Автореферат диссертации по ветеринарии на тему Клинические и лабораторные методы прогнозирования воспроизводительной функции коров
ЛЬВШСЬКА АКАДЕМ!Я ВЕТЕРИНАРН01 МЕДИЦИНИ
На правах рукопнсу
ХАРУТА Fpuropiñ Григорович
КЛ1Н1ЧН1 ТА ЛАБОРАТОРН1 МЕТОДИ ПРОГНОЗУВАННЯ BIATBOPHOÏ ФУНКЦП KOPIB
16.00.07—ветеринарне акушерство i штучне оаменшня
АВТОРЕФЕРАТ дисертаци на здобуття паукового ступени доктора ветеринарннх наук
JlbBlÖ Í994
Днсертащею е рукопис
Робота внконана у Б^сщеркшеькому державному с1льськогосподарському шститутк
Науковнй консультант Офщшш опоненти:
— доктор ветеринарних наук, професор ЛОГВИНОВ Дмитро Денисович
— доктор ветеринарних наук, професор^ КОСЕНКО Михайло Васильевич
— доктор ветеринарних наук, професор МОРОЗ 1ван Герасимович
— доктоп бюлопчннх наук, професор РОЗГОН1 1ван (вановнч
Пров'дна оргаш'защя
1нститут тнаршшицтва УААН
Захист дисертадп вслбудеться » ЩССЬУдс^ 1994 р 0
1.08.02 1 ~ "
лХ
. год.
па заЫдашн спещалвопапо! вчсноТ ради Д. 04.08.02 при Львшськш академн встеринарноТ медицин» (290010, м. Льв1в-10, вул, Пскарська, 50).
3 днсертащею мпжна ознакомится в б1блютии Льп^всько! академп вете-ринарноТ медицина.
Автореферат розюлано «
V »'ис^г ^Л
1994 р.
ВчснпЛ секрстар спещал1зопаноТ вчсноТ ради, доцент
ГОЛОВАЧ П. 1.
!. ЗЛГЛЛЬНЛ ХАРАКТЕРИСТИКА РОВОТН
1.1. Лктуалыпсть теми. Ускаиний розвнток молочного скогар-ства та забезпсчеиня населения Украпш молоком, яловиПиною i смровппою для nepepoönoi промисловосп нерозпвпо пов'язалп :>, ¡¡¡тснепш-нс! ю в^дтворення стада велико! рогато! худоби.
13 топ же час проблема гчдтвореппя стада uic пе впрпнена. IUopi'iiiiifi шшд жнвнх телят на 100 i<opiß в умовах госиодарств Украпш не перевпщуе 86—89 гол1в. При бтлопчному потенциал)' щорншого одержанпя 110—115 телят вЦ 100 Kopiß господарства педоодержують блпзько 30% повопародженого молодняку. Не ви-корнстовуеться иайбЬтьш продуктнвнпи bi'k корпз гмд З-i до 6-i лактади (8—9 poKiß), що головппм чипом, поз'язано з впмушс-пою впбраковкою пеплйлпх, хворпх та пизькопродуктнвнпх тва-рпп. Прпчому поширсчпсть iiciuii/uiocTi серед внеокоародуктнвннх KopiB внща, тому во;:« часто шеля першоьдруго! лактаци виво-дяться ¡з стада. Ш коровн дають мнпмальну юлыисть нащадк1в, що негативно в1дбиваеться на проведешп селекщйно-племшноУ роботп.
Серед причин, якд обумовлюють ннзьку репродуктпвну функцпо i продуктпвшеть KopiB, зазпачаються: нсповноцшш год1вля i утримання, вщеутшеть ¡нсоляцп, активного моцюпу, дозовапото контакту з бугаями, генетпчщ патологи, акушерськ! та гшеколо-пчш хворобн, штучно набута иегшдшеть то!Цо.
Внвченшо причин пешпдносп, розробщ методов и профитак-тпкп та штенсифжаци вЬтгвориоГ функцн Kopie прнсвячеш числен-ni ] I а у к о п i npaiu вггчнзиянпх i зарубЬкннх авторов. Однак багато иптань, пов'язапнх з прогнозуваниям iMOBipnocTi виннкнеппя аку-шсрсышх i пнеколопчпнх хвороб та пешпдносп KopiB, ще не вп-piineni. Одержан! дшгностичш дат не снстематпзоват у певт тести спрпятливого, сумндаюго та нссприятлпвого прогпоз1в. За-лишаються нез'ясованпмп зв'язки певнпх снмптом1в i озпак з ¡мо-BipnicTio виникнеппя акушерсышх i гшеколопчинх хвороб та не-пл1дносп. Все це стрнмуе розробку об'ективного контролю вщтво-piioi функил! KopiB i метод1в профктактпкн розвнтку хвороб та непличность Як иаслЦок, метод» профьчактнкд захворювань ре-продуктивннх opraniB i негшдносп KopiB розробляються без ура-хування шдив1дуальннх особливосгей патогенезу у окремо взятоТ
тварини. Такий п!дх1д мае ютотну ваду, яка полягае у тому, що за однакових умов год!вл! та утримання у тварин одного р1вня продуктивности та вису хвороби 1 функщоналы-и розлади статс-В01 систем« розвиваються лише у певно! частннп тварин. А тому загалып заходи профилактики лише зменшують популяцно тварин з несирнятливимп для репродукцп симптомами 1 ознаками. Стосовно ж тих тварин, у як их передумови розвитку акушерськпх 1 гшеколопчних хвороб та нешпдноеп вже визначаються, то воин потребують своечасного виявлення I лтування.
Таким чином, розробка I вдосконалення заходов проф1лактпки акушерських 1 гшеколопчних хвороб та неплщност1 кор!в ¡з за-стосуванням метод1в ранньо! диагностики I прогнозування у межах певних ф!зюлопчних перюд!в е перспективним шляхом до штен-сифжаиЛ вщтворення стада велико! рогато! худобн.
1.2. Мета 1 завдання досл1джень. Основна мета — розробпти обгрунтован1 заходи профшактики акушерських I гшеколопчних хвороб та непл1дност1 кор1в на основ! прогнозу 1'х вцттворюваль-но1 функци. Для досягнення мети були поставлен! так! завдання:
1. Вивчити симптомокомплекс клЫчнпх показнпк!в стану ре-продуктивно! систем» у кор!в перед осшешнням;
2. Дати штерпретацио клиичнпх, гематолопчних ! сднокринних показниюв у зв'язку з розвитком акушерсько! та гшеколопчноТ патолога у кор!в;
3. Провести системний аиал1з показник1В кров! у досл!днпх кор!в;
4. На основ! одержаних даних розробпти комплекс клипчних ! лабораторних метод!в прогнозування витворно! функци кор!в;
5. Провести внробничу апробад!ю метод!в прогнозування акушерсько!' патологи та непл1'дност1 кор1'в.
Досл!дження виконан! на замовлення Головного управлшня ветеринарно! медицини при Мшальгосппрод! Украши та Укрплем-об'еднання, теми 082/ 1—8 ! 36, в!дпов!дно до проекту 14: Ветерн-иарне забезпечення НТП «Продовольство-95», завдання 04.01 УААН.
1.3. Наукова новизна. Вперше за результатами клЫчннх ! лабораторних метод!в дослщження розроблен! тести симтом!в ! ознак сприятливого, сумшвного \ несприятливого прогноз!в переб!гу ро-Д«в, тсляродового перюду та запл!дненост! кор1в. Розроблено та апробовано метод системного анал!зу гематолопчних показник!в. Вивчеш показники в1дтворно! функци кор!в при р!зних прогнозах. Показш особливост! прояву феномену овуляцп та формуван-ня жовтих тш в залежност! вщ прогнозу перед оа'меншням кор!в. Запропонована методика пальпаторно! оц!нки якост1 жовтих т!л яечнишв на 5—15 день теля оаменшня та вивчена залежшеть м!ж станом жовтих тш 1 загшднешетю кор!в.
1.4. Практично значения роботи. На шдстав1 наукових поло-•кень, викладеннх в дисертацп, симптома 1 ознакн, виявлеш кл1-!"Iчними та лабораторнимн методами дослЦження, систематизова-п у показникп сприятлпсого, сумшвного 1 несприятлнвого прогно-цв 1цодо 1Мов1рносп затрпмання послЦу, розвитку субшволюци, запалення тканин гешталп"! та заплиненоач кор1в. Даш рекомеп-адци по використаншо мстод1в прогнозування випворноТ функц]1 <орт для профилактики родових I шсляродових ускладнеиь та пе-Т.11 тиостк
Запропоновано штерпретацпо результат1в гсматолопчннх до-:лижень у зв'язку з прогнозувапням в1дтворноТ функцп кор1'в про-зодитн з викорпстанням методу системного анал1зу.
1.5. Впровадження результата досл!джень. Основж" положения пропозицп дисертацп булн викладеш в дов1днику,— Ветеринар-
/ая диспансеризация сельскохозяйственных животных.— К.: Уро-каи, 1991.— 304 е.; методичних рекомсидащях для ветеринарпих пкар1в 1 зоошженер1в, схваленнх науково-техшчною радою Укр-тлемоб'еднапня,— Регуляция половой функции у коров и телок.— 992.— 62 е.; 3-х шформацшннх листках; авторському св1Доцтв1 \г° 4139698: Устройство для искусственного осеменения живот-плх (автора: Д. Д. Логвинов, Г. Г. Харута, В. П. Плугатнрьов) пд 8. 01. 1988 р. та в прюритетшн заявщ № 5027 195/15/064346: ^поаб прогнозування заплщненост1 кор1в лщ час оамешння (ав-•орц Г. Г. Харута, С. С. Волков) В1д 22. 07. 1991 р. Матер1алн шеертацц включеш до учбового плану шетнтуту шелядипломного твчання кер1вник1в \ спещалклв ветеринарно! медицини, створного при Бьюцершвському державному сшьськогосподарсько-1у ¡нститут1', та при викладант курсу «Акушерство, пнеколопя 1 Нотехнолопя розмноження с.-г. тварин» студентам факультету ¡етеринарно!' медицилн 1 зооп!женерного факультету.
1.6. Апробац1я роботи. Матер1"али дисертацп викладеш та ухва-1сш* на Всесоюзних ( республ1канськнх конференщях з питань 1кун!ерства, пнекологи 1 бютехнологп розмноження (Воронеж, 986, 1988; Харюв, 1986, 1988, 1990, 1991) та науково-практичннх ;онференщях (Харшв, 1988; Оренбург, 1989; Б1ла Церква, 1990; ".анкт-Петербург, 1993; Днтропетровськ, 1994).
Матерели роботи допов1далнся на науково-виробничих нара-(ах та семшарах фах1вщв тваринництва Укрплемоб'еднання та -'крцукропрому (1989—1993 рр.), Ки1всы<01 облает!, п1дсумкових [аукових зв!тах на рад1 факультету ветеринарноУ меднцнни та на [аукових конференщях викладацького складу Б1лоцерювського (ержавного ситьськогосподарського шетнтуту (1986—1993 рр.). 5в1ти по науково-дослшпй робот1 з питань прогнозування 1 корек-
в1дтворно! функци кор1в за 1992—1993 рр. затверджеш науко-
во-техшчною радою Головного управления ветеринарноё медици-пн при Млнс1льгосппрод1 Укра'пш та Укрплсмоб'едпамня.
1.7. Публшашя. Основш пауков1^ результат опублжоваш в 20 друкованих роботах.
1.8. Обсяг 1 структура дисертацп. Дисертацж впкладема на 280 листах машинописного тексту I складаеться ¡з вступу, огляду л!тературп, матер1алу та методов дослижень, десяти роздипв вла-сних досл!"джень, обговорення результате власних дослижснь, висн0вк1в, пропозищп для виробництва та списку л1тературнпх джерел, який включае 300 вггчизняннх { 48 ¡ноземнпх автор]'в. Робота Ьиострована 39 таблпцямп та 9 малюнкамп.
2. МАТЕР1АЛ 1 МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Матер1алом для науковнх дослшкень служили коровн \ телп-щ° чорно-рябо! породи, ЯК1 належали господарствам Харк1'всько'|, КиТвськоТ та Днтропетровсько! областей.
Вивчення вщтворноТ функцп кор1в I тслиць за ефектпвшспо р1зннх способ1в штучного оаменшня проведено на 660 тварннах. Персб!г овуляцп, формування жовтнх ттл та зашнднешсть кор1в при р1зних прогнозах перед оаменшням вивчали на 345 коровах, в т. ч. на 156 тваринах внзначалася частота р1зннх прогноз1'в в залежност1 в1д типу утрнмання та на 166 — ви пори року. Апро-бацио клдачного методу прогнозування загшднення провели на 212 коровах. Лабораторний метод прогнозування заплЦненоеп розробляли на 44 коровах.
Розробка та апробащя метод1в прогнозування затримапня по-сл1ду, субшволюцп та запалення тканин гешталш проводилася на 249 коровах за клЫчнпмн поканзнками \ на 88 — за лаборатор-нимп.
При вивченш в1дтворно'1 функцп корёв 1 телиць за ефектившс-тю р1зних способ1в введения спермп викорнстовували сперму в облицьованих та вщкритих гранулах. Для внзначеиня статсвоТ охоти у кор!в викорнстовували 10 бугаГв.
Таким чином, науков1 досл1*ди провели на 1233 коровах, 365 •гелицях та 33 новонароджених телятах на протяз1 1981 —1993 рр. 1з 1233 ДОСЛ1ДНИХ кор1в у 132 визначили в1-д 24 до 28 гематолопч-них поканзиюв.
Час овуляцп внзначали ректальним дос.'пдженням яечшшв через кожш три годинн теля виявлення статево! охоти у кор1в. Синхронним статевий цикл вважали при 30-годинному штервал1 м1ж виявленням статевоТ охоти I овулящею. При зб1льшснш ш-
тервалу статевий цикл в1дносили до асинхронного. Ановулятор-§
ним статсвпн цикл рсеструвалп через 48 годин ш'д почагку до-сл1ду.
Як'1сть жовтпх т'кч у яечнпках кор1в внзначалн шляхом паль-наци на 5—15 день теля виявлення статево! охотн I оа'меншпя. Оцшку проводили в залежносп В1д розм1р1в (д1аметр I внеота), формн та роз>,ищення на поверхш яечника. В залежносп иш на-званих показшшв жовп т1ла оцниовалн у балах (5, 4, 3), а при |'х вьтсутпосп давали незадовшьну оцшку.
Д!агностнку т1льност1 проводили методом ректального дослЬт-ження через 60 дшв з часу останнього ос1меншня.
Розсмоктування осташпх ребер кор1в визначали пальпащею.
/Пшйну деформацио останшх хвостових хребидв у сухоспйнпх <ор1'в внзначалн сконструйованим приладом. Показннки деформа-иТ внражали у мшметрах.
Д1агностнку клшшно'Г форми маститу у сухост1йнпх кор1в, за-грпмання послшу, субшволюцп га ш'сляродового запалення тка-пш гсн1тал1н (ендометрит, цервщит, вагшт, вестибулп) проводп-ш за прийнятнми методиками.
Кров для гематолопчних дослижень у сухостшппх кор1в бра-1п ¡з яремпо! венн з 9-1 до 11-1 годшш, а у тварнн з ознаками оп-нмального часу для введения спермн,— безпосередньо перед ось деншням. СтабЫзацно кров! проводили за допомогою 10%-иого )озчииу грилону Б — по 3—4 крапл1 на 10 мл. Визначеиня вм1'сту фогесгерону, естрадюлу, андростерону, тестостерону, кортизону, ирокспну та шеулшу в сироватщ кров1 проводили п!сля поперед-(ього заморожування у пол1стиролових проб1рках за допомогою п'дкого азоту в радюмунолопчннх лаборатор1ях. Кров в1д су-юсташнх кор1'в дослшкували в лаборатори Гвановського СП, а :ров, одержану в1'д кор1в перед ос1меншням,— в лаборатори Все-|ос1йського науково-дослЦного ветеринарного ¡нституту патологи, Фармакологи 1 терапи (Воронеж). Дослиження проводили ¡з за-тосуванням радюд1агностнчипх набор1в реагенпв впробнпцтва [ОП 1БОХ АН БРСР детектованнх у125 па авгоматизовдннх га-[ма-л1чилыш1<ах Р1А-300 ф1рмн ЬКВ. Розрахункп внконуиалп за тандартиою кривою, а також на комп'ютер1 «Електрощ'ка» 15 '.СМ 5.
Бюх1лпчнпмп досл1дженнямн енроватки кро!м внзначалн: вм1*ст агальпого бпка —рефрактометрпчно; ¡мупоглобулппв — фото-лсктроколориметром з допомогою 18%-ного розчпну сульфггу атрпо; лагадьиого калышо — трнлонметричним методом з мурек-пдом; нсоргашчного фосфору — за Дусе; каротину та »¡тамшу . — сиектрофотомстр^ею за методикою Бесея в модифтаци . А. Ашсовоь
У кров1' внзначалн вм^ст еритроцщтв за допомогою мп<роско-н в камер1 з аткою Горяева, гемоглобину — шляхом фотомегру-
вання; вмют гематокригу— центрнфугуванням в шлетках ]'з ирj ладу Панченкова; вм/ст гемоглобшу в еритроцпгах та кольор< внй показник визначали за формулами; леикоципв — микроскоп ею в KaMepi з <мткою Горяева, а л1мфощтв, монощтв, базофш та еозинофшв — у мазках.
Вивчсння 6ioxiMi4iiux, морфолопчних i ф1зпчнпх компонент! KpoBi проводили в науково-дослщшп м1жкафедральшй лаборап pii та в лаборзторп кафедрн акушерства i штучного осшеншн с.-г. тварпн Б1лоцерк1вського державного альськогосподарськог ¡нституту.
Концентращю i титр анттчл протп сперми, б1'лк1в сперми т палурошдази визначали в снроватщ Kpoei за допомогою реакц мжропрецештацп Уанье в модпф/кацп М. М. Вовченка (1981 Екстрагування бшшв сперми проводили за методикою О. Б. К; зовльово'1 (1960) з використанням ефхру. Як антиген брали сперм ¡нтактнпх бугаГв та тих, як/ впкорисговувалпся для ос'шен'шн: а також препарати палурошдази з актнвшстю 300 USP од/м
Економ/чиий ефект ви прогнозування в1дтворно-1 функцп Kopi визначали за методиками Ф. Ф. Б1лоусова i3 си1вавт. (1982) т МСГ СРСР (Ветеринар/я,— 1984,— №1,— С. 73—79), а статнстш ну обробку одержаних результат проводили на мжрокалькул; TOpi МК-52 за 1. А. Ойвпшм (1960). При оформленш огляду лги ратури використовувалн ГОСТ 7.1—84.
3. РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛЩЖЕНЬ 3.1. Обгрунтування кл1н1чного методу прогнозування заплщненос
3 даннх Л1'тератури можна зробитн висновок, що при однг ковпх умовах год1вл1, утримання та продуктпвносп загшдненн в/дбуваеться лише у частини тварин, що було шдтверджено 1 нашому дослш. При р/знпх способах введения сперми т1льним стали в/д 29,3% до 50,0% кор1в шсля першого оамешння т 50,7— 74,1% —за 60 дшв досл!ду шсля 3—4 оаменшь. Заплыш шсть телидь шсля першого оаменшня (застосовувалпся 5 спосс Ги'в введения слермп) складала в/д 25,0% до 95,0%.
Для з'ясування причин пеплишоеп внвчалн симптомокомплек клиичних показшиав стану репродуктивно! систсмп у кор1в пере оамешнням.
Встановнлп, що при виявлсшп симптом/в та ознак noBHOU.ii ного 1 синхронного стагевого циклу у кор1в, яш характсрпзувалис пом1тним збудженням, набряком статевих губ, зволоженням 1 пс червоншням елнзово! оболонки переддвер'я шхви, вид/лення:
еластичпого прозорого або злегка иомутш'лого -пикового слнзу, легкою набряклктю, рипдшстю та пружно-еластнчною конснс-тешиею матки при розкригп каналу шийкн до в1лыюго проход-ження шпеткп для ос!мешння, а яечинки за довжиною, шириною та тотщшою мали розм1рн в¡д 2,0X1,5X1,5 см до 4,0X3,0X3,0 см, форму неправильного овалу чи ракетки, пружно-еластнчпу коп-снстснш'ю, rpaacjjiB пухнрець ш'тко контурував на иоверхш яеч-ипка та мав у д1аметр1 6—27 мм, зашпднешсть складала 72,9%. За 60 дшв дослиу ¡з uieï групп KopiB теля 2—3 осшешнь запл1днн-лись ще 16,6% тварин. Тривалкть непл1дност1 на одну корову складала 17,7 дшв.
При виявлешп симптолив i озпак ареактивного та анестраль-иого статевого циклу, неповпому розсмоктуванш жовтого типа ста-тевого циклу, гшогрофн або збктьшенш poM3ipiB яечшшв понад 4,0X3,0X3,0 см, шароиод1бшй (округлш) форм1 та ущмьненш яечннк!'в, невиразному контур! кра!в граафова пухирця, aTOHiï, rinoToniï та дряблуватоеп матки у кор1в перед оЫмешнням за-шпднилнся 39,7% корт. За 60 дшв дослиу заплгднешсть KopiB 13 вказашш комплексом розлад1в статево! функцп перед першим ое'гмешнням складала 70,2%, а середня трнвал!сть неплгтиосп— 24,0 дш.
Таким чином, загшднешсть KopiB ¡з розладамн статево! функцп була меншою на 33,2% (Р<0,001) шеля першого оа'мешння та на 19,3% (Р<0,05) за 60-дешшй перюд дослиу, шж у тварин ¡3 noBiioninniiM i сннхронним статевим циклом.
При вщсутносгп граафова пухирця у яечника.ч KopÎB перед oci-мешипям зашпднення не вщбувалося. За 60 дшв досльту запл1д-нешеть складала 20,0%, а середня тривалшть нешл'дност1—50,3 дш. Зменшення запл1дненост1 KopiB ¡з вказаною патолопего, у по-р1внянш з тварииамн ¡з повношнтш i синхронннм статевим циклом, складало 72,9% (Р<0,001 ) теля першого оаменшня i 69,5% (Р<0,001) за 60-денний термин досл>'ду.
Остановили, що у 83,3% KopiB ¡з показникамп новно1инпого i синхронного статевого циклу овулящя настала через 21,8±2,8 год., а у решти — через 34,5 год. шеля виявленпя статево! охотп. У 50,0% ¡з цнх тварин через 5—15 дшв палъпувалися жовп т1ла в1дмншо! та добро'/ hkoctï; ще у 25,0% кор'ш — задовьчьно! якосп", а у 25,0% — булн вьтсутш.
У 66,7% KopiB з розладамн статево! функцп перед ociMcuin-ням опуляшя настал л через 22,6±1,0 год. шеля виявленпя статево! охотн. У решти (33,3%) тварин статев1 ппкли булн анову-ляторннмн. На 5—15 день теля оемменшия у 40.0% KopiB жовп 'ri.'ia булн BijMinnoï та добро! якоеп, ще у 40,0% —задовктьно!, а у 20,0% — не лальпувалися.
При вщсутносп граафова пухирця у яечника.ч KopiB перед oci-
меншиям статей-! цикли були ановуляторнпми, a жовп т!ла мере 5—15 дшв шел я стади збуджеиия не пальпувалися.
На п!дстав1 результат власпнх дссльажень до показаhkí спрнятливого прогнозу зашиднеиссп корш в'шиссли симптома i о; накн повнощиного та синхронного статевого циклу. bionipiiicT зашпдненоач кор!в складала не менше 73%•
Сумт.чвнни прогноз впзпачався при внявдешп розллдж ста тс во! функцп. 1мов1рн1сть зашпдненоеп kopíb не перевнщувала 40%
Ознакою несприятливого прогнозу, яка впключае ímobíphíct зашпднення Kopiв, е В1дсуппсть граафового пухирця у яечннка. перед осчменшням.
3.2. Ьперпретацт показншив KpOBÍ при прогнозуванш* запл1дненосл кор(в
Встановпли, що показникамн, спрнягливнм.ч для зашпднепш (•: bmíct прогестерону у кров! кор]в перед оамешнням у межа: 0,51 —1,50 пмоль/л, естрадюлу—151—240 пмоль/л, тестостеро ну—170—400 пмоль/л, кортизону—13,3—23,2 пмоль/л, з-агально го б1лка —70—90 г/л, ¡муноглобулппв— 1990 i бЬтьше мг/100 мл загального кальцда — 10,2—12,5 мг/100 мл, неоргашчного фосфору — 4,5—6,5 мг/100 мл (сшввцшошения СА : Р — 1,9—2,2: 1), каротину — 450—871 мкг/100 мл, в'паьйну А — 22 i б1льшс мкг/10 мл, еритроцит — 6,1— 8,0 млн/мкл, гемоглобшу 96— 125 г/л, лейкоцит— 6,5—8,5 тис/мкл, нейтрофшв: паличкоядер-нпх — 10,1 — 15,0%, сегментоядернлх — 20,0—35,0%, л1мфощтв — 40—60%, базофшв — 0—2%, еозинофшв 3—8% та за в1-дсутност1 нейтрофшв юних, моноципв, антгтл проти палурошдази i спе-рми. При вшхиленш показншив кров! в!д наведених оптимальних значеиь заплшгешсть корш зннжувалася до величин, наведених у таблиц! 1.
На шдстав1 влаеннх досл1джень та дапп.х л1тературн встановпли, що показники KpoBi у окремих nopÍB можуть мати нескшченну кшыисть Bapianiñ, що врештьрешт призводить до нового стану у систем i в1дтворення. Тому в1ропдшсть прогнозування в!дтворно-! функцп кор1в з штерпретащею д1агпостпко-прогностичнпх показ-hiikíb, одержаннх при дослшженш кров i, у межах прямпх зв'язк1в neicTOTiia.
Враховуючи недолпа! прогнозування вшпориоТ функцп Kopin о штерпретащею результат! дос.щ'джепня у межах ирямих зв'яз-kíb, розробнли метод системного агишзу гематолопчиих показни-kíb для штепретацп ímobípuoctí загшдцемнл.
Посл1дов1псть методу системного аиа.гнзу гематолопчиих ио-казншав для прогнозування iMOBipHOcri запл1днеиня кор^в можца виразитн формулою
П=Л-Я<3-КЖ->ЛКП, де
П — прогноз, Л — л1мт1 сприятлпвпх ! сумшвнпх спмптомш, КЗ — коефпиентп зашпднення прп сприятлпвпх 1 зниження ¡мо-ш'рносп запл1днсння при сумшвнпх симптомах, СК — сглввшю-шсппя сумп КОефпиКНТШ, ЛКП — лкчп'п, сшввиношення косф1-щЧ-пп'в сприятлпвого, сумш'вного иссирпятливого прогноз1в.
Т а б л п цн 1
Загшдмемгсть кор1в в залежност1 П1Д зиачспь показшшв кров!
Гематолопчш показпики
Вм1'ст
ЗаплЦне-
ШСТЬ, %
ОПНЖСНПЯ
загшднспос-т1', %
Прогестерон, пмоль/л 0,51—1,50 100 —
0,50—0.06 37,5 62,5
1,51—8.50 50,0 50,0
Кстрл.иол, пмоль/л 151- -200 100 —
150—15 45,0 55,0
Тсстостеро;:, пмоль/.'! 170—100 75,0 —
109—80 28,6 46,4
101—452 66,6 8,4
Корти.кш, пмоль/л 1.3,3—23,2 75,0 _
13,2—0,79 55,6 19,4
23,3—120.0 0 75,0
Загллыпш СИлок, г/л 70—90 43,3 __
09—54 25.0 18,3
91—95 25,0 18,3
Кальцш загалышп, 10,0—12,5 51,9
мг/100 мл 9,9—8,5 23,5 28,4
8,4—7,8 0 51,9
Фосфор исоргпш'чппп, 4,5—6,5 45,8
мг/100 мл 4,4—3,2 37,5 8,3
:а : Р 1,9—2,2 : 1 71,4 __
1,8—1,4 : 1 30,0 41,4
2,3—3,2 : 1 33,3 38,1
ЗЬамш Л. мкг/100 мл 22,0—29,0 50,0
21,0—5,1 14,3 35,7
грнтроцптп, млн/мкл 6,1—8,0 55,6
6,0-4,1 .39,0
Тснкоцнпт, тнс/мкл 6.5—,3,5 53.9
6,4—3,1 .30,0 23.9
8,0—11,3 50,0 3,9
Л о сприятлпвпх симптом ¡в виноси; кнх зашпдпсшсть кор1в була вищою, а ематолопчш показники, в межах яких сувалася.
тн показники кровк нрн до суМ1ПВНИХ симптом ¡в --загшднешсть тварнн зшг-
В дослш встановшш, що снрнятливий прогноз зашидненн бувае, якщо у кор1в перед оамешнням ЛКП знаходиться у межа 4,01 1 больше до 1; сумшвннй — при 1,51—4,00:1, а неспрнятли вин — при 1,50 1 менше до I.
Зпшднешсть кор1в, у якнх сшвщношення сумм коефщкнтг склало 4,01 \ б1лыне до 1, в даний стагевпй цикл була 73,3%, ; за 60 дшв дослщу стали тшьннмн 93,3% при трнвалот нешпд пост! 8,3% ±3,9 дш'в на досл1'дну тварину.
В груш тварин, де сшвв1диошення сумн коеф1щент1в загшд нення склало 1,51—4,00: 1, теля першого оаменшня стали т1ль ними 29,4%, а за 60 дшв — 70,6% кор1в при 31,2±7,0 дшв негшд ность
При сшввщношенш суми коефнпент1в запл1днення у межа 1,50 1 менше до 1 в даний статевпй цикл зашиднення не в1дбу лося. За 60 дн1в досл1ду загшдншшея лише 25,0% дослщних тва рин при середшх показниках нешиднос™ 51,8±4,6 дшв.
Ефектившсть прогнозування загшдненосп кор1в ¡з застосувап ням клппчного 1 лабораторного метод1в наводимо у таблиц! 2.
1з даннх таблиц! 2 видно, що при виявленш показннк1в спрп ятлнвого прогнозу як за клипчшшп, так 1 лабораторними метода мн, ¡мов1ршсть запл1дненост1 складала не нижче 80%.
При близькнх за значениям прогнозах (спрпятлнвому [ сумнп; пому) загшднешеть кор!в знизилася до 69%. 1мов1ршсть зашил неност1 кор1в 1з сумшвннм прогнозом'не перевищувала 30%, а тварин ¡з неспрпятлнвнм прогнозом за одним або двома метода ми зашиднення не вщбувалося.
Таблиц»
Загшднешеть кор!в при рЬних значениях клЫчного та лабораторного метод!
прогнозування (п = 43)
№№ п/п
Прогнози за методами
КЛ1ШЧШШ
ланораторним
Загшднешеть, %
1. Сприятливий Сприятливий 80,0
2. Сприятливий Сумшвннй 69,2
Сумшвннй Сприятливий
3. Сумшвннй Сумнпшим 30,0
'1. Сщшятлшши ! Кхирнятливий 0
Сумшвннй 1 Теспрнят.тнвий 0
Несприятливин ("ушивши! 0
Несприятливин I кспрИЯТЛИБНЙ 0
1з наведених даних ми зробплн нисновок про те, що при о: почасному викорпстанш клппчного та лабораторного метод1в прс гнозування можна передбачити: високу точшеть очжуваного р<
зультату при збданш значеиь прогнозу; позначного зннження за-пл1дненост1 кор^в при спрпятлнвому прогноз! за одним методом 1 сумшвному за другим; в1дсутшсть запл1дненост1 при встановленш нсспрпятлпвого прогнозу за клппчппм або лабораторним методами.
3.3. Обгрунтування клпп'чного методу прогнозувания затримання послЦу та шеляродових ускладнень у корт
Псреб1г род1в у кор1в прогнозували за 60—45 дшв до род1в, на початку сухостипюго перюду за ознаками остеодистрофп та станом молочно! залози. Вивчилп частоту затримання последу в залежност1 вщ стану новонародженпх телят та при народженш двпшяг. Субшволюцпо тя ззпзлення ткя нин гештал1й передбача-лн за показнпками прогнозувания род!В та враховувалн IX пе-реб1г.
Встановнлн, що при вщсутносп у сухост1йних кор1'в ознак остеодистрофп, здоров1й молочшй залоз1 та народженш телят ма-сою 25—30 кг ¡мов1ршсть затримання послшу не перевищуе 9%, субшволюцп— 26% \ запалення тканин гсн1тал!Й — 17%. Зазна-чеш показннкн В1днеслн до сприятливого прогнозу перебду род1в 1 шеляродового перюду.
При лшшшй деформацп осташпх хвостовпх хребщв па помф-пе стнскування вщ 6 до 10 мм, горбкуватост1' останшх ребер, за-хворгованш кор1в на мастит, народженш телят гшотрофтв 1 п-пертрофшв та жпвих двпТнят ¡мов1ршсть затрнмання послшу 1 субшволюцп зб1лыпувалася до 25—50%, а запалення тканин гешталш— до 21—50% при окремпх показниках. Зазначеш змпш взнесли до показнишв сумшвного прогнозу перебду род1в 1 шеля-родового перюду.
У кор1в з лшшною деформащею останшх хвостових хребщв па пом1рне стнскування бЬчыне 10 мм, роземоктувапш осташпх ребер та народженш мертвнх телят затримання посл1ду рсестру-валося у 46—53%, субшволющя — у 63—100°/о 1 запалення тканин гешталш— у 54—100% тварнн, що стало шдставою для в1дпесен-ня зазначеннх показнишв до неспрпятлпвого прогнозу переб1гу род1'в 1 ш'сляродового перюду.
Комплексна апробагия клЫчннх метод1в прогнозування пере-01гу род1в 1 шеляродового перюду показала, що лшпе 13,0% до-с.'пднпх тварнн малн ознакп сприятливого прогнозу; 17,4% - сум-п1вного та у 69,6% кор1в були виявлеш ознакн пеенрнятливого прогнозу. Роди 1 шеляродовий перюд у тварпп з ознаками сприятливого та сумшвного прогнозу пройшли ф1зюлопчно. У 25,0% кор1в з ознаками пеенрнятливого прогнозу зареестроваио затпн-мання послиу, а у кожно! друпм тварннн розвнвалася субш-волюц1я та запалення тканин гешталш.
3.4. 1нтсрпретацн1 показншнв кров} при прогнозуванн! затримання последу та ш'сляродових ускладнень у корев
На шдетав1 провсдених дослшкень встановнлн, що ф1зюлопч-пого персону род!в I шсляродового перюду можйа очшувати якщо у кров! кор!в за 60—45 дн1в до родёв вмёст прогестерону складав 6,9—10,9 пмоль/л, естрадюлу—1,92—2.39 нмоль/л, андростеро-ну — 010—.2091 иг/л, ¡нсулшу — 32—44 пмоль/л, тироксину — 16—35 нмоль/л, кортизону ■— 11,3— 17,9 нмоль/л, загального белка — 70—90 г/л, ¡муноглобул1шв — 2000—4040 мг/100 мл, кальще-во-фосфорне сшввёдношення 1,4 — 1,8:1, каротину — 382—642 мкг/100 мл, в'паи'шу А — 23 —33 мкг/100 мл, еригроципв — 5,0— 8,0 млн/мкл, гемоглобшу — 96—125 г/л, ВГЕ — 15—20 нг/мл, по-казники гематокриту — 32—37%, лейкощтв — 6,0—10,0 тис/мкл, иейтрофшв: юнмх — 0%, паличкоядернпх — .2—20%, сегмепто-ялсрннх — 10,0—15,0%, л1мфощтв — 70—86%, моноцитёв — 2— 7%, базофёлёв— 0—2%, еозинофёлёв — 1—2%. При вёдхиленнё по-казникёв вмёсту перерахованих компонентёв кровё в1д наведених оптимальних значень ёмовёрнёсть ускладнень родёв 1 шсляродового перюду зростала до величин, наведених у таблицё 3.
Т а б л и ц я 3
¡мсниршсть ускладнень род!в I гИсляродового нершду у корт при р1зних значениях гематолопчних локазник1в
Гематолог ¡'пи покалшки, од. внм1ру Вшст Патоло родш пТ, % шсляродового перюду
Прогестерон, нмоль/л 0,9—10,9 0 0
0,8—0,6 11,9 33,3
1;страд¡ол, тюль/л 1,92—2,39 0 15,0
1,91—0,05 28,6 42,9
2,40—4,23 33,3 50,0
Тироксин, пмоль/л 16—35 4,2 8,3
15—1 66,7 33,3
36—04 15,8 47,4
Кортизон, нмоль/л 11,3—17,9 0 11,1
11,2—2.9 22,7 27,3
18,0—10.0 11,8 47,1
Загалышп биок, г/л 70—90 6.8 .34.1
91—99 25.0
С а : Р 1,4—1,8: I 0 16,7
1.9—2,2: 1 11,1 33,3
Впамш А, мкг/100 мл 2.3—3.5 : 1 18.2 36.-1
23- 33 9.1 27,3
Ернтроцитп, млп/мкл 22—13 12,8 30,7
5,0—8,0 11,1 28,9
4.9—4,5 20,0 60,0
14
Остановлено шдвнщення частоти патолопи род1в \ пкляродо-вого пер ¡оду при зменшенш влисту прогестерону, андростерону, ¡муноглобулипв, неоргашчного фосфору, каротину, вггамту Л, ернтрощтв, показннка ВГЕ та гематокрнту, ккчькосп лен кони-•пв, л1мфоцнт1в та монощтв. Збмьшувалася частота акушерських патолопи у кор!в з шдвищеним вмктом загального 61'лка, иейтро-ф]лIв юних та паличкоядерних.
Як 1 при прогпозуванщ запл!днепост1 кор1в, встановнлп, що показннкп кров1 у сухост1йнпх тварпн можуть матп нескшчепну ю'льюсть вар!ацш, що призводить до ускладнення штерпретацп результат досл1'джень при передбаченш перебиу род]'в 1 ш'сля-родового перюду.
Тому для прогнозування ¡мов1рност! впннкнення затрнмапня послщу 1 ускладнень перебегу шеляродового периоду розробилн истод системного анал1'зу гематолопчних показнню'в. Посл1'дов-п'сть даного методу можна виразнти формулою
П=Л-*КП-и:К-*-ЛКП, де
П — прогноз, Л — лш1тн спрнятлнвпх ! сумшвиих СНМПТОМШ, !(П — коеф^ентн ¡мов1'рност1 патолоп'й при спрнятлнвпх 1 сум-ивних симптомах, СК — сшвв1'дношення сумм коефщ1*ент1в, 71КП — л1М1тн сшв1дношення коефШ1'енл'в сприятлнвого, сумшв-юго 1 неспрнятливого прогнозу.
До спрнятлнвпх симптом1в в1дноснлн гематолопчш иоказники, три яких роди 1 шеляродовнй пертд у кор!в проходили ({лзюлопч-[о, або юльмсть захворювань була мшмальною. До сумшвнпх нштомш вщноенлн значения гематолопчних показншов, як1 вп--.однли за л1мгги спрнятлпвпх.
В дослш встановнлп, що слшвщпошенпя сумн коефпиеипв мов1рност1 виникнення патолопи род1в 1 шеляродового пер ¡оду г кор1'в за 60—45 дш'в до род1'в у межах 6,1 1 61'лыпе до 1 означало приятливий прогноз; у межах 3,1—6,0 : 1 —сумт'внин, а у-межах 1,0 1 менше до 1 — несприятливии прогноз.
При величин ЛКП у межах 3,0 1 менше до 1 затримания но-лiдy мало м1сце у 26,5% окрш, а еубшволкная 1 запалепня ткани геш'талш — у 64,7%. Сшввщиошения коеф!щен1чв ¡мов1рнос-\ патолопй у межах 3,1—6,0: 1 у 3,3% кор1в супроводжувалося атрнманням последу та у 20,0% тварпн виникали шеляродош" складнення. Лише за величина ЛКП у межах 6,1 1 б1льше до 1 атологи род1в ! шеляродового перюду не зареестроваш.
Лпробашя прогнозування перебну род!В ! шеляродового пе-¡оду ш'дтверднла об'ектпвшеть методу системного анал1зу гемато-опчних поканзиюв сухостшннх кор!'в. У кор!в з неспрпятливнм рогнозом пошнрен'1сть патолопи род1в 1 п!сляродового периоду кладала 77,8%; при сумшвному — патолога рееструвалися у
14,3%, а за сприятливого прогнозу роди 1 шсляродовий перюд у кор1в пройшли ф1зЮЛОПЧНО.
Ефектпвшсть одиочасного застосування клнпчного та лабораторного метод1*в прогнозувапня патолопй род1в I шеляродового периоду наведена у таблиц! 4.
Таблица 4
Частота патолопй родЬ I шеляродового перюду при рЬннх значениях клнпчного та лабораторного метод1в прогнозуванпл (п = 57)
Прогноза за методами Частота патолопй, %
КЛ1 ш'чшш лабораториям роди! шеляродового перюду
Спрнятлнвнн Спрнятлнвнн О О
Сумшшшй Спрнятлнвнн О О
Сумшшшп Сумшшшн 0 28,(1
Сумшвппн Пссприятлнвнн 5,3 31,6
Псепрпятлншш Песпрнятлпвнй 87,5 87,5
1з даних таблнш 4 видно, що ¡мов1ршсть патолопй род1в 1 шеляродового перюду значно (до 88%) зростае у кор1в ¡з зб1ган-ням нсепрнятлпвого прогнозу за обома методами прогнозувапня. I, навпакп, при збшанш "сприятливого та сумшвного прогноз1в ¡мов1ршсть виникнення акушерських патолог1й практично виклю-чаеться. Збшання сумшвних прогноз1в вказуе на ¡мов1ршсть виникнення патолопй шеляродового перюду у 28% тварнн, а при встановленш сумшвного прогнозу за клш1чним методом 1 неспрп-ятлпвого за лабораториям ¡снуе загроза затримання послщу у 5% та натолоп'й перебшу ш'сляродового перюду у 32% кор!в.
3.5. Економ!чний ефект шд прогнозування в1дтворноТ функцн корш
Передбачеиня в1дтворно1 фуики,!Т кор|'в може даватп прямий та непрям пи економшнпп ефект.
Передбачеиня ¡мовфносп патолопй род1в 1 шеляродового периоду може даватн лише непрямнй економ1чний ефект. Це иов'я-зано з тпм, що для профьтактики виникнення акушерських хвороб у кор1в потр1бно, окр1м передбачеиня Гх ¡мовфност!, застосовува-тн р!31!1 методи профиактики хвороб та л1кування тварин. В цьо-му вниадку економ1чний ефект буде залежатн В1'д ефективносп за-стосованих метод(в профшактикн та ли<ування.
Прогнозування ¡мов1рност1 заплщненос-п кор!в перед ос1ме-шнням може давати як прямий, так 1 непрямпй економ!чнпй ефект. Прямий економ1чнни ефект можливий в раз! внявлення не-сприятлпвого прогнозу за рахунок скопомн спермм, матер1ал1в та
еактив1в, як! застосовуються при штучному опменшш. Непрямнй коном1'чнин ефект пов'язаннй ¡з своечасним застосуванням мето-¡в синхрошзацп овуляци, шдвшцення функцюналыкн активное™ (овтого п'ла, проф!лактикп ембрюналыю! смертносп тощо у кор1В СуМШВНИМ прогнозом.
Виходячи з даннх про те, що пошнрешсгь несприятливого рогнозу в середньому складала близько 16% в1д кор1в, як1 шд-ягають оамешншо, розрахувалп, що економ1чний ефект на вн-рачеипй кабованець при клиичному метод! прогнозуваппя скла-,ап 24 крб.
4. ВИСНОВКИ
1. Д1агностичш показники, виявлен1 клпачними 1 лаборагор-нми методами дослдакення, складають симптомокомплекс ¡мо-¡риост! спрнятливого, сумшвного 1 несприятливого перебп-у ре- _ родуктивно'1 функцп кор1в та обгрунтовують клппчш 1 лабора-эрш методи ирогнозування.
2. Сприятливий прогноз заплщненост! кор1в можна внзначати рп добре внражених показниках феномешв стада збудження старого циклу, коли яечникн мають розм1ри (за довжиною, шпри-эю \ товщнною) не менше 2,ОХ1,5Х-,5 см 1 не б1льше 4,0ХЗ,0Х '3,0 см, форму неправильного овалу, пружно-еластичну конснс-шцно, а грааф1в пухирець ч1тко контуруе на поверхт яечника 1 мае у д!аметр1 6—27 мм; при дещо набряклш, пружно-еласти--пй та рипдшй матцк
3. Сумшвнпй прогноз заплщненост1 кор1в ставили при вняв-гни! розлад!в статево'1 функцп перед оаменпшям, ЯК1 характе-вувалися показннкамн ареактивного ! анестрального статевого 1клу, неповним розсмоктуванням жовтого -пла, ппотрофшю обох -лшшв або зб1льшенням \'х розмф1в 4,0X3,0X3,0 см, шаропо-биою (округлою) формою та унц'льнеиням яечннюв, невнраз-ш контуром краТв граафова иухирця, атошею, ппотошею та )яблуват1стю матки.
4. Несприятливий проноз запл!дненост! кор1в обгрунтовувався ювуляторними статевнми циклами при вЦсутност! граафова пу-фця у яечнпках кор{в перед оаменшням.
5. 1мов1ршсть заплЦненосп кор!в за клпнчнимн методами до-¡дження при сприятливому прогноз! складала 73%, а при сум-вному — знижувалася до 38%. При виявлешп ознакн неспрппт-!вого прогнозу заплинення не в1дбувалося.
6. Лабораторш методи ирогнозування витдворноГ функца ков, як! базуються на прямш штерпретаца результат1в дослшкень юв1 та повторюваност1 впсновшв не мають в1ропдност1.
7. Прогнозування в1дтворно! функца кор1в на основ! системно-
го анализу результатов гематолопчних дослщжень об'ективно роз-крпвае вплив комплексу показинкш на заплинешсть, иеребн ро-д!в I ш'сляродового перюду та мае достовёрну в1'ропдшсть повто-рюваност! результатов.
8. Показникамп лабораторнпх мстодёв прогпозування заплёд-неност! корёв з штерпретащею результате гематолопчипх досли-жень за методом системного апалёзу е величина сгиввЬтношенпк еумп коефёцёентёв зашпдненосп, яка при спрнятлнвому ирогпо-з\ складала 4,01 1 биьше до 1, при сумшвному— 1,51—4,00 : 1 та при несприятлпвому— 1,50 1 мепше до 1.
9. 1мов1рн1сть заплиненосп корёв за лабораторнпмп методами досл1Дженкя при спрнятлнвому прогноз! складала 73%, при сумшвному— 29%, а при несприятлпвому — 0%.
10. Клпичнпмн показниками сприятлнвого прогнозу псребну родёв 1 шсляродового пер ¡оду вважалн: вщсутшсть озиак остеодн-строфп у кор!в за СО—45 дш'в до род!в 1 ф1310Л0п'чпии стан мо-лочно! залозп та иародження телят масою 25—30 кг; сумшвнпп прогноз впзпачалп при л¡«¡йтпй деформащ! останшх хвостових хребшв в1д 5 мм до 10 мм, прп горбкуватост! останшх ребер виявлешп заг.пленки молочноТ залозн, народженш телят масою до 25 кг 1 понад 30 кг, а також живих двшнят; неснриятлнвш" прогноз ставили прп лппйнш деформащ! останшх хвосговпх хреб щв понад 10 мм, розсмоктуванн! останшх ребер та народжени мортвих телят.
11. 1мов1ршсть затримання посл!ду, субшволгоци та запален и я ткаинн гештал1й у кор;в при р^зннх показннках спрпятлнвогс прогнозу виповино складала 0—9%, 0—26% 1 0—17%, за сум швного — 25—50%, 25—50% 1 21—50% та за песпрнитлнвого -46—53%, 63—100% \ 53-100%.
12. Покаизнками лабораторнпх методёв прогпозування пере 6!гу родла \ шсляродового перюду з ¡нтерпретащею результат!] гемаюлопчнпх дослёджепь за методом системного анал!зу е ве личина си!вв!дноше1шя суми коефнпеит!в ¡мовфносп винпкпепп; патологш, яка при спрнятлнвому прогноз! складала 6,1 ! бкчьпи до 1, при сумп!впому — 3,1—6,0:1 ! прп несприятлпвому — 3,0 мепше до 1.
13. 1мов1ршсть затримання последу, субшволюцп та запален пя тканин ген!тал!й за лабораторнпмп методами дослщження пр: несприятлпвому прогноз! складала в!дпов!дио 27%, 65% ! 65% при сумшвному— 3%, 20% ! 20%, а при показннках спрнятли вого прогнозу роди ! шсляродовпй пер!од проходили ф!з!олог!чнс
14. Для прогпозування вшворно! функцп кор!в за даннмп ге матолоп'чппх досл!джспь дзщльпо вихорнстовуватн поклзник вмкту в кров! прогестерону, сстрадюлу, андростероиу, тестосте рону, тироксину, кортизону, загалыюго битка, ¡муноглобулнпЕ
каротину, B¡TflMÍny А, ерптроцит1в, лейкоцитов та кальпдево-фос-форното сшввшюшення, штерпретуючи одержан! дат за методом системного анал1зу.
5. ПРОПОЗИЦГГ ДЛЯ В И РОБ НИ ЦТ ВЛ
1. При визначенш оптимального часу введения сперми коровам проводит ÍX клЬпчнс досладження та ставити прогноз ¡MOBÍp-¡ioctí заилЦненосп, звертаючи увагу на прояв феномежв стада збудження, стан яечник|'в i матки.
Тварипам Í3 сприятливим прогнозом введения сперми прово-дитн за прийнятою технолопею.
2. Коровам ¡3 показниками сумшвного прогнозу ímobíphoctí зашидненосп сперму вводит через одну-дв1 години теля застосу-вання для проф1лактики ановулярних статевих цикл1в одного Í3 гормональних препаратш: овогон — ТЮ у доз1 1500 10; сурфа-гон—10 мкг; гонадотропш— релЫнг-гормон— 1,0 мг; ферта-пл у доз1 2,5 мл.
Через 3—4 дш ш'сля оаменшня для шдвшцення функционально! активност! жовтого тйаа дощлыю провести курс терапй' прогестероном.
3. Введения сперми коровам ¡з несприятливим прогнозом ímo-QipHocTi зашпднення у даний статевий цикл проводити не дощ'ль-:ю. Для полшшення стану статево! системи у таких кор1в засто-:овувати курс лисування 7%-ним розчином ¡хтюлу, маммол^затом, иолознвом чи шшимн препаратами, яш полшшують обмш речовин. Зводити в1там1нну i мшеральну шдпшвлю, активний mouíoii i до-¡ованнй контракт з бугаем-пробником! У наступнип статевий цикл троводити прогнозування ímobíphoctí запл!дненост1 та Д1яти в1тпо-мдно до очжуваннх результат1в оаменшня.
4. У nepiui 15 дшв сухостою внзначати ¡мов1ршсть виппкнепня ¡атримаиня послщу, субшволгоцп та запалення тканин генаталш [ендометриту).
5. Тварини з ознаками остеодпстрофа та маститу (сумшвний несприятливий прогноз) ш'длягають лшуванню ¡з застосуванням
taTpira селениту r доз\ 50 мг та специфично! Tepani!.
Для профилактики затримання послЦу коровам ¡з показника-1и несириятливого прогнозу та при народженш дв1ннят, мертвих 1ЛОД1В, гшотрофшв i гшертрофшв дошльно на протяз1 перших ,5 годин шел я народження плоду ш'дшюрно ввести 20 мл молози-а та препарат», яш стпмулюють скорочення матки (окситоцин, йтуггрин, фолшулш, синестрол).
При затриманш послщу необх|'дно своечасио його в1Докреми-н i провести курс Tepani! по запобкацшо розвнтку субшволкмш
та запалення тканин гешталш, застосовуючи препарата анти\пк робно! i маточно! та патогенетичноГ ди.
6. Для профшактнкн остеоднстрофи та маститу у сухостшни KopiB необхщно забезпечнти i'x достатню i повноцшну год1влк включаючн у рацюн в1тамшно-мшералып добавки та запускат KopiB в!Дпов1дно до ¡снуючнх правил.
6. СПИСОК ОСНОВНИХ НАУКОВИХ РОБ1Т, НАДРУКОВАНИХ ЗА МАТЕР1АЛАМИ ДИСЕРТАЦП
1. Харута Г. Г. Содержание антител после введения спермы //Ветерии; рия.— 1985.— Л» 5 — С. 55—56.
2. Логвинов Д. Д., Харута Г. Г. Эпицервикальное введение спермы бь ков — средство повышения результативности осеменений. Инф. лист.— Харько!
-:Л986.—Вып. 4,—№ 47—86,—4 с.
. 3. Логвинов Д. Д., Харута Г. Г. Ликвидация бесплодия телок посредство: естественного осеменения. Инф. лист.— Харьков, 1986.— Вып. 10.— № 102-86.-4 с.
4. Харута Г. Г. Роль моторики и вакуума у коров и телок при осеменс пни //Совершенствование мер борьбы с болезнями с.-х. животных: Темат. cí науч. тр.—Харьков, 1986,—С. 42—50.
5. Логвинов Д. Д., Харута Г. Г., Плугатырев В. П. Авторское свидетел! ство № 1393416 на изобретение «Устройство для искусственного осеменени животных».— 8 января 1988.— 4 с.
6. Харута Г. Г. Показатели воспроизводительной функции у коров с укс роченными половыми циклами //Респ. науч. конф. «Состояние и перспектив: развития биотехнологии в животноводстве» Тез. докл. (21—22 сент.)—Xapi ков, 1988,—С. 44—45.
7. Логвинов Д. Д., Плугатырев В. П., Харута Г. Г., Миллер А. Г. Сравш тельная эффективность способов введения спермы коровам и телкам при осс менении //Науч. основы профилактики и лечения патологии воспронзводител! пой функции с.-х. животных: Тез. докл. Всес. науч. конф. 25—28 окт. 1988 г Воронеж).—Воронеж, 1988,—С. 68—69.
8. Харута Г. Г., Задвирнын Ю. Ф., Вельбовец Н. В., Краевсний А. И. AVof фофункциональное состояние яичников и матки при гиподинамии коров. Hay1 основы профилактики и лечения патологии воспроизводительной функции с.-: животных. (Тез. докл. Всес. науч. конф. 26—28 окт., 1988 г., Воронеж).— Ворс нож, 1988,—С. 127—128.
9. Харута Г. Г., Задвирнын Ю. Ф., Краевский А. И., Вельбовец Н. В. Вое производительная способность коров при гиподинамии //Вклад молодых учены и специалистов в научно-технический прогрес в с.-х. производстве: Тез. док: Всес. VIII науч.-практ. конф. молодых ученых и специалистов (Животновод ство) — Оренбург, 1989,—С. 28—29.
10. Логвинов Д. Д., Харута Г. Г., Плугатырев В. П., Островский А. С. Не выи прибор для осеменения коров и телок.— Укринформагропром, 1989.— 2 <
11. Левченко В. И., Судаков Н. А., Харута Г. Г., Власенко В. М. и д[ Ветеринарная диспансеризация с.-х. животных: Справочник.— К.: Урожа! 1991.—304 с.
12. Харута Г. Г., Шарандак В. И., Авраменко II. В., Задвирнын Ю. Ф и др. Регуляция половой функции у коров и телок //Метод, рек. для ветери парных врачей и зооинженеров.— Белая Церковь, 1992.— 62 с.
13. Харута Г. Г., Волков С. С., Ордин Ю. Н., Ивасенко Б. П. Оплодотвс ряемоегь коров с различным состоянием гематологических коэффициентов,—
Гез. докл. к 5-й межгосударственной межвузовской науч.-практ. конф.: Новые фармакологические средства в ветеринарии.— Санкт-Петербург, 1933.— С. 129.
14. Харута Г. Г., Ордин Ю. Н., Ивасенко Б. П., Волков С. С. Патогенез родов и пуэрперия в связи с гематологическими показателями у сухостойных коров.— Тез. докл. к 5-й межгосударственной межвузовской науч.-практ. конф.: Новые фармакологические средства в ветеринарии.— Санкт-Петербург, 1993.— С. 129.
15. Харута Г. Г., Задш'ршш Ю. Ф„ Орд|'н Ю. Л1., Волков С. С., 1васен-ко Б. П. Методичш п1дходи до прогнозування вЦтворно!' здатиост1 у корш 1 результатн 1.x апробацп //Ветеринарна медицина: М1жв1домчий тематнчннй на-уковий зб1рник.— 1993.—№ 68 —С. 21—25.
16. Харута Г. Г., Волков С. С. Прояв феномену овуляци I формування жов-тих тЬт в залежноеп в1д прогнозу перед гкммешнням //Проблеми шдвшцення продуктивное™ тварин та ефектнвност1 1х л1кування.— Тез. доп. респ. наук.-нракт. конф. 19—21 квЬня 1994 р., Дншропетровськ,— Дншропетровськ.— 1994,—С. 12.
17. Харута Г. Г., Ордш Ю. М., 1васенко Б. П. Переб1г родш 1 пуерперда и зв'язку з гематолопчними показниками у сухостшних кор1в. //Проблеми шд-вищсння продуктивное™ тварии та ефективносп" Тх лпеування.— Тез. доп. респ. иаук.-практ. конф. 19—21 кв1тня 1994 р., м. Дшпропетровськ.—Дншропетровськ,—1994,—С. 145—146.
18. Волков С. С., Харута Г. Г. Корешия запл1дненост1 кор1в //Вчеш Бь лоиерк1вського державного с.-г. шетитуту — виробннцтву.— Тез. доп. иаук.-практ. конф.— Б]'ла Церква, 19—20 кв)'тня 1994 р.— Б1ла Церква.— 1994.— С. 67—68.
• 19. Харута Г. Г., Волков С. С. Основи прогнозування та корекци вщтвор-Н01 здатносп кор1в //Вчеш Бшоцерювського державного с.-г. ¡нституту — виробннцтву.— Тез. доп. наук.-практ. конф.— Б1ла Церква, 19—20 квтш 1994 р.—Б1ла Церква — 1994,—С. 114.
20. Харута Г. Г. 1нтерпретащя д1агностич!ШХ показнишв при прогнозуванш запл1дненост1 кор1в //Генстико-селекшнш та технолопчш проблеми вщтворен-ня с.-г. тварин,—Тез. доп. наук.-практ. конф. 19—20 травня 1994 р.—К.: 1994,-С. 66.
Здано до набору 15.09.94. ГПдписано до друку 26.09.94. Формат 60Х84/16. Гар-nirvpa л1тературпа. Друк внеокпй. Пашр пис. б1лнй. Умовп. друк. арк. 1,16.
Тираж 150. Зам. 2449
ОП «Б1лонерк1вська друкарня», 256400 В1ла Церква, б-р Олексапдршсъкий, 22