Автореферат и диссертация по медицине (14.01.16) на тему:Функциональная диагностика предболезненных психических изменений с изучением особенностей социальной дезадаптации у подростков

ХАРКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ УДОСКОНАЛЕННЯ ЛІКАРІВ

ОД -

на правах рукопису

- • <■ - -■>

КОЖНА ГАННА МИХАЙЛІВНА

• .і

>•' !

ФУНКЦІОНАЛЬНА ДІАГНОСТИКА ДОХВОРоЬлйХ ПСИХІЧНИХ ЗМІН З ВИВЧЕННЯМ ОСОБЛИВОСТЕЙ СОЦІАЛЬНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ У ПІДЛІТКІВ

14.01.16 - психіатрія

Автореферат дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук

Харків - 1997

Дисертацією е рукопис.

Робота виконана в Харківському державному медичному університеті

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК :

доктор медичних наук, професор В. Л. Гавенко ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ:

доктор медичних наук, професор Е М. Козідубова доктор медичних наук, професор В. С. Підкоритов

ПРОВІДНА УСТАНОВА :

Дніпропетровська медична академия

Захист дисертації відбудеться "... "......... 1997 р. на

засіданні спеціалізованої Вченої Ради Д. 02. 05. 01 при Харківському інституті удосконалення лікарів за адресою: 3100176, м. Харків, вух Корчагинців , 58 З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці інституту.

Автореферат розісланий "------ ".......... 1997 р.

Вчений секретар спеціалізованої Вченої Ради,

кандидат медичних наук, доцент І. А. Грігорова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми; В сучасних .умовах громадської нестабільності криза підліткового віку набуває актуальний характер. Агресивність, немотивована жорстокість, наркоманія і алкоголізм значною частини підлітків представляють серйозну загрозу для суспільства, ставлять під сумнів його майбутнє. Актуальною проблемою о розробка ефективної системи ранньої діагностики та профілактики дохворобних психічних змін (ДПЗ), тому що у цей час відзначається їх неухильний зріст. Ця тенденція особливо висловлена у підлітків* які знаходяться під впливом цілого ряду несприятливих біологічних, соціальних, екологічних чинників (Карвасарський Б. Д., 1981; Напрієнко O.K., 1992; Bovers A. J. , 1988; Cooper В., 1990).

Неухильний зріст кількості непсихотичних психічних розладів у підлітків ставить проблему вивчення цих порушень у ряд найбільш важливих, що мають як медичне, так і соціальне значення (Абрамов В. А. , Луцай С. А. , 1993; Арбузова В. М. ,

1984; Волошин П.В. , 1994; Гавенко В. Л. , 1991; Кутько І. І. ,

1991; Кутько І. І. , Стефановський В. А. , ВровінаКН., 1991).

Епідеміологічні дослідження, які були здійснені провідними психіатрами України та країн СНД, показали нарастання виявлень розладів поведінки, що наряду з астенічними, неврозо-подібними і невротичними порушеннями, ускладнюють становлення соціально стиглої особистості, формування соціопсіхичної адаптації підлітків (Арбузова В. Е , Проскуріна Т. Ю. , 1994;

Гавенко В. JL , 1991; Кутько І. І. , 1991). В зв’язку з цим, нами була здійснена спроба системного підходу до оцінки формування соціальної дезадаптації (СДА) підлітків із ДПЗ, яка враховує біологічні, соціально-психологічні, клініко-психопатологічні та поведінкові чинники у їх лричинно-наслідовних

взаємов і дносинах.

йега дослідження; Підвищення ефективності функціональної діагностики, корекції та профілактики ДПЗ і станів СДА у підлітків на основі вивчення клініко-патогенетичних закономірностей їх формування.

Задачі роботи:

1. Провести аналіз умов життя і навчання підлітків, ви-докремити соціально-психологічні фактори рившу (ФР) виникнення ДПЗ та розвитку станів СДА;

2. Провести порівняльний аналіз особистих особливостей неповнолітніх правопорушників та їх законнослухняних однолітків;

3. Розробити рекомендації з корекції та профілактики СДА у підлітків.

Наукова новизна: Нами вперше було здійснено масове ди-

намічне дослідження в умовах природнього експерименту соціально-психологічних ФР розвитку станів СДА, ДПЗ у підлітків, особливостей їх особистості, рівня і напрямків конфліктності із урахуванням їх віку, ступеня СДА та їх статистичний і кореляційний аналіз з виявленням кількісних та якісних змін кореляційних зв’ язків,що характерні для підлітків з СДА.

Практичне значення робот Нами був еапроионований комплекс методик й розроблені методичні підходи, які дозволяють здійснювати ранню функціональну діагностику ДПЗ у підлітків, ступені СДА й виявляти ФР і психічні зміни у старшокласників як при індивідуальних, так і масових дослідженнях. Отримані нами результати дозволяють уточнити напрямки і зміст пси-хогігієничної та психопрофілактичної роботи серед підлітків

з урахуванням їх віку, ступеня СДА, психічних змін, особливостей особистості, рівня конфліктності.

- з -

Положення, які надносяться на захист:

1. Комплексний підхід до діагностики ДІБ з урахуванням ступеня СДА у підлітків, який враховують сполучення несприятливих соціальних, клініко-психологічних і фізіологічних чинників, визначає основні напрямки їх корекції і первинної профілактики.

2. Обгрунтування і використання комплексу експериментально-психологічних методик, які вивчають особисті особливості підлітків з метою ранньої діагностики ДПЗ та станів СДА.

3. Порівняльний аналіз результатів експериментального вивчення особистості підлітків, які навчаються в звичайних школах, вихованців шкіл-інтернатів і підлітків злочинців, дозволяє прогнозувати імовірність розвитку та здійснювати ранню діагностику ДПЗ і станів СДА, розробити й застосувати обгрунтовані кореляційні заходи.

4. Напрямки конфліктності, найбільш значущі для звичайних старшокласників, вихованців шкіл-інтернатів і підлітків злочинців, а саме відносно до матері, батька, вчителям, самому собі, майбутньому, дозволяють оцінити їх роль у виникненні станів дезадаптациі (ДА) та їх значення для первинної профілактики і корекції ДПЗ.

5. Посилення кореляційних зв’язків між особливостями особистості, психічними змінами при формуванні станів дезадаптації (ДА) у старшокласників, може свідчити про виникнення у них ДПЗ, що дозволюять обгрунтовано здийянювати їх ранню діагностику, корекцію та первинну профілактику.

Алробоція роботи: на підставі проведених досліджень і обробки отриманого матеріалу було опубліковано 18 друкованих робіт, оформлено 4 раціоналізаторьскі лропозтції. Результати

- 4 - -

дослідження були повідомлені на Республіканських наукових конференціях молодих вчених (Одеса 1993, 1994; Баку 1993;

Полтава 1993,1994), Республіканських конференціях " Актуальні питання дитячої психіатрі і ", Харків, 1994; " Акту-

альні проблеми лікування і реабілітації підлітків 8 еома-тичнімі і психічними захворюваннями " Харків, 1995 , II Міжнародних психологічних читаннях Харків, 1995, Наукової конференції молодих вчених "Медицина сьогодні та завтра ", Харків 1996. Результати дослідження впроваджени в практику охорони здоров’я і підтверджені 8 Актами про впровадження.

Конкретний особистий внесок дисертанта у розробку наукових результатів: дисертанткою особисто одержані дані

дослідження соціально-психологічних ФР розвитку станів СДА, ДПЗ у підлітків, особливостей їх особистості, рівня і напрямків конфліктності з урахуванням їх віку, ступеню СДА і наступний їх статистичний і кореляційний аналіз з визначенням кількісних і якісних змін кореляційних зв’язків, які характернії для підлітків із СДА.

Структура та обсяг дисертації: дисертація складається з

введення, огляду літератури, опису методик дослідження, засобів статистичної обробки і кореляційного аналізу отриманого матеріалу, 4 розділів з описом результатів дослідження, заключеня, висновків, практичних рекомендацій, додатку. Робота викладена на 188 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 17 таблицями і 5 малюнками. Перелік літератури містить 278 джерел, у тому числі 218 російською і 60 іноземною мовами.

- 5 -

ЗМІСТ РОБОТИ

Нами було обстежено 455 підлітків з різноманітних соціальних груп : 1 - 198 учнів 9-11 класів загальноосвітніх шкіл м. Харкова; Z - 101 вихованець шкіл-інтернатів для дітей батьки яких позбавлені батьківських прав або знаходяться в місцях позбавлення волі ( школа -інтернат N 4, Лю-ботинська школа-інтернат ); 3 - 156 підлітків, які знахо-

дяться в місцях позбавлення волі (колонія для малолітніх злочинців їм. О. С. Макаренко, Куряж ).

Нами були вивчені умови життя і навчання підлітків з метою визначення соціально-психологічних ФР розвитку у них ДПЗ, а також дослідження стосунків між наявністю і вираженням цих ФР з одного боку, і психічними змінами, особливостями особистості, рівнем конфліктності, ступенем СДА із іншого боку.

В проведеному дослідженні підтверджено істотний вплив несприятливихих мікросоціальних чинників на формування прикордонних психопатологічних порушень. Проте, треба відзначати, ідо у хворих з порушеними формами поведінкі, які визначать їх СДА, цей вплив був особливо враженим. Так, в групі підлітків з делінквентною поведінкою, кількість підлітків, які виховуются у неповних сім’ях, було у 2 рази вище, у порівнянні з підлітками без проявів порушені поведінкі.

На підтверджування того, що саме сім’я є основою становлення соціально стиглої особистості, формування навичек адекватної поведінки й прийнятних у суспільстві комунікативних навичек, з’являєтся той факт, що на проблеми у школі свідчили підлітки обох груп приблизно з однаковою частотою. Це свідчить про те, що школа е додатковою соціальною нішою,

Мікроеоціальні фактори формування ШДА у підлітків (%)

Фактори формування ПЩА:

1 - неповна сім'я 5 - конфлікти в педагогами

2 - конфлікти з сім’ ї 5 - конфлікті! із однолітками

3 - зловживання алкоголем 7 - пропуск:-: ганять з неповажної

4 - шкільна НОуспІЕНІСТЬ ппичини

де проявляється ДА підлітків. З іншого боку, позашкільна зайнятість, захоплення спортом, музикою визначають широту інтересів підлітків. Мо*ливість реалізувати свої здібності га прзгнення у підлітків з порушеними Формами поведінки відзначалося у 2 рази рідше, ніл у практично зорових учнів. Аддективна поведінка у вигляді твтшопаління, епізодіїчного зшівакня алкогольних накоїв та наркотиків у б ревів частіше реєструвалося у дєлінкеєктнй:-: підлітків.

Слід зазначити, цо у підлітків, які були позбавлені їатьківської опіки і у малолітніх правопорушників набогзто зідьпіе яскраво ( у порівнянні зі практично здоровили іпколя-ЗЗМН ) 2ИСЛ0ЕЛ&КІ СОЦіаЛіНО-ІЇСИИОЛСГІЧНІ ФР розвитку ДПЗ.

Аналіз особливостей особистості, проведений нами у іідліїкіб. дозволив визначати, ар у внхованців шкіл інтернатів і підлітків злочинців показники оціннних шкал і Зільтсть клінічних іїкал вище ніж у практично здорових пкс-гчрів. З профілі визначаються піки зі шкал "психотичкої тет-ззди " особливо у вихованців інтернатів, тоді як у вихованців колонії для малолітній злочинців в профілі особистості виділяться пікі зі шкал - істерії, психопатії та игофрекі і.

Таким чином, враховуючи, щр профіль СШЛ представляє со-5ою графічне зображення взаамопсв'язаних показників, які ха->актвризуигь ступень виражекя особистих особливостей у даного індивіда, характерна перевага підзори, упертості, :>і гідності афективних реакцій, відокремленості бід навко-бпзніх, котрі у більшості з них можуть проявлятися як акцентуація особистості.

Нами одержані середні показники, які характеризують особ-

ливосгі особистості і типи акцентуації як практично здорових підлітків, так і вихованців шкіл-інтернатів і підлітків злочинців. .

Під час роботи були проаналізовані рівні конфліктності у практично здорових підлітків, вихованців шкіл-інтернатів, колоній для підлітків злочинців. Рівень конфліктності за інтенсивносте і спрямованістю був різноманітним. Так, у вихованців виховно-трудовий колонії (ВТК) і шкіл -інтернатів рівень конфліктності був найвищим. Найібольший рівень емоційної напруженості у практично здорових старшокласників визначен відносно до страхів та побоювань, вчителям, батька, осіб протилежної статі, власної особистості. У вихованців шкіл-інтернатів відносно до сім'ї, до батька і матері, які при тому не тільки кількісно, але і якісно відрізняються від напрямків конфліктності практично здорових школярів тобто виникає непереборний конфлікт, якій знаходить відбиття у висловлюваннях "моя мати - тварюка", "мій батько... ненавиджу", "я був би дуже щасливий, якби не моя сім’я", інколи непереборний конфлікт загрожує потягти за собою соціально небезпечні дії - "коли я вийду з інтернату, я вб’ю свого вітчіма". Також висока конфліктність відзначається відносно до страхів і побоювань, вчителів, майбутьнього (яке здается підліткам невизначеним). У підлітків злочинців також відзначається високий рівень конфліктності до своєї сім’ї, батька, матері, але найбільш високий рівень конфлікту відзначається по відношенню до страхів та побоювань, минулого, усвідомлення провини, осіб протилелшої статі. Непереборний конфлікт виникає відносно до майбутнього - "майбутнє здаєтся мені похмурим ", "його немає", "я вже нічого не хочу".

її- со го

Рівні конфліктності підлітків (%)

Напрямки конфлікхості (по відношенню до)

- матері " Б - статевого жаття 9 - страхи та побоювання 13 - майбутньому

- сатька 3 - товаришам 10 - відчуття провини • , 14 - підлеглим

- сім'ї 7 - цілі особистості 11 - власної особи •

- протилежної статі 8 - вчителям 12 - минулому

Нами були вивчені кореляційні зв'язки між кількістю скарг, психічних змін, особливостей особистості, рівнем конфліктності, характером мікросоціальних умов життя і навчання старшокласників, з інтенсивністю СДА, з урахуванням кількості значущих кореляцій, розміру та напрямків кореляційних зв’язків, їх зміни в різноманітних групах підлітків. .

Нами встановлені тісні взаємовідношення між психічними змінами у різноманітних психічних сферах як у практично здорових старшокласників, так і в групі делінквентних підлітків. У практично здорових школярів визначенії позитивні кореляційні зв’язки між кількістю змін в різноманітних психічних сферах, корі свідчать про їх тісну взаємозв’язаність і взаемообумовленісті, тому що виникнення змін у будь-якої психічної сфері з високою часткою імовірності буде супроводжуватися виникненням змін у інших сферах, що більш усього характерно для уваги, пам’яті, сприйняття, мислення. У вихованців шкіл-інтернатів і підлітків злочинців вівначається зміншення сили кореляційних взаємозв’язків між кількістю скарг, психічних змін, що більш усього характерно для сфери сприйняття, свідомості, мислення. Зростання значень коефіцієнтів кореляцій у групах асоціальних підлітків у порівнянні зі практично здоровими школярами визначено тільки у ефекторно-вольовій сфері, особливо в її взаємозв’язках зі сферами уваги, пам'яті та мислення.

У порівнянні зі практично здоровими старшокласниками у вихованців шкіл-інтернатів і підлітків злочинців спостерігається інверсія знаку кореляційних зв’язків шкали нещирості з

Мікросоціальні ФР розвитку ППІ та станів СДА

Фактори ризику:

1 - негармснічна сім’я

2 - вільне виховання

3 - відсутність порозуміння з сім’ і

4 - гіперопікз ‘

о - погані жиглозі умови

кількістю скарг, психічних змін, так. що при зростанні у цих осіб кількості суб’єктивно відзначених скарг на загальне самопочуття або змін у різноманітних психічних сферах зростає і значення шкали непщрості, які може свідчити про не-достатнью правильну суб’єктивну оцінку ними свого стану. Це також підтверджує і напрям, що змінився, кореляційних зв’язків між кількістю загальносоматичних скарг і показниками шкал СМОЛ.

З клінічних жал СМОЛ найбільша кількість значуівдх кореляційних зв’язків з різноманітними психічними сферами має шкала депресії, так, найбільше значення коефіцієнтів кореляції визначено між її показниками і в сферах пам'яті та уваги, ефекторно-вольовій та мислення.

Зростання суб'єктивно визначених підліткамі змін з боку ефекторно-вольової сфери, таких як неадекватність вчінків, порушення форми поведінки, швидка виснажливість і інше може поєднуватися з загостреним особливостей особистості, які визначаються зазначеними шкалами СМОЛ.

У соціально дезадаптованих підлітків, які мають конфлікти з суспільством, які вчинили протиправні дії, виявлені кореляційні зв'язки з кількістю змін у сфері сприйняття, мислення, емоціальної, ефекторно-вольовій сферах, з боку евідомісті. Нами виявлені також кореляційні залежності між вираженям конфліктів з батьками і наявністю психічних змін ефекторно-вольовій, емоційній сферах, з боку мислення.

Результати аналізу показують, що у підлітків мають місце кореляційні зв’язки мім різноманітними напрямками конфліктності. Найбільшу кількість значущих кореляцій з усіма напрямками конфліктності має середня конфліктность: у

Несприятливі зовнішньо-середовищні фактори

Біологічні-

Шкідливі звички

Соціально-психологічні;

=Лс

Соціально-психологічна напруженість суспільства

йхологічні особливості особистості

Агресивність Негативізм

—Проблеї

ми у сім і -

| Неповна або негармонічка сім'я >— -Конфлікти з батьками

Сімейна дезадаптаці:

Незрілість ефекторно-вольової сфери

-Недостатність пам'яті, уваги

-^Зниження та перекручення самооцінки

-^Конфлікти з однолітками

^Соціадьна дезадаптаці

=БПроблеми у школі— 'І

Конфлікти з вчителями

-.Трудність у засвоєнні навчального матеріалу, успішність

на дезадаптація

Делішшентна поведінка

Антидисциплінарні вчинки

■Антисуспільні вчинки

^йЦохворобні психічні зміни

практично здорових школярів з конфліктностью відносно до товаришів, вчителів, підлеглих, однокласників; у вихованців шкіл-інтернат ів до матері, батька, сім’ї, осібам супротивної статі і статтевого життя. У підлітків злочинців до страхів та побоювань, усвідомлення провини, собі, минулого, майбутнього, цілей особистості.

У підлітків злочинців були виявлені взаємозв’язки між усвідомленням провини і цілями особистості, страхам та побо- ■ юванням, конфліктністью відносно до минулого. Нейсприятливі соціально-психологічні умови шття, в першу чергу пов’язані з конфліктністью відносно до сім’ї, батька або матері, цілям особистості, викликають у підлітків почуття упевності в завтрішньому дні, стані СДА.

Таким чином, проведений нами аналіз кореляційних зв’язків показує не тільки кількісну, але і якісну відміну практично здорових школярів від їх однолітків, котри позбпвлені батьківської опікі або знаходяться в місцях позбавлення волі, що супроводжується зниженням їх адаптаційних резервів.

Виявлені нами кореляційні зв’язки значно поширюють усвідомлення СДА і можуть бути використані з метою її ранньої діагностики, кореції та первинної профілактики.

Ми також проаналізували кореляційні зв’язки між рівнем конфліктності і вираженням ФР розвитку у підлітків СДА і з'ясували, що конфліктність відносно до сім’ї може бути обумовлена у практично здорових школярів : гіпероіекою,

нейсприятливими житловими умовами, у вихованців школ-інтер-натов і підлітків злочинців недостатньою увагою з боку батьків, і мають також кореляційні зв’язки з конфліктністю до оточующчих осіб та по-

рушенням сну.

Серед інших напрямків конфліктності, які мають кореляційні зв'язки з різноманітними соціально-психологічними ФР розвитку СДА необхідно визначити емоційну напруженість відносно до вчителів, котра корелірует з конфліктні™ до оточуючих осіб, батьків, що пов’язане з гіперопекою, а також ' з низькою уепішностью. Мікросоциальні умови взаємопов’язані також з посередньою конфліктністю, що значною мірою характерне для конфліктності віднонсно до батька, матері, сім’ї та порушенням сну.

Був проведен аналіз кореляційних зв’язків між наявністю і ’ ступенем вираження різноманітних соціально-психологічних передумов розвитку станів ДА підлітків. Виявлені нами кореляційні взаємозв’язки між різноманітними соціально-психологічними ФР виникнення станів ДА у підлітків показує, які найбільша кількість кореляційних зв’язків із іншими ФР виникнення станів має конфліктність практично здорових школярів відносно до батьків, котра часто поеднуется з відсутністю взаєморозуміння з іншими особами, наявністю таких шкідливих звичок, як паління, вживання алкоголю, порушення розпорядку дня, зниженням шкільної успішності, котра у свою чергу, може бути обумовлена порушенням розпорядку дня та зупроводжуватися конфліктностю з оточуючими.

У вихованців шкіл-інтернатів нами виявлені найбільш сильні кореляційні зв’язки між такими соціально-псіхо-логічнімі ФР, як порушення розпорядку дня, низька фізична активність, конфліктність відносно до отчуючих осіб, відсутність взаєморозуміння в сім’ї. У порівнянні зі практично здоровими школярами, у цих підлітків виявлено послаб-

лення кореляцій між конфліктними стосунками з оточуючими, ступенем суб'єктивно відзначенної гіперопікі з боку батьків.

З іншого боку, був визначен зріст кореляційної залежності між ступенем СДА та низькою фізичною активністю підлітків, наявністю у них шкідливих звичек, зниженням успішності. Виявлено посилення залежності частоти та ступені порушення сну

і недотримання постійного розпорядку дня від умов проживання школярів.

У підлітків, які вчинили протиправні дії і знаходяться в місцях позбавлення волі, найбільш сильні кореляційні зв’язки виявлені між такими соціально-психологічними ФР, як відсутність взаєморозуміння в іншими особами, невизначеність планів на майбутнє, наявність шкідливих звичек, низька успішність.

Таким чином, при виникненні СДА у старшокласників зниження успішності як правило може поєднуватися з конфліктними стосунками з оточуючими , наявністю шкідливих звичек, розладом сну.

Використаний нами комплекс експериментально-психологічних методів обстеження виявив цілий ряд особистих особливостей підлітків, які позбавлені батьківської опікі, котрі можуть визначати можливий шлях формування їх СДА у вигляді відхиленої поведінки на фоні ДПЗ.

Спостереження за підлітками в період відбування покарання у ВТЕ показує, що вони опиняються не в стані упоратися з новими умовами життя, підкоряються же вони цим умовам тільки з однією метою - вижити. Таким чином, необхідно визначити, що під час відбування покарання у ВТК здійснюється усугублення індивідуально-психологічних особливостей, які складають

криміногенний комплекс особистості. Суть усугубления полягає у формуванні у неповнолітніх правопорушників внутрішньої готовності до нового злочину, у орієнтації на настанови і цінності злочинної групи. .

Таким чином, отримані нами дані свідчать про необхідність комплексного підходу до діагностики ДІВ з урахуванням інтенсивності СДА у підлітків, яка враховує поєднання несп-риятлих соціальних, клінико-психологічних та фізіологічних чинників, визначає основні напрямки їх корекції та первинної профілактики. Що буде сприяти ефективності роботи психіатрів, психоневрологів, медичних психологів, підліткових терапевтів, психолог і в-педагог ів для видокрмлення груп підлітків які мають високий ризик формування СДА, виникнення ДПЗ. Це може позитивно відбиватися на профілактиці правопорушень.

ВИСНОВКИ:

1. У підлітків, позбавлених батьківської опікі та у малолітніх злочінців при формуванні ДГО і станів СДА, мав значення вплив таких нейеприятливіх соціально-психологічних чинників як неповна або негармонічна сім’я, конфлікти з од-ноліткамі, проблеми в школі', психологічна схильність до алкоголізації та делінквентності, виражена реакція емансіпації, високі показники агресивності та негатівізму, що необхідно враховувати при проведенні заходів з їх корекції та первинній профілактиці.

2. Клінико-психопатологичними особливостями проявів ДПЗ у підлітків е порушені форми поведінкі, які проявляються як демонстрантивні і демонстративно-агрессівні афективні ре-

акції, на фоні СДА, та служать однім з механізмів компенсації соціального конфлікту.

3. Установлені дані, що характеризують особливості особистості підлітків, що можуть визначати шлях формування їх СДА у вигляді відхиленої поведінки на фоні ДПЗ. У дезадапто-ваних підлітків показники оціночних шкал і клінічних шкал вище, ніж у практично здорових школярів; у профілі виділяються піки зі шкал "психотичної тетради" особливо у вихованців інтернатів, тоді як як у вихованців колонії для малолітніх злочинців у профілі особистості виділяються піки зі шкал істерії, псіхопатіі та шизофренії.

4. Виявлені кореляційні зв’язки між конфліктністю відносно до батьків, наявністю шкідливих звичек, порушенням розпорядку дня, зниженням шкільної успішності, відсутністю взаєморозуміння з оточуючими особами, невизначеністю планів на майбутнє значно поширюють розуміння СДА і можуть бути використані з метою її ранньої діагностики, корекції та первинної профілактики.

5. Установлені напряжи конфліктності, що мають відміни у підлітків різних соціальних груп : у практично здорових школярів - відносно до страхів та побоювань, вчителів, особам протилежної статі, власної особистості; у вихованців шкіл-інтернат ів відносно до сім’ї, до батька і матері виникає непереборний конфлікт, якій загрожує потягти за собою соціально небезпечні дії; у підлітків злочинців непереборний конфлікт виникає відносно до майбутнього, страхів та побоювань, осіб протилежної статі.

6. У делінквентних підлітків виявлени тісні взаємозв’язки між характером скарг, психічних змін, особливостями осо-

бистості, рівнем конфліктності, ступенем СДА у делінквентних підлітків, ідо дозволяє вважати.їх за цим показникам якісно відмінними від практично здорових підлітків.

8. Встановлені зв’язки різноманітними особливостями особистості, психічними змінами при формуванні станів ДА у підлітків,можуть свідчити про виникнення у них ДПЗ, ці дані треба враховувати при вияви зазначених порушень, їх корекції та первин ій профілактиці.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Розроблений комплекс психодіагностичних методик, спрямованих на вивчення ДПЗ, станів СДА у підлітків при масових дослідженнях в умовах природничого експерименту, якій містить об’єктивні, суб’єктивні і проекгівні методи, які дозволять всебічно обстежити підлітків, розробити та здійснити психогігіеничні, психопрофілактичні та корекційні заходи як на індивідуальному, так і на груповому рівні.

2. З метою ранньої діагностики, первинної профілактики ДПЗ при СДА, необхідно використати посередні психологічні профілі особистості обстежених, проективні, суб'єктивні та об’єктивні методи визначення рівня конфліктності на популяційному, груповому та індивідуальному рівні з метою визначення мотиваційних чинників і визначення конкретних психологічних, психотерапевтичних впливів.

3. Розроблені соціально-психологічні і клінічні діагностичні ознаки необхідно враховувати при вияві груп ризику

з розвитку СДА, ДПЗ, формування делінквентної поведінки у підлітків.

4. Для профілактики правопорушень і суицідальної по-

ведінки доцільно у роботі підліткових терапевтів, пеихонев-рологів, псіхіатрів, медичних і соціальних психологів, пси-хологів-педагогів використати запропонований комплекс експериментально-психологічних методик обстеження, особливу увагу приділяючи показникам, які відображають вираження і спрямованість конфліктності, особливостям особистості, стан ДА.

5. При проведенні психопрофілактичної і пеихокорекційної роботи серед вихованців шкіл-інтернатів, батьки яких позбавлені батьківських прав чи знаходяться в місцях позбавлення волі, першочергова увага повинна бути звернина на виявлення та корекцію змін з боку ефекторно-вольової сфери, усвідом-ленності, конфліктності за напрямом до своєї сім'ї, батька, матері, своєму майбутньому, виявлення непереборних конфліктів, які загрожують потягти за собою антісоциальні вчинки.

6. При проведенні псіхокорекційної та психопрофілактичної роботи серед підлітків злочинців необхідно звертати увагу на виявлення і корекцію змін з боку ефекторно-вольової сфери, конфліктності відносно до самого собі, минулого, майбутнього, своєї ■ сім'ї, запобігання виникнення непереборних конфліктів. Психокорекційна робота у ВТК повинна передбачати реалізацію індивідуальної комплексної програш активного ролевого навчання, психотерапевтичного впливу 1 починатися із перших днів попадання підлітка до колонії.

ПЕРЕЛІК РОБІТ ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. О функциональной диагностике предболезненных психических рассториств для определения мер первичной профилактики у школьников //Актуальные вопросы психиатрической практи-

ки. - Вип. 7. - Полтава, 1993. - с. 6-7. Співавт. В. Л. Гавен-ко, В. В. Чугунов, В. М. Синайко, М. Г. Ивашина, ЕВ. Гавенко

2. Проблемы супружеской неверности при усугублении общественного кризиса: психиатрический аспект //Материалы на-

учно-практической конференции "Семья в кризисном социуме". -Харьков, 1994. - с. 136. Співавт. В. Л. Гавенко, Г. Л. Золотарев

3. функціональна діагностика дохвороблівіх психічніх розладів у школярів //Материалы межвузовской конференции "Стратегия выживания’’. - Харьков.. 1994. - с. 70. Співавт. В. Л. Гавенко, В. М. Синайко

4. Роль гелиогеофизических факторов в формировании пред-болезненных психических изменений у подростков // Матеріали конференції "Вплів геліогеофізичніх факторів на психічні розлади - Полтава - Ні їв, 1994. е. 9-10. Співавт. В. Л. Гавенко, В. М. Сінайко, Н. В. Гавенко

5. Взаимосвязь клинических проявлений и психопатологических симптомов при первичной артериальной гипертонии у подростков. Их коррекция и профилактика. // Материалы Республиканской конференции "Актуальные проблемы лечения и реабилитации подростков с соматическими и психическими заболеваниями" - Харків 1995 с. 44. Співавт. В А. Мангуби, А М. Михайлина, М. Г. Ивашина

6. Диагностика психических изменений у подростков при формировании первичной артериальной гипертонии. Их лечение, реабилитация, прогноз. // Материалы Республиканской конференции "Актуальные проблемы лечения и реабилитации подростков с соматическими и психическими заболеваниями" - Харків

1995 с. ЗО. Співавт. В. Л. Гавенко, В. М. Синайко

8. Психосоциальные аспекты школьной дезадаптации, как

основа предболезненных психических изменений у подростков //Матеріали II Міжнародних психологічних чітань - Актуальні проблемі сучасної психології. - Мед. психологія та психокорекція - Харків, 1995. - с. 26. Слівавт. В. Л. Гавенко, В. Е

Синайко, Е. М. Прокопович

9. Ранняя диагностика, корекция и реабилитация предболез-

ненных психических и сосудистых расстройств у школьников //Матеріали II Міжнародних психологічних чітань - Актуальні проблемі сучасної психології. - Мед. психологія та психокорекція - Харків, 1995. - с. 90. Співавт. В. Л. Гавенко

10. Социально-психологический логртрет несовершеннолетних ив неблагополучных семей //"Медицина сегодня и завтра" -Сборник работ молодых ученых и специалистов ХГМУ - Харьков

1996 - с. 109

11. Социально-психологические факторы формирования пограничных нервнопсихических расстройств у подростков //"Медицина сегодня и завтра" - Сборник работ молодых ученых и специалистов ХГМУ - Харьков 1996 - с. 108. Співавт. Е. М. Прокопович, Е В. Шовковая

12. Соціальна дезадаптація підлітків-правопорушників //Укр. вісник лсіжневрологіі - Т. N 4. Віп. 4 ( 11 ) с. 106

- 107 - Харків 1996

13. Соціально-пеіхологічні факторі формування прикор-

донніх псіхічніх та судінніх розладів у підлітків // Укр.

вісник псіхоневрологіі - Т. N 4. Віп. 4 ( 11 ) с. 312 - 313

- Харків 1996 Співавт. Є. М. Прокопович

14. Клініко-психологічна характеристика девіантніх підлітків //Укр. вісник псіхоневрологіі - Т. N 5. Вип. 1(13)

стр. 47 - 50 - Харків 1996

15. Вівчення конфліктності у дезадаптованіх підлітків //Укр. вісник псіхоневрологіі - Т. N 5. Віп. 1 ( 13 ) стр. 148 - 151 - Харків 1997

16. Клинико-психологическая специфика пограничных психических расстройств у подростков //"Медицина сегодня и завтра" -• Сборник работ молодых ученых и специалистов ХГМУ Вып.

2 - Харьков 1997 - с. 100-103.

17. Микросоциальные предпосылки формирования пограничных психических нарушений //"Медицина сегодня и завтра" - Сборник работ молодых ученых и специалистов ХГМУ Въш. 2 - Харьков 1997 - с. 103-105. Співавт. Е. М. Прокопович, Л. М. Гай-чук, А. М. Михайлина, Н. В. Гавенко

18. Девиации поведения как проявление состояний дезадаптации подростков, лишенных родительского попечительства //"Медицина сегодня и завтра" - Сборник, работ молодых ученых и специалистов ХГМУ Вып. 2 - Харьков 1997 - с. 108-110.

19. Анкета оцінкі психічного стану делінквентніх підлітків рзц. лропоз. Я 76 від 3 грудня 1996 р. ХДМУ, Співавт. В, Л, Гавенко, ЕЕ Сінайко, В. В. Слюсарь

20. Метод визначення рівня конфліктності у делінквентніх підлітків рад. пропоз. N 77 від 3 грудня 1996 р. ХДМУ, Співавт. В. Л. Гавенко, В. Е Сінайко, В. В. Слюсарь

21. Діагностика станів шкільної дезадаптації рац. пропоз. N 78 від 3 грудня 1996 р. ХДМУ, Співавт. В. Л. Гавенко, В. М. Сінайко, В.В. Слюсарь, Є. М. Прокопович

22. Анамнестісний питальник для делінквентніх підлітків Г. Л. Гавенко, В. М. Сінайко, В. В. Слюсарь, Є. Е Прокопович

- 24 -

АННОТАЦИЯ

Кожина А. М функциональная диагностика ирэдбохээненных психических изменений с изучением особенностей социальной дезадаптации у подростков.

Рукопись. Диссертации ка соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14. 01.16-психиатрия. Харьковский институт усовершенствования врачей. Харьков. 1997.

Б рассте приведены результаты исследования 455 подростков с разной степенью социальной' дезадаптации и выраженности аредОолевне-нньнг психических изменений, Установлены клиникопсихологически? особенности этих состояний, выделены наиболее значимые диагностические причины дезадаптизного поведения подростков, разработаны продходы к их коррекции к психопрофилактике,

АШОТАТЇОМ

А. М. Kozhina. Functional diagnosis of prepainful mental change-з with the study of features of social desadaptation by adolescents. Manuscript.

Thesis for- a candidate's degree of Medicine ip subject 14,01.15 - psychiatry. Kharkov Postgraduate of Medikal Institute, Kharkov, 1997.

The results of examination of 455 adolescents with different degree of social desadaptation and expression of prepainful psychic changes are given in the work. The clinical and psychologic features of these conditions are establushed, the most significat diagnostic reasons of desadaptive bihavior of adolescents are highlighted, the approaches to their correction and psyhoprophylaxis are devloped.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: дохворобливі психічні зміни, соціальна дезадаптація, фактори ризику, функціональна діагностика, підлітки .