Автореферат и диссертация по медицине (14.01.15) на тему:Эпидемиология острых нарушений мозгового кровообращения и профилактика биотропного влияния погоды на течение цере6роваскулярных заболеваний в регионе Украинских Карпат.

^ с^4

<о

^ МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

’ ч4

С\, ' КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

На правах рукопису

ПУЛИК ОЛЕКСАНДР РОМАНОВИЧ

удк’616.831-00 5.1..613.16

ЕПІДЕМІОЛОГІЯ ГОСТРИХ ПОРУШЕНЬ МОЗКОВОГО КРОВООБІГУ ТА ПРОФІЛАКТИКА БІОТРОПНОГО ВПЛИВУ ПОГОДИ НА ПЕРЕБІГ ЦЕРЕБРОВАСКУЛЯРНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ В РЕГІОНІ УКРАЇНСЬКИХ

КАРПАТ

14.01.15. - нервові хвороби

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Київ - 1997

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Ужгородському державному університеті Міністерства освіти України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Булеца Богдан Антонович,

кафедра нервових хвороб Ужгородського державного університету Міністерства освіти України, завідувач кафедри

Офіиійні опоненти:

доктор медичних наук, лауреат Державної премії України, професор Зозуля Іван Савович, кафедра швидкої та невідкладної медичної допомоги Київської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри

доктор медичних наук, професор Скочій Павло Григорович,

кафедра нервових хвороб з курсом нетрадиційної медицини Львівського державного медичного університету МОЗ України, завідувач кафедри

Провідна установа

Український науково - дослідний інститут клінічної та експериментальної неврології та психіатрії МОЗ України (м.Харків).

З 6/ // (У

Захист відбудеться *^ / ' -*-------- 199 / року о ' ' год.

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 01.12.02. при Київській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України ( 254112 , м. Київ, вул. Дорогожицька, 9, ауд. З ).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти ( м. Київ, вул. Дорогожицька , 9 ) .

-

2Є. ... 4^

Автореферат розісланий ________' ' 1_______ 199 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради к.м.н., доцент

Романенко О.І.

- 1 -

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми

Характерною рисою сучасної патології населення практично всіх індустріально розвинутих країн світу є збільшення питомої ваги захворювань неінфекційної природи. В цій структурі за показниками інвалідизації та смертності населення одне з перших місць займають захворювання серцево - судинної системи. Цереб<-роваскулярні захворювання (ЦВЗ) в зв'язку з їх поширенністю, особливістю клінічного перебігу, грубою інвалідизацією та високою смертністю стали важливою медико - соціальною проблемою (Є.І.Гусєв та срівавт.,1979,Є.В.Шмідт та співаат1986,О.Р.Вінницький ,1987 , Б.А.Булеца та співавт.,1989, Є.Г.Дубенко, 1989, A.D.Руденко та співавт.,1990,С.М.Винничук,1990, П.В.Волошин та співавт.,1991, Н.Б.Маньковський, С.А.Кузнецова,1996,І.С.Зозуля, Є.Л.Мачерет та співавт.,1996, К.Aho,1975,J.F.Kurtzke,1985,Ch.D. Wolfe,1996,L.Csibo,1996 та інші). Значне зростання рівня ЦВЗ в більшості країн світу пов'язують зі зростанням тривалості життя - “старінням населення", з особливостями сучасного життя, що потребує значного психоемоційного напруження, різким посиленням потоку інформації, зниженням фізичної активності, зростанням частоти стресових ситуацій та іншими факторами, до числа яких багато дослідників в різних країнах світу відносять кліма-то - погодні.

Про вплив несприятливих погодних умов на виникнення метео-тропних реакцій (МТР) в організмі людини вказують ряд дослідників (А.Н.Журенко,1965,І.І.Нікберг та спізавт.,1986,Б.А.Бу-леца та співавт.,1989, А.В.Мазурин та співавт.,1990, Б.Г.Бардов та співавт.,1994, J.Kocur et al.,1982,F.D.Weinfeld et al.,1981, T.Csepany et al.,1996 та ін.).

Багато авторів звертає увагу на причетність несприятливих погодних умов до факторів ризику (ФР) розвитку судинних захворювань головного мозку та їх загострень ( Р.М.Беленькая, С.А.Коржаєва,1978, Ю.І.Головченко,1986, А.М.Дорогий, А.А. Мар -цінкевич,1987, В.Г.Деркач та співавт.,1995, В.Leszczynski,1970, M.C.Angerireyer et al.,1988. ), а також про особливості метео -тропних реакцій в залежності від географічного розташування місцевини та її ландшафту ( Г.А.Ушверідзе, Н.Д.Тархнішвілі та

співавт., 1983, Д.А.Валімухамедов, І.М.Ахмедзянов, 1989, М.М.

Маджидов та співавт.1990 О.М.Коломієць,1996,I.Ormeni,

1981,R.Bonita,1995).

На сьогодні, боротьба з ЦВЗ є одним з приорітетних завдань охорони здоров'я. За прогнозом А.І.Трещинського (1993) на Україні з населенням понад 52 млн.чоловік можна очікувати розвиток 6-7 тис.інсультів, з котрих 500-600 це особи молодого віку (до 45 років). Державна значимість рішення цієї проблеми підкреслюється не лише високим показником смертності, але й значними економічними витратами при тимчасовій втраті працез-■ датності та на соціальне забезпечення інвалідів.

При наявності загальних ФР якісні та кількісні особливості виникнення гострих поруїпень мозкового кровообігу (ГПМК) в різних кліматичних та географічних регіонах зумовлюють необхідність відповідної корекції загальноуживаної схеми профілактики та їх лікування. Оскільки Закарпатська область є своєрідною кліматичною зоною, вивчення особливостей епідеміології ГПМК та її зв'язок з регіональними погодно - кліматичними умовами - актуальна теоретична та практична проблема, висвітленню якої і присв’ячена наша праця.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Робота є фрагментом наукової програми кафедри факультетської терапії та курсу нервових хвороб УжДУ з тематики: розповсюд-

женість неінфекційних захворювань серед населення Закарпаття, N державної реєстрації 0196U003253.

Мета та завдання дослідження

Головна кінцева мета, здійсненого нами дослідження - підвищення якості та ефективності профілактики ГПМК у населення Закарпатської області, шляхом застосування науково обгрунтованого комплексу заходів вторинної профілактики біотропного впливу погоди на хворих з ЦВЗ. Для досягнення поставленої мети вирішувались такі завдання:

1. Провести епідеміологічний аналіз закономірностей захворю-

ваності та поширенності ГПМК у населення , що проживає в кліма-то - географічних умовах Закарпаття. '

2. Дати медико - географічну оцінку клімато - погодних умов Закарпаття.

- З -

3. Створити базову медичну класифікацію погоди, адаптованої до кліматичних умов Закарпаття.

4. Характеризувати метеочутливість хворих з судинними ураженнями головного мозку, як одного з факторів ризику виникнення ГПМК.

її. Вивчити вплив погодних факторів на виникнення та перебіг ГПМК в умовах Закарпаття.

6. Вивчити ефективність метеопрогнозу та комплексної системи метеопрофілактики при динамічному спостереженні під час стаціонарного та амбулаторного лікування хворих з ЦВЗ.

7. Оцінити можливість використання методів судинної хірургії, в комплексі заходів вторинної профілактики ГПМК.

8. На підставі результатів дослідженні-, розробити та впровадити в практику лікувально - профілактичних закладів області рекомендації по застосуванню комплексу метєопрофілактичних заходів в загальній системі первинної та вторинної профілактики ГПМК.

Наукова новизна одержаних результатів

1.Вперше проведені широкомасштабні епідеміологічні дослідження ураження ЦВЗ населення Закарпатської області.

2.Вперше дана порівняльна оцінка залежності частоти виникнення ГПМК в окремих природничих зонах Закарпатської області від різноманітних ФР, зокрема клімато-погсдних.

3.Вперше розроблена адаптована до умов Закарпатської області медична класифікація погоди.

4.Доведена ефективність використання, з метою профілактики ГПМК, запропонованої та апробованої комплексної схеми профілактики МТР в умовах Закарпаття.

Практичне значення одержаних результатів

1.Вивчені закономірності виникнення та епідеміологія ГПМК в умовах природничих зон Закарпаття, їх характер та залежність від етіологічних ФР.

2.Розроблена та впроваджена схема дослідження для виявлення метеолабільних хворих з ЦВЗ, з метою профілактики у них ГПМК.

3.Впроваджена комплексна схема профілактики ГПМК при біо -тропному впливі погодного фактору в кліматичних умовах Закарпаття.

4.Розроблена схема обстеження метеозалежних хворих з перехідними порушеннями мозкового кровообігу, яка передбачає, зокрема, виявлення патології екстракраніальних судин.

5.Результати досліджень викоритовуються в педагогічному процесі кафедри нервових хвороб Ужгородського державного університету .

Особистий внесок здобувана

Дисертант брав особисту участь в розробці вихідної програми та плану дисертації, обгрунтуванні методик та вибору дослідження, здійснював збір первинних даних, їх статистичну обробку та аналіз отриманих результатів. За безпосередньою участю дисертанта була складена адаптована до кліматичних умов Закарпатської області медична класифікація погоди. На основі виявлених результатів дослідження особисто дисертантом запропонована комплексна схема профілактики МТР при ЦВЗ. Особисто дисертантом проведений клінічний фрагмент роботи, аналіз та узагальнення матеріалів дослідження.

Апробація результатів дисертації

Робота доповідалась на пленарному засіданні науково-практичного товариства неврологів Закарпатської області, на наукових конференціях викладачів Ужгородського державного університету, на обласних науковопрактичних конференціях терапевтів та невропатологів, на пленарному засіданні товариства неврологів України (м.Львів,1995), науковій конференції Київського медичного інституту Української асоціації народної медицини (м.Київ,1997), III світовому конгресі польських лікарів (м.Краків,1997). Апробація дисертації відбулася 18 березня 1997 року на розширеному засіданні кафедр госпітальної терапії, інфекційних хвороб, загальної гігієни, нервових хвороб та психіатрії медичного факультету УжДУ з участю невропатологів обласної клінічної лікарні м.Ужгород.

Публікації за темою дисертації

Надруковано 14 праць в медичних журналах та збірниках (в тому числі - 3 в журналі "Лікарська справа").

Структура дисертації

Дисертація складається з вступу, огляду літератури та п'яти

розділів, які висвітлюють основний зміст, заключения та висновків .

робота викладена на 150 сторінках машинописного тексту українською мово». Ілюстрована 34 таблицями та 15 малюнками. Список використаних джерел містить 173 назви, з них 51 зарубіжних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження

Для вирішення поставлених завдань були використані відомості, що характеризують, з одного боку, закономірності зміни метеорологічних показників, а з іншого - відомості про хворих, що перенесли ГПМК, особливості перебігу захворювання та випадки смерті при ГПМК.

При розробці медичної класифікаці ї погоди було проведено аналіз щоденних спостережень метеостанції цивільної авіації м.Ужгорода та журналів реєстрації синоптичної ситуації на протязі 1993 -1994 років, проаналізовано 5840 показників та 732 щоденні синоптичні ситуації.

Виникнення та перебіг ГПМК вивчали по історіях хвороб, частоту звернень з приводу ГПМК по картам реєстрації викликів станції швидкої мадичної допомоги м.Ужгорода та центральних районних лікарень області. Вихідні дані були внесені в інфор-маційно-обпікову картку, в яку входила інформація про кожного окремого хворого, що переніс ГПМК, зокрема: прізвище, стать,

етнічна приналежність, рік народження, дата виникнення ГПМК, характер ГПМК, виражеішість невролог:чної симптоматики, місце проживання ( місто, село), професію, шкідливі звички та захворювання, з приводу яких лікувався до виникнення ГПМК. Проаналізовано 5870 історій хвороб та 2340 амбулаторних карток. Дані карт реєстрації викликів станцією швидкої медичної допомоги з приводу звернень при ГПМК заносили в окрему таблицю. Проаналізовано 40150 облікових карт, а також 24 помісячні звіти станції швидкої медичної допомоги.

Для вивчення структури захворювань системи кровообігу, їх поширеності та захворюваності серед населення різних районів Закарпатської області, були вивчені дані річних статистичних звітів ( форма 12 ) лікувально - профілактичних установ Закар-

- 6 - ■

патської області. Проаналізовано 74 звіти (886 показників). Смертність від ГПМК оцінювали за обліковими матеріалами обласного статуправління. Проаналізовано 9800 довідок смерть.

Вивчення впливу погоди на перебіг ЦВЗ здійснювалося шляхом застосування різних методів. Було проведено анкетно-опиту-вальне дослідження метеочутливості хворих. Для цього була використана форма анкети, яка включала 20 запитань, які висвітлювали різні відомості, що до суб'єктивних та об'єктивних реакцій хворих у звязку з впливом погодних факторів. Анкетним методом було охоплено 270 осіб, з них 130 здорових, та 140 - хворі ЦВЗ. Виявлення та вивчення сезонного ритму частоти ГПМК було наступним напрямком. Для досягнення цієї мети було використано метод дванадцятимісячних ланцюгових середніх ( Д.Сепетлієв,1968) з побудовою хронограм.

При встановленні залежностей частоти ГПМК від окремих метео-факторів та їх комплексу, були використані методи математичної статистики, а саме метод наложених епох (І.І.Нікберг та співавт.,1986) те багатофакторний кореляційно - регресивний аналіз.

Клінічний розділ роботи виконаний на базі неврологічного відділення обласної клінічної лікарні м.Ужгород. При до -слідженні ефективності запропонованої нами комплексної схеми профілактики ГПМК взяло участь 64 хворих з ЦВЗ. Всі хворі були розподілені на дві групи по 32 особи в кожній, з однаковою кількістю чоловіків та жінок в групах. Вік хворих 35 - 65

років. Перша група проходила курсову метеопрофілактику, а друга - загальний курс лікування. Стан хворих фіксувався в історіях хвороб.

Для визначення гомеостатичних можливостей організму проведені дослідження вегетативного тонусу, вететативноз. реактивності та вегетативного забезпечення діяльності організму. При дослідженні вегетативного тонусу, використано спеціальний опи-тувальник, запропонований А.М.Вейном (1991), а також визначення індексу Кердьо. Вегетативну реактивність організму досліджували з використанням фізичних тестів, а також шляхом дослідження біоелектричної активності головного мозку. Дослідження вегетативного забезпечення організму проводилось з використаням методу дозованого фізичного навантаження та ортоклиностатичної пробиОтримані результати оцінювали як нормальне, надлишкове,

недостатнє чи спотворене забезпечення діяльності.

З метою забезпечення статистичної вірогідності розбіжності отриманих результатів, були використані сучасні методи математичної статистики та електронно - обчислювальної техніки. Первинні матеріали були систематично оброблені таким чином, що в результаті обробки ми отримали такі показники: х - середи*": значення варіаційного ряду; іп - похибка середнього варіаційного ряду; о" - середнє' квадратичне відхилення в межах варіаційного ряду; Ь - коефіцієнт вірогідності Стюдента, який характеризуй статистичну вірогідність розбіжності середніх значень рядів спостережень, що співставляться; г - коефіцієнт кореляції між факторами ризика і явищами, які співставляються; Д - коефіцієнт детермінації, який є статистичним показником вагомості фактору у сукупності інших, які впливають на ті чи інші процеси.

Для статистичної обробки всіх матеріалів був використаний персональний комп'ютер системи ІЕМ 486 БХ-2 , на якому, згідно з розробленою програмою, були здійснені необхідні розрахунки.

Основні результати дослідження та їх обговорення

Кліматичні умови регіону Українських Карпат надзвичайно різноманітні (І.О.Еучинський та еггівавт.,1971). Географічні, кліматичні, демографічні та соціально - побутові умови Закарпаття мають певні особливості. Вони, як правило, залежать від висоти над рівнем моря рельєфу, орієнтування та тривалості сонячної експозиції схилів.

Закарпатська область, яка займає площу 127 50 кв.км, представлена південно - західними схилами північної частини Східних Карпат ( 4/5 загальної площі області) та північно -східною частиною Середньодукайської низовини - Притисянська низовина. В межах цієї, відносно невеликої, території виділяють в вертикальному відношенні пояси, в яких природні та соціально -побутові умови мають свої особливі риси. 'З точки зору медичної географії, ці пояси виділені (В.М.Мещенко,1964) в три природничі зони (ПЗ); гірську(ГЗ), передгірну(ПГЗ) та низинну(НЗ).

Відмінність кліматичних умов впливала на заселення області. За територією Закарпатська область - одна з найменших в Україні, а її населення на 01.01.1996р. складало 1288400 чоловік. В зв'язку з тим, що основна маса населення проживає в НЗ, область має найвищу щільність населення в Україні.

!

Статева структура населення Закарпатської області найближча до "ідеальної” серед усіх областей України: на 1000 жінок населення припадає 937 чоловіків, тоді як по Україні в цілому -868. Жіноче населення чисельно переважає чоловіче як серед міського так і серед сільського населення.

Виходячи з того, що епідеміологія ЦВЗ є складовою епідеміології захворювань системи кровообігу (ЗСК) дослідження з цього питання розпочали з порівняльного аналізу загальної структури поілиренності ЗСК по Україні та Закарпаттю.

За питомою вагою ЗСК входять в трійку найпоширенніших: захворювань, як по Україні загалом, так. і по Закарпатській області зокрема. Про значну пощиренність ЗСК в світі підкреслюють ряд дослідників ( А.М.Віхерт, А.В.Чаклін,1990, G.Assman, Н.Schulte, W.Oberwittler et al.1986, H.J.M.Barnet et al.,1996 ). Поруч з тим, автори вказують на високу смертність від ЗСК. Аналіз смертності по класах хвороб серед населення України показує, що смертність від ЗСК посідає перше місце. В 1992 році на 100 тис. населення по Україні в цілому вона становила 690,0, а в західних областях - 577,1. Хоч в Західноукраїнському регіоні та в Закарпатті зокрема і спостерігаються кращі показники ніж по Україні загалом, за останні п’ять років нами відмічено зростання захворюваності і серед ЗСК, і серед хвороб нервової системи. Крім того, відмічено ріст захворюваності за останні п'ять років по всім нозолсгіям ЗСК, а частота ЦВЗ зросла майже в два рази (2,4 випадки наІООО дор.нас. в 1991році і 4,3 - в 1995 році).

Рівень загальної смертності серед населення Закарпатської області має чітку тенденцію до зростання. В 1991 році на 1000 населення цей показник складав 10,2, а в 1995 - 11,6. Питома

вага смертності від ЗСК в загальній структурі смертності на протязі цього часу зросла з 36,5% до 40,1%. Хоча питома вага смертності від ЦВЗ в загальній структурі смертності навіть знизилася з 14,0% до 11,5%, рівень смертності(на10 тис.нас.) при ЦВЗ виріс з 5,2 до 5,4.

За всі роки досліджень нами було зареєстровано 7 085 випадків Г’ПМК. За окремі роки кількість ГПМК коливалась і в загальній кількості випадків. Частота виникнення захворювання по області становила 1,58*0,03 на 1 тис. дорослого населення старше 18 років. Виявлена відмінність у частоті виникнення ГПМК в НЗ та ГЗ Закарпаття (в НЗ вона становила - 2,3 5і0,22, в ГЗ -

1,46±0,13) . Питома вага ГПМК серед чоловіків була вищою, ніж серед жінок і становила відповідно 53,8% та 55,3%.

У всіх вікових групах населення частота ГПМК вища серед чоловіків. Пропорційно віку спостерігалось зростання захворюваності на ГПМК і по області, і в окремих ПЗ. По області загалом та НЗ зокрема в віковій групі 7 0 років і старше цей показник є найвищим, тоді як в ГЗ спостерігається зниження захворюваності в цій віковій групі.

В Європі, Північній Америці, Африці та по Україні загалом переважають ГПМК ішемічного характеру(П.В.Волошин,1985,0.р.Вінницький , 1987 , А.X.Трещинський,1993,S.Hatano,1977,0.0.Akinguble, 1977,Л.W.Norris,1992,D.Rastenite,1996). За нашими даними, частка іпемій при ГПМК по Закарпаттю становить 7 8,2%. По окремим ПЗ цей відсоток мало чим відрізнявся від загальнообласного. По ГЗ він становив 78,1%, а по НЗ - 77,2%.

Наші дослідження виявили залежність частоти ГПМК від місця осілого проживання (село - місто), про що свідчать ряд авторів (Г.А.Ушверідзе, Н.Д.Тархнішвілі, 1983, K.Noboru,1977, K.Tachio, 1977). Хоча загалом по Закарпаттю захворюваність ГПМК серед міського та сільського населення є однаковою, відмінною є вона в окремих ПЗ. На частку сільського населення в ГЗ припадає 72,6% всіх ГПМК, а в НЗ - 48,6%

Дані щодо середнього рівня захворюваності в окремих вікових групах по Закарпаттю загалом та окремих ПЗ зокрема виявили зростання захворюваності з кожним наступним десятиріччям. Найвища захворюваність на ГПМК виявилась в НЗ в віковій групі 70 років і стариє, по області в цій віковій групі продовжується ріст захворюваності, хоча й не так стрімко, а в ГЗ в цій віковій групі спостерігається зниження частоти ГПМК і серед чоловіків, і серед жінок.

Крім дослідження частоти ГПМК ми провели аналіз питомої ваги ГПМК серед окремих вікових груп населення. Проведений аналіз показав, що на вік до 50 років в ГЗ припадає 21,4% від усіх в ГЗ, тоді як в НЗ лише 13,66%. Питома вага ГПМК, що припадає на вік до 60 років в ГЗ складає 46,6%6 а в НЗ - 40,74%. Та

найбільш вагомим є висновок про те, що на вікову групу старше 70 років в ГЗ приходиться 16% від усіх ГПМК в ГЗ, а в НЗ -

2 4,76%. Тобто, в ГЗ висока питома вага ГПМК, що пропадає на молодший ніж 60 років вік.

Про особливість впливу того чи іншого етіологічного ФР в різній місцевині на частоту ГПМК інформує ряд дослідників (П. В. Волошин, 1991, Булеца , 1996 , А.Сгіопкоизка ,1992,К. Вопіьа ,1995) . При аналізі історій хвороб осіб, що перенесли ГПМК, ми звертали увагу на ті захворювання, якими страждали хворі до того, як у них розвинулось ГПМК і які відіграли важливу роль в їх виникненні. Серед найчастіше виявлених захворювань у осіб, що перенесли ГПМК в ИЗ виявився церебральний атеросклероз (АС), який був зареєстрований у 64,6% хворих, а в ГЗ таким захворюванням виявилася артеріальна гіпертонія (АГ), зареєстрована в анамнезі 58,8% хворих. Слід відмітити значну питому вагу серед етіологічних ФР в ГЗ захворювань серця.

Анкетно - опитувальне дослідження виявило,що серед хворих ЦВЗ метеочутливість притаманна 84% хворих, а серед здорових -24%.

Спостерігається різна частота ГПМК в окремі пори року: зрос-

тання частоти ГПМК навесні і зниження її восени. Взимку середня частота звернень з приводу ГПМК по області становить 3,98±0,12, навесні - 4,56±0,08, влітку - 3,79±0,14, восени -

3,62±0,06. Максимум звернень з приводу ГПМК припадає на березень - квітень.

Аналіз кілі.кості щодобових звернень з приводу ГПМК на фоні щодобової зміни метеопоказників з більшості показників не ви -явив достовірного відносно більшої частини метеопоказників. Досить високі коефіцієнти кореляції є з показниками перепаду атмосферного тиску протягом дня (0,56 ± 0,09) та проходження атмосферних фронтів (0,48 ± 0,10).

Виявлений зв'язкок між частотою виникнення ГПМК та несприятливою погодою ІІІ-го медичного типу, при цьому кількість захворювань в період +1 доба відносно ''0''дати с значно вищою ніж у інші періоди.

На підставі аналізу різних медичних класифікацій погоди, а також досвіду власних спостережень при лікуванні неврологічних хворих, розроблена базова схема медичної класифікації погоди для клімато - географічних умов Закарпаття, в якій враховано понад 15 метеорологічних ма синоптичних показників

При проведенні курсової метеопрофілактики, за розобленою нами схемою, широко використовували як немедикаментозні так і медикаментозні заходи. Серед немедикаментозних заходів перевага

віддавалася фітотерапії. З метою підвищення толерантності організму до •змін погоди, призначали кисневі коктейлі відвару заспокійливих сумішей приготованих за рецептурою (Б.А.Булеца та співавт., 1990 р.), по 100 мл тричі на день на протязі трьох -чотирьох тижнів. З цією ж метоп призначали УФ опромінення за методикою, іцо запропонована кафедрою гігієни Українського націонапьноі'о медичного університету (В.Г.Бардов,1982), додатковий руховий режим у вигляді ЛФК та іцодеиої ЗО хвилинної прогулянки не пізніше, як за годину до сну, масаж комірної зони 10

- 12 на курс, імпульсний струм за методикою електросну, а також електрофорез 2% розчину хлористого кальцію, 3% розчину вітаміну В1, 0^^% розчину новокаїну та дигідреерготаміну за назальною методикою. В залежності від вира’«.еіюсті мвтео-лабільності, додатково використовували слідуючі медикаменти: антиоксиданти - токоферола - ацетат, аскорбінову кислоту та рутін,транквілі затори - сібпзон, фенаяепам та рудотель, ан-тигістамінні препарати - діазолін, супрастін іа діпразін. У хворих ГХ використовували анаприлін, настій піона та сечогінні засоби, а при АС - тіклід. З метою адаптації до явищ гіпоксії були використані судинні препарати - стугерон, кавінтон та трептал, а також метаболіти пірацетам та пікамілон.

Клінічні спостереження по оцінці ефективності методу курсової профілактики МТР виявили, що після проведення курсової ме-теопрофілактики в основній групі 68% днів хворі оцінили як хороші , хоча в контрольній групі таких днів було ..ареєстровано липе 56%, при тому, що до експерименти в основнії: групі і в

контрольній групі оцінка погоди була однаковою. Разом з оцінкою погоди змінилася і питома вага окремих скарг: голосний білі-,,

після проведеної курсової метеопрофілактики, фіксувало лише 37?; хворих в основній групі, головокружіння - 23%, а в в кон-

трольній групі відповідні скарги реєстрували 50% та 47% хворих. Вже це дозволило нам відмітити ефективність запропонованої курсової метеопрофілактики.

Порівнюючи вираженість вегетативного тонусу, вегетативної реактивності та вегетативного забезпечення організму до та після проведення експерименте, була відмічена позитивна динаміка в основній групі та відсутність такої в контрольній групі.

Аналіз електроенцефалограм (ЕЕГ) при погодах ТІІ-го медично-

го типу до та після проведення курсової • метеопрофілактики виявив зменшення кількості значних змін на ЕЕГ та зростання кількості хворих з незначними змінами біоелектричної активності головного мозку після проведення курсової метеопрофілактики.

Розроблена та апробована схема обстеження метеозалежних хворих ЦВЗ з ознаками перехідних порушень мозкового кровообігу з метою вйявлення патології екстракраніальних судин, яка є ФР виникнення ГПМК. Вона включає: пальпацію та аускультацію судин шиї та голови, УЗДГ та УЗ дуплекс скенування, ЕЕГ, АКТ та ангіографію.

Результати досліджень були узагальнені в методичних рекомендаціях "Метеопрофілактика в системі первинної та вторинної профілактики гострих порушень мозкового кровообігу в кліматичних умовах Закарпаття”, підтверджених позитивною апробацією в неврологічних відділеннях лікувально-профілактичних закладів Закарпатської та Львівської областей.

ВИСНОВКИ

1. Поширеність та захворюваність ЦВЗ становить 5,8% та 6,2%

від загальної кількості ЗСК населення Закарпатської області. Спостерігається тенденція до щорічного збільшення цих показників, середньорічний відсоток їх приросту становить відповідно 15,6% та 28,1%. Захворюваність на ГПМК по Закарпаттю становить 1,58*0,03 на 1000 дорослого населення старше 18 років. Важкість перебігу ГПМК, високий рівень інвалідизації та смертності від

них, зумовлює необхідність ефективної профілактики та лікування цих захворювань, як однієї з найважливіших соціально - ме-

дичних проблем Закарпаття. З цього випливає необхідність виявлення та вивчення всіх ФР виникнення та перебігу ГПМК. До ос-

танніх належать і кпімато - погодні фактори.

2. Географічне розташування Закарпаття, особливість рельєфу

та характеру поверхні, роблять цей регіон України ареною активної атмосферної циркуляції, зумовленої протидією чи взаємодією атмосферних мас різного походження і з різними гідротермобарич-ними властивостями. Про це, зокрема, свідчить високий річний рівень індексу мінливості погоди ( він становить у середньому 42 %, сягаючи в окремі роки 50 % і більше ). Середньорічна

кількість днів з несприятливою погодою III - го медичного типу

погоди становить 120±6 діб. При цьому, переважна кількість днів

з несприятливою погодою припадає на дні стаціонування циклонічних атмосферних мас та проходження фронтів погоди.

3. За даними анкетного опитування (270 осіб), безпосереднього клінічного спостереження з дослідженням функціонального стану вегетативної нервової системи (б*< особц) та біоелектричної активності головного мозку ( 18 осіб ) серед осіб з відомими факторами ризику, виникнення Г'ПМК переважно спостерігається ( 74% ) в групі ваготоніків, серед яких 84% є метеочутливими.

4. На частоту виникнення та характер перебігу ГПМК серед населення Закарпатської області впливають місце осілого проживання (гірська, передгірна чи низинна зони),а також логодні умови.

Середньодобова частота викликів швидкої медичної допомоги міста Ужгорода у зв'язку з Г’ПМК у дні з погодою І медичного типу становить 0,8і0,2, а при погодах III медичного типу

І,8*0,1, тобто в 2,3 рази більше.

По області- частота звернень з приводу Г'ПМК у дні І та III медичного типів погоди становить відповідно - 3,3 та 6,7, по Г’З

- 0,54 та 1,7, а по НЗ - 1,33 та 2,2, тобто, в дні з несприятливим ІІІ-м медичним типом псгоди, частота звернень відповідно більша у 2,0, 3,15 та 3,7 рази.

5. Динаміка частоти ГПМК має чіткі сезонні розбіжності. Максимум захворюваності у цілому по Закарпаттю припадає на березень-квітень, мінімум - на вересень-жовтень. В ГЗ максимуми та мінімуми відповідно припадають на лютий-травень, та серпень і листопад, а в НЗ - січень і березень, та листопад. Ці сезонні розбіжності можуть бути пов'язані з погодними умовами, які спостерігалися у місяці з максимумами та мінімумами захворюваності на ГПМК. Так у березні-квітні по області питома вага днів з несприятливою погодою ІІІ-го медичного типу становила 10,0-10,5%, а у вересні-жовтні - 5,2-5,15, в ГЗ - 10,6% в лютому проти 5,6% в вересні, а в НЗ - 9,9% в січні та березні проти 5,8% в листопаді.

6. За результатами багатофакторного кореляційно - рег-ресійного математичного аналізу серед сукупності інших факторів ризику виникнення та перебігу ГПМК понад 46% припадає на вплив несприятливих погодніх умов ( коефіцієнт детермінації 0,46 ± 0,12 ). Тому здійснення метеопрофілактичних заходів повинно бути обов'язковою складовою комплексу заходів первинної

- 14 -

та вторинної профілактики ГПМК.

7. Виходячи з досвіду клінічних спостережень, запропонована медична класифікація погодних умов Закарпаття, яка передбачає медичну градацію погоди на три типи ( тип І - благодійна, тип II - помірно-несприятлива, тип III - несприятлива ). Градація за тим чи іншим типом здійснюється шляхом оцінки значень динаміки 12 погодоформуючих факторів.

8. Розроблені базова схема комплексу заходів оперативної та курсової метеопрофілактики при цереброваскулярних захворюваннях та показання до її використання. Схема включає медикаментозні, психонейрорегуляторні, фізіотерапевтичні та загально -стимулюючі заходи.

9. Доведена доцільність виявлення патології екстракраніаль-них судин у метеозалежних хворих з ознаками перехідних порушень мозкового кровообігу та визначені показання до її хірургічного лікування.

10. Спостереження за станом здоров'я хворих з судинними захворюваннями головного мозку під час стаціонарного та амбулаторного їх лікування виявили, що у хворих, яким згідно з медичним прогнозом погоди та особливостями індивідуальної метеочутли-вості, здійснювали курсову комплексну метеопрофілактику, частота виникнення метєотропних реакцій була в 2,3 рази нижче ніж в контрольній групі.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

В клімато-географічних умовах Закарпаття погодні впливи є вагомим фактором ризику виникнення ГПМК, що зумовлює обгрунтованість і практичну необхідність здійснення відповідних заходів метеопрофілактики. .

При обстеженні хворих, на підставі об'єктивних та суб'єктивних показників, зокрема шляхом анкетного опитування, слід виявляти метеочутливих і в подальшому, в схему їх лікування, включати заходи термінової і курсової метеопрофілактики.

Хворим ЦВЗ на Закарпатті метеопрофілактику слід проводити з урахуванням місця осілого проживання в окремих природничих зонах та сприятливих періодів: в низинній зоні - в жовтні-листопаді , а в гірській - в серпні-жовтні.

Виявлення метеочутливих хворих та визначення індивідуальної схеми термінової та курсової метеопрофілактики слід здійснювати згідно методичних рекомендацій " Метеопрофілактика в системі первинної та вторинної профілактики гострих порушень мозкового кровообігу з кліматичних умовах Закарпаття "( Ужгород,1996р.).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ,

ЩО ВІДОБРАЖАЮТЬ ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ

Ї.Булеца В.А., Ігнатович 1.1., Пупик О.Р. Деякі регіональні осоСливості розповсюдження мозкового інсульта на Закарпатті // Лікарська справа'.- 1994. - N 9-12,- С. 112-113.

2.Булеца Б.А., Ігнатович 1.1., ГІулик О.Р., Чаповці Р.П., Лу-пич П.П. Частота виникнення мозкового інсульту з Карпатському регіоні // Лікарська справа.- 1995.- N 7-8.- С.109-111.

3.Булеца Б.А., Ігнатович 1.1., Пулик О.Р., Лугіич П.П. Поширення, структура і деякі питання клініки множинного склерозу в Закарпатті, за даними епідеміологічного дослідження //Лі -карська справа.'- 1996,- N 10-12.- С.16.1-165.

4.Булеца Б.А., Ігнатович 1.1., Пулик О.Р. Поетапне, пролонговане лікування мозкових інсультів // Український вісник психоневрології.- Харків.- 1995. - Том 3,випуск 2,- С.17.

5.Булеца Б.А., Пугпгк О.Р., Ігнатович 1.1., Смоланка В.І. До питання про епідеміологію і фактори ркчмку мозкових інсультів на Закарпатті // Актуальні проблеми неврології і нейрохірургії:

- 36. наук..- пр. робіт.- Львів:Львівський державний медичний університет,1996.- С.31.

6.Русин В.І., Споланка В.І., Русин А.В., Дрденьянова Г.В., Цурко О.І,, Ліпчеії О.А., Пулик О.Р. Оперативне лікування хворих з повною оклюзією внутрішньої сонної артерії // Актуальні питання сучасної хірургії: 36. матеріалів міжнародної наукової конференції,- Ужгород Ужгородський державний університет,1997.-С.98-99.

7.Еулеца Б.А., Пулик О.Р. До питання про деякі епідеміологічні особливості гострих порушень мозкового кровообігу в Карпатському регіоні // Тези 47 піде. конф. проф.- викл. складу медфаку УжДУ, 26 січня 1993р,Ужгород.- Ужгород.-1993.-С.25-26.

8.Нікберг 1.1., коломієць O.M. , Торгун В.П., Анісімов С.М. , Ткаченко С.М., Пулик О.Р. Гігієнічні аспекти прогнозування профілактики погодозумовлених загострень серцево-судинних за -хворювань населення в кліматичних умовах України // Тези доп. XIII з'їзду гігієністів України,- Київ.-1995.- С.123-124.

9.Пулик О.Р. Структура мозкових інсультів на Закарпатті // Тези доп. першої конф. нейрохірургів республіки Крим,5-6 червня 1995р.,Керч . - Керч.- 1995.- С.4-6.

10.Цурко О.І., Поліщук О.М., Пулик. О.Р. Лікувальна тактика при ішеміях, визваних тромбозами сонних артерій //Тези доп. першої конф. нейрохірургів республіки Крим, 5-6 червня 1995р..Керч,- Керч,- 1995,- С.97-98.

11.Нікберг І.І., Пулик О.Р. Лікарські рослини як складова комплексної схеми профілактики метеотрспних реакцій при цереб-роваскулярній патології людини // Тези наук.- пр. конф. на честь п'ятиріччя УАНМ та Київського медичного інституту УАНМ 12-13червня 1997р.,Київ.- Київ.- 199'7.- С.58.

12.Buleca В.А. , Ignatowicz 1.1., Puiyk А.Г., Effect of meteopatogenik factors on the course of epilepsy // Abstraction II Congress of Hungarian Charter of the International League Against Epilepsy,May 23-25 1996,Gyuia (Hungary).- Gvula.-1996.-PC.-13.

13.Виїеса В.A., Nikberg I.I., Pulyk A.R. Wplyw pocjody na czestosc zachorowan na udar mozgowy // St.reszczen ia III Swiatowego Kongresu Polonii Medycznej , 24-28 czerwca 1997, Czestochowa-Krakow(Polska).- Krakow.- P.-148.

14.ІІулик О.Р. Гострі порушення мозкового кровообігу // Діабетик,- 199Є.- N-1.- С.8-9.

- 17 -АНОТАЦІЯ

Пулик О.Р. Епідеміологія гострих порушеннь мозкового кровообігу та профілактика біотропного впливу погоди на перебіг церєброваскулярних захворювань в регіоні Українських Карпат.

Рукопис дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук по спеціальності 14.01.15 - нервові хвороби.

Київська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, Київ, 1997.

Проведено епідеміологічний аналіз закономірностей розвитку гострих порушень мозкового кровообігу а клімато-географічному регіоні Українські Карпати. Вивчено вплив погодного фактору на частоту виникнення гострих порушень мозкового кровообігу. Опрацьована та впроваджена в практику лікувально-профілактичних закладів Закарпатської області комплексна схема профілактики мєтеотропних реакцій у хворих з цереброваскулярнимп захворюваннями .

Ключові слова: епідеміологія, гострі порушення мозкового

кровообігу, метеотропні реакції, цереброваскулярні захворювання, профілактика.

А И НОТАЦИЯ

Пулык А.Р. Эпидемиология острых нарушений мозгового кровообращения и профилактика биотропного влияния погоды на течение цереброваскулярных заболеваний в регионе Украинских Карпат.

Рукопись диссертации на соискание учёной степэии кандидата медицинских наук по специальности 14.01.15.- нервные болезни. Киевская медицинская академия последипломного образования. Киев,1997.

Проведен эпидемиологический анализ закономерностей развития острых нарушений мозгового кровообращения в климато-географи-ческом регионе Украинских Карпат. Изучено влияние погодного фактора на частоту острых нарушений мозгового кровообращения. Разработана и внедрена в практику лечебно - профилактических учреждений Закарпатской области комплексная схема профилактики метеотропных реакций при цереброваскулярных заболеваниях.

Ключевые слова: епидемиология, острые нарушения мозгового кровообращения, метеотропные реакции, цереброваскулярные заболевания, профилактика.

- 18 -SUMMARY

Pulyk A.R. The epidemiology of acute cerebral circulatory disturbances and prevention of biotropic influences of meteorological factor on the course of cerebrovascular disease in Ukrainian Carpathian region.

Dissertation for degree of candidate medical science on the speciality 14.01.15.- neurology. Kiev Medical Academy for PostGraduate Education of Ministry of Health of Ukraine.

The epidemiologic analysis of regularities of development of acute cerebral circulatory disturbances in the climatic-geographic zone of Transcarpathian region has been performed. The influence of the meteorological factor on the . frequency the acute cerebral circulatory disturbances has been studied. A complex scheme of prevention of meteotropic reactions in cerebrovascular patients has been developed and used in practice at the medical establishments of the region.

Key words: Epidemiology, acute cerebral circulatory

disturbances, meteotropic reactions, cerebrovaskular diseases, prevention.