Автореферат и диссертация по медицине (14.02.01) на тему:Функциональные изменения в организме при действии факторов производственной среды операторов видеодисплейных терминалов

ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ АМН УКРАЇНИ

, '' ЙОНДА

у 1] г. МИХАЙЛО ЄВГЕНОВИЧ

' ' 1 і*’

УДК 613.6:621.397:616-092

ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ В ОРГАНІЗМІ ПРИ ДІЇ ЧИННИКІВ ВИРОБНИЧОГО СЕРЕДОВИЩА ОПЕРАТОРІВ ВІДЕОДИСПЛЕЙНИХ ТЕРМІНАЛІВ

14.02.01 - Гігієна-

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

КИЇВ -1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському державному медичному університеті

ім. Данила Галицького •

Науковий керівник, доктор медичних наук, професор Гжсгоцький Мечислав Романович, зав. кафедри нормальної фізіології Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Шевченко Андрій Мусійович професор кафедри гігієни праці та профзахворювань

Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця

доктор медичних наук, академік АМН Навакатікян Олександр Оганесович, зав. відділом фізіології праці Інституту медицини праці АМН України •

Провідна установа: Український науковий гігієнічний центр,

лабораторія гігієни шуму і житлово-громадського будівництва

Захист відбудеться ” 1999 р. о годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.554-^01 в Інституті медицини праці АМН України (252033, м. Київ, вул. Саксаганського, 75).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту медицини праці АМН України (252033, м. Київ, вул. Саксаганського, 75).

Автореферат розісланий " 22 " 1999 р.

Вчений секретар

кандидат медичних наук,

ст. науковий співробітник Ковальова Г.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Протягом останніх десятиріч увагу фізіологів, гієністів привертає проблема негативного впливу праці на комп'ютері (Тетчелл др, 1989, 1991; Гельтищева, Селехова, 1991, 1992; Мартиросова, 1995; arima et all., 1988; Obelianis, 1997).

Вплив факторів праці, що зв'язаний з умовами праці на комп'ютері, ще до нця не вгачений, хоча і відомо, що дія цих факторів малої інтенсивності »звивається поступово і приховано. її прояв помітний після багатьох місяців, >о навіть і років праці, коли боротися з нею вже дуже важко. Наукова тература поповнилась бурхливим потоком повідомлень про шкідливий вплив імп’ютерів на організм людей. Зокрема було відмічено, що основними жазниками цього впливу є стан загального дискомфорту, швидка втома та иження працездатності, скарги на порушення різноманітних фізіологічних /нкцій організму (Б.М.Федоров, 1990; Л.М.Фатхутдинова, Н.Х.Амиров, 1994; .О.Навакатікян, В.В.Кальниш, С.М.Стрюков, 1997; Ю.І.Кундієв, Г.Мартіросова, Л.А.Гвозденко та ін., 1998; J.E.Sheedy, 1993; C.-E. Ong, 1994; Knave, P.-G. Widebaek,1994; Heacock et all, 1997).

На чотирьох міжнародних конференціях, що відбулись за останні два ■сятиріччя, всебічно обговорювались результати гігієнічних, медико-ологічних, ергономічних та інших досліджень і виявилось, що незаперечна туальність проблеми вимагає подальших фізіолого-гігієнічних досліджень в іпрямку вивчення функціональних змін ЦНС та зорового аналізатора в процесі >аці з комп'ютером і створення відповідігах державних стандартів, ірямованих на втілення в практику оздоровчих заходів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дана ібота є фрагментом планової наукової роботи на тему: "Вивчення впливу кідливих факторів повітряного середовища на здоров'я населення м. Львова та щасті, опрацювання оздоровчих заходів" (№ держреєстрації0196У013954).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розробка комплексу юфілактичних заходів, спрямованих на оптимізацію виробничого середовища підвищення опірності організму до негативної дії чинників виробничого редовища операторів відеодисплейних терміналів (ВДТ).

Для здійснення поставленої мети вирішували наступні основні завдання:

. Вивчення умов праці операторів ВДТ;

. Оцінка рівня їх працездатності;

. Дослідження функціональних змін ЦНС операторів ВДТ;

. Дослідження функціональниих змін зорового аналізатора операторів ВДТ.

. Дослідження функціональних змін серцево-судинної системи операторів ЦТ.

Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів.

Вказана робота є результатом виконаного дослідження змін функціонального стану ЦНС та зорового аналізатора операторів ВДТ в процесі праці з комп'ютером. У роботі вперше з'ясовані особливості впливу комп'ютерних шкідливостей на функції уваги, розумову працездатність і швидкість переробки зорової інформації (ШПЗІ). Вперше досліджено зміни очного тиску (ОТ), поля зору (ПЗ) та світлочутливості зорового аналізатора в процесі темнової адаптації в операторів ВДТ. Досліджено динаміку зміни працездатності операторів ВДТ впродовж робочого дня.

Практичне значення одержаних результатів. В результаті вивчення негативного впливу праці з комп'ютером розроблено комплекс профілактичних заходів, спрямованих на оптимізацію умов праці і відпочинку та підвищеній опірності організму до несприятливого впливу комп'ютерних шкідливостей.

Результати досліджень впроваджені в роботу Головного управління охорони здоров’я Львівської області (акт впровадження від 16 листопада 1998 року), Львівської обласної санітарно-епідеміологічної станції (акт впровадження від 16 листопада 1998 року), у виробничий процес виробничо-експериментального об'єднання "Західна енергетична система" (акт впровадження від 16 листопада 1998 року), а також у навчальний процес Львівського медичного університету ім. Данила Галицького (акт впровадження від 16 листопада 1998 року).

Особистий внесок здобувача. Особистий внесок автора полягає в аналізі актуальності та ступеня вивчення проблеми, виборі та виконанні методик дослідження, а також виборі умов дослідження, проведенні натурних досліджень в умовах обчислювального центру (ОЦ). Автором особисто проведений аналіз та узагальнення отриманих результатів, сформульовані висновки та положення роботи, які виносяться на захист.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи оприлюднені на другій міжнародній науково-методичній конференції "Досвід і проблеми організації самостійної роботи і контролю знань студентів" (Суми, 1995); міжнародній науковій конференції "Національна еліта та інтелектуальний потенціал України” (Львів, 1996); .7 конгресі Світової Федерації українських лікарських товариств (Ужгород, 1998); об'єднаному засіданні кафедр нормальної фізіології та загальної гігієни з екологією Львівського медичного університету ім. Данила Галицького (1998).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових праць, які відображають основні її положення. З них 1 посібник, 4 статті в наукових журналах, що входять до переліку ВАК України, та 7 статей в матеріалах і тезах конференцій.

На захист виносяться основні положення:

1. Праця з ВДТ пов’язана з дією на організм чинників виробничого середовища та процесу праці, що негативно впливають на стан працездатності операторів ВДТ.

2. У операторів відмічаються функціональні зміни в організмі, зокрема, підвищення латентного періоду і тривалості реакції-відповіді на простий звуковий подразних, погіршення самопочуття, зниження рівня розумової працездатності та ІІІПЗІ, зменшеній об'єму уваги; підвищення ОТ, звуження ПЗ, зниження чутливості зорового аналізатора в процесі темнової адаптації.

3. Розроблений комплекс профілактичних заходів, спрямованих на оптимізацію виробничого середовища та підвищення опірності організму до негативної дії чинників виробничого середовища операторів ВДТ.

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 142 сторінках ашинописного тексту. Робота складається з вступу, огляду літератури, атеріалів та методів дослідження, результатів дослідження та їх обговорення, існовків, практичних рекомендацій, бібліографічного показчика, який включає 78 джерел, з яких 159 зарубіжних. Робота ілюстрована 33 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об'єкти та методи дослідження. Виробничі дослідження проведено на ізі обчислювального центру виробничо-експериментального об'єднання Західна енергетична система» Об'єктами дослідження є чинники виробничого іредовища операторів ВДТ, оператори комп'ютерного набору (125 осіб), звітря робочої зони виробничих приміщень. Об’єм досліджень, проведений при іконанні роботи, подано у таблиці 1.

Таблиця 1.

Об’єм проведених досліджень___________________________

2 Назва досліджень Кількість Кількість

п. досліджень обстежуваних

і 2 3 4

і Визначення фізичних параметрів повітря: - температури - відносної вологості - швидкості руху повітря 390 390 390

2 Визначення освітленості робочих місць 500

3 Вимірювання напруженості електромагнітного поля (ЕМП) 500

4 Вимірювання «м’якого» рентгенівського випромінювання 500

5 Визначення латентного періоду на простий звуковий подразник в динаміці робочого дня 750 125

6 Визначення тривалості реакції-відповіді на простий звуковий подразник в динаміці робочого дня 750 125

7 Визначення очного тиску 500 125

8 Визначення поля зору ’ 1000 125

9 Визначення чутливості зорового аналізатора в процесі темнової адаптації 2500 125

10 Визначення диференційної оцінки функціонального стану 750 125

11 Визначення функцій уваги 500 125

12 Визначення розумової працездатності та швидкості переробки зорової інформації 750 125

13 Вимірювання частоти серцевих скорочень 250 125

14 Вимірювання артеріального тиску 250 125

Разом: 10670 125

Диференційну оцінку функціонального стану організму вивчали за допомогою тесту САН (самопочуття, активність, настрій). Функції уваги вивчали за допомогою таблиць Шульте. Розумову працездатність і швидкість переробки зорової інформації вивчали за допомогою коректурних тестів з кільцями Ландольта.

Латентний період і тривалість реакції-відповіді реєстрували за допомогою приладу ИПР-01. Він призначений для вимірювання часових характеристик поодиноких і ланцюгових (послідовних) реакцій, безпосередніх і словесних. Сигнали-подразники посилались за допомогою спеціальної приставки, підключеної до приладу: звукові - при допомозі електродзвінка (1000 Гц - 75 дБ).

Вимірювання латентного періоду і тривалості реакції-відповіді на простий звуковий подразник проводили нанесеням за допомогою клеми

ігналу-подразника, який вмикав лічильний пристрій приладу, а натискування іеми досліджуваним у відповідь зупиняло лічильний пристрій.

Частоту серцевих скорочень (ЧСС) вимірювали пульсотахометром, , ітеріальний тиск (АТ) - тонометром, ОТ - тонометром Маклакова і ПЗ -:риметром Форстера.

Для вивченім чутливості зорового аналізатора в процесі темнової (аптації користувалися методикою, описаною Б.Г.Коробко. Вимірювання юводили адаптометром Бєлостоцького-Г офмана.

Окремою частиною наших досліджень було вимірювання параметрів кроклімату, а саме температури, відносної вологості, швидкості руху повітря,

о проводилось двічі на день, в холодну і теплу пору року триразово у кожному іиміщенні ОЦ. Температуру повітря вимірювали кімнатним ртутним рмометром, відносну вологість - психрометром Ассмана, швидкість руху івітря - циліндричним кататермометром.

Вимірювання напруженості ЕМП проводили приладом №М-1 2608. зилад призначений для вимірювання електричної та магнітної складових ЕМП.

"М'яке" рентгенівське випромінювання вимірювали за допомогою 'Шіаду ДРГ-3-02.

Освітленість вимірювали за допомогою люксметра Ю-116. Результати сліджень були обчислені варіаційно-статистичним методом Стюдента-шера. '

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

1. Характеристика чинників виробничого середовиища операторів

БДТ.

Проведені дослідження дозволили встановити, що серед чинників околишнього середовища, які можуть вішивати на організм операторів ВДТ, є срокліматичні параметри, "м'яке" рентгенівське випромінювання, напруження 1П, шум, недостатнє освітлення.

1.1. Характеристика мікрокліматичних параметрів

Вимірювання мікрокліматичних показників виробничого середовища відчили, що температура повітря в приміщеннях ОЦ була на 2°С нижчою від зми в осінньо-зимовий період і на 2°С вищою від норми у весняно-літній зіод. Вологість повітря була на 4% нижчою від норми в осінньо-зимовий йод і на 9% нижчою від норми у весняно-літній період. Швидкість руху іітря була на 0,02 м/с вищою від норми в осінньо-зимовий період і в межах зми у весняно-літній період.

1.2. Характеристика фізичних параметрів

Вимірювання фізичних чинників виробничого середовища засвідчили, що "м'яке" рентгенівське випромінювання становило 0,008-0,02 мкР/с на відстані 5 см з усіх сторін дисплея (норма - 0,03 мкР/с). Електрична складова напруження ЕМП становила 0,9-3 В/м на рівні голови, грудей і тазу і 1-15 В/м з усіх сторін дисплея (норма - 20 В/м) Шум становив 40-46 дБА (норма - 50 дБА). Освітлення становило здебільшого 200 Лк (норма - 400-600 Лк).

2. Характеристика функціональних змін ЦНС у операторів ВДТ

Праця операторів ВДТ вимагає переважного напруження сенсорного апарату, уваги і пам'яті, активації процесів мислення та емоційної сфери. Нервове напруження викликає посилену діяльність коркових структур, які беруть безпосередню участь у виконанні конкретної трудової діяльності. В зв'язку з тим, що ефективність трудової діяльності залежить від працездатності людини, представляло цікавість вивчення її у операторів ВДТ.

Про стан працездатності судили за показниками латентного періоду і тривалості реакції-відповіді на простий звуковий подразник.

Дослідження проводили до початку праці, на початку робочого дня, після 2-х годин праці, в середині робочого дня після 3-х і 4-х годин загального часу робочої зміни, в кінці робочого дня після 7-ї і 8-ї годин загального часу робочої зміни.

Про стан емоційної сфери судили за показниками самопочуття, активності і настрою до- і після робочої зміни.

Про стан уваги і пам'яті судили за показниками часу виконання завдання, кількості допущених помилок і ШПЗІ до- і після робочої зміни.

2.1. Характеристика змін латентного періоду

Як показали дослідження, час латентного періоду на простий звуковий подразник протягом робочого дня змінюється таким чином, що вже після 2-х годин праці латентний період знижується порівняно з вихідними даними на 7%. В середині робочого дня, після 3-х годин праці, також помітне зниження латентного періоду на 8,5%. Після 4-х годин праці латентний період підвищується на 5%. Після 7-ми годин праці латентний період, порівняно з вихідними даними, підвищився на 4%. Після 8-ми годин праці латентний період, порівняно з вихідними даними, підвищився на 24%. Збільшення чи зменшення показників латентного періоду впродовж робочого часу у дослідній та контрольній групах відбувалося приблизно однаково. Проте, для осіб контрольної групи загалом були відчутними дещо нижчі показники. Збільшення

и зменшення показників латентного періоду впродовж робочого часу у всіх ікових групах загалом відбувалося з такою ж динамікою, як і в дослідній та онтрольній групах. Проте, чим старша вікова група, тим відчутніше збільшення оказників латентного періоду впродовж усього робочого часу.

2.2. Характеристика змін тривалості реакції-відповіді

Динаміка зміни тривалості реакції-відповіді на простий звуковий здразник протягом робочого дня свідчить, що після 2-х годин праці вона ■іеншусться на 8%. Після 3-х годин праці тривалість реакції-відповіді, зрівняно з вихідними даними, зменшується на 10%. Після 4-х годин праці дбувається підвищення цього показника щодо вихідних даних на 4%. Після 7-

і години праці тривалість реакції-відповіді перевищує вихідні дані на 3%. априкінці 8-ої години праці цей показник зростає на 26%. Збільшення чи гашення показників тривалості реакції-відповіді впродовж робочого часу у з слідчій та контрольній групах відбувалося приблизно однаково. Проте, для лб контрольної групи загалом були відчутними дещо нижчі показники.

Збільшення чи зменшення показників реакції-відповіді впродовж збочого часу у всіх вікових групах загалом відбувалося з такою ж динамікою,

; і в дослідній та контрольній групах. Проте, чим старша вікова група, тим дчутніше збільшення показників реакції-відповіді впродовж усього робочого ісу.

2.3. Характеристика показників самопочуття, активності та настрою

Отримані результати засвідчили погіршення показників самопочуття, :тивності і настрою в кінці робочої зміни на 18%, 15% і 13% відповідно. Особи інтрольної групи мали кращі, порівняно з дослідною групою, показники мопочуття, активності і настрою як перед початком праці, так і на кінець ібочого часу. Усі вікові групи показали зниження показників самопочуття, тивності і настрою впродовж робочого часу. Чим старша вікова група, тим дчутніше зниження показників.

2.4. Характеристика показників розумової працездатності та ШПЗІ

Дані досліджень показують, що на кінець робочої зміни відбувається ільшешія часу виконання завдання, збільшення кількості помилок і зменшення ПЗІ відповідно на 15%, 39% і 25%. Особи контрольної групи мали кращі, ірівняно з дослідною групою, показники часу виконання завдання, кількості імилок і ШПЗІ як перед початком праці, так і на кінець робочого часу. Усі «зві групи показали збільшення часу виконання завдання, підвищення числа

помилок і зниження ШПЗІ впродовж робочого часу. Чим старша вікова група, тим відчутніше зниження показників.

2.5. Характеристика показників уваги

Отримані результати засвідчили збільшення часу виконання завдання на 16% і збільшення числа помилок на 30% в кінці робочої зміни. Порівняно з показниками дослідної групи на початку праці, контрольна ірупа показала на 12,9% менший час виконання завдання і на 27,4% нижче число помилок.

Порівняно з показниками дослідної групи на кінець праці, контрольна група також мала кращі показники часу виконання завдання і числа помилок відповідно на 19,5% і 42,2%. Усі вікові групи показали збільшення часу виконання завдання і підвищення числа помилок. Чим старша вікова група, тим відчутніше зниження показників.

3. Характеристика функціональних змін зорового аналізатора операторів ВДТ

Про зміни функціонального стану зорового аналізатора судили за показниками ОТ, ПЗ і світлочутливості зорового аналізатора в процесі темнової адаптації.

3.1. Характеристика показників ОТ

Параметри ОТ вимірювали тонометром Маклакова. Результати досліджень виявили, що, як праве, так і ліве око показали підвищення ОТ на кінець робочої зміни на 8% і 10% відповідно.

При вимірюванні ОТ на правому оці до роботи отримано значення від 14 до 21 мм рт. ст. Найменша повторюваність у показників 14 і 19 мм рт. ст. - 1. Показники 16 і 17 мм рт. ст. мають найбільшу повторюваність - 5. Дещо менша повторюваність у показника 21 мм рт. ст. - 4. Ще менша у показників 15 і 20 мм рт. ст. - 3. Показник 18 мм рт. ст. повторився лише 2 рази. При вимірюванні ОТ на правому оці після роботи отримано значення від 15 до 25 мм рт. ст. Найменша повторюваність у показників 15, 16, 21, 24 і 25 мм рт. ст. - 1. Показники 18 і 19 мм рт. ст. мають найбільшу повторюваність - 5. Дещо менша повторюваність у показника 20 мм рт. ст. - 4. Показники 17 і 23 мм рт. ст. повторилися лише 2 рази.

При вимірюванні ОТ на лівому оці до роботи отримано значення від 16 до 23 мм рт. ст. Найменша повторюваність у показника 22 мм рт. ст. - 1. Найбільша у показника 19 мм рт. ст. - 7. Дещо менша у показника 17 мм рт. ст. - 6. Ще менша у показника 17 мм рт. ст. - 5. Показник 18 мм рт. ст. повторився З

зи, а 23 мм рт. ст. - лише 2. При вимірюванні ОТ на лівому оці після роботи я дорівнював в основному від 17 до 25 мм рт. ст. Найменша повторюваність у іказника 25 мм рт. ст. - 1. Найбільша у показника 20 мм рт. ст. - 5. Показники ', 18, 19 і 21 мм рт. ст. повторились 3 рази, а 22, 23,24 мм рт. ст. - 2 рази.

Такі результата показують, що показники ОТ на лівому оці дещо були іцими порівняно з праві™ оком. Це перевищення на початку зміни становило

і, а в кінці зміни - 5%.

Контрольна група показала підвищення ОТ на кінець зміни як на авому, так і на лівому оці відповідно на 1% і 0,4%. Таке підвищення ОТ є ачно нижчим порівняно з показниками підвищення ОТ на кінець зміни в слідній групі.

Усі вікові групи показали підвищення ОТ як на початку, так і в кінці іни. Чим старша вікова група, тим відчутніше підвищення показників.

3.2. Характеристика показників ПЗ

Як свідчать дослідження, і праве і ліве око операторів демонстрували еншення поля зору в кінці робочої зміни. На правому оці максимальне еншення було зафіксоване при напрямі поля зору доверху - 4,4%. При напрямі ля зору донизу зменшення становило 4,1%. На 1,1% зменшилось поле зору и його напрямі зсередини. Мінімальне зменшення було зафіксоване при прямі поля зору назовні - 0,7%.

На лівому оці максимальне зменшення спостерігалося при напрямі поля зу зсередини - 4,3%. При напрямі поля зору доверху зменшення становило %. На 1,0% зменшилось поле зору при його напрямі назовні. Мінімальне еншення було зафіксоване при напрямі поля зору донизу - 0,8%. Результати земих вимірювань як правого, так і лівого ока засвідчують різке зменшення

Праве і ліве око в осіб контрольної групи демонстрували зменшення поля зу в кінці робочої зміни. Порівняно з даними у дослідній групі на початок іни, контрольна група мала вищі показники поля зору. Для правого ока це (вищеїшя складало: назовні - 3,3%, зсередини - 1,5%, доверху - 0,8%, донизу -7%. Для лівого ока: назовні - 0,3%, зсередини -1,1%, доверху - 3,1%, донизу -3%. Порівняно з даними у дослідній групі на кінець зміни, контрольна група ;ож мала вищі показники поля зору. Для правого ока це підвищення складало: ювні -1,0%, зсередини -1,5%, доверху - 2,6%, донизу - 20,4%. Для лівого ока: ювні - 0,8%, зсередини - 3,1%, доверху - 2,3%, донизу - 7,0%.

Усі вікові групи показали зменшення поля зору як на початку, так і в кінці тш. Чим старша вікова група, тим відчутніше зменшення показників.

3.3. Характеристика показників світлочутливості зорового аналізатора в процесі темпової адаптації

Одержані дані вимірювань показують деяке підвищення світлочутливості зорового аналізатора в процесі темнової адаптації на першому етапі дослідження - 8,8%. Але вже при 5-хвилинному дослідженні відбувається різке зниження світлочутливості - 54,8%. При 10-хвилинному дослідженні

світлочутливість зменшується на 52,1%. При 15-хвилинному - на 51%. Зниження відбувається і далі: при 20-хвішинному дослідженні - на 47,1%; при 25-хвилинному - на 40,8%; при 30-хвшшнному - на 37,9%; при 35-хвилшшому - на 33,2%; при 40-хвилииному - на 26,1% і при 45-хвилинному - на 20,6%.

Контрольна група показала зниження світлочутливості зорового аналізатора в процесі темнової адаптації на всіх етапах дослідження. На першому етапі це зниження становило 1,1%. Але вже при 5-хвилинному дослідженні відбувається різке статистично достовірне зниження

світлочутливості - 36,1% . При 10-хвилинному дослідженні світлочутливість зменшується на 47,5%. При 15-хвилинному - на 34,8%. Зниження відбувається і далі: при 20-хвилинному дослідженні - на 34,5%; при 25-хвилинному - па 33,8%; при 30-хвшшнному - на 31,7%; при 35-хвилинному - на 30,3% ; при 40-хвилинному - на 22,0% і при 45-хвилинному - на 20,7% . Порівняно з даними у дослідній групі, контрольна група мала нищий процент зниження світлочутливості. Усі вікові групи показали зниження показників

світлочутливості зорового аналізатора як на початку, так і в кінці зміни. Чим

старша вікова група, тим відчутніше зниження показників.

3.4. Характеристика показників серцево-судинної системи

У операторів ВДТ до кінця робочого дня відбуваються зміни показників функціонального стану серцево-судинної системи, що проявляються підвищенням систолічного(3%) та зниженням діастолічного (1,6%) АТ та збільшення ЧСС (0,6%).

АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ

Результати проведених інструментальних досліджень дозволили

встановити, що оператори ВДТ піддаються дії комплексу чинників виробничого середовища, до яких належать "м'яке" рентгенівське випромінювання, ЕМП, мікрокліматичні умови, шум, недостатнє освітлення, та чинників процесу праці: нервово-емоційне напруження, велике зорове навантаження, вимушена робоча поза сидячи.

Внаслідок дії вказаного комплексу чинників в організмі операторів ВДТ стерігаготься функціональні зміни ЦНС та зорового аналізатора.

Збільшення чи зменшення показників латентного періоду впродовж очого часу у дослідній та контрольній групах відбувалося приблизно іаково. Проте, для осіб контрольної групи загалом були відчутними дещо

:<чі показники, що свідчить про швидшу втомлюваність операторів ВДТ.

ультати вимірювань латентного періоду по вікових групах операторів ВДТ ічать, що зі збільшенням віку операторів швидше наступає виснаження і вдається втома.

Збільшення чи зменшення показників реакції-відповіді впродовж іочого часу у дослідній та контрольній групах також відбувалося приблизно іаково. Проте, для осіб контрольної групи загалом були відчутними дещо

кчі показники, що свідчить про швидшу втомлюваність операторів ВДТ.

¡ультати вимірювань реакції-відповіді по вікових групах операторів ВДТ :ож свідчать, що зі збільшенням віку операторів швидше наступає виснаження ^являється втома.

Результати досліджень латентного періоду і тривалості реакції-відповіді простий звуковий подразник у операторів ВДТ протягом робочого дня дчать про те, що найбільш висока працездатність наступає на 3 годині, після :о спостерігається підвищення латентного періоду і тривалості реакції-довіді.

Характер змін латентного періоду і триватості реакції-відповіді у граторів ВДТ в динаміці робочого дня підтверджують існуюче уявлення про збочий динамічний стереотип" і наявність певних етапів в трудовій діяльності аких як впрацювання, стійка працездатність і втомлювання.

Таким чином, результати наших досліджень дозволяють прийти до сновку, що праця операторів ВДТ приводить до зрушень з боку рефлекторних акцій організму. Працездатність знижується пропорційно до тривалості боти та збільшення віку операторів.

Наявність цих змін набуває суттєвого значення для об'єктивного слідження зрушень у функціональному стані ЦНС в операторів ВДТ, і тому ід вважати, що вимірювач послідовних реакцій є дуже чутливим приладом, ий дозволяє виявити мінімальні зміни в організмі і який доцільно користовувати у гігієнічних дослідженнях.

Результати диференційної оцінки функціонального стану організму ідчать про значно нижчий рівень функціонального стану операторів ВДТ як ред початком, так і в кінці праці, порівняно з особами контрольної групи. :зультати диференційної оцінки функціонального стану операторів ВДТ по кових групах також свідчать, що зі збільшенням віку операторів відбувається [иження рівня їх функціонального стану.

Таким чином, результати наших досліджень дозволяють прийти до висновку, що праця операторів ВДТ загалом приводить до зниження таких показників функціонального стану, як самопочуття, активність і настрій, що у своїй мірі також сприяє швидшому виникненню втоми і зниженню працездатності пропорційно до тривалості роботи та збільшення віку операторів.

Результати оцінки розумової працездатності та ЩПЗІ свідчать про значно нижчий рівень цих показників функціонального стану операторів ВДТ як перед початком праці, так і в кінці, порівняно з особами контрольної групи. Результати оцінки цих показників по вікових групах також свідчать, що зі збільшенням віку операторів відбувається зниження параметрів розумової працездатності та ШПЗІ.

Результати дослідження об'єму уваги показали значно нижчий її рівень в операторів ВДТ як перед початком праці, так і в кінці, порівняно з особами контрольної групи. Оцінка функцій уваги, як складової функціонального стану організму операторів ВДТ, по вікових групах засвідчила, що зі збільшенням віку операторів відбувається зниженім рівня об’єму уваги.

Отже, дані власних спостережень свідчать про те, що вже після 3-х годин праці на ВДТ показники функціонального стану ЦНС змінюються таким чином, що можна говорити про зростання втоми. Особливо чіткими є показники, що характеризують втому в кінці робочої зміни. Праця на комп'ютері приводить до росту об'єму і ускладнення інформації, яка поступає в ЦНС у вигляді кодованих сигналів. Розшифровування її пов'язане з відтворенням у свідомості оператора дійсного стану об'єкту.

Сутність діяльності оператора пов'язана також з очікуванням невизначених сигналів, на які він повинен реагувати у відповідь чіткими діями. Ось, чому в таких випадках головним стає комплекс психофізіологічних процесів, необхідних для реалізації функцій очікування сигналу.

Рівень напруження праці оператора залежить від багатьох обставин, зокрема від стабільності технологічного процесу, інтенсивності праці тощо. На рівень нервово-емоційного навантаження суттєво впливає стан виробничого середовища і оптимізація умов праці.

Оператори, крім того, виконують декілька операцій, що вимагає великого вдосконалення аналізаторних систем, високого рівня інтегральної діяльності та великого напруження адаптативних механізмів.

Все це приводить до характерних особливостей нервового втомлення. Навіть початок зміни є вже сигналом великого емоційного напруження, а в процесі праці спостерігається підвищення АТ і переважання процесів збудження, які внаслідок інтенсивного напруження уваги можуть переходити у

виток охоронного гальмування і це вже вимагає відповідних оздоровчих одів.

Дані спостережень за зміною ОТ дозволяють зробити висновок, що вищення ОТ у операторів ВДТ є значно відчутнішим, ніж в осіб контрольної пи, що приводить до швидшої втоми зорового аналізатора операторів ВДТ. сі результати вимірювань ОТ, як складової функціонального стану зорового дізатора операторів ВДТ, по вікових групах свідчать, що зі збільшенням віку :раторів відбувається підвищення рівня ОТ впродовж праці на комп'ютері.

Таким чином, результати наших досліджень дозволяють прийти до :новку, що праця операторів ВДТ загалом приводить до зниження рівня жціонального стану зорового аналізатора, що сприяє швидшому вииикненню іми і зниженню працездатності пропорційно до тривалості роботи та иьшення віку операторів.

Дані вимірювань ПЗ свідчать про досить відчутне підвищення показників в контрольній групі порівняно з дослідною. Це стосується як початку, так і ця робочого часу, і свідчить про більшу вірогідність втоми зорового шізатора у операторів ВДТ. Результати вимірювань ПЗ по вікових групах дчать, що зі збільшенням віку операторів відбувається звуження поля зору юдовж праці на комп'ютері.

Таким чином, результати наших досліджень дозволяють прийти до шовку, що праця операторів ВДТ змінює поле зору в бік звуження. Відчутне :ож звуження поля зору зі збільшенням віку операторів.

Дані спостережень за світлочутливістю зорового аналізатора свідчать про скення світлочутливості впродовж усіх етапів виміру. Порівняно з даними у мідній фупі, контрольна група мала менший процент зниження тлочутливості, що також свідчить про більшу вірогідність втоми зорового шізатора у операторів ВДТ. Це дає змоіу твердити про пряму залежність іження світлочутливості від збільшення часу праці на комп'ютері. Відчутне :ож зниженя світлочутливості зорового аналізаора зі збільшенням віку граторів.

Такі результати засвідчують стан втоми зорового аналізатора підчас праці омп’ютером.

Проведені дослідження дозволили науково обгрунтувати, рекомендувати і зо вадити комплекс профілактичних заходів, направлених на оздоровлення ов праці операторів ВДТ та підвищення опірності організму до :приятливого впливу комп'ютерних шкідливостей.

ВИСНОВКИ

1. Праця операторів ВДТ пов’язана з нервово-психічним і зоровим напруженням та з дією комплексу чинників виробничого середовища, до яких належать "м'яке" рентгенівське випромінювання (0,008-0,02мкР/с на відстані 5 см. з усіх боків дисплея), ЕМП(0,9-3 В/м на рівні тазу, грудей і голови, а з різних сторін дисплея і па клавіатурі - від 1 до 15 В/м.), мікрокліматичні умови, шум,(40-45 дБА), недостатнє освітлення (200 Лк).

2. Комплекс виробничих чинників негативно впливає на стан фізіологічних функцій і працездатність операторів ВДТ, виражених у погіршенні самопочуття (29%), зниженні активності (23%) і настрою (21%), зниженні розумової працездатності (35%) та ЩПЗІ (33%), зменшенні об'єму уваги (37%).

3. Встановлено зміни показників ЦНС, зокрема достовірне підвищення латентного періоду (19%) і тривалості реакції-відповіді (20%) на простий звуковий подразник.

4. Доведено функціональні зміни зорового аналізатора операторів ВДТ на кінець робочого дня, що проявляються підвищенням ОТ (9%), звуженням ПЗ (2%), зниженням світлочутливості зорового аналізатора в процесі темнової адаптації (36%).

5. У операторів ВДТ до кінця робочого дня відбуваються зміни показників функціонального стану серцево-судинної системи, що проявляються підвищенням систолічного (3%) та зниженням діастолічного (1,6%) АТ та збільшенням ЧСС (0,6%)

6. На основі проведених досліджень розроблено комплекс профілактичних заходів, спрямованих на оптимізацію умов праці та підвищення опірності організму до негативної дії чинників виробничого середовища..

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою оздоровлення умов праці необхідно організувати раціональне робоче місце операторів ВДТ шляхом виділення відповідного гігієнічним нормативам приміщення та створення в ньому за допомогою вентиляції та кондиціонування мікроклімату, який відповідає гігієнічним вимогам.

2. Екран відеодисплею повинен забезпечувати достатню величину шрифту та інших символів, які роозглядаються. Він не повинен мигтіти і засліплювати як своїм, так і відбитим світлом. Необхідно, щоб відстань між крапками була меншою, ніж 0,35 мм, а шрифт та інші об'єкти повинні легко читатись і пізнаватись за своїм зовнішнім виглядом.

3. З метою раціонального розміщення устаткування робочий стіл тератора ВДТ повинен мати регульовану висоту. Крісло повинно обертатись і іти змогу змінювати свою висоту. Екран, клавіатура і тримач документів >винні знаходитись на однаковій відстані від очей (50 см).

4. Рівень освітлення в приміщенні при роботі комп’ютерів повинен ірівшовати 400-600 Лк. Люмінесцентні лампи слід розташовувати під стелею, об світло розподілялось рівномірно на всій площі приміщення.

5. Перед початком праці на комп'ютері необхідне обстеження у лікаря-гуліста і при потребі корекція рефракції. Медичке обстеження необхідно >вторювати.

6. Приступаючи до праці, слід проводити самоконтроль за робочою >зою і режимом праці. Після кожних 50 хв. праці необхідно влаштовувати 10-іилинну перерву. Через 2 год. напруженої праці відпочинок слід продовжити 115 хв., а після 4-годинної праці - до 1 години.

7. Рекомендувати операторам ВДТ застосовувати спеціально опрацьовані зичні вправи, гігієнічну гімнастику, самомасаж (в стресовій ситуації, при цвищеній збудливості та роздратованості, при підвищеній втомлюваності), а кож спеціальні вправи для очей (зняття напруження в темноті, зміцнення язів очей горизонтальної дії, циліарного м'яза)..

8. Опірність організму до стрес-чинників слід підвищувати шляхом ціонального харчування (вітаміни А і В) та інших складових здорового особу життя, що зумовлені відповідними гігієнічними нормативами та іавилами.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Даценко І.І., Габович Р.Д., Йонда М.С. Умови праці з комп'ютером і їх оптимізація.-Львів, 1998.-44 с.

2. Йонда М.Є. Медичні аспекти комп'ютеризації // Acta Medica

Leopoliensia: Львів, мед. часопис.-Львів: Leopolis, 1995.-Т.1, ч.І.-С.59-62.

3. Йонда М.Є. Вплив праці з комп'ютером на функціональний стан

зорового аналізатора // Вісник наукових досліджень.-1998.-№3-4,-С.31-33.

4. Йонда М.Є. Аналіз працездатності операторів відеодисплейних

терміналів за показниками латентного періоду на простий звуковий подразник // Практична медицина. - 1999. - №1-2. - С.100-101.

5. Йоїща М.Є. Оцінка працездатності операторів відеодисплейних

терміналів за показниками реакції-відповіді на простий звуковий подразник // Практична медицина. - 1999. - №5-6. - С.58-60.

6. Даценко 1.1., Йонда М.Є. Оптимізація умов користування відеодисплейними терміналами (ВДТ) // Актуальні питання практичної медицини: Щоквартальний зб. наук. праць.-Львів: Ескулап, 1995.-Вип.2.-С.11-12.

7. Даценко І.І., Йонда М.Є. Комп'ютеризація і фізіологічні зміни в організмі операторів відеодисплейних терміналів (ВДТ) // Українські медичні вісті.-1998.-Т.2, ч.1-2 (59-60).-С.195-196.-(Матеріали 7 конгресу СФУЛТ, 16-20 серпня 1998 р., Ужгород).

8. Йонда М.Є. Засоби захисту від шкідливих факторів довкілля при роботі на відеодисплейних терміналах (ВДТ) // Охорона здоров'я і довкілля: Матеріали ювілейної науково-практичної конференції, присвяченої 100-річчю від дня народження професора В.З.Мартинюка.-Львів, 1996.-С.84-85.

9. Йонда М.Є. Інтеграція матеріального виробництва та інтелектуальної діяльності людини // Національна еліта та інтелектуальний потенціал України: Тез. доп. міжнарод. наук. конф. (Львів, 18-20 квітня 1996 р.).-Львів, 1996.-Є.288.

10. Йонда М.Є. Медико-профілактичні аспекти роботи з комп'ютером // Досвід і проблеми організації самостійної роботи і контролю знань студентів: 36. матеріалів другої міжнародної наук.-метод. конф. (Суми, 13-16 вересня 1995 р.).-Суми, 1995.-С.119.

11. Йонда М.Є. Санітарно-гігієнічна характеристика умов праці з комп'ютером // Нові технології навчання: Наук.-метод. зб.-К., 1996,-Вип.17.-С.130-134.

12. Вплив професійних шкідливостей на перебіг вагітності у операторів ЕОМ / І.І.Даценко, Н.О.Виноград, О.М.Жемела, М.Є.Йонда // Охорона здоров'я і довкілля: Матеріали ювілейної науково-практичної конференції, присвяченої 100-річчю від дня народження професора В.З.Мартинюка. - Львів, 1996. - С.79-80.

АНОТАЦІЯ

Йонда М.Є. Функціональні зміни в організмі при дії чинників робничого середовища операторів відеодисплейних терміналів.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за еціальністю 14.02.01 -гігієна.-Інститут медицини праці АМН України, Київ, 99..

Дисертацію присвячено виченню функціональних змін в організмі ераторів ВДТ при яії чинників виробничого середовиша. Проаналізовано іни функціонального стану ЦНС та зорового аналізатора у працівників числювального центру. З'ясовані особливості динаміки працездатності родовж робочого часу. Розроблені профілактичні заходи, спрямовані на тимізацію умов праці та підвищення опірності організму до комп'ютерних гїдливостей. Результати впроваджені в роботі обчислювального центру, роботі гітарно-епідеміологічної та медичної служби Львівської області.

Ключові слова: функціональний стан, чинники виробничого середовища, іеодисплейний термінал, ЦНС, зоровий аналізатор, динаміка працездатності, числювальний центр.

АННОТАЦИЯ

Йонда М.Е. Функциональные изменения в организме при действии кторов производстаенной среды операторов видеодисплейных терминалов.-копись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук специальности 14.02.01 - гигиена. - Институт медицины труда АМН раины, Киев, 1999.

Диссертация посвящена изучению функциональных изменений в ганизме операторов ВДТ при действии факторов производственной среды, учены микроклиматические параметры производственной среды операторов ІТ, такие как температура воздуха, относительная влажность и скорость ижения воздуха производственных помещений. Исследованы физические раметры дисплеев («мягкое» рентгеновское излучение, электромагнитное ле, шум), а также показатели освещенности рабочих мест. Проведен анализ менений функционального состояния ЦНС, в частности, динамики казателей латентного периода и ответной реакции на простой звуковой здражитель, показателей самочувствия, активности и настроения, умственной ботоспособности и скорости переработки зрительной информации, объема имания. Проанализированы функциональные изменения зрительного ализатора, в частности, глазного давления, поля зрения и

светочувствительности глазного анализатора в процессе темновой адаптации у работников вычислительного центра. Исследованы изменения функционального состояния сердечно-сосудистой системы у операторов ВДТ, в частности, показателей артериального давления и частоты сердечных сокращений. Установлены особенности динамики трудоспособности на протяжении рабочего времени. На основе анализа проведенныъ исследований разработаны профилактические мероприятия, направленные на оптимизацию условий труда и повышение стойкости организма к компьютерным вредностям. Рекомендовано рациональное размещение рабочей мебели с регулирующейся высотой, физические упражнения, гигиеническую гимнастику и самомассаж (в стрессовой ситуации, при повышенной возбужденности и раздражительности, при повышенной утомляемости), а также специальные упражнения для глаз (снятие напряжения в темноте, укрепление глазных мышц горизонтального действия, а также цилиарной мышцы). Предлагается рациональное питание с применением витаминов А и В. Результаты внедрены в работу вычислительного центра производственно-экспериментального объединения «Западная энергетическая система», работу санитарно-эпидемиологической и медицинской службы Львовской области, в учебный процесс Львовского государственного медицинского университета им. Данила Галицкого.

Ключевые слова: функциональное состояние, факторы производственной среды, видеодисплейный терминал, ЦНС, зрительный анализатор, динамика трудоспособности, вычислительный центр. "

SUMMARY

Yonda М. Е. Functional Organic Changes of VDT Operators Under the Factors of Automated Environmental Control.- Manuscript.

Dissertation for receiving scientific degree of Medical Sciences’ Candidate as specialists 14.02.01 - Hygiene- Institute for Occupational. Health of Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kiev, 1999.

This dissertation is devoted to the investigation of the functional organic changes in VDT operators under the factors of automated environmental control and the analysis of changes in health conditions of the central nervous system and the ocular system in data processing workers.

Peculiarities of the dynamics of effective working hours of employees have been analyzed. Prophylactic health measures have been worked out to better working conditions and increase tolerance to the organism to the hazardous factors of the computer. Results of this work have been implemented in the data processing center and in the activity of the sanitary epidemiological services in the Lviv region.

Key words: functional changes, automated environmental controls, video

splay terminal, central nervous system, ocular system, hierarchical processing, data ocessing center.

Підписано до друку 18.11.99. Формат 60x84/16 Обсяг 1 друк. арк. Зам. 123. Тираж 100. Віддруковано на різографі 19.11.99. Львів, ВКП “ВМС”, пр. Свободи 12. Тел.97-05-67