Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.04) на тему:Влияние тетрациклина и талана на метаболизм белков и аминокислот у кур

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини

На правах рукопису

СЛЮСАР Надія Василівна

ВПЛИВ ТЕТРАЦИКЛІНУ ТА ТІЛАНУ НА МЕТАБОЛІЗМ БІЛКІВ І АМІНОКИСЛОТ У КУРЕЙ

16.00.04 — ветеринарна фармакологія з токсикологією

/V в т о р е ф е р, а і

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Харків — 1994

Дисертацією в рукопис

Робота виконана в лабораторії фармакології і токсикології Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту.

Науковий керівник — доктор ветеринарних наук,

професор В. М. Суботін

Офіційні опоненти —доктор ветеринарних наук,

старший науковий співро-' - бітник В. Д. Шуляк .

доктор біологічних наук, професор Горшков Г. І.

Провідна організація: Харківський зооветеринар-, ний інститут

Захист відбудеться <¿/9* 199і" р.

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.020.68.81 нри Інституті експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН.

З дисертацією молена ознайомитись у бібліотеці Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини, (м. Харків,, вул. Пушкінська, 83).

Автореферат розісланий « ^ у 599^р.

Вчений секретар і .

спеціалізованої Раду^ / / ¿Кон^ржевський К.' Є;,

^ / /

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ----------------

Актуальність теми та ступінь дослідженності тематики дисертації

Науково обгрунтоване та раціональне використання антибіотиків з лікувально-профілактичною метою можливе тільки тоді, як будуть вивчені не тільки протимікробний спектр та механізм протимікробної дії, але і фармакокінетика, фармакодннаміка препаратів в організмі тварин.. . ■

У ветеринарній медицині досить широко використовуються з ліку вально-профілактичною метою тетрациклін та тілан, проте недостатньо вивчена їх фар-макодинаміка в організмі тварин і зокрема у курси.

Встановлено, шо тетрациклін та тілан в організмі тварин розподіляються нерівномірно не тільки в міжклітинному просторі органів і тканин, але іі всередині клітин. '

Тілаи та тетрациклін, находячись в цитоплазмі та органоїдах (Г. Н. Ролінсон, 1971; Г. Я- Ківман, В. П. Яковлев, .1971; Г. Я. Ківман; 1973)>.взаємодіють з різними внутрішньоклітинними біокомпонентами, рецепторами, що в результаті визначає ступінь та направленість змін у обмінних процесах клітини, в тому числі в клітинах нейроендокринної та інших системах (Г. Г. Єфремов, 1981; Г. Ф. Сазонов, 1987; Г. А. Ноздрін, 1977; В. Г. Черкасов, 1977; В. М. Су-ботін, 1977; Мельник, 1992, та ін.).

Зміни у внутрішньоклітинному метаболізмі нейроендокринної системи призводять до змін біосинтезу основних регуляторів метаболічних процесів в організмі'— гормонів (Ф. Ф. Шенгель, 1992; Ю. Я-Стріль-чук, 1992, 1993), медіаторів (В. М. Су-ботін, 1992, 1993), ферментів та вітамінів (А. Н. Майоров, 1966;

Н. І. Кравцова, 1985; В. М. Суботін, В. І. Панфилова, 1992, 1994; Є. Д. Олійник, 1976; В. П. Мінгільов, 1976).

За змінами біосинтезу гормонів, медіаторів, ферментів відбуваються зміни в обміні білків, вуглеводів, жирів, мінеральних речовин (В. І. Єфремов, 1981; В. М. Суботін, Т. А. Шурухіна, 1984; Г. Т. Сиздикова, 1690, 1991; Н. П. Михалевський, 1981; Т. Засешвілі, 1986, 1987; І. А. Маленький, 1992 та ін.).

Вказані дослідження, в основному, проведені на свинях, великій рогатій худобі, собаках і тільки одиниці на курах.

В птахівництві широко використовуються з лікувально-профілактичною метою тетрациклін та тілозін-похідні препарати (Тілан, фармазін), проте в літературі мало робіт, в яких би були дані про вплив цих антибіотиків на білковий та амінокислотний обміни.

Крім того, у курей метаболічні процеси перебігають з досить великою інтенсивністю, що, безумовно, відображується на величині доз антибіотиків, так як у птиці антибіотики швидше біотрансформуються і виводяться з організму з послідом та яйцями.

М’ясо курей та яйця широко використовуються для харчування людей, тому необхідно знати, як під дією антибіотиків змінюються біосинтез основних білків та рівень вільних амінокислот не тільки в дні введення, але і в тривалий час після нього.

Тому появилась необхідність проведення комплексного дослідження взаємозв’язаних та взаємозумовле-гпх показників білкового тп амінокислотного обмінів під дією тетрацикліну та тілану.

Дієта та завдання дослідження. Метою дослідження було вивчити ступінь і напрямок впливу тетрацикліну та тілану на біосинтез білків і рівень вільних амінокислот в організмі курей. Відповідно до мети, під час дослідження передбачались такі завдання:

1. Дослідити зміни в біосинтезі білків скелетних .м'язів, печінки, загального білку крові та його фракцій, а також рівня амінокислотного азоту г, динаміці в нормі та під дією тетрацикліну та тілану в дозах 20000, 30000 та 60000 ОД/кг.

2. Вивчити в динаміці зміни в яєчній та м’ясній продуктивності курей, викликаних тетрацикліном та тіланом.

3. Провести порівняльний аналіз отриманих результатів за детермінуючими факторами: хімічною структурою антибіотиків, величиною їх доз.

Теоретична та практична цінність дослідження та його наукова новизна. Результати експериментальних досліджень розкривають деякі сторони фармажоди-наміки тетрацикліну та тілану, що розширює та по-

глиблює теоретичну основу антибіотикотерапії у курей.

Позитивні та негативні зміни в білковому та амінокислотному метаболізмі, а також в м’ясній та яєчній продуктивності визвані тетрацикліном і тіланом, реєструються як в дні введення, так і на протязі ЗО—60 діб після, що дозволяє більш грунтовно інтерпретувати фармакодинаміку тетрацикліну та тілану.

Тривалі фармакодииамічні ефекти, зумовлені антибіотиками, мали взаємообернений характер. Отримані в експериментах результати можуть послужити теоретичною основою для розробки більш раціональних методів лікування хворих курей. Вони можуть

- _г. ггщщ

бути використані також для визначення поживної та біологічної цінності курячого м’яса.

Експериментальними дослідженнями встановлено, що існуючий взаємозв’язок та взаємообумовленість між утворюючими білок процесами, рівнем амінокислотного азоту в сироватці крові, м’ясній та яєчній продуктивності зберігається в інтактних курей і під дією тетрацикліну та тілану в дозах 20000, 30000 і 60000 ОД/кг.

Науковою новизною є те, що вперше встановлено, що тетрациклін та тілан, поступаючи в організм курей в дозах 20000 та 30000'ОД/кг, на протязі 5—10 днів активують, ана.болічні процеси і стимулюють, біосинтез білків- в печінці та скелетних м’язах птиці. Підвищення дози, до 60000 ОД/кг поряд з, нетривалими

позитивними ефектами дещо пригнічує утворюючі білок процеси. .

Рівень реалізації та впровадження результатів дослідження. Результати вказаних досліджень включені н матеріали курсу лекцій по фармакології, завдяки їм можна більш грунтовно інтерпретувати механізм дії тетрацикліну та тілану на організм курей.

Апробація та публікація результатів дослідження. Матеріали дисертації доповідались на конференціях професорсько-викладацького складу (Кам’янець-По-дільський, 1993, 1994), міждержавних міжвузівських наукових конференціях (Санкт-Петербург, 1993, 1994). По темі дисертації опубліковано 4 роботи.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із загальної характеристики, огляду літератури, методичної частини, власних досліджень, висновків, списку літератури. Текст викладено на 136 сторінках, ілюстровано 9 таблицями та 32 малюнками. Список літератури вміщує 170 джерел, серед яких є іноземні.

Особистий внесок дисертанта в виконання роботи та основні положення, що виносяться на захист. Особистий вклад дисертанта у розробку наукових результатів полягає в повністю самостійному виконанні всього обсягу експериментальної роботи, статистичній обробці отриманих даних та їх оцінці. На підставі аналізу результатів експериментів та співставлений їх з данни'ми літератури дисертантом сформульовані слідуючі положення, що виносяться на захист:

1. Дані про закономірний характер змін в метаболізмі білків та амінокислотного азоту у курей, під впливам тетрацикліну та тілану.

2. Результати досліджень про взаємозв’язок між рівнем біосинтезу білків та м’ясною і яєчною продуктивністю як в інтактних курей так і під впливом тетрацикліну та тілану.

3. Про особливості дії тетрацикліну та тілану на біосинтез білків в організмі курей в залежності від хімічної структури і дози, морфофункціональн'их особливостей органів і тканин, а також відмінностей в метаболізмі кожного білка.

Методологія, методи дослідження предмету і об’єкту. Для визначення впливу тетрацикліну та тілану на утворюючі білок процеси в організмі курей проведено два експерименти на клінічно здоровій птиці -породи леггорн у віці 140—150 діб на початку досліду. В першому експерименті згодовували птиці із кормом тетрациклін, а в другому —■ тілан. Із 72 курей, в кожному досліді, було сформовано 4 групи. Перша — була контрольною, а три інші — дослідними. Дослідним групам курей згодовували із .кормом тетрациклін в першому, а тілан в другому експерименті по 20000, 30000 та 60000 ОД/кг з інтервалом 12 годин на протязі 10 діб. Для проведення біохімічних досліджень вбивали по 3 курки: 2 рази через кожні 5 діб в дні введення антибіотиків, 4 рази по закінченню введення препаратів через 5, 15, ЗО та 60 діб. Для дос-

лідження брали проби крові, печінки та грудних м’яВ обох експериментах брались до уваги яєчна та м’ясна продуктивність птиці. Для цього враховувався щоденний вихід яєць від кожної групи, та визначався забійний вихід птиці. Раціон та умови утримання в усіх групах курей були аналогічними. Птицю утримували в клітках-системах. Адаптаційний період склав 15 діб.

Рівень білків в органах і тканинах визначали:

Загальний білок в сироватці крові — рефрактометричним методом. Фракції білка — турбідіметричшш (нефелометричним, по С. А. Карпюку, 1962).

Вміст білків печінки та скелетних м’ячів — но загальному азоту (за методом К’ельдаля).

Рівень амінокислотного азоту сироватки крові визначали за нінгідринпіріднновою методикою.

Результати досліджень опрацьовані на вірогідність за методикою 1. А. Онвіна.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ.

Зміни в показниках вмісту загального білка сироватки крові, його фракцій, білків печінки та скелетних м’язів, а також вмі-ст амінокислотного азоту відбувалися в зв’язку з віком, і під виливом тетрацикліну та тілану.

В інтактних молодих курей вміст білкових компонентів крові підвищувався за 70-ти добовий період онтогенезу таким чином: загального білка на 27,3%, альфа-іглобулінів — на 27,2%; бета-глобулінш — на

13%; гамма-глобулінів — на 38,4%; амінокислотного азоту — на 22,4%.

Введення тетрацикліну і тілану викликало 'Полярні, з різним ступенем прояву на різних етапах експерименту, зміни в рівні білків крові як в дні введення, так і в тривалий період після його закінчення. Так, підвищення загального білка на 5-ту добу після введення тетрацикліну в дозі 20000 ОД/кг становило 16,73 г/’л, а на 15-ту добу після закінчення введення препарату — 0,13 г/л. Яєчна продуктивність на 5 добу підвищилась на 21%, на 15-ту — на 17%, а в кінці введення препарату на 8,8% в порівнянні з «контрольними показниками. В другій половині експерименту відбувається зменшення проявів дії антибіотиків з одночасним формуванням тенденції відновлення і значого приближення вмісту показників білків у дослідних та контрольних курей (таб. 1, 2).

Зміни в досліджуваних біохімічних показниках білків крові під дією обох антибіотиків мали переважно позитивний напрямок. Так, із 288 середніх-сумар-них біохімічних показників в 208 (72, 22%) випадках зареєстровано підвищення, а у 80 (27, 78%) дослідженнях відбувається зниження рівня білків «рові з різним проявом на різних етапах проведення експериментів. _ - .

. . В залежності від хімічної структури «молекул антибіотиків і їх дози, співвідношення між ефектами підвищеного та пониженого вмісту білків було різним. ■

ю ' . .

Із 144 середніх-сумарних біохімічних показників,

що характеризують вміст білків, отриманих в експерименті з тетраціїкліном~"іГ97"'"(67,“ 36%ГвшїаТка~х~з"а-~ реєстровано підзищення, а в 47 (36, 64%) — зафіксовано зниження рівня білків, тоді як під впливом тілану ці факти були у 3 (77,08%) та в 33 (32,92%) випадках досліджень відповідно. Тобто, під дією тілану позитивних змін в метаболізмі досліджуваних білків крові було значно більше (ня 9,72%).

Позитивні зміни в білковому обміні знаходились у відповідності із забійним виходом курей. Так, забійний вихід птиці при введенні тетрацикліну по 20000 ОД/кг був вищим в порівнянні з контролем на

0.83%, при згодовуванні препарату по 30000 ОД/кг на 3,5%. а під виливом дози 60000 ОД/кг позитивніш ефект склав 0,67%- Під дією тілану величина забійного виходу була вищою в порівнянні з контролем відповідно па 1,17%; 1,33%; 0%.

При підвищенні дози антибіотиків зменшувалась ефективність їх впливу на білковий склад крові. Наприклад, під впливом тетрацикліну зареєстровано позитивні результати при введенні таких доз: 20000 ОД/кг 68,75%, 30000 ОД/кг — 66,67%,60000ОД/кг — 66,67%. \ під впливом тілану підвищення вмісту білка було на 83,33% та 64,38% відповідно.

Ці результати свідчать, що підвищення вмісту білків зареєстровано більше під дією тілану ніж тетрацикліну.

Ефекти позитивної дії тетрацикліну на протязі експерименту знаходились в діапазоні 0,13—24,55 г/л (0,27—53,4%), а негативного його впливу — в межах 1,4—16,73 г/л (2,9—34,2%), тоді як при введенні тілану вміст загального білка знаходився в межах позитивного напрямку і становив 3,3—21,7 г/л (4,7—32,2%), негативного — 5,1—36,4 г/л (5—7,3%) (табї 1, 2).

Аналогічне поширення ефектів позитивних та негативних напрям,ків в досліджуваних білків також спостерігались у глобулінів та з меншим проявом у альбумінів.

Суттєва різниця в дії тетрацикліну та тілану і в рівнях білків печінки та скелетних м’язів. Так, ефекти підвищення рівня білків печінки у курей, яким вводили тетрациклін в дозі 20000 ОД/кг мали тенденцію підвищення і на 10 добу введення різниця між показниками контрольної та другої дослідної групи становила 15 г/кг, а на ЗО добу після закінчення введення — 4 г/кг, тоді як під впливом тілалу ці показники різниці становили відповідно — 22 г/кг та 32 г/кг. Середній забійний вихід під впливом тетрацикліну в дозі 20000 ОД/кг на 10 добу введення становив — 3%, на ЗО добу після закінчення введення — 4%, а на 60 добу після закінчення введення, відбувається подальше зниження до 2%. Тобто, позитивний, ефект .в продуктивності. знижується, одночасно із зниженням білкового складу показників крові. В експерименті з тіланом на 10 добу введення забійний • 12

вихід стлпопив 1%, на 30-ту — 2% і на 60 добу відбувається поступове зниження і становить 1%.

Підвищення рівня білкІгГІГпечінці “зареєстровано--в експерименті з тетрацикліном в 13 випадках в межах 0,8—77,9%, зниження у 2 випадках в діапазоні 1,5—5%. В експерименті з тіланом підвищення — у 17 випадках в межах 5,1—55,9%, а зниження тільки в одному — 15,18%.

Введення тетрацикліну зумовило піпнишення вмісту білків в скелетних м’язах в межах 1—91 г/л (0,5—204,3%), а поширення ефектів зниження в діапазоні 1—24 г/л (0,7—13,5%), тоді як ці ж ефекти під дією тілану були в межах 15—98 г/л (14,5— 122,5%) та 1 —12 г/л (0.6—!2.5%) відповідно.

Під дією тетрацикліну співвідношення між по.ш-і ¡тнпми ефектами були в межах 10—31 г/л (П.1--37,4%), ефекти негативною напрямку були н діапазоні 3—16 г/л (3,2—18,4%), тоді як під впливом тілану ці співвідношення на протязі експерименту були в межах 4—33 г/л (4,9—47,8%) та 6—9 г/л (7,9—12,5%) відповідно.

Порівняльний аналіз результатів свідчить про різний деференційований вплив антибіотиків на метаболізм кожного білка зокрема, тло безумовно знаходиться у взаємозв’язку з характером обміну у курей в нормі.

Рівні максимального вмісту амінокислотного азоту під дією тетрацикліну були меншими ніж під дією тілану.

| Доза ! анти,б. Введення

£- Назва На початок введення 5

групп | ЕД/кг М±м

1 2 і 3 4 5

1. Контроль. Загальний білок 52,5 ±0,99 47 ±1

2. Дослідна 20000 53 Л ±1,7-3 52 ±0,57

3.' Дослідна 30000 55 ±2,91 48 ±0,33

4. Дослідна 60000 56 ±3,71 54,44± 1,53

1. Контроль. 1(7,9 ±0,61 Альбу 17,9 ±0,68

о Дослідна 20000 15,33 — 0,58 25,61±0,8

з! Дослідна 30000 16,8 ±0,58 12,85 ± 1,04

4. Дослідна 60000 20,8 ±0,58 22,44±0,4’9

1. Контролі.. 11,89±0,34 Альфа- 6,89±0,91

2. Дослідна 20000 13,9 ±0,58 14,92±0,08

3. Дослідна 30000 12,6 ±0,42 16,9 ±5,94

4. Дослідна 60000 11,8 ±0,58 11,1 ±4,83

І. Контроль. 7,1 ±0,43 Бета- 7,1 ±0,24

2. Дослідна 20000 5,;95±0,58 4,31 ±0,62

3.' Дослідна 30000 6,9 ±0,29 7,4 ±0,24

4. Дослідна 00000 8,9 ±0,56 7,4 ±0,24

1. Контроль. 15,6 ±0,52 Гамма- 15,1 ±0,80

2, Дослідна •20000 17,92 ±0,58 7,16±0,57

з". Дослідна 30000 18,7 ±0,55 10,85 ±0,55

4. Дослідна 60000 14,5 ±0,29 13,5 ±0,76

1. Контроль. Амінокислотний 80 ±0,83 83 ±0,9©

2. Дослідна 20000 86 ±1,15 106 ±1,5

3. Дослідна 30000 78 ±0,58 109 ±0,57

4. Дослідна 60000 83 ±0,58 114 ±8,5

1. Контроль. 80 ±1,03 - Білки 86 ±1,10

2 Дослідна . 20000 90 ±2,89 100 ±9,68

3.' Дослідна 30000 85 ±1,67 110 ±5,57

4. Дослідна 60000 92 ±2 153' ±4,36

1. Контроль. Білки скелетної 50 ±1,40 46 ±1,90

2. Дослідна 20000 60 ±2,89 98 ±4,33

3. Дослідна 30000 65 ±5 114 ± 3,05

4. Дослідна 60000 55 ±2,7 140 ±6,6

ТЛ АМІНОКИСЛОТНИЙ обмін У КУРЕЙ

ч' о 4-і

а

— 1*«. СО — сс со

h- ifD СО сО СО ir »

—Г о“ —” тч| —Г о' о" —”

+| +1 +1 -fi 41 41 41 41

(öttO <м

^СОСЧ СО ;С5_

і о оо со і "Г —Г ос о" со

1™' Ю 10 СО 10 c-í * —

г^. со со — --ТГСОО

ос сО со^сЛ О —i vó_ °о_

ел О CD —" Сч|

-м -и +И 4f -+I 41 4-!

t - со

со СО СМ СМ

»О С Г 00 ci ч о ю о"

Ю 1(1 їй о ем —

— ю со со со со

—н —Н —. lO Ю LO

СО СО cí —Г ~ o'

-HÜ+I -1 +1 +1 -fl +1

СО ю CM со

—1 Cl sqwo^

СП СТ> Tf* С Г СО со ’^Г

t -^Юсо см — —

VC

о

п

4!

£

— со ÇSÏ Г-Э СІ 1^ Lß її .1

— —Г cnT—Г

-її -і; +) +і ш ю см О о ю см_<о СО СХ О со оо te

Ä м-що V

s

■É QnSP'

н со л CO IT

сз ._~ -___'

ja о ~ ’■**

s и +¡ +i +i

& to ос

5 ч«

О 05 СМ

Ю

о

л С) О N Щ ^ О 1C с" с* о" o’

41 ТІ il il

Г? СМ СМ ÇM

— ю ^ со ~ со оГ (N гг — см

ооос^:

N tú О X

o' o'- —* о

-II +1 +1 +1

h- 05 <N СО LO 00 00 о> со" соГ—

, ~ CM cs со

C5 Ci ОС О со О ю о"" o' CM* о"

+1 +1 +1 -tí — СМ iO

оо-

С5 осГ гг О

о о о О

41+1+1 +;

СО СТ. С* ОС ir.' S h« ^

Wsg-N 00 lO СО Г'-

о-Г-“о

+1 -Н +1 +1

СМ 05 -rsr

со h-

С5 оГ <Û со"

со О) 00 f-

О CD СО lO

о* о" —* о"

■fl -ff -Н i-i

СО ІЛ>

см^ ”*? to о r-“ со ст.

CM a> CD

GO со со cp 5 o‘ —' —" cf •5 +1 +1 +1 +1 S, <g<o c i xo <s> m_ — Ф О CO LO Оэ*

О -Î er;

00 lO 05 CO

5 і1° +1

’t гою Cb O', о CO CN CO О oc

H 41 т! 41

C-і c-J -~

ГО — ос Ю СМ Г'- о с; со со

Ю Ю СО lñ СО Ift »—ж Сч со со —

о" о' о" о" о* о" —" C'i —‘' О Г СО -г

-1! 4M1 41 і ; 41 41 41 1 і 4141-Ü

ю —

С 1 “N

со" о~ со" r^- CM ^ Ю 1C о см

—і .—, СМ —' о> Ф O о СО •*>' СО СО

— —' — -— —

ос СГ) ^í* -О f- ь- с:- со —• о-i

со^ і о од со 1 о ю ю —* cq о> ю

о о о" о“ о’ L-O о о" —' c i см' in'

-fl -1-І +1 +1 -ч -и +1 +! H 1! +1 +|

сс со оо

_ Ю СО ю

04 -1- ■'■f 05 СМ О 05 U3 О) со CM h-.

*—■ .—. 04 СіОфО СО ^ СО СО

— « — — —,

ce N ■і' со t-- г-— 1-- с СО iß

cq_ ю со со ! q_ lo iß Ю U0 ю см

о о" о Г о“ o' o' o' о" о' о' і ю

+1 +1 t! +1 ¡I il -fl+l Ü -Н 4| (]

СО СО 05

со 02 СО

■00 со' о Г СО*- О СО со со Vі CJ- о ю

О ~ СП CM

О t-O Ю

о О о o'

+1 -н +1 -fl

IО со о»

—„ СО LO СМ

о —Г lcT гг'

05 05 д-з

сс Г-

id —^ ю ¿О о' —о" о“

1-і il il +1

со — О СО со io о со о> cl ю —^

5 o’ о' о С 5 о' о о' —Г

+14! +м: •= 41 41 +І И

\о 05 — ю 5 «о ,78 io 1 - (г о

о :0 —'’ СО ^ О С4 со' 7 11 п «

—<‘Ол -7*

" о" 00 —* " 41 4!

с£> со О0 ~ О о' о* IO

.{ 41 fl-fi

4І

со г- 05. гч см -* ;

"Г 04 СО СО Ю СО

о oí оГ с"

СЧ N Ю ГГ

—< со ю c4rf' о

~ тґ См" —

41-и -fl -и

~ Ю СМ —

41 +1 41 +1

о со Г- со см” —Г lO to

4i -Н-Н 41

О Ю О <0 ifj(DiO Ь s ^ ’

5" LO СО 00 со Р OOIOU5 0 сЗ О —Г О*1 СО g, +1 +1 fl +1 їй о

^ Ю СО СО 05 л і'- —~ О) —■

ВПЛИВ ТІЛАНУ НА БІЛКОВИЙ ТА AAUHO

CQ

Н Й 03 £ 5“ <у

2 ^ е а> a га сз

X

сз \Q g S О н г-f

^ ХІД

С

>■>

•<íj «¡y» ~

ta

2 о .5 Lß

VO о

+1

»5 00 X ^

5 «э

ctf

u

rt tO CO О o'

M Co

+1+1 +1 -Ю’У

>v

vo

Л OtO-in 4 CO Cft Ю Iß

o“ o~ o' o'

-H +1 +1 +1

iNlßCCN o' hsT ic" ocT

І СЧ CN

00 00 !£) Ю Ю CD O' О

1 41 4i 41

^-.Sco^ Г ^to > tO О tO

ООО ООО ООО ООО сч со to

сз гз га

â.3.3.3

Ь" *"»

Я о о о Ô О ö О

сч со ^

о о о о

+1 -н-и-н

С-I г- СО

О ГГ с» —*'

ООО

ООО

ООО

ООО

сч со to

ев

'S* о í— cs

g СОЮЮ^ < 0*0*0*' — +1 +1 +1 +1 00 «їЄ О ОО ьо h-* со- —Г Сч

LO 00 00 00 Юи5ЮЮ

о* о” o’* о" +1 +1 +1 +1 ОО <Л CV 1C СО ч* tO~

~Э ct3 г^з га

И.з.з

н Ч ч ri

К О о У

Ö ö о °

ООО ООО ООО ООО СЧ СО tO

еч

Й oiocûo to іЛ СО <х> o’* о" о" о" +1 +1 +1 +1 t^. т^ю Г-сс о" o' io

CN 00 00 оо

LO LO ю Ю

о' о“ о' о

-Н-Н-Н+1

ON СО О об СО 00*

ООО ООО ■ООО 'ООО СЧ СО to

re го сз

І Ї X

к tí

О О Ö о

:¿tr:írrítf

ctf

£ о оо сч Z Niß ^oô ¿ о*,о''о*'о'' ^ +1 +1 +1 +1 Ю ОО^СЧ Q> со ю" СЧ

■З й w га

§..3.3 .В

н ñ ч с? =г о о О о о Ö о ‘^rlrttrí

сч со ^

IONCO «ГГ СО Lö Tf

o' о о* о~

41 4141 41

ГГ т-< Ю

ООО ООО ООО ООО СЧ СО to

*3 СЗ 03 СЗ f-t г ÍC -

2 «-t к к

о о о о rtfrtrfrf

t-

ОЙ-« о" о* т Г —

+1 +1 +1 +1

о —н со сч со СО Ф О

■£ со г««, ь- ь-.5 оююю U2 о' о" о" с5

-VI +1 41 41

со со 00 оо

f-^Ю Юю о' ^-Г О CD

-fl +1 +1 +i

— О СО

tß JN. to і-*«

ООО ООО ООО ООО сч со со

£ сч га «

5 Ж X X

§..3.3.3

г* г; с=? X О О О

о Ö Ô о ^rttrítt

^ QQ —

софіл^. о* — о“ о'

+1+141 .-tí

ООО ООО ООО ООО см со со

*5 w сз пз

1.3.9.9

I— ^ Ш

X о о о о о Ö о

СЧ со ^

\о ^ ^

Г> Ю іЛ ю

о* o'" о" о“

4141 4141

О СО СО со О сч г>

со со — оо «UJÖlft o' io о"

41 +1 4Í 41

Ю сч О со to t-, оо г^.

ООО ООО [ООО I О о о сч г0 to

£ сз сз та ^ Я К X

Я.З.Ч.З

) о о о :г-1сзгг(

КИСЛОТНИЙ ОБМІНИ У КУРЕЙ

----(доба)----1--------------- Після «ведення-(доба) —

1° 5 15 ЗО 60

1 М ± м 1 Мім М±м Мім М±м

6 1 7 8 9 10

сироватки крові

67,4 ±0,85 68,1+0,62 69,9 + 0,70 73,2± 0,80 77,6 ±0,90

74,5 ±2,38 85.7± 1,1 71,7+2,01 76,9 ±3,66 82,1 ±1,07

82,9±і,і5 84,6± 1,1 72,9±0,52 77,8± 0,95 85,1 ± 1

89,1 ±0,55 64,7+0.52 64,5 + 0,414 79,2+0,50 82,3+1,21

міми

20,6 ±0,40 31,1+0,60 21,8 ±0,70 22,4+0,70 23,7 ±0,70

33,4 ±0,46 38,2 ±0,52 25,7+0,63 23,9 ± 0,57 21,6+0,43

29,9+2,43 26,3 ± 1,08 22,5± 0,51 20,6+0,46 19,8 ±0,26

38,6± 0,69 19,2±0,58 10,8 ± 0,38 20,2 + 0,64 18,7± 0,54

глобуліни

16,3±0,70 16,9 ±0,60 17,7±0,40 18,9±0,50 /20,1 ±0,60

17,;1±0,51 18,2±0,4і1 21 ±0,5 19,4±0,5 18,8±0,6

26,5 ±0,63 24,,3±.1,85 21,2±0,69 17,2+0,44 16,3±0,68

25,6± 0,55 15,8±0,28 14,1+0,49 16,8 + 0,38 19,3 ± 0,61

глобуліни

9,8-0,50 10 ±0,60 9,2 + 0,50 8,7 + 0,71 7,8 ±0,6 1

0,1 -=-0,33 10,7+0,61 і, 7 ±0,05 7,1 ± 1 1,9 ±0,57

14,1 ±0,69 16,2+0,64 1,7 ± 0,61 12,2 + 0,34 18,4 ±0,57

1 -1,5 ± 0,53 18,9+1,32 13.5± 0,55 13,3 + 0,46 1 1,9 ±0,57

глобуліни

20,7 ±0,60 20,1 ±0,60 21,2 + 0,60 23,2-1-0,70 26 ±0.3

14,9-4),57 18,6+0,34 23,3 ±0,41 26,5 ± 1,15 29,8 ±0,28

12,1 ±0,58 17,8 ±0,55 24,5 + 0,64 27,8 + 0,6 30,6 ±0,64

10,3±0,85 10,8±0,55 26,і ±0,61 28,9±0,9і1 32,4±0,9

азот

70 ±0,68 72 +0,63 76 ±0,98 78 + 0.99 82 ±0,99

92 ±0,57 97 +0,57 90 ±1,1 88 ±2,4 86 ±1,1

101 ±0,57 97 ±0,57 83 ±1,1. 85 ±1,1 9,0 +1,4

85 ±0,57 63 ±0,57 70 ±1,1 88 ±0,57 93 ±0,57

печінки

112 +0,63 116 =0,68 122 ±0,53 130 ±0,59 134 +0,67

134 +1,7 145 ±0,57 151 =0,57 ¡62 -1.5 157 ±1,15

118 ±0,57 150 ±5,7 153 ±0,57 150 -і 5,7 1 33 -0,57

99 ±0,28 137 ±0,57 Г46 +0,57 155 ±0.57 140 ±6,4

м'язів

96 ±0,63 105 ±0,84 142 ±0,74 174 ±0,81 172 ±0,70

141 ±0,57 154, +0,57 178 ±0,57 201 +0,57 220 ±0,57

1,1Н ±0,57 172 ±1,1 223 ±0,88 22,9 ±0,57 236 ± 0,5-7

84 ±0,57 120 ±0,57 205 ±0,57 220 +0,57 195 ±2,8

Підвищення або зниження рівнів вмісту білків в органах і тканинах курей, а також амінокислотного азоту в крові супроводжувались змінами у м’ясній та яєчній продуктивності. Вміст білка в м’язах курей, що отримували тетрациклін в дозі 20000 ОД/кг знаходився в межах 16—56%, а приріст живої маси — 8,4—14,1%, забійний вихід — в межах 53—58%, а середньодобова кількість яєць на одну курку —

0,29—0,82 яйця.

Ці результати свідчать, що під впливом тетрацикліну та тілану зміни позитивного напрямку в метаболізмі вільних амінокислот, білків крові, печінки та скелетної мускулатури, зареєстровані на протязі експериментів (таб. 1, 2).

Високий ступінь прояву та більш тривале зберігання позитивних ефектів викликають тетрациклін та тілан в дозах 20000 та 30000 ОД/кг і навпаки, високий ступінь прояву та більший перебіг негативних ефектів зумовили обидва антибіотики в дозі 60000 ОД/кг.

Зміни в утворюючих білок процесах виникають та перебігають закономірно, але з певним проявом специфіки та диференціації, детерміновані хімічною структурою антибіотика, дозою, морфофункціональ-ними особливостями органів та тканин, метаболічними особливостями кожного білка та ін. Проте в цілому, зміни в метаболізмі білків перебігають із такою закономірністю: ефекти максимального під-

вищення та зниження рівнів білків та амІнокислот-_ного..азоту.реєструються на_протязі перших 15—25 діб (10 діб введення та 5—15 діб після) експерименту. В другій частіші експерименту (35—45 діб) відбувається поступове затухання полярних ефектів з розвитком тенденції зближеная вмісту білків у контрольних та дослідних курей з одночасним розвитком процесів відновлення.

Таким чином, дослідженнями вітчизняних та зарубіжних авторів минулих років встановлено, що . антибіотики розподіляються в організмі нерівномірно, але їх вільні молекули дифундують в міжклітинні простори, звідки проникають через біологічні мембрани в цитоплазму і органсли, в тому числі і клітини нейроендокринної системи.

В результаті взаємодії молекул тетрацикліну та тілану з визначеними біохімічними внутрішньоклітинними комплексами, з рецепторами, відбуваються зміни в обмін,ішх процесах. Зміни у метаболічних процесах можуть мати поляргшй напрямок в залежності від концентрації антибіотиків у клітині.

В залежності від дози тетрацикліну та тілазу в нейроендокринній системі відбуваються полярні зміни у внутрішньоклітинних метаболічних процесах з полярними паралельними змінами в біосинтезі медіаторів, гормонів, • ферментів та інших біологічно активних речовин, які беруть участь в регуляції' біохімічних процесів. -

Поляріні зміни в біосинтезі біологічно активних речовин обов’язково зумовлять діаметральний напрямок змін в усіх видах обмінів — білковому, вуглеводному, жировому, мінеральному, вітамінному та ін.

В проведених експериментах отримано результати позитивного та негативного напрямків. Антибіотики в дозах 20000 та 30000 ОД/кг в більшості досліджень визивали позитивні змінив білковому та амінокислотному обмінах, тоді як збільшення дози до 60000 ОД/кг іпоряд з нетривалими позитивними ефектами визивало тривалі негативні ефекти з різним ступенем прояву .на протязі експериментів.

Додатковим підтвердженням інтенсивності утворюючих білок процесів в організмі курей під впливом доз тетрацикліну та тілану е паралельні зміни в рівні вільних амінокислот, що є мономерами для біосинтезу всіх білків, а також відповідні зміни у м’ясній та яєчній продуктивності.

Перевага в організмі курей під дією обох антибіотиків в дозах 20000 та 30000 ОД/кг анаболічних процесів в досліджуваних органах та тканинах, обов’язково супроводжується паралельними позитивними змінами в м’ясній та яєчній продуктивності. Наприклад, лід впливом тетрацикліну та тілану зростання приросту живої маси курей було в межах

7—21%, а яйценосність була вищою в порівнянні з контролем на 11,59—17%.

Тривалі зміни в утворюючих білок процесах, що мають тенденцію відновлення, цілком узгоджуються 20 ,

з результатами попередніх • дослідників по метаболізму гормонів, медіаторів, ферментів та інших біохімічних показників.

В И С Н О В к и

1. Зміни в метаболізмі загального білка, ного

фракцій та амінокислотного азоту в сироватці крові, а також білків печінки і скелетної мускулатури гід діио тетрацикліну та тілану перебігають закономірно, тривалий час, різнонаправлено і детермінуються хімічіною структурою та дозою антибіотика, морфофункціональн'ими особливостями органів і тканин та особливостями біосинтезу кожного білка зокрема. " '

2. Зміни в рівнях досліджуваних білків та амінокислотного азоту, в основному, були позитивними. Підвіпцошій вміст всіх білків та амінокислотного азоту було зареєстровано в 67,36% досліджень під дією тетрацикліну та в 77,09% при введенні тілану, а зниження рівня білків у 32,64% та 22,92% відповідно.

3. Ефекти зниження та підвищення вмісту білків в органах і ткааишах мали велику поширеність. В діапазоні 0,5—204,3% зареєстровано підвищення рівня білків під дією тетрацикліну та в межах 2,6— 135,4% при введенні тілану, а діапазон ефектів зниження рівня білків знаходився в межах 0,3—86,6% та 3—81,5% відповідно.

4. Поляріні зміни в рівні білків знаходились в залежності від хімічної структури антибіотиків і їх дози:

а) ефекти підвищення рівня білків під дією тетрацикліну в дозі 20000 ОД/кг знаходились в діапазоні 0,8—178,7%, а при введенні адекватної дози тілану — в межах 2,6—81%, тоді як ефекти зниження рівнів білків були в межах 0,3—86,6% та

6.1—81,5% відповідно;

б) рівень позитивних змін у вмісткості білків під дією тетрацикліну та тілану в дозі 30000 ОД/кг знаходився в межах 0,5—<174,4% та 3,2—135,4%, а негативних ефектів — в діапазоні 0,4—48,7 та

8—49% відповідно;

в) підвищений вміст білків, викликаний тетрацикліном і тіланом в дозі 60000 ОД/кг, був у межах

4.2—204,3% та 4,5—122,5%, а ефекти зниження рівня білків складали 1,4—83,7% та 3,5—50,5% відповідно.

5. Ефекти підвищення та зниження рівня білків залежали від інтенсивності метаболізму кожного білка зокрема. Найбільш динамічно розвивались зміни у вмісткості загального білка та його фракціях, а також в білках скелетної мускулатури, проте з меншим проявом змінювався вміст амінокислотного азоту та білків печінки.

6. Ефекти підвищення та зниження в рівнях досліджуваних показників в основному реєструва-

ллсь на протязі перших 15-—25 діб експерименту із досягненням максимального проявлення ефекту до кінця введення, або через 5 діб після нього. В наступні дні експерименту відбувався розвиток тенденції відновлення.

7. Між рівнями утворюючих білок процесів, вмістом амінокислотного азоту в сироватці крові і середньодобовим приростом живої маси та яєчною продуктивністю існують паралельні співвідношення.

Практичні пропозиції

1. Результати досліджень поглиблять знання фар-макодинаміки і дадуть змогу більш грунтовно інтерпретувати механізм дії тетрацикліну на організм тварин, а тому їх можна використовувати при читанні лекцій по фармакології антибіотиків, а також в монографіях.

2. Тетрациклін та тілан використовувати у спеціалізованих господарствах та фермах не більше 10 днів з лікувальною та профілактичною метою, дотримуючись дози для курей 20000—.30000 ОД/кг.

3. Отримані дані доцільно використовувати при розробці раціональних методів антибіотикотерапії і із врахуванням змін в утворюючих білок процесах організму курей.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Слюсар Н. В., Суботі« В. М. Дія тетрацикліну на вміст

в сироватці крові куїрей загального білка та його фракцій // Матеріали наук, конференції професорсько-викладацького складу Кам’яіпць-Подільськ. СГІ. — Кам’янець-Подільський, 1993. — С. 143—144. '

2. Слюсар Н. В. Зміни в біосинтезі загального білка печінки і скелетних м’язів курей під впливом тетрацикліну // Матеріали ¡наук. конф. пр'офесорсько-викладацькаго окладу Каїм’янець-Подільськ. СГІ. — Кам’янець-Подільський, 19.90. — С. 145—146.

3. Слюсарь Н. В., Субботин В. М. Изменения в мясной и яичной продуктивности кур под действием тетрациклина // Новые фармакол. средства в ветеринарии: Тез. докл. (5-я меж-вуз. науч.-пра.ктич. конф. — Санкт-Петербург, 1993. — С. 61—62.

4. Слюсарь Н. В., Субботам В. М. Действие тилапа на био-

синтез белков печени и скелетной мускулатуры кур // Новые фармакол. средства в ветеринарии: Тез. дожл. (6-я межгос. межвуз. науч.-практич. конф. — Санкт-Петербург, 1994. —

С. 37—38.

Слюсарь Н. В. Влияние тетрациклина и талана на метаболизм белков и аминокислот у кур. Защищается рукопись диссертации на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.04 — ветеринарная фармакология с токсикологией.

Ин-т экоперим. и клин. вет. медицины УААН, Харьков, 1995.

Изучено, что антибиотики тетрациклин и ти-лан, поступая в организм кур в дозах 20000 и 30000 ЕД/кг, на протяжении первых 5—10 дней

активизируют анаболические процессы и стимулируют биосинтез белков В печени 'И скелетной мускулатуре птицы. Повышение дозы до 60000 ЕД/кг наряду с кратковременным положительным эффектом

несколько угнетает процессы синтеза белка с после-д\ ющнм восстановлением.

Slyusar’ N. V. Tetracycline and tilan influence on protein and amino acid metabolism of hens.

Manuscript of thesis for candidate’s degree (veterinary medicine) in specialized tield 16.00.04 — veterinary pharmacology with toxicology is defended. In-t. of experim. and clin. vet.medicine of UAAS, Kharkov, 1995.

It has been investigated that antibiotics tetracycline and tilan, when administered to hens in dosages 20000 and 30000 U/Kg, enhance anabolic processes

, з ■* . ■ •

and stimulate biosynthesis of proteins in liver and skeletal muscules of poultry during the first 5—10 days. Dose increase up to 60000 U/Kg, in line with shortterm positive effect, slightly inhibits protein-producing process with the following recuperation.

Ключові слова:

кури, метаболізм, біосинтез, антибіотики, інгібування.