Автореферат и диссертация по медицине (14.01.16) на тему:Бредовые синдромы: культуральные аспекты

УКРАШСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСМДНИЙ 1НСТИТУТ С0Ц1АЛЬН01 ТА СУДОВО! ПСИХ1АТРИ

На правах рукопису

ГРИГА 1рена Макснгшвна МАЯЧН1 СИНДРОМИ: КУЛЬТУРАЛЬН1 АСПЕКТИ

14.01.16 — псюйатр1я

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацп на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук

Кшв—1997

Дисертащею с рукопис

Робота виконана в Дншропетровськш медичнш академи та Нащо-нальному ушверситет! "Киево-Могилянська акаделпя"

Науковий кер1вник:

доктор медичних наук, професор В. I. Полтавець

Офщшт опоненти:

доктор медичних наук, професор В. М. Блейхер, :., доктор медичних наук, професор Л. М. Юр'сва

Провщна оргатзащя:

Укра'шський науково-досгадний шститут кштчно1та експерименталь-но1 неврологи та псшаатрц

Захист вщбудеться - ^ -.1997 р. на засщант Снешал1зо-

вано'1Вчено1рада Д 01.10.01 при Украшському НД1 сощальшита судово1 пататрП за адресою: 252072, Кшв, вул. Фрунзе, 103

3 дисертащею можна ознайомитися в б!блютещ Украшського НД1 сощально1та судово! пашатри (252072, Кшв, вул. Фрунзе, 103).

Автореферат роздано "с^^" ■- ¿г^-гс ^1997 р.

Вчений секретар Спещал!зовано1 вченоГ ради, кандидат медичних наук,

старший науковий ствробшшк (У I. А. Марценковський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалыпсть робота

Поряд з науковим об'ектгшзмом та ращонажзмом, mi е характер-ними для сучасних ггашатричних знань, дедат очевиднипою стае не-обхщшсть враховувати впливи культур и на прояви псимчних захво-рювань i практичне застосування досягнень сучасно! iüiíhíhhoí пси-xiaTpii. Конвенцшшш xapaicrq) оцшки пошчного здоров'я/хвор оби, зв'язки м!ж психопатолопчними феноменами та функциов анням сусшльства завдяки транскультуральним дослщженням набувають дедал! бшьшо! ваги й не можуть пноруватися ш теоретичними кон-цепщями патчних розладав, Hi системою лжувальних практик (J. С. Burnham, 1980; R. A. Bell et al., 1981; Ph. Rack, 1982; N. Sartorius et al., 1986; J. Westermeyer, 1987; 1988; L. J. Kirmayer, 1989; T. Lergo, 1989; T.-YLin et al., 1989; H. Jr. Fabrega, 1989; 1992; 1993; I. Al-Issa, 1990; S. T. Ortega and J. Corzine, 1990; S. Fernando, 1991; 0. Lundberg, 1991; E. A. Guinness, 1992; D. Pilgrim and A. Rogers, 1993; WHO, 1993; R. Beneduce, 1994; D. Bhugra et al., 1996).

Незважаючи на те, що вггчизнят автори незмншо пщкреслювали бюпсихосощальну суттсть псих!чгшх захворювань, головна увага в юптчшй практищ придшялася бшлогшшм аспектам, що, можливо, мало рацио за умов вщносно константного сощально-культурально-го середовища, яке постало за 70-pi4Hy icropiio СРСР.

Докорипп 3MÍHH сощального житгя, íctothí зрушення у суспшьнш свщомосп, ¡mi вщбулися шсля розпаду Радянського Союзу, й труд-нoщi) як1 виникли в зв'язку з цим у ncHxiaTpiB-npактиюв (В. I. Полта-вець i М. К. Бшинська, 1994; И. И. Щиголев, 1995; Ф. В. Кондратьев, 1995; Е. В. Макушкин, 1995; Б. С. Положил, 1995; Е. В. Клембовская, 1996), а також дедал1 ширший доступ до заруб1жно1 л1тератури зму-шують переоцшити роль культури у сучаснш теорп та практищ пси-xiaTpü й звернутися до розгляду '¿проблем пщкутом зору нових сусшль-них явшц та npoueciB.

В остант роки у росшськш mTepaTypi з'явилися пращ, присвячеш актуальним юпшчним особлив остям патчних захворювань, пов'яза-ним Í3 crpiMKHMH змшами, яюв1дбуваються в сусшльств1. Низка праць стосуеться маячних розладав (Е. В. Макушкин, 1995; JI. К. Хохлов з ствавт., 1995; Е. В. Клембовская, 1996), осюльки у 3Míctí останн1х

найбшып експлщитно вщображаються ¿сторичгн та сощально-куль-туральш умови, щеолопчш та свпгоглядш прюритети сусшльства. Разом з тим 1 щ повщомлення обмежуються, як правило, констатащею та описом змш клЫчно! картини захворювань або спробами теоре-тичнихтлумачень спостережуваних процеав з точки зору резнях, часто-густо суперечливих позицш. У бшьшосп праць, присвячених ош-«ш трансформацц юшичних прояв1в маячних розладав, вщсутнш реп-резентативний фактичний матер1ал, який дозволяе здшснити кшыасшш анал1з наявних тенденцш, встановити в1рогщт взаемозв'яз-ки м1ж сощокультуральними чинниками та юпшчною картиною су-часних маячних снндром1в.

У зв'язку з цим комплексний розгляд феномена маячення (маячних психоз1в) у сощокультуральному контекст! змш, яш вщбулися за останш 10 роюв, на пщстав! клийко-статистичного анал1зу частота та вираженост1 окремих клш1чних парам етр1в у репрезентативних виб1рках визначае актуальшсть ще! пращ.

Мета 1 завдання досщдження

Метою дослщження е анал1з особливостейвпливу сощокультураль-них чинншав на матфестаццо та переб1гпсихоз1в 1з маячними розла-дами.

Для реал1заци ще! мети були постав лет таю завдання:

1. ПроаналЬувати юторп хвороб пащент1в пататричного стащо-нару чолов1чо1 стап, що лакувалися вперше 1983 та 1993 року;

2. Проанал1зувати ва випадки психоз1в (незалежно вад нозолопч-но1 приналежносп), в кттчнщ картиш яких провщними були маячш розлади;

3. Проанал1зувати змши зм1сту маячних переживань та гаих зв'язюв з кшшчними та сощодемограф1чними ознаками у психгшо хворих, вперше гостта]щзованих 1993 року, у пор1внянш з хворими, яы пере-бували вперше на стащонарному лйсуванш 1983 року;

4. Описати вщмшносп зв'язюв психопатолопчно! симптоматики захворювань з 1хньою нозолопчною, синдр омальною приналежшстю та сощодемограф^чшши ознаками у пошчно хворих, впершегосштат-зованих 1983 та 1993 року;

5. Провести анал1з соцюкулътуральних чинншав, якх призвели до змши у машфестацц та перебггу маячних психоз1в у хворих 1983 року пор1вняно з 1993 роком.

6. Розробити рекомендацп для шкар1в з метою врахуваннявпливу соцюкультур а лышх чинншав на переб1г маячних синдром1В у процеа IX диагностики та жкування.

Теоретична значуццсть х наукова новизна досладження

Вивчення юптчно! картини психсшв з переважними маячнимироз-ладами у хворих, госшташзованих уперше в першд сталих сощально-економ1чних вщиосин, а також у хворих, ша потрапили до псийат-ричного стащонару з аналопчними розладами у пepioд, коли сусшлып змши досягли апогею, дозволило проаналазувати вщмшносп машфес-тацц та перебяу маячних пcиxoзiв у зв'язку з сусшльною динамжою в Украгш за конкретний гсторичний першд, а також у поргвнянт з крос-культуральшми тенденщями. Вперше встановлеш кшьюст показни-ки, яю вщображають зм1ни зм1сту маячних переживань. Kpiм того, показано вплив чинншав нових умов сустльного життя на кшшчт ознаки, яю вважалися ратше контрольованими преважно бюлопч-ними чинниками. Продемонстрована бшьша диферещцащя психопа-толопчно1 картшпг залежио вщ соцюдемограф!чних чинншав у хворих, яга перебували на стацюнарному лжувант 1993 року, пор1вняно з пащснтами, яю лжувалися 1983 року. Поряд з цим показаш змии дагностичних шдходо ли<ар!в стосовно хворих з маячними розладами, пов 'язаш з поточнимп сощальними змшами, а також з оргатзацш-ними змшами у систем! надання пышатрично! допомоги.

Практична значуццсть досладження

Виявлена залежшсть юитчних прояв1в маячних розладав вщ со-щальних умов та культуралъних чннншав 1 опис найбшын пошире-них ниш маячхшх фабул демонструють необхщйсть розширення об-сягу спехцальних знань практичних лiкapiв-пcиxiaтpiв стосовно щео-лопчних тенденцш в сусшльствг для квал1фгкацц природа тих чи тих переконань, констатаци шгьоГ хворобливо! сутность В щз начет уск-ладнення перебегу психгчних захворювань з частштм виникненням дефектних сташв, бшьш вир аженою м1рою порушень сощального функ-циовання, включаючи агресивну та сущидальну поведанку, а також зб^шення кшькосп безробтшх серед пстично хворих у виб1рщ 1993 року е вагомими аргументами, яга обгрунтовуютъ потребу в пла-шлфншреоргатзацц системи охорони псих!чного здоров'я ¡з розвнт-ком служб гр омадсько! пмтатрн, що будуть спроможш поряд з меди-

каментозним шкуванням надавати сощальну та психолопчну допо-могу хвор им.

Конкретннй особистий внесок дисертанта

Автором самостшно проанал^зоваш apxiBHi матер1али, здшснена сгатистична обробка отриманих даних та Ьсштерпретащя. Дослщже-ний характер зкпн клшгашх прояшв психоз1в з маячними синдромами у хворих за десятщнчний пром1жок часу, вщцлеш чинники, що зумо-вили bízimíhhoctí у машфестаци психоз1в, сформульоваш положения та висновки дисертацц.

Апробащя робота

Результатироботи були викладенша CeMÍHapÍ3 метода дослщжен-ня у патаатрй, оргашзованому Всесвпньою годшатричною асоща-щею (WPA) для молодих дослщниив (Варшава, жовтень 1995), подаш у вигляда стендово! доповвд на VIII Свропейському конгрей псих1атр1в (Лондон, травень 1996), використаш при проведенш семшару на IV 3ycrpi4i Реформатор1в ncHxiaTpii (Мадрид, серпень 1996), а такожвик-ладеш на щор1чшй iiayKOBiñ конференцй Нацшнального ушверситету "Киево-Могилянська академк" (Киш, ачень 1997). За матер1алами дисертацц опубликовано 8 наукових праць.

Впровадження результата дослщження

Отримаш результата включет допрограмикурс1в "Сощальнаро-бота у га луз i охорони шяшчного здоров'я" та "Сощальна пашатр1я" Школи сощальшн роботи Нащонального ушверситету "Киево-Могилянська академ1я", а також до складу лекщй з псих1атрн у Дншро-петровськш медичнш академй, Одеському та Кримському медичних шститутах.

Структура та обсяг роботи

Дисертащя викладена на 170 cTopimcax друкованого тексту й метить вступ, огляд штератури, чотири роздали, шостроваш 50 таб-лицями, з характеристикою матер1ал1в i метода дослщження, з дани-ми власних дослщжень та анал1зом чинштав, яю зумовили змши у машфестаци та nepe6iroBi маячних психоз1в, а також заключения й висновки. Додатки включають 221 таблицю. Список цитовано! лп-е-

ратури репрезентований 154 джерелами, з яких 122 - пращ заруб1жних автор1в.

Положения, винесеш на захист

1. Змши економ1чного, политичного та духовного життя сусшль-ства, mi вщбуваються в останне десятщлччя в УкраЫ, вщбилися на характерi матфестацц та nepe6iry маячнихрозладав у хворих, уперше госштажзованих у пытатричшш стащонар.

2. Натстотннпе сощально-культуральш впливи змшили зм1ст ма-ячних пережнвань пащатв, що виявилося у зменшенш частота побу-тов о!, пояггачно1, науков о-техшчно! тематики таз бшыленш кшько cri сюжета релтйного, примггавно-мштнчного, паранаукового змгсту.

3. Поряд 3i зм1стом маячення культуральних впдашв зазнала пси-хопатолопчна симптоматика, яка визначае його форму: Mipa систе-матизаци маячення, юлыасть фабул у одного хворого, зв'язок р1вня систематизацц маячення з кшыастю фабул.

4. Внаслщок збшьшення юлькосл! сгресових чинншав у несгабмь-ннх сощально-еконошчних умовах, а також у зв'язку i3 змшеними кри-тер1ями та шзшшими термшами госттал1зацц, xBopi, яы перебували на стащонарному лкуванщ 1993 року, вщр1зняються вщ пащатв, гос-ттатзованих 1983 року, большого вашаспо психопатолопчно! симптоматики.

5. HoBi тенденци у субкультур! лшар1в-пататр1в внявляють себе у 3Mim даагностичних шдходав та збшьшенш р1зноматтносп встанов-лених даагноз1в хворим з маячними розладами.

MATEPIAJI ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ

У великому потатричному crauioHapi, в який госттал1зуються практично Bci хвор! з Micra з населениям понад 2 мшьйони чоловш, анал1зу зазнав а ли apxiBHi icTopii' хвороб пащехтв-чоловшв вшом по-над 16 роив, у клзшчнш картин1 психозу якихпереважали маячшроз-лади (параноялышй, паранощний, парафренний, гашоцинаторно-паранощний, афективно-маячний або кататоно-маячний синдроми). Госштал1защя хворих була первинною й не була зумовлена рипенням суду або шших правоохоронних оргашв у зв'язку i3 скоенням пащен-тами сусщльно небезпечних дш. Перел1ченим критер1ям вадповщали 140 хворих 1983 року (середнш вш 35.3 року, стандартне вщхилення 14.1) i 121 хворий 1993 року (середнш вис пащатв 31.7 року, стан-

дартне вщхилення 12.1); вщм1шгогавковихсередшх 1983 та 1993року не с в1ропдними.

Кшшчшта сощодемограф1чш вщомосп про хворого вщповщно до даних icTopii хворобн записувалися у спещально розроблену "Форму анализу icTopii' хвороби".

Вщтак первинна шформащя про 261 хворого у вигляда кшьюсних та формалззованих яккних ознак (загалом 79 головних ознак) зазнала статистичног обробки з використанням пакету програм SPSS 5.1 для Windows. Як метода статистичного анализу застосовувалися опи-coBi статистики, анаМз крос-табуляцш, одновтпрний факторний анашз (ANOVA), кореляцшний анашз.

При пор1внянтгруп хворих 1983 та 1993 року виявлене тпропдне переважання мешканщв м. Киева серед пащентав 1993 року (82.6%) пор1вняно з внб1ркою 1983 року (69.3%, р<0.01). Вщповщно у виб1рщ 1983 року вщзначена бшьша частота шогородшх хворих (30.7%), шж у Bii6ipui 1993 року (17.4%, р<0.01).

За профеоями пащенти розподшилися так: XBOpi, зайняпрозумо-вою ирацею, становили 1993 року 16.5%, а 1983 року - 51.4% (р<0.001); робпники 1993 року - 48.8%, а 1983 року - 30.7%о (р<0.001); представ-ники шших професщ 1993 року становили 34.7%, а 1983 року - 17.9% (р<0.001).

BiporiaHo розр13нялися XBopi двохвиб1рок за ознакою зайнятость Так, пащенти, зайнятл працею повний робочий тиждень, становили 1993 року 46.3%, а 1983 року - 60.7% (р<0.01); безробгтш 1993 року становили 11.6%, а 1983 року - 4.3% (р<0.01).

Розподш за нозолопчними формами демонструе переважання хворих з даагнозами, яи належать до групи шизофрени, в обох виб1рках. Частота хворих з цимидаагнозами 1993 року в1ропдно бшыпа (67.8%), нш 1983 року (55.7%, р<0.05), оскшьки при формуванш даагностич-них груп враховувався код даагнозу за МКХ-9, i до групи шизофрени BBi&iuxH таи нозолопчш одинищ, як "Шизофренична реакщя" та "Ши-зофреноподабний психоз". Частота доагноз1в власнешизофрени 1993 року В1ропдно менша (42.2%), шж 1983 року (54.1%, р<0.05). Поряд з цим слщ вщзначити розширення даагно стачного репертуару лжар1в 1993 року з ширшим використанням даагнозу "Шизофреноподабна реакщя" та встановленням таких даагноз1в, як "Шизофреноподабний психоз", "Ендореактивний психоз", "Психогенний шизофреноподаб-ний психоз". На другому Micui за частотою в обох вибгрках перебува-

ють пащенти з даагнозованимиреактивними психозами; 1хня частота 1983 року переважае (32.1%) пор1ВИЯ1Ю з такою самою 1993 року (21.5%, р<0.05). Групашшихпашшвстановила 1983року 12.1%, а 1993року -10.7%; вадмшносп статистичио незначимо До ще! доагностично! групп ввшшли пащенти з особиспсними розладами, оргатчзпши, сома-тичними, алкоголышми та нзшими психозами з маячними синдромами в гхнш структурь

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЩДЖЕННЯ

Пор1вняльний анализ тапсту маячних пережив ань у хворих, яю вперите були гостталиоваш у псгтатричгшй стацюнар 1983 та 1993 року, показав вщмшносп частот психопатолопчних категорш маячення. У виб1рщ 1983 року переважали пащенти з персекуторними р1зновида-ми маячення, зокрема з маяченням переопдування. За в1рогщно мен-шо! частота хв орих з персекуторнимир1зновидами маячення 1993року всередитще1гругщв1рогщно 61яьшою виявшхася частота пащегтв з маяченням впливу та особливого значения; кр1м того, були вцрначеш пащенти з маяченням одержимости, яю були вщсутш у виб1рщ 1983 року (таблиця 1).

Таблиця 1

Розпод5л частот психопатолопчннх категорш маячення у груш хворих з персекуторним маяченням, як! лшувались уперше 1983 (N=140) та 1993 (N=121) року

Тематика Пащенти Пащенти

№ персекуторипх ¡дсй 1983 раку, 1993 року, Р

(%;Г0 (%;г<)

1 Ставлення 23.6 (33) 21.5 (26) р>0.05

2 Особливого значения 3.6 (5) 9.1(11) р<0.05

3 Переслщування 57.1 (80) 38.8 (47) р<0.01

4 Впливу 18.6(26) 38.0 (46) р<0.001

5 Ушкодження 11.4 (16) 9.1 (И) р>0.05

6 Ревноынв 5.0(7) 5.0(6) р>0.05

7 Одержимост! та метаморфози 0 5.0 (6) р<0.01

8 ЕНдсутне 9.3 (13) 14.9(18) р>0.05

Таблиця 2

Розподй] частот психопатолопчних категорш маячення у груга хворих з експансивним маяченням, як! л^кувались уперше 1983 (N=140) та 1993 (N=121) року

№ Тематика екслансивних щей Пащшти 1983 року, (%;1Ч) Пащшти 1993 року, (%;М) Р

1 Велич! 7.9(11) 28.1 (34) р<0.001

2 Винахщництва 4.3 (6) 0.8(1) р<0.05

3 Реформаторства 1.4(2) 0 р>0.05

4 Високого походження 1.4(2) 0.8(1) р>0.05

5 Вщсутне 88.6 (124) 70.2 (85) р<0.001

Таблиця 3 Розподй частот маячних фабул у хворих, як! лжувались уперше 1983 (N=140) та 1993 (N=121) року

№ Тематика екслансивних адсй Пацкнти 1983 року, (%;1Ч) Пащшти 1993 року, (%; К) Р

I Решгшна тематика 0.4(1) 16.9 (32) р<0.001

2 Нечиста сила та и впливи 1.8(4) 9.0 (17) р<0.001

3 Бшенергетика 0.4(1) 8.5(16) р<0.001

4 Косм1чна тематика 0.4(1) 2.6 (5) р<0.05

5 Ппноз, телепаия 6.6 (15) 2.6 (5) р<0.05

б Електромагнетизм, випр0м1нювання 6.2 (14) 3.7 (7) р<0.05

7 Апаратура для пщслуховування та транслювання 3.5 (8) 3.2(6) р>0.05

8 Б а!щи ,баидити(8 3)/м аф ¡я ,р екет(9 3) 4.4(10) 4.8 (9) р>0.05

9 КДБ (83) / СБУ (93), мшвдя 8.4(19) 2.6(5) р<0.01

10 Пол1Тична проблематика 7.9 (18) 2.1 (4) р<0.01

11 Службова тематика 12.3 (28) 3.7 (7) р<0.001

12 Побутова тематика 13.7(31) 7.9 (15) р<0.05

13 Проблеми здоров'я 5.3(12) 7.4 (14) р>0.05

14 Навколншш люди, обстановка 19.4 (44) 19.0 (36) р>0.05

15 В1дкриття, винаходи 3.1 (7) 0 р<0.01

16 1нше 6.2 (14) 5.8 (11) р>0.05

1993 року в1рогщно бшыпою була частота пащенпв з маяченням експансивного характеру, а також з поеднанням персекуторного та

експансивного маячення у клпичшй картит психозу. Уцш самшгрут в1рогщно часпше рееструвалося маячення велич1 за цшковите зник-нення щей винахщшцтва (таблиця 2).

Виявлеш icxoTHi вщмшност1 частот маячних фабул у трупах пащенпв 1983 та 1993 року, (таблиця 3).

При цьому, якщо не враховувати пащештв з недиференцшовани-ми фабулами (частота яких була найбшыпою й не розр1знялася 1983 та 1993 року), 1983 року найбшыпими були групи хворих з сюжетами маячення, яи ввдображали побутов! (1) та службов1 (2) проблеми, а також пов'язаш з переслщуванням КДБ або мшцц (3). 1993 року наибольшими були групи пащенттв з релнтйними сюжетами маячення (1), маячними побудовами, грунтованими на вплшп нечисто! сили (2) та бюенергетичних впливах (3). Зменшення частота випадюв машфестацп маячних психоз1в персекуторними р1зновидами маячення, зменшення маячення пауков о-техшчного, поттичного, службового та побутово-го 3Micry на та! переважання маячних фабул рел1гшно-м1стичного характеру вщображають 1рращональш тенденци у ментальносп постко-мушстичного суспшьства; вщзначеш тенденци е протилежними за спря-мовашсно маячно! динамши, спостережувано! в останщ роки в шших культурах (Н. М. В. Murphy, 1967; J. С. Burnham, 1980; Ph. Rack, 1982; I. Al-Issa, 1990; A. Kraus, 1994).

Для подальшого анал!зу Bei маячш фабули були згруповаш у 5 ка-тегорш. Категор1я "Сучасних"фабул об'еднала в co6i бшенергетичну, коемгчну, peniriimy тематику, а також теми, пов'язаш з "нечистою силою" та ц впливами. Категория "Традицшш"включила фабули, як1 стосуються гшнозу, телепата, електромагштних, рентгешвських, ульт-развукових, лазершхх та шших науково доведених р1зновидав випромЬ нювань, припадав для гпделуховування та трансляцн, телебачення та радаомовлення, а також наукових вщкригпв та винаходав. "ПобутовГ фабули об'еднали службову, побутову тематику та сюжети, пов'язаш з проблемами здоров'я. "Поттичш"$&Ъуш включили власне полггач-ну проблематику, а також тематику, яка вщображае переслщування КДБ (СБУ), мшщею, маф^его, рекетирами, бандитами. Категория "Не-диференцшованих"фабул об'еднала теми, пов'язашз навколишньою обстановкою та людьми i Bei imni малочисельш маячш теми. При по-р1внянш частот категорш фабул (групово!приналежносп фабул) були виявлеш високо Biporwri BiaMiHHoeri за роками частот фабул маячен-

Рисунок.

Розпод»л частот категорий маячних фабул (у в!дсотках до загально! юлькосп) у хворих, яга лпсувалися вперше 1983 (N=140) та 1993 (N=121) року. Примгтка: розб1жносп по вмх категор1ях фабул, за винятком недифе-ренцшованих, статистично В1ропдш.

ня, яи належать до в ах груп, за винятком недиференцшованих, що показано на рисунку.

Виявлено зменшення м1ри систематизацц маячення у хворих 1993 року при пор1внянш за щею ознакою з однойменними фабулами 1983 та 1993 року. Результата крос-табулящйного анал1зу показали, що спостережувана частота традицшних фабул у пащатв з вираженою систематизащею маячення в1ропдно б1лыпе очнсувашн 1983 року. За даними одновтирного факторного анализу (АЫОУА) у пащенгпв з традицшними фабулами 1983 року вщзначалося високо систематизо-ване маячення, а м1ра систематазацп маячення у хворих однойменно! групи 1993 року перебувала у пром1жку м1ж пом1рною та незначною. Схожкть симптомокомплексу, характерного для хворих з традицшними сюжетами маячення 1983 року, з таким самим, спостережуваним

у лащентш з сучасними фабулами 1993 року, дозволила припустити едину суттсть пашчно! патологи у пащенга цих груп. Як правило, у хворих з традищйними та сучасними сюжетами маячення вщсутт вказ1вки в анамнез! на якьнебудь чинники, здатш спровокуватироз-виток психозу, даагностувалася игазофрешя, кштчна картина була репрезентована галюцинаторно-маячним синдромом з наявтстю псимчних автоматизм1в та експансивними р1зновидами маячення; кри-тичшсть при вшшсуванш була мшшальною (час-пше була вщсутня). Разом з тим сучасш фабули в!рогщно частяпе, шж очшувалося, спос-тер1галисяупащенттв з пом^рною систематизащею маячення 1993 року, натомють головними ввдмшностями комплексу клЫчних ознак у хворих з традищйними фабулами 1983 року були бшыпа кшыасть фабул як уже зазначалося, бшып виражена м1ра систематизацц маячення. Отримаш результата показуютъ, що культур альт впливи заторкуюхь не тшьки змкт маячення, але 1 його форму. При цьому за формою маячення сучасного змкту слщ квалафйсувати радше як паранощне, а не парафренне (що було характерним для даагностично! оцщки 1983 року), оскшьки м1ра систематизацп його невисока, а змют не е безглуздим 1 фантастичним у контексп особливостей сучасно! сусшльно! свщомосп. Враховуючи широке розповсюдження таких щей у популяцц пошчно здорових ойб, критерп безглуздя та нереальное!! тематики, а також "метаф1зичний налп-", ягавважалиеярашше ознакамишизофренц, поза сумшвом, втрачають не тшьки диференцшно-даагностичну, а й дааг-ностичну значимють.

Вщзначеш в1рогщш вадшнносп середнього вжу пащештв з р1зни-ми фабулами 1993 року. Найменншм був вж хворих у груш сучасних 1 найбшыпим - у груш традицшних 1 поттичних фабул маячення. Вжов1 середш в1рогщно вщр1знялися в!д таких самих у пашезтв з одноймен-ними фабулами у виб^рщ 1983 року. Разом з там 1983 року вщмшносп середшх величин вжу у пащенпв з р1зними фабулами не спостериали-ся. Очевидно, 1993 року молода пащентивиявили бшыпусензитившсть до ново1 шформацц, а хворх зршого вжу продемонстрували певний консерватизм гфи тлумаченш психопатолопчних переживань.

При анал!з1 психопатолопчно1 симптоматики психоз1в у пор1вню-ваних групах хворих виявлено шерег вщмгнностей, яга евщчать, зок-рема, про те, що псих1чний статус пащевглв 1993 року вщпзнявся бшьшою важюспо як у вещ виб1рщ, так 1 окремо в грут хворих на

Табли;

Розпод1л клмичиих ознак у хворих, як1 лжувалнсь уперше 1983 (N=140) та 1993 (N=121) року

№ Показник № Шдгрупи Пащснти Пащснти

1983 року, 1993 року, Р

(%;М) (%; М)

1 Д1агноз 1 Маячний 52.1 (73) 25.7 (31) р<0.0(

синдромолопчнии 2 Галюцинаторно- 35.7 (50) 57.9 (70) р<0.0(

маячнии

3 Афективно- 12.2 (17) 16.6 (20) р>0.0^

маячнии

2 Галюцинаци 41.4(58) 58.7(71) р<0.01

3 Автоматнзми 10.0 (14) 30.6 (37) р<0.0(

4 Афективне тло 1 Знижене 32.1 (45) 32.2 (39) р>0.0;

2 Пщвшцене 7.9 (И) 11.6 (14) р>0,0.

3 Тривога 32.1 (45) 18.2 (22) р<0.01

4 Невизначене 27.9 (39) 38.0 (46) р<0.0^

5 М1ра 1 Виражена 22.1 (31) 26.4 (32) р>0.0^

систематизацп 2 Пом1рна 24.3 (34) 31.4(38) р>0.0^

маячення 3 Незначна 20.7 (29) 22.3 (27) р>0.0<

4 Вщсутня 32.9 (46) 19.8 (24) р<0.01

б Дефект 5.0 (7) 14.9(18) р<0.01

7 М1ра 1 Виражена 27.9 (39) 42.1 (51) р<0.01

порушення 2 Помфна 36.4(51) 28.1 (34) р>0.01

соц. функц. 3 Незначна 35.7 (50) 29.8 (36) р>0.0±

8 Руйтвна поведшкг 5.7(8) 12.4(15) р<0.0^

9 Су1цндальна 7.9(11) 16.5(20) р<0.0^

поведшка

шизофрению та в груш пащента з психозами нешизофрешчного характеру.

Так, у виб1рщ 1993 року у пащент1в в1ропдно частале, шж у хво-рих 1983 року, спостерк'алися галюцинаторно-маячш сшщроми, слухов! та зоров1 розладнання сприйняття, а також психиш автоматиз-ми. В1рогщно рщше у хворих 1993 року була вщсутня систематизащя маячення; в1ропдно частые вадзначалися невизначений афект, дефеюта сгани, виражена м1ра порушення сощального функхщовання, вклю-чаючи руйшвну та сущидальнуповеданку. Прицьому в1рогтдно часпше, шж у виб1рщ 1983 року, прояви дефекту вадзначалися у хворих, як!

потрапили до стационару у перший тиждень теля виникнення маяч-них розладав, а також у перюд вщ 1 тижня до 1 мйсяця.

Дослщження особливостей клшачних ознак за роками виписуван-ня у трупах хворих на шизофретю показало, що 1993 року пащента в1ропдно рщше, шж очжувалося, мали маячний синдром без супуттх розладнань сприйняття та троп дно чаепше - пагачт автоматизми у кшшчнш картиш психозу; крш того, у хворихще1групи в1ропдно чаепше, шж очкувалося, вщзначалися дефектш стани, невролопчт роз-лади.

Анал1з клМчних ознак у хворих з маячними психозами, як1 не належать до шизофрени, також демонструе бшыл складну патолопю у пащенпв 1993 року пор1вняно з 1983 роком. Про цеевщчать так! факта: спостережуват частота галющшаторно-маячних синдромш, галюцинаторних розладдв, тяшчних автоматизм1в, сущидально! поведш-ки е в1ропдно большими, шж теоретично очжуват у пащенпв 1993 року, а також В1ропдно бшышши, шж спостережуват частота цих ознак у груш пащенпв 1983 року; кшыасть пащенпв з повною кри-тичшепо при виписуванш вхропдао менша 1993 року, шж 1983 року; частота психозов з переважанням невизначеного афекту у клийчшй картши в1ропдно бшьша 1993 року.

Виявлено також, що 1993 року поведшков! розлади пащенпв по-ряд з маяченням в1ропдно чаепше визначалися афектом 1 рщше - га-люцинащями. Зменшення впливу галюцинаторних розладнань на по-ведшку пащенпв може евщчита про гало адагггащю до розладнань сприйняття внаслщок тзншю! гоеттатзацц. Збшыпення рот афек-тивного складника у кшшчшйкартит, у свою чергу, пов'язане 13 змен-шенням рол1 галюцинаторних вплив1в на поведанку.

При кореляцшному анализ! у грухи пащенпв 1983 року виявлено зв'язок тривалосп гснування маячення з м1рою порушення ххнього социального функщювання: за тривалипого ¡снуваннямаячних розладдв порушення сощального функщювання були бшьш вираженими. М1ра систематизаци маячення була пов'язана з илыастю та р1зномаштт-стхо фабул: бшьш систематизоване маячення вщповщало б1лышй кшькосп та р1зноматтносн фабул маячення у пащенпв. Вщзначет зв'язки ознак бухта вщеутш у виб1рщ 1993 року. Вщсутшсть кореляцц тривалосп кнування маячення у пащенпв з м1рою порушення Гхньо-го социального функщювання можна пов'язати з бшьшою м1рою прий-няття маячення у суспшьств1 або з вираженим порушенням сощально-

го функцновання хворих 1993 року. Вщсутшсть безпосереднього зв'язкз Mipn систематизацц маячення з юлькютю та р1зномаштшстто фабул < цисавим фактом i, можливо, демонструе зниження ращональноеп хворих, зниження ïxHboï потреби об'еднання р1зних фабул маячення Mi» собою в едину систему.

Незважаючинате, що середнятривалктькнування маячного синдрому до госттал1зацп у пащенпв статистично не вщр1зняласяпо роках, 1993 р оку Bip опдно частнпе пащенти потрапляли до стащонаруз першд вщ швроку до року з моменту виникнення маячних розладав KpiM того, тай факта, як Biporinpe зменшення кшькосп пащенпв з тривожним i збшьшення з невизначеним афектом, менша залежшсп поведанки хворих вщ галюиинаторних розладнань на тай бшыш» h частота 1993 року, а також бшын шзня пор1вняно з 1983 роком гос-штал1за1дя хворих з обтяженою спадковктю свщчать про те, що за-значен! вщмшносп с юишчно значимими, осюльки вказують на бшып> тривалклъ захворювання у пащенпв 1993 року до моменту ïxHboï пер-шо1 госштал1зацц.

Тривалють кнування маячення до госпггал1зацц не була однако-вою у хворих з р1зними фабулами й не вщпзнялася за роками тшьки у хворихз недиференцшованим змютом маячення. Прицьому 1993 року XBopi з недиференцщованими сюжетами маячення госштатзувалися рanime, шж пащенти з шшими фабулами. 1983 року, незважаючи на найбшыпу гостроту розвитку психоз1в у хворих з недиференцшованим зм1стом маячення, рашше, шж ця категор1я пащенпв, до стащо-нару потрапляли XBopi з сучасними та полггичними фабулами, що натмов1ршшевщображаещеолопчнунетолерантшсть, характернудля сусшльства 80-х рок1в.

BipoiiaHo вццпзнялася (р<0.05) за роками триватсть госштал1заци пащенпв: термши перебування хворих у стащонар1 1983 року стано-вшшв середньому 47.3 (SD=33.3) дня, а 1993 року - 40 (SD=28.2) дшв. Вщмшносп у тривалосп госштал1зацц хворих з р1зними фабулами вщзначеш тшьки 1983 року. Найдовше на стащонарному лжуванш перебували пащенти з традицшними фабулами маячення (63.48 дня).

Таким чином, головними вщмшностями, виявленими у rpyni хворих, яю перебували на стащонарному лйсуванш 1993 року, пор1вняно з групою пащенпв 1983 року слщ вважати: а) переважання маячення релМйно-м1стичного характеру; б) бшыпу частоту маячення експан-сивного характеру, а також поеднань персекуторного та експансив-

ного маячення; в) зниження систематизаци маячення, зменшення кшькост! фабул 1 шдсуттсть прямо? кореляцд м1ж цими ознаками; г) реестроване у стащонар1 попршення перебпу захворювань, зокрема шизофренв; д) пщвищення визначально! рол1 афекту в поведанкових розладах пащента (на тла збшъшення частота невизначеного та зменшення тривожного афекту) 1 зниження гатоцинаторних вплив1в на поведднку хворих.

Чинники, яга зумовили передчет вище особливосп машфестацц тапереб1гу маячнихпсихоз1вупсих1чно хворих 1993року, можназгру-пувати так:

1. Глабальш культуральт.

Вщзначеш загальш змши полгшчного, економ1чного, сощально-го та духовного життя сустльства були переду ом чинниками, яю ве-дуть до дистресу (1), шдвищили прийняття у сустльспн загалом не-звичних явшц та пер ежив ань (2), скасували ¡снуюч! "стандарта" на адеологао та споаб життя (3), забезпечили пошчно хворих новим те-матичним матер1алом (4).

2. Професшт субкультуральт.

Змши, вщзначеш у середовшщ лжар1в-псхгаатр1в, стосувалися дааг-ностичних гадходав: збшъшення даагностично1 р1зноманггноси, зменшення частота даагностики шизофреии (1); оргатзацшних подходов: скорочення кшькосп стащонарних гажок 1993 року, змешпення 1 стан-дартизащя термш1в стащонарного лжування хворих, змша статусу лжаршвщ обласноГдо мюько! (2); ставленнядо псхтчно хворих: зменшення пащснпв, як! перебували на стащонарному лжувант 1993 року, зменшення серед них пащенпв з ддагнозом "шизофрешя", деяке збшъшення [снування маячного синдрому до госттахазацц, зникнен-ня адеолопчних мотив1в при гостталгзаци пащенттв (бшьш р ання гос-ттал1зацш хворих з недиференцшованими фабулами 1993 року, а не з сучасними та полггичними фабулами, як 1983 року), що не тшьки де-монструе змшу ставлення лжар1в, а й рефлектуе також ставлення сустльства до псих1чно хворих (3).

Практична рекомендацй

Професшна даяльшсть лжаря-пошатра вимагаеурахуваннясощо-культуральних вшпшв на кгшйчт прояви та переб1г психоз1в з маяч-

ними синдромами. Необхадшсть диференщаци маячних щей вад в1ру-вань та незвичних переконань обумовлю е шин потребу в знаниях про поширетрешгц та культи, паранауков!та мютичш погляда, нов1 св1то-глядш парадигми та грунтоваш на них практики. Даю про реллтйну приналежшсть, конфесио та характер реляийносп кожного пащснта повинш вданачатися в ктори хвороби, особливо у випадках религш-ного характеру маячення у хворого. Кр1м формальних согцодемограф1ч-них ознак стд детальншге вщзначати культуральш характеристики пащенпв.

Ускладнення перебяу маячних психоз1в з вираженими порушен-нями сощального функциовання у хворих 1993 року та визнання виз-началъно! рол1 у цьому процеа небюлопчних, немедичних фактор1в демонструють гостру потребу в розвитку системи громадсько! пси-Х1атрв з дешшми центрами, гуртожитками для пмшчно хворих, трупами самодопомоги й шшими службами, здатними забезпечити пси-хокорекццо, догляд, оргашзащю зайнятосп пащенто, а такожщптрим-ку, навчання та залучення до допомоги !х родегав з метою адаптацй та рештеграцц пашчно хворих у громада. Оргатзацшно-структурш перетворення вимагають не тшьки вщповщного законодавчого шдгрунтя, а й гадвшцення толерантносп суспшьства вщпосно татач-но хворих, чому сприяють особливоеп сучасно! громадсько! сввдомость

висновки

1. Виражеш змши економ!чного, политичного та духовного життя сустльсгва знайшли свое вираження у характер! машфестацц та пере-бггу маячних розладав у хворих, уперше госштал1зованих у псих1ат-ричний сгацшнар.

2. Найбшьш ютотно актуальт сощально-культуральт впливи змшили зм1ст маячних переживань пащештв, що виявилося у змен-шенш частота побутово!, полп-ично!, науково-техшчно! тематики та збътыяенш кщькост! сюжетов рел1гшного, примппвно-мктичного, паранаукового змюту у груш хворих, як1 вперше перебували на ста-щонарному лжуванш 1993 року, пор1вняно з хворими, яю вперше лаку-валися 1983 року.

3. У груш хворих, госттагпзованих 1993 року, поравняно з 1983 роком змшилися сшввщюшення психопатолопчних категорш маячення: зменшиласячастота персекуторного маячення зарахунок щейпере-

с.тдування при одночасному збшьшенш щей впливу та одержимосп; збшынилася частота експансивного маячення внаслщок збшьшення щей велич1 за повного зникнення щей винахщництва.

4. Поряд 1з змгстом маячення культур альних втпшв зазнала пси-хопатолопчна симптоматика, яка визначае його форму: зменшилася систематизация маячення сучасного та традицшного зм1сту в груш пащенпв, госттал1зованих 1993 року, пор1вняно з маяченням у хво-рих, яю перебували на стащонарному лжувашп 1983 року; зменшилася кщыасть фабулу хворих 1993 року 1зникпрямий кореляцшнийзв'я-зок систематизащх маячення зкшыаспо фабул, спостережуваний 1983 року.

5. Значною м1рою змшилася деагностична та диференцшно-доаг-ностична значимкть таких понять, як "метаф1зичний налат", безглуз-дя, нереальность, фантастичтсть маячення при визначент форм та но-золопчно! приналежносп маячення у хворих з сучасними фабулами.

6. Водзначет особливоспу трансформаций клничних проявив маяч-них психоз1в свщчать про ]ррацюнальш тенденци у ментальносп переходного сусшльства { е протилежними щодо процеав динамки маячення, спостережуваних в останш роки в гнших культурах.

7. Внаслщок збшьшеннякшькосп стресовихчинншав за нестабигь-них сощально-економ1чних умов, а також у зв'язку ¡з змшеними критериями та тзшшими термшами госшталгзаци хвор1, як1 перебували на стащонарному лисувашА 1993 року, вщр1знялисявщпащенпв, гос-ттал1зованих 1983 року, бшыпою важмстго психопатолопчно1 симптоматики (складгашими синдромами, бшьшого частотою галюцинацш, пмтчних автоматизм1в, дефектних сгатв, невролопчних роз лада, бшыы вираженою м1рон> порушень сощального функциовання, вклю-чаючи руйтвну та сущидалъну поведанку). Кр1м того, пщвшцилася роль афекту 1 знизилася роль галюцинацш у визначент поведанкових розлада пащеггпв 1993 року.

8. Вщзначено вплив культур а лышх чиншшв на вшову диферен-щащю пащенпв за змютом маячних переживань 1993 року: наймен-ший вж мали пащенти з сучасними, найбшьпшй - з традищйними та полпичними фабулами маячення. При цьому вжов1 вщмшносп не спос-тер1галися у хворих з р1зними фабулами 1983 року.

9. Збшьшення тривалосп кнування маячення до первинно! гос-штал1заци, вщсуттсть зв'язку ще! ознаки з М1рою порушення сощального функциовання пащенпв, зменшення 1 сгандартизащя терминв гос-

ттатзаци 1993 року, а також зменшення кшькосп пащенпв, як1 пере-бували на стащонарному шкуванш, можна пов'язати 3i змшами ор-гашзацп'пашатрично! служби, трансформацию змюту маячнихпережив ань, шдвшценням прийняття у сусшльств1 незвичних в1рувань та переживань, скасуванням певних "стандарта" на щеологио та cnoci6 життя 1993 року.

10. HoBi тенденцп у субкультур! niKapiB-ncimaTpiB найбшьш ви-разно виявилися у змш доагностичних шдходов, про що свЛдчать зменшення 1993 року пор!вняно з 1983 роком юлькосп пащенпв з даагно-зом "шизофрешя" i збшыпення доагностично! р1зномаштносз1 за ра-хунок таких категорш, як "Шизофреноподабна реакц!я", "Шизофре-ноподабиий психоз", "Ендореактшший психоз", "Психогеннийшизо-френоподабний психоз".

Перелж праць, опубликованиях за темою дисертацй

1 .Зм!ни масово! свщомосп гад час соц!ально-економ1чно1 кризипо-сткомушстичного сусшльства (Украша 90-хроюв) //Науков1 записки. -Т. 1: Фшософ!ятарелтезнавство /Нащональний ушверситет "Киево-Могилянська академия. - К., 1996. - С. 136-144 (у сшвавт.)

2.Socio-cultural pathomorphosis of delusion (comparative analysis of delusion content in 1983 and 1993 in Ukraine) //European Psychiatry. -1996. -S. 156 (у сшвавт.)

3.Бредовые синдромы: культур альный контекст //Birainc Асощацц ncuxiaTpiB Украхни. - 1997. - №1. С. 39-52.

4.Роль социокультуральных факторов в диагностике и лечении психических расстройств //Вкник Асощацц ncHxiarpiB Украши. - 1997. -№1. - С. 7-18 (у сшвавт).

5.Современные теоретические и клинические представления о бредовых расстройствах (Западная Европа и Северная Америка) //Обозрение психиатрии и медицинской психологии им. В. М. Бехтерева. -С-Пб. - 1997 (прийнято до друку).

6.Культуральные аспекты современной психиатрии //Социальная и клиническая психиатрия. - М. - 1997 (прийнято до друку).

7.3мют маячних щей псих!чно хворих - шдикатор сусшльшхх про-yeciB //Украша: шодина, сусшльство, природа. Тези пауков о! конфе-ренцц. - К.: Вид. НаУКМА. - 1997. - С. 103-104.

8.The Role of Social Workers in Mental Health Care //Workshop Abstracts for the IY Meeting of Reformers in Psychiatry. - Madrid. - 1996,-S.18 (у сгававт.).

Юпочов! слова: маячення, маячш синдроми, маячш психози, культур альт аспекта, сощокультур альт чинники.

Грига И. М. Бредовые синдромы: культуральные аспекты. Рукопись диссертации на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.16 - психиатрия. Украинский НИИ социальной и судебной психиатрии, Киев, 1997.

На основе клинико-статистического анализа данных историй болезни пациентов-мужчин впервые госпитализировавшихся в психиатрический стационар в 1983 (140 больных) и 1993 годах (121 больной), проведено комплексное рассмотрение феномена бреда и проявлений бредовых психозов в социокультуральном контексте. Установлены количественные показатели, отражающие изменения содержания бредовых переживаний. Показано влияние факторов изменяющейся общественной жизни на клинические признаки, считавшиеся ранее контролируемыми преимущественно биологическими факторами. Определена большая дифференциация психопатологической картины в зависимости от социодемографических факторов и большая тяжесть психических расстройств у больных, находившихся на стационарном лечении в 1993 году, по сравнению с пациентами, лечившихся в 1983 году. Продемонстрированы изменения диагностических подходов врачей в отношении больных с бредовыми расстройствами, связанные с происходящими социальными переменами, а также с организационными изменениями в системе оказания психиатрической помощи.

Ключевые слова: бред, бредовые синдромы, бредовые психозы, культуральные аспекты, социокультуральные факторы.

Griga I. М. Delusions: cultural aspects. Thesis for Candidate's Degree (Medical Sciences, speciality 14.01.16 - Psychiatry), Ukrainian Research Institute of Social and Forensic Psychiatry, Kyiv, 1997.

Research was conducted into the phenomenon of delusion and the manifestations of delusional psychosis within the socio-cultural context. The research was based on the clinical and statistical analysis of case histories of

male patients hospitalized for the first time in 1983 (140 subjects) and in 1993 (121 subjects). The impact of the social changes on the clinical symptoms was presented; traditionally it was believed that these symptoms were mainly caused by biological factors. Thepsychopathological symptoms were more differentiated in relation to a various socio-demographic factors in 1993 than in 1983. The psychiatric disorders were more severe in 1993 than in 1983. The changes in diagnostic approaches to patients with delusions reflecting the changes in society as well as in the system of Mental Health Care were also shown.

Key words: delusion, delusional syndroms, delusional psychosis, cultural aspects, socio-cultural factors.

Подписано до друку 28.02.97. Формат 60x84/16. Друж офсетний. Умовн.-друк. арх. 1,16 Зам. 7-34. Друкарня НаУКМА. 254070, м- Кшв-070, вул. Сковороди, 2.