Автореферат и диссертация по медицине (14.03.05) на тему:Депонирование и транспорт катехоламинов эритроцитами крови в норме и патологии (клинико-экспериментальное исследование)

>Г5 ОЛ . 1 . НИЗ 1997

1нститут $1з1ологП 1м.0.0.Богомольца НАН Украйш

На правах рукопису

МАРДАР ГАННА 1ВАН1ВНА

ДЕПОНУВАННЯ I ТРАНСПОРТ КАТЕХ0ЛАМ1Н1В ЕРИТРОЦИТАМИ КР0В1 В Н0РМ1 I ПАТОЛОГИ' (КЛ1Н1К0 - ЕКСПЕРИМЕНГАЛЬНЕ Д0СЛ1ДЖЕННЯ)

(14.03.05. ПатолоНчна ф1з1олог1я)

Автореферат дисертацП на здобуття наукового ступени доктора медичних наук

Кихв 1996 рш

ДисергаЩею в рукопис Робота виконана на кафедр1 гчстологп, цитологи та ембрЮлогП (зав1дуючий - професор Г.ККокощук ) Черн1вець-кого державного медичного 1нституту (ректор - академ1к АН ВШ Украши, професор В.П.Пшак).

Науковий консультант - доктор медичних наук, професор Георгш 1лл1ч К0К01ЦУК

0ФЩ1ЙН1 ОПОНЕНТИ: доктор медичних наук, професор КОНОНЕНКО Владислав Якович академ1к АН ВШ, лауреат державно! премП Укра!ни, доктор медичних наук, професор ЗОЗУЛЯ 1ван Савич доктор медичних наук, професор СЕРЕДЕНКО Михайло Михайлович

Пров1дна установа - УкраТнський НД1 кардЮлогП 1м. акад. М. Д. Стражеска

Захист дисертацП В1дбудеться . . 199^-року

на зас!дати спец!ал1зовано1 вчено! ради Д 01.13.01 при 1нститут1 ф1з1ологп 1м. 0.0.Богомольца НАН Украгни

3 дисертащею можна ознайомитись в б1бл1отец1 1нституту ф!з1ологП за адресою: Ки1в, вул. Богомольца, 4.

Автореферат роз1сланий ". К.".. Т1996 року.

Вчений секретар спец1ал1зовано1 вчено1 ради доктор бюл. наук

3.0.Сорок!на - Мар1на

ЗАГАДЬ! IA ХАРАКТЕРИСТИКА РШЮТИ

Актуальность проблеим. Значения формених елемент1в кро-Bi в транспорт! катехоламШв (КА) вивчено недостатньо. Ок-рем1 роботи свЦчать про те, по еритроцити (Е) за допомогою адренорецептор1в (АР, Sager, 1974) зв'язують значну к1ль-к1сть адренал1ну (А), норадренал!ну (НА) i дофам!ну (ДА, Levitski, Atias, Stear (1976, 1978). Виникло припущення, щр саме в Е попередасуеться окисления КА (Lovelady, 1978), в той час, як у плазм1 кров! зразу ж починаеться Ix руйнування (И. В. Комиссаров, 1986),

Враховуючи велику резервну ешпстъ Е та ix в.частив1сть до зв'язування КА, можна вважати, що вони виконують не тхль-ки транспортну, але й катехолатндепонуючу функщю в орга-

Hi3Mi. '

П1д впливом CTpedB (Ф. 3. Меерсон та апвавт., 1987; 1993), поверхнево-активних речовин (ПАР) экзогенного та ен-догенного походження, rlnoKcii, 1нтоксикащй в1дбуваеться ушкодження мембран еритроцит1в, енергетичне виснаження, швидке старшня i руйнування ix в орган1зм1 (В. А. Лисовский та cnisaBT., 1986; J. С- Fridman et al., 1988; С. Н. Орлов, 1987; К.К.Зайцев, В.Н.Кидалов, 1989; .Н.Д.Катаев i сШвавт., 1991; Т. Ф. Лабареу,1993; Г. П. Горбенко та сивавт. ,1994).

Момиво, при .цьому порушуеться катехолам1ндепонуюча функция Е i виникають лов'язан! з нею адренодеф1цитн1 стани в органах,"зокрема в cepui (0. Г. Яворський, 1994).

Свою безпосередню д1ю симпатико-адренаюва система

(CAC) peaneye через взаемодЛю гормон1в i мед1аторхв з АР (С. В. Аничков, 1874, 1982; И. В. Комиссаров, Î976, 1986; Р. Лефковиц, 1979; А, Г. Козлов, 1987; Е. А. Алексеева, П. П. Голиков, 1989; Л. А. Мороз, 1989). Найкраце ощиовати д!ю CAD i дингшчний процес обмЛну КА, тш>ки враховуючи ïx Ihï-рацелюлярний bmIct (Г. И. Сидоренко та сгпвавт., 1992).

В ocTaHHi 10 poKiB виявлена роль порушень адренореак-тивностг (3. М. Киселева, 1988, 1992; 0. В. Коркушко, Г. 3. Мороз, 1989; А. Е. Кириенко та спхвавт., 1992; В. И. Кобрин, 1992), систем транспорту Са 2+ (В. Е. Коган та апвавт., 1983-, А. С. Гавркш та спхвавт., 1994), актив 1зацП перекис-ного окисления лШдхв- (ПОЛ, В. 3. Ланкин та стйвавт., 1989), що викликае порушення енергетичного обьйну в кард1о-м1оци.тах, ендотелшцитах (Е. Б. Бурлакова та сп!вавт., 1984; Е. В. Нарушявичус, 1982; Ф. 3. Меерсон, 1981; 1982; Nelson M.J.i сп!вавт., 1980; JI.Т. Малая i сгпвавт., 1988)'. Ц1 порушення лежать в основi патогенезу серцево-судинних хвороб.

BiflQMo, що при г1пертон1чн1й XBopo6i (ГК) та атеросклероз! (АС) в1дбуваеться порушення морфофунгадонального стану мембран Е (Ю. В. Постнов та апвавт., 1976; В. А. Логинов i сп1вавт., 1990) та обм1ну iHcyaiHy (А. Г. Мазовецкий; В. К. Беликов, 1987; А. И.., Хомазюк та сШвавт., 1988) i КА (N. Dhalla et al., 1982; Ф. 3. Меерсон та спЛвавт., 1989; Л. Т. . Малая та апвавт., 1994 ). В цих умовах можуть виникати змг-ни еритроцитарного депо гормонхв (з.ксул1ну i КА) i пов'язанг-_з ними порушення реолопчних властивостей KpoBi, м!кроцирку-лядИ та обм1ну речовин.

При ц1Лому ряд! захворювань р1зко змгнюеться к1ньк1сть КА в кровь Зокрема, при пухлинах хромафшноГ тканини (ПХТ,

А. С. Ефимов та сп!вавт., 1982; И. В. Комиссаренко та сп1-вавг., 1984), г1пертон1чних або адреналових кризах г!потала-(ачного походкення, в кров пер!одично вид!дяеться велика к1льк1сть КА. Диференц1альна д!агностика цих захворювань могла б доломогти проведению в1дпов!дного л!кування хворих, аде в перифер!йн1й кл1н!чн1й практиц! вона майке не проводиться.

При 1шем1чн1Й хвороб! серця на фон! р1зкого п!двищення тонусу симпатично! нервово! системи 1 п!дввдення концентра-цп КА в кров! розвиваеться !нфаркт мшкарда (И. М. Гаядаа, Н. К. Фуркало, 1978; С. Е. Березкин, А. Н. Тарасов, 1981; 0. Ц. Сергиенко, 1985). Своечасна реестрахЦя цього явища Л1ка-рем допомогла б проведению проф1лактики !нфаркту м!окарда.

Вивчення цих проблем ускладнюеться в1дсутн!стю надШих 1 доступних для практично! медицин« методов визначення КА в крова., особливо в еритроцктах.

Мета досайджеиня..- вивчення загадь них законом!рностей та в1дм1нних особливостей процесу депонування х транспорту КА еритроцитами кров! у здоровому 1 хворому орган1зм! як гуморального механизму адренерг1чного забезпечення адаптаци.

Основн! завдання дослхдження

1. Розробити ! довести специф!чн1сть новйго ультра- та цитоххм1чного метод!в визначення катехоламШв у кров!.

2. Вивчити законом!рн1сть ! визначити б!олог1чне значения формування еритроцитарного депо катехоламШв.

3. З'ясувати вплив адренотропних речовш на процес де-. понування катехоламШв еритроцитами у зв'язку з !х енерге-тичним обм1ном та морфолог !-чним станом.

4. Вивчити залезкЛсть морфофункцЮнального стану ост-

- б -

р1вцевого апарату п1дшлунково1 залози в!д вшшву поверхне-во-активних речовш на процес депонування катехоламШв та хнсулину еритродатами крова.

5. Визначити стан еритроцитарного депо КА при захворю-ваннях, котр1 супроводжуються порушенаям \х секрецП. Розро-бити метод диагностики пухлин хромаф!нно1 тканини.

6. Досавдкти особливост! депо катехоламШв в еритроци-тах при шем1чн1й хвороб! серця як захворюванн!, котре роз-виваеться на основ! порушеного енергетичного обм1ну 1 супро-воджуеться пошкодасенням мембран еритроцетпв.

7. В1шчити залежн1сть ргвня депо 1нсул1ну та катехоламШв в еритроцитах вхд стадн порушення мозкового крово-постачання при г!пертон1чн1й хвороб! та атеросклероз!.

Наукова новизна 1 теоретична цнш1сть досл1деання

В робот 1 за допомогою б1ох1!.ичного та розроблених ори> ■

г!нальних Пстох!м!чного та ультрацитох1м1чного метод!в биз-начення катехоламШв у кров! вперше проведено вивчення ка-техоламхндепонуючих властивостей еритрощгпв периферично! кров! в умовах здорового г хворого орган!зму людей 1 тварш. Показано, до еритроцити захоплюють 13 кров! больше 64% катехоламШв ! накопичують 1х в п^мембранному шар! у виглядх електроннопцльних пухирщв ! гранул, захщаючи 1х в!д окисления 1 створюючи своерЦний тимчасовий резерв, який тракс-портуеться до кл1тин робочих орган!в ! передаеться вибхрко-во, в залежност1 в!д чутливост! до них адренорецептор1В.

Одержан! дан1 розширюють науков! уявлення про еритроцити як систему, котра забезпечуе гуморальний мехашзм екдок-ринно! регуляцГ! в норки ! патолог!! та свгдчать про зв'язок . 1 м!ж морфо - функц1ональним станом надниркових залоз, еритро-

цит1в 1 адренорецептор1в робочих оргшпв, зокреиа серця 1 мозку. Пошкодження еритроцитарно! ланки в цьому ланцюжку моде призвести до своерхдно! десимпатизацп, яка, в свою черту, викличе порушення енергетичного обм!ку в органах.

Вперше вивчено вплив мембранно - адренотропних речовин на процес депонування катехоламШв еритроцитами. Показано, щр IX вплив на еритроцитарне депо катехоламШв вгдбиваеться на морфофункцхональному стан! орган1зму в Щлому 1 остр1вце-вого апарату п1дилунково! залози, зокрема.

Вперше досл!даено вм1ст- КА в еритроцитах в умовах ri.no-1 гшеркатехоламшемш розроблено метод д1 агностики ПХТ.

Вперше вивчено депо катехоламШв в еритроцитах в за-ледност1 вЦ характеру переб1гу 1шем1чно! хвороби серця та !нфаркту мхокарда 1 розроблено методи дхагностики 1х перебэ -гу.

Вперше виявлено змхни депо КА та хнсуину у хворих гх-пертон!чною хворобою (ГХ) та церебральким атеросклерозом (ДА) при початкових 1 хрон!чних порушеннях мозкового крово-о51гу (ХПМК), показана мохлива роль стрес!в у розвитку ХПМК, а такок. розроблено метод прогнозування гострих порушень. мозкового кровообхгу.

Практичне значения робота

Розроблено орипнальнкй сшхйб визначення катехоламШв у кров!, котрий може широко використовуватися в практична мэдицинх для оцхнки стану активносг1 симпатико-адреналово! системи за даними хнтрацелшярного захоплекня катехоламШв еритроцитами. Цитох1м1чний спосхб визначення катехоламШв у кровх допомоке проводити д!агностику г!пер - 1 г1покатехол-ам1нем1й, що мае велике значения в п!дбор! адекватно! тера-

niï.

Ha ochobí iwtoximi4horo способу визначення катехолам1-híb в еритроцитах розроблен1 методи д!агностики пухлин хро-мафхняо! тканини, прогнозування nepe6iry iiaeMi4H0l хвороби серця, а такая шфаркту ьйокарда, хрон!чних порушень мозко-вого KpoBoo6iry ври rinepTOHi4Hiô XBopoöi i церебральному атеросклероз!, цо дае мсяоивЛсть проводити в!дпов1дне кори-гуюче лэ.кування i проф1лактику ускладнень.

Вкровад?яення peayjsbTariB дослхдаеккя в практику Розроблен1 методи визначення катехоламШв у kpobí , д1агностики пухлш хромафанно! тканини, назр1вання инфаркту м1окарда при шем1чн1й хвороб! серця i прогнозування його nepeöiry та хрон!чних порушень мозкового кровопостачання при rinepTOHi4Hiô хвороб: та церебральному атеросклероз! вкко-ристовуються в науков1й робот! вуз!в míct Черн1вц1в, Сум, НД1 . Москви, MiHCbKa та в практгац Черн1вецьких обласних психоневролог очного, щШолопчного, ендокринолог 1чкого диспансергв, мхських клШчних К 3, N1 та обласно! лгкарень.

Дан i про еритродати як саморегулюючу систему депо i транспорту катехоламШв в норм i i при адаптацн включет в . хекщйн!. курси i практичьл занятая на кафедрах вуз1в УкраЬ ни.

Апробащя робота. Матер1али роботи пов1домлено на X Всесоюзному в'1зд1 анатом1в, пстолог!в.та ембрюлопв (В1н-ниця, 1986), III Всесоюзному з'1зд1 ендокринологíb (Ташкент, 1989), XV з'1'зд1 Всесоюзного ф1з1олопчного товариства Дм. I.П.Павлова (Кшин1в, 1987), VIII з'1зд1 невропатологíb i психхатр1в (XapKiB, 1990), III Всесоюзна конференцп ,з дш-тань xpoHo6icuoriI i хрономедицини (Ташкент, 1990), III

з'1зд1 анатсМв, гютолсПв та ембрголопв УРСР ( Чернхвщ., 1990), конференцН "СучаснЛ проблем неврологи" (Дндлропет-ровськ, 1992), XI з'1зд1 анатоыЛв, г1столог1в та ембр1олог1в (Одеса, 1992), на науково-техн1чних конференвдях Сумського дерлавного ун1верситету (Суми, 1993, 1994, 1995, 1996), на М1лнародн1й конференцП "Электронная микроскопия - медицине" (Суми, 1995), на 1-му Шжнародному конгрес! з 1нтегративно5 антропологи (ТерноШль, 1995).

Апробащя робота та пу&нкалця результате дослдаеипя Основн! положения дисертацИ вадобрашй у 37 опубл1ко-ваних наукових працях, методичних рекомендавдях та шформа-щиному листку, описах до 4 винаход1в 1 4 ращоналЛзатор-ських пропозищй.

Структура 1 обсяг дксертацп ДисертацЛйна робота викладена на 243 стор1нках принтерного тексту, алюстрована 35 таблицами та 40 рис. (м!крофо-тографп та електронограми) 1 складаеться 1з вступу, аналЬ тотного огляду Л1тератури (2 роздхли), характеристики мате-р!аяу 1 метод1в дослдаення, викладення (3 розд1ли) результат!^ дослдаення еритрсципв як системи депо катехоламШв у норм: 1 в патологи, даних про.еритроцитарне депо катехс,-лам!н1в як д1агностичний критер1й стад1й, тяжкосп 1 прогнозу судинно! патологи серця, анайзу особливостей змш б!о-х1м!чних 1 г1стох1м1чних показшшв крэв1 у хворих з, пору-шенням мозкового кровооб1гу, обговорення здобутих результа-пв досл1дження, висновив, практичних рекомевдаЩй, .списку цитовано! л1терагури, який м1стить 525 в1тчизняних 1 250 за-руб1жних джерел лЛтератури.

- 10 -

Основш положения, жи внносяться на захист:

1- Цитох1м1Чний спосЮ визначення катехоламШв у кров! е високочутливим 1 простим, заслуговуе на широке впроваджен-ня в юитчяу практику.

2. Еритроцити кров1 являють собою саморегулюючу систему формування моб1льного депо катехоламШв, котре в!дображае морфофункЩональнш стан надниркових залоз 1 симпатико-адре-налово! системи в норка 1 в процес1 адаптадП, а також залегать В1Д фунгацонально! активност1 адренорецептор1в еритро-ципв.

3. В умовах ппер- 1 г1покатехолам1немш, п1д впливом адренотропних та поверхвево-активних речовин, виникае вдао-в1дне зб!льщення або зменшення еритроцитарного депо катехоламШв, що в1дбиваеться на структур! еритроцимв ! морфо-фушацональному стан! орган1зму в щдому. •

4. Депо катехоламШв та структура! особливост! еритро-цит1в при IX гЮтох1м1чному визначеннх можна використовувати як д1агностичн1 тести тяжкосп переб1гу судинних захворювань серця 1 мозку.

Декларащя конкретного особкстого внеску дисертаита в розробку науковнх результат!в, як! викладеи! в дисертацп

Особистий внесок автора в розробку наукових результа-?!в Щб1 роботи е основним ! полягае у визначенн1 напрямку, розробц! програми 1 методолог!! досл!дхення. Автор самосйй-ко З1брала матер!ал ! виконала б!льс1сть методик, у тему числг експериментальних; узагальнила та науково обгрунтувала положения про еритроцити як систему депо 1 транспорту катехоламШв; розробила та апробувала методи г1сто- та ультра-цитох1м!чного визначення катехоламШв у кров!, удосюоналила

методи дхагностики пухлин хромафшно! тканини, прогнозу пе-реб1гу 1шемхчно"1 хвороби серця та хнфаркту м1окарда, а також хрон!чних порушень мозгового кровооб1гу в зв'язку з г1перто-'.пчноо хворобою та церебральним атеросклерозом; провела ана-л1й первинного матер1алу, на основ! чого сформульованх ос-новн1 положения дисертацП, що виносяться на захист.

ЗШСЛГ РОБОТИ Натер1ал 1 метод» дослгдаеиня.

Дослдаення проведено на 342 тваринах х на 647 людях, 1з яких 53 здорових 1 594 хворих. ДЛя виршення завдань, поставлених в робот1, в першу чергу, було розроблено цитохх-мхчний метод визначення КА в кров1 (а. с. 1223078, 1986, • сп1вавт. Д.П.Клад1енко). По сут! запропонований метод засно-ваний на вЦомхй в г1стох!мхх властивост1 КА окислюватися при взаемодп з б!хроматом кал!ю 1 утворювати адренохроми. Як барвник запропоновано азотнокисле ср!бло, яке вщювлю-еться до метального 1 виявляеться пх.д мхкроскопом у виг ляд 1 темних брилок 1 пухирщв у тих мхсцях цитоплазми кл!тин, де локал1зованх адренохроми.

Специфхчнхсть г1стоххм1чного методу визначення КА в кров1 була доведена за допомогою паралельного досл1дження р!вня КА в кров1 б1ох1мхчним методом. Так, у Шактних щур1в к1льк1сть КА в умовних одшицях (ум.од.) при г1стох1м1чному визначетп становила 1,87 ± 0,07, що при бхох1м1чному визна-чеши дор1внювало 13,96 ± 1,02 нмоль/л адренал!ну х 21,97 ± 0,23 нмоль/л норадренал!ну. У щур1в п1д впливом б - денного введения резерп1ну р1вень КА знижувався втрич1 як при г1сто-х1м1чному (0,62 ± 0,01 ум.од.), так 1 при б1ох!м1чному (4,31 ± 0,05 нмоль/л адренал1ну 1 4,50 ± 0,02 нмоль/л норадренал!-

- 12 - • . ну) визначеннь Под1бн1 результат« були одержан! на резерн!-зованих кролях,

У здорсвих людей даням способом у 97 % Е виявляються КА у вигляд1 брилок 1 пухирц!в р1зно! форми 1 Р03М1Р1В.

В мазкак кров1 хворкх з р1эною патолог1ею виявляються пухирщ 1 брилки, що мають вигляд зерняток, паличок, р1зного роду ф1гурних скупчень у цитоплазм! кл!тин ! об1дк1в в !х мембранах, а також темних кл1тин, переповнених включениями. Виявлея1 включения в кожному конкретному виладку в!др!зня-ються за к!льк!стю, розм1рами 1 топограф1ею. У зв'язку з цим виникае необхщнють клльк!сно1 оц1нки цитох!м!чно! реакцП. Для 11 оц1нки ми розробили ориг!нальнйй морфометричний ана-л!з, котрий заснованш на вивченн! характеру ! п!драхунку к!лькост1 включень в кожному Е. Цей анал1з опубл!кований в методичних рекомендац1ях "Щодо врахування зм!н фунгацональ-ного стану еритроцитарно! системи депо катехоламШв в норм! ! патолог!!"-/ Суми, СумДУ, 1996.- 12 с.

На основ1 розробленого цитох1м1чного способу визначен-ня КА в кров! та праць, присвячених електрошпй м1кроскопп еритроципв. нами розроблено орипнальний ультрацктохзМчний спосхб визначення КА в Е кров!. За допомогою того способу вияснили, що включения КА мають вигляд темних брилок ! пу-хирц!в, котр1 в норм1 розм1щуються вп ^мембранному шар! Е. В умовах стимуляцп секрец!'! КА п1д впливом стресу чи введения !нсул1ну вони утворюють р1зно! форми конгломерата !

розмщуються по всш цитоплазм! Е. [нсля 4- г0дкнк01 химоб!-

л!зашд в1д Е вадпупцовуютьоя'м1кросфероцити, котр! включаг

ють КА. П1сля сбробки Е резерп1ном включения КА в Е не ви-значаються, а при введенн! резерп1ну (0,6 мг/кг, 6 дн1в) щурам спостер1габться гемол1з Е, утворення мЛкросфероцШв, але без включень КА. Щ мхкросфероцити утворюють своер1дн1 с 1 точки 1 ландакки.

Досл1ди з введениям 1нсул1ну, резерп1ну та моделювання емоцхйного стресу у щур!в з наступним вивченням вмюту КА в периферичн1й кров1 та мозковш речовтп наднирник1в дали можлив1сть довести спецкф1чн1сть даного способу.

За допомогою комплексу цитох1м1чного, авторад1ограф1ч-ного, рад1о1зотопного Л б1ох1м1чного методов розробляли положения про те, що Е е системою депо 1 транспорту КА 1 вменяли бЛологччне значения цього явища в орган1змь Для цього 'проведено анал1з вм1сту КА в Е в умовах трьох сер1й досл1-д!з: 1- вивчення КА в. ядерних 1 без'ядерних Е 1нтактних тва-рин; 2 - моделювання г1перкатехолам1нем1й 1 3 - моделювання г1покатехолам1нем1й.

Виршення питания про тривал!сть депонування КА в Е кров! в орган1зм1 проводили за допомогою доел Ш в на шурах з введения» 0,5 мк г/кг 3Н-НА в 1,0 мл НгО всередину очеревини з наступним авторад1ограф1чним досл1дженням КА в кров1 через 5- 15-30-45- 50-Хвилин 1 через 24 - 48 годин.

3 метою вивчення впливу адренал1ну (А) на енергетичний обм!н 1 структуру Е в залелшост! в1д дп адренотропних речо-вин проведен! досл1ди на Е св1жо1 донорсько! кров1 людини. Як антиоксидант 1 антикоагулянт використовували 6% ЕДТА. Д1-юч: агенти добавляли безпосередньо в кров. Проби 1нкубувалй при 37° С на протяз! 30 хвилин, а . пот1м Е в1дд1ляли в!д плазми. Вм1ст КА 1 ДОФА в'Е 1 плазм1 кров! досл1джували ме-

■годом Л. К. Баховой, П. А. Калимана (1988); визначення глю-кози в Е i iuasMi проводили тест-набором ф1рми La Chema (BeHrpifl); глюкаао-б-фосфатдеп.дрогеназну активисть ви-значали тест-набором ф1рми Boehringer Mannheim (ФРГ); bmíct г1дроперекис1Б лшшв (ГПЛ) - методом (Л. К. Бахово! та cniBaBTopiB (1988); перекисну резистентнЮть Е (ПРЕ) - методой Ю. А. Владимирова та А. Н. Арчакова (1983) i глютат!он-редуктазну активн1сть- за Е. В. Макаренком (1988). 3míhh форми еритроципв досшджували методом растрово! скануючо! електронно! MiKpocKonil на прилад1 РШ-100 У (м.Суми). За фактори впливу брали: адреналш (aroHicT а-1, а-2, Ь-1, Ь-2) ф1рми Sigma (ОНА) - 10~5 М; адреноблокатори (АБ) : фентола-míh (ФА, а-1, а-2 АБ) ф1рми Ciba- Geigy (Швейцар1я); празо-зин (Пр, а-1 АБ) ф1рми Orion (США); метопролол (МП, Ь-1 АБ) ф1рми Astra (Белычя); ФА+ Ш (а-1, а-2, Ь-1, Ь-2 АБ). Адреноблокатори використовували з метою 3míh характеру адреноре-цепторних взаемовЦношень в £ з aroHiCTOM - адреналином.

3 метою вивчення впливу ПАР на депо 1нсул1ну i KA в Е та Г1Стоф1з1олог1ю острхвцевого апарату тдшлунково! залози проводили дocлiди на 50 нестатевозрыих бiлих щурах - самцях масою 40 - 60 г.

Вивчення конкретного механизму впливу ПАР на- еритроци-тарне депо гормоив зд1йснювали шляхом' введения цих препара-tíb 10 щурам в доз1 200 мг/кг в шлунок на протязг 10 дн!в та обробки ними еритроцит1в донор!в в досл1дах in vitro.

В ycíx дослхдах визначали bmíct KA та iHcyiiHy в Е, а у пшосл1дних тварин вивчали гчстофШологш остр!вцевого апарату п1дшлунково! залози. СульфЦср1бним методом Voigt

(1957) в модифЛкацП И. А. Шевчука 1 Т. Ф. Мельник (1969) визначали в Ь- кл!тинах остр1вц1в середнш вмхст м1кроеле-мента цинку, к!льк!сть якого прямо пропорц1йна 1х функц!о-нальн1й активности (И. А. Шевчук, 1987). В сершних зр1зах проводили морфометричн! дослдаення кш>кост1 острхвщв 1 плоцц остр1вцево1 тканини.

Розробка методу д1агностакн пухлин хроманиям! ткштни Р1вень диференщально! д!агностики АГ на амбулатор-но-пол1кл1н!чному етапЛ багато досл1дник1в вважають недостатки (А.В.Баубинене, Е. А. Евильтис, 1986). Хоча питома вага симптоматичних АГ.невелика - 1-4% (ВОЗ, 1986), 1х гайнгчне значения набагато б!льше, тому що, при своечаснхй д1агностиц1 деяк1 1з цих хворих можуть бути повн!стю вшйку-ван! (М. С. Кушаковский, 1982). Але д1 агностика ПХТ дуже складна, потребуе проведения провокуючих проб (И. В. Комиса-ренко та апват., 1984).

Г!стох!м1чним 1 флуорометричним методами було проведено пор1вняльне вивчення рхвня КА в кров1 хворих з д1агностова-ними ПХТ 1 ГХ. Встановили, шр вм!ст А 1 НА в кров! хворих ПХТ в пер1од ),иж приступами нав1ть яюкчий нЬк у здо£ювих (у здорових: адренайн - 21,55 ± 4,95 нмодь/л; норадренал!н -32,23 ± 5,42 нмоль /л, а в пер!од М1Л приступами адреналових криз при ПХТ: адренал!н - 5,55 ± 0,05 нмоль/л, норадреналш - 5,06 ± 0,59 нмоль/л),' а п1д час г!пертон!чного кризу -р1зко зростае (адренал1н - 51,02 ± 7,93 нмоль/л, норадрена-л1н - 75,19 ± 17,37 нмоль/л). .

При вивченн! г1стох1м1чних препарат1в використали роз. роблений нами морфометричнш падрахунок в!дсотка Е; перепов-нених включениями КА (таблиц! 2, 3), що взято за основу роз-

робденого з колективом cniBHBTopiB (Т.П.Безверхая, й.К.Влад-ковский, Л. А. Коваль чу к) способу д1агностики ПХТ (A.C. 1441515, 1986).

Таблица 2. Розпод1л Е в задехносп в!д BMicty КА у хворих з початковими поручениями мозкового кровооб1гу (ППМК)

Групи 1 BigcOTOK Е

оостежених! ü ( 1-3 1 4-6 1 i 7- 1Ü 1 10 1темн1 1 сума 5+6

1 2 3 4 5 6

1.Здоровi, 6,9± 44,6± п- 28 1,6 2,6 39,9+ 2,2 9,5± 1,4 5,5± 0,9 0,1+ 1,7 5,6± • 0,7

2.Нейроцир.12,1± 36,5+ дистон1я, 2,4 2,2 п- 44 26,4+ 1,6* 17,6± 1,3* 20,9± 1,7* 10,0+ 1,8* 30,3± 2,3*

З.ГХ 9Д± 24,0t частими 1,7 1,7* пароксизмами, п-47- 23,9+ 1,5* 23,1± 1,5* 32,7± 2,2* 9,9± 1,3* 50 Д± 2,5*

4.ПХТ, - 9,5* 1,5* п- 28 32,2± .1,7* 31,2+ 1,3* 42,8± 3,4* 1,0+ О'Д 67,8± 2,6*

Примака. * - в1дм1чен1 в!рог!дно значуди величини. Таблиця 3. Пор1вняльна характеристика депо КА в Е при р1зних формах ГХ та ПХТ

1Групи та 1 % кйтин кл1тин,як1 I % кл!тин, яю. I (KiJibKicTb (без включень1м1стять до 10 1м1стять > 10 1 i обстежених I .1 включень I. включень I

1. Здоров! - 87,8 ± 0,7 11,9+ 3,1

- 17 = 17 в /

2. ГХ 1 ст. 23,0 + 4,2 79,0 ± 4,2 -

- 16 - 15 - 16

3. ГХ 2 ст. 24,0 + 4,2 73,0 + 5,7 3,0± 3,2

- 22 - 12 = 22 — с — о

4. ГХ,адренер. 11,0 ± 5,0 69,0 + 6,2 20,0 ±5,4*

форма - 8 ■ - 2 - 8 - 8

5. ПХТ • 6,0 + 5,0* 29,7 ± 12* 64,3± 9,4*

-19 «4 -= 7 - 19

Пртятка. *' - BiflMiveHi *BiporiÄHi значения Р за

- if -

вщюшенням до ГХ, адренерпчна форма.

Запропонований cnoci6 простий, доступний для широкого кл1н1чного виксристання, дозволяв прискоржги первинну дгаг-ностику ПХТ. Всього таким способом було обстежено 17 здоро-вих людей, 20 хворях з г1пертон1чною хворобою II стадП i 30 хворих з ПХТ.

Розробка способу прсгнозуванка nepeGiry IXC На основi клШко - експериментального обстегкення i вив-чення особливостей вкяючень КА в еритроцнтах 66 хворих IXC, як! були розпод1лен1 на 5 груп в залежноста в!д форми пере-6iry хвороби. У здорових i хворих i3 сприятливим 1 несприят-ливим переб1гом хвороби КА визначали фяусрометричним i цито-Х1м1чним методами.

3 метою прискорення визначення 1 б1льш ч!ткого диферен-ц!ювання Е за Kiль касте i.HKicm включень КА розроблено морфометричний cnoci6 вивчення г1стопрепарат1в, на ochobI якого в cnlBaBTopcTBi з проф. ЬК.Владковським i к.м.н. О.С.По-лянською був запропонований оргапнальний спос1б прогнозуван-ня несприятливого nepeGiry IXC (а.с.1803767, 1993).

Cnoci6 проводиться так: у хворого з клШчними симптомами IXC зг1дно методики визначають КА в кров!. MiKpocnony-ють при збхлыяеннг микроскопа об. 40, ок.15 х з допомогою окулярно! сiточки вид!ляють в мазку 3-5 квадрат!в, в яких вивчають yci клотики KpoBi i одночасно д!лять 'ix по йлькос-Ti 1 якост! включень на 6 груп. В кожнш rpyni вираховують в!дсоток кл1тин i при наявносп у хворого б1льше 13 ум.од. КА на Е д1аг'ностують передхнфарктний стан.

а: видно is табл.4, у здорових oci6 основну масу ста-

новлять щптини 2 i 3 групи, що мЮтять в1д однхе! до шести брилок. При IXC вхдсоток цих юитин зменшуеться за рахунок зростання kijibkocti kjiíthh 1,5 i 6 труп, .тобто в1дбуваеться розшарування кл1тин на nycTi i переповнен! включениями. Та&шця 4. Розгодалення формених елемент1в кровi у вхдсотках по трупах в залекност! Bis BMicTy KA в Е у хворих IXC

Групи I О ПТЗ ПнВ I 7-10 I < 10 I TeuHi 1Сума 1-31 обстек. I 112 13 14 15 1кл1тини1 труп I

1 Здоров1 6,6+ 4,4+ 39,9+ 9,5± 5,5+ 0,1± 83,7+

1,6 2,6 2,2 1,1 0,9 0,1 2,0

2 1ХС,спр.8,4+ 48,4± 29,3± 14,4± 6,8+ 5,3± 80,9± nepeöir 0,8 0,7 2,5 1,4 0,8 0,8 1,9

П 34 42 41 36 30 19 45

Р<0,00к0,001 <0,001 <0,05 <0,001 <0,05 <0,001

3 1ХС,не- 6,9+ 12,6+ 21,8+ 32,4± 32,8+ 9,0± 26,6+ сприятл. 1,4 1,6 2,0 1,5 2,4 1,5 2,4 nepeöir п 11 30 30 30 30 20 30

Р<0,001<0,001 <0,001 <0,001 <0,001 <0,001 <0,001 Pi <0,01 <0,001 <0,05 <0,001 <0,001 <0,001 <0,001

4 IXC,ne- 8,3+ 10,4± 13,9+ 26,4± 52,7+ 7,0±, 23,0± ред1нфар.2,3 3,1 3,2 2,3 3,4 3,0 6,0 стан п 3 9 10 11 11 3 И

Р<0,001<0,001 <0,001 <0,001 <0,001 >0,5 <0,001 Pi - <0,001 <0,001 <0,001 <0,001 >0,5 <0,001 Рг <0,01 >0,5 >0,05 >0,1 .<0,001 >0,5 >0,5

5 1ХС,ПО- 5,2+ 9,4± 24,5+ 32,6± 21,1+ 15,9+' 35,4+ силення 1,3 2,3 4,0 3,9 4,8 3,0

шеми п 5 9 10 И 11 11 11

Р <0,001 <0,001 <0,001 <0,001 <0,001 <0,001 <0,001

Pi <0,05 <0,001 <0,02 <0,001 <0,001 <0,001 <0,001

P¿ >0,2 <0,05 - - >0,5 >0,5 <0,05 .'

6 IXC.CH' 32,5± 28,0± 25,3+ 8,3+ 24,4+ 14,6± 77,8± "

4,9 5,2 5,3 2,7 5,7 . 4,3 7,0

п 9 9 6 4 5 3 9

Р <0,001 <0,01 <0,01 <0,001 <0,001 <0,001 >0,5

Pi <0,001 <0,001 >0,5 <0,05 <0,001 <0,01 <0,001

Рг <0,001 <0,001 >0,5 <0,001 <0,05 <0,05 • <0,001

Прим1тка. Р- за в^ношениям до здорових; Pi- за в1дношен-ням до IXC, сприятливий nepeöir-, Рг - за в ^ношениям до IXC з не'сприятливим протгканням.

Несприятливий nepeöir IXC,. зокрема б1ль .вобласп серця, по-рушення ритму, в!др1зняеться значним ( 65%) збШшенням lui-

тип 4 15 труп, що мають 6ijmiae 7 брилок включень. В пере-д1;гфарктному стан!, в!дсоток клгтин 5 групп (< 10 брилок) зростае до 53%. Посилення inieMii та зростання эндогенного стресу супроводжуеться появою близько 16% темних кл1тин, а при нароста1.Hi серцево! недостаткост! Шльшуеться к1льк1сть га!тин без включень (32± 4,92). Так! показники еритроцитэр-ного депо КА у хворих IXC дозвашгать ор!ентуватися в переб!-гу хвороби.

Розробка методу - iuarsiocKsm nepesiry iH'JapKTy uicxapxa {IM)

. 3 метом розробки б!льш простого i доступного способу визначення nepe6iry IM обстежено 17 здорових людей, 90 хворих з IM i 29 хворих IXC без IM (див! табл. 5, 6). У южного обсл1дуваного визначали к!льк!сть КА в ум.од. i3 розрахунку на 1 переевший Е. • В залежност! в1д к1лькост! КА в одному Е проводили прогноз nepe6iry IM. На основ! цих досл!джень роз-роблено в cniBaBT. з 0. С. Полянською, I. К. Владковським i Л. А. Ковальчук експрес - метод д1агностки переб!гу IM ( а. с.s 1784854, 1992). Cnoci6 проводиться так. У хворого з кл1-н1чними симптомами IM зг1дно методики визначають КА в кровь При збЛльшеши MiKpocKona об.40,' ок.15 за допомогою. окуляр-Ho'i с!тки в мазку видШготь 3-5 квадрат1в, в яких вивчають yci КЛ1ГИНИ KpOBi ! ОДНОЧаСНО ДЪТЯТЬ IX по к1лькост1 i якос-т! включень на 6 груп, вираховуючи в1дсоток кл!тин в кожнай rpyni i KiJibKicTb КА в ум.од. на один Е.

Приклади конкретного виконання способу: 1. Хворий К., 54 роки, поступив у гашику si скаргою на б1ль у д1лянц1 серця, був д1агностований IM-. 3 метою визначення

характеру nepeOiry IM, гср!м вгдоыих метод1в ( ЕКГ, вивчення

piEHH цукру в кров!, загального анал1зу кровi, дослхдження

ферменте) у хворого визначили КА в кров!. При цьому взяли

кров i3 пальця, виготовили тонкий мазок 1 швидко заф!ксувапи

в п1д1гр1тому до 38° С 2Z 6ixpoMaTi кал1ю протягом 2 годин в

термостат!. Шсля фжсацП мазок швидко промили, забарвили

протягом 5 хвилин 5% розчином азотнокислого ср1бла, повторно

промили, васушили i пометили в оптичне середовще - пол!с-

терол. При з61льшенн1 п!д м1кроскопом ок.15, об. 40 в мазку

вибрапи д!ляяку, де Е морфологхчно не зм!нен! i лежать в1ль-

но. За допомогао лабораторного л!чильника i окуяярно! схточ-

ки вивчили сушльно 300 Е. При цьому в залежност1 в1д кьть-

Kocri включень КА Bci Е роздали на 6 груп, п1сля п!драхун-

ку КА на один пересхчний. Е визначили 10,35 ум.од. i зробили

висновок про мсашш1сть порушень ритму серцевих скорочень.

Та5лиця 5. Пор1вняльний морфолог1чний анализ галькрст! КА в Е KpoBi здорових, хворих IXC без IM i в гострому nepiofli Ш.

N! Групи i йлькХсть I Середня к1льк!сть КА

I обстежених

на 1 Е

2 IXC без IM

3 IXC, Ш, сприятли-вий nepeGir

4 IXC, IM, вдаосно-сприят.перебхг

1 Здоровi

5 IXC, IM, несприят. nepe6ir

б IXC, IM, легенево-серцева недостатн.

- 17

- 29

- 27

- 33

- 13

- 17

3,09 ± 0,354.

3,76 ± 0,318 Pi < 0,01

5,00 ± 0,333 Pi < 0,001

Pz < 0,05

8,97 ± 0,193 Pi < 0,001

P2 < 0,001

15,08 ± 0,853 Pi < 0,001

P2 < 0,001

2,00 ± 0,626 Pi < 0,05

P2 < 0,001 P3 < 0,001

Прим1тка: Pi - за В1днсшенням до здорових; Рг - за в1дно-шенням до IXC без IM; Рз - за в1дношенням до Ш i3 сприятливим nepe6iroM хвороби.

Таблиця 6. Пор1вняльний анал!з к1лькост1 КА в Е х клШчних ознак хвороби у хворих в гострому пер!од1 1М

Групи I Амшатуда I

обстежених Iколивань КАI

1 Здоров1 2,25 - 4,05

2 1ХС без 1М 2,52 - 5,62

3 Ш, сприят. 3,99 - 6,02 переб!г

4 Ш, вхдносно 8,16 - 9,69 сприят.переб!г

5 1М, несприят. 13,55-19,17 переб1Г

6 Ш, несприят. 1,13- 2,44 переб1г

КлШчн! ознаки хворобй Г

немае

приступоподхбн! бол1 в обл.серця, як! швидко зн1маються н1трогл1-церииом.

п!д д1ею лхкувакня знхмаеться бо-левий синдром, немае. серцебиття, задишку 1 повтор. приступ1в бодв не дивлячись на„л!кування, вбер1-гаеться б1ль,пер!одйчн1 приступи стенокардИ 1 екстрасистсипй.Шд-видення артер1альн. тиску бол1, част! приступи стенокардИ, порушення, значн! порушення ритму, п!двищеня. арг. тиску,повтор Ш Загальна слабость, наростання за-дишки.поява приступ1в серц.астми, заст1ин! явища в легенях, збхльш. печ1нки,можливий розвиток смерт!.

Приклад 2. Хворий Е., 40 рок!в, д1агноз 1М. Досл!джува-ли вм1ст КА в кров! так, як описано у приклац1 1. Визначйли в одному Е 19,73 ум.од.катехолам1н1в ! зробили висновок, що у хворого можливий розеиток повторного 1М. Через 2 дн! у хворого К д1йсно виник повторний Ш.

Приклад 3. Хворий..Е., 60 рок1в, д1агноз 1М. Досл!дження КА в кров! проводили так, як описано в приклад! 1 та визна-чили в одному Е 3,57 ум.од. Зробили висновок що у хворого Е не передбачаеться ускладнень в переб!гу 1М. При подалыпому спостереженн! хворого це передбачення п!дтвердилося.

Висновок. Запропонований спос1б визначення переб1гу 1М шляхом досл!дження кл1тин периферично'! кров! в1др1зняБТься тим, що з метою п!дввдення точност! способу за рахунок раннього визначення порушень ритму скорочень або повторного 1М досл!джують Е кров!, визначаоть вм!ст КА ! при наявност!

- 22 -

КА 7- 10,6 ум.од. на Е прогнозують розвиток порушень ритму скорочень, а при 11 ум.од. 1 бЛлыве - розвиток повторного 1М.

Методика вивчення особливостей 61ох1ы1чних та г!сто-Х1м1ЧНИ2 показншив КРОВ1 у КЗОРИ2 3 1ШК

Вивчали динам!ку зм1н глюкози в кров! (ГТТ) 1 депо ка-техолам!н1в та хнсул1ну в Е п1сля вуглеводневого або ф1зич-ного навантаження у хворих з ГХ та ЦА з хрон1чними порушен-нями мозкового кровооб1гу (ХПЖ) в ранн! та П1сля1ксультн1 стадп.

1ксул1н в Е Бизначали Пстох1м1чним методом Л. I. Сан-дуляка (1984) в наапй модифхкащЛ (рац. пропозищя, сп1вавт. Ю.Н. Юшко).

Цифровий материал обробляли методами вар1ац1йнох статистики з використанням програч, розробланих для?Ж-54 та МК- 61.

РЕЗУЛЬТАТА ВЛАСШК ДОСЛВДЕНЬ ТА IX 0ЕГ0В0РИИЯ 1. Еритроцити - система депо 1 транспорту катехолашн1в

В еритроцитах 1нтактних тварин 1 здорових людей цитох!-м!чним методом визначаються сумарн! КА (А, НА, ДА) у вигляд1 пухирЩв та 1 - 10 паличко - 1 зерняткопод!бних структур, котр! при ультрацитох1м1чному досл1дженн1 являють собою др1бн1, електронно - щ1льн1-т1льця, розм1щен1 в п1дмембран-ному шар1 кл1тин.(мал. 1).

В ядерних Е переважають брклки паличкоподхбно! форми, рад!ально розм1щен1 навколо ядра.

Наявн1сть включень КА в ядерних 1 без'ядерних Е св1д-

чить про те, що включения КА в Е е загаяьнобюлогччне явище.

3 метою аншизу зм1н калькосп, характеру 1 г!стотопо-графН зетючень КА в Е в заяежостх в1д '1х р!вня в ц!лыпй кров1 проведен! дослхди, котр1 св1домо сулроводжуюгься зм1-нами IX кыькост! як в орган1зы1 в Щлому, так 1 в кров! зокрема.

Введения резертну 1 двоб1чна адрекалектом1я виклика-ють зниження КА в Е при !х б1ох1м1чному та ультра- 1 цитох!-м!чному визначеша. Одночасно спостер1гаються явища кеобо-ротних зм1н форми, розпадання на м1кропухирц1, гемол1зу Е.

При г1лоф1зектомП в зв'язку з ' вхдсутгпстю кортикот-ропного гормону на 4 - 5 добу виникае гормональна недостат-нЮть наднирнигав, котра призводила до зниження к1льк1ст1 КА в кров! 1 в еритроцитах. Адренол1тик пропранолол ( аналри-л!н), зв'язуючись з АР ефекторних кл!тин ( Navrat.il, 1927), зокрема з Ь - АР Е ! п.ерешкоджаючи 1х взаемодП з КА, блоку-вав IX проникнення в кл!тини.

I, навпаки, в умовах пригн1чення фермент1в, за дспомо-гою яких в1дбуваеться шактивагця КА в орган1зм1, при !нку-бацП Е в середовшц з 3Н - НА або з адреналйюм, значно зростае к!льк!сть включень КА в еритроцитах.

Стимуляция секрецП адренал!ну п1д впливом введения З.н-сулшу або емоЩйного стресу (на стадП актив1зацП) викли-кала зб1льшення КА в Е. Включения КА утворювали скупчення електроннопЦльних пухирц!в у вигляд1 ргзних ф1гур, що розм1-щувалися по вс1й еритроплазм!. Зустр1чалися Е, в1д яких в!д-пупковувалися д1лянки цитоплазми (м^фопухирцг) 1 в них ви-являлися продукта реакцп на КА.

Розпад Е на ¡Лкропухирщ. п1д впливом резерп!ну 1 В1Д-дупковування в!д Е м1кропухирц!в п!д впливом стресу можна рооглядати як компенсаторну реакщю кл!тин, яка попереджуе вих1д НЬ в плазму 1 забезпечуе доставку кисню 1 КА до орга-рлв в умовах спазму судин.

Таблиц» 7. К1льк1сть 1 характер включень КА в Е кров! в умовах г1покатехолам1нем1й

Умови досл1ду I К-сть

1КА в ум.од.

Яга.сть включень КА в Е

1

1.КОНТрОЛЫИ шурх

2. Адреналектом1я (морськ1 свинки)

3. Адреналектом1я

(ШУР1)

4. П.поф1зектом1я

(ЩУР!)

5. АнапрШн 25мг/кг 5 дн.

6. РезерШн шурам 6 мг/кг 6 дн1в

7. Допегчт щурам 25 мг/кг 6 дн.

8. 1ммобШзац1я, на протяз1 4 год

9. Здоров! люди

10.Хвороба Дгццсона

11.Колапе

12.Невроз, астен1я

1,83+ 0,07 0,21+ 0,04* 0,32± 0,01* 0,43± 0,10*

0,54± 0,05* 0,37+ 0,03*

0,28+ 0,04* 0,98± 0,02*

1,87+ 0,01 1,08± 0,03* 0,94± 0,02* 1,26± 0,01*

паличко- 1 зернятко-под1бн! - -поодинок! пилепод!бн1, зникають на 6-й"день

поодинок1 зернятко- 1 пилепод1бн! з 4- доби

пилепод1бН1,зникають на 6 день г■

мозаЗчне заповнення Е дрхбш., зерняткопод1бн1

Прим1тка. * - в1рог1Дне значения Р пор1вняно 13 здоровими.

Доайди, як! приводили до зншеення р!вня КА в оргай!з-м! тварин (табл.7), як 1 в дослшг, що приводили до п1дви-щення р1вня КА в орган!зм! (табл. 8),. показали, що вм!ст КА в Е залежить в1д морфофункщонального стану симпатично! нер-вово"1 системи, надниркових залоз та Ппофхза I опосередкова-н! активности адренорецептор1в.

Таблица 8. К1льк1сть 1 характер включень КА в Е в умовах збыьшення КА в кров1

Умови дослдав I К-сть I Як1сть включень КА в Е 1 КА в ум.од. I

1. Контролып щур1 1,83± 0,07 палички 1 зернятка

2. 1ммобШзац1я

(30 хв.,шур1 ) 6,71± 0,02* велик! скупчення

3. Ёф1рний наркоз

3-5 хв,щур1 7,24+ 0,01* - " -

4. 1нсул1н 2 од./кг 15,32± 0,02*

5. Ефедрин 5Х -

1 мл/кг 11,18+ 0,01 - " -

6. Адренал1н,

ч/з 25 хв 15,48± 0,01* паличковидн1, скупчення

7. НорадренаШн 13,18± 0,01* паличко-зернятко-Ч/З 25 ХВ ПОД1бН1

8. Дофатн 13,04± 0,02* зерняткопод1бн1 1 палич-ч/з 25 хв - копод16н1

9. 1нкубац1я Е

3 Н-НА 12,28± 0,02* - " - скупчення

10.Денервац1я арт. 2,88± 0,01* паличко-зерняткопод. через 3 доби

11.3доров1 люди 1,87± 0,01 - " -

12.Адреналова

криза 14,82± 0,08* - ф1гурн1 скупчення

13.Приступ ядухи, 17,38± 0,01* -" -бронх, астма

Прим1тка. * - в1роПдне значения Р пор1вняно 1з здоровими.

У зв'язку з тим, що КА виявляються в ядерних 1 без'ядер-них Е, зм1ню'ються в умовах' СТресу, залегать в1д '1х шлькост! в ц1льн1й кров1 та вхд запас!в КА в адренерг1чних структурах

1 надниркових залозах 1, враховуючи велику резервну емн1сть Е 1 IX здатн1сть захаплювати КА 1з кров1 проти градьента концентрац! 1, можна заключити, що в орган1зм1 1снуе еритро-цитарна система депо 1 транспорту КА. БЮлогхчне значения ще! системи багатогранне: 1 - захист в!д окисления КА;

2 - формування депо КА; 3 - забезпечення життевоважливих ор-ган1в адренал1ном; 4 - участь в процесах адалтацП.

Можливо в Е з непорушеним енергетичним обм1ном КА зна-ходяться у м!кропухирцях, пов'язан! з б1лком НЬ 1 зал1зом 1 утворюють комплекс з АТФ, як 1 в хромофиюцитах.

Мал.1. Включения катехоламнив в еритроцитах здорово! людини мають вигляд брилок 1 пухирщв. Цитох!-м1чний метод. Зб1льшення (ок.20, об. 90).

Якшр в Е шур1в п!сля адреналектомП, г1поф1зектом11, також' у людей з хворобою Аддхсона або неврозами зменшуетьс депо КА, то можливо вони захоплюються 1э хромаф!ноцит1в зв!лыдаються 1з еритрощтв в комплекс! з АТФ. -

Яй особливост! еритроцитарного депо КА?■ Наск!льки захи иае еритроцйтарна мембрана КА в!д окисления, наприклад в пе ч!нцх? Як зм1шоеться депо КА в Е при пошкодженн! !х мембран

3 метою пошуку в1дповхд1 на деяк1 i3 поставлених питань були проведен! доовди на щурах, котрим вводили 0,5 мкг/кг 3Н-НА в 1,0 мл НгО всередину очеревини з наступним авторад!-ограф1чним дослхдженням КА в кров!, яку брали через 5 -1530-45-60 хвилин i через 24- 48 годин. На протяз1 першо! години досл1ду 3Н-НА в Е KpoBi майже не спостерхгався. У тварин, яким попередньо, за 60 хвилин до введения 3Н-НА, вводили peaepnin (6 мг/кг) або анапршан, КА в Е не виявля-лися в першу годину, aie виявлялися в дуже незначшй кхль-KOCTi niaHime, через 1,5 , 2 , 15, 24 години.

1нкубац1я Е в середовивд з гемол1затом печ1нки виклика-ла повне опустошения Е в1д КА.

Ц1 досл1ди показали, то еритроцитарн! КА руйнуються в ne4iHui. Можливо, патогенез хвороб при яких виникае недо-статн!сть або, навпаки, збыьшення еритроцитарного депо КА, пов'язаний i3 порушенням катехолам1нруйн1вно! функцП печ1н-ки. При тривалих емоц1йних стресах, в1Дбуваеться пошкодження печшки з п!двшценням л!зосомально! активностх гепатоцит!в, а також вид!лення трипсину Ï3 пЦшлунково! залози в кров (Ф.З.Меерсон, 1986). Тому в цих умовах у шур!в сл!д оч1кува-ти пошкодження мембран Е i зменшення в них к1лькост1 КА. Са-ме так! результат« були одержан! нами при !ммобШзацП тварин на протяз1 4-х годин.

Таким чином, еритроцитарне депо КА в!дображае функцЮ-нальний стан симпатико-адреналово! системи лише за умови незм!неного енергетичного i морфофункцюнального стану Е.

2. Вплив адренотропних препарат!в на формування еритрощтгарного депо катехолакшпв, енергетичний о6м1н та морфолог1ю еритроципв

При введешп в кров А (10~5М) втрич1 зростае депо КА в Е, при цьому посилюеться надходження глюкози в юнтину, змг-1шеться П метабол1зм, а саме тормозиться гл1кол1з, п!двищу-еться вм1ст ГШ1 1 активхзуеться Г-6-ФДГ, що е важливим мета-бол1чним механизмом в умовах Ппоксп утшпзувати вуглеводи 1 забезпечувати акумулящю енергП в зручно.й для клхтини форм1 НАДФ.Н. Активац1я пентозофосфатного шляху заважае зни-женню глутагшну ун!версального виновника кл1тини 1 с прикладом метабол1чно'1 адаптацП в умовах стресу 1 г1поксП у в1дпов1дь на порушення нормальних енергетичних процес1в (В.И. Кулинский, Л.С. Колесниченко, 1990).

Зростання вмгсту ГПЛ св1дчить про актив1защ.ю процесхв ПОЛ в мембран! Е, останне викликае посилення обм1ну л1п1дами м1ж плазмою 1 Е та компенсаторне идвидення активност1 анти-оксидантно1 системи захисту шитин, що веде до зменшення ге-мол1зу 1 п1двищення жорсткост1 Е.

Вплив А викликае широкий спектр в1дхилень в1д початко-В01, ф1зЮЛ0Г1ЧН01 форми двояковгнутого диска ДО ПР0М1ЖН01 -остисто! 1 к1нцево1 - сферично!. Еритроцити остисто! форми (ехшоцити) характерн1 для оборотно! стадп деструкцп. Ефект Д11 А супроводжувться рхзким зниженням дископод1бних форм Е (В1Д 75,2 ± 0,6 в контрол1 до 13,1 ± 0,1 в дослш з введениям в кров А, Р< 0,001).

Найб1льш характерною зм1ною форми е ех1ноцити (20,0 ± 0,2 в

гсонтрол! i 72,8 ± 0,7 в дослШ, Р< 0,001). Значно виросла к1льк1сть дегенеративних форм Е - стоматоцшчв i сфероцит1в (вхд 4,8 ± 0,5 до 14,3 ± 0,2, Р< 0,05). Напевно, така pi3HO-MaHiTHicTb в1дхилень в!д ф1з1ологхчно1 форми Е пов'язана з р1зним ступеней вираженостх пошкоджень кл1тини в залежност1 в1д ri в1ку.

Таким чином, зростання Е депо А можна вважати важливим моментом в розвитку гаптинного пошкодження. Значне зростання адренерггчних вплив1в на кл1тину супроводжуеться р1зким по-силенням процес1в ПОЛ, а окислювальн! процеси - Шдвищенням потоку енергП в клхтину i переключениям метабол1зму з енер-гетичного шляху на утворення екв1валент!в НАДФ.Н. В зв'язку з гальмуванням гл1кол1зу п1двищуеться спор1днен1сть Ог до гемоглобину, i це явице лежить в ochobí розвитку тканинно! rinOKCi'i. KpiM ТОГО, 3MÍHH форм Е приводять до появи "сладж-феномену" i зумовлено! цим внутршньосудинно! агрега-ц±"1 Е з порушенням мжроциркуляцп. В1домо, що здатнгсть Е до деформацП значно впливае на в'язк1сть kpobí в умовах мшроциркуляцХ! (Е.А.Черницкий, 1981). Причиною прилипания Е до ctíhok судин е процес переоксидащí холестерину, що проходить в ендотел1оцитах (V.Benet, 1988; Q.Poli et al., 1989).

Ефект д1! А на фон1 блокади а-АР (ФА-ai, аг-АБ+ А) в1д-р1зняеться удвхч1 пониженим зв'язуванням еритроцитами норад-ренал1ну i зниженням захоплення А. Виникае несприятлива для Е диспропорщя м1ж потоком глюкози в кл1тину i утворенням в нХй енергП, що приводить до р1зко"1 деформацП кл1тин, появи стоматоцит!в i сфероцит1в (21,7 ± 2,0%), 95% клХтин зм1нили

свою форму, дискоцити нав1ть не спостер!гаються. TaKi bmíhh зшттед1яльност1 кл1тини пов'язан! з порушенням взаемод!! mí« АР, безконтрольною роботою b-АР, посиленням передач! сигналу •через систему 6íjikíb адейлатциклазного комплексу, тдвищен-ням метабол1зму A i НА. Внасл1док цього.порушуеться функц1я юптини, розвиваеться метабол!чна недостатн1сть.

Празозин (селективний ai-АБ ) значно Шдвишуе захоплення А еритроцитами, посилюючи його катабол1зм. Рецепщя НА еритроцитами знизкуеться, а в плазм1 його bmíct зростае. Захоплення ДОФА Е в цих умовах збхльшуеться. Разом з тим сл1д в1дм!тити посилення в kpobí катабол1зму А, але не НА. Вини-кае диспропорц1я м!ж окислювальними i вхдновними процесами кл!тини, що св1дчить про значне i i пошкодження, викликане посиленням роботи АР.

Метапролол (селективний bi- АБ ) зводить д1ю А на кл1ти-ну до MiHiMyMy. В1дбуваеться незначне Шдвищення рецепцх"i А, виражена тенденц1я до п1двищення захоплення НА, не зм1нюеть-ся bmíct A i НА в плазм1, що свгдчить про посилення катабо-л1зму А. ДОФА виходить в плазму, де його bmíct шдвицуеться. В1дпов1дно, в тому випадку, коли bi АР виключений, зростае лише ефект дп А, що вЦбуваеться, напевно, через bz АР, i це не повинно супроводжуватися значними порушеннями метабо-л1зму. Майже yci Е були нормально! ф!з1олог1чно! форми, в1д-хилення в1д яко! були поодинок!.

, Таким чином, bi АР.е вузловим рецептором для передавання !нформацН в клцтину через, адевалатциклазну систему. Його блокада захищае кМтину в1д надлшку А, посшооючи його ката-бол!зм.

- 31 -

Щюпранолол (Ьь Ъг АБ) п!двищув д!ю А на кл!тину пор1в-няно з Ь1 АБ. Зростав Е депо А, хоча в плазм! вм!ст А не в1др!зняеться в!д вюидного. Для НА 1 ДОФА не визначен1 ко-ливання м1ж кл!тинним 1 позакл!тинним середовщем. Шдвищен-ня адренерПчного впливу супроводжуеться зростанням вм!сту ПИ, зростанням ГР активност1, п!двщенням ст1йкост1 до пе-рекжпв. Акгив1зац!я процесс в ГОЛ приводила до п!двицення проникливост! Е для глюкози та И окисления по ПФ шляху. Блокада Ь-АР взагал! викликае необоротн! зм1ни форми Е. Так, знижуеться к1льк1сть дискоцит!в (9,4 ± 6,1%); найб!льш вира-женим в!дхиленням форми Е в1д ф!з!олог!чно! е дискоцит з ба-гатьма виростами (62,5 ± 6,1); ех1ноцити зустр!чаються 'рдае (16,0± 2,0%).

На фон1 введения аь Ь-АБ ( ФА + ПП) ефект дП А на кл!тину в!дсутн!й. В плазм1 не виявляеться н1 А, н! НА, що, напевно, пов'язано з катабол1змом агон1ст!в, не захицених Е мембраною.

В1дсутн1сть А в орган!зм1 адреналектомованих щур1в р!з-ко -впливае на морфолог!чний стан Е. Вони виглядають дуже плоскими ! г!похромними шд св1гловим м1кроскопом ! патоло-пчними за формою при фазово-контрастн1й м!кроскоп!1.

Таким чином, адренорецепторн! взаемов1ДИОшення в Е но-сять складний характер 1 мохуть п1двищувати або зменшувати вм!ст депо КА в Е 1 впливати на !х метабол1зм. Стан адрено-мед!ацП тягне за собою зм1ни потоку енергП в кл!тину 1 шляхи И використання. Ц1 процеси т1сно пов'язан! з окислю-вальними процесами, станом антиоксидантних систем, формою еритроцит!в.

Проведен! доопдження показують, ' що Е, зв'язуючи кате-

холамши за допомогою АР i захшцаючи 'ix в1д окисления, ство-рювть ix тиычасове депо. Як rinep-, так I Ппокатехолатне-Mil викяикають функцхональн! i структуры!'змши в шитинах, при цьому порушуеться продес депонування КА еритроцнтами, шр в шов! дно впливае на гормональне i мед1аторне забезпечення життевоважливих opraHiB.

3. Вшив поверхнево - активннх речовин (ПАР) на bkict iHcyjiiHy та катехола>ин1в в еритроцитах Kposi i ricxo-$iaiojioriio остр1вдевого апарату п1дшлунково1 залози Серед 1нших систем i opraniB найб1льшого впливу в1д дП ПАР зазнають формен1 елементи KpoBi ( R.B.Bonsall, B.Hunt, 1971; Ю.В.Линьков та сйвавт. 1992).

Результата нашого досл1дження подан1 в табл. 9. 'Таблиця 9. Вплив ПАР на еритроцитарне депо гормон1в 1 riCTO-ф!з!ологш остр1вцевого апарату шдшлунково! залози

Умови досл!ду i Контроль!Додецо- 10П-10 ГАлклл- I Сульфо-Показники I I н1й I Iсульфат! нал

1. Прир1ст маси

2. К-сть 1ДЕ в % ч/з 60 хв.

3,.; КА в Е, ум.од.

4. Глю-за ымоль/л

5. К1льк1сть ост-равцхв

14 ± 2 19+ 4 , 25± 2* 31± 3* 17± 2 68 ± 3 80+ 3 79± 2* 64+ 2* 80+ 3*

1,6+0,1 1,5±0,1 2,0±0,1* 1,9±0,1*1,9±0,1

6,5+0,4 5,9+0,2* 4,8+0,4* 7,0+0,3 5,4±0,1*

22±1,3 41+4,1* 39 +2,1* 22±1,7 33+2,Ь 6. Плошд остр.В % 4,3±0,4 4,8+0,3 4,8±0,3 4,5+0,4 4,4+0,';

7. Цинк в В-кл.

в ум. од.

8. Альдепд-фукси-: ноф1л.зернис-

TiCTb'B ум.од.

3+ 0,1 2± ОД* 2+ 0,1* 2± 0,1* 2+ 0,1* 3± 0,1 2+0,1* 2+0,1* 2± 0,1* 2± 0,1*

Пргааткз. * - в!дм1чен1 в1рог1дн1 значения Р.. 1з таблиц! видно, що вплив ПАР на оргайзм залежить в1д

характеру речовин, ix токсичност! i тривалост! введения. Це можна пояснити. ix детергентною д1ею на мембрани Е, !нсулоци-TiB i хромаф1нних юитин.

3 метою уточнения механ1зму впливу даних ПАР на Е депо КА ми провели визначення КА в кров! у щур1в одночасно цито-xiMi4HHM i флуорометричним методами. Сульфонал i алк!лсуль-фат вводили per os в доз1 200 мг/кг на протяз1 9 дн1в. Ре-зультати дослЦження поданi в табл.10, ia яко! видно,' що п!д впливом ПАР в!дбуваеться зменшення КА як в кров! так ! в Е. ricToxiMi4Ho в Е визначаються окрем! паличкопод1бш i цяточ-ков! включения КА. Флуорометричним методом визначено, що A i НА бгльш pi3KO ( в 4-5 раз1в) знижуються п1д впливом сульфоналу в плазм1. В той час як в Е це зменшення в!дбувалося всього на одну третю i на одну четверту частини. Таблиця 10. Вплив сульфоналу i алк!лсульфату на BMicT КА в KPOBi

Умови I BMicT КА I Плазма I . Еритроцитити

досл!ду nl в Е в ум.од! А I НА I А I НА 1

1.Контроль 9 1,87± 0,07 16,3+2,7 16,4*3,2 9,5+1,5 7,8+1,1

2 Сульфонал 8 1,21± 0,04* 3,5+0,8* 4,-2 ±1,6* б,2±1,9 5,2+1,1

3 Алклл- 7 0,93±0,10* 7,б±1,б* 11,8±1,9* 4,2+0,8* 8,6+0,6

сульфат

Пртитка: * - BiflMi4eHi BiporiflHi значения Р<0,05. Вплив алк!лсульфату на вм!ст КА в, плазм! i в Е менш ви-ражений, н1ж сульфоналу, що особливо ч1тко визначаеться в досл!дах in vitro, коли з оброблених сульфоналом Е зникають

КА. ricroxiMi4Hi дан1 но визначенню КА в Е узгоджуються з фдуорометричними i св1дчать про те, що сульфонал б1льш активно зв'язуе транспорта! б1лки плазми кров! (альбум!ни) i проявляв виражен1ш! детергенты! властивост! по в1дношенню до Е, ç. зв'язку. з чим в1дбуваеться пошкодження адренорецепто-piB. В .цих умовах можливе посилення процесу !нактиваци КА i екскрец!ï ïx хз орган1зму. - В зв'язку з тим, що детергенти по-р!зному впливають на piBeia КА в плазм! i в Е, a саме в менпай,, jMipi зм1нюють вм1рг КА в еритроцитах, н1ж в плазмЗ., можна заключите, що еритроцнти виконують захистн1 функцп по в1дношенню до катехолам!н!в.

4. Катехолаы1ни в еритрогщгах при артер1альних Нпертенз1ях

' При г1стох1М1чному визначенн! КА в Е kpobï хворих з д1-агностованими ГХ i ГОСТ було.в!дм!чено ( табл. 2 13), що у хворих ГХ значно частше зустр1чаються Е без включень. Зате у хворих адренерПчною формою ГХ на 19-27 % частше визнача-ються Е ai скупченнями КА. У хворих ПХТ пор1вняно з адренер-г1чною формою ГХ у три рази част1ше зустр1чаються еритроци-ти, що переповнен! включениями КА. Одержан! результата в1д-повгдають даним л1тератури про те, що при ГХ II ст.вгдбува-еться зниження вм1сту А в плазм1 kpobï на фон1 стаб1льного р1вня НА. Внасл1док чого в!дбуваеться актив1зац1я а - адре-нерг1чних структур мембрани гладеньких MioiorriB судин норад-ренал1ном. Встановлен1 зменшення катехолам!ндепонуючо! функ-цН Е на фон! високих значень питомого 1 перифер!иного опору, ударного i серцевого- 1ндексу дозволяють припустити, що динам1ка 1нтрацелюлярного захоплення КА еритроцитами воображав в даному випадку процес пригн!чення CAO i особливо ре-

гулюючо'! дП адренал!ну при ГХ II ст. (Г.И. Сидоренко та cniBaBT., 1992).

5. Oco&Dffiocri депонування катехолаыппв в еритроцитах при шем1чн!й хворобi серця

Результат« 6ioxiMi4Horo досл!дження еритроцитарного депо КА п!дтверджують дан1 про те, що при IXC зб1льшуеться вм1ст депо КА в Е, особливо воно зростае в перед!нфарктному стан!.

ОсобливосП кл1н!чних прояв1в хвороби в1добразилися також i на характер!, топографа та к1лькост1 КА в Е при 1х визначенн! г!стох!м!чним методом (табл. 4).

Так! к!льк!сн1 i як!сн! зм1ни в наповненн! еритроцит1в включениями КА можуть бути викликан1 ц1лим рядом фактор1в, як! тливають на еритроцитарне депо КА: 1) порушення актив-ност! симпатико-адреналово! системи; 2) нед9статн1сть морфо-функцюнального стану наднирник!в; 3) наявн1сть гострих та хрон!чних !нфекщй, !нтоксикац1й, токсико - алерг1чних про-цес!в;- 4) розвиток rinoKci'i; 5) вплив поверхнево-активнйх речовин екзо- та ендогенного походження (наприклад, Шдвище-ний BMiCT жовчних кислот або ПОЛ в кров!); 6) порушення функшл печ1нки; 7) наивность анемп; 8) порушенням структу.-ри i адренорецепторного апарату еритроцит1в.

' Якщо порушення резерву КА в Е розвиваеться по типу йо-го п!двищення, то воно може викликати формування ех!ноцит1в, котр! в свою чергу спричинять появу гемом1кроциркуляторних зрушень, а переповнен! катехолам1нами юитини викличуть спазми м1кросудин, пошкодять ендотел1й та приведуть до iH-ф1льтрацП його моноцитами (И.К. Кондаков, 1989). ..

- 36 -

Враховуючи те, що КА поряд з хншими гормонами беруть участь в регуляцП енергетичного обм1ну в серщ (А.И. Хома-зюк, 1985), то найнебезпечнШим для життя е значне зниження депо КА в еритроцитах, котре спостер1галося нами у хворих а вираженою серцевою недостатнЮтю, яка зак1нчувалася смертю.

Таким чином, як надлишок, так 1 недостатн!сть еритроци-тарного резерву КА викликають порушення енергетичного обм1ну в кл!тинах серця, патолог1чн1 зм1ни в реологП та м1кроцир-куляцП кров1.

6. Еритроцитарне депо катехалаы1Н1в у хворих а рашики стад1ями хрон1чких порушекь мазкового кровооб1гу (ХПМК) У здорових 0С1б ргвень депо 1нсул1ну на один усередне-ний Е складав 1,99 ум.од., а депо КА в1дпов1дно - 1,87

г

ум.од. У хворих з ранн1ми стад1ями ХПМК спостер!гали тенден-щю до пдаищення депо 1нсул1ну в Е (2,18 ум.од.). У хворих ГХ в перюд м1ж приступами депо КА в Е периферичжл кровх не змшовалося 1 складало 1,74 ум.од. У хворих з вдаэсно р1д-" кими г1пертон1чними кризами р1вень депо КА в Е п1двищувався 1 складав 2,26 ум.од. При ГХ з частими вегетативними пароксизмами р1вень депо КА п1двшцувався з.начно б1льше 1 становив 3,04 ум.од. У деяких хворих ц1е! групи спостер1гали висок1 р1вн1 КА (5,0 ум.од.) з одночасним п1дввд,енням р1вня 1нсул1-ну до 4,0 ум.од. або, навпаки, 1з зниженням р1вня 1нсул1ну до 1,0 ум.од.

У в1дпов!дь на ф1зичне навантаження у здорових ос1б в1дбувалося зниження депо 1нсул1ну, тод! як у хворих ХПМК -нев1роПдне зниження з 2,18 до 1,56 ум.од. Р1вень депо КА у здорових людей п1сля ф1зичного навантаження зростав. У хворих ХПМК незапежно в1д нозологхчно! форми захворювання реак-

ц!я на ф1зичне навантаження була неоднотипнсяо: при наявност1 вих1дного високого piBiffl НА в Е п!сля навантаження спостер!-гапи ïx зниження; при вих!дному, в1дносно низькому piBHi КА, вхдбувалося п1двшцення ïx р1внявЕ. В р1дких випадках спос-тер1галася парадоксальна реакция - подальше п!двшцення або подальше зниження р1вня КА п1сля ф1зичного навантаження.

При загостренн! захворювання Шсля емоцшних або ф1зич-них перенапружень, у хворих в1дбувалося ст!йке п!двищення актйвност1 САС, ш,о п1дтверджувалося зб1льиенням депо КА в Е. В цих умовах депо 1нсул1ну в Е дещо зменшувалося. В Mipy прогресування хвороби, а також п!двищення активност! цент-ральних вхддШв вегетативно- судинно! регуляцП, спочатку симпатично!, a noTiM параскмпатично'1, спостер!гали. вираженЬ ш! кл1н1чн1чн1 прояви хвороби з частими судинними пароксиз- ' мами i кризами.

Шдвищення р1вня КА в момент Ппертон1чних криз!в е од- " ним i3 факторхв, пхдсилюючих агрегування тромбощтв, а також Е, ïïo й лежить в основ! розвитку катлярно - троф!чно! недостагност! кровопостачання мозку С Е.С.Габриелян," С.А.Акопов, 1985).

Вивчення депо 1нсул1ну i КА в Е периферичнох KpoBi у хворих ХПМК допомагае дхагностувати порушення вегетативно-судинно"! регуляци, спочатку симпатично!, а пот!м парасимпа- ■ тично!", а також проводити адекватне л!кування i профыакти-

Використання ф1зичного навантаження дозволяв виявити хворих з декомпенсованими станами. KpiM того, при наявност1. високого виххдного р!вня КА i подальшого ïx п1двищення п1сля ф1зичного навантаження з допомогою розробленого нами способу

- iSÖ -

(a.c. 1441515) у 3,2% хворих була д1агнсютована IKT.

Установлено, що ступ1нь активност1 САС прямо пропорц1й-ний ступеню i тривалост1 дП стресорного фактору, а також занежить б1д 1ндив1дуальних особливостей i сп1ввЦношення симпатично"! i парасимпагична! регуляц! i. Тому виявлення oci6 3i зниженою адалтащею i прогресивною судинною патолог1ею, а також хрон1чними стресами, дозволяе попереджувати гострг зриви компенсацп.

7. Bioxiiiiiüi та ricroziMi4Hi показники KpoBi при rineproHi4HiÄ хвороб! та церебральному атеросклероз! i хрон1чвоиу поруиенн1 мозкового кровооб1гу В загальному комплекс! обстеження хворих !шем!чним iH-сультом при ЦА ! ГХ в pi3Hi в!дновн1 пер!оди важливе Micye займають riCTOXiMi4Hi досл!дження KpoBi. Л1тература по цьому питанию малочисленна (Е.В.Шмидт, 1975; Л.И.Сандуляк, 1983: Ю. С.Мотивов, Н.А.Шувахина, 1979).

3 метою вивчення залежност1 в1дхилень вЦ норми piBHiB глюкози, iucyjiiay i КА в дияамхщ теля вуглеводневого на-вантаження в1д стад!! розвитку хвороби i ступеня порушення

МОЗКОВОГО КРОВОТОКУ, ОбЧИСЛЯЛИ КрИТерШ BiflOBiflHOCTi Х-2 для

визначення BiporiflHOCTi р1зниц1 частот двох явшц. Одержан! результата подан! в таблиц! 11.

Як видно !з таблиц! 11, при ГХ BiporiflHe значения кри-Tepiro в!дпов!дност! Х-2 спостер1гаеться у 8 i3 12 досл1джень як при I, так i при II ст., а також у 10 хворих III ст.

Таким чином, при ГХ приблизно однаково часто в ycix стаЩях.зустр1чаються вЦхилення в1д норми р!вня глюкози,. !нсул!ну ! КА. Встановлена законом!pHicTb, що в!дхилення глюкози cnocTepiraeTbCH через 30 i 60 хв. п!сля навантажен-

ня, в1дхилення шсул1ну - через 60 1 90 хв. 1 в!дхилення ка - через 60 хв. Одночасно вс1 показники найб!лып часто в1дхи-ляються в!д норми через 60 хв. п1сля навантаження глюкозою. Таблиця П. Частота в1дхилень в1д ф!з1олог1чного р1вня ГТТ, хясулхну 1 КА П1сля навантаження глюкозою при ГХ 1 ДА (Х-2)

Групи 1 Глюкоза I 1нсул1н I Катехолам1ни I

обстеж. 1нат- 30 60 120 1нат- 30 60 120 1нат- 30 60 120i 1щес. хв хв хв 1щес. хв хв хв 1щес. хв хв хв 1

1 ГХ 1ст. 5,3*3,9*5,5* 1,4 3,7* 3,2 5,4* 5,9* 1,8 3,7*3,8*3,3

2 ГХ 2ст. 3,4 7,4*11,7*6,8* 3,1 3,0 8,3* 5,9* 5,3* 3,0 11,7*8,8

3 ГХ Зет. 6,6*5,2*14,7*8,6* 4,6*11,3* 6,8* 6,6* 2,3 4,8*11,5*2,5

4 ЦА 2ст. 2,5 2,2 7,9* 2,8 7,3* 8,5* 2,0 4,8* 2,4 1,7 14,4*2,3

5 ЦА Зет. 3,2 1,8 3,8* 2,8 7,1* 14,4*4,5* 5,6* 1,5 2,9 9,2*5,5

Приштка. * - BiflMi4SHi вгроПдн! значения Х-2. .'

1з таблиц! 11 видно, що при ДА II ст.в!рог1Дне"значения Х-2 спостерггадось у 5 хворих i3 12, а саме в!дхилення в1д норми р1вня глюкози i КА - через 60 хв., а р!вня !нсул1-iiy - через 30 i 90 хв.

У хворих ДА III ст. BiporiflHe в!дхилення в1д норми досл1джуваних показник1в було частшим: глюкози - через 60 хв., 1нсул1ну - в ycix досл1дженнях, КА - через 60 i 90 хв.

- 40 -

Враховуючи те, щр в1дхилення р!вн!в глюкови, 1нсул1ну . Д КА спостер1галися так, як ! при ГХ, через 60 1 90 хв. п1с-ля навантаження, то визначення цих в!дхилень треба рекомён-дувати саме в ц1 строки. А пооильки хвор1 як ГХ, так 1 ДА, що ыають прихованш д!абет 1 гормонадып порушення по типу г1по1нсул1нем11' 1 г1перкатехол1немП, являють собою трупу ризику розвитку ГПМК, то IX виявлення може бути прискорено, ящо досл1джувати ц! показники т1льки через 60 - 90 хв. п1с-ля навантаження глюкозою. Рештою показник1в як мало шформа-тивних, можна про1гнорувати. За критергй порушення вуглевод-невого обм1ну можна взяти середньостатистичн! 1 в1рог1дно зм1нен1, одержан! нами, показники глюкози - 9,7 ммоль/л, 1н-сул!ну - 0,88 ум.од. ! катехолам!н1в - 3,12 ум.од. При каяв-йост1 таких ! б1льш високих показншйв глюкози ! КА ! б1льш низьких показник!в 1нсул1ну через 60 - 90 хв. п1сля навантаження глюкозою, такого хворого сд!д в1днести в групу ризику. 1 провести в1дпов1дну терапш з метою профыактики ГПМК.

виотовки

1. На основ! в1дпов1дного зб1льшення та зменшення про- -дукту реакцП в Е при г1пер- ! г!покатехолам!нем!ях можна стверджувати, що розроблен! ориг1нальн! цито- та ультрацито-х1м!чн1 методи е специф!чнкми для визначення катехсламШв у кров1 1 дозволять одночасно овднювати морфолог !чний стан клйин кров1.

2. Велика резервна емйсть еритроципв 1 !х властив1сть захоплювати !з середовища !нкубац!'! б!льше 64% 3Н-норадрена-

, л1ну (рад!онукл1дним методом) ! втрич1 б1льше н!ж в плазм! кров! адренал1ну (б1ох!м!чним методом) дозволяють зробити висновок про те, що Е являють собою резерв КА, систему'

- 41 -

транспорту i реал1зад1'1 Ix ефект!в в робочих органах.

3. Цито- i ультрацитох1м1чн1 дослХдження показали, що включения катехоламШв в еритроцитах е ендоплазматичними гранулами 1 м1кропухирцями.

4. Депонування катехолам1н1в еритроцитами визначаеться функцюнальним станом симпатико- адреналово'1 системи i опо-середковув "i'i адаптацииi впливи.

б.Процес депонування катехоламШв еритроцитами залежить В1д активност1 адренорецепторхв, впливае на енергетичний об-MiH i структуру еритроцит1в.

6. К1льк1сн1 в!дхилення депо катехоламШв спричиняють деструкц1ю еритроцит!в: утворення патолог1чних 1х форм, MiK-росфероцит1в, гемол1з, актив!зац1ю процесу зс1дання 1фов1.

7. Поверхнево-активн1 речовини, зм1нюючи вм1ст 1нсул1ну i катехоламШв в еритроцитах, актив1зують остр1вцевий апа-рат шдшлунково! залози i впливають на pier тварин.

8. Досл1дження процентного вм!сту еритроцшчв в кров! з великою к1льк1стю включень КА може бути використано з - метою тест-д1агностики пухлин хромафгнно! тканини.

9. Визначен1 при 1шем1чн1й хвороб1 серця вар1анти вгдхи-лень в к1лькост1 i в hkocti включень катехоламШв в еритроцитах кров1 мохуть бути використан1 для д1агностики' пёребхгу хвороби. -

10. Наростання к1лькост1 включень катехолам1н1в в ерит-роплазмх при Инфарктi м1окарда можна розглядати як прогнос-тично несприятливий тест, що вказуе на можлив1сть"роз-витку порушень ритму i повторения шфаркту м1окарда. :"

И. Показники депо катехоламШв,' 1нсул1ну i структури еритроцит1в-в умовах ф1зичного та вуглеводневого навантажен-

ня у хворих гшертошчною хворобою та церебральним атеросклерозом з початковими та хрон1чними порушеннями мозкового кровооблгу дають мсишшсть оЩнювати важк!сть перебЛгу хвороби 1' прогнозувати гостр1 порушення мозкового кровооб!гу.

Практичн1 рекоыендацП.

1. Цитох1м1чний спос1б визначення катехоламШв у кров1 е високочутливим 1 доступним для широкого використання в кл1н!чн1й практищ.

2. На основ1 цитоххм1чно1 реакц!!, котра в1дбуваеться в еритроцигах при визначенш катехоламШв, можна визначатии неповнощшпсть еритроцитхв, що проявляеться порушенням '¡х форми, структури або гемол!зом при контакт! !з предметним

'СКЛОМ.

3. Моза!чн1сть наповнення еритрощтв катехоламшами 1 деструктивн1 змши кл1тин сл!д розглядати як результат ендо-генного або екзогенного стресу.

4. ЗМ1НИ к1лькост1 катехоламШв в еритроцитах за типом • збШшення або зменшення характеризують в1дпов1дн1 зм1ни активност! симпатико-адреналово! системи в орган!зм1.

5. 0собливост1 топографп, вигляду ! к1лькост! включень катехоламШв в еритроцитах можна використовувати як д!аг-ностичн! тести для визначення пухлин хромафшно! тканини, переб1гу хшем!чно! хвороби серця та !нфаркту мюкарда.

6. Порушення депо катехоламШв, шсулшу в еритроцитах та найвщого р!вня гл!кемП п!сля навантаження глюкозою у хворих хрон1чними порушеннями кровопостачання мозку при г1-пертон!чн1й хвороб! та церебральному атеросклероз! можна ви-користовувати як дхагностичний тест для визначення порушень

вегетативно! регуляЩ! вуглеводневого обмину, котр1 можуть бути пров1сниками гострих порушень мозкового кровооб!гу. Обгрунтуваиня сгпвавторства в надрукованих працях Поява роб1т, надрукованих у сп1вдружност1 з юинщис-тами та С1ох!м1ками, викликана необх!дн1стю виконання низки кл1н!ко-експериментальних досл1д1в ! обстеження хворих. СПИСОК Р0Б1Т, НАДРУКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРГАЦП

1. Влияние гипофизэктомии на содержание и гистотопогра-фию цинка в органах и тканях (соавт. Шевчук И.А., Ярмоль-чук Г.И.) // Архив АГЭ.- 1973.- вып. 8.- С.53-56 .

2. Влияние тестостерона пропионата на углеводный обмен, гистофизиологию поджелудочной железы и содержание в ней цинка (соавт. Шевчук И.А.) //Проблемы эндокринологии.- 1973.-Т.19, N3.- С.87 - 91.

3. Влияние эстрогенов на морфофункциональное состояние инсулярного аппарата поджелудочной железы (соавт. Шевчук И.А.) // Архив АГЭ.- 1974.- вып.6.- С.76 - 79.

4. Содержание и функциональная гистотопография цинка в поджелудочной железе в эксперименте (соавт. Шевчук И.А., Мельник Т.Ф., Сандуляк Л.И. и др.)// Архив АГЭ. - 1974.-вып.4.- С.26 - 28.

5. Гистопатоморфологические изменения в органах и тканях лабораторных животных при остром дефиците селена и витамина Е в експерименте (соавт. Сучков В.П., Шевчук И.А.) // Вопросы питания.- 197.7.- N г.- С.33 -4 1 .

6. Гистофизиология цинка в тканях глаза интактных крыс и при экспериментальном диабете (соавт.Шевчук И.А.)// Офтальмологический журнал.- 1978.- N 3 С.217 -.220,

7. Влияние норадреналина и фентоламина на гистофизиологию инсулярного аппарата поджелудочной железы (соавт. Криш-таль Н.В.)// Физиологический журнал.- 1981.- N1.- С.60 - 63.

8. Цитохимический способ .выявления катехоламинов в эритроцитах (соавт. Кладиенко Д.П.)//Лаб.дело.- 1986.-И 10.-С.586 - 588.

9. Катехолам!ндепонуюча функвдя еритроцмив у недоноше-них новонароджених (соавт. Набухотний Т.К., Павлюк В.П.)// Пед!атр1я, акушерство ! г1неколог1я.- 1987.- N1.- С. 9 - 11.

10. Участие эритроцитов в депонировании и транспорте катехоламинов при бронхообструктивном синдроме. (соавт. Владковский И.К., Кокощук Г.И., Лукьянчук Д.Н.) // Врачебное

дело,- 1988.- N 3.- С. 83 - 85.

11. A.C. 1223078. Способ определения катехоламинов в крови (соавт. Д.П. Кладиенко) // Бюлл.- 1988.- N13.-3 с.

12. A.C. 1784854. Способ определения течения инфаркта миокарда (соавт. Владковский И.К., Полянская О.С., Ковальчук Л.А.) // Бюлл.- 1992.- N 48.- 4 с.

13. A.C. 1803767 Способ прогнозирования неблагоприятного течения ишемической болезни сердца (соавт. Владковский И.К, Полянская О.С.)// Бюлл.- 1993.- N 11.- 8 с.

14. Методичн1 рекомендацП щодо врахування зм1н функцю-нального стану еритроцитарно! системи депо катехоламШв в HopMi 1 'патологи.- Суми: Сумський державний утверситет.-1996.- 12 с.

15. 1нформац1йний лист. Способ определения катехоламинов в эритроцитах крови для диагностики церебральной сосудистой патологии (соавт.Чернецкий В.К., Кричун И.Я.).- Km в.- 1990.

16. Депо инсулина и катехоламинов в диагностике нарушения вегетативно-сосудистой регуляции у больных с ранними стадиями хронической недостаточности мозгового кровообращения (ХНМК, соавт. Чернецкий В.К., Кричун И.Я.) //Современные проблемы неврологии. Сб. научн. тр. / Под ред. проф. Дубов-ской Н.Г.- МЗ Украины РМК по ВМО. Днепропетровский мед. институт. Днепропетровск.- 1992.- С.55 - 56.

17. Цитохимический способ определения катехоламинов в эритроцитах крови и его диагностическое значение// В1сник Сумського державного университету.- 1994.- N2.- С.94 - 97.

18. Участие эритроцитарных гормонов ( инсулина и катехоламинов) в процессе адаптации при стрессе// В1сник Сумського державного ун1верситету,- 1995.- N3.- С.87- 90.

19. Мозговой инсульт: реабилитация двигательных нарушений ( соавт. Чернецкий В.К., Кричун И.Я., Куликов И. Д. и др.) Деп. в ГНТБ. Библиограф. 111. Черновцы.- 1995.- 84 с.

20. Особенности изменений биохимических показателей у постинсультных больных в разные восстановительные периоды, (соавт. Чернецкий В.К., Кричун И.Я.). Деп.31. 05. 1989 г.-N14. 17860 в НПО Союзмединформ.- С.31, N 1316.

21. Влияние поверхностно-активных веществ (ПАВ) на содержание инсулина и катехоламинов в эритроцитах крови и гис-тофизиологию островкового аппарата поджелудочной железы бе-

лых крыс (соавт.Кокощук Г.И.). Деп.19.01.1990.-И 95. Ук.90, библиограф, указатель ВИНИТИ "Депонированные научные рабо-ты'\ 1990.-И 5 (223) б/О 818. . ,

22. Депо катехолам1н1в в еритроцитах Г. 1х структура в умовах г1перкатехолам!нем1й.- Деп. в ДНТБ Украши. ВЮлюг-раф. 36.- Суми.- 1996,- 22 с.

23. Депо катехолам1н1в 1 структура еритроцит1в в умовах гшокатехоламшемш.- Деп. в ДНТБ Украши. Б1бл1ограф. 21.- „ Суми.- 1996,- 11 с.

24. Катехоламиндепонируюшая функция эритроцитов доноше-ных новорожденных в раннем неонатальном периоде// Вопросы охраны материнства и детства.-'1986.- Т.31.- N1.- С.67.

25. Показатели регуляции физиологических функций, состояния системы адаптации и уровня неспецифической резистентности организма в зависимости от уровня физического состояния военнослужащих (соавт.Юшко Ю.Н.) // ВМЖ.- 1991.- N 11.-С. 55.

26. Состояние системы адаптации, неспецифической резистентности организма и показателей регуляции физиологических функций в зависимости от уровня физического состояния больных пиодермиями (соавт.Юшко Ю.Н.) //ВМЖ.-1991.- N6.-0. 62.

27. Ульграцигохимические изменения структуры и катехол-аминдепонирующей функции эритроцитов в патогенезе ишемиче-ских явлений.// Электронная микроскопия в медицине.- Материалы конференции 16 - 18 марта 1995 года. Суш, Украина.-Суш, 1995.- С. 21 - 22.

28. Особливост! еритроцитарного депо 1нсул1ну та кате-холамШв у хворих шем1чною хворобою серця з недостатн1стю кровооб!гу (ствавт. Чурс1на Т.Я.) // Украшський кардхоло-г!чний журнал: Матер1али Пленуму правл1ння наукового това-риства кард1олог1в Украши.- Ки"1В, 1995,- С.39.

29. Цитохимический метод исследования депо катехоламинов (КА) в эритроцитах крови в суточном режиме и его значение для диагностики острой алкогольной интоксикации и абстинентного синдрома (соавт. Кисилюк В.А., Березенский В.Д., Черне-цкий В.К.) //Актуальные проблемы наркологии: Материалы Все-союз. научн. конф. молодых ученых и специал.- Киев, 1986.-С.46 - 47.

30. Значение изменений депонирования катехоламинов в эритроцитах крови в диагностике сахарного диабета, протека-

ющего с цереброваскулярной недостаточностью ( соавт. Коко-щук Г.И., Чернецкий В.к., Маслянко В.А. и др.) // Современные проблемы эксперим. и клинической эндокринологии. -Киев, 1987.- С.239.

31. Диагностика гиперкатехоламинемий цитохимическим методом ( соавт. Ляшук П.М., Кокощук Г.И.) // Материалы III

, Всесоюзного съезда эндокринологов. Ташкент, 1989.- С. 506.

32. Сп1вв1дношення депо 1нсул1ну i катехоламШв в еритроцитах kpobí у хворих з xpohí4hok) недостаШстю мозкового кровообггу (ХНМК) (сп!вавт. Кричун 1.Я.)// VIII з'1зд невро-патолог1в, ncnxiaTpiB та нарколог1в Украшсько! PCP. Тези допов1дей...Ч.1.-Харк1в, 1990.- С. 129.

33. Суточные -ритмы изменений содержания депо инсулина (ДИ) и катехоламинов (КА) в эритроцитах крови здоровых лиц и больных цереброваскулярной патологией (соавт.Чернецкий И.К., Кричун И.Я.) //III Всесоюз. . конференция по хронобиологии и хрономедицине. Тезисы докл. Ташкент 26 - 29 сентября 1990.-Москва-Ташкент, 1990.- С.216.

34. Дифференциальная диагностика ишемической болезни на основе определения объема эритроцитов и содержания в них ка-

• техоламинов с помощью луча Лазера (соавг. Боечко В.Ф., Коваленко C.B., Сплавский О.И.) // Первая республиканская конференция. Новые физические методы в медицине. Ворошиловград, ■ < 1990.-'С.33 - 34-. -

35. Содержание катехоламинов в эритроцитах как диа-; гностический тест (соавт. Чернецкий В.К.-, Кричун И.Я.) //

Актуальные вопросы морфологии: Тезисы докл. III съезда анатомов, гистологов, эмбриологов и топографоанатомов Украинской ССР.- Черновцы, 1990.- С.202.

36. Червонокр1вц1 - система- депо i транспорту катехоламШв // Актуальна питания морфологiï. Матергали 1 Нац1о-нального конгресу анатом1в", г1сголог1в, ембрхологхв i топо-графоанатом1в Украши.- 1вано-Франк1вськ, 1994.- С. 114.

. - -. • 37. Гуморальний механ1зм адренерг!чного забезпечення • - орган!зму в-умовах стресу //Сучасн1 проблеми експерименталь->• ".:. но! ?та клШчно! ендокринологП: Тези допов. V з'!зду ендо-- ; кринолог1в Укра1ни. - Khïb, 1994.- С. 42. : , . 38. До мехаМзму адренерг1чних пошкоджень мембран чер-г вонокр1вцхв (Е) (сп1вавт. БаховаЛ.К., Кал1ман П.А.)//1 М1ж-народний конгрес з 1нтегративно'1 антрополог i ï. Матер1али : конгресу' (зб1р. наукових po6iT).- Терноп1ль, 1995.- С.232 : -233. ■

A. I.Mardar "Depot and transportation of catecholamines by the blood erythrocytes In the norm and pathology (clinic-experimental research)" Dissertation for Academic Degree of Doctor of Medical Sciences. Speciality 14.03.05 "Pathological physiology". The Institute of Physiology named after A.A.Bogomolets. Kiev, 1996.

In the thesis the problem of erythrocites as the system of depot and transportation of cathecholamines, is worked out, depending on structural and functional state of sympathic adrenal system and. taking part in supporting homeostasis and adaptation. With the help of the original citochemical method it was stated that the violations of the depot of cathecholamines in the erythrocites are manifested by the mosaic filling of the erythrocites them with cathecholamines, with shifts in the direction of hyper- and hypocathecholaminaemia, which determine the form and prognosis of a diseases. It was proved that qualitative and quantative indexes of the depot of the cathecholamines in the erythrocites may be used in the diagnosing and prognosis of the cardio- vascular diseases.

А.И. Мардарь "Депонирование и транспорт катехолаыинов зрит- . роцитами крови в норке и патологии / кзинико-эксперименталь-ное исследование " Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.03.05 "Патологическая физиология". Институт физиологии иы. А. А.Богомольца НАН Украины. Киев, 1996.г.

В диссертации разрабатывается проблема эритроцитов как системы депонирования и транспорта катехолаыинов, зависящей от структурно-функционального состояния симпатико - адрена-ловой системы, участвующей в поддержании гомеостаза и адаптации. С помощью оригинального цитохимического метода установлено, что нарушения эритроцитарной системы депо катехола-минов проявляются мозаичностью эритроцитов по заполнению их катехоламинами, сдвигами в сторону гипер- или гипокатехола-минемий, которые наряду с другими.факторами определяют форму и прогноз заболеваний. Путем клинико-экспериментальных исследований доказано, что качественные .и количественные показатели эритроцитарного депо катехоламинов могут быть использованы в диагностике и прогнозе течения сердечно-сосудистых заболеваний.

Клмчов1 слова: катехолам!ни, еритроцити, пухлини хро-мафшю! тканини, 1шем1чна хвороба еерця, 1нфаркт м1окарда, гшертон!чна хвороба, церебральний атеросклероз, порушення мозкового кровооб!гу.

"Р1зоцентр" СумДУ, 274007, Суки, вул. Римського- Корсакова,2 Шдп.до друку 5.11.96. Замовл. N-Обл-вид.арк.2.0.Тираж 100 прим.