Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.03) на тему:Особенности эпизоотического процесса инфекционной сурсальной болезни кур.

АВТОРЕФЕРАТ
Особенности эпизоотического процесса инфекционной сурсальной болезни кур. - тема автореферата по ветеринарии
Бибен, Иван Андреевич Харьков 1996 г.
Ученая степень
доктора ветеринарных наук
ВАК РФ
16.00.03
 
 

Автореферат диссертации по ветеринарии на тему Особенности эпизоотического процесса инфекционной сурсальной болезни кур.

УКРАÏHCbKA АКАДЕМ1Я АГРАРНИХ НАУК

g.] 1НСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОТ I KJIIHI4HOÏ

ВЕТЕРИНАРНО! МЕДИЦИНМ

Т5=

со тт

На правах рукопису

см

Б1БЕН Гван Аидршович

ОСОБЛ ИВ0СТ1 ЕШ300ТИЧН0Г0 ПРОЦЕСУ

шфекшйнот бурсальнот хвороби курей

16.00.03 —ветеринарна пнкробшлопя, BipyconorÎH, ешзоотолопя i ¡мунолопя

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацп на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Харшв — 199G

Д1!сертац1бю б рукопио

Робота виконана ,в Дн1пропетрэвськ1й досл1дн!й станцП 1нституту експериментально! 1 кл1н1чно1 ветеринарно! медици-ни УААН

Науковий кер!вник

0ф1ц1йи1 опоненти

- доктор ветеринарии наук, професор, академ1к УААН БУСОЛ В.О.

- доктор ветеринарних наук, професор, лауреат державно! премИ Укра1ни ПАН I КАР 1.1.

-кандидат ветеринарних наук, старший науковий сп1вро01тник ОЛЬХОВИК Л.А.

- Дн1пропатровський державний аграрний Университет, МСГ 1. продовольства УкраИни, м.Дн1пропетровсък.

Эахиот в1дбудеться "кв1тня 1996 р. а//.тодиа на зас1-данн! спец1ал1аоваао1 вчено! Ради Д 02.32.01 при 1нститут1 екс-периментадъно1 1 кл1н1чно1 ветеринарно! ыедицини УААН,за адресов: 310023, и. Харк1в, вул. Пушк1нська, 83.

Цров1дна орган!аад1я

3 диоертац1вю иожна оэнайомитися у 01бл1отец1 1кституту експериыентально! 1 кл1а1чно! ветеринарно1 ыедицини УААН, . 310023, и. Харк1в, вул. Пушк1нська, 83.

Автореферат роз!олано "29" лютого 1990'р.

Вчений секретар спец1ал1эовано1'вчено! Ради . / доктор ветеринарних наук ц

Конаряевський К.6.

загальна характеристика робш* актулхьн1сть та ступ i hb д0с11дкен0ст1 тематики дисертацп

Серед найважливШшх проблей ветеринарной медицини промис-лового птах!вництва особллве м!сце аайиають нов1 1нфекц1йя1 хвороби,як1 супроводхуються 1.мунодеф1цитш (Faraeer J. ,1972, Edstar S.A., 1976, Bocht H., 1988, Giambrone J.J., 1990, tales A.C.,1991,Д*авадов Е.Д.,1988..Герман В.В..Врченко О.Л., 1994). Серед них особливе м1сце эаймае 1нфекц1йна бурсадьна хвороба птиц! (1БХ, хвороба ГамСоро). Досл1д*ения Marcs М. (1980), Najfl S.A. (1978), Miller D. (1980), Okoje J.О.A.(1987), Дяавадова I.M. (1990), Врченка О.Л.(1992), Красикова Г.А., Германа В.В. Ольхозик Л. А.1995, св1дчать, що ця хвороба, яка вперше эареестрована Cosgrove A.S. в 1982 роц1 в США в wlotl ГамСоро, мае тенденц1и до подальшого роаповсяодяення 1 на дат ний чао рееструетъся в 01лызост1 кра!н ов!ту в роавиненим промксловим птах1вництвоч.

Виссжа эахворвванЮть та лэтальн1оть серед курчат ранньо-го в1ку, трявалкй пер1од одужанпя птиц! та отац1ояарн1оть 1нфекц1Т в стад! спричишоть акачн1 аОетки промысловому 1 особливо плеШякому птах!внкцтву (Ал1ев A.C.,1989 Макогон В.,1996, та 1нз1).

За даними Германа В.В. ,Красн1кова Г.А. .Юрченка О.Л. (1993) ця 1нфвкц1я аперат на УкраХн1 д1агнсстована в 1991 роц1 в Одеоьк1й област1.

3 часу ревстрацП хзороби в1тчязнян1 та заруб1жн1 вчен1 зосередили осиовну увагу ка 2лвченн1 кл1н1чного гчреб1гу 1нфекд1¥, розвитку патологоанатоы1чного та 1пфекц1йкого про-цесу, розробц! метод1з та заооб1в специф1чно! д!агностики 1 проф1лактики. Св1това 1 в!тчигняна наука з цих напрям1в доо-л1джень мае гначн1 досягиення (Ал1ев A.C., 1991, Герман В.В. та 1нш1,1393, Йоханнео Еерхане, 1995, Н1га* К., 1974,

Lísowska К., 1981, Cerní к К., 1985, Nakaí. Т., 1983). Огляц л1тератури св1дчить, що Сагахо питань еШзоотологП залшш-Лися недостатньо вивченими, а проблеми ешзоотичного проце-су, як основи розробки системи протиепi зостичних эаход1в, эалжшлися поза увагою досл1дник1в.

Виходячи г цього, виэначен1 мета та завдання наших досл1ддень.

МЕТА тюти ----

Вивчити особливост1 еп1зоотичного процесу при 1БХ у р1энов1ковоТ птиц1 в експеримент1 та умовах виробництва.

завдання доошдхешн: 1) провести анал1э эп1аоотичноТ ситуац!I а 1нфекц1йноР бур-сально! хвороби в УкраТн1; 2) вивчити особливост! прояву еп1аоотичного процесу; 3)визначити динам!ку зм!н 1мунного статусу та кл1н1чно-С1ох1и1чного прояву 1нфекц11 в експери-мэнталъно та спонтанно 1нф1ковано5 птиц!; 4) вивчити чут-ливЮть курячих, качиних 1 п^репединих ембр1он1в до р!зних uraulB та 1зсшят1в Blpycy; 5) вивчити вплив л1кувалъно-проф1лактичного прем!ксу на виникнення та переб1г 1нфекц11; 6)визначити екокомАчн! 2битки, як! завдав птахогосподарствам 1нфекц1йна бурсальна хвороба.

tedfeik4ha i практична щшпсть та наухова н0вш.1д дшшджень

. Матер1али дисертад1йноТ роботи б складовою частинсю Державно! науково-техн1«що! програми 03. 0.6 "Системи захис-ту о1льськогосподарських тварин в1д эахворювань та створення нових л1кувально-проф1вактичяих засоб1в".

Впериэ проведено коммексне вивчення розповсюдхення захворюванвя ва територ11 УкраТни та вивчено особливост! еп!зоотичного процесу хвороби ГамОоро, визначен! законсм1р-ност! переб1гу 1кфекц1йного процесу в умовах експерименту та

при спонтанному його виниккени. В умовах е .спериионту вста-новлено найбиаш активне роэмноження Bipycy IBX на xopioa-аианто1сн1й оСолонц! lQ-ll-денних куриних,перепелиник та качин их ембр!он1в, а також наявн1сть на територП Украхни циркуляр ï BipyciB з р!вними в1 рулентниыи властивостями. Одержан! дан! при вивченн! в орган!ам1 вм!н в!там!иного, м!кро-та макроелементного об«1в1в у динаы1ц! роэвитку патолог1Ï б основс® розроСки неспециф!чкоТ сроф1лактики та терапэвтичних sacoQiB захворвванкя. Розроблена .система неспациф!чноТ проф1лактично1 терапП дозволяв впливати на функц!ональний стан iuyHHot оистеми та зннжувати влояк1сн1ота nepeCiry патолог !чного процесу у курчат най81льа критичного для qisï 1нфекц1^ Bixy. Вианачено еконоы1чя! эбитки, як! завдав пта-хогосподарствам Укра'1ни !нфекц!йяа Сурсальна хвороба.

pibb3) реал1эацп та ейровадешш рещьтаив досидхшш

Разультати досл!джень з патаяь еп!зоотичного та !нфек-ц1йвого процсго!в використая! при роарооц! оистеми проф!лак-тики та л!кв1дац!1 1нфекц1йно? бурсально! хвороби в птахогсо-подарствах УкраТни, конструпванн! л1кува2гьно~прс51лактичних коршвих прем!кс!в. Матер!али дисертац!! вв1йази з лекц1йний та практичний кура а еп!зоотологП та 1нфекц!йно1 патолог!! ДнinponeTposcbкого державного аграрного ун!верситету.

SanpcnoHosaHi методичн! п1дходи до оЩкки напруженост! оп!аоотичшго процесу i економ1чних Еб;ггк1в можуть бути ви-ксристан! науковими i практичяими пращвникши при розробц1 оистеми протиепiзоотичних заход! t.

OcHOBHi положения дисертацП вв!йпли в рекомендац.fui матер!али "Ветеринарным врачам и всем, кто занимается птицеводством " (1994).

АПР0БАЦ1Я ТА ПУБЛ1КЩП РЕЯУЛЬТАПВ ДОСЛ/ДШЬ

Основы1 матерхапи дисертацгйно! роботи допов1дались та б У ли скв ален! на науково - практичн!к конференцП ветеринарних спец1ал1ст1в э птах!вництва кргйн СНД, координацией нарад! а пробдеми "Ветеринарная профилактика в промышленном птицеводстве и фермерских хозяйствах на современном этапе". (Кишинев, 1995), М1 жнародн 1 й науков!й конференцИ "Общая эпизоотология: иммунологические, экологические и методологические проблемы" (Харьков, 1S95), эасАданнях та ав1тних сес1ях Вчено1 Ради IEKBM УААН (1991-1994рр). По тем! дисер-тац11 опубл1ковано 5 роб!т в наукових виданнях.

структура ТА ОБСЯГ ДЖНРТАЦП ДисертаЩйна робота написана на 150 стор1нках машинописного тексту 1 включае вступ, огляд л1тератури, власн1 досл1дження, обговорення результата досл1джень, висновки та практичн! пропозицИ. Робота i иострована таблицями та малинками. Список лИератури складаеться з 212 джерел, з них 126 1ноземних.

осошгшй ниесок дисертанта у розробюг наукових результата, ф вмносяться на захист

Особистий внесок дисертанта полягаа в повн1си. Са-mogtIиному виконанн! всього обсягу методично!, експеримен-тально! роботи, проведенн! еШзоотолоПчних, серолог1чних та в!руссшог1чних досл!джень,за винятком б1ох1м1чних,як1 проводились сп1льно з сп1вроб1тниками лабораторН виьчення неэа-разних хвороб птиц1 Дн!пропетровсько1 досл!дно1 станцП IEKBM (зав.лаборатор1ею Шемет P.C.) Плотинськос Л.В., Ылан Л. I. та Мартиненко Г.Н.

На п1дстав1 анал1зу результат1в експеримент1в та спхв-ставлення ix з даними лИератури дисертантом сформульован1 так! положения, як! виносяться Hä захист:

1. Розповоодження та напруженЮть эШаоотичного процвсу 1нфекц1йно1 бурсально! хвороби к/рей в Укра*н1.

2; ЕШзоотолоПчна характеристика 1ЕХ.

3. Епгзоотологхчне значения однов!ково1 птиц! при 1БХ.

4. ЧутливЮтъ ембр!он!в р!аних вид1в птиц1 до в!р-,су 13Х та в1рулентн1 властивост! 1золят1в збудника !нфекц11.

5. КлШко - б!ох1м!чна оц!нка джерела збудника 1ЕХ.

6. Вплив ф1а!олог!чного стану спркйнятливого до в!русу орган1аму на прояв 1нфекц1иного процесу.

ИЕЛЩШЗПЯ. ИЕТОДН Д0СЛ1ДЖШШ.

В основу методолог!I внконання роботи було покладено вивчення ваавмодИ джерела эбудника 1н$екц1*, спркйнятливого организму та фактор!в, щр сприявть виникненню ! прояву 1нфекц11.

Робота виконувалась у перЮд а 1992 по 1994 рр. в лабо-ратор1Г вивчення в!русних хвороб птиц! Дк1пропетровсько1 досл!дно1 станц!! 1ЕКВМ та в 24 птахогосподарствах Укра1ни.

При виз'.еш;! роеповсюдження хвороби Гаыборо в Укра1н! були викоркстан! статистичн! дая1 Головного управл!ння вете-рзшарноТ медицина ! держЕет1нспекц11 МШстерства сШсъко-го господарства 1 продовояьства УкраГми, птахопрсм1в областей та птахсгосподарств.

При досл1джекиях вкшркстано 1720 гсурчат та курей р!зного в1ку, 150 перепелинкх, 160 ютшккх ! 1340 курган« ембр!он1в, одержаних э неблагополучиях га блатополучних а !кфекц1йно! бурсально? хвороби господарсгз, два птами в1русу 1БХ: в!рулентикй "Б2/70", вакщшчкй "0-78",та польов! 1золя-ти в1русу, як! вид1лялн в неблагополучиях птахофабркках- 1з фабриц1евкх сумок курчат а гострим переб1гои эахворпвання та характернее-! патологоанатом!чни>л! сэнакамл.

В процео! викояання роботи викоркстовували аагально-

прийнят1 еп!аоотолог!чн!,кл!н!чн1, патологсанатом!чн1, серс-лог1чн!, в!русолог1'ш! (включаючи бiопросу), а також 6ioxi-Мчя1 методи досл!джень.

Для виявдення специф1чних антител в сироватках кров! та визначэння напруженост1 1мун!тету ■ аастосовували методи РДП по Ал1бву A.C. (198S) та РИГА по Герману В.В. 1 Юрченку О.Л, (1093).

Специф1чну сироватку до Blpycy IEX одержували шшхом г1пер1иуи1вац11 та тотального зиекровлвиия курчат. Активн1-сть 1 специф!чн!сть сироваток перев1ряли в РДП та РИГА а гомолог!чними та гётеролог!чними антигенами.

Нормальну сироватку одердували в1д эдорових новакцино-ваних гсурей 1а благополучних а !нфекц!йних хвороб птахо-гооподарств.

ШЮШ11 РЕЕУЛЬТАТИ МСЕРТАЦ11

розпойсадгаам та налрушисть ешзоопгаюго процесу

пвекц1йн01 бурсалыю1 XSOPOEH куре» в укра1ш

В 1991 роц! Ал1бв;ш A.C..Германом В.В.та Икачяною В. I., в нашею участи впераа була д1агностована 1нфекц1йна Оурсаль-на хвороба в Державному плем!нному птахорадгосп! "Роэд1ль-нянський" Одесько! оСласП. Посл1дусч! ретроспективн! досл1д-жяння показали,що захворвзаяня курчзт а характерними к^Шч-ними та патологоанатом!чними оэнаками ц!в! хвороби мали Mic-це в 1990 роц1 1 в 1нших господарствах облает!.

В 1991-1994 рр. IEX д1агностували в п'яти птахофабриках Одесько! облает!, трьох - 1вано-Франк1всько'1, по одн1и - в Хмзлышцькхй, В1няицьк1й, Черн1вецьк1й, Херсонськ!й, Лу-геяськ1й, Микола1вськ!й, Дн1пропетровськ1й, К!ровоградськ1й 1 оди1й птахофэбриц! Автономной республ!ки Крим. Ягацр з 1992р. _.захворювання виявшш в трьох, а в 1993 - чотирьох, то в 1994 - в дев'яти господарствах.

- д -

Еп1эоотолоПчнз., кл!н!чн1, патологоанатом!чн1 досШджен-ня в с!мнадцяти птахогосподарстпх, шр вва^алися до початку досл1джень благополучними по 1БХ Одесъко1,Дн!пропетровсько1, Черн!вецько1, Льв1всько1, 1вано-Франк!всько'1, Закарпатсько! областей показали, що в ус!х стадах мали м1сце кл!н1чн!, па-тологоанатом!чн1 ! серолог1чн! прояви !нфекц!1. Зажиттввий д!агноз був п!дтвердлений в!русолог!чними досл1дженнями, в тому числ! б!опробою. 1нф!каван1сть стад була нер1вном!рнок>: 31,9 - 76,БХ.

Одержан! дан1 св!дчать про широке розповсюдження !нфек-ц!1 в птахогосподарствах Укра1ни.

Для к1лък!сно1 оцгнки еп!зоотично1 ситуац!1 та вивчення 11 зм!н в простор! 1 час1 визначали налруженють еп!зоотич-ного процесу (НЕП) за ыетодикоя Бусола В.О. (1983) в наш!й модиф!кац!1 та проводили сполучвий картограф!чний анал!з. За . показниками в 1991 - 1994 рр. найвищий коеф!ц!ьнт НЕП (1,0) був у Закарпатськ1й ! Черн!вецьк1й областях. На другому м!сц! сто1и Одеська область (НЕП - 0,64) на треть ому -Дн1пропетровська, 1вано-Франк!вська, Ки1вська облает! (НЕП -0,21 - 0,3).

Таким чином, найбхдьша частота прояву !нфекц11 зареест-розана в п!вденно-зах!дних областях, куди найчастШе завозили курчат !з-за кордону.

Дан1 св!дчать, що протягом проанал!зованого пер!оду Мали м1сде иепреривн!сть та динам!чн1сть эп1еоотичного процесу. Цб вказуе на !снування рухомих сил цього б1олог!чного явища при бурсальн!й хвороб! на територП Укра'!ни.

НИгОаТОЗОИЧИЛ ЗШ'АКТЕРЙСТШ', 1ВХ

В умовах п'яти птахофабрик вивчзли вшшв на виникнешга та переб!г еШаоотичного процесу таких факторхв, як напряы продуктивном! птиц!,система утриыання, повноц!нн!сть год!в-

- 10 -

л1, господарсько-економ1чн1 зв'яэки.

Досл1дження показали, шр на 1кф1кован!сть 1 1нтенсив-н!сть переб!гу 1нфекц1йного процесу не впливали спец!ал!ва-ц1я господарства (м'ясне або яечне ьяробництво), технология утримання (на п1длоа! та в кл1тках).

Вивчення динам!ки еп1эоотичного процесу 1БХ проводилось в умовах птахофабрик "0р1льсько!£", "Петропавл!всько!", "Мар-ганецько!" Дн1пропетровсъкоТ та "Одесько!" ОдеськоУ областей показало, щр на початку спалаху в стад1 ревструвапи гострий переб1г хвороби, а в подальвому - переважчо су0кл!н1чну форму. Проте, мала и!оцв неоднозначнЮть показник1в захворюва-ност1 (70,9-04,БХ), летальносП (3,6- 31,ОХ) та в1ку птиц! кл1н1чного прояву 1яфекц11 (26-92дн1).

Вивчення цих покаэниг.1в на протяз1 двох повних цикл!в вирощуванкя курчат в одних 1 тих же пташниках птахофабрикк "Марганецька" показало, щр г гхворсван!сть та летальнЮть в обох випадках буди высокими в1дпов1дно 79,0 та 95,ЗХ; 27,3 та 25,6X, ир ов1дчило про наявн1сть в господарств1 невивче-них фактор!в, л1м1тупчих ц1 показники.

Для вивчення впливу такого господарського фактору, як год1вля на переб1г 1нфекц1йного та еп1зоотичного процесу був проведений еп1эоотолог1чний експериыент на "0р1льськ1й" та "Петропавл1вськ1й" птахофабриках. В них сп!льним в аналог !чний непрям ведения гаяуз! та система утримання курчат на п1длоз!. В той же час у первому господарств!, на в1дм1ну в1д другого, рац1он був незбалансованим за основними пожив-ними речовияами. Встановлено, що при повноц!иному збалансо-ваному рац1он1 зачворюван!сть курчат гострос формою 1БХ була зиачно вишрв, н!ж у птиц1, яка утримувалася на деф1цитноиу рац!он1, але р!вень летальност! тут був меншим у 6,3 раза. Результата цих досл1д*ень були п!дтверджен! в експеримент!.

- 11 -

Еивчення факторов заносу збудника бурсалъно! хзороби в умовах ДППЗ "Роэд1дьвянський" тг, птахофзбри''' "Хадж1б01ВС£ка" 1 "Ком1нтерн1вська" Одесько! облает! свгдчать, що виникиенню 1нфекц1'1 сприяшъ т1сн! економ!чт зв'язки господарств. Через п!втора - два м!сяц! хвороба виникае на птахоф^бркках, як1 отримували курчат з господаротва, неблагополучного на 1нфеюЦ!о.

еп13штойопч5ш значили оддоз1x0801* пткц1

Еивчення законоьИрностей виникнення 1 згасання е-Шзоо-тичного процесу в умовах горподарствэ св1дчить, цр при без-перервному цикл! в1дтворення стада птиц1 хвороба Гамборо набувае характер стацХонарно! АнфекцП з еп1эоотичн!ш пе-реб!гом. Для вивченкя причин такого явица був проведений еп1зоотолог1чний 1 лаборатории експерименти на однов!ков1й птиц!.

В умовах господарств неблагополучиях на аахворюванкл було досл!джено 2023 курчат та 674 доросло! птиц!. Антит1ла до збудника .нфекцП в сироватц! кров1 були виявлен! у 76,57« одноденних, 48,92 б-денних, 7,7Х 16-19-детшх 1 1,97. 20-30-дезаих курчат. В наступний десптиденний перЮд мало м1сцэ заганоШрне п1двкщення частота выявления позитивно реагувчнх ¡журчат:в 33-4Е-денному в1ц1 1х було 02,7%,в 60-дешкжу 72,27., а в окрешк господарствах 1003. Отримак! результата дйвть тдстазу ввататч.цо у курчат з 5-7-дешюго в1ку в!дбуваетъсн елпЛнащя материпсы-лх антиИл з орган! зму та на 20-30 дета глття в них в!дсутн1 споциф!чя! фактори гтрстив!русного за-хисту ! ¡сурчата стаять сприйиямчвими до сбудника 1нфеяц1'1.

Для п1дтЕергжешш цього висновку проведено лаборааг-э-ний досл1д. 1з птахогосподарства, де ревструвався гострий спадах хворсби Га^боро, а в материнсьгаму стад! при досл!д-женн! скроваток кров! в!дзначали високий рШонь антиИл до

Bipycy 1БХ, буди доставлен! куртЛ ембр!они, а яких в умовах чабораторного 1нкубатора отримано 150 курчат. Починаючи г одноденного в!ку г !нтервалом 2 дн1 забивали по 10 курчат, отримували сироватки кров1 та досл!^хували 1х на присутн!сть против!русних антит!л.

В результат! нами встановлено, щр в одноденних курчзт вех проби кров! були серопозитивн!, максимальнии титр ан-тит1л досягав 1:128, а м!н!мальний -1:32. В подальшому значения цих показник!в зменшувалось. В 7-денному в!ц! 107. курчат були серонегатиЕн!,9-501, 13 - 70Х, 15- 802, 17 - 90%, а в 19-денному в!Щ в yclx досл!дних пробах були одержан1 не-гативн! результати. В подальшому не виявляли у курчат появи антит!л проти Bipycy бурсально! хвороби.

Ц! дан! св!дчать про те, щр в неблагополучному стад! курчата, як1 одержали материнськ! антит!ла до сьомого дня жигтя, в еп1зоотичному процес! в1д!грають роль несприйнятли-вих або малосприйнятлквих до Bipycy IEX, а в наступник пер!од в1д1грають 1ншу роль в систем1 руш!йних сил enisoo-тичного процесу - сприинятливих курчат,

Досл!дження показали, щр в однов1ков!й популяцП курчат неблагополучного з !нфекц!йно! бурсально! хвороби госпсдарс*-ва, еп!зоотичний процес характеризуемся двома особливостя-ми: по-перше, однов!кова птиця в пер!од еп1зоот!1 виступае в трьох формах - несприинятливих (в пер1од наявност! материн-ського 1мун!тету), сприинятливих (в пер!од в!дсутност1 ан-тит!л) птах!в та джерела збудника 1нфекцП; по-друге, BiflHOCKOc пост1йн!стю числа та характеру д!'! фактор1в передач! збудника !нфекц!1 в пер!од всього еп1зоотичного процесу.

Встановлена еп!зоотолог!чна законом1рн!сть обумовлпе стац!онарн!сть !нфекц11 в стадах !з замкнутим виробничим циклом та в спец!ал!зованих господарствах з безперервною системою зм!нного погол!в'я.

- 13 -

чутлэшсгь ejepiohib ртзних видш пт*Ц1 да шрусу ibx та 31руж1ггог злшлю0ст1 1гшят1в збудкюса шюкцп

Для визначення чутливосп ембр!он1в курей, перепел1в та качок використовували штам aipyoy IEX курей - "52/70", а та-кож iзолят "Марганецькик". Встановлеио, що до цих BipyciB найб1льш чутлив1 10-11-денн1 ембр!они курей 1 перепел1з. Bipvcii викликали ч1тко вираж&н1 патологоанатом1чн1 зм1ни у вигляд1 ПперемП ratipn гплови, ши! та дисталъно! частини н1г. Часто ч таких м1сцнх мали м1сце крововкливи. В навко-лопл1дних оболонках 1нколи д1агяосгували набряк. На 4-6 день п1сля введения в!русиого матер1алу homítho опив1льнювзвся роэвиток ембр1он!в. Загибель ембр1он1в курей пост1йно досягала 90 - 1С0Х, а емСр1он1в качок лише в перших двох паса-жах. Це св1дчить про низьку адаптивну спроможнЮть Bipycy до орган!эму цьсго виду птиц1.

Вивчення в1рулентних властивостей одинадцяти 1эолят1в Bipyca 1БХ, вид!лених у хворих курчат в р!эних господарст .ах ОдеськоГ, Дн1пропетровсько'1 i В1ннищко1 областей, проводили на 10-П-денних емВргонах та 35-40-денних курчатах. В досл1д з катим 1золятом брали 30 ewOpic 1в та 20 курчат. Bol в1руси викликали у емйр1сн1в характера для 1нфекц11 макрос-коп!чн1 smíhh як на т!л1 зародка.так i в навколопл!дних оболонках. Затримувався pici i роэвиток ем0р1он1в. Частота за-гибел! 1х вар'1ювала в1д 40 до 100Х. Найб1дът в1рулентними були в1руси розд1льнйнсысого, хадж1бе'1вського, одесского, тульчинського,юв1лешюго i марганецького 1золят1в. Частота за:'ибел1 заражених ембр:эн!в була аналог 1чнсио з контрольною групою (1002), де викорисювували в1рулентний штам в1ру-су "52/70". Чри 1нтранаэадьноиу вьеденя1 курчатам вкаааних 1золятз.в п1дтЕ9рджена вар1а0елън1сть в!рулентних властивоо-

тей польових в!руо!в.

За характером кл1Н!чного 1 патологоанатом!чного прояву 1ифекц!иного процесу у дэсл1дниу. ембр1он1в та курчат вгруси 1аолят1в роад1лили ка високопатогенн1, середньопатогейн! та мааопатогенн!. Загибель, аахворюванЮть та летальн!сгь у курчат першо* групи були в!дпов1дно, 100Х, друго! - 60-701, третъо* - менте 252.

к11н1к0 ' б10х1ш1э1а 0ц1нка ДВЕРЕ1А збудника 1БХ

У курчат при !нтраназальному та внутр1м*яаевому вве-денн! патогенного в1русу, клШчн! оанаки хвороби в1дзначали через 48 - 66 годив п1сля заражения. Характер прояву оанак 1нфекц11 у досл1дних 1 спонтанно !нф!кованих курчат був ана-лог1чним!В'ял1сть,зниження або в1дсутн!сть апетиту, порушен-вя координац!!' руху,д1арея, калов! маси водянист!, жовто-б!лого кольору. ПерехворШ курчата в!дотали у рост! ! роэвитку.

Внаол!док аменг эння в кровЗ вмЮту вал1аа в 1,4 раза ! и!д1 в 1,4 раза доотов!рно (р < 0,05) экижувалася к!льк1сть еритродит!в .! Гемоглоб1ну. В сироватц1 кровх эменшувалися вмЮт а2шбуы!н!в при в!дноон!й стаб1льновт1 глобудШв, щр негативно вшивав на транспортну фуккц!ю крсш. Наявн1сть ознак депрес!У у хворкх курчат певною м1рси пов'яаано э поручениям передач! нервошж 1ипульс1н, аумоьлених знизкенвям в 1,2 раза вШсту кал!в як в кр-ов!, так а в кЮтках.

Паролелько г порусенням м!неральиого о5м!ну в процес1 ' розвктку 1нфзкц1йного процесу суттево випшвться вата;,11ншш обм!н. Вшст в!тамину А в кров! зшакувався в 1,5 раза. Цкм можна пояснити спов!лькешш росту,! розвктку курчат, ё)Лнк у функц1ональн1Й д1ядъност! !нте:юивно ростучих кл1тин оШте-л!ю, цр певноа м!рою вумор саз ро?читок д1аре1. Знижекня в!таы!ну Е в 1,2 раза сприяв виникиенни ам!н в судкнах !'

- 15 -

крововиливах в органах 1 ткангаах.

ОтримаЫ. дам св1дчили про необх1дн1ать корегуванкя в1там!нно-м1нерального обм1ну у курчат, небеапечних а 1БХ. вгикв «шгалопчного стану спгайнятжвого

до в1русу орган г 31© на пгояв 1нвекц1й№го процесу

Вплив ф1зюлог1чнсго стзку орган1аму на прояв 1нфекЩйкого процесу втачали в умовах експерименту на 400 курчатах-бройлерах, яких розд!лиди нЬ чотири 1'рупи. Курчат першо!1 четверто! (контрольно!) груп утримували на гба-лансовзнсму рац1он1, друге! - на дефицитному по основних по-живних речовкнах, трето - на повноЩнному рац1рн! а добавкою до корму аа 15 дн1в до 1нф1кування проф1лактичного в!там1нно-м1неральяогс; прем1ксу. За 5 дн1в до заражения маса т1ла 1 бурсальний 1ндекс у курчат першо'1 групк були, в1дпов1дно, 260 + 10,18 1 4,60 + 0,12; друго'1- 220 + 12,3 1 2,21-,третъо1 - 274 + 9,4 1 5,10 + 0,19; 1 четверто'1-266 + е,8 1 4,4Ю + 0,27. Вм1ст в1там)нгв А 1 Е в кров1 курчат друго'1.групи.був в1дпов!дно ка 34,В 1 18,IX нижчий, а в трет!й - на 27,2 1 14,67. чиший, н1ж у контрольно! птиц!.

В1рог1дно1 р!аниц1 в гематолспчних показника;. та вм1с-ту м!д! 1 марганце в 1фов1, кальц!Е. фосфору, марганц», калШ та катр!п в к1стках дооз!дник 1 контрольно! груп курчат не з1дм1чено.

Кл!н1чний пропв 1 нфе;сц: йко'1 Су реально! хвероби д1агноо-тувави на другу добу п1сля ззрзження у бройдер!в першо! 1 третье'! груп, на третю - друго'! групп. Максимальна захворю-яанЮгь курчат була в пер"1й груп1 (52, IX). У них мав м1сце гострий переб!г 1нфекц!йнсго прсцесу з характерним кл!н!чним проявом: порушення координац!'! руху, пригн!чення, д!арея. Смертнють становила 18,8Х. У бройлер1в третьо! групи захво-рюванЮп була 31,92, сме^гнЮть - 14,92, або в!дпов!дно в

1,6 1 1,2 рази менше, к1ж у перша й груп1.

0соблив1стю патолог1чного процесу у курчат друго! групи йула агаадхе«1сть клШчнаго прояву !нфекц!1, захворюван1сть атаковала 22,97.,а загибель - 6,«. Птици ц!бТ групи до к!нця перЮду спостережень значно в!дставааа у жив!й ваз1 в1д курчат 1нших досл1дних груп.

При розтин1 загиблих Сройлер1в патологоанатом1чн1 зм1ни харакгоризувалися крововшшвзми в м'язах грудей та стегнах, оечокиодим д!атеэом, з01льшенням фабриЩево! сумки, витеритами, наявнЮш к1ст б!ля бурей.

В кров! курчат першо! групи на сьошш день п!сля 1нф!кування м!стилосъ в1рог!дно менше гемогдоС1ну, сал!эа, м!Д1, марганцо, н!ж у контрольно! групи.

Пог!ршилося аасвоивання В1тамШв А та Е, внасл!док чего ^х к!льк1сть у пор!вняин1 !з здоровое птицею була нижче в!дпов!дно на 30,8 та 15,•'Х (р<0,05).

Через два тижн1 п!сля заражения у велик!й гом!лков!й кЮтц! 8низився бы1ст кальц!ю на 14,22, фосфору на 19,52; марганце на 31,82, калхю на 12,7*4, натр1ю на 15,32.

Через два тижн! 1асля згасання клШчних оэнак у молодняка описано? групи наШтилаг-ь тенденЩя до нормалгаацН б!ох1м!чних покагник1в,але шеа Ила залиналася ыеняоз, тж у контрольно'! атиц!.

У птиц! друго'1 групи, яка одержувала рац!он, деф1цитний в осноенйх пешюних речовш, внасладок перехворювання ыаса т1ла на сьомий день пюля заражения Оуда на 45,82 1йж у контрапьигас курчат та на 34,52, як у перш! групи.

Ва!ст в!тал!н1п А та Е був в1дков1дцо на 13,4 та 11,62 мешпе, н!» у птиц! першо! групи, "та на 27,0 ! 35,82 швьче в пор!внянн! з третьо^ групош. ЗмШтся м!кроелементний склад кро*I в пор!внянн! а контрольно« птицен - р1вещ> кал1ю був

нижчо на 43,8%, м!д1-на 41,3%, марганце - на 64,7Х. Вм!ст кальщп у велик!й стегноМй к!стц1 був нкжчим,н1ж у курчат контрольно! групп на 22,43, фосфору - на 14,57..

У курчат ц!е'1 групи нормал!зацП ф!з!олог1чних процес!в та С!ох!м!чних локаэник!в ди к!нця пер!оду спостережень не в!дм1чали.

Застосування проф!лактичпого прем1ксу сурчатам третьо! групи позитивно вшивало на ф!э!олсг!чний ста» птиц!, маса т!ла бромер!в через с!м дп1в п!сля гараження хоча i була нгасчою на'4 .1%, н!ж у кентрольних, ало перевкшувала ача-лог!чн! показники OpofuiepiB !нших досл!дних груп- першо'Х- на 3,S%, друго'1 ~ на 56,5%. В1рог!дно з01льш,л^оя забезпэ-чен!сть opraiiiauy птиц! в i там 1 нами А та £. Вице буь вм1ст м!кро- та макроелемент!в як у <<ров!,так 1 в стегноз!й к!стц!.

Таким чином, заотосування проф1лактичного прем!ксу сприяло нормал!зац!1 локаоних1в обм!ну речовин.

Загальний еконсм!чний збиток, який эавдае 1нфекц!йна бурсальна хвороба, визначали шляхом п1дсумку витрат за. р!к вгд загкбед! та зимушеного аабоп птзх!в, зниженкя продуктивности та затрат на проведек ш вэтгринарио-саь!тарних заходов.

Результата проведених досл1джень показали, ¡щ. птахофаЛ-рики »'ясного напрячу "Юв!лейна" та "Чорноморська" в1д IBX зазнали абиткгв на суму в!дпов!дно 245,3 та 176,3 млрд, крб. ' При цъоь«у збиток на одну птицг, дор!внюваа в!дпов!дно 52,3 та 42,0 тис. крб. Економ!чк! витрати на птахофабриках "Марга-кецька" та "Христофор.' зська", як1 спец!ал1зуютъся на вироб-hinrrbi ябць, були нижчими та становили в!дпов1дно 60,8 та 65,6 млрд. крб., але на одну лтицо були на батато б!льш1 -перевищували 200 тис. крб.

- 18 -висновки

.1. Еп!зоотичнз ситуац1я з 1нфекц1йно! Суреально! хво-роби курей в.УкраШ а 1991 по 1994 рр. мала текдешДю до пог!ршення: о 1991 р. хвороба вперше оф1Щйно д1агноотована б одному, 1992 - в трьох, 1993 - в чотирьох, 1994- в дев'яти птахогосподарствах. За допомогою етвоотодогхчних, в!русо-лог1чних та 1мунолог1чних доаНдгень 1нфекц1я виявлена в 17 птахогосподарствах.

2. Для еп1эоотичного процесу 1БХ характеры! динамхч-н!сть, нвпреривнЮть 1 нер!вноы1рн!сть напруженсст! в простор! ! чао!. Найвищий коеф!ц!ент напруженост1 еп!зоотичного процесу в!дм!чено в 3. :сарпатськ!й, Черн!вецьк!й ! Одеськ!й областях.

3. Виникнення ! 1нтенсивн1сть еп!зоотичного 1 1нфекц1й-ного процес!в 1БХ эумовлюють дхерело та в!рулентн!сть збуд-ника 1нфекц11, 1мунолог!чгш, ф1з1олог1чний 1 в!ковий стаа сприйвятливо! до гбудника ! р!вня год!вл! птиц1. На показни-ки 1нф!кованост! та кл!н1чного пропву !нфекцП не впливають система утринання 1 спец1ал1зацП птахогосподарств.

4. Для !кфекц!йного процесу при бурсальн!й хвороб! курей характерно: короткий !нкубац1йний пер1од (до семи Д1йв), депресивнЮтъ, в1дсутн!сть апетиту, поруиення коорди-нац11 руху, д!арея, зниження в кров! калькост! еритроцит!в (в 1,5 раза), гемоглоб!ну (1,3) альбум1н!в (1,2), зая1за (1,4), м!д! (1,3), кал!ю (1,2), в!там1ну А (1,5), та в1там1-му Е (1,2 раза). •

Б. В' 'неблагополучию з 1БХ государствах однов1коБа птиця в еп!воотичному процес! виотупав у трьох формах: неоприйнятливого (приоутнЮть специф!чних матеркнських анти-сприйнятливого Ув1дсутн1сть антит!л) до в!русу орга-н!зм^( а такая джерела збудника !нфекцН.

6. До в!русу !нфвК1\!йко1 бурсально! хЕороби найО!дьп чутлив! екбрЮни курей 1 перепел1з.Сприйнятлив1сть ем0р1он!в

качок до абудиика гнфекцП проявляемся лоте при перших двох пасажах Bipycy.

7. Вид1лен1 одияадцать 1золят1в польоесго Bipycy мали píaiii в1рулентк1 властивост!: високопатогенн!, середпьопато-геннг i ниэькопатогенн!, hkí спричиюгаоть загибель в!дпов1дно IDO, 70-90, 40 1 мениэ в!дсотк1в змбр!он1в 1 35-45, 25-30, 15 1 менше в1дсотк1в 35-40-денних курчат.

3. ЗастосуваннЯ проф1лактичкого прем1ксу дозволило знк-зити захворюван1сть досл1дних курчат в 1,6, а смертн1сть в 1,2 рази, суттзво зменшити негзтивний вгшга 1нфекцийного процесу на в1там!нно-м1нералънии обм1н 1 показ..и.л кровг.

9. Економ1чн1 збитки в!д 1нфекц1йно'1 бурсалз>но1 хвороСи в середньому на одну перехвор1ьшу голову в 1994 р. скпадали в1д 42,0 т»с. крб. до 2С0 71>'з. крб.

прахтк<№1 (тропов нц1 i

1. Стан еп1аоотично1 сигуацИ з 1БХ в Укра1н1 потреОуе вивчення ареалу роэпсвссдженяя збудника 1нфекц11 в yclx гт"а-хогосподарствач У|фа'1ни 1 на ц1й ochobí роэробити i эд1йо-нкти ипгрокомалтабн! лротиеп: зоотичн1 заходи.

2. Провести виробничу апрсбгую запропонованс.чз npajl-лактичного прем1ксу, який дозволяв зменшити негативний ршгив 1кфекц1йного процесу на ф1з1олого-б1ох!м1чний статус орган1з-' му курчат та локращити р1ст i роэвиток перехвор1вшо1 птиц1.

3. Спрямувати наукоз1 досл1джен.чя на вивчення оп1зоото-лог1'1 ]НХ в1рулентних гпастивостей польсвих штам!з Bipycy, розробку нових вакцияких, д1агностичних та л1кузально-лроф1-лактичних препарат1в патсенетично! д1'1, створення банку штам1в Bipycy 1нфекц1йно1 бурсально! хвороби в Укра1к1.

- 20 -

СПШШ ОПУБМКОВАИИХ ПРЩЬ

1. Герман В.В, КраоникоЕ Г.А. Берхане Й, Бибен И.А. Инфекционная бурсальная болезнь (болезнь Гамборо). Ветеринарным врачам и всем кто занимается птицеводством. Экспресс-информация,-Харь ков, 1994 - 13 С.

2. Герман В.В., Бусол В.А., Ольховик Л.А. .Макогон В.Ф., Шепидов И.Н., Бибен .I.A., Муляк C.B., Созинов В.А. Инфекционная бурсальная болезнь в пт щехозяйствах Украины // Материалы международной научной конференции "Общая эпизоотология: иммунологические, экологические и методологические проблемы" - Харьков, 1995. - С. ЮЭг.ИЗ.

3. Бибен И.А., Сикячина В.И..Белан Л.И..Плотинская Л.В. Влияние уровня кормления на течение инфекционного процесса при болезни Гамборо// Материалы международной научной конференции "Общая эпизоотология: иммунологические, экологические и методологические проблемы" - Харьков, 1995. - С. 238-240.

4. Белан Л.И..Плотинская Л.В.,Шемет P.C..Мартыненко Г.Н., Бибен И. А. Изучение клинико-бшхимяческого статуса при инфекционной бурсальной болезни// Материалы международной научной конференции "Общая эпизоотология: иммунологические, экологические и методологические проблемы" - Харьков,1995.- С.342-345.

■ 5. Белан Л.И., Плотинская Л.В.,Бибен И.А. Изменения показателей Селково-витаминного обмена у бройлеров при болезни Гамборо// Материалы международной научной конференции "Оба#я япизоотология: иммунологические, экологические и методологические проблемы" - Харьков, 1Г95. - С. 345-348.

Бибен К.А. Особенности эпизоотического процесса инфекционной Сурсалъной болезни кур. Защищается рукопись диссертации на соискание ученой степени 'кандидата ветеринарных наук по специальности 16.ОС 03 - ветеринарная микробиология, вирусология, эпизоотология, и иммунология. Институт экспериментальной и клинической ветеринарной медицины УААН, Харьков, 1996,

Показано, что инфекционная бурсальная болезнь имеет выраженную тенденцию к распространению во' всех регионах Украины с интенсивно развитым птицеводством. Эпизоотический процесс ИЕБ характеризуется динамичностью, непрерывностью, неоднозначностью. Птица одновозрастной популяция выступает ь трех формах движущих сил - невосприимчивого, восприимчивого организма

и источника возбудителя инфекции. В работе представлены данные по изучению источника возбудителя rn.it.¿ции, восприимчивой к вирусу птицы и факторов влияяздах па проявление болейни и эпизоотического прог-сса.

Biben I.A. Peculiarities of epizootic process during hen Bursitis.The thesis for the Candidate of Veterinary Medicine Science is defendet. The speciality N 16.00.03 - veterinary microbiolofry, virology,epizcctoloey and iirounolosfy. Institute of experimental and clinical veterinary medicine of the Ukrainian Academy of Science, Kharkov, 1996.

The subject matter of the thesis under consideration is з prob]°m of infectious Bur Jitis which tends to spreading1 within all the regions of the Ukraine with intensJ"e developed poultry. This epizootic process of l.B. is characterized by dynamycs, continual process having several пкаг.1пцз. Poultry within the population of one affo appears in the role of three forms of irctive forces i. e. unsusceptible aid susceptible chicken,'and as a source of Infection patcjene аз well. Relatively constant number and character of factor effecting infection pathogene transmission during all the epizootic process are rehresented in the paper.

Ключов1 слова: птиця, 1нфекц1йна бурсальна хвороба, збуд--кик, еп1зоотичник процес, 1рфекц1йний нроцес, та премию прсф1лактичний.

tr,Wi. ft) ГУ -A Otz. ЧЗ'З-ЮС.