Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.03) на тему:Аскосфероз пчел (распространение и мерь борьбы)

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ І КЛІНІЧНОЇ - ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

■■ -Л " л-.”7

’ ' * ”* На правах рукопису

МАСЛІЙ Ірина Григорівна

АСКОСФЕРОЗ БДЖІЛ (РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ТА ЗАХОДИ БОРОТЬБИ )

16.00.03 - ветеринарна мікробіологія, вірусологія, епізоотологія, мікологія і імунологія

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Харків - 1997

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в лабораторії вивчення хвороб бджіл Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини Української академії аграрних наук.

Наукові керівники: член-кореспондент УААН, доктор ветеринарних наук МАЛІНІН Олег Олексійович кандидат ветеринарних наук РУДЕНКО Євген Володимирович

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор,

дійсний член Нью-Йоркської Академії наук РУХЛЯДА Валентин Васильович доктор ветеринарних наук, професор ЯРОШЕНКО Василь Іванович

Провідна організація: Інститут бджільництва ім. П.І. Прокопов м. Київ

Захист дисертації відбудеться “ 1997 року на засід

Спеціалізованої вченої ради Д 02.32.01 при Інституті експериментальн клінічної ветеринарної медицини УААН за адресою: 310023, Харків ■ вул. Пушкінська, 83.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту експери тальної і клінічної ветеринарної медицини УААН ( 310023, м. Харків, Пушкінська, 83).

Автореферат розіслано “ С 1997 року

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ ТА СТУПІНЬ ДОСЛІДЖЕНОСТІ

ТЕМАТИКИ

Забезпечення успішного розвитку галузі бджільництва шляхом створення, вирощування та збереження повноцінних, сильних і здорових сімей бджіл нерозривно пов'язано з виконанням ветеринарно-санітарних вимог їх утримання. Додержання цих вимог неможливе без проведення комплексу профілактично - лікувальних і дезинфекційних заходів, спрямованих на недопущення занесення збудників інфекційних хвороб, зокрема таких як варооз, гнильцеві хвороби, грибні захворювання та інші.

Останнім часом на пасіках різних регіонів України набуло широкого розповсюдження грибне захворювання - аскосфероз. Ця хвороба викликає загибель трутневого та бджолиного розплодів, в результаті чого відбувається послаблення бджолиної сім'ї, знижується її продуктивність, завдаючи збитків галузі.

В роботах вітчизняних та зарубіжних дослідників указується на розповсюдження цього захворювання у світі (J.D.Hitchcock та ін.,1972, R. Jendrejak, 1985, 1996,

L. Heath, 1982, 1984, 1985, Л.Ф. Соловйова, С.Л. Годяць-

кий, 1986, Є.В. Руденко,1987, М.М.Сичов, 1995 ), по-

відомляється про клінічні ознаки та методи діагностики хвороби ( М. Gilliam, 1984, В.Д. Бобов, В.Ф. Тітов, 1989, Є.Т. Попов, 1995 ), морфологію збудника ( C.F. Spiltoir, L.S. Olive, 1955, L. Bailey, 1981, J.L. Scoi, 1982, M. Gilliam та ін.,1989, ), a також пропонуються засоби та методи лікування ( Z. Glinski та ін., 1981, 1983, В.Д. Бобов, В.Ф. Тітов, 1987, М.М. Сичов, 1995), рекомендуються ветеринарно-санітарні заходи про-

філактики та режими дезинфекції ( J.P. Faucon та ін., 1982, А.Г. Григорян та ін., 1985, А.М. Смірнов, 1991, Н.Л. Добридне-ва, 1990, ).

Незважаючи на це, в літературних джерелах недостатня кількість інформації про причини виникнення, форми перебігу, особливості епізоотичного процесу при цій хворобі та заходи лікування бджіл.

Проблема боротьби з аскосферозом бджіл в Україні ускладнюється відсутністю даних про епізоотичний стан цього захворювання та ефективних вітчизняних засобів профілактики й лікування бджіл, хворих на аскосфероз.

У зв'язку з викладеним вище вивчення епізоотології аско-сферозу бдіжл, пошук ефективних вітчизняних засобів та методів боротьби з цим захворюванням залишаються актуальною проблемою.

МЕТА РОБОТИ - вивчення розповсюдження аско-сферозу бджіл в Україні та розробка методів боротьби з цим захворюванням.

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ:

1.Вивчити епізоотичний стан з аскосферозу бджіл в Україні.

2.Вивчити фунгіцидну та терапевтичну активність хімічних препаратів відносно збудника аскосферозу й розробити способи їх використання з лікувальною метою.

3.Вивчити дію різних дезинфектантів на збудника аскосферозу та розробити режими дезинфекції об'єктів бджільництва.

ТЕОРЕТИЧНА І ПРАКТИЧНА ЦІННІСТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЙОГО НАУКОВА НОВИЗНА

Проведено аналіз результатів обстеження пасік, власних лабораторних досліджень, а також даних ветеринарної звітності розповсюдження аскосферозу бджіл за період 1993 -1996 роки по Харківській області і регіонам України, виявлені особливості епізоотичного процесу при цьому захворюванні.

Порівняльне дослідження патологічного матеріалу - муміфікованих личинок, меду, перги, пилку, підмору - дозволило виявити окремі ланки епізоотичного ланцюга, а також форми перебігу захворювання.

Вивчено фунгіцидну активність нових хімічних речовин (декаметоксин, клотримазол), які мають мікостатичні властивості, розроблено способи їх застосування при аскосферозі бджіл. Вперше для використання в практиці боротьби з аско-сферозом бджіл запропоновано препарат декаметоксин.

Проведено порівняльне вивчення активності дезинфікуючих препаратів (розчинів декаметоксину та формаліну), що дозволило удосконалити форми і режими їх застосування при дезинфекції бджолознаряддя при аскосферозі. Для використання в

бджільництві запропоновано застосування 4%-ного розчину формаліну з додаванням 0,3% диметилсульфоксиду при експозиції 6 годин.

РІВЕНЬ РЕАЛІЗАЦІЇ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ НАУКОВИХ

РОЗРОБОК

На підставі мікологічних досліджень, виконаних в лабораторії вивчення хвороб бджіл Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН, та виробничих випро-

бувань, проведених на пасіках Роздольненського ЗБП Республіки Крим, Білокуракінського МБП Луганської області, розроблена настанова по застосуванню декаметоксину для профілактики і лікування бджіл, хворих на аскосфероз, яка затверджена ГУВ України для використання в бджільництві, нормативно-технічна документація на комплексну лікувально -профілактичну пасту " Мікостат " ( ТУ У, тимчасова настанова по її використанню, інструкція по виготовленню та контролю якості ).

АПРОБАЦІЯ ТА ПУБЛІКАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Результати досліджень та основних положень дисертації були повідомлені: на Всесоюзній науковій конференції

"Повышение продуктивности сельскохозяйственных животных и совершенствование мер борьбы с болезнями в условиях интенсивного

ведения животноводства и создание фермерских хозяйств", присвяченій 140 річниці Харківського зооветеринарного інституту ім. М.М. Борисенка (Харків, 1991 ), на міжнародній науковій конференції " Загальна епізоотологія: імунологічні, екологічні та методологічні проблеми" ( Харків, 1995), на семінарі з бджільництва " Підвищення ефективності розвитку бджільництва в умовах переходу до ринку" (Хмельницьк, 1995), на засіданнях Вченої ради Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН, на міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених "Наукові досягнення в галузі ветеринарної медицини" ( Харків, 1997).

За матеріалами дисертації опубліковано 6 наукових робіт.

. СТРУКТУРА І ОБСЯГ ДИСЕРТАЦІЇ Дисертація викладена на 127 сторінках машинописного тексту і складається із введення, огляду літератури, власних досліджень, обговорення власних результатів, висновків та практичних пропозицій. Робота ілюстрована 11 таблицями, 4 рисунками. Список літератури містить 164 джерела, з яких 68 іноземних.

ОСОБИСТИЙ ВНЕСОК ДИСЕРТАНТА У РОЗРОБКУ НАУКОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ЗАХИСТ Особистий внесок дисертанта полягає в самостійному виконанні всього обсягу експериментальних робіт при проведенні мікроскопічних, мікологічних досліджень,

відпрацюванні методики визначення чутливості збудників грибних захворювань до хімічних речовин з метою вивчення їх мікостатичних та дезинфікуючих властивостей.

Результати проведених досліджень дозволили винести на захист такі положення:

1. Матеріали аналізу епізоотичноіьстану з аскосферозу бджіл в окремих регіонах України.

2. Результати вивчення мікостатичної активності хімічних речовин щодо збудника аскосферозу бджіл з метою розробки лікувальних засобів.

3. Результати вивчення дезинфекційних властивостей

хімічних речовин відносно гриба Азсозріїаега арів та розробка на підставі одержаних даних режимів і способів дезин-фекції. '

2. ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЬ

Робота виконана в лабораторії вивчення хвороб бджіл Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН, у 48 господарствах 14 областей України та Республіки Крим на протязі 1993 - 1996 років.

Мікологічними методами було досліджено 453 зразки патологічного матеріалу, з яких пилку - 45, перги - 83, розплоду та муміфікованих личинок - 116, меду - 84, підмору - 125.

Чутливість збудника аскосферозу до мікостатиків вивчали на культурах двох ізолятів гриба Ascosphaera apis, а де-зинфектантів - на стільниках, придатних для подальшого використання, додадково оброблених зазначеними вище ізолятами гриба Ascosphaera apis.

Вивчення епізоотології аскосферозу бджіл в різних регіонах України проводили методом обстеження пасік, визначення розповсюдження хвороби, динаміки, періодичності рецидивів і форми перебігу. Одержані дані відображали у відповідних актах. Аналізу також підлягали матеріали ветеринарної звітності Управлінь державної ветеринарної медицини обласних держадміністрацій ( форма 1-вет ), річних звітів про роботу обласних ветеринарних лабораторій ( форма 4-вет ) за період 1993 - 1995 pp., а також мікологічних досліджень, проведених лабораторією вивчення хвороб бджіл ІЕКВМ за період 1993-1996 роки.

При клінічному обстеженні бджолосімей на аскосфероз спостерігали за поведінкою дорослих бджіл, трутнів, маток, станом трутневого та бджолиного розплоду, звертаючи увагу

на вік личинок, форму, колір, розташування в комірці, а також ступінь враження розплоду та дорослої бджоли кліщем Varroa.

Лабораторні дослідження патологічного матеріалу проводили згідно з " Методическими указаниями по лабораторной диагностике аскосфероза пчел и выделению возбудителя из пыльцы ( перги ) ", затвердженими ГУВ Держагропрому СРСР 9.04.1986 року.

Для досліджень використовували стільники із загиблими муміфікованими личинками, підмор дорослих бджіл, середні проби пилку ( перги ), меду, відібрані від бджолиних сімей як благополучних по захворюванню, так і підозрюваних у зараженні. Патологічний матеріал піддавали попередньому мікроскопічному дослідженню з метою знаходження елементів грибів-збудників мікозів. Для вилучення гриба Ascosphaera apis із патологічного матеріалу використовували спеціальні живильні середовища - агар Чапека, Сабуро, картопляний і сусло-агар.

При забрудненні патологічного матеріалу побічною мікрофлорою для одержання чистої культури застосовували методи: послідовного розведення суспензії і посіву на тверді живильні середовища, а також послідовного дотику до поверхні твердого живильного середовища препарувальною голкою. В процесі спостереження за формуванням колоній грибів визначали швидкість та інтенсивність росту їх на різних середовищах. Ідентифікацію виділених ізолятів грибів проводили у відповідності з класифікацією, наведеною "Определителем энтомопатогенных грибов СССР " під редакцією Е.З. Коваль (1974) .

З метою вивчення мікостатичної активності препаратів відносно збудника аскосферозу бджіл використовували

ізоляти гриба Ascosphaera apis, виділені з муміфікованих личинок, які були одержані з пасік Київського району м. Харкова ( 5/94 ) та пасік радгоспу "Вирішальний" Лохвицького району Полтавської області (8/94 ).

Чутливість гриба Ascosphaera apis до хімічних препаратів визначали модифікованим нами методом дифузії в агар (методом лунок) та послідовних (серійних) розведень ( А.С. Лабінська, 1978 ). Фунгіцидну активність препаратів при використанні методу дифузії в агар оцінювали за розміром зони затримки росту гриба, а при вивченні методом послідовних розведень - визначенням мінімальної концентрації, яка стримує ріст міцелію та формування плодових тіл збудника. Досліди проведені в триразових повторностях, з відповідними кон-тролями (у порівнянні з антибіотиком ністатином та аскоцином, які затверджені для застосування у бджільництві ).

Вивчення властивостей хімічних речовин з метою консервування квіткового пилку (обніжжя) проводили на зразках пилку, які зберігались у різних умовах навколишнього середовища при змінній температурі та вологості. Попередньо визначали мікологічний фон - наявність мікроорганізмів у пилку, а потім інфікували його, використовуючи спорову суспензію грибів Ascosphaera apis та Aspergillus niger у стерильній дистильо-

X

ваній воді в концентрації 200 тис. аскоспор/см".

Для консервування квіткового пилку використовували де-каметоксин, амонію бікарбонат (у формі порошку), аміак, міді сульфат ( у формі 10% - них розчинів) у співвідношенні 1, З, 5% до маси пилку, формалін у співвідношенні 0,5; 1; 2% по утриманню формальдегіду до маси пилку. В дослідах використовували чотири зразки пилку - подрібнений та неподрібнений, заражений та незаражений спорами збудників мікозів.

Вивчення активності різних хімічних речовин для дезин-фекції стільників проводили з використанням таких препаратів: 4% - ний розчин формаліну у чистому вигляді, а також з додаванням до нього 0,3% диметилсульфоксиду або натрію гідроокису до 2%, водні розчини декаметоксину в концентраціях 0,03; 0,05; 0.1%. Контролем ефективності дезинфек-ційних властивостей перелічених речовин служив 10% - ний розчин пероксиду водню з 0,5% мурашиної кислоти, затверджений для застосування в бджільництві.

Дослідження ефективності використання дезинфек-тантів проводили на шматочках стільників, які занурювали в дослідні розчини або зрошували ними, контролюючи заповнення всіх комірок дезинфекційним розчином. Експозиція обробки -6, 8, 10,16 годин. Контроль ефективності дезинфекції проводили після закінчення терміну експозиції, звільнення комірок від залишків дезинфекційного розчину, промивки та висушування. Після цього готували змиви із стільників, які висівали на спеціальні живильні середовища. Змиви також робили з необробленої частини стільника. Висіви інкубували при температурі 26+0,5еС. Терапевтичну ефективність декаметоксину вивчали на 139 бджолиних сім'ях пасік Білокуракінського району Луганської області та пасіках Роздольненського району Республіки Крим.

Дослідні та контрольні сім'ї формували на основі принципу аналогів, враховуючи їх силу, кількість розплоду, ступінь розвитку захворювання. Лікувальну концентрацію препарату дослідним бджолам згодовували з цукровим сиропом у ранньовесняний та літній періоди після відкачки товарного меду. Терапевтичний ефект препарату визначали шляхом спостереження за зникненням клінічних ознак ( видаленням

бджолами з гнізда муміфікованих личинок ) та за загальним станом бджолиних сімей.

Статистичну обробку проводили на комп'ютері типу IBM PC/AT з використанням пакету програм "Stat sf".

2.2 РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.2.1 Розповсюдження аскосферозу на пасікахокремих регіонів України

Епізоотичні обстеження бджологосподарств проведені в Закарпатській, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Полтавській, Рівненській, Харківській, Херсонській областях України та Республіці Крим, відібрано патологічний матеріал у Дніпропетровській, Запорізькій, Сумській, Черкаській областях.

Аналіз результатів обстеження пасік, лабораторних досліджень, а також даних ветеринарної звітності свідчить про-широке розповсюдження аскосферозу бджіл в регіонах України. Він дав можливість виявити ряд особливостей перебігу аскосферозу, однією з яких є збільшення кількості випадків змішаних форм перебігу аскосферозу з аспергільозом. Якщо в 1993 році кількість змішаних форм аскосферозу з іншими мікозами в Харківській області склала 11,1% випадків, то в

1995 році - 29,4% (рис. 1). Число випадків захворювання ас-косферозом в усіх формах його перебігу (як у чистому вигляді, так і у вигляді змішаних форм) склало в 1993 році 88,9%. Рівень вияву цих захворювань (88,2%) практично не змінився і в 1995 році.

В сумі за період 1993-1995 років по Харківській області аскосфероз як самостійне захворювання був виявлений в 65%

о/

/о

а - аскосфероз а - аспергільоз в - змішані

РИС.1 ДИНАМІКА АСКОСФЕРОЗУ НА ПАСІКАХ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РИС. 2 ПИТОМА ВАГА АСКОСФЕРОЗУ СЕРЕД МІКОЗІВ БДЖІЛ ПО ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ЗА 1993-1995 РР.

1994 . 1995 1996

□ -АСКОСФЕРОЗ П-АСПЕРГІЛЬОЗ Ш - ЗМІШАНІ РИС.З ДИНАМІКА АСКОФЕРОЗУ СЕРЕД МІКОЗІВ БДЖІЛ В УКРАЇНІ

вивипадків, у вигляді змішаних форм перебігу ( разом з аспергільозом та іншими мікозами ) - у 25%, аспергільоз у чистому вигляді реєструвався в 10% випадків ( рис. 2 ).

В цілому в Україні виявлена тенденція збільшення загальної кількості захворювання на аскосфероз в усіх формах його перебігу: в 1994 році - 81,8, в 1996 - 91,7%. При цьому спостерігається збільшення кількості випадків вияву аскосфе-розу у чистому вигляді і зменшення кількості випадків перебігу його у вигляді змішаних форм ( рис. З ).

При змішаних формах аскосферозу поряд з грибом Ascosphaera apis виділяються в основному такі патогенні мікроскопічні гриби, як Aspergillus niger, Aspergillus flavus, Aspergillus fumigatus та умовно патогенні Alternaria tenuis, представники роду Penicillum, дріжджоподібні гриби.

Особливістю епізоотичного процесу при аскосферозі бджіл є також виникнення останнього на фоні повсюдного поширення вароозу. В цьому випадку аскосфероз реєструється у формі вторинної інфекції. Виявлена пряма залежність між ступенем ураження бджолосімей вароозом та розвитком грибних захворювань. Проведені дослідження дозволили з'ясувати, що при ступені екстенсивності інвазії вароозу до 2%, клінічні ознаки захворювання на аскосфероз в бджолосім'ях не спостерігались. При підвищенні екстенсивності інвазії більше 4% клінічні ознаки аскосферозу реєструвались у вигляді муміфікованих личинок.

2.2.2 Виділення збудника аскосферозу із патологічного матеріалу та його культурально-морфологічна типізація За допомогою мікроскопічного, а потім мікологічного методів досліджень із патологічного матеріалу ( пилку, перги,

муміфікованих личинок, меду, підмору ) були виділені такі мікроскопічні гриби: 64 ізоляти із роду Ascosphaera, 51 -Aspergillus, 49 - Penicillum, 56 - мукоральних, 11 -

дріжджоподібних грибів. Збудника аскосферозу із різних видів патологічного матеріалу було виділено в такій кількості: із муміфікованих личинок - 28, із меду - 12, пилку та перги - 24 культури.

Нами встановлено, що найсприятливішим живильним середовищем для культивування гриба Ascosphaera apis є агар Сабуро. Менш сприятливими для цього є середовища сусло -агару та картопляного. Агар Чапека найменш придатний для виділення збудника аскосферозу із патологічного матеріалу, оскільки ріст останнього випереджається іншими грибами, яким властива більша швидкість росту.

Виділені ізоляти гриба Ascosphaera apis культивували при різних температурних режимах: 26±0,5°С, а також при 20±0,5°С та 30±0,5°С. Ріст гриба при температурі 26+0,5°С починався через 1-2 дні у вигляді білого пухнастого міцелію, через 6-7 днів колоніГ мали вигляд повстяноподібного нальоту різного забарвлення.

Колонія культури гриба Ascosphaera apis при 20±0,5°С на 7-8 день (під час формування плодових тіл) набувала вигляду повстяноподібного нальоту чорно-коричневого кольору. Плодові тіла досягали розміру 250 мкм, спорові цисти містили в собі грушевидної або овальної форми спори.

Колонія культури гриба Ascosphaera apis при 30±0.5°С на 7-8 день мала вигляд повстяноподібного нальоту зеленокоричневого забарвлення. При мікроскопії знаходили плодові тіла розміром до 120 мкм, спорові цисти містили округлої форми спори.

Перелічені особливості культурально-морфологічних 03 нак виділених ізолятів гриба Ascosphaera apis дали нам мож ливість віднести їх до двох варіантів виду із род; Ascosphaera: Ascosphaera apis, var. minor та Asccsphaera apis var.major. --- --- --------- -----------

2.2,3 Вивчення мікостатичної активності препаратів відносно гриба Ascosphaera apis

В дослідах вивчалась мікостатична активність таких пре паратів, як декаметоксин, аскоцин, ністатин, клотримазол.

В результаті проведених досліджень встановлено, ще мінімальна концентрація декаметоксину, яка стримує ріст міцелію гриба, складає 0,03%. Препарат у цій концентраці' при випробуванні методом дифузії в агар викликає зону затримки росту культури гриба Ascosphaera apis у розмір 12,40 ±0.20 мм. При використанні методу серійних розведень затримка росту гриба також спостерігалась в концентрації

0.03%.

Аскоцин теж виявив значну фунгіцидну активність проти збудника аскосферозу. В концентрації 0.06% він викликав зону затримки росту міцелію культури гриба Ascosphaera apis як в реакції дифузії в агар (в розмірі 12,42 ± 0,23 мм), так і методом серійних розведень.

Антибіотику ністатин також властива значна мікостатична активність. При використанні ністатину в концентрації 625 ОД/см3 методом дифузії в агар останній викликав зону затримки росту міцелію гриба Ascosphaera apis у розмірі 12,08 ± 0,15 мм, але при використанні цієї концентрації препарату методом серійних розведень спостерігався ріст культури гриба. В

той же час препарат затримував ріст гриба в концентрації 1250 ОД/ см3 .

Клотримазол виявив низьку фунгіцидну активність відносно збудника аскосферозу. Зона затримки росту міцелію гриба A,scosphaera apis навіть при максимальній концентрації препарату (0,5%) склала 7,96 ± 0,17 мм при використанні як методу дифузії в агар, так і методу серійних розведень.

2.2.4 Вивчення консервуючих властивостей хімічних препаратів на квітковий пилок Вивчення можливостей консервування квіткового пилку хімічними засобами проводилось з використанням препаратів - декаметоксиїь-^амонію бікарбонату у вигляді порошку, а формаліну, аміака, міді сульфату - у вигляді розчинів.

Аналіз результатів проведених досліджень показав, що ні розчини препаратів ( 10%- ний розчини міді сульфату та

аміаку ), ні порошки ( декаметоксин, амонію бікарбонат ) в максимальному співвідношенні до маси пилку не проявили виражених консервуючих властивостей і не знезаражували квітковий пилок від патогенних грибів. Це вказує на необхідність виконання суворих санітарних вимог під час заготівлі та зберігання квіткового пилку для потреб бджільництва.

2.2.5 Вивчення дезинфекційно!' активності хімічних препаратів при аскосферозі бджіл В лабораторних дослідах одержані позитивні результати застосування для дезинфекції стільників при аскосферозі бджіл таких розчинів, як 4% - ний розчин формаліну у чистому вигляді, а також з додаванням до нього 0,3% диметилсуль-фоксиду або 2% натрію гідроксиду, 0,03; 0,05; 0,1% - ні розчи-

ни декаметоксину, 10%-ний розчин пероксиду водню з вмісто

0.5% мурашиної кислоти. В дослідженнях 10%-ний розчин пє роксиду водню використовувався як контрольний препараї затверджений для застосування в бджільництві, який виявля фунгіцидний ефект в усіх випадках, навіть при мінімальні експозиції - 6 годин.

Фунгіцидний ефект 4% - ний розчин формаліну проявля через 10 годин, а з додаванням до нього як 0,3% диметил сульфоксииду або 2% натрію гідроксиду ефективність бул, при мінімальній експозиції - 6 годин. Але недоліком лужноп розчину формаліну є його властивість розм'якшувати віск, і наслідок чого деформуються комірки стільників.

Застосування розчинів декаметоксину для дезинфекці стільників показало його високу фунгіцидну активність лиіш при 0.03% концентрації розчинів. Тому використання розчинн декаметоксину з метою дезинфекції стільників економічно невигідно. '

2.2.6 Вивчення терапевтичної ефективності препаратів пру аскосферозі бджіл та методи їх використання Вивчення терапевтичної ефективності декаметоксину проводили на пасіках Білокуракінського МБП Луганської області. В досліді ^використовували 40 хворих на аскосферог бджолосімей, 4 - умовно здорових. Хворим сім'ям декаметок-син згодовували з цукровим сиропом в концентрації 0,03% чотири рази,з інтервалом 4-6 днів, із розрахунку 60-70 см3 на стільник з бджолами. Умовно здоровим сім’ям лікувальний сироп задавали тричі в тій же кількості, концентрації, з таким же інтервалом.

З метою контролю терапевтичної ефективності декаме-токсину паралельно застосовували антибіотик ністатин, затверджений для використання в бджільництві. Облік ефективності препаратів проводили через три тижня після останньої обробки. Результати, одержані при випробуванні дека-метоксину у

виробничих умовах, наведені в табл. 1.

Після обробок із 40 хворих на аскосфероз бджолосімей з клінічними ознаками ( наявність муміфікованих личинок ) залишилось 3. Лікувальна ефективність декаметоксину склала 92,5%. Ністатином, згідно з настановою по його застосуванню, було оброблено ЗО хворих на аскосфероз бджолосімей, з яких 11 залишилося з клінічними ознаками. Лікувальна ефективність ністатину - 63,3%.

Вивчення лікувально-профілактичної ефективності декаметоксину проводили також на пасіках Роздольненського ЗБП Республіки Крим. В досліді використовували 65 бдждолиних сімей, з яких 29 - хворих на аскосфероз, 36 - умовно здорових. Декаметоксин 29 хворим на аскосфероз бджолиним сім'ям дослідної групи згодовували з цукровим сиропом в концентрації 0,03% чотири рази, з інтервалом 4-6 днів, із розрахунку 60-70 см3 на стільник з бджолами. Умовно здоровим сім'ям (ЗО сімей цієї групи ) декаметоксин згодовували тричі через 46 днів, в такій же кількості та концентрації. Умовно здоровим сім'ям контрольної групи ( 6 бджолосімей ) задавали чистий цукровий сироп без лікувального препарату. Облік ефективності використання декаметоксину проводили через три тижня після останньої обробки. Результати досліду представлені в табл. 2.

Таблиця 1 - Результати виробничих досліджень декаметоксину по Білокуракінському МБП

Луганської області.

БДЖОЛИНІ СІМ’Ї ДЕКАМЕТОКСИН НІСТАТИН

ДО обробки % після обробки % ДО обробки % після обробки %

ХВОРІ 40 100 3 7,5 ЗО 100 11 36,7

УМОВНО ЗДОРОВІ 4 100 3 75 — — — —

Таблиця 2 - Результати виробничих досліджень декаметоксину по Роздольненськсму ЗБП

Республіки Крим.

БДЖОЛИНІ СІМ’Ї ДЕКАМЕТОКСИН НІСТАТИН .

ДО обробки % після обробки % ДО обробки % після обробки %

ХВОРІ 29 100 2 6,9 — — —

УМОВНО ЗДОРОВІ ЗО 100 30 100 6 100 3 50

При застосуванні декаметоксину в дослідній групі хвори сімей лише у 2 з 29 залишилися клінічні ознаки хворобі* Лікувальна ефективність декаметоксину склала 93,1%. Пр використанні декаметоксину з метою профілактики в груг умовно здорових сімей в жодній із тридцяти не були виявлен клінічні ознаки аскосферозу. Ефективність використання де каметоксину з профілактичною метою склала 100%, тоді як контрольній групі із 6 умовно здорових сімей, були виявлек

З, в яких відмічені ознаки захворювання ( поява му міфікованих личинок ). Це склало 50% від загальної кількосі бджолосімей в контролі.

Таким чином, встановлено, що декаметоксин проявляї мікостатичну активність відносно збудника аскосферозу і ре комендується для лікування та профілактики аскосфероз бджіл в концентрації 0.03%.

3. висновки

1. Аскосфероз реєструється в різних регіонах України і має тенденцію до розповсюдження. В 1996 році кількість випадків ураження пасік аскосферозом зросла до 41,7% у порівнянні з 9,1% у 1994,1995 роках.

2. Аскосфероз реєструється як самостійне захворювання, а також у вигляді змішаної інфекції з аспергільозом та іншими мікозами, має тенденцію до розповсюдження у всіх формах його перебігу і складає в 1994 році 81,8%, у 1995 - 90.9%, у

1996 - 91,7%.

3. Аскосфероз реєструється як секундарна інфекція на

фоні широкого повсюдного поширення вароозу. Встановлена пряма залежність між ступенем ураження бджолиних сімей ва-роозом і виникненням аскосферозу. Аскосфероз частіше реєструється при сильному ступені ураження сімей бджіл (ступінь інвазії більше 4% ). '

4. Джерелом збудника інфекції при аскосферозі бджіл є хвора бджолина сім'я, а також квітковий пилок, який одночасно є і активним фактором передачі.

5. Збудник аскосферозу, виділений із патологічного матеріалу, за культурально-морфологічними властивостями відноситься до двох варіантів гриба Ascosphaera apis: Ascraphaera apis, var major та Ascosphaera apis, var minor.

6. Найбільш оптимальним середовищем для виділення та культивування збудника аскосферозу є агар Сабуро. Агар Чапека менш придатний для виділення гриба Ascosphaera apis із патологічного матеріалу, оскільки ріст останнього випереджається іншими грибами, які мають більшу швидкість росту.

7. Порівняльне вивчення мікостатичних властивостей де каметоксину та клотримазолу показало високу фунгіцидну ас тивність декаметоксину, який в концентрації 0,03% виклика зону затримки росту гриба Ascosphaera apis в розмірі 12,4 ±0.20 мм. Клотримазол виявив менш виражені фунгіцидні вла стивості відносно збудника аскосферозу, в концентрації 0,5° він викликав зону затримки росту гриба в розмірі 7,96 ± 0,1 мм.

8. Порівняльне вивчення хімічних препаратів для про філактики та лікування бджіл показало високу ефективніст декаметоксину та ністатіну. Виражена фунгіцидна активніст декаметоксину проявилась в концентрації 0,03%, ністатіну 1250 ОД/см3 .

9. Застосування декаметоксину хворим на аскосферо бджолосім'ям рекомендовано з лікувальною метою шляхог чотириразового згодовування з цукровим сиропом, в концен трації 0,03%, з інтервалом 4-6 днів, у кількості 60 - 70 см3 н; стільник з бджолами, з профілактичною метою - триразово і таких же дозах і з тим же інтервалом. Ефективністі лікувально-профілактичних заходів склала 92,5 - 100%.

10. Хімічні препарати ( амонію бікарбонат, декаметоксин міді сульфат, аміак, формалін ) не проявили виражених кон сервуючих і знезеражуючих властивостей при обробц квіткового пилку, що вказує на необхідність виконання суво рих санітарних вимог під час заготовки та зберіганні квіткового пилку для потреб бджільництва.

11. Найбільш ефективну дезинфікуючу властивісті відносно збудника аскосферозу має 4%-ний розчин форма ліну з додаванням 0,3% диметилсульфоксиду при експозиції ( годин.

4. ПРАКТИЧНІ ПРОПОЗИЦІЇ

1. Система профілактичних і лікувальних заходів по боротьбі з аскосферозом бджіл на основі використання декаме-токсину ( проект Інструкції по боротьбі з заразними хворобами бджіл).

Настанова по використанню декаметоксину для профілактики та лікування бджолиних сімей, хворих на аскосфе-роз, N реєстрації 15-14/118, затверджена Головним управлінням ветеринарної медицини Мінсільгоспроду від 20 травня

1997 року.

2. Нормативно-технічна документація на комплексну лікувально-профілактичну пасту "Мікостат":

ТУ У на пасту комплексну лікувально-профілактичну " Мікостат", затверджені Головним управлінням ветеринарної медицини Мінсільгоспроду від 19 квітня 1996 р.

Тимчасова настанова на комплексну лікувально-профілактичну пасту " Мікостат ", N реєстрації 15-

14/27, затверджена Головним управлінням ветеринарної медицини Мінсільгоспроду від 19 квітня 1996 року.

Інструкція по виготовленню і контролю якості лікувально-профілактичної пасти "Мікостат".

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ

ДИСЕРТАЦІЇ

1. Маслій І.Г., Руденко Є.В. Ветеринарно - санітарна оцінка якості пилку, як фактора профілактики грибних хвороб бджіл // Вет. медицина: Міжвідом. тематич. наук. зб. - К. 1994.

- Вип. 69. - С. 34-38.

2. Маслий И.Г. Эпизоотология аскосфероза пчел // Общая эпизоотология: иммунологические, экологические и ме-

тодологические проблемы: Материалы / Междунар. науч

конф.-Харьков, 1995. - С. 123-126.

3. Особливості епізоотології грибних хвороб бджіл / Є.В Руденко, I.Г. Маслій, П.Д. Нікітін, С.М. Немкова // Українськиі пасічник. - 1996. - N 5. - С. 26-29.

4. Маслий И.Г. Аскосфероз пчел и формы его проявле ния // Вет. медицина: Межвед.тематич.сб,- Харьков, 1996. Вып. 72. - С. 56-62.

5. Руденко Е.В., Маслий И.Г. Микологическая оценка не которых продуктов пчеловодства // Апитерапия сегодня Пчелы и Ваше здоровье: Материалы / 5-я науч. практ. конф. Сочи, 9-12 окт. 1996 г. - Рыбное, 1997. - С. 65-67.

6. Маслій І.Г. Порівняльна оцінка активності мікостатикіЕ відносно збудника аскосферозу бджіл // Наукові досягнення е галузі ветеринарної медицини: Матеріали міжнар. наук, конф молодих вчених. - Харків, 1997. - С. 35-37.

Маслий И.Г. Аскосфероз пчел ( распространение и мерь борьбы )

Защищается рукопись диссертации на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.03 - ветеринарная микробиология, вирусология, эпизоотология, микология и иммунология.

Институт экспериментальной и клинический ветеринарной медицины УААН, Харьков 1997.

Защищается 6 научных работ, в которых приведены данные о распространении аскосфероза пчел по регионам Украины, особенности эпизоотического процесса, изучении фунгицидной и дезинфекционной активности ряда препаратов относительно возбудителя аскосфероза.

Рекомендовано применение декаметоксина для лечения пчел и 4% - ного раствора формалина с 0,3% диметилсуль-фоксида для дезинфекции сотов.

Masliy I. Chalkbrood disease ( spreading of infection and disease control ).

Manuscript of thesis for candidat's degree (veterinary nedicine) in specialized field 16.00.03 - veterinary microbiology, virology, epizootology, micology and immunology.

Institute of experimental and clinical veterinary medicine of the UAAS, Kharkov, 1997.

It is defending 6 scientific works, that content some dates about spreading of chalkbrood disease in different region of Ukrainia, peculiarities of epizootical process. It was studied activity of some disinfectants and drugs against Ascosphaera apis.

Decametoxin recommended for control and 4% solution of formaline with added 0,3% dimetylsulphoxid for disinfection by chalkbrood disease.

Ключові слова: аскосфероз, бджоли, епізоотологія,

пікування, дезинфекція.