Автореферат и диссертация по фармакологии (15.00.02) на тему:Разработка способов количественного определения некоторых лекарственных средств по реакции с солями диазоля

АВТОРЕФЕРАТ
Разработка способов количественного определения некоторых лекарственных средств по реакции с солями диазоля - тема автореферата по фармакологии
Варинский, Борис Александрович Запорожье 1999 г.
Ученая степень
кандидата фармацевтических наук
ВАК РФ
15.00.02
 
 

Автореферат диссертации по фармакологии на тему Разработка способов количественного определения некоторых лекарственных средств по реакции с солями диазоля

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ : ' УНІВЕРСИТЕТ

ВАРИНСЬКИЙ БОРИС ОЛЕКСАНДРОВИЧ

УДК 543.42.062:547.556.7

РОЗРОБКА СПОСОБІВ КІЛЬКІСНОГО ВИЗНАЧЕННЯ ДЕЯКИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ПО РЕАКЦІЇ З СОЛЯМИ ДІАЗОЛЮ

15.00.02. - фармацевтична хімія та фармакогнозія

АВТОРЕФЕРАТ Дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата фармацевтичних наук

Запоріжжя - 1999

Дисертацією с рукопис.

Робота виконана на кафедрі аналітичної хімії Запорізького державного медичного університету

Науковий керівник

Офіційні опоненти:

доктор фармацевтичних наук, професор Петренко Володимир Васильович, Запорізький державний медичний університет,

завідувач кафедри аналітичної хімії

доктор фармацевтичних наук, доцент Артемченко Степан Степанович,

ТОВ «Квантум Сатіс», заступник директора по науковій роботі, м. Запоріжжя

доктор фармацевтичних наук, професор Безуглий Петро Овксентійович, Національна фармацевтична академія України, завідувач кафедри фармацевтичної хімії, м. Харків

Провідна установа: Київська медична академія

шслядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, кафедра фармацевтичної хімії та фармакогнозії,

Міністерство охорони здоров’я України, м. Київ

Захист відбудеться 1999 року о 1 годині на

засіданні спеціалізованої вченої рзщи К 17.600.01 при Запорізькому державному медичному університеті за адресою: 69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 26.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Запорізького державного медичного університету (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 26).

Автореферат розісланий 1999 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

Л.М. Стрілець

Актуальність теми. Фізико-хімічна спрямованість є визначальною в постановці і розвитку методів фармацевтичного аналізу. У першу чергу це стосується методів фотометричного аналізу, що в порівнянні з іншими відрізняються своєю доступністю в реалізації і надійністю одержуваних результатів. Серед цих методів високою вибірністю є методи, основані на поглинанні світлової енергії у видимій ділянці спектру, що можна розглядати, як методи групового аналізу по функціональних аналітичних групах молекул досліджуваних лікарських засобів. Основоположним в удосконаленні цих методів є пошук реакцій забарвлення з застосуванням органічних реагентів, достатньо селективних та високочутливих. Існуючий асортимент кольороре-агентів не завжди може бути ефективно використаний у кількісному спектрофотометричному аналізі лікарських засобів. У цьому зв’язку пошук речовин, що відповідають вимогам, щодо реагентів фотометричного аналізу, і створенню на цій основі простих у виконанні нових способів кількісного визначення є актуальною проблемою фармацевтичного аналізу.

Дисертаційна робота присвячена рішенню індивідуальної задачі вказаної проблеми, а саме розробці простих, високочутливих, вибіркових методик аналізу деяких лікарських речовин, що містять у своїй структурі фенольний гідроксил, ендіольне угрупувати, залишок гідразину, похідних фен-тіазину на основі реакції з стабілізованими солями діазонію (діазолі) та спектрофотометрії у видимій ділянці спектру.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності до плану науково-дослідних робіт Запорізького державного медичного університету Міністерства охорони здоров'я України і є фрагментом комплексної теми “Розробити способи аналізу деяких лікарських засобів з використанням органічних реагентів” (№ держреєсграції 0198 И 002592, шифрИН 15.00.02.98).

Мета та їадачі дослідження. Метою даної роботи є розробка вибіркових, високочутливих, простих у виконанні фотометричних способів кількісного визначення деяких лікарських речовин, що містять у своїй структурі фенольний гідроксил, єндіольне у групування, залишок гідразину, похідних фентіазину.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі основні задачі: -вивчити оптимальні умови кількісного утворення продуктів взаємодії солей діазолю з лікарськими речовинами;

-розрахувати аналітичні показники чутливості реакцій;

-виявити основні закономірності між будовою реагентів, їх фізико-хімічними властивостями та аналітичними характеристиками реакцій;

-встановити хімічний склад та будову продуктів реакцій для подальшого прогнозування способів аналізу лікарських речовин з досліджує-мими реагентами.

Наукова новизна одержаних результатів. Розширення аспектів застосування солей діазолю у фармацевтичному аналізі, а саме, поряд з дослідженням фенольних сполук, показана можливість використання їх для якісного та кількісного визначення лікарських речовин нефенольної природи.

Встановлення оптимальних умов реакцій солей діазолю: діазолю яскраво-червоного 2Ж, що являє собою 2,5-дихларофеніддіазонію хлориду хлорцинкову сіль, діазолю яскраво-червоного К (2-метоксн-5-нітро-фенілдіазонію хлориду хдорцинкова сіль), діазолю рожевого О (4-нітро~2-меіоксифенілдіазошю 2,7-нафталіндисульфогідрокислу сідь), діазолю синього О (4-[4'-метоксифевіламіно]-фенілдіазонію хлорид ) з 22 лікарськими речовинами, що містять у своїй структурі фенольний гідроксил, єндіольне угрупуваїшя, залишок гідразину та з класу похідних фентіазину.

Розрахунок аналітичних показників чутливості реакцій лікарських речовин з досліджуваними кольорореагенгами.

Внаслідок виконаних досліджень запропоновано 59 нових,, високочутливих, простих у виконанні методик кількісного визначення 22 лікарських речовин в індивідуальному стані та в 37 складах прописів лікарських форм промислового та екстемпорального виготовлення, які основані на реакціях з солями діазолю в сполученні з спектрофотометрією у видимій ділянці спектру, що має важливе науково-практичне значення.

Практичне значення роботи. Розширено асортимент аналітичних реагентів для кількісного спектрофотометричного аналізу та розроблені способи якісного та кількісного визначення 22 лікарських речовин з групи фенолів, похідйїіх фентіазину, а також речовин, що містять у своїй структурі єндіольну групу, залишок гідразину як в індивідуальному стані, так і в 37 лікарських форйаХ промислового та екстемпорального виготовлення.

Мінздравом України видані інформаційні листи: “Методика количественного определения фенилсалицилата в лекарственных формах”, “Методика количественного определения рутина в лекарственном растительном сырье”, які впроваджені у практичну роботу' Державних інспекцій з контролю якості лікарських засобів Кіровоградської, Харківської, Житомирської областей та Миколаївського виробничого об’єднання “Фармація”.

Результати дослідження знайшли застосування в учбовому процесі при викладанні курсу фармацевтичної хімії на кафедрі фармацевтичного факультету Запорізького державного медичного університету та при проведенні семінарських та практичних занять з навчальних дисциплін: “Фармацевтичний аналіз”, “Військово-фармацевтичний аналіз” на кафедрі військової фармації Української військово-медичної академії (м.Київ).

Особистий внесок здобувача. У комплексному дослідженні по розробці нових способів кількісного визначення, над яким працював творчий колектив співавторів публікацій, особисто здобувачем самостійно проаналізована наукова література з вивченої проблеми, відпрацьовані методики кількісного визначення лікарських речовин в складних прописах, проведено інтерпретацію та узагальнення одержаних результатів, формування основних положень та висновків, що захищаються.

Особисто дисертантом проведено математико-статистичний аналіз результатів досліджень, написані всі розділи дисертації, сформульовані висновки та запропоновані практичні рекомендації.

Персональний внесок здобувача до всіх наукових праць з співавторами вказується за теїсстом дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження доповідалися та обговорювалися на XVIII Українській конференції з органічної хімії (Дніпропетровськ, 1998), V національному з’їзді фармацевтів України (Харків. 1999), науковому міжкафедральному семінарі і Раді фармацевтичного факультету Запорізького державного медичного університету (1999), міжрегіональній науково-практичній конференції "Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики" (Запоріжжя, 1998, 1999).

Публікації. За матеріалами дисертації опу бліковано:

4 статті в фахових журналах та збірниках наукових праць; 4 статті в міжнародних журналах та збірниках наукових праць; 2 тези доповідей і матеріалів наукових конференцій; 2 інформаційних листа.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 133 сторінках машинопису, складається з вступу, огляду літератури (перший розділ), трьох розділів експериментальних досліджень, кожний з яких закінчується висновками, загальних висновків, списку використаних літературних джерел, який включає 111 найменувань, з них 70 кирилицею, 41 латиницею та 12 додатків. Дисертація ілюстрована 20 рисункоми, 35 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Розділ 1 - Методи аналізу досліджуваних лікарських речовин, що містять їв своїй структурі фенольний гідроксил., єидіольне угрупувати, залишок гідразину, похідних фентіазину містить огляд літератури. в якому' основна увага приділяється застосуванню солей діазонію в фармацевтичному аналізі, для визначення лікарських речовин в субстанції, складних препаратах, біологічних рідинах та тканинах. Узагальнені дані про умови проведення реакції азосполучення солей діазонію з похідними фенолу. Найбільш простим, чутливим методом, який використовується в умовах Державної інспекції з контролю якості ліків, є спектрофотометрія по власному світлопоглинаншо та світлопоглинанню продуктів реакції лікарських

речовин з відповідними реагентами. Відомі методики спектрофотометричного визначення в видимій ділянці спектру лікарських речовин, що містять у своїй структурі фенольний гідроксил, різноманітні і не завжди можуть бути використані. ,

Тому необхідно було експериментально відпрацювати, базуючись на реакції азосполучення, загальні умови кількісного визначення лікарських речовин, які містять у своїй будові не тількі фенольний гідроксил, але й інші функціональні групи. Останнє зумовлює ведення системного вивчення цієї реакції для цілей застосування в кількісному фотометричному аналізі цілого ряду речовин в складних ексгемпоральних та промислових препаратах.

Відпрацювання методик спектрофотометричного кількісного визначення проводили на субстанціях піридоксину гідрохлориду (ДФ X, ст. 556), фенілсаліцилату (ДФ X, ст. 523), норадреналіну гідротартрату (ДФ X, ст. 456), карбідину (ФС 42-1147-78), натрію пара-аміносаліцилату (ДФ X, ст. 435), натрію саліцилату (ДФ X, ст. 437), кислоти аскорбінової (ДФ X, ст. 6), ізоніазиду (ФС 42-2081-89), димекарбіну (ФС 42-1435-80), апресину (ФС 422383-85), примахіну (ВФС 42-252-73), дофаміну (ВФС 42-1526-85), дийод-тирозину (ДФ X, ст. 223), етаперазину (ФС 42-368-72), трифтазину (ДФ X, ст. 700), кверцетину (ФС 42-1290-79), мефенаміну натрієва сіль (ВФС42-683-77), салюзиду розчинного (ФС 42-1437-89), резорцину (ДФ X, ст. 577), рутину (ДФ X, сг, 577), мезатону (ДФ X, ст. 394), а також з використанням готових лікарських препаратів: таблеток піридоксину гідрохлориду (серія 431296), таблеток «Бесалол» (серія 020697), розчину піридоксину гідрохлориду 5% по 1 мл для ін’єкцій (серія 160795), таблеток кислоти аскорбінової

0,1 з глюкозою 0,877 (сфія N 40298), таблеток кислоти аскорбінової 0,5 (серія N 010198), таблеток кислоти аскорбінової 0,025 (серія N 210498), таблеток “Фероплект” (серія N 20198), таблеток ізоніазиду 0,1 (серія N 40498), таблеток ізоніазиду 0,2 (серія N 40298), драже кислоти аскорбінової 0,05 (серія №181097), драже «Ревіт» (серія № 270398), краплів вітамінів ACD -30 мл “Multi-tabs” (серія № 63993), таблеток рутину 0,25 (серія № 181096).

N=N

.6"

Cf—Zndj

Діазоль яскраво-червоний 2Ж

ш

Діазоль рожевий О

SOfi

ты irAvocH3

Діазоль яскраво-червоний К

Діазоль синій О

+

Розділ 2 - Застосування діазолю яскраво-червоного 2Ж, діазолю яскраво-червоного К, діазолю синього О, діазолю рожевого О для розробки способів кількісного визначення лікарських засобів, що містять фенольний гідроксил, єндіольне угрупування, залишок гідразину. Для

встановлення найбільш сприятливих умов утворення забарвлених сполук нами вивчався вплив на величину оптичної густини природи розчинника, рН розчину, надлишку реагенту, часу, температури і послідовності додавання реактивів на світлопоглинамня продуктів, що утворюються. При виборі розчинників враховувалася їхня розчинююча спроможність у відношенні лікарських речовин, реагенту, продукту реакції, а також інтенсивність світлопог-линання сполук, що утворюються.

Виходячи з даних літератури, а також власних попередніх досліджень нами, в якості розчинників були використані вода, етанол, ізопропа-нол.

Реакція азосполучення каталізується основами і продукти мають інтенсивне забарвлення в лужному середовищі. У якості лужного агента ми вибрали розчин карбонату натрію. Так як, солі діазонію є світлочутливі, реакцію проводили в захищеному від прямого денного світла місті.

При виборі лікарських речовин ми виходили з спроможності взаємодії солей діазолю з різноманітними класами хімічних сполук. Як показали наші дослідження, ряд лікарських речовин нефенольної природи (карбідин, примахін, ізоніазид, мефенаміну натрієва сіль) дають чітку позитивну реакцію в нейтральному середовищі; препарати з фенольним гідроксилом вступають у реакцію в присутності карбонату натрію.

Для більш глибокого вивчення хімізму реакції і розробки на цій основі способів кількісного визначення були відібрані такі лікарські речовини: піридоксину гідрохлорид, фенілсаліцилат, норадреналіну гідротартрат, натрію пара-аміносаліцилат, карбідин по реакції з діазолем яскраво-червоним 2Ж; натрію саліцилат, кислота аскорбінова, ізоніазид, димекарбін, апресин, дийодтирозин, етаперазин, трифтазин, примахін, мефенаміну натрієва сіль, кверцетин, дофамін і дифезил по реакції з діазолем яскраво-червоним К; са-люзид розчинний, резорцин з діазолем синім О; рутин з діазолем рожевим О.

Результати досліджень з оптимальних умов виконання реакцій наведені в табл.1.

Таблиця 1

Оптимальні умови виконання реакцій солей діазолю з лікарськими речовинами

Лікарська речовина Концентрація розчину реагенту, % Об’єм розчину реагенту, мл Об’єм та конц. розчину карбонату натрію Час проведення реакції, хв

1 2 ■з ■■ -■ - 4 5

Діазоль яскраво-червоний 2Ж

Піридоксину гідрохлорид ,Г о»2 . : 2 ' Розчинник для наважки, 5% 12

Фенілсаліиилат 0,2 " ' " 2 Розчинник для наважки, 2% 10

Норадреналіну гідротартрат 0,2 2 2 мл 2% Негайно

Карбідин 0,2 5 Без додавання 5

Натрію пара-аміносаліцилат 0,2 5 Без додавання 0,5

Діазоль яскраво-червоний К

Натрію саліцилат 0,2 3 1 мл 0,5% 5

Кислота аскорбінова 0,2 5 Без додавання 5

Ізоніазид 0,2 5 Без додавання 5

Димекарбін 0,2 2 1 мл 1% 5

Апресин 0,2 5 Без додавання 5

Примахін 0,1 5 Без додавання Негайно

Дофамін 0,2 5 Без додавання 3

Дийодтирозин 0,1 3 Розчинник д ля наважки, 1% Негайно

Етаперазин 0,2 5 Без додавання 20

Продовження табл. 1

1 2 3 ■ 4 5

Трифтазин 0,2 5 Без додавання 20

Дифезил 0,2 5 Розчинник для наважки, 2% Негайно

Кверцетин 0,2 5 1 мл 1% Негайно

Мефенаміну натрієва сіль 0,2 5 Без додавання Негайно

д іазоль синій О

Салюзид розчинний 0,1 2 Без додавання Негайно

Резорцин 0,1 2 1 мл 1% Негайно

Діазоль рожевий О

Рутин 0,1 2 1 1 мл 10% Негайно

Мезатон 0,2 5 1 2 мл 10% Негайно

Аналіз даних табл. 1 показує, що концентрація розчинів солей діазо-лю коливається в межах від 0,1% до 0,2%, об’єм розчину реагенту, що вводиться, від 2 мл до 5 мл, час протікання реакції - до 20 хв.

Сполуки, що містять фенольний гідроксил, вступають у реакцію азосполучення з солями діазолю при додаванні карбонату натрію.

Додавання карбонату натрію не потрібне у випадку визначення кар-бідину, мефенаміну натрієвої солі, примахіну, кислоти аскорбінової, ізоніазиду, салюзиду розчинного, етаперазину, трифтазину, які є по своїй природі нефенольними сполуками. Натрію пара-аміносаліцилат вступає в реакцію без додавання карбонату натрію, тому що сам є аніонною основою і забезпечує лужне середовище.

Аналітичні показники чутливості реакцій солей діазолю з досліджуваними лікарськими речовинами наведені в табл. 2.

Межа виявлення лікарської речовини по реакції з діазолем яскраво-червоним 2Ж складає 0,421-5,68 мкг/мл, діазолем яскраво-червоним К -

0,228-3,12 мкг/мл, діазолем синім 0-0,142-31,5 мкг/мл, діазолем рожевим О

- 0,229-4,62 мкг/мл. Аналітичні показники чутливості реакцій солей діазолю показують, що усі реагенти відносятся до високочутливих, за винятком діазолю синього О.

Чутливість реакції з типовими фенолами на прикладі реакції з діазолем синім О складає 0,142-1,00 мкг/мл. Межа виявлення кверцетину і рутину (глікозид кверцетину), складає відповідно 4,45 і 4,62 мкг/мл, це пояснюється подібністю структури зазначених сполук. Реакція з мефенаміну натрієвою

сіллю, карбїдшгам і примахіном характеризується близькими по своїх значеннях показниками чутливості - 4,53; 4,55 і 2,01 мкг/мл відповідно. Дані сполуки містять у своїй структурі однаковий фрагмент - вторинну ароматичну аміногрупу.

Порівнюючи чутливість реакцій діазолей синього О і яскраво-червоного 2Ж (величина відкриваємого мінімуму субстанції лікарської речовини), очевидно, що більш реакційно спроможним є діазоль яскраво-червоний 2Ж. Чутливість його реакцій приблизно в 4 рази вище, при цьому інтервал відкриваємого мінімуму складає 0,421-5,68 мкг/мл, Це можна пояснити електроноакцепторними властивостями хлору, що підвищує позитивний заряд діазогрупи.

Введення нітрогрупи в молекулу діазолю яскраво-червоного К, в порівнянні з яскраво-червоним 2Ж, збільшує чутливість реакції приблизно в

2 рази, нітрогрупа - більш сильний електроноакцеотор ніж хлор в молекулі діазолю яскраво-червоного 2Ж.

Межа виявлення сполук, що містять фенольний гідроксил по реакції

3 діазолем яскраво-червоним К, складає 0,228-2,80 мкг/мл.

Пара-положення нітроірупи в молекулі діазолю рожевого О у порівнянні з мета-положенням цього замісника в молекулі діазолю яскраво-червоного К приводить частіше до батохромного зсуву X ІШХ у відповідних продуктах реакції, істотно не роблячи впливу на межу виявлення субстанцій лікарської речовини.

На прикладах реакцій діазоля яскраво-червоного К з піридоксину гі-дрохлоридом, кислотою аскорбіновою, ізоніазидом та карбідином, методами ізомолярних серій, насичення та прямої лінії Асмуса було встановлено екві-мсшрне співвідношення (1:1) створення продукту для піридоксину гідро-хлориду; кислота аскорбінова, ізоніазид, карбідин реахують в співвідношенні реагент - лікарська речовина 2:1.

Таблиця 2

Аналітичні показники чутливості реакцій ссшей діазолю з лікарськими речовинами

Лікарська речовина Синій О Яскраво-червоний 2Ж Яскраво-червоний К Рожевий О

^-мах, нм І ьп 1 *со Г ч-'тт> мкг/ мл ^ма х, нм єТО* 3 о мкг/ мл ?-ма х, нм єТО' 3 Г мкг/ мл ^■ма х, нм є 10* 3 с '-/тш > мкг/мл

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Піридоксину гі-дрохлорид 400 1,80 5,71 436 23,9 0,431 498 29,4 0,350 505 35,2 0,288

Фенілсаліцилат - - - 436 23,0 0,471 430 23,1 0,463 375 44,0 0,327

Норадреналіу гідротартрат 510 17,0 1,00 488 8,10 2,08 476 9,00 1,87 456 6,30 2,68

Натрію саліцилат 520 1,12 7,27 460 7,90 1,01 450 10,9 0,732 466 5,40 1,48

Димекарбін 380 1,61 7,28 436 15,0 0,802 480 11,2 1,04 410 19,7 0,588

Кверцетин 434 3,80 4,45 426 15,4 1,10 460 19,5 0,871 455 27,9 0,614

Рутин 515 7,20 4,62 390 14,0 2,37 460 15,8 2,14 424 17,9 1,86

Дофамін 508 8,90 2,32 400 4,20 1,82 390 5,90 1,30 445 16,1 0,474

Тимол 490 10,0 0,753 - - - 480 18,3 0,413 530 32,7 0,229

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 ,

Серотоніну ади-пінат 520 7,00 2,30 455 7,00 3,10 475 10,9 1,52 515 23,4 0,686

Мезатон 425 1,10 9,26 394 1,10 0,633 475 14,5 0,703 430 23,7 0,429

Резорцин 500 40,8 0,142 420 11,4 0,483 392 25,5 0,228 380 2,20 2,47

Натрію пара-аміносаліцштат 390 0,400 26,4 430 30,0 0,414 455 13,3 0,414 465 8,90 1,19

Кислота аскорбінова 420 0,600 14,70 404 2,80 5,68 382 2,80 3,12 415 3,20 2,75

Ізоніазид 430 0,700 9,79 360 4,30 1,74 370 4,00 1,74 384 4,20 1,63

Апресин 490 0,300 31,5 400 5,30 1,86 370 8,30 1,19 370 22,7 0,428

Мефенаміну натрієва сіль 402 2,90 4,53 420 9,10 1,52 422 7,65 1,72 - - -

Карбідин 430 3,00 4,55 380 20,0 0,684 370 22,4 0,607 370 8,50 1,61

Салюзид розчинний 480 2,80 7,59 - - - 375 8,70 2,44 440 19,0 4,62

Примахін 420 11,3 2,01 470 54,0 0,424 480 61,0 0,373 495 74,0 0,312

Розділ 3 — Препаративний синтез та встановлення структури продуктів реакції діазолю яскраво-червоного 2Ж з феніл саліцилатом, діазолю яскраво-червоного К з натрію саліцилатом, ізоніазидом, діазолю синього О з резорцином. Для установлення будови продуктів реакції було проведено синтез з послідуючим їх виділенням, Індивідуальність одержаних сполук була доведена методом тонкошарової хроматографії в декількох системах розчинників. Для продуктів реакції були виміряні спектри поглинання в УФ-, видимій, ІЧ-областях, мас-спектри, що дозволило довести їх хімічну будову.

В мас-спектрі продукту реакції діазолю синього О з резорцином зареєстровано пік М+ з тіг 335 ат. од. з максимальною інтенсивністю, що свідчить про повне супряження між арильними фрагментами одержаної сполуки

109 13?

М * ШЙ335

Поява іонів з m/z 109, 137, 198 є характерним для утворення азозв’язку. Реєстрація вторичних іонів з m/z 109, 81, 63 специфічна для резорцинового фрагменту, а з m/z 199, 184, 167, 155, 154 ат. од. - для дифенілме-токсизаміщеного амінного залишку.

Дослідження реакції солей діазолю з нефенольними сполуками на прикладі яскраво-червоного К з ізоніазидом показало достовірність одержання забарвленого продукту З-аміно-4-метоксинітробензолу.

Таким чином, солі діазолю окрем класичного використання можуть бути широко застосовані в практиці фармацевтичного аналізу. ..

Розділ 4 - Розробка уніфікованих способів кількісного визначення лікарських засобів з використанням реакцій з діазолем яскраво-червоним 2Ж, діазолем яскраво-червоним К, діазолем синім О, діазолем рожевим О. На підставі експериментально встановлених оптимальних умов проведення реакцій солей діазолів з лікарськими речовинами, нами розроблені способи кількісного спектрофотометричного визначення ряду лікарських засобів, що містять фенольний гідроксил, залишок гідразину, єндіольне угрупування та деяких похідних фентіазину.

В першу чергу були визначені величини питомих показників поглинання (Е|%1см) та знайдені інтервали концентрацій, у межах яких додержується підпорядкованість світлопоглинання закону Бера. (Табл.Ь). ■

Таблиця З

Межі визначаємих концентрацій досліджуваних лікарських речовин

Реагент та об’єкти дослідження ^“мах, і їм Межі визначаємих концентрацій, мг/ЮОмл

1 2 3

Ліазоль яскоаво-чеовоний 2Ж

Піридоксину гідрохло- рвд 436 0,360-0,960

Фенілсаліцилат 436 0,320 - 0,880

Норадреналіну гідротар-трат 488 1,44-2,40

Натрію пара-аміносаліцилат 430 0,240 - 0,560

Карбідин 380 0,360 - 1,08

Діазоль яскраво-червоний К

Натрію саліцилат 450 0,320-0,800

Кислота аскорбінова 382 1,96-3,64

Ізоніазид 384 1,00-2,50

Димекарбін 480 0,640-1,12

Апресин 370 0,640- 1,12

Примахін 480 0,240-0,640

ДофамІн 390 0,480- 1,44

Дийодтирозин 375 • 1,60-1,92

Етаперазин 364 1,60-6,40

Трифтазин 364 , 7,20-8,80

Дифезил 532 ' 1,20-3,20

Кверцетин 460 0,720-1,04

Мефенаміну натрієва сіль 422 0,800- 1,80

Діазоль синій 0

Резорцин 500 0,0440 - 0,0700

Салюзид розчинний 480 3,20-4,00

Діазоль рожевий 0

Рутин 424 2,20 - 3,40

Мезатон 430 0,300-0,700

Таблиця 4

Порівняльна метрологічна оцінка методів кількісного визначення НАД (1) і запропонованого спектрофотометричного методу (2) (£=5; р=0,95; і(р,0=2,57; Р(р,ГІ,ґ2)=6,4)

Лікарснса речов№ на Ц х,% в; ±АХ є% ^вич. Р А БИЧ.

Піридоксину 1 100 100,2 3,910 і 1,0 1,0 4,710'' 1,8

пдрохлорид, ДФХ, сг. 556 2 100 100,2 3,0 10 і 7,710'1 8,ОТО'1 6,2'Ю'1

Фашсалшилат, 1 100 100,4 4,7 10'1 1,2 1,2 8,410 і 11

ДФХ,сг.523 2 100 99,55 1,410'' 3,610 і 3,7 т'1 2,4

Норадреналіну 1 100 100,1 2,510'’ 6,510 і 6.510'1 4,2'Ю"1 3,2

пдротартрат, ДФ X, сг. 456 2 100 99,91 1,4'10'1 3,610 і 3,6-10'1 6,910 і

Наїрію пара- 1 100 100,2 3,710'1 9,610 і 9,610 і 4,610'' 1,5

аміносаліципат, ДФХ,ст.435 2 100 100,3 3,210'1 8,110 і 8,0 10 і 8,5 10'1

Карбідин, ФС 1 100 100,2 4,010'1 1,02 1,01 5,5 10'1 1,9

42-1147-78 2 100 99,69 2,810 і 7,3 Ю1 7,3-Ю'1 1,1

Кількісне визначення проводили з використанням розчинів робочих стандартних зразків (РСЗ) субстанцій досліджуваних лікарських речовин, які відповідають вимогам Державної фармакопеї та іншої нормативно-аналітичної документації (НАД).

Можливість використання розроблених методик при дослідженні якості лікарських форм встановлювалась шляхом порівняльної оцінки на відтворюваність відносно методик, які описані у НАД.

Значення критерію Стьюдента <ІгабЛ. (р,0) показують, що результати методик не обтяжені систематичною помилкою, а самі методики по своїй економічності, вибірковості та простоті виконання перевершують методики НАД. Для оцінки відпворюваності результатів запропонованих методик нами був використаний критерій Фішера. Результати кількісного визначення лікарських речовин на прикладі реакції з діазолем яскраво-червоним 2Ж в порівнянні з методами НАД представлені в табл. 4. В усіх випадках вона не відрізняється від відтворюваності методик по НАД (¥вт <Рта6л

Cp.fi,*2»-

Спрощення обчислення результатів було досягнено з допомогою коефіцієнтів перерахунку, які були розраховані з урахуванням розведення, наважок та концентрації розчинів РСЗ.

Сутність розроблених способів кількісного визначення полягається в обробці аналізуємо? проби водного розчину кольорореагентом. Реакцію проводили при кімнатній температурі в захищеному від прямого денного світла місті при додаванні розчину карбонату натрію в випадку фенольних сполук. Оптичну густину забарвлених розчинів вимірювали на фоні контролю при аналітичних довжинах хвиль з допомогою спектрофотометру СФ-46 в кюветах з товщиною шару 1 см.

Як приклад наводимо результати визначення кислоти аскорбинової у лікарських формах екстемпорального виготовлення (табл. 5).

Таблиця 5

Результати кількісного визначення кислоти аскорбінової в ексгемпоральних лікарських формах з використанням реакції з діазолем яскраво-червоним К

N п/ п Склад лікарської форми Наважка, г (мл) Знайдено, г у лік. формі Метрологічна характеристика

1 2 3 4 5

1 Метилурацилу 0,05 0,1521 0,0520 X =0,0504

Кислоти аскорбінової 0,05 0,1634 0,0511

Кальцію глюконату 0,1 0,1821 0,0507 8* = 4,410"4

Глюкози 0,1 0,2136 0,2433 0,2633 0,0500 0,0492 0,0494 Ах = 1,110'3 Є %= 2,2

Продовження табл. 5

1 2 3- 4 . 5

2 Розчину глюкози 5%-100,0 Кислоти аскорбінової 0,5 Натрію броміду 2,0 5.00 5.00 5.00 5.00 5.00 5.00 0,502 0,503 0,505 0,502 0,499 0,489 X =0,499 8х=2,8Т0’3 Дх - 7,М0‘3 1,4

При аналізі лікарських форм промислового виготовлення попередньо було вивчено вплив наповнювачів, допоміжних речовин та інших інгредієнтів на правильність результатів, які були одержані. Для цього перевірявся вміст досліджуваного інгредієнту у штучно виготовлений лікарських формах, склад яких відповідає вимогам НАД. Результати аналізу показали, що стабілізатори, наповнювачі, допоміжні речовини не мішають кількісному визначенню досліджуваних інгредієнтів.

Узагальнення проведених експериментальних досліджень свідчить про те, що застосування стабілізованих солей діазонію (діазбйї) в фармацевтичному аналізі дало можливість створити прості у виконанні; ййсокочутли-ві, достатньо вибіркові методики кількісного визначення ряду лікарських речовин, які містять у своїй структурі фенольний гідроксил, залишок гідразину, єндіольне угрупування.

В цілому розроблені способи кількісного визначений 22 лікарських речовин в субстанції та 37 прописів складних лікарських форм промислового та екстемпорального виготовлення. Методики кількісного визначення фенілсаліцилату, рутину видані МОЗ України в вигляді Інформаційних листів “Методика количественного определения фенил салицилата в лекарственных формах”, “Методика количественного определения рутина в лекарственном растительном сырье”. '

Проведені дослідження, крім практичного використання їх у фармацевтичному аналізі, дають можливість наукового прогнозування розробки способів аналізу нових лікарських речовин з аналогічними функціональними групами та впровадження інших стабілізованих солей діазонію.

ВИСНОВКИ

1. Встановлена багатоякісна хімічна активність солей діазолю: яскраво-червоного 2Ж, яскраво-червоного К, синього О, рожевого О по відношенню до лікарських засобів, що містять у своїй структурі фенольний гідроксил, залишок гідразину, єндіольне угрупування, похідних фентіазину. ,

2. Розширені аспекти використання стабілізованих солей діазонію

- діазолів: яскраво-червоного 2Ж, яскраво-червоного К, синього О, рожевого О в аналітичній практиці для лікарських речовин нефенольної природи.

3. Вивчені умови фотометричних реакцій солей діазолю з лікарськими речовинами. Встановлено, що оптимальними умовами є: розчинник вода, в окремих випадках необхідне додавання етанолу і ізопроланолу, 10-кратний надлишок реагенту, кімнатна температура, захист реакційної суміші від црямого денного світла.

4. Реакції солей діазолю характеризуються високою чутливістю. Межа виявлення лікарських речовин по реакції з діазолем яскраво-червоним 2Ж складає 0,421-5^68 мкг/мл; діазолем яскраво-червоним К - 0,228-3,12 мкг/мл; діазолем рожевим О - 0,229-4,62 мкг/мл. Діазоль синій О - малочутливий реагент, межа виявлення - 0,142-31,5 мкг/мл.

5. На підставі вивчення отриманих результатів з використанням методів ізомолярних серій, насичення, прямої лінії Асмуса; УФ-, видимих, 14 - спектрів; мас - спектрів встановлені коефіцієнти стехіометричних співвідношень реагент - лікарська речовина і хімічна будова продуктів, які утворюються. Виявлено, що реакції солей діазолю з лікарськими речовинами з групи фенолів протікають у еквімолярних співвідношеннях 1:1; для лікарських речовин, що містять у своїй структурі вторинну аміногрупу, єндіольне угрупування, потрібна 2-кратна кількість реагенту. Продуктами реакцій є азобарвники та похідні нітробензолу.

6. Розроблено 22 методики кількісного визначення субстанцій лікарських речовин, що містять у своїй структурі фенольний гідроксил, єндіольне угрупувания, залишок гідразину, а також деяких похідних фентіазину. Встановлено, що розроблені способи по відтворюваності результатів не поступаються методам НАД.

7. Розроблено методики кількісного визначення досліджуваних лікарських речовин у їхніх лікарських формах, у т.ч. 6-ти готових, штучно виготовлених, 13-ти промислового виготовлення, 24-х екстемпорального виготовлення.

8. Матеріали досліджень покладені в основу виданих інформаційних листів: “Методика количественного определения фенилсалицилата в лекарственных формах”, “Методика количественного определения рутина в лекарственном растительном сырье”.

9. Результати експериментальних досліджень розширюють асортимент органічних аналітичних реагентів для практики фармацевтичного аналізу і показують необхідність проведення подальших робіт по виявленню кольорореагентів на базі солей діазолю.

СПИСОК

ОПУБЛІ КОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1.Разработка новых способов анализа лекарственных средств - актуальная проблема фармации / Б.А. ВаринскиЙ, С.А. ВасюК, В.В. Петренко и др. //“Человек и его здоровье”: Сб. науч. работ,- Курск,

1998. Вып. 1.-С. 249-250,

2.Варинський Б.О., Васюк С.О., Петренко В.В. Спосіб кількісного визначення пірвдоксину гідрохлориду // Фармац. журн. - 1998. - №6. -С. 63-65.

3.Применение солей диазоля для анализа некоторых лекарственных средств / С.А. Васюк, Б.А. ВаринскиЙ, В.В. Петренко, Л.Н. Стрелец // Актуальні питання фармац. та мед. науки та практики: 36. на-ук.ст - Запоріжжя, 1998. - Вип. 2. - С. 104-106.

4.3астосування солей діазолю для кількісного визначення деяких лікарських засобів / С.О. Васюк , Б.О. Варинський, В.В. Петренко, М.О. Хілько // Тез. доп. наук, конф- Дніпропетровськ, 1998. ^ С. 414.

5.Варинский Б.А„ Петренко В.В. Применение солей диазоля в фармацевтическом анализе. 2. Количественное определение кислоты аскорбиновой // Вестник фармации (Витебск).- 1998. - № 2 - 3. - С. 4749.

6.Петренко В.В., ВаринскиЙ Б.А. Методика количественного определения фенилсалицішата в лекарственных формах: Информац. письмо по РП «Фармация» // М3 Украины.-К.,1998- № 42-98. -2с.

7.Петренко В.В., ВаринскиЙ Б.А., Хилько М:А. Методика количественного определения рутина в лекарственном растительном сырье : Информац. письмо по РП «Фармация» // М3 Украины.-К., 1998 - М° 97-98. -2с.

8.Варинский Б.А., Хилько Н.А., Петренко В.В. Экспрессный метод количественного определения суммы флавоноидов в цветках Зоріїога japonica // Химия природ, соединений. - 1999. - №2. - С. 242.

9.Разработка способов количественного определения некоторых лекарственных средств по реакции с солями диазоля / Б.А. ВаринскиЙ, С.А. Васюк, В.А. Шумейко, В.В. Петренко // Человек и его здоровье: Сб. науч. работ,-Курск, 1999. Вып. 2. - С. 244-250.

10. ВаринскиЙ Б.А. Применив солей диазоля в фармацевтическом анализе. Количественное определение фенилсалицилата // Актуальні питання фармац. та мед. науки та практики: 36. наук.ст - Запоріжжя,

1999. - Вип. 3.-С. 25-28.

11. Кількісне визначення мезатону в лікарських формах / С.О. Васюк, Б.О, Варинсышй, В.В. Петренко, Л.М. Стрілець // Вісник фармації. -1999.-№ 2 (19).-С. 42-44.

12.Варинский Б.А. Унифицированные способы количественного определения лекарственных веществ по реакции с диазолем алым 2Ж, алым К, синим О // Тез. доп. V нац. з’їзду фармацевтів України.- X., 1999.-С. 491-492.

Варинський Б.О. Розробка способів кількісного визначення деяких лікарських засобів по реакції з солями діазолю. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.02 - фармацевтична хімія та фармакогнозія.

- Запорізький державний медичний університет МОЗ України, Запоріжжя,

1999.

Дисертацію присвячено визначенню кількісного вмісту 22-х лікарських речовин у субстанції, промислових препаратах та екстемпоральних лікарських формах з використанням органічних реагентів - солей діазолю в сполученні з спектрофотометрією в видимій ділянці спектру. Встановлена за допомогою даних спектроскопії в УФ-, видимій, 14- ділянках; мас-спектромеггрії структура сполук, що утворюються в реакціях.

Ключові слова: аналіз, солі діазолю, тонкошарова хроматографія, спектроскопія, мас-спекгрометрія, екстемпоральні і промислові лікарські форми.

Varinsky В:А. The working out of quantitative determination ways some medical preparations by the reaction with the salts of Diazole. - Manuscript.

Thesis for Candidate of Pharmacy in spetiality 15.00.02 - Pharmaceutical Chemistry and Pharmacognosy. - The Zaporozhye State Medical University of Health Ministry of Ukraine, Zaporozhye, 1999.

The dissertation is devoted to the determination of quantitative content of 22 medical materials in a substance, industrial and extemporal preparations using organic reagents - salts of Diazole in combination with spectrophotometric method.

It was established the structure of the compounds which resulted from the reaction of determination with the help of spectroscopy in IR-, visible-, UV-region, mass spectroscopic method.

Keywords: analysis, salts of Diazole, thin Iyer chromatography, spectroscopy, mass-spectrometry, extemporal and industrial medical forms.

Варинский Б.А. Разработка способов количественного определения некоторых лекарственных средств по реакции с солями диазоля. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата фармацевтических наук по специальности 15.00.02 - фармацевтическая химия и фармакогнозия. - Запорожский государственный медицинский университет М3 Украины, Запорожье, 1999.

Диссертация посвящена определению количественного содержания 22-х лекарственных веществ в субстанции, промышленных и экстемпоральных лекарственных формах с использованием органических реагентов - солей диазоля в сочетании со спектрофотометрией в видимой области. Установлена с помощью спектроскопии в УФ-, видимой , ИК- областях, масс-спектрометр ии структура соединений, образующихся в реакциях.

Ключевые слова: анализ, соли диазоля, тонкослойная хроматография, спектроскопия, масс-спектрометрия, экстемпоральные и промышленные лекарственные формы.

Підписано до друку 17.11.99р. Формат 60 х 90 / 16 Ум. друк. арк. 1,0. Обл.-вид. арк. 1,0. Тираж 100. Типографія ТОВ “ДІВО”, т.62-53-64