Автореферат и диссертация по медицине (14.00.05) на тему:Уровень базального и стимулированного гастрина и соматостатина у подростков, больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки в зависимости от фазы заболевания и сезонов года
Автореферат диссертации по медицине на тему Уровень базального и стимулированного гастрина и соматостатина у подростков, больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки в зависимости от фазы заболевания и сезонов года
= харківський інститут удоскшаляіне лік/.гіі:
“ Г 5 Ой
На правах рукопису
НЕШАКОВА Ніна Іваніша
РІВЕНЬ БЛЗАЛШІСГО І СГШІУЛЬОЕЛЧОГО ГАСТШІУ ТА СШАТОСГЛТИНУ У ПІДЛІТКІВ, ХБОПІХ ІІЛ ВИРАЗКОВУ ХВСРСБУ ДВЯІДДЦЯГКПАЛОЇ КШШ, ЗЛЖдІІО ВІД ЗЛЗИ . ЗАХЕОР.'ОВ/ШЯ ТА СЕЗСНІВ РИСУ
14.СО.05 - внутрішні хвороби
АВТОРЕ 1> р: р а т
дисертації на здобутїя наугоиого ступеня кпндкдата і’ед:-;чн:'х. ноук
ХАРКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ удоскшлшня ЛІІ1АРІГ
На правах рукопису
НЕНІАКОВА Ніна Іванівна
РІВЕНЬ БАЗАЛШОГО І СТИМУЛЬОВАНОГО ГАСТШІУ ТА СОМАТОСТАННУ У ПІДЛІТКІВ, ХВОРИХ НА ВИРАЗКОВУ ХВОРОБУ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ їв, ЗАЛЕШО ВІД ФАЗИ ЗАХВОВ'ОВЛіЛЯ ТА СЕЗСНІВ РОКУ
14.00.05 - Енутрісні хвороби
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних нзук
Харкіл -
Робота виконана у Харківському інституті удосконалення лікарів /ректор - професор М.І. Хвисюк/
Науковий керівник: доктор медичних наук,
професор Л.К. Пархоменко '
Офіційні опоненти: доктор медиших наук, професор А.Г. Опарін
Ведуча організація; Український науково-дослідний інститут гастроентерології •
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці інституту.
доктор медичних наук, професор 0.0. Бабак
/ Р
Захист відбудеться годин
на засіданні спеціалізованої вченої ради К 074.25.03 , в Харківському інституті удосконалення лікарів /ЗІОГ76, м.Харків, вул.Корчагінців, 58/ -
Автореферат розісланий ” УЗ иР^^д^/^Л994 р.
Ечший секретар спеціалізованої ради доктор медиодих наук, ' професор
Л.К. Пархоменко
ЗАГАЛНІА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОБЛЕМИ: Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки /БЗДК/ посідає одно з перших місць у структурі захворювань органів шлунково-кишкового тракту. В економічно розвинутих країнах вена виявляється протягом життя, майже у 15% дорослого населення, в рад аю чи в основному людей молодого віку /Л.Я. Грігор"єв, 1906/. В останні роки виявляється тенденція до збільшення росту цього захворювання у підлітків з 5,8% до 11,2-13,5$ /Л.К. Пархоменко і співавт., 1994/.
Не залишається сушіву, що у більшості дорослих ВЗДК мас свої витоки в дитячому та шацькому віці. Маніфестація патологічних змін з боку шлунку та дванадцятипалої кишки, як правило, припадає на період статевого дозрівання та гормона-лшої перебудови організму. У подальшому в умовах емоційних навантажень, що збільшуються та нервових першапружень, це сприяє розпитку у склади а іь та хронічному перебігу патологічного процесу. /А.С. Білоусов, 1904/ у більш старших вікових групах.
Не згв::сп!ї'тш на те, що вивчення В;ДК присвячена вел::кп кількість наукових досліджень /Г..Х. Расиленко і співавт., Т9в7; А.Л. Гребенев і співавт., І991; Г.1. Бурчкнський,
І.І. Дегтярьова, 1935; Б.К. Ьаш, Б.ЗгаЬо, 1934/ патогенез цього патологічного стану залишається-це не до кінця з"ясований. •
Визначення у крові регуляторно: пептвдів шлунково-киш-їового тракту та вивчення клітин, що виробляють ці гормони, їозволило виявити роль гастроінтестіналших гормонів /ГІГ/
/ регуляції секреторної діяльності шлунку. Встановлено також, чо у дорослих, хворих на Р5ДК, спостерігаються зміни концен-ірацій у крові окремих ГІГ в порівнянні із здоровими, а та-
кок зміни у співвідношеннях клітин, що'виробляють ці гормони у слизовій оболонці ан трал того відділу шлунку /Е.Г.Сма-ніг і співавт., 1980; Г.І.Зверков і співавт., 1909; Л І.Ару-ін і співавт., 1906,3.Ь.ї!аи1ог 1934/. Ці дані дозволяють припустити можливу участь ГІГ в механізмах утворення виразки у підлітків. Проте, у літературі відсутня одночасна оцінка утримання у крові гормонів, с;о мають різнонаправлений вплив на рівгчь секреції кислоти і пепсину у хворих на В>ДК у визначеній віковій групі. Рідоля роль вегетативної нервової системи в забезпеченні пристосувальних реакції" організму, але при ЬХДК у підлітків.практично не вивчена.
На сучасному етапі уявляється важливим вивчення сезонних біологічних ритмів у підлітків, хворих на ЕЗДК» 2 їх •завмозв"язку з рівнем ГІГ у крові, а також із станом вегетативної нервової системи в різні фази захворювання. В доступній нам літературі такі відомості відсутні. По;:сна припустити, що сезонні зміни нейрогуморальної регуляції глункової секреції можуть створювати умови для виникнення загострень у певні сезонні року. .
Зва'їса'очи на викладене вище, були поставлені такі мета і завдання.
ІЛТГА РОБОТО: вивчити рівень базалшого і стимульованого гастрину та соматостатину і стан вегетативної нерпової системи у різні фази виразкової хвороби дванадцятипалої кіипкк у 'чнаків за астрономічними сезонами року.
ПЛГЛЛЧНЬ ЛОСЛІД'П'ІІНГ: • ■
1. Ьпппачнти базалиіу і стимульовану харчовим нанантаненням еекреі|і:о гастршу та ссматоетаткну у підлі таї із, хнор:<х пл Р’^К, в різні фаз зі перебігу оахпор'п’йння. -
2. І'і.т'дгяти стен согетатингог м^р,пової сііста\:!і і. залежності від фази аахзорчпення та сезоні в соку; ‘
- з -
. 3. Провести корекцій терапії виразкової хвороб,і з ура-сувашям отриманих даних.
НАУКОВА НОЕИЗНА: Еперке у шаків-підлітків, хворих на ЗХДК, вивчені базальна і стимульована секреція гормонів різ-юнаправленної дії /гастрину та соматостатшу/. Визначено :х вплив на рівень секреції соляної кислоти і пепсину. Рив-ієно співвіднокаїня гастрину до соматостатшу в стані база-и-ної і стимульованої секреції. Поданий аналіз змін концентрації цих сполучень у крові підлітків, хворих на БХДК» в зізні .'г;з!! перебігу захворавсиня. Виявлено порушення в гоха-пзмах зворотньої регуляції з боку шлункової секреції на рівень сематостат::ну та гастрину у підлітків, хвсрігс на ВХДІГ. . 1а основі отриманих даних про ці зміни висказане припущення, іо дісбаланс стимулюючих і гальмуючих плункову секрецію горденів, с одною з причин рецндування захворювання у підліт-сів. Еперт.е вивчена пираг.сність синдрому вегетосудкнної (істснії та гіпервштиляціЯного синдрому у підлітків, хво-)их на ЕЗДК, у порівнянні з рівнем гастроінтестіналших гор-«онів кроЕІ. Порівняльна характеристика цих змін дозволяє :удити про можливий вплив дісбалансу нейрогуморальної ланки іа патогенетичні механізми у творе "і л віїразку у підлітків. Означено участь гастрину та соматостатшу у механізмах ієзсіішіх загосірень Г>!ДК у підлітків. Проведені дослідження (озволили провести корекцій терапії і обгрунтувати її застоювання у підлітків, хворих на ЕЗДК.
ГіРАКПІЧНЗНАЧЛЇНЯ. Рекомендовано для практики охерелн ідоров"я комплексну оцінку діагностичних критеріїв, що лкл:о-гають показники стану ШС, рівень ГІГ, стан плункової сек-)еції, дані інструментального обстеження ІІКТ, для більш
об'єктивної веріфікаці'і діагаозу виразкової хвороби дванаг цнтипалої кишки у підліткір, визначення активності процес: прогнозування імовірності загострешя та корекції терапії
Виявлений взаемозв"язок підвки'ення рівня гастршу та зниження концентрації соматостатшу у порівнянні із здоро^ вими підлітками. Визначене зниження гастрину та еоматоста типу в осінньо-зимовий період у порівнянні із середньоріч ними концентраціями, що співпадає із загостренням захворю вання у ці сезони року . . ; •
Враховуючи вплив блокаторів мускарінових рецепторів : рівень ГІГ у крові, рекомендується їх застосування при лі куванні ВЗДК у підлітків. . .
- оаювні ПОЛОНЕННЯ. ШСІ- ВИНОСЯТЬСЯ ДО ЗАХИСТУ:
1. Виникнення виразкової хвороби■ дванадцятипалої кн: ки у підлітків зв"язане з глибокими перуілешямп механізмі гормональної регуляції и’.лункової секреції. Цс ЕИЯПЛЯСТЬСГ у збільшенні рівню гастршу .та у знгаєнні вміщення соматс статіиу в сироватці крові хворих у зріннюнні із здоровіш юнаками. Зміни концентрації ГІГ у хворих у зрівненні із здоровими не-залежать від стану секреторної функції шлуні що свідчить про порушення зворотньої регуляції шлункової секреції на рівень гастроінтестіналших гормонів у хворю
2. Виражений синдром вегето-судинної дістснії, пози'
ний гіпервенткляційний синдром, зниження базального ріни гастрину, соматостатшу, та їх базалшого співвідношення восени та взимку створюють передумови для вш;;шіешія зап стрення у цей час. Де обумовлене, очевидцю, зменшенням сприятливого трофічного вплину ГІГ, а також порушенням н рогуіюралтої регуляції стану слизової оболонки цванадця палої кишки. • . .'
; 3. 3 метою зменшення несприятливого впливу гаогршу в
азу загострення ЕЭДК у підлітків показано використання у ералії селективних блокаторів мускаршовкх рецепторів.
4. Наявність СЕД та ГЕС у підлітків, хворих на БХ^ІД<, ередумовлоє призначення вегетотропної терапії.
ЕНРОРАЛКЗДШ В ПРЛКТСКУ: Основні полокшня роботи знайди своо практичне застосування у клініці Українського ІІДІ ЗДП м.Харкова, в підлітковому відділенні міської лікаріі І м.Бєлгорода при діашостиці і лікураші виразкової хио-оби дванадцятипалої кишки, а також в учбовому процесі на афедрі терапії підліткового віку ХІУЛ.
ПУЕЛІКАТЦТ: По темі дисертації опубліковано 9 друкова- . их робіт.
ЛПРОЕ Л! її Я Л11СКРТАІ [11; Матеріали дисертації доповідай а обговорені на 20 науковій конференції гастроентерологів Смоленськ-Москва, 1992 р./, Міжнародному конгресі С2УЛТ Харків, 1992 р./, Всесоюзному симпозіумі з мігшародним редсташицтвом /Харків, 1992 р./, Подольськгй наукоио-пра-* ■тишій кшферєнції гастроентерологів /Вінниця, 1993 р./, ’еспубліканській науковій кснферсзіції за участе ШТГ /Еіль-гас, 1993 р./, 21 науковій конференції гастроаїтерологів 'Смоленськ-Москва, 1993 р./, 22 науковій конференції гастро-нтєрологів /Смолаїськ-Москва, 1994 р./
ОБСЯГ ТД СТРУКТУРА ДйСВГТА'ІЇ ї: Дисертація викладена на ^2?сторінках. Робота складається із вступу, б глав, висловів, списку літератури, який вміїцус/^Гпітчизіїяних та нозеших джерел. Роботу ілюстровано 34 таблицями і 3 малинами.
ЗМІСТ РОБОТУ,
Матеріали та метоли дослідження.
Обетонено 0.1 підлітки чоловічої статі, хворях на БДК у фазі загострення і ремісії в залежності від сезонів року Всього проведено 226 досліджень. Вік хворих від II до 10 р кіп. Обстеження та лікування проводилося у клініці Українського НДІ ОЗДП. Контрольну групу склали 15 практично здорових юнаків тогок піку, без будь-яких зазначень на захворювання органів шлунково-кишкового тракту, обстежених у рі зні с аэ он к року.
Для виконання поставленої кети і завдань всі хворі оС стешіі у дінаміці в залежності від фази захворювання та с зоні в року. Умовно ваш були поділені на такі групи: І гр^ 50 чоловік в стадії загострення, П група - 25 чоловік в сп ції клініко-енцоскопічної ремісії Г'ЗДК.
Астрономічний календар сезонів року, за яким проводилось обстеження /І.І. Панулін і співавт., 1977/.
Зика - 2І/ХП-20/Г, весна - 2І/ХП-20/1!:, літо - 2І/УІ-20/ІХ, осінь - 2І/ІХ-20/ХП. '
За варіантами секреторюг функції шлунку у відповідне сті з норками /У.І. Фішзон-Рисс, 1412./ були виділені групі хворих з підвищеним, нермалншм і зниженим рівнем шлункове секреці ї.
Діашоз та стадії захворовшня вері [якувалися сндоскі пічно в перші дні перебування хворих в клініці. Підліткам, хворим на БХДК, у стадії загострення захворення ендоскопії гфоводклася дві чи: перед початком проведення курсу проти-виразкової терапії та після її закінчення. Загалшоклініч обстеження включало загальний та біохімічний аналіз крові протеїнограму» загальний аналіз сечі,~копрограму, Рі-іГ, до<
ліцження кислотостворюгачої функції шлунку фракційні'., мотором за допомогою тонкого зонду; визначення типів секреції илунку проводили під час інтрагастралшої рН-метріг за до-іомогога індикатора кислотності шлункового соку /ИКХ-2/ за зкспресс-методикоя /ЕЛІ. Чорнобровий, 1903/. Дослідження доводилося в базальний період секреції по 20 топографічним точкам шлунку від кардїалшого до слтралжого відділів.
Для виявлення ознак вегетативних змін використовува-іись тестові карти, розроблені в лабораторії О.М. Вейна ’1991/. .
При визначенні рівнів гастрину та соматостатину вико-іистовуваоея радіоімунологічний метод за допомогою стандярт-их наборів: гастрин -РаггЬех /Франція/, соматостзтпн -гncзtar /СГ!А/. Дослідження виконані у лабораторії ім^иоло-ії та регуляторних механізмів в хірургії м.Москва /зав.— роф. Л.І. Еіницький/, в радіоізотопній лабораторії НДІ ЗД^ м.Харків /зав. - С.Х. Чєреватова/.
Вивчався базальний та стимульований рівень гормонів з «користанням харчового навантаження /і.М.РоІак еі а1І902/. абір крові проводився з локтьової вєни, натще, між О і 9 одшами. Кров приміщували в охолоджені пластикові пробірки, ля визначення концентрації соматостатину пробірки.утрнму-али 2,0 мг трилону Р /ВДТЛ/ і 500 ІЩ трасілолу на І мл си-зватки, негайно центрифугували при температурі 2-4°С і замо-зжували при температурі — 30° С до визначення в них рівня зрмонів. pJ той же час обстежувані приймали сніданок, який гладався: свинина 50,0 г, І варене яйце, хліб-50 г, 100 г істеризованого молока, що складало 10,0 г білка, 22,0 г іру, 6,6 г вуглеводів.
Через 30 хвилин після сніданку вдруге проводився забір
крові для визначення стимульованого ріг.ня гормонів згідно з методикою, що описана. вище.
Статистична обробка матеріалу проведена за допомогою традиціілшх методів варіаційної статистики /розрахунок показників М, т, б’, і;, р-критерію Ст"юдента/. Здобуті дані оброблені на комп'ютері ІЕМ РС/ХТ.
РаЗУ-ТіШ/Ш РЛАСШІХ ЛОСЛЩїїИЬ. Для вивчення ролі гас-трізіу та ссматостаткну у механізмах розвитку і рецидивуван-пя ЕХДК у підлітків; нами проведений аналіз утримання у кре еі’хворих цих гормонів в стадію загострення захворовачня і в стадію клініко-ендоскопішої ремісії. Результаті: наведші в таблицях Г І, Г 2. -
. / ' Табл. Іг І
Еазалша концентрація гастршу та со^атостатшу у крові підлітків, хворих на ГДЦК в стадій загострення і ремісії '
Стадія Г'ДК Загострення Ремісія • Контрольна
♦ ■ група
Показник ■ • п=50 п=25 і^Лі/'/У гі-іо
Гастрин,нг/мл 74,0І7±5,0.32 Є4,006±в,С'00* 5о,4С0±І0,533
Соматостатш, 12,59^1,37 І2,І2±І,44 , І3,028±3, Л'ЗІ
нг/кл
Г/СС 8,2Л±0,П;3 9,97±І,02 5,9Т±ІІ,4І
к - достовіргість різниці з контролшоо групол
Гірк аналізі здобутих результатів встановлено, що у піл літків, хворих на концентрація гастршу базального і
сткі.тульованого, як в стадій загострашя, так і в стадію рс місії захворювання гтревищують таку:х в контролшій групі.
- 9 - .
: . Табл. 2
Стимульована концентрація гастриту та соматостатшу у крові у підлітків, хворих на Е-ХДК в стадій загострення і ремісії '
Стадія Р.ЗДК 1 Загострення Ремісія Контролша ' ^ ^ гpvпa , ,
Показник П--53 1А-т/%/ п=25 ІНп/%/ п=І5 Н-М'%/
Гастрін.нг/мл І26,906±ЇІ,0І* 103,009^11,164 00,5І±20,!326
Соматсстатш, І2,7ІІІ,?2 І4,2б±0,90 І4,99±2,779
ї і г/мл
Г/СС **21,10*5,49* **0,17*0,05 7,76*2,71
К - ДССТОВІ]ГНІСТЬ рІЗШІЦІ З КСНТрОЛШОЯ групо'.)
зое - достовірність різниці стадії загострення і стадії реиі сі ї
Підвищення концентрації базалшого гастрину у сироватці крові підлітків, хворих на ЕХЦії, у порівнянні із здоровими, виявлено на всіх стадіях перебігу захворовання, ше бути пов"язше як з генетично обумовленою• гіперфункцією 5-клі-тин, що виробляють гастрин, чи, або, їх гіперштзіса, що описана у багатьох хворих на Е)$К /І.Е.Звсрков і співавт., 1968, О.Н. Мгнуїжін і співав!., 1992, 3.1» Та^ог еї а1„, 1931/ так і з підвищеною чутливіста о-кліткн до стшулшчих впливів, ^
Підвищення рівня стимульованого гастрину узгоджується із спостереженнями, в яких- встановлено, що у сироватці крові хворих на Е>ЩК б стадії загострення захворювання перева-жас високоактивна (фракція гастрину /° -17/. Парістяльні клітині слизової оболонки шлунку проявляють особливо ЛІДВКЩЄНу чутливість до гястршу, що в поєднанні з деігомпснсаціс»
антацидного механізму дуоденального гальмування / A .J.Blair et al., 1987/ утвор:оє передумови до високого рівня стимульованого гастріїїу і постійної гіперсекреції пілункової кислоти /її.Ф. Дейнеко, Н.Г. Трет"як, 193:5, S,K. Lam., 1980;
J .L.Taylor 1970/.
Як ВИДНО, ПІДВИИ-еННЯ утримання гастрину у крові підлітків, хворих на ВЩ, неможна розцінювати, як чисто патологічний фактор. З одного боку, підвищення рівня гастршу j кропі гахе бути обумовлене збільшенням у хворих маси обклад кових та головних клітин /В.Я. Еварц і співавт., 1904; Ь.н. Johiison at al., 1976/. З іншго боку, високий рівень гастршу сприяє нормялшому функціонуванню цих клітин. Однією з причин гіпоргастрйнемії при ВЗДК у підліткіе мояе бути генетично обумовлена гіперфункція (ї-клітш, яка призводить внаслідок до гіперплазії обкладковкх і головних клітш, ідо в свої) чергу збільиуя нсобхідність гастрину як трофічного гормсну. .
Аналіз утримання в крові базального і стимульованого ссматостатину що мас інгибіторний ефект на секрецію кислоті і пепешу, показав таке. У підлітків, хворих на Е5ЩК у різні стадії перебігу захворлвашя 5’ого рівень змінювався незначно і достовірно не відрізнявся від показників контрольної групи. Проте, спостерігалася чітка тенденція до зниження концентрації цього гормону незалемаїо від стадії перебігу виразкової хвороби. .
Співвідношення базального Г/СС, а також стимульованою Г/СС у підлітків, хворих на ВЗДК, у різні стадії перебігу захворювання перевішує таке у здорових.
Даним чином, у підлітків, хворих на В^ЦК, встановлено
о постійну перевагу стимулюючих впливі в'на шлункову секрецію
над.гальмуючими у різні стадії перебігу захворовонн . Відсутність тенденції до нормалізації цих змін б стадія ремісії ЕЗДК свідчить про глибокі поламки в механізмах гормональної регуляції стулкової секреції у ПІДЛІТКІВ, хворих на В}ЩК, наявність яких може являти собол одну з причин рецідувзшя захворювання.
У здорових осіб концентрація гастроінтестіналжих гормонів крові та рівень шлункової секреції знаходяться у тісній залегли ості / в. ЗасЬз ег а1.Д907/. Як видно, у хпернх ця залежність порушена, /наліз концентрацій у кропі базального і стимульованого рівня гастрину та соматостатнлу, а також їх співвідношення показав таке. З'-підлітків, хворих на ЕХЩ{, у стадії загострення і ремісії захворювання при підвищеній, нсрмалшіА та зшпеиій шлунковії! секреції реєструвалася наявність гіпергастршемії в порішянні з контрольной групою. До того УЦ у хворих з підвищеним рівнем шлункової .секреції гіпергастринемія була статистично значущою 7Р<0,0о/, Це мата розцінити, як порушення зворотнього зв"язку "кислота-гастрин" у цісї групи хворих. Так, згідно з механізмом зворотнього зв"язку, при високому рівні секреції соляної кислоти, повипіа пригнічуватися продукція гаст-ршу. Отримані результати погоджуються з літературними .даними про відсутність кореляційної залежності між секрецією кислоти на продукцією гастрину у хворих з підвищеним рівнем шлункової секреції /3.1. Калиш і співавт., 1900, .Л.1. Цветкова, 1986, Н.Н. Маліновська, 1988/. Проте деякі автори виявляють присутність взаємозв'язку мі я рівнем гастрину у крові і. кислотопродукцієи: в роботі /В.Д. Лукал:ука/Ї992/ виявлено, що у хворих з підвищеним рівнем шлункової секреції реєструється нормальний рівень гастрину крові, а у хворих
к) :>іп;;саю'о и.л,\іисояо'-о секрсціс^ ріізень гастршу кропі під-пигдіиіі. Таке протиртчча літературних даних, очевидно, поясниться гетерогенністю змін у слизової оболонці плунку та дванадцятипалої киїлп: при Б^К,Вона включай до себе різні варіанти поєднань кислото- і пепешевиробля’очих клітин о різноманітнім: змінами ^ункці шалілої активності б-клітш та, або, їх гіперплазією, а також змінену чутливість головних, обкладкових і С--клітин до стикулочпх та інгибіручих І-ПЛИВІВ.
Пря порівнянні показників стимульовонного рішя гаст-рііну у сироватці крові і характеру кислотоутворюичої функції п;лунку з використанням субмаксимальної стимуляції гістаміном, у підлітків, хворих на Р)ЩК, відмічена наявність гіпоргасгр'ліемії при підсиненій, нормальні? і зніженій шлунковій секреції у порівнянні з контрольною групою. Наростання гастршекії відображалося у такіГі послідовності: підвищена шлункова секреція - гастрин 1.10,1.4*15,72 нг/мл, нормаліііа .'.''лункова секреція - гастрш 105,.гй*ІІ,4;.>нг/мл, ннплєно шлункова секреція - гастрин І57,ВІ*4І,52 нг/мл, контрольний гастрин В0,5ТІ£0,5. Наведені дані свідчать про непбільп: ьиралену гастршемію прн зниженій плунксвін секреції. Очевидно, це маша тлумачити не тільки як цісфункцію ентернпової системи, а и як стимул до посилення синтезу гастрину. Бпхсдячк з тропічної функції гастрину і, отае з його захисної ролі, мо^на думати, що активація гастриново-го мехліізну регуляції е біологічно доцілшс.о, направленою на ліквідацій патологічного процесу із гастродуодспалшій зоні. Стримані нами результати знаходять підтвердження в дослідах /Р.Г. Смагін і спіпапт., 1905; /,.Л. Гребеняв і співавт., 1900/, у яких гіпергастршемія трактується, як
наслідок заполшо-ді строфічних змін гаетрсдуоденалгюї слизової оболонки, при доста’Пііх резервних можливостях гастрин— ВУфоблЯЙЧГіХ КЛІТІЗІ / 6-КЛІТИН/,
Збільшення концентрації у крові гастрину у підлітків,
’ хперих на Е/Уу1' з підбі:в\снкм рівнем шлункової секрсці ї меде поясшоватгсь такс?! зменшенням інгабіруоччх впливів з боку сокатостатшу, як на секрецію гастринув -кліткнатлі, так і на кпслотопрсдукцгл. Так, в обстеженій нам. групі хворих на ЕлДг з підвищеним рівнем глункової секреції, визначена загал ш а тенденція до зниження рівня базалжого ссматестатпіу.
У хворих з підвищеним рівнем плункової секреції бпзалшіп” соматостатіл складав 12,47^2,14 нг/мл в стадії загострення захворювання і Т2,ЗоіЗ,73 нг/мл в стадії ремісії оохгор-овсн-ня, проти такого у здорових 'юнаків 13,020^3,331 нг/мл та 14,992-2,779 нг/мл. Ллє достовірюсті у групах, що поріц-нппались, не виявлено /Г >0,03/.
_ У групі хворих з нормальні:?? рівнем шлункової секреції концентрація стимульованого соматостатшу була шячо такої в кентролшій групі, і в стадію загострення, і в стадію ремісії захворювання.
У хворих із зшкенг.м рівнем пайкової секреції мала місце тенденція до зничення концентрації базального і стимульованого соматостатшу ггри всіх стадіях ГУДП у порівнянні із здоровими шокам;:. Але, концентрація базаліного ссмл-тостатину у стадії ремісії захророаашя була, декілька вище такої у контрольній групі і складала 16,00^5,2 нг/гл і 13,823-3,331 нг/мл відповідно.
Одержані результати спіглідчоеятся з дали?.::: в. КізЬіпзоіо ег аі., /Ш5/, які вкятиіх достовірне зкені -птя кількості Д-клітш, що впрсбля'-оть соматостатіл, в слизової оболоп-
ці ан“грального відділу у хворих з підвищеним рівнем шлун-косої секреції в порівнянні із здоровими. Таким чином, причиною високої секреції гастрину у підлітків, хворих на Іі.ХДК з підвищенні- рівнем шлункової секреції, може бути як порушення механізму зворотнього зв"язку "кислота - гастрин", тая і зменшення інгибіруючих впливів з боку соматостатшу на ft-клітини та обкладкопі клітини. Цілком можливо, іцо механізм зворотнього зв"язку "кислота - пепсін" порушується , сю,',є внаслідок дефіциту соматостатшу. У літературі с відомості про те, що антралша ацідп.рікація гальмує секрецію гастршу за допомогою стимуляції продукції соматостатшу, і, qo при Д-клітковій недостатньості цей механізм порушується / Go Sacha et al.,1937/. , ' •
Порівняльна характеристика рішя базалшого і стимульованого гастрину та соматостатшу, аналіз їх співвіцносш та вираженість сшдрому вегетосудинної дістонії у підлітків, хворих на Р.ІДК, в залежності в^д стадії захворювання та сезо ні в року, дозволили, гіиявити певні зміни /МАД. і. 2,-5/
Так, узимку, в період загострення виразкової хвороби, рівень гастршу у процесі травлення збільшуйся більп: ніж в 2 рази. Рівень соматостатшу декілька знижується після стимуляції. Прк цьому виявляється збільшення коефіцієнту співвідношення Г'/СС ма^ке в І,і) разі; у процесі тлаплення. ’іонна думати, цо це у певніЯ міри спряло загострення зах-верешя узимку. :
Хворі, у яких була ремісія у зимовий час, мали також • стимульований рівень гастршу більц ніж у'2.рази впідий базального. Проте, цс поєднувалось з більп: високим рівнем соматостатшу і зниженням коефіцієнту Г/СС. Активація механізмів захисту, мабуть,й обумовлювала ремісію захворювання.
Еаззлжий рівень гастрину в періоді загострення РДЦК навесні у підлітків залишався підвипієним, а у процесі травлшня рівень гастрину був значно нижчий, ніж узимку. Рівень сома-тостатшу як базалшого, так і стимульованого, збільшувався у порівнянні із зимовим, а коефіцієнт сліввідносин Г/СС був також значно нижчій, ніж у зимовий,час.
Обстеження хворих у стадії ремісії виразкової хвороби ■. навесні показало, що рівень базалшого і„ стимульованого' гастріну буз шркчий, нія у зимовий час і шехчий нік у хворих у період загострення. Рівень базалшого соматостатшу і в процесі травлення значно підвищувався, за рахунок чого визначалось знігхення коефіцієнту Г/СС.
У літню пору виявлявся найбільш високий рівень базальної гастршемії у порігнгнні з іиплтг-пї сезснили, а таксд., з середньорічним рівнем гастріпу, я:: у стадії загострення, так і у стадії ремісії захзортзвшмя. Стимульований ріпаїь гастршу при загостренні виразкової хвороби залигався зисо—■
ким проти аналогічного середньорічного -ріетя. Виходячи з ‘ і ■ ' трофічної функції гастрину і., отдо, Кого захисної ролі,
макна дукати, що активація гастріиового т.тсссгліому рогуля- . ції є реакцією біологич;о доцілжга, що направлена на ліквідація патологічного процесу у гсссродусдснальній зсні.
При цьому рівень базалшого і стимульованого ссматостатшу у стадії загострення був вище нерми, що но а- статистично значущим /Р>0,05/, а в стадії ремісії був достовірно де- : кілька виїде норми /Р< 0,05/. Коефіцієнт співвідношення ба- : залшого рівня Г/СС був незначно нижче норми, а стимульовано го - вище. Це відображало стадію загострення,захворювання. ;-* У стадії ремісії.відмічалось достовірне підвищення Г/СС ■
/Р< 0,05/ за рахунок підвищення рішя/гас^шу^
ному випадку можливо грав роль трофічного гормону. • Осінній період відзначений, як найбільш несприятливіш для розвитку загострень ВМДК серед інших сезонів. Очевидно,-це иопша пояснити достовірю високим рівнем базального гастрину у стадіїсагострепня захпоровання і достовірю шаь-ким рівнем цього гормону у стадії ремісії /Р<0, ОЬ/. Коефіцієнт співвідношення Г/СС базального рівня при загостренні був нижче середньорічного ріння. Певно, значна активація патологічного процесу супроводжується виснаженням гастрин о-вого механізму, що знаходить підтвердження б дослідах
В.Г. Смагіна і співавт./і980/.
Наявність синдрому ЕСД виявилась характеріо'о у хворих ЕХДК, і виражена у більшій /весняний період/ або в кашлі; /осінь/ ступіні у стадії загострення захворювання. Разом з тим, виявлшє знижашя активності холінестерази сироватки крові у порівнянні з аналогишим рівнем у контрольній групі. Це, очевидно, свідчить про надлишок утримання ацетилхоліну у крові та-виснаження можливості його катаболізму. '
Незважаючи на найбільшу вираженість СРД у весняний період і здавалося в більшу'імовірність рецидивів у цос сезон, певно, захисну роль грас активація рівня соматостати-ну, який був підвищений у стадії ремісії захворювання у порівнянні із середньорічним рівнем; /МаЛ.^/.
Для,проведення аналізу впливу різних видів противираз-кової терапії на рівень гастрину та соматостатшу у сироват ці крові були виділені дві групи хворих, однакових за віком статевим складом, тривалістю захворювання, базальному рій і.: шлункової секреції. У першій групі хворі отримували гастро-цепін, в другій - омепрозол. Здобуті результати в пєрпііі
групі свідчать про позитивну динаміку захворювання. Це виявлялося в інгибіровг.нні <]закторів агресії /нормалізація pH, знгашня рівня базального і сти?лульовєного гастріяіу/ і стигуляції факторів захисту дуоденалшої слизової оболонки /підвищення рівня стінлульсваного ссматостатину, а таксис підвищення коефіцієнту стимульованих співвідносш Г/СС за рахунок фракції соматостатину/, що дозволяй думати про ефективність гастроцепіну при лікуваїші.загострення ВХОД у підлітків.
До другої групи входили хзсрі на ВХДК, у яких перебіг захворювання був найбільш агресивним, що проявлялося у стійкості больового сшдрому до традиційної медикаментозної терапії /холінелі тики, антациди, репаранти/, стабільній гі-перацпцнссті, налшості ускладнень /шлунково-кишкові крово-техтії в анамнезі/. Результати проведеної терапії показали суттєву з;,а ну факторів агресії і факторів захисту в більш сприятливий бік. Визначена дія омепрезолу на шлункову сек- ' реціїз с одним із важливих механізмів, що забезпечують заго-чвешя дуоденальних віфазок та ерозій. Смепрозол мсяе використовуватися для монотерапії навіть в амбулаторних умовах. Цей препарат мохе бути рекомендований для лікування загострень ВЭДК у підлітків, бо він має знаші переваги перед іншими антисекреторнюлизасобаш. . .
/наліз здобутих нами даних дослідження типологічних особливостей вегетативної нервової системи показав, що загострення ВХДК,у підлітків протікаа з переважанням ваготонії /С-ХУ, на відміну від здорових шаків того ж віку, у яких перспажос ейтонія. . • '
Вивчення вира-ксності синдрому ВСД у дінаміці ВЗДК за астрономі од ими сезонами року показало наявність СЦД у 57$
підлітків, хворих на ВХДК у. стадії загострення захворювання та у 36% - у.стадії ремісії за даними середньорічних показників. Найбільш несприятливим сезоном для можливого розвитку -рецидиву В)ЩК можна, певно, вважати весняний період. Базуючись на викладеному, нам здається доцільним призначення вегетотропної терапії не тільки в стадії загострення захворювання, але х у стадії клініко-ендоскопічної ромісії. Крім того, у весняний період, з метою профілактики загострень захворювання рекомендується застосування препаратів, що стимулюють трофічні процеси у слизовій оболонці дванадцятипалої кишки.. . ' . - . " .
в и с н о в к и
І. Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки .у'підлітків супроводжується глибокими порушеннями у механізмах гор-моналшої регуляції шлункової секреції, що знаходить своє відбиття'в змінах концентрацій у крові хворих базалших то стимульованих фракцій* гастрину і соматостатину, а також їх співвідносив у порівнянні із здоровими підлітками. Однією з причт реЦидування ЕЗДК е дісбаланс продукції гормонів, що регулюот секреторну функцію шлунку, який зберігається у стадію клініко-ендоскопічної ремісії.
: 2. У підлітків з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки виявляється підвищення у крові концентрації базальних і стимульований фракцій ґастршу, зниження рівня базалшого
і стимульованого соматостатину у порівнянні із здоровими підлітками, tje свідчить про перевагууних стимулюючих впливів на секрецію кислоти та пепсіну над інгибіруючимй. . Збільшення у підлітків базалших і стимульованих співвідносин ГУСС у порівнянні із здоровими юнаками вказує на ді crop-
коноз ентершової системи, що властивий виразковій хворобі дванадцятипалої кишки. ...
3. У підлітків, хворих на Е?ДК із зниженим і нормальним рівнем шлункової секреції, виявляються схожі зміни у ■ концентрації в крові гастроінтестіналших гормонів у порівнянні із здоровими особами. Це свідчить про порушення механізму зворотньої регуляції шлункової секреції на рівень у крові гастроінтестіналших гормонів при аиразкові-й хворо'бі дванадцятипалої кишки.
4. Зніяшня у крові базалшого рівня сомлтостатину та гастрину у порівнянні з їх середньорічними концентраціями, а такої* наявність зниженого базалшого коефіцієнту Г/СС в осінньо-зимову пору року у обстежених хворих з вираженим синдромом вегетосудинної дістонії, а також при позитивному гіпервентиляційному сшдромі сприяє виникненню загострєгая
в ці сезспи року. Це, мабуть, обумовлене зменьшашям трофічна впливів з боку гастроінтестіналших гормонів, а також • порушенням неГфогуморальної регуляції стану слизової оболонки дванадцятипалої кишки. .
5. Препарати групи селективних блокаторів мускаринових
рецепторів /гастроцепін/ сприяють зниженню рівня, базалшої та стимульованої фракції гастрину. Це обумовлює необхідність їх застосування у фазі загострення захворювання. - ..
■ ПРАІШРИІ РЕКОМЕНДАЦІЇ .
1. Результати проведеної роботи ДОЗВОЛЯЮТЬ рЄК0МЄНДу-вати включення до схеми обстеження підлітків, хворих на ВХДК, дослідження у крові рівня гастршу та сокатостатину.
2. У хворих із виявленою вперше ВХДК необхідно визна-
чати рівень співвідношення гастршу та соматостатшу, що дозволить вже на ранніх етапах захворювання скласти уяву про характер перебігу захворювання і вирішити питання про тактику лікування. ■ ■ .
3. Підлітки, хворі на ВХДК потребують обстеження на наявність вегето-судинної дістонії та гипервентиляціГзюго синдрому, визначення котрих потребує вегетотропної терапії.
4. Хворим з високим рівнем базалшого гастршу в стадії
загострення захворювання рекомендується застосування селективних блокаторів мускаринових рецепторів парісталших клітин шлунку /гастроцепін/. . '
5. Найбільша імовіріість виникнення загострення вираз-
кової хвороби у підлітків є в осінньо-зимову пору року. З метою вторинної профілактики загострень ВХДК у названі сезони року рекомендується застосування препаратів, цо стимулюють трофічні процеси у слизовій оболонці дванадцятипалої кишки. ■ . ' ‘ '
СПИСОК РОБІТ. ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА TEMOD ЛИСКРТАИІІ:
1. Об эффективности гастрозепина в лечении язвенной болезни двенадцатиперстной кишки у подростков // В сб. • "Клинические аспекти (фармакотерапии и презентация нового в гастроэнтерологии. Проблеми гиполадтазии".- Смоленкс - Москва, 1992. - С.102-184. /Соавт.Л.К.Пархоменко, Е.А.Антохин,
С.В.Березин/. . -
2. Стан вегетативної нервової системи у підлітків,з виразковою хворобой дванадцятипалої кишки. // Тези Ыеннарод-ний конгрес С<ЕУЛТ.-Харків, 1992.-С.214.
3. Омепразол та гастрсцепїн у лікуванні виразкової хво-
роби. // Тези. Подільска науково-практична конференція-гастроентерологів "Новое у діагностиці та лікуванні захворювань органів травлення".- 1993.-С.161. /Соавт.: Л.К.Пархоменко, Т.А.Глебова/. . . • • .
4. Сезонные биоритмы язвенной болезни двенадцатиперст- _ ной киатки у подростков // В сб. "Споріке, противоречивые и нерешенные вопросы в гастроэнтерологии. Обоснование клинического использования препарата нормазе".-Смоленск, 1993.-
С Л02-105. • ■ ' .
5. Вегетативные нарушения у подростков, больных язвен- '
ной болезнью двенадцатиперстной кишки в различные сезсзш года // Б сб."Актуальные вопросы гастроэнтерологии".-Вильнюс, 1993.-С. 96-93. . '
G.Omeprol ih treatment of ulcerous diaseaae in . Suveni - Lea 3-rd United European gastroenterologu vreek. - Oslo., Horv/ay, 1994. - p.256 -/ - -
/ At. al. L.K.Parchoinenko/. . - : :
7. Лечение язвенной болезни двенадцатиперстной килки у ’
- 22 -
подростков блокаторами протонной поют,г /омепразол/. Тезисы докладов Всесоюзного симпозиума с международным участием "Актуальные проблемы гастроэнтерологии".-Харьков,1992. -С./Соавт.: Л.К.Пархоменко, С.Симеунович, С.В.Березш,
Т.А.Глебова, Л.О.Лукинова/.
8. Содержание гастрит и соматостатша в крови у бо-лшых язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки в зависимости от стадии заболевания // В сб. Взгляд в прошлое, оценка настоящего и проблемы будущего медикаментозной терапии в гастроэнтерологии. Нетрадиционное решение проблем. -Смоленск-Москва, 1994.-С.Г75-Г79. /Соавт.Л.К.Пархоменко/.
9. О рациональном применении антисекреторнь-х и анта-цидных препаратов при лечении язвенной болезни у подростков // В сб.Взгляд в прошлое, оценка настоящего и проблем,' будущего медикаментозной терапии в гастроэнтерологии. Нетрадиционное решение проблем.-Смоленск-Москва, 1994.--С.74-77. /Соавт.Л.К.Пархоменко, Т.А.Глебоза, Л.А.Страшок, М.Ю.Исакова, А.К.Сыроватская, В.А.Черванева/.
АННОТАЦИЯ . ■
1. Еернакова Нина Ивановна •
2. "Уровень базального и стимулированного гастрана и соматостатинг у подростков, больных язвенной болезнью двенадцатиперстной клипа, з зависимости от фазы заболевания а сезонов года."
3. Диссертация является рукописью. '
4. 14.00.05 - внутренние болезни.
5. Харьновский институт усовершенствования врачей. '
6. Харьков - 1994г.
7. В работе изучен уровень базального п стимулированного гастрп-. на и соматостатпна, состояло вегетативной неявной системы
в тзтачннп стаггил течения язвенной болпзпи двенадцатппо'сст-ной киткя у тснспой но астрономическим сезона’.! года. ■ -
Установлено, что у лпщястков. больных язвзшгой болезнью двенадпатппе-поткой ки:пки, наЛгадплтся нарупзнпя вмз механизмах кейрогуморальной регуляции г.в~/г.0'"Юй секреции,
. приводящие гс стабильному преобладали:) факторов стпмулирувдлх желудочную секрецию над факторам ее тормозными. Выявлены также нарушения в механизмах обратной регуляции на уровень гастрина и соматостатпна со сторогш яелудочной секреции. Изменения в концентрациях этих гомонов более выражены в осеннезимнее время года, что сзидетельствуот 'об ах участил в механизмах сезонных обострений заболевания. .
Полученные результаты позволяют вгтнпть в обследовани больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кипкя опроделени уровня гастроинтестинальных гормонов, показателей состояния в гетативной нервной системы для объективной верификации диагно определения активности процесса, прогнозирования обострения п коррекции терапии.
. . ANNOTATION : . .
. Hina Ivanovna Zhernafcova ,
!. "The level of .\Jasal and Stimulated Gaotrine and So.-natostatine of Teenagers with Duodenal Ulcer Subject to Disease and Sea-non. -
5. 'i'he thesis is a manuscript, .
1-. 14.00.05 - inner diseases '
j. Kharkov Institute of Advanced I/iedical Studies j. The city of Kharkov-- 19S4 ^ ’
t. The thesis investigates the level , of bawal and stimulated t-;act rine and somatastatine, the state of vegetative nervous system during different stages, of duodenal ulcer of teenagers in different seasons. . ; .
It has been.stated that teenagers suffering from doudonal ulcer are observed violations in neurohunoral of ,.;astric secretion rather than factors which hamper it. Moreover violations in reverse regulation from gastric secretion in the level of gaotri-ne somatoatatine have been revealed.The changes ia concentration of these hormones are'more expressed in autunai amd winter.
. It testifies to thoir participation in seasonal exacerbation.
The results obtained allow to include the. determination of the level of gastrointestinal hormones, indices of vegetative nervous system into.the inspection of the patients suffering fron dilodenal ulcer to get objective definition of -the diagnosis, determination of'tho process activity, exacerbation prognostication and therapy correction.
і. КОНЦЕНТРАМ БАЗАЛЬНОГО (П) і СТИМУЛЬОВАНОГО (.Г2) ГАСТРИНУ У П'ЦМТКІЬ, ХВОРИХ НА ВЩ У ЗАЛЕЖНОСТІ 4І& ФАЗИ ЗАХШ«ШШ,5ЩНО ІЗ ОЄ50НЛМИ
ЗИКА
/к
У>;лч -
л Л .о /У# *<іч V ч\ \
ОСімЬ
, \ЧЖ>*.
МТО
— — с С — —СС
-------XX---------- XX
—А я------------Лі—
------II--------п-------Гі
Гі & СТАДІЇ РсИісП (Ст&НЬОІ>»ЧЧ«Ч) .
П а стлш мгсетречпя (середню?'ийчіі) • ;
Гг ь йТААІУ ремісії (, ЄЄ?ЄД\Н>орими) ■ ; .Г
Гі В ОТАКІЇ 5М'0СТРШ« ( СЕ>>ЄАНЬСр\Ччщі) ; ;
Г< І> СТАДІЇ ГЄМІСІІ' '(іГЦНО -1 СбїсНАИйу •
Гі ь СТААІЧ' ЗМТвтПт» (%ТЦ№'З «ЕЬОИАИМ)
Гі Ь СТАА\Ї ?ЕМІс\Т СіПКу» і СЕ^ИАЙи)
Ь стлдН іагостреинз (ЬГ\Дй<1 і сЕЮинии)
ЛШ*
2. КОІВДТШиЗ ЫЪШЖО (Ci) і CTrtMYAbO&АНОГО (CJ COMATOOTATHHV У ПІМІТКІЬ, ХВОРИХ НА ЙУІД'Х
У ЗАЛЕЖНОСТІ ЬІД ФІШ ШЄ»с<>\0ЬАННЯ, 5ГІДН0 U .'біонАии.
зим*
ОСІИІ.
• —0 — Сі
— —в* — -—6# Є,
—-X—-ж— . Од
х>— — Сі
*— Л —і» — е<
с<
—*/ — / — 02
Сі
В СГЛДІЇ РЕМІСІЇ (ОЕРЄДКЬОРИ***)
£, CT*iU ЗАГОСТРЕНН» (СЕРЕМНСРІ^ИИ/
& ОТЛД5ї fEMltiT (СЕРсіИксрннту
6 ОГЛДІТ ЗЛГСЯ?£ННЗ (*ЄРЕДНК»«Ч**«) •
Ь СТАДІУ РЕМІСІЇ (ЗГІДНО Ь
е, СТАДІУ SATOCjfEMrta (^ігі^но Ч Of
ь СПЧИ' ?EV\»ciV (ififcHe J СЄ>ои *Ш)
Ь стадії ЬЛгос7Г£ннз Сіті дно і
3. CfliWAWMtVirVa bASAfttWKO (Г/Ск) і отимульовлнсго ( %] І&НІ& ГАОТРИгі/соМАТОСГАТйИ і ni&MTK\R>; УЬСрИХ НА ВХАК '■ 3Mt*tiQGT\ 4>AJbi зл*6с?н>ваннД ? ьг\&мо '5 сернами
/К
5KWA
v \'Ч \ /
•f~±. > О'^Л’.Л л
■ о — о —
— С С — —сс
X—с —
—% х >х
л— л —
—//------//
%
ГУс,
Г-/С2
Г‘/Сн
Гі
'/С!
г '/-Са кі
\ f Літо
6 CTftfciV ЇЕМІСІЇ (_0EPEpt>c9Umw)
6 стадії ЗЛГССТРЕНН!» ^CEftAHVO РІЧНИЙ)
в стадії ремісГГ С^^рраньор'иииСі^
Ь t-тл Л, ІЧ' 5ЛГо(.Тр£ННЯ (СЕРЕДНЬО? і-tHUVlJ 6 CTrtMY p£Mit(T (.ІГІМО і i?JoVI»HHj а СТАДІЇ 3kromEwa (ігїьнс j сеьол»*^ й стадії pemUIV (ігіцио ь сеіьиАМи;
Ь СТАДІЇ" iATOCTPEHrtJ (ІГЇДНО Ъ «ЄЮиАМи)
Ь. Ььіраженієть синдрому ВСД У ПЇьМТКІ^
ХЙОРИХ НА вХДК, 6 СТАДІV ЗАГООТРсННа \ РЕМІСІЇ ЗАУІСРЮ8.АННЯ
'■V.
0ТАДІЯ ЗАГОСТРЕННЯ СТАДІЯ РЕМІСІЇ