Автореферат и диссертация по медицине (14.02.01) на тему:Гигиенические основы комплексной системы оптимизации свободного времени подростков.

YI 0 UH

MIHICTEPCTBO ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРА1НИ НАЦЮНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНИВЕРСИТЕТ IMEHI О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

На правах рукопнсу

СЕРГЕТА Irop Володимирович

riTIGHIHHI ОСНОВИ КОМПЛЕКСНО! СИСТЕМИ ОПТИМ13АЦП ВИЬНОГО ЧАСУ П1ДЛ1ТК1В

14.02.01. - ririena, медичш науки

АВТОРЕФЕРАТ дисертацп на здобуття паукового ступеня

До^ТОГ!? Мйличнцу I!2yií

Khïb -1996

Дисертащею е рукопис

Робота виконана на кафедр! загально! г!г1ени В1нниць го державного медичного ун1верситету 1м. М.1.Пирогова

Науковий консультант: доктор медичних наук, професор

В. Г. Бардов

0ф1ц1йн1 опоненти: доктор медичних наук, професор

А.М.Шевченко

доктор медичних наук, професор 0.А.Бесед1на

доктор медичних наук, професор А.Л.Решетюк

Пров1дна установа: Укра1нський науковий г!г1ен!чн

центр МОЗ Укра!ни

Захист вШудеться п{9" ^ 1996 р. о г на зас!данн1 Спец1ал1зовано! вчено! ради Д.01.21.02. "Г1г на, сощальна г1г1ена та орган1зац1я охорони здоров'я" Нац1ональному медичному ун1верс!тет1 1мен1 0.0.Богомол (252057, м.ки1в-57, проспект Перемоги, 34. г1г1ен1чний к пус, аудитор1я N 2).

3 дисертац1ею можна ознайомитися в б1бл1отец! Нац нального медичного ун1верситету 1мен1 0.0.Богомольця за ресою: 252057, м.Ки!в-57. вул. Зоолог1чна, 3.

Автореферат роз1слано " ^ " 1996 р.

Вчений секретар

спец1ал1зовано! вчено! ради

доктор медичних наук, професор,

член-кореспондент АПН Укра!ни В.I.Берз1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ.

АКТУАЛЬШСТЬ ПРОБЛЕМИ. Нова глобальна стратегия Все-CBiTHboï орган! зацП охорони здоров'я "Здоров'я для bcîx до 2000 року", нац!ональна програма "Д!ти Укра!ни" як npiopn-тетн! завдання визначають захист найб1льш уразливих труп населения, передус1м д1тей та П1дл1тк1в, досягнення жителями планети такого р!вня здоров'я, що дозволить ïm мати продук-тивний у соц!ально-економ!чному вШошешп cnociô життя. Тому серед найважливших напрямк1в удосконалення сучасно! шк1льно1 ocbîth пров!дне м1сце належить д1яльност1 по збере-женню та зм!цненню здоров'я п1дростаючого покол!ння, П1дви-щенню ефективност1 та якост1 навчально-виховного процесу, пошуку нових форм, засоб1в ! метод1в впливу на процеси фор-мування особистост1 учн!в (Гончарук Е.Г. та !н., 1989, 1995; Сердюковская Г.Н., 1991, 1993; Сухарев А.Г., 1991; Берз1нь В.I. та !н., 1995; Беседина А.А., 1995; Сердюк A.M. и др., 1995).

Отже, необх!дн!сть розробки г1г1ен1чних основ рац1о-нально! орган!зацп навчально! та позанавчально! д1яльност1 сучасних школяр!в мае велику соц1альну значущ1сть, потребуе першочергово! уваги, зумовлюе пошук адекватних i доц1льних засоб1в практично! реал!зацП (Булич Э.Г. и др., 1993; На-горна A.M., 1993; Воронцов М.П. и др., 1995; Даниленко Г.Н.. 1995; Schetelig H., 1984; Kleinpeter U.. 1986).

До числа найб1льш суттевих метод1в оптим1зацП навчаль-но! д1яльност1 учн!в сл1д в!днести впровадження диферен-ц1йованого п!дходу до процесу навчання, ращональну opraHi-зац!ю ф!зичного виховання д1тей та п1дл1тк1в, що передбачас корекц1ю засобами ф!зично! культури сумарно! добово! рухово! активност! в межах певно! rirleni4Hoï норми, науково обгрун-товане використання комп'ютерно! техн!ки, урахування хроно-б1олог!чних особливостей учн1в (Сухарев А.Г., 1980, 1991; Доскин В.А., Куинджи Н.Н., 1989; Бардов В.Г., 1990; Глушко-ва Е.К. и др., 1990; Hildebrandt G., 1981; Andersen L.К. et al.. 1982; La Porte R.E. et al., 1982; Wolanski N., 1986; Luczak H.. et al.. 1993).

Проблеми оптим!зацП позанавчально! д1яльност1 та в1ль-ного часу п1дл!тк1в вивчено у значно менипй Mipl. Так. до категорП в1льного часу в1дносять частину позаурочного часу.

що регулюеться сусгИльством i призначена для в!льно обраних позаишльних занять та дозв1лля, гармоншного розвитку iHTe-лектуальних, моральних i ф1зичних якостей, а також зм1цнення здоров'я д1тей та п!дл!тк!в, тобто час, який залишаеться п!сля виконання навчальних обов'язк1в, використовуеться за власним бажанням i мае певну тривал1сть, упорядковану структуру та ц1льове призначення (Боярский A.n., 1983; Горлова O.E., 1992). Виконано ряд наукових poöiT, як1 вир!шують ок-рем! г1г1ен1чн1 проблеми оргашзацП позанавчально! д1яль-ност1 школяр!в (Балясная Л.К., 1980; СазанюкЗ.И., 1981; Фельдштейн Д. И. и др., 1982; Глушкова Е.К. и др., 1985; Komarek L., 1981; Llpkova V., 1984).

Проте г!г!ен!чн1 аспекта орган1зацп в1льного часу п1дл!тк1в практично н1коли не були предметом системних наукових досл1джень, не !снуе ч1тко! державно! г!г!ен!чно! регламента^! позаииильно! д1яльност1 учн!в, не розроблен1 психоф1з1олог1чн1, психог1г1ен1чн1 та хроноб1олог1чн1 основи П оптим1зацП, не визначен1 г1г1ен1чн1 нормативи рухово! активност! учн1в у в!льний час, в1дсутня науково обгрунтова-на концептуальна модель рац1онально! орган1зац!1 в1льного часу школяр1в, немае математичних метод!в прогнозування стану здоров'я та профес1йно! придатност1 п!дл!тк!в на основ! вивчення особливостей функц!онального стану Ix организму та оценки характеру позаурочно! д!яльност1.

Таке становище 1 зумовило виб1р теми досл1дження.

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ДОСЛ1ДЖЕННЯ. Метою робота с наукове обгрунтування г1г1ен1чних основ комплексно! системи оптим1-зац!1 в!льного часу п1дл!тк1в, що сприяе зм!цненню здоров'я, п!двищенню працездатност1 та адаптац!йних pecypclB орга-н1зму учн1в.

Для досягнення мети пШягали вир1шенню так1 завдання:

1) вивчити динам1ку зм!н показниклв розвитку психоф1-з1олог!чних функц!й, стану здоров'я та працездатност1 учн!в у залежност! в1д орган!зац1! в1льного часу;

2) провести ririCHi4He нормування рухово! активност! пШ1тк1в 15-17 poKiB у в!льний час;

3) обгрунтувати ncHxorir!cHi4Hi основи оптим1зац11 в1льного часу школяр!в;

4) дослШти б1оритмолог1чн1 аспекта рац1онально! ор-raHi3auii позаурочно! д!яльност1 учн1в;

5) обгрунтувати математичн! модел1 прогнозування стану здоров'я школяр1в на основ! вивчення функц1ональних можли-востей 1х орган1зму та особливостей орган1зацП позаурочно! д1яльност1;

6) скласти математичн! алгоритми прогнозування про-фес!йно! придатност1 п!дл1тк!в на основ1 неч1тко! лог!ки;

7) розробити, апробувати та впровадити у практичну д1яльн!сть медичних 1 педагог1чних заклад1в концептуальну модель та методи рац1онально! орган1зацП в1льного часу п1дл!тк1в.

НАУКОВА НОВИЗНА. В результат! проведених досл1джень вперше:

- вивчено вплив р1зних форм орган1зац11 позаурочно! д!яльност1 на показники стану здоров'я та фунюцональн! мож-ливост1 орган1зму учн1в;

- г1г1ен1чно обгрунтовано режим ращонально! орган1за-ц11 в!льного часу п1дл1тк1в;

- розроблен1 психоф1з1олог1чн1, психог1г1ен1чн1 та 610-ритмолог1чн1 основи оптим!зац11 позаурочно! д!яльност1;

- установлен! г!г!ен1чн! нормативи рухово! активност1 учн1в 15-17 рок1В у в1льний час;

- проведено прогнозування стану здоров'я та профес!йно! перспективност! п1дл1тк1в з урахуванням характеру позаурочно! д1яльност1 учн1в 1 психоф1з1олог1чних, особист1сних та хроноб1олог1чних показник1в функц1онального стану !х орган 1зму.

ТЕОРЕТИЧНЕ ЗНАЧЕНИЯ РОБОТИ полягае в науковому обгрун-туванн! г!г1ен1чних принцип1в, концептуально! модел1 та ме-тод1в оптим1зац!! в!льного часу п!дл1тк1в з урахуванням пси-хоф1з1олог1чних, особист1сних та б1оритмолоПчних особливостей 1х организму.

ПРАКТИЧНА ЗНАЧИМ1СТЬ РОБОТИ визначаеться розробкою кон-кретних шлях1в та засоб!в рац!онально! орган1зац1! позаурочно! д!яльност1 п!дл!тк1в, що передбачають використання тра-диц1йних та нетрадиц!йних форм ф1зичного виховання, пси-хоф1зичних та психог!г1ен1чних заход1в 1 справляють позитив-ний вплив на стан здоров'я та функщональн! можливост! орган 1зму учн1в.

ВПРОВАДЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТА РОБОТИ У ПРАКТИКУ. Матер!али досл1джень використан! в ход! п!дготовки навчально! программ

з загально! г1г1ени, екологП людини, рад!ац1йно1 та в!йсь-ково! г!г1ени для студент!в загальномедичних факультет1в ви-щих медичних заклад!в Укра!ни (1994). Учбового посЮника до практичних занять з загально! г1Пени (1994), методичних ре-комендац1й "Пг1ен1чн1 принципи орган1зац1! профес!йного в1дбору пШ!тк!в для навчання спец!альност1 "оператор ЕОМ" (1992), "Первинна проф!лактика серцево-судинних захворювань на Укра1н1" (1994), "Психог1г1сн1чн1 основи рац1онально! ор-ган!зац1! позаурочно! д1яльност1 п1дл1тк!в" (1996), 1нфор-мац!йних лист1в "Г1г1ен1чн1 нормативи рухово! активност1 п1дл1тк1в 15-17 рок!в у в1льний час" (1996). "Законом1рност1 розвитку психоф!з!олог!чних функц1й орган1зму у п1дл1тковому в1ц!" (1996).

Робота включена до Координац1йного плану наукових досл1джень М!жв!домчо! Ради з проблем зайнятост1 населения та ринку прац1 Нащонально! АкадемII Наук Укра!ни на 1993-1995 роки.

РекомендацП впроваджен1 у практичну д!яльн1сть се-редн!х загальноосв1тн1х навчалъних заклад1в 1 палацу д1тей та юнацтва м.В1нниц1, управл1нь осв!ти 1 у справах молод! та спорту, в1дд1лу охорони прац1 В1нницько1 обласно! державно! адм1н1страц11, сан!тарно-еп!дем1олог!чних станц!й В!нниць-ко!. Терноп1льськох областей. В1нницького обласного центру здоров'я, науково-досл1дного центру В1нницького медичного ун1верситету, в навчальний процес кафедр пропедевтики г1г1ени, рад1ац1йно! та в1йськово! г1г1ени Нац1онального медичного ун1верситету. загально! г1г1ени В1нницького медичного ун1верситету, 1вано-Франк!всько! медично! академП, Льв1вського та Черн1вецького медичних 1нститут1в, соц1ально! медицини 1 орган!зац!! охорони здоров'я та дитячих хвороб л!кувального факультету В1нницького медичного ун1верситету, автоматизованих систем управл1ння В1нницького техн1чного уШверситету, анатомп, ф!з1олог!! та основ медичних знань В1нницького педагог1чного 1нституту, В1нницького медичного коледжу, В1нницького 1нституту п1слядишюмно! осв1ти педа-гог1чних прац1вник1в, використовуються в ход! розроблення КонцепцП позашк!льно! осв1ти учн!всько! молод1.

АПР0БАЦ1Я РЕЗУЛЬТАТОВ Д0СЛ1ДЖЕННЯ. Матер1али дисертац!! були представлен! та викладен! на XII з'1зд1 г1г1ен1ст1в Укради (м.Одеса, 1991); XIV з'!зд1 Укра!нського ф1з!олог!чно-

го товариства (м. Ки!в, 1994); М1жнародних наукових конфе-ренц1ях "Рад1ац1йно-екодог1чн1 1 медичн1 аспекта насл1дк!в аварП на ЧАЕС" (м. Ки1в, 1993); "«Мзична культура, спорт та здоров'я нацП" _ (м. В1нниця, 1994); "Environment and Informatics" (м.Будапешт, 1995); X Internada medicina esperanto-konferenco (м. Тернотль, 1995); "Национальна ел!та та 1нтелектуальний потенц1ал Укра1ни" (м.Льв1в, 1996); International Congress on Occupational Health (м.Стокгольм, 1996); Всесоюзна конференцп "Медичн1 та психоф!з1олог1чн1 аспекта профор!снтац11 школяр1в" (м.Москва, 1991); I Всеук-paíHCbKiñ науково-практичн1й конференцИ "Здоров'я i ocBiTa" (м.Льв1в, 1993); Республ1канських наукових конференц1ях "Соц1альн1 проблеми npaui" (м.Хмельницький. 1989); "Еколо-ro-ririeHi4Hl проблеми харчування населения" (м.Ки1в, 1992); "Актуальн1 питания ф!з1ологП розумово! прац1" (м.Ки1в, 1993); TiríeHa оточуючого середовища" (м.Кй!в, 1993); нау-ково-практичних конференц1ях "Стан здоров'я д!тей 1 проблеми його зм!цнення засобами ф1зичного виховання" (м.Москва, 1992); "Актуальн! проблеми медично! реабШтацп" (м.Не-мир!в, 1994); обласних медико-техн1чних конференшях з м1ж-народною участю (М.В1нниця, 1993, 1994, 1995. 1996).

ПУБЛИКАЦП. За темою дисертац!йного досл!дження опубл1-ковано 45 наукових po6iT, у тому числ1 34 самост1йних.

СТРУКТУРА ТА ОБСЯГ ДИСЕРТАДП. Дисертац1я складаеться i3 вступу, огляду л!тератури, глави, що присвячена обгрунту-ванню програми та метод1в досл1джень, 6 глав власних досл1д-жень, обговорення 1х результат1в, висновк1в, практичних ре-комендац1й, покажчику використано! л1тератури (581 л1тера-турне джерело, в тому числ1 113 1ноземних) та 2 додатк1в.

Загальний об'см дисертац1йно! робота складас 464 сто-piHKH, 1з них власне машинописного тексту - 297 стор1нок. Робота 1люстрована 65 таблицями та 15 малюнками.

ДЕКЛАРАЦ1Я ОСОБИСТОГО ВНЕСКУ АВТОРА У Р03Р0БКУ ОСНОВНИХ НАУКОВИХ ПОЛОЖЕНЬ, ЯК1 ВИНЕСЕН1 НА ЗАХИСТ.

1. Розробка, впровадження та оЩнка ефективност1 комплексно! системи оптим!зац1! в1льного часу п!дл1тк1в (викона-Hi особисто).

2. Розробка та наукове обгрунтування г!г!ен1чних норма-тив!в рухово! активност! п1дл1тк!в у в1льний час, пси-хоф!з1олог1чних, ncHX0ririGHi4HHX та б1оритмолог!чних основ

ращонально! орган1зацП позаурочно! д1яльност1 учнав (вико-нан1 особисто).

3. Розробка метод!в прогнозування стану здоров'я п!д-л1тк1в з урахуванням функщонального стану !х орган!зму та особливостей позаурочно! д1яльност1 (виконан1 особисто).

4. Розробка методик визначення профес!йно! придатност1 гпдл1тк1в на основ1 неч1тко! лог1ки (виконан1 особисто).

0СН0ВН1 ПОЛОЖЕНИЯ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ЗАХИСТ:

1. Комплексна система оптим!зац1! в1льного часу п!дл!т-к1в, визначальними елементами яко! е науково-обгрунтован! принципи раЩонально! орган1зацп позаурочно! д!яльност1, концептуальна модель ефективного використання в!льного часу як фактора зм1цнення здоров'я учн1в, методи та засоби ц1ле-спрямованого впливу на функЩональний стан орган!зму шко-ляр!в.

2. Пг1ен1чн1 принципи рац1онально! орган1зацП позаурочно! д!яльност1 п1дл!тк!в, що передбачають п!двищення ру-хово! активност! у в!льний час до оптимальних величин, ура-хування стану здоров'я, особливостей особистост! та б1орит-молог!чних характеристик орган1зму, особливостей процес1в формування та розвитку психоф1з1олог!чних функц1й у природ-них умовах та п!д впливом тренування.

3. Концептуальна модель ефективного використання поза-урочного часу, складовими яко! е впровадження оптимального рухового режиму, використання традиц!йних та нетрадищйних форм ф1зичного виховання, застосування засоб!в психоф1зЮло-Пчного впливу на орган1зм учн1в, проведения самост!йних тренувальних занять у в1льний час.

4. Методи прогнозування стану здоров'я та профес!йно! придатност! п1дл!тк1в на основ! положень вар!ащйно! статистики та неч!тко! лог1ки з урахуванням особливостей орган1за-цп в!льного часу та функц1онального стану орган!зму учн1в.

0РГАН13АД1Я ТА МЕТОДИ Д0СЛ1ДЖЕНБ.

Досл1дження проводились на баз1 середн!х загальноосв1т-н1х шк!л NN 1, 2, 4, 10. 18, лщейних клас1в середньо! школи N 7, ф1зико-математично! тмназП N 17, техн1чного л1цею, навчально-виробничого комб!нату трудового навчання та про-фес1йно! ор!ентац1! учн1в. палацу д1тей та юнацтва м1ста

В1нниц1, де rilfl наглядом в динамШ навчання з 1988 по 1995 роки знаходились 665 п!дл1тк1в у в1ц! 13-17 рок!в.

В процес1 виконання дисертац1йно! роботи вивчався вплив р1зних за зм1стом моделей орган1зац11 в1льного часу на по-казники стану здоров'я, адаптац1йних та функц1ональних мож-ливостей орган1зму учн1в. Тому п1дл1тки, що приймали участь у досл1дженн1, в ход1 основного експерименту були умовно розпод!лен! на 4 репрезентативн1 у к1льк1сному та як!сному в1дношенн1 групи. 67 школяр1в (35 д1вчат та 32 юнаки) скла-дали контрольну групу, яка характеризувалась традиц1йним режимом навчання в середн1й школ! та неупорядкованою позанав-чальною д1яльн1стю.

В1дм1тною рисою режиму добово! д1яльност1 74 учн1в пер-шо! експериментально! групи (39 д1вчат та 35 юнак1в), як1 навчались у г1мназ!йних та л1цейних класах. була оптим!зац1я позаурочно! д!яльност1 за рахунок ращонально! орган!зацП навчального процесу у нових перспективних закладах шк!льно! осв1ти.

Режим навчально! та позаурочно! д!яльност! 67 учн1в друго! експериментально! групи (37 д!вчат та 30 юнак1в) ха-рактеризувався дов1льною оптим1зац1ею в1льного часу за рахунок занять за вибором у позашк1льних закладах та установах.

Найб1льш суттсвим елементом добового режиму 80 п1дл!т-к1в третьо! експериментально! групи (47 д!вчат та 33 юнаки) було запровадження комплексно! системи оптим!зац1! в1льного часу учн1в, до головних визначальних рис яко! сл!д було в!днести Шдвищення р!вня добово! рухово! активност1 внасл1док зростання !! величин у в!льний час, використання як традиц!йних, так ! нетрадиц1йних форм ф!зичного виховання (зорова, !зометрична та несиметрична Пмнастика, вправи. що сприяють покращанню мозкового кровооб1гу), застосування за-co6iB психоф1з!олог1чного впливу на орган1зм школяр1в (пси-хоф1зичне тренування, психотехн1чн1 !гри), урахування б1о-ритмолог1чних особливостей та особливостей особистост! орган 1зму учн!в.

Кр!м того, для вивчення реПональних законом!рностей формування 1 природного розвитку соц!ально- та профес!йно-значущих психоф!з!олог1чних функц!й була сформована ще одна група учн!в (221 чолов1к) у склад! 115 Д1вчат та 106 юнак!в. В1ддален! результата соц1ально! адаптац!! вивчались на ос-

hobI анал!зу р1вня розвитку психоф!з1олог1чних функц1й та особливостей особистост1 242 студент1в (147 д1вчат та 95 юнак!в) у в1ц1 20-23 рок1в з р1зноман!тною орган1зац1сю в1льного часу у шдл1тковому та юнацькому вЩ1.

Об'ем та основн1 методи проведених досл1джень представлен! в таблиц! 1.

К1льк!сне вим1рювання величин рухово! активност1 п1д-л1тк!в проводилось на основ! вивчення числа локомоц!й. величин енерговитрат та тривалост1 динам!чного компонента як у добовому цикл!, так i у в1льний час (Lange Andersen К. et al., 1982). Для як!сно! оц!нки показник1в рухово! активност! учн!в досл!джували структуру розпод1лу ïï piBHlB з вид!лен-ням зон г!пок1нез!!, г!перк1незП, мШмальних, максимальних та оптимальних величин (Сухарев А.Г., 1991).

Функц!ональн! особливост! центрально! нервово! системи п!дл!тк1в вивчались на основ! анал!зу результат!в досл!джень величин латентних nepiofliB просто! та диференц1йовано! зоро-во-моторних реакц1й, а також показник!в рухомост! та вр!вно-важеност! нервових процес!в. Як функц!ональн! характеристики уваги були використан1 показники !! переключения та ст!йкос-т1, що визначались за допомогою таблиць Шульте-Платонова 1 коректурних тест!в Анф!мова. Показники функц1онального стану зорового анал!затора досл!джувались на основ! анал1зу даних визначення критично! частота злиття св!тлових мигот!нь та T04H0CTi л1н1йного oKOMipy. Характеристики рухового анал!за-тора вивчались за методиками, як! дозволяли оц1нити показники м'язово-суглобово! чутливост!, координац!! pyxiB, м'язо-во! витривалост! та !мпульсу м'язово! сили (Макаренко Н.В. и др., 1987; Берзинь В.И. и др.. 1989; Щекин Г.В., Потапенко Т.М., 1990).

Для досл1дження властивостей темпераменту п!дл!тк!в ви-користовували особист1сн! опитувач1 Х.Айзенка та Ч.Д. Сп!л-бергера (Бодалев A.A., Столин В.В., 1987; Eysenk H.J., Eysenk S.B.G.. 1976). Мотивац!йна структура особистост1 учн1в вивчалась за допомогою тестово! методики В. К. Герба-чевського (Крылов А. А., 1990). Для оЩнки характеролог1чних властивостей школяр1в застосовували багатофакторний осо-бистасний опитувач FPI та 16-факторний опитувач Р.Кеттелла (Крылов A.A., 1990; Cattell R.B., Eber H.W., Tatsuoka M.M.. 1970). Досл1дження псих1чних стан!в п!дл!тк1в проводилось з

таблиця 1

Методи та об'ем проведених дослщжень

Юлшсть спостережень

перша друга трет я

Метода дослщжень контрольна експери- ешгери- експери- Всьото

трупа мектальнэ група ментальна трупа мектальна трупа

хне вимирювання рухово! активносл:

метрга 1323 1351 1344 1323 5341

хунок енерговитрат 1270 1262 1302 1277 5111

/вання 1270 1262 1302 1277 5111

офзюлопчж дослщження:

чення швидкосп просто! зорово-моторно! реакцн 6300 2590 2560 2670 14120

чення швидкост ди<>еренц1Йовано1 3150 1295 1280 1335 7060

о-моторно1 реакцм

ння рухомосп нервових процеав 3150 1295 1280 1335 7060

ння врщноваженост нервових процосов 6300 2590 2560 2670 14120

1 переключения уваги 1890 777 768 801 4236

1 сп'йкост уваги 208 185 226 206 825

чення критично! частотм 1902 1554 1536 1602 6594

Я СВПЛОВИХ МИГОТ1НЬ

чення лМйного оком|ру 6300 2590 2560 2670 14120

1 м'язово-суглобово! чутливосп 1890 777 768 801 4236

! координацй рух^в 1890 777 768 801 4236

ння м'язово! витривалост 630 259 256 267 1412

идження особливостей особистосп:

ння властивостей темпераменту 248 270 253 284 1055

ння властивостей характеру 235 226 230 264 955

) мотивацтно! спрямованосп 122 120 120 136 498

) псих1чних стан'щ 90 105 80 113 388

лтшлопч!« дослщження:

чення типу денно! працездатносп 52 62 53 68 235

5 форми денних хронограм базисних &"оритм1в 290 298 302 320 1210

а середньоденного р1вня бюритм1в 290 298 302 320 1210

ння розмрв зони блукання акрофази 290 298 302 320 1210

гення стану здоров'я:

[ркення захворюванносп 158 102 128 139 527

з фзичного розвитку 156 102 158 139 555

1 (яЗИЧНО! ПЩГОТОВЛеНОСП 624 408 616 512 2160

чення фзично! працездатносп 155 102 158 129 544

а вщдалених результате сот'апьно! адаптацм 126 - 53 63 242

>вн! методи багатовим1рного статастичного аналоу матер!ал1в дослщжень на ПЕОМ 1ВМ РС/ХТ/АТ:

¡яцшний, багатофакторний регреайний, дисперййний.факторний та клэстерний аналЬ

<не прогнозування на основ1 неч!тхо] лотки

лом 40309 20955 21265 21842 104371

використанням модиф1ковано! форми тесту САН (Доскин в.А. и др.. 1975).

Як ф!з!олог!чн! критерП оц!нки хроноб!олог!чних особ-ливостей орган!зму учн!в використовувались характеристики циркад1анних ритм1в (ампл!туда, р1вень, акрофаза та форма денного в1др!зку хронограми) температури т!ла та частота серцевих скорочень (Доскин В.А.. Куинджи H.H., 1989; Caradente F., 1980). Тип денно! працездатност1 школяр1в виз-начався за допомогою опитувача О.Остберга у модиф1кац!! С.I.Степаново! (Степанова С.И., 1986; Доскин В.А., Лаврентьева Н. А.1991).

Анализ захворюваност! п!дл!тк!в проводився на основ! вивчення числа випадк1в захворювань з тимчасовою втратою працездатност!, ix середньо! тривалост1 та кратност!, розпо-д1лу школяр!в за трупами здоров'я, структури гострих та хро-н!чних захворювань, визначення !ндексу здоров'я (Сердюков-скаяГ.Н.. Сухарев А.Г., 1986).

Ф1зичний розвиток учн!в оц!нювався за загальноприйняти-ми методиками з визначенням довжини т1ла. маси т1ла, обводу трудно! кл!тки та вид1ленням п!дл!тк1в. як1 мали нормальний ф1зичний розвиток, дефЩит i надлишок маси т1ла (Ямпольская Ю. А. , 1988).

Характеристики ф1зично! п1дготовленост! учн!в вивчались на основ! анал1зу розвитку таких ф1зичних якостей як швид-к1сть, сила, витривал!сть, швидк1сно-силов1 можливост!. Для !х оц!нки рееструвались результата б1гу на 100 i 2000 (3000) метр!в та стрибкЛв у довжину, дан! щодо к1лькост! п!дтягу-вань на перекладин! (юнаки) та п!дйом!в тулуба з положения лежачи Швчата) (Платонов В.Н., 1987; Берзинь В. И. и др., 1989). Визначення р1вня ф1зично! працездатност! проводилось за допомогою методики степ-енергометрп (PWC)70) з одним на-вантаженням (Абросимова Л.И. и др, 1987).

В основ1 вивчення в1ддалених результат1в соц1ально! адаптацп знаходилось застосування особист!сного опитувача FPI, що дозволяло виявити закономipHocTi процес!в формування та розвитку ведучих психоф1з!олог!чних показник!в особис-тост! студент!в з р!зним характером орган1зац1! позанавчаль-но! д1яльност1 у п1дл1тковому в1ц!.

3 метою розробки та наукового обгрунтування математич-них метод1в прогнозування стану здоров'я та профес!йно! при-

датност1 п1дл1тк1в результата досл1джень п1длягали вар1ац1й-но-статистичн1й обробц1, яка передбачала проведения оц1нки ступеня достов1рност1 даних за критер1ем Ст'юдента та вико-ристання кореляц!йного, регрестаного, факторного, дисперста-ного та кластерного анал1зу, положень нечетко! лог1ки за до-помогою пакет1в прикладних■ програм "Statgraphics" та 'ТохдгарЬ".

РЕЗУЛЬТАТИ Д0СЛ1ДЖЕНБ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ.

Г1г1ен1чна оц1нка рухово! активное^ п1дл1тк1в у в1льний час.

В ход1 комплексно! ощнки рухово! активност! учнхв, що була проведена протягом пер!оду спостережень за даними вив-чення числа локомошй, енерговитрат та тривалост! динам1чно-го компонента було установлено, що р1вень звично! добово! рухово! активност! п!дл1тк1В 15 рок1в був значно нижним г!г1ен1чно! норми для ц1е! в1ково! групи. Таким чином, спо-с1б життя сучасних старшокласник1в, характерними рисами яко-го е висока 1нтелектуал1зац1я навчально! д1яльност1, неупо-рядкований в1льний час, в!дсутн1сть позитивно! мотивац!! до занять ф1зичною культурою справляв виражений негативний вплив на основн1 показники рухово! д1яльност1 школяров.

Разом з тим вивчення к1льк1сних показник!в рухово! активност! учн!в в динам1т навчання св!дчило про суттеву за-лежн!сть 1х величин в1д характеру орган1зацп позанавчально! д1яльност1. Так. в умовах неупорядкованого в1льного часу в динамШ спостережень число локомоц!й у д1вчат коливалось в1 д 16283,7+278,0 до 15544,5+256,3 кронлв (4,5%; р<0,05), у юнак1в в1д 19155,5+307,0 до 17777,5+215,4 крок1в (14,7%; р<0,001), величина добових енерговитрат зб1льшувалась серед д1вчат 3 11466,0+387,2 до 12396,5+345,6 кДж (6,3%; р>0,05) серед юнак1В - з 11953,2+457,7 до 13569,1+415,9 кДж (13.5%; р>0,05), тривал1сть динам1чного компонента зростала в1д-пов1дно з 159,9+15,4 до 192,4+7,3 хв (20,3%; р>0,05) та з 157,5+11,0 до 179,7+9,2 хв (14,1%; р>0,05). Отже, к1лькшп параметри рухового режиму п1дл!тк1в контрольно! групи скла-дали в середньому 75-80% в!д в1ково-статевих нормативов.

Показники рухово! активност1 учн1в Пмназ1йних та л1цейних клас!в також характеризувались низькими величинами.

що складали близько 70-85% в1д г1г1ен1чно1 норми. Б1льш р1зноман1тними 1 нав1ть суперечливими були результата ви-мхрювань рухово! активности одержан! п1д час вивчення характеристик рухово! д1яльност! П1дл1тк1в друго! експеримен-тально! групи. Установлено, що виражений вплив на !! пара-метри справляв проф1ль позаурочно! д1яльност1. Найб!льш сприятлив! зрушення показник1в спостер1гались в тому випад-ку, коли позаурочн! 1нтереси школяр!в були пов'язан! з !нтенсивною та енергоемною д1яльн1стю у гуртках спортивного та прикладного проф1лю, найменш сприятлив! - серед в1дв!ду-вач1в гуман1тарних та х1м1чних гуртк1в, пром1жне м1сце зай-мали учн1, головним зм1стом позашк1льно! д!яльност1 яких були заняття у техн!чних гуртках. Проте узагальнений р!вень добово! рухово! активност! п1дл!тк!в з дов1льною оптим1за-ц!ею позаурочного часу лише наближався до значень г!г1ен1ч-но! норми.

Водночас впровадження у повсякденну д!яльн1сть школяр!в комплексно! системи оптим!зацП в1льного часу сприяло знач-ному покращанню к!льк1сних показник1в рухово! активност!. Число локомощй серед д1вчат зростало з 15897,4+287,4 до 23246,5+309,2 крок1в (46,2%; р<0,001), серед юнак!в 19522,7+446,1 до 28348,5+324,3 крок1в (45,2%; р<0,001), величина енерговитрат зб1льшувалась вШовШо з 12722,4+465,2 до 17875,3+709,9 кДж (40,5%; р<0,001) та з 13343, 3±831,7 до 18896,8+829,3 кДж (41,6%; р<0,001), тривалЮть динам1чного компонента у добовому бюджет! часу зростала у д1вчат з 184,5+16,0 до 273,4+15.9 хв (48.1%; р<0,001), у юнак!в - з 161,6+9,8 до 272,9±14,6 хв (68,9%; р<0,001). Ведуч! рухов1 прояви п1дл1тк!в третьо! експериментально! групи набували високо! координованост1, лог1чно! зак1нченост1 .та максимально! економ1чностГ, ще б!льш зваженими та досконалими ставали процеси саморегуляцп рухово! д!яльность

Результата вивчення структури розпод1лу р1зних р1вн1в рухово! активност! в динам1ц1 часу також св1дчили на користь високо! ефективност1 застосування експериментально! модел! орган1зац1! позаурочно! д1яльност1 учн1в. Д!йсно, при приб-лизно однаковому вихШому р!вн1 показник1в, що в1дпов!дали оптимальним величинам рухово! активност!, надал1 в динам1ц1 спостережень серед п!дл1тк1в контрольно! групи та учн1в г1м-наз1йних 1 л1цейних клас!в !х питома вага зменшувалась в1д-

пов!дно з 11,6% до 7,2% та з 12,8% до 10,9%, у школяр1в-гуртк1вц!в - залишалась стаб1льною 1 складала 15,5% на початку та 17,5% наприк!нц1 пер1оду спостережень. I лише в умовах запровадження комплексно! системи оптим1зац1! вольного часу створювались передумови до якш-ю! перебудови стереотипу рухових д1й. а частка оптимальних величин рухово! ак-тивност1 зростала з 8,8% до 32,4% серед д1вчат та з 9,9% до 35,9% серед юнак1в.

Анал1з показник1в рухово! активност1 у в1льний час в повн1й м!р1 п1дтверджував тенденцп щодо зрушень л1м1туючих параметр1в добово! рухово! д1яльност1 учШв. Так. вивчення показник1в п1дл1тк1в групи контролю та першо! експеримен-тально! групи дозволяло виявити так1 особливост1 !х динам!ч-них зм1н як п!двладн1сть значним 1ндив!дуальним коливанням та схильн!сть до зменшення, за винятком показник!в тривалос-т! динам!чного компонента, протягом пер1оду спостережень (табл. 2.). Водночас параметри рухово! д!яльност1 школяр1в, якл займались активною гуртковою д!яльн1стю, були стаб1льни-ми ! перевищували в середньому на 30-40% показники учн1в по-передн1х груп. I нареигп, рухова активн1сть у в1льний час учн1в, що впроваджували експериментальну програму орган1за-ц!! в1льного часу, характеризувалась найб1льш значущими по-зитивними зрушеннями. У з!ставленн1 з вих1дними даними число локомощй серед д1вчат зростало на 74,9%, серед юнаклв - на 79,3%, величина енерговитрат зб1льшувалась в1дпов!дно на 96,5% та 88,2%, а тривал!сть динам1чного компонента зростала практично удв1ч1.

Б1льше того, подальший поглиблений анал1з величин рухово! активност1 учн1в груп пор1вняння, визначення та оЩнка критер1!в ефективност! запровадження експериментально! моде-л1 орган1зац1! вольного часу, передус1м показник1в формуван-ня та розвитку психоф1з!олог1чних функц1й, особливостей осо-бистост1, б1оритмолог1чних показник1в ! характеристик стану здоров'я, дозволив рекомендувати к1льк1сн! параметри рухово! д1яльност1 учн1в саме третьо! експериментально! групи як п-Пен1чн! нормативи рухово! активност! у в1льний час.

Отже, оптимальними величинами рухово! активност! п1д-л1тк1в 15-17 роклв у в1льний час сл!д вважати так! величини: число локомоЩй - 10000-17000 кроклв у д1вчат, 12000-20000 крок1в у юнаклв, енергетичн! витрати - 6000-8000 кДж у

таблица 2

Показники руховоГ активност/' т'дл/'тюв у вшьний час (М±т; п; р).

Групп пщптав Нас Д0СЛ1Д-жень ЧИСЛО ЛОКОМОЦ1И (у кроках) Енерго (У к жтрати Дж) Тривалюъ динамнного компонента (У хв)

двчата юнаки д1вчата юнаки двчата юнаки

п М±т п М±т п М±т п М±т п М±т п М±т

контрольна грула початок шець 32 30 7442,4±263,6 6258,9±146,8 р<0,001 33 31 8970,8±77,5 8076,9±76,6 р<0,001 31 30 3367,0±231,6 3358,1 ±202,9 р>0,05 30 30 3659,7±283,5 3980,4±274,7 р>0,05 31 30 88,9±11,6 107,6±7,5 р>0,05 30 30 95,4±9,7 117,0±7,9 р>0,05

перша експери-ментальна група початок шець 32 30 7523,6±197,9 7517,5± 162,7 р>0,05 34 32 8678,9± 132,3 8795,3±99,3 р>0,05 30 30 2596,4±231,9 3509,6±265,6 р<0,05 30 30 3078,7±347,3 3022,7± 192,1 р>0,05 32 30 49,6±8,7 78,4± 11,7 р>0,05 30 30 71,8±8,3 85,6±7,3 р>0,05

друга екслери-ментальна група початок шець 33 33 7785,9±171,4 9335,0±269,6 р<0,001 31 31 9236,1 ±109,6 11006,9±674,9 р<0,001 31 31 4570,6± 195,5 4484,1 ±227,1 р>0,05 31 31 5860,6±410,3 5605,8±227,1 р>0,05 31 31 162,9±8,0 175,5±8,9 р>0,05 31 31 175,9± 14,0 159,5±12,9 р>0,05

третя експери-ментальна трупа початок шець 32 31 7845,4±221,8 13728,3±207,9 р<0,001 32 31 9103,0±103,4 16232,0*231.7 р<0,001 32 31 3857,1 ±312,2 7579,8±419,9 р<0,001 30 30 4268,0±512,3 8031,4±504,6 р<0,001 32 31 99,4±12,5 196,7±12,3 р<0,001 30 30 94,2±9,0 193,0± 10,8 р<0,001

д1вчат. 6550-8500 кДж у юнак!в, тривал1сть динам!чного компонента в1дпов!дно 180-210 1 170-200 хвилин.

Досл1дження психоф1з1олог1чних аспект1в рац1оналыю1 орган!зацП в1льного часу п1дл1тк1в.

Вивчення динам1ки зм1н показник1в просто! та диферен-ц!йовано! зорово-моторних реакц1й при неупорядкован1й поза-навчальн1й д1яльност1 св1дчило про те, що протягом п!дл!тко-вого в1ку в1дбувались процеси поступового та р!вном1рного удосконалення функций, як1 досл1джувались, а д1апазон пози-тивних зрушень не перевищував 1.8% у д1вчат та 3,5% у юна-к1в. Темпи зниження величин латентних пер1од1в умовних ре-акц1й серед г1мназист1в та лЩе!ст1в були бгльш значними 1 в ход! двор1чного лонг!тудинального досл1дження складали 7,3% серед д1вчат та 9,7% серед юнак!в. Под1бн1 процеси реестру-вались 1 у школяр1в при дов1льн!й ошшпзацП в1льного часу, але вони мали пов1льний характер 1 не досягали попереднього р!вня. Активне впровадження експериментально! програми ор-г ган!зац1! позаурочного часу приводило до ще б1льш штенсив-ного та неухильного зниження величин латентних пер1од1в ре-акц1й в середньому на 13,4% у д1вчат та на 15,4% у юнак1в, причому р1вень результат1в наприк1нц1 пер1оду досл1джень був найб1льш низьким 1 виповШю св1дчив про найвищу функцю-нальну готовн1сть орган1зму школяр1в третьо! експериментально! групи до роботи в умовах, що вимагають тривалого нерво-во-емоц!йного та зорового напруження (табл. 3).

Пг1ен1чна оц!нка показниклв функц1онально! рухомост! нервових процес1в учн1в, що була проведена в ход! досл1д-жень, надавала можлив1сть виявити досить суперечлив1 результата. Так, при традиц1йному режим! добово! д1яльност1 число порушень диференц1йовано! зорово-моторно! реакцп зменшува-лось у д1вчат на 15,2%, у юнак!в - на 3,3%. Водночас серед учн!в г!мназ!йних ! лШейних клас1в та школяр1в, яка займа-лись активною гуртковою д1яльн!стю у позашк1льних закладах, практично не спостер1галось н1яких позитивних зм1н, а в ок-ремих випадках рееструвались негативн! тенденцП. I лише у школяр1в, що знаходились в умовах використання комплексно! системи оптим1зацп в1льного часу, динам1ка зм1н показниклв рухомост! нервових процес1в була позитивною та характеризу-валась зменшенням к1лькост1 помилкових р1шень серед д1вчат

- 16 -

та юнак1в в1дпов1дно на 7,8% 1 27,0%.

1нформац1ю про стан вр1вноваженост1 нервових процес1в дозволяв одержати анал!з даних визначення реакц!! на об'ект, що рухаеться. Так, при неупорядкован1й позаурочн1й д1яль-ност1 в динам1ц1 спостережень точн1сть реакцп зростала у д1вчат на 22,9%, у юнак1в - на 23, 5%. Б1лыи 1нтенсивн1 про-цеси удосконалення функцП (в1д 25,3% до 36.5%) в1дбувались серед учн!в першо! та друго! експериментальних груп. Але найб1льш вражакт зрушення позитивного зм1сту були за-реестрован1 у д1вчат та юнак1в третьо! експериментально! групи, серед яких точн1сть реакц!! наприк1нц1'пер!оду спостережень зростала в1дпов1дно на 46,8% 1 48,8%.

зм1ни показник!в швидкост1 переключения уваги учн1в групи контролю в динам1ц! спостережень характеризувались посл1довним зростанням !х величин в середньому на 7,9% серед д1вчат та на 12,4% серед юнак!в. Б1льш виражен! темпи роз-витку критер1альних параметр1в ор1ентовно! адаптацп ор-ган1зму, д1апазон яких коливався в!д 9,4% до 16,8%, реестру-вались серед учн1в г1мназ1йних 1 лЩейних клас1в та шко-ляр1в, що займались гуртковою д1яльн1стю. I, зрештою, п1д впливом експериментально! програми орган1зацп в!льного часу швидк1сть переключения уваги зростала у д1вчат на 29,7%, у юнак1в - на 30,1%. Зрушення под1бного зм1сту були виявлен1 1 п1д час досл1дження показник!в ст1йкост1 уваги.

Результата вивчення динам1ки зм1н характеристик критично! частота злиття св1тлових мигот1нь учн1в контрольно! групи св1дчили про те, що у пубертатному в1ц! спостер1гався пер1од певно! стабШзацп показник1в лаб1льност! зорового анал1затора. 1нтенсивне навчання в умовах нових перспектив-них форм цтльно! осв1ти надавало специф!чн1 "хвилепод1бн1" риси динам!чним зрушенням величин критично! частота злиття св1тлових мигот!нь - найб1льш1 темпи розвитку показник!в ресструвались у кан1кулярн! пер!оди та наприк1нц1 пер1оду досл!джень. При дов1льн!й оптим1зац!! позаурочного часу про-цеси формування показник1в набували б1льш поступового характеру. В ход1 впровадження експериментально! модел1 орган1за-цП позаурочно! д1яльност1 критична частота злиття св1тлових мигот1нь серед Д1вчат зб1льшувалась на 9,5%, серед юнак1в -на 21,2%. Значно зростала серед школяр1в третьо! експериментально! групи 1 точность л!н1йного оком1ру. Прир1ст !! по-

Групи га'длтов

Психофйюлолчш функцП Час дослщжень контрольна фупа перша експериментальна фупа друга експериментальна трупа третя експериментальна група

п М±гп п М±т п М±т п М±т

д)'вчата

латентний период просто! зорово-моторно! реакцм (мс) початок етнець 48 47 247,5±2,6 241,8±2,7 р>0,05 32 31 240,8±3,8 223,3±3,6 р<0,01 33 33 252,5±5,2 230,7±4,2 р<0,01 36 34 245,3±3,5 212,4±2,7 р<0,001

врвноважен'ють нервових процеав (помилка у мс) початок шець 43 47 32,8±1,6 25,3± 1,4 р<0,001 32 31 35,8±2,6 23,8±1,7 р<0,001 33 33 33,6±2,3 21,4±1,7 р<0,001 36 34 31,8±1,8 16,9±1,2 р<0,001

переключения уваги (с) початок шець 48 47 143,9±4,7 132,5±3,5 р>0,05 32 31 132,5±6,6 120,1±3,5 р>0,05 33 33 146,1 ±6,1 122,3+3,9 р<0,01 36 34 149,5±6,6 105,0±2,5 р<0,001

критична частота злиття свплових мигопнь (Гц) початок кшець 48 47 32,1 ±0,6 33,1 ±0,5 р>0,05 32 31 34,6±0,5 34,9±0,5 р>0,05 33 33 31,5±0,8 31,7±0,4 р>0,05 36 34 34,1 ±0,7 37,3±0,4 р<0,001

м'язово-суглобова чутлив|'сть (помилка у град.) початок кшець 48 47 5,1 ±0,3 4,8±0,3 р>0,05 32 31 4,9±0,4 3,6±0,3 р<0,01 32 31 5,3±0,5 5,2±0,5 _р>0.05 36 34 4,6±0,4 2,1 ±0,2 р<0,001

юнаки

латентний перед просто! зорово-могорно! реакцн (мс) початок шець 32 32 242,1 ±3,6 233,6±3,5 р>0,05 34 33 247,8 ±3,2 223,8±2,9 р<0,001 31 31 249,3±6,2 231,3±4,6 р<0,05 32 31 244,5 ±2,9 206,9±2,5 р<0,001

вр1вн0важен1сть нервових процеав (помилка у мс) початок К1иаць 32 32 33,9±1,9 25,9±1,5 р<0,01 34 33 32,6±1,9 22,7±1,6 р<0,001 31 31 28,7±1,8 21,4±1,4 р<0,01 32 31 33,3±1,б 17,1 ±1,3 р<0,001

переключения уваги (с) початок шець 32 32 149,7±5,б 131,1 ±5,4 р<0,05 34 33 137,6±5,4 114,5±3,4 р<0,001 31 31 138,9±5,1 120,1 ±4,3 р<0,01 31 31 145,8±7,9 102,1 ±2,9 р<0,001

критична частота злиття свалових МИГОПНЬ (Гц) початок и'нець 32 32 32,0±0,9 33,7±0,6 р>0,05 34 33 32,3±0,5 34,1 ±0,5 р<0,05 31 31 31,2±0,6 34,1 ±0,5 р<0.001 31 31 31,3±0,7 33,1 ±0,6 р<0,001

м'язово-суглобова чутливгсть (помилка у град.) початок кЫець 32 32 5,5±0,3 4,4±0,4 р<0,05 34 33 5,8±0,4 3,9±0,4 р<0,001 31 31 5,9±0,5 4,4±0,4 р<0,01 31 . 31 4,8±0,3 2,3±0,3 р<0,001

- 18 -

показншив у д1вчат складав 39,3%, у юнак1в - 38,1%.

В1ков1 зм1ни величин м'язово-суглобово! чутливост1 ха-рактеризувались зростанням точносп к1нестез11 серед д1вчат в середньому на 5.5%. серед юнак1в - на 20.8%. Причому сут-тевими рисами виявлених зрушень були як статевий диморф1зм показншив, так 1 гетерохронн1сть та гетерок1нетичн1сть процесс розвитку функцп. Практично аналог1чними були темпи зм1н показник1в у п1дл1тк1в першо! та друго! експерименталь-них груп. лише серед учениць г1мназ1йних та лщейних клас1в д1апазон в1кових зрушень (близько 27,8%) в1др1знявся в1д звичного ! наближувався до значень, що були властивими для юнак1в. Запровадження комплексно! системи оптим!зацп в1ль-ного часу приводило до значного покращання характеристик м'язово-суглобово! чутливост1 - точн1сть в1дтворення рух1в у д1вчат та юнак1в зростала в!дпов1дно на 54.6% та 53.1%.

Зрушення показник1в координац!! рух1в учн1в в умовах неупорядковано! позанавчально! д1яльност1 поливались у межах 3-8% !, таким чином, не мали суттсвих тенденц!й до удоскона-лення. Б!льш значн! зм1ни позитивного зм1сту були зареестро-ван! П1Д час вивчення стану координацшних зд!бностей г1мна-зист1в 1 л1це!ст1в та, особливо, школяр1в-гуртк1вц1в. Експе-риментальна програма орган!зац!! в1льного часу теж сприятли-во впливала на точность координованих д!й рухового анал1за-тора. Проте в цьому раз1 найб1льш пом1тн! позитивн1 зрушення не були термшовими, тобто в!дбувались не миттево, а через певний пром!жок часу.

На вШшу в1д попередн!х, динам1чн1 зм!ни величин м'язово! витривалост1 учн1в третьо! експериментально! групи носили терм1новий характер, рееструвались практично зразу п1сля початку використання тренувальних вправ ! складали 25-30%. Характеристики ст1йкост1 м'яз1в кист1 до статичного напруження учн1в !нших груп були довол1 под1бними одне до одного ! в!дображували тенденц1! природного удосконалення функцп, максимальн! темпи якого припадали на пер1од, що був перех1дним в1д пубертатного до постпубертатного.

Поглиблене лонг1тудинальне вивчення процес1в розвитку психоф1з1олог1чних функц1й учн1в дозволило визначити реПо-нальн1 законом1рност1 !х формування в умовах Под1льського етно-територ1ального реПону Укра!ни, розробити стандартизован! показники функщонального стану орган1зму учн1в у в1ко-

вий пер1од з 15 до 17 рок1в, обгрунтувати основт класиф1ка-ц1йн1 ознаки функц1й, що вивчались, в залежност1 в1д особли-востей 1х розвитку в природних умовах навчання та п1д впли-вом тренування.

Наукове обгрунтування психог1г1ен1чних основ оптим1зац11 вд.льного часу п1дл1тк1в.

Вивчення властивостей темпераменту п1дл1тк1в дозволило визначити, що у школяр1в труп пор1вняння р1вень екстраверто-ваносп був досить жорстко пов'язаний з генетичним кодом розвитку особистост1 1 тому практично не зм1нювався в ди-нам1ц1 досл1джень.

Водночас в ход1 спостережень за станом нейротизму учн1в було установлено, що експериментальна програма орган1зац11 позаурочно! д1яльност1 сприяла суттевому зниженню його по-казншив з 12,06+0,46 до 11,57+0,54 ум. од. (4.1%; р<0,05). Зм1ни под1бного характеру в!дбувались 1 серед г1мназист1в та л1це!ст1в, однак, незважаючи на те, що д1апазон виявлених зрушень (7,1%) практично не в1др1знявся попереднього, к1нце-в! результата не досягали р1вня, який був в1дм1чений у !х ровесник1в з третьо! експериментально! групи. Отже, нов1 перспективн1 форми навчання справляли певний стабШзашйний вплив на процеси розвитку показник1в властивостей темпераменту протягом п1дл!ткового в1ку. I, напроти, у школяр1в з дов1льною оптим1зац1ею позанавчально! д1яльност1 спостер1га-лись несприятлив1 зрушення з боку базисних характеристик темпераменту, як1 полягали в зростанн1 р1вня нейротизму з 13,19+0,51 до 14,17+0,54 ум.од. (7,4%; р>0,05), що в поеднашп з Шдвищенням екстравертованост1 створювало пере-думови до формування непередбачливост1 у д1ях та поведшко-вих реакц1ях школяр1в. В умовах неупорядковано! позанавчально! д1яльност1 ресструвались ще б1льш виражен1 несприятлив1 тенденц1! формування властивостей темпераменту. Зокрема, р1-вень нейротизму 1 вШовШо емоцтано! невр!вноваженост1, напруженост1, афективност! та г1перреактивност1 п1дл!тк1в зростав з 13,40+0,45 до 15,27+0,45 ум.од. (13,9%; р<0,01).

Поглиблене вивчення одн1е! з провШих характеристик нейротизму - тривожност1 п1дтверджувало попередн! висновки. Так, величина особист1сно! тривожност1 у п1дл1тк1в групи контролю зростала з 46, 49+1, 26 до 46, 57+1,16 ум. од. (0,1%;

р>0,05), а прир1ст ситуативно! тривожност! з 39,77+1,22 до 44,59+1,26 ум.од. був ще б1льш значним ! складав 12,1% (р<0,05). Досить суперечлив! результата рееструвались гид час спостережень за станом тривожност: учн1в г1мназ!_йних та л1цейних клас1в, для яких характерним було зменшення з 44,69+0,88 до 41,84+1.11 ум.од. (6.4%; р<0,05) особист1сно! та зростання 3 38.64+1,13 до 38.82+1,28 ум.од. (0,5%; р>0,05) ситуативно! тривожност!. I, навпаки, вельми стаб1ль-ними на протяз1 пер!оду досл1джень залишались показники тривожност! школяр!в-гуртк1вц1в, серед яких р1вень !! осо-бист!сно! складово! зменшувався з 46,55+1,02 до 44,63+1,16 ум.од. (4,2%; р>0,05), а р1вень ситуативно! - з 39,71+1,16 до 39,25+1,26 ум.од. (1,2%; р>0,05). Нарешт1, в умовах зап-ровадження комплексно! системи оптим1зац!! в1льного часу р1вень особист1сно! тривожност! знижувався з 44, 62+0,83 до 41,23+1,08 ум.од. (7,6%; р<0,05), а ситуативно! - зростав лише 3 38,77+0,96 до 39,45+1,08 ум.од.(1,8%; р>0,05).

Досл1дження властивостей характеру учн1в дозволило ус-тановити, що найб1льш поширеною тенденц1ею формування основ-них характеролоПчних параметр1в особистост1 у п1дл1тковому в1ц! було значне !х пог1ршення у з1ставленн1 з результатами вивчення особливостей особистост1 напередодн1 вступу шко-ляр!в у пер1од статевого дозр1вання. В першу чергу, це сто-сувалось таких показник!в як невротичн!сть, депресивн1сть, реактивна агресивн1сть. емоц1йна лаб!льн1сть, напружен!сть та ступ1нь самоконтролю. Кр1м того, до рис особистост1, що вельми властив1 для сучасних п1дл1тк!в, сл1д було в1днести високий р1вень роздратованост!, сенситивност!, в1дсутн1сть необх1дно! гнучкост1 у в1дношенн1 до оточуючих, низьку толе-рантн1сть до дп емоц1огенних фактор!в, недбайлив!сть та легковажн1сть при виконанн1 справ, що доручен1, п!двладн1сть до впливу випадку, незначну стресост1йк1сть, ман1рн1сть, 1нод1 цШчн^ть, прояви надм1рного занепокоення на тл1 л1-нощ1в, в'ялост1 та низько! ефективност1 прац1.

Вивчення характеролог1чних властивостей г1мназист1в та л1це1ст1в св1дчило про те, що нов1 перспективн1 форми пшль-но! осв1ти, незважаючи на суттеве ускладнення навчальних програм 1 певне розумове перевантаження, вр1вноважували несприятлив1 природн! тенденц1! формування особливостей осо-бистост1 впродовж пубертатного пер1оду ! нав1ть справляли

позитивний вплив на процеси розвитку показник1в депресив-ност1, роздратованост1, сором'язливост!, емоц1йно! ст1йкост1 та ступеня самоконтролю. В той же час для учн1в, як1 займа-лись активною позанавчально! д1яльн1стю. вельми характерним було п1двищення в динамЩ1 спостережень р1вня невротичност1. спонтанно! агресивност!. депресивност!. сором'язливост!. емоц!йно! лаб!льност1, сенситивност! та, напроти. зниження ст1йкост1 до впливу стресових явищ.

В умовах запровадження до режиму добово! д!яльност1 п!дл!тк1в експериментально! модел1 орган!зац11 в1льного часу рееструвалось зменшення невротичност!, депресивност!, сором'язливост!, зростання - в!дкритост! та стабШзаЩя на вих!дному р1вн! показник1в спонтанно! ! реактивно! агресивност!, роздратованост1, товариськост!, вр!вноваженост1, емо-ц1йно! лаб!льност!, дом1нантност!, морально! нормативности афективно! риг1дност1, аутичност!, спонтанност!, радикал1з-му, самост!йност1 та напруженость

Анал1з оц!ночних, прогностичних та !нтерпретац1йних складових мотивац1йно! структури особистост! п!дл!тк!в. як! знаходились в умовах неупорядковано! позаурочно! д!яльност!, дозволяв зробити висновок про те, що на протяз1 п!дл1ткового в!ку виражених зм1н серед !х показник1в не спостер1галось.

Навчання у г!мназ1йних та л!цейних класах б!льш суттево впливало на х1д формування мотивац1йно! спрямованост1 учн!в. Однак результата досл1джень св1дчили про те. що при з!ткненн! !з складними проблемними ситуац1ями в умовах напружено! розумово! прац1. яка властива для нових форм шк!ль-но! осв!ти, виникають передумови до розвитку серйозних нега-тивних зрушень у сфер! домагань п!дл!тк!в, к1нцевим результатом котрих може бути формування соц!ально! посередност1 та розумово! б1дност1. ц1лком несум!сне 1з завданнями шк1льних заклад1в 1 установ такого роду.

Разом з тим будь-як! п1дходи до упорядкування позанавчально! д1яльност! справляли виражений позитивний вплив на процеси розвитку показник1в мотиваЩйно! сфери особистост1 школяр1в. В умовах дов!льно! оптим!зац1! позаурочного часу спостер!галось зростання р!вня п!знавального 1 змагального мотив!в, мотиву самоповаги та 1н1ц!ативност1. П!д час запровадження комплексно! системи оптим!зац1! в1льного часу рееструвалось зростання особисто! оЩнки значущост! резуль-

тат1в та 1н1Щативност1. стабШзащя на вихШому р1вн1 величин Шзнавального мотиву, мотив1в уникання та самоповаги.

В ход! оц!нки нервово-псих!чного стану учн1в групи контролю були виявлен1 ознаки напруженост1 регуляц!йних систем орган1зму 1 нав1ть окрем! прояви стресових реакц1й. За-няття за вибором у позаишльних закладах та установах не приводили до сприятливих зрушень з боку показник1в само-оц!нки активност!. настрою та самопочуття школяр1в. Водночас процес навчання у г1мназ1йних та л1цейних класах позитивно впливав на характеристики нервово-псих!чного стану П1дл!тк!в, але тенденцп щодо зм1н його основних л1м1туючих показник!в були суперечливими ! в значн1й м!р! залежали в1д особливостей 1ндив1дуального сприйняття учнями ситуац!й, як1 виникали в ход! !х повсякденно! д!яльност1. I лише в умовах експериментально! орган!зацп в1льного часу спостер!галось значне пШищення р1вня псих!чно! активац!!, емоц!йного тонусу, комфортност! та активност! школяр!в.

Вивчення бз.оритмолог1чних особливостей раца.онально1 орган1зацП в1льного часу падитадв.

Результата досл1джень психоф!з1олог!чних корелят денно! працездатност! св1дчили про те, що серед учн!в груп пор!в-няння найб!льша питома вага (68,3% серед д!вчат та 70,9% серед юнак!в) належала аритм1чному типу б!оритмолог!чно! активност!. До раншнього типу денно! працездатност!. найб!льш характерними рисами якого було ранне ерготропне переключения 1. отже. висока функц!ональна активн!сть орган!зму у перш1й половши дня, в!дносились 21,8% д1вчат та 23,1% юнак!в. До веч1рнього хроноб!олог1чного типу належали 9.9% д!вчат та 5,4% юнак!в. для яких характерним було п1зне ерготропне переключения 1 в1дпов!дно поступове покращання функЩонального стану орган!зму впродовж дня та досягнення високо! працездатност! у його друг1й половин!.

Був виявлений 1 нер1вноцшний вплив на хроноб!олог!чн! показники функц!онального стану орган!зму р1зних форм орга-н1зацп позанавчально! лояльность Найб!льша к!льк!сть шко-ляр1в з ран!шн!м типом працездатност1 рееструвалась серед учн!в г1мназ!йних та л1цейних клас!в. з веч!рн!м - серед п1дл1тк!в, що займались активною гуртковою д1яльн1стю. Очевидно. розширення часових меж пильнування за рахунок велико-

го розумового та ф!зичного навантаження у перш1й половин! дня. що властиве для нових перспективних форм идально! осв1-ти. та активна позанавчальна д!яльн1сть, яка здтаснюеться переважно_ у веч!рн1 години. справляли досить виражений вплив на циркад!аши характеристики особистост1 учн1в. створювали б!оритмолог1чн! типи активност1, для котрих характерними були тенденцП до формування б!льш раннього або б1льш п1знього ерготропного переключения.

Анал1з поширеност! р1зних за формою денних в1др!зк1в хронограм базисних б!оритм!в орган1зму школяр1в з наступною бальною квантиф1кац1ею дозволив виявити. що на початку пе-р1оду досл1джень для ритм1в температури т1ла та частота серцевих скорочень найбыьш характерними були платопод1бн! (в!дпов1дно 32,1% ! 23,8%), двовершинн! (28.9% ! 30,8%) та параболопод1бн1 крив1 з акрофазою о 20 годин1 (27,4% 1 26.2%). Питома вага найб1льш сприятливих - параболопод1бних з акрофазою о 12 та 16 годин1 та найб1льш несприятливих -швертованих кривих коливалась в1дпов!дно з 8. 9% до 15.9% та з 2,7% до 3,3%. Отже. рееструвалась певна напружен!сть стану циркад!анних систем орган1зму значно! частки пШ1тк1в.

Надал! серед школяр1в, для котрих характерними були як неупорядкована позанавчальна д1яльн!сть, так 1 дов1льна оп-тим!зац1я позаурочного часу, спостер1гались тенденц!! до зростання питомо! ваги показник!в, що св!дчили про несприят-ливу трансформац!ю денних в!др1зк!в хронограм, десинхронгзу-ючий вплив умов перебування. Водночас в ход! запровадження експериментально! програми орган1зац1! в1льного часу частка параболопод!бних кривих з акрофазою о 12 та 16 годин1 зб1ль-шувалась в середньому на 19-25%.

Вивчення середньоденного р!вня показник1в температури т!ла 1 частота серцевих скорочень. визначення розм1р1в зони блукання акрофази. тобто часового д!апазону. на який припа-дае максимальний р1вень ф1з1олог!чних функц!й. та !ндив!ду-альний анал1з хроноб1олог!чних особливостей п!дтверджували висновки. що були викладен! вище.

Таким чином, результата досл!дження хроноб1олог1чних особливостей орган!зму школяр!в св1дчили про те. що при неупорядкована позаурочн!й д!яльност! протягом п1дл!ткового в1ку створюються передумови до формування неузгодженост! бЮритмолог1чних прояв1в, розвитку явищ десинхронозу. Б!льш

сприятлив1 зрушення рееструвались серед г!мназист1в i л!це!ст1в та учн1в з дов1льною оптим1зац1ею позаурочного часу за рахунок занять за вибором у позашк1льних закладах, хоч i в цьому випадку спостер!галась певна десинхрон1зац1я хро-ноб!олог1чних корелят окремих ф1з!олог!чних функц!й.

Однак, найб1льш повною i досконалою ступ!нь реал!зацп ампл1тудно-фазово! програми б!олоПчних ритм!в функщональ-них систем оргашзму була у випадку запровадження у повсяк-денну д1яльн1сть школяр1в комплексно! системи оптим1зацп в1льного часу, яка сприяла зм1цненню денно! акрофази бхорит-м1в. виконувала роль !х синхрон!затора з ритмом розумово! працездатност!, стаб1л1зувала nepeöir вегетативних процес!в, що приймають участь у гуморальному забезпеченн1 штелек-туально! д1яльност1.

TirieHiHHa оценка впливу рхзних форм opraHi3aqii в1льного часу на стан здоров'я nijyiiTKiß.

Анал1з даних розпод!лу школяр!в за трупами здоров'я. що був проведений на початку пер!оду досл1джень, св1дчив про певну перевагу в його структур! учн!в. як! належали до III групи здоров'я (39,1%) !, отже, страждали хрон!чними захво-рюваннями в стад!! компенсац!! (мал. 1). Дещо меншою була питома вага школяр1в. яких можна було в!днести до II (33,1%) та I (27,8%) груп здоров'я. Надал1 динам1чн! зм!ни показни-к!в, що в1дбувались у трупах пор!вняння, були р1зноман1тни-ми та р!зноплановими. Якщо для п1дл!тк1в групи контролю най-б!льш характерними були тенденц!! до перерозпод!лу показни-к1в серед школяр1в, що належали до I та II груп, у б!к зростання питомо! ваги останньо!, а для г!мназист!в ! л!-ueicTiB та учн1в з дов!льною оптим1зац!ею позанавчально! д!яльност1 - стаб1л1зац!я показник!в на piBHi вих!дних величин. то в умовах запровадження комплексно! системи оп-тим!зац1! в1льного часу питома вага п!дл1тк!в, як! взносились до I групи здоров'я, зб1льшувалась з 24,3% до 33,3% !, напроти. частка школяр1в, котрих можна було зарахувати до II i III груп, зменшувалась в!дпов!дно з 32,9% до 27,7% та з 42, 8% до 39.1%.

Досл1дження структурних особливостей морфофункцЮналь-них в!дхилень та хрон!чних захворювань учн!в дозволяло виз-начити хвороби, як! були найб!льш поширеними серед п!дл1т-

Мал. 1. Структура розгкшлу п!дл1тк1в (у %) за трупами здоров'я.

kíb, а саме хвороби нервово! системи i oprahib чуття, перед-ус!м Mioniro слабкого ступеня, хвороби kíctkobo-м'язово! системи, в першу черту порушення постави i плоскостоп1сть, та ендокринн! хвороби, насамперед пперплаз1ю щитовидно! зало-зи.

В ход! вивчення захворюваност1 з тимчасовою втратою працездатност1 було установлено, що в динам!ц! навчання у школяр1в групи контролю, першо! та друго! експериментальних труп рееструвались стаб1льно bhcokí показники. I, напроти, п!д час використання експериментально! программ орган!зац!1 в1льного часу вадбувались суттев1 позитивн! зрушення з боку II критер1альних характеристик. Зокрема, число дн!в та ви-падк!в захворювань знижувалось в1дпов!дно з 645.71 до 505,89 та з 114,29 до 88,41 на 100 учн1в, !ндекс здоров'я зростав з 32,0% до 48,0%. Серед структурних особливостей хвороб з тимчасовою втратою працездатност! сл1д було в1дм!тити той факт, що найб!льша питома вага належала захворюванням дихально! системи, шлунково-кишкового тракту, системи кровооб!гу та нервово! системи.

- 26 -

Головною тенденщею зм1н показншив ф1зичного розвитку п1дл1тк1в як в умовах неупорядковано! позаурочно! д1яльнос-т1, так 1 п1д впливом експериментальних режим1в було дина-м1чне зростання росту, маси т1ла та обводу трудно! кл1тки. Проте ! в цьому випадку найб1льш сприятливо на процеси формування морфофункц1ональних характеристик орган1зму учн1в впливала комплексна система оптим1зацп в1льного часу. На користь високо! ефективност1 !! запровадження св1дчили результата досл1дження внутр1шньогрупового розпод!лу школяр1в за деф1цитом 1 надлишком маси пла у вШовШост! з ростом та дан1 вивчення ф1з1ометричних показник1в, передус1м стаб1-л1зац1я частки п1дл1тк1в з нормальним ф1зичним розвитком ! деф1цитом маси т1ла на р1вн1 вих1дних величин та зниження (з 10,5% до 8,1% серед д1вчат та з 25,0% до 9,4% серед юнак1в) числа учн1в з надлишком ваги, суттеве зб1лыиення в динам1ц1 спостережень (на 22-30%) величин м'язово! сили тощо. Разом з там динам1чн1 зрушення характеристик ф1зично! п!дготовле-ност1 школяр1в в повн1й м1р1 в!дпов1дали загальним законо-м1рностям, як1 властив1 для п1дл1тк1в 15-17 рок!в.

Вих!дн1 показники ф1зично! працездатност! п!дл1тк1в у пор1внянн! з стандартизованими даними можна було тлумачити як так1, що або не досягали нижньо! меж! в1кових норматив1в, або знаходились на граничному р!вн1. В подальшому, серед уч-н1в контрольно! та першо! експериментально! груп рееструва-лись тенденц1! до зростання показншав, але !х д1апазон зде-б1льшого не перевищував 2-3%. Р1вень ф!зично! працездатнос-т1 школяр1в-гуртк1вц!в зб1льшувався впродовж пер1оду спостережень в середньому на 5-6%. Проте найб1льш сприятливо впливала на характеристики ф1зично! працездатност! учн1в комплексна система оптим1зацП в1льного часу. В умовах !! використання ступ!нь готовности орган!зму до здШснення максимально! м'язово! д1яльност1, що в1дображуе енергетичний потенЩал ф1з!олог1чних механ1зм1в адаптац1!, зростала серед д1вчат на 24,0%, серед юнак1в - на 22,9% (мал. 2).

Таким чином, результата вивчення ф1зично! працездатност! п!дл1тк1в, по-перше, св1дчили про те, що м1ж !! р1внем та станом здоров'я !снуе пряма залежн1сть 1, отже, величина ф1зично! працездатност! може бути використана як к1лыисний показник здоров'я школяр1в, по-друге, ураховуючи жорстку де-терм1нован1сть ф1зично! працездатност! як б1олог1чними, так

\0

лА>

V

Мал.2. Ф1зична працездатюсть учн1в (у Вт) в динамш дослШень.

1, насамперед, соц1альними факторами, Шдкреслювали той факт, що саме рац1ональна орган1защя режиму в1льного часу е одн1ею з головних передумов до гпдвищення И р1вня 1 в1дпо-в1дно р1вня здоров'я.

Групов1 тенденцП зм1н показник1в функтопального стану орган1зму п3.дл1тк1в внаслиок дп р1зних способ1в орган1за-цп в1льного часу були пШверджен! 1ндив1дуальним анализом особливостей реагування п!дл!тк1в у в1дпов1дь на експеримен-тальне втручання.

Про необхШЮть упорядкування позаурочного часу св!д-чили 1 вШален! результата соц1ально! адаптацП студент1в. Активна р1знопроф1льна упорядкована позанавчальна д1яльн1сть у шк1льн1 роки як взагал1, так 1, особливо, заняття у гурт-ках, що вимагали гпдвищення рухово! активност1 учн1в, справляла значний позитивний вплив на вШален1 результата форму-вання властивостей характеру, забезпечувала стаб1льн1сть функц!ональних структур оргаюзму, сприяла формуванню дов-гостроково! адаптацП.

- 28 -

Математико-статистичне обгрунтування метсдав прогнозування стану здоров'я та профес1йно! придатност1 1идл1тк1в.

Використання в ход! досл1джень метод1в вар1ац1йно-ста-тистичного анал1зу показник!в. що характеризували функц1о-нальний стан орган!зму та ураховували особливост1 орган1за-цП позаурочно! д!яльност1 пз.дл1тк1в, надавало можлив1сть отримати !мов!рн1сне системне судження про можлив1 стани 1ндив1дуума в майбутньому 1, таким чином, провести медичне прогнозування здоров'я учн1в.

Результата корелящйного анал!зу дозволили установите, що на початку периоду спостережень найб1льш жорстко !з станом здоров'я д!вчат були пов'язан! так! показники функц1о-нального стану орган1зму. як р1вень ф!зично! працездатност1, м'язова сила та вр1вн0важен1сть нервових процес1в, !з станом здоров'я юнак1в - р!вень ф1зично! працездатност!, параметри обводу трудно! юптки, характеристики афективно! риг!дност1 та радикал!зму. Проте наприк1нц1 перЮду досл!джень най-б!льш вагомий вплив на процеси формування здоров'я д!вчат надавали характеристики ф1зично! працездатност!, м'язово! сили, б1оритмолог1чних екв!валент1в температури т1ла, тако! складово! мотиваЩйно! сфери, як оч!куваний р1вень резуль-тат!в, на процеси формування здоров'я юнак!в - величини ф1-зично! працездатност! та маси Т1ла.

Проведения багатофакторного регрес1йного, факторного, дисперс!йного та кластерного анал!зу надавало можлив1сть зд1йснити прогнозування стану здоров'я п!дл1тк!в у залежнос-т1 в!д способу життя та показник1в, як! характеризували пси-хоф1з!олог!чн!, особист!сн1, б!оритмолог1чн1 та ф1зичн1 якост1 учн!в. Л!н1йн! р1вняння регрес1!, одержан! в ход! досл1джень, були !нформац!йно здатними та статистично значу-щими ! мали такий вигляд.

В умовах неупорядковано! позаурочно! д!яльност1: серед д1вчат -

у = 6, 334+0, 060х]+0, 039хг+0,023хз+0,022х4-0, 004Х5-0,002хб-0. 027Х, -0, О52х0 -0. 004хд -0. 006х] 0 +0, 014х ] +0, 001х) г; серед юнаклв -

У =14,573+0,015Х) -0, 019хг-0,112хз-0,277Х4-О, 002Х5-0.017хе-О,153х,-0,141х -О, 014х +0,108х, +0,016х, -0, ОПх,"

I о У 10 11 12

де у - показник стану здоров'я; х( - р1вень нейротизму; х - Ф1зична працездатн1сть; х - ступ1нь вираженост! п1зна-

вального мотиву; х4 - квантиф1кована величина бЮритмо-лог1чних прояв1в температури т!ла; х5 - маса т1ла; хб -р1вень швидк1сно-силово1 ф1зично! п1дготовленост1; х - деп-ресивн1сть; х„ - роздратованхсть; х„ - швидкхсть просто! зо-

о ■ Э

рово-моторно! реакцП; х - рухом1сть нервових npoqeciB; х - вр1вноважен1сть нервових процес!в; х)2 - швидкЮть переключения уваги.

Серед учн1в г!мназ!йних та л!цейних клас1в: у д1вчат:

у = 6,470-0, 007xj-0,036x2-0, 008х3-0, 147Х4+0. 025х5-0,009Х6-0, 002х„ +0, 0003хо -0, 0006хо +0, 021х, „ +0, 004х,. +0, 001х, о;

7 В 3 10 11 12

у юнак1в:

у = 2,335+0, 125x^0,034X2-0. 021хз+0,018х4+0, 015Х5-0,00003Х6-0,127х?-0.081Xg+0,008хд-0.156X, Q-0, 040х,,+0, 036х; 2. У школяр1в з дов1льною оптим1зац1ею позаурочного часу: серед д1вчат:

у = 2,898+0, 042x^0,042X2+0, 041Х3-0, 016х4+0,006х5+0.005хб + О, 085х? -0, 049xg +0, 0002хд +0, 149X, Q +0, Ol7Xj, +0. 005х, g ; серед юнак!в:

у = 2,017+0.057x -0, 029xz-0, 045хз+0,204х4+0,050х5+0.009х -0.136x7-0,034xg-0,005x9-0,095X, 0+0, 150Xjt -0, 009Xj2 . Серед п1дл1тк1в, що впроваджували експериментальну модель оптим1зац11 в1льного часу: у д1вчат -

у = 3.728+0. OaOXj-O.OUXg-O, 054X3-0, 005х4+0, 009х5+0. 001хб-0, 027х_ -О, 044Х-0, OOlx+O. 41 Ох, -0, 028х, , -0, Ol 1х, „;

7 8 9 10 11 12

у юнак1в -

у = 1,916+0, 138X^0,023X2-О, 027Х3+0,025Х4+0.026х5-0, 003хб-0, 257Х -0, ИЗх +0, 016х +0, 147X, +0, 040X -0, 012х ,.

7 ' 8 9 10 1) 12

Результата факторного анал1зу показник1в здоров'я та функц1онального стану орган!зму в залежност! в1д характеру орган!зацП позаурочного часу св1дчили про те, що в умовах запровадження експериментального режиму орган!зац11 позау-рочно! д1яльност1 ix взаемозв'язок у нормованих значениях можна було виразити таким чином: - серед д1вчат:

у = 0, 769f1 + 0, 153f2 - 0, 273Гз;

де фактор Г надавав найсуттев!ший вплив на стан адап-тац1йних ресурс1в орган!зму 1 був т1сно пов'язаний з величинами ф1зично1 працездатност1, параметрами функшй уваги. ма-

си т!ла та р1вня гпзнавальнса потреби, фактор Г характери-зував властивост! темпераменту та характеру, а фактор Г -вр!вноважен1сть нервових процес1в, координации! зд1бност1 та б1оритмолог1чний стан особистост1 учн1в;

- серед юнак1в:

у = 0, 211f¡ + 0,601Г2 - 0,221Г3;

де фактор Г був пов'язаний з властивостями темпераменту, характеру та мотивац!йно! сфери особистост1, а також ма-сою т1ла учн!в, фактор Г був найвагомшим 1 характеризував р1вень ф1зично1 працездатност1 та вр1вноважен1сть нервових процес1в, фактор Г був пов'язаний з показниками переключения уваги та координацП рух1в.

Застосування в ход! процесу прогнозування профес1йно! придатност1 п1дл1тк1в фундаментальних положень неч!тко! ло-г1ки надавало можлив1сть представити взаемозв'язок м1ж функц1ональним станом орган!зму та усп1шн1стю профес!йно! д1яльност1 у вигляд1 певних сп1вв1дношень л!нгв1стичних зм1нних:

й = гл (у; Ю:

у = Гу (х,; хг...х7);

« - Г. (хв; х9...х16);

де б - профес!йна придатн1сть; у - психоф1з!олог1чн1 особливост1 орган1зму; w - особливост1 особистост1 орган!з-му; х - латентний пер1од просто! зорово-моторно! реакц1!; хг - рухом1сть нервових процес1в, що визначаеться за числом зрив1в диференЩйованих реакц1й; х3 - реакц1я на на об'ект, що рухасться; х4 - швидклеть переключения уваги; х5 -точн1сть л1н1йного оком1ру; х6 - 1нтегральний показник координацП рух1в; х, - м'язово-суглобова чутлив1сть; хп - р1-

7 о

вень екстравертованост1; хд - р1вень нейротизму; х - ситуативна тривожн1сть; х - особист1сна тривожн1сть; х]г -депресивн1сть; х - роздратован1сть; х - вр1вноважен1сть; х - реактивна агресивн!сть; х - емоц1йна лаб1льн1сть.

Вивчення особливостей сп1вв1дношень критер1альних характеристик особистост1 дозволило визначити певн1 бази да-них про взаемозв'язок л1нгв1стичних змшних, формал1зувати експертну прогностичну 1нформац1ю за допомогою неч1тких мат-риць знань та використати 1х п!д час визначення р1вня профе-с1йно1 перспективност1 п1дл1тк!в. 31ставлення теоретичного прогнозу з фактичними результатами профес1йно! д1яльност1

сводчило про досить високу (до 85-90%) доагностичну ЩннЮть розроблено! методики комп'ютерного прогнозування, що була реал1зована на ПЕОМ IBM PC/XT/AT у вигляд1 автоматизовано! експертно! системи.

TirieHiMHe обгрунтування комплексно! системи оптим1зац!1 в1льного часу п1дл!тк1в.

Результата проведених досл1джень переконливо св!дчать про те, що традицтана орган1зац1я в1льного часу, яка мае не-упорядкований характер, створюе передумови до суттевого упо-в1льнення npoueciB розвитку сощально- та профестано-значу-щих психоф1з1олог!чних функцта. формування особливостей осо-бистост! п1дл!тк1в. Водночас рац1ональна орган1зац1я позау-рочно! д1яльност1 сприяс значному пШищенню р!вня здоров'я та адаптацтаних можливостей орган1зму учн!в, являе собою мо-гутнта фактор зб1льшення соц1ально! д1ездатност! школяр1в.

Серед niflxofliB щодо упорядкування позаурочно! д1яльнос-Ti найб1льш адекватним, доц1льним та простим, з точки зору практично! реал1зацп, е запровадження у повсякденне життя учн1в комплексно! системи оптим1зацП в1льного часу (табл. 4). На користь !! високо! ефективност1 св1дчили зростання до р!вня оптимальних величин показник1в рухово! активност1 п1дл!тк!в, прискорення npoueciB формування та розвитку пси-хоф1з1олог1чних функц1й, позитивн1 зрушення з боку власти-востей темпераменту та характеру. ст!йка синхрон1защя пара-метр!в базисних б1олог1чних ритмов, п!двищення р!вня здоров 'я та ф1зично! працездатност! учн1в, !ндив1дуальн1 особ-ливост1 реагування школяр1в у в1дпов1дь на експериментальне втручання.

Як в1домо, боолотчною основою надання тренувального ефекту с адаптац1я орган1зму до навантажень, що пред'явля-ються, причому оволод1ння руховими навичками передбачае пов-ну попередню. установочну, ситуацтану, поведтакову та регу-ляШйну адаптац1ю функц1ональних систем орган1зму i, як на-сл1док, неспециф1чне п1двищення його функЩональних можливостей у зв'язку з "перенесениям" тренованост! (Петровский В. В., 1978; Леонова Л.А.. 1980, 1985; Полиевский С.А., 1989). В основ! комплексно! системи оптим1зац1! в1льного часу знаходилось пряме, р1знор1дне. позитивне "перенесения" ф1зичних якостей та психоф1з!олог!чних рис в ход1 функшону-

вання, що в noBHif) Mipi перешкоджало 1нтерференц11 рухових навичок та дисощацп рухових якостей орган1зму п!дл1тк1в.

На думку 0.0. Bipy (1984), одн1ею з основних умов ефек-ТИВНОСТ1 ц1леспрямованого тренування с поступове п1двищення робочого навантаження, яке може досягати дек!лькох, зовс!м не однозначних, piBHiB, зокрема, незначного, виновного, п1дтримуючого, тренувального та надм!рного. Для забезпечення оздоровчого ефекту найб1льш оптимальним сл1д вважати трену-вальне навантаження, що значно гпдвищуе адаптацШп ресурси та сприяе розширенню функц1ональних можливостей орган1зму д1тей та п1дл1тк1в (Платонов В.М., 1988). Як св1дчили результата досл1джень, саме тренувальний ефект був досягнутий в ход1 запровадження комплексно! системи оптим1зацП в!льно-го часу п1дл1тк1в. Разом з там експериментальн1 п1дходи до орган1зацп позаурочного часу учн1в г1мназ!йних 1 л1цейних клас!в та школяров, як1 активно займались гуртковою д1яль-HicTio. створювали передумови для забезпечення або лише п1д-тримуючого, в першому випадку, або т1льки виновного, в другому, ефекту.

Концепщя залежност1 здоров'я в1д р1вня рухово! актив-HocTi дозволяе розробити форми динам1чного впливу на б1оло-г1чний розвиток организму д1тей та п1дл1тк!в (Сухарев А.Г., 1991; Чехоева Н.Б., 1992; Мацкявичюс Д.А., 1992; Andersen L.K. et al., 1982; Wolanski N., 1986). Експериментальна програма орган1зацП позаурочно! д1яльност1, забезпечуючи п1двищення- р1вня добово! рухово! активност1 школяр1в за ра-хунок зростання И величин у в1льний час, сприяла значному прискоренню та удосконаленню процес!в розвитку психоф!з1оло-г1чних функц1й та ф1зичних якостей учн1в.

Суттеву роль у формуванн! особистост! школяр!в, особливо у кризов! перЮди життя, яким е п1дл1тковий BiK, вШгра-ють псих1чна та психоф1з1олог!чна адаптащя (Навакатикян А.0. и др., 1987; Березин Ф. Б. , 1988; Кантонистова Н.С., 1990; Cattell R.В., DregerR.M., 1972; Duffy Е., 1972; Clements P. R. et al., 1976). Важливим наслШом застосування запропоновано! комплексно! системи було установления опти-мальних взаемозв'язк!в м1ж особист!стю учн1в i навколишн1м середовищем в д1яльност1, яка дозволяе !ндив1дууму задоволь-няти актуальн1 потреби та реал1зувати суспгльно-значущ! зав-дання.

Структурна схема комплексноТ системи олтим/'зацп вмьного часу тдл/тю'в

Мета:

Компоненты:

Форми, методи та методики реал1зацп:

Збереження та змщнення здоров'я, пщвищення р1вня працездатносл та адаптац1йних ресурав организму учнш

Комплексна система оптимЬаци втьного часу гндгитмв

I

со

СО I

- 34 -

ЦШсний орган1зм може 1снувати лише при певних фазових сп1ввШошеннях р1зних коливальних процес!в у шитинах, тканинах, органах 1 функц1ональних системах, з одного боку, та IX синхрон1зацп - з ташого (Ашофф Ю., 1984; Степанова С.И., 1986; ДоскинВ.А., Куинджи Н.Н.'. 1989; Бардов В.Г., 1990; Сагабег^е ¥., 1980; На1Ье^ Б., 1980). Впровадження у пов-сякденне життя учн1в експериментально! програми орган1зацп позаурочно! д1яльност1 св1дчило про те, що поряд з небх!д-н1стю поеднання часу навчальних занять з часом б1оритмоло-г1чного оптимуму ф1з1олог1чних функц1й, використанням рухо-во! активност1 як синхрон1затора циркад1анних ритм1в организму, до числа ведучих б1оритмолог!чних принцитв оп-тим1зац11 добово! д1яльност1 д1тей та П1дл1тк1в сл!д взнести 1 рац1ональну, обгрунтовану з г1г1ен1чних позиц1й, ор-ган1зац1ю в1льного часу.

До найважлив1ших компонент1в адаптац1йного процесу, що забезпечують можлив1сть успешно! соЩально! та профес1йно! д1яльност1, в1дносять як характеристики фуншдонального стану, так 1 показники працездатност1, природно урахувуючи те, що останн! в!дображають максимальну ефективн1сть д1яльност1 людини при такому високому ступен! мобШзацП зусиль, який ще не викликае перенапружешсть або перевтому (Казначеев В.П., 1983; Сиитапп С., 1982; СгеепЬег£ег Е. еЬ а1. , 1981). Визначення ефективност1 використання експериментальних п1д-ход1в до орган1зацП позаурочного часу дозволяло зробити ще один надзвичайно важливий висновок про те, що комплексна система о'птим1зацп в1льного часу в повн1й м1р! в1дпов1дала б!олог1чним потребам орган1зму п1дл1тк1в, сприяла збереженню та зм1цненню 1х здоров'я, покращувала в1ддален! результата соц1ально! адаптацп учн1в, створювала передумови для зрос-тання економ!чност! та над1йност1 функц1ональних систем ор-ган1зму, його здатност! адекватно реагувати на вплив умов довк1лля, як1 п0ст1йн0 зм1нюються.

Отже, проведен! досл1дження дозволили розробити, апро-бувати та обгрунтувати з г1г1сн1чних позиц1й високоефективну комплексну систему оптим1зацП вольного часу п1дл1тк1в, виз-начальними елементами яко! е науков! принципи рац1онально! орган1зац11 позаурочно! д1яльност1 учн1в, концептуальна модель ефективного використання в!льного часу як важливого фактора зм1цнення здоров'я школяр1в, методи та засоби

щлеспрямованого впливу на функщональний стан оргаШзму п!дл1тк!в.

В И С Н О В К И.

1. Комплексне г!г1сн1чне досл1дження впливу орган1зацП позаурочно! д1яльност1 на здоров'я та функШональний стан орган1зму п1дл!тк1в 13 застосуванням сучасних методов комп'ютерно! статистичнох обробки дозволило установити, що характер використання в1льного часу мае т1сний взаемозв'язок з показниками адаптащйних ресурс1в орган1зму учн1в, являс собою важливий фактор п!двищення працездатност1, збереження та зм1цнення здоров'я школяр1в.

2. Традицтана орган1зац!я в1льного часу п!дл1тк1в, що мае неупорядкований характер, несприятливо впливае на проце-си формування психоф1з!олоПчних функЩй, особливостей осо-бистост1 та ф1зичних якостей школяр1в, не забезпечуе опти-мальний р1вень рухово! активност1 !, отже, не в1дпов1дае б!олог!чним потребам орган1зму, який росте.

3. Запровадження до режиму повсякденно! д1яльност1 п1д-л!тк!в експериментальних п1дход1в щодо рац!онально! органЬ зацП позаурочного часу суттево п!двищуе функц!ональн! мож-ливост1 та адаптац!йн1 ресурси орган1зму учн1в. Найб1льш доц!льним засобом упорядкування позаишльно! д1яльност! сл1д вважати використання комплексно! системи оптим1зацп в!льного часу, визначальними елементами яко! е науков1 прин-ципи рац1онально! орган1зац1! позаурочно! д1яльност1, концептуальна модель ефективного використання в1льного часу як фактора зб1льшення соц!ально! та професойно! д1ездатность зм1цнення здоров'я учн1в, методи та засоби цыеспрямованого впливу на функщональний стан орган1зму школяр1в.

4. Результата досл1дження св1дчать про те, що г1г1ен1ч-ними принципами оптим1зацП в1льного часу п1дл1тк1в е:

- п1двищення рухово! активност! у в1льний час до опти-мальних г!г1ен1чно обгрунтованих величин;

- урахування стану здоров'я, особливостей особистост1 га хроноб1олог1чних характеристик орган1зму;

- урахування особливостей процес1в формування та роз-зитку психоф1з1олог!чних функцта у природних умовах та п1д зпливом тренування.

- 36 -

5. Пг1ен1чними нормативами рухово! активност1 п1дл1т-к!в 15-17 рок!в у в1льний час сл1д вважати так1 величини: число локомощй - 10000-17000 крок1в у Д1вчат, 12000-20000 крок1в у юнак1в, енергетичн1 витрати _- 6000-8000 кДж у д1вчат, 6550-8500 кДж у юнак1в; тривал1сть динам1чного компонента В1ДП0В1ДН0 180-210 1 170-200 хвилин.

6. Урахування характеристик стану здоров'я та адапта-1Пйних можливостей орган1зму школяров передбачае визначення в1дпов!дност1 зм1сту та режиму орган!зац1! в!льного часу в1-ково-статевим 1 функщоналъним особливостям п1дл1тк1в, к!лъ-к1сним екв1валентом яко! с р!вень ф!зично! працездатност! учн1в. До основних хроноб1олог!чних передумов рац1онально! орган!зац1! в!льного часу п1дл!тк1в сл!д в1днести визначення б!оритмолог1чного типу денно! працездатност!, його синх-рон1зац!ю з руховим режимом, а також забезпечення повно! реал1зац!! ампл1тудно-фазово! програми б!оритм!в на основ! зм1цнення !х денно! акрофази за рахунок проведения заходов психог!г!ен1чно! корекц!!.

7. Психог!Пен1чними основами оптим1зацП в!льного часу п!дл!тк1в е вивчення !ндив1дуально-типолог1чних особливостей темпераменту, характеру, мотивац!йно! спрямованост1 та нер-вово-псих!чних стан!в школяр1в, урахування в1кових законо-м1рностей !х зм1н протягом пубертатного пер1оду, упорядку-вання позанавчально! д1яльност! за рахунок впровадження у повсякденне життя активних метод1в психоф1з1олог!чного впли-ву на процеси формування критер!альних показник1в особис-тост1 учн1в.

8. Психоф1з1олог1чн! функц1! за основними законом1рнос-тями !х формування у природних умовах протягом пубертатного в1ку сл1д розпод!лити на функц1! з поступовим динам1чним характером розвитку (вр1вноважен1сть нервових процес!в, лШй-ний оком1р, м'язово-суглобова чутлив1сть та !н.), функцп з стрибкопод!бним характером розвитку (переключения уваги. !м-пульс м'язово! сили та !н.) та функцп, як1 характеризуються стабШзашею показник1в розвитку в динам1Щ часу (рухом!сть нервових процес1в, координац1я рух1в та !н.). За особливос-тями реагування на щлеспрямований вплив психоф1з!олог!чн! функцп можна розпод1лити на т1, що жорстко детерм1нован1 генетичним кодом розвитку особистост1 ! практично не п1для-гають тренуванню (швидк1сть зорово-моторно! реакц!! та ш.),

а також функц!! з терм1новим (реакц!я на об'скт. що рухаеть-ся, м'язово-суглобова чутлив1сть та 1н.) та в1дстроченим (рухом!сть нервових процес!в, координац!я рух1в та !н.) тре-нувальним ефектом.

9. Концептуальна модель рац!онально! орган!зацп позау-рочного часу п1дл1тк1в передбачае впровадження оптимального рухового режиму, використання традиц1йних та нетрадиц!йних форм ф!зичного виховання, застосування засоб1в психоф!з!оло-г1чного впливу на орган!зм учн1в, проведения самост!йних тренувальних занять у в!льний час.

10. Комплексна система оптим1зацП в1льного часу тд-л1тк1в, що була вперше запропонована, забезпечувала:

- п1двищення р1вня рухово! активност! як у добовому цикл!, так ! у в1льний час до оптимальних величин;

- виражен! сприятлив! зм!ни показник!в функц!онального стану центрально! нервово! системи: зб1льшення швидкост1 просто! та диференЩйовано! зорово-моторно! реакц!! серед д1вчат на 13,4% 1 14,8%. серед юнак1в - на 15,4% 1 16,1% (в умовах неупорядковано! орган!зац1! позаурочного часу у д!вчат в!дпов!дно на 2.3% та 7,1%, у юнак!в - на 3,5% та 4,7%), удосконалення показник1в вр1вноваженост! нервових процес!в серед д!вчат на 9,5% та 46,8%, серед юнак!в - на 21,2% та 48,8% (в контрольна груп1 в!дпов1дно на 1,1% ! 22,9% у д1вчат та на 5,6% 1 23,5% - у юнак1в);

- позитивну динам1ку зм1н показник1в переключения уваги та зорового анал!затора: швидк!сть переключения уваги зб1ль-шувалась у д!вчат на 29,7%, у юнак!в - на 30,1% (в груп1 контролю - на 7,9% та 12,4%), величини критично! частота злиття св1тлових мигот!нь зростали серед д!вчат на 9,5%, серед юнак!в - на 21,8% (в контрольна груп1 в1дпов!дно на 2,9% та 5.2%); точн1сть л1н1йного оком1ру зб!льшувалась у д1вчат на 39,3%, у юнак1в - на 38,1% (в контрол1 - на 8,7% та 9,3%),

- п!двищення функц!ональних можливостей рухового анал1-затора: м'язово-суглобова чутлив!сть пол1пшувалась у д1вчат на 54,8%, у юнак!в на 53,1% (при неупорядкован!й оргаюза-Ц1I в1льного часу в!дпов!дно на 5,5% та 20,8%), точн1сть ко-ординац!! рух!в зростала серед д!вчат на 33,6%, серед юнак!в на 38,9% (в груп! контролю - на 3,3% та 8.1%).

11. Впровадження комплексно! системи оптим!зац1! в!ль-

ного часу позитивно впливало на основн1 характеристики стану здоров'я та адаптац!йних можливостей орган1зму учн1в, про що св1дчило:

- зб1льшення з 24,3% до 33,3% к!лькост1 п!дл!тк!в, що належали до I групи здоров'я, зростання до 48,6% 1.ндексу здоров'я, зниження в 1,3 рази захворюваност1 з тимчасовою втратою працездатност1, зменшення до 1,4% числа п1дл1тклв, як! часто 1 тривало хвор!ли;

- зростання на 24,0% у д!вчат та на 22.9% у юнак1в р!вня ф1зично1 працездатност! учн1в;

- п!двищення ф1зично1 п1дготовленост1 та досягнення ви-соко! гармон!йност1 ф!зичного розвитку.

12. Розроблено, апробовано та впроваджено у практичну д1яльн!сть заклад!в охорони здоров'я та осв1ти методи прог-нозування стану здоров'я та профес!йно! придатност! п!дл!т-к!в на основ! положень вар1ац!йно! статистики та неч!тко! лог1ки з урахуванням особливостей орган1зац1! в1льного часу та психоф!з1олог1чних, особист1сних 1 хроноб!олог!чних характеристик орган!зму учн1в, як1 мають велике прогностичне значения щодо визначення усп!шност1 переб1гу процес1в дов-гостроково! адаптацп, И вШалених результата, перспектив розвитку особистост! на майбутнс.

ПРАКТИЧН1 РЕКОМЕНДАЦП.

1. Несприятливий вплив традиц1йно! орган1зацп в!льного часу, що мае неупорядкований характер, на стан здоров'я та функц1ональн1 можливост1 орган1зму п1дл1тк1в вимагае пошуку найб1льш д1йових метод1в його корекцП. Вельми ефективним, доц1льним та простим засобом тдвищення адаптац1йних ре-сурс!в организму учн!в е запровадження комплексно! системи оптим!зац!! в!льного часу, провШим елементом практично! реалазац!! яко! сл1д вважати регулярне проведения самостай-них тренувальних занять у позаурочний час. що передбачають включения до !х структури традитйних ! нетрадиц!йних форм ф!зичного виховання, засоб1в психоф1з1олог1чного впливу на орган!зм школяр1в, зокрема, психоф!зичного тренування, пси-хотехн!чних !гор, елемент!в профес1йно-прикладно! ф!зично! п!дготовки, вправ зорово!, !зометрично! та несиметрично! г1мнастики.

- 39 -

2. Ураховуючи т!сний взаемозв'язок м1ж станом здоров'я, станом функц!ональних систем орган1зму та способом життя, найб!льш доц!льним методом прогнозування здоров'я п1дл1тк1в на майбутне е прогнозування на основ! вар1ащйно-статистич-них регресШих та факторних моделей, яким передуе вивчення особливостей навчально! та, обов'язково, позанавчально! д1яльност1, визначення ступеня розвитку комплексу крите-р1альних морфофункц!ональних, психоф1з!олог!чних та хроно-б!олоПчних показник!в, передус1м, швидкост1 зорово-моторно! реакц!!, переключения уваги, рухомост1 та вр1вноваженост! нервових процес1в, точност1 координацп рух1в. р1вня нейро-тизму, депресивност! та роздратованост1, ступеня вираженост1 п!знавального мотиву мотивац!йно! структури особистост:, квантиф1кованих величин б!оритмолог1чних екв1валент1в темпе-ратури тала, величин швидк!сно-силово! ф1зично! п1дготовле-ност! та ф1зично! працездатност! школяр1в.

3. Визначення профес!йно! придатност1 учн1в потребуе як системно-функц!онального п!дходу до вир1шення ц1е! проблеми, так 1 розв'язання численних прикладних завдань. Тому надзви-чайно ефективним е використання методики прогнозування про-фес1йно! перспективности на основ! фундаментальних положень неч!тко! лог1ки, що передбачае опис причинно-насл1дкових зв'язк!в м1ж ведучими факторами профес1йно! д1яльност1 та И остаточними результатами у вигляд1 висловлювань природного мовою, формал!зац1ю взаемозв'язк1в матрично! системи за до-помогою нечетких лог!чних р1внянь, розроблення, наукове обг-рунтування та впровадження у повсякденну практичну д1яль-н1сть експертних систем визначення профес1йно! придатност1.,

СПИСОК Р0Б1Т, 0ПУБЛ1К0ВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦ11.

1. Роль нетрадиционных форм физического воспитания в процессе активного формирования профессиональной пригодности школьников // Медицинские и психофизиологические аспекты профориентации школьников. - М., 1991. - С. 210-212.

2. Пути повышения эффективности профессиональной подготовки операторов ЭВМ в условиях учебно-производственного комбината // Современные проблемы гигиены, экологии и охраны здоровья. - К.. 1991. - С. 287.

3. Проблемы гигиенического нормирования двигательной

активности в свободном времени подростков // Состояние здоровья детей и пути его укрепления средствами физического воспитания. - М., 1992. - С. 19. •

4. Структура_ 1 динам!ка зм1н психоф1з1олог!чних функц1й 1 якостей особистост1 п1дл!тк1в 15-17 рок1в // Молодь та на-уково-техн!чний прогрес в охорон! здоров'я. - В1нниця, 1992. С. 21. (Сп1вавт. Г.П.Марченко, Д.Г.Дев'ятка, Т.Т.Постоловсь-ка та 1н.).

5. Состояние здоровья школьников, обучающихся в кабинетах вычислительной техники учебно-производственного комбината // Охрана здоровья детей и подростков. Вып. 23. - К., Здоров'я. 1992. - С.12-15.

6. Физиолого-гигиеническая оценка пищевого статуса подростков 15-17 лет // Эколого-гигиенические проблемы питания населения - К.. 1992. - С. 19.

7. Стан здоров'я 1 характеристика особистост1 школяр1в 15-17 рок!в // XXXVI Шдсумкова студентська наук. конф. з участю молодих вчених. - Терноп1ль, 1993. - С. 55-56.

8. 0собливост1 мотивац1йно! структури особистост1 шко-ляр!в // XI об'едн. наук. мед.-техн. конф. - Ки1в; В1нниця, 1993. - С. 19-20.

9. Р1вень здоров'я та стан адаптацшних ресурс!в школя-р!в м.В1нниц1 // Рад1ац1йно-еколог1чн1 1 медичн! аспекта насл1дк1в аварП на ЧАЕС. - К.. 1993. - С. 133.

10. Оценка эффективности целенаправленного физического воспитания при профессиональном обучении подростков // Гиг. и сан. - 1993. - N5. - С. 34-37. (Соавт. А.Г.Сухарев).

И. Физиолого-гигиенические аспекты совершенствования профессиональной деятельности операторов ЭВМ // Актуальные вопросы физиологии умственного труда. - К., 1993. - С. 5052.

12. Физиолого-гигиенические аспекты проведения профессиональной ориентации '// Гигиена окружающей среды. - К., 1993. - С. 226-227.

13. Вплив режиму пращ та в1дпочинку на стан здоров'я д1тей та п1дл1тк!в // I Всеукра1нська наук. - практ. конф. "Здоров'я 1 осв1та".- Льв1в, 1993. - С. 228-231. (СШвавт. В.М.Сергета, Г.Ф.Лопатка, А.В.Царенко).

14. Особливост! ф!зичного стану тдл1тк1в м. В1нниц1 та проблеми його покращання // Ф1зична культура, спорт та здо-

- 41 -

ров'Я наци. - В1ННИЦЯ, 1994. - Ч. 3. - С. 376-377.

15. 0рган1зац1я позаурочно! д1яльност1 та в1ддален1 результата соЩально! адаптацП студент1в // XII об'едн. мед. -техн. конф. з м!жнародн. участю // Ки!в;В1нниця, 1994. - С. 18. (Сп1вавт. Г.П.Марченко, Д.Г.Дев'ятка, 0. В.Яцина та 1н.).

16. Б1оритмолог1чн1 особливост1 орган1зму учн1в старших клас!в // XII об'едн. мед.-техн. конф. з м!жнародн. участю.

- Ки1в;В1нниця, 1994. - С. 39-40. (Сп1вавт. В.М.Бондар).

17. Гигиенические аспекты нормирования двигательной активности в свободном времени подростков // Гиг. и сан. -1994. - N 6,- С. 25-29. (Соавт. А.Г.Сухарев).

18. ЗакономipHocTi розвитку психоф1з1олог1чних функц!й п1дл1тк!в в природних умовах та п!д впливом тренування // Х1Уз'1зд Укра1нського ф!з1олог1чного товариства 1м. I. П. Павлова. - К., 1994. - С. 318.

19. Нетрадиц1йн1 методи п1двищення соц1ально! д!ездат-ност1 та зм!цнення здоров'я д1тей та п!дл1тк1в // Актуальн! питания медично! реабШтацП. - Одеса, 1994. - С.139.(Сп1в-авт. Д.Г.Дев'ятка, Г.П.Марченко, Т.Т.Постоловська та 1н.).

20. Психог1г1ен1чн1 критерП удосконалення соц!ально! адаптацП школяр1в // В1нницький державний медичний утвер-ситет 1м. М.I.Пирогова. Матер1али з науково! робота сп!вроб1тник1в. - В1нниця, 1994. - С. 304-305.

21. Стан здоров'я та поширен1сть захворювань органiв дихання серед п1дл1тк1в 14-17 рок1в // Укр.. пульмонол. журнал. - 1995. - N 1. - С. 23-25.

22. Б1оритмолог1чн1 аспекта п1двищення адаптацП учн1в до дП несприятливих фактор1в оточуючого середовища // В1сник наукових досл!джень. - 1995. - N 3. - 10 с.

23. 0собливост1 г!г1ен1чно! регламентацП рухово! д1яльност! учн1в старших клас1в // XIII об'едн. наук, мед.-техн. конф. з м1жнародн. участю. - Ки!в; В1нниця, 1995.

- С. 36.

24. Medical aspects of prognosis of pupil's professional ability // XIII об'едн. наук. мед.-техн. конф. з м1жнародн. участю. - Ки!в;В1нниця, 1995. - С. 22.

25. ririeHi4Hi аспекта медично! реабШтацН п!дл1тк!в з граничними нервово-псих1чними розладами особистосИ // Медицинская реабилитация, курортология и физиотерапия. - 1995.

- N 4. - С. 19-22.

- 42 -

26. Особенности свободного времени и физическая работоспособность подростков // Гиг. и сан. - 1995. - N 6. - С. 29-31. (Соавт. А.Г.Сухарев).

27. Мотивац!йна спрямован1сть сучасних школяр!в та особливост1 П формування у п1дл1тковому Biui // ¡Исник нау-кових досл1джень. - 1995. - N 9. - 8 с.

28. Г1г1ен1чн1 проблеми прогнозування стану здоров'я п1дл1тк1в на основ! вар1ац1йно-статистичних моделей. Деп. в ДНТБ Укра!ни. - К., 1995. - 12 е.- N 2201-Ук 95 В1д 2.10.95.

29. Стан здоров'я сучасних п!дл1тк1в та ochobhí зако-HOMlpHocTi його зм1н в динам1ц1 навчання. Деп. в ДНТБ Ук-ра!ни. - К., 1995. - 12 е.- N 2202-Ук 95 в1д 2.10.95.

30. BlKOBi законом1рност1 розвитку психоф!з1олог1чних функц1й п1дл1тк1в в результат1 ц1леспрямованого тренування // Актуальные проблемы гигиены детей и подростков. - Харьков, 1995. - С. 116-117.

31. Пг1сн1чн1 проблеми рац1онально! орган!зац1! в1ль-ного часу д1тей та п!дл1тк1в // Актуальные проблемы гигиены детей и подростков. - Харьков, 1995. - С. 118-119.

32. Хроноб1олог1чн1 передумови до п1двищення адап-тац1йних pecypclB орган1зму п!дл1тк1в // Актуальные проблемы гигиены детей и подростков. - Харьков, 1995. - С. 119-120.

33. 0собливост1 псих1чного стану учн1в, як! навчаються у випускних класах загальноосв!тн1х шк!л // Перша ун!верси-тетська наук,- практ. конф. молодих учених та спец!ал1ст1в. - ЕИнниця, 1995. - С. 60-61.

34. Racla organizado de avado kiel grava komponento de sana vivmaniero gelernanta // Internada medicina esperanto-konferenco. - Ternopol. 1995. - P. 91-92.

35. Экспертная система для прогнозирования качества деятельности человека-оператора на основе психофизиологических параметров // Контроль и управление в технических системах. - Винница, 1995. - 4.1. - С. 246-247. (Соавт. Г.А.Чор-новолик).

36. Динам1ка зм1н показник!в нервово-псих1чного стану п1дл1тклв в динам1ц1 навчання. Деп. в ДНТБ Укра!ни. - К., 1996. - 6 с. - N 127-Ук 95 в1д 20.12.95.

37. Законом1рност1 розвитку функЩй центрально! нерво-во! системи у пШ1тковому Biui. Деп. в ДНТБ Укра!ни. - К., 1996. - 8 с. - N 128-УК 95 Bifl 20.12.95.

- 43 -

38. Личностные особенности организма современных подростков и пути их коррекции // Гиг. и сан. - 1996. - N 1. -С. 29-31. (Соавт. А.Г.Сухарев).

39. Про шляхи вдосконалення г1г1ен1чного виховання п1д-ростаючого поколения та тдвищення функц1ональних можливос-тей орган1зму // Пр1оритетн1 проблеми ririeHi4Hoi науки, ме-дично1 екологП, сощально! практики та охорони здоров'я. К.. 1996. - С. 151. (СШвавт. I. Я. Смоленська, 0. М. Курапова).

40. 0рган1зац1я вольного часу i проблеми тдвищення функц1ональних можливостей орган1зму д1тей та п1дл1тк1в // Пр1оритетн1 проблеми Пг1сн1чно1 науки, медично! екологп, соШально! практики та охорони здоров'я. - К., 1996. - С. 151-152.

41. Г1г1сн1чн1 основи орган1зацП позашк1льно1 д1яль-ност! учн1в. - В1нниця, 1996. - 13 с.

42. Г1г1сн1чн1 проблеми трудового та профес!йного нав-чання д1тей та п!дл1тк1в. - В1нниця, 1996. - 15 с.

43. Ф1з1олого-г1г1ен1чн1 аспекта профестано! ор1ентацп школяр1в. - В1нниця, 1996. - 15 с.

44. Особливост! ф1зичного розвитку пШ1тк1в 15-17 ро-к1в, що мешкають у Под1льському етно-територ1альному perloHi Укра!ни // В1сник морфолог!!. - 1996. - N 1. - С. 54-55.

45. Соц1альна д1ездатн1сть учн1в сучасно! школи i проблеми И Шдвищення // НаЩональна ел1та та 1нтелектуальний потенц1ал Укратаи. - Льв1в, 1996. - С. 101-102.

Sergeta I.V. The Hygiene Bases of Complex System of Adolescent's Free Time Optimization. The Disertation is the manuscript for a scientific doctor's degree of medical sciences on speciality 14.02.01 - Hygiene, Medical sciences. The National Medical University, Kiev, 1996.

The complex system of adolescent's free time optimization is submitted for the defence of the disertation. The leading elements of it are scientifically grounded principles of rational organization of pupils' out-of-school activities, the conceptional model of the effecrtive use of out-of-school time as a main factor in improving of pupils' health, the methods of principal influence on fuctional condition of their organisms. It is established that introduction of complex system of adolescent's free time optimi-

zation ensures the pronounced favourable changes in schoolchildren's functional possibilities indices, the increase of pupils' physical activity to optimal value, increases to a great extent adaptation resources of their organisms. The methods of prognostication of adolescents' health and their professional fitness are worked out and scientifically grounded. They take into account the characteristics of organism's functional systems and peculiarities of pupils' out-of-school activities organization.

Сергета И.В. Гигиенические основы комплексной системы оптимизации свободного времени подростков. Дисертация в виде рукописи на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.02.01. - гигиена, медицинские науки. Национальный медицинский университет, Киев, 1996.

На защиту выносится комплексная система оптимизации свободного времени подростков, определяющими элементами которой являються научно-обоснованные принципы рациональной организации внешкольной деятельности учащихся, концептуальная модель эффективного использования внеучебного времени в качестве ведущего фактора укрепления здоровья учащихся, методы целенаправленного воздействия на функциональное состояние их организма. Установлено, что использование комплексной системи оптимизации свободного времени обеспечивает выраженные благоприятные изменения показателей функциональних состояния подростков, увеличение до оптимальных величин уровня двигательной активности учащихся, значительное повышение адаптационных ресурсов организма школьников. Разработана и научно-обоснована методика прогнозирования здоровья и профессиональной пригодности подростков, учитывающая как функциональные возможности организма, так и особенности организации внеучебной деятельности учащихся.

Ключов1 слова: п!дл1тки, в1льний час, оптим!зац1я, комплексна система, здоров'я.

Висловлюю щиру подяку доктору медичних наук, професору, члену-кореспонденту РАМН О.Г.Сухареву, доктору техн!чних наук, професору 0. П.Ротштейну за консультативну та методичну допомогу в ход: виконання дисертац1йно! робота.