Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.08) на тему:Разработка зоогигиенических условий для технологии получения ремонтных телок и нетелей в условиях Юго-Западного региона Украины

■ : од

■ ¡^ ЬВ^ВСЬКА АКАДЕи1Я ВЕТЕРИНАРНОГ

' и Е Д И Ц И H И

На правах рукопису МЫОТХ ШШСС1Ы А1&Р1пОШЧ

Р03Р0ША 300Г1ПСН1ЧШХ шмог ДО ТЕХНОЛОГ!Г УТВШН1М РЕМОНТНИК ТЕЯИЦЬ 1 HETEJIÎB В УМОВАХ П1ВДЕНН0-ЗАХ1ДОГ0 РЕР10НУ yiCPAÏfM

16.00.08. - rîrieHa ciльськогосподарськюс тварин / soorirÎGna /

06.02.04. - спец}альт зоотехтя, технология виробництва продукщЗ тваринництва

АВТОРЕФЕРАТ

дисертапН на здобуття наукового ступени кандидата erльськогосподарськюс наук

Льете -

Дисертащя е рукопис

Робота виконана в Терноп!льському вгдц!Л1 1нституту ветеринар-.-,>—■но! медицина УАЛН, м.КнТр та 1ьв} вськ!й акадеыИ ветеринарно! \ "медицини.

Пауков! кер!вники: доктор ветеринарии* наук,

старший науковий сп1вроб!тник Ященко Микола Федорович

доктор ветермиарних наук, професор

¿.емчук Кихайло Васильович

0ф1щЕн! опоненти: доктор ветеринарних наук, професор

Чорний Микола Васильович

кандидат стльськогоеподарських |иук, доцент

Довгополий 1ван Ыакаров^/У

Провгдна орган! зац!я- Бглоцеркгвський с} льськогосподарський

хНститут

Захист дисергац11 в!дбудеться -"$0' року

годин! на зас!даннг спецгальноГ вченоТ ради Д 04.С8.02. у Льв!всыий акедем11 ветеринарно! медициии / 220601, м.Льв!в, вул.Ибкарська, 50 /.

3 дисертац!ею можиа оэнайомитися в бхСлготещ академ*1«

Автореферат роахсланмй р.

Вчений секретар •

спецгалхзовзноГ вченоТ ради •

доцент 11.1. Головач

_ 3 -

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Аи?уаяь»|сть теми. Молочна скотарство в найбгльш складною в технолог}чному } еконокгчному в}дношенн} галуэз» тшринництва . Шдвищешш Його ефективност1 - одна з найважлив{шх завдань тварин-ник!в ycfx краГн. В ycix розвинутих краГнах спостер!гоеться процес !нтенсиф!кац}Т f концентра цг It виробннцтва, що супроводиться nf д-вищенням якост1 продукц}!, 1нтенси$л кащ я галуа! вииагаз комплексного виршення трьох основних науково-виробничих проблем: селекщ!, год}вл! та технолог}!. Жодие э цих пмтань, взятих окремо, но можо забезпечкти подальшй науково-технхчний прогрес галуз! /J.Gunso , Vi.Klwosch » 1983 .'W.Crov/ley . R.Kiederroeir ,1981; S.ShibuJa , 1983; r. politick: . 1984; О.Г.Кельохина, 1985; В.Николаев, Т.(/,инков, В,Вилков, 1985 ; Е.ИДдмин, 1965; М.В.Чорний, 1988 /.

Розвиток молочного скотарсгва в Укра1нг протягом останн?х трьох десятирхч в!ДЕначався процесом концентрацгi, спецдал}зац}i, впровадженшш проммсловкх технолог}й утриматш i експлуатацН гварин. Господарства з багатогалуэеыш тваринництвом почали спещ-ал}зуватиея на виробництвт молока. Утворювалнся спецгоспи по доро-цуванню телят, в!дгод1вельн{ господарства, спецгоспи по вирощуван-ню петел}в / В.С.Ярных, 19*79; О.ДобшансклА, 1979; В.С.И!ипилов,1979; Г.Кельхорн, 1979; 1,$.ХрабустовськиА i хн. ,1981; А.С.Всяких и др. 1984; Ц.В.Глинка, 1984; В.Н.Старкх, 1964; В.М.Карнов, I9&3; &.Полищук и др., 1965 /. Така спещалхэащя тваринництва эдгйсню-эалася в умовах, коли господарства залишалися виробннками зернових ■ техшчних культур, а планов! показники навпинно эростали. Це )значало, що одна з важливих умов спецталхзащК'тваршшицтва -сормова база - розвивалася за залшпковим принципом.

Запроваджент на таэршппшьких йермах лромисловх технолог: I 'тримання т доКння v.opt в не Сули габеэпеченг надт Снсп технгкоо,

• тьаринницьк* примхщення буду вали э грубиии поруоеннями эоогхгхе шчних виыог. Цим було порушено другу основну умову спещалгзац] фзрм - наявнг сть ефективно дгючих технологий.

I, такхнець, за екстер"ерними характеристиками погол!в"я кор! в було малопридатшш для прошсдових технолог!й. Все це разе узятв спричинилося до масових захворивань телят, особливо профЬ торного втку, надмхрних вибраковок-корхв/ М.В.Демчук, б.С.Гаврш 1961 ; 1.М.Довгополий, 1973 ; С.Сиыонов и др., 1976 ; Л.К.Эрнст др.; 197В; А.Г.Олконен, 1982 ; А.Л.Омельяненко, Н.К.Пархомец, 1е.

С

С.А.Ширяев, 1983 ; А.В.Селкванов и др., 1984 ; С.И.Плященко и д{ 1984 ; В.-А.Шатузенко, В.А.Кшшко, 1966 ; 1.П.Даниленко, 1987 ; Г.К.Волков, 1967 ; С.М.Сулейданов, П.И.Бачула, 1988; А.М.Лемишкс др., 1988 ; Н,П.Высокое, 1988 ; 1.В.Ь$а(.1чак, 1988 /.

Сучасне становище схльеькогосподарського виробництва харакз рнзусться зынога форм власностг, становлениям нового господаря V. сел1, посгуповим переходом до ринкових ехдносин. Вгдбуюзгься пр цес розукрушання молочнкх ферм, переходу *х на вамкнугий цикл бгдтсорбшш стада, Ферми вхдмобляюгься вгд промислових технолог! г в осноенхй иасх сво!£й повертаються до прив"язного утримання те Набутлй доевхд вирощувашш ремонтного молодняка велико! рогато? худоби за умов рхзнкх технологий утримання з уоЬ/а його позитив!! результатами коже бути втраченш, що негативно позначитъея на тменостх молочного скотарства УкраУни. Тому вивчення ефективност р!зних технолог!й утримання ремонтних телиць х нетелхв, 1х науко обгрунтування здавалося нам актуальном.;

*

у

Кета I эа&дання доелтддень. Метою наш« досглхдаень було розробити, виходячи з природно-хшматичних г господарсько-еконо-

к.

)ячяих умов Щвденно-Заххдного репояу УкраТни, зоогтггенхчнх ви моги до комплексно! технолог!1 утримання ремонтного молодняка вр ко! рогатоТЕ худоби.

/

Для реал!завд1 поставляю! мети нeoбxiднo було вир!шити так г авдання:

1. Дати загальну зоог!г!ешчиу {' еноноы!чну ощнку д!ючтос в осподарствах рег!ону основных технологий утримання ремонтного элодняка велико! рогато! худоби.

2. Вивчити фгз!олог!чний стан 4 р!вень неспециф!чно! резистен-иоетг орган!зыу телиць г нетелгв, як! вирощувалися в у моих р!эних эхнолоНчних вариант! в утримання,

3. Биэначити р}вень адаптап^Йних мозмивостей кор!в-перагсток, 1С ыолочну продукта вн!сть \ в!дтворввальну эдатн!сть.в умовах про-,1 ело во! технолог! I виробництва молока, враховувчи умови !х утри-ання в процэс! виро'щування.

4. Визначити зоолог!чний стан ! р1вень неспециф!чно! регзи-гентиост! телят, одержаних в!д кор!в-перв!сток, яких вирощено за Езнини варгантаыи технолог!! утримання.

5. Розробити науковр обгрунтованх зоог!ггсн!чш виыоги до-юс технологхчних вар!антгв утримання ремонтного молодняка велико! згаго! худоби, ¡до найбтльи в!дпов!дають природно-клгматичним г эсподарсько-економгчним умовам Птвдегшо-Захтдного региону Уира!ни. провадити робочий вар1ант тако! технолог!! в типовое для рег$ону эсподарств! ! визначити його ефективн!сть п!сля тривало! /4-5 ро-¡в / виробничо! апробадт!.

Наукова новизна роботит

I. Вперша на основ! досл!джень дана зоог!г!ен!чна ощнка эьох найбгльй поширених технолог!чиих вар!аш,гв утримання ремонтах телиць ! нетел1В / привяязне, беэприв"язно-боксоье, безприв"я-зе на глибск1Й тдетилщ в пртценнях полегшеного типу з вгльним ■ходом на'корког! г вггулькт / з урахувянням пркролне-

- о -

"кл1ыагичних i господарських уыов Щвденно-3ах!дного perioHy УкулХ\

2. Покаоана непридатн!сть нетел!в, вирощених в умовах привозного утрииаиня, для комплекту»ання ыолочяих ферм з безприв"язним1 взр{антами яромислопо! технолог!I утридання кар:в,

3, Влерш розроблено i ycniuato апробовано в peri out робочий BapfanT технолог!I утримання ремонтного молодняка велико! рогато! худоби, и\о првдатний для поповнення дШюго стада з будь-якоп технологией утримання Kopiс.

Результат« nopi вняльнпх досшджень picwat технолог!ft утрккакш ремонтного молодняка велико! рогато!. • худоби в пронесг Р.ого вирощ'Бання даать мсллив1сгь пропэнувати иетельним cneijrocnaM там технологии варгаити, як| наЕбхльп в!дпов1даоть технологгям утркиання коргв на фермах, для яких готу-еться реконтнкй иолодкяк.

Рооробленкй вар:ант технолог!I утриманнл ремонгних телиць i нетелгв дае змогу виртсити проблему кокпяектуванкя киттсздатним молодняком молочнкх ферм, в перцу чергу гз замкнутим циклом ыдтворенкя.

Деякх дан! експерккентально! роботи yni Пели в "Ветеринарно-саштарщ вимоги при проектуванш, будгвшитвт, реконсгрукцгI г експлуаташ! тгариннииьких принтщень / ГУВ Дерг.агропроцу CPCP,I9d?, а також у. "Загальносоознг норм! проектувакня пригащень для велико! рогато! худсби" / ОНГП - I - 69 /.

Зэпроваджено в господарствах Торнойльсько! област1 "Реко^ен-faui 1 по рекокструкцг I твариннипьких принтщень п}д родильне si деления" / Облегльгоспуправления, 1Укй р.'/.

На захисг виноситься;

- результати зоог!г!ен!чно1 оц( нки осномтх вярЫнгх и технолог! i вирощування телиць ;

- розроблений на основ! одержаних даних комплоксний вар!аит технолог!I утриыання телят, твлигь, петел!в ! кор!u-пери!сток, пристосоьаний до технолог!чного вар!анту утримання дгйтос кор!ь на фермах Зах!дного perlony УкраТни ;

- доц!льн!сть в умовах переходу аграрного сектору на ринком вэавновгдносини використанмя на ыолочних фермах технолог!I э замкнутим циклом в!дтворення стада.

Апробап!я роСоти, Основн! результати доел!дженъ доповтдалим на засхдашшх вченоТ ради Всесоюзного ДЦ1 ветерчнарноК са»г тар!I / 1979 - 1962 p.p./, на Ижнэродному ьп »кафедральному ciwnoaiyu! э питань г!г!сни тварин / ЛАВУ - sggv/ _ Львтв, II травня 1994 р, на Всесоюзиих, республ!канських ! сбласних сем!нарах а питань одерлання ! вирощування молодняка с!льськогослодарсь,ких тварин ( I9S0-I983 та 1992-1994 p.p. /.

8у£л15§1В11а Ссновн! положения i результат» доел!дяень опуб-п! ковано в 5 друкОЕаних роботах, в тоьгу числ! видано два !нб«рш-ц! Р. них листки, '

Об"еи ! структура поботи, дисертащю викладено на 161 сторхн-

|?ах машинописного тексту, i лкстровано 45 таблицями. Робота склада-

зться з таких роздШв: вступ, огляд л!тератури, влаенх доелгд-

кення, обговорешш результат!в, висновки, пропоэнц!* виробкицтру, t

гписок Л1тератури, додатки. Список лгтератури включаа 269 джерел, в тому числ! на украКнськхй та pociBcbKiti мовах 237 та С2 пгаоков-них.

- 8 -

2. ШЛЗИ1 досл!дшш

2.1. Катер!али г методи дослгджетш

Робота виконана в 1979-1982 p.p. та в I9S6-I993 p.p. в Ti п!льському л! hi статуту ветеркиарно! медицшш УАЛН та в i щаяхзованкх гослодарствах !и.Ленгна Збор!вського району, "Ир !М.Свердлова та петельному спецгосп! "Лрсгрес" цього ж району, Для пор!вняльного аналхау д!ючкх в Зах1дному perioni УкраГни : tio.noriИ утрнмання ремонтного молодняка велико* рогато? худоби стелено понад 600 молочнкх ферм i 38 спецгосп!в по виромуванш иетелгв у Тернопгльськгй, 1вано-Сраин:13Ськ1Й, РхЕненськгй та i ськгй областях Í3 гагальиим поголхв"яи 360 тис, кор!в i 130 тч гол. рекентккх телиць. '

Зсього у деелгдах i гад шглядом Суло б1ля 5000 новонарод них телят ! телкчек старшого вгку, 650 негелхв, Io70 itopir, у тому числ! 360 корт в-порв! сток. В;',копано 432 номялекешгх аш.а по ЕКЕчення mí крокл1 ката в тсаркнкицыи:х гтркмгщекнях. Досл!дхе С75 проб молока на наяЕшеть л: зощ-л-су," 124 проби кров! аа морф íori 4i¡jii.si i ff oximívhíiiíh показнкками.

Стаи здоров"« доел!днкх'тварнн вксначали' загьльноприйняти. в 1штц! катодами. Рхвекь лгзоцимноТ gkthehoctí молока виэнач, за B.I.l.'ytobíhkm. Kpc-в дослхдкували за такими покагнккаш: к!л кгсть еритроцитхв i лейкоцит! в в I мм3 методом щдрахунк-у в ка) Горлсва", кокцептраигю гекоглобгну - гемоглоб! нометром Салх, л о) граку за Г.В.Домрачевкм, бактерицидну активн!сть сироватки Kpoi методом■ фэтонефелокетр! I за 0.В,Смирновым i Т.А.Кузьм!ною / Ш лгаоциилу актишц сть сироваткл кров! - фотселсктроколоркметрич1 методом за В.Г.Дорофейчукои / 1908 /, bmícv загалыюго бхлка в спров-чтщ кров! - рефрактометром, бглков! фрякцг I за доломогою 1К-сТ-}ло>.-'.гра за Олл-Кдккордок в каш t С.А.КарШка / 1962 /

резервну лухшсть - иетодеи А.В.Неводова / 1971 /, холестерин -за 1льком fa зястосуванням реактиву Л!бермана-Еурхарда, цукор в кров! - за Хагедорном-^нсеном / 1964 /, с!алов1 кислоти - за методом Гесса , в основ! якого лежить г!дрол!э беэб!лнорого фильтрату сироватки кров!, катаяазу активы!сть кро»{ - за методом А.Н.Баха ! Р.С.ЗубковоГ J 1954 /,

Показники м!крокл!мата в тваркнницьких прим!щеннях визначали за загальноприИнятики в зоог1г!ен! методами: температуру повгтря -sa допоного» ртутного термометра, ь! дно сну волог!сть - acnipaitf й-иии психрометром Аспмяна, ьвидмсть руху псвхтря - таровим кататермометром, к!льк}сть ам!аку в псЕГгр! - гаэоанал!затором УГ-2, концентрацгю вуглекислоти - за Субот! ши:-!1арорським.

Еконо^чннй ефект заход! в вигначади за методикою О.А.Чулко-т, 1.Н.Шк!Tina, В.Г.Шаыаново! та in. / 19Ь2 /.

Оатистичну обробку результатов проводили за методом калих виборск. Дсстов!рииыи свалили е!д|/лшост} при prnni вначшсст! Pi 0,05.

2.2. Загяльна характеристика ссновш«: вархантгв технолог! П утрг.мания ремонтного молодняка велико* рогато* худоби' в государствах Захтдного рег!ону УкраХии

Иерхсд 1960-1990 p.p. харантеризувзЕся концентрации i спекал! зац! ею иолочноТ ranysi тваркншщтпа. /май! а стану молочке,Г галуэх проведено на. приклад! Терноп!льсько* облает!.

Кгльхгсть Kopi в у сусальному сектор! зроетала до 19Ь5-1968 р. ¡¿олочна продуктивн! сть fx зб! льстилася в сераднь01.*у на /29'гI кг в 1990 р, проти 2016 кг в 1965 р./, В той не час заготтвля ксрм!в зросла всього на 37,47. Отжв, молочна гаяузь продовкувала роави-вати.ся екстенскЕНИи шляхом.

Починаычи a 1975 р. форкувалися спецгоспи по вирощуватш ж тел!в, на рахунок яких молочн! коиплокси t спецгоспи стали nonoi исвати ьдаточне погол!ьпя. В цей пер!од / 1965-1985 p.p. / визна-иняися два основн{ способы одержат 1я припло,цу i утримання телят ыолозиьного вгку;

- прийом отелхв у родильних в!дц!лешшх, э вирощувянням hoi народжених гедпт у проф:лакгор!кх здотриманшш принципу "всо oi льнено-все эаповнено" ;

- отели в кор{ вниках э утриманням телят у кл!тках на mofior щ)оходах. В обох випадиах телят 20-30 -ти денного в!ку ставили на прив"язь, ча сгину телят передавали в нетельн! спецгоспи.

Ремонтник молодили у молсчних спецгоспах утриыувався вгимку на прав"дз1, влхтку - часпгсе в загонах п}д на Bi сами; В штельни спецгоспах телкчох утриг.уЕали ггротягок 30-ти днхв у карантинному ' ьтддглеинг в ткдиЕХдуальнкх илхтках, а пот!м - в групових юптка э боксами чи без них.

У деяких нетальннх спепгоспах частину телииь утримували на глибокхй пх,с,стил1\1 в пртлтцшня;; полегшеного типу э pi льним вихо на Ехдкрит! загони. Деяк!. молочнх спецгоспи, fiKi вирощувалн ново нлродкен"<ос телят в ЬщиЕхдуальпих будкиочках на в{дкрктоку повхт продошували утрт/уьати 1х у примтщеннгос полегшеного типу на гли Сокхй пгдстилц!.

Основкх недолхки, Еиявлеш нами при проведение обстежень, йродилися до сл5ду/очого:

- утр икания сухостхПнкх коргв разом з лактуючими, иемогли-глсть калагодити ix в?дпсв}дну гсд!втзэ, Г1П0Динаи1я,-в результат щ;х нэдол{к1в - иярсджсиня сслаблегого приплоду, r-исокий р!вень Г С ГО "GXFOpur.?.I!t ;

- тг-Дння сигаст:; .-пологч'-ну цнклограму руху телят у ••'.'•?> if.iv,!лит! , '¡•ir.oii - j!"t!|'-'ffклм!" пл.чнуг-япня cw.fй по

к!лькоет1 I роэкграм, порушення правила "все заповнеио-вса звтль-нено" ;

- утриыания телят на прив"яа!, в!дсутн!сгь ыонливост! в!льно-го виходу т вигульн! шйданчики при безпрнвяязному угримани! таллт в груповюс,кл1ткаг.

Ус! недоя! ки в Т1Й чи !ншй игр! иокна було усунути власшши снизим господарств. Отлз, впровадяення окреыих оптимальних техно-логИних операц!й, як! б склалися в ефективну технолог!» уяримашш тварин у даному конкретному господарств! - завдання щлкоц ыожли-ве ! реальне,

2.3. Виэначення ефективност! окремих технологии« операций

одерясання г утримання ремонтних телиць I нетелгв у *

виробничих умовах

На одн!й 13 фзри колгоспу !м.Яен!на Зборгвського району ви«-робувано еф^ктнвнгсть функ1г!снуЕанля цеху сухостои. Шд щоденним наглядом було Т5 сухост!Ингас кор^в, яких утрнмували безприв"язно на глибэк!й пгдстнлщ з в!льник виходом на кормовий двтр. Коитролъ-ну групу кор!в / з них 15 гол. п!д цоденним контролем / утримували в загальноку кор!шкку на прив"яз!. Норови обох груп >лали рашон, в!дпов!дний свозку стану. Отелекня проведено в деьниках, телят утр'/мували в зшших про$1лактор!ях.

Виявлено.що переведения корт в на безприв"яз«в утрикьння в 1ер!од сухостои дало цозитивнг наел!дни : ильктсть внпадк^в за-гримки послтду гменпмлося з 4 рази, а 3 рази зкенсилися сахворю-вання корхв ка иетритита мастити, знизився ртвекь захвсрпванс/'стх ЮЕСнароджених телят у 2,5 рази.

Ефсктипнт с,ть цеху едержання приплоду на молочнкх йерках була 1аст!льии очевидное, до було цркйнято ртгаення про засове 1х

шфошджешш в господарствах Терноп! льсько1 облает!. Для цього нереваший б!лмк>ст! ьииадк!в було використано »шявн! при»-.! щет и! спя проведешш к! дно в {дно! реконструкц11 эг!дно запрогюноьаш нами штоди'ших рекоыехщавдМ з иитань переобладшшш пртащ^нш ¡юдклыш лйшш, правил прийому отелень 1 коыплоктуванш сс проф!лакгоргв. Трьохрх чний доевхд енсплуатащ I родильних в!дд'у на фйрмих облает! еисбхтлоно в таблиц! I.

Таблица I

Результат»! впровадженнл родильних в!дц!лень з секц!ймими профх лактор!ями на ыолочнкх фермах Терноп!льсько)С облает!

! !К - стьЮдеркано !Загинуло П к 1 Иолочш ферми !телят на !телят, _____!____________________________Пх'-'-НеЕ!»' ___

1982 - маютъ родильн! в!цд!лення 119 67,7 1,7

- не кають родильних шдп,! лень 117 73,8 3,0

- в езредньому по облает! Ь0,0 2,6 ]983 - мапть родильн! ыдд!ленна 138 90,0 1,7

- не мавть родильних В1дцглень ПО 82,0 ■ 2,6

- в середньоку по облает! ' 87,0 2,4 1984 - мапть родилый Бгддтленкя 212 93,6 1,2

- ко мапть родильних вхдцглень 94 * 85,7 2,7

- в середньо|/у по облает! 91,0 2,0

*В таблиц! I наведено найбглъш загальш ревультати, алз вон евгдадть про та, що науково-техихчниЯ прогрес у модочшй га луз: тваринннцт'вз спивдю пггенси^кустьея за рахунок впроьаджгшш цс сдсртглитл приплоду. Господарства, якх впроводили родильн! е1ддг 1Ш на кслочпк сурках, протягом трьох рокхи одоркали додатково' 19360 телят. За скупок додатково одардаиих в 1962 р. 12 тис. т г"' госпедпрстгп >'элп в 193-1 р. 3300 потел!в.

и льшэ обстежаних не ми нетельних слецгосп! в пору гну мл и строки «*юрмуьашя технолог:чних труп новонародженкх телят / 15-1? yiiD эяч!сгь 3-5дл{н/, допускали надм!рне .эдвянтаясння хярштин-1НХ ыдц!лень / 5-7 мэ прим!щення на одна тиля aauicrb 20 и3 /. 'се це сщмгппшлося до масових легеиевих еахворювалъ телят, в!дх!д tx сягап 30?, Введения в д!ю в днох тгвяымх спецгоспдх / "Маян" гусятииського району тп "За комун!гм" Теребовлянського району / 10ды*к0В11Х прим!щень, реконет|>укц! я секцхйних кярлнтинттх прим^ень ' за нашими рекомеддлд!ями t аюторськнм наглядом / дали охюгу г«[>-«ал!зувати мхкроклтмат, нялагодиги кошлектуваиня ферми за дгпчшхи «йогами. PieeHb захворюванпст! телят знизився в 2-3 ради, "ю!дх!д -' 4-5 разгв. Зроелн середньодобов! прирост« живо! ыаси на 10-22?.

Результати проведения нами виробинчих досл!д!в показали, що ■осподарства в змоз! власними силаки орган! зувати утриматш телят ' ьхдповхдност! до эоог1Гхешчних виыог. Отже, було вкявле-но пере-¡уыови для розробки нринцнш в комплексно! технолог! t утримання >емонтного молодняка велико! рогато! худо Си.

Починаючи э 1990 р., в perioni почався процес розукрулненнл юлочних ферм, нетельн! егюцгоспи саиорозпустилнся, tjep/й переР.шли ia замкнутий цикл в!дтворення стада, стали запровадауваги свисну [ля себе прив"язну систему утримамня телят. Щ обетавини дпктусали :райню необххднг'сть розробки тако! технолог!! утримання телят. Яка i враховувала весь позитивний досв!д периоду концентращ1 i спе-1!ал!зацН галуэ! i була б тжыюю ехд поилок цього пер!оду.

2.4. Ф!з1олор1чний стан, лродуктивн!сть ! вхдтворювальна f эдатнхсть ремонтного молодняка велико! рогато! худобн,

' вироценого за рхеикх умов утримання

3 Еелико! к!льковт! самих рхэних комбхнащй технолог!й утри-¡ання ремонтних телиць i нетелхв для внвчення було взято три: при-"язнэ утримання телиць, безпгрив"язно-боксов& ! беэпрнв"язнз

утримдннл на глибокгй шдстилц} в прим!щзшшх полегазаного тину „ в1лышы хзиходом на кормов! та вигульш майданчики,

Прив"язнз утримания ремонгнгас телиць на молочщй ферш кож сну "Правда" 35ор1пського району було типоиим для ферм 1а замкну циклом вгдтворэшш стада. 11а ферьц дгяю цех отелень з проф!лактс рхен, ^Еадхщтндешкс телят з профхлактор!я переводили в групов1 клхтки по 10-15 гол., а з трьохщсячного ыку переводили в тсллч ш иркь'яьне утримашш.

Бэзприв"язио-боксовв утриыаннл вивчали и нетельному спещ-ос "Прогрее* Збор1вського району. Явадцятиденшк телят приймали в карантшше вхдолешш в 1ндивхдуальнг клхтки, де угрицували при одного ьи сяця. Пот1 и форкгували окреку технолог!чку г руну деок!ся телят I перевесили 1х на Сезприв"язно-боксове утрикання е телята Так телят утриыували до 16-ти шсячнсго в1 ку, вхдпоехдно форкувч • ■ о крем технолог!чих групп за В1ком т розвитком. Нетелей утриуува за такою ж технолог:ею, реалхзували Хтс на шостому шсяцх тгльнос деяку частину теличок у шестищ сячноцу вхщ переводили в пр тщення полегшеного типу, де утримували на глпйск1й пхдетилщ з вллвнкм ьиходом на шгульшй 1 кормовий двхр.

Було ыдхбранс по 75 гелк№ деокц сячного вхку 1 сформовано першу досшдку груду / прив"язне утримакня /, другу доелтрну'гру / Сезпр;;е"яоНО-бокссве утриманш /. Трети дослхдну групу / безпр г"язна утрпкання на глибокгй пгдетплщ в приотщеннг полегшенсго сформовано за рахунок телиць шзстхшсячного В1ку иього я господа ства. Порки годпш I наСлр кормлв практично 1дентпчшШ для ко.гн групп. " ■*

¡¿пфэк.тпшт стацхсиарних прикт'деиь характеризую вся пхдвиг;с: 1'.'::ог2 спи. В:,:! ст й:лаку Екнкку дешо гб1ЛЫ,увагся, псяснити хде мо: г-.г&'.к-югл'.'ы- '^¿'-Ч'н рснп:ляцхi. К1 яькхсть ».'лкр&орган!йк!в у п ' ;.■ . ;, .•': ч ■ тис.:-'.к ./V,

Температура пов!тря приы!щення полегшеного типу залежала й!д мпаратури зовн!шнього пов!тря ! взишсу этшувалася до игнус 8-10° и температур! эовн!вмього пов!тра м!иус 1В-20°С. пов!тря був значннм, волог!еть, вы!ст аи!аку знаходився в иежах, властившс ви!шньоцу пов!тро."

Спостереження эа телмчкаии вели, починаючи а двом!сячного <у / табл. 2/.

Таблица 2

Стан здоровья телиць трьох досл!дних груи

/ П- - 75 /

! I ! I I

л!дн! !Захвор!до,!Загилуло ! | Вибрахо- !Вибуло,1 Вибуло

пи ! % !вимушёно эа-! вано, ! % 1всього з _I____| бито, % \ %__1_____1 групи 1 %

тс. 33,3 5,3 5,3 10,6

г м!с. 6,5 .1,3 2,6 3,9

18 Же. 1>3 0 4,0 4,0

?а

мгс. 54,7 18,6 16,0 34,6

1 м!с. 8,0 4,0 9,3 13,3

[8 м!с. £.6 0 2,6 2,6

•я. от с. 54,7 18,6 16,0 34,6

: м!с. 9,3 .4,0 13,3 17,3

8 мтс. 1,3 0 4,0 4,0

18,2

50,5

55,9

Як евдно хз табливд 2, сйецифтка суворого в!дбору в молочному , яка складаеться в нетельноцу спецгосп!, позначилася на стан1 ов"я телят другоГ г третьо! досл!дно! групи. Внбуття з них скла-4,6^ у втцт 2-6 »ас., 13,3 та 17,3 у 6-12 мгс. втц!. За цей ке

час вибуття твар'лн э першоТ групи становило В1дпов1дко 10,6 1 Стан здоров"л 1 умови утримання тварин позначилися па 1х рост! / табл. 3 /.

. Таблица 3

Iнтгенсивнг сть росту телиць трьох дослхдних груя у ргэи! ^ . в1ков* иерходи = 75 /

»

^ ВЦ телицЬ, и!с.

Д о с д ! д » } г р у 'п и, кг

перш

!

друга

1

трегя

2 б 9 12 18

78,1-4,1 153,3*4,4 205,0*8,9 265,0*7,3 340,0*11,9

68,9*4,4 148,6*4,9 201,0*9,3 263,0*9,9 339,8*10,1

67,2*4,8 145,3*4,1 198,5*8,4 258,9*6,6 328,1*9,3

Телицг третьо! групп росли децо ыени !нтеисивно, их л; телищ першо! групп. Частота пульсу I дихашш у телиць третьо Г груни бу; втрог:дно меноимя у пор!внятен а телицами перио! групп, лоезд!нш 1х була йльи спок1йиою. Вхдтворавальна здатн!сть телиць трьох гр^я була р1зною / табл. 4 /. ,

I Таблиця 4

Покаэники вгдтшрюваяьноУ эдатностг телиць трьох досшдних * труп • /«- = 75 /

Покаэники

В!к при перицй охотг, дн.

Жива маса при первий охот!,кг.

Вт к при перпгаму осхметкн! ,дн. -

Жива маса при першому осп менхнт ,кг.

Загтднен'гсть шсля першого осхыэ-шння, %

Вибрэковано з причин непл!дност!

__¿ослхдн^групи__

„перша___i_ёеуе2__

540*17,0 526*15,0 340*13,9 330*12,3 540*17,0 ,035*13,О 340*13,9 338*12,9

32,0 8,0

40,0 5,3

Л_трет;;

510*12,С 316*15,С 538*7,5 328*5,8

57,3 ЬЗ

Перша охота у тйлиць третьоТ групп проявилася в. спшадцятн-м!сячному bíц!, у талмць першоГ - у вгс!мнадцять м!сяц!в. Оплодо- ' тсорЬшя при период ocÍManrwtt було вдв!ч! б!лья ре^ультатиютшчм у тзлиць тротьо! групи, а вибраковка з причини нвпл!дност1 в 6,1' раз! в мекпою. Телиц! другоТ групи за вс!ма показниками эайиали в основное npoidjffie м!сце. ^ •

На по стому м!слц! т!льност! нетел!в переведено на ыолочний комплекс колгоспу !н.Лен!на Зборхвського району, групи формували по 25 гол. за принципом аналог!в за енст8р"ером,. станом здоров"я, яивоа racon. не иеииою, н!я сэреднл по rpyni, строками оплодотво-рхння не niзн!ш, пк у другу охоту. Утримання nopín на комплекс: бззпрпвиязно-боксове, з mi лишпши п!длогами, в боксах п!длоги до-

¥

ревиян!. ДоГння на установках "ялинка". Равдони год!вл! забезпечу-вали одержэшш заплановашк надо!в / 3000 кг /.

Дослтджеиня провели протягом всьсго пер!оду лактацН nopi г~ перщсгоп / табл. 5 /.

Таблица 5

Ефективн!сть ремонту стада кор}в молочного комплексу з промисловою технологхеш одержання молока нетелями, вирощеншм в угонах р!зних технолог! й утришння //t= 25 /

I

П о к а з и г: к и j&C2ÍaüLE№íL«2BÍSr2oM сток _______________________[_перша___1_ЗЕУЕЗ__1_т£е_тя_

Над!й молока за 300 днгв лактавд!,кг 1740+95,0 2070¿93,3 2160+81,2

Захворало на мастит, % 20,0 12,0 4,0

Випадк!в захворювання кйпдвок, % 12,0 О О

Серв!с-пергод, дн. I21±X9,0 I0I±I4,4 7IÍ5,9

Захвор1ло новонародяеигос телят, Í • 100,0 92,0 64,0

Загинуло телят протягом 10 днгв життя,£ 40,0 28,0 16,0

Вибраковано коргв-первгстск, % ' 40,1? 12,0 4,0

• Нл!н!чш здоров! короей—nepiiiстки Bcix трьох груп на 10-15 дел п! сля огелеиия не мали "pf зккх ф1з!олог!чних в!дм!нностей, га выключениям того, що корови третьо! групи мали виражену тецценц!» до зменшення часготи цульсу i дихання. Прогягоы лактац!! вони в 5 раз! ыешае хвор!ли на мастит у пор! ьнянн^ з коровами пврио! групи, вы!с* л!зоцим!в у !хньоцу молод! на 55,4? б!льшй, серв! с-пер{ од на 50 дн!в коротший. Hpiu цього, корови першо! групи, на в!дм!ну в!д i нших груп, у 12/2 ви лад hi в иали захворювання к}нц!вок внасд!док над uipworo стирання копитного рога.

Модочна 1фодуктивн!сть Kopi в третье! групи була на 24,вицою в nopiBHflHHi з продукгивнгсто нор}в першо! групи. Bei новонародкен! телята в!д KopiB першо! групи аахвор!ли, 40$ !х загинуло, Р!вакь захворювань тёлят в!д Kopie третье! групи був у 1,6 раз!в шшчик, пад!ж - у 2,5 рази ыеноим. Тварин« друто! груш за вс!ма циыи пока аниками займали пром!хнз uicqe. За результатами ргчно! експлуата-ц!1 дослЦнюс кор!в з перйю! групи вибраковаио 40? тварин, 12* -з друго!, i т!льки 4% - з тре*ьо! групи.

Низький р!вень молочно! продуктивное^ перв!сток перво! групи слричинейий не т!льки загальним станом орган!зму, цо сфорцувався протягом виродування тварин на прив"яз!, але й складними для них умовами адаптацтI на молочному комплекс!. Середня молочна продуктив-HicTb 20 nepeicTOK, що за лиши лися в колгосп! "Правда", .становила 2099 кг, або 97,2$ по в!диошанню до продуктивнреи Kopie-nepeicTOK третьо! групи.

к •

, При перевод! на молочний комплекс з безприв"язннм боксовмм

}. ■

утриманням в секцгях з рейтчастими пгдлоГами найменша стресрва ре^квдя була в тварин друго! групи, умови утримання яких при виро-щуваннг- були наближеними до умов молочного комплексу. Тварини першо! групи були впиунеш " при ст о сс г/ ват и сд до умов безприв"язного

утримдння, а тварини третьо! групп - до новюс для себе умов и! кро-кл!мату. * •

I .

2.5, Из1олог!чиа } Boorirtauivua ощта оспотпх вар! янг! в технолог!й вирощування ремонтного молодняка велико! рогато! худоб«

ЫорфологЬш! показниии кров! телиць трьох досл!дштх грутг но мяли суТтевоГ р!эниц1 ! знаходилися в кожах ф1З1олог!ч1юг порки. Особливюс в!дм!нностей иэ виявлено ! в характер! лейдограм.

Ввдст загального б!лка ! його фрашц ii. Суп дсир занижений у , itponi телиць Bcix трьох досл!дних груп / 5,2-0,/. Прото у кров! толиць третьо! хфупн, починаючи з восьшппслчного в! icy, cnocTepi-гавться б!льш на 11% конценграц!п глобулпив, зокрекз аль^а- та ботп-фраквдй на 40 та вЕдповгдпо. Вита в и их такод бактерицидна та л!зощшна активнхеть сироватки кров! / на 12,5 та 18,2£вхдповхд-но /,. Отяе, у толиць третьо! групп б!льш активно .(¡ор^валисл 'оа-XI!Chi ilyiiKniI у rropi вишни з телицами першо! групп.

У рхчноцу Biuj гстотних зругаепь у морфолог:! кровг не, спосте-рггаеться. В л!тн!й перход бхоххмгчш хгокаэники кров! трьох досл!д- ■ них груп покращувалися. Зростала rtr лькгегь загального б1лка на 9-2 2, -У телиць третьо1 групп була на 15;* вищоп резервна луийсть, але бактерицидна актившеть кровх зросла майке вдв!ч! у телиць seix до- . слхдних груп. В цей же пер!од достов!рно! рхзниц! гаи такими покойниками, як концентрац!я цухфу, холестерину, схалових кислот, а такоя активности каталази - не виявлено.

Взикку у Bi ci мнадцятим! сячних телиць на 22-23;.' пменшилася концентращя гемоглобпху, на 20-24?! к!льк!сть лейксцлтхв, особливо е Kpopi телиць першэ! групи, але вгдчутко! рхзнкц! в картиш быо! кровх не виявлено. Pi вонь резервно! луяноетт крое! телиць третье!

групи був 1и 25^ внщии ь1д цього показника телиць першо! групп.

У кроь! петел!в шестишсячно! тгльност! /лтий пер!од/ 1ст< то! р!зииц! шж иорфодоНчними ! б!ох!и!чшми покааникаки крои! 1 выявлено. Виключешш стиновить 61лыиий »ш 61? р!ьвнь аль^а-глобу-л!Н1в та на 22% вы!ст холестерину в сироват"* «ров! нател!в треп груни.

При гематолог!чних дослгджешшх кор!в-перь!сток на другому м! сяцг лаитац! X / зимовий пер! од / вияьлено на 30* аменшення ери-троцит!в ! на 422 лейкоцит!в. Р!вонь загального б!лка !стотно на р!знибся у кроь! тварин вс1х трьох досл!дних труп, але к1льк!еть глобулппв у кров! перв!сток третьо! групи б!льша / 4,5^ / в пор: шшш з к!лькгстю в кров1 кор!в першо! групи / 3,1% /, в основно! за рахунок гаыьла-глобулхн! в. Зросла л!аоцимна актив»« сть сировагч кров! до 37,2 ... 40,4% при досить високгй / 72,2...74,62/ бактерицидной актишост!, В той же час резервна лужн1сть кровх була самою ыенщою / на 30-31«' / у кор!в першо! групи.

Морфолог!чш показники кров! адорових десятиденних телят в^ кор!в-перв!сток трьох дослтдних труп ррактично н!чим не р!внилно1 ва винятком дещо Й!льшо1 / на 30 Ч / ктлькост! лейкоцит! в у кров: телят третьо! групи. На фош занижено! кглькост! загального бглн. в кров! вс!х трьох груп телят / 3,7 ..<, 4,6252 / 1х к!льк!сть у кров! телят третье! групи на 2б£ бгльша, вм!ст глобулШв станов 2,43 гЛ> проти 1,90 та 1,37г&у телят другоГта першоГ груп. Ргь холестерину, с!алових уислот, иукру, а також каталазна активн!ст ^були иайменшиии в кров! телят третьо! групп / на 2В- , 28,8 , 37, та 25,5* вхдповхдш /. .

Стже, яй видно з результат!в проведених есперимент;в, реыон них телиць I нетел!в потр!бно заздалеНдь готувати до технолог!* утримашя коргв тих {еры, ддя кких щ нотел! призначен!, При цьо

телятам я пер!оД становления ссногашх <?ункц!ональних систем 1 орган! в нообх!дно забезпечити умови д(ля активного ¡уху, есести до и!и! куму1 поаднаний негативной вплио сирост! ! холоду, Вирощувания ремонтного погол!в"я в умовах безприв"язного утримання позитивно1 хтлинуло на рЬзень захиенкх <}уигсц!П телят ьпд кор!в-порв!сток, що наглядно видно на приклад! третьо! досл!дноТ групп. Отде, можна ствердчувати про иаявн1сть ввдалёного вплиру умов утримання теличок ни с'ункщоиуванкя орган!ому кор!в-порвхсток { нав!ть одержаних в!д них телят.

2.6, Екожж!чпа ефектившеть трьох технолог!й утримання

ремонтного молодняка велико! рогато! худоби: прг.в"язно1,

безприв'язио-боксово! I бззлрив"язно! на глибокгй - .

»

п,\;'сталцг в ,пркмх щеннях полегшеного типу

Визначаючи еконогачну ефективи!сть дослхдтетгх нами трьох технологхЯ утримання ремонтных гелиць I негелгв, ми скористалися цхнаии 1932 р., тобто тики, як1 д!яли в час проведения дослхджень. Дня (цлып глибоко! характеристики цих технолог:! й колот в!кова група теличок сдержала своп екокомхчну характеристику.

Виявилося, що вироиф'вання теличок 2-6 ыхс. в!ку но прив"яз!

на ферм! !э замкнутим циклом в!д?ворення стада було на 17,др

ефективнгшим, н!ж вирощування таких же теличок на безприв"язноуу

утриг.анш в умоЕах петельного спеигоспу. Ми цо пояске;;мо эанадто

сурорими уловами, як! створгаться в спецгос1п з його системою фор-

муванкя технолегпгнкх груп, складними умопзми карантинування, цо

/

спричиияз висоинй р!вень !х захворппаиь.

Игн/пл в ефектиЕНОстх Еирогдувяння теличок 0-Т2 и! с. вх 1гу в уносах р!:-.нкх технолог! Я утримання но гупор" эмешаусться. Так гюкпзник В(тскт1;г1юст! / чистий пру,Суток / по перст й груп! буи угъого

lia 6,2/ 6i лыюш, ni» по ,npyri tl rpyni. Ефектившсть вирощування телиць 12-18 м!с. в!»«у трьох дослтдних груп практично {дентишт На цьоцу етаи! в перцйй rpyni залиюилосд 62Î телиць, в друНй i трет!й - 62?.

. Щсля вибраковки телиць з причини lierai дност1 в парий гру за лишало ся для реалгзацП 73$ нетел!в, у другхй - 53JÊ, у трет!!! Ь%. Це означав, що ферма !з заметшим циклои в1дтворешш стада яка вирощуе реыонтиий молодняк на прив"яз1, повинна вид!лита дл ремонту на Z% теличок б1льша потреби. В той же час иетельний спецгосп, що б виконати замовдення на ремонтних нетел!в, вимуиех закупляти на вирочогвання на 43-Q7* теличок б!льиэ.

йкби молочшй комплекс поновлював стадо тгльки за рахунок нетел!в, вирощених на привияз! / перша дослгдна група / , необз було б для виконання плану, ремонту ста>да кушшти на 40? твари* 61 льше потреби,. Для утримання такого поголтв"я господарству поа но мати додатковг примтщення, корми, техшку, робочу силу. Ам молочного комплексу випдно купляти тгльки Ti нетел!, як! вирой в умовах технолог! Ï утримання, аналог! чшй утриманню кортв на комплекс!, або /5лизькгй до не!.

2.7. Розробка i виробнича апробащя комплексно! технолог:3 утримання ремонтного молодняка велико! рогато! худоб!

.Ми видтлили вс! питания, пов'язан! а утриыанням ремонтних 1злипь, у окреыу технолог!*}, традищйно розд!ливши !! на nepioj ■•вирощування телиць за в! ком.

Наша робоча концепц!я полягала в тому, що технолог!я угрю ремонтних телипь ! нетел!в повинна бути ор!снтованою на.техноЛ1 утримання кор} в Tic! фермя, для ремонту яко! ц! нетел! признач!

Iinni вимоги до комплексно! технолог! Т полагали в с.л{ пуючому:

- умови утримання молодняка но* повинн! спричиняти масов! сп.а-, лахи традни^йних для даного в!icy хвороб телят, або ускладиювати Тх переб!г ;

- технолог!я утримання тедиць повинна эабеэпечити максимально можливе використашм енерг!! росту ! роэвитку молодого орган!зма, сприяти форцувашда ей со« о Т продуктивное^ ! м!цноХ конституц! !.;

-при розробц! робочо! технолог!t необх!дно враховувати прнродно-кл}матичн! особлигюсгг per!сну ;

- р!вень ивал!ф!кац{ I тваринник!в повинен сабезпечувлти св!дома дотримапия ними технолоНчно! дисципл!ни ;

- технолог!я повинна мати свою систему критерИв ощнки II е^ктипноот! ;

- технолог!я повинм пост!Ено удосконалюватися, як т!льки для иъого в1гникаоть реальнт мокливоет!.

Робочий вар!ант комплексно! технолог!! утрикатш ремснтних тзлипь ! нетелгв розроблено нами для колгоспу fМ.Свердлова Зборгв-ського району, в якому вона впровадгсена з IS86 р. ! дге до цього часу.

Зггдно ochofhkx принцип}р створенля комплексно! технолог!I утримання ремонтного молодняка, нам необхтдно було забезпечитн ре-монтний гурт эдоровими життездатники телятами. Для виконання такого заццання в систему сдержання ! вирощування ремонтного погол1в"я ми включили як обов"язксв! так! три jaw ей: видгленш в окрему тех-нопоНчну групу сухостШтх- itopi в з бозприп"я.?ним !х утриманням на глибоктй п}дст::;.цх з в!льним виходом на вигульний дв!р ; проведения отелень п ¡едивгдуальиих денниках з утриманням новонароджених телят у smIhhhx npoiii лактор!ях з дотримпнням принципу и все заполнено -все ерЛльнсн'о" ; бе?пр1-и"япнгз утримашш теличок } телиць calx ni новик I'jyn вримку, таб}рц(з утримання Тх л!тон з ш:користашшм пасовищ.

Срганкут^лу цех сухостои з bif.no етднсю годгвлею нор}в. Провели рексиструкщю родильного в}дд}лекня, яке набрала статусу окрекого и.зху. За проведи ли лгтньо-таб}рие утримання ремонтник телнць } нетел}в з випасанням на ш,тушнгх пасовищах.

11а шостсуу-сьоиоьу к} сяц! тхлыюст} нетел}в форцували в окре« ,технолог}чну трупу } переводили в склад д!йного стада, на привиязн утришння. Протягом 2-3 шсяц}в нетел! поен}стю адаптувалися до умов утрикання } годгвл} лактуючих кор}в.

У ьиробничих умсвах так! технолог!чн} процеси, як утримання тварин, год}вля } експлуатащя розглядаються як едина технолог} $ерии. Току основными технолог}чними документами, як} регламентуют виробничий процес на фзрга, були: рсзпорядск робочого дня, циклов-грани руху ТЕЙрии, план отелгв, план ветеринарного забезпечення, план селекцхйис"-роботи.-Щ документы приведено у в!дпов}дн}сть з д}ючи!Л1 кор:/лт:ш:нми документами з питань зоог!г}ени 1 ветеринарно сан}тар}?. ' ,

Нами вперто введено в склад технолог}чно!С докуиентац! 1 щор}ч-ний план технологг-шо* подготовки форки. Ци'м планок передСачазтъся необх!дна реконструкция чи модернгзац}я тваринннцьккх примт(день, будгеннцгво л!тн}х табор}в, нав^в, Еведення в дгю нових¡культура пасовищ, тобто цей план акумулоз всг елемеити удосконалекня вироб-•ничоТ технолог}* ферми, в току числ} } утримання ремонтного молодняка, • • . 1

■, ,

Кеобх}дно зазначнти, що суттввих 31/1 н в систем} год} вл},

* I '

утрциання } доГння кор}в у пер}од 1986-1993.^.р. не в}дбулося, Тоц

4 » • 1! ■ ■

можна стЕе'рджуватн, що псйращанкя виробничмх показник}в мелочноI Ферми спричкнилося в основному за ра^унок б}льш ефективного .ремонт молочного гурта. Ыолочиа продуктивн}сть зросла на 19^, эб}льшилася •¡г.ирнгсть молока з 3,4* до 3,6«. Скоротився серв}с пер}од з 145 дн1;

до 117 дн!в. В результат! на 100 кортв одержано S3 телят-:, або на 4 тзлят бтльшз,н:д в IS86 poní. . ■ ' .

Сгсоротклсся число гахворввокь ремоктних теличок у 2,7 ...3,6 раз!в. КоофШснт зб! льпошя жкпоГ маси вхд нарсдаення до 12 м!с. вгку зр!с. до 7,5 , а до' 18 м!с. - до 11,0 . Зменшивсл вгковнй nopir первого осЫвнпгня з 20 и!с. до 18 м!с. bíку, отже, на 2 м!сяш скорочено строк зирощувзния кетел!г. ' . ■

Покрананкл якост! ремонтного погол!в"л характеризувалося п!д-вжценшш продуктивное« кор!в-первхсток, р!чний надтй молока лких api с на 45,4«. Тх рродуктивн!сть зростала сведшими темпами, гЛи прсдуктивн!сть KOpís основного стада. Цдвоо скоротилася захворюва-н!сть новенарсдгдних телят в!д KopiE-neppicToit. Kiльк!сть захворю-ввнь перв!сток на мастит зменкмлася в 2,6 разтв, еипздки затримки посл!ду скс-ротилкся в 2,7 раггв, 1х смбраковка зиеншилася в 4,3 рази.

Наш досвтп показав, цо при замкнутому цикл! в!дтворення стада виросувшшя ремонтного поголгв"я найбтльш офективно в умовах безпривпязного утримпння теличок взиику г табгрного утриманнл влгтку з викорпстаннлм пасовиц.

В К С Н 0 Б К 11

1. Встанолчено вплив умов вирозгувамня теличок, телигь т пето-лтв на функвдснальний стан оргамзму KOpiD-nepnicTOK ! одержат;* вгд них телят. То?у ггри виборг технолог!í вироп^угання ремонтного молодняка кеобх!дно прахову еэти технолог!чний вар! акт утримання Kopiв,i уэгодлг/: sth обкдва тсхнолоичнх вартанти i'iг, собою.

2. ПоргЕняльна эоогпчешчна огцика трьох вар! ант! в технолог! I утримання рсмонтних телиць э двсщсячного до в! сптадцитнм! сл'гпого вгку / прив"яанс утрк'кання - 1 група, безприп"язне-Осксове - II трупа, Сезпр1:в"ягзне на глибокхП шдстилц! в примпцшшях полегшоного

типу з Б1л'ъш:м ы:ходсм ка вигул - III ppyns/- показала, ¡цо корсьи-nepbiCTK'.i . III групп характеризовались крзщими псказникаии 61 л-коього-обыгну i оахисннх властивсстей орган! зму. Так шг{ст аагаль-ного бглка в них був вищим на 14%, глобул}н!в на 32£ / э яких <1- ,, 1 5Сл ; А- на 4б£ f У- на £■!%'/, покаэник резервно! лужко-CTi був Стлышш на 40л1аоцишю1 активное?! - на 23* та кагалаз-но! акгкБНОсг! - на 14% в порЛ г.шнит э перв!сткаки I групи. Вм!ст et а лс ei ос кислот у Kpoei був некими на 19«. Корови-перв!стки II гру пи за циик пскагникаки займали прошлое и: сце. .,

3. He!$6i лыд придатними до безпркв"н£Нс-боксовоТ технологи утркмакня на спец! ал!зован!й ыолочшй фарш еиябилися корови-перв! тки III групп. 3 ix числа вибракевано 4% тварин, з II групи -h,I2/?, з I групи - 40|, молочна предуктквк!сть за 300 дн!в лактац!* була в! дпев! дно 2160*, 2070 , та 1740 кг, eepei c-nopiод - 71, 101 :та 121 день, зпхворгЕан!сть ноЕОнародкенкх телят 64, S2 та IOC1??,: пад! 16,'28 TU 40;, ! ji

' ■ ' I 1

4. Захисн! Еластивостг орган:зиу телят, одержат« в!д корхв-

iiäpBicTOK JД групи / беэприв"язне утршлання на глибомй шдстилц!

в npuuiи^ннях полегшеного типу / були нищими в пор}внянн! ¡а телята

I групи / ггркв"яЕне утримання / за кхлыастю лейкоцит!в у на 23* /

концентрате» загального бхлка / на /, альбушкхв / ка 2,6% /,

• i

глоОулШв / на 213 / ! Их S* та f - фракцгй, -ь!дпоь!дно на 32 !

* 1 -

5. Иайбг лыа еконощчно вигхдною i науково обгрунтованою вияви лд^я система в!дтворення молочного стада а беэприв"язнии утримання

■роыоитних телиць ! ьхльшш доступом на вигульнх маЕданчики, Бона придатна для ффм ик э прив"яэнии, так i а беоприь"язно-6оксоБиы утриыашшм кор{в, - '

- а/ -

6. В розробленоцу 1 апробованоцу у вкробничих умовах комплек- • сному вархант! технолог!I вирощування ремонтного погол1в"я велико! рогато! худоби оОов"язковимн а : внд!лення в окрему технолог!чну групу з безприв"язним утриманням на глибок}й шдстилц! з в!льним еиходом на кормов! ! вигульн! майданчики сухосп'йних кор{в ; проведения отелгв в !ндивгдуальних денниках з утриманням новонарод-кених телят у зн!нних секц!йних проф!лактор!ях з дотриманнлм .принципу "все звгльнено-вса заповнено" ; безприв"язно утриманнй теличок ! : твлиць вс!х в!кових груп взимку, таб!рне утримання !х лхтом з эикористанням пасовищ.

7. Трир!чиий виробничий досл!д впроваджешш на фермах багатьох ■осподарств Терноп!льсько! облает! показав, що проведения отелень :ор!в в хндив!дуалышх денниках з утриманням новонароджених телят

' змгиних проф!лактор!ях з дотриманнлм пришли пу "все зв}льнено-1се заповнено" дае змогу скоротити захворюван!сть !х в 3-5 раз!в, адгж в 1,6-1,8 рази, зб!льшити вих1Д телят на 100 коргв на 27,1«,

8. Роэтягнуге в час! какллектування нетельшк спецгоспгв те-

'V

я та ми ¡з значно! кглькост! ферм-репродуктор! в з рхзнкм саштарно-хг!ен!чним станом сприяло виникненш у них легеневих та шлунково-ишйових захворквань в карантннний пер!од. Це негативно познача-ося на життездатност! телят першо! в!ково! групи / 2-6 гас. /, ахБорговашсть в,як!й досягала 55£, а вхдид / пад!ж, вимушений >бгй, вибраковка / ~ 34,6%.

Телята аналоггчно! в!ково! групи, яка формувалася на фермг' I рахунок власного приплоду, ! утримувалася на прив"яз!, в 2 рази !ние хворой, вхдххд був ыенгаим у 3,3 рази.

9. При складанщ плану комплекта^! нетельного спецгоспу чи монту молочно.1 ферки, необххдно брати до увчги р!вень в!дпов!д-ст! технолог! I уг^имання ремонтного ,погол!вия при Иого вигогцувпнш,

технолог:! угриыання коргв на молочшй ферм!,, а також очгкуваний вгдх!д тварин. Так, кегельному спецгоспу в дослхджених умовах необ-XI дно пботавити на вирощуванна двои! сячних теличок на 43-47$ понад план реал!зац!1 негел!в. .

10. В пер!од переходу гослодарств до ринково! економ!ки т!льки впровадження технолог!й !з эамкнутиы циклом в!дтворення .стада даз мокливгсть забеапечити налегший ремонт молочного стада, Застосування при цьоыу пропонованого нами робочого вар!анту комплексно! технолог! I вирощування ремонтного молодняка дав можлив!сть:

- успгшно реалхзувати прогресивну селекщйну програму гад- • вищеннл генетичного потенц!алу молочного .стада ;

- суттево зыенлшти варт!сть ремонту стада ;

- регионально використати корми,, робочу силу, прим!щення, техн!ку ; '

- звести до м!н!муцг загрозу занесения на ферму !нфевц!йних, .захворювань ;

/

- одерлати додаткову виручку за продаж невикористаного ремонтного молодняка.

лрщоащн шрйдацгву

Для молочнкх фары !з замкнутим циклом в!дтвод>еИйя стада необ-

х!дно розробляти робочий вар!ант комплексно! технолог!I вирощування

»

ремонтного молодняка з урахуванням таких обовпязкових виыог : створення цеху сухостою з безприв"язним утриыанням кор!в на глибок!! п!дстилц! ; створення цеху отрймання приплоду з денниками для оте-лення кор!в, !з зм!нними секцтями проф!лактор!я, як! дають мокли-*з!сть дотриц, ватися принципу "все зв!льнено-все эаповнено" ; запро-вадкення бозприв"язного утрккання реионтних' телиць ветх вткових груп э використанням пасовищ влхтку.

список ,

роб1т .спублгковяних по там! дисертавд!

1, Ментух Ф.А., Клиник В.Т. Влияние различных технологий содержания нетелей на их естественную резистентность // Гигиена содержания сельскохозяйственных животных и получение продуктов , животноводства высокого санитарного качества . Тр.ВНИИВС.-М,-I98I.-C.32-36.

2. Ментух Ф.А. Естественная резистентность ремонтных телок' при различных технологиях их выращивания в Западных областях Украины // Тезисы докл. Всесопэного научно-технического семинара "Опыт использования зоогигиенических приемов в промышгениом живот-; Новодстве" /2-4 сентября 1982 г., г.Самарканд/.-М., 1982.-C.I33.

i 3. Ментух Ф.А. ЕфектиЕн!сть pismnt технолог^ // тв.Укря^ни,-IS86.-№7.'-C.I6. . .

' 4; Иентух Ф.Л, Вироцування негол!п при ргзних технолог!ях утригання. 1нф. листок / Льв!йський ЦНТЕ1 - 1993,-3с.

5. Ментух S.A. Комплексна едаптована технология утримання реМонтних телиць. 1нф.листок/ Львтвський ЩТЕ1.-1993.-Зс.