Автореферат и диссертация по медицине (14.01.27) на тему:Эмоционально-стрессовая психотерапия патологического влечения к алкоголю в период алкогольного абстинентного синдрома

Pfvi о л

s да №

XJRt/SCgfflâ ТКТГОЇ ЯЩСОНАЛЗШ ЛШЛРЮ

На Праги pyrrcnnay,

Ср-ргІП Ілліч

аЗіЩіШЇО-СШСОЗА ШЗХОІЕГлПШ ШТОІОГГ-ШОІ ЇНГП ДО 'АЛКОГОЛЮ ПІД ЧАС АЖОГШЬЧОГО АБСТІЖККОГО (ЖУїШ?

11.01,27 - Наркологія

' Аіз'Гор^^'^р "‘Г дксор?яцІІ на здобуття вченого : ступеш какдидата. їгєдїгчшк «¿yit

Харків - 1996

Дисертація е рукопис .

Робота виконана в Харківському інститугі удосконалення лікарів. ' .

1ІЛУК0ШЙ КІРІВМС ; ;

Доктор иадичнях наук,професор А.Т.ОІЛА.ТОВ

ОФІЦІЙНІ ОПОНШШ ; •

о

Доаі'ор медичних наук,професор 1.К.С0СІН .

Доктор медичних наук,професор Г.Т.СОІЇНІК . .

ПРОВІДНА ^ УСТАНОВА - Донецький медичний університет

</■'’// 199 С п

Захист дисертації відбудеться " -Э ■ ' ' >

на засіданні спеціалізованої Ради Д.02.05.01 в Харківькоьіу інституті удоекотлення лікарів за адресйо :ЗІ0І76,м.Харків,вул. Корча гінців ,£0. '

З дисертацією ноша озтйодатися в бібліотеці Харківського інституту удосконалення лікарів. '

Автореферат розіслано " $0 " О 3______________1996 року.

Вчений секретар ,

спеціалізованої ради, кандидат медичних наук» .

доцент • І.А.Рригороза

ЗАГАЛЬНА ШИГЕИШКА РОСОЙ

Актуальність досліцдення.Алкоголізм - оді» з актуальніш* соціальних і медичних проблем,яка Існує парод сучасним суспіль* сгвом.

Тенденція до подальшого розповсюдження алкоголізму,негатив • ні медико-етицні наслідки вказаного захворювання обумовили особливу актуальність проблеми його лікування /І.В,Стрельчук,І9Р4 ;

№. Е.КЪпит ,П.С. Сидоров, І9С5 ;В,1 Л Ьс ітін, І950;В.Б. Мінев іч, І ,А .Артем’ев .Б.Д.Красін, 1991 ),

Проте, не звакаючи на розробку і впровадження в практику нових препаратів і схем лікування,ефективність терапевтичних впг.ивіп при цьому захворюванні залигається недостатньою /В.В.Буров, В.І', Тресков,!!. 1.Ведерникова, І98Ь; М. І, Лукомська,О.М. Еарінов.Є. С. Меньшикова , І989Л

Психотерапія в лікуванні алкоголізму в останні роки все більше привертає увагу дослідник і в. Після енергійного психотера пептичного втручання в організмі хворого можуть відбуватися цілющі біологічні зміни.Про це свідчить великий досвід лікування хворих прік ткано без медикамент іп ! й Аапсіаиі, 1977; &сы 0.&, /72 в ПТа^іі’у 1985; 1968;В.Є.Рожнов ,І975;І9ВЗ;0.Р. Довкелко, І964;І968;Г. І.Гри -гор’ єв ,1993).

В останні роки у різних галузях медицини збільшується інтерес до створення економічних та одночасно ефективних методів короткотермінової психотерапії.Не викликав сумніву своєчасність подібних спроб у наркології з урахуванням зазначеної медичної і соціальної важливості проблеми алкоголізму.

Мета та задач і дослідження. Метою цієї роботи є розробка емоційно-стресового впливу на хворих,які знаходяться у стані алко-

. рольного ао'сршенїиого синдроиу /МС/ а метог> усунення патологічного потягу до алкоголю,пріі використанні якого не потрібне дво-тилиеве стримування рід увивання спиртного І в оцінкою його ефективності за даними клінічного / в тоау числі катамнестичного/ та енспераменгально-психологічного досліджень.

Для здійснення мети було необхідно виріиіші такі задачі ;

1. Провести клінічне та експериментально-психологічне дослід-

ження груп хворих на хронічний алкоголізм з різною тякністи аахпо-расаання для вотчення^трнвоги та навіюваності під час ААС з иетов вибору та обгрунтування психотерз пєвтичних методів усунення гато-логічного поі'ягу до Алкоголю, •

2. Розробити та обгрунтувати кегодику емоційно-стресової психотерапії найбільш адекватної під час МС а це то» усунення теологічного потягу до алкоголю,поклавшії до її основи комплекс еаходіа, спрямованих на поліпшення сприймання лікувальної інформації,для посилення емоційновегетативних зрушень,для формування'аверсії у формі стійкого негативного умовного рефлексу до алкоголіз.

3. Вивчити особливості донаиікн соматичного,неврологічного •

та психічного станів,виникаючих у хворих на хронічний аякоголіом під час ААС під впливом адійсназаної емоційно-стресової психотерапії. ’ . , . \

• . 4. Провести оцінку ефективності запропонованого методу,в ш-

деаності від клінічних їа енсперншнтально-псшсояогічннх характе- . ристик хворих. • :

Наукова нозиана'.Розроблано варіант емоційно-стресової психотерапії, який, на відміну від інших методів психотерапії алкоголізму,

' еастосовусться у стані ААС,коли використовується природний стан організму, який характеризується соштовегетативниин порушеннями,

- . _ 5

підвищено» трпвогоо та, як слідств о,високого терапевтично» пав f— юааністга пацісктів, тобто не треба стрянуваї'ися ^ід уживання спиртнг.< напоїв протягом двох тгжнів.яка не можуть- витримати більшість хворих на П та И стадії хронічного алкоголізму.

Практична значущість роботи.В результаті проведених доо-лідяень виявлені ссо&іізосгі реагування хворих, "тгаждашта на алкогольну залежність на імперативну навіемністл антиалкогольного 'змісту.Ні основі цього розроблено варіант емлційио-стр^со-вої психотерапії патологічного потягу до алкоголю під пас ААС.

Запроп^ЕісоаїмЯ метод допомога с практичному лікаря більп своєчасно і повноцінно, у суну ти потяг до спиртного та ААС у амбулаторних умовах, підвищуючи стійкість ремісії та ефективність лікування. - •

Изтод простий,floro Morata легко відтворити,по надає можливість шікористовумти його тс у-анбуяаторгах,гак і у стаціонарних умовах ; метод економічний / оа рахунок скорочення обсягу фарї.акотерапії /.дозволяє зменгактп або вкклеягпги побічні епекти та ускладнення.

Фрагменти дисертаційної роботи виконані на рівні винаходів. /Патент України F7269 від 11.07.1994 р. "Спосіб-лікування хро- . нічного алпоголізму";3аявка на винахід "Спосіб лікування хронічного алкоголізму А ДЧФптагсза-С. І.йшіяьова”, ?'4602417 від 28.06.1934 р.Рішення про видачу патенту України від 22.05. IS9Gp¿

Основні положення роботи,які виносяться на захист.

1. Під час ААС хворі виявлять високий рівень тривожності, який ш використовуємо з метою підвищення навіюваності.'

2. Використання екоційно-сгресозої психотерапії під «ас ААС є ефективним методом купірувашл потягу до спиртного. .

6 ■ -4. Під вгогИЕои психоемоційного егресу відбувається на тільки усунення патологічного поїягу до аякогатв.ало і більш шшдка редукція симптомів АЛС. • .

Конкретний особистий внесок дисертанта у розробку наукових результатів. '

Дисертантом особисто розроблено метод емоційно-стресової псахотерйпії для застосування під час ААС 'з ыетоа купіруваннл патологічного потягу до алкоголя.Для цього використовано природ- • ний сгаи хворого, яккй характеризуешься високим рівнем тривоз- ■ нос.!і,що Еазтааєгься дня підвищення навішанеє? і*

Усі дані експерішєнтальио-психологідох,клінічних спостерелень і особливостей дншмікп окремих симптомів МС та статистична обробка одержаних даних виконані дисертантом особисто.

Апробація роботи.ЬЬтаріали дисертації докладено, на засіданні кафедра «вдячної сексології і ііздичної психології Харківського інституту удосконалення лікарів /Харків,ІС'Ш^Харківському иедкч-. ноку науковому товаристві /Уаряів,І995/;Шувово-праитвдній.конференції "Актуальні питання сучасної психіатрії %присваченої І2§-річчи Львівській психіатріїчній лікарні /Львів, 1995/,П-х Шк-народнкх психологічних читаннях о актуальних проблем сучасної • психології /Харків,1995/; ш засіданні кафедри наркології Хар-, ківського інституту удосконалення лікарів /Харків, 1996/, .

: Публікації. За іагеріалаьсі дисертації опубліковано 7 дру-

¡коганих робіт.Певний перелік публікацій приведено 8 кінці автореферату. \ - •

Впровадження результатів дослідження в практту. .,

Метод емоційно-стресової психотерапії впроваджено в практику роботи наркологічного кабінету анонімного, лікування ЇМО Чер-

понозаводсысого району м.Харкова,в учбовий процес кафедр« токології Харківського інституту удосконалення лікарів,Центру зміцнення здоров’я і профілактики хвороб "Оздоровлення".м.Тула, Тульського обласного центру медичної профілактики та реабілітації. _ _ . •

Структур та обсяг дисертації. Дисертація містить 201 сторінку маиинописного тексту,складеться із вступу «огляду літератури,чотирьох глав, закладної частини, висновків, гокагетика лі тора турп.Робота містить 26 таблиць,II• тяюнкіп.Покажчик літерзту-ри вклютае 228 найменувань,з них 159 вітчизняних і 69 закордонних авторів. .

ЗМІСТ РОБОТИ • '

• Загальна характеристика хворих і методи посліпження.

■ Було обстежено 160 хворих на хронічний алкоголізм під час ААС.які зверталися ш лікування у 1969-1993 рр. до кабінету анонімного лікування Т-'О Черзонозаїзодсьного району м.Харковз.

Критерієм відбору була наявність симптомів хронічного алкоголізму 1-Е стадії з вираженим патологічним потягом до спиртного,з наявністю ААС.

’ • 3 метою порівняння ефективності проведеного лікування хво-

рих було роподілено ш 2 гругти:оснозну та контрольну.Пацієнти основної групи буліг проліковані за пропанова ним методом емоційно-стресово? психотерапії /ЕСП/.Хворі контрольної групи лікувалися тільки медикаментозними засобами.

Під час комплексного обстеження хворих плініпнз дослідження доповнювалося проведенням сошто-неврологічного,психологічного, електрокардіографічного досліджень та визначення формений елементів білої кров і.З мето» одержання найбільш повних па них

про особливості перебігу еахзорхвання аналізували анаїшестичні дані.Подальві дослідгхення проводилися методом клінічного та га-раияінічного порівняння перебігу захворювання в основній та контрольній групах.Для статистичної обробки даних використовувався метод оцінки нормального розподілу за допомогою кротерія Стью-дьггга.

Загальна характеристика обстеженої групи хворих ілюструє досить тяжку клініку алкоголізму.

За своїм соціально-демографічний складом контингент хворих, які звернулися за допомогою, в основній і контрольній групах складався о чоловіків .крім гого,5І,25Й з них були в найбільш активному віці 31-41 року.Середній вік хворих основної групи сплав 38,6+1,4 ромцв 'контрольній - 37,9+2,2 рока.

Давність захворювання в основній групі до Ю років була у 68,5(,'в контрольній групі у 70?.

Вік початку вкипання алкоголю в групах припадав на період до 24 років,що є типовим для хворих на алкоголізм в цілому.

Зловживання алкоголем.призвало до частої зміни місця робо- . ти у 40% досліджуваних груп. Стаж роботи на одному робочому місці - »¡«тривалий.До 5 років на останньому робочому місці працювало 85% хворих основної та контрольної груп.

Провідник ¿[актором ризику виникнення алкогольної хвороби в досліджуваних групах було спілкування в колі осіб,які зловживали алкоголем.Внаслідок цього в сім’ях спостерігалась відсутність стійких родинних зв’язків. . '

За-стадіями захворювання на хронічний алкоголізм пацієнти розподілилися таким чином: П стадія - 88.І2Й хворих, И стадія -

11,881

. 9

Усім обстеженим пацієнтам під час звернення .та лікарсько« допомогою був діагнозтовашй ААС.У 95 паціечтіо було пияплено ААС І гизц, у 60 хворих - П фази, у 5 хворну. ~ Ш фази.

.Вживання алкоголю серед обстежених характеризовалось переважанням великих доз.Добова толерантність соадзла під Г до Г,5 і більш літрів горілий trH самогону.

Нз trac звернення до лікаря у 65?. основної т 60* хворих контрольної груп з І фазою ААС потяг so алкоголі: ::ос”з псрціальннїі характер.

У хворих з П ív33on ААС потяг носи® обсеситзний характер п 45*, комгтульсивкігЯ - у йії.гирогссизглльно-прйступоподійний - у II?,змішаний - у 23?. •

У хворих з Ш ^азою ААС потяг носив компульсивний характер у всіх хворих основної та контрольної груп.

З ICO осіб,які звернулися за лікарською допомогою,первинно лікувалися 7,5?,повторно - 92,5£,з них 43,2:Г' більш 3-х'разір,

З 92,5% повторно звернувпихся за медичко» допомогою,42,4% лікувалися раніи амбулаторно,39,4% знаходилися на лікуванні в наркологічних психіатричних стаціонарах, 18,2^ зверталися д:ія переривання запоїв,які здійснювалися амбулаторно.

З раніш застосованих методів лікування використовувались плзцебо-герапгя /0,76?/, імплантація препарату "еспераль" /14,86?/, "кодування" по О.Р.Довкеняо /38,5?/.тетурамотерапія /І8,92Т>', голкорефлексотерапія та медікаментознт засоби /23.665?/.

Масивна алкоголізація та хронічний перзбіг алкоголізму викликали значне погіршення соматичного стану обстежених.Якщо до податку алкоголізації своє здоров’я розцінювали як добре 90?,як задовільне Ш, а’2t як погане,то на момент звернення ці показники ямі-

.милися,відповідно, в>-$, ІбЙ.ЗБЙ.

Сгг[йр»іі сйпої спостерігалась у 46$ кзорЦх.ПеєздозапойниП ріаиовид пияцтва був у 25% хворих.

Наші вивчався найбільш складний коигднгеш; пацієнтів,іщі »вертаютьсл до наркологів : хворі П ї-а ПІ стадій хронічного ол-і:и*0л:аму ,які не можугь вихрншги доогикнезе утритння від вживання спиртних тапоїв.як це необхідно для лікування за методом 0. Р. Довженко,'¿ту ,с^о рони і/Дють виразний потяг до спиртного.

ХЛРАНТЕУИСІШ МЕТОДУ ЕМСЦІЙЮ-С1РЕССВІЙ ПШХОГШПИ патологічного ПОТЯГУ до АЛКОГОЛЮ, : .

РЕЗУЛЬТАТИ ШАСШХ ДОСДІДЇЇЕНЬ.' ' .

До їопаріцнього пасу в наркології більшість практичній ні-карів дотримуються душі, що психотерапевтичний вгшот під час ААС е мз,яоро8ультаїившім то пракіїнжо не аасгосонусгься.

На основі наших епосїерєхень.усупереч пєрєютдпчій дукці, іііі розробили концепцію,оа якою стало иоалшщ свдорлсїсоуваїа підзюцану навітшісіь під час МС для презеденнл психоїєрапзз-ї'Кцшсх дій,сщшюааішз: на ку п і ру са шя, де гак їуа л і са ц т в синдрому патологічного погягу до алкогола.в гоиу дослі Еоупудьсквного. . їаи:іій-засій не потрасус ^зоїішіеаого уїрівдння від сшірхного і дозволяй приступити до активної проїїиякегольної терапії під , «ас ААС, ' - . ’ ■ ■ . ; ■ , ' ■ ■

■ - звичайному МС пісидішяи кавіюзшіісїь пацієнта еа ра- ‘

хуїш підййеієяня рівня тризояносУІ.Еияхои псіссогерапевткиноЗ імперативної дії сугестували вишвенення непераносіння до скіртного, формували стійку програму поведінки,з однотасним усуненню сгр-ввнного та вторинного потягу до спиртного.

2апро»оиоганкЛ спосіб здійснювали одноразово протягом одно-

го дгія.Оснозу ECU складав емоційний cfpen. у класичному ро.'уміни1 Г.Сел’с.й>юційшГі стрес аіпигіїяали,шоб справити стимучпціКчп-чк-тявуюи\'. лікувальну ців т особу ,п іде гппіші навіюваність з тин,по« викликати стійку установку та утриманіеть від спиртного у mі!í-ента.якиЯ лікується.

Показникам для лікування методом ЕСП являються :

-звичайне та епізодичне пияцтво;

-стан ремісії / з метоп Еї продовження rric-t" рація. пргл л

ного лікування/. .

Метод не рекомендується пацієнтам з предояіртознпм станом та їнпиш психічним» розладам*, ' ' • '

. Запропонована ігетодика візується на інтенсивному впливі на синдром патологічного потягу до алкоголю в структур} ААС.інпі синптока якого можуть редуцлруватн слідом за сігнцроком патологічного потягу за рахунок вклкчеїшя саногенетіюннх механізмів /тобто системі одужування/. ' '

Сеанс ЕСП складаємся з таяігх етапів : ,

І .Першій етап -попередня співбзсідз,і:а якій,враховуючі показники та протипокаоникп до лікування,формується група для про-

ведення наступного етапу лікувальних заходів. '

У вигадку появи у хворого пспхоподібнбі симптоматики припіл-паеТЬСЯ ИЗДИкамеНТОЗКЗ тсріпіп протекціоністського змісту.Вона спрямована на усунення симптошгяки.пка може припасти р’л виникнрч-ня алкогольного психозу.

2. Другий етап - групова ЕСЛ.

3. Третій етап - індивідуальні# сеанс ЕСП. .

4. Четвертин етап - підтримутт сгонси ECU піп «гас ремісії. Б^еттивність лікування ?Я!т»*ить від того,наскільки успішно

лікар >ю;.;е себе иобілгізуеатк.цоб ішератшноз навіюваністо.відповідним тоном ввести пацієнта в психоемоційний стрес.При цьому враховується індивідуальний диференційований підхід,настрій на співчуття хворому,установка стійкого та- надійного тандему "лі- ' кар - хворий". • '

lia першому етапі проводилось визначення рівней реактивної ї& особової тривожності /РТ , ОТУ за шалами самооцінки Спілбер-гера - Xaniua. За нашими спостереженнями, у хзорих основної та контрольної груп під час ААС |,ав місце високий рівень РТ та ОТ. • Рівень РТ іа ОТ у хворих під trac ввернений за медичною допомого» визначався ях реакція на припинення аякоголіеації.

На рівень тривоги,визначеної перед сеансом ЕСП, опливали ,ва нашими спостереженнями,неволі багаторазові спроби вилікуватися від алкоголізму різниш засобами.погіршення загального стану в період ДА.С.нешшіизість самостійно уникнути алкогольної залеа-пост і. '

•У хворих в І фазі ААС після проведення групового сеансу ECU відбулося збільшення РТ на 47,1%,тобто у 2,4 рази,Через 48 годин рівень тривоги зменшився втричі,до рівня низької тривож-пості №< 0,05, ¿=2,03 і. ■ ■

У хворих з П фазою ААС на момент -звернення до лікаря рівень ОТ та РТ був вищим,нік у хворих з І.^азою МС.Після групового сеаьсу ЕСП відбулося збільшення рівня тривоги.

Після індивідуального сеансу ЕСП через 40 годин рівень тривожності зменшився у 2 рази,порівняльно з вихідними даними і склав РТ 28 В+1,8; ОТ 29,1+3,9 цо відповідає усуненню патологічного потягу до алкоголп і редукції основних симптомів ААС /Р^О.ООІ, í =13,74 À • ,

ІЗ

Хворі з Ы Лі з ой МС за різнем, тривоги, на момент звернення до лікаря відповідали категорії "висскотривожні".Вон» були прихильні в широкому діапазоні ситуацій, сприймати загрозу своїй самооцінці та реагувати випаленим станом тривожності,відповідно наявній симптоштиці.Під пас лікування ЕСП відбулося зниження рівня Г'Г у 1,9 рази.порівняльно з рівнем,шй був після групового сеансу /РТ 70,0+1,1 ; ОГ 79,0+1,9 /,Через 72 години тривожність стала низькою 'Р< 0,05, і =3,8ІЛРТ 27,2+І,4;0Т 20,6+1,2 УР < 0,СГ, ¿=В,5іУ. . '

У групі хворих,які лікувалися медикаментозними засобами, певного зниження рівня тривожності через 48родин виявлено не було 'Р > 0,СС5До вказаних величин рівень тривожності зменшився тільки на 4-5 день після початку лікупаїгая.

ШцІєНТІТ з високим рівнем тридоги мали високий рівень терапевтичної навіюваності.Ці хворі вняаили високе (йзання вилікуватися,самостійно звернулися за допомсгою.Це підтверджує'душу про то,що напіЕзаність',в значній мірі .залежить від психк.,;ого спрямування,тобто психоемоційної готовності сприйняти навіюваність. ■ . • ' '

Повну тестсзу навіюваність після групового сеансу виявили 66,43$ хворих основної групи.Повна відсутність тестової навіюваності була у 11,431, . . ■ ■

Цікаво,цо 43,7$ від кількості хчорих з відсутністю тестової нзвівзаності,іали писоху ефективність психотерапії.

Ми пояснюємо це тим,що ці хворі кйли стійку психологічну установку на лікування методом ЕСП,тобто "пезедінкова програш”, яка була застосована за допомогою лікувальної навіювання,збіг-'лася з існуюгтов установкою хворого.Тому .навіть при негативних

спро&х іл іпзіетанил,терапевтична навіюваність виявилася ефективною. - ■ '

Визначення гавіюваиих хворих є важливим етапом при проведенні сеансу ЕСП.тому.цо однією з умов .успіху являється формування в групі напруженості.Цього можно досягнути шляхом впливу,'/ пєрїіу чергу, на найбільш навіюваних хворях. ' -

Під час індивідуального сеансу ЕСП відбуваються зміни гомеостазу хворого,з виникненням вегетативної реакції і станом психологічної перебудови особи,при якій не тільки зникає потяг до алкогол»,але П Формується виражена аверсія.

Під впливом нашого методу відбувається "розчарування" ААС: посилюється тривога.абільпується навіюваність,зникає патологічний потяг до алкоголю,формується аверсія.£Ь рахунок підвищення глвіюпаності сигяхом імперативних навіювань гапгянти вводяться у стан психоемоціонального стрзсу.який дозволяє за короткий час зафіксувати у хворого стійку як соштовегетативну ,так і психологічну рьакціо .чесгтрийняття алкоголю.

У хворих з І фазою ААС патологічний потяг до алкоголю купі-рувався сеансом ЕСП.Після сеансу потяг до спиртного не спостерігався у жодного хворого.У контрольній групі потяг було усунено через 48 годин.

У хворих з П <їазоп ААС після ЕСП обсесквний та компульсипний характер потягу не виявлено у жодного хворого.Параксизмаль- ' но-приступоподібний характер потягу зберігся лише у одного хвс>~ рогоЛерез 24 години потяг усунув ся. В контрольній групі компуль-сивний характер потягу,який виявлено у 70% хворих,було усунено через 72 годи ни. У хворих,тип потягу у яких не можна визначитіт ЧІТКО, був присутній ДО 5-го ,6-ГО’ дня. '

îs

У Ш фазі АЛ С потяг носив ясапуяьстаиай характер у всіх хворих основної та контрольної груй.Пііжт ЕСП потяг купірузявся позніств.В динаміці не визначався ttpoiitroa місяцю.Медикаментозно потяг усунувся через 72 години. ■ ■

Таким чгеїом, проведене лікування методом ЕСП купіровало патологічній потяг до алкоголю,тобто вдалосй блокувати потреб/ вживання спиртного,а така'! ввести пацієнта у стан ремісії.

Треба підкреслити,що ярім купірування патологічного потягу методом ЕСП, відбулася синхронна редукція окремих симптомів ААС, Для об'єктивізації нашіх навіювань ум вивчали аміну гемоди-вднічшгх показників та частоти дихання.Ш момент звернення птд-виценяй AT був у 66,SS і складав в середньому 152,28 ш.рт.сї.^ 1,09 ии.рт.ст.їдіастаїічнпй - 90,85 ш.рт.сг.+0,75 мм.рт.ст.Після сеансу відбулося .підвищення AT до 172,28 мн.рт.ст.+0,92 ш.рт. ст.;діастолічив’до 105,41 ші.рт.ст.+0,7 ш.рт.ст.Через 24 гадина після проведения ЕСП спостерігалося зниження АТ.У хворих з . І фзосэ МС десгозірнв-¡зниження AT до нормальних показників відбулося черро 3 добя,а у хворих з П-а та 0-в фазами ААС зшілєння тиску до норми відбулося в середньому на 4 добу.

Такс': у процесі ЕСП ьали иісце зміни пульсу та частоти ди-хакня.У гаціеязів.у яких підчас сеансу спостерігались інтен-. сипні зегетатпзиі реакціі,викликані навішенням,відбулося прискорення або упозільнення пульсу до.25-50 ударів,У 35% хворих . дихання прискорювалося,-у 553 уповіяьпгталосяЛер^з 4G годин ці показники приходили до норм». , .

. Таким стиком.редукція даних симптомів у хворих,які лікувалися ЕСП відбулася через 2 добй. ,

У пацієґрїіз а1 I 'JasoK) ААС оснойні симптоми купірувзлися ■

. .. 16 - - . через 48 годпн.Лисе у 2,3 хворих АТ залишався підвищеним через З доби. Динаміка його зниження свігрила про та, що він продовжу-в'.в приходити до порий.

Пацієнти з І та П разами ААС виявили току динаміку основних сиьшїомів.Після сеансу ЕСП у хворих спостерігалось зростання а петиту.Ш моь:енг сзсрпсиня апетит був відсутнім у 60,9?, після сеансу ЕСП тільки у 17??,також швидко проходила роздратованість, порушення сну,тахікардія,депресія.Під час спостережень ці симптоми не збільшились.Через 48-72 години відбулася їх повна редукція. , •

Після ЕСП виникло посилення таких симптомів,як нудота.спітнілі сть,підвищення АТ,горизонтального нистагму,трєкора повік,тіла,атаксія в позі Ромборга.Ця св.іррило про психоемоційний вплив :;а організм,якиП призвів до зрос-гашім темпу окислюваних раакці" в організмі.Як ми вважаємо,за рахунок цього відбулося порівняльно пв;ідке купірувашія симптомів ААС.

Підтвердженням того,шо в організмі під час ЕСГ1 виникає реакція активації ,е дсся імення формених елементів білої крозі.

Було обстежено 45 хворих основної групи,10 хворих контрольної групи і 10 практично здорових ■'при відсутності клінічних проявів соштичніїх пакворпзань

З 45 хворих до сейнсу- ЕСП по форменим елементам білої крові був виявлений стан стресу^якиП характеризувався кількістю лімфоцитів ВІД ІС$ ДО І9^,СЄГІ.'ЄНТОЯДЄрНИХ нейтрофілів більш Ь5Ї /65-69% І. Клінічно ці хворі маля яскраво виражену симптоматику ААС,яка відповідала Я то Е Лазам ЛЛС,вираженому патологічному потягу до алкоголв. -

У 3-х хворих /С.,С7?У езіїої клінічної групи була виявлена

реакція активації, яка характеризувалася кількістю лімфоцитів 2В-30Й,сегментоядєрких .нейтрофілів 48-50£.Клінічно стан хворих характеризувався незначними прояваш ААС,Після проведення лікування повторне обстеження виявило такі факти.Якш до початку сеансу стрес був у 42 осіб,то після сеансу кількість таких хворих злеіь'шшась на 50$ і стрес було виявлено у 21 хворого.У 23 обстежених спостерігалася реакція спокійної активації,у одного

хворого - реакція тренування.Через 24 години хворих зі стресом . було 2 особи,з реакціеа тренування - І, з реакцією активації - 42 Клінічно це чідпсвідало доброму загальному стану,о ідсутності потягу до алкогода, поліпсешш сну,появ і апетиту.У 10 ссіб була вия-влет реакція підвищеної активації.Для цих хворих був характерний гарний т стрій »глибокий, спокійний сон,відсутність яких-небудь проявів ААС, бзгання випити. . '

У групі хворих,які лікувалися иедикаментозниїзі аасобам^чз-рез 48 годин після початку лікування стрес було виявлено у хворих. Стан стресу характеризувався підвішений рівнем трігвояності незадовільним загальним станом,неспокійніш сном.Медикаментозна терапія через 48 годин після розпочатого лікування не призвела до значного покращення стану здоров'я хворкх,цо характеризувалось незначним зменшенням проявів симптомів ААС.

. В групі здорових ссіб показники формених елементів білої крові відповіли реакції тренування'8 осіб /80$/,реакції активації ;2 особи /20&/,п]о відповідало адаптаційним реакціям організму,

ЯКІ ШЮТЬ МІСЦО ПРОТЯГОМ НОрШЛЬНОГО ЖИЇГЯ ЛЮДІІШ.

Як бачимо'з наведеного аналізу, ЕСП призводить до появи в організмі реакції,які нормалізують гомеостаз,що приводить до швидкої редукції гатологічного потягу до алкогсйю і симптомів ААС .

_ - 18 ■ г.фактионо без. медикаментів. _

Психологічне обстеження хворих здіПснивалось за допомогою комп'ютерного варіанту тесту Лшера.У результаті обрабки даних . було виявлено 4 групи хворих.85,7$ хворих віднесено до емоційно -ч р ів н оваетних та емоційно-нветійкі'ос.Ці пацієнти,як правило,

прийняли саиосттйке ріиення звернутися за лікуванням методом

• ■ .

ЕСІІ.бо були впезнені в позитивному результат і. Вони склали групу осі б,як і шли ремісію в межах одного року. •

Хворим а гасквно-оборонноо позицією та емоційно-нестійким з тенденцією до збільшення була проведена протягом року психотерапевтична корекція,яка сприяла збереженню ремісії більше одного року.. .

Одера ні внаслідок обстеження дані,надали можливість лікарю більие дізтгися про переливання хворого,що використовувалося під час проведення групового сеансу.Групам хворих з можливими рецидивами було надано рекомендації протягом шести місяцев пройти додатковий сеанс ЕСЛ з метоп продовження ремісії.

. З метоп прогнозування ефективності ЕЛІ для купірувакня га-

■ ї

тологічного потягу до алкоголо кя використовували запис електрокардіограм» у другому стандартному відведенні у спокої,а потім після впливу параш етанолу на нюховий аналізатор.Потім за і*-ор-мулоп було розраховано ошикувану ефективність' та порівняно з реально одержаним результатом.Проведення такого дослідження дозволяє ще до початку лікування методом ЕСП зробити висновок про доцільність його використання. ■

Основним показником ефективності психотерапії є тривалість ремісії. ' .

При і£СП ремісії більш 3-х років склали 2?,бтльш 2-х років

65Й, більше року - 76,45?.

При лікуванні фаршкотерапїеи тривалих ремісій досягнуто но було.До року ремісія була у Ь% хворих,до 9 місяців -20Й, у 75$ мвньи 2-х місяців.

Як показали клінічні дослідження до переваг ЕСП,у порівняй-ні з інвими методами лікування хворих хронічним алкоголізмом під час ЛАС,відносяться ; можливість використовувати метод ЕСП в період ААС;згачне скорочення стропів лікування хворих хронічним алкоголізмом під час АЛС о 2-3 рази;відсутність побічних ефектів, уе-владень; відсутність необхідності використання фаршкологічних засобів,а бо £х значне зменшення;можливість; використання методу в амбулаторних умовах; економічна доцільність.

. ВИСНОВКИ .

1. Поглиблене вивчення клініки МС з вккорис*.'анням психоло-

гічнігх методів тестування потгазало.цо істотним клінічним компонентом, його структури е високий рівень їрпвозшо'іті та значне підвищення навіюваності,що склало основу розробки нового оригінального підходу до лікування алкоголізму. 1 -

2. Запропонований метод лікування алкоголізму полягає в тону, що здійснхзть емоційно-стресовий лікувальний психотерапевтичний

в плив,селективно спрямований ш синдром татслогічного потягу до алкогол» в структурі ААС.Шабулоя прозедєння емоційно-стресової психотерапії є посилення існуючої аегетатігвно? симптоматики на фоні підвищеної навіюваності язорая шгяхсм психотерапевтичного впливу,до дозволяв реалізувати задачі запропонованого методу для купірування патологічного потягу до спиртного. " ' '

' 3. Інтенсивний лікувальний вплив на синдром патологічного потягу до алкоголп з подальшою детоксикаційноїн-терапіев дозволяв

- 20 . . у короткі строки,портпчяльно з традиційними методами лікування, купірувати погяг до алкоголю.виробити аверсію та редуцировать інші лліитчнт кс.*/г:оненгк ААС. .

4.В процесі лікування алкоголізму запропонованим методом за одержаними guiñol , поліпшитися ремоцинаміїгні показники :АТ у хворих з І фазою ААС зникувався по норм через 72 годики,у хворих s П та Ш фазами ААС зниження тиску до норми в іцбулося у середньому на 4-ту добу.Нортлізація пульсу та частоти дихання спостерігалася через 48 годин. ' .

5.0деряані дані дослідження змін показників Формених елементів білої крові /по ЛД,П»ркяві^В.Квакінор.М.А.Уколсзоїі 1990/ свідчать про те,що психоемоційний стрес сприяв дезактуа-ЛІМЦІЇ потягу ДО спиртного І, ЯК МИ вважаймо,прискоренню темпу окислювального процесу в організмі ,що сприяє більш азидній редукції сошток аерологічної симптоштшш ААС і корекції психічного стану хворого.

6. На сенові варіаційної пульсометрі! з тестозим впливом на нюховий аналізатор розроблена система прогнозування ефективності ЕСП для купїрування патологічного потягу до алкоголю,що вміщує прогностичні параметри серцевого ритму,за допомогою яких обчис-лгать значення дискримінангної функції і порівнюють з пороговой величиною.Проведене дослідження дозволя : прогнозувати е^ектив-ність ЕСП для купірування патологічного потягу до алкоголю і можливості виробки аверсії даним методом лікування.

7.Порівнкльно з відомими уетодам;! психотерапії /О.Р.Довтен-ко,І934;І988;В.Ь1.Пал2;.йрчуі{. І979;В.Є.Рож-юв, 1975;Г.Ї.Гргор'гв, 1992/,новий метод ЕСП відрізняються тим,що foro використовують під час ААС,який характеризуються високим рівнем тривожності,яку

в процесі ECU посилюють для-підвищення швівваносіі.Все цо призводять до езндкоро кугіірування патологічного потягу до алкогол»

і сииптоиів ААС.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ .

1. Під час ААС необхідно використовувати підвищену навіюва-

ність хворих в метою проведення психотерапевтичних впливів,спрямованих на купірування,дезактуалізаціо гатологічкого потягу до алкоголю. . • .

2. .¡Запропонований спосіб ЕСП здійсняється одноразово протя-

гом одного дня,що дозволяв значно скоротити строки лікування./ випадку виникнення заррояизої ниттю симптоматики в період ААС, необхідно проводити иодикаментозну терапій у вигляді І-3-х денної підготовки до сеансу ЕСП, . .

. З,. Під впливои психоемоційного стресу протягом вин ори стани Я

ЕСП відбувається стидка редукція симптомів ААС.нія при до діжа -иеитозному лікуванні. • ■

4. Запропонований метод ЕСП мспна використовувати на Зуць-якому етапі терапії хронічного алкоголізму. '

■ СШСШ РОБІТ,НАДРУКОВАНИХ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ .

1. Деякі аспекти використання різних видів емоційно-стресової терапії'хронічного алкоголізму в амбулаторних умовах //Український в і стік психоневрологi2.-IS95.-T.З,вйп.2.-С.250-251

2. Особенности внушаемости в состоянии алкогольной абсти-

ненции 7/Актуальні проблемі сучасної психолог i?. Медиана психологія та психокорекція.-Харків ,1955.-С. 100 •

3. Психологические аспекты связи внуваеиостн и тревоги больных в период алкогольной абстиненции //Цеп. в ГНТБ Украины 05.12.95 Г2Є02 - Ук. 95.-Харьков ,I9S5.-С.34;

4. Метод эмоционально-стрессовой психотерапии в период ал-

когольной йбсїнненции I) Да п. в ПЇІБ Украины 05,12,95, К'ЗбОЭ-У к. 95. - Харьков, 1995,- С.35 •

5. Патент України £7£й9 із ід II.06,1994 р. "Спосіб лікування хронічного алкоголізму”. "

6. Спосіб лікування хронічного алкоголізму А.Т.вилг.това -

С. І.Жиднльова //Р'іпення експертизи про виїриу патенту >:з винахід від 22.05.199;р. по заявці "940527CG /у співав?, s А.Т.Філа-товим/. . •

7. Спосіб лікування алкогольної та наркотичної залежності// Ріиення про встановлення дати подання оаявкі від ГГ.05.І993р. по заявці Т9ГС5І9В8.

АННОТАЦИЯ ■

5жилев Сергей Ятгьии " 3 м о : î и с на :: ь ; : с - с т р с с с от л я психотерапия патологического влечения к алкоголю в период алкогольного абстинентного синдрома ".Диссертация - рукопись на соискание учено'1 степени кандидат« меоицннских наук. Специальность - "Наркология" /14.01.27/.Харьковски? институт усовершенствования враче?.-Харьков. -І99І г.

Проведено комплексное исследование 100 больнстс хроническим алкоголизмом в период алкогольного абстинентного синдрою шгя вы бора и обоснования психотерапевтических методов устранения патологического влечения к алкоголю. .

Установлено,иго данный контингент больных имеет высоки? vpo вень тревожности,который можно использовать для повышения терапевтической внушаемости больных.

lia основании проведенных исследований разработан вариант эмоционально-стрессовой психотерапии прсюаанаоекны** для устранения патологического влечения к-алкогогтю,который,в отлиоие от

. ... 23 - : • .

. существующих,представляется розмашин использовать в.,период алкогольного абстинентного синдрома,т. а.. па требуется, двухнедельное .воздержанна о* употребления спиртных напитков.которое не могут выдержать большинство больных П и Ш стадиями хронического алкоголизі-й. . ■ . ■

Ключові слова : патологічний потяг до алкоголю, алкогольний а бстинентний синдром. ДА С/, емоційно-стресова психотерапія /ЕСП/, тривога, реактивна трігаora f/РТ/, особиста тривога ЛХГДтавіювашя,

. . А И п .0. ? A S t.O Я

Zhisbilav Sergei tlioh U15niotloiial-atreaa psychotherapy of pathologic inclination to alcohol during abstinence syndrcraa" . -

Th e a і s (Uanus о ript) for tbe Candidate of Medical'Sciences Pegree, . ' ' • '

Speciality -llHarcology,,l(I4io£.^) .

Kharkov Advanced Learning Institute for Pootors Kharkov, 1996 , ■ . \ '

Complex investigation of ІбО-cbrcnio alcoholio patients during lcoholio abstinent ayndrome ia carried out to choose and ¡justify aychotherapeutio netboda of pathologic inclination to alcohol Umination. - .

. tt is fuond that tha mentioned above contingent of patients baa зе highest level of anxiety which cari be used for increasiig their therapeutic euggestibility, • . :

On the Ьавів of the carried out investigations^ variant of emot-¡nal-stxeaa psychotherapy for the elimination of the pathologic in-.ination to alcobolj. Tha bethod differa from-.tbo remainder as it can ! used during tbe period of alcoholic abstinence syndromeAtO*, -; does not demand a fortnight abstinence fro>a alcoholic drinka that innot be endured Ъу nost patientn of the second and third phases ' chronic alcoholisM,' '