Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.07) на тему:Влияние циркулирующих антител к гиалуронидазена воспроизводительную функцию у коров.

ЛЬВІВСЬКА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ ^ імені С.З.ГЖИЦЬКОГО

На правах рукопису

ВЛАСЕНКО Світлана Анатоліївна

ВПЛИВ ЦИРКУЛЮЮЧИХ АНТИТІЛ ДО ГІАЛУРОНІДАЗИ НА ВІДТВОРНУ ФУНКЦІЮ КОРІВ

16.00.07 - ветеринарне акушерство і біотехнологія відтворення

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобу ття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Львів - 1997

Дисертацією г рукопис.

Робота виконана на кафедрі акушерства і штучного осіменінпя сільськогосподарських тварин Вілоцерківського державного аграрного університету.

Науковий керівник: доктор ветеринарних наук,

професор Харута Григорій Григорович

Офіційні опонеіпи: доктор ветеринарних наук,

доцент Завірюха Володимир Іванович

годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 04.08.02 у Львівській академії ветеринарної медицини імені С.З.І'жицького (290010, МСП, мЛьвів-10, вул. Пекарська, 50).

З дисертаціоо можна ознайомитись у бібліогеці Львівської академії ветеринарної медицини імені С.З.І’жицького.

доктор біологічних наук, професор, академік ВШ України Яблопський Валентин Андрійович

Провідна орі анізація: Харківський зооветеринарний інститут.

Захист дисертації відбудеться “40 " {^ 1997 року о

Автореферат розісланий “_____” червня 1997 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат біологічних наук, доцент

Головач 11.1.

з

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Продуктивність молочних корів тісно пов’язана з їх відтворною функцією. В останні роки, порівняно з 1995 роком, спостерігається зменшення виходу телят на 100 корів (до 72 у 1996 році) у господарствах різної форми власності, що супроводжується зниженням надою від корів на 24,2 % і виробництва яловичини на 46,9 %.

Основними передумовами, що знижують рівень відтворення корів в Україні є: неповноцінна годівля, порушення технології ведення галузі, розлади обміну речовин, акушерські та гінекологічні хвороби. Внаслідок цього, аліментарна, кліматична і симптоматична неплідність корів домінують у більшості господарств, а порушення технології штучного осіменіння призводять до виникнення штучно набутої неплідності (Звсрева Г.В., Хомин С.П., Логвинов Д.Д., Косенко М.В., Яблонський В.А., Мороз І.Г., Харута Г.Г., Сергіснко О.І., ГІоліщук В.П.).

У світлі досягнень сучасної імунології формується новий погляд на участь імунних процесів у генезі неплідності корів.

1.1. Соколовська, О.О. Сисосв, Є.В. Ільїнський, В.А. Яблонський,

O.A. Осстров зазначають, що за певних умов, антигени гамет, зигот, ембріонів і плодів можуть викликати синтез специфічних антитіл в організмі самок, які, в свою чергу, порушують процеси запліднення і плодоносіння та зумовлюють неплідність.

Однак, передумови, причини та механізми розвитку імунної неплідності вивчені ще недостатньо, а тому і методи лікування та профілактики при розладах імунних процесів малоефективні.

Особливе значення ензимів, і гіалуронідази зокрема, у процесах запліднення, лютеогенезу, вилуплювання ембріонів, імплантації і плацентації зумовлює необхідність вивчення імовірності розладів названих механізмів відтворення при циркуляції специфічних антитіл.

Враховуючи значення і недостатнє вивчення зазначеної проблеми, ми обрали мету і завдання.

Мста і завдання досліджень. Метою нашої роботи було: розробити діагностику, методи лікування корів та профілактики неплідності корів при виявленні циркулюючих антитіл до гіалуронідази.

Для досягнення мети були визначені наступні завдання:

• визначити частоту прояву імунної реакції до гіалуронідази у корів з різним фізіологічним станом та при деяких акушерських і гінекологічних хворобах;

• вивчити особливість ендокринних механізмів овуляції і лютеогенезу у корів з циркулюючими антитілами до гіалуронідази та вплив на заплідненість;

• розробити і апробувати методи підвищення заплідненості корів при циркулюванні антитіл до гіалуронідази та порушенні механізмів лютеогенезу;

• на основі одержаних результатів розробити пропозиції виробництву щодо діагностики, лікування і профілактики згаданої форми імунної неплідності у корів.

Наукова новизиа. Вперше встановлено, що у сироватці крові корів з позитивною імунною реакцією до гіалуронідази у сироватці крові містяться також антитіла до гіпоталамічного рилізінг-фактору, фолікулостимулюючого гормону і простагландину Р2а, які можуть призводити до системного розладу ендокринних механізмів овуляції і лютеогенезу та супроводжуються порушенням стероїдогенезу, асинхронними статевими циклами, формуванням неповноцінних жовтих тіл, зниженням прогестероно-естрадіолового співвідношення та заплідненості.

Обгрунтовано симптоматичний метод лікування корів і профілактики імунної неплідності при розладах лютеогенезу із застосуванням аналога гонадотропін-рилізінг гормону і прогестерону.

Практичне значення роботи. Для виявлення циркулюючих антитіл до гіалуронідази і діагностики імунної неплідності у корів, адаптовано реакцію преципітації Уаньє в модифікації М.М. Вовченка (І981). Обгрунтовано показання та розроблено симптоматичне лікування корів з позитивною реакцією до гіалуронідази і розладами лютеогенезу із застосуванням сурфагопу або прогестерону на 5-7-й день після осіменіння.

Основні положення, що виносяться на захист.

На захист виносяться такі положення дисертаційної роботи:

• обгрунтування частоти прояву позитивної імунної реакції до гіалуронідази у корів з різними фізіологічними періодами та при деяких акушерських і гінекологічних хворобах;

• результати вивчення механізмів розладу овуляції і лютеогенезу у корів з циркулюючими антитілами до гіалуронідази та впливу їх на заплідненість;

• обгрунтування симптоматичного методу лікування корів при розладах лютеогенезу та результати апробації.

Апробація роботи. Матеріали дисертації були представлені та обговорені на науково-практичній конференції з генетико-селекційних та технологічних проблем відтворення сільськогосподарських тварин (Київ, 1994), на наукових конференціях викладацького складу Білоцерківського державного аграрного університету за період 1993-1996 рр. та на Першій Всеукраїнській науково-виробничій конференції ветеринарних патологів (Київ, 1996).

Публікація результатів досліджень. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 13 наукових праць, з яких 3 - інформаційні листи.

Декларація особистого внеску. Матеріали дисертаційної роботи є складовою науково-дослідної роботи кафедри акушерства і штучного осіменіння сільськогосподарських тварин Білоцерківського державного

аграрного університету по вивченню питань діагностики, прогнозування та корекції відтворної функції корів і телиць.

Автором особисто виконано опрацювання літератури,

експериментальні та лабораторні дослідження, аналіз отриманих результатів.

Об’єм і структура роботи. Дисертація викладена на 169 сторінках, ілюстрована 22 таблицями і 6 малюнками, складається із вступу, огляду літератури, матеріалів та методів досліджень, власних досліджень, обговорення результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву та списку літератури, який налічує 463 джерел, з них 161 - у латинській транскрипції.

2. ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Матеріалом для експериментальних досліджень служили 388 корів чорно-рябої породи, клінічно здорові та з деякими акушерськими і гінекологічними хворобами, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам “Устимівське”, ім.Г.Г. Шевченка Васильківського району Київської області та учбово-дослідному господарству Білоцерківського державного аграрного університету. Вік корів був у межах 3-5 років, середньорічна молочна продуктивність становила 3000-3200 кг.

Тічку у корів визначали оглядом статевих губ і слизової оболонки переддвер’я піхви; загальне збудження - спостереженням за поведінкою; статеву охоту виявляли за допомогою бугая-пробника. Овуляцію у корів визначали нальнаторно послідовними ректальними дослідженнями яєчників через кожні три години після виявлення статевої охоти.__

Статевий цикл вважати синхронним при 30-годинному інтервалі часу між виявленням статевої охоти і овуляцією. При збільшенні зазначеного інтервалу - статевий цикл відносили до асинхронного.

Морфологічний стан жовтих тіл яєчників визначали пальпаторно при ректальному дослідженні. Якість жовтих тіл оцінювали за методикою Г.Г. Харути (1994), враховуючи їх розміри (діаметр і висота), форму та розміщення на поверхні яєчника. Залежно від названих показників жовті тіла оцінювали у балах (5, 4, 3), а при їх відсутності давали незадовільну оцінку.

Тільність діагностували методом ректального дослідження через 60-75 днів після останнього осіменіння.

Діагностику затримання посліду, субінволюції матки, післяродового ендометриту, псрсистенції жовтого тіла, лютеїнової кісти та гіпофункції яєчників проводили за прийнятими в акушерстві методиками.

Для виявлення циркулюючих антитіл до гіалуронідази, гіпоталамічного рилізінг-фактору, фолікулостимулюючого гормону,

простагландину F^a використовували реакцію преципітації Уаньє в модифікації М.М. Вовчснка(І981).

Визначення вмісту естрадіолу, прогестерону та пролактину в сироватці крові проводили радіоімунологічним методом після її попереднього заморожу-вання у пол¡стиролових пробірках. Дослідження проводили із застосуванням радіодіагностичних наборів реагентів виробництва ХОГІ1БОХ АН БРСР, детектованих J125 на автоматизованих Y-лічильниках РІА-300 фірми LKB в умовах наукової лабораторії Київського науково-дослідного інституту акушер-ства, педіатрії і гінекології.

Ефективність методів лікування корів і профілактики неплідності визначали на п’яти групах тварин. Контрольна і дослідні групи тварин формувалися в одну пору року, з однаковими умовами годівлі, утримання, після визначення задовільної якості жовтих тіл на 5-7-й день після осіменіння.

Корекцію вмісту прогестерону у корів проводили на 5-7-й день після осіменіння.

У першій дослідній групі коровам внутрішньом’язово одноразово вводили 2 мл (10 мкг) сурфагону; коровам другої дослідної групи - цей же препарат застосовували трьохразово з інтервалом 48 годин (сумарна доза складала 30 мкг); тваринам третьої групи внутрішньом’язово вводили 2 мл (20 мг) прогестерону одноразово; тваринам четвертої дослідної групи цей же гормон вводили у дозі 20 мг щоденно на протязі шести днів (сумарна доза складала 120 мг). П’ята група тварин служила контролем. На протязі 60 днів після першого осіменіння спостерігали за статевою циклічністю корів, а через 60-75 днів ректальним дослідженням встановлювали тільність і неплідність.

Статистичну обробку одержаних результатів проводили за I.A. Ойвіним (I960).

Розрахунок економічного ефекту методів лікування корів і профілактики неплідності проводили за методиками Ф.Ф. Білоусова з співавт. (1982) та схваленої МСГ СРСР (Ветеринария.- 1984.- № 1.- С. 73-79).

2.2. ЧАСТОТА ПРОЯВУ ІМУННОЇ РЕАКЦІЇ ДО ГІАЛУРОНІДАЗИ У

КОРІВ З РІЗНИМИ ФІЗІОЛОГІЧНИМИ ПЕРІОДАМИ ТА ПРИ

ДЕЯКИХ АКУШЕРСЬКИХ І ГІНЕКОЛОГІЧНИХ ХВОРОБАХ

Відомо, що імунізація тварин гіалуронідазою може відбуватися внаслідок введення сперми, мікробної контамінації та аутоімунізації тканинною гіалуронідазою. Враховуючи, що гіалуронідаза має імуногенні властивості і приймає активну участь на всіх стадіях репродукції, то імунізація самки даним ензимом може відбуватися як після введення сперми, так і при лютеогенезі, вилуплюванні ембріону, його імплантації, плацентації, під час родів та інволюції органів самки.

Проведені дослідження показали, що позитивна імунна реакція до гіалуронідази у корів під час статевої охоти проявляється у 44 % тварин. Після осіменіння кількість реагуючих тварин збільшувалась. На 5-7-й день імунна реакція була виявлена у 55 % тварин, на 10-11-й день - у 67 %, а на 21-й день після осіменіння зареєстрована найбільша кількість реагуючих корів - 78 %, що на 34 % (Р< 0,05) більше порівняно з періодом статевої охоти.

Під час вагітності, родів і у післяродовому періоді імунна реакція до гіалуронідази проявлялася у меншої кількості корів (33 %, 20 і 25 % відповідно).

Патологічний перебіг родів і післяродового періоду у корів супроводжувався збільшенням кількості позитивно реагуючих до гіалуронідази тварин. Гак, при затриманні посліду', циркулюючі антитіла були виявлені у 54 % корів, а при субінволюції та ендометриті - у 60 % тварин, що на 34 % (Р< 0,08) та на 35 % (Р< 0,05) відповідно більше, ніж при нормальному перебігу родів і післяродового періоду.

Найбільша кількість тварин з циркулюючими антитілами до гіалуро-нідази виявлена серед корів з гінекологічними хворобами. При персистентному жовтому тілі яєчників і лютеальній кісті у крові 100 % корів були виявлені специфічні антитіла до гіауронідази, а при гіпофункції яєчників - у 88 % корів.

Таким чином, у клінічно здорових корів імовірність імунізації гіалуроні-дазою збільшується після введення сперми та активації ферментів ембріону під час вилуплювання та імплантації (10-11-й, 21-й дні після осіменіння). Зменшення кількості корів з циркулюючими антитілами до гіалуронідази під час плодоносіння та родів можна пояснити тимчасовою гіпорсактивпістю імунної системи в цей період, що зумовлено дією системних та місцевих супресивних факторів. Крім того, під час родів можлива інтенсивна нейтралізація специфічних антитіл гіалуронідазою, яку активно виділяє плацента. При патологічному перебігу родів і післяродового періоду важлива роль в розвитку запальних процесів наїежить мікробному фактору, патогенність якого відзначається гіалуронідазною активністю. Тому у корів при затриманні посліду, субінволюції та ендометриті синтез специфічних антитіл може викликати мікробна гіалуронідаза, що і підтверджується збільшенням кількості позитивно реагуючих до гіалуронідази корів.

Наявність циркулюючих антитіл до гіалуронідази у крові 88 - 100 % корів з гінекологічними патологіями може бути одним із етіологічних факторів генезу персистеїіції жовтого тіла та його кістозного переродження тому, що блокуюча дія специфічних антитіл зумовлює ферментативну незабезпеченість морфо-функціональних циклічних змін в яєчниках і призводить до виникнення цих захворювань.

2.3. ВПЛИВ ЦИРКУЛЮЮЧИХ АНТИТІЛ ДО ГІАЛУРОНІДАЗИ НА ЗАПЛІДНЕНІСТЬ КОРІВ

Для визначення впливу циркулюючих антитіл до гіалуронідази на заплідненість корів сформували дві групи тварин. У першій групі з 21-ї тварини під час статевої охоти реакція до гіалуронідази була позитивна, а друга група з 24-х корів була контрольною; під час статевої охоти у крові цих тварин специфічних антитіл не виявлено. Спостереження за проявом стадії збудження статевого циклу у неплідних корів та їх повторні осіменіння проводили на протязі 60 днів.

Одержані результати досліду подано на малюнку 1.

Мал. 1 Заплідненість корів залежно від імунної реакції до гіалуронідази

Встановлено, що заплідненість корів з імунною реакцією до гіалуронідази після першого осіменіння була на 35,7 % (Р< 0,01) меншою, ніж у контрольній групі тварин. Повторно проявили статевий цикл 18 корів дослідної і 12 - контрольної груп. З їх числа запліднилися 3 (14 %) і 6 (25 %) корів відповідно. Три статеві цикли проявили 15 корів дослідної і 6 -контрольної груп, а заплідненість за 60-денний термін досліду складала 42,9 % і 75 % відповідно. Таким чином, різниця сумарного показника заплідненості за два осіменіння тварин обох груп була 11 % (Р< 0,05), а за 60 днів досліду 32 % (Р< 0,01). Індекс осіменіння в першій групі був на 0,7 більший за цей показник у другій групі (2,0 проти 1,3).

Отже, наявність антитіл до гіалуронідазн у крові корів під час статевої охоти негативно впливає на заплідпенпя і супроводжується зниженням заплідненості корів на 36 %.

2.3. МЕХАНІЗМИ ЗНИЖЕННЯ ЗАПЛІДНЕНОСТІ КОРІВ ПРИ ПОЗИТИВНІЙ ІМУННІЙ РЕАКЦІЇ ДО ГІАЛУРОНІДАЗН

За даними літературних джерел, імунізація самки антигенами сперми супроводжується синтезом антитіл до гормонів регулятивної системи відтворення. Ми провели дослідження для визначення імовірності перехресних імунних реакцій до гіпоталамічного рилізінг-факгору, фолікулостимулюючого гормону та простагландину Г2и.

Встановлено, що в усіх пробах сироватки крові корів з позитивною реакцією до гіалуронідазн містилися антитіла до рилізінг-фактору гіпоталамусу і фолікулостимулюючого гормону, а імунна реакція до простагландину Г2а проявилася у 90 % проб крові. При дослідженні сироватки корів з негативною реакцією до гіалуронідазн, циркулюючі антитіла до рилізінг-фактору та фолікулостимулюючого гормону не виявлені, а позитивна реакція до простагландину р2« зареєстрована у 33 % проб крові.

Отже, встановлено, що наявність специфічних антитіл до гіалуронідазн у крові корів супроводжуються циркуляцією антитіл до гіпоталамічного рилізінг-фактору і фолікулостимулюючого гормону і в 90 % випадків - до простагландину Р;«, що може бути причиною порушень овуляції і лютеогенезу.

Вивчення функції яєчників у 9 корів з різною імунною реакцією до гіалуронідазн за вмістом прогестерону і естрадіолу в сироватці крові, а функції гіпофізу - за концентрацією пролактину, провели на 5-7-й та 10-11-й дні статевого циклу.

Одержаїгі дані про ендокринний статус у корів під час статевої охоти показано в таблиці 1.

Таблиця 1

Ендокринні показники лід час статевої охоти, залежно від наявності антитіл до гіалуронідазн

Гормони Імунна реакція

позитивна негативна

Прогестсрол, имоль/л 0.8 ± 0.5 1,8+ 0.9

Г.спрадіол, нмоль/л 0.09 ± 0.04 0.07 ± 0.02

11:1; 9:1 26:1

Гіролактин. мк МО/мл 38,0+10.0 46,8 + 4.3

Результати дослідження підтвердили нашу гіпотезу про імовірність порушення стероїдогенезу і механізмів овуляції у корів з циркулюючими антитілами до гіалуронідазн. Так, у корів з позитивною реакцією

концентрація прогестерону була меншою па 1 нмоль/л, а вміст сстрадіолу збільшувався на 0,02 нмоль/л, що зумовило зменшення прогестероно-естрадіоловоі'о співвід-ношення до 9:1 (проти 26:1 у корів з негативною реакцією до гіалуронідази). Вміст гіролактину був 38,0 ± 10,0 мк МО/мл, що на 19 % менше, ніжу тварин без циркулюючих антитіл.

Дослідження синхронності та повноцінності статевого циклу у дослідних корів показало, що частота виникнення асинхронного (овуляція відбулася через 30 годин після виявлення статевої охоти) статевого циклу у корів з циркулюючими антитілами до гіалуронідази на 33 % більша, ніж у корів з негативною реакцією до даною ензиму. Ановуляшрні сіатеві цикли у дослідних корів не зареєстровано.

Таким чином, позитивна імунна реакція до гіалуронідази у корів під час статевої охоти супроводжувалася порушенням стероїдогсиезу, зменшенням вмісту пролактину та збільшенням частоти виникнення асинхронних статевих циклів. Не виключаємо, що зазначені порушення овуляції у корів з позитивною реакцією до гіатуронідази виникають внаслідок циркуляції антитіл до гіпотаїамічного рилізінг-фактору і фолікулостимулюючого гормону та блокування ферментативних процесів у стінці граафового міхурця.

Ендокринні показники крові у корів з позитивною реакцією до гіалуронідази на 5-7-й та 10-11-й дні після осіменіння показано в таблиці 2.

Таблиця 2

Кінетика ендокринних показників крові у дослідних корів

Дні статевого никлу Г ормони Імунна теакція

позитивна негативна

5-7-й день Прогестерон,нмоль/л 6,1 ±2,1 7,8 + 3,2

Кстрадіол, нмоль/л 0,05 ± 0,02 0,10 ±0,08

Пролактии, мкМО/мл 74,1 ± 12,3 63,5 + 27,3

10-11-й день Прогестерон, нмоль/л 5,3 ± 1,1 5,8 ±2,7

Естрадіол, нмоль/л 0,04 ± 0,02 0,03 ± 0,02

П:Е 132:1 193:1

Пролактин, мкМО/мл 65,3 ± 13, 0 55,3 ±17,0

и

Із даних таблиці видно, що на 5-7-й день після осіменіння у корів з позитивною реакцією до гіалуронідази відмічалась тенденція до зменшення концентрації прогестерону, сстрадіолу та збільшення нролактину.

На 10-11-й день статевого циклу у дослідних корів спостерігаюся вірогідне зниження показників прогестероно-естрадіолового співвідношення (132:1 у корів з позитивною реакцією до гіалуронідази і 193:1 - у тварин без специфічних антитіл).

Отже, у корів з позитивною імунною реакцією до палуронідази відмічалося зниження секреції оваріальних гормонів та порушення їх співвідношення.

Вивчення впливу імунних і ендокринних розладів у корів на морфо-функціональну якість жовтих тіл провели на 27 коровах.

Паїьпаторну оцінку жовтих тіл яєчників проводили на 5-7-й день після статевої охоти. Одержані результати наведено у таблиці 3.

Таблиця З

Якість жовтих тіл яєчників у корів з різною імунною реакцією до гіалуронідази

Тварин Оцінка жовтого тіла

Імунна У відмінно (5) добре(4) задовільно (3) незадовільно (2)

реакція досліді п % п % п % п %

Позитиви а 12 0 4 33,3 8 66,7 0

Негативна 15 2 13,2 8 53,5 5 33,3 0 —

Р< — 0,05

За даними таблиці, серед 12 корів з циркулюючими антитілами в 0-й день статевого циклу, у 8 (67 %) тварин сформувалися жовті тіла задовільної якості, а у 4 (33 %) корів - доброї. Жовті тіла відмінної та незадовільної морфологічної якості не виявлені.

У 2 (13 %) корів з негативною реакцією до гіалуронідази пальпувалися жовті тіла відмінної морфологічної якості, у 8 (54 %) - доброї, а у 5 (33 %) корів жовті тіла були оцінені на “задовільно”.

Таким чином, встановлено, що у корів з циркулюючими антитілами до гіалуропідази у 2 рази частіше формуються жовті тіла низької морфологічної якості.

Крім того, нами встановлено, що формування жовтих тіл залежить і від синхронності статевого циклу. Так, гіри синхронному перебігу статевого циклу у корів жовті тіла яєчників мали оцінку: “добре” - 33 % тварин, “задовільно” - 67 %, а при асинхронному перебігу - у всіх корів

формувалися жовті тіла, оцінені на “задовільно”. Отже, у корів з асинхронним проявом овуляції, імовірність формування жовтих тіл низької морфологічної якості в 1,3 рази (Р< 0,05) більша, ніж у корів з синхронним перебігом статевого циклу.

Морфологічна якість та функціональна активність нерозривно поєднані, тому ми вивчали гормональну функцію жовтих тіл яєчників при різній їх морфологічній якості.

Рівень стероїдогенезу у дослідних корів вивчали за величиною прогестсроно-естрадіолового співвідношення, а лютеотрогіну активність гіпофізу як фактора, що забезпечує люгеінізашю,- за вмістом пролактину. Результати досліджень подано в таблиці 4.

Таблиця 4

Вміст гормонів у крові корів з різною якістю жовтих тіл яєчників

Дні після осіменіння Ендокринні показники Оцінка якості жовтого тіла

Добре задовільно

5-7-й день ГІ:Е 117:1 71:1

Пролактин, мкМО/мл 83,4 ± 26,5 63,2 ± 8,9

10-11-й день П:Е 90:1 79:1

Пролактин, мкМО/мл 61,7 ±23,8 57,9 ± 3,8

21-й день П:Е 55:1 8:1

Пролактин, мкМО/мл 123,0 ±51,7 73,1 ±20,6

Результати дослідження показали, що у корів з “доброю” якістю жовтих тіл на протязі 21-го дня досліджень прогестероно-естрадіолоне співвідношення та концентрація пролактину були більшими, ніж у корів з жовтими тілами, оціненими на “задовільно”.

Вивчення виливу різної морфо-фуцкціональної якості жовтих тіл яєчників корів на заплідненість провели на тваринах двох дослідних груп. У першу відібрали 19 корів з жовтими тілами, оціненими на “добре”, а у другу -33 корови, які мали жовті тіла, оцінені на “задовільно”. Встановили, що після осімсніння в першій групі стали тільними 12 (63 %) корів, а в другій - 14 (42 %) тварин.

Таким чином, показник заплідненості корів із задовільними жовтими тілами був у 1,5 рази (Р< 0,05) меншим, ніж у тварин з жовтими тілами доброї якості.

Отже, використовуючи зазначені методи досліджень для вивчення впливу циркулюючих антитіл до гіалуронідази на репродуктивну функцію корів, ми прийшли до висновку, що зниження заплідненості позитивно реагуючих корів зумовлювалося порушеннями ендокринного статусу процесів овуляції та люлеогенезу. Зокрема, у імунізованих тварин спостерігали частіші (на 33 %) випадки асинхронного прояву овуляції, збільшення частоти формування жовтих тіл низької морфо-функціональної якості в два рази та зміни кінетики і вмісту статевих гормонів і пролактину на протязі 21-го дня після осімсніння. Зазначені порушення і зумовлюють зменшення заплідненості корів на 36 % порівняно із заплідненістю корів з негативною реакцією до гіалуронідази.

Узагальнення результатів власних досліджень про вплив циркулюючих антитіл до гіалуронідази на механізми овуляції і лютеогенезу га даних літератури (Кожухарова Л., 1978; Соколовская И.И., Милованов Н.К., 1981; Тачвар Дж.П., 1983 та ін.) про роль гіалуронідази у витворенні схематично подано на малюнку 2.

Циркулюючі антитіла

до гіалуронідази

Циркулюючі антитіла до ГРФ, ФСГ, ПГФ2а

пролактину, П:Е

Порушення мехаиізмів овуляції

Зниження вмісту

Зниження морфологічної і функціональної якості жовтих тії

І

Зменшення секреції прогестерону

Погіршення функціональною сіану ендомстрію, біохімічного складу слизу геніталій тощо. Порушенії» механізмів імунної ____________толерантності__________

Імовірність ембріональної смертності. Порушення механізмів імплантації, плацентацп, функції плаценти. Порушення фолікулогенезу

Мал. 2. Механізми впливу циркулююгіх антитіл до гіалуронідази на заплідненість коров

2.4. ЕФЕКТИВНІСТЬ МЕТОДІВ ПІДВИЩЕННЯ ЗАПЛІДНЕНОСТІ КОРІВ ПРИ ПОРУШЕННЯХ ЛІОТЕОГЕНЕЗУ

Лікування корів при імунній неплідності, яке б забезпечило блокування синтезу специфічних антитіл, на сьогодні не розроблене.

За результатами наших досліджень у крові корів з циркулюючими антитілами до гіалуронідази виникають імуно-ендокринні порушення овуляції і лютеогенезу, що призводить до формування жовтих тіл низької морфо-функціональної якості та до зниження заплідненості. На основі цього нами розроблений і апробований симптоматичний метод терапії за клінічним показником - морфологічною якістю жовтого тіла. Цей метод грунтується на корекції вмісту прогестерону у корів з жовтими тілами, оціненими на “задовільно".

Корекцію вмісту прогестерону проводили у корів на 5-7-й день після осіменіння двома методами: використовували сурфагон - для підвищення секреторної активності гіпофізу по виділенню лютеотроппих гормонів і стимуляції ендокринної функції жовтого тіла та прогестерон. Зазначені препарати вводили внутрішньом’язово за різними схемами і дозуванням, наведеними у розділі 2.1.

Таблиця 5

Заплідненість корів із задовільними жовтими тілами при різних методах корекції

Методи корекції Тварин У досліді Стали тільними після осіменіння За 60 днів досліду

1-го 2-го 3-го

п % п % п % п %

Сурфагон, одноразово 17 13 76,4 1 5,8 1 5,8 15 88,0

Сурфагон, трьохразово 20 13 65,0 — — 1 5,0 14 70,0

Прогестерон, одноразово 19 10 52,6 5 26,3 2 10,5 17 89,4

Прогестерон, шестиразово 19 9 47,9 5 26,3 1 5,3 15 78,9

Контроль 33 14 42,4 0 ~ 2 6,0 16 48,4

З результатів досліду видно, що після гормональної корекції заплідненість дослідних корів після першого осіменіння була на 5-34 % більша, ніж у тварин контрольної групи. Найвищий показник плідного осіменіння був у тварин першої групи і становив 76,4 %, а найменша заплідненість (47,9 %) була у четвертій групі корів.

Після другого осіменіння ефективність застосування гормонів складала від 6 до 26 %. Тільними стали ще 5 корів третьої і четвертої груп, що підвищило заплідненість в цих групах на 26,3 %. За цей же час одна (5,8 %) корова запліднилася у першій групі.

Після третього осіменіння в першій, другій і четвертій групах стали тільними по одній корові, а в третій групі - дві корови.

За 60 днів заплідненість дослідних корів була більшою на 22-41 %, ніж у тварин контрольної групи. Найвища заплідненість корів зареєстрована у першій та третій групах, де застосовували одноразові введення сурфагону і прогестерону.

Таким чином, введення сурфагону для стимуляції функції жовтого тіла та прогестерону як замісної терапії доцільне, але дози і кратність введення у різній мірі сприяють підвищенню заплідненості корів.

ВИСНОВКИ

1. Імунна реакція до гіалуронідази виявляється у 20-55 % клінічно здорових корів. Під час статевої охоти позитивна реакція проявляється у 44 % корів; на 5-7-й, 10-11-й та 21-й дні після осіменіння - у 55 %, 67 та 78 % відповідно; за 60-45 днів до родів - у 33 %, під час родів - у 20 % корів, а на 5-й день післяродового періоду - у 25 % тварин.

2. Частота прояву імунної реакції до гіалуронідази у корів з акушерськими хворобами зростає до 54-60 % випадків (до 54 % - при затриманні посліду і до 60 % - при субінволюції і ендометриті).

3. Позитивна реакція до гіалуронідази у корів з гінекологічними хворобами спостерігається у 88-100 % тварин. При гіпофункції яєчників специфічні антитіла містяться в крові 88 % тварин, при нерсистенції жовтих тіл та лютеальній кісті - у крові усіх корів.

4. Циркулюючі антитіла до гіалуронідази, виявлені під час статевої охоти, негативно впливають на механізми відтворної функції, що призводить до зниження заплідненості корів на 36 % (Р< 0,05) після першого осіменіння і на 32 % (Р< 0,05) за 60 днів досліду.

5. У корів з циркулюючими антитілами до гіалуронідази під час статевої охоти на 33 % випадків частіше спостерігається збільшення інтервалу між статевою охотою і введенням сперми та овуляцією (асинхронний перебіг статевого циклу), ніж у тварин з негативною імунною реакцією до гіалуронідази.

6. Циркуляція антитіл до гіалуронідази у корів супроводжується розладами ендокринних механізмів овуляції і лютеогенезу. У крові корів з позитивною реакцією до гіалуронідази на 19 % зменшується вміст пролактину, у 2,2 рази - вміст прогестерону, спостерігається тенденція до збільшення концентрації естрадіолу, що супроводжується зменшенням у три рази нрогестероно-естрадіолового співвідношення.

7. У всіх пробах сироватки крові з антитілами до гіалуронідази виявлені також антитіла, комплементарні до гіпоталамічного рилізінг-фактору і фолікулостимулюючого гормона, а у 90 % - до простагландину І;2а, що зумовлює системний розлад механізмів овуляції і лютеогенезу.

8. При циркуляції антитіл до гіалуронідази і порушенні ендокринних механізмів овуляції на 33 % (Р< 0,05) частіше формуються жовті тіла з низькою морфо-функціональною якістю, що зумовлює зниження заплідненості корів на 22 % (Р< 0,05) після першого осіменіння.

9. Концентрація статевих гормонів та їх співвідношення у крові корів в лютеальній і фолікулярній фазах розвитку жовтого тіла залежить від днів статевого циклу і морфологічної якості.

Найбільша концентрація прогестерону (7,0 ± 2,7 нмоль/л) і ГІ:Е співвідношення (117:1) визначається на 5-7-й дні статевого циклу, а на 10-11-й та 21-й дні - спостерігається поступове зниження зазначених показників до 2,2 ± 1,9 нмоль/л і 55:1 відповідно. Особливістю ендокринних показників у корів при “задовільній” оцінці якості жовтих тіл є зменшення П:Я співвідношення та вмісту пролактину.

10. Корекцію заплідненості корів з виявленими імунно-ендокринними розладами механізмів овуляції і лютеогенезу та при низькій якості жовтих тіл доцільно проводити на 5-7-й дні після осіменіння методами підвищення функціональної активності жовтого тіла. Підвищення функціональної активності жовтого тіла одноразовим внутрішпьом’язовим введенням сурфагону у дозі 10 мкг збільшує заплідненість корів на 34 % (Р< 0,05) після першого осіменіння і на 40 % (Р< 0,001) за 60 днів досліду. Одноразове внутрішньом’язове введення 20 мг прогестерону супроводжується збільшенням заплідненості корів на 10 % (Р< 0,01) після першого осіменіння і на 41 % (Р< 0,05) за 60 днів досліду.

11. Застосування курсу лікування корів з введенням сумарної дози 30 мкг сурфагону і 120 мг прогестерону за біологічним і економічним ефектом недоцільне.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Діагностику імунної неплідності корів проводити за наявністю циркулюючих антитіл до гіалуронідази, виявлених під час статевої охоти, реакцією Уаньє. Імовірність неплідності корів при позитивній реакції до гіалуронідази складає 36 %.

2. Для підвищення заплідненості корів при позитивній реакції до гіалуронідази під час статевої охоти або формуванні на 5-7-й дні статевого циклу жовтих тіл із задовільною якістю рекомендуємо застосовувати корекцію функції жовтого тіла. З цією мстою доцільно використовувати одну з методик:

а) підвищувати функціональну активність жовтого тіла щодо продукування прогестерону одноразовим внутрішньом’язовим введенням сурфагону в дозі 10 мкг. Очікуване підвищення заплідненості після першого осімсніння складає 34 %;

б) підвищувати концентрацію прогестерону в організмі корів одноразовим внутрішньом’язовим введенням прогестерону в дозі 20 мг. Імовірність підвищення заплідненості після першого осіменіння досягає 10%.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Харута Г.Г., Волков С.С., Власенко С.А. До механізмів і корекції овуляції та лютеогенезу у корів//Ветер. мед. України.- 1996,- № 7,- С. 20-22.

2. Харута Г.Г., Волков С.С., Власенко С.Л. Ошюдотворясмость коров с различным качеством желтых тел в первые две недели после осеменения// Матер. Всерос. науч. и учебно-методич. конф. по акушерству и биотехнике размножения животных (25-27 октября 1994 г., г.Воронеж).- Воронеж,

1994,- С. 146-147.

3. Власенко С.А. Перебіг овуляції у корів з антитілами до гіалуронідази// Матер, наук.-практ. конф. “Неінфекційна патологія тварин”,- Біла Церква,

1995.-С. 15-16.

4. Власенко С.А., Волков С.С., Харута Г.Г. Динаміка концентрації прогестерону в крові корів після осіменіння//Мат. Першої Вссукраїнс. наук.-виробн. конф. ветеринарних патологів,- Київ, 1996,- С. 263-264.

5. Волков С.С., Власенко С.А., Харута Г.Г. До питання про механізм овуляції у корів//Мат. Першої Всеукраїнс. наук.-виробн. конф. ветеринарних патологів,- Київ, 1996,- С. 269-270.

6. Морфологічні характеристики яєчників корів та кобил при дисфункціях/ Д.В. ІІодвалюк, Г.Г. Харута, Л.Й. Краєвський, М.В. Вельбівець, С.С. Волков, Б.П. Івасенко, Ю.М. Ордін, С.А. Власенко//Мат. Першої Всеукраїнс. наук.-виробн. конф. ветеринарних патологів,- Київ, 1996.-С. 184-185.

7. Частота патологій післяродового періоду залежно від умов утримання корів/А.Й. Краєвський, Д.В. Подвалюк, Г.Г. Харута, М.В. Вельбівець, Б.П. Івасенко, Ю.М. Ордін, С.С. Волков, С.А. Власенко//Нові методи селекції і відтворення високопродуктивних порід і типів тварин: Мат. наук.-виробн. конф. (Київ, 29-30 травня 1996 р.).- K.: 1996.- С. 371.

8. Волков С.С., Власенко С.Л. До механізмів зниження заплідненості у корів//Мат. міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених “Наукові досягнення в галузі ветеринарної медицини”.- Харків, 1997,- С. 75-76.

9. Власенко С.Л. Поширеність реакції “антитіла проти гіалуронідази” при деяких акушерсько-гінекологічних патологіях//Вчені Білоцерківського державного с.-г. інституту - виробництву: Тез. доп. наук.-практ. конф. (Біла Церква, 19-20 квітня 1994 р.).- Біла Церква, 1994,- С. 65-66.

10. Власенко С.Л. Визначення антитіл проти гіалуронідази в сироватці кроні корів//Генетико-селекційні та ісхнологічні проблеми відтворення с.-г. тварин: Тез. доп. наук.-практ. конф. 19-20 травня 1994р.-К.: 1994,-С. 44.

11. Харута Г.Г., Волков С.С., Власенко С.Л. Визначення якості жовтих тіл у корів//Запліднення корів і телиць. Інф. лист.- Біла Церква, 1997.- Вип. 3,-Зс.

12. Харута Г.Г., Власенко С.А., Волков С.С. Корекція заплідненості корів за якістю жовтих тіл//3апліднення корів і телиць: інформ. лист,- Біла Церква, 1997,-Вип. 5.-3 с.

13. Харута Г.Г., Волков С.С., Власенко С.А. Методи підвищення заплідненості корів//Запліднення корів і телиць: Інф. лист.- Біла Церква, 1997,- Вип. 6. - 3 с.

SUMMARY

Vlasenko S.A. The influence of circulate antibodies to hyaturonidase on Reproductive function of cows.- The thesis manuscript presented for the degree ofcandidate of Veterinary Sciences (speciality number 16.00.07 - Veterinary Medicine and biotechnology of reproduction).

Lviv Academy of Veterinary Medicine named after

S.Z. Gzytskiy, Lviv, 1997.

The subject of investigation: influence of circulate antibodies to hyaluronidase on reproductive function of cows. It is established 36 % decrease of fertilization of cows if during eastrus the immune réaction is positive to hyaluronidase. The area of investigation: endocrine and immune status, features of ovulation and luteogenesis of cows with circulate antibodies to hyaluronidase. Experimentally proved the symptomatic method of cows treatment and prophylaxis of cow-futility with positive reaction to hyaluronidase and redusing of morpho-functional quality of corpus luteum of ovaries. ’

АННОТАЦИЯ

Власенко C.A. Влияние циркулирующих антител к гиалуронидазе на воспроизводительную функцию у коров. Диссертация (рукопись) на соискание научной степени кандидата ветерипариых наук по специальности

16.00.07 - ветеринарное акушерство и биотехнология воспроизводства.

Львовская академия ветеринарной медицины имени С.З. Гжицкого, Львов, 1997.

Изучено влияние циркулирующих антител к гиалуронидазе на репродуктивную функцию у коров. Установлено снижение оплодотворясмости коров на 36 % при положительной имуппой реакции к гиалуронидазе во время половой охоты. Изучены эндокринный и имунный статус, особенности овуляции и лютеогенсза у коров с циркулирующими антителами к гиалуронидазе. Экспериментально обоснован симптоматический метод лечения коров и профилактики бесплодия при положительной реакции к гиалуронидазе и снижении морфо-функционалыюго качества желтых тел яичников.

Ключові слова: кров, антитіла, гіатуропідаза, гіпофіз, яєчники, статева охота, овуляція, лютеогенез, жовте тіло, гормони, гормональна корекція, заплідненість, неплідність.