Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.02) на тему:Порiвняльна характеристика тонкого вiддiку кишечнику поросят-сисунiв при дiареях iнфекцiйноi етiологii (трансмiсивний гастроентерит свиней, ротавiрусна iнфекцiя та колiентерит)

од

М1Н1СТЕРСТВО СШСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА I ПРОДОВОЛЬСТВА \1 ЛСРА1НИ

УКРА1НШИИ даРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

Не правах рукоииоу БОРИСЕВИЧ Борис Володтшровйч

ПОИВНпЛЪНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТОНКОГО ИДД1ЛУ КИШЕЧНИКУ ПОРОСЯТ-СИСУН1В ПРИ Д1 АРЕЯ X 1НФЕКЦ1ЙНОГ'ЕТЮЛОП1 ' ДРАНСИ СИВНИЙ ГАСТРОЕНТЕРПТ' СВИНЕЙ, РОТАЫ РУСНА 1НФЕКЦ1Я ТА КОЛ1ЕНТЕРИТ/

16.00.02 - патолсшя, онколог!я та морфолог!я тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертвцИ на здобуття паукового ступени кандидата ветеринарних. нрук

Шв 1993

- г -

Робота виконана на кафедр1 патанатомй та ветсанексг-ертизи Укра'г нського державного аграрного ушверситету, кафедр1 латана-tomí'í Носковсько! ветеринарно1 академГ* та в IncraiyTi ветерк-HapHo'i медицина Укра1ш)ько'1' академН аграрних наук.

- кандидат ветеринарних наук, доцент ПотоцыгаИ 1.1.К.

- доктор ветеринарних наук, академгк ВАСГН1Л, професор Шишков В.П.

- доктор ветеринарних наук, професор Кривутенко 0.1.

- кандидат 6icwiori4KHx.HayK, доцент Папчвнко I.B.

Львхвська акадшля ветеринарно! медицини

Захист дисертацГг в1дбудеться " (£> " 1993 р.

о годин! в Укр«1 нському державному аграрному ун1верситет1 на зас1данн! cneuiajii3OBaH0i ради Д 120.71.03 за адресою: 252041, м. Ки1в-41, вул. IloiexiHa, 16, уч. корп. 12, ауд. 412.

Запрошуеыо взяти участь в о0говоренн1 дисертац!i при ii захиот! або иад1олати Ваш вгдгук на автореферат за адресою: 252041, m.Kbib-W, вул. Гер oí в Оборони, 15, УДАУ, сектор захи-оту дисертад!й.

3 дмсер1ад1сю мокна ознайомитись в 6iбл! стога Украгнського державного аграрного университету.

Автореферат роз!сланий "4С? " 1993 р.

Вчений секретар слец1ал13овано1 ради

професор . Еорипчук В.А

Науковий i:ept вник Науковий консультант-

0$íuiñai опоненти: Пров1дна орган1эац1я:

- 3 -

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Акт.уальН!сть теми. 1нфекц1Йн1 гастроентерити порссят-сису-His рееструиться в багатъох господарствах. Головниии збудниками цих захворювань вваяаюгь енгеротоксигенну кишкову паличку /ЕТКП/, Btpyo ТГС та poiaBipyc /З.Г.Бароза, 1980; С.Й.Прудников, 1987 та in./.

Боротьба з гнфекщ Шшин гастроенторитами свиней i ix профилактика неколшш без шиидког i точно1 дгагностики. Але ця проблема до кхнця це не вир1шена. Досл1дження парнях сироваток кро-Bi з метсю виявлення д1агностичного зб1льшеиня титру антит1Л потрёбус дзотижневого п:тер:залу wise 'fx отрицаниям, що дуие зат-рииуе постановку д1агнозу. Виявлення збудкика BipycraoriuHiiuu та бактор!слог1чшши методами i наступав його типування такоз забирав багато часу i npaui. Kpiw того 1снують дан1, itoipi св!д-чать, що одного тглькп вид1лення збудника при цих захворювакнях недостаткьо для встановлення iioro pcxni у виникн^ш патслог1ч-ного пронесу (Smith сш/ jone.%^SG3;3>ci)ouj^ cuid Постановка 6iопроби на поросятах-сисунах по'-'ребуе часу, значних иатор1алишх виграт i оаобливих уиов, як1 н<з завади ыожна за-беэпечпти.

Швидким, точный, надШшы, доступным i в1дносно дешевим методом д! агностики s комплексие патоцорфолошчне доил даення ' i3 застосуванняы метод! в патологоанатом1чного розтину, г1столо-rii, ! ыуцофлуорвса.0нц11, а в деяких випадках i електронно'х uiit-pooKonii. Таке багатор!вневе досл!давння дозволяе не т!льки ви-явити i типувати збудника напротяз! 24 годин, але й встановитн характер патолог!чного пронесу, цо дав можлив1сть швидко i своз-часно застосовувати иетоди ет1олог!чно! га патогенетично* тера-nli. Ероте заотосування патоиорфолог1чних метод1в для д1агности-

ки t нфекщ йних гастроентериапв поросят-сисушв гальыуеться В1Д-сутн1стю Aociaidix даних про особливост! макро- i шкросксшч-них suiH, uexanisun ïx виникнення. Це i визначило uexy i завдан-ня нашо'х роботи.

Мета i завдання дссл!дкень. Ш поставили свосю метою визна-чити: I/ харакгер патоиорфолог1чних siîîh в тонк!й кишц! поро-* сят-сисун!в при кол!ентерит!, ТГС та poTaBipycHitl 1нфекцП i фактори, в!д яких вони залежать; 2/ характер л ат он орфолoriчних sut в в тонн! К клшц! поросят-сисун!в при !нфекц!йноыу гастроенте-рит!, що переС!гас на фон! вакцинацП; 5/ на основ! одержаних даних запротшувати кратер!ï дифербнц1йно1 Д1агностики ксл!енте-риту, ТГС та poiaBipycHOï 1нфекц1'1 п а т ом орф ол ог ! ч ни уи методами.

Для досягнення поставлено! мети були нам!чен! сл1дуюч! зав-дання: I/ вивчити морфолог^ tohkoï юшки поросят-гнотобг от!в та безыолозивних поросят в норм! i при екопериыентальних !нфек-ц1ях, викликаних КТКП, мрусон ТГС та ротавхрусом; 2/ вивчити морфолог!» тон к oi кишки авичайаих поросят-оисун!в в норм! ! при спонтанному захворюванн! код! витеритом, ТГС та ротав!русною !нфекц!ею; 3/ вивчити морфолог^ tohkoï кишки гюрссит-гнотсШо-т!в при експериментальноыу зараженн! piзниии дозами Bipycy; 4/ вивчити морфолог!« tohkoï кишки порооят-cjicyHiB при експери-ментальноиу в1дтвор0нн! !нфекц!йного гастроентериту п!сля попе-редньо? вакцинацП; 5/ визначити локал!зац1ю вгрусних та бакте-р!альних внтиген1в в тонк!й кишц! поросят-сисун1в при колхенте-рит!, ТГС ! ротав!русн!й !нфекцП.

Каукова новизна роботи. Широко комплексно nopisitroibiie вив-чення макроскоп!чних, г!столог!чних та електронноы! кри(жоп!чних э«1н при кол!ентерит1, ТГС та ротав!русн!й 1нфекцП 1з застосу-впянпм р1аних штам!в эбудник!в проведено вперше. Г!столог1чн!

га г!стохшгчш зы!ни вивчен! паралельяо в динами! !х розвитку. Визначено фактори, що впливають на характер та }нтенсидш!сть патонорфалогхчних зиш при цих захворюваниях, а такта значения таких зи!н для д!агностики та диференщйнсЯ агностики кол!ен~ териту, ТГС I ро1ав!русно1 1нфекц1'1'. Виявлено особливост! пато~ ысрфолог!чних зм!н при 1лр;усноиу гастроентермт!, що перебггас на фал ввкцинацГх. На основ! одержаних результатов запропоно-вано критер!'1 диференц!йн01 д1 агностики ксшвитериту, ТГС та ро~ тав!русноУ !нфекц!К поросят--сисун!в морфолопчшши иетодаии. Уточнен! дояк1 моменти ьх патогенезу.

Теоретична значим!сть 1 практична Д1Н.{1оть результат!в доел! джень. Одержан! результат уточнюють 1 доповнюють наш! уявлон-ня про характер ! динам!ку розвитку патоморфолог1чних зм!н при кол!ептерит!, ТГС та рота-вгрусшй 1нфекц!'/, в тому числ! в уио-ве.х вакцянац!'1. Остановлено фактори, що впливають на характер 'та !нтеисивн!оть цих змгл гГ|>и кол!ентери1!, ТГС та ротав!русн!й 1н|£®кд12. Визначено критерИ диференц!йно'! д! агностики цих за-хворювань патоаорфолог!чшши иетодаии ! уточнен! деякг моменти 1х патогенезу.

Одержан! результат ыожуть бути викорнстан!: I/ при напи-санн! в!дпов1дних роэд!л!в п!дручник!1 та навчальних пос1бник!в но д!агнсстиц! I диферанцШ^Й д!агностиц1 1нфекц1йиих гастро-' ентерит1в свиней; 2/ в учбовоыу процес! при вивченн! патоморфо-лог1чних зы!н у свиней при ксшентерит!, ТГС та ротав!русн!й ¡нфекцП; 3/ як один а критер!*в оц!нки ефективноо®! вакцин про-ти цих захворювань; V при поглибленоыу вивченн! патогенезу !н-фекцШних гастроэнтерит!в свиней ! розробц! иетод!в патогенетич-Н01 терапП.

Основш положения диоертац!йн01 рснЗоти, що виносятьоя на захист.

I/ Характер патоморфолог!чних амгк в тонк!й кишц! поросят-сисун1в при кол1ентерит1, ТГС та ротав!русн1й ¡нфекцП.

2/ Фактори, що впливають на характер патоыорфолопчних зм!н в тонкН! ю.шц! поросят-сисун!в лри дих захворюваннях.

3/ Динам1к£ розвитку г!столог!чних та г}стох1и1чних зм1н в тонкШ вишц1 г.оросят-сисушв при кол!ентерит!, ТГС та ротавг-русн(й ¿нфешШ.

4/ Особливост! патоыорфолог}чних зм1н в тошйй кишц! поро-сят-сисушв при в!русному гаотроентерит1, що перебтю на фон! вакцинацП.

5/ 8в"язок патоыорфолопчних зы!н з накотиченням в тонк1й кишц! поросят-сисун1в антиге.и!в ЕТКП, в!русу ТГС та ротавгрусу.

Аптюбац!я робот. Основн! положения дисертацШю'г роботи Оули викладен1 1 одержали позитивну оц1нку на П Всесоюзн!й на-уково-практичн!й конферонцП з пато?юг!чно1 анатом!'! хвороб с1льськогооподарсысих тварин /Харк1В, 1990/; Всосоюзн!й конфе-ренцгI "Ентеров1руси. Загальнотеоретичн! та медицинами аспекти" Дйв, 1991/; ХП з'Чзд! Украгнського товариства ьикроб! олог!в, еп}деи1олог1в та паразитолог{в /Харкгв-Ки?в, 1991/; науково-нрактичн1й конфоре:щ{'1 "Застооування електронко! ш кроскопН в медицин!" /Ки?в, 1992/.

Впровадження результат!в досгЛджень. При викоианн! дисерта-цШнсЯ роботи розроблено спос!б одержання антиген!в для приго-тування одного з компонент, необх!дних для постановки Р1Ф /Авторське св!доцтво на винах!д И» 1387407 В1Д 8 груднн 1987р./. Матер! али дисертац!'! використовуються в навчзльному продос! на кафедр! патанатомМ та ветсанекспертиаи УДАУ 1 на кафедр! в!ру-

сологГ! !нституту удосконалення л!кар!з МОЗ Укра1ни.

Публ1кацтя результат!]) дослинень. Годовн1 положения дисер-тац1? викладено в б друкованих роботах.

Об"ем та структура дисертацГ!. Диоортащ йна робота внкл а дана на 219 стор!нках ыашинопису ! складаеться з! вступу, огляду л1торатури, власних дослхднень, обговорения результат!в власних досл!д:1ень, вионовк1в 1 пролезший для практики. Список л!тера-тури включав 233 назви роб!т вхтчизняних та закордонних авторгв. Матер!али дисертацп 1люстрован1 16 таблицяыи 1 42 излишками.

В Л А С Н I Д0СЛ1ДЖЕННЯ

I. МАТЕР! АЛИ ТА МЕТОДЫ ЭДСПДЕЕНЬ.

Дисертац!йна робота виконзна на кафедр! патанатоиП та вет-санекспертизи УДАУ, кафедр! патанами!'* ЦЕА, в науково-досмидно-ыу !нститут! ветеринарно* медицини УААН, Полтавськ!й ЗНДВС, 2и-тоиирськ1Й НДБС та в господарствах Укрнх'ни. Досл!дкення проводили по ко1шлексн!й програыг науково-техшчного прогресу кра!н -член!в РЕВ "Б^техншмчя" 5.1.4.2 та аг!дно завдання 01.02.02.Н "Розробити теоретичш основи, вивчити б!олог1чн! властивост1 збудник!в ензоотично!" г.невмонП, ентеро-, ротав!русно! !нфекц!! свиней з метою створення засосав специй!чиох проф!лактики".

Досл!джували ыатвр!али, в1д!бран! в1д 97 эвичайних поросят-сисун!в, 27 безиолозквних поросят та 156 поросга-гното<51 от!в в!ком 1-15 дн!в при експериментальноау в!дтворо1ш! захворювань та при IX спонтанних спалахах в господарствах. Поросят-гнотосИ о-т!в одержували по В.П.Шишкову з!. сп!вавт. /1979/. Розтин проводили методой частково'1 або повно! ев!сцерац!1.

При вкспериыентальному в!дтворенн! эахворввань викориотову-вали 4 штами в!руоу ТГС /Джеп-2, М!ллер, Пурдьв та БГ/, 4 штами ротав!русу /Т-2/85, К, Иг 12 та № 21/ ! 2 шташ ЕТКП, ЯК1 мали

адгезивиий антиген К88 /лабораторний 09:К88 та польовий/. Штам ротав1р5су Т-2/85 та польовий штам ЕТШ1 були вид?лен1 нами в1д хворих порооят-сясун1в. Штамп ротав1русу 1й 12 ! 21 видпшнг в!д хворкх д'ией в 1иститут! удооконалелня Л1кар1в МОЗ Украх'ни. Вс1 1нен штамп - реферектих.

Для подальиого вивчешш вхдбирвли шматочки з дванадцятипа-ло'1, голодно? та клубово! кишок. Загальну пстолопчну о'удову тканпн виявляли при фарбуваин! гематоксил!ном та еозшсм, азуроа та еоз1Еои I тол.у1диновиц син!м /ТС/. Нуклеинов! кислоти виэнача-лп прп постанови,: реаки!Й Фьодьгена-Росенбека та Браие 1 при фарбувана! галоц! анииом; вуглеводи, в тому _числ! ггл ксген, - при проведены! ШйК-реакц1х. Суыарн1 б1лки фарбували амдачоршш 10 В, а нейгральн1 хири - судаком III по Дад1. Гл: копрою} ни та протео-гл1кани !дентиф1 кивали по реакцП М8тахроиаз11 з ТС при рН 4,2. ГлIкозаыгногл1кани /ГАГ/ диференц!ювали алыЦановим сшпм при рН 1,0 та 2,5. Палуроно'Ьу кислоту зидаляли обробною гхалурошда-зою, а с!алову кислоту - о1ал1дазою /нейрамШдазою/. БактерИ в зргзЕХ фарбували кислим боро-карм!ном, карбсшовим генц1анв!о-летом та по Граму. £лл виявлення в1русспециф!чн!:х антиген!в ! ядгезияного антигену ЕТКП К88 ставили Р1Ф непряким методом. 1н-;:енсивн1сть г1 стох!м!чних роакц!!! оц!нюнали нал!вк1 лыс!сним методом В.В.Соколовського /1971/. Морфометр1ю об"скт1в проводили по Г.Г.Автаяд!лову Д990/.

Для проев! чу ючо'( електронно'! мг кроскспН шматочки уД к су в а ли в 2,5/1. розчин! глютарового альдег!ду та I% роэчин! осъм!е'во¥ кислота ! заливали в сум!ш епону 812 та аралд!ту М. Ультратонк! зр!зи виготовлнли иа ультрам!кротом! ЛКБ-8800. Форыварогу шпв-ку-л1тклвдкз готу вали по1.Б.Лкл! Д575/. Вр1аи контрастували уранЬацетатом та цитратом свинцю по В.Я.Карупу /1984/. Для ви-

. - 9 -

явления бактер1й t в!русних частинок у buíctí тонко* кишки з ньо-го готували1С$ cycneH3iio, яку наносили на пл!вку-п1дкладку ыето-доы флотац!* i контрастували 2% розчиноа фосфорно-волъфрамово! кислоти /В.К.Слободешок sí cniBaBT., 1985/. Препарата вивчали i фотографували на ut кроскшах IIEU-I00 та EB1J-I00JI при 1нстр$мен-тальному зб1лыленн1 в1д 100 до 100 ООО раз1в.

2. РЕЗУЛЬТАТ!! ВЛАСНИХ ДОСПДКЕНЬ.

2.1. ШРФ0Л0Г1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ТОНКО! КИШ1СИ П0Р0СЯТ-СИСУН1В. Першим еталом наш oí роботи було вивчення нормально! морфолог!? та г! ctoxí Очного складу тоькс!' кишки порослт-сисун!в. Щ-'д0сл1д" ження проведено на 36 порослтах-гнотоб1отах, 9 безмолозивних поросятах та 7 клШчно здорових поросятах-сисунах. Гсловна увага була зосереджена на ентерочитах, бо саме вони е першочерговиы об"еектои впливу ЕТКП, Blpycy ТГС та ротаи!русу.

Встановлено, що иорфзлог!я та ricTOxiui4Hi показники tohkoi кишки у тварин перераховьних труп були голоенша,чинсм однакознши. В тоик1Й кишц! поросят—гн ох об i oii в та о'езыолозивних поросят перших годин життя, на В1дшну з!д звичайних поросят-сисун!» i без-ыолозивних поросят стариого BiKy, були в1дсутн1 иорфолог1чн! 03-наки антигенно'! стииулчцп i"r iцунних утворень.

При вивченн! ríстох!м1чного складу стхнки тонко* кишки по-росят-сисун!в показано, що посмугована обляи!вка ентероцит!в вкрита шарои гл!кокал!ксу. В ньоыу були виявлен! б!лки, вуглево-ди, ппкопротепт та протеоппквнн. У склад! npoTeoraiicaHíB i дентиф! ковано так! ГАГ, як г!алуронова та ^алова кислоти, хондро!тин-4- та хондро!тин-6-сульфати. У поросят-сисун!в, що одеркували цолочний кори, в цитоплазм!. ентероцйт1в ресстрували, вакуол!, як! ы!стили ыолозиво та цолоко. Вони фарбувалися суда-houIII, аи!дочоршш IÓ В," були ШИК-позитивн1. i давали иетахро-

иатичну реакцию при фарйуванн! ТС. У склад1 слизу, то вид!лявся бокалопод!бними кл!типами, виявлено б1лки, вуглеводи, РНК, глхко-про1в]£ни та про::еогл1ка1П!. До складу протеоглп;анг:з еходули II ж ГАГ, як! були 1;;ентиф1К0ван1 в шар! гл1кокал1ксу.

При електронноы!кроскоп!чноыу досл!днеши всгановлено, що характерною осс(5лив1стю ентерощтв була наявниль на ап!каль-коыу К1нц1 однакових Т1 сно розтаиованих м^кроворсинок. Поблизу вп1яальн11 поверхн! цт: клхтин знеходили зону иагоплазии, що не мала юптинних органел, - зона терминально"! с1тки. У поросят-си-сув1в в1коы до 3-5 дн!э тут була розташована система аи!кальних трубочек I ы!хурц!в. •

2.2. М0РФ0ЮГ1Я ТОНКО! КИШКИ П0Р0СЯТ-СИСУН1В ПРИ Р0ТАВ1РУС-Н1Й 1НФЕКЦП винчена на 57 поросятах-гнотоб!отах, 9 безыолозив-них поросятах та 15 звичайних поросятах-сисунах.

2.2.1. Макроокоп!чн! ознаки. В тонкИ! кисщ ЮС$ хворих по-росят-сисунхв знагодили серозно-кахзральне або кйтарально-гемо-рашчне запалешш. Частота '!х в!дпов!дно становкла 63,7 та 36,3$. Характер запального процесу ! його локал!эац1я в значн!й и!р1 залеж.али в!д штаму в!русу та в!ку поросят-сисунгв.

2.2.2. Г!стрлог!чн! зьпни. Характер та !нтеисивн!сть г!сто-лог!чних зм!н залежали в!д птаму вхрусу, в!ку поросят, 1х !нди-в!дуальних особливостей та участку тонко'! киаки, з якого було з!дхбрано иыаточки для досл1дяеиь.

В дванадцяаипал!й кишц! пом!а'Н1 г!стодог!чн! зм!ни було ви-нвлено у 26,4$ поросят у вигляд! по^рного вкорочування ворсинок. В гсотодн!й та клубовхй кишках зм!ни були знайден! у 1С0# тварин. Вони були найб!льи виракен! в середнН! та каудальн!й тр&тин! голодно'! кишки 1 характеризувалися руйнуванням ентероцит!в та якорочуванннм цсрсинок. Частина ворсинок втрачала свою форму,

вигиналася. На поперечних apiaax тонко! кишки так! ворсинки нала внгляд фрагментованих. В ап!кальи1й цитоплазм! ентерощтв, що вкривали верхню половину ворсинок, ресстрували 1-3 др1бних округ-лих тшець-включень. Часто виявляли пхдеп1тел¡апьн! набряки. У npocBiTi тонко! кишки знаходили велияу кхлыйсть щетинного детриту.

Б ochobhíA пластинцх слизово! обслонки i в п1дслизов!й осно-а bí виявляли ознаки иуко1 дного аабрякання, розширення л1ифатичних та кровоносних судин, вих!д юл тин KpoBi за iieai осташпх та помяну л!мфоцитарну !нф!льтрац!ю. В д1лянка>: гемораг1чного запа-лення клхтинний ем!грат складався г ел са ним члнш з еритроциа!». В облает! дна крипт вхдшчдли дегранултЦю велико? к!лькост! еозинофШв. Л!ифатичн! узворення тонко! кишки bcíx досл!джених поросят мали repuiHawiBHi центри.

У зксперинентально г.араиених безмолозизндх поросят i при-родньо !нф!кованих ЗЕИчааннх поросят-сисун!в серед кл!тинного детр!.ту, що знаходився у проев! TÍ тонн oí кишки, виявляли волику к1льк!сть бактер!й. Прикр1плення дих Сактер!й до ентерощшв та проникнення 'íx в б1льш глибок! шари кишково1 сг!нки не зарезстро-вано,

2.2.3. Динам!ка розвитку гхстолог!чних та г!стох!м!чних зи!н вивчалась на експериментально зараканих поросятах-гнотоб!о-тах, яких розтинали напротяз1 парий доби niсля" заражения через ксин! 3 години, a botíu - через 36, 48, 72, 96 та 120 годин п1сля заражения /г.п.з,/. Уже через 6 г.п.з. у деяких еитероци-tíb спостер!гали дезоргашзахйю посмуговано! обляы1вки, появу в цитоплазм! в!руоспациф!чних auinreaÍB та диодокац!» ядер.

Через 9 г.п.з. в ентероцнтах з"являлиси г1льця-Бключення. При проведенн! р!аних rictoxímí4Hiíx peaKuiil вотанодлено, що вони

- 12 -

складалися з б1лку та нукле!ново1 кислоти.

Через 12 г.п.з., до виникнення д!аре"1, багато ентероцит!з М1С1ИЛО в св01Е цитоплазм! г1льдя-включення. В таких шн тинах виявляли ознакг. зернис::о'1 або. гхдротчнох дистрофП 1 накопичен-ня гл!когену. В'являлиоя п1деп11ел1алыа набряки. Розташован! на ворсинках ентероцитя вид!ляли в проев! т тонкоК кишки р1дину, ¡цо мстила бШэ та пслдсахариди.

Через 15 г.п.з., коли у вс!у заражение- тварин рееструвалася д!арея, ворсинки вкорочувалися. Бокалопод1бн! кл!тини знаходкли-ся в стан1 г!перерг1ЧН01 секрецп, цо приззодило до зм!ни IX г!стох!м!чного складу 1 повному опустошению. Через 18 г.п.з. зм!ки в тонк!Й ишц! Сули аналопчяшш.

Через 21 г-,п,з. ентероцити на ворсинках перетворювалися на плоек! кл!тини. К1льк1сть б'тт та пол!сахарид1В у шарх гмко-кал!ксу зиеншувалась. Гл!коген в цитоплазм! ентороцит!в не ви-являвся.

Через 24 та 36 г.п.з. зростала м!тотична зктивн!сть ентеро-цит!в крипт. Шар гсп кокал!ксу пе визначався. Концентрац1я б!л-к!в та пол!сахарид!в в ус!х парах кишково'! спнки поштно зиеншувалась. Ворсинки були короткими ! потовцешши, часто зникали зовс!м.

Через 48 г.п.з. бокалотод!бн! кл!тини та еоз!иоф!ли не виз-началися. В ссновн!И пластинцх слизовох оболонки ! в шдслизо-в1й основ! знаходили осередки розростання сполучно'! ткаиини. 11 илi тина! олоионти и! стили велику к!льк!сть ШИК-позитивнох речовини.

Через 72, 96 та 120 г.п.з. т!лвця-включешш не х:;:являлися. Слизова обояонкэ зовс!м не мала ворсинок. Тиноли осередки роз-ростаннп сполучло? тканшш утворювали складки, що виступали в

- 13 -

npOCBIT TOHKOI кишки под1бно до ворсинок.

2.2.4. Електронна ц1кроскоп1я. Ультраструктура змхнн енте-pomiTiв хзрактеризувалися мхкроклазыацитозом, клазмапитозом, езотрошею та екзотрогпею, Гхалоплазма ставала гетерогенною i бгльш електроннопрозороп. Зона терн1нальн01 с! тки була дезорга-Hi30BaHa, система aniкалышх трубочок i ы1хурц!в - фрагментова-

на i дезор!ентована. Цистерни та каналый зернисто! ендшлазма-

г»

ТИЧН01 ciTKii /ЗЕС/ i незернистох ендотлазматичнох ci тки /НЕС/ розширювались. Кьчыпсть м!тохондрП! зменшур.алась. Вони набухали, кристи дефорыувалися, знаходилися в стаи деструкцП, або не диференщювалися 30BCiu. В1дзначалася дислокац1я. комплексу « Гсльдж!. В ньоиу зб!лызувалась кгльмсть паралельних цистерн, коиденсуючих та транспортних MixypuiB. Контури рибосом втрачали свою 4iTKicTb. Спостер1галась диооц!ац!я полном. Мембрани не-багатьох л1зосом часто були фрагментовашши. В!дэначалося дис-фуикц!йне набухання ядра, кар!ол!з!с. М!икл1тинн! контакт, що зв"язують сус1дн! ентероцити, поруиувалксь.

В цитоплазм! багатьах ентероцит!в знаходили електроннощ!ль-ний в!ропласт. В!н складався з зернисто? матриц!, рибосом, ncmi-сом та в!русних сарцевин. На перифер!* в!ропласта спостер!гали-ся BipycHf частники на р!зних сталях формування. В облает! в!-ропласту та в г!алоплазм! зиаходили в!русн! частинки II та III тип!в, а б!ля ендшлазматичноК ci тки та в i Y канальцпх ! цистернах - частники I та 1У тип!в. У вм!ст! тонко"! кишки виявляли ротав!русн! частники характерно'! морфолог!'/.

2.2.5. Морфолог!я TOHKO'f кишки поросят-гнотоб!от!в при за-рзиенн! р!зними дозами ротав!р.усу. В!руслу суспенз!ю резводклл таким чином, щоб одна доза для заражения м!сгила 4000, ЗССО, 2000, 1000 та 500 ф!зичних частинок ротав1русу.

- 14 -

У поросят, заражених дозою 4000 та /5000 фхзичних частинок ротав!русу, иакроскш1чн1, ricicuioriuHi та rtcioxiui4Ht autaa були такими к, як описан! в розд1лах 2.2.1, 2.2.2. та 2.2.3. BipycHt антигени було знайдено в цитоплазм! 73,1 та 64,7% ентеро-цит!в в1дпов!дно.

У тварин, заражених дозою 2000 ф1зичних частинок ротав1ру-оу, иакроскрп1чйо спостер!гали поы!рне серозно-катаральне вап4-. лення тонко? кишки. При г! столок чному досл1дкеннГ атроф!я ворсинок була малопоы1тною. BipycHi антигени виявлялись в цитоплаз-ut eitiepoiwTiB.

У поросят, заражених дозою 1000 ф18ичних частинок praaBiруг-су, макроскоп!чно визначали т1льки iiowipHe серозно-катаральне-запалення клубово! кишки. При г1столог1чному досл!дженн1 виявля-'ли руйнування окремих ентероцит!в на верх1вках деяких ворсинок. Btpycui антигени спостер!галися в цитоплазм! 11,5% ентероцит!в.

У тварин, заражених дозою 500 ф1зичних частинок poiaBipycy,

■

цакрозкошчн!, г!столог!чн! та ricToxiui4Hi зм1ни в тонк!й кишц! не виявлялися. В!русн! антигени було знайдено в цитоплазм! 2,6^ еНтероцит1в.

2.3. М0РФ0Л0Г1Я ТОНКО! КИШКИ П0Р0СЯТ-СИСУН1В ПРИ ТГС вивчена на 35 поросята^-гнотоб! отах, 5 безмолозивних поросятах i 69 ави^айних поросятах-сисунах,

2.3.1. Накроскоп!чн1 ознаки 'при ТГС були такими ж, як ! при ротав!русн!й 1нфекцН, Частота серозно-катарального та катараль-но-генораг!чного запалення складала в!дпов!дно 69,1 i 30,9fo.

2.3.2'. Г!стсяог!чн! та г!стох!м!чн! зм1ни. Характер, локал1-еац!я та динам1ка розвитку г!столог!чних i ricioxiм!чних зм!н були такими к, як i при ротав!русн!й !нфекц!!'. При пор!вьянн1 г! сзол ог! чних зм!н, обумовлених _р!ашши штамами ротав!русу та

Bipycy ТГ'С, вотаноБлояо, цо в одних випадках бгльш обпшрн! та тяжк! зи!ки визначалася при TTC, в пших - при ротавгрусн1й !н-фекц!'!, а в третхх вони хэрактеризувалися однаковин уражепням тонко"! юшкя. Цэ залежало в!д в!рулентност! штам!в, вхку тварип та ïx !ндив!дуальних особливосТей.

2.3.3. Електроняа MiKpocKonin. На в!дм!ну зз!д ротавхрусно/ !нфекцп при 1ГС наш! було зареестровано проникионня в!русних частинок в ентероцити. Встановлено,-цо воно в!дбувалося шляхом ендоцитозу. 3ui ни з боку плазиатеии, Г1алоплазии, оргаяи цитоплазм та ядра були такиии а, «як i при poîaBipycuiH !пфекцП.

В г!алоплазм1 бэгатьох уражених ентерощтз над ядром або збоку р!д нього виявляли електронно!ц!лышй siponnacT. Bin складався э окреыих рибосом, пол!сои та в!русних частинок на р!зних ста-д!ях формування. Сформован! вхрусн! частинки часто локал13ува-лися в розширених канальцях та цистернах ендотлазматичноУ ci тки I в ап1кальн!й г!алоплазш. У ви!ст! tohkoï кивки виявляли коро-naBipycHi частинки характерно'/ морфолог!!.

2.3.4. Морфолог!я tohkoï кипки поросят-сис.ун!в при ТГС. що перэб!гас на Фон! вакциноцН в сузоро контрольованих умовах експорименту нами була вивчена впершо. Натер!али для досл!джень в1дбиралися при ком!с!йному випробуванн! вакцин протй ТГС, роз-роблених в ВДНК1 ветпрепарат!в /м.Москва/', BIEB! /и.Москва/ та в Укр.НДВ1 /м.КИ'!в/. 1мун!зац1я поросят-снсун!з в!дбуваласп па-сивно иляхсм споживання цолозива та потока поперадпьо вакцинова-них свиноматок."

Bcix вивчених тваран ыожао розд1лити на 4 групи: I/ поросята, цо но одержували антит!л 1 но були заражен! /негативклй контроль/; 2/ поросята, цо не одерлували антит!л ало були заражен! /позитивний контроль/; 3/ поросята, що одорхуввлп антптхля,

але не захвор!ли п!сля експериментального заражения; 4/ порося-га, цо одерживали антит!ла 1 захвор!ли теля експериментального заражения.

Встановлено, цо наявн!сть у поросят-сисун!в пасивного !му-н!тету не влливае на макросксшчн! ознаки, але в!дбиваеться на .плин! захворювання та !нгенсивност! г!столог!чних 1 шстасШч-них зм1н. У поросят групй 3 г1стологхчн! та г!стозс!м!чн! зм1ни були иенш виражен!, н!ж у поросят групп позитивного контролю. У поросят групи 4 в тонк!Й кишц! було знайдено слабо виракен! г1стсл0г!чн1 зм!ни I наявн!сть в!русних антигенхв в цитоплазм г деяких ентероцит!в.

2.4. М0РФ0Л0Г1В ТОНКО! КИШКИ П0Р0СЯТ-СИСУН1В ПРИ КОЛГЕНТЕ-РИТ1 була вивчена на 28 поросягах-гнотоб1 отах, 4 безмолозивних , поросятах та' б звичайних поросятах-сисунах.

2.4.1. Макроскоп!чн! ознаки характеризувалися серозно-ката-ралъшш аапаленнйм тонко'! кишки.

2.4.2. Г1столог!чн1-зм!ни. Вкорочування ворсинок було дуже незначним або не виявлялося зовс!м. Руйнування ентерощтв в!д-бувалося т!льки на верх1вках деяких ворсинок. В ентероцнтах ре-естрували.ознаки .зернисто? або г1дрсп1чио? дистроф!'! ! дуже р!д-

ко г некроб!озу та некрозу; Однак, на в!дм1ну в!д ТГС та рота-«

в!русно! 1нфекц1'1", вши не втрачали свою посиуговану облям!вку 1 не ставали плоскими. Ильця-включення в цитоплазм! ентероци-т!в не виявлялиоя. Часто реестрували злипання ворсинок верх!в-каии та боковими частинами, а на пшервчних эр!зах тонко* кишки - '¿х фрагментами. . " '

Характер зм!н з боку основной пластинки слиаово? оболонки та п!дслизово! оонови був таким хе, як ! при вивчених в!русншс 1нфекц1ях. Л!мфоцитарна !нф!льтрац!я слизовсЯ та п!долизово*

оболонок но визначалась.

БактерП ЕТКП знаходили прикр^леними до посиуговано'£ обля-ьивки ентерощ]Х1в. Вони добре фарбувалися ТС, г!рпо - за Грамоы I при провздеши Ш?;К-реакцн. Проникнення бактерий в ентероцитп. . та глибже розташовап! шари кииково! стпши не зароестровано.

2.4.3. Динампса розвитк.у гг столог!чних та г!с1ох!ц1чних зм!н. Встановлено, цо окреш ешерих11 закрхшшвалпся на ентеро-цитах вле через 3 г.п.з. До виникнення Д1аре! бактерП . колон! оу-вали майже всю тонку кишку, за виняткон кпщазй частини клубо-В01 лишки. Д!арея з"являлася,«коли КТКП колон!зували всю тонку кишку. П!сля виниккення д!арех ешорих!'! поступозо залипали тонку «ишку. Цей пронес починався з днанадцятипалй' кишки ! поступово поширпвався до К1нцев01 частини клубово! кисши ■ ■

Характер : динаш ка розвитку г!стох1м!чних эшн були такими ж, як ! при Еивч0!шх ь{русних !нфекц!ях. Методой !нунофлуо-ресценцн показано, що ЕТКП мали на сво!'й зовн1Ен!й поверхп! адгеэивний антиген К38.

2.4.4. Електронна М1кроскоп!я. При електронно!х1кроскоп!чно-му досл!дженн! б!ля ап!кальноУ поверхн! розтаиованих на ворсинках ентероцит!в виявляли лалочковидш бактерН. Вони часто при-кр!плговалися до верх!вок м!кроворсинок або занурювалпся в них до половини свого д!аметру. Шкровороинки при цьоиу деформува-лися. В ентероцитах виявляли так! а ультраструктурн! зм!ни, що'

! в !нф!кованих ротав!русом або в!русоа ТГС кл!тинах. Характерна! для кол1ентериту було утворення в г!алоплазм! 'ентероцит!в м! кротру бочок з поперечною посмугован!си) ! в!дсутн!сть в цитоплазм! в1русних частинок.

• - 18 -В И С Н О В К И ' .

1. Анатоы!чна та г!.столог!чна будова, Г1стох1и1чниИ склад тонко*, кивки 1 ультраструктурн! особливост! розташованих на ** ворсинках ентероцит!в у #оросят-гиотоб!от!в, беамолозивних поросят та эвичайних поросят-сисун1в були однаковиыи. Характерною

оооблив!сгю поросяг-гнотоб!от!в та безмолозивних поросят перших ГОДИН ЖНТТЯ була в!дсутн!сть В IX Т0НК!Й КИШЦ1 ,ЫОрфОЛОГ1ЧНИХ озлак антигенно* стимуляц!*' Н ! кунних утворень. •

2. При диференц!йн!й ^агнрстиц! кол1ентериту, ТГС та рота-в1русно? !нфекц!* патоморфсшог!чнш.ш методами шиаточки для до-оп!днень доиДльно в!дбирати з середньо* ! задньо* третини голодно* юшки.

. 3. Достов!рно диференц!ювати ТГС т& ротав!русну !нфекц!ю при патоиорфолог!иноиу досл!дкенн! тонко* кишки иожливо Т1льки при проведены! Р1Ф або йри електронноы!кроскоп!чному досл!джен-и1. Г! стсяог1чшши иетодаыи при обох в!русних !нфеквдях встанов-люють серсзно-кацаральне' або катарально-гемораг!чне з'апалення тонко* кишки з вирааениц альтеративниы акцеит-ом. 1нтенсивн!сть г!столог!чних зи!н при ТГС та ротав!русн1й !нфевд!* зи!нюеться в Балеановтх в!д: I/ в!рулентност! штаыу збудника; 2/ в!ку поросят; 3/ !ндив!дуальних особливостей *х орган1зиу; Ь/ наявно-ст! ! напрукення специф!чного !мун!тету; 5/ часу, що пройшов • з ыоленту заражения; 6/ частини тонко* кишки, з яко* було в!д!б-рано шиаточки для досл!дкень.

Кол!ентерит, обумовлений.ЕТШ1, в!д вивчених в1русних !н$акц!й ысаша в!ддиференц!ювати на основ! г!столог1чного, !му-нофлуоресцентного та електронноц!кроскот!чного досл!джеаь. 3 г!стодог1чних даних необх!дно враховувати в!дсутн!сть або нез-начний прояв альтера^ивного 1 • перевааання ексудативного компо-

ненту запально'! реакг'х, прикр!плення бактерШ до онтероцит!в, В1дсутн1сть в цитоплазм! ентероцит!в Т1л0ць-включень, а в ст!нц! тонко! кии'ки - л!«фоц1иарно1' !нф!льтрацН. При електронном!кро-скоп}чному досл1дженн! треба звертати увагу на лрнкр1пленнп бактерШ до еп!тел!альних кл1тин, в1дсутн1сть в цитоплазм!.ентвро-цитхз BipycitHx areHTiB ! появу в nifl специф!чних и!кротрубочок з поперечною посмуговани!стю.

5. В!рулентн!оть штам!в Bipyoy ТГС та ротав!русу в значн!й м!pi эалежить в!д ^лькостх ф1зичних частинок Bipyoy, що потрап-ляють в орган!зм тварини. ,

6. Bipycua !кфекц!я в органам! !мушзованих по^осят-сиоу-,н!в ыоже перебггати субкл!н!чно. В TOHKifi кишц! таких тварин

в!дбуваеться обмене но розыноження збудникЗ.

7. При спалахах ¡нфекщ'йних гаотроентерит!в результат» бак-терх олог!чного досл!дження вм1сту шлунково-киикового тракту сл!д трактувати обережно, бо при ТГС та ротав!русн!й !нфекц!? кл!пш-ний детр!т, що знаходиться в npooBiTi toiikoï кишки, е псшшшм середовшцем для розмноження не зв"язаних !з захворгованнлм бакто-pifi, а при кол!енторит! такв досл!дження пв виявляз м!кроорга-н!зми, що прикр!пйлися до ентероцит!в тонко'! кишки.

8. При KraieHîepuii, ТГС та ротаз!руон{й 1нфекцИ орган!зи поросят-сисун!в втрачае р!дину, 6imm та. пол!сахаридп. В тонк!й кишц! порушуються процеси прист!ночного травления, припинявтьсп всмоктування молозива та молока ! поруиуеться або зово!и припи-няетьея в!дд!лення слизу бокаловидними кл1 тинами..

- 20 -

ПР0П03ИЦ11 ДЛЯ ПРАКТИКИ

1. В комплекс д1агнос1ичыих ьгёропризмств при шдозрх на ко-лгенгера®, ТГС <га ротав!русну 1йфекц1ю сл!д включати методи па-томорфсшоНчних досл1джень.

2. При проведешь патоиорфолог!чних-досл!дкень матерхали сл!д в1дбираш з серед их о: та задиво'! третини голодно! кишки.

3. При проведение Г1сюл0Г1Чних досыйдкень зр1зи доцхльно фарбувати '1С, який дае можливгсть не тхльки вйзначати загалвну г1сгшюг1чну картину, але й, у випадку ТГС та ротавгрусно'/ ш-фекдИ, виявити в ентероцитах тхльця-включення, а у випадку ко-л1ен!ер1ту - прикреплен! до ентероцит!в бактер!!'.

Результата бактерхологхчних доол!дкень вшсту'шлунково-кишкового тр.акту ,сл!д трактувати з урахуванняы одержаних ваий дашсс про ыожлив!сть випвлення при ТГС та ротавгрусшй Гнфекц!'! о'актер!й, до не иають зв"язку 13 захворюванняы, а при кол!витерит! - про неможлив!сть виявити и!кроорган!зци, що прикр!пилися до ентеридапв тонко'! кишки.

5. При проведенш планових протиеп!зоотичних м!роприемств по л!кв!дац!3£ ТГС ! ротав!русно! |цфвкц!1 необх!дно досл!джува-ти фз;<ал1г кл!н!чно здорових поросят для виявлення тварин, у пкнх захворювання. переб!гав субклШчно.

1 6. При проведенн! терапевтичних Шроприемств при кол1ен-тершс!, ТГС та ротав!руон!й. !нфекц!¥ не мокна обмекуватись анти-б1отика1Ш та водно-оольовими розчинами. На пер1од захворювання поросят доц1лыю в1длучати' в!д свиноматок ! переводити Кх на слизоа! в!двари та в одно-соль об! розчини, що м!отять глюкозу. Парентерально необх!дно призначати не т!лыш антиб!отики, але й б!лкозе харчування /8ы1всюептид та 1н./.

- 21 -

список опушкованих роб1т по теш лисвтш!

Борисевич Б.В. Проблема ротавирусной инфекции свиной // С.-х. биология. - 1988. - tel. - С.80-87. .

!. Борисович Б.В. Гистологические особенности и некоторые гистохимические характеристики юнкого кишечника порооят-гнотобио-тов // Функциональная и возрастная морфология свиней в эколо-го-эксперименгальном освещении. - Белгород, I99Ö1. - С.8-13. - / Межвуз. сб.научн. тр./ Изд. —g

. Гирин В.Н., Дзюблик И.в£*5!л1^с^уктурные изменения'энтеро-цитов тонкого кишечника поросят-гнотобиотов, инфицированных ротавирусом человека // Тез. докл. научно-практичи конф.

"Применение электронной микроскопии в медицине'", Киев, 2324 июня 1992г. - Киев, 1992. - C.I5.

. Дзюблик И.В., Анисимова Ю.А., Борисевич Б*В. Изушшё патогенеза ротавирусной инфекции человека на порооятах-гнотобпотах // Тез. докл. Всесоюзн. конф. "Внтеровирусы. Общетеоретические и медицинские аспекты", Киев, 19-20 марта 1991 г. - Кией, 1991. - С.38.

. Дзюблик I.B., Гир!н В.II., Ан1о!мова Ю.М., Борисавач Б.В. Патогенез ротав!русно? !нфекц!Я // Тез, дся. ХП StepafHciKoro респ. з"1зду м!кроб1слог1в, еп1дем1ояог1з i. паразитолог!в, Харк!в, 25-27 вересия 1991р. - Ки1в, 1991. - 4ÜJ. - C.I95.

, Собко А.И., Приокова В.А., Борисевич Б.В., Нанапй К.В."Способ культивирования энтеро- и корс-вавирусов // Авторское свидетельство (й 1387407 от 8 декабря 1987 г.