8 (Becton Dickinson, США), непрямий ¡мунофлюоресцентний метод визначення антигежв кл!тин у MOHOiuapi (В.Г.Пинчук и соавт., 1990), ¡муноквалюферментний пстох!м1чний ПАП - метод (И.В.Абраменко и соавт., 1988). Для кшьюсноТ характеристики Т- та В-Л|'мфоцит!в також застосовувався метод спонтанного та комплементарного розеткоутворення. £ - РОК

визначалися за методикою М.-1опсЫ е1.а1.(1972), САС-РОК - за В.Н.Чередеевим (1976). Субнопуляцжний склад Т-Л1'мфоцитт вивчався за методикою А.БЬоге е1.а1. (1978). Дослдокувалися

¡мунокомпетентш клЬини периферичноТ кров1, ям видшялися загальноприйнятим методом. Визначення пролферативноТ активносп л1мфоцнт!в периферичноТ кроа! зджснено за реакцию спонтанноТ та м1тогежндукованоТ (ФГА, апергеном гемолкичного стаф'шокока) бласттрансформацй. 1муноглобулши основних клаав у сироватц!

кров1 та слиш визначалися методом простоТ рад|альноТ ¡мунодифузн за в.МапсЫ е1 а1. (1965). Р1вень ¡мунних комплексш у сироватф кров! визначався за методикою \Z.Haskova е1 а1. (1977). Кисневозалежна метаболнна ' актившсть гранулоцит1В периферичноТ кров1 визначалася у НСТ-тесп за методом В.С.Нагоева, М.Г.Шуб|ча (1981). Функциональна актившсть гранулоцитш визначалася щодо ТхньоТ властизосп до фагоцитозу латексу за ужфжованою методикою, яка наведена в методичних рекомендащях (Е.Ф.Чернушенко и соавт.,1988). У лмфоцитах та нейтроф:лах периферичноТ кров! проводилося вивчення вм!сту м|'тохондр1альноТ альфа-гл'щерофосфатделдрогенази, кислоТ фосфатази, м'1елопероксидази, НАДН2 - депдрогенази, цитохрому С (З.А.Бутенко и соавт., 1974), лужноТ фосфатази (М.Г.Шубич, В.С.Нагоев, 1980), неферментних катюнних бткт (В.Е.Пигаревський, 1978), лактат - та сукцинат- депдрогенази {Р.П.Нарцисов, 1969).

3 метою вивчення стану м^цевого ¡мужтету верхжх в'|дд|лш шлунково-кишкового тракту у хворих з хроннними захворюваннями гастродуоденальноТ зони (ХЗГДЗ) проводилось лослщження слини, шлункового соку (порцю натще) та дуоденального вмюту {порц1я "А"). Також було проведено дос/идження слини у д1тей з хрожчною вогнищевою ¡нфекцшю носоглотки, у яких не було патологи оргажв травления. У слиж визначався р1вень ¡муноглобулжш А, в, М, 51дА, лЬоциму, а в шлунковому соку та дуоденальному вм|'сп - кшьшсть

кл(тин, ïx склад, SlgA, функциональна активжсть макрофапв (М) на нейтрофмьних гранулоцитт (НГ). Ревень ¡муноглобулМв G, A, M та SlgA дослщжувався за G.Mancini et а1.(1965).П1драхунок клггин проводився у камер1 Горяева, клггинний склад дослщжувався шляхом Тхнього шдрахунку в мазку, який фарбувався за Романовським - Пмзе. Оцжка адгезивних властивостей M проводилася за методикою B.M.Hobïkoboï, Ю.К.Новикова (1984) в модифжаци К.Ф. Чернушенко та cnisaai. (1985). ïx поглинальна здатжсть щодо часток латексу встановлювалася за методом T.I. 1вчик (1Э80), a HCT - тест - за Segae (1974) в модифжаци Т.1.БшявськоТ та сшвавт. (1984). Поглинальна здатжсть НГ щодо часток латексу визначалася за методом С.Г. ПотаповоТ та сшвавт. (1977) в модифжацм К.Ф. Чернушенко та cniaaej. (1985). НСГ - тест виконувався за методикою Parla та сшвавт. (1977) в модифшацн К.Ф.Чернушеико та сшвавт. (1984). Активнють лЬоциму вивчалася методом дифузм в arapi (А.И.Каграманова, З.В.Ермольева, 1966).

Досл1дження лЫдного обмту проводилося у хворих протягом 25 джв шсля вступу до стацюнару, а також повторно - теля заюнчення курсу лжування, Для оцмки стану лщ|дного обм'шу проводили досл|дження сироватки Kposi, л1мфоцитт та нейтроф1льних гранулоцитт. Мононуклеарж клггини видшяли з Kpoei шляхом

центрифугування на rpafiieHTi щмьност! фкола-уротраста 1,077-1,078. Для видлення нейтрофшв використовували подвжний градкнт ¡з щшьжетю нижнього розчину 1,093-1,095. Вм!ст жирних кислот фосфол'|п1д1в i в)льного холестерину мембран л!мфоцитт та найтрофтщ вивчали методом газорщинноТ хроматограф» за Haan G.J. i сшвавт. (1979) в модифкацм ствроб'|тниюв В1ДД1лу газор1ДинноТ хроматографи НДЛЦ Нацюнального медичного ужверситету ¡м.акад.О.О.Богомольця. Також методом газорщинно! хроматограф» досл|'джувався жирнокислотний склад загальних лтдав сироватки Kposi, л|'мфоцит та нейтрофшв, НЕЖК, фосфолшща сироватки Kposi,

фосфолш>д!в мембран л1мфоцтв ! нейтрофТпт. Загальний

холестерин, триглщериди, холестерин лтопротеТдю високоТ щшьносп, л1попроте?Д1в низькоТ щшьносп та лтопротедав дуже низькоТ илльност! визначали на автоанал1затор|. Стан процест перекисного окисления л>п1д1в оцшювали за накопиченням у сироватц1 кров1 хворих вторинних лродуктш пероксидацн: тюбарбггурат - активних речовин, основним ¡з яких е малоновий д>альдепд. Малоновий д^алздепд досл1джувався як при спонтанному, без ¡нщ!ювання, так ! ¡ндукованому лтопереокисленш (А.И.Арчаков, Ю.Л.Владимиров, 1972). Вм'|ст загальних л]'тд|в у сироватщ кров! визначали спектрофотометрично сульфажловим методом з використанням стандартного набору реактив!в ТасЬеша" (ЧехЫ). НЕЖК у сироватц! крое1 дослщжували за методом W.Z. 0ипсошс1е (1964), фосфолшиди - за методом А.вуапЬогд, 1_.57еппегЬо1т (1961), лтопротеТди високоТ щ!льносп (ЛПВЩ) - за Бурштейном та Самай в модиф1кацП' Т.Н.Лев'япноТ, Е.Б.БаньковськоТ (1969), вггамш £ - спектрофотометрично за 1.В.Кузьменко ! сптавт. (1983). Ртень простагландину ?2<Ь в плазм! кров|' вивчався радюлопчним методом за допомогою набору ¡нституту ядерних дослщжень Угорщини.

У процеЫ досл!джень було виконано 5 експериментш. На кроликах шестимесячного ежу вивчали роль хрожчноТ вогнищевоТ шфекцп носоглотки у формуванж хроннного патолопчного процесу в слизовж оболонщ гастродуоденальноТ зони за розробленим нами способом моделювання хрожчного гастродуодежту (а.с. на винахщ). Вогнище ¡нфекцй моделювали шляхом повторних втирань у слизову оболонку глоткового л1мфо-ештел1ального юльця 34 кролиюв добово'Т культури золотистого стаф!локока (перша сер'м) 1 у 12 - гемолггичного стрептокока (друга сер1я), яка мктила в 1 мл фЫолопчного розчину 1 млн.м'|кробних тш, чотирма циклами з пром^жками 5, 2,5, I 1 мкяць. Первинне ¡нфЫування проводили 7 разш з ¡нтервалом 3-4 дж, а шдзараження 5-6 раз ¡в з ¡нтервалом 2-3 дж. Золотистий стафшокок та

гемолггичний стрептокок видшяли з мигдалию'в дкей з хрожчним гастродуодежтом, Тварин умертвляли теля другого, третього 1 четвертого цикл1в ¡нф1кування. Контролем служили 6 ¡нтактних кроликш. 3 метою запобгання попадания актигеж'в стафшокока до травного каналу на 170 безпородних морських свинках була вщтворена модель хрожчного алерпчногэ брохопневможта з використанням стаф!лококового антигена, який готувався ¡з добовоТ культури золотисного стаф|локока (виконано разом з к.м.н. Л.О.Куюн). СенсибтЬац'ш тварин проходила . у 2 етапи. На першому еташ п'ятикратно шдшюрно вводився по 0.3-0.4 мг стафьтокововий антиген у концентраци 10-12 мг/.л. На другому еташ через 3-4 тйжж ш'сля ¡мужзацм проводився аерозольний вплив стафмокововим антигеном 1 раз на тиждень {есього 10-12 ¡нгаляцй).

В експеримешч на 34 кроликах, у яких був сформований за нашим методом хрожчний гастродуодежт, вивчена ефективжсть л!кування патолопчного процесу в слизотй оболонц! гастродуоденальноТ зони шляхом ¡муномодуляцй системного та мюцеаого ¡мужгету, поеднаного застосування |'муномоДулятора та препарата, який нормалЬуе лтщний об'м!н. Як ¡муномодулятор було застосовано стафмококовий адсорбованин анатоксин за розробленими нами схемами шдшюрно та ентерельно, а для норматзацм лтщного обману - бюлопчну активну лшщну харчову добавку "Б!ал1м".

Тварин умертвляли парами еффу. Проводилося пстолопчне досл|'дження спнни л!лоро-антрального вщдму шлунка, жовчних протоюв, селезЫки, шдщелепних л1мфатичних вузлю, нирок, надниркових залоэ, блукаючого нерва. Сержж зрЬи забарвлювали гематоксилж-еозином, пжрофуксином за Ван Пзоном, метиловим зеленим - троншом за Браше, за Грамом-Вейгертом, визначали кисл11 нейтральш глжозамжопикани за Хейлом 1 за допомогою Ш1К-реакци. Для дослщження слизовоТ оболонки пшоро-антрального вщдшу

шлунка та дванадцятнпалоТ кишки була використана ¡ електронна

MÍKpOCKOniíl.

В експерименл на 15 кроликах проведено оцшку ¡муногенност! схеми введения стафшокового адсорбованого анатоксину (CAA), яка була нами розроблена. CAA вводився шдшюрно через 2 на 3—!й день в дозах: 0,05-0,07-0,09-0,1-0,2-0,3-0,4 мл.

Разом з в1дд1ЛОм ¡мунологн ¡нституту ветеринарноГ медицини HAH УкраГни (зав. к.б.н.Муравйов В.К.) розроблена бюлопчно активна л!шдна харчова добавка "BianÍM" ¡ технолопя Г/ виробництва (прюритетна довщка на винах1д ).

Для обробки результат дослщження використано метод вар|'ац1йноТ статистики, ранговоТ кореляцп. Застосовано пакет прикладних програм STATGRAF. Yci числов! методи реалЬоваж на ЕОМ.

РЕЗУЛЬТАТ» ДОС/ИДЖЕНЬ ТА ÍX ОБГОВОРЕННЯ

Сшвставлення даних анамнезу, юншчних пряв!в, функцюнального стану шлунка у д1тей у ФРГДЗ, ХГ, ХД та ХГД, ям були nifl нашим спостереженням, дозволяе видшити деяю особливосп в етюлоги, симптоматологн та nepeöiry цих захворювань. У б|льшост| д/тей nepuii клМчж ознаки захворювання з'явилися у дошкольному (29,36%) та в молодшому шюльному вщ! (43,57%). П1к захворюваносп на ХГД, ХГ, ХД та ФРГДЗ мав мюце у eiui 7-9 рокш. На першому роц! захворювання було обстежено i виявлено патолопю гастродуоденальноТ зони лише у 36,95% хворих. У 27,2% д1тей д]'агноз було встановлено через 1-2 роки вщ початку захворювання, а у 35,85% - через 3 роки i 6!льше, що свщчить про шзне розшзнавання хрожчних захворювань шлунка та дванадцятипалоТ кишки.

У хворих з bíkom та збшьшенням тривалосп захворювання наростала питома вага ХГД та ХГ i зменшувалася - ФРГДЗ та ХД, що може бути зумовлене трансформацию ФРГДЗ та ХД в íhiuí захворювання гастродуоденальноТ" зона.

АналЬ медико-бюлопчних фактор1В показав, що у д!тей з ФРГДЗ, ХД, та ХГД зустрЫалися там фактори ризку, як перенесен! ¡нфекцжж захворювання (вщповщно у 76,64%, 76,47%, 83,07% I 76,1%), часп ГРВ1 (вщповщно у 66,96%, 85,29%, 72,58% та 57,28%),як| до 5-6 ромв мали мгсце майже в усЫ хворих, хрожчна вогнищева шфекщя верхжх дихальних шлях1в. Причому, хрожчна вогнищева ¡нфекцЫ верхжх дихальних шлях1в частше виявлялася у хворих на ХД,ФГДЗ та ХГД ( в!дпов1дно у 91,18% , 89,44%, 75,51%) \ р!дше - у Д1тей з ХГ (у 54,84%). Найчаст!ше хвор| страждали на хрожчний тонзил1т (в(дпов1дно у 91,18%, 85,5% 64,76% та 50%).Також у хворих зустр1чалися хрожчний фаринпт (у 2,94%, 2,63%, 3,67%, 1,61%), хрожчний рин!т (у 2,94%, 1,32%, 3,87%, 8,06%), хрожчний гайморит (у 5,88%, 1,32%, 3,26%, 6,45% ).У дпей з хрожчним тонэил|'том формування хрожчного патолопчного процесу в гастродуоденальнш зож розпочиналося у б!льш ранньому в!ц!. При поршнянж в!ку , в якому з'явилися перш! кл!н!чж ознаки захворювання , хворих э хрожчним тонзил!том I хворих без хрожчного тонзилггу коефщ!ент ранговоТ кореляцн Сп!рмена дор!внював 0,9 (<0,05), що св!дчить про зв"язок м!ж наявжстю хрон!чного тонзил!ту ! в!ком ,в якому э"явилися кл!н!чн! ознаки хрожчного захворювання гастродуоденальноТ зони.

За даними бактерюлопчного та ¡мунолог!чних метод>в досл!д-ження у 80% хворих з патолопею гастродуоденальноТ зони хрон!чна вогнищева !нфекц1Я носоглотки була стаф'шококово? етюлогй ¡ лише у 30,44% д!тей з хрожчною вогнищевою |нфекц!ею без патологи з боку оргажв траалення.

Перебег ХГД, ХД та ХГ у бмьшост! дггей (в!дпов'|дно у 71,5%, 73,53% та 64,71%) мав рецидивуючий характер !з сезонними загостреннями в осшньо-весняний перюд. Сезонжсть переб)гу ФРГДЗ спостер!галася у 22,36% хворих. У половини хворих загострення

захворювань наступило п!сля активааци хрожчного вогнища ¡нфекц» або П1сля перенесеноТ' гостроТ рестраторноТ' ¡нфекцн.

Спадкова обтяжежсть була бтьш вираженою у д(тей з ХГД та ХД (в!Дпов*!Дно у 42,96% та 35,29%) i менш - у хворих з ФРГДЗ та ХГ (вщповщно у 20,95% та 19,33%).

Юнж'чна картина хронмних захворювань гастродуоденально! зони у д!тей , в основному, вщповщала даним л1тератури (Е.М.Лукьянова, 1978; А.В.Мазурин, А.М.Запруднов, 1984; Ю.В.Белоусов; Е.В.Костенко, 1990; И.С.Палкина, 1992; C.K.Yenug et al. 1990). Пров!дним у кл'жщ! був больовий синдром , який спостер!гався у ecix хворих. pifltue вщзначалися диспепсичж та астеновегетативж розлади . Bei три синдроми мали певж особливосп у д!тей з ФРГДЗ , ХД, ХГ та ХГД.

У хворих на ФРГДЗ , ХД, ХГ та ХГД спостер1галися под1бн! порушення секреторно! функцн шлунка , але виявлено i певн! особливосп. При ФРГДЗ та ХГД заф!ксована залежжеть м!ж станом секреторно! функцн шлунка i тривал!стю захворювання. . Одержан! дан'|, як! тдтвержують, що хрон'|Чна вогнищева ¡нфекшя носоглотки також впливае на стан секреторно? функци шлунка .Причому характер п впливу на секреторну функ^ю шлунка зм!нюеться залежно вщ прогресування латапопчного процесу в носоглотц! i гастродуоденальн!й зон!.

За даними ендоскошчного та морфолог!чного досл'|дження слизовоТ оболонки шлунка та дванадцятипалоТ кишки хворих дом!нуюче мюце в патолог» гастродуоденальноТ зони пос!дали поверхневий гастрит та поверхневий дуодежт. У д|тей з ХГД ерозивний гастрит спостер!гався лише у хворих з хрожчною вогнищевою шфекц^ю носоглотки (у 4,96%) з тривалктю захворювання понад 2 poKie.A у хворих без хрожчноТ вогнищевоТ ¡нфекцн дуодено-гастральний рефлюкс зустр!чався в 1,67 раза

частше вщносно хворих з хрожчною вогнищевою ¡нфекц^сю носоглотки (в(дпов!дно у 23,94% 1 14,41% дтей).

Пстолопчне та морфометричне доел¡дження слизовоТ оболонки шлунка та дванадцятипалоТ кишки хворих з хрожчним поверхневим гастродуодежтом виявило поряд з дистрофмними змжами ештелюцитш, достов!рне наростання питомоТ ваги м1жеттел!альних л1мфоцилв та л1мфоцит!в у влаенж пластинц1( наявжеть у влаенш пластину слизовоТ оболонки шлунка та дванадцятипалоТ кишки прояв1з набряку, повнокрт'я мжросудин,. ле'мфопстюцитарних шф'|льтрат1в. Серед клетин ¡нфтьтрату також зустр!чалися плазмоцити, нейтрофмьж I еозинофшьж гранулоцити, тканев! базофьпи.

У 77,78% дггей з ФРГДЗ у влаежй пластинц! слизовоТ оболонки дванадцятипалоТ кишки, а у 55,56% також 1 шлунка, виявлено набряк та помфну плазмоклггинну ¡нфшьтафю. В уЫх д)тей з ознаками функцюнальних змш у слизовж оболонщ мав м('сце хрон1чний тонзилгг. Результати дослщження узгоджуються з даними О.В.Конюхова (1986), О..В.Костенко (1990).

Електронномжроскопмне доопдження св1дчить про те, що в слизовей оболонц! шлунка та дванадцятипалоТ кишки спостер1галися зм!ни ультраструктури як при ХГД, так I при ХД та ХГ. В бшьшш М1'р| ц| змти стосувалися мжросудин та ¡мунокомпетентних юн'тин ! в меншш - еп!тел1ю. Вони були бтьш вираженими при ХД та ХГД, жж при ХГ.

Зрушення в картиж периферичноТ кров! мали однакову направлежсть при ФРГДЗ, "ХД.ХГ та ХГД, але частота Тх наростала в1дпов1дно вщ ФРГДЗ до ХГД. Найбмьш вираженими вони були у д1тей з ХГД. У 24,43% хворих мала мюце помфна лейкопенш, у 14,77% -лейкоцитоз. Зрушення в лейкоцитаржй формул! часлше виявлялися у моноцитопенп (у 59,49%), л|'мфоцитоз! (56,96%) I рщше - в анеозинофМТ (у 4,22%), еозинофый' (у 8,86%), л1мфопени (8,02%

хворих). Вщхилення з боку периферичноТ кров! вказують на порушення ¡мунолопчно? реактивности

Кл!нжо-параюнжчне обстеження хворих з ХГД, ХД, ХГ та ФРГДЗ часто виявляло патолоп'ю ¡нших оргажв травления. Найчастше у хворих (а1дпов|'дно у 94,75%, 100%, 87,04%, 100%) зустрмалася патолопя 6\п\арна1 системи, досить часто - шдшлунковоТ залози (вщповщмо у 36,45%, 32,35%, 54,84% та 43,42% ). Зм1ни э боку бЫарноТ системи та лщшлунковоТ залози у хворих мали переважно функцюнальний характер. Ушкодження товстоТ кишки мало м'юце в1дповщно у 38,11%, 26,47%, 8,06% та 6,59% д1тей.

Дисбактерюз кишечника ^агностовано у 79,17% хворих з ХГД ! 29,41% хворих з ХД. Зрушення в бюценоз! кишечника мали р1зну стушнь вираженосп: в!д незначних вдаилень в1д норми, яю часпше виражались зменшенням ктькосл б(фадо- та лактобактер|"й, до глибоких порушень мжробних асощацм з вюсутжстю б|ф|до- та лактобактерж, великою к!льюстю р|'зних умовно-патогенних м1кроб|в (стафшокока, протея, синьогжйно! лалички та ¡нших).

Велика питома вага хрожчноТ вогнщцево! ¡нфекци носоглотки, част'| расшраторш захворювання, високий ¡нфекфйний ¡ндекс у хворих на хрожчж захворювання гастродуоденально! зони, ¡х загострення п!д час або вщразу теля загострення хрожчноТ вогнищевоТ ¡нфекци носоглотки та гостроТ рестраторноТ ¡нфекцм, рецидивуючий переб|г, схильжсть до прогресування та формування в б!льш ранньому вщ! хрожчного патологичного процесу в гастродуоденальжй зон! д!тей з . хрожчним тонзил'|том свщчать про наявжсть зв'язку М1Ж станом ¡мунно-бюлопчноТ реактивности \ розвитком патологичного процесу в гастродуоденальжй зон). А результати пстолопчного, морфометричного та електронном^кроскотчного дооиджень слизовоТ оболочки шлунка та дванадцятипалоТ кишки хворих з поверхневим ХГД, ХД та ХГ вказують на участь у патолопчному процеа (штинних та гуморальних мехажзм1в ¡мужтету. Дан! юншчного дооидження

шдтвержують наявшсть т!сного зв'язку М(Ж хрожчною вогнищевою ¡нфекц|'ею носоглотки, ТТ ет!олопею I хрожчними захворюваннями гастродуоденальноТ зони у д!тей.

Результати юп'жчного дослщження стали п ¡дета в о га для вивчення в трьох експериментах рол! хрожчноТ вогнищевоТ ¡нфекци носоглотки у розвитку патолопчного процесу в гастродуоденальжй зож та механЬм)в його формування. На кроликах моделювапася хрожчна вогнищева ¡нфекц!я стафжококовоТ (перший експеримент) та стрептококовоТ етюлогн (другий експеримент). При патоморфолопчному досл1дженж вже т'сля другого циклу втирань в слизову оболонку л!мфо-еп'|тел1ального кшьця глотки кролиюв завис! золотистого стаф!локока в слизов!й оболонц! шлунка уъ. дванадцятипалоТ кишки спостер!галися зм!ни аналопчн! тим, як! мають м!сце при хрожчному гастродуодент у людини. Виражен!сть морфолопчних зм!н у динамщ! експерименту наростала. П!сля четвертого циклу втирань у слизов!й оболонц! шлунка та дванадцятипалоТ кишки виявлялися дистроф!чж зм!ни ештелюцилв, диерегенераторна г!перплаз!я, тдвищена к!льк!сть м!жештел!альних л!мфоцит!в, зб!льшення ю'ль. кост! ! розм!р!в л!мфатичних вузликт дванадцятипалоТ кишки. У власн!й пластинц! слизовоТ оболонки ! пщслизовоТ основи спостер!гався набряк, повнокровн!сть судин, набряк ендотелюцит1в, у частини з проявами плазмокр!в'я. У склад) !нф!льтрат!в поряд з л!мфоцитами, плазмоцитами I макрофагоцитами виявлялися еозиноф|льн! гранулоцити.

За даними електронноТ мжроскопн трубочки ендоплазматичноТ с!тки в плазмоцитах нередко розширеж та заповнеж гомогенним вм!стом, що св1дчить про функц!ональне напруження цих клггин. У покривних еп!тел!оцитах та мукоцитах шлоричних залоз спостер!галося набухання м!тохондрш, ¡нколи - г'(пертроф!я внутр'|Шнього атчастого апарата. В!дм!чалося також зруйнування крист м!тохондр!й, зменшення млькост! секреторних гранул, зниження ступеня Тх зр!лост!.

В той же час на поверхж мембран цих клкин у бмьшосп випадкш спостер^гаася значно збшьшений, в пор1внянж з контролем, шар слизу. Це свщчення того, що причиною зб|дншня цитоплазми кл1тин секреторними гранулами е посилене виведення слизу. Звертае увагу на себе той факт, що секреторж гранули в цей термЫ менш зр"т1, жж в контроль Це може призвести до змши фЬико-х^чних властивостей слизу та б1Льшо! ранимосп ештелюцитю. Так, у частини ештелюцитш виявлено руйнування ашкальноТ мембрани з виходом ¡з цитоплазми секреторних гранул. В ендотелюцитах багатьох катляр'ш

В1ДМ1чалося зменшення числа м1тохондр1й та ппертроф!я зернистоТ ендоплазматичноТ атки, що св^чать про актиаЬац'ио синтетичних процессе, яю спрямоваж на вщновлення зруйнованих органел у цих юнтинах. В облает! багатьох нервових заюнчень зменшилася млькють синаптичних пухирцт. Значно була знижена ктьк!сть електроннощшьних пухирцт, в яких м^стяться катехоламши. На вс"|х етапах експерименту морфолопчж зм!ни були б|льш виражеж в слизов1й оболонц! дванадцятипалоТ кишки.

У експериментальних тварин також проведено морфолопчне досл'|дження ¡нших орган'ш: селезенки, л"|мфатичних вузлт, печ'шки, жовчного м!хура, надниркових залоз, нирок, блукаючого нерва. Характер морфолопчних змж з боку оргажв ¡муногенезу свщчить про те, що початкова активизация ¡муногенноТ функц» змшювалася м пригжченням. 3 боку гепатобинарно? системи на ран ж и стадп експерименту спостер1галося ураження печЫки, за типом реактивного гепатиту, з наступним втягненням у патолопчний процес на юнцевому етат експерименту жовчновивщних шляхт. Результати експерименту збгаються з даними стану гепатобдаарноТ системи у Д1тей з хрожчними захворюваннями гастродуоденальноТ зони, у яких також виявлялися иереважно функц'юнальж розлади б1шарноТ системи. Результати дослщження дозволяють припустити таку схему розвитку запального процесу в жовтних шляхах: ураження печшки веде до

порушення 6ioxiMi4Horo складу жовч1, що супроводжуеться зниженням iT бактерицидних властивостей. Остаине на фож порушення моторики жовчновив1дних шляхт i повторного н шф1кування л1мфогенним i гематогенним шляхом призводить до розвитку запального процесу в жовчновив|'дних шляхах.

На ecix етапах експерименту в!дм1чалися реактивж змши частини провщнию'в: rino - або пперЫпрегнацш, Micueei здуття з розволокненням нейроф1брил. Поряд з цим спостер|'гався набряк eni-та периневр|'ю, повнокровжсть багатьох судин в них. У процеа

експерименту в нирках наростали дистроф!чш змжи в проксимальних канальцях нефрож'в, в надниркових залозах - делтоГдизацю пучковоГ та клубочковоТ зон, спостер1галися м!кроадеиоми в клубочковж зож. Змши в надниркових залозах свщчать про пщвищення продукцп глюкокортикоГд|'в, яке пов' язане з розвитком у тварин загального адаптац"|йного синдрому, та альдостерону. Посилене утворення останнього, мабудь, необхщне для нормал|зацн реабсорци у зв'язку з пошкодженням значноГ частини проксимальних канальцт.

У процес! експерименту наростала ¡нтенсивжсть внутр|шк!рних проб з алергеном гемол!тичного стафмокока, а ртень титрт стаф|лококового антиальфатоксину (СААТ) став достовфно вищим у поршнянж з вихщним (в(дпов1дно 03+0,05 АО/мл i 1,3+0,05 АО/мл, Р<0,01).

У тварин з хрож'чною вогнищевою ¡нфекцккз носоглотки стрептококовоТ етюлоп'Т (другий експеримент) патоморфолопчш зм!ни в слизовж оболонц! гастродуоденально! зони були значно менш виражем, н!ж у кроликш з хрож'чною вогнищевою ¡нфекфею стафтококовоТ етюлогн { перший дослщ).

Таким чином, одержан! дат свадчать про проввдну роль хрожчно! вогнищеваТ ¡нфвнци носоглотки стафшококовоГ етЬлогп в розвитку патолопчного процесу в гастродуоденальжй зон1 у д1тей,

В слизовт оболонц! шлунка та дванадцятипалоТ кишки морських свинок, на яких була вытворена модель хрожчного запального процесу в легенях з виключенням потрапляння антигену в шлунково-кишковий тракт (третж експеримент), морфолопчн! змжи не спостер1галися. Лише в п!зж перюди експерименту спостер1галася п'перплаз|'я ж'мфоТдних фолжуш'в сп'нки дванадцятипалоТ кишки. Також були вщсутж зм!ни \ в спнц! жовчного м'|хура та жовчних протокш. При визченж розвитку загальноТ сенсиб¡лЬаци на основ! постановки внутрииюрних проб встановлено, що на перших етапах експерименту розвивались пперчутлив! реакцй негайного типу, а реакцн сповшьненого типу стали ч!тко проявлятися ! наростати пкля 3-1 ¡нгаляци. НайбЫьш високий титр аглютижжв до стафЫококового антигену було зафжсовано на 4-5 тижж ¡мужзацГТ.

Отже формування хрожчного запального процесу в легенях на фон! загальноТ сенсибьшзацм тварин до антигежв стафтокока без потрапляння Тх в травний канал не супроводжувалося виникненням патолопчного процесу в гастродуоденальжи зон!.

Таким чином, результата кл!жчного та експериментального дослдекень свщчать про лров|'дн у роль хрош чноТ вогнищееоТ ¡нфенцп носоглотки стаф'|лококово! етюлогп в розвитку патолопчного процесу в гастродуоденальжй зож, У формуванж патолопчного процесу в •дванадцятипалж кишц1 та шлунку мае значения порушення ¡муногенезу сенсибшЬафя оргажзму шд н впливом, а тривале ентеральне надходження мЫробш та ¡х токсижв на фон! загального патогенного впливу на орган!зм хрожчного вогнища ¡нфекци носоглотки е розв'язуючим фактором у розвитку запального процесу у слизов!й оболонц! шлунка та дванадцятипалоТ кишки. Характер морфолопчних зм!н у слизов|'й оболонц! шлунка та дванадцятипалоТ кишки св|'дчить про участь у розвитку хрожчного запального процесу в слизовой оболонц! гастродуоденальноТ зони ¡мунолопчних реакций нега иного та сповшьненого типу. Формуванню патолог!чного процесу в

гастродуоденальнж зож сприяе латолопчний процес у печЫщ, який протжае по типу реактивного гепатиту. Процес у печжц!, природньо, веде до порушення и функцн, що позначаеться на обмМ лт1д1в. Останж мають високу бюлопчну активжсть 1 порушення Тх обмЫу сприяе зниженню резистентносп слизовоТ оболонки шлунка та дванадцятипалоТ кишки. Позапеч1нков( жовчж шляхи уражуються на фож сформованого патолопчного процесу в гастродуоденальнж зож.

Таким чином, результата клжшного обстеження хворих та даж експериментального досл>дження свщчать про пров1дну роль ¡мунолопчних механ|'зм|'в у формуванж хрожчного запального процесу в слизоам оболонц! гастродуоденальноТ зони.

1мунолопчж дос/ндження показали, що у хворих хрожчними захворюваннями шлунка та дванадцятипалоТ кишки мають мкце зрушення у системному \ м!сцееому ¡мужтет1, неспециф1чному захистк

Анал|'з показник|'в кш'тинноТ ланки системного ¡мужтету у Д|'тей з ХГД у фаз! загострення порюняно ¡3 здоровими Д!тьми виявив достов|'рне зниження С03+-клггин (46,17+1,8%, Р < 0,01), £-РУК (39,9 ± 1,4 %, Р < 0,01), С029+- клггин (27,2 ± 1,9 %, Р < 0,05), ТФР-РУК (18,1 ± 0,8%, Р < 0,01), ТФЧ-РУК (10,4 ±0,6%, Р < 0,01), коефщкнта ТРК-ТЧК (1,8 ±0,1 I 2,27 ± 0,04, Р < 0,01) за рахунок вщносно меишого зниження ртня теофтЫ-резистентноТ субпопуляци Т-л1мфоцит|'в та достовфне ш'двищення вмкту субпопуляцм С08+ - л1мфоцитт (34,8 ± 1,85 %, Р < 0,05), тенденфю до наростання природних юлерш (25,7 ± 3,1 %, Р > 0,05). Субпопуляц!я 1КО-1+ юитин суггево не вщр>'знялася вщ норми. Р|вень В-бласт)'в (С023+) перевищував показники здорових д!гей у 2-3 рази.Дооидження функцюнально! активносп лмфоцнтш периферичноТ кров1 хворих установило зниження Тх прол|'феративноТ активносп в реакци бластрансформаци ¡ндукованоТ ФГА (39,63 ± 2,45%, Р<0,001) \ наростання - в реакци бластрансформаци ¡ндукованоТ алергеном гемол^тичного стафшокока (25,64 ± 3,06%, Р<0,001).

Зрушення в гуморальному ¡мунггет! д!тей з ХГД у фаз! загострення проявлялися наростанням ршня СО 10+ - клггин (31,1 ± 2,9%, Р<0,05) та 6АК-РУК (28,7 + 1,0%, Р<0,05), диЫмуноглобулшемкю за рахунок зниження концентрацн 1дА (1,1 + 0,07 г/л, Р<0,05) ! наростання ршня 1дМ (1,4 + 0,08 г/л, Р<0,01). Вмют ¡мунних комплексов у сироватц! кров1 хворих був достовфно шдвищеним (0,25 ± 0,01 од.оп.щ., Р<0,001).

Фагоцитарна активжсть нейтрофьтв периферичноТ кров1 була знижена (47,93 ± 2,14 %, Р-^0,01), а поглинальна властив1сть фагоцитуючих кл1тин - пщвищена (9,5 + 0,5%, Р<0,05). Результат спонтанного НСТ-тесту (27,2 ± 2,1 %, Р<0,01) св!дчить про активац1ю кисневозалежного метаболизму у нейтрофшах. Достовфно нижчий показник ¡ндукованого НСТ-тесту (19,7+1,6 %, Р<0,05) вщносно спонтанного вказуе на знижену готовшсть нейтрофшш до завершеного фагоцитозу.

1нтенсивжсть окисно-вщновних лроцест у л1мфоцитах периферичноТ кров1 характеризуеться високим ртнем активЬацп м1тохондр1альних процеав енергоутворення, як1 пов"язаж з циклом Кребса, ¡нтенсифкацкю школюу. Так, у л1мфоцитах установлено достов^рне наростання рюня СДГ (1,66 + 0,07, Р<0,01), КФ (1,06 ± 0,03, Р<0,05) та ЛДГ (1,23 ± 0,05, Р<0,05). Пщвищений вм!ст НАДФ.Н2 - дюфорази, яка ¡нтегрально характеризуе бюсинтетичш процеси в мтохондрЫх ! цитозол!, також свщчить про наростання ¡нтенсивност! окисно-вщновних процест у ащповщних компартментах клггин. Наростання ¡нтенсивносп окисно-вщновних процессе мае м1сце I у нейтрофшах периферичноТ кров1. Р'шень ЦХС буе достоверно Ыдвищеним (1,94+0,02, Р<0,05), а МПО мав тенденц!ю до шдвищення (2,1б±0,03, Р>0,05). Знижений вм!ст НКБ у. нейтрофЫах, а також результати достдження НСТ-тесту свщчать про зниження Тх бактерицидних властивостей.

Спрямоважсть зрушень показникю кл!тинноТ та гуморальноТ ланок системного ¡муштету, неспецифечних факторев захисту при ХД, ХГ та ФРГДЗ аналопчна тим, ям спостер!галися при ХГД у фаз! загострення. "Пльки у дЬей з ХГ р!вень 1дМ був достоверно вищим в1дносно д!тей з ХГД, а змест ¡мунних комплекса у сироватц! кров! хворих ХГД був достоверно вищим ведносно хворих ФРГДЗ. У д!тей з ХД показник спонтанного НСТ-тесту нейтроф1л(в був в межах норми , а показник ¡ндукованого НСТ-тесту - гидвищеним.

Зрушення в системному ¡мужтет! та з боку неспециф'|чних факторев захисту у дггей з ХГД спостере'галися в рант термши захворювання с суттево не мшялися з наростанням тривалосл захворювання. Установлено, що на них певний вплив мали хрожч^а вогнищева ¡нфекцея та бактер!альна флора носоглотки 1 суттево не впливали патолопя б'|л!арно7 системи та тдшлунковоТ залози, стан секреторноТ функцн шлунка. Достоверно нижчим був р!вень 1дА у хворих з ерозивним та поверхневим патолоп'чним процесом у слизовж оболонц! гастродуоденальноТ зони поревняно з другими формами, а у останнЫ - достоверно знижений показник спонтанного НСТ-тесту ! тдвищений показник ¡ндукованого НСТ-тесту.

У д!тей з ХГД, ХГ, та ФРГДЗ у фаз! загострення зрушення в мкцевому !мун!тет! порожнини рота мали схожу направлежсть: п!двищення ревжв |дА та (дв, тенденц!ю до тдвищення вместу л!зоциму.Концентрац!я 1дА у д!тей з ХГД мала тенденцию до зниження, а у хворих ФРГДЗ - до шдвищення. Суттево вплива/ш на стан м!сцевого ¡мужтету порожнини рота хрошчна вогнищева ¡нфекфя та склад бактер!ально! флори носоглотки.

Зрушення в мюцевому ¡мун!тет! шлунка та дванадцятипалоТ кишки у д!тей з хрожчними захворюваннями гастродуоденальноТ зони також носили односпрямований характер: шдвищення загальноТ юлькост! кл!тин у шлунковому соку та дуоденальному вм!ст( за рахунок наростання р!вня л!мфоцит!в та нейтрофшьних гранулоцит|'в на фон!

зменшення юлькосп макрофап'в, зниження номинально) функцм макрофапв та нейтрофш!в при наростанн! активност!

кисневозалежного мегабол1зму, зниження адгезивно! функцн макрофапв та р!вня л!зоциму, пщвищенням концентрацм 1дА та СААТ. Вони мали своТ особливост! при ХГД, ХД, ХГ та ФРГДЗ: найб!льш виражеж зрушення у м!сцевому ¡мужтел шлунка спостгр1галися при ХГ, а у мюцеаому ¡мужтеп дванадцятипалоТ кишки в!дпов!дно при ХГД. 3 тривал(стю захворювання вони суттево не змшюються при ХГД I наростають при ФРГДЗ.

На стан м!сцевого ¡мужтету шлунка та дванадцятипалоТ кишки мали вплив хрожчна вогнищева ¡нфекц!я та бактер!альна флора носоглотки. Виявлено особливост! у стан! м!сцевого ¡мун'|тету шлунка хворих в залежност! в'|Д стану секреторноТ функцн, наявност! ДГР та морфолопчноТ форми ХГ ! м!сцевого ¡мужтету дванадцятипалоТ кишки - в залежносп в'ад морфолопчноТ форми ХД.

Таким чином, комплексне вивчення системного ! м!сцевого ¡мужтету, факторш неспециф!чного захисту у д!тей з ХГД, ХД, ХГ та ФРГДЗ установило наявнють аналопчних зрушень у вс!х ланках ¡мунноТ системи, що св!дчить про сдиний мехажзм Тх розвитку. Наявжсть зрушень у ¡муннш систем! на ранн!х етапах формування патолопчного процесу в слизовм оболонц! гастродуоденальноТ зони, а також характер морфолопчних зм!н у жй та дан! експериментального досл!дження св!дчать про участь ¡мунолопчних механ!зм!в у формуванж хрожчного запального процесу в слизов!й оболонц! шлунка та дванадцятипалоТ кишки. Схематично його розвиток представляеться так: на фон) зниження ¡муноб¡олопчноТ реактивности орган!зму та сенсиб!л'|зацн до антиген!в, в першу чергу бактер!альних, при пост!йному надходженн'| останжх у травний канал у слизовШ оболонц! гастродуоденальноТ зони вщбуваеться формування хрожчного запального процесу в слизовж оболонц! за участю кл'нинних та гуморапьних ¡мунолопчних мехажзмт, як'| на перших

етапах мають характер захисно-пристосувальних на проникнення аитигежв, а пот!м ¡мунопатолопчних реакщй з переважанням пперчутливих реакцш сповшьненого типу.

При досл!дженн! лЫдного спектру сироватки кров! у д(тей з ХГД установлено, що эагострення захворювання супроводжувалося достов1рним зниженням ртня фосфол!тд!в 1 пщвищенням вм!сту тригшцеридщ, загального холестерину, ЛПВЩ, холестерину в лтопротеТдах низькоТ щЫьносп (ЛПНЩ) та в л!попротеТдах дуже низькоТ щшьност! (ЛПДНЩ), малонового д1альдеп'ду Н1 та НАДФ залежного, коефщ!енту атерогенност!.

Спямоважсть зрушень даних показник!в л!шдного обм!ну при ХГД, ХД, ХГ та ФРГДЗ у фаз! загострення аналопчна. Необхадно в|'дм|тити, що у дггей з ХГ р|вень триглщерид!в буа достоверно нижчим в поршнянн! з ¡ншими трупами хворих, а ршень малонового д1альдепду Н1 та холестерину ЛПДНЩ були достов1рно нижчими жж у Д|тей з ХГД. А у хворих з ХГД ем!ст фосфол!П1дт у сироватц! кров! був достов!рно нижчим в^дносно д^тей з ФРГДЗ.

ЗмЫи спектра вищих жирних кислот (ВЖК) загальних л!п'|дш сироватки кров! у д!тей з ХГД характеризувалися дисацидем!ею: зниженням вм!сгу лентадекановоТ, лшолевоТ, л'мопеиово1 та арах!доновоТ кислот, п!двищенням р1вня пальм!тиновоТ кислоти, а також зниженням суми полженасичених жирних кислот (ПНЖК), загальноГ млькосп' ненасичених кислот (ННЖК), П1двищенням суми насичених жирних кислот (НЖК), показник!в сптвщношення насичених до полЫенасичених (К,), насичених до ненасичених (К2), насичених та мононенасичених до полженасичених жирних кислот(К3). Под!бн! зрушення в спектр! ВЖК загальних л!п!д1в сироватки кров! мали мгсце ! у д!тей з ХД, ХГ та ФРГДЗ. Т!льки у хворих ХГД виявлено достовфно нижчий р!вень лЫоленовоТ кислоти ( достов!рно вищий - папьм!тиновоГ кислоти, суми НЖК та коеф!ц!ента К,.

В жирнокислотному спектр! НЕЖК сироватки кров! дггей з ХГД спостер!галося достов!рне наростання р!вия пентадекановоТ та стеариново? I зниження пальмггоолеТново'Т, олеТ'новоТ та лшоленовоТ кислот, тенденфю до наростання вмкту пальм!тиновоТ та лЫоленовоТ кислот. Сума НЖК, коеф!ц!енти К, та К2 були достов!рно збкльшеними, а сума мононенасичених (МНЖК) жирних кислот та сума ННЖК - зменшеними.

Жирнокислотний спектр фосфолшдав сироватки кров! хворих ХГД характеризувався достов1рним зниженням питомоУ ваги арах!доново"Т кислоти, тенденфею до зниження суми ПНЖК.

Односпрямоваш зрушення в спектр! вищих жирних кислот загальних лтдав нейтроф!л!в мали м!сце у д!тей з ХГД ! ФРГДЗ, причому р'|вень арах!доновоТ кислоти був достов!рно зниженим. Також односпрямован! зрушення виявлен! ! в спектр! вищих жирних кислот загальних л!п!д(е л^мфоцитш д!тей з ХГД та ФРГДЗ, як! проявлялися зниженням р!вня арахщоново? кислоти та суми ПНЖК ! п!двищенням - К) та К3. Т!льки вмкт пальм!тооле?новоТ кислоти був достов!рно вищим у хворих ХГД.

В спектр! ВЖК мембранних фосфолшдав нейтроф!л!а периферичноТ кров! д!тей з ХГД установлено шдвищення питомоТ ваги пальм!тиновоТ та лжолевоТ кислот ! зниження - арахщоновоТ кислоти та тенденцию до зниження суми ПНЖК ! суми ННЖК. Жирнокислотний спектр мембранних фосфол!тд!в л!мфоцит!в периферичноТ кров! хворих з ХГД характеризувався шдвищенням р!вня пальмаиновоУ кислоти та суми НЖК ! зниженням - олеТ'новоТ' та арах!доново! кислот, ¡ндекса десатураци, суми ННЖК ! тенденц!ею до зниження суми ПНЖК. Вм!ст в!льного холестерину в мембранах л!мфоцит!в був достов!рно зниженим. Зрушення в спектр! ВЖК мембранних фосфолт!д!в л!мфоцит!в д!тей з ХГД, ХГ та ФРГДЗ мали одинакову спрямован!сть. Найнижчий вм!ст арахщоново'Т кислоти в мембранних фосфол!шдах л!мфоцит1в спостер!гався у д!тей з ХГД ! був достов!рно

нижчим шж у д^тей з ФРГДЗ, а пальмаиново? кислоти - достовфно вищим.

Р1вень ПГР^ а сироватц! кроа1 у д!тей з ХГД мае тенденцию до зниження в пор1Внянж з групою здорових дкей, а у даей з ФРГДЗ -тенденцию до наростання. Вм1сг в1там!ну £ в сироватф кров1 д1тей з ХГД був достовфно зниженим.

У хворих порушення л'тщного обмЫу мало м!сце уже в ранж перюди захворювання. Встановлено подальше зниження р1вня фосфол1тд!в, НЕЖК I наростання вмгсту триглщерид1в I малонового д1альдепду Н1 та зниження ртня арахщоновоТ кислоти в загальних лтщах сироватки кров) у д1тей з тривалим переб1гом ХГД.

АналЬ результат досл!дження св|'дчить, що на зрушення/ в обмш1 лтадв при ХЗГЗ суттево впливае хрожчна вогнищева ¡нфекцея носоглотки. Так, у хворих ХГД з хрожчною вогнищевою ¡нфекшею носоглотки р1вень фосфолтщ1в, ПГР21^ лшолевоТ кислоти та сума ПНЖК загальних л!шдщ сироватки кров1 , вм1ст лжолевоТ кислоти в НЕЖК були достов|рно нижчими, а холестерин ЛПНЩ, коефщкнт атерогенносп, р°1вень м1ристиново1 кислоти та сума НЖК мембранних фосфол1п>дт л1мфоцитш - достовфно вищими в поршнняж з хворими без хрожчноТ вогнищевоТ Ыфекци носоглотки. А у хворих ФРГДЗ з хрожчною вогнищевою ¡нфекцкю носоглотки спостерегалося б'шьщ виражене зростання в сироватц! кров! ршня малонового д1альдепду Н1.

Даж досл!дження свщчать про те, що у хворих ХГД е певний зв'язок мЬк станом секреторноТ функцн шлунка 1 зрушеннями в обм1ж лшщт. Анажз результате досш'дження не виявив суттевого впливу патологи жовчновивщних шляхе'в та тдшлунковоТ залози на зрушення в обмМ /!(П1Д|'в у детей з ХГД.

Механизм зрушень у л'(шдному обмш! при ХЗГЗ складний 1 включае в себе щлий ряд взаемопов"язаних процесш, ям спричиняють порушення обмжу холестерину, фосфолтдав,

триглщерид!в, призводять до виникнення дефщиту ПНЖК у загальних л!ждах сироватки кров!, л!мфоцит1в та нейтрофшт I в фосфолшщах сироватки кров'| та мембранних фосфол!тдах л!мфоцит!в та нейтроф!л!в. Одним ¡з факторт, як! обумовлюють розвиток дефщиту ПНЖК у д!тей з хрожчними захворюваннями гастродуоденальноТ зони, е актив'аацю ПОЛ. Деф'щит ПНЖК та актив'иацт ПОЛ можуть обумовити зниження концентрацн простагландижв у оргажзм! д!тей, зокрема I в шлунково-кишковому тракта Це припущення узгоджусться з результатами досл!дження О.В.Костенко (1990), яка установила зниження ПГ£1 у слизовш оболонц! шлунка при ХГД та ФРШ.

Внявлеж зрушення в обм!н! лш!д!в та в склад! лЫдноТ фази мембран л!мфоцитт та нейтроф!л!в можуть впливати на Тх функщю. За даними л!тератури М1Ж станом лшщного обм!ну ! станом ¡мунноТ системи, а також м!ж станом лМдного компоненту мембран кл!тин ! Тх функцюнальним станом ¡снуе пений зв'язок ( В.А.Лящеико, И.М.Молоткоеская 1988; Л.А.Захаров, Л.В.Петров, 1989).

Таким чином, порушення обмшу л!п!д!в у д!тей з ХГД, ХД, ХГ та ФРГДЗ е латогенетичною ланкою розвитку процесу в гастродуоденальжй зон! I потребуе щлеспрямованих терапевтичних заходов.

Зрушення в ¡мунжй систем! та лЫдному обм!н! при ФРГДЗ, ХД, ХГД та ХГ були односпрямованими. Одже при цих захворюваннях можуть бути застосоваж аналог!чн! терапевтичн! засоби.

В експеримент! була вивчена ефективн!сть ¡муномодуляцм системного ¡мужтету, м!сцевого ¡мужтету та поеднаного проведения корекцйГ зрушень у л1п!дному обм!ж та склад) л!п!дного компоненту ¡мунокомпетентних кл!тин ! ¡муномодуляци. Досл!ди проводилися на 34 кроликах масою 2-3 кг. Тварин п!сля зак!нчення моделювання експериментального ХГД було подоено на 5 груп. Кролиюв 1-Т групи (контроль модел! ХГД) забивали п!сля зак!нчення моделювання ХГД.

Тварин 2-í групп hs л!кували. Кроликам З-í групи вводили п!дшк!рно стафтоноковий адеорбований анатоксин (CAA) за розробленою нами i апробованою в експеримепл схемою через 2 на 3-й день у доз'| 0,05 -0,07 - 0,09 - 0,1 - 0,2 - 0,3 - 04 мл. Кроликам 4-í групи вводили шдимфно CAA через 2 на 3-й день у доз! 0,05 - 0,07 - 0,09 - 0,1 - 0,2 -0,3 - 0,4 мл ¡ перорально "BianÍM" ¡з розрахунку 0,3 мл на кг маси пла. Кроликам 5-Т групи CAA вводили щодня перорально в доз! 0,1 - 0,2 -0,3 - 0,4 -0,5 - 0,6 - 0,5 - 0,4 - 0,3 - 0,2 - 0,1 мл. Тварин 2-7, З-í, 4-Í та 5-í труп забивали через 21 добу eifl початку лжування. В ycix експериментальних тварин проводилося пстолопчие дослщження слизовоТ оболонки шлунка та дванадцятипалоТ кишки загальноп'столопчними та п'стох!м!чними методами.

Морфолопчж змжи в слизов!й оболонц! шлунка та дванадцятипалоТ кишки кроликш 1-í групи в!дпов!дали тип, як! виявляються при ХГД у д!тей i аналог!чн! таким, що спостер!галися при моделюванш ХГД у лабораторних тварин. У кроликш 2-Т групи, як! залишилися без л!кування, експериментальний ХГД не мав тенденцп до самост!йного видуження за 21 добу. У тварин З-í групи теля курсу лжування значно зменшилися дисгроф!чн!, диерегенераторн! та запальн! зм!ни в слизовж оболонц! шлунка та дванадцятипалоТ кишки, слизова оболонка шлунка та дванадцятипалоТ кишки у кролимв 4-Т групи п!сля курсу лжування за будовою була схожою з контролем. У тварин 5-í групи зворотня динам!ка дистоф!чних, диерегенераторних та запальних 3míh у слизов!й оболонф шлунка та дванадцятипалоТ кишки була б!льш виражена в пор!внянн! з тваринами 3-Т групи ! менше виражена в!дносно тварин 4-Т групи.

Таким чином, результат екслериментального дослщження евщчать про те, що ¡муномодуляц!я системного та м!сцевого ¡мун!тету мае позитивний вплив на динам ¡ку патолопчного процесу в гастродуоденальн!й зош. Найбшьш ефективно нормаш'зувалися дистроф!чн!, диерегенераторн! ! запальн! змши в слизов(й оболонц!

шлунка та дванадцятипало? кишки у експериментальних тварин тд впливом поеднаного застосувания ¡муномодуляци i корекци зрушень у лЫдному o6m¡h¡ .

Результата експериментального дослщження використовувались як основа для застосувания ¡муногерагш в лжуванж хрожчних захворювань гастродуоденальноТ зони у д!тей. У 281 дитини (основна група) були застосоваж слщуюч! напрямки ¡мунотерапм: ¡муномодуляцш системного ¡мужтету-у ХГД ¡ 20 з. ФРГДЗ, ¡муномодуляцм м1сцевого ¡мужтету -у 52 з ХГД i 17 з ФРГДЗ, комбшована ¡муномодуляц!я системного та мшцевого ¡мужтету - у 4¿ з ХГД ¡ 14 з ФРГДЗ, . поеднане застосування комбшованоТ ¡муномодуляци системного та мюцевого ¡мужтету з нормал|'зац!ею ладного обмшу та л(п!дного компоненту мембран ¡мунокомпетентних кл!тин - у 59 з ХГД, 20 з ФРГДЗ, 9 з ХГ i 7 з ХД. До контрольно? групи хворих ув|йшли 247 Д1тей, ¡з них 146 - з ХГД, 70-з ФРГДЗ, 19 - ХГ та 12 - ХД. Дти з ХЗГЗ контрольно? та основноТ груп були близью за bíkom, статтю та юпжчними ознаками захворювань.

Контрольна група хворих одержувала загальноприйняге комплексне лжування. Основна група хворих, окр!м загальнопринятого лжування, для ¡муномодуляцГТ системного ¡мужтету отримувала CAA шдшмрно через 2 на 3-й день (0,05 - 0,07 - 0,09 - 0,1 - 0,2 - 0,3 - 0,4 мл), для ¡муномодуляци мюцевого ¡мужтету шлунка та дванадцятипалоТ кишки - CAA перорально щодня вранц! (0,1 - 0,2 - 0,3 - 0,4 - 0,5 - 0,6 -0,5 - 0,4 - 0,3 - 0,2 - 0,1 мл), для нормалЬаци лшщного обмЫу i лМдного компоненту мембран ¡мунокомпетентних кл1тмн - щоденно вранц'| перорально протягом 2,5 - 3 тижн'ш "5ian¡m". Дням bíkom b¡a 7 до 10 роюв "Б|ал1м" лризначався по 10 мл, а теля 10 рокш - по 15 мл. Груш д1тей (13) було призначено загальприйнятий терапевтичний комплекс i "BianiM". Також 25 Д1тям з ХГД було застосовано ¡нформацшно-хвильову терашю (IXT) на точки акупунктури та Фоля.

Терапевтична ефективжсть cnoco6¡B лжування ХЗГЗ оцжювалася за динамикою основних к/мжчних синдром!в, показник'ш ¡мужтету та лш!дного обм!ну, а також катамнестичного спостереження протягом 2

POKÍB.

Результат« досгиджень св(дчать про те, що застосування ¡муномодуляцм системного та м!сцевого ¡мунггету, комбтованоТ ¡муномодуляцм в комплексному лшуванж хрон!чних захворювань гастродуоденальноТ зони позитивно впливае на зворотню динамку диспепсичних розлад!в, спонтанного болю у живот!, пальпаторного болю в ежгастральнт та тлородуоденапьжй областях, тривал!сть peMicií. Але у хворих, яким застосовувалася комбЫована !муномодуляц!я системного та мкцевого ¡мужтету, мала м!сце бмьш виражена зворогня динамжа клЫчних симптом!в захворювань пороняно з хворими, яким проводилася ¡муномодуляцщ системного або мкцевого ¡мунггету. Палъпаторний б^ль у егнгастральнш облает! зникав достовфно раньше у хворих, яким проводилася ¡муномодуляфя м!сцевого !мун!тету, у пор!внянн! з хворими, яким проводилася ¡муномодуляцЫ системного !мун!тету.

Встановлено, ицо при введенн! CAA шдшмрно вщбувалося стимулювання переважно специф1чного системного ¡мужтету, а при ентеральному - переважно специф!чного м!сцевого !мун!тету. Причому р!вень СААТ в дуоденальному bmíctí хворих, як! отримували CAA ентерально, був досгов!рно вищим у пор!внянн! з хворими, яким вводили його шдшюрно. Найбшьш виражене наростання титр!в СААТ в кров!, шлунковому соку та дуоденальному bmíctí спостер!галося у д!тей, яким CAA вводився п!дшк!рно та ентерально.

Застосування CAA як для ¡муномодуляцм системного, так i мкцевого ¡мунггету, а також для комбжованоТ ¡муномодуляцм супроводжувалося суттевим зниженням штенсивносп пперчутливо? реакцц сповтьненого типу на внутр!шньошмрне введения алергена

гемолЬичного стаф|локока, яке було б1льш виражене при комб'шованому введенш CAA,

Результати дослщжень са'|дчать про те, що ш'дшмрне введения CAA сприяло нормашзацн показникш системного ¡мунггету, перважно гуморальноТ ланки, а ентеральне - нормалЬацн показниюв MÍcueeoro ¡муттету. Застосування ¡муномодулюючоТ Tepanií суттево не впливало на корекц'но зрушень у лтщному o6m¡h¡ у хаорих.

Найбкпьш виражений вплив на зворотню динамжу клшмних прояв!в Х31'3 у д!тей та тривалкть Тх peMicfí мало поеднане застосування ¡муномодуляцй системного та мкцевого ¡мунггету з корекц;ею л!п!дного обмшу та лш!дного компоненту мембран ¡мунокомпетентних клггин поршняно з контрольною групою хворих та трупами хворих, яю отримували íhluí вар1анти ¡муномодулюючоТ терапн. Також у даноТ групи хворих поршняно з трупами хворих, я г. i отримували íhluí варшнти ¡муномодулюючоТ терапП споспгалися бшьш виражене наростання титр1а СААТ в Kpoei ¡ зворотня динамжа пперчутливоТ реакцГТ спов'шьненого типу на внутршньошюрне введения алергена гемол!тичного стафшокока.

Встановлено, що поеднане застосування CAA та "Bia/iÍMy" сприяс нормал1зацГТ вм>сту та спшвщношення субпопулящй лмфоцитт периферичноТ Kpoei, метабол^чноТ активное^ та фагацитарноТ функцн нейтроф'|л!в i, особливо, ртня !муногло6улж1в та ¡мунних комплекс^ у сироватц) кров!.

Включения "Б|'ал1му" до терапевтичного комплексу д1тей з хрожчними захворюваннями гастродуоденальноТ зони супроводжувалося нормал1зац|'ею BMÍcry фосфолЫдЬ, B¡TaM¡Hy £ у сироватц! кров!, обмжу холестерину, ПОЛ, спектра ВЖК фосфолЫд!в сироватки кров! та мембранних фосфолт!д1в нейтрофЫв ¡ л!мфоцитт периферичноТ кров!.

Таким чином, результати експериментального та юижчного досл'|джень евщчать про високу ефективжеть застосування ¡мунотерапн

в лжузанж ХГД, ХД, ХГ та ФРГДЗ. НайбЫьш виражений ефект мало поеднане застосування ¡муномодуляц!7 системного та мгсцевого ¡мужтету з корекфею лЫдного обмЫу i л!пщного компоненту мембран ¡мунокомпетентних юнтин.

У rpyni хворих ХГД, яким з метою ¡муномодуляци призначався курс IXT поршняно з контрольною групою достовфно paHÍuie зникали клжмж' прояви захворювання i спостер!галася бшьш позитивна динам!ка показнишв мкцевого та системного ¡MyHÍTery.

Для встаноалення ефективносп способу лжування хрожчного кол1Ту, який включае мшцеве застосування CAA та л!нетолу, 56 детей з ХЗГДЗ i наявжстю хрожчного запального процесу в слизовт оболонц! товстоТ кишки були розподтеж на 5 груп. Перша група одержувала комплексна загальноприйняте лекування xpoH¡4Horo кол!ту, друга -CAA Ыдишрно, третя - CAA в мжроюнзмах, четверта - лжетол в м!крокл1змах, п'ята - CAA раз на день у доз1 0,1 - 0,25 - 0,5 - 0,75 -1,0 - 1,25 - 1,5 - 1.75 - 2,0 мл, який розчинявся в 25-30 мл кип'яченоТ води, i раз на день лжотел по 25-30 мл у мжроктнзмах протягом 10 джв.

За даиими клМчного, ендоскошчного доел ¡джень та катамнестичного спостереження протягом одного року найкращий ефект в!дм1чено у хворих 5-1 групи, що евщчить про ефективжеть мюцевого поеднаного застосування ¡муномодулятора i препарата, який в своему склад! мае ПНЖК.

ВИСНОВКИ 1. Проведено комплексне юнжко-параклштне обстеження 739 дтей з ХГД, ХД, ХГ та ФРГДЗ. Велика питома вага хрожчноГ вогнищево! ¡нфекцм носоглотки, часл рест'раторн! захворювання, високий инфекцшний ¡ндекс у хворих хрожчними захворюваннями гастродуоденально! зони, Гх загострення шд час або вщразу шеля загострення хрон|'чноТ вогнищевоТ ¡нфекци носоглотки та гостро? ресш'раторно? ¡нфекецм, рецидивуючий nepeóir, схильжсть до

прогресування та формування в б!льш ранньому вщ1 хрожчного патолопчного процесу в гастродуоденальнж зон! д^тей з хрожчним тонзил!том сведчать про наявж'сть зв'язку м!ж станом ¡мунно-бюлопчноТ реактивное^ 1 розаитком патолопчного процесу в гастродуоденальнж зон!.

2. При хрожчних захворюваннях гастродуоденально! зони в фаз! эагострення зрушеня в м!сцевому ¡мун!тет! порожнини рота хворих мали схожу спрямоважсть: пивищення р!вня 1дА та 1д0, тенденц!ю до шдвищення вм!сту л1зоцину ! до зниження концентрацн Б1дА при ХГД та до наростання - При ФРГДЗ. Суттевий вплив на стан м!сцевого ¡мун!тету порожнини рота мають вогневища ¡нфекц1я та бактериальна флора носоглотки.

3. Суттсв'1 зрушення однаковоТ спрямованост! в м!сцевому ¡муж'тет! шлунка га двандцятилалоГ кишки Д1тей внявлено в рант пер!одн хрон!чних захворювань гастродуоденальноТ зони. Вони проявпялися наростанням загально? млькосп кл!тин у шлункоаому соку та дуоденальному вмкгп за рахунок збшьшення р!аня л!мфоцит!в та нейтрофшьних гранулоцилв на фон! зниження млькосл' макрофагш, зниженням поглинальноТ функцн ! наростанням кисневозалежного метабол1°зму макрофагов та нейтрофшьних гранулоцит, зниженням адгезивноТ функцн макрофагш ! ршня .Л1'зоциму, ш'двищенням концентраций Б1дА та СААТ. На стан м!сцевого ¡мун!тету гастродуоденальною зони впливае хрон!чна вогнищева !нфекц!я носоглотки та ряд ¡нших фактор!в

4. Порушення клкинно? ланки с!стемного ¡мужтету у д!тей з ХГД у фаз! загострення виражалися зниженням вм!сту Т- л!мфоцит|в /СЭЗ +- кл!тин, 6 - РУК/, Т- хелперш /С02Э+- кл!тин, ТФР-РУК/, Т-супресор!в / ТФЧ-РУК/,сп!вв!дношення регуляторних субпопуляцм за рахунок зниження Т-хелпер!в, тенденцию до наростання природних юлер!в /С038+-кл!тин/. Аналопчна

спрямоважсть зрушень у кл'ггиинж лажу системного ¡мунитету спостер!галася при ХД, ХГ та ФРГДЗ.

5. Зр'ушення в гуморальжй ланщ системного ¡ммунггету при хрожчних захворюваннях гастродуоденально? зони у д(тей проявлялися наростанням млькосл В- л'|мфоцилв /СОЮ +- клггин, €АС - РУК/, В- бласпв /С023 +- клггин/, зниженням р1вня 1дА \ наростанням вмюту 1дМ, шдвищенням концентрац!? Ц1К. Р!вень Ц1К у хворих ХГД та ХД був достоверно вищим вщносно хворих ХГ та ФРГДЗ. На стан гуморально? ланки ¡мужтету мали вплив хрожчна вогнмщева ¡нфекцш та бактер!альна флора носоглотки.

6. Функцюнальна активжсть нейтрофшьних гранулоцилв периферичноТ кров! у дггей з хрожчними захворюваннями гастродуоденально? зони в фаз! загострення характеризувалася зниженням фагоцитарно? активности ! наростанням поглинапьно? функц!? фагоцитуючих кл!тин та активное» кисневозалежного метабол!зму. Виражежсть дисофаци функцюнального стану нейтрофшьних гранулоцилв залежала в!д виду бактер!ально? флори носоглотки.

7. При ХГД в фаз! загострення спостер!галося зростання активност! окисио-в!дновних та г!дрол(тичних процесш, актив1зац|'я енергетичного обм!ну у лимфоцитах та окисно-вщновних процеЫв у нейтроф!лах периферичноТ кров! хворих, зниження бактерицидних властивостей нейтрофМв.

8. Результати експериментального та клшмного досл!дження св'щчать про те, що хрожчна вогнищева ¡нфекц!я носоглотки, в першу чергу стаф!лококово? етюлопТ, е елопатогенетичним фактором хрон!чних захворювань гастродуоденально? зони, а ¡мунолопчж мехажзми - провщними в розвитку хрон!чного запального процесу в слизовий оболонф шлунка та дванадцятипало? кишки.

9. Зрушення в обм!ш лт!дш при ХГД, ХД, ХГ та ФРГДЗ мають м!сце в ранн! пер!оди захворювань и носять однакову спрямоважсть.

Спостер1гаеться зниження рвня фосфолЫдю у сировотф кров!, деф|цит ПНЖК в загальних л!пщах сироватки кров'| та ¡мунокомпетентних юитин, НЕЖК, фосфолшщах кров! \ мембранних фосфолш!дах лимфоцит та нейтрофшт, порушення обм!ну холестерину, актив1зац1я перекисного окисления Л1П1Д1В по ферментному I безферментному шляхах, дефщит ключевого компоненту антиоксидантноТ системи - в!тамЫу £.

10. Установлен! зрушення в обм!н! л!п!д!в у д!тей з хрожчними захворюваннями шлунка та дванадцятипалоТ кишки були основою для розробки бюлогично активно! харчовоТ добавки. "Б1ал!м" , який отримано з компонент природнього походження, м!стить в!там!ни А ! £, каротин , фосфол!шди з високою питомою вагою ПНЖК, вжьж НЖК, що обумовлюс його поэитивний ефект по корекцн л!п!дного обм!ну та складу лт!дного фрагменту мембран ¡мунокомпетентних юнтин.

11. Експериментальж та кл!н! чж дан! св!дчать про ефективн!сть ¡мунотерапн в комплексному лЫуванж хрон!чних захворювань гастродуоденально! зони. Застосування стаф'|лококового адсорбованого анатоксину для модуляци системного та м!сцевого ¡мужтету за схемами, яю було нами розроблено, позитивно впливае на зворотню динамжу захворювань, нормашзуе показники ¡мунно!' системи, зменшуе частоту рецидив!в захворювань та подовжуе Тх рем!с!ю. Бжьш ефективною е поеднана модуля^я системного та м!сцевого ¡мун!тету.

12. Позитивний ефект при застосуванж стафЫококового адсорбованого анатоксину та "Б1ал1му" у д)тей з хрон!чними захворюваннями гастродуоденально! зони з метою ¡муномодуляци свщчить про доц!льн!сть поеднання ¡муномодуляторщ з препаратами, як! нормалЬують обмЫ /ншдш та склад лЫдного компоненту мембран ¡мунокомпетентних клгсин.

13. Застосування ¡нформацжно-хвильоаоТ терапм для лжування ХГД у д|тей позитивно впливае на юижчний переб|Г захворювання, нормал|зац'|ю зрушень у системному та мкцевому ¡мужтети

14. Мкцеве застосування стафмококового адсорбованого анатоксину та лжетолу в терапевтичному комплекс! хрожчного кол ¡ту у д1тей з хрожчними захворюваннями гастродуоденальноТ зони позитивно впливае на зворотню динамжу його юнжчних морфолопчних прояви та тривал!сть ремюТ.

СПИСОК ОСНОВНИХ Р0Б1Т, ЯК1 НАДРУК0ВАН1 ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦН

1. Диспансерное наблюдение здоровых детей в условиях поликлиники. - К.: "Вища школа", 1989.- 139с. /Соавт. П.С. Мощич, З.Н.Жарикова, Л.И.Левченко/.

2. Функцюнальж розлади шлунка I дванадцятипалоТ кишки // Медицина дитннства: навчальний пос!бник /За ред. акад. АН ВШ УкраТни П.С. Мощича.- К.: "Здоров'я", 1994,- Т.2.- С. 478-485.

3. Дисбактерюз травного каналу у Д1тей з хрожчнимим захворюваннями гастродуоденальноТ зони// Медицина дитинства: навчальний пособник /За ред. акад. АН ВШ УкраТни П.С. Мощича,-К.: "Здоров'я", 1994.- Т.2.- С. 485-487.

4. Обмен липидов и состояние гуморального иммунитета при хроническом гастрите у детей// Иммунология и аллергология: Межвед. респ. сб.- К.: "Здоров'я", 1982.- Вып. 16. - С, 92-94.

5. Роль хронмних вогнищ ¡нфекцм стафмококовоТ етюлогн в розвитку враження печшки I жовчних шляхю// ПАГ,- 1983.- №3,- С. 17-19. /Сшвавт. П.М.Гудзенко, Ю.Б.Чайковський, С.Н.Малахова/.

6. Изменения ультраструктуры в слизистой облочке желудка и двенадцатиперстной кишки под влиянием хронического очага инфекции в носоглотке//Архив патологии.- 1983,- № 4. - С.93-94 .

7. Иммунотерапия хронического гастродуоденита// Реактивность и резистентность: фундаментальные и прикладные вопросы. Тез. докл. Весоюзной науч, конференции.- К., 1987.-С.40-41. /Соавт. Ю.Б.Чай ковский /.

8. Значение иммунных комплексов при хронических заболеваниях гастродуоденальной зоны у детей// Реактивность и резистентность: фундаментальные и прикладные вопросы. Тез. докл. Весоюзной науч. конференции.- К., 1987.-С, 108-109, /Соавт. П.С. Мощич, Е.Г.Гаркавая /•

9. Роль хронпних вогнищ ¡нфекцн носоглотки в розвитку хроннного гастродуодешту// nAr.-1987.-Ns4.-C. 14-16. (Сшвавт. П.С. Мощич, Ю.Б.Чайковський).

10. Роль аллергии в механизме развития патологического процесса в гастродуоденальной системе при хронической очаговой инфекции носоглотки и легких// Актуальные проблемы аллергологии в педиатрии: Тез. докл. Весоюзной науч. конференции.- М., 1987,-Ч.2.-С.40-42. /Соавт. П.С. Мощич, В.Г.Бордонос, Л.А.Куюн, Ю.Б.Чайковский/.

11. Механизмы нарушения липидного обмена при хронических заболеваниях гастродуоденальной ситемы у детей. Рукопись депонирована в справочно-информационном фонде ВНИИ МТИ. Справка о депонировании Д- 14588. Реферат опубликован в Мед. рефер. журнале.- 1988.- р.У,- №3.- публ. 785.

12. Роль стафилококковой и стрептококковой инфекции в формировании патологического процесса в гастродуоденальной системе// Детские инфекции: Респ. межвед. сб. - К.: "Здоров'я", 1988.- Вып. 18.- С. 74-77. (Соавт. П.С. Мощич, В.Г.Бордонос, Л.А.Куюн, Ю.Б.Чайковский).

13. Иммунотерапия хронических заболеваний желудка и двенадцатиперстной кишки у детей// Актуальные проблемы

иммунотерапии: Труды 6 науч. Респ. конференции.- Киев-Ворошиловград, 1988.- С.28.

14. Изучение эффективности иммуностимулирующих препаратов в лечении экспериментального хронического гастродуоденита// Гастроэнтерология: Респ. межвед. сб. - К.: "Здоров'я", 1989.- Вып. 21.- С. 35-37. (Соавт. П.С. Мощич, Ю.Б.Чайковский).

15. Досвщ роботи гастроентеролопчного в'гддшення дитячоТ клЫ'|чно7 лжарж N23 м. КиТва// ЛАГ.-1989.-№5.-С.2б-28. (Сшвавт С.Н.Малахова, А. Г.Гаращук).

16. Роль высших жирных кислот и простагландинов в патогенезе хронических заболеваний желудка и двенадцатиперстной кишки// Хроническое воспаление и заболевания органов пищеварения: Тез. докл. науч.-практич. конференции.- Харьков, 1991.- Ч.1.-С.45. (Соавт Е.В.Костенко).

17. Механизмы формирования хронического патологического процесса в гастродуоденальной системе при хронической очаговой инфекции глотки// Хроническое воспаление и заболевание органов пищеварения: Тез. докл. науч.-практич. конференции.- Харьков, 1991.- Ч.11.-С.167. (Соавт. П.С. Мощич).

18. Ефективжсть '[мунотерапм в л'жуванж хрожчних захворювань гастродуоденальноТ зони у д|тей// IV конгрес св1товоТ федераци укражських л'тарських товариств: Тез. докл. - Харков, 1992.- С.145. (Сптавт П.С. Мощич).

19. Патогенез та л'жування хрожчних захворкрвань гастродуоденальноТ зони у дггей з хрожчною вогнищевою ¡нфекщею носоглотки// Актуальна проблеми дитячоТ гастроентерологп: Тез. докл. наук.-практ. конференци.- КиТв-Тернопшь, 1992.- С.8.

20. Стан процеав лтадноТ пероксидацн та Тх корекцт при хрожчних захворюваннях гастродуоденальноТ зони у д!тей// Актуальж проблеми дитячоТ гастроентерологн: Тез. докл. наук.-практ.

конференци.- КиТв-Тернопшь, 1992.- С.23. . (Сшвавт П.С. Мощич, Н.М.Юрженко, Т.С.Брюзгжа, Е.Я.Кравченко).

21. ИРТ хронических заболеваний желудка и двенадцатиперстной кишки у детей// Нове у Д1агностиф та лжуванж захворювань оргажв травления: Тез. доп. першо! ПодшьскоТ наук.-практ. конференци з гастроентерологй.- Вшниця, 1993.- С.23.

22. Еффективность "Биалима" в комплексном лечении хронических заболеваний желудка и двенадцатиперстной кишки у детей// Новое в клинической фармакологии и фармакотерапии заболеваний внутрених органов: Тез. докл. Респуб. науч. конфер,-Харьков, 1993.- С.55. (Соавт. Ю.Б.Чайковский Т.С.Брюзгина, Н.Н.Юрженко),

23. Способ местного лечения хронического колита// Наука и производство-здравоохранению: V Науч.-практ. конфер. изобретателей и предпринимателей. - К., 1993.- Т. 11.- С.29,

24. Вопросы патогенеза и лечения хронических заболеваний гастродуоденальной зоны у больных с хронической очаговой инфекцией носоглотки// Перспективные проблемы в гастроэнтерологии. - М., 1994.- Т.1.- С.57-58.

25. Состояние обмена липидов и его коррекция у детей с хроническими заболеваниями гастродуоденальной зоны // Перспективные проблемы в гастроэнтерологи.- М., 1994.- Т. 11 - С, 116-118 (Соавт, П.С. Мощич).

26. Застосування електромагжтного випромшювання КВЧ-деапазону в лшуванш хрожчних захворювань шлунка двенадцатипалоТ кишки у дггей// Новое в диагностике и лечении заболеваний органов пищеварения: Тез. докл. науч.-практ. конфер.-Харьков, 1994.- С. 18.

27. Комбинированная иммунотерапия в лечении хронического гастродуоденита // Новое в диагностике и лечении заболеваний

органов пищеварения: Тез. докл науч.-практ.конф.- Харьков, 1994,-С.40. (Соавт, П.С. Мощич).

28. Местная иммунокоррекция в лечении хронического гастородуоденита // Новое в гастроентерологии. - М, 1995. -Т.1.-С.40-41.

29. Роль хронической очаговой инфекции носоглотки в формировании патологического процесса в гастродуоденальной зоне и гепатобилиарной системе// Новое в гастроентерологии.-Afl 995.-7.1,-С. 168-169. (Соавт. П.С. Мощич, Ю.Б. Чайковский).

ВИНАХОДИ

1. Способ моделирования хронического гастродуоденита. A.c. 892264. (Соавт. П.Н.Гудзенко, В.В. Бережной, Ю.Б. Чайковский).

2. Способ лечения хронического гастродуоденита. A.c. 1391654. (Соавт. П.С. Мощич, С.Н. Малахова).

3. Способ лечения хронического колита. , A.C. 1678372.

4. Способ лечения хронического гастродуоденита. Приоритетная справка №4141414/14 ( 151363) . (Соавт. П.С.Мощич).

5. Харчова добавка "Б1ал!м". Прюритетна довщка N»931101275. (Сшвавт. В.К. Муравйов, 0.1. Горд|'енко, В.Б. Бтоштан).

МЕТОДИЧН1 РЕКОМЕНДАЦН

1. Прогнозирование, первичная и втричная профилактика хронических заболеваний органов пищеварения у детей.- К,- 1992,-27с. (Соавт. Е.М. Лукянова, М.Ф. Денисова, МЛ. Тараховский, П. С. Мощич, В.П. Радионов, В. Ф. Ланнин, А.Д. Мороз, И.Н. Хохол, В.Д. Лукянчук).

2. Профилактика i лжування дизбактерюзу носоглотки i кишечника у дггей.- КиТв. - 1995,- 19с. (Сшваат. П.С. Мощич, Л.1. Чернишова, Ю.В. Марушко, А.П. Волоха, О.П. Костюк, О.Л. Таринська, О.П. Сельн^ова, В.Д. Ott, E.H. Муквм, В.П. М1сник, Г.Б. Коваленко, В.Н. Фкун, Т.А. Лисяна, Д.С. Яновський ).

Borisenko M.I. Immune dependence and direction of immune therapy of chronic diseases of gastroduodenal zone in children. Thesis for obtaining degree of doctor of medical sciences in speciality 14.01.10 - pediatrics, National Medical University named after A.A.Bogomolets, Kiev, 1996.

Studied experimentally and clinically were the role of nasopharyngeal chronic sites of infection in ethiology and immune system and lipid metabolism in pathogenesis of functional disorders of gastroduodenal zone, chronic duodenitis, gastritis, gastroduodenitis in children. The leading role of immune mechanisms in formation of pathological process in gastroduodenal zone was established. Effectiveness of the treatment of these diseases was proved. Methods of immune modulation of systemic, local, systemic and local' immunity as well as combined immune modulation and correction of shifts in lipid methabolism, lipid component of membranes of immune competent cells were eloborated.

Борисенко M.И. Иммунозависнмость и направления иммунотерапии хронических заболеваний гастродуоденальной зоны у детей. Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.10 -педиатрия, Национальный медицинский университет им. акад. А.А. Богомольца, Киев, 1996.

Изучено в эксперименте и клинике роль хронической очаговой ин4>екции носоглотки в этиологии, а иммуной системы и липидного обмена в патогенезе функциональных растройств гастродуоденальной зоны, хронического дуоденита, гастрита и гастродуоденита у детей. Установлена ведущая роль иммунных механизмов в формировании патологического процесса в гастродуоденальной зоне. Доказана эффективность в лечении данных заболеваний разработанных способов иммуномод>ляции системного иммунитета, местного иммунитета, системного и местного иммунитета, а также комбинированного проведения иммуномодуяяции и коррекции сдвигов в липидном обмене, лилидном компоненте мембран иммунокомпетенных клеток.

Ключов1 слова: Д1ти, експеримент, ¡муштет, л'шди, ¡муномодуляцЫ , функцганальн! роалади гастродуоденально! зони, дуодежт, гастрит, гастродуоденгг.