Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.08) на тему:Динамика гематологических показателей и белкового, фосфорного, а также углеводного обмена у гусей, выращиваемых в зоне, загрязненной радионуклидами

ЛЬВІВСЬКА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ ім. С.З. ГЖИЦЬКОГО

РГ6 од

На правах рукопису

КОЗКІГКО Оксана Віталіївпа

ДИНАМІКА ГЕМАТОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ І БІЛКОВОГО, ФОСФОРНОГО ТА ВУГЛЕВОДНОГО ОБМІНУ У ГУСЕЙ, ВИРОЩУВАНИХ В ЗОНІ ЗАБРУДНЕНІЙ РАДІОНУКЛІДАМИ.

16.00.08 - зоогігіспа

16.00.10 - фізіологія тварин

АВТОРЕФЕРАТ дисертації па здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук.

Львів -1995

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі гігієни-тварин Львівської академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького.

Наукові керівники - доктор ветеринарних наух, професор Демчуж Михайло Васильович ■ .

- доктор біологічних наук, професор( член-корес-пондент УААН Кравці» Роман Йосипович

Офіційні опоненти: - доктор ветеринарних наук, професор Чорний Микола Васильович

- доктор сільськогосподарських наук, с.н.с. Ратич Іреней Борисович

Провідна організація::Інститут птахівництва УААН, с.м.т. Борки Харківської області.

Захист відбудеться " _________1995 р#

на засіданні спеціалізованої, вченої ради Д 04. 08.02 .

Львівської академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького /290010, Львів, вул. Пекарська, 50/.

З дисертаціє® можна ознайомитися у бібліотеці Львівської академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького /290010, Львів, вул.

Пекарська, 50/.

1995 Р;

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доцент

Головач П.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Існує проблема, від вирішення якої залежить яит?я і здоров”я не тільки сотні тисяч людей нинішнього покоління, але й багатьох наступних. Це - забруднення значні« територій радіонуклідами в результаті катастрофи на Чорнобильській АЕС,

На частині території країни з високим рівнем радіоактивного забруднення продовжують кити і працювати сотні тисяч людей. Крім того, на старі місця проживання повертаються люди, яких було евакуйовано. За даними В.О. Яворівського /цитовано' за Погребняком B.C., Прейгером Д.К., Шульгою В.І. та ін. 1991/, тільки в Житомирській, Чернігівській, і Ки- . ївській областнх /без міста Києва/ на забрудненій території проживає 166? тисяч людей, з них 236 тисяч дітей. І, звичайно, об"єктом їх діяльності є сільськогосподарське виробництво. Тому виникла необхідність підбору такої галузі тваринництва, яка в аналогічних місцевостях мала б певні переваги, а саме використання на забрудненій території рослинності, для годівлі птиці, без великих затрат праці.

Мета і завдання дослідження. - вивчення впливу радіонуклідів на фізіологічний стан організму гусей при вирощуванні їх на забруднених територіях. Для досягнення мети проведено вивчення:

1. Гігієнічних умов вирощування молодняка і утримання дорослого

поголів'я гусей. ,

2. Росту, розвитку та збереженості різних вікових груп гусей.

3. Шізичних, морфологічних та біохімічних показників крові гусей.

Наукова новизна. Вперше проведено комплексне вивчення гігієні«»«

умов утримання гусей в умовах промислових ферм, розташованих в зонах з різним рівнем радіоактивного забруднення, та його впливу на ряд господарських і фізіологічних показників у молодняка від 10- до 150-денного віку та дорослої птиці в період парування і яйцекладки. Встановлена залежність збереженості поголів“я та приростів живої миси гуссии до 150-

денного віку від рівня радіоактивного фону зони їх вирощування. Доведе' но, що фізичні властивості крові птиці, незалежно від статі зростали прямо пропорційно величині радіоактивного забруднення місцевості. Встановлено, що зміни в'язкості крові та величина ШОЕ наступають у птиці з ІО-денного віку і їх можна вважати індикаторними показниками для характеристики глибини зрушень в організмі птиці під впливом радіоактивного забруднення. .

Вивчена вікова динаміка концентрації гемоглобіну, кількості еритроцитів, лейкоцитів та тих клітин крові, що сприймають фарбу калій-еозин із зон з різним рівнем радіоекологічного неблагополуччя. Встановлена обернена залежність між кількістю еритроцитів крові та показником гематокриту і ШОЕ з вмістом в крові концентрації гемоглобіну та холестерину. Показано, що еритроцити крові гусенят із зони забрудненої радіонуклідами були менш стійкими в гіпотонічних розчинах ЯаСІ порівняно із еритроцитами ровесників, вирощуваних в чистих умовах. Вивчена динаміка вмісту в крові піддослідних груп птиці глюкози, сіалових кислот, фосфатів, активності лужної фосфатази та концентрації загального білка і його фракцій, а також церулоплазміну. . ,

Характерно» виявилася динаміка фізичних властивостей, морфологічного та біохімічного складу крові санок по періодах яйцекладки:

- у птиці із забрудненої зони вже на початку, і, особливо, в період

інтенсивної яйцекладки підвищувалась в“язкість крові і її плазми, зростав показник гематокриту та концентрація гемоглобіну і сповільнювалась ШОЕ; . . .

- в плазмі крові самок із забрудненої зони в період інтенсивної яйце-

кладки різко знижувався вміст альбумінової фракції білка та зростав рівень гама-глобудінів і на такій відмітці утримувався ая до кінця статевого циклу; . . •

- високо» до кінця яйцекладки залишилася .активність лужної, фосфатази та

знижувався вміст церулоплазміну. -

- з -

Вперше виявлено, с?о в період статевого циклу у гусей змінюється розчинність плазми крові в дистильованій воді і фізіологічному розчині:

- на початку статевого циклу і після його закінчення утворюється суспензія, оптична густина якої незначна;

- в період інтенсивного парування і яйцекладки оптична густина суспензії велика, особливо у птиці, яка утримувалася в яистій зоні;

- зроблена спроба вивчити структуру рисунка висушеної краплі плазми крові гусей /щільність розташування кристалів, наявність мі» ними аморфної маси, залежність її від фізіологічних процесів в організмі, в т.ч. статевої діяльності/.

Дані вивчення названих показників крові гусей із приватних господарств, розташованих в зоні забрудненій радіонуклідами, показали, що утримання гусей в умовах, наближених до природніх, спряятшіво впливає на їх організм.

Практичне значення робота і реалізація результатів досліджень.

За результатами вивчення фізичних, морфологічних і біохімічних показкч- . ків крові гусей, є можливість поповнити спеціальну літературу новими нормативними величинами показників крові самців і самок в зв"язку з віком і фізіологічнийстаном. Результати роботи будуть використані, в учбовому • процесі. .і _

Апробація роботи. Матеріали дисертаційної роботи були представлені, Оговорені та схвалені на: конференції молодих вчених і спеціалістів України м. Харків, 26 жовтня 1992 р., ГУ Українському біохімічному з”їзді, м. Київ, 1992 р,, 49-й науково-виробничій конференції ДАШ, ,і. Львів, 1992 р.. Республіканській науково-практичній конференції м. Дніпропетровськ, 12-21 квітня 1992 р., Міжнародному сижіозіумі з питаньпгіе/м тварин, ЛАШ -• м. Львів, 1994. ■

Публікації. По темі дисертації опубліковано шість друкованих праць.. Структура і обсяг* роботи. Робота нацисана на 187 сторінках малино- ,

писного тексту, цифровий матеріал викладений в 46 таблицях, 25 рисунках,

ЗІ фотографіях, включає вступ, оглад літератури, результати власних досліджень, обговорення, висновки і науково-виробничі пропозиції, список використаної літератури. В списку літератури включено 84 назв, із них 21 іноземних авторів.

..Декларація особистого внеску. Всі матеріали дослідів, їх обговорення та обгрунтування здобуті особистиад пошуками. Висновки е важливими для гігієни тварин.

Основні положення які виносяться на захист.

1. Характеристика санітарно-гігієнічних умов утримання і годівлі піддослідних груп гусей. Збереження, ріст та розвиток молодняка.

2. Фізичні властивості, морфологічний та біохімічний склад крові молодняка.

3. Фізичні властивості, морфологічний та біохімічний склад крові гусей в період парування і яйцекладки /початок, інтенсивна, закінчення/.

4. Вплив умов утримання гусей з одноосібних господарств зони забрудненої радіонуклідами, в період закінчення парування і яйцекладки. Фізичні властивості, морфологічний і біохімічний склад їх крові.

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Досліди проведені на чотирьох групах гусей сірої оброшинської породної групи 10-, 30-, 60- та 150-денного віку, а також в період парування та яйцекладки /початок, інтенсивна яйцекладка та її закінчення/.

. І. Господарства в яких утримувались піддослідні групи

- Група Назва господарства та його адреса

І Ферма дослідного господарства "Оброшино" науково-дослідного інс-

титуту землеробства і тваринництва УААН, Городоцького району, Львівської області.

П Ферма Дубровицької інкубаторно-племінної станції Рівненської

області.

Щ Господарство "Володимирське" Поліського району, Київської області.

ІУ Одноосібні господарства с. Шманьківці, Чортківського району.

Тернопільської області.

Гуси І,,П та Ш груп одержані, від одного батьківського стада і виведені- в інкубаторі Бориславської птахофабрики Львівської області. Добових гусенят в картонних коробках перевозили по 300 голів в призначені для них- господарства. В основному, умови утримання І, П та 1 груп гусей були'наближені. Для годівлі використовували.комбікорми збалансовані за основними, поживними і біоіюгічно-активними речовинами у відповідності до періодів вирощування ./рецепти ПК з ЗО-по 35 номер/. Кормом для птиці

ІУ групи була пасовищна трава. Аналізи крові проводили в лабораторії кафедри гігієни тварин ЛАВМ.'

Під час дослідів вивчались гігієнічні умови утримання гусей:

- температуру і відносну вологість повітря в пташниках - статичним пскх-

- рометром; •

- вміст аміаку в повітрі - універсальним переносним газоаналізатором

УГ-2; • . . ■ . •

- радіаційний фон місць перебування птиці - дозиметром СРП-68-0І;

і збереження. поголів"я, ріст'та розвиток.молодняка - шляхом обліку па-діжу та систематичного зважування; '

В венозній крові всіх груп птиці вивчали:

■- в"язкість крові та її плазми - віскозиметром ВК-4;

-•гематокрит - в укорочених піпетках Панченкова;

- ШОЕ. - в піпетках Панченкова під кутом 45°; ■

- ОРЕ - в гіпотонічних розчинах №аСІ- - за загальноприйнятою методикою;

- кількість- еритроцитів,’ лейкоцитів та клітин крові, що сприймають фарбу калій-еозин - підрахунком в камері Горяєва;

- концентрацію гемоглобіну - на ФЕК-М за методом Дервіз-Воробйова; -•кольоровий показник розрахунковим методом;

- загальний йілок плазми крові - рефрактометром. РЛ-2; ;

'- співвіднбаення білкових фракцій плазми крові -■ за методом Олла і. Мак-

■ корда в-модифікації Карлика; . .. . * • .

- концентрацію імунних тіл в плазмі крові - за реакцією помутніння з .

сульфатом цинку /ЦСГ/; .

- рисунок сухого залишку плазми крові /кристалів/, фотографії зроблені у збільшенні х90;

- розчинність плазми крові в дистильованій воді та фізіологічному розчині в розведенні 1:60 на ФЕК-К;

- концентрацію глюкози в крові О-толуідиновим реактивом;

- рівень сіалових кислот - за мікрометодом Ларського;

- рівень фосфатів в крові - фосфору неорганічного - за методом Фіске-Суббароу, фосфору АГФ - за різницею між лабільним і неорганічним фосфором;

- активність лужної фосфатази в плазмі крові - за кідькіетя неорганічного фосфору відщепленого від бета-гліцерофосфату натрію при Зеї °С протягом І години;

- рівень церулоплазміну - за методом Ревіна;

- концентрацію холестерину - за методом Ілька.

Статистична обробка цифрового матеріалу проведена за методом Монце-вічюте-Ерінгене Е.В. /1964/.

результати доаіідаЕіь

І. Характеристика санітарно-гігієнічних умов утримання і . годівлі піддослідних груп гусей.

Територія розташування ф^рми де утримувалася І група гусеп віднесена до умовно-чистої радіоекологічної зони /радіаційний фон 8-Ш м*Р/ год/, для [І, Ііі та ІУ груп - забруднена /радіаційний фон 25-30, 70-7,5' та 40-Ь0 мкР/год відповідно/. ' .

іітиш) І та 11 груп утримували в пташниках збудованих за типовим проектом, а гусей 11 групи вирахували в одній із кімнат метікального Судинку, іілода кожного приміщення та обмеженого вигулу були поділені на секції. Цільність посадки не перевищувала 1,6 голови на І і/" плоці підлоги. Б

холодну пору року температура повітря в приміщеннях Сула не нижчою +12 °.

. ' ' о

відносна вологість .на рівні 7Б-77.2, вміст аміаку досягав 12-22,4 йг/к . Птицю І групи, годували кормами вирощеними на землях Н^І "Оброіаяи» , ґу-

сей П групи лише один раз на день підгодовували чистими від радіонуклідів концентрованими кормами, Ш групу годували кормами вирощеними в тій же забрудненій зоні. Четверта група вирощувалась в одноосібних господарствах. Група складалася з самця і самки та 10-12 голів молодняка. Гусенята лише до 30-денного віку одержували підгодівлю, а далі, разом з дорослою птицею протягом всього світлового дня перебували на пасовиці де мали вільний доступ до протічного ставка.

2. Збереження, ріст і розвиток молодняка гусей Екологічна ситуація в зоні вирощування гусенят мала вплив на збе- . реженість поголів"я, його ріст і розвиток.

2. Збевеясеність молодняка піддослідних груп гусей, %

Вікові періоди, дні : 1-ю : и-зо : зі-бо : 61-90 : 9і-юо : І-І50

І 92,7 91,9 90,0 96,6 94,0 65,2

п 91,6 90,9 88,3 95,4 92,в 59,0

ш 90,0 65,3 79,6 90,0 85,3 30,2

В усі вікові періоди найменша збереженість молодняка гусей /табл.2/ була в Ш групі, дещо більша в П і найбільша в І групі. За весь період вирощування вона становила в Ш групі 30,2%, П групі була більша на 28,8$ і в Ш групі на 35$.

3. Нива маса гусей в різні вікові періоди, кг /х + 555 .«,= 5/

Вік, дні

І : 10 ; ЗО : 60 -“'І."“ 150

Самці

І 0,109+0,020 0,320+0,015 0,805^0,020 2,150+0,120 3,300+0,100

П 0,101+0,023 0,290+0,020 0,737^3,021 1,980+0,125 3,200+0,150

Ш 0,100+0,023 0,150+0,000 0,433*0,097 1,920+0,125 3,020+0,110

Самки

І 0,100^,010 0,290+0,015 0,800+0,020 2,050+0,110 3,200+0,120

Д 0,093^,015 0,268*0,023 0,717^0,106 1,970+0,251 3,150+0,180

Ш. 0,100+0,007 0,150+0,000 0.400+0.029 1.860*0,251 2,930+0,230

В кінці облікового періоду /150-денному віці/ жива маса була.найменшою у птиці Ш групи, дацо більшою у П групи /для самців на 0,10 і' самок на 0,05 кг/ і найбільшов у І групи, для самців на 0,260 і,самок на 0,270 кг.

З наведених даних видно, що прямо пропорційно величині радіоактивного забруднення середовища збільшувався відхід молодняка і зменщувавдся прирості: живої маси. ' ’

3. Фізичні властивості та морфологічний склад хрові молодняка

Глибина зрушень в фізичних і морфологічних показниках крові залежала від віку гусенят, їх статі та умов утримання,. За рядом показників вони особливо наглядними були у птиці 60-денного віку. Як правило, закономірним для всіх вікових груп гусей прямо пропорційне радіоактивно^ заб- , руднешво зони радіонуклідами було збільшення в"язкості крові та її плаз- , ми. Хоча гусенята Ш групи, які вирощувалися в одноосібних господарствах, мали вільний доступ до протічного ставка,- а.значить були повнієте забезпечені питною водою, в"язкість їх хрові була більша порівняно з показниками ровесниць Ш групи на 0,90 і П групи на 1,23 од.. У 150-денному віці. в"язкість крові збільшувалась у самок П групи до 4,57, а Л групи до; 4,97 од. У самців цього ж віку показники буяй ще вищими і становили'5,20 та . 5,37 од. відповідав. В'язкість шіазми хроїі.самок П групи в 150-денному -віці зросла до 1,50 а у Ш групи" зменшилася до 1,43 од. Натомість у сам-’ ців П групи вона зросла до 1,60 а -у Ш групи' задивилась на рівні 1,43 од.

У. птиці з зони радіоактивного забруднення, особливо четвертої груїт-значно вщими були показники гематокриту. У 150-денноцу віці- вони, зросли у самок І групи до 36,45, П групи - до 43,30 та Ш групи - до 44,302, а . . у самців до 38,40, 47,70 те 43,70£ відповідно. - 1

Лише у птиці І групи в 60-денному віці Ш0Е була'прискорена. У гусей -інших вікових груп розмах коливань показників був незначний і у 150-ден- . ' ної птиці Ш0£ мала явну' тенденцій до зменшення. '

Кількість еритроцитів у всіх вікових груп птиці була вмежах фізіо-

Показники ' :Стать Г ОУПИ гусенят '

.1 : ..а ■ : ш ■ : ІУ

В"язкість крові* од. '. ' Самки Самці . Г,20+ 0,116 . 1,43+ 0,136 2,57+0,210х3“* 2,9(^0,009хххх з.іо+о.гоо3“3“ г.зо+р.одо300“ 3,80+0,639““

В"язкість плазми, од. ■ ■ ■ ■ Сайки Самці _ - . 1,07+0,060 1,30+0,060 1,50+0,090 1,40+0,150 , 1,50+0,062

Гематокрит, % Самки Самці 31,00+ 0,323 38,3% 0,871 34,00+1,740-34,00+1,160х* 36,00+1,1«)30“ 35,00+0,870х 42,00+2, бШ3®*

1 0 Е, ш через І годину ■ Самки Самці 54,67+ 7,356 56,67+10,841 - . 17,67+0, Я&Г/ХХ* 20,70+2,70ІХХХХ 20,00+2, згі30“ го.оо+о^о30^“ 24,00+3,258ххх

Еритроцити, І0*2Д Самки Самці 1,50+ 0,110 1,75* 0,100 1,50+0,130 1,70+0,080 г.го+о.іоо3“* І,80+0,030' 1,77+0,122

Гемоглобін, г/л Самки Самці 108,30+ 6,700’ ' 105,00+12,200 127,00+7,800 127,00+4,900 130,00+7,000 ' 127,00+3,500 122,40+7,500

Лейкоцити, І09/л Самки Самці 18,60+ 0,987 20,88+ 0,653 27,00+4,066 25,83*7,353 33,83+2, бГ?30“* 31,83*4,743 20,91+5,443

клітини, що сприй-масть фарбу калій-еози, 10®/л Самки Самці ' ■- ' 11,48+2,139 13,13*2,633 5,57+0,765 11,28+1,762 5,46+1,173

х Р» 0,05 ' хх Р= 0,02 ххх Р= 0,01 хххх Р= 0,001

- 10 - .

логічної норми. В 150-денному віці у самців І групи зросла до 2,35, П групи - 2,45, Ш груш - 2,58, а в самок до 2,28, 2,36 та 2,47*І0^/л відповідно.

1 ' : “13 * 53 Для еритроцитів гусенят з

різних груп характерно») була і різниця в осмотичній резистентності. Так, в ІО-денному віці верхня межа ОРЕ в І, П та Ш групах птиці була однакова /0,46% розчин №а.СІ/. Але повний гемоліз еритроцитів самців настав у гусенят І групи в 0,08% розчині, П групи - в 0,26, а Ш групи в 0,24$

розчині №аСІ, а у самок в 0,20,

0,26 і 0,22% розчині йаСІ. У 60-денних самок /рис.І/ найбільш стійкими в гіпотонічних розчинах №аСІ були еритроцити птиці І групи, менш стійкими П групи. Найшвидшому гемолізу піддавалися еритроци- . цим самок Ш та ХУ груп. Еритроцити 150-денних гусей П групи виявились

істотно стійкішими в порівнянні з еритроцитами птиці Ш групи. 3,41% ери-

троцитів самців Ш групи гемояізувалося вже в 0,58% розчині №аСІ, повний їх гемоліз завершився в 0,42% розчині, а самців П групи початок руйнуван- . кя еритроцитів відзначено в 0,5£% і завершення в 0,36% розчині. Верхня меса гемолізу еритроцитів самок Ш групи виявлена вже в 0,€0% розчині, а нижня - в 0,42, а в гусей П групитільки в 0,36% розчині #аСІ.

Особливо наглядними дня гусей 150—денного віку е показники гемолізу _ еритроцитів в 0,50% розчині ЖаСІ. В розчині цієї концентрації гемолізу-вадося 3,77% еритроцитів самців П групи, 40,27% - Ш групи, а самок П гру-

ця & ц*б цк аж о& ці чї& «аг Концентрація розчину *аС1

Рис. І Осмотична резистентність еритроцитів самок 60-денного віку

-lira - 9,5255, та Ш групи - 64,30$ еритроцитів.

Найнижча концентрація гемоглобіну була в крові гусенят 10-денного віку, особливо І груш. Ділі» з ростом птиці кількість гемоглобіну збільшувалась і в 60-денному віці у гусенят П, И та ІУ груп показники були наближені і помітно нижчі у птиці І групи. У гусей 150-денного віку вони зросли, але все таки залишилися вищими у птиці П та Ш груп і нижчими у І групи.

У самців 60-денного віку найнижчі значення кольорового показника були у самців з І групи /1,60 од./ та самок і групи Д,58/ і найвищі у самців і самок П групи /2,00 та 2,27 од. відповідно/. Така ж закономірність змін кольорового показника залишилася у птиці до 150-денного віку.

Динаміка кількості лейкоцитів крові не мала певної закономірності.

У птиці 60-денного віку найбільше їх було у представників Ш групи, а 150-денного віку - у самців П та самок П і Ш груп.

Найменша кількість лейкоцитів, що сприймають фарбу калій-еозин /еозинофілів і п севдо ео зинофі лі в/ була у 10- та 30-денних самців і самок П групи. У віці 60-днів різке зменшення їх спостерігалося у самок Ш групи.

У 150-денному віці показники у всіх груп птиці були наближені і коливалися від 9,96 до 7,73’ІО^/л.

Одержані дані дають підставу вважати, що радіонукліди сприяють згущенню крові навіть при повному забезпеченні птиці питно» водою, в результаті чого різко зростає її в"язкість, збільшується показник гематокрита, кількість еритроцитів та понижується осмотична їх резистентність.

4. Біохімічний склад крові молодняка

Найвищий рівень загального білка в плазмі крові самок 60-денного віку був в ІУ групі, на 3,3 г/л нижчий у Ш групі і найнижчий у І групи.

У молодняка 150-денного віку показники дещо знизилися лише у•самок Ш групи. Найвища концентрація альбумінів плазми крові виявлена у самок Ш груш /36,90 г/л/, дещо нижча /33,30/ у ІУ групи і найнижча у П групи /29,30г/л/. Якщо різниця в аль$а-глобуліновій фракції білка між самками 60-денного

Показники : Стать і Гпупи гусенят

і

• і П : ш . • ІУ

Загальний білок,' Самки 51,10+ 4,20 . 63,00+2, ІО30“ 66,30+3, оо30“

г/л Самці 51,00+ 3,10 56,90^2, бО30“’. . - ■ ■

Альбуміни, г/л • Самки 29,30+ 3,20 35,90+1,10 • 33,30+0,90 .

Самці 29,20+ 1,40' ■35,40+1,60 • ' ' ,

Глобуліни, г/л в ї.ч. альфа , Самки 7,90+ 0,40 7,60+1,00 10,70+0,88*

Самці 7,10+ 0,40. б,зо+о,іо ■ - ' .

бета Самки 5,80+ 0,40 7.,60+1,00 7,20+1,38 .

Самці 5,50+ 0,50 6,00+0,30 - .

гака Самки 8,10+ 0,80 10,80+^40 15,10+2,Об3«

Самці 9,20+0,80 9,10+1,00 . . - '

А/Г Самки .1,34+ 0,14 -1,43+0,10 - 1,05+0,її

Самці 1,32+ 0,04 ; 1,65+0,06 . ' -

ц с т, од. . Самки 2*82+ 1,46 8,50+1,74 • 7,21+0,42 ■

Самці ' 3,59+ 1,19 , ‘ 6,52+1,16 ‘

Глюкоза, ммоль/л ' Самки 6,62+ 0,23 7,08+0,25ххх 7;2І+0,4гхх ,

-Самці 6,64+ 0,29 7,76+0,14х* - - '

Сіалові кислоти, •Самки 0,121+0,004 0,102+0,005 0,097+0,009

од. . Самці 0,127+ 0,010 ’ о.оэо+о.ооз*3“ , - .

Фосфор неорганіч- Самки 4,48+0,12 2,98+0,04. 3,04+0,40ххх

ний, ммоль/л Самці . 4,22+ 0,14 3,98*0,45 ч - .

Фосфор АІФ, Самки 3,13*0,09 • 4,37+0,14' 2,03+0,28х“

ммоль/л . Самці - 3,35+0,29 . 3,66+0,67 -

Дужна фосфатаза, ' Самки. 64,68+11,43 45,60+6,55 . гі.об+в^*3®

од. Самці 55,86+ 6,76 М,30+0,84 -

Церулоплазмін, Самки 4,40+ 0,65 • 5,40+0,52 3,60+0,31

мг/100 Самці 5,92+ 0,80- 6,26+1,04 • - •

Холестерин, Самки 3,73+ 0,52 3,44+0,19 3,54*0,24 •

ммоль/л Самці 3,82+ 0,22 3,37£3,І9 ’ - ■

х Р- 0,05 XX Р» 0,02 ххх Р= 0,01 хххх Р* 0,001 ■,

- ІЗ -

віку II та Ш груп була на користь П групи 0,130 г/л, то у ІУ групи досягла

10.70 г/л. Різниця у вмісті гама-глобулінів між Ш та П групами досягла

2.70 г/л а'між П і ІУ - аж, 7,0 г/л. Якщо врахувати, що імунні властивості

. ’ птитамані не лише гама- але й

бета-глобулінам, то видно,/рис.2/, що сумарна їх кількість була найвищою у самців 10-денного віку

■ Ш групи. Різниця між,іншими групами не перевищувала 2,0 г/л.

До 30-денного віку була тенденція до незначного їх зменшення, а у 150-денному віці їх рівень досяг максимального значення.

Дані протеінограми підт-. тверджуються результатами екс-

Рис. 2 Сума бета і гама-глобу-. лінів у молодняка гусей.

прес методу визначення концентрації імунних тіл за реакцією помутніння з розчином сульфату цинку. Так, показники ЦСІ найнижчими були у птиці 60-денного віку /П групи/, дещо вищі у І і найвищими у Ш та ІУ груп. У 150-денному віці розрив між показниками П та Ш груп зменшився і серед самок був на кфристь Ш групи 0,77 од. '

Серед птиці 60-денного віку найвищий рівень глюкози був у самців Ш групи, дещо нижчий у самок ІУ групи і майже однаковий у самців і самок П групи та самців І групи, і найнижчий у самок І групи. У птиці І50-денного віку показники зросли і найвищого значення досягай у самців І і П груп .і самок-П і Ш груп, та найнижчими залишилися у самців Ш та самок І групи. - -

■ У ІО-денному віці найвищий рівень сіалових' кислот був в плазмі крові самців і самок П та НІ груп. До 30-денного віку їх кількість деда зменшилась і найнижчі показники були у птиці Ш та ІУ груп у 60-денному віці.

У птиці піком 150-днів різниця між самцями всіх груп була практично від-

. . -14 -

сутня, а серед санок найвища у П групи /0,132 од./. . ' .

Обмінні процеси в організмі в певній мірі відображає рівень в крові фосфатів. В перші дні життя і до 30-денного віку найвищий вміст в іфові неорганічного фосфору був у птиці І групи-і значно нижчий у П та Ш груп.

В 60-денному віці найвищий рівень неорганічного фосфору був в крові птиці П групи /самок 4,48 і самців 4,22 ммоль/л/, дацо нижчий у самців Ш групи /3,98/, ще нижчий у самок ІУ групи /3,04/ і найнижчий у сайок Ш групи /2,98 ммоль/л/. У віці 150-днів на найнижчій відмітці рівень неорганічно-гого фосфору залишився у птиці П ¿рули./самок 2,45 і самців 2,37/ та значно вищій у Ш групи /самок 3,22 і самців 3,12 ммоль/л/. ’

Включно до 30-денного віку найвищий рівень фосфору ЛІФ був у крові птиці Ш групи, у віці 60-днів показники дещо зменшилися, та одночасно зросли у птиці II групи. За вмістом фосфору ЛІ® самки П групи займали проміжне місце ніж ІУ та Ні групами. В 150-денному віці наступило різке зниження концентрації цього метаболіту лише у птиці Ш групи /у самок до 0,99 і- самців до 1,80 ммоль/л. . ‘ > - • ' . ■

Висока ¡активність лужної фосфатази збереглася у птиці, всіх груп за ' виключенням ІУ до 60-денного віку, а в 150-денному її активність зменшилася у самок П.та Ш груп до 12,38 і 9,60 та самців до 18,84 і >10,56 од. відповідно. - ■

Вже в ІО-денному віці птиця Ш групи відрізнялася від однолітків порівняно високим рівнем церулоплазміку. В. 30-денному віці рівень церуло- ■ -плазміну у гусенят даної групи зріс - у самок-до 7,47 і самців до 7,76 мг/100. У птиці віком 60-днів показники зменшилися у представників П групи /у самок до 4,40 і самців до 5,92 мг/ІОО/ і на відносно 'нижчому рівні були у самок ІУ групи. У птиці віком 150-днїв рівень цього показника порівняно з попереднім збільшився /у самок П групи на 3,39,-Ш групи - 1,40, самців П групи - на 1,63 і Ш групи - 0,47 мгДОО/. '

Лише у птиці П та Ш груп в ІО-денному віці- рівень холестерину пере-= вицував відмітку 10,0, а у І групи був близький до 3,0 ммоль/л. У віці

30-днів рівень холестерину у птиці всіх груп почав зменшуватися і був найнижчий у гусенят 60-Денного-вікуі Але у 150-денних гусей відзначена тенденція до його зростання, особливо у самців.

■ Наукою, встановлено, що радіоактивне випромінювання, діючи на білки, •змінює ЇХ фізико-хімічні, властивості. Зміна фізичних властивостей білків наступає такок в тому середовищі, яке в першу чергу реагуе на дію несприятливих умов, зокрема в сім"яній плазмі /Г.Д.Святовець, 1990/,

, Вивчення рисунка кристалів- плазми крові гусей /сухого залишку/ показало,- що він незалежно від' статі і умов утримання птиці, нагадує пагони хвойного дерева. Голки на' всіх гілках розташовані горизонтально до основної гілки. Але товщина цих гілок.і голок, неоднакова у різних вікових груп птиці. Крім цього звертає на себе увагу щільність розташування таких гілок В одних препаратах вони розташовані щільно одна да одної, в інших, наша-ки, між окремими г.ілками є достатньо великий простір. Крім цих основних характерних ознак, в усіх препаратах проглядається аморфна маса зібрана в конгломерати. В одних препаратах такі скупчення є лише по краях видушеної краплі і нагадують,собою гілки покииті памороззю. В інших препаратах таких гілок,.покритих памороззю $агаіго і вони зливаються одна з одною. Це в інших препаратах так| кічглЬмерати розміщені по всій поверхні висуленої краплі.. '

Встановлю чо,\ що характер рисунка висушеної краплі'плазми-крові гусенят зележит'ь від віку птиці, а значить тих фізіологічних процесів, які в даний період відбуваються я організмі. Під час розсмоктування жовтка, наростання пуху і пера збільшується в препаратах кількість акордних струк-' тур, особливо по краях висушеної краплі.-В інші періоди вона має вигляд окремо розташованих точок..

- Рисунок сухого- залишку плазми крові 60-денних самок П групи представлений тонкими, щільно розташованими гілками; У групи вони масивніші, аморфна маса між ними-у вигляді крапок; у птиці ІУ групи - гілки достатньо товсті, аморфна маса між-никя у вигляді невеликих і"упчень.

Рисунок сухого залишку гілазми крові са:.:ок 60-денного віку

Фото І. П групи

Фото 2. Ш групи

У самок 150-денного віку 11 групи гілки достатньо, товсті, але ' розташовані рідко, між ними с скуп- • чекня амор&ої маси; у самок 111 гру- . пи в полі зору не більше однієї ' . малої гілки з дуже малою кіль- ■

кісто аморфної маси. ' '

¡Г-*

Фото 3. ІУ групи .

Рисунок сухого залишку плазми крові самок 150-денного віку

¿ото 4. П групи

• йото ¡3. ІІ1 групи

. Результати досліджень показали, що під дією радіонуклідів змінюються обмінні процеси в організмі птиці, в результаті спостерігається неоднаковий в їх організмі рівень окремих метаболітів. Тому, що основні санітарно-гігієнічні умови утримання І, П та Ш груп птиці були практично однакові, то різниця в досліджуваних Показниках між групами може бути віднесена на рахунок радіоактивного забруднення зони. Але і а тих умовах, організм здатний мобілізувати захисні властивості, на які вказує достатньо високий рівень загального білка і тих його фракцій, які є носієм імунних тіл.

' . , ,5. фізичні властивості і морфологічний склад крові гусей

. в період парування і яйцекладки

У самок П групи які утримувалися в зоні помірного радіаційного забруднення в період інтенсивного парування і яйцекладки порівняно з початком яйцекладки /табл.6/, значно підвищилася в'язкість крові /на 0,96/ та її плазми /на 0,70 од./, показник гематокриту /на 9,67%/, кількість еритроцитів /на 0,Ї2*І0^/л/. В цей час у самок І групи в"язкість крові і плазми, гематокрит та кількість еритроцитів зменшилися. В кінці яйцекладки більшість показників зменшилася до рівня нижчого за вихідний.. Подібну динаміку змін повторює і концентрація гемоглобіну. Найнижчі значення кольорового показника були у самок П групи, а у самок І групи в період інтенсивної яйцекладки. Доцільно зауважити і те, що у самок П групи ШОЕ в інтенсивний період яйцекладки істотно зменшилася порівняно з вихідною величи-пою /на 18*66 мм/, а. у самок І групи навпаки, зросла /на 12,67 мм/.

Помірний радіаційний фон середовища сприяв підвицени) ОРЕ у птиці в . період статевого циклу. Найбільш стійкими в гіпотонічних розчинах №аСІ були еритроцити самців і самок П групи і менш стійкими І та ІУ груп.

■ Кількість лейкоцитів у самок Ц групи була більша порівняно з І групо».

В період інтенсивної яйцекладки їх кількість відносно вихідного рівня збільшилася на І4,с9>І09/л, а в,кінці яйцекладки дещо зменшилася, але залишилася на 7,аЗ*І09/л більшою відносно вихіднйї величини. У -самок І групи в період інтенсивної яйцекладки кількість лейкоцитів також, збільшилася але тільки на 0,й0*І0^/л і в кінці.статевого.циклу досягла величини І4,00'І0®/л.

Самці Самки Зміни в кількості

лейкоцитів, які сприймають фарбу калій-еозин у самок П групи по періодах статевої діяльності незначні. Проте у самок І групи в період інтенсивної яйцекладки їх кількість збільшилася на 5,02*10®/л і на мінімальній межі стала в кінці яйцекладки.-

На початку і в кінці періоду яйцекладки рівень загального білка плазми крові був вищий . у самок П групи. В обох групах яйцекладка супроводжувалася зменшенням вмісту альбумінів, альфа-глобулінів, та зростанням гама-глобулінів, а у самок П групи ще й бета-глобулінової фракції. Показники ЦСГ по періодах яйцекладки знижувалися і найнижчого рівня досягли в кінці статевого циклу.

В крові самок І групи в період інтенсивної яйцекладки зменшився рівень глюкози /на 2,73 ммоль/л/, у самок П групи, навпаки, він збільшився /на 1,06 ммоль/л/. У обох груп самок в кінці яйцекладки помітно зменшилася концентрація сіалових кислот, фосфору А1Ф, холестерину та активність лужної фосфатази, та у самок І групи ще й неорганічного фосфору, а у П групи - церулоплазміну. "

У самців П групи в період інтенсивного парування в"язкість крові зросла до 5,2 од., гематокрит до 45,67$ а в”язкість плазми на всіх етапах ста-

іоа

40

ВО

Концентрація розчину ЮаСІ

Рис. З Осмотична резистентність еритроцитів гусей в період закінчення парування і яйцекладки

Показники т- ■ • ■■ : І група : П група

: Початок :яйцекладки і Інтенсивна ¡яйцекладка ! Кінець :яйцекладки 1 Початок f ;яйцекладки | Інтенсивна яйцекладки І Кінець ;яйцеьяадкп

В'язкість крові, од. 3,&7 ± 0,386 3,40 + 2,200 2,83 + 0І328 4,17 ± 0,439 5,13 + 0,314 3,93« + 0,154

В'язкість плазми, од. 1,67 + 0,958 1,60 ± 0,300 1,30 + 0,058 1,60 + 0,058 2,30 і о;522 1,47 ± 0,096

Гематокрит, % 36,66 ♦ 5,035 зо.ео і 3,437 32,00 + 6,778 31,66 ± 6,778 41,33 + 2,518 37,33 ± 0,967

Ш 0 Р, ми чере» І год. +2» 34,00 + 4,703 35,00 + 8¡I3I 36,66 + 16І454 18,00 + 4,065 25,67 + 2,209

Еритроцити, ІО^/л + о!зІо 1,60 ± 0,153 1,70 + 0,250 1,87 + 0,087 1,99 + 0,073 1,90 + 0;055

Гемоглобін, г/л 154,00 t 4,650 103,70 + 8,540 107,00 + 9,460 123, ОО3“* + 5,670 162 .ОО*3“ + 7,420 134,30х ± 0,780

КммромЯ показник. од. ♦ §|8аг 1,75 ± 0,156 1,69 + 0)076 1,76 £ 0,060 2,18 + 0,230 1,89 + 0,055

Дейкоцити, 10®/л II, 60 t 2,032 12,30 £ 2,393 14,00 ± 4,065 16,50 і 0,870 31,33 + 9.098 24,33 ± 2,419

Клітини, ио сприй-миь фарбу каиій- eosjw, 10®/л 4,63 + 1,649 9,65 1 2,305 2,62 + 1,084 5,92 £ 2,053 6,25 t 2,207 6,23 + 0,32?

X Р - 0,05 * Р - 0,02 х Р - 0,01

Показники І група ,П група

Початок яйцекладки І Інтенсивна : Кінець : яйцекладка ;яйцекладки Початок яйцекладки І Інтенсивна :яйцекладка І Кінець ;яйцекладки

Загальний білок, г/л 78,20+7,84 82,40+2,35 54,60+1,03 88,10+9,96 79,50+5,63 67,50+2,32301

Альбуміни, г/л 33,20+2,06 31,80+4,50 14,50+3,54 46,60+4,76 28,80+4,76 26,80+2,67х

Глобуліни, ■ т.ч. альфа 15,00+2,61 17,60+2,29. 11,60+2,70 18,70+6,71 12,00+3,05 6,30+1,86

бета 11,00+2,00 7,60+2,00 11,50+1,25 8,40£3,І9 12,00+1,31 11,40+2,44

гама 19,00+3,25 '25;40+2,50 17,00+6,07 14,40+6,65 26,70+3,77 23,00+3,17

А/Г ' ^О,79+0,104' 0,63+0,її 0,37+0,06 1,12+1,40 0,60+0,18 0,66 +0,09 *

цС Т, од. ■ 17,66+6,01: 14,80+1,03 4,13*0,63 Н,6%2,89 11,28^6,08 5,48 +1,91

Глюкоз», ююль/л .7,73*0,27 ’ 5,00+0,27 7,71+1,07 5,44+0,73х 6,50+0,Об300^,47+0,97

Сіалові кислоти, од.. 0,ІЗ±Р.00 0,13+0,00 - 0,07+0,00 0,12+0,00 0,15+0,02 0,11+0,00***

Фосфор, неорганічний, , - . „ „„ „ -

нмоль/л . 2,90+0,21 . 4,29+0,23 2,28+0,19 3,45+0,23 4,54+1,23 3,90+0,57х

Фосфор АГй, ммоль/л ' 2,47+0,12 ' 1,49+0,18 . 1,55+0,15 .2,96+0,32 1,92+0,37 1,66+0,48

Лужка фосфатаза, од. 25,84+3,56 , 27,54+2,33 2,10+0,24 23,94+8,88 17,40+4,88 , 10,08+1, Т?30“

Церулоплазмін, мг/100 3,59+0,04 2,42+0,40 6,53+0,72 4,28+0,40 3,67+0,15х І,84+0,20хю°г

Холестерин, киоль/л 4,82+0,Ш 3,43+0,28 3,14+0,36 4,59+0,62 3,83*0,84 3,14+0,36

' х Р * 0,05 . ** Р - 0,02 ш Р . 0,01 хзаск Р - 0,001 .

тєеого даиіу бу/а метаов порівняно з самкамн. Переважно сповільненою була і ЕОЕ. Ілшчкість еритроцитів була найбільшою у самців І групи до початку парування, а концентрація гемоглобіну, кількість лейкоцитів та клітин, що .сприймають фарбу калій-еозин - в період інтенсивного парування.

У більшості випадків у самців був нижчий рівень глпкози, загального білка, але відзначена тенденція до зростання альфа- та гама-глобулінів. Значно нижчим порівняно з самками, навіть до 30-50?, був показник ЦСГ, який в кінці статевого циклу досяг найнижчої позначки. Лише у самців П групи порівняно з самками обох груп був нижчий рівень егалових кислот, неорганічного фосфору, нижчої) була активність лужної фосфатази за винятком кінця статевого циклу, та вищим був рівень церулоплазиіну.

8. Оптична густина суспензії плазми крові гусей в дистильованій

воді, од. /середні дані/ я- => 5

Період парування і Самці ;■ Самки

- яйцекладки Гру п и

І п : І : П

• Початок 0,015 0,020 0,235 0,109

Інтенсивний 0,210 0,129 0,970 0,732

Кінець 0,005 0,002 0,035 0,035

Властивості плазмикрові я період статевого циклу відмінні порівняно з іншими віковими і фізіологічними періодами гусей. Так, у гусенят та дорослої птиці в період фізіологічного спокоп вона в розведенні 1:60 розчиняється в дистильованій воді і фізіологічному розчині. В період статевого циклу вона в цих середовщах утворює суспензію густина якої більша в дистильованій воді, а такої вільна у самок і менша у самців. Значно більше» вона була у птиці І грутм та канвов у другої. В кінці яйцекладки її величини наближаються до нульової, позначки.

б. Фізичні властивості, морфологічний і біохімічний склад крові і^усей а одноосібних господарств зони забрудненої радіонуклідами, в період закінчення статевого циклу

Умови утримання і годівлі гусей в одноосібних господарствах відрізняються від тих, що склалися на великих фермах. Ця птиця утримується малими групами та максимально використовує пасовище.

Результати досліджень показали, що гуси цієї групи /ХУ/ відрізняються від однолітків з П групи підвищеною в”язкістю крові /у самців на

0,03 і самок на 0,47 од./« більшим вмістом в плазмі загального білка /на 1,5 г/л/, гама-глобулінів /у самох иа 4,80 г/л/ та вищим показником ЦСГ /на 11,64 у самців та 2,79 од. у самок/. Вищим в крові гусей цієї групи був і рівень фосфору АГФ /у самців на 1,19 і самок на 1,29 мноль/л, активність лужної фосфатази /на 25,02 та 3,24/ та холестерину /на 0,49 і 0,46 ммоль/л/.

Рисунок сухого залишку плазми крові самок після закінчення яйцекладки

іото 6-І група

Чч.

вото с - ІУ група

Soto 7 - П група

' Порівняльне вивчення сухого . залишку плазми крові самок в кінці яйцекладки показало, що у ІУ групи /Фото.8/ він представлений добре сформованими гілками між якими е згрупування аморфної маси.

У ровесниць І групи /фото.6/ гілки масивніші. Натомість у П групи /фото.7/ гілки ніжні, але між ними е масивне згрупування аморфної маси.

Аналіз отриманих даних дає можливість зробити заклвчення, що птиця р приватних господарствах, яка утримувалася в умовах наближених до природних в несприятливому радіоекологічному оточенні, як в молодому віці так і після завершення яйцекладки зберегла задовільний функціональная стан, захисні властивості та енергетичний потенціал. •

ВИСНОВКИ -

1. При додержанні гігієнічних умов утримання птиці в приміщеннях збереженість молодняка гусей 65,2-30,2$ до IöO-данного віку та прирости ' іх хяьої маси /самців - 3,30-3,02 і самок - 3,20-2,93 кг/ залежиш від 1 рівня /6-Ю мкР/год - природній радіаційний фон; 25-30 - покірне; 70-75 мкР/год - підвищений/ радіоактивного забруднення зовнішнього середовища.

2. Рівень радіоактивного забруднення середовища вплинув на підвищення в::язкості крові в залежності від віку і статі птиці /на 0,97-1,55 од./ гематокриту /на 5-ІЙ?/, сповільнення швидкості осідання еритроцитів /на 8-37 їм/ та зниження осмотичної їх резистентності. В плазмі крові за

цих умов рівень загального білка був вищий на 29,6-41,2 r/л, церулоплаз-

т?

міну на 0,14-4,55 »«’/100, кількість еритроцитів більша на 0,05~0,7І"І0-“Ул, концентрація гемоглобіну на 8,7-74,0 г/л, що свідчить про посилення ката-болічних процесів ї організмі птиці та стикудаочий вплив помірних доз радіоактивного випромінювання на гемопоез. Липе в плазмі крові гусей 150-ден-чого віку які утримувалися в зоні підвищеного радіоактивного забруднення, рівень загального білка і церухоплазміну незначно знизився.

3. Вирощування гусей в зоні підвищеного радіоактивного забруднення сприяло, е переважній більшості, деякому зниженню рівня глокози в крові /ка С, 13-й,II шоі.ь/л/ неорганічного фосфору /на 1,50-4,78 ммоль/л/, та збільленно рірня фосфору AT# /на 0,31-6,02 ммоль/л/ у 60- і 150-яенної птипт. грягніченко активності лужної фосфатази /на І,С0-І9,08 од./ та до бС^даного віку збільшення рівня холестерину /на 2,79-10,50 шюхь/л/.

4. За даними рисунку сухого залишку плазми крові, чільності роэта-.шування кристалів, їх структури та наявності аморфної маси можна судити'

про запаси в організмі компонентів» які потрібні для прояву фізіологічних процесів /линяння, наростання пуху і пера, статевих функцій та утворення яєчної маси/.

5. На початку парування і яйцекладки у,гусей утримувані«.в зоні по-' мірного радіоактивного' забруднення порівняно з чистої) -зоною виявлено зро.с-

- танки в“язкості крові /на 0,6-0,9 од./, швидкості осідання еритроцитів /на 4,33*15,33 мм/, вщкй рівень загального білка /на 9,9-17,0 г/л/ $ос-фору АМ /на 0,42-0,4? ммоль/л/ та деяке зменшення кількості еритроцитів /на 0,18-0,28*І0^/л/, гемоглобіну /на 31-43 г/л/, концентрації глюкози /на 0,66-2,29 ммоль/л/, холестерину /на 0,23-0,77 ммоль/л/. та дещо нижчою була активність лужно! фосфатази /на 1,90-4,86 од./.

6. В період парування і інтенсивної яйцекладки у_ гусей утримуваних,

в зоні з помірним радіонуклідним забрудненням в‘'язкіеть крові зросла .на ■

0,70-1,73 од., кількість еритроцитів на 0,10-0,39'10^/я, лейкоцитів на ■. І8,43-І9,03*І09/д, концентрація гемоглобіну на 5,0-58,3 г/л, глюкози на . 1,50-4,56 ммоль/л, неорганічного фосфору на 0,25-1,08 ммоль/л та активність лужної фосфатази збільшилася, на 6,36-10,14 од. • .

7. В кінці статевого циклу у птиці всіх груп різко зменшився рівень

більшості досліджуваних показників, але вищими вони залишилися у гусей . а зони забрудненої радіонуклідами. , - ‘ ' •

0. В крові гусей з одноосібних господарств, порівняно з однолітками • з промислових ферм, вищими були в'язкість крові, вміст загального.білка' • /на 1,5 г/л/, гама-глобулінів і- цинк-сульфатнкй тест. Це може бути зв'язано з впливом на організм пасовищного утримання-з вільним доступом до відкритого водоймищ» - природних факторів, що сприяють активізації захисних сил організму.. • .

■ 9. Технологічні варіанти утримання гусей а,вільніш використанням пасовища і водоймища, на рівні з інтенсивними технологіями, можуть бути

рекомендовані в зонах з помірним /до ЗО/ і підвищено« /до 60 мкР/год/ забрудненням радіонуклідами.

НАУКОВО-ВИРОБНИЧІ ПРОПОЗИЦІЇ

1. При проведенні досліджень на гусях необхідно врахувати крій вікових, сезонних та впливу факторів зовнішього середовища і рівень забруднення території радіонуклідами.

2. В дослідженнях організму птиці, вирощуваної в регіонах з помірним забрудненням радіонуклідами, врахувати, що вони Ешшвазть на збільшення в"язкості, показника гематокриту, зменшення швидкості осідаіия еритроцитів, а також підвищення концентрації загального білка та гамаглобулінів в плазмі крові молодняка.

3. Визначальним для технологій вирощування гусей в регіонах із знач-

ним фоном забруднення радіонуклідами повинно бути максимально перебування птиці в умовах наближених до природних /пасовице, вигул з використанням водойми/. '

Список публікацій, в яких відображені основні матеріали дисертації '

1. Демчук М.В., Охріменко Е.М., Гаврилець Є.С., Козенко О.В. Порівняльне вивчення показників крові оброиинських сірих гусей, вирощених у Львівській та Рівненській областях //ІУ Український біохімічний з-їзд/ Тези доповідей, Київ, 1992. - С. 24.

2. Охріменко Е.М., Козенко О.В. Вміст неорганічного фосфору, кальцію, каротину і вітаміну А у гусей в зоні радіаційного забруднення //49-та науково-виробнича конференція ЛАВМ/ Тези доповідей, Львів, 1992. С.ІІО.

3. Охріменко Е.М., Козенко О.В., Гаврилець Є.С. Деякі морфологічні

і біохімічні показники крові гусей в умовах підвищеного радіаційного фону //49-та науково-виробнича конференція ЛАШ /Тези доповідай, Львів, 1992.

- С. III.

4. Охріменко Е.Н., Гаврилець Є.С., Козенко О.В. Деякі біохімічні показники крові у гусей в залежності від впливу радіонуклідів. //Респуб-

дікансьюа кауково-пракпкя» конференція /Тези доповідей, Дніпропетровськ, 1994. - C. І4І-І42.

5. Ко з екю О.В. Вплив постійного опроиінення ишоша дозами радіонуклідів ш господарські і гантологічні показники гусей. //Надюсо-біо-логічиі пробаеик адаптації в сучасних умовах існування органіану /Матеріал* наугово-яракмчиого семікару-симпозіуму, Кузнецове«, 1995. - С.24.

6. Козеию О.В. Белки плааш крови гусей в период окончания спаривания и яйцекладки, содержащихся в условиях птицефабрик» я индивидуального хозяйства //Материалы международной наувдо-практической конференции посещение* МО-детив со дня рождения професора Кулешова П.Н./ Тезисы дох« ладов, Харьков, 1995. - С. 34-35.

Бсдтагу *

, Комяк» О. V. Djfuutítt of gemttofogic indexes, proteins

phoep boric and eaifaoMnto ncieboliia for geese, bred .

- 1 in raefcmndid» watoatMiri um

. Tfeods for candidate’* decree of agricultural м&еоее, apeoiality i» 16.00.08 Is ib* soohygieae, 16.00.10 - physiology of aaimaia, Lviv Academy of Veterinary medicine after S.Z. Grxytaky, Lviv 199fi. '

It ia maintained * tieaia, that eoetaiaee experimental rtoearch at morphologic and biocenical indices of geese blood« depending opon level radiation contamination of the «rea, where they are bred. As it mu dieoovered, that eeiety of youager ■n?m«ln щИ ' increase oí their weight Ш1 150-day»-age otbreeding depend• on ¿be level ot radiation «onUmi nation ot (be territory, where they were bred. Physic«} ebaraeterfatios and separate bioebemieal indices of blood» ref ardiese вех changed proportionally to quantity ‘ cl radiation contamination.

Sanation eoatasdnation of area eaoaed the increase oí tota) protein and gamma-globulin eanoenWation in blood plaatna. Natard Ccoditioiw of enl»*t keepbg helped to increase protective strength of crgtniam. Resolta that were obtained are need is studies and have to be Important in technology of geeee breeding.

коэевяо u.B. Дшнш гюатоютвехп оошшей в белкового, фосфорного, я также угмищвго обмена у гусей, пращшшп , - в зоне, шршевтк раджоиукдждамк.

Дитртащигрукотась п ссяскаяяе учадай сташая кандидата саяулюхом*стэаашдх вау« го саацхаяиосггях 16.00.08 - aoorsrauta» 19.00.10 * фшяоаогая шмпюа, Jluoaeaaa яаадемж« ветеряяаржЛ хеяящяви за*. С.З. Гжкцаого, Лдов, 1993 г.

Задддя^ття рукопись, вторая еодчжпакешфюаевтадшиеяееаедотявя морфодопгческв* и ¿яслогачееыск покааетаяек apon ryeeft 9 щакамосп» or уровня ашрязвеякя местности ах

<иу«Др«ама.

Уегаявадаяв, «по еохраююет» иояедваха ж ярарост aunoft массы до 150~дневаого аоараста ааяхеаяа от уроаяя радхеактатаоге ааграаяашш тарретерк» *ж ««держания. Фваячаекае емАетаа а отдаяьаыа бжохяшпестм* wntaBwaiw apea» гусе*, яиапюамоот ах пола, «амеаялжсь дряияпроцорцяоиакмю ыяачш» радяавдмтаюо еаграемки«. .

Загрецаем№яевпюе»»радеоау1ЦрцЕа«оад»1етаотадоу1>яа*ешго*оиц«аураак«овщ«ар6адхаж гадеии-омбуаяаоа • ддаеие арояа. Сеабодвш уоаоаая додержав»« соосоОстаоа&яа ааашвеикю аащегаа сад оргаам—а» Рагтуияпи рееудщтм ясоодмуются a учеДжш вродееое »делзквы ' гнтшаамя a гехяимлш яырещкаеш rjeaft.

ICmioet отг—т »Иям» радкдужлйдя, rye», pter, pe—wat, аре».

/