Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.02) на тему:Морфофункциональная характеристика печени цыплят-бройлеров при использовании кормовых добавок гумината, аэросила и гумисила

^ МІНІСТЕРСТВО АГРОПРОМИСЛОВОГО

Оч <^> КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ

' ч ХАРКІВСЬКИЙ ЗООВЕТЕРИНАРНИЙ ІНСТИТУТ

Кущ Микола Миколайович

УДК: 636.52/.58.053.087.8:611.36.018

МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕЧІНКИ

КУРЧАТ-БРОЙЛЕРІВ ПРИ ВИКОРИСТАННІ КОРМОВИХ ДОБАВОК ГУМІНАТУ, АЕРОСИЛУ ГА ГУМІСИЛУ

16.00.02. - патологія, онкологія і морфологія тварин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Харків - 1998

Дисертація є рукописом

Робота виконана на кафедрі гістології та ембріології

Харківского зооветеринарного інституту.

Науковий керівник: доктор ветеринарних наук, професор

ІІилипенко Михайло Юхимович '

професор кафедри гістології та ембріології Харківського зооветеринарного інституту'.

Офіційні опоненти: 1. Доктор ветеринарних наук, професор, академік УААН

Красніков Геннадій Андрійович,

Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини, завідувач відділом клінічної біохімії та морфології.

2. Доктор ветеринарних наук, професор Кривутенко Олександр Іванович,

Одеський сільськогосподарський інститут, завідувач кафедри нормальної і патологічної анатомії.

Провідна установа: Інститут птахівництва УААН

Захист відбудеться року о Ж годині

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.070.01 при Харківському зооветеринарному інституті (п/в Мала Данилівка, Дергачівський район, Харківська обл.)

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського зооветеринарного інституту

(п/в Мала Данилівка, Дергачівський район, Харківська обл.)

Автореферат розісланий і/ /»

року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ра,

Савенко М.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Забезпечення населення повноцінними, екологічно чистими продуктами харчування - одна з основних задач соціального розвитку України. У виробництві м’яса значна роль відводиться бройлерному птахівництву як найбільш скороспілій галузі тваринництва. Досягнення високої продуктивності тварин можливе лише за умови повноцінної годівлі. З цією метою використовуються різні кормові добавки, які дозволяють балансувати раціон, підвищувати використання птицею поживних речовин корму, повніше реалізувати свій генетичний потенціал. Крім того, в умовах несприятливої екологічної обстановки, промислового ведення тваринництва актуальним є використання таких засобів, які б підвищували природну резистентність організму до несприятливих факторів зовнішнього середовища, поглинали б та виводили з організму шкідливі речовини.

Виправдані™ виявилося використаним кормової добавки гумінату (гумату натрію) - біологічно активного препарату, що отримують із торфу - природної, практично невичерпної сировини. Ростостимулгоючі, імуиостимулюючі, адаптогснні та антитоксичні властивості забезпечують широкі можливості для його використання (Граиовський Н.М., 1980, Иванов В.II., 1983, Макаренко А.Н., 1983, Сотникова Е.П., 1983, Шарипкина А.Я., 1983, Лотош Т.Д., 1985, Уразаев Д.Н., 1988, Чалый А.С.,

1986, Жорина JI.B., 1990, Степченко Л.М., 1989, 1997).

В останні роки вивчається можливість використання різних кремнійвмісних кормових добавок. Встановлена есенціальність кремнію як мікроелемента (Carlisle Е.М., 1970, 1972, 1976, 1982, Schwartz fC, 1972, Agget P.J., 1985), необхідність його нормування у раціонах гиарин (Матренин А.П., 1989), людини (Авцын А.П., 1991). Згодовуванім кремнеземів сприяє підвищенню перетравлюваності поживних речовин раціону, підвищенню продуктивності тварин (Руяалдс И.И., 1984, Бгатов В.II.,

1987, Мотовилов К.Л., 1987, Кулик М.Ф., 1989, Пясковскяй В.М., 1989, Злобина И.Е., 1990. Кнрнлив Я.И., 1991, Кузнецов А.Ф., 1991, Мусиенко Н.А., 1995, Засуха Т.В., 1997, Кушнір В.І., 1997). Найбільший практичний та науковий інтерес з кремнеземів викликають його види, що мають ентє росорбцінну властивість. - здатність поглинати і виводи ти з організму різні шкідливі речовини: продукти метаболізму, солі важких металів, радіонукліди, мікогоксини (Вянзенен Г.Н., 1996, Котик A.II., 1996, Снитьшский В.13.,1996, Ткаченко Г.М., 1996, Красніков Г.А., 1997).

Найсильнішим з усіх сорбентів, що використовуються у тваринництві, є аеро-снл - чистий високодисперсний кремнезем, досвід використання якого досить добре відображений у літературі. Аеросил розглядається не тільки як препарат, що стимулює продуктивність тварин, але і як ентеросорбент, що підвищує резистентність шляхом зниження токсичного навантаження на організм (Запшборода П.К., 1985, Гайдук B.C., 1989, Зайцева Л.Д.. 1989, Петрухин И.В., 1989, Шулешко О.О., 1994,

Мусиенко Й.А., 1995). Викликає інтерес можливість використання біологічно корисних якостей гумінату та аеросилу у комплексному препараті.

Разом з тим, дані про морфофункдиональний стан печінки - центрального органу обміну речовин, який первинно надзвичайно швидко реагує на всі зміни факторів живлеши, - під впливом гумінату неповні та суперечливі (Колотенко В.П., 1983, Кузьмин А.Ф., 1983, Лотош Т.Д., 1985), а під впливом аеросилу - відсутні. Посилення, послаблення чи відсутність змін у кожній з множини морфофункциональ-них сторін структурноГ організації печінки під впливом дії речовин із боку кишкової трубки в сучасній токсикології є найціннішим індикаторним тестом.

Зв’язок теми з науковими програмами. Дисертація є розділом комплексної теми «Розширення теоретичних знань з морфофізіології, репродукції та годівлі сільськогосподарської птиці як основи удосконалення методів підвищення її продуктивності», що входить до плану науково-дослідних робіт Харківського зооветеринарного інституту, УДК: 636.5.085.3:611.36 (номер державної реєстрації 098Ш00619).

Мета і завдання досліджень. Метою роботи було провести аналіз впливу кормових добавок гумінату, аеросилу та гумісилу на структурну організацію печінки курчат-бройлерів, придаючи особливу увагу змінам, що відбуваються у гепатоцитах, які виконують практично всі функції органу, а також змінам, що відбуваються у деяких структурах мікрооточення.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

1. Визначити різницю у рості та розвитку курчат-бройлерів під впливом кормових добавок гумінату, аеросилу та гумісилу.

2. Встановити особливості будови та розвитку печінки курчат-бройлерів 10-, 30- та 60-добового віку.

3. Отримати дані про особливості будови печінки курчат-бройлерів 10-, 30- та 60- добового віку при згодовуваїші їм як кормових добавок гумінату, аеросилу та гумісилу.

4. Визначити характер впливу гумінату, аеросилу та гумісилу на мікроструктуру печінки

Наукова новизна. Визначені морфофункціональні особливості печінки курчат-бройлерів 10-, 30- та 60-добового віку в умовах стандартного раціону, а також при використанні кормових добавок гумінату, аеросилу та гумісилу.

Встановлено стимулюючий вплив кормових добавок гумінату, аеросилу та гумісилу на ріст курчат-бройлерів при використанні їх після 25-добового віку і відсутність цього впливу до 10-добового віку.

Отримані докази:

з

П доцільності використання гумінату, аероснлу та гумісилу як кормових добавок для курчат-бройлерів у період з 25 по ЗО і у період з 40 по 45 добу вирощування;

□ недоцільності використання кормових добавок гумінату, аероснлу та гумісилу з метою ростостимуляції у період з 1 по 10 добу вирощування;

П відсутності у гумінату, аероснлу та гумісилу при використанні їх як кормових добавок гепатошкідливої дії;

П неоднотипного, залежно від віку птиці і виду кормової добавки, впливу гумінату, аероснлу і гумісилу на морфофункціональний стан печінки. Практичне значення роботи.

1. Дані досліджень дозволяють рекомендувати аероенл, іумінат і гумісил як кормові добавки для стимуляції росту курчат-бройлерів з 25 по ЗО і з 40 по 45 добу вирощування.

2. Отримані дані рекомендується використовувати при:

□ написанні відповідних розділів у науковій та навчальній літературі;

И проведенні занять у профільних навчальній закладах з гістології, годівлі, токсикології.

3. По матеріалам досліджень отримано 1 авторське свідоцтво та 2 патенти, видана 1 наукова рекомендація.

Особистий внесок здобувана. Основну частину роботи автор виконав самостійно. Разом з керівником обрано шлях досягнення мети та способи вирішення задач. Теоретичні та експериментальні дослідження виконані здобувачем особисто. Із загальних наукових експериментів та публікацій дисертант з дозволу авторів використав свою частину результатів.

Апробація роботи. Основні положення дисертації докладалися та були обговорені на звітних конференціях ХЗВІ (1990-1992, 1997), республіканській конференції «Биотехнология получения кормового белка, экологически чистых препаратов, повышающих урожайность, премиксов, ферментов и витаминов кормового назначения» (Дніпропетровськ, 1990), Всесоюзній науково-практичній конференції «Новые приложения морфометрии и математическое моделирование в медикобиологических исследованиях» (Харків, 1990). науково-практичній конференції «Актуальные проблемы зоотехнической науки и практики» (Харків, 1991), Всесоюзній науковій конференції «Повышение продуктивности с.-х. животных и совершенствование мер борьбы с болезнями в условиях интенсивного ведения животноводства и создания фермерских хозяйств» (Харків, 1991), Всесоюзній науково-практичній конференції «Структурно-функциональные единицы и их компоненты в органах висцеральных систем в норме и патологии» (Харків, 1991), науковій конференції Бєлгородського СП (Белгород, 1993).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 14 робіт.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація надрукована на 189 сторінках машинопису, складається із вступу, огляду літератури, матеріалів та методів дослідження, результатів дослідження, обговорення результатів, висновків і вміщує 16 таблиць та 57 рисунків, з яких 57 є мікрофотографіями. Список використаної літератури складаєм,ся і і 266 джерел, в т.ч. 49 іноземних.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експерименти були проведені на курчатах кросу «Бройлер-6» в птахорадгоспі «Курганський» Харківської області. За принципом аналогів було сформовано 4 групи добових курчат по 120 голів в кожній. Курчата утримувались у клітинних батареях пташника. Бройлери усіх груп отримували сухі повнораціониі комбікорми, збалансованій за всіма поживними речовинами. Курчатам піддослідних груп у віці 1-10, 25-30 та 40-45 діб додатково до комбікорму згодовували кормові добавки: 2 групи -гумінат у дозі - 35 мг/кг живої маси, 3 групи - аеросил, у дозі - 100 мг/кг живої маси,

4 групи - гумісил (суміш гумінату і аеросилу), у дозі -135 мг/кг.

Забій курчат проводили у віці 10, ЗО та 60 діб. Для морфологічних досліджень відбирали кусочки печінки від 5 голів бройлерів із кожної групи. Отриманий матеріал фіксували у 10% розчині нейтрального формаліну, кальцій-формолі, рідинах Карнуа, Буена. Ущільнення та обезводнення матеріалу проводили у спиртах зростаючої концентрації, просвітлення - у хлороформі, заливку - у парафін.

Загальна структурна організація печішш вивчалась на препаратах, забарвлених гематоксиліном та еозином, а також фуксин-анілін-бляу-оранжем за Малорі. Вміст глікогену у клітинах печінки визначали за допомогою метода Шабадаша, білків - за методом Мікель-Кальво. Пошук плазматичних клітин проводився на препаратах, забарвлених метиловим-зелешш-пірошшом за Браше, еозинофільних лейкоцитів - на препаратах, забарвлених за Малорі, тканинних базофілів - на препаратах, забарвлених альціановим синім за Хорсфілдом. Тригліцериди і активність лужної фосфатази виявляли на зрізах, отриманих з уіцільненного шляхом заморожування на термоелектричному столику фіксованого матеріалу. Жири виявляли забарвлюванням сумішшю Судану III і 1У. Активність лужної фосфатази - за методом Гоморі-Такаматчу, а також методом азосполучення. Всі гістохімічні реакції ставилися в однакових умовах і супроводжувалися відповідними контролями. Оцінка інтенсивності гістохімічних реакцій проводилася в умовних балах, від 1 до 3.

Електронно-мікроскопічному дослідженню підлягали фрагменти печінки курчат 60-добового віку. Отриманий материал фіксували у 2% розчині глутаральдеї іду на фосфатному буфері (рі 1=7,2) при температурі 4°С на протязі 4 годин. Постфіксували у 1% розчині чотириокису осьмію на фосфатному буфері. Обезвод-

нсння проводили у еіилоізому спирті зростаючої концентрації. Закліочеиня - в епои. За допомогою мікротому УМТІІ-2 отримували напівтонкі та ультратонкі зрізи. Перші забарвлювали 1% розчином азура II, друїі контрастували насиченим розчином уранілацетату, а потім - нітратом сшінщо. Напівтонкі зрізи вивчалися на світлооптігшому ріши, ультратонкі - у електронному мікроскопі ЕМВ-100 АК при напрузі 75 кВ.

Морфомегрнчні дослідження включали: визначення площі паренхіми та лімфоїдннх утворені. - методом тестового крапкового підрахунку, визначення розмірів ядра та цитоплазми - за допомогою гвинтового окулярмікрометра МОВ-1-15х, підрахунок кількості тканинних базофілів, еозинофілів, плазмоцитів, темних та світлих гепатоцитів проводили згідно з Автанділовим Г.Г., 1990. Морфомегричні результати оброблені статистично за допомогою критеріїв Сг’юдента (Плохинськин

Н.О., 1970).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

1. Показники маси тіла та печінки у різні періоди росту курчат-бройдерів під впливом згодовування іумінагу, аеросилу та іумісилу

Найінтеїісивніше ріст курчат відбувався до 30 добового віку і менш інтенсивно - з 30- до 60-добового віку. За перші 10 діб приріст живої маси курчат склав 222,8%, за наступні 20 діб- 558,3%, за останні ЗО діб - 100,1%(табл. 1.1.).

Таблиця 1.1.

Динаміка живої маси курчат-бройперів за період впрошування

Вік. діб

Групи 10 зо 60

Мі гп. т до контрі ОЛІО ,°о Мтгпі, г до контролю, % \1+т, г до контролю,0»

1 127,46» 2,77 - 00 і і С'' о я & і - 1673,60±15,07 -

2 127,80-і ^ 12 100 26 81>1,26г8.72 106,56 1726,20123,05 103.14

3 123.72t3.lS 97. 06 855,20г 18.47 102,27 1767,80.* 24,60* 105,62

4 11 5,20*2,37 90,' 8 879,-10:. 17.64 105.14 176 1,60-23,85* 105.26

Примітка: *- р<0.05

Згодовування іумінаїу, аеросилу т;і іумісилу виявило неоднаковий по періодам росіу вплив на показники живої маси курчат. Використання гумінату та аеросилу у перші 10 діб вирощування счпчвоіо вплину на ріст тіла бройлерів не дало. ГІід впливом гумісилу приріст живої маси бчв менший на 9.62®о. Добавки до корму з 25 по 30 добу іумінаїу, аеросилу та і умісилу дозволили отримати більш високі показники живої маси, ніж у кошролг у 2 групі - на 6,56%, у 3 грчгіі - на

2,27% і у 4 групі - на 5,14%. При згодовуванні добавок з 40 по 45 добу жива маса 60 добових курчат у порівнянні з контролем також була більшою: у 2 і-р. - на 3,14%, у З ір. - на 5,62% (р<0,05) і у 4 гр. - на 5,26% (р<0,05).

Із збільшенням живої маси курчат збільшилася і абсолютна маса печінки, але темп її росту відставав від темпу росту всього організму (табл. 1.2.). Внаслідок чого з віком відносна маса печінки зменшилась з 3,27% у 10-добовому віці до 2,71% у 30-добовому і до 2,32% у 60-добовому.

Таблиця 1.2.

Абсолютна та відносна маса печінки курчаг-бройлерів

Вік , діб

Групи 10 ЗО 60

Маса печінки Маса печінки Маса печінки

абсолютна, г відносна, % абсолютна, г відносна, % абсолютна, г відносна, %

1 4,26+0,20 3,27±0,15 22,6610,98 2,7110,12 38,76+2,09 2,32+0,13

2 4,2310,20 3,31±0,15 2.7,5610,83** 3,10+0,10* 42,6911,90 2,4810,14

3 4,39±0,21 3,5410,08 23,71+0,91 2,7810,11 40,7911,70* 2,3110,10

4 3,75+0,22 3,15+0,25 23,7310,85 2,71+0,12 39,5211,38 2,2510,10

Примітка: *- р<0,05; **- р<0,01

Порівняно з контролем абсолютна та відносна маса печінки курчат 4 групи 10-добового віку була меншою, а ЗО- та 60-добового віку - дорівнювала йому. При згодовуванні гумінату маса печінки була більшою у курчат 30- та 60-дооового віку, а при згодовуванні асросилу - у курчаг 10-добового віку.

Таким чином, використання гумінату. аеросилу та гумісилу у перші 10 днів вирощування курчат не дало ростостнмулюючого ефекту, що пов’язано з переважанням в цей віковий період не синтетичних (асиміляційних) процесів, а процесів диференціації органів Разом із зниженням живої маси у курчат під впливом гумісилу спостерігалось зменшення абсолютної та відносної маси печінки. Згодовування добавок з 25 по 30 та з 40 по 45 добу вирощування сприяло збільшенню приростів живої маси, шо вказус на ростостимулюючу активність гумінату, аеросилу і іумісилу. Гумісил як комбінований препарат за ефективністю скосі дії не виявив переваги перед іумінатом іа аеросилом.

2. Мікроскопічна будова печінки курчат конт ролі.мої та піддослідних г руп

10-добоіюго віку

Печінка курчат контрольної групи характеризувалася інтенсивними процесами морфогенезу. Про це свідчила відсутність чіткої балочноі будови, слабо

виражена радіальність у розташуванні печінкових трубочок. Безпосередньо під капсулою були розміщенні дрібні гепатоцнти з гіперхромними невеликими ядрами та хроматофільного цитоплазмою. Кровоносні капіляри були вузькими, у різних ділянках органа мали неоднаковий діаметр.

Печінка курчат усіх піддослідних груп мала чіткішу балочну будову, краще виражену радіальність розташування тяжів іепатоціпів, більш однаковий діаметр гемокапілярів. Згодовування аеросилу і гуміснлу у період з І по 10 добу вирощування не вплинуло на величину площі ядер гепатоцитів. Під дією гумінату остання дещо зменшилась (табл. 2.1.). З боку цитоплазми гепатоцитів спостерігалась більш виражена морфологічна реакція. Порівняно з контролем при використанні гумінату площа цитоплазми була незначно меншого, аеросилу - більшою (р<0,001), гумісилу - меншою (р<0,001), що відповідало змінам відносної площі паренхіми.

Таблиця 2.1.

Морфометрггчкі показники гепатоцитів курчат-бройлерів 10-добового віку

Площа, мкм2

Групи гепатоциту цитоплазми ядра яцв

1 60,94+1,35 45,23+1,38 15,71 ±0,42 0,389+0,017

2 57,9211,28 43,31+1,31 14,61+0,36* 0,383+0,019

3 69,64+1,61»** 54,68+1,72*** 14,96+0,48 0,317+0,019**

4 51,42±1,13*** 35,79+1,15*** 15,6310,35 0,494+0,024***

Примітка: *- р<0,05; **- р<0,01; ***-р<0,001.

При гістохімічному дослідженні у цитоплазмі гепатоцитів курчат контрольної та піддослідних груп був встановлений приблизно однаковий вміст основних білків, які мали вигляд дрібних зерен. Вміст ацилгліцеридів в гепагоцитах курчат 1, 2 та З груп був приблизно однаковим, їх включення зустрічались у вигляді дрібних крапель. Під впливом гумісилу жирових включень було значно менше. Глікоген у вигляді пилоподібних зерняток виявлявся в невеликій кількості в гепатоцитах курчат усіх груп. Згодовування гумінату збільшило вміст глікогену, що вказує на його гепатопротекторну дію. Лужна фосфатаза виявлялася в ендотелії гемокапілярів переважно периферії печінкових часточок. Активність цього ферменту була приблизно однаковою в усіх ірупах

Морфологічною реакцією неспецифічних структур печінки на використання кормових добавок була затримка розвитку лімфоїдного комплексу печінки, що виразилося у зменшенні кількості лімфоїднцх утворень (табл. 2.2.).

Найбільш значно гіпоплазія проявилась у курчат 3 групи, де кількість лімфоїдних утворень у порівнянні з контролем зменшилась у 6 разів, що, можливо, було викликано високого сорбцінною активніспо аеросилу по відношенню до антигенів, які надходять у печінку з кров’ю із кишечника по портальній вені. Як відомо, в ранній постиатальний періоду курчат, як і в інших гварип, ідуть процеси

Таблиця 2.2.

Морфометричні показники лімфоїдних утворень печінки курчат-бройлерів 10 добового віку

Групи Кількість лімфоїдних утворень на од. площі зрізу Площа одного лімфоїдного утворення, мкм2 Площа всієї лімфоїдної тканини на од. Площі зрізу, мкм2

1 1,06+0,19 4359,011601,68 4608,65

2 0,41+0,09** 8410,7812163,50 3475,69

3 0,17Ю,07*** 4608,65+742,50 768,11

4 0,95±0,21 4102,9811024,14 3910,95

Примітка: «*- р<0,01; *** -р<0,001

становлення ентерального мікробоценозу. Паралельно з цим під впливом антигенних подразників, що поступають з кишечника, формується лімфоїдно-макрофагальниії комплекс печінки. Аероснл як сильний сорбент поглинає на собі кишечну мікрофлору і викидається з калом у зовнішнє середовище, запобігаючи тим самим попаданню антигенів до кишечника. Поряд з ііпоплазією лімфоїдної тканини в печінці курчат піддослідних груп спостерігалось зменшення кількості плазмоцитів, найбільш помітне під впливом аеросилу та іумісилу (табл. 2.З.).

Таблица 2.3.

Кількість тканинних базофілів, еозинофільних лейкоцитів та плазматичних клітин на одиницю площі зрізу печінки курчат-бройлерів 10-добового віку

Групи Тканинні базофіли Еозинофільні лейкоцити Плазматичні клітини

1 14,2510,43 1,99+0,14 15,7110,57

2 10,0110,34*** 1,12+0,11 *** 12,81+0,57***

3 10,6110,47*** 0,90+0,11*** 10,1310,49***

4 9,5310,31** 1,2910,11*** 9,9210,42***

Примітка: **- р<0,01; *** -р<0,001.

У стромальному мікрооточенні гепатоцитів курчат всіх піддослідних груп спостерігалося вірогідне зменшення кількості тканинних базофілів. Враховуючи важливу роль останніх у регуляції мікроциркуляції, транспорті поживних речовин, міграції, обміні та функції клітин мікрорайону органа, зниження активності цієї клітинної популяції (більш виражене у курчаї 4 ірупи), можливо, вказує на зниження інтенсивності обміну речовин у курчат під впливом іумісшіу (табл. 2.З.).

Таким чином, згодовування курчатам-бройлерам ростостимулюючих кормових добавок з 1 по 10 добу вирощування веде до посилення у печінці переважаючих у цьому віковому періоді процесів морфогенезу, зниженню кількості тканинних базофілів, клітин штазмоцитарною ряду, гіпоплазії лімфоїдної тканини.

3. Мікроскопічна будова печінки курчат-бройлерів контрольної та піддослідних груп 30-добопого піку

Печінка курчат 30-добового віку у порівнянні з 10-добовимн характеризувалася більш зрілою будовою. Про це свідчила краще виражена, приблизно однакового діаметру, сітка широких кровоносних капілярів. Чітко виділялись печінкові балки. Радіальність розташування трубочок, як і у 10-добопих курчат, була виражена слабо. Гемокапіляри мали більший і, головне, більш однаковий діаметр у порівнянні з 10-добовимн бройлерами. У період з 10 по 30 добу відносна площа третіми печінки зменшилась на 11,71%, площа гепатоциту - на 12,07%, площа цитоплазми гепатоциту - на 12,95%, площа ядра гепатоциту - на

11,01%, тобто зниження носило дуже близький за рівнем зменшення різних елементів характер (табл. 3.1.).

Таблиця 3.1.

Морфометричні показники іепатощніп курчат-бройлерів 30-добового віку

Площа, мкм2

Групи гепатоциту цитоплазми ядра ЯІДВ

1 53,59+1,29 39,5111,33 13,98+0,32 0,40810,022

2 49,3011,03** 33,9011,08»** 15,4010,39** 0,533.10,03 1***

3 53,8011,28 38,4711,35 15,33.10,34** 0,46110,022

4 53,8211,18 38,3311,22 15,4910,35** 0,459+0,022

Примітка: **- р<0,01; *** -р<0,001.

У порівнянні з 10-добовимн в печінці курчат 30-добового віку встановлено зменшення вмісту' ацнлгліцеридів. Не зазнали змін вміст білку, глікогену, активність лужної фосфатази. Паралельно зі зменшенням відносної плоші паренхіми значно збільшилась ппоіца яімфоїдного комплексу печінки - на 137,7% збільшилась кількість окремих лімфоїдних утворень, на 60% збільшилась площа кожною з них, сумарна площа лімфоїдної тканини за цей період збільшилась на 183,9% (табл. З.2.).

Таблиця 3.2.

Морфометричні показники лімфоїдних утворень печінки курчат-бройлерів 30-добової о віку

І рупи Кіль кісті, л і мфоїд н і їх 1 ілоіца одного Площа всієї лімфоїдної

утворень па од. площі лімфоїдної о утворення. тканини :и од шющі

зрізу мкм" зриу, мкм"

1 2,5210,22 7008,991 1581,02 І7б<>2,09

-І 2,4910,25 3718,92 +о32,12 9262,10

3 2,4610,30 4051,771832,12 9966,20

4 1,5710,18** 4563,8411075,35 7143.40

Примітка **-р<0.0І

Лімфоїдні утворення зустрічались переважно у вигляді дифузних скупчень неправильної форми навколо печінкових тріад, або лімфоїдних вузликів овальної форми, що не мали світлих центрів, безпосередньо у складі часточок і морфологічно не були пов’язані з великими судинами. У порівнянні з 10-добовими, в печінці 30-добових курчат значно (на 56,46%) збільшилась кількість клітин плазмоцитарного ряду, незначно зменшилась кількість тканинних базофілів та еозинофілів (табл. З.З.).

Таблиця 3.3.

Кількість тканинних базофілів, еозинофільних лейкоцитів та плазматичних клітин на одиницю площі зрізу печінки курчат-бройлерів 30-добового віку

Г рупи Тканинні базофіли Еозинофільні лейкоцити Плазматичні клітини

1 13,41+0,34 1,5210,14 22,54Ю,80

2 13,4610,40 1,0810,12* 38,0611,13***

3 18,67+0,72** 2,3310,17*** 41,23+1,30***

4 14,91+0,58* 1,7110,13 25,2910,84

Примітка: *- р<0,05; **- р<0,01; *** -р<0,001

Введення до раціону кормових добавок викликало вірогідне (р<0,01) збільшення площі ядер та ЯЦВ гепатоцитів у курчат усіх піддослідних груп, що пов’язано з підвищенням їх функціональної активності, посиленням білоксинтетичних процесів. Під впливом гумінату спостерігалось зменшення площі цитоплазми гепатоцитів - з 39,51+1,33 у контролі до 33,9011,08 мкм2. При згодовуванні аеросилу збільшився вміст глікогену, в стінці гемокапілярів підвищилась активігість лужної фосфатази, що свідчило про підвищення активності трансмембранного переносу метаболітів. Вміст білку, глікогену, ацилгліцеридів, активність лужної фосфатази в гепатоцитах курчат контрольної та 2 і 4 груп були приблизно однаковими. Під впливом усіх кормових добавок лімфоїдна тканина в печінці курчат мала в 1,9-2,5 рази меншу площу. Її зменшеній відбулося за рахунок площі окремих утворень (2, 3 та 4 групи) - в 1,5-1,9 рази і за рахунок їх кількості (4 група) - в 1,6 рази. На відміну від 10-добових курчат, згодовування аеросилу та гумісилу сприяло збільшенню кількості тканинних базофілів. Одночасно із збільшенням кількості останніх збільшилась кількість еозинофілів. Під впливом гумінату кількість тканинних базофілів дорівнювала показнику контролю, а кількість еозинофілів була вірогідно (р<0,05) меншою. Показником імуностимулюючої активності іумінату та аеросилу було значне - у 1,7-1,8 разів -збільшення кількості клітин плазмоцитарного ряду, переважмо за рахунок плазмобластів. При використанні комплексного препарату цс збільшення носило не вірогідний характер.

4. Мікроскопічна Пудова печінки курчат копі рольноїта піддослідних груп бО.тштоіо піку

Печінка курчат 60-добового піку мала характерну будову сформованої трубчастої залози. Між чітко вираженими, часі о анастомозуючнми печінковими трубочками була добре помітна сітка широких, майже однакового діаметру гемокапілярів. У період з ЗО- до 60-дсбопого піку зберігалась тенденція до зменшення відносної площі паренхіми та площі гепатоцитів. Площа перенхіми зменшилась на 13,40%, площа гепатоцпту - на 6,97%, площа цитоплазми гепатоциіу

- на 2,25%, площа ядра гепатоциту' - на 30.61%. ЯЦВ гепатоцитів зменшилось з

0,408±0,022 до 0,308+0,011 (табл. 4.1.).

Таблиця 4.1.

Морфометричні показники гепатоцитів курча і-бройлері в 60-добового віку

Груп її Площа, мкч; ЯЦВ

гепатошпу цитоплазми ядра

1 49,86 і 0,95 38,76±0,96 11,10*0,21 0,30810,011

2 47,44 + 1,04 37,79±1,07 9,64 + 0,2 1*** 0,28210,012

3 48,59.10.83 35,81+0,82* 12,78 + 0,25*** 0,379+0,013***

4 47,77+1,07 36,59+1,15 1 1,18+0,25 0,356+0,020*

Примітка: *- р<0,05; *** -р<0,001

Дослідження напівтонких зрізів печінки дозволило чітко поділити гепатоцитн на темні та світлі. Закономірності у топографії різних типів клітин у складі часточки не встановлено. Темних гепатоцитів було дещо більше. У процентному відношенні кількість темних клітин склала 56,4%. світлих - 43,6%, (габл. 4.2.)

Таблица 4 2.

Кількісіь темних іа світлих гепатоцитів на одиницю площі зрізу печінки кур-чат-бройлерів 60-добовою піку

Групи Кількість світлих гепатоцитів Кількісіь ісмннх гепатитів Відношення КІЛЬКОСТІ темних гепатоципв до світлих

абсолютна відносна, ° о абсолю та відносна,0 о

1 21.39г1,06 43.6! 27,62 і, 1.6Г 56,3 5 1.29

19 73-1 Г 40 49 29,00 *.1.22 59,5 І 1,47

ч 16,КХ - 0,0 1 3.3 56 30,42*1,21* ьХ,4-4 1,98

4 "О і ] ',0 42.20 27,69 *1.52 57.SU 1.36

1 Іримі гка: *- р':'0,05. *** - р'0.001

Світлі іепагоиши мали полігонально окр\глу форму. більшу площу Ялра світлих клітин були великими, правильно округлої форми Темні гепатоцши характеризувалися вира+сеною полії ональніс по. мали ішпулі епнки. Площа темною іепатоцигу у 1..52 рані була меншою, ніж світлою Гемме невелике ядро мало

неправильно овапьну форму. Субмікроскопічно світлі гепагоцнти мали низьку електронну [цільність мітохондрій, інших структурних компонентів цитоплазми, добре розвинену гладеньку ендоплазматичну сітку. Темні гепатоциги характеризувалися високою електронною щільністю мітохондрій і інших ультраструктур, мали краще розвинену гранулярну ендоплазматичну сітку.

Вміст білку та глікогену, активність лужної фосфатази були приблизно однаковими з курчатами 30-добового віку. Значно збільшилась кількість включень жиру. Паралельно зі зменшенням паренхіматозних елементів за рахунок зменшення кількості лімфоїдних утворень (з 2,5210,22 до 1,40+0,16) загальна площа лімфоїдного комплексу печінки зменшилась на 56,6% (табл. 4.3.).

Таблиця 4.3.

Морфометричні показники лімфоїдних утворень печінки курчат-бройлерів 60-добового віку

Г рупії Кількість лімфоїдних утворень на од. Площі зрізу Площа одного лімфоїдного утворення, мкм2 Площа всієї лімфоїдної тканини на од. площі . -> зрізу, мкм“

1 1,40±0,16 7188,2111491,41 10030,21

2 0,98±0,14* 4205,391537,68 4122,18

3 2,0210,20* 11969,6814813,48 24144,19

4 0,89+0,17* 9364,4512150,70 8301,96

Примітка: *- р<0,05

Порівняно з 30-добовими курчатами разом з атрофією лімфоїдної тканини скоротилась кількість тканинних базофілів - на 8,68%, плаз.моцитів - на 54,19%. Кількість еозинофілів збільшилась на 59,21% (табл. 4.4.). Останнє, ймовірно, зумовлено розпадом клітинної маси лімфоїдного комплексу, який, як відомо, супроводжується тканинною еозинофілісго.

Таблиця 4.4.

Кількість тканинних базофілів, еозинофільних лейкоцитів та плазмгтичних клітин на одиницю площі зрізу печінки курчат-бройлерів 60-добового віку

Групи Тканинні базофіли Еозинофільні лейкоцит 11 Плазматичні клітини

1 12,2610,38 2,4210,21 13,39±0,54

9 17,2110,66*** 4,71 ±0,23*** 21,30 + 0,79***

3 13,84+0,39** . 1,7010,19** 17,88±0,59**

4 12,9510,39 1,70+0,13** 16,04+0,63**

Примітка: **- р<0,01; *** -р<0,001

У курчат всіх піддослідних груп спостерігалось зменшення площі цитоплазми гегіатоцитів, що вказує на зменшення їх функціональної активності. В той же час, під впливом гумінагу площа ядер гепаюцигів на 15,14% була меншою, під впливом аеросилу - на 15,14% більшою, під впливом гумісилу - приблизно однаковою з

контролем. ЯЦВ гепатоцнтів збільшилось у курчат 3 ірупи з 0,308+0,011 до

0,379+0,013, у курчат 4 групи - до 0,356+0,030. Під впливом кормових добавок спостерігалися збільшення кількості темних гепатоцитів і зменшення кількості світлих. Найбільш виражені зміни (р<0,05) виявилися під впливом аеросилу, де кількість клітин склала відповідно 66,4 та 33,6%.

Згодовування аеросилу та гумісилу сприяло накопиченню глікогену в гепатоцитах. Під впливом гумінату та аеросилу збільшився вміст ацилгліцеридів. Вміст білку, активність лужної фосфатази в гегтатоцнтах під впливом кормових добавок не зазнали змін. Під впливом аеросилу спостерігалась гіпертрофія лімфоїдного комплексу печінки - на 44,29% збільшилась кількість лімфоїдних утворень, па 66,51% зросла площа кожного з них, сумарна площа була більшою на 240,72%, що, можливо, пов’язано з імунотропним ефектом дії аеросилу. Під дією гумінату спостерігалась гіпотрофія дімфоїдної тканини - на 42,86% зменшилась кількість лімфоїдних утворень, на 70,94% зменшилась площа кожного з них, сумарна площа лімфоїдної тканини зменшилась на 243,33%. Під дією гумісилу кількість лімфоїдних утворень зменшилась на 57,30%, але на 30,31% збільшилась площа кожного з них, площа лімфоїдного комплексу була лише на 20,82% меншою, ніж у контролі. Кількість тканинних базофілів була більшого у випадках використання гумінату - на 40,38% і аеросилу - на 12,89%. При дії гумісилу їх кількість дорівнювала коїпролю. В печінці курчат 2 групи спостерігався значний -на 94,63% - ріст кількості еозинофілів, що, ймовірно, було пов’язано з атрофією лімфоїдної тканини. Під впливом аеросилу та гумісилу кількість еозинофілів була на 42,35% меншою. Як і у курчат 30-добового віку, використання кормових добавок сприяло збільшенню кількості гщазмоцитів у печінці - під дією гумінату на 59,07 %, аеросилу - на 33,53 %, гумісилу' - на 19,80%.

ВИСНОВКИ

1. За допомогою гістологічних, гістохімічних, електронно-мікроскопічних і морфометричних методів вивчені пікові та пов’язані з використанням нетрадиційних кормових добавок морфо-фуикціональш особливості печінки курчат-бройлерів.

2. У курчат-бройлерів до ЗО- та бО-добопого віку' відбу'ваєіься поступове зменшення відносної площі паренхіми, площі гепатоціпіи, їх ядер та цитоплазми. Площа лімфоїдної гканини печінки збільшується до 30-добового віку, після чого нона знову зменшується до 60-добового віку.

3. Морфологічна оцінка напівтонких зрізів печінки курчат-бройлерів 60-добового віку' дозволила поділити відносно однорідну популяцію гепатоцитів на темні і срітлі клітини, визначити особливості їх

мікроскопічної структури і кількісні співвідношення під впливом кормових добавок.

4. Особливості електронно-мікроскопічної будови темних і світлих гепатоцитів бройлерів 60-добового віку свідчать про суттєві особливості їх ультраструктури, що відображає різний ступінь та характер функціональної активності.

5. Використання кормових добавок у дозах ( на кг ж.м.) гумінату - 35 мг, аеросилу - 100 мг, гумісилу - 135 мг у період з 1 по 10, з 25 по ЗО і з 40 по 45 добу сприяє збільшенню приростів живої маси курчат-бройлерів 60-добового віку відповідно на 3,2; 5,6; 5,2%.

6. Згодовування гумінату, аеросилу та гумісилу курчатам до 10-добового віку не дає ростостимулюючого ефекту. Кормові добавки стимулюють в цей період домінуючі процеси морфогенезу печінки, пригнічують лімфоїдний комплекс печінки, тканинні базофіли, еозинофільні лейкоцити та плазмоцити.

7. Під впливом гумінату, аеросилу та гумісилу в печінці курчат-бройлерів 30-добового віку спростерігалася інтенсифікація обмінних процесів, що підтверджується збільшенням маси тіла і печінки, гіпертрофією ядер і підвищенням ЯЦВ гепатоцитів, ростом кількості тканинних базофілів. Крім того, при згодовуванні аеросилу збільшується активність лужної фосфатази та вміст глікогену.

8. Кормові добавки гумінату, аеросилу та гумісилу курчатам 60-добового віку викликають зменшення площі цитоплазми гепатоцитів, зменшення кількості світлих і збільшення кількості темних гепатоцитів. Крім того, під впливом аеросилу та гумісилу збільшується вміст глікогену, що вказує на підвищення синтетичної активності гепатоцитів при ослабленні функціонального навантаження на печінку.

9. Згодовування курчатам гумінату, аеросилу і гумісилу з 25 по 30 та з 40 по 45 добу стимулює ріст кількості клітин плазмоцитарного ряду, а використання аеросилу з 40 по 45 добу викликає гіперплазію лімфоідної тканини печінки.

Пропозиції для виробництва

1. Аеросил, гумінат та гумісил рекомендується використовувати як кормові добавки для стимуляції росту курчат-бройлерів з 25 по 60 добу вирощування.

2. Отримані дані необхідно використовувати:

- при проведенні подальших досліджень по темі, що розробляється;

- при проведенні занять у профільних навчальних закладах з гістології,

годівлі, патофізіології і токсикології.

(

СПИСОК НАУКОВИХ РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ГЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1 Гистологическая характеристика печени и щитовидной железы цыплят-бройлеров при скармливании аэросила / II.А. Мусиенко, Н.Н. Кущ, Г.Е. Заго-руйко, В.И. Ходак // Интенсификация птицеводства: Межвуз. сб. науч. тр. -Харьков, 199).-С. 25-29.

2. Кущ М.М. Морфо-функціональшш стаи печінки курчат-бройлерів при

використанні кормових добавок у ранній період постнаталыюго онтогенезу // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: 36. наук, праць

Харківського зооветеринарного ін-ту. - X.: РВВ ХЗВІ. - 1998. - Вип. 3. - С. 207-209.

3. Кутц М.М. Морфологія печінки курчат-бройлерів // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: 36. наук, праць Харківського зооветеринарного ін-ту.

- X.: РВВ ХЗВІ. - 1998. - Вип. 3. - С. 209-213.

4. Кущ М.М. Гетерогенність гепатоцитів курчат-бройлерів під впливом кормових добавок // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: 36. наук, праць Харківського зооветеринарного ін-ту. - X.: РВВ ХЗВІ. - 1998. -Вин. 3. -С. 215-2 8.

5. Гуминат - эффективная кормовая добавка при выращивании цыплят-бройлеров ! Н.Н. Кущ, Н.А. Мусиенко, А.М. Литвиненко, А.В. Бондарь // Актуальные проблемы зоотехнической науки и практики: Тез. докл. и науч. со-общ. - Ч. 2. - Харьков, 1990. - С. 33-34.

6. Влияние кормовых добавок гумината, аэросила на морфологию печени и продуктивность бройлеров / Мусиенко Н.А., Кущ Н.ІІ., Трупі А.М., Ходак В.И., Терещенко Н.И. // Биотехнология получения кормового белка, экологически чистых препаратов, повышающих урожайность, премиксов, ферментов и витаминов кормового назначения: Тез. докл. респ. конф. - Днепропетровск, 1990. -С. 109-110.

7. Кущ Н.Н., Мусиенко Н.А. Морфометрнческие показатели печени цыплят-бройлеров при использовании некоторых кормовых добавок // Новые приложения морфомегрии и математическое моделирование в медикобиологических исследованиях: Тез. докл. науч. практ. конф. - Харьков, 1990. -С. 116.

8. Кущ Н.Н., Загоруйко Г.Е., Мусиенко Н.А. Влияние аэроенла на структурнофункциональные элементы печени цыплят кросса Бройлер-6 // Структурнофункциональные единицы и их компоненты в органах висцеральных систем в норме и патологии: Тез. докл. науч.-практ. конф. - Харьков, 1991. -С. 140.

9. Кущ П.Н., Мусиенко Н.Л., Загоруйко Г.Е. Гистоструктурные особенности печени цыплят-бройлеров при скармливании некоторых кормовых добавок //

Повышение продуктивности с.-х. животных и совершенствование мер борьбы с болезнями в условиях интенсивного ведення животноводства и создания фермерских хозяйств: Тез. докл. всесоюз. науч. колф. - Харьков, 1991. - С. 67.

10. Влияние нетрадиционных премиксов на биохимические и морфологические показатели печени цыплят / Чечеткин А.В., Мусиенко Н.А., Воронянский

B.И., Кучеренко О.Н., Кущ II.И., Тихомирова Н.С. // Мат. науч. конф. Белгородского СХИ. - Белгород, 1993. - С. 121-123.

11. Мусиенко Н.А., Кущ Н.Н. Повышение естественной резистентности цыплят-бройлеров // Научные разработки по вопросам животноводства и ветеринарии (Харьковский зооветеринарный институт). - Харьков, 1991. - С. 14-15.

12. А.с. 1759381 СССР, SU 1759381 А1. Кормовая добавка дня цыплят-бройлеров / П.А. Мусиенко, Л.И. Юрченко, В.И. Ходак, А.М. Литвиненко, А.В. Бондарь,

C.С. Сильченко, Н.В. Коваленко, А.А. Чуйко, А.М. Труш и Н.Н. Кущ (СССР) -№4767936/15; Заявлено 31.10.89; Опубл. 07.09.92, Бюл. № 33. - 3 с.

13. Пат. № 2168 України МКВ 5 А 23 К 1/16. Кормова добавка для курчат-бройлерів / Мусіенко М.О., Юрченко Л.І., Ходак В.1., Литвиненко О.М., Бондарь О.В., Сільченко С.С., Коваленко Н.В., Труш A.M., Кущ М.М., Чуйко О.О.; Заявл. 24.03.93 за заявкою колишнього СРСР № 4767936/15 від 31.10.89.

14. Пат. № 2169 України МКВ 5 А 23 К 1/16. Спосіб годування курчат / Мусіенко М.О., Богомаз В.І., Ходак В.І., Литвиненко О.М., Бондарь О.В., Терещенко М.О., Коваленко Н.В., Кущ М:М., Труш А.М., Чуйко О.О.; Заявл. 24.03.93 за заявкою колишнього СРСР № 4794324/15 від 21.02.90.

Кущ М.М. Морфо-функціональна характеристика печінки курчат-бройлерів при використанні кормових добавок гумінату, асросилу та гумісилу. -Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.02. - патологія, онкологія і морфологія тварин. - Харківський зооветеринарний інститут, Харків, 1998.

У дисертації виїсладено матеріал по вивченню виливу кормових добавок гумінату (гумату натрія), аєросилу та гумісилу на ріст курчат-бройлерів 10-, 30- та 60-добового віку, а також розвиток і будову їх печінки. Встановлено стимулюючий вплив аєросилу і гумісилу на ріст курчат при використанні їх після 25-добового вік)' і відсутність цього вплину до 10-добового віку. Показаний неоднотнгший, залежно від віку курчат, характер впливу кормових добавок на морфологічну будову печінки. Приведені докази доцільності використання іу мі пату, аєросилу та гумісилу як кормових добавок з метою стимуляції росту бройлерів.

Ключові слова: курчата-бройлери, кормові добавки гумінат, аероенл, гумісил, печінка, морфологія.