Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.08) на тему:Влияние абиотических факторов на иммунный статусптицы

МІНІСТЕРСТВО СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА І ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ ЗООВЕТЕРИНАРНИЙ ІНСТИТУТ

РГ6 од

На правах рукопису

Заволока Андрій Алімович ВПЛИВ АБІОТИЧНИХ ФАКТОРІВ НА ІМУННИЙ СТАН ПТИЦІ

16.00.08.- зоогігієна

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Харків-1996

Дисертація с рукопис

Робота виконана на кафедрі зоогігієни Харківського зооветеринарного інституту

Науковий керівник :

доктор ветеринарних наук, професор Чорний Микола Васильович Офіційні опоненти:

Марков Юрій Максимович, доктор ветеринарних наук, професор Тертишний Анатолій Андрійович, кандидат ветеринарних наук

Провідна організація - інститут птахівництва УАЛН.

Захист дисертації відбудеться 24 січня 1997 р. на засіданні спеціалізованої ради Д. 02. 23. 0!. при Харківському зооветеринарному інституті. 40 -

Адреса інституту: 312050, п. в. М. Даннлівка Дергачівського району Харківської області.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського зооветеринарного інституту.

Автореферат розіслано

Вчений секретар спеціалізованої ради, доцент

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність тем». Розвиток та вдосконалення галузі птахівництва в усіх країнах тісно пов'язаний з вирішенням задач щодо одержання в короткий термін таких важливих для населення продуктів, як м'ясо та товарне яйце.

Інтенсифікація галузі птахівництва в значній мірі сприяла виникненню проблем, що мають відношення до інфекційних, паразитарних та незаразних хвороб птиці, при цьому дуже часто стартовими чинниками виникнення та розповсюдження захворювань птиці були порушення науково обгрунтованих умов її утримання.

Цілком обгрунтовано в 70 - 90 роки цього сторіччя з'являються наукові праці щодо зоогігієни утримання птиці (Селянський В. М., 1975; Храбустовський І. Ф., 1981; Марков Ю. М.. 1986; Демчук М. В., 1992; Високос М. П., 1996: Тєртишний А. А., 1996; Coldhaft F. 1971: Kalich J., 1980; Gills S., Gangwar P., 1990 та інші) та засобів профілактики і боротьби з хворобами птиці (Бесарабов Б. Ф., 1970; Байдевлятов А. Б., 1972; Панікар 1.1., 1975; Герман В. В., 1978; Литвин В.В., 1992; Бабкін В. Ф., 1996; Anderson D., Hanson R, 1964; Biester H., Schwartei, 1965; Dassow A., Muller W,1992 та інші).

В останні роки засоби боротьби з різними хворобами успішно вирішуються завдяки імуномодулюючим препаратам (Красніков Г. А., 1993; Нікітенко A. M., 1994; Апатенко В. M., 1994: Kingston D. J., Dharsana R. 1994.

Поряд з цим галузь птахівництва постійно потребує надійних наукових заходів по утриманню птиці і профілактиці захворювань, шо неможливо без вивчення показників неспецифічної резистентності та специфічної імунологічної реактивності птиці.

Актуальністю означених проблем і був зумовлений напрям наукових досліджень і тема дисертаційної роботи.

Мета та завдання досліджень. Мета даної роботи - вивчити вплив токсичної дії аміаку та вуглекислого газу на периферійну кров, кістково-мозкове кровотворення, неспецифічну резистентність та специфічну імунологічну реактивність організму птиці.

Для досягнення означеної мети було вирішено вивчити вплив абіотичних факторів мікроклімату' (аміаку, вуглекислого газу) на:

- клінічний стан птиці;

- стан периферійної крові;

- кістково-мозкове кровотворення; а також:

- провести гістологічний аналіз тимусу, серця, нирок;

- вивчити функціональний стан імунологічної системи з застосуванням реакції бласттрансформації мононукдеарів;

- вивчити функціональний стан клітин гемопоетичної системи на рівні люмінесцентної, інтерференційно-поляризаційної та світопольної мікро-скопій;

-вивчити здатність організму курей, що зазнали дії шкідливих газів, виробляти специфічні антигемаглютиніни проти ньюкасяської хвороби.

Наукова новизна. Вперше вивчена дія підвищеної концентрації аміаку та вуглекислого газу на кістково-мозкове кровотворення, стан неспецифічної резистентності (реакція бласттрансформації мононуклеарів, лізосомально-катіонний тест) з використанням інтерференційно-поляризаційної та люмінесцентної мікроскопій. Одержані дані щодо значних змін в системі неспецифічної резистентності та специфічної імунологічної реактивності організму птиці при впливі абіотичних факторів на продукування специфічних антитіл проти нькжаслської хвороби.

Наукова та практична нінпість. Результати дослідів стали складо-

вою частиною матеріалів для розробки комп'ютерної програми з діагностики хвороб сільськогосподарської птиці для наукової теми МСГ та продовольства України (реєстраційний номер 0193 У041905). Стало можливим одержати дані про значний вплив токсичних доз шкідливих газів на гематологічний та імунологічний стан гтгиці. Результати дослідів є основою для рекомендацій, що характеризують показники резистентності та імунологічної реактивності птиці при різному стані мікроклімату, використовуються в навчальному процесі вузів.

Запропонований метод люмінесцентної мікроскопії, що дає змогу зробити висновок про функціональний стан кістково-мозкового кровотворення за допомогою визначення кількості фяюоресцитів.

Матеріали дисертації увійшли до збірника “Информационный бюллетень”, Харків, 1995 р.

Апробація роботи та публікація результатів досліджень. Основні матеріали дисертації доповідались і одержали схвалення на:

- річних звітних науковнх конференціях Харківського зооветеринарного інституту (1993 - 1996 рр.);

- IV міжнародній конференції з паразитоценології (Харків, 1995 р.);

- міжнародній науково-практичній конференції (Харків, ХЗВІ, 1995 р.);

- науково- практичній конференції (Біла Церква, 1995 р.);

- міжнародній конференції (Головне Управління ветеринарної медицини з державною ветеринарною інспекцією МСГ та продовольства України, 20

- 22 вересня 1995 р. м. Харків):

- міжнародній науково-практичній конференції до 125-річчя з дня народження Іванова М. Ф.( Харків, 1996 р.

Основні положення дисертації опубліковані в 7 наукових працях.

Обсяг та структура дисертації- Дисертація викладена на 154 сторінках машинописного тексту, містить 31 таблицю і 16 малюнків.

Робота складається з вступу, огляду літератури, власних досліджень, обговорення одержаних результатів, висновків, пропозицій виробництву. Список літератури включає 309 джерел, в тому числі 97 іноземних.

Декларація особистого внеску. Всі матеріали дослідів, їх обгрунтування та висновки здобуті особисто пошукувачем.

На захист виноситься. Вплив аміаку та вуглекислого газу на: 1) функціональний стан макрофагів; 2) стан гематологічної системи та органів імунітету; 3) вміст сухої маси а еритроцитах; 4) здатність організму птиці виробляти специфічні антитіла проти нькжаслської хвороби.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Матеріали та методи досліджень. Об'єктом досліджень були кури віком від 50 до 75 днів. Експерименти проводили на Харківській птахофабриці Харківської області та на трьох птахофермах КСП Но-вопсковського району Луганської області.

Експериментальний вплив аміаку на організм птиці вивчали на кафедрі зоогігієни Харківського зооветеринарного інституту, при цьому птиця піддавалась дії аміаку в спеціально побудованій камері 1,6 х 0,8 х 0,8 м, в яку аміак вводили в формі 20% розчину.

При постановці експериментів формували контрольну та дослідну групи птиці, кожну з 10 голів. Контрольна група птиці знаходилась в нормальних умовах мікроклімату'.

Дані мікроклімату при проведенні експериментів наведені в табл. 1.

Табл. 1

Параметри мікроклімату при проведенні дослідів

Характер групи Вік птиці, днів t°C Вологість, % NH3, мг/’л со2, %

Дослід 1

Контрольна 50 19 65 0,015 0,12

Контрольна 50 20 60 0,015 0,10

Дослідна 50 22 70 0,025 0,23

Дослідна 50 22 70 0,062 0,58

Дослідна 50 22 70 0,050 і 0,42 І

Дослід 2

Контрольна 70 24 68 0,02 і 0,12

Дослідна 70 2В 68 0,125 короткочасне перебування в камері 20 хвилин 0,12

Дослід 3

Контрольна 70 18 60 0,11 0,10

Дослідна 70 21 75 0,075 - 0,082 Перебування по 30 хвилин в день в камері протягом 18 днів 0,10 '

Дослідну групу птиці (дослід 1) визначали як ту, що зазнала спільної дії МНз та СОг, дослідну групу (дослід 2) як ту, що піддавали коротко-

часній дії NH:„ птицю групи, що знаходилась в досліді З, як ту, що зазнала довгочасного впливу КНз.

Зоогігієнічні досліди проводили згідно з методиками довідкової наукової літератури (Ф.Флюрі, Ф. Цернік (1938), Биков М. А. (1965), Селянський В. М. (1975), Плященко С. І., Сидоров В. Т. (1979), Хра-бустовський І. Ф. (1981), Марков Ю. М. (1986), Воскобойник В. Ф. (1991), Високос М. П. (1996).

Гематологічні та імунологічні досліди виконували згідно з методиками: Головня С. М. (1962), Болотніков І. А. (1980), Виговська Я. І. (1981), Ідельсон Л. 1.(1981), Меншиков В. В. (1987), Кузнік Б. Н. (1989).

Комплексне дослідження в межах поставлених завдань визначали за такими показниками:

- температуру та вологість повітря за допомогою аспіраційного психрометра МВ-4М;

- вміст аміаку та вуглекислого газу за допомогою універсального газоаналізатора УГ-2;

- вміст гемогаобіну за допомогою калориметричного методу;

- вміст еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів крові шляхом підрахунку загальної кількості всіх клітин крові та аналізом процентного співвідношення кожної морфологічної одиниці;

- кістковий мозок одержували з гребеня великої гомілки пункцією голки з мандреном, після чого звільняли голку від мандрену і набирали в шприц по 0,2 мл кістково-мозкового пунктату;

- суху речовину еритроцитів вимірювали за допомогою інтерференційно-поляризаційного мікроскопу “Біолар-ПЛ”;

- флюоресцитн підраховували за допомогою люмінесцентного мікроскопу “МЛ-2”;

- препарати крові та кісткового мозку фарбували за методами Рома-новського-Гімзе та Май-Грюнвальд;

- неспецифічну резистентність птиці визначали за допомогою лізосомаль-но-катіонного тесту з використанням стійкого зеленого та бромфенолово-го синього;

- реакцію макгрофагальної трансформації мононуклеарів здійснювали шляхом одержання лейкоцитарної маси в градієнті густини фіколл-верографіну 1.077, інкубації клітин в середовищі 199 та наступного підрахунку макрофагів за ознаками розміру та хроматину ядра;

- визначення титру специфічних антигемзгтотинінів проти ньюкаслської хвороби здійснювали після вакцинації птиці вакциною Ла Сота за загальноприйнятою методикою в реакції затримки гемаглютинації (РЗГА);

- функціональний стан кістково-мозкового кровотворення визначали шляхом підрахунку процентного співвідношення клітин ерітроїдного, лімфоїдного та мієлоїдного паростків гемопоезу.

Результати дослідів підлягали біометричній обробці із застосуванням комп'ютерної програми з урахуванням на виході показника середньої квадратичної, коефіцієнту' варіації, критерію вірогідності. Застосовували комп'ютер ІВМ-РС-386, рівень вірогідності визначали за таблицею Ст'юдента. Всі показники, що входили в межі від 0,001 до 0,05%, визнавали як вірогідні.

Вплив аміаку та вуглекислого газу на клінічний стад птиці. При

аналізі клінічного стану птиці, що перебувала в умовах підвищеного вмісту в повітрі аміаку та вуглекислого газу, було відмічено, що птиця мала показники, які характеризують відставання в розвитку. Порівняння показників маси тіла птиці, що знаходилась при наявності аміаку 0,015 мг/л та 0,12 % вуглекислого газу, зі станом птиці, що знаходилась в умовах наявності аміаку в повітрі 0,025 мг/л та вуглекислого газу 0,23 %, свідчить, що погіршення умов мікроклімату' для птиці призводить до зменшення маси тіла в середньому на 91 г (відповідно 779 +- 9 та 688 +26, Р < 0,01 %).

Довгочасна дія аміаку на організм птиці (дослід 3) також призводила до зниження живої маси тіла в середньому на 500 г (1400 +- 70 та 1900 +-65, Р < 0,01 %). При перебуванні птиці в камері з заданим вмістом аміаку (дослід 3) птиця виявляла занепокоєння, дихання ставало частішим, в перші дні перебування в камері у птиці відзначали сльозотечу, клекіт в горлі. Перебування птиці в камері в наступні дні частково адаптувало її організм до дії аміаку. Птиця піддослідної групи мала анемічний вигляд, борідки та сережки в неї були блідими і менш розвиненими, ніж у птиці контрольної групи.

Найбільш маніфестантним було проявлення короткочасної дії аміаку на організм птиці (дослід 2), де його концентрація досягала 0,125 мг/л. Вплив аміаку на птицю цієї групи призводив до появи у неї ознак гострого отруєння, що виявлялись в сильній сльозотечі, мимовільній дефекації, ускладненні дихання, сильному виделенні слизу із дзьоба. Слід відзначити, що птиця цієї' дослідної групи зазнавала також підвищеної дії температури (28 °С). Коли птицю звільняли з камери,то токсичні ознаки зникали через 1 - 1,5 години.

Зміки в показниках периферійної крові птиці. Встановлено, що вміст гемоглобіну крові птиці контрольних груп (нормальні умови мікроклімату) становить від 57 +- 1,2 г/л до 59,6 +- 1,0 г/л. Сумісна дія аміаку та вуглекислого газу призводила до зниження вмісту гемоглобіну до 40,5 +0,5 г/л, при короткочасній дії аміаку гемоглобін дещо підвищувався до 65,0 +- 1,2 г/л, а довгочасна дія аміаку сприяла зниженню його вмісту до 40,8 +- 0,8 г/л (Р< 0,01 %).

Кількість еритроцитів в контрольних групах птиці становила в середньому 38,4 +- 0,6 х 1012/л. Короткочасна дія аміаку призводила до підвищення кількості еритроцитів (39,8 +- 0,1 х1012/л), при довгочасній дії аміаку та спільній дії останнього з вуглекислим газом кількість еритроцитів

периферійної крові зменшувалась відповідно до 22,7 +- 0,34 хІ0і2/л та 23,8 +- 0,4 х 10‘2/л.

Аналогічна тенденція встановлена і при аналізі кількості лейкоцгапів. В контрольній групі птиці кількість лейкоцитів знаходилась в межах 32,9 +0,2 х 109/л. Короткочасна дія аміаку викликала незначне підвищення кількості лейкоцитів до 34,1 '+- 0,2 х 10?/л, а при довгочасній дії аміаку та спільній дії аміаку та вуглекислого газу на організм птииі кількість лейкоцитів відповідно зменшувалась до 26,6 +- 0,8 на 109/л та 28,6 + -0,3 х 109/л (Рис 1).

Була встановлена найнижча кількість тромбоцитів крові у птиці, що зазнала довгочасної дії аміаку (28,6 +- 1,0 х 103/л). При сумісній дії аміаку та вуглекислого газу рівень тромбоцитів знаходився в межах ЗО, 1 +- 1,0 х 109/л, при короткочасній дії він становив 48,0 т- 5,6 х 109/л. При цьому кількість тромбоцитів контрольної групи птиці складала 40,0 +- 6,2 х 109/л.

Дія шкідливих газів призводить до закономірного зниження показників периферійної крові птиці (досліди 1,3), що є результатом інтоксикації. Підвищення показників периферійної крові в досліді 2 є результатом згущення крові в умовах експерименту, що знайшло підхверження в подальших дослідах.

Зміни в лейкоцитарній формулі. Встановлено, що короткочасна дія аміаку не призводить до змін в лейкоформулі, яку' виводили після нормалізації клінічних ознак дії аміаку (дослід 2). Довгочасна дія аміаку призводить до зменшення вмісту паличкоядерних псевдоеозинофілів до 0,1 +- 0,04 % в порівнянні з вмістом цих клітин у птиці контрольної групи 0,5 +- 0,08 %, кількість сегментоядерних клітин зростає до 46,9 +- 1,9 % в порівнянні з 26,1 +- 0,5 %. При цьому, зменшується кількість лімфоцитів до 47,0 +- 1,8 % при їх кількості в контрольній групі 64,0 +- 0,9 %, вміст моноцитів зменшується з 3,7 +- 0,3 до 0,9 +- 0,4 %, а плазматичних клітин

і!

Рис 1, Показники периферійної крові у курей в залежності від дії на них шкідливих газів

спільна дія аміаку та вуглекислого газу

довгочасна дія аміаку

короткочасна дія аміаку

28,6+-0,3 23,8+-0,4

40,8+-0,8

34,1+-0,2

39,8-Ь 0,1

0ЛЄЙКОЦГШ X 109/л

□ ертроцгга х 10 12/л 140,5 +- 0,5 О гемоглобін г/л

65+-1,2

з 0,2 +- 0,04 % до 0,04 +- 0,02 %.

Спільна дія аміаку та вуглекислого газу характеризується зрушенням ядра псєвдоеозинофілів вліво до мієлоцитів (0,! +~ 0,01 %), при цьому кількість сегментоядерних клітин зростає до 42,5 +- 1,5 % в порівнянні з

26.3 +- 0,5 %, кількість лімфоцитів зменшуються до 52,2 +- 1,3 % при нормі

64.3 +- 0,6 %, а кількість моноцитів в порівнянні з їх. вмістом в крові птиці контрольної групи (3,6 +- 0,6 %) зменшується до 0,3 4-- 0,1 % (Р < 0,01 %).

Аналіз стану кістково-мозкового кровотворення. Встановлено (табл. 2), що клітинний склад кісткового мозку при короткочасній дії аміаку не змінюється в порівнянні зі складом кісткового мозку птиці, яка не зазнавала дії шкідливих газів. Зміни в периферійній крові (незначне підвищення показників) при короткочасній дії аміаку не є функціональними, вони не підтверджуються станом кістково-мозкового кровотворення, а виступають причиною згущення та перерозподілу' крові.

Табл. 2

Показники стану кістково-мозкового кровотворення у птиці в залежності від дії шкідливих газів, Р < 0,01 %.

Клітинний склад кісткового мозку

Належність до групи ПрЕб ЕрБл ЛБл Пл Кл МБл ПМб Мієл Мет+ С+П

Контроль 2,2 +0,1 44,1 +-0,3 3,3 0,2 0,4 +0,06 1,0 +0,1 2,1 +0,1 3,5 -г-0,2 43.4+- 0,1

Короткочасна дія ''Zj+T1 0,1 44,4 +-0,2 2,9 +~ 0,1 0,4+- 0,06 0.6 +0,1 2,0 +0,1 3,3 +0,1 44,9 +-0,2

Довгочасна дія 0,6 +0,1 47,5 +-0,2 1,7 +- 0,1 ч-і , іл; і- + °-о о 0,1+- 0,06 0,6 +0,08 2,0 +0,1 47,2+- 0,1

Спільна дія МНзтаСОг 0,4 +0,1 41,2 +-0,6 1,6 + -0,1 0,1 +0,03 0,1 +0,04 0,4 +0,1 1,5 +0,1 53,9 +- 0,6

Довгочасна дія аміаку та спільна дія аміаку з вуглекислим газом призводить до зменшення кількості проеритробластів відповідно до 0,6 +0,1 % та 0,4 +- 0,1 % при їх вмісті в контрольній групі 2,2 +- 0,1 %. Кількість лімфобластів зменшується при нормі 3,3 +- 0,2 % до 1,7 +- 0,1 % та 1,6 +- 0,1 %, відбувається зменшення кількості плазматичних клітин з 0,4 +- 0,06 до 0,1 +- 0,03 %. Паралельно зі зниженням числа молодих клітин еритропоезу відбувається і гальмування продукції молодих мієлоїдних клітин: кількість мієлобластів зменшусться до 0,1 +- 0,06 % (+0,04 %) при нормі 1,0 +- 0,1 %. Одночасно відбувається зменшення про-мієлоблаетів (до 0,6 +- 0,08 % та 0,4 +- 0,1 %), а також мієлоцитів. Функціонально кістковий мозок старіє внаслідок зменшення кільхості молодих і підвищенню кількості зрілих клітин, сукупна кількість останніх зростає до 53,9 +- 0,6 % в порівнянні зі змістом в контрольній групі 43,4 +- 0,1 %.

Результати гістологічного аналізу. Аналіз розтину птиці контрольної групи не дав підстав для встановлення будь-яких патологоана-томічних змін. Під час розтину птиці піддослідної групи (дослід 3) були встановлені патологоанатомічні зміни у вигляді гіпертрофії серцевих шлуночків, наявності крововиливів на серці, легенях, гіпертрофії нирок та сечівників. В нирках встановлено зміни, що характеризуються дистрофічними та некробіотичними враженнями в клітинах епітелію се-човідвіднкх канальців, розлади в судинних клубочках та у всіх елементах мікроциркуляторного русла. Основною зміною в епітелії сечовідвідних канальців була паренхіматозна дистрофія.

Епітелій, в якому відбувались явища дистрофії, набухав, цитоплазма клітин була малопрозорою, міжклітинні простори ущільнювались. В більшості канальців це ущільнення було максимальним. Зазначені зміни мають місце в трьох четвертях функціональних канальців В більшій мірі ці зміни проявлялись в епітелії сечовивідних канальців першого порядку.

В м'язах серця розвішалась дифузна паренхіматозна дистрофія, в

деяких ділянках вона переходила у вогнище міолізу, який був не пов’язаний із судинними розладами.

В тинусі розвивались атрофічні, дистрофічні та некротичні зміни. В цьому органі була на 4/5 зменшена кількість лімфоцитів та тимоцитів, а клітинні сполуки, що залишилися, мають стан гідротичного розладу.

Характер встановлених патоморфологічних змін говорить про те, що аміак сприяє розвитку загальної гострої недостатності біологічної ок-сигенації. Як наслідок останньої, в досліджених органах розвиваються крайні варіанти прояву цієї' недостатності - гідротичні дистрофії і колікваційні некрози.

Дистрофічні зміни в нирках призводять до значних змін в гомеостазі птиці.

Вплив шкідливих газів на неспецифічну резистентність та специфічну імунологічну реактивність птиці. Результати досліджень показали, що після вакцинації курей вакциною Ла Сота проти ньюкаслської хвороби в контрольних групах птиці титр специфічних антигемаглюпишшіе знаходиться в межах 1:45 +- 15, короткочасна дія аміаку не призводить до зниження титру антитіл. Наявність аміаку 0,025 мгіл та вуглекислого газу

0,23 % в умовах птахофабрики сприяє зниженню антигемаглютининів з 1:45 +- 0,9 до 1:8 +- 2,8. Довгочасна дія аміаку сприяла зниженню титра антигемаглютининів до 1:6 +- 1,2. Спільна дія аміаку та вуглекислого газу сприяла зниженню титру антитіл до 1:5 +- 1,9. Титри антитіл 1:6 - 1:5 не давали змоги захистити птицю проти вакцинального штаму “Н” вірусу ньюкаслської хвороби, після його введення у птиці виникали клінічні ознаки зазначеної хвороби, в клітинах червоного кісткового мозку були зареєстровані деструктивні зміни у вигляді вакуолізації, мітозів, скупчення плазматичних клітин.

Одержано дані, що показник макрофагальиої трансформації моно-нук/іеарів у птиці контрольної групи становить 16,2 +- 0,4 %. Короткочас-

на дія аміаку не викликала зниження цього показника, він становив 16,4 +- 0,4 %. Довгочасний вплив на організм птиці аміаку призводив до зниження цього показника до 8,1 +- 0,3 %, а при спільній дії аміаку та вуглекислого газу він зменшувався до 6,5 +- 0,2 % , Р < 0,001 (Рис 2).

Вміст катіонних біте у птиці контрольної групи становив 1,55 +-

0,05 %, при короткочасній дії аміаку цей показник був в межах 1,53 +-

0,04 %.

Довгочасна дія аміаку призводила до зниження вмісту катіонних білків до 1,38 +- 0,04 %, а при сумісному впливі на організм птиці аміаку та вуглекислого газу цей показник становив 0.9 +- 0,08 %.

Стан неспецифічної резистентності птиці в значній мірі був узгоджений з показниками, що характеризують як периферійну кров, так і кістково-мозкове кровотворення. З ускладненням клінічного стану птиці в залежності від дії шкідливих газів зростав і процент появи в периферійній крові флюоресцитів, які були свідками ускладнення та гальмування обміну речовин еритропоезу. У здорової птиці кількість флюоресцитів становила 1,8 +- 0.08 %. Вона не змінювалась при короткочасній дії аміаку (1,8 +- 0,9 %). Довготривале перебування птиці під дією аміаку визивало підвищення кількості флюоресцитів до 4,8 +- 0,06 %, а при спільній дії аміаку та вуглекислого газу їх кількість становила 5,0 +-0,15 %.

Сіупінь неспецифічної резистентності птиці знаходився в прямому зв'язку з показниками специфічної імунологічної реактивності. При довгочасній дії аміаку та сумісній дії аміаку і вуглекислого газу показник ге-матокріту знижувався відповідно до ЗО % та 28,8 % (проти норми 42,0 %).

Такій же закономірності підпадали зміни і сухої маси еритроцитів. При нормі в 30,6 +- 1,0 пг вона зменшувалась у птиці, що зазнала довгочасної дії аміаку, до 17,4 +- 0,7 пг, а при сумісній дії аміаку та вуглекислого газу вона становила 16,7 +- 0,5 пг (Рис 3).

Підсумовуючи результати досліджень, можна стверджувати, що

Рис 2. Злгінн показників макрофагальної трансформації мононуклеарів (%) та середні титри аітігемаглютшишів у курей в залежносгі від мікроклімату

Спільна дія аміаку та вуглекислого газу >

1:5 +-1,9 □ Тигри антигемаглштининів

6,5 +-0,2 ШПМТМ, %

Донгочасиа дія аміаку

Короткочасна дія аміаку

16,4 +-0,4

Ч ' . "

16,2 +-0,4

1 1- 1 1 1 1 1 1

1:45+-1,5

1:45+-1,5

Рис 3. Вміст сухої маси в еритроцитах (%) та флюоресщпів (пг) в крові курей, що зазнали дії шкідливих газів

довгочасна дія аміаку

короткочасна дія аміаку

контрольна

клінічний стан птиці, її гемопоетична система, стан неспецифічної резистентності та специфічної імунологічної реактивності в значній мірі залежить від умов мікроклімату і конкретного вмісту в повітрі шкідливих газів.

ВИСНОВКИ

1. Абіотичні фактори - шкідливі гази (аміак, вуглекислий газ), підвищена температура зовнішнього середовища впливають депресивно на кістково-мозкове кровотворення, неспецифічну' резистентність та специфічну імунологічну реактивність.

2. Утримання птиці в умовах птахофабрики з вмістом аміаку в повітрі 0,025 мг/л та вуглекислого газу 0,23 % призводить до зменшення синтезу специфічних а і іті і ге маглюти н и н і в проти иькжаслської хвороби, він становить 1:8+-2,8; в порівнянні з показником 1:45+-9,9 у птиці, що утримувалась в нормальних умовах мікроклімату.

3. Комплексна дія аміаку та вуглекислого газу на організм птиці призводить до більш значного зниження імунологічного стану, при цьому титр антигемапнотининів знижується до 1:5,3 +- 2,0.

4. Тривалий вплив аміаку на птицю призводить до зниження катіонних білків у нейтрофілах з 1,55 +- 0,05 % до 1,38 +- 0,08%, паралельно титр антигемаппотининів знижується з 1:45 +- 15 до 1:6 +- 1,2.

5. Під впливом тривалої дії аміаку у птиці виникає пригнічення

функції макрофагів, при цьому показник макрофагальної трансформації мононуклеарів зменшується до 8,1 +- 0,3 % в порівнянні з 16,2 +- 0,4 % у птиці контрольної групи. Сукупна дія аміаку та вуглекислого газу зменшує показник макрофагальної трансформації до 6,5 +- 0,2 %.

6. Депресія кровотворення виявляється в зниженні кількості прое-ритробластів з 2,2 +- 0,13% до 0,6 +- 0,1%, лімфобластів з 3,3 +- 0.26% до 1,7 +- 0,! 7%. Кількість плазматичних клітин кісткового мозку знижується до 0,15 +- 0,05 при нормі 0,4 +- 0,06 %. Паралельно знижується число мієлобластів з 1,0 +- 0,1 % до 0,1 +- 0,06 %, промієлобластів з 2,1 +-0,1 % до 0,6 +- 0,08% та мієлоцитів з 3,5 +- 0.2 % до 2,0 +- 0,1 %.

7. Періодичне тривале перебування птиці в середовищі з підвищеним вмістом аміаку призводить до деструктивних змін в тимусі, серці, нирках, що характеризується явищами дистрофії, некробіоза, судинних розладів і є причиною гострої недостатності біологічної оксигенації.

8. Короткочасна інтоксикація птиці аміаком в умовах підвищеної температури призводить до зміни гемоглобіну крові з 58,0 +- 1,2 г/л до 65.0+-1,2г/л, підвищенню кількості лейкоцитів та еритроцитів при відсутності функціональних змін в кістково-мозковому кровотворенні.

9. Дія шкідливих газів суттєво порушує обмін речовин, що призводить до зменшення сухої маси еритроцитів, появи флюоресцитів, зниження живої маси птиці. Ступінь депресії гематологічних та імунологічних показників залежить від вмісту газів в повітрі і терміну перебування птиці в несприятливому мікрокліматі.

1. Специфічну профілактику хвороб птииі - вакцинацію проти нью-каслської хвороби - необхідно проводити тільки після санітарно-гігієнічної експертизи мікроклімату приміщень.

2. З метою об'єктивної оцінки неспецифічної резистентності птиці необхідно разом з аналізом мікроклімату застосовувати метод виявлення флюоресцнтів та аналізувати показник макрофагальної трансформації мононуклеарів.

3.Результяти дослідів, що подані в дисертаційній работі, увійшли як складова частина в комп'ютерну програму по темі наукових досліджень, що затверджена Головним управлінням ветеринарної медицини з держветінспекцією МСГ та продовольства України. Матеріали застосовуються в учбовому процесі на факультеті підвищення кваліфікації зоо-ветспеціалістів.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Черный Н. В., Заволока А. А., Климов Д. А. Использование реакции макрофагальной трансформации в определении иммунологического статуса птицы // Научные и прикладные проблемы паразитоценологии: Тез. докл. IV межгос, конф. 21-23 окт. 1993 г.- Киев-Харьков-Луганск,1993.-С.114.

2. Заволока А. А. Вплив абіотичних факторів на кліничний стан

курчат И Збірник статей науково-практичної конференції “Збереженість молодняка с.-г. тварин - запорука розвитку тваринництва України”/ УААН. -Інститут експериментальної клінічної ветеринарної медицини.-Харків, 1994,-С. 221 -222.

3. Чорний М. В., Заволока А. А. Зміни реакції макрофагальної трансформації мононуклеарів та стану тромбоцигопоезу у курей при дії негативних факторів зовнішнього середовища // Неінфекційна патологія тварин: Мат. наук.-практ. конф.- Біла Церква, 1995,- С. 230 - 231.

4. Заволока А. А. Влияние длительного воздействия аммиака на гомеостаз, показатели резистентности и иммунитета у кур // Материалы международной научной конференции “Общая эпизоотология: иммунологические, экологические и методологические проблемы”: 20, 21, 22 сентября 1995 г.- Харьков, 1995,- С. 672 - 674.

5. Заволока А. А., Чорний М. В. Вплив абіотичних факторів на показники імунологічної резистентності у курей // Институт экспериментальной клинической ветеринарной медицины, УААН: Информационный бюллетень,-Харьков, 1995.- С.- 132- 133.

6. Смоляншов В. К., Заволока А. А. Вплив методів вакцинації проти ньюкаслської хвороби на відтворення антигемагппотининів. // Проблеми зоотехнії і ветеринарії та шляхи їх вирішення в сучасних умовах: Мат. звітн. науков. конф. інституту за результатами досліджень в 1992 і 1993 роках, X3BL-Харків.- 1996.- С. 45-46.

7. Заволока А. А. Функциональное состояние флюоресцитов при воздействии на организм птицы токсических доз аммиака // Мат. между-

нар. научно-прзкт. конф., посвященной 125-летто со дня рождения Иванова М. Ф.- Харьков, 1996,- С. 83-84.

АННОТАЦИЯ

Заволока А. А. Влияние абиотических факторов на иммунный статус птицы.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности: І6.00.08. - зоогигиена. Харьковский зооветеринарный институт, Харьков, 1996. Работа посвящена изучению влияния микроклимата с повышенным содержанием аммиака, углекислого газа, повышенной температуры на показатели периферической крови, красного костного мозга, реакции макрофагальной трансформации мононук-леаров и способность вырабатывать специфические антитела.

Установлено, что длительное воздействие аммиака, а также комплексное воздействие аммиака и углекислого газа на организм птицы приводит к гемодепрессии с появлением флюоресцитов, снижению показателей, характеризующих неспецифическую резистентностгь, специфическую иммунологическую реактивность и вызывает существенные изменения в почках, сердце и тимусе. Степень депрессии гемопоэза, неспецифической резистентности и специфической иммунологической реактивности зависит от количества вредных газов и времени пребывания птицы в неблагоприятной среде.

Ключові слова: птиця, мікроклімат, аміак, вуглекислий газ, кров, кістковий мозок, трансформація макрофагів, фягооресцити, специфічні антитіла.

Zavoloka A. A. The influence of the abiotic factors on the immune status of poultiy.

The Thesis for the Candidate of Veterinary Science degree. Speciality

16.00.08. - zoohygiene. Kharkov Zioovetermary Institute. Kharkov, 1996.

The Dissertation is devoted to the study of the influence of microclimate with the increased content of ammonia, carbon; dioxide, increased temperature and humidity on the hematological index of peripheral blood, bone marrow, index of macrophage transformation of mononuclears, the ability of producing specific antibodies.

It is found out that continuos influence of ammonia and complex influence of ammonia and carbon • dioxide on the organism of poultiy leads to haemodepression with the appearance of fluorescites, decreasing of indexes characterizing nonspecific resistance, specific immune reactivity and changes in kidneys, heart, and thymus.

Depression of haemopoesis, nonspecific resistance and specific immune reactivity depends on the concentration of harmful gases and exposure of poultry to the harmful environment.