Автореферат и диссертация по медицине (14.01.10) на тему:Факторы риска и критерии прогнозирования гипогалактии

MIHICTEPCTBO ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРА'ШИ ЛЬВГВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

ô

о о PV[

« w-'i На правах рукопису

ГРОМНАЦЬКА Натал1Я МиколаУвна

УДК 618.63-083:613.953.11

фактори ризику i критерп прогнозування ппогалактй

14.01.10 - "Пед1атр1я"

Автореферат

диссртацп на здобутгя паукового ступени кандидата медичних наук

Льв1в -1996

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана у Льв1вському державному медичному ушверситеть

Науковий кер1вник: доктор медичних наук,

професор Ткаченко Свтина Кузьмтна

Офщшш опоненти: доктор медичних наук,

професор Слободян Лщш Михашнвна

доктор медичних наук, професор Юрцева Алла Пстршна

Провщна оргашзащя: [нститут пед1атр11, акушерства та пнекологп АМН Укра'ши, м.Кшв

" щИ^СГЮ&у 1996 року о

оо

Захист вщбудеться "<*6Р " '¿./и^Х-Л, 1996 року о V юдши на засщанш спещал1зованоТ вчено1 ради К 04.19.02 у Льв1вському державному медичному уншерситеп за адресою: 290010, м.Льв1в, вул.Пекарська, 69.

3 дисертащею можна ознайомитись у б1блюгещ Льв1вського державного медичного ушверситету за адресою: 290008, м.Льв1в, вул.СНчових Стршьшв, 6.

Авторе рерат розюланий "¿ЬЗ '1М16/У1<ЗЛ(1У<Х 1996 року.

Вчений секретар спещал13овано1

вченоГради " ^ :/ ! Федор1вЯ.М.

Актуалынсть проблем». Важливим i перспективним иауковим напрямком часио1 псд1атрн е вивчення питань природного вигодовувапня (Гончарук Г.М., 87; Отг В.Д. и соавт.,1988; Spisak S., Shapiro-Gross S., 1991).

Доведено, що у дитячому Biui грудне вигодовувапня вциграе найважлившу ль, оскшьки формуе стаи дитячого оргашзму, впливае на функщонування зюлопчних систем, забезпечуе специф1чш для цього перюду життя завдання звитку та адаптацп до довкишя, позитивно впливае на формування нервовоУ стеми, ¡нтелектуалышх з;пбностей та адекватних смошйпих рсакиш, е ви'емною складовою вщтворювального процесу.

Важливим чишшком збережеиня здоров'я д1тей, зниження i'x ¡нвалщност1 та ертност1 е тривале природне вигодовувапня, яке завжди було традицшним в :paini, алев останш роки мае значиу тенденшю до зниження.

Основного причиною зменшения частоти i тривалост1 лактацп е ппогалаютя тер1-годувалышцг

Прогнозувания лактацп у матер1в, особливо груп ризику, з використанням тематичного моделювання дозволило би забезпечити ефективне етапне эстережеиня за ваптною i ма^р'ю-годувалышцею в жшочш консультаций лотовому будинку i дитячш пол1клшщ1, своечасно i рацюналыю здшешовати офшактику i л1кування ппогалактп.

Мета ;iai 101 роботи. Розробити модель прогнозувания р1вня лактацп на 40вi комплексного дослщження сощально-економ1чних, медико-бюлопчних та тивацшних фактор1в ризику розвитку ппогалактн для своечасноУ и оф1лактики i лшування та покращення показииюв здоров'я д1тей раинього BiKy.

Завдання дослщження:

1) виявити частоту ппогалактп у матер1в-годувальниць;

2) визначити значимкть cyMicnoro впливу сощальних, екоиом>чних, аичних, бюлопчних та мотивацшних фактор1в на лактацио i встановити групи зику розвитку ппогалактн;

3) дослщити особливоеп становления лактацм у жшок груп шдвищеного зику з шелонефритом, гестозом i анем1ею ваггтних;

4) дати клиичну характеристику ¡нфекцшноУ та нешфекцшпоУ патолопй у ей матер1в, що страждають шелонефритом, гестозом i aneMieio ваптиих з ъчуванням р1вня лактацп;

5) дослщити динамжу вм1сту секреторного ^А в молозив1 \ молощ матери нормальною лактащею та ппогалагпею;

6) вивчити вплив раннього прикладання немовляти до грудей, су\псно перебування матер1 1 дитини в пологовому будикку на р1вень лактацп ефектившсть Тх застосувания для профшактики 1 Л1куваккя ппогалактп;

7) розробмти математичну модель ¡ндивщуальпого прогнозування розвит ппогалактп та вивчити ефектившсть и застосування для своечасного проведен комплексу л1кувально-проф1лактичних заход1в;

8) визначити ефектившсть профшактичного 1 л)кувалыюго комплексу попереджешй та лшуванш ппогалактп.

Наукова новизна. Проведена штегральна комплексна оцшка вах можлив причин порушеиня лактацп, що дозволяе виявити групи сощально-економ!чш медико-бюлопчпих 1 мотнвацшних фактор1в ризику розвитку ппогалак' Розроблсна математична модель щдивщуального прогнозування лактацп матер1в. Доведено вплив гестозу, анемп та шслонефрнту ваптних на розвит ппогалактп. Встановлсш достов1рш вщмшносп в захворюваносп дггей матер1 р1зним р1внем лактацп 1 залежшсть н вщ вмшту Б^А в молозив1 1 моло Доведено, що ранне прикладання дитини до грудей, сумкие перебування мате] дитини в пологовому будинку, вшьне нерегламеитоване годування може служг найпроепшим 1 найефектившшим методом профшактики 1 лшування ппогалакт

Практична щншеть роботи. Обгрунтована клпнчна значимють прогно ванпя ппогалактп у ваптних 1 матер1в-годувальниць, особливо тих, страждають гестозом, анем1ею 1 пиелонефритом ваптних з метою и профшактиь лжування.

Доведена дошльшеть використання системи сумкного перебування мате дитини в по. оговому будинку для профилактики \ лжування ппогалактп.

Встановлсна висока шфекцшна 1 нешфекцшна захворювашеть д1тей мате з ппогалакпею, особливо хворих на гестоз, анемио 1 шелонефрит ваптних обгрунтована дошлыисть видшення Тх в диспансерну групу пщвищеного ризику

Доведена иеобхщшеть дослщження в динамщ1 р1вня секреторного молозив1 1 молощ матер1в-годувальниць для визпачения активносп пасивн ¡мунггету у дггей з метою ефективноТ профшактики 1 л1кування шфекции захворювань.

Впзначена ефектившсть застосувания математично! модел1 прогнозуваиня витку I тогалактп у матср1в, особливо груп ризику.

Розроблений комплекс профшактичних 1 лшувальних заход1в щодо эгалактн у жшок груп тдвищеного ризику.

Впровадження результатов. Результата дослщжень впроваджеш у практику /валышх установ м.Львова, м.Чершвщв, м.Самбора, м.Новояричева 1 ористовуються у навчальному процеа на кафедр! факультетсько'1 та итал1>мо1 педкпрп Л ьвтського державного медичного ушверситегу.

Запропоноваш практичш рекомендацп, як1 вщображеш в методичнш робщ "Прогнозирование, профилактика и лечение гипогалактии". зоваджена рацюналваторська пропозищя № 402 "Метод прогнозування витку ппогалактн у матер1в".

Публ^аин. За матер1алами дисертаци опубл1ковано 5 наукових роб1т.

Алробащя роботи. Основш положения даноТ робота доповщались I оворювались на засщаннях ради пед1атричного факультету Льв1вського жавного медичного ушверситету, засщанш кафедри факультетсько'1 та итальноТ пед1атрн ЛДМУ 1 обласного паукового товариства дитячих Л1кар1в .В1В, 1987, 1996), науково-практичшй конференцн "Виховання здоровоГ дитини" зне, 1991).

Особистий внесок автора полягае у анал!з! особливостей становления :тацн у матер1в з шелонефритом, гестозом 1 анем1ею та р!зним р1внем лактаци; 1чсшп шфекцшноУ та нешфекцшноУ захворюваносл дней матер ¡п з попефригом, гестозом, анем1ею та р1зним р1внем лактаци; визначенш вмюту А в молозиш та моло!н здорових матер!в-годувальниць та \iaiepiB груп ризику нормальною лактащею та гтогалактю; вивченш впливу сумкного »ебування матер1 та дитини в пологовому будинку на р1вень лактаци; в фобленш математичноГ модел1 для шдивиуалыюго прогнозування розвитку огалактп; вивчеши ефективносп профЬактичного \ лшувального комплексу в тереджешн та л1куванш ппогалактн.

Осповж положения, то виносяться назахист.

I. Ппогалакт1я розвивасться у 34,89±3.8% матер1в, з них рання ппогалактн -2,08+2,62% випадкш. Розвиток ппогалактн с наслщком сумкного негативного шву сощальних, економ1Ч1шх, медичних, бюлопчних 1 мотивацшних фактор1в. кторами високого ризику порушения лактагш'е шелонефрит, анем!я 1 гсстоз.

2. Р1вень ппогалактн у матер1в-годувалышць груп ризику значно персвищ и частоту в популяцп ) становить при телоиефрит! 63,0+13,96%, анеми 1 гестс 70,5+13,48 % 1 61,1+11,26 %, вщповщно.

3. Ранне прикладання дитини до грудей матер11 сум1сне перебування мате 1 дитини в пологовому будинку (система"Яоогшп§-т") сприяе бшьш раншй поя молока на 1-5 день гпеляпологового перюду у 95,7+2,9% матер1в в пор1внянш 87,92'Х) матер1в загальноУ популяц1У 1 в бшьшому об'емк

4. Ппогалакт^я матер1 несприятливо впливас на показники здоров'я дае 1ндекс здоров'я дней матерев з ппогалактю 1 рашим (до 1 шсяця) переведения на штучне вигодовувамня (2,7%) майже в 10 раз1в шшчий, н1ж д1тей матер1в нормальним р1внем лактацп (29,4%).

5. Захворюванють на першому роц1 життя д1тей матер1в груп ризику ппогалаютею, особливо ГРВ1, пневмомею, кишковими ¡нфекц1ями, рах1то,' ексудативно-катаральним д1атезом доелчшрно вища, шж д1тей матер1в нормальною лакташею.

6. Вм1ст секреторного ^А в молозив1 й молощ матер!в залежить вщ термй; лактацп. Мнимальна концентращя SIgA визначаеться в молозив! 1 молощ матер: д^тей, що часто хворноть, як з нормальною лакташею, так 1 з ппогалактю.

7. Математична модель прогнозування розвитку ппогалактн дозвол> своечасно передбачати 1 д1агностувати н у матерт, особливо груп ризику, з мето] проведения рацюналыю\' проф1лактики 1 л1кування.

8. У матер1в з несприятливим прогнозом вчаспе, в ранн1 термши (перш! 1 Д1ив шеляпологового перюду), проведения профшактично-лжувального компле! су сприяс нормал1зацн лактацшного процесу у 79,6±5,69% випадюв, покращешн показниюв ч; "тоги 1 тривалосп природного вигодовування.

Стр\кт\ра та обсяг дисертацп. Робота складаеться з1 вступу, 8 роздш! викладених на 163 сторшках машинописного тексту, 18 рпсупюв, 57 таблиц! списку використаних 205 л1тсратурних джерел, додатк1в.

ЗМ1СТ ПРАЦ1

Матер1али 1 методи досл1дження. Для виршення поставлених у робот завдань проведено клнпко-лабораторне обстеження 596 матер1в 1 598 IX дпа

iniiaio'iH з псртду новоиародженосп до досягиепия pi'iiioro в^ку з ¡нтервалом •стсрсження 1-3 míchuí шляхом огляду д1тей i матср1в у дитяч1Й пол 1клiiiiiii i i\ia та вивченля icTopjii розвитку дитипи (Ф. 112/у).

3 урахуваппям р1вня лактацн Marcpie були видшеш дв1 групп. Першу групу адали 208 матер1в з ппогалактюю i 210 Yx дней, другу - 388 матер i в з >малыюю лакташею та Тх дт! (контрольна група).

Досшдження систсми cyMiciioro перебування MaTcpi i дитини, як методу зфьпактнки i л1кування ппогалактн, проведено шляхом спостереження за 46 х>;лллями груп ризику та 46 ix д1тьмн вщ дня полопв до часу припиненпя 'дпого внгодовування.

Внвчалась ефектившеть запропонованоУ таблиц! прогностичних :(j)inicnT¡b ознак розвитку ппогалактн у матер i в та впливу комплексу эфшактичних i лжувалышх заход1в на лактацпо у 100 матер1в-годувальниць па ni випнекн з пологового будипку i спостереження дитячою пол1клннкою.

Для збирання даних використовувались анкета, розроблена ВООЗ разом з жнародним днтячим центром у Парижу яка вмнцала 73 питания про pÍ3ni 1екти природного i штучного внгодовування дитини, та анкета з мотивацн одного внгодовування.

1муполопчне досшдження передбачало юльисне визначення вмюту ;реторного IgA в молозив[ й моло[ц матер1в на 1-8 добу теля полопв i у молощ 1-3 míchuí лактацн методом просто\' рад1ально! ¡мунодифузн в гел1 за G.Mancini, a!. (1965).

Визначення функционально! активносп молочно'{ залози проводили эмомстричпим методом Молля. Об'см секретованого молока внзначався 1яхом гндрахування з'щженого молока пщ час контрольного годування дггей i щженого.

Для визначення прогностично'( шформативносп ознак внкористовувався с:цдовний анал1з Вальда.

Отримаш даш обраховувались на ЕОМ типу IBM PC АТ 386 за програмою, э використовуеться для статистичного оброблення результате дос;пджепь.

Отримаш результати та Чх обговорення. Проведене дослщження показуе, що югалактю страждають 34,89±3,8% матер1в, з них ранньою - 12,08+2.62%. эрушення лактацн частше зустр1чаються у bíuí старше 35 poKie i особливо шеля POkíb (Pt=0,99). У жнюк старших bíkobux груп поряд з високою частотою

ппогалактп встацовлено збшьшення тривалосп грудного вигодовуван Выявлений зворотний корелятивний зв'язок лактуючоТ здатност1 молочних зале порядкового номера ваптнос-п ¡, особливо, полопв (41 бшьше) (Рц=0,95; Р[2=0,? У нсмолодих впершепароджуючих матер1в вдв1ч1 частше спостер1гает] зпиженпя лактацп (Р1=0,99).

На виникнеиня ппогалактп впливають сезонш фактори, так 30,4% поло матерт з ппогалагпею випадае на зиму 1 лише 18,3% - па л1то (Р1=0,5 Встацовлено тдвищення р1вня ппогалактп та вщмов в1д грудного вигодовуван у жпюк з серсдпьою загальною осв1тою пор1вняно з матерями, що мають серед: спещальну оевггу (Р(=0,99).

Що стосусться впливу матер1ального фактора на розвиток ппогалактп, т< матер1в з малозабезпечених родин вона зустр1чаеться в 1,4 рази част1и1е, г нормальна лактащя (Р1=0,99).

Ппогалакт1ею чаепше страждають матер1, що зайнят1 важною ф1зичн< працею (Р1=0,80), незважаючи на те, що вс1 вони в перюд лактацп знаходятьс) вщпустщ по догляду за дитиною, 1 безробтй (Р1=0,87).

Значну роль у становлешп лактацп вадграе час взяття на обл1к в жпю1 консультацн. Вщсутшсть регулярного медичного спостережешш за ваптне призводить в подальшому до зниження лактацп (Р1=0,95).

Серед жшок з гшопиакпею 2,4% палять №=0,84), 1,0% - зловжи-ваю алкоголем (Р,=0,98).

Важливпм регулятором лактаци, часто прихованим фактором ризи розвитку ппогалактп е мотивация грудного вигодовування.

У матср!в 31 зниженою лактащею серед мотивов, що спонукають до трудно вигодовування, прсвалюють стаидартш: "вс1 годують" (Р(=0,99). Значен психолопчно, о зв'язку М1ж мат1р'ю \ дитиною виявляеться Т1льки у матер1в нормальною лактащею (Р1=0,98). Матера що страждають ппогалакпею, част11 вщдають перевагу штучному (Р(=0,99)та змшаному (Р1=0,99) вигодовуваншо, а( вважають, що для дитнни характер вигодовування не мае значения (Р[=0,99).

Ыдиферснтне 1 негативне ставлення матер1 до лактацп (Рц=0,99; Р[2=0,$ вщповщно) опд вважати факторами високого ризику ппогалактп.

У 66,8±6,4% матерт з гтогалакт1ею В1дм1чаеться патолопчний персе ваптностг Часпше спостер1гасться токсикоз першо? половини ваптнос (Р(=0,68), гестоз (Р(=0,99), загроза викидня (Р1=0,93), анем1я ваптних (Р(=0,9С

:псци(|мчш шфекшйно-запалын захворювання.

Екстрагенгтальна патолопя пайбшьш pi3iioManiTiio представлена у матер1в, страждали гшогалактчсю. Цей контингент жшок втрич! часпше (5,3"-«) 1аждас ппертошчною хворобою (Pt=0,97), ревматичними компенсованимн ими серия (Pt=0,87).

Виключно матер» з ппогалакт1сю i ранньога вщмовою вит, грудного одовування страждають вродженими i набутими вадами серия з явищами лично!' ссрцево-судинпо1 недостатносп (Рц=0,99 i Pt2=0,99, вщповщно).

Одне з перших м1сць серед медичних фактор1в ризику належить лонефриту (Pi=0,99) i сндокриншй патологи Maiepi (ожиршню II-III ст., :0,99; цукровому д1абету, Р,=0,73).

У 80,7±5,35% матер1в з ппогалакт1сю вщбуваються термшов1 пологи, у ±3,3% - cTpiMKi. У матер1в 3i зниженою лакташао пологовий акт характе-зусться патолопчним nepeöiroM: слабютю пологовоТ д1яльносп (20,7±5,5%), эедчаспим вщходженням навколоплиших вод (28,0+3,2%) (Pi=0,97), <ористанням акушсрських щипщв (5,2+3,0%), кровотечею в ранньому знатальному nepiofli (5,3+1,5%) (Pt=0,99). Операцно кесарського розтину оведено у 13,5% жшок (Pt=0,99).

Стан дитини теля народженпя значною Mipoio визначас становления сгани у MaTepi. Так, якщо оцтка дитини 8-9 бал1в за шкалою Апгар, велика стовфшсть (Pt=0,99) повноцншоУ лактацн у матер! i, навпаки, оцшка 4-5 бал1в рактеризусться високим ризиком розвитку ппогалакти (Pt=0,98).

Факторами високого ризику порушень лактацн у MaTepi онд вважати аоношешсть (Pt=0,95), штранатальну асф1'ксио (Pt=0,99), ппоксично-авмагичш уражепня ЦНС (Р,=0,99). Важюсть стану д'ггей при перинаталынй тологн обумовлюс ni3nc прикладання дитини до грудей, на 4 добу i шзшше =0,99; ПК-2,9) i слабеть смокталыюго рефлексу (Pt=0,99; ПК-б,3), що суттево тяжуе лактациший анамнез MaTepi.

Виявлено, що на лактацно у MaTepiß впливае сукуптсть медико-бюлопчних, щалыю-ек01юм1чних та мот1вацтних фактор1в. 3 них найбшьш негативно ливаюгь тслонефрит, анем'|я i гестоз.

У 70,5±13,48% матер1в з aneMieio, у 63,04+13,96% матер1в з шелонефритом i ,1 + 11,26% з гестозом розвиваеться ппогалакпя. Тривалкть лактацн у матер1в-

годувальниць з пиелонефритом 1 ппогалаютао (2,41+1,49 мюяця) була втрц1 анс.\нсю 1 ллогалапчсю вдв)Ч1, гестозом 1 ппогалагпею в 2,5 рази коротшою, ш у матср1в з нормальною лакташею.

Матерг в яких д1агпостоваш гсстоз 1 гшогалагпя, частше (Р1=0,9 належан, до старших вшових труп (старил 35 роюв). У матер1в з шелонефритом другоУ вагппосп й полопв), а з гестозом (з третьо! ваптносп й полопв) р1ве1 ппогалактн зростае (Р1=0,97...0,99).

Встановлсно високу частоту поеднання у матер1в з гестозом ( гшогалактк апсмн ваптних (Р(=0,99), ппертотчиоТ хвороби (Р,=0,97>, ГРВ1 (Р1—0,99) ■ шслонефригу (Р1=0,99).

У матср1В з гестозом, апсмгао та гшогалакпею достов1рно частш проводиться рсв1з1я порожпинн матки (Рц =0,95; Р12=0,97)) а у матер1в шелонефритом 1 ппогалактею спостер1гаеться слабютъ пологово'1 д1яльнос (Р[=0,97). Препарат» мстилергометрин, ерготал, ям справляють шпбуючий вгш па лактан'по, використовуються переважно у гидгрут матер1в з шелонефритом ппогалакччею (Р(=0,96) 1 дещо рщше у матер1в з анемюю, гестозом -ппогалакччега.

Дпи матер1в з ансм1сю ваптних, гнелонефритом 1 ппогалакт1ею частш народжуються з масою, меншою за 2500 г (Рц =0,87; Р12=0,91) в сташ середнь важкосчч з явищами пологового стресу. У д1тей матер1в груп ризику гшогалакпею в 3-4 рази частше д1агностуеться рЬномаштна патолопя перю,! адаптацГп, особливо, гшоксично-травматичш ураження ЦНС (Р1=0,96; 0,87; 0,84

Спостср1гасться висока достов1ршсть поеднання розвитку ппогалактн ■ шзнього прикладання дитини до грудей у матер1в з анемшю ваптних (на четвер' добу \ шзшше; Р1=0,98), з шелонефритом (на третю добу 1 шзшше; Р1=0,98) • гестозом (на г ятудобу I шзшше; Р(=0,99).

ДослЬчжений вплив раннього (перша година теля полопв) прикладаш дитини до грудей 1 сумюного перебування матер1 1 дитини в пологовому будши на лактацпо. Доведено, що система "Rooming-in" сприяе бшьш рашнй поя молока на 1-5 день шеляпологового перюду у 95,7+2,9% матер1в пор1вняно 87,92±2,62% матер1в загально! популяцн 1 в бшьшому об'ем1 (Р1=0,97). Р1вс| ранньо! ппогалактн становить 4,3+2.9% пор1вняно з 12,08±2,62% при нар1зно( перебувашп. ЕНдсоток дпей, що переведеш на штучне вигодовування у вщ1 вщ 0,

3 мкящв, 'га середшй термш годуванпя грудьми в досшджувашй груш (39,1%) I в загальнш виб1рш (44,48+2,03%) не вщр1зпяют1,ся (Рц=0,52 I Р|2:=0,16, вщпов1дно), гобто у шзш термши лактацп па формувания 1 шдтримку секрецп молока впливають однаков1 негативш фактори.

Внвмення захворюваиост1 1 смертности дггей з урахуванням виду вигодо-зування виявляс провщну роль грудного вигодовуванпя в забсзпечешп здоров'я. Встановлепо, то захворювашсть д1тей матер1в з1 знижепою лакташею (¡ндекс здоров'я 6,2%) в 5 раз1в нижчий, шж д^ей матер1в з нормальною лактащею (¡ндекс здоров'я 29,4%) (Р1=0,99). Дш(, що перехворши 1-2 рази на ргк, складають у пср1шй груш 73,6%, а в другш - в 1,5 рази менше (54%; Р(=0,99). Якщо в 1-й груш 56,7% дггей хвориоть у вид 1-3 \псящ, то в 2-й груш у вщ1 - 4-6 мкящв (Р1=0,99).

Д1ти матер1в з ппогалакпею в 1,5 рази частице хвориоть на ГРВ1 (Р1=0,99), в

2 рази - на гостр1 кишков1 шфекцп (Р1=0,99), в 5 раз1в - на пневмонно (Р1=0,91), в 2,2 рази - на отит (Р(=0,94). 1нфекциший ¡ндекс дгеей матер1в з гшогалактсю в 1,5 рази вищий (Р(=0,99), а нешфекцшний - в 3 рази вищии (Р|=0,91), шж дггей матер1в

3 нормальною лактацюо.

Ексудативно-катаральний д1атез у д1тей матерш з1 зниженою лактащею дагностусться в 2 рази часпше (Р(=0,99), рах1т в б раз1в (Р(=0,99), ппотроф1я в 1,5 оази (Р(=0,37), зал1зодефщитна анем!я в 3 рази часпше (Р1=0,64), жж у д!тей, що зигодовуються грудьми протягом 8-12 мюящв.

Особливо негативно на стан здоров'я дней впливас поедиання ппогалакти 1 !ахворювань матер!. Так, ¡ндекс здоров'я д1тей матер!в з шелонефритом 1 лпогалакптею в 4 рази нижчий, з гестозом 1 ппогалаклего в 5 раз!в нижчий ;Р,=0,97), з анем^ею ваптпих 1 ппогалактю в 3 рази нижчий, шж у д1тей матер1в з зищевказаною патолопею 1 нормальною лактащсю. Вщсоток д!тей, що часто кворноть, матер1в груп ризику зниженою лактащею складав вщ 27,6% до 52,9%. Захворювашсть ГРВ1 дггей м;пср1в з шелонефритом 1 ппогалаюпею була в 1,5 зази вищою (Р|=0,98), а з анем1ею вaгiтниx та ппогалаклею в 2 рази вищою 'Р1=0,95), шж у д!тей матер1в з шелонефритом 1 анем1ею та нормальною ткташсю. Р1вень захворюваносп кшиковими шфекщями, пневмошсю, отитом итей матер1в груп ризику з порушснпям лактацн зпачно перевищував його у дней иатср1в з вищевказаною патолопею I нормальною лакташею.

Наявнкть високоУ частот» шфекцшноУ патологи спричшшло вивчеиня гинамши вмшту секреторного IgA в молозив! 1 молощ матерт з вищевказаною

патолопею I р1зним р1внем лактаци. Огримаш дат свщчать, що у матер1в як з нормальною лактащею, так I з рапньою та гнзпьою ппогалаклею найвищий р1вень секреторного 1^'А з тснденщею до зростания спостер1гаеться в перни 4 доби теля полопв (табл.1).

Таблиця 1

Динам1ка вм!сту секреторного ^А в молозив1 й молощ матер1в з врахуванням р1вня лактацп (М±т, г/л)

Ивспь

лактаци Дш Мюш1 Р

1 2 3 4 5 6 7 8 1 3

Кошроль 10,75 11,25 9,84 11,67 8,75 9,4 5,66 5,2 1,39 1,79

±1,06 ±1,25 ±1,43 ±1,3 ±0,89 ±2,08 ±1,28 ±1,25 ±0,45 ±0,М

Кошроль 1 10,5 12,67 11,73 13,0 11,5 8,17 7,06 6,73 2,27 2,0

±1,2 ±0,82 ±2,78 ±0,58 ±0,6 ±3,78 ±2,47 ±1,3 ±0,69 ±0,72

Пидр>па 1 12,0 10,35 8,51 10,7 7,21 7,39 4,65 5,0 2,03 1,35 р>0,05

±0,3 ±(,27 ±1,89 ±1,82 ±1.41 ±1,Я ±2,33 ±1,2 ±0,43 ±0,9 р>>0,05

Шдгр^ти 2 11,33 10,73 8,69 9,34 5,34 4,04 6,21 5,94 1,58 1,76 р>0,05

±2,27 ±1,26 ±1,33 ±2,09 ±1,67 ±0,49 ±1,095 ±1,6 ±0,23 ±037 Р1>0,05

Прпмикп: Контроль - матер1 з нормальною лактащею.

Контроль I - практично здоров! матер1 з нормальною лактащею.

ГНдгрупа 1 - матер1 з ранньою ппогалактею.

Пщгрупа 2 - матер1 з гпзньою ппогалакткю.

Не доведена р1зннця в р1внях секреторного ^А в молозив1 й молощ матср1в з нормальною лактащею та практично здорових матер1в з нормальною лактащею 1 ранньою та шзпьою гшогалагпею (Р1 в1дпов1дно 0,58 ...0,73).

Не вдасться вщзначити р1знищ у р1внях секреторного ^А у матер1в з щелонефритом 1 гестозом як з нормальною, так 1 з1 зниженою лактащею. Доведено достов1рне зннження р1вня секреторного 1§А в молозив1 й молощ матер1в з апем¡ею ваптних та ранньою гшогалагпею пор'шняно з вмютом секреторного ^А в молозив1 й молощ здорових жшок з нормальною лактащею (Р1=0,95). Р1вень секреторного 1дА в молозив1 й молощ матер1в з ппогалактю 1 нормальною лактащею дней, що часто хворноть, достов1рно нижчнй в 1ч його р1вия в \юлозив\ й молощ магер1в дггей, як1 щ разу не хворши на першому рощ життя. Встановлено ще один доказ захисноТ рол1 секреторного ^А в оргашзм1 дитини.

Враховуючи високу захворювашеть д1тей матер1в-годувальниць з ппогалакззею, а тим бшьше хворих на анемно, гпслонсфрит 1 гестоз, важливим £ ранне прогнозування 1 д1агностика порушень лактаци, з використанням

розроблеипх критсрпв прогнозуваппя розвитку ппогалактн (табл.2).

Таблнця 2

Характеристика прогпостичних коефн.пе1тв ознак розвитку ппогалактн у матсрт

Частота

Ознака Градащя ознакн 1 група 2 група ПК

п=208 п=388

17 - 25 (pokíb) 48,1 61,3 + 1,0

26- 30 23,1 20,9 -0,5

B¡K матер1 31 - 35 16,8 13,7 -0,8

36- 40 8,2 3,4 -3,8

бшьше 40 3,8 0,7 -7,3

1 53,7 63,1 + 0,4

Порядковип помер ваптпосп 2-3 33,2 33,8 + 0,5

4 i бшьше 13,0 7,7 - 2,3

1 55,7 63,1 + 0,5

Порядкоппп номер полопв 2-3 40,4 35,9 + 0,5

4¡бшьше 3.3 1,0 -4,8

Немолода пиершенароджуюча 12,5 5,9 -3,3

зима 30,4 24,6 -0,8

Сезон /втородшня: весна 30,9 23,6 -1,1

л ¡то 18,3 28,9 +2,0

ocíhb 20,4 31,6 + 1,9

CiMeiiiiníí стаи: зам1жня 96,3 98,2 +0,1

самтзя 3,7 1,0 -3,0

середня 46,6 35,0 -1,1

Осш'та MaTepi: середня спецшльма 25,0 32,7 + 1,2

внша 22,2 26,3 +0,7

робтшки 48,6 38,4 -1,0

Сощалыю-профеаГша група: службовщ 42,3 43,0 +0,1

колгоспники 2,3 4,4 +2,8

домогоспод1ш1 5,7 5,2 -0,4

розумова праця 26,9 28,8 +0,3

Характер трудово'Г Д1Яльносп: (|)Í3ii4na праця 44,2 38,7 -0,6

сфера бвнесу 19,2 20,1 +0,2

сфера обслуговуваппя 4,8 9,7 +3,0

безробтп 4,8 2,5 -2,7

ппн.ка 38,5 28,0 -1,4

Матертльна забезпечетстъ середня 57,2 70,8 +0,9

матерт: висока 4,3 1,7 -4,0

Професп'пп шюдливекгп 2,8 0,8 -5,4

LLlKÚuiimi звички: палпшя 2,4 1,0 -3,8

зловжнвання алкоголем 0,9 - -9,8

Час взяття ваптно'1 на обл1к у до 16 ТНЖШВ 63,5 69,6 +0,4

жшочш консультацп: шеля 16 тнж!пв 32,2 2,9 -0,4

не стоял» на облжу 4,3 1,5 -4,6

EMouiííne вщношення MaTepi до об'сктивно оцниовалась важлив1сть 83,6 91,8 +0,41

лактацГг. шднферентне 7,2 1,3 -7,4

негативке 1,6 — -12,0

обтяжепий акушерський анамнез 18,8 7,5 -3,9

токсикоз 1 половпнн 21,6 18,0 -0,8

тестоз I-III ст. 20,7 7,5 -4,4

Ускладпення BariTiiocri: набряк! i ваптиих 4,8 3,9 -0,9

залгзодефщмтна анемш ваптнпх 19,7 3,4 -7,6

загроза внкидня 19,2 13,7 -1,4

(продовж. табл.

ппертошчна хвороба 5,2 1,8 -4,

ревматизм

компеисована вада серця 3,8 1,8 -3,

хрошчна серцево-судинна

недостатшть 1,4 - -II

Захворювапня MaTepi: вроджепа вада серця 1,4 - -II

гиелонефрит 13,9 4,4 -4;

ожмр!ш1я [1-III ст. 7,2 2,6 -4,:

цукровий д!абст 0,9 0,3 -5,i

ГРВ1 11,0 9,0 -о,

стафщококове иосшство 4,4 1,3

ХрОШЧШШ тончилгг 0,5 1,8 +5,

repiuiiioBi пологи 80,7 85,3 +0,

запои™ пологи 12,9 11,1 "0,1

передчасш пологи 6,3 2,8

CTpiMKi ПОЛОГИ 4,3 2,6

Особлпвосп nepcöiry полопв i передчасне вщходженмя навко-

тсляпологового псрюду. лоплщних вод 28,0 20,6 -1/

слабють пологово! дшльносп 20,7 9,8

розрив шпики матки i шхви 9,6 4,1 -3,<

операцш кесарського розтину 13,5 2.8 -6,i

внкористашш цкушерськпх щяпшв 5,2 1,5 -5/

решз1я порожшпш матки 20,2 18,0

кровоточа в катальному i постна-

тальному пср'юд1 5,3 0,8

Впкорпстання npenapaTiB, що -3,3

скорочуюгь матку на ociioßi 11,1 5,2

pi>KKiB (Claviceps purpurea)

0 9,6 40,2 +6/.

Комбшащя фикторш ризику, 1 31,7 31,4 -0,4

що ускладшоють nepcöir II 40,9 19,8 -3,2

BariTHOCTi ii полопв: III 13,9 7,8 -2,5

IV-V 3,9 0,8 -6.9

Оцшка ковонароджсного за 8- lOöaniB 57,6 73,7 + l,(

шкалою Apgar: 6-7 балш 39,5 26,0 -1,8

5 i менше бал|в 2,9 0,3 -9,8

ппокенчш i травматичш

Захворювання мер!оду уражеичя ЦНС 34,8 19,1 -2,6

новонародженостк штранатальна асфжая 5,8 2,3 -4,0

синдром ресшраторних розлад1в 2,4 0,8 -4,8

недоношешсть 6,2 2,8 -3,4

першошешеть 12,9 11,0 -0,6

ncpuii 1-2 годинн 6,5 12,1 +2,7

перша доба 21,9 30,9 + 1,5

Час псршого прик.чадания до друга доба 21,9 28,9 + 1,'-

грудей: трегя доба 29,0 26,3 -0,4

четверта доба i шзшше 27,1 13,9 -2,9

Смокгаиня дитинн: активпе 82,2 95,8 +0,7

мляве 17,8 4,1 -6,2

Ршшця температур пщ молоч-

ною залозою i в аксиляршн бшьше 0,5 "С 5,0 95,0 + 12,1

лшянш: менше 0,5 "С 95,0 5,0 -12,8

Характер перебувапня MaTepi i vmpi3ne 12,1 6,5 -2,7

дптпып в пологовому будинку cyMicue 6,5 12,1 +2,7

Складаючи шдивщуальний прогноз, значения прогностичних коефвден

ПК) додавали, а отриману суму оцпиовали гак: якщо досягався порщ -13, то з остов1рп1стю 95% можна передбачити розвиток ппогалактй'. Пор1г +13 свщчить ро иормальну лактацно. Якщо жодний порщ не досягнуто, то наявно'У щформацн едостатньо для висновк1в про ймов1ршсть розвитку ппогалактп у матер1 з1 гупенем достов1рносп 95%.

Для перев1рки ефективност1 запропонованоУ таблиц! прогностичних оефппеттв ознак розвитку ппогалактп у матер1в та вивчения впливу комплексу роф'1лакгичних 1 л1кувальних заход1в на лактацно у жшок групи ризику нами був кладений ¡ндивщуалышй прогноз лактацн для 100 матер1в.

У матер1в з несприятливим прогнозом (ПК>-13), тобто з потеицшною тогалакпею, вчасне, в рашп терм1ни (перш1 10 дшв гисляпологового перюду) роведепня профшактичио-л1кувального комплексу сприяло нормал1зац1'1 актац1йпого процесу у 79,6±5,69% випадк1в поршняно з 87,92% в загалыпй опулящУ (14=0,38). Зменшувався р1вень гпзньоУ ппогалакт11 до 19,6111,0%, ¡двищувалися показники частота I тривалосп природного вигодовування.

ВИСНОВКИ

1. Частота розвитку ппогалакта у ж1нок в умовах м. Львова 1 облает! кладас 34,89+3.8%, з них ранньоУ - 12,08+2,62%.

2. 3 сукупност! медико-бюлопчннх, соц!ально-економ1чних ! мотивацпших 1актор!в ризику розвитку ппогалактп найбшьш негативно на лактацно матер1в-одувалыпщь впливають шелонефрит, анем!я ! гестоз. Ппогалаюпего страждають 3,04±13,96% матер1в з шелонефритом, 70,5+13,48% з анем1ею \ 61,1 + 11,26% з естозом.

3. Важливим регулятором р1вня лактацп с мотивацшщ фактори: ставлення |атер1 до грудного вигодовування, визнання його переваг, планування игодовувати бшьше шж 6 мюящв.

4. Молоко матер! з1 зниженою лактащею несприятлпво впливае на гаповлеппя ¡муполопчно'У реактивност! дитини. У д1тей вже в перил 3 кнсящ пптя достовфно частше д1агностуються шфекцшно-запалып (ГРВ1, кишков1 ■ фекшУ, пневмонп) ! нешфекщшп (ексудатнвпо-катаралышй д1атез, рах1т) ахворювання.

5. Частота шфекцпшоУ 1 нешфекцшноУ захворюваност1 дггей матерш : шелонефритом, анемшю, гестозом та гшогалаючею перевищус и р1вень у д1те? матер1в-годувалышць груп ризику з нормальною лактащею.

6. Ртень секреторного 1§А в молозив1 1 молоц1 матер1в дггей, яю чаете хворноть. статистично достов1рно нижний , шж у матер1в д1тей, що не хворноть.

7. Виявлеш фактори ризику 1 розроблена математична модель шдивщуального прогнозування розвитку ппогалактп дають змогу своечаснс прогнозуватп I д1агностувати и у матерт та проводити ращональну проф1лактик} I лжування па етапах спостерсження за ваптною, породшлю, мат1р'ю-годувальницею.

8. Ранне прикладання дитини до грудей, сумюне перебування немовляти матер1 в пологовому будинку сприяють бшьш раннш 1 в бшьшому об'ем1 лактацг у матерг зиижешпо р1вня ранньо'У ппогалактп втрич1 (4,3±2,9%).

ПРАКТИЧН1 РЕКОМЕНДАЦП

На основ1 проведеннх дослщжень рекомендовано:

1. В жшочих консультащях 1 пологових В1дд1леннях ретелыю виявлят! фактори ризику розвитку порушепь лактацп, використовувати розроблен: кричсрГГ прогнозування для своечасного передбачення 1 д1агностики ппогалактп.

2. За наявност1 ризику розвитку ппогалактп (сума ПК бшьша за -13] проводити комплексну систему профшактики I л^ування порушень лактацп н< етапах спостерсження за жшкою I дитиною: жшоча консультащя - пологове веления - дитяча полжлйнка.

3. 3 метою профилактики ( лшування ппогалактп проводити послщовнм комплекс заход1в, який складасться з рацюнального саштарно-гтешчногс режиму, збалансованого харчування, позитивного психолопчного кл1мату I родиш, ор1снтацп матер! на тривале повноц'шне годування дитини грудьми навчання матср1 правнлыпй техшф годування га самомасажу молочних залоз зг С.П.Виноградовою. Медикаментозне л1кування стшкоУ ппогалактп 1-1V ст передбачае 6-денний курс пролактину, окситоцину або сандопарту, апшаку в1тамннв та м1кроелеме1гпв. Використовуються чаУ з вщварш л1карських трав деревпо, кропивп дводомноУ, кропу, любочки, материнки звичайноУ, мел!си, як можна використовувати окремо чи в р1зних поеднаннях.

4. Ранне прикладання дитини до грудей матера cyMicne перебування 1СМОВЛЯТИ i MaTepi в пологовому вщдшенш, нел1м1тованс за частотою i тривалютю грудне вигодовування - широко використовувати в пологових будинках, як ■айефектившший 3aci6 профшактики i лжуваиня ппогалакти.

5. Визначати динамку BMicTy секреторного IgA в молозив1 i молощ матер1в hi я виявлепня р1вня захисного пасивного ¡муштету Д1тей.

6. У дитячих подклинках проводит» регулярпе диспансерне спостереження ia дт>ми матер1в з ппогалактю i, особливо, тих, що хворйоть на шелонефрит, .темно i гестоз, протягом першого року життя.

Список po6iT, опублкованих за матер1алами дисертацн

1. Громнацкая Н.Н. Мотивация грудного вскармливания как метод профилактики гипогалактии. - Львов, 1987.- Юс.- Рукопись деп. во ВНИИМИ МЗ СССР, № 12810-87.

2. Громнацкая Н.Н. Влияние некоторых перинатальных факторов на :остоянне лактации у матерей и заболеваемость детей. - Львов, 1987.- 9 с.-Рукопись деп. во ВНИИМИ МЗ СССР, № 13130-87.

3. Громпацька Н.М. Роль бюлопчних, медичних i середовищних фактор1в у розвитку ппогалакти: Зб1рник иаукових праць до 100-р1ччя кафедри ф1з1ологи "Експериментальна та клйпчна ф1з1олог1я". - Льв1в, ЛДМУ.1995.- С.135-136.

4. Отт В.Д., Громнацкая Н.Н., Марушко Т.Л. и др. Прогнозирование, профилактика и лечение гипогалактии,- Киев, 1988.-24 с.

5. Громпацька Н.М. Динамжа вмюту секреторного IgA в молозив1 i молоц1 матер1в з врахуванням фактор1в ризику i особливостей грудного вигодовування //Практична медицииа,-1996. - № 3-4, - С.27-31.

SUMMARY

Gromnatska N.M. Risk factors and critcrions of hypogalactia prognosis.

The thesis for candidate's degree of medical sciences on speciality 14.01.10 -Pediatrics, Lviv State Medical University, Lviv,1996.

The candidate's work is defended. This work presents the results of theoretical and experimental researches of the possible causes of the hypogalactia.

Medical, biological, social, economical and motivation riskfactors of lactation

disorders of the nursing mothers were ascertained, particularly of the women witl pielonephritis, anaemia, preeclampsia.

It was worked out the mathematical model of the individual hypogalactii prognosis and diagnosis. It's practical use is described, information of its effectivity anc the effectivity of profilactic and curative complex are given.

Громиацкая H.H. Факторы риска и критерии прогнозирования гипога лактии.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук пс специальности 14.01.10 - педиатрия, Львовский государственный медицински! университет, Львов, 1996.

Защищается диссертационная работа, которая содержит комплекспук оценку возможных причин гнпогалактии. Установлены медико-биологические социально-экономические, мотивационные факторы риска нарушения лактации кормящих матерей, особенно у женщин групп риска с пиелонефритом, анемией i гестозом.

Разработана математическая модель индивидуального прогнозирования i диагностики развития гипогалактии у кормящих матерей, приводятся данны эффективности ее применения и лечебно-профилактического комплекса практической медицине.

Kjii040Bi слова: фактори ризику, критерн прогнозування, ппогалакт1я.

АННОТАЦИЯ