Автореферат и диссертация по медицине (14.01.11) на тему:Артериальная гипертензия у работников радиоэлектронной промышленности, подвергающихся длительному воздействию соединений свинца

РГ6 Ой 1 6 ДЕК «96

М1Н1СТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРА1НИ

УКРАТНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛ1ДНИЙ 1НСТИТУТ КАРДЮЛОГН ¡м. М. Д. СТРАЖЕСКА

На правах рукопису СОЛОМЕНЧУК Тетяна МиколаТвна

АРТЕР1АЛЬНА Г1ПЕРТЕН31Я У ПРАЦ1ВНИК1В РАДЮЕЛЕКТРОННОГ ПРОМИСЛОВОСТ1, ЯК1 ЗАЗНАЛИ ДОВГОЧАСНОГО ВПЛИВУ СПОЛУК свинцю

14. 01. 11—«Кардюлопя»

Автореферат дисертацм на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

КИТВ—1996

Дисертащя е рукописом

Робота виконана у Льв1вському державному медпч-ному 111сти|гут1 та в Украшському науково-досшд-ному incTUTyTi кардюлоги ¡м. М. Д. Стражеска.

Наукопий кер1вник — доктор медичних наук, про-*

фесор I. П. Скпрнова

Науковии консультант — член-кореспондент HAH!

i АМН Украши, доктор медичних наук, про-фесор Д. Д. Зерб1но

ОфщИпп опоненти — доктор медичних наук, профе-

сор О. П. Краснюк

доктор медичних наук А. П. Дорогой

Пров1дна оргашзащя — Дшпропетрозська держав-

па медична академия

спешалыистго 14. 01. 11 — «Кардюлопя» при Украшському НД1 кардюлоги 1mV М. Д, Стражеска (252151, м. Ки1в—151, вул. Народного ополчения, 5)

3 дисертащею |можна ознайомитись в б^блютещ Ук-pa'1'нського НД1 кардюлоги ¡м. М. Д. Стражеска

Автореферат розюланий ЛЛ Шёт^Ь 1996 р.

Вчений секретар спец1ал1зованоТ вченоТ Ради

доктор медичних наук

Антуальпкль проблеми. Враховувчи шнроку розповсюдже HícTb, важк1сть ускладнень, моральнi та матор!алып втрати, що артер1альна г1пертенз1я (АГ) вавдае сусшлъству i акрешй людшп, першочерговим завданням сучасно) кард!олог1чно! науки став пошук конкретних причин, я к i призводять до "i i роэвитку.

В1домо, що у становлеинг АГ важливе значения мають спадкова обтяженють, вшвання надшрно1 К1льюэст1 кухонно! солi, надлишкова маса Т1ла, куршня, низька фхзична активность, зловживання алкоголен, псдаоемоцШп стреси (Алмазов В.А.,соавт., 1991; Бобров В.О., 1994; Сшрнова 1.П., соавт., 1992,1994; Ganten D. ,1990; Textor S.C. ef, al,1991). Але не заведи вдаеться пояснити част1иання розвитку АГ у молодих людей, не обтякених практично жодним з цих факторов ризику.

Зростання серцево-судинно! захворюваност1 i смертност! пов'язують з поглибленням екологхчного дисбалансу, який про-гресуе внйсл1док Интенсивного техногенного затруднения дов-к1лля важкими металами i, зокрема, свинцеы (I1 юдедкая Н.С., 1985; Шепотькб, А.0.,соавт.,1993; Kristensen T.S.,1989). Бага-тор1чний досв!д вивчення наелiдкiв i мехаШзшв д11 цього ксенобштика на сернево-судинну систему поставив його поряд а -1ншими загальновизнаними факторами ризику АГ (Краснюк Е.П., соавт, 1586; Цфасман А.3..соавт.,1987; Коцева К. ,1990; Ланд-piraH Ф.,1991; Nowack R.,1993).

Свинцев! сполуки втручаються' в д1ялыпсуь основних ме-xanisMíB регуляцП артер!ального тиску (AT), наиважаивХшими з яких е стимулявдя системи рен1н-анг1отензин, п1двшцення тонусу симпатично! нервово! системи, що супроводжуеться зб!ль-шенням концентрацП катехолам1н1в у кров1 (Boscolo Р. et al. 1988; Ехпег В. et al,1989; Fine В. et al, 1988; Landrígan Ph.

- z-

J.,1989; Vander A.J.,1988; Victery W.,1988). Свинець впливае на л1п1дний обм1н (Dessl S. et al, 1989; Knapikowa D., 1987), та гемо- i л1мфокоагуляц1ю (Илюхина Л.Е.,1988, Алибеков М.И., 1991). В1н виб1рково д1е на мшкард 1 гладкомускульн! волокна судин, пошкоджуе ендотел!й (Зербино Д.Д. ,1991; Chai Siangsliu, 1988; Eilender 6. ,1987; Jablonska L. ,1992; Kopp S.J.-, 1988), спричиняючи розвиток ендартерПту 1 утворення обструктивних прол!ферат!в у npocBiri артер1й та артер1ол, шр, Imobípho, е початком негативних 3míh в комплекс! мохан1зм1в, вiдпов1дальних за п!дтримку нормального AT.

У людей, як! зазнають довгочасно! дIT свинцю у виробни-чих умовах, роль цього ксенобштика, як одного з основних еНостимулюючих чиннюлв виникнення 1 розвитку АГ, набувае пров!дного эначення.

Тепер в!дд1ляють "xímí4hí" хвороби (WH0.1990), причому для вивчення их1м1чккх" хвороб не обов'язковим е виявлення конкретного ксеноб1отика в ■ opraniaMi хворого, пг" цьому за-стосовуеться п1дх1д, ор!ентований на хворобу.

Мета дохупдаення. Обгрунту-ання етЮлогхчно! рол! свин-ujo, як одного в вающвих фактор1в ризику АГ в сполучешп з i ншими загальнов1домими факторами риаику у формуваннi аахво-рюваност! АГ в оргаи1вован1Й популяцИ прац1вник1в Шдпри-емств рад!оелектронно] промисловость

Заедания досл^длюння:

1. Виявити розповсюджен1сть АГ: погранично! АГ (ПАГ) 1 стаб1льно! AT (САП, в контингентах працгвник1в рад!оелект-POHHO'Í промисловост!, як! зазнають професншого впливу свин-цево-олов'яного аероэолю, занежно в1д niKy, стат1 1 трива-лост1 стажу npauí.

2. Визначити поширен!сть загальноМдомих фактор1в ризн-

ку АГ в ргзних професайних трупах пращвникгв, !х взаемодт э чинником виробничого впливу свинцево-олов'яного аерозолю 1 прогностичну значуицсть в розвитку АГ.

3. Визначити вмшт свинцю у волосс! прац1вник1в.-

4. Дошйдити особливост! впливу свинцю на перекисне окисления лШд1в кров1 1 стаи антиоксидантного эахисту у людей з нормальним АТ та ос1б з АГ, як! зазнають довгочасно! дП свинцево-олов'яного аерозолю.

5. Провести анал!з розповсюдженоет 1 ПАГ та САГ в почат-ковообраному контингент! пращвник!в через 5 рок1в.

6. Опрацювати комплекс профыактичних заход!в по оздоровлению 1 раЩовальному выбору роб!тник1в, контролю за до-триманням сан1тарно-г1Пен1чних вимог до робочого м1сця 1 за-хисту пращ вникав, якг контактують хз свинцевими сполуками.

Наукова новизна та теоретична зкачувЦсть робота. Вперше проведено багатофакторний анализ розповсюдженост1 АГ в орга-нгзованш популяцП роб!тник1в шдприемства рад1оелекгронно1 промисловост! з одночасним врахуванням загальновизнаних фактор! в ризику АГ (спадкова обтяженють, вживання надм!рно'1 к!лькост1 кухонно! сол!, надлишкова маса Т1ла, курхння, ниэь-ка ф1зична активность, зловживання алкоголем),. в!ку, стат!, профес1йно'1 шк1дливост! (контакт а аерозолем сполук свинцю) 1 тривалост! стажу роботи з нею.

Вперше показана роль свинцю як ет1олог!чного стимулу у розвитку АГ серед прац1вник1в, як! -не обтяжен! практично жод-ним з вищезгаданих фактор!в ризику АГ, але аазнавали тривало-го впливу свинцево-олов'яного аерозолю.

Визначено характер взаемодП стандартних фактор!в ризику АГ з чинником профес1иного впливу ' свинцю у формуванн1 захворюваност1 А1' в контингентах роб1ттшв,' як1 праи>оють а

ним в довгочасному контакт!.

Виявлено р!виоступеневе п!двищення активност! ПОЛ кров! у працюючих в контакт1 !в свинцем ос1б а АГ 1 нормальним АТ -насл!дку 1 вияву субклпйчно! токсично! Д11 аерозолю свинщ).

Практична ц1нн!сть робота. Проведене досл!дження дозволить опрацвваги приндили рационального в!дбору прац!вникав на робоч1 м1сця за допомогою выявления груп тдвищеного ризику по АГ; запропонувати допом!жний комплекс лабораториях обсте-жень (визначення показншив ПОЛ кров!) як доповнення до в!-домих метод1в проф1лактичних огляд!в людей, як! працюють у профес1йному контакт! !з свинцем, що дасть можливЮть визна-чати субкл1н!чн1 прояви його хрон!чно! токсично! д11.

Особистий внессм дисартадта в роаробку наукокня реауль-тат!в, 1'до наноситься на вахисг. Автор дисертац!! самостийно опрацрвала основн! етапи досл1 длсення, брала бевпосередню участь у виконанн! практично вс!х роздШв роботи: особисто оглядала та опитувада прац1вник!в, обраних для обстеження, вим!рювала АТ, аабирала кров ! волосся на анал!з, ад!йснювала комп'ютерний обл!к та обробку одеряаних результат!в, проводила вагальний 1 статистичний аналхз первинного матер!алу, 'сформулювала основн! 'положения та висновки роботи. Тема ди-сертацП, програма досл!дкення вапропонован1 Д.Д. Зерб1но.

Основм! павожеиня, ян1 еиносяться на захист:

1. Довгочасний профес!йний контакт гз свинцево-олов'я-ним аерозолем е одним з пров!дних фактор!в, як1 спричиняють роэвиток АГ (особливо в контингентах людей, у котрих в!дсутн! еагальновиэнан! фактори ризику АГ).

2. Наявн!сть фактору спадково! обтяженост! у прац1вни-' к!в, вайнятих пайкою, потенцше стимулюючу д!ю аероэольних сполук свинц» в роввитку АГ.

3. Свинець активiэув ПОЛ в kpobí людей, як! ааанають тривало! д i'i свинцевих сполук. Показники ПОЛ в високочутливи-ми до-тривало! дП в1дносно низьких концентрац!й свинцю i мо-жуть . використовуватись в якостi над!йних б!омаркер1в пошкод-жуючо! д i'í ксеноб1отика.

Апробац1я роботи. Матер1апи допов!дались 1 обговсрива-лись на розширеному зас!данн! кафедри патолог!чно"1 анатом!I Льв1вського медичного институту (жовтень 1994), зас!данн! cniBpo6iTHHKiB медсанчастини ЛОРТА (травень, 1995), сп!льн!й науков!й конференцИ в1дд!лень популяц1йних досл1джень, есен-ц!ально! г1пертенз1'Ь, наукових проблем пол!кл!н1чно'1 допомоги 1 удосконалення кард!олог!чно1 служби, координацП та управляя НДР УНД1 кард1олог11 1м. М.Д.Стражеска (травень, 1996').

Обеяг i структура дкссртацП. Дисертац1я вмкладена на 142 стор1нках машинопису 1 складаеться 1в вступу, огляду л1-тератури, 3 роздШв власних досл1джень, 8ак1нчення, виснов-к1в, практичних рекомендац1й 1 покажчика л1тератури (306 дже-рел). Робота включав 25 таблиць.

Матер1али дисертацП подан! у 8 публ!кац1ях.

3MICT РОБОТИ

Досл1дження зд1йснювалось на одному з п1дприемств ра-д!оелектронно1 проыислоьост! м. Львова i складалось з трьох основних етап1в: 1) первинного комплексного обстеження;

2) вивчення стану ПОЛ та виэначення вм!сту свинцю у волосс!;

3) повторного обстеиення в початковообраному контингент! ос!б через п'ять рок!в. '

Об'ект досл1диеш1Я - орган!зована популяц!я прац!вник!в у к!лькост! 2850 ос1б (1964 ж!нки 1 886 чолов1к!в) у в1Щ 1760 рок!в, як! належать до двох р!зних профес!йних груп (проф-

труп): основно! (I) i контрольно! (II) (табл.. 1).

Осшмша профгрупп (I) об'еднуе 1394 роб!тника (976 ж1-нок 1 418 чолов!к1в), як1 в процес! паяння зазнають д!1 свин-цево-олов'яного аерозолю (монтажники рад!оапаратури, в'язаль-ники схемного кабелю, лудильщики). Середньозм1нн1 концент-рацН свинцо в пов1тр1 робочо! зони досягають 0,017-0,035 мг/мЗ, що в 1,7-3,5 раза перевищуе нормативн1.

В1кова структура профгрупи: 231 ос!б (16,6%) - у в1дд 17-29 рок1в, 850 (61,ОХ) - У вШ 30-44 рок!в, 313 (22,4%) -у в1ц! 45-60 poKiB. Стаж роботи тривал!стю 1-10 рок!в в умо-вах контакту is свинцем зареестровано у 660 ос!б (47,3%), 11-20 POK1B - у 529 (38,0%), б1льше 20 рок!в - у 205 (14,7%).

Контрольна лрофгрупа (II) охоплюе 1456 ос!б (988 »i-нок i 468 чоловШв), як! не мали контакту 1 а шкгдливими факторами виробничого середовища ф1зично! та xiMi4HO'i природ я.

В1кова структура профгрупи: 178 ос1б (12,2%) - у Biyi 17-29 poKiB, 722 (49,6%) - у Biiü 30-44 poKiB, 556 (38,2%) -у вЩ1 45-60 рок1в. Стаж роботи тривал!стю 1-10 рок!в заре-естровано у 564 ос1б (38,7%), 11-20 рок!в- у 516 (35,5%), б1льше 20 рок1в - у 376 (25,8%).

Для винчения впливу сгалща на стаи проце&в ROJl обсте-жено 23 прац1вника основно! профгрупи (I). 3 них 10 - особи з АГ в1ком 35-59 (42,1+-2,38) рок1в, стаж прац1 яких в умовач профес1йного контакту is свинцево-олов'яним аерозолем - 8-30 (18,8i-2,6) poKiB. 13 обете,тени/. - люди з нормальним AT у в1ц1 29-50 (34,5^-1,7) рок!в, як! на протяз1 7-25 (14.9+-1.9) poKiB в умовах виробництва контактували 1з сполуками свишдо. В контрольна npojrpyni (II) обстежено 21 особу.

3 метою низначешм Biiiaay еттщо у волосеi прац1вник1в в основн!й профгруп! (I) обстежено 16 монтажник!в рад!оалара-

тури 13 стажем робота 5-22 рок!в (середн1й стаж 15,6+- 5,8) у в!вд 22-40 рок1в (середн!й в1к 33.3+-5.5). Для контролю дослужено волосся 13 людей, ям н1коли не зазнавали дП шк1д-< ливих фактор1в х1м1чно! та ф1з.ично1 природи (табл. 1).

Для пошорного обствхеняя були запрошен! вех ран1ше об-стежен1 прац1вники, як1 через 5 рок1в залишились прадавати на даному тдприемств!, - 1500 ос!б (81,0% в!д залрошених): 722 - в осковшй профгруги (I). 778 - в контрольна (II). 3 них -1007 ж1нок 1 493 чоловШв (табл. 1). .

Таблица 1

К1льк1сть обстежених прац1вник1в в основШй (1)1 контрольны (II) профгрупах на рдзяих етапах доедгдження

1 1 е т а п и. 1 доелгдження 1 В С Ь ОГО 1 Ж I Н К И 1 Ч 0 Л 0 В I К И 1

профессии групи 1профес1йн1 групй 1профес!йнй групи 1

. I 1 II I I 1 II 1 I 1 II 1

1 первинне 1 обстеження I__________ 1394 1 1466 1 976 1 988 1 та 1 468 1

1 досл1дження 1 волосся 16 1 13 1 16 1 13 1

1 досл1дження 1 ПОЛ 23 1 21 1 19 1 1 1 15 . I 4 1. 1 1 6 1

1 повторне 1 обстеження 722 1 778 1 1 490 1 1 1 508 1 232 1 1 1 270 " 1

Програма первинного 1 повторного обстезднь передбачала: загальнотерапевтйчний огляд, вимхрювання АТ, виконання аа-гальнокл1н1чних анал!з1в кров! ! сеч1, консулътацП окул1ста I невропатолога, антропометр!ю, зб1р анамне'стйчних даних для вивчення профес!йного маршруту 1 виявлення основних стандарт-них фактор!в ризику АГ .(спадково! обтяженост!, вживання над-м1рно1 к1лькост'1 сол!, кур!ння. зловживання алкоголем, низь-

ко! ф!зично'1 активност!); б!льш детального обстеження людей з АГ для виявлення 1 вилучення !з загального контингенту пра-ц1вник1в ос1б !з захворюваннями, що супроводжувались вторин-нсяо АГ.

Вим!рювання АТ проводилось дв1ч! (з Ыгервалом 5 хвилин) ртутним сф!гмоманометром. В анал18 одержаних даних включен1 наймент! а двох вим!рювань величины систол1чного (сАТ) 1 д1-астол!чного (дАТ) тиску. До ос!б з АГ в!дносили людей, у яких встановлено р1вень сАТ 140 мм рт.ст. 1 вище 1/або дАТ 90 мм рт.ст. 1 вище. 3 них - трупу прац1вник1в з ПАГ складали особи з р!внем сАТ 140-159 мм рт.ст; 1/або дАТ 90-94 мм рт. ст., трупу прад1вник1в 1з ОАГ - особи э р!внем сАТ 160 мм рт.ст. 1 вище 1/або дАТ 05 мм рт. ст. (Ш). 1978).

Профес1йна шк1длив!сть (контакт !з свинцево-олов'яним аерозолем) 1 стаж роботи, пов'язаний з цим, визначались за списками прац1вник!в, поданих сан!тарном службою п!дприемства.

Спадков1сть вважалась обтяженою у випадку наявност1 АГ, 1нфаркта м!окарда, моекового 1нсульту або раптово! смерт! в анамнез! хоч би в одного з батьк!в оботеженого.

Вживання надм!рно1 к1лькост1 сол1 п!дтверджувала позитивна в1дпов!дь на запитання:" Чи. завжди Ви досолюете '¡жу ?"

Надлишкову масу т!ла оц1нювали за допомогою б!омас-индекса (БМ1), який визначали як сп1вв!дношення маси т!ла в к1-лограмах до квадрату зросту в метрах-. Групу з надлишковою ма-' сою т1ла складали особи в величиною БМ1 29 кг/м2 1 б1льше.

Курцями вважали ос1б, як1 Щодня випашовали хоч би одну сигарету.

До категорП ос1б з низькою ф1зичною активн!стю взносили людей, час вагально! ф!зично! активност! яких (заняття ф!эичною працею, спортом, час ходьби до роботи I назад, хо-

д1ння i стояния П1д час роботи) не перевишував 10 годин на протяз1.тижня, за умови сид1йня на робот1 б!льше 5 годин.

" Зловживайня алкоголем констатували у випадку вживання спиртних напо1в в к1лькост1, екв!валентн!л б1льше 60 мл чистого етилового спирту на тиждень.

Вивчепня стану процес1в ПОЛ кравi у представштав двох профгруп проводили шляхом визначення вм1сту в кров! д!енових KOH'icraTiB ацилг!дроперекис!в (ДК-АГП) ва методом ЬД.Сталь-Hoí, 1977 Í3 зм!нами за В.П.Вербловнчем i сп!вавт., 1989 та активност! пероксидази (ПО) за методом Т.Т.Березова, 1967, що зд!йснювалось в лаборатор!! медсанчастини п!дприемства на апаратг ФП-900 (Ф!нлянд!я);

Виэипчатя вШаяу свинцю у волоса! прац!вник1в двох профгруп проводили методами атомно-айсорбцШю! спектрофотометры i к!льк!сного та як!сного емЮ!йного спектрального анал!зу волосся, ¡до зд!йснювалось в лаборатор!'! токсиколог 1 ч-. но! патологи ¡нституту патолог!'! Збройних Сил США (Armed Forces Institute of Pathology, Washington)* на спектрофотометр! EAAS (Varian Australia Pty Limited, Mulgrave, Australia) i лаборатор i'i Льв!вського НД1 геолог!! та reoxiMi'í горючих копалин АН УкраКни на спектрограф! СТЕ-1 та 1СП-51;

Назначения концентрат i свинцю в noslmpi робочо! . эони проводили в промислов!й лаборатор!! сан!тёрно1 служби п1дпри-смства на фотоколориметр! ФЕК-КФК-2 (Методична вказ1вка N 2013-79 в1д 06.06.1979, затв. Головним держ. сан1тарним л1ка-рем СРСР 26.05.1988).

Анал!з одержаних реэультат!в проводився на персоналы!iй

ЕОМ типа IBM PC AT-386 стандартно! конф!гурацП за допомогою

спеЩалыю створено! для цього досл!дження програми, реал!зо-* Дякуемо за довомогу у проведенн! цього досл!дження професо-ру Тетяи! Антонович (США)

- 10 - .

BaHOï мовою Foxbase. Об роб ка.резуль тат i в зд1йснювалась методом вар!ац!йно! статистики. В1рог1дн1сть р!зншЦ середн!х та BiflHocHHx величин визначали за (>критер!ем Стьюдента.

Результата пор1внялыюго анал!зу роаповсмдженост1 АГ (ПАГ i САГ) в контингентах прац1вник!в ochobhoï (I) i контрольно! (II) профес1йнкх труп

Результата проведеного нами вивченнй розловеюдженост! АГ (ПАТ i САГ) серед прац!вник!в гпдприемства радшелектрон-но! промисловост! показують, що в загальних контингентах ро-б1тник1в, як! в процес! паяння контактують !э свинцево-оло-в'яним аероэолем (основна профгрупа (I)), питома вага ос!б э АГ досягае 26,9Z, в тому числ1 серед ж!нок - 23,3%, у чо-лов!к!в -* 35,4%. В контрольн!й профгрупГ (II), в1дпов1дно, 23,7%, серед ж!нок - 19,2%, у чоловШв - 82,9% (табл. 2).

Таблиця 2

Розповсюджен! сть АГ, ПАГ 1 САГ (в X) серед прац1вник1в в основой Cl) 1 контрольны (II) професШних групах

! 1 форми 1 1 АГ В С Ь 0 Г 0 1 Ж I H К И 1 Ч 0 Л 0 В I К И 1

профес1й- 1стат. 1 н! групп 1показн1 профес1й- 1стат.. 1 н! групи 1показн! профес!й- 1стат. 1 н1 групи 1показн!

1 i i п i р i I 1 II 1 р 1 I 1 II 1 р 1

! АГ 26,91 23,71*<0,051 23,31 19,2I*<0,051 35,41 32,91 >0,051

1 ПАГ 12,81 12,21 >0,051 10,51 9,8 1 >0,051 18,11 17,11 >0,051

1 САГ 14,11 11,51*'0,051 12,81 9,4 1*<0,051 l/,3l 15,81 >0,051

В основн1й профгруп! (I) розповсюджен!сть ПАГ становить 12,8Z, у ж!нок - 10,5%, у чолов!к!в - 18,1£. Поширен1сть САГ досягае 14,1%, у ланок - 12,ВХ, у чоловШв - 17,3%.

PiBHi поширеност! АГ i САГ в загальних.контингентах

прагдвншив (головним чином, у ж1шж), як! працгаоть в контакт! 1з сполукамя свинцю (I), в!рог!дно перевищують в1дпо-в1дн1 показники в контрол! (II) (табл. 2).

В контингента« чодов1к1в основной (I) ! контрольно! (II) профгруп р1вн! розповсюдженост! АГ (ПАГ 1 САГ) в серед-ньсв1у в 1,4-1,7 раза вищ1, н1ж серед жлюк.

Шляхом проведения поглибленого анализу структури АГ в загальних контингентах пращвншив основно'1 профгрупп (I), встановлено, що 62,2% вс!х випадк1в АГ становить зм1шана АГ, 31,7% - д1астол!чна ! 6,1% - систол1чна. В контрольн1й профгруп! (II), в1дпов!дно, 52,9%, 43,0% I 4,1%.

Поширенасть основних стандаргних фактор!в ризику АГ практично однакова у представншйв двох профес!йних груп, причому як у ж1нок, так 1 в чолов!к1в. 0с1б !з сладковою об-тяжен!стю по' АГ (ж!нок 1 чолов!к1в) виявлено 14,0% (I) ! 14,3% (II); осхб, як! вживають надлишкову к!льк1сть сол! (ж1нок 1 чоловШв) - 13,9% (I) х 13,4% (II); ос1б з надлиш-ковою масою т!ла - 22*5% (I) ! 21,0% (II) (у ж!нок вона зустрхч'алась вдв!ч! част!ше, н!ж у чодоз1к1в); ос!б, як1 кут рять (чолов1ки) - 47,0% (I) 1 43,0% (II); ос1б* з недостатньою ф1аичнда активнЮтю - 33,0% (I) ! 33,6% (II); осаб, як! злов-живають алкоголем (чолов!ки) - 5,8% (I) ! 5,5% (II). У 27,8% (I) ! 28,6% (II) пра!Цвник1в, яких обстежували на наявн1сть вищезгаданих факт.ор!в ризику, не визначено жодного з них.

Проведений нами пор1вняльний аная!.з. розповсюдженост! АГ. (ПАГ 1 САГ) у двох профгрупах, задежно в1д наявност1 або в1д-сутност1 у !х представник1в фактор1в ризику, свхдчить про яв-ну перевагу поширеност! АГ в- контингентах роб!тник!в, як! аа-знають професШюго вшшву. свинцево-олов'яного аерозолю-(I).

Спадкова обтяжен1сть, особливо у, поеднаьн! а низькоао

ф!зичною активн!стю е найб1льш несприятливим фактором щодо виникнення 1 розвитку АГ в труп! представник1в "шк1дливих" професхй (I). В контингентах ос1б з цим фактором ризику р1вн1 розповсюдженост1 АГ досягають 42,1% -в '¡х загальних трупах 1 40,0% - серед пращвниць, що в 1,5-1,6 раза вхр'оПдно переви-щуе в1дпов1дн1 показники в контрол1 (II): 28,3% (I) 1 25,5% (II). Серед чоловШв АГ зустр1чаеться у 47,2% роб1тник1в, ЯК1 контактують 1з свинцем (I), тобто в 1,4 раза частше, нш в контрольнгй профгрут (II) - 34,9%, р>0,05.

Поширен1сть ПАТ в цих же контингентах ос1б основно! профгрупи (И в 1,2-1,4 раза бхльша, н!ж в контрольной (II). В загальних трупах пра1цвник1в це перевищення е в1рог!дним: 20,2% (I) 1 14;8% (II), р<0,1.

Питома вага ос1б 1а САГ серед прац1вник1в 1з спадковою обтяжен1стю, якИ зазнають тривалого профес1йного впливу свин-цево-олов'яного аерозолю (I), в 1,6-1,7 раза перевищуе в1дпо-в!дний показник в контроШ (II): в загальних трупах - 21,9% (I) 1 13,5% (П), в трупах ж!нок - 21,1% (I) 1 .12,4% (II), р<0,05. Серед чоловШв поширенИсть САГ досягае 23,9% в ос-Н0ВН1Й профгруп! (I) 1 15,7% (II) в К0НТр0Л1 (II), р>0,05.

НаявнЮть в обстежених таких фактор1в ризику як вживания надлишково! к1лькост1 кухонно! сол1, кур1ння 1 зловживання алкоголем, на наш погляд, св!дчить про те, щр вони п1ддаються хрон'1чноыу х1м1чному впливу (сигаретний дим, який мхстить сподуки важких метал1в, хлорид натр1ю, алкоголь) незалежно в1д характеру роботи 1 пов'аэаних в нею виробничих шк1дливос-тей. Це оСумовлюе аначний р!вень поширеностх АГ (ПАГ 1 САГ) в цих контингентах обстежених у двох професШшх трупах.

РозповсюдженЮть АГ (ПАГ 1 САГ) серед пршдвнюав, як1 ыають надлишкову масу т1лз 1 низьку ф1зичну активн1сть прак-

- 13 -

тично однакова в обох професшних трупах.

Необх1дно особливо в!даначити, що серед прац1вник!в, як1 не мають практично жодного !з згаданих фактор!в ризику, але зазнають профес!йно! д!1 свинцево-олов'яного аерозолю

(I), питома вага ос16 з АГ (ПАГ ! САГ) в 1,5-1,7 раза в1рог!дно вища, пор1вняно з такими ж показниками в контрол1

(II). Так, в загальних контингентах АГ зустр1чаеться у 22,7% роб!тник!в основно! профгрупп (I) 1-лише у 14,1% - в контрол1 (II), р<0,01, серед ж!нок, в1дпов1дно, - у 19,9% (I) 1 11,7% (II), р<0,05, у чолов!к1в - у 29,9% (I) 1 20,3% (II), р<0,1.

Р1вень поширеност! ПАГ в середньому в 1,6 раза в!рог1д-но перевищуе в!дпов!дний показник в контрольна профгруп! (II) як в загальних контингентах: 11,1% (I) 1 6,8% (II), гак 1 окремо серед роб1тниць основно! профгрупи (I): 9,3% (I) 1 5,6% (II), р<0,1.

■ Серед лрагцвнюйв, як! не мають фактор!в ризику, але працюють в контакт! !з сполуками свинцю (I), р1вень роаповсю-дженост1 САГ значно вищий, н!ж в контрол1 (II): в загальних трупах прац!вник1в - в 1,6 раза (11,6% (I) ! 7,3% (II), р<0,05), в популяц!! ж1нок - в 1,7 раза (10,6% (I) ! 6,1% (И), р<0,05), в контингентах чоловШв - в 1,5 раза (13,0% (I) ! 8,8% (II), р>0,05).

' Важливим завданням досл!дження було визначення в!кових меж, в яких роб1тники е найб1льш вразливими до д1! сполук свинцю як фактору, що зб!лывуе ризик розвитку АГ. Так, р1вень розповсюдженост! АГ (ПАГ ! САГ) в!рог!дно вищий практично у вшх в!кових пер1одах серед прац!вник1в, як! зазнають про-фес!йного впливу свинцево-олов'яного аерозолю (I). В !х загальних контингентах ! окремо серед ж!нок питома вага ос!б з АГ ! САГ перевищуе в!дпов!дн! показники в контрол! (II) в се-

- 14 - .

редньому в 3,0-3,5 раза в трупах ос1б у вЩ1 17-29 ронав 1 в 1,3-1,5 раза - в трупах ос1б у в!ц1 30-60 рок1в. У чоловШв р1зницл р1вн1в поширеност1 АГ у двох профгрупах статистично в!рот1дна у Ежовому д!апазон! 30-60 рок1в (табл. 3),

Таблиця 3

Роагювсюдкен! ешь АГ, ПАГ 1 САГ (в X) серед прац1вних1в п1дпри-емешва рад1оелектронного профилю залехшо в!д в!ку обстекених: 1, -29 (1); 30-44 (5); 45-60 (3)

1 1 1 1 фор1в!-1 1 ми 1 ко-1 1 1в1 1 1 ал lnri.il В С Ь 0 Г 0 1 ________________1 К I Н К И 1 Ч 0 Л 0 В I К И 1

професШп 1стат. 1 групи 1показн1 профес!йн11стат. 1 групи 1показн1 профес1йн!1стат. ! групи 1показн!

ч ну 1 1 пи 1 I 1 II 1 р 1 I 1 II 1 р 1 I 1 И 1 р !

1 1 1 9,1 1 2,8 1*<0,01| 8,0 1 2,5 1*<0,051 п,б1 4,3 1 >0,Й51

1 АГ 1 2 1 23,21 1б,91*<0,011 18,71 12,4)*<0,051 33,1) 25,41*<0,051

1 3 1 50,21 39,01*<0,011 45,81 35,31*<0,051 61,61 45,61*<0,05.|

1 1 1 4,8 1 1,6 1*<0,1 1 4,1 1 1,5 1 >0,051 6,3 | 2,0 1 >0,051

1 ПАГ1 2 1 12,21 9,0 !*<0,051 9,8 1 6,6 1*<0,051 17,4! 13,11 >0,051

1 3 1 21,8) 17,11*<0,1 1 19,91 16,41 >0,051 27,3) 1 ( 19,41 >0,051 _____1____ |

1 1 I 4,3 1 1,2 !*<0,051 3,9 1 1,0 1*<0,1 1 5,3 1 2,3 1 >0,051

1 САГ 1 2 1 11,01 7,9 1*<0,051 8,9 1 5,8 1*<0,051 15,71 12,31 >0,051

1 3 1 28,41 21,91*<0,051 25,91 18,9!*<0,051 34,31 26,2! >0,051

Питома вага ос!б !з ПАГ в груп1 "шкхдливих" профес!й (I) б1льша, н!ж в контрольны (II), у вс1х в1кових пер!одах: у 2,7-3,0 раза - в загалышх контингентах прац1вник!в в!ком 17-29 рок1в 1 в 1,2-1,4 раза - у в!ковому пер!од! 30-60 рок1в, причому в загальннх трупах обстекених з в!дносно до-статн!м ступеней в1рог1дност1 (р<0,05, р<0,1) (табл. 3).

Нами эд1йснена спроба вивчення характеру взаемозв'язку м1ж тривал1стю роботи в контакт! !з свинцевими сполуками И ПОШИренЮпо АГ (ПАГ 1 САГ).

- 15 -

В загачьних трупах роб!тник1в, як! працюють'в контакт! !з свинцево-олов'яним аерозолем 1-20 рок!в, в популяцП ж!нок !з стажем роботи в "шкЛдливих" умозах 1-10 рок!в ! чолов!к!в !з стажем 11-20 рок1в питома вага ос!б з АГ (ПАТ ! САГ) В 1,3 -1,6 раза (у жШок - в 2,1-2,3 раза) в1рог!дно б!льиа, н1ж у в1дпов1дних контингентах контрольно! профгрупи (II) (табл. 4).

Таблиця 4

Розповсюджен1сть АГ, ПАГ 1 САГ (в %) серед прац1вник1в п!дпри-емства рад1оемектронного проф1т аалето в1д тривадост! стажу роботи обстежених: 1-Ю (А); 11-20 (Б); £1-30 (В)

1 1 1 1 фор1 ста 1 1 ми 1 же-1 1 1в! 1 В С Ь 0 Г 0 1 Ж I Н К И 1 Ч 0 Л 0 В I К И 1

профес1йн11стат. 1 групп 1показн! профес!йн!1стат. 1 групп 1показн1 професШП 1^,тат. 1 групп 1показн1

1 I» У У ' 1пи ! I 1 И 1 р 1 1 1 II ) р 1 1 1 11 1 р 1

1 1 А 1 18,51 11,51*<0,011 _____1______| 15,41 7,0 1*<0,011 24,81 21,61 >0,051

1 АГ 1 Б 1 29,91 22,61*<0,011 24,8! 20,81 >0,051 43,41 27,21*<0,051

1 1 В 1 42,91 38,01 >0,051 38,81 32,61 >0,051 64,21 47,41 >0,051

1 1 А 1 9,7 1 6,1 1*<0,051 8,1 1 3,8 1*<0,051 12,91 11,21 >0,06!

I ПАГ 1 Б 1 14,11 11,01*<0,051 11,71 10,11 >0,051 20,51 13,21*<0Д 1

1 1 В 1 19,61 17,31 >0,051 17,61 14,81 >0,051 23,61 20,91 >0,051

1 1 А 1 8,8 1 5,4 1*<0,05! 7,3 1 3,2 1*<0,051 11,91 10,41 >0,051

1 САГ Б 1 15,81 11,61*<0,051 13,11 10,71 >0,051 22,91 14,01*<0,051

1 В 1 23,41 20,71 >0,051 21,21 17,81 >0,051 30,61 26,51 >0,051

Вн!ст свинце У колосс 1 пршд1штп!в, як! дозгочасно контаи-тували 1з св!ящово-олов' яшш аорозолем

Нами досл!джеио волосся прац!вник1в двох профес!йних груп. Остановлено, що■ середня концентрац!я свинцю У волосс! роб!тннк1в, яг! зазнають профес!йного впливу свинцево-олов'я-ного аерозолю (I), у 20 раз!в б!льша, н!ж в контрол1 (II): 0,869+-0,585 мкг/г ! 0,043+-0,026 мкг/г, в!дпов!дно (р<0,05).

Критерием п!двищеного вм!сту свинщо у волосс! лрац!вник!в, як! працюють в контакт1 1з свинцево-олов'яним аерозолем, е його 20-кратне в1рог1дне .перевищення над вм!стом металу в зразках волосся групи контролю.

Показники ПОЛ 1 системи антиоксндантного захмсту в кров! о<пб з АГ 1 людей з нормаль ним АТ в основой (I) 1 контрольна (II) профес1йюя трупах

3 метою вивчення впливу свинцево-олов'яного аерозолю на стан процес!в ПОЛ 1 антиоксндантного захисту у людей з нормальним АТ 1 ос!б з АГ, нами проведено досл1дження р1вн1в д1енових кон'югат1в ацилг!дроперекис1в (ДК-АГП) 1 пероксидази (ПО) в кров! прац1вник1в двох профес!йних груп.

Виявлено, що р!вн! досл!джуваних показнишв в основнШ профгруп! (I) найвищ!. У прац1вник!в з АГ, як1 зазнають три-валого впливу аерозолю свинцо, вм!ст ДК-АГП в кров! найб!ль-ший ! досягае 1.164+-0.42 ум.од., що в 1,4 раза (р<0,05) пе-ревищуе такий же показник в труп! ос!б з АГ в контрол1 (II). У людей з нормальним АТ,_ як! працоють в контакт! !з свинцем (I), вм!ст ДК-АГП в 1,7 раза (р<0,001) б!льший, н1ж у в1дпо-в1дних трупах контролю (II) (табл. 5).

Активн1сть ПО виявилас'ь найб!льшою в труп! роб1тник!в з АГ, як1 зазнають профес!иного впливу свинцевих сполук (I), досягаючи в середньому. 0,327+-0,2 ум.од. Це перевшцуе вгдпо-в!дний показник в контрол! (II) серед ос!б з.АГ майже в 4 рази (р<0,05)-. АктивнЮть ПО в кров! прац!вник!в з нормальним. АТ в основн1й профгруп! (I) становить в середньому 0,144+0,11 од. 1 е в 1,7 раза вшцою, н!ж в осЮ з нормальним АТ в контрольна профгруп! (II) (табл. 5).

Поравняльний анал1з стану ПОЛ в кожн1й окрем1й прсфгру-

п1 (м!ж р1внями показник!в, визначених у роб!ттшв з нормальним АТ 1 ос1б э' АГ) показав, що в кров! людей з АГ, як! перебувають у■довгочасному виробничому контакт! !з свинцевими сподуками (I), вм1ст ДК-АГП б!льший, н!ж у прац1вник!в з нор-мальним АТ в 1дй же профес1йн!й груга. В контрольна проф-грут (II) вм1ст ДК-АГП в кров! ос1б з АГ майже в 1,4 раза перевищуе в1дпов1дний показник, визначений у людей з нормальним АТ (табл. 5).

Щодо активност! ПО, то очевидна 1 в!рог1Дна р1зниця м1ж 'П р1внями в кров!- ошб з АГ 1 людей з нормальним АТ (в 2,3 раза) виявлена в основШй профес1йн1й груп1 (I). В трупах обстежених, як1 не мають профес1йних шк!дливостей, активн1сть ПО практично однакова як в ос!б з АГ, так ! у прац1вник!в з нормальним АТ (табл.. 5).

Таблица 5

Вм1ст д1еновик кон"югат!в ацилз1дроперекис1в (АГП) 1 перокси-дази в кровi oeiö з АГ i oci6 з нормальним артвр1альниы тис-ком (HAT) - представникгв основноj (I) 1 контрольноI (II) професШник груп

показники 1 перекиси.1 окисления 1 Л1П1Д1В 1 обстежений контингент oci6 1 п р о ф е 1 г р с 1 й н i 1 у п и 1 показник 1 BiporiflH.1

1 I I II 1 Р 1

AieHOBi 1 кон'ю- 1 тати 1 АГП 1 особи з АГ 1 1,164 +- 0,42 1 0,84 +- 0,07 1 <0,05 ' 1

особи з HAT 1 0,983 +- 0,23 1 0,59 +- 0.05 1 <0,001 1

показник Bi-рог!дн. р 1 1 1 > 0,05 • 1 1 < 0,0dl 1

особи з АГ 1 0,327 +- 0,2 1 0,081 +- 0,05 1 <0,05 1

перокси-1 даза . 1 особи з HAT 1 0,144 +- 0,11 1. 0,083 +- 0,0071 <0,1 1

показник Bi-ропдн. р 1 1 1 < .0,05 1 > 0,05 1

Результата пор1вняльиого аиал1ау розповсндаеност! АГ (НАГ 1 САГ), в контингента* прац!вшш1в основной (I) i контрольно! (II) професШви груп а Интервалом п'ять роиis

Проведене нами повторив обстеження прац1вник1в показуе, що в загальних 1 ж!иочих контингентах групи "шк1дливих" про-фео!й (I) piBiil поширеност! АГ i САГ в середньому в 1,3-1,6 раза вииц, н!ж в контрол! (II); в загальних трупах (АГ -31,3% Ш 1 24,6% (И), р<0,05; САГ - 17,8% (I) i 11,8% (II), р<0,01 ), у роб1тниць (АГ - 27,6% (I) 1 20,3% (II), САГ -16,2% (I) 1 9,8% (II), р<0,"05). У -чоловШв под1бне переви-щення досягав 1,2-1,3 раза, в1дпов!дно, АГ - 39,2% (I) 1 33,3%-(П), ПАГ - 32,3% (I) 1 28,6% (II), р>0,05.

Серед прац1вник1в, як1 зазнають профес1йного впливу свиншвих сполук (I), роапрвсюджен!сть ПАГ майже не в1др1эня-

. г ,

еться в!д тако'1 в. контрольна профгруп! (II): в загальних контингентах - 13,7% (I) "i 12,7% (И), у ж!нок - 11,4% (1) ! 10,6%.(II). У ЧоловЫв - 19,0% (I) i 17,3% (II), р>0,05.

ПоширенЮть^АГ (ПАГ i САГ) i CAT через п'ять pokiB зрост'ае лише й основой профгруп! (I). В контрол1 (II) в!дпо-в!дн! показники валишаються практично незм1нними (табл. 6).

Таблиця Ь

РоаповсюдженЮпь АГ, ПАГ 1 САГ (в X) серед прац!вник1в в ос-нйШй профеайиШ spynl (I) гид час первинного (la) i повторного (16) обсгпвменъ

I В С'Ь'О Г О . Г Ж I Н К И

форми I--—--------------1------------------

I профес!й- (стат. I профес!й- 1стат. АГ I н! групй Шоказн! Hi групи 1показн

I.....-.....I------1—--------1------

I Га 1 16 I р I la I 16 I р

■......I.....I.....I------l^—l-----I------

АГ. I 26,91 31,31*<0,051 23,31 27,61*<0,1

Ч О Л О В I К И

профес1й- 1стат. I Hi . рупи 1показн1

la I 16 I р I

-----I-----1------1

35,41 39,21 >0,П5!

ПАГ I 12,81 13,71 >0,051 10,51 11,41 >0,05

......I.....I-----I------I-— I-----I------

САГ I 14,11 17,6I*<0,05I 12,8! 1б,21*<0,1

18,1! 19,01 >0,05!

--— I-----I------I

17,31 20,21 >0,051

- 19 -

Значке збишшення питомо! ваги ос1б з АГ 1 САГ (в 1,2-1,3 раза) е в!рог1дним взагальних контингентах прац1вни-к1в 1 окремо серед ж1нок, як1 зазнають довгочасного впливу свинцево-олов'яного аерозолю (I) (табл. 6).

. Зростання р!вня розповсюдженост! АГ в основн1й проф-гругп (I) в!дбуваеться в основному за рахунок зб1льшення питомо! ваги ос!б 1з САГ.

Поширен!сть фактор!в ризику АГ через п'ять рок1в зали-шаеться практично однаковою як серед ж1нок, так 1 серед чо-ловШв у двох профгрупах. К1льк1сть ос1б з надлишковою масою т!ла зменшуеться у 2,0 раза у чолов!к1в основно! профгрупи (I) 1 в 1,4 раза - в контрол1 (II). Р1вень поширеност! кур1ння знижуеться в середньому в 1,2 раза в обох профгрупах, розповсюджен!сть звички зловживання алкоголем зменшуеться в 1,4 раза, головним чином, в основи1й профгруп! (I). Це е насл!дком позитивних результата первинно! проф1лактики АГ в цих трупах обстежених.

В трупах роб!тник1в, як1 мають надлкшкову масу т!ла, низьку ф1зичну активн1сть 1 працюють в контакт1 1з свинцево-олов'яним аерозолем (I), визначено п!двищення р!вня розповсюдженост! АГ через п'ять рок!в внасл!док зб!льшення питомо! ваги ос1б !з САГ в 1,2 раза. В вагальних трупах прац!вник!в з надлишковою масою т!ла зб!льшення поширеност! АГ в основн!й профгруп! (I) через п'ять рок!в е в!рог1дним. У в!дпов1дних контингентах контролю (II) р!вн! анал!зованих показник!в за означений пер!од часу майже не зм1нюються.

Особливо! уваги. эаслуговують результата, Ьдержан1 в процес1 анал!зу розповсюдженост! АГ (ПАГ ! САГ) в контингентах прац!вник!в обох статей, як! не мають фактор!в ризику, але зазнають професШюго впливу свинцево-олов'яного аерозолю

(I). Через п'ять рок!в серед них рееструеться.значке та в!ро-г!дне/п!двищення р1вня розповсюдженост1 АГ в 1,4 раза, а та-кож САГ - в 1,3-1,6 раза (у чоловШв - в 2,0 раза). На наш погляд, це е насл!дком тривалого виробничого контакту цих людей з аерозолем свинцю, який в даному випадку може розгляда-тись у вигляд! основного фактора, що спричиняе част!шання розвитку:АГ у в1дповтдних контингентах прац1вник1в.

Нами проведено пор1вняльний анал!з розповсюдженост! АГ у р1зних в1кових 1 стажевих пер!одах -прац!вник!в двох проф-груп через п'ять рок1в. Одержан! п1д час повторного обстежен-ня результати показують в1рог1дно вид!, н!ж в контрол1 (II), р!вн! поширеност1 АГ ! САГ у вс1х в1кових пер1одах, ПАГ - у в!ковому д!апазон! 22-44 роки, серед представник!в основно! профгрупи (I) (головним чином, Ж1нок) 1з стажем до 20 рок1в.

Кр1м того, встановлено, що питома вага ос1б з АГ (ПАГ ! САГ) через п'ять рок1в зб^ьшуеться лише в груп! прац!вник!в, як! зазнають профес!йного впливу свинцево-олов'яного аерозолю (I), причому найчаст!ше серед ос!б молодого в!ку (22-44 роки) . 1ак, р!вень розповсюдженост1'. АГ в загальному контингент! роб!тник!в зростае в1д 9,1% до' 12,2% (р>0,.05) у вжовому перюд! 22-29 рок!в, в1д 23,2% ДО 28,6% (р<0,05) - у вдовому пер!од1 30-44 рок1в. В трупах пращвниць молодого в!ку питома вага ос1б з АГ зб1льшуеться в!д 8,0% до 9,3%, р>0,05 (22-29 рок1в) ! в!д 18,7% до 23,5%, р<0,1 (30-44 рок1в). Розповсюд-жен!сть АГ серед чоловШв у в1ц! 22-29 рогав зростае. в1д 11,6% до 1?,9%, у в!ковому д!апазон1 30-44 роки - в!д 33,1% до 38,4% (р>0,05).

Зб!льшення питомо! ваги ос!б з АГ в!.дбувавтьси, голов-, ним чином, внасд!док зростання ¡Нвпк псширеност! САГ, особливо серед прац!вник!в молодого в!ку (В1д 22 до 44 рок1в). Так,

у вшовому д1алазсш 22-29 рокхв в загальних трупах робИни-к!в, як! працюютъ в контакт! 1з свинцем, питома вага ос!б !з САГ зростае в 1,6 раза - в!д 4,3% до 6,8%, у жшок - в 1,3 раза (в1д 3,9% до 5,2%), у чоловШв - в 1,8 раза (в1д 5,3%. до 9,7%). У вдовому перюд! 30-44 рок!в поширенгсть САГ 'Зб1льшуеться в 1,3-1,4 раза, що е статистично в!рог1дним як в загальних трупах (в!д 11,0% до 15,1%), так ! скремо у ж!нок (в1д 8,9% до 12,5%) та чоловШв (в1д 15,7% до 19,9%).

В контрольна профгруп! (И) в!дповшп показники у вс!х в!кових ! стажевих пер!одах через п'ять рок1в залишають-ся практично незм!нними як в загальних, так ! в статевих трупах прац1вник!в.

Отже, найб!льш виразне п!двищення р1вня розповсюдженос-т! АГ ! САГ через п'ять роив рееструеться в-загальних контингентах роб1тник!в ! серед прац!вниць у вшовому д!апазон! 30-44 рок!в (р<0,05),' як! зазнають виробничсго- контакту 1а сполуками свинцо на протяз1 6-20 рок1в (I). 36!льшення питомо! ваги ос1б в АГ в даШй профес\йн!й'труп! в1дбуваеться, головним чином, внасл!док тдвшцення р1вня поширеност! САГ.

вгаювки

1. На п1дприемств1 рад1оелектронно1 промиспоЕост1 серед ро-б1тник!в, як1 працоють в контакт! !з свинцево-олов'яним аеро-золем, розповсюджен1сть АГ досягае 26,9%, ПАГ - 12,8%, САГ -14,1% (у ж!нок: АГ - 23,3%, ПАГ - 10,5%, САГ - 12,8%; у 40-ловШв: АГ - 35,4%, ПАР - 18,1%, САГ - 17,3%). Серед лрац1в-ншйв, як! не зазнають впливу несприятливих фактор!в виробни-чого середовища,- розповсюджен!сть АГ становить 23,7%, ПАГ -12,2%, САГ - 11,5% (у ж1нок:. АГ - 19,2%, ПАГ - 9,8%, САГ -9,4%; у чоловШв: АГ '-'32,9%, ПАГ - 17,1%, САГ - 15,8%).

Незважаючи на те, що поширен!сть основних фактор1в ризику АГ практично однакова у представншив двох профес!йних груп, р1вн! розповсюдженост! АГ 1 САГ серед пращвник1в (головним чином, ж1нок), як! контактують 1з сполуками свинцю, в се-редньому в 1,2-1,3 раза в1рог1дно леревшцують в!дпов1дн1 по-казники в контрол!.

2. Тривалий професшний контакт !з свинцево-олов'яним аеро-золем е одним а основних чинник!в виникнення 1 розвитку АГ в контингентах прац!вншив, якх не мають стандартних фактор1в ризику. Фактор спадково! обтяженост1, особливо в поеднанн! з низькою ф!эичною активн!стю, е найбыьш несприятливим щодо роэвитку АГ в трупах роб1тник1в, як1 заэнають впливу сполук свинцю. ПоширенЮть АГ (ПАГ 1 САГ) серед них в 1,5-1,7 раза в!рог!дко перевицуе в1дпов1дн! показники в контрол1.

3. Профес1йний контакт з аерозолем свинцю зб1льшуе ризик виникнення АГ у будь-якому вЩ1, але переважно у молодих,людей в1ком до 44 рок1в 1э стажем прац1 в шк1дливих умовах до 20 рок1в. Серед ж!нок в1ком в1д 17 до 60 рок!в, як! працювали в контакт1 1з свинцево-олов'яним аерозолем 1-20 рок1в 1 серед чоловШв в!ком 30-60 рок!в 18 стажем роботи в шк1дливих умовах 11-20 рок1в, питона вага ос1б а АГ 1 САГ в 1,3-1,6 раза в1рог1дно б1льша, н!ж в контрольна профгруп1.

4. Середня концентрац1я овинцю у волосс1 прац1вник1в, як1 еаэнають профес!иного впливу свинцево-олов'яного аерозолю, у 20 раз1в перевшцуе в!дпов!дну в враэках волосся групи контролю (р<0,05).

Б. Свинець актив1эуе процеси ПОЛ та елементи системи антй-оксидантного захисту, що виявляеться у 8б1дьшенн1 вмхсту д!е-нових кон'югат1в та активност1 пероксидази в кров! людей, як1 тривало контактують з його сполуками. Показники ПОЛ можуть

- 23 - .

розглядатись в якост! маркер!в пошкоджуючо! д11 ксеноб!отика на мембраии ендотел!оштв та еритроцит1в, виникнення пов'я-зано'Г з цнм г!поксП внутр!шн!х орган!в, що е початковоп ланкою в комплекс! механ!зм!в, в1дпов!дальних за розвиток АГ.

6. Розповсюдженють АГ (ПАГ 1 САГ) через п'ять рок!в врос-тае лише в контингентах прац!вник!в, як! зазнають довгочасно-го впливу свинцево-олов'яного аерозолю. В1рог!дне зб1льшення поширеност! АГ на 16,4% ! САГ на 24,8-26,6% рееструеться в загальних трупах ! окремо серед ж!нок у в1ц! 30-44 рок!в !з стажем прац1 в умовах контакту !з свинцем протягом 11-20 ро-к!в, головним чином, в контингентах прац1вник1в, як! не мають фактор!в ризику АГ.

7. 3 метоп профыактики АГ у роб1тник!в, як1 мають контакт з аерозолями свинцю на виробництв1, необх1дно зд1йснювати комплекс заход1в, що передбачають рац1ональний в!дб!р в дану профес!ю, динам!чний нагляд та проф!лактичне л1кування ос1б в початковими стад!ями АГ. П1д час проведения динам!чного об-стеження доц1льне перЮдичне визначення вм1сту свинцю у б1о-середовищах, а також показник1в ПОЛ кров!.

Прзктичй! рекоменляц!)

1) 3 метою визначення придатностГ роб!тник!в до продйвження роботи в поггередн!х уйогах, ШД час проведения плановИх про-ф!лактичних огляд1в контингент прац!вник!в, як1 зазнають профес1йного впливу свинцеЬо-олов'яного аерозоло, доц!лыга застосовувати ьивЯачення Койплексу покавйИкИз, як! характерй-зують стан перекосного окисления л1п!д1й кров!.

2) Виявляти ! брати на диспансерний обЛ1к практично здоро-вих людей, як! працюють у виробничому контакт! 1з сполуками свинцю 1 мають спадкову обтяжен!сть по АГ.

3) Оздоровлювати прац1вник1в шляхом призначення !м пектино-Бих д1ет 1 ф!тотерапП (иипшина, золототисячник, гл1д, п1жма, дев'ятисил) - постшю, загальнозм1цнюючих курс1в в1там1ноте.-рапП (т!ам!на, Шридоксина, аскорбиюво! кислоти),- 2-4 рази на р1к, ф!з!отерап!'1 (масаж, ЛФК, бальнесшог!чн! процедури) -в умовах проф!лактор!1в 1 денних стац!онар1в.

4) В раз1 неефек^ивностх проведених проф!лактичних заход1в роб Аникам, у яких виявлено прогресуючу АГ, налолегливо реко-мендувати зм!нити профес1ю.

Б) Проводити сан!тарно-осв1тню роботу, метою яко! в популя-ризац!я знань про АГ 1 П фактори. ризику, шк!дливий вплив свинцевих сполук на орган!зм людини 1 заходи по його мШмЬ зац!"!, засвоення правил безпеки роботи в контакт! !з свинце-во-олов'яним аерозолем, дотримання елементарних правил г!г!е-ни (заборона вживання !ж! на робочому м!сц1, миття рук перед 1жею,' наявн!сть робочого одягу).

Перед!к опубл1копакмк ва темою днсзртацП роб!т:

1. Соломенчук Т.М. Роль вир^бничого контакту !з сполуками свинцю в розвитку артер!аль>Ю1 гШертенвН у людей молодого в1ку //Галицький л1карський в!сник.-1994.-т.I, N 1.- С. 66-68

2. Соломенчук Т.М. Вплив сполук свшщо на розвиток артер!-ально'1 ПпертенаП у прац!вник1в рад!оелектронно! промисло-вост! //Л!карська справа. Врачебное дело.-1995. -Ш-2. -С. 94-97

3. Соломенчук Т.М. Артер!аяьна г1пертенз!я у ж1нок, як! працювали в тривалому контакт! !з сподуками свшщо //ДоповШ Пац1онально'1 академП наук Укршни.- 1995.-М 8.- С. 141-143

4. Соломенчук Т.М. Роль свинцю ! його сполук у розвитку артер!ально! г!пертенэП (огляд л!тератури) //Л!карська справа. Врачебное дело.- 1995.- N5-6.- С. 40-44

5. Соломенчук T.M. Артергальна г!пертенз!я у людей молодого в!ку, як1 заанають впливу промислових сполук свинцю // Ак-туальн1 питания практично! медицини. 36. наук.праць, Льв1в.-1995,- вип.1.- С. 31-33

6. Соломенчук Т.М. Артер1альна г1пертенз1я та ïï фактори ризику в орган1зован!й популяцП жнгок, як! .заанають тривало-го впливу свинцевого аерозолю // Актуальн! питания практично! медицини. 36. наук.праць, Льв1в.- 1995,- вип.П-.- С. 37-38

7. Зерб!но'Д.Д., Соломенчук Т.М., Г1осп!шиль Ю.О. Свинець: пусковий стимул деяких судинних захворювань //Acta Medica Leopoliensia.- 1995 t.I.N 2-3 .- С.73-77

8. Соломенчук Т.М. Артер1алина г1пертенз1я i 'i'i фактори ризику у правдвнимв, як1 зазнають впливу промислових сполук свинцю //Укра!нський кард!олог1чний журнал.-1996.-N2.-С.56-58

Solomenchuk Т. Arterial hypertension among the workers of radioelectronic enterprises subjected to long influence of lead combination.

Dissertation for receiving the degree of Candidate of medical sciences on speciality 14.01.11 - Cardiology, Ukrainian Research Institute of Cardiology named after N.D. Strashesko, Kiev, 1996.

2850 workers (1964 women and 886 men) in е.це 17-60 years belonging to two professional groups: the main group -working in contact with lead aerosol., and control group, have been examined at the radioelectronic enterprise.

The role of aerosol lead combination as one of .the most important stimulus of developing arterial hypertension (AH) in the formation of AH disease, especially in people who have

no risk factors of AH has been proved. Some indicators of hydrogen oxidation of blood lipids have been suggested as biomarkers of hamful action of lead. A great deal of prophylactic measures have been worked up in the groups of people having professional contacts with lead combination.

Соломенчук Т.Н. Артериальная гипертензия у работников радиоэлектронной промышленности, подвергающихся длительному воздействию*соединений свинца. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.11 - кардиология, • Украинский НИИ кардиологии им. Н.Д. Стражеско, Киев,1996.

На одном из предприятий радиоэлектройной промышленности обследовано 2850 работников (1964 женщин и 886 мужчин) в возрасте 17-60 лет, принадлежащих к двум профессиональным группам: основной (работающие в контакте со свинцово-оловянным аэрозолем) и контрольной. Обоснована роль аэрозольных соединений свинца как одного ив важнейших стимулов развития артериальной гипертензии (АГ) в формировании заболеваемости АГ, особенно у лиц, не имеющих основных общепризнанных факторов риска АГ. В качестве маркеров повреждающего действия свинца предложены некоторые показатели перекисного окисления липидов крови.' Разработан комплекс мероприятий по профилактике АГ в группах лиц, работающих в контакте с его соединениями.

Ключов1 слова: артер!альна г!пертенз1я, свинець, перекисне окисления л!п1д1в