Автореферат и диссертация по медицине (14.02.01) на тему:Гигиеническая оценка ионизирующей радиации и меры противорадиационной защиты горнорабочих угольных шахт

ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЩ АМН УКРАЇНИ

ПАРТАСОЛЕГ ВІКТОРОВИЧ

УДК 613.648:622:331.108

ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ІОНІЗУЮЧОЇ РАДІАЦІЇ ТА ЗАХОДИ ПРОТИРАДІАЦІЙНОГО ЗАХИСТУ ГІРНИКІВ ВУГІЛЬНИХ ШАХТ

14.02.01 - Гігієна

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Київ -1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті ім. М.Горького МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Уманський Володимир Якович, Донецький державний медичний університет ім. М. Горького, МОЗ України, зав. кафедрою гігієни та екології

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук, професор Лось Іван Павлович, Науковий центр радіаційної медицини, м. Київ, АМН України, керівник лабораторії радіоекології

доктор медичних наук, професор Бардов Василь Гаврилович, Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця, м. Київ, МОЗ України, завідувач кафедрою пропедевтики гігієни, військової та радіаційної гігієни

Провідна установа:

Український науковий гігієнічний центр, МОЗ України, м. Київ

Захист відбудеться « » ТіеобтйЛ 1999 р. о 1400 год. на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.554.01 в Інституті медицини праці АМН України за адресою: 252033, м. Київ, вул. Саксаганського, 75.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту медицини праці АМН України за адресою: 252033, м. Київ, вул. Саксаганського, 75.

Автореферат розісланий" 6 " а?сн4 1999 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради ст. н. с., к. м. н.

Г.І. КОВАЛЬОВА

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. У процесі трудової діяльності гірники вугільних шахт зазнають впливання комплексу небезпечних і шкідливих чинників виробничого середовища (Кобец Г.П. и др., 1992; Ластков Д.О., 1998). До них належать: несприятливий мікроклімат; висока запиленість повітря; значні рівні шуму, загальної і локальної вібрації; низька освітленість, підвищений барометричний тиск з його перепадами і радіаційний фактор (РФ).

Іонізуюча радіація викликає в організмі людини розвиток стохастичних і не-:тохастичних ефектів. За 1981 - 1992 p.p. кратність підвищення загальної захворюваності населення Донбасу, яке зайняте у вугледобувній галузі (в порівнянні з Україною загалом), на злоякісні пухлини складає - 0,83 раза, а на рак легенів - 1,20 раза ТСирееваИ.С. и др., 1997; Гончарук Е.И и др., 1998).

Особливості вугільних шахт (механізація виробництва, висока запиленість повітря робочої зони породами та вугіллям, що мають природну радіоактивність, еманації радону і торону з поверхні виробок в обмеженій робочій зоні та накопичення іродуктів їх розпаду у вентиляційних струмах, неадекватність вентиляційної системи послідовне провітрювання виробок та ін.) призводять до того, що гірники цих під-триємств підпадають під вплив значних рівнів іонізуючої радіації на робочих місцях , як наслідок, складають найбільш чисельний «промисловий» контингент населення <раїни, що опромінюється.

Більшість наукових робіт з оцінки радіаційного стану у вугільних шахтах присвячені характеристиці гамма-випромінювання і рівнів радону, які діють на гірників Шалак Н.И. та ін., 1984; Терентьев М.В. та ін., 1983-1996; Бобров А.И. та ін., 1999). Зважається, що основний внесок в дозу опромінення гірників вносять дочірні проду-сти розпаду радону (ДПР) (Lebecka J. et. al., 1993; Skubacz R. et al, 1996; Skowronek J., et. al., 1996; Dixon D.W. et. al., 1996). Ефективні дози опромінення (ЕД) 'ірників, які зумовлені радоном і ДПР вугільної шахти, за даними наукової літерату-)и (Lebecka J. et. al., 1993), можуть досягати 13 мЗв рік"1, від зовнішнього гамма-їипромінювання - 18 мЗв-рік'1. Найбільш небезпечними, з радіаційної точки зору, є юбочі місця в очисних лавах і прохідницьких виробках. Однак, практично відсутні юботи з комплексною оцінкою (усіх компонентів РФ) радіаційних умов у вугільних нахгах. Слід зазначити, що значна кількість «гірників-ліквідаторів наслідків аварії на ІАЕС продовжує працювати в вугільних шахтах та підпадає під вплив підвищених )івнів іонізуючої радіації.

Гірники вугільних шахт зазнають більш частішого, в порівнянні з населенням іагалом, впливу променевих діагностичних і терапевтичних процедур. Це пов'язано і медичними оглядами, підвищеними рівнями травматизму і професійної захворюва-іості в галузі. (Кобец Г.П. и др. 1992, Игнатова O.A., 1998).

Геологічна ситуація в Донбасі, наявність шахтних виробок під містами, істо->ичні особливості будівництва шахтарських селищ (одноповерхові будинки, матері-

ал стін (шлаки металургійної галузі), неізольованість повітря житлових приміщень від грунту, наявність підвалів, герметизація житла, опалювання приміщень за рахунок спалювання кам’яного вугілля і природного газу при неадекватній вентиляції тощо) обумовлюють гостроту «радонової» проблеми (Публікація МКРЗ №65, 1995; Жуковский М.В. и др., 1997), актуальність її вивчення у вугледобувному регіоні та необхідність урахування цього компоненту при оцінці радіаційного навантаження на гірників вугільних шахт. На території України радон є основним дозоугворюючим чинником і його внесок в сумарну популяційну дозу становить 60% (за час середньо-статистичного життя - 70 років), навіть за умови обліку опромінення, пов'язаного з наслідками аварії на Чорнобильській ЛЕС (Лось И.П. н др., 1993).

У науковій літературі наводиться великий фактичний матеріал з оцінкою впливу малих доз іонізуючої радіації на стан здоров'я населення. Визначено зміни в стані показників здоров'я і захворюваності ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (Николенко В.Ю. и др., 1997; Базыка Д.А., 1998; Клименко В.И. и др., 1998; Камков В.П. и др., 1999), але бракує робіт щодо вивчення змін в організмі гірників, які обумовлені РФ вугільних шахт.

Таким чином, дослідження реального радіаційного впливу (з урахуванням РФ на робочих місцях і радону в повітрі житлових приміщень) на гірників вугільних шахт, оцінка змін в стані здоров'я цієї категорії населення є актуальним завданням. Вивчення цього питання дозволило розробити адекватну систему заходів протирадіаційного захисту гірників вугільних шахт.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася відповідно до тематики науково-дослідницьких робіт: «Гігієнічна оцінка радіаційного фактора, що діє на гірників вугільних шахт» (№ держреєстрації 0197У002119) - виконана в Донецькому державному медичному університеті ім. М.Горького; «Оцінити вплив радіаційного фактора на здоров'я гірників вугільних шахт і розробити заходи профілактики його шкідливого впливу» (№ держреєстрації иАО 1002876р) - виконана в Донецькому науковому центрі гігієни праці та профілактики травматизму; «Оцінити вплив радону, що виділяється в житлові приміщення, на здоров'я населення м. Ровеньки. Розробити і впровадити заходи профілактики його шкідливого впливу» (№ держреєстрації 0193У029004) - виконана в Донецькому науковому центрі гігієни праці та профілактики травматизму.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження: наукове обгрунтування та розробка системи заходів протирадіаційного захисту гірників вугільних шахт на основі гігієнічної оцінки радіаційного фактора, що діє на них.

Щоб досягти мети, вирішувалися наступні завдання:

- вивчити компоненти радіаційного фактора на робочих місцях у вугільних шахтах;

- виділити основні характеристики радіаційного впливу на гірників вугільних шахт на робочих місцях;

з

- провести орієнтовну оцінку рівнів радону в повітрі житлових приміщень тягового міста вугледобувного регіону;

- оцінити зміни показників стану здоров'я гірників в залежності від величини »адіаційного фактора на робочих місцях;

- вивчити вплив радіаційного фактора вугільних шахт на рівень захворюванос-і з тимчасовою втратою працездатності гірників;

- оцінити реальне радіаційне навантаження на гірників вугільних шахт з ураху-іанням радіаційного фактора на робочих місцях і радону в повітрі житлових примі-цень;

- розробити систему заходів профілактики шкідливого впливу радіаційного фактора, що діє на гірників вугільних шахт.

Наукова новизна отриманих результатів. В результаті проведеного дослі-(ження:

- дано гігієнічну оцінку компонентам радіаційного фактора на робочих місцях ірників вугільних шахт;

- визначено внесок компонентів радіаційного фактора на робочих місцях до рі-іня впливу на легені та ефективну дозу опромінення гірників;

- встановлено головне значення дочірніх продуктів розпаду радону та пило-іадіаційного фактора в радіаційному навантаженні на гірників на робочих місцях;

- проведено коректний розрахунок доз опромінення гірників з урахуванням яецифіки праці гірників вугільних шахт (часу роботи та об’єму повітря, що вдихає ірник за рік, часу використання засобів індивідуального захисту та процесів пило-іідкладання в органах дихання);

- показано, що високі разові рівні радону у повітрі житлових приміщень типо-іого міста вугледобувного регіону виявляються в будинках, які знаходяться в зонах еологічних порушень та розташування шахтних виробок;

- визначено зміни стану здоров’я гірників вугільних шахт в залежності від ве-іичини радіаційного навантаження;

- оцінено реальну ефективну дозу опромінення гірників з урахуванням ефекги-іної дози опромінення від радіаційного фактора на робочих місцях та орієнтовної фективної дози опромінення бід радону повітря житлових приміщень.

Практична значущість роботи. На основі гігієнічної оцінки РФ, що діє на ірників вугільних шахт, розроблена система заходів щодо оптимізації умов праці. Іавдяки впровадженню системи заходів протирадіаційного захисту Донецькою обл-]ЕС, Донецькою обласною лікарнею професійних захворювань, що курірують вугі-іьну галузь, було виявлено таку ефективність: зниження рівнів компонентів радіа-цйного фактора на робочих місцях - пилорадіаційного фактора на 75 %, радону, ІПР та дочірніх продуктів розпаду торону (ДГТТ) на 50 %; у побуті - радону з ДПР до юрмативного. Надходження радіонуклідів до організму гірників на робочому місці южна знизити до 25 % (акти впровадження від 24.06.99; 30.06.99).

Матеріали системи заходів протирадіаційного захисту гірників вугільних шахт використовуються в лекціях, що стосуються заходів протирадіаційного захисту населення на кафедрі гігієни та екології Донецького державного медичного університету ім. М.Горького (акти впровадження від 13.06.99; 17.06.99).

На основі матеріалів досліджень розроблені і впроваджені в практику санітарно-епідеміологічної служби, Донецької обласної клініки професійних захворювань такі документи: 1. Руководство по оценке и контролю радиационной обстановки на угольных шахтах. КД 12.5.005-94 / Гос. комитет Украины по угольной промышленности, МакНИИ. - 46с. 2. Система профилактики вредного воздействия радона

на здоровье населения угледобывающих регионов Украины: Методические рекомендации / ДНЦ ГТ и ПТ, ДонГМУ. - Донецк, 1995. - 12с. 3. Уманський В.Я.,

Ластков Д.О., Партас О.В., Ніколенко В.Ю. Система протирадіаційного захисту гірників вугільних шахт: Інформаційний лист. - Донецьк, 1998р. - 4с.

Особистий внесок здобувана. Автором вивчено компоненти радіаційного фактора на робочих місцях вугільних шахт, рівні радону у повітрі типового міста вугледобувного регіону. Дано оцінку реальним дозам опромінення гірників з урахуванням існуючих методичних підходів. Встановлено зміни стану здоров’я гірників в залежності від величини радіаційного впливу. Розроблено систему заходів протирадіаційного захисту гірників вугільних шахт.

Апробація результатів дослідження. Результати роботи викладено і обговорено на: 1. Науковій конференції «Technological enhanced natura] radiatioa caused by non-uranium mining» (Katovice, Poland, 1996 p.); 2. XIII з'їзді гігієністів України «Пріоритетні проблеми гігієнічної науки, медичної екології, санітарної практики та охорони здоров’я» (Харків, Україна, 1997 p.); 3. Науковій конференції «Medical applications of mathematical and engineering sciences» (Харків, Україна, 1998 p.); 4. Науково-практичній конференції з міжнародною участю «Новое в экологии и безопасности жизнедеятельности» (Санкт-Петербург, Росія, 1999 p.).

Публікації. Результати досліджень опубліковані в 8 статтях наукових журналії (6 за переліком БАК) і збірниках наукових робіт, 3 тезах доповідей на конференціях.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, 5 розділів, узагальнення і висновків. Дисертація викладена на 166 сторінках машинописного тексту (48 таблиць, 5 рисунків). Бібліографія включає 167 вітчизняних та іноземних джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об’єкти та методи дослідження. Об'єктом досліджень були робочі місця у вугільних шахтах, повітря житлових будинків і окремих квартир, гірники основних під земних професій, медичні обліково-статистичні форми щодо захворюваності гірників, звітні форми автоматизованої системи кількісної оцінки ризиків розвитку основ' них патологічних синдромів (АСКОРС). Обсяг досліджень наведений у таблиці.

Вивчення радіаційної обстановки у вугільних шахтах проводилось відповідно

. . . Таблиця

Обсяг проведених досліджень ,______________, _______

Показники Кількість

1. Параметри робочих місць у вугільних шахтах (вимірів): 1.1. компоненти радіаційного фактора:

- зовнішнє гамма-випромінювання; 11541

- радон; 6954

- дочірні продукти розпаду радону; 6954

- дочірні продукти розпаду торону; 6954

- питома активність ПРН по радію-226, торію-232, калію-40 (вугілля та породи). 748

1.2. запиленість повітря; 2800

1.3. шум; 1200

1.4. параметри мікроклімату: - температура повітря; 640

- швидкість руху повітря; 640

- вологість повітря. 640

2. Радон в повітрі житлових приміщень (вимірів). 1325

3. Біохімічні та гематоімунологічні дослідження (осіб). 37

4. Захворюваність з тимчасовою втратою працездатності (листи). 3682

5. Диспансерне спостереження за населенням (осіб). 3714

6. Анкети АСКОРС (осіб). 200

цо існуючих методичних рекомендацій (ЛП?Г, 1989) і керівного документа «Руководство по оценке и контролю радиационной обстановки на угольных шахтах. КД 12.5.005-94», на стадіях попереднього (ЗО вугільних шахт) і детального радіаційного обстеження (4 вугільні шахти). Вказані методичні документи не суперечать по-тоженням НРБУ-97 про визначення ступеня радіаційного впливу і його оцінку.

Під час радіаційного обстеження вугільної шахти виконувалися такі вимірю-зання і розрахунки: 1. визначення вмісту радону і величини “прихованої енергіГ до-л'рніх продуктів розпаду радону (ДПР) і торону (ДІГГ) в контрольних точках; 2. вимірювання потужності поглиненої в повітрі дози (іЛІД) зовнішнього гамма-зипромінювання; 3. визначення вмісту природних радіонуклідів (ПРН) в пробах ву-■ілля і порід; 4. розрахунок допустимих за ПРН концентрацій пилу в повітрі робочої ¡они; 5. розрахунок річного надходження (для зовнішнього гамма-випромінювання -;квівалентної дози) радону, ДПР радону, ДГТТ і ПРН в організм гірників; 6. розраху-юк рівнів сумарного впливу компонентів РФ на робочих місцях на гірників; 7. розрахунок еквівалентних доз опромінення легенів (ЕД,) та ефективних доз опромінен-гя (ЕД) гірників з урахуванням існуючих методичних підходів.

Для визначення параметрів РФ застосовувалися: дозиметр ДРГ-11Т в руднич-тому вибухозахищеному виконанні, комплект апаратури для радонового моніторин-

гу ИРМ-1 (РГГ 01, РГА 01Т, РГА 01П), гамма-спектрометр на базі аналізатора AMA (СУ-01Ф8). Метрологічна перевірка апаратури виконувалася її фондотримача-ми (НТЦ «КОРО» м. Жовті Води і МакНДІ м. Макіївка) та звірення їх характеристик здійснювалося з аналогами НЦРМ (м.Київ).

На ш. «Київська» було відібрано дві групи гірників (з різним рівнем радіаційного впливу), в яких проведено вивчення біохімічних показників крові та гемато-імунологічного стану організму. Виконано аналіз захворюваності з тимчасовою втратою працездатності (ТВП) (за загальноприйнятою методикою) гірників основних дільниць цієї шахти (що різняться рівнями РФ) за 3 роки (середня тривалість опрацювання очисної лави). З метою нівелювання впливу «нерадіаційних» чинників на стан здоров’я гірників було вивчено рівні запиленості, характеристики шуму, мікроклімату на основних підземних робочих місцях ш. «Київська».

Вимірювання концентрації радону в житлових приміщеннях проводилося згідно з загальноприйнятими методиками активним (шляхом прокачування повітря через проби активованого вугілля (РГТ)) методом за участю фахівців "НТЦ КОРО" м. Жовті Води (керівник - к.т.н. В.М.Мельніченко).

Використовуючи загальноприйняті підходи, проведено аналіз показників диспансерного спостереженням за населенням (за офіційними звітними статистичними формами центральної міської лікарні (Ф-131/у), що проживає на терапевтичних дільницях, де розташовані будинки з різним вмістом радону в повітрі житлових приміщень. Вивчено ризики розвитку основних патологічних синдромів у населення, отриманих в результаті реалізації АСКОРС, залежно від рівнів радону в повітрі житлових приміщень.

Радіаційний фактор на робочих місцю у вугільних шахтах. Чотири вугільні шахти, результати радіаційного контролю яких наводяться, відібрано таким чином, щоб продемонструвати можливі варіанти кількісного співвідношення компонентів РФ, їх внеску в рівень впливу на легені (РВЛ) і дози опромінення гірників. Так, для ш. “Луганська” характерна приблизно однакова значущість ДПР радону, ДПТ і ПРФ. Аналіз даних по ш. ім. Капустіна показує зміни внесків ДПР радону, ДПТ і ПРФ в РФ в залежності від технології проведення прохідницьких робіт. РФ ш. “Карбоніт”, як і в багатьох вугледобувних підприємствах, визначається в основному ПРФ. Головну роль в радіаційному впливі на гірників ш. “Київська” відіграють ДПР радону.

Величина зовнішнього гамма-випромінювання на основних підземних робочих місцях, як правило, не перевищує 50 мкРтод'1. Значні величини ППД зареєстровані в зонах мулонагромаджувачів. Так, в цих точках на ш. “Луганська” ППД зовнішнього гамма-випромінювання коливалася в межах 87 - 300 мкРтод'1 і визначалася мулом, а не шахтною водою. Значні величини цього компоненту РФ (до 646 мкРтод-1) можуть визначатися на обводнених дільницях, біля труб водовідливу, де відмічається відкладання мулу (ш. “Луганська”). На більшості основних робочих місць в лавах і проходці ППД не перевищувала нормативної величини.

Розрахунок доз опромінення гірників від зовнішнього гамма-випромінювання проводився з використанням хронометражних змінних даних (з урахуванням часу роботи на кожному непостійному робочому місці). Дози опромінення від цього компонента РФ, навіть коли ППД на непостійних робочих місцях значна, не перевищують нормативу (КД 12.5.005-94). Так, величини ЕД були в межах від 0,15 мЗв-рік'1 (0,030 одиниць нормативу, ш. “Луганська”) до 0,37 мЗв-рік'1 (0,074 одиниць нормативу, ш. “Карбоніт”), а ЕД, - від 0,1 мЗв-рік'1 (0,007 одиниць граничної величини, ні.“Луганська”) до 0,25 мЗв-рік'1 (0,017 одиниць граничної величини, ш. “Карбоніт”).

Об’ємна активність радону в повітрі робочої зони не досягала граничної величини. Мінімальне значення даного компонента РФ зареєстроване на рівні 37 Бк-м'3 (ш. “Київська”), максимальне - 1765 Бк-м'3 (ш. “Київська”). Відповідно цим величинам, річне надходження радону коливалося в межах від 9,3 • 104 Бк-рік'1 (0,01 одиниць допустимого річного надходження (ДРН)) до 4,4 • 106 Бк-рік-1 (0,31 одиниць ДРН). Таким чином, не виявлено наднормативного річного надходження радону до організму гірників.

Рівні ДПР радону в повітрі робочої зони можуть досягати значних величин. Так, на ш. “Луганська” зареєстровані величини об’ємної активності ДПР радону -

5.8 Бк-м"3, тоді як на ш. “Київська” вона досягала значень 699,3 Бк'М'3. Тобто, річне надходження ДПР змінюється в широких межах від 1,5 • 104 Бк-рік'1 (0,05 одиниць ДРН) до 1,8 ■ 10б Бк-рік1 (6,43 одиниць ДРН).

Потрібно сказати, що в залежності від характеристики струменя повітря (свіжий або вихідний), в ньому різко змінюється вміст ДПР радону. На ш. “Луганська” мінімальна величина об’ємної активності у вихідному струмені зареєстрована на рівні 26,0 Бк-м'3, максимальна - 193,6 Бк-м'3. Річне надходження ДПР радону, відповідне цим величинам, дорівнює 6,5 • 104 Бк-рік'1 (0,23 одиниць ДРН) і

4.8 • 105 Бк-рік'1 (1,71 одиниць ДРН). Найбільш високі рівні ДПР були у вихідних струменях з очисних лав і прохідницьких забоїв. У той же час річне надходження ДПР радону від повітря свіжих струменів, в жодному з випадків, не перевищувало 0,39 одиниць ДРН. Дана ситуація пояснюється специфікою трудового процесу у вугільній шахті. З одного боку, механічні впливи (комбайном) на породи спричиняють утворення тріщин, полегшують еманацію радону з товщі порід. З іншого - у вихідному струмені відбувається накопичення продуктів розпаду радону. Більш того при послідовній системі вентиляції струмінь повітря містить ДПР радону декількох виробок.

Зіставлення об’ємних активностей радону і його ДПР на робочих місцях показує, що рівновага між радоном і його дочірніми продуктами розпаду не настає. Це пояснюється інтенсивністю вентиляції у вугільній шахті. Накопичення ДПР радону відбувається з моменту еманації радону в шахтну атмосферу до встановлення рівноваги. При постійній концентрації радону в повітрі рівновага настає приблизно через

З години, але на практиці це спостерігається дуже рідко, оскільки, по-перше, час повітрообміну в шахті звичайно не перевищує 1 годину, а, по-друге, частина ДПР радону осідає на поверхні гірничих виробок і обладнання. Крім того, будь-які гірничі виробки в тій або іншій мірі еманують, тому об’ємна активність радону, як правило, безперервно збільшується по ходу вентиляційного струменя.

Величини об’ємної активності ДПТ можуть (ш. “Луганська”) досягати

8,7 Бк-м'3 (річне надходження 2,2 • 104 Бк-рік'1 або 1,0 одиниць ДРН), в той час як мінімальний рівень (ш. «Карбоніт») становив 0,4 Бк-м'3 (1,0 ■ 103 Бк-рік'1 і 0,05 одиниць ДРН). Рівні ДПТ, аналогічно ДПР радону, максимальні у вихідних струменях з проходки і очисних лав і незначні в свіжих.

Те, що у вихідних струменях виявляються високі об’ємні активності ДПР радону і ДПТ, обумовлює значні рівні радіаційного впливу не тільки на гірників основних підземних робочих місць (зайнятих безпосередньо на видобутку вугілля і проведенні прохідницьких робіт - очисні лави і проходка), але і на гірників, робоче місце яких розташоване вздовж вихідного струменя, де немає високих концентрацій пилу в повітрі робочої зони і, як наслідок, практично не використовуються засоби індивідуального захисту (313), наприклад, це стосується гірників конвейєрів.

Значення ПРФ, що оцінюється за питомою активністю вугілля (очисна лава) і порід (проходка), багато в чому залежить від рівня запиленості на робочих місцях. Особливістю вугільних шахт (очисні лави і проходка) є перевищення запиленості, відносно граничної величини, в десятки і навіть сотні разів. Для оцінки ПРФ також використовується підхід (методичні рекомендації, ШРГ, 1989), при якому розраховується гранична щодо ПРН концентрація пилу на робочому місці. Відношення середньорічної середньозмінної концентрації пилу до граничної щодо ПРН концентрації свідчить про перевищення річного надходження ПРН відносно верхньої межі цієї величини.

Питома активність вугілля і порід, як правило, не перевищує кларкових величин. Так, типовий для Донбасу вміст радіонуклідів у вугільних пластах, відносно радію-226 дорівнює від 4,0 Бк-кг'1 до 48,51 Бк-кг'1, щодо торію-232 від 8,0 Бк-кг'1 до 86,21 Бк-кг'1, калію-40 від 0 Бк-кг'1 до 238,65 Бк-кг"1. Щодо порід ці величини складали: відносно радію-226 від 22,57 Бк-кг'1 до 122,84 Бк-кг'1, торію-232 від 38,35 Бк-кг'1 до 95,09 Бк-кг'1, а калію-40 від 37,74 Бк-кг^до 1270,95 Бк-кг'1.

Прохідницькі роботи проводяться двома основними способами: механізованим (комбайном) і буролідривним. Механізований спосіб супроводять значні концентрації пилу в повітрі робочої зони і, як наслідок, високі рівні ПРФ, При цьому способі проведення робіт величина річного надходження ПРН досягала (при оцінці по середовищу) 6,46 одиниць ДРН (ш, ім. Капустіна). При буропідривному способі проходки під час максимальної запиленості (відразу після вибуху) гірники (відповідно до техніки безпеки) виведені з прохідницького забою. Це обумовлює значно менші, в порівнянні з комбайновим способом, значення річного надходження ПРН - від

,09 одиниць ДРН до 0,12 одиниць ДРН (ш. ім. Капустіна).

З точки зору радіаційної безпеки, становить безперечний інтерес оцінка РВЛ рників вугільних шахт. Аналіз наукової літератури показав (методичні рекоменда-ії, ЛІРГ, 1989), що при розрахунках РВЛ користуються даними середовища, тобто иміряними величинами компонентів РФ на робочих місцях. Очевидно, що такі РВЛ значно завищеними, оскільки даний підхід не враховує специфіку трудового про-есу у вугільних шахтах, а саме, час використання 313 і динаміку пиловідкладання. У Керівництві по оцінці та контролю радіаційної обстановки на вугільних шахтах (КД 2.5.005-94)” запропоновано використати поправочний коефіцієнт 0,5, що враховує і чинники, при розрахунках річного надходження ДПР радону, ДПТ і ПРФ.

Необхідно коректувати складові РВЛ з точки зору реального впливу РФ на гір-иків. Розрахунки РВЛ за методичними рекомендаціями ЛІРГа проводяться, внходя-и з часу роботи 1700 годин на рік і 2500 м3 об'єм повітря, що вдихається за рік. На-правді гірник має 220 виходів на роботу за рік, тобто 1320 годин за рік цестигодннна зміна). Об’єм дихання за зміну пропорційний тяжкості гіраиі. У біль-юсті випадків, при механізованому способі видобутку вугілля і проведенні прохід-ицьких робіт (машиніст гірничо-виймальних машин, стругової установки, прохід-ицького комбайна і т.д.) на основних підземних робочих місцях, ця величина ста-овить 8 м3 за зміну (Суханов В.В. и др., 1985), тобто 1760 м5 в рік. Таким чином, равомірно використовувати поправочний коефіцієнт 0,7 на гамма-випромінювання, ¡ПР радону, ДПТ і ПРФ.

Значення РВЛ, розрахований згідно з методичними документами (ЛІРГ, 1989), гіачно перевищує реальний рівень впливу на гірників. У переважній більшості ви-адків він перевищував одиницю, і коливався від 1,10 умовних одиниць (ум. од.) до ,75 ум.од. та від 0,62 до 7,49 ум. од. в лавах і проходці, відповідно. Однак кореісг-ий (з урахуванням поправок) розрахунок РВЛ показує, шо реально дана величина оже знижуватися майже втричі і бути значно меншою ніж нормативна. Мінімаль-ий - 0,4 ум. од. і максимальний - 2,73 ум. од. вплив на легені гірників очисних лав изначено на ш. “Київська”. Значний РВЛ характерний для проходки з комбайно-им способом ведення робіт (ш. ім. Капустіна) і низький - з буропідривним спосо-ом (ш. ім. Капустіна), що визначається величиною ПРФ.

Внесок кожного компонента РФ в РВЛ досить різний, як при порівнянні вугі-ьних підприємств між собою, так і в межах однієї вугільної шахти. Його величина ілежить від ефективності вентиляції і пилопригкоблюючих заходів, способу прове-ення гірничих робіт та ін.

Матеріали по чотирьох вугільних шахтах ілюструють можливі сполучення зна-ущості окремих складових РФ. Так, на ш. “Луганська” ДПР радону відповідають за

1,1 % - 58,1 % (в середньому 33,6 ± 6,8 %) від РВЛ, ДПТ - 13,8 % - 34,3 % (23,4 ±

3,7 %), ПРФ складає від 22,5 % до 64,1 % (42,2 ± 8,0 %) РВЛ, зовнішнє гамма-ішромінювання вносиїь у РВЛ не більше як 1,6 % (0,8 ± 0,1 %). Тобто на даному

підприємстві внесок складових РФ (крім зовнішнього гамма-випромінювання) у РВЛ відносно рівномірний.

Інша ситуація складається на ш. “Карбоніт”. Через неадекватність роботи системи вентиляції, низьку ефективність шшопригноблення значну роль в РВЛ відіграє ПРФ. Його внесок досягає 95,8 % (в середньому 85,5 ± 3,6 %). ДПР радону і ДПТ в деяких виробках відповідають за 14,3 % РВЛ, а в середньому за 7,5 ± 1,8 % і

5,4 ± 1,7 %, відповідно.

При буропідривному способі проведення прохідницьких робіт ПРФ вносив у РВЛ максимум 17 %, при комбайновому способі - 86,1 % (ш. ім. Капустіна). У разі низького внеску ПРФ в РВЛ в проходці з буропідривним веденням гірничих робіт до

75,8 % від цієї величини складали ДПТ (ш. ім. Капустіна).

На деяких вугільних підприємствах на перше місце по значущості виступають ДПР радону. Так, на ш. “Київська” до 75,5 % РВЛ в очисних лавах і до 84,4 % РВЛ в проходці припадає на ДПР радону (в середньому 50,6 ± 10,4 %).

Гірники вугільних шахт зазнають впливу техногенно-підсилених джерел природного походження (НРБУ-97, розділ 8.7.1). Це опромінення являється неминучим, властивим конкретному виробництву. Згідно з роз’ясненнями радіаційно-гігієнічних регламентів четвертої групи (НРБУ-97) рівні обов’язкових дій для цих виробництв регламентуються окремими документами Міністерства охорони здоров’я України. На цей час при здійсненні радіаційного контролю на робочих місцях в вугільних шахтах керуються такими методичними документами, як КД 12.5.005-94 та методичні рекомендації ЛІРГа (1989). У керівному документі з радіаційного контролю у вугільній промисловості (КД 12.5.005-94) закладено нормативи для ЕД, і ЕД гірників на рівні 15 мЗв-рік'1 і 5 мЗв-рік'1, відповідно. Принципи радіаційного контролю даного документа не суперечать основним положенням НРБУ-97, що дозволяє використовувати його в роботі.

Якщо провести розрахунок ЕД, гірників, беручи за основу абсолютні величини компонентів РФ на робочому місці (ЛЕРГ, 1989), ця величина в декілька разів перевищує нормативну. Практично у всіх випадках визначення ЕД , без урахування специфіки трудової діяльності у вугільній шахті призводило до того, що цей показник був більшим, ніж 15 мЗврік'1.

Реальне коливання ЕД, гірників (розрахунки згідно з КД 12.5.005-94) складає: по очисних лавах від 6,0 мЗв рік1 (ш. “Київська”) до 41 мЗв-рік'1 (ш. “Київська”), прохідницьких забоях - 3,5 мЗв-рік'1 (ш. “Луганська”) - 39,8 мЗв-рік1 (ш. ім. Капустіна). Незалежно від того, де розташоване робоче місце, в проходці чи в очисній лаві, ЕД, може перевищувати норматив для даної категорії населення. Найменші значення цієї величини характерні для гірників проходки з буропідривним способом робіт.

Необхідно зазначити, що абсолютні величини ЕД, гірників, які розраховані відповідно до коефіцієнтів НРБУ-97, вищі (лава - від 25,8 мЗв-рік'1 до 111,1 мЗв-рік'1, проходка - від 5,8 мЗв рік1 до 163,3 мЗв-рік'1), ніж аналогічні величини, що отримані

відповідно до положень документів щодо радіаційного контролю у вугільній галузі. Відсутність у НРБУ-97 ліміту цієї характеристики опромінення даної категорії населення (від техногенно-підсилених джерел) дозволяє провести тільки порівняльну оцінку ЕД,.

Міра радіаційного ризику також оцінювалася згідно з рекомендаціями МКРЗ по ЕД, що враховує опромінення всіх органів і тканин людини при одночасному впливі компонентів РФ на робочих місцях. ЕД визначалася підсумовуванням доз від кожної складової РФ.

ЕД гірників вугільних шахт (рис.), на яких проведено детальне радіаційне обстеження (з урахуванням поправочних коефіцієнтів), досягає значення

13,3 мЗв-рік'1 в очисній лаві (ш. “Київська”) і 19,6 мЗв-рік1 в проходці (ш. ім. Капус-тіна).

Ш мінімальна ЕД в лаві ЕЗ максимальна ЕД в лаві

О мінімальна ЕД в проходці Вмаксіїмальна ЕД в проходці

Рис. Ефективні дози опромінення гірників вугільних шахт

Значущість окремих компонентів РФ оцінювалася по відношенню зумовлених ними доз до їх суми. Внесок зовнішнього гамма-випромінювання в ЕД, як правило, не перевищував 8 % - 9 %. Тільки в тих випадках, коли ЕД була значно меншою за норматив - від 0,7 мЗв-рік1 до 1 мЗв-рік1, частка цього компоненту РФ могла досягати 17 %, що пояснюється не високими значеннями ППД, а низькими величинами інших складових РФ.

Внесок ДПР радону в ЕД коливався в широких межах - від 1,0 % (ш. “Карбоніт”) до 75,8 % (ш. “Київська”). Частка ДПТ в ЕД складала від 0,2 % (ш. “Карбоніт”) до 28,6 % (пі. ім. Капустіна). ПРФ був відповідальний за 18,2 % (ш. “Київська”) - 96,8 % (ш. “Карбоніт”) від ЕД.

Аналіз даних попереднього радіаційного обстеження ЗО вугільних шахт показує, що сумарні величини ЕД від всіх складових РФ мають широкі межі коливання (від 0,5 мЗв'рік1 до 20,0 мЗв-рік'1). Показано, що всупереч існуючій думці, внесок гамма-випромінювання в радіаційне навантаження, що припадає на організм гірників, малий. Він не перевищує 9 % (максимальне значення 31 % було розраховане для ву-

гільного підприємства, де сумарна ЕД дорівнює 0,5 мЗв-рік'1, тобто величина 31% зумовлена не високим значенням ППД зовнішнього гамма-випромінювання, а низькими величинами ДІЇ? радону і ПРФ). Для ДПР радону коливання значень велике, їх внесок досягає 76 % від сумарної ЕД, у 3/4 випадків - не більше за ЗО %. В основній масі (78 % випадків) частка ДПТ незначна - не більше за 10 %. Однак в окремих шахтах, де рівень цього .компонента РФ відносно високий, він може становити майже 30 % від сумарної дози опромінення гірників. Внесок ПРФ не перевищує 20 % тільки в 13 % обстежених шахт, де або дуже низька запиленість повітря робочої зони, або високі рівні інших компонентів РФ. В основному інгаляційне надходження пилу становить 60 - 96 % сумарної ЕД.

Необхідно зазначити, що дані детального обстеження чотирьох вугільних шахт, що представлені в роботі, досить повно ілюструють границі коливань складових РФ, які зустрічаються на вугільних підприємствах Донбасу.

Радон повітря житлових приміщень. Для вивчення реального радіаційного впливу (з урахуванням РФ на робочих місцях і радону повітря житлових приміщень) на гірників проведено визначення вмісту радону в повітрі житла 100 гірників основних підземних професійні. “Київська”. Коливання ЕРОА радону склали від 25 Бк-м'3 до 306 Бк м'3 (середнє значення 94,4 Бк-м'3). Використовуючи положення доповіді МКРЗ №65, були розраховані орієнтовні ЕД опромінення від радону в повітрі житлових приміщень.

При накладенні схеми розташування шахтних виробок, схеми геологічних порушень місцевості з картою міста (розташуванням обстежених будинків) встановлено, що переважна більшість домівок з підвищеним вмістом в повітрі радону знаходяться саме над цими зонами.

Підсумовування ЕД від РФ на робочих місцях і орієнтовних ЕД від радону повітря житлових приміщень дозволило отримати орієнтовні реальні ЕД опромінення гірників ш. “Київська”. Встановлено, що орієнтовні ЕД від радону в житлі складають від 1,6 мЗв-рік'1 до 19,6 мЗв-рік'1 (в середньому 6,0 мЗв-рік'1). Виходячи з цього, реальні орієнтовні ЕД опромінення гірників очисних лав коливаються в межах від 4,9 мЗв рік'1 до 32,9 мЗв-рік'1, а в проходці ці величини становили, відповідно,

2,7 мЗв-рік'1 і 29,8 мЗв-рік"1.

Аналіз реальних величин ЕД показує, шо без урахування ЕД від радону повітря житлових приміщень неможливо адекватно оцінювати радіаційний вплив на даний контингент населення. У деяких випадках радон житла дає більший, ніж РФ на робочих місцях, внесок в реальну ЕД. Виходячи з оцінок розмаху ЕД від РФ вугільного підприємства і ЕД радону житла (гірники ш. Київська) видно, що ЕД опромінення від радону житла складає від 32,5 % до 59,6 % сумарної ЕД гірників очисних лав і від 59,3 % до 65,8 % в проходці.

Зміни у стані здоров’я гірників. Відмічено тенденцію до посилення інтенсивності перекисних процесів у гірників, у яких на робочих місцях виявлено над-

нормативні рівні РФ (І група). Це виражається в більш високому вмісті продуктів переписного окислення ліпідів - м&чонового диальдегіду 6,5 ± 0,7 (мкмоль/л), дієнових кон’югатів (4,5 ± 0,4 нмоль/л) і вірогідному перевищенні перекисного гемолізу еритроцитів (61,6 ± 2,1 %, р < 0,01) в І групі в порівнянні з тими, що працюють в умовах нормативного РФ (відповідно, 5,3 ± 0,4 мкмоль/л, 3,8 ± 0,3 нмоль/л, 52,6 ± 1,7 %).

У гірників, які працюють в умовах підвищених рівнів РФ виявлено вірогідне зниження (р < 0,05) середнього числа та індексу активації формазанпозитивних нейтрофілів у спонтанному (5,8 ± 1,2 % і 0,06 ± 0,01) та індукованому (10,7 ± 2,0 % і

0,11 ± 0,02 ) НСТ-тесті відносно контролю (відповідно, 17,2 + 2,9 % і 0,18 ± 0,03;

19,4 % ± 2,3 % і 0,21 ± 0,02). Отримані дані свідчать про зниження здатності нейтрофілів до завершеного фагоцитозу і зменшення їх резервної бактерицидної активності у гірників з високими дозами опромінення від РФ на робочих місцях. Дослідження рівня імуноглобулінів сироватки крові показало, що концентрація імуно-глобулінів А, М, в в периферичній крові істотно не відрізняється у гірників обох груп. Рівні циркулюючих імунних комплексів у групах, що порівнюються, були практично однаковими.

Аналіз лейкоцитарної формули показав, що число сегментоядерних нейтрофілів у гірників з високими дозами опромінення було вірогідно (р<0,05) нижчим (2,5 ± 0,2 '109/л), а лімфоцитів - вищим (3,3 ± 0,2 Т09/л), ніж в контрольній групі (відповідно, 3,3 ± 0,2 -109/лі2,5 ± 0,3 Т09/л).

Вивчено стандартизовані показники захворюваності з ТВП гірників очисних лав ш. “Київська” з урахуванням величини їх ЕД. Встановлено достовірне (р < 0,05) перевищення числа випадків (268,6 ± 41,5) і днів тимчасової втрати працездатності (2647,3 ± 361,1) з усіх причин у гірників з ЕД більшою за 5 мЗв-рік', в порівнянні з контролем (відповідно, 144,5 ± 31,7 і 1433,1 + 328,1). Діагностично важливим, з точки зору визначення впливу РФ на гірників, є стан органів дихання. Так, в групі, що досліджується, число випадків захворювань за цією системою становить 114,5 ± 15,1, загострень хронічних захворювань 3,6 ± 0,3, і гострих захворювань (гострі респіраторні захворювання + грип) 107,9 ± 14,1, що вірогідно вище, ніж в контрольній (відповідно, 62,6 ± 13,6, р<0,05; 2,2 ± 0,5, р<0,01 і 56,9 ± 12,5, р<0,05).

Зіставлення показників стану здоров’я населення в залежності від вмісту радону в повітрі житлових приміщень не дало суттєвих розбіжностей. Це пояснюється наявністю великої кількості факторів, дія яких маскує вплив радону.

Система заходів протирадіаційного захисту гірників вугільних шахт. На основі вивчення компонентів РФ, що діє на гірників вугільних шахт, змін стану їх здоров’я розроблена та впроваджена система заходів протирадіаційного захисту гірників вугільних шахт.

Ця система заходів включає декілька частин. І. Радіаційний контроль: 1. Радіаційний контроль у вугільних шахтах: а) попереднє обстеження; б) детальне обстеження; в) поточне обстеження. 2. Радіаційне обстеження повітря житлових будинків

на вміст радону. II. Інженерно- та організаційно-технічні заходи на робочих місцях та в будинках (у тому числі, що будуються), щодо зменшення вмісту радіаційних чинників і запобігання їх попаданню до організму людини. Ш. Контроль за ефективністю протирадіаційних заходів, спрямованих на поліпшення радіаційної ситуації на робочих місцях та у побуті гірників вугільних шахт: 1. Поточний радіаційний контроль у вугільних шахта; 2. Контрольне радіаційне обстеження повітря житлових будинків. IV. Медико-профілактичні заходи, у тому числі спрямовані на поліпшення виведення радіонуклідів з організму, та санітарно-просвітницька робота.

Впровадження заходів протирадіаційного захисту в роботу Донецької облСЕС дозволило суттєво знизити рівні компонентів РФ на робочих місцях у вугільних шахтах, об’ємної активності радону у повітрі житлових приміщень, зменшити надходження радіонуклідів до організму гірників.

ВИСНОВКИ

1. Величини компонентів радіаційного фактора на робочих місцях вугільних шахт значно перевищують (в декілька разів) нормативні значення. Так, потужність поглиненої в повітрі дози зовнішнього гамма-випромінювання досягає

0,65 мРтод'1, величина об’ємної активності дочірніх продуктів розпаду радону до

699,3 Бк'м"3, дочірніх продуктів розпаду торону до 8,7 Бк-м'3, перевищення концентрації пилу, відносно граничної, щодо природних радіонуклідів, до 6,46 разів.

2. Річне надходження радіонуклідів в організм гірників і рівень впливу на легені цього контингенту населення, які розраховані згідно з існуючими методичними рекомендаціями, є завищеними до 3 разів, що пов'язано з особливостями трудової діяльності у вугільній шахті. Для розрахунку цих величин необхідно використовувати поправочні коефіцієнти, які враховують час застосування засобів індивідуального захисту і динаміку пиловідкладання в організмі, а також поправку на реальний час роботи і об'єм легеневої вентиляції за рік. Річне надходження радіонуклідів до організму гірників досягає: відносно дочірніх продуктів розпаду радону 6,3 • 105 Бк-рік1 (2,25 одиниць допустимого річного надходження), відносно дочірніх продуктах розпаду торону - 7,7 • 103 Бкрік'1 (0,35 одиниць допустимого річного надходження), а відносно пилорадіаційного чинника - 2,48 одиниць допустимого річного надходження.

3. Рівні впливу на легені гірників основних робочих місць перевищують граничну величину відповідно до галузевих документів з радіаційного контролю. Для очисних лав рівень впливу на легені досягав 2,73 умовних одиниць, в проходці з комбайновим способом проведення робіт - 2,65, з буропідривним - 0,24. Основний вклад у рівень впливу на легені вносять дочірні продукти розпаду радону (до 75,5 % в очисних лавах і 84,4 % в проходці) і пилорадіаційний фактор (до 86,1 % і 95,8 %). Внесок пилорадіаційного фактора у рівень впливу на легені мінімальний (до 13,2.%) при буропідривному способі ведення прохідницьких робіт.

4. Згідно з НРБУ-97 еквівалентні дози опромінення легенів і ефективні дози опромінення гірників очисних лав досягають 111,1 мЗв-рік'1 і 13,3 мЗв-рік'1, в прохідницьких забоях - 163,3 мЗврік'1 і 19,6 мЗв-рік'1 при комбайновому способі ведення робіт, і 6,7 мЗврік1 і 0,8 мЗв рік'1 при буропідривному.

5. В ЗО % обстежених будинків типового міста вугледобувного регіону разова об’ємна активність радону в повітрі перевищує норматив, а у 6% випадків - в 2 рази. Верхня границя цієї величини в повітрі житлових приміщень типового міста вугледобувного регіону досягає 306 Бкм'3. Максимальні значення радону в повітрі приміщень виявлені в будинках, що знаходяться на опрацьованій гірничими роботами поверхні і в місцях геологічних порушень.

6. Орієнтовна ефективна доза опромінення гірників від радону повітря житлових приміщень складає від 1,6 мЗв'рік'1 до 19,6 мЗв-рік1. Ці дози опромінення гірників порівняльні, а в ряді випадків значно перевищують ефективні дози опромінення від радіаційного чинника на робочих місцях. Це обумовлює необхідність обліку цих величин при визначенні реальної ефективної дози опромінення гірників вугільних шахт.

7. У гірників з високим рівнем радіаційного впливу на робочих місцях, в порівнянні з контролем, встановлене достовірне зниження бактерицидної активності нейтрофілів (в 3 рази), кількості сегментоядерних нейтрофілів (1,3 раза), підвищення лімфоцитів (1,3 раза), відзначена тенденція до посилення процесів перекисного окислення ліпідів.

8. При високих ефективних еквівалентних дозах опромінення від радіаційного чинника на робочих місцях у гірників в 1,9 раза вищий рівень загальної (з усіх причин) захворюваності з тимчасовою втратою працездатності. Захворюваність системи органів дихання (діагностично значуща, з точки зору оцінки радіаційного впливу) вірогідно вища (в 1,8 раза) в групі, що досліджується. Це справедливо як відносно гострих захворювань (перевищення в 1,9 раза), так і для загострень хронічних хвороб (перевищення в 1,6 раза).

9. Орієнтовні реальні ефективні дози опромінення гірників лав сягають від

4,9 мЗв-рік'1 до 32,9 мЗврік'1, а в проходці - від 2,7 мЗврік'1 до 29,8 мЗв-рікПри цьому ефективна доза опромінення від радону повітря житла складає від 32,5 % до 59,6 % сумарної величини у гірників очисних лав і від 59,3 % до 65,8 % в проходці.

10. На основі гігієнічної оцінки радіаційного впливу на гірників вугільних шахт, змін показників їх стану здоров'я розроблена і впроваджена адекватна система заходів протирадіаційного захисту гірників вугільних шахт. За матеріалами дисертаційної роботи підготовлені і затверджені: керівний документ з оцінки радіаційної обстановки у вугільній галузі, методичні рекомендації та інформаційний лист.

СПИСОК ОСНОВНИХ РОБІТ ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Партас О.В. Радоновый фактор в воздухе жилых помещений типичного угледобывающего города Донбасса // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 1998. -

Т.2, №2. - С.217 - 220. _

2. Ракша-Слюсарева Е.А., Ластков, Д.О., Партас О.В., Слюсарев А.А., Бахте-

ева Т.Д., Варенко Ю.С. Особенности воздействия малых доз ионизирующей радиации на организм горнорабочих угольных шахт Донбасса // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 1998. - Т.2, №2. - С. 220 - 223. .

3. Уманский В.Я., Бородин А.Д., Ластков Д.О., Партас О.В. Влияние ионизирующей радиации на здоровье членов семей горнорабочих угольных шахт // Медико-социальные проблемы семьи. - 1998. - Т.З, №2. - С. 3 - 8.

4. Уманский В.Я., Ластков Д.О., Партас О.В., Николенко В.Ю., Короленко Е.Е., Галета С.Г. Гігієнічні аспекта протирадіаційного захисту гірників вугільних шахт //Вестникгагиеныи эпидемиологии.- 1999. - Т3,№1. -С.180 - 185.

5. Уманский В.Я., Ластков Д.О., Партас О.В., Николенко В.Ю. Оценка радиационного фактора в угольных шахтах и его влияния на показатели здоровья горнорабочих // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 1999. - ТЗ, №2. - С. 126 - 130.

6. Уманский В.Я., Ластков Д.О., Партас О.В., Николенко В.Ю Особливості оцінки радіаційної безпеки в вугледобувних регіонах II Український радіологічний журнал. - 1999. -Т.7, №3. - С.289-292.

7. Ластков Д.О., Партас О.В., Ракша Е.А., Николенко В.Ю., Дудник И.Н. Влияние технологически измененного естественного радиационного фона на население угледобывающих регионов // Проблемы профилактической медицины; Сб. статей (4.1). - Донецк: ООО “Лебедь”. - 1997. - С. 36-38.

8. Уманский В.Я., Ластков Д.О., Партас О.В., Николенко В.Ю. К оценке радиационного воздействия на горнорабочих угольны шахт // Новое в экологии и безопасности жизнедеятельности: Труды IV Всеросийской научн.-пракгич. конф. 1618.06.1999. С-Пб. / под ред. И.И.Иванова, Балт. гос. техн. ун-т. - 1999. - Т.1. - С.558-564.

9. Ластков Д О., Волинько Т.Я., Шаптала П.В., Партас О.В., Міронюк Д.Я., Шаптала А.В. Особливості оцінки впливу навколишнього середовища на гірників вугільних шахт II Пріоритетні проблеми гігієнічної науки, медичної екології, санітарної практики та охорони здоров’я: Тези доповідей XIII з’їзду гігієністів України. -4.1. - Київ: МОЗ України,- 1995. - С.80-81.

10. Lastkov D.O., Partas O.V., Raksha Е.А., Dudnick I.N., Nikolenko V.Y. Features of measurement and valuation of dust-radioactive factor in coal mines //Technologically enhanced natural radiation caused by non-uranium mining. 16-19 October 1996: Abstracts of papers.- Szczyrk, Poland (Katowice). - 1996. - P.12.

11. Umansky V.Y., Lastkov D.O., Partas O.V., Dudnyk I.N., Sergeeva L.A. Automatical system of diagnostics of basis pathological syndromes in investigation affect radon in air of flat to health of people // School of Fundamental Medicine Journal (Medical applications of mathematical and engineering sciences 29-30 October 1998: Abstracts of Scientific Conference - Ukraine (Kharkov)). - 1998. - Vol. 4, №2. - P. 103.

Партас О.В. Гігієнічна оцінка іонізуючої радіації та заходи протирадіаційного захисту гірників вугільних шахт. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 - гігієна. - Інститут медицини праці АМН України, Київ, 1999.

Дисертація присвячена вивченню радіаційного впливу на гірників вугільних шахт на робочих місцях і у побуті. Визначено величини компонентів радіаційного фактора на робочих місцях у вугільних шахтах. Оцінено питомий внесок кожної з них в рівень впливу на легені і ефективну еквівалентну дозу опромінення гірників. Встановлено рівні радону в повітрі житлових приміщень типового міста вугледобувного регіону. Розраховано реальні дози опромінення гірників з урахуванням радіаційного чинника на робочих місцях і радону в повітрі житлових будинків. Визначено зміни показників здоров'я гірників в залежності від рівня радіаційного впливу. Розроблено і впроваджено в роботу санітарно-епідеміологічної служби адекватну систему заходів протирадіаційного захисту гірників вугільних шахт, яка показала високу ефективність.

Ключові слова: гірники, вугільна шахта, радіація, радон в повітрі житла, захист.

PartasO.V. Hygienic evaluation of ionization radiation and measures of radiation protection of coal miners. - Manuscript.

Dissertation for the degree of candidate of medical scientific in speciality 14.02.01 -hygiene - Institute for Occupational Health of Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kiev, 1999.

The dissertation deals with the study of radiation influence on coal miners at their working places and entity. Component values of the radiation factor at working places in coal mines are detected. Specific influence contribution of either of them on the lungs and an effective equivalent of an irradiation dose of coal miners are estimated. Radon levels in the air of typical town dwellings of a coal output region are defined. True irradiation doses of miners with the regard to the radiation factor at the working places and dwelling air radon are calculated. Changes in miners health indices depending on the level of radiation influence are determined. An adequate system of radiation protection measures for coal miners which showed high efficacy are worked out and inculcated into sanitary-epidemiological service.

Key words: miners, a coal mine, radiation, dwelling air radon, protection.

Партас ОБ. Гигиеническая оценка ионизирующей радиации и меры противорадиационной защиты горнорабочих угольных шахт. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01 - гигиена. - Инстшут медицины труда АМН Украины, Киев, 1999.

Диссертация посвящена изучению радиационного воздействия на горнорабочих угольных шахт на рабочих местах и в быту.

Установлено, что уровни дочерних продуктов распада радона и пылерадиационного фактора на рабочих местах в угольной шахте могут в несколько раз превышать предельные значения. При расчетах годового поступления радионуклидов, уровня воздействия на легкие, доз облучения данного контингента населения необходимо учитывать специфику трудовой деятельности в угольной шахте, а именно: высокие уровни запыленности воздуха рабочей зоны, время использования средств индивидуальной защиты, динамику пылеотложекия в организме, реальное время работы и объем вдыхаемого воздуха на рабочем месте за год. Годовое поступление радионуклидов в организм горняков превосходит допустимое годовое поступление. Уровень воздействия на легкие горнорабочих лав и проходческих забоев с комбайновым способом ведения работ превышает предельную величину до 3 раз, а в проходке с буровзрывным способом работ значительно ниже единицы.

Основной вклад в уровень воздействия на легкие вносят дочерние продукты распада радона и пылерадиационный фактор.

Эквивалентные дозы облучения легких и эффективные дозы облучения горнорабочих превышают соответствующие лимиты (КД 12.5.005-94) в очистных лавах и проходке с комбайновым способом ведения работ. Основной вклад в эффективную дозу облучения вносят дочерние продукты распада радона и пылерадиационный фактор.

Проведены исследования уровней радона в воздухе жилого фонда типичного города угледобывающего региона. Высокие уровни радона обнаружены в домах расположенных над выработками угольных шахт, в зонах геологических нарушений. В жилых постройках, стены которых выполнены из доменного шлака, чаще, по сравнению с другими домами, встречаются высокие объемные активности радона в воздухе. Установлено, что уровни радона могут значительно превышать норматив по НРБУ-97.

Рассчитаны эффективные дозы облучения горнорабочих от радона в воздухе жилых помещений.

Расчет ориентировочной реальной эффективной дозы облучения горнорабочих проведен с учетом эффективной дозы облучения от радиационного фактора на рабочих местах и соответствующей дозы облучения от радона в воздухе жилых помещений. Более половины от этой величины у горнорабочих очистных лав и проходки приходится на радон в воздухе жилья.

Оценка изменений показателей состояния здоровья горнорабочих в зависимости от величины радиационного воздействия показала, что у горняков с высокими дозами облучения отмечена тенденция к усилению процессов перекисного окисления липидов, достоверно снижено число сегментоядерных нейтрофилов, повышено -лимфоцитов. В этой группе обнаружено снижение способности нейтрофилов к завершенному фагоцитозу и уменьшение их резервной бактерицидной активности.

Установлено достоверное повышение уровней заболеваемости с временной утратой трудоспособности горняков, у которых на рабочем месте высокие значения компонент радиационного фактора, в сравнении с контролем - горнорабочие этого же предприятия с нормативными характеристиками радиационного воздействия.

На основе гигиенической оценки радиационного воздействия на горнорабочих угольных шахт, изменений показателей их здоровья разработана и внедрена система мероприятий противорадиационной защиты горнорабочих угольных шахт.

Система противорадиационной защиты состоит из четырех основных частей: радиационный контроль, инженерно- и организационно-технические противорадиационные мероприятия, контроль за эффективностью противорадиационных мероприятий, медико-профилактические мероприятия с санитарно-просветительской работой.

Радиационный контроль осуществляется на рабочих местах и в жилье горняков с целью определения необходимости проведения противорадиационных мероприятий, их перечня с учетом компонента радиационного фактора, определяющего его величину на рабочем месте. Противорадиационные мероприятия позволяют существенно снизить величины компонент радиационного фактора на рабочих местах в угольных шахтах, привести объемные активности радона в воздухе жилых помещений к нормативным уровням. Контроль за эффективностью противорадиационных мероприятий позволяет принимать адекватные решения по их коррекции (в случае изменения горно-геологической ситуации, схемы вентиляции выработки и т.д.). Медико-профилактические мероприятия способствуют выведению пыли из дыхательных путей. Санитарно-просветительная работа, не требующая значительных капиталовложений, позволяет существенно снизить дозы облучения горняков на рабочих местах (использование средств индивидуальной защиты) и в жилье (естественная вентиляция).

Ключевые слова: горнорабочие, угольная шахта, радиация, радон в воздухе жилья, защита.