Автореферат и диссертация по медицине (14.01.15) на тему:Диагностика и стимуляционная терапия речевых нарушений у детей с церебральным параличом

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІМ. ПЛ.ШУПИКА

РГ6 с ' Р ШЯ 1999

ДУБОВЦЕВА ОЛЬГА ОЛЕКСІЇВНА

" УДК 616.8-07-08:616-053.2

ДІАГНОСТИКА ТА СТИМУЛЯЦІЙНА ТЕРАПІЯ МОВНИХ ПОРУШЕНЬ У ДІТЕЙ З ЦЕРЕБРАЛЬНИМ ПАРАЛІЧЕМ

Спеціальність 14.01.15 - Нервові хвороби

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Київ - 1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті ім. М.Горького МОЗ України •

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Євтушенко Станіслав Костянтинович, Донецький медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, кафедра дитячої та загальної неврології з курсом рефлексотерапії факультету післядипломної освіти, завідувач кафедри.

Офіційні опоненти: - доктор медичних наук, член-кореспондент академії медичних наук України, професор Мачерет Євгенія Леонідівна, Киівська медична академія післядишіомної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра неврології та рефлексотерапії, завідувач ■ кафедри.

- доктор медичних наук, професор Деменко Василь Димитрович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, кафедра загальної та дитячої неврології, завідувач кафедри.

Провідна установа: Український науково-дослідний інститут клінічної та

експериментальної неврології та психіатрії МОЗ України, відділи дитячої неврології та патології вегетативної нервової системи, м. Харків.

годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.613.01 при Київській медичній академії післядишіомно: освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 254112, Київ, вул. Дорогожицька, 9 ауд. №3.

Захист відбудеться /У

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Київської медичної академі післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 254112, Київ вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий

УЗ»

999 р.

Вчений секретар спеціалізо^ вченої ради, доцент

Романенко О.І.

з

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розлади мовної функції - порушення, що досить часто зустрічаються у дитячому віці. В останні роки реєструється збільшення кількості дітей з психоневрологічними захворюваннями, особливо з психо-мовно-моторними розладами (Бадалян Л.О., 1984, Гойда Н.Г., Мартинюк В.Ю., 1996, Hind G.W., Semrud-Clikemman M., 1990, McRae K.M., Vicar E., 1991, Bax M.,1994), але частіше вони зустрічаються у складі церебрального паралічу, на який припадає в його структурі, згідно з даними різних авторів, від 45 до 80% (Семенова К.А., 1986, Масткжова О.M., 1988, Деменко В.Д.,1994). У дітей з церебральним паралічем мовні порушення утруднюють соціальну реабілітацію, обмежують можливість повноцінного спілкування з оточуючими людьми (Євтушенко C.K., 1994). Діти з наслідками перинатального ураження головного мозку у вигляді алалії, дізартрії, затримки мовного розвитку часто розцінюються як розумово відсталі і знаходяться під доглядом психіатра. Логопедична корекція, як правило, починається з 4 - 5 років.

На жаль, дитячі неврологи та психіатри не досить орієнтовані у цій проблемі, і тому невчасно встановлюється діагноз, не виробляється достатній обсяг досліджень та не проводиться адекватне лікування. Розумова відсталість через відсутність мовного контакту, який необхідний для розвитку, посилюється, що призводить до подальших необоротних явищ (Коноплянко Т.В., 1995).

Сьогодні необхідний більш точний клініко-інструментальний підхід до діагностики мовних розладів у дітей із застосуванням бальної шкали оцінки важкості мовного дефекту. Класифікації мовних розладів, які є (Орфинська В.К., I960, Осипенко Т.М., 1996, Paucher K., 1948, Allen D., Rapin I., 1988), громіздкі, важкі в практичному використанні і майже не враховують етіологію захворювання чи топологію ураження (Підкоритов В.C.,Малишко Л.М., Долуда О.П., 1994).

У літературі описані деякі особливості біоелектричної активності мозку у дітей з загальним недорозвитком мови (Вятлева O.A., 1991, Пучинська І.H., Сунгурова Т.А., 1993, Несаел H., Sansuet J., 1971, Sheth R.D., 1998, Picard A., 1998). Разом з тим, не глибоко проаналізовані електроенцефалографічні показники у взаємозв’язку з характером та важкістю мовного порушення.

Були зроблені спроби досліджувати порушення мозкового кровотоку у дітей з різною неврологічною патологією за даними ультразвукової доплерографії (Двораковський І.В., Сударова O.A., 1990, Ватолін К.В., Гаєвий О.В., 1996, Лущик У.Б., 1996, Yoshida A., Yasuhara A., 1991 та ін.), але даних про ці зміни у дітей з мовною патологією з аналізом характеру порушення кровотоку при різних видах розладів мови як у дітей з церебральним паралічем, так і з перинатальним ураженням головного мозку, які проявляються мовними порушеннями, немає.

Сьогодні існують різні методики лікування неврологічних захворювань, включаючи застосування медикаментозних засобів і використання немедикаментозних методів, таких як ІРТ, скальптерапія, черезшкірна електропунктура, лазеротерапія (Портнов Ф.Г., 1987, Мачерет Є.Л., Самосюк І.З., 1989, Лувсан Г., 1990, Бабчик Ю.І., Семенова К.А., 1992 та ін.). Проте не розроблені методики терапії мовних порушень в дитячому віці, недостатньо інтенсивно використовуються комплексні підходи в лікуванні цієї патології.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, виникла необхідність більш точного підходу до діагностики мовних порушень у дітей як клінічній, так і інструментальній, враховуючи дослідження мозкового кровотоку та біоелектричної активності мозку, до розробки нових ефективних комплексних методів лікування.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом НДР Донецького державного медичного університету: “Розробити та впровадити засоби диференційної діагностики рухових та психомовних порушень у дітей з початковими проявами церебрального паралічу та органічними захворюваннями нервової системи і запропонувати нові методи лікування і реабілітації - 1994-1997 pp.” (Держреєстрація 0195 V009646).

Мета дослідження. Розробити сучасні клініко-інструментальні критерії діагностики мовних порушень у дітей. Виявити особливості мозкового кровотоку та біоелектричної активності мозку при цій патології та розробити нові ефективні схеми лікування.

Завдання дослідження

1. Удосконалити клінічні нейролінгвістичні схеми виявлення типу та виду розладів мови у дітей з церебральним паралічем та наслідками перинатального ураження головного мозку.

2. Виявити згідно з даними ультразвукової доплерографії особливості кровотоку у судинах головного мозку та шиї у взаємозв’язку з характером та важкістю мовного дефекту і його зміни у процесі лікування.

3. Вивчити особливості біоелектричної активності мозку у дітей з алалією, дізартрією, затримкою мовного розвитку та її зміни у процесі лікування.

4. Розробити нові методи комплексного стимуляційного впливу в лікуванні виявлених мовних порушень та впровадити в практику охорони здоров’я.

5. Запропанувати критерії ефективності розробленої терапії.

Наукова новизна одержаних результатів:

1. Вперше виділено базисні розлади мови (дізартрія, алалія, затримка мовного розвитку) у дітей з церебральним паралічем та наслідками перинатального ураження головного мозку у взаємозв’язку з топічною функцією мозку, порушенням мозкового кровотоку та локальним порушенням біоелектричної активності мозку.

2. Вперше виявлена зміна кровотоку з прискоренням та асиметрією в основній та хребетних артеріях при дізартріях у дітей з церебральним паралічем.

3. Вперше виявлено дефіцит кровотоку з асиметрією у середніх мозкових артеріях при алаліях та затримці мовного розвитку у дітей з церебральним паралічем та наслідками перинатального ураження головного мозку.

4. На підставі зіставлення класичних нейрофізіологічних коркових мовних зон та стародавньокитайських уявлень розроблена методика електрокраніопунктури на фоні введення внутрішньом’язово максимальних терапевтичних доз нікотинової кислоти з урахуванням домінантної півкулі.

5. Вперше розроблена методика лазерокраніопунктури при дізартріях, алаліях, затримці мовного розвитку у дітей.

Практичне значення одержаних результатів. Виділено розлади мови, які найчастіше зустрічаються у структурі церебрального паралічу та наслідків перинатального ураження головного мозку (дізартрії, алалії, затримки мовного розвитку) і розроблені критерії оцінки важкості мовного дефекту у дітей з органічним ураженням головного мозку.

Виявлено особливості порушення мозкового кровотоку при дізартріях,

алаліях, затримці мовного розвитку у дітей з церебральним паралічем та наслідками перин атального ураження головного мозку. Визначені особливості порушення біоелектричної активності головного мозку при дій патології. Розроблені та впроваджені нові ефективні (медикаментозні та немедикаментозні) схеми лікування.

Результати отриманих досліджень впроваджені в роботу Донецького обласного науково-практичного центру реабілітації церебрального паралічу та органічних захворювань нервової системи у дітей, неврологічного відділення обласної дитячої клінічної лікарні, міського центру реабілітації спінальних травм та церебрального паралічу м. Макіївки, дитячого неврологічного відділення міської лікарні №3 м. Маріуполя, обласного спеціалізованого будинку дитини “Малюк”, в учбовий процес кафедри дитячої та загальної неврології ФПО Донецького державного медичного університету МОЗ України, що підтверджується актами впровадження.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним дослідженням автора. Дисертантом особисто розроблені критерії оцінки важкості мовного дефекту при дізартріях, алаліях, затримці мовного розвитку. Автор самостійно провів аналіз отриманих даних інструментальних методів обстеження електроенцефалокартування та ультразвукової доплерографії. На підставі запропонованого разом з проф. С.К.Євтушенком методу полімодального стимуляційного впливу розроблені схеми лікування різних видів мовних порушень. Дисертантом особисто проведене лікування кожного хворого і здійснена статистична обробка одержаних результатів.

Апробація результатів дисертації. Про результати роботи повідомлено на Першому Українсько-Баварському симпозіумі по дитячій неврології та неонатології “Профілактика та реабілітація дітей з органічними ураженнями нервової системи в неонатальному періоді” (Херсон, 1995), Міжнародній літній школі молодих вчених-неврологів (Донецьк, 1995), Першій республіканській школі-семінарі з актуальних питань аутизму та роботи з дітьми-інвалідами (Горлівка, 1996), Міжнародній науково-практичній конференції “Аутизм: вчора, сьогодні, завтра” (Горлівка, 1997),

Міжнародному семінарі-школі професора С.К. Євтушенка “Нове у діагностиці, лікуванні та медико-соціальній реабілітації захворювань нервової системи у дітей ” (Донецьк - Слов’яногірськ, 1997), Міжнародній науково-практичній конференції “Сім’я та проблеми дитячої інвалідності”

(Донецьк, 1997), Міжгалузевій науково-практичній конференції “Актуальні питання практичної психології та логопедії в закладах освіти та охорони здоров’я України” (Харків, 1998), обласній конференції рефлексотерапевтів “Досвід практичного застосування традиційних методів лікування у практичній охороні здоров’я” (Донецьк, 1998), Міжнародному науково-практичному семінарі “Актуальні питання ангіоневрології” (Донецьк -Слов’яногірськ, 1999), Міжнародному науково-практичному

семінарі,’’Проблеми ранньої медіко-соціальноі реабілітації та адаптації дітей з органічними ураженнями нервової системи” (Київ, 1999), обласних спілках дитячих неврологів.

Публікації. На тему дисертації надруковано 9 праць, з них у провідних наукових журналах - 4, у збірниках наукових праць - 1, у матеріалах міжнародних симпозіумів, конференцій, конгресів - 4 , у тому числі одна -самостійна.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів дослідження, 2 розділів власних досліджень, 1 розділу, де викладені методи лікування, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, списку використаних джерел, що включає 185 вітчизняних і 105 зарубіжних джерел. Матеріал ілюстрований 18 таблицями, 15 малюнками. Обсяг дисертації 115 друкованих сторінок.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СПОСТЕРЕЖЕНЬ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

В основу роботи покладені результати сучасних клініко-інструментальних досліджень 125 хворих дітей з мовними розладами у вигляді алалії, дізартрії, затримки мовного розвитку у віці від 3 до 14 років, які супроводжують таку патологію, як церебральний параліч та наслідки перинатального ураження головного мозку, що супроводжуються мовними порушеннями та пірамідною недостатністю, руховою розгальмованістю, порушенням емоційно-вольової сфери.

Контрольну групу складали 60 дітей. 20 з них - з церебральним паралічем, 20- з наслідками перинатального ураження головного мозку у вигляді мовних порушень які лікувалися традиційними методами (застосування ноотропних засобів, логопедичних прийомів), та 20 здорових дітей.

В основу діагностики були покладені сучасні неврологічні і нейролінгвістичні схеми визначення виду мовних порушень згідно з узагальненою нами класифікацією розладів мови у дітей (Правдіна О.В., 1969, Вінарська Е.Н., 1973, Лурія A.P., 1974, Бадалян JI.О., 1984), для виявлення ступеню важкості та клінічного контролю ефективності терапії використовувалась розроблена нами бальна шкала оцінки важкості розладів мови, згідно з якою оцінювались порушення тонусу артикуляційної мускулатури, обсяг активних рухів у язику, ступінь прояви гіперкінезів, рефлексів орального автоматизму, ступінь зрозумілості мови для оточуючих, рівень загального недорозвитку мови та інше. Нейропсихологічне дослідження включало застосування кількісних методів визначення інтелектуального розвитку дитини за тестами Равена, Векслера та виявлення домінантної півкулі мозку.

Для виявлення порушень кровотоку у мозкових та хребетних артеріях використовувався метод ультразвукової доплерографії (Logidop-4 фірми Kranzbühler, Німеччина) з контролем отриманих даних після проведеного лікування.

Електроенцефалографічний моніторинг здійснювався за допомогою апаратно-програмних комплексів “ДХ - 4000 Practic” та “DXNT-32 Professional” (Україна).

Для виявлення характеру ураження головного мозку здійснювалась МР-томографія на апараті “Brüker” ( Німеччина ) на базі центру “ Резонанс” (м. Луганськ ).

Акупунктурний вплив впроваджувався за допомогою акупунктурних стальних голок, які вводили як у мовні зони скальпу, так і у тонізуючі точки або точки-посібники меридіанів, що йдуть через головний мозок. У випадку електрокраніопунктури до голок підключали електричний струм постійного напруження імпульсного режиму за допомогою апарату “Lasper” (Японія).Черезшкірний вплив на біологічно активні точки обличчя та шиї для покращення стану тонусу артикуляційної мускулатури здійснювали за допомогою того ж апарату “Lasper” (Японія). Вплив низькоінтенсивним лазерним випромінюванням інфрачервоного спектра здійснювався апаратом лазерним терапевтичним на арсеніді-галія АЛТ + “Узор” - Електроніка (Росія). Крім того, проводився точковий масаж та мікроакупунктурний пролонгований вплив на точки вуха.

Одержані дані підлягали статистичній обробці загальноприйнятими статистичними методиками за допомогою програми Microsoft Excel на комп’ютері IBM - 486 (Мікляєв А., 1997).

Розраховували середнє арифметичне, стандартну помилку середнього арифметичного, середнє квадратичне відхилення. Показники існуючої різниці оцінювали за допомогою критерію Ст’юдента (Гублер Є.В., Генкін A.A., 1975, Кобринський Б.А., 1996).

Результати дослідження. На підставі комплексного клінічного обстеження були виділені такі розлади мови: алалії, дізартрії, затримки мовного розвитку, - серед них 75 дітей, хворих на церебральний параліч, та 50 з наслідками перинатального ураження головного мозку, з них 66 хлопчиків (52,5%) та 59 дівчаток (47,5%). Дітей з алаліями було 46, з них 20 зустрічались у групі дітей з церебральним паралічем, та 26 - з наслідками перинатального ураження нервової системи, затримка мовного розвитку була виявлена у 44 хворих, з них у 20 - з церебральним паралічем та у 24 - в іншій групі. 35 дітей з проявами дізартрій зустрічались лише у групі церебрального паралічу.

Віковий склад хворих дітей 3-6 років - 86 пацієнтів, 7-10 років - 33 дитини та 11-14 років - 6 дітей.

Щодо тяжкості захворювання нами виявлено, що 10 дітей мали легкий ступінь важкості захворювання, 50 - середньоважкий, а 65 - важкий ступінь захворювання. При цьому серед дітей з церебральним паралічем та дізартрією важкий ступінь зустрічався у 9 пацієнтів (18,7±1,76 балів), середньоважкий - у 16 (10,6±0,96 балів), легкий - у 10 дітей (6,2±0,59). В структурі алалій серед дітей з ДЦП важкий ступінь відмічався у 14 хворих (15,8±1,46 балів), середньоважкий - у 8 (10,4±0,96 балів), легкий - ні у жодного з пацієнтів. Затримка мовного розвитку у дітей з ДЦП зустрічалась у 15 випадках (13,7+1,41 бала), середньоважкий - у 5 (8,2±0,78), легкого ступеню не відмічалось.

У дітей з перинатальним ураженням головного мозку : при алалії III (важкий) ступінь був у 16 дітей (16,1+1,58 балів), II (середньоважкий) - у 10 (10,1±0,92 бали), І (легкого) - не було. При наявності затримки мовного розвитку III ступінь - у 12 дітей (12,4±1,18 балів), II - у 12 (7,8+0,81), І ступінь не зустрічався.

З метою виявлення ступеню зниження інтелекту ЗО дітям (з НИХ 15-3 церебральним паралічем та 15 - з наслідками перинатального ураження головного мозку) проведене нейропсихологічне тестування згідно з методиками Векслера та Равена, і у більшості дітей відзначалось зниження інтелекту, переважно вербального. При цьому згідно з тестом Векслеру у 66,6% дітей відмічалось зниження інтелекту , а згідно з тестом Равена - лише у 46,7% дітей. Серед обстежених дітей було 62 з домінантною правою рукою і 42-з такою ж лівою, у 21 пацієнтів виявлення домінантної руки було неможливим у зв’язку з важкими парезами верхніх кінцівок .

Для уточнення характеру ураження головного мозку 57 пацієнтам була проведена КТ або МРТ головного мозку, на яких було виявлено розширення бокових шлуночків у 14 пацієнтів. Дрібноосередкове ураження перивентрикулярних зон - у 14 випадках, атрофія кори головного мозку - у 9 дітей, розширення субарахноїдальних просторів - переважно у лобно-тім'яно-вискових відділах у 9 дітей, кісти односторонньої локалізації - у 5 хворих, ознаки ураження мозочку - у 1, множинні пороки розвитку мозку - у 1.

Ультразвукова доплерографія виявила прискорення кровотоку (з асиметрією в парних артеріях) в основній у 82,9% та в хребетних артеріях у 87,7% дітей з дізартріями (коефіцієнт асиметрії в цих артеріях був 48%), по середній мозковій - у 87,3 % дітей з алаліями (коефіцієнт асиметрії - 39%) та у 83% пацієнтів - з проявами затримки мовного розвитку (коефіцієнт асиметрії кровотоку- 37,5%).

Згідно з даними електроенцефалокартування у більшості хворих з ЦП частіше зустрічалась дифузна дезорганізація біоелектричної активності мозку, а зниження середньої частоти а-ритму - у дітей з проявами алалій та затримки мовного розвитку в обидвих групах.

Лікування проводилось згідно з методом полімодального впливу, розробленого разом з проф. С.К. Євтушенком. Вона заснована на можливості впливу на асоціативні зв’язки окремих полів кори з метою послідовного діяння на ті поля кори, які приймають координаційну участь у мовоутворенні.

Методика включає одночасне використання декількох засобів впливу. Це вплив акупунктурними голками на мовні зони скальпу (Мачерет Є.Л., Самосюк І.З., 1989, О.БШ, іауавіпгіа А., 1982, .Іататоіо Т., 1985) та тонізуючі точки або точки-посібники меридіанів, що йдуть своїм внутрішнім чи зовнішнім ходом через головний мозок (С,Р,ТД,У), що стало нашою

и

новизною, на аурікулярні точки - головний мозок, стовбур мозку, язик, шень-мень та ін. (Песиков Я. С., Рибалко С. Я., 1990); вплив низькоінтенсивним лазерним випромінюванням інфрачервоного діапазону на мовні зони кори головного мозку. У деяких випадках, коли було виявлено зниження інтелекту, застосовувалось призначення когітуму (БчусЬе 1, Ьетаіг С., 1989).

Логопедичні прийоми включали використання традиційних методів та впливу за принципом біологічного зворотного зв’язку: перегляд навчальних

відеопрограм та прослуховування закріплюючих аудіопрограм. В ці ж дні проводився спеціальний точковий масаж. 36 дітям, які мали мовні порушення важкого ступеню, резистентним до раніше проведеної терапії або в яких було виявлено значне підвищення швидкості кровотоку у мозкових артеріях з вираженою асиметрією, був застосований розроблений нами засіб електрокраніопунктури на фоні введення внутрішньом’язово максимальних терапевтичних доз нікотинової кислоти, яка викликає значне покращення мозкового кровотоку (Чекман І.С., 1987, Черній В.І., 1997), перед

проведенням акупунктурного впливу.

Як наслідок проведеного лікування позитивний результат був досягнутий у 104 дітей (83,2 °/о випадків). З них у 61 дитини з ДЦП (81,3%) та у 43 - з наслідками перинагального ураження головного мозку (86%). У контрольній групі поліпшення було відміченно у 20 пацієнтів ( 50%), з них у 9 дітей з ДЦП (22,5%) та у 11 - з наслідками перинатального ураження головного мозку (27,5%). Це проявлялося у вигляді покращення стану артикуляційних м’язів у ЗО дітей (24%), а в контрольній групі лише у 4 дітей (10%), поліпшення звуковимови - у 100 хворих ( 80%), у той час як у контрольній групі це було відмічено у 15 хворих (37,5%), появи перших слів -у 18 дітей (14,4%), в контрольній групі у 2 пацієнтів (5%), формуванні фразової мови - у 27 дітей (21,6%), в контрольній групі у 5 (12,5%). Збільшення словникового запасу було відмічено - у 89 хворих (69,6%), в той час як у контрольній групі - лише у 15 пацієнтів (37,5%), що супроводжувалося покращенням показників інтелектуальних та мнестичних процесів - у 56 дітей (44,8%), а в контрольній групі у 9 дітей (22,5%). Це сприяло зниженню показників бальної оцінки важкості стану та дозволило перевести 22 дитини з групи важкого ступеню у середньоважку, з середньоважкої групи у групу з легкими проявами - 17 дітей, при цьому ефективність була вище у випадках використання електрокраніопунктури на

фоні введення нікотинової кислоти (р< 0,05).

Покращення стану підтверджувалося методами інструментальної діагностики. Було відмічено зниження швидкості кровотоку по середніх мозкових артеріях у дітей з алаліями зі зниженням коефіцієнту асиметрії у цих артеріях з 39% до 18%, у групі дітей з затримкою мовного розвитку - з 37,5% до 12%, та в хребетних артеріях у випадках дізартрій - з 48% до 28%. Було відмічено також покращення показників біоелектричної активності головного мозку у вигляді зростання ритмічності та медіанної частоти спектра, підвищення індексів а-ритму було більш вираженим у дітей з алалією як в структурі церебрального паралічу, так і наслідків перинатального ураження головного мозку (р < 0,05). При цьому найбільш виражені зміни були відмічені у дітей, які отримували лікування на фоні введення нікотинової кислоти (р < 0,03).

Таким чином, на основі порівняльного аналізу було виявлено високу ефективність застосування методу полімодального впливу в лікуванні дітей з мовною патологією в структурі церебрального паралічу та наслідків перинатального ураження головного мозку, яка може бути впроваджена у практику закладів охорони здоров’я.

Висновки:

1. Основними розладами мови у дітей з церебральним паралічем та наслідками перинатального ураження головного мозку у дітей є алалія, дізартрія, затримка мовного розвитку, які суттєво обтяжують течію даних захворювань, сприяють зростанню психо-неврологічної патології і збільшенню дитячої інвалідності.

2. Прогноз та вибір алгоритму лікування мовних розладів у дітей залежить від віку дитини, ступеню важкості мовного порушення, а також даних нейропсихологічного тестування, динаміки ультразвукової доплерографії судин головного мозку та комп’ютерного електроенцефалокартування.

3. Алалія та затримка мовного розвитку у дітей з церебральним паралічем і наслідками перинатального ураження головного мозку згідно з даними нейропсихологічного тестування характеризуються істотним зниженням вербального інтелекту.

4. Атрофія кори головного мозку та розширення субарахноідальних

просторів, переважно у лобно-внсково-тім’яшіх відділах, яке було виявлено методами комп’ютерної та магнітно-резонансної томографії, є частою ознакою, яка супроводжує клінічну картину алалій та затримки мовного розвитку у дітей з наслідками перинатального ураження головного мозку.

5. Застосування курсових максимальних терапевтичних доз нікотинової кислоти у комплексі реабілітаційних заходів призводить до стабілізації мозкового кровотоку і зменшення коефіцієнта асиметрії при алаліях та затримці мовного розвитку у дітей з церебральним паралічем та наслідками перинатального ураження головного мозку.

6. Клінічні прояви важких форм алалії у дітей з церебральним паралічем та наслідками перинатального ураження головного мозку супроводжуються переважним зниженням фонової біоелектричної активності мозку у вигляді зменшення середньої частоти а-хвильової активності.

7. Проведення черезшкірної електропунктури біологічно активних точок обличчя та шиї сприяє нормалізації тонусу артикуляційної мускулатури у дітей з проявами дізартрій, які супроводжують церебральний параліч.

8. Виділені критерії важкості мовних порушень, зміни показників мозкового кровотоку та біоелетричної активності мозку у діагностиці мовних порушень у дітей можуть бути показаннями щодо науково обгрунтованого відбору для ефективної реабілітації і впроваджені в практику охорони здоров’я.

9. Вплив низькоінтенсивним лазерним випромінюванням на мовні зони кори головного мозку у комплексному лікуванні мовної патології сприяє зниженню важкості стану при мовних порушеннях у дітей.

10. Застосування розробленого методу полімодального впливу сприяє позитивній динаміці у стані дітей з мовною патологією, що проявляється нормалізацією тонусу артикуляційної мускулатури, поліпшенням звуковимови, збільшенням мовної продукції, показників мнестичних та когнитивних процесів та позитивними змінами показників біоелектричної активності мозку та стану мозкового кровотоку у дітей з мовними розладами.

Практичні рекомендації:

1. З метою поліпшення якості діагностики розроблені нові клініко-інструментальні схеми досліджень мовних порушень у дітей.

2. Розроблені нові критерії оцінки важкості мовних розладів у дітей з

церебральним паралічем та наслідками перинатальных уражень головного мозку.

3. З метою удосконалення інструментальних критеріїв діагностики мовних порушень у дітей виявлені особливості артеріального кровотоку та біоелектричної активності мозку у взаємозв’язку з характером розладу мови у дитячому віці.

4. Запропоновані нові ефективні методи лікування розладів мови у дітей: полімодального впливу та електрокраніопунктури із застосуванням нікотинової кислоти.

Список робіт, опублікованих за темою дисертації:

1. Дубовцева О.О., Євтушенко О.С., Поддубна H.H., Євтушенко С.К., Сажнева I.A. Застосування нових стимуляційних методик при лікуванні затримки та порушень мови у дітей // Український вісник психоневрології. -1996.-т.4.-вип.4(11).-с. 287-289.

2. Дубовцева O.A. Полимодальное сгимуляционное воздействие по методике С.К. - Евтушенко при лечении расстройств речи у детей с церебральным параличом II Український вісник психоневрології. - 1997.-т.5.-вип.3(15).-C.188-I90.

3. Дубовцева O.A., Сажнева И.А., Омельяненко A.A. Роль электроэнцефалокартирования и ультразвуковой допплерографии в диагностике и терапии расстройств и задержки речи у детей // Український вісник психоневрології. - 1997.-т.5.-вип.З(15).-с.53-54.

4. Дубовцева O.A., Евтушенко C.K., Омельяненко A.A..Сажнева И.А. Новые подходы в терапии речевых нарушений у детей с органическим поражением головного мозга // Врачебное дело.- 1999.-№3,- с.121-124.

5.Евтушенко С.К., Дубовцева O.A., Евтушенко О.С. Современные подходы в диагностике и лечении речевых расстройств у детей с психоневрологической патологией // Актуальні питання дитячої психіатрії в Україні. - Харків, 1999-вип.2- с.95-99.

6. Dubovtseva О. A., Evtushenko S.К..Vovchenko I.V., Poddubnaya N.N., Evtushenko О. S., Starodubtsev E.G. Scalptherapy, electropuncture and logopedic methods in treatment of speech delay of children with cerebral palsy // New technologies in rehabilitation of cerebral palsy. Proceeding of international congress. — Donetsk, May 9-12, 1994 -p.26.

7. Poddubnaya N.N., Dubovtseva O. A., Vovchenko I.V., Logopaedic and

reflex - therapeutic methods in correction of speech disturbances while the atonic-astatic form of cerebral palsy II New technologies in rehabilitation of cerebral palsy. Proceeding of international congress. — Donetsk, May 9-12, 1994 - p.86.

8. Sadecov I.A., Evtushenko O.S., Dubovtseva O. A., Syndrome of cerebral palsy as clinical mask of neurodegenerative disease onset // New technologies in rehabilitation of cerebral palsy. Proceeding of international congress. — Donetsk, May 9-12, 1994 - p.97.

9. Ewtuchenko S., Dubowzewa O., Ewtuchenko O., Aleschnikowa L. Die MacBnahmen zur Anregung der Sprach- und Intelligenzstorungen bei den patienten mit organischen Erkiankungen des nervensystems // Bayerisch -ukrainsches symposium fur kinderarzte, kingerneurologen, neonatologen. -München, 25-29 aovember 1998.-p.68.

Анотація

Дубовцева O.O. Діагностика та стимуляційна терапія мовних порушень у дітей з церебральним паралічем. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 - нервові хвороби. - Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 1999.

Дисертація присвячена удосконаленню існуючих та розробці нових клініко-інструментальних критеріїв діагностики мовних порушень у дітей з церебральним паралічем. На підставі обстеження 125 дітей з мовними порушеннями, які супроводжують церебральний параліч і наслідки перинатального ураження головного мозку, була доказана доцільність застосування комплексних стимуляційних методик в лікуванні цієї патології. Розроблені нові методи полімодального впливу і електрокраніопунктури на фоні введення внутрішньом’язово максимальних терапевтичних доз нікотинової кислоти із застосуванням індивідуальних схем лікування при різних видах розладів мови у дітей з урахуванням виявлених порушень кровотоку у мозкових та хребетних артеріях та змін біоелектричної активності мозку. На підставі порівняльного аналізу була доведена ефективність цих методів лікування.

Ключові слова: мовні порушення, алалія, дізартрія, затримка мовного розвитку, церебральний параліч.

Annotation

Dubovtseva О. A. Diagnostics and stimulating therapy of speech disorders in children with cerebral palsy. - Manuscript.

The dissertation submitted for a candidate of scienties (medicine) degree in speciality 14.01.15 - nervous diseases. - Kyiv Medical Academy of Post-Graduate Education named after P. Shupyk, Health Ministry of Ukraine, Kyiv, 1999.

The dissertation is devoted to the improvement of the existing clinic instrumental criteria and development of new ones in the diagnosis of speech disordi in children with cerebral palsy. The advisability of using complex stimulating methc in treatment of the given pathology has been proved on the basis of studing 1 children -with speech disorders accompaning cerebral palsy and ■ effects of perina cerebral impairments. New methods of polimodal influence and electrocraniopuncti against the background of intramuscular injections of maximum therapeutic doses nicotine acid with the use of individual therapeutic schemes in various speech disordi in children have been developed with due regard for the diagnosed bloodflc impairments in cerebral and vertebral arteries and for changes of bioelectric cerebi activity.

The efficacy of these therapeutic modalities has been proved of the basis of comparative analysis.

Key words: speech disorders, alalia, dysarthria, retardation of spee development, cerebral palsy.

Аннотация

Дубовцева O.A. Диагностика и ст.имуляционная терапия речевы нарушений у детей с церебральным параличом. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицински наук по специальности 14.01.15 - нервные болезни. - Киевска медицинская академия последипломного образования им. П.Л. Щупика М Украины, Киев, 1999.

Диссертация посвящена усовершенствованию существующих разработке новых клинико-инструментальных критериев диагностик речевых нарушений у детей с церебральным параличом.

На основании исследования 125 детей в возрасте от 3 до 14 лет выделены базисные расстройства речи в виде алалий, дизартрий, задержки речевого развития сопровождающими церебральный паралич и последствия перинатального поражения головного мозга.

На основании данных ультразвуковой допплерографи было выявлено ускорение кровотока с его асимметрией в основной и позвоночных артериях при дизартриях у детей с церебральным параличом и в средних мозговых артериях при алалиях и задержке речевого развития у детей с церебральным параличом и последствиями перинатального поражения головного мозга. Результаты электроэнцефалокартирования показали снижение средней частоты а -ритма у детей с алалиями и задержкой речевого развития в обеих группах. Разработана бальная шкала оценки тяжести речевого нарушения у больных с данной патологией. Для уточнения характера поражения головного мозга проводилась магнитно-резонансная томография.

Разработан новый метод полимодального воздействия, включающий применение медикаментозных средств (когитум, сирдалуд) и немедикаментозных методов (краниопунктура, корпоральная и аурикулярная акупунктура, чрезкожная электропунктура,

лазеротерапия, традиционные логопедические мероприятия и применение принципа биологической обратной связи в виде просмотра обучающих видеопрограмм и прослушивания закрепляющих аудиопрограмм, педагогические коррекционные занятия) с использованием индивидуальных схем лечения при различных видах расстройств речи с учетом выявленных нарушений кровотока в мозговых и позвоночных артериях я изменений биоэлектрической активности мозга, данных психологического обследования, включающее определение уровня умственного развития ребенка и выделение доминантного полушария головного мозга.

Предложен метод электрокраниопунктуры на фоне введения внутримышечно максимальных терапевтических доз никотиновой кислоты, отличающийся высокой эффективностью.

Положительный эффект был достигнут в 83,2% случаев, что проявлялось в виде улучшения состояния артикуляционных мышц,

улучшения звукопроизношения, появления первых слов, формирован фразовой речи, увеличения словарного запаса, улучшения показател интеллектуальных и мнестических процессов, в то время как контрольной группе детей, получавших традиционное лечение в ви приема внутрь ноотропных препаратов и применения логопедическ методик, эффективность составила 50%. Позитивные клиническ результаты были подтверждены данными инструментальных метод обследования. Отмечено улучшение кровотока в мозговых позвоночных артериях и снижение коэффициентов асимметрии одноименных артериях, улучшение показателей биоэлектрически активности мозга.

Таким образом, на основании сравнительного анализа доказа: эффективность и целесообразность применения комплексні стимуляционных методик в лечении данной патологии.

Ключевые слова: речевые нарушения, алалия, дизартрия, задерж: речевого развития, церебральный паралич.