Автореферат и диссертация по медицине (14.03.01) на тему:Ультраструктура нейронов различных регионов неокортекса потомства после хронической интоксикации табачным дымом через систему мать-плод

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ КРИМСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ІНСТИТУТ им. С.И.ГЕОРПЄВСЬКОГО

РГБ ОД

1 1 И'1? ІЧ 1

І На правах рукопису

КЛЕЩОВА Маргарита Сергіївна

УЛЬТРАСТРУКТУРА НЕЙРОНІВ РІЗНИХ 'РЕГІОНІ В НЕОКОРТЕКСУ ПОТОМСТВА ПІСЛЯ ХРОНІЧНОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ ТЮТЮНОВИМ ДИМОМ ЧЕРЕЗ СИСТЕМУ МАТИ-ПЛІД

14.03.01.- Анатомія людини

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

, ? ^ \

Сімферополь - 1996 ((

Робота в рухописом

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті , ім. М. Горького

Науковий керівник: цохтор медичних наук, професор Георгій. Ссианович Кір'якулов

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Владислав Вікторович Ткач кандидат медичних наук, доцент Актанта Петровла Видюк

Провідна організація Дніпропетровська медична академій

Захист відбудеться" ?С" (У1996 р. о годині

на засіданні Спеціалізованої Вченої Ради К 20.05.01 в Кримському ордена Трудового Червоного Прапору медичному інституті (333670, м. Сімферополь, бульв. Леніна 5/7).

З дисертацією можна ознайомитися в бійаіотеді Кримського доржнвного медичного унстиіуіу

Автореферат розіслано” *22." Ю'РЯА) 1996 р.

г

Вченні секретар Спеціалізованої Ради,

професор О.О.Біркун

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТІ;

Актудьність темп. Тривалий час хуріпня потюпу та тютюнова залежність не роздивлялись ях нсішчяе розстрійство; тахий виспсвох було зроблетгао після того, ях було встановлено, яр тютюн є ясйротропішм ядом та псп-хоа(ґпівпою рсчонгпога, Фармакологічні та иоведшчасті фактори, пере-доцрідашіочи злитку до тютюну є акатогічппми тни, які сприяють залежності від таких пархотпків, як героїн та кскаїк (Ramstrom LM., Mazironi R., 1S91) В міжнародній класифікації хг.ороб (10-те перероблене видаипя, 1990) наслідки, пов’ялапі з вжизаншм -попона, описаді в розділі "Психічні га поведіячаїлі порушення внаслідок вживання психоактивних речовин. В цьому зв’язку Всесвітня Організація Охороип Здоров'я та її 166 держая-

ЧІСНІВ НІТДІЗСрДЯЛЛ СВОЮ ПРИХИЛЬНІСТЬ ДІЛу боротьби За СУСПІЛЬСТВО, ВІЛЬНО

від палення, там, нр в 1990 р. заснувала програму 'Тютюн або здоров'я".

Гсмато плацентарний бар'єр та впутрішньокпргихимагознлй гематое-нцефалнчний бар’єр головного мозку плода на може протиставити свою бар'єрну функцію та 2000 токсякалтів з 7000 хімічних речовин, виникаю-щтх ири горінні попона, які ятшіксість дцфузие та осередпс кліткове за-пусгіяпя в новій корі нащадків (Клещева Р.П., 19о7; Яйтаер У., 19Я9). Па лення '.'апкп під чзс сшітпості викляхас нагальну сисргь новоиародаа-Епх (Kroiis II.F. ct al., 1981), порушення недовгочасної та довгочасної пам'яті, розумову відсталість дітей в віці 6-11 років (Dunn H.G. et al., 1977), 11-16 років (ButlerHR., Goldstein H., 1972; Fogclmau K-, 1930). Діти від матеріп-хуряльщиць гшерактітвні, мають слабку та лабильпу перзозу систему та більшу частоту відхилень а психіці та соціальній коиуяікабЬьнооті, майже 4053 дітей ехнльпі до судоріг, їх інтелгктугшпі здібності попижспі; в 7-річеому віці - до читапия, її 11-рі'шоиу віці до розуміння тексту та матк-иатаки. частіш народжуються діти з хворобою Дауна (Cuclr H.S. et -iL, 1990).

В цьому зв'язку актуальність проблеми паления тютюну сьогодні без заперечна ще Й тому, що тільки І4/Й населення розвинених країн могуть запобігти пасивного палення, останні ж повсякденно вдихають тютюновий дай в кількості, еквівалентній,в середньому одній випаленій цигар .кі

Ціль дослідження. Встановлений закономірностей в віковій динаміці структури нейронів сснссметорної, зорової, сгухової та лімбічної кори по -томства, весь антенатальній розвиток якого проходив в умовах хронічної іптоксікацїї тютюновим дамом через шстсиу мата-плід.

Завдання ло слідження.

'1. Вивчити субоішнну просторово-зікоау організацію нейронів нової кори в 14 вікових групах післянахальдого онтогенезу потомства, розвиток якого проходив в умовах хронічної інтоксікації твлюпоеіш дшіоіі через ситеиу матп-шцд.

2. Зіставетн ультрасгруктуру та ступінь злік, які нройнши в нейронах сенсомоторної, зорової, слухової та лімбічної кори в кожній віковій групі па протязі всього післянатального онтогенезу експериментального потомства.

3. Дослідити вікові перетворення ультраструктури нейронів слухової та лиыбічної кори від народхжнші до период}' відносної морфологічної сгабільнісгі в білого безнородпоге щура в нормі

4. Провезли елсктроншиікроскопічний аналіз ыорфо-.функціонального стану нейронів сенсоистораої, зорової, слухоїюї та лім бічної кори на протязі всього шелянзіалшого онтогенезу в порівняльно иу плані у потомства, розвиток якого проходив в уиозах ілшкекації їютапем, з інтактним поіоисчвом.

' Основні положення. г.кі виносяться на захист. .

- хроиічяа інтоксикація псікжоаігм димо.ч через езетому матн-алід ваїлакає черезплаценирний нсйрогроилий лоишодасуючий вплив на рані регіови нсокортсксу ешіцдкіл, ир црісняпься в :,иІЕІ "сннів днференци-

з

руваяня та в порушенні просторової субкліітгапої організації нейронів, я* наслідок зниження концентрації всіх оргплел та їх впкуолизації, прздіального субклітинного некрозу та деструкції мембран,

- співвідношення ультраструктури нейронів в сенсомоторній, зоровій, слуховій та лімйчяій корі в кожній піковій з' 14-ти післянатальноі'о життя експериментального потомелва виязило найбільшу патологічну трансформацію в нервових клітинах слухової та зорової кори.

- ультраструктурний апаліз дозволів Бстанозитл з 5-дсшюму піці експериментального яотгжства початкові явнії# ренаратшщях процесів її нейронах вивчення регіонів нової кори, 7-денному віці - динамічну ріпновагу ніж процесами деструкції та репарації, в 12-та 14-детшому віці -найбільшу реалізацію пластячнпх властавосгей нервових хлітап, в 21-денпоиу віці - ранішній иочатох періоду відносної морфологічної сгабільпісгі, глчблну інволюцію в 60-90-деиному віці.

- паралельно з днстрофічпо-деструїстиЕнпми явігаими розшифровано механізм компенсаційних ренаратазчих процесів, морфологічний ехгівалсьт яких відоСрхг.спо з Сзгаш'гясдспііах та глибоких пп'ячувапнях ядер та їх дапчатях впп'ячуваянях, кількаразово посилюючих ядерно-цнтоплазнатгїчні взаємовідносини, значній суйгіиаіьній концентрації осміофільпого магсріаау, б безлічі заатанх ядерних пор та екструзії осніофільного матеріалу через них, егеганії ядерець в Епріолемі

- в послідовно Зішшгочпхся стадіях розвитку від народження до зта-

тег.ої зрілості а порчі виділено вузлові моменти найбільших зфгьхісіто-якісшіх перетворень, а саме: 5-, 7-, 12-, 14-та доба для слухової кори. 3-, 7, 12-, 14-, 21-а добз дош ліибічної горн . .

Нпутопа новизна то практичне значення, Вперше представлена у^!>-тргструзтурз нейронів неокортехса після тривалої інтогсікації ттотгапої н!( димом.

Вперте представлена субклітинна просторояо-часоиа організація ііе&роніь пової кори в широкому оитогснетичноцу плані від народження, до статевої зрілості в 14 вікових групах потомства, весь антенатальний розвиток якого проходив в умовах хронічної іптоксікації тютгаповіш днііон чсрса систему мати-ндід.

' Вперше проведено слсхтроііііоиікроскопічіїїііі аналіз та 'інжзвлєняя якісно-кількісіиїх змін в морфофункціопадьному стані неііропія сснсоио-торної, зорової, слухової та лімбічної кори протягом всього післянагмьного онтогенезу потомства в умовах тютюнової інтоїхікації.

’ Вперше’ представлена динаміка вковнх змій иейропів слухової та лій бічної кора па ранніх стадіях чіелянатальногс онтогенезу, в період заключного ставлення та дкферепцнровкп, та в період відносної морфологічної стзбшіністі в білою безпородиого щура в нормі

Віісрик праведеао зіставлення ультраструктури нейронів сен со йото -рної, зорової, слухоьої та лшбшгаї корн па протязі всього пісяялатааьііого онтогенезу в 14 вковнх групах п експериментального потомства, антенатальний розвиток яких проходив через систему нати-шіід, та в інтактного потомства.

По всім перерахований роздати дослідження приоритете, яікЕІдуе проталини в скспсріщсптаішіій та віковій пейроиорфології.

Проведені до сліджешш підвели панове обгрунтуланпн пеііротрониої

токсячіїіо'гі тютюну - самото поширеного наркотика XX століття.

Відставання в становіепі та днфс.рнтіровці, птабокі зииіа в дефішптпз-

пому стані, рапішня інволюція білокешпезуючото та енергетичного субк-

лппшшіх апаратів нейронів егворюз умоїЖ дай пошгггя іісгіоііхпьості вз-

хонаяня ни у и в повній мірі специфічних функцій, зокрема, та всього нсо-1

коргекса, в цілому, дая здійснення анашу стаптау, ж па£ьшц.н ланки

цнс.

Робота є реалізацією соціального замовлення Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я по програмі 'Тютюн або здоров’я", тому щз ссрьозня просвітницька діяльність з населенням можлива тілгькп па глибокій нау ковій основі

Впровадження п практику. За матеріалами дисертації опубліковано 23 наукових роботи. Результати дослідження впроваджені я учбовий процес на кафедрах Донецького та Луганського медичних університетів, Дшпропетровсхької медичної академії, анробіроваяі з багатьох доповідях різного рівня від студентських до міжнародних форумів.

Матеріали дисертації докладені на 49-й зак.почній сгуденстській науковій конференції Донецького медичного інститути, присвяченій XX з’їзду ВЛКСМ (Донецьк, 1997), 54-й захлючній науковій студентській конференції (Донецьк, 1992), 56-й заключній науковій студентській конференці’ (Донець::, 1994), Обласній науковій конференції морфологіз (Донецьк,

1992), Міхрсгіопалтоиу пауково-практачпйму семінарі (Мосевз-Допедьг, 1992), Розширеній Українській параді кафедр меднчпої підготовки (Бердянськ-Киш, 1992), X обласній науковій конференції морфологіз (Донецьк, 1993), Науково-практичній конференції ахушеріп-гінекологів, присвяченій 60-рітш заснування кафедри акушерства та гінекогогії №1 ДопДМІ (Донецьк, 1993), Науковій конференції "Вклад ио-лодеіх учсзшх-меднков в реітгеїш? проблем качества охазания медшцше-еой помощз населенню крупного прошліпяенпого регаопа" (Донецьк.

1993), Сумісній хокферетції Допсцького медичного яцея та ілстзтуїу (Донєце, 1994), Міжобласній науг.ог-о-пра'ггпчіііі* конференції, присвяченій 25-річь'сну юеілєю згїфедри хвороб вуха, горда та поса ФУІЗ (Дрнсцкг, 1994), Науковій конференції "Пробісіш зкеперемепга-тктоЯ п юпгшггеспой лкі'фолгогяя” (НовоспбірсїХ, 1994), І Напіо па.тмюму кої.г-рссі япятоііії), гістологів, егібріоігагів та топографоанатомів Уірзїпя (ІЕ?яо-Фр2СТІвсьг, 1994), XI обласній науковій конференції иорфогогія.

присвяченій 60-річчю зав. каф. алалоиії людини, д.м.н.,' професора І' СІКір’якулова (Донецьк, 1994), Ювілейній конференції, присвяченій 25-річчю Донецького обласного центру профратології та радіаційної медицини (Донецьк, 1991), Ювілейній конференції, присвяченій 75-річчю професора Л.Г.Завгороднюго (Донецьк, 1994), Міжнародному симпозіумі "Проблемы сорбционной детоксикации внутренней среды организма" (Новосибірськ, 1995).

Структура робота. Дисертація викладена па 171 сторінці машинописною текту і включає вступ, облік літератури, чотири глави, обговорення результатів, висновки, список літератури. Бібліографія містить 209 робіт, з якш. 82 на російській нові Робота ілюстрована 88 електронограмами.

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.

Відтворення експериментальної моделі пасивного л алел а я викокува-ловь по методу Уоиаогаі М.К. А. (1969) в моддфікації Клгшрвоіі Р.П.-Яйтнера У. (1985) в затравній камері розмірами 45,0x37, 5x27,5 см, об’ємом 41250 см3. Камера виготовлена з прозорого плексигласа, її герметичність забезпечується тц?дшо засуваїочуюся зверху скляною пластинкою. В одній з бічних сторін через спеціальний отвір дим від запаленої цнгархи пряму-вався в камеру наступним станом: цигарка містилась в скляний циліндр, один кінець якол> з'єднувався резиновою трубкою з камерою, а другий - з ресшіовою грушею об'ємом 75 мл3, за допомогою якої дай накачувався в камеру. Ирв цьому встановлено (Уоипогаі М.К. еі аі, 1969). щз перебування щурів в такій камері на протязі 4 хвилин в дамі від згоряння 3/4 цигарки викликає насиченість крові ігарбоксігемоглобіном в межах 7-8% ця протязі 2 годин. Уніфісованість експерименти забезпечувалась викорис-■ґанвяи 3/4 цаіаркн тільки марки "Столичные" Київського виробництва

г

Ласішому паленню в камері одноразово піддавались 4 дорослих щури-сімги на протязі 4 хвшшн одноразово в один і той же час суток на протязі 10-детшого адаптаційного періоде Потім в ізольований пенал до кожного

іцура-самкк лідсвджуваж одного й того самця для спарювання на 10 суг.. та пасивне палення здїйспьвалось вище описаним методом тиси в самох 2 рази в сут. :та протязі 30 днів. Таким чином, весь антенатальний період розвитку експериментального нотомсгяа від моменту вагітності та до моменту народження проходив при хронічному впливі 'попонового диму через систему матп-шпд. Одночасно в тіх же умовах віварію здобували коцтроль-пс потомстао.

Об’єктом дослідження явилась сепсомоторпа, зорова, слухова та лімбічна кора (Кгсіе її., 1946; Светухина В.М., 1962; гШсБ К.. В..

ЗсЬеШег А, 1930).

На елехтрономіхрог.копічноиу рівні вивчені нейрони сенсомоторної, зорової, слухової та лімбічної кори в 112 білих безпородних шурів з яких 56 явили собою контрольне потомство, а 56 експериментальне потомство. весь антенатальний розвиток яких проходив при хронічній ілтоксікації тютюновий димом через сптему иагги-шгід. Експериментальні та контрольні тварини представлені 14 віковими групами: новонароджені, 1-, 2-, 3-, 4-, 5-, 7-, 10-, 12-, 14-, 21-, 30-, 60- та 90-депні по 4 експериментальні та 4 контрольних шура в кожній віковій групі Всі тварини систематизовані в З вікові периодп: ранній пісяянаталншй період - від народження до 7 днів ( 28 експериментальних та 28 контрольних тварини, всього 56 тварин); період заключного ставлення та диферннднруванші - від 10 до 21 дня (16 експериментальних та 16 контрольних тварин, всього 32 тварини); період відносної морфологічної стабільності -від ЗО до 90 дпів ( 12 експериментальних та 12 контрольних тварин, всього 24 тварини).

Посля декашції непаркотизовапих тварин висікалась частка тканини мозку з вище перелікованих регіонів пеокортекся, потім фіксуваїась в 2,5% розчині глютарового алвдегіду, після чого контрастувалася в 1!Й бу»[ е-рному розчині осмієвої кислоти. (рН=7,2-7,4), збезволився в спиртах пос-ходячої конпентарції ( 50°. 60°, 80°. 96°) та заливався в спокгядпу смолу

'Енон-812". Всьго було виготовлено 448 блоків. Фіксація, з?бір та заливка ікаішші мозху була уніфіковані та виконувались згідно рекомендації Бо-голспова Н.Н. (1976). Ультратонкі зрізи виготовлялися на уль-ірамікро томах УМТП-4 та "ЯісІїсП ШгасиҐ' (Австрія). Ультразрізн контрастували 2% розчином уранілацетата та цитратом свипця з вивченням та аналізом на слхтропиому мікроскопі "Нііасій" Н-300 при прискорюючій ианрузі 75 кБ при збільшенні от 3000 до 70000 разів в лабораторії слсктро-пої мікроскопії державного унівгрентета ім. АА.Ухтомського (м. Санкт-Пеіербург).

Просторово-часова субклітинна організація нейронів виявлялась по наступним кількісно-якісним показникам: наявність та ступінь деформації ііл нервових клітин; ширина та ступінь витончення цитоплазми; змор-іцснність та ектопія ядер; величіна, кількість та локачізація ядерець; осміофільпість цитоплазми, ядра та ядерця; ступінь концентрації та [цільність пакунка оріаиел, їх просторово-часова упорядкованість та взаємовідношення; протяг та кількість трубочок гранулярного ендоплазматичного ретікулема та іпданість фікоозапих па їх мембранах рибосом; кількість рибосом в розетках полісом, стан апарту Гольджі; наявність ает-руктурозаяих осередків в цитоплазмі, їх ро:ггашування та протяг; величіна, осміофілія, конфігурація, розташування та концентрація мітохондрій, стан к крист; кількість та розміри облямованих пухирців; чіткість щітолеми та каріолеми; розміри, протяг ядерних йор, ядерних вп’ячувань; характер розподілу осміофільяого матеріалу ио харіо плазмі та ступінь його сублемаль-пої конденсації; особливосте просторової організації міжпейропних ПІКШИХ щзльобих контактів.

• ’результати дослідження та їх обговорення

Електронаоткроскоигашй аналіз нейронів сенсоиоторзої, зорової, слухової та дімбічної кори в експериментальних новонароджених виявив значне зпижсеня концентрації всіх органел та асіруктуровані осередків в

о

цнтош,..зиі, які можпа рсздналятлся ж парціальний субклітковий некроз. Мало'ислеіші ііітохондрії, як правило, розташовувались проти ндернях пор, де сублімалшо схсітцснтроланнй осмісфішілії матеріал, то білі б зоні ахтавкого пг.рспосу. В хоптрольних. повопародженлх щурів найбільш ди-фсрсацировані нейропи сснсоиоторної коря, найменш - слухової. Подо-бона реєстрація субклітинного ставлення нейронів в 1-, 2-, 3-денного екс-псргшенталшого потомства однозначне, цс свідчить про зниження фупхції йлоксизтсзуїочого та снсргстачдого аиаратів в усіх вивчених регіонах пео-жортехса. В 4-деппих сксцерплеіпальцпх щурів трипала деструкція, клітковий ліз і с та неЕронофагія, виявлено на сБІтлооптп'шому рівпі (Клепрла Р.П., 1987-1995; Яйтнср У., 1989; Згбнров М.В., 1990; Клсщсва М.С , 1994), збережених нейронів характеризується зменшенням числа та протяту трубочок гргпулярпого елдопла-шатачлого рстикулома га кількості фіксованих па їх мембранах рібосом, змеїгпгена концентрам ік рібоиолісои та кількість рібосом в розетках полісом, а також члслсішпй склад та розміри мітохопдрій. Найбільші зліпи памп вздписно в нейронах слухоїгої та зорової кори (Клепрва М.С., 1994,.

Аналіз ультраструктури нейронів вивчених регіонів нової коря у 5-деллпх штагпітгх тазриндозволза естэлоептп ускладненая та кількісна на-рлетаппя і:сіх оргапел з перзознх клітина* сснсоиоторної та дімбі'шої, корч. Зча'ше усгладасшія втшхаз в нейронах зорової корн, лр, набуть, треба вважати яз підготовку зорового аналізатора до розтинеіпія гдазної шдазш. Вперше в юіжовій кейроморофоіогіі ними ъсталомсно, 5-дспппй вік - кряггачнжй момент в віково му п ^Ловленні слухової коря в нормі, а просторовій організації нейронів ягої на втдиічагн значний ската г: в зілїіспо-ягіслшх перепюренпяя.

Нахопиченнй в організмі егеперямептаямцх тззрян ніхегпч (ScTih.cn II., Ьз/іЬа А,, 1979) продовжуй свій пейр:>токсачтгй палій і п перронах 7-деппого сгспсрпг«епталыхого потомства - запершут.'чого стану

ргтшішього ніелядатальпого оятогенсза. Різке прішікчснкя бшоксинтезуючого та енергетичного субклтшніх апарагш викликало незвичайно високу компенсаційну активацію ядер. їх чп’ячувандя на аші'ячувания значно збільшує ядерно-цитоплазматичний коефіцієнт. Значно збільшилась концентрація осміофільдого мачеріаду і су5лінг.кьпо. і по всій каріоплазмі, збільшилась кількість та розміри ядерних йор. з явищами сструзії осміофільного магеріада в цитоплазму. Навіть еднне м слешах. ядерце і'ожс бути тільно ехтопіровано до клріолеші. До реалізації пластичних властивостей нейронів треба відпити появу облямованих пухирців га по-парае розташування вейровів (Еоголопов Н.Н., 1980; Клещева Р.П., 1927).

Цей вкозий період в скспгриьі «паліло то потоп ста а мо>жа охарег-теризувата, ш; етап "дипанічпої рівноваги": наяву всі явиш? ііорфо-фупкціоііаяілоіо пригнічення, та , все одно, з’явились перші празнаки активації білоксинтезуючого апарату - трубочка гранулярного сіідоилазмаш-чного рстакулона чітко виражені та збільшується їх довжина, хоча їх кількість, та фіксованих па них рибосом меяше, ніж в контролі, а в осередках аегруктуроваиої цитоплазми виявлено одиничні рібосомк. Поета крупних лепто подібних штохондрій, їх максимальне наближення до каріолсіса до яьої ц дюну місті ектопіровас ядерце, дозволяє таку просторову субоіпіішу організацію ввалиш морфологічним компонентом функціональної ихтивиісті та ріааізадії субклітинних компенсаційних ;іс-

ХіШІЗііІЕ.

На почату періода заключного становлення та даференцпроЕїаг и 10-детіпях скстераметаїшіхшуріз лейронп вивчених регіонів пової кори є найбільш педозрімши при зіставлені з контролшин потомегвом. їх субклітинна організація однозначно свідчить про продоЕххнпя морфо-фупкціонального пригнічення. Найбільш виснаженими зі знихсепою осмюфолієїо завдяки ии чмсіі1, щільності пакунку всіх органез мають вигляд нейрони сгухової та зорово/ кори. Найбільше збільшена осціофілія хараг-

іерпа для пейропіч лінбі-тої та ссясоиотордої кори, ир сунроводгусгьгя гарно вираженим рібополісомалнінм апаратом, чіткяи прос лі д:куваг,пяи мембранах профізів та присутніспи крупних глзіСюк осміофшліоги на теріалу в язріоплазні. ІД'-, дозволяз 10-деяаий вік скспериисптальпого по томства вважати як псрломнпіі етап, коли процеси рспяррації почиплюп, перегажага вад процесами деструкції, особливо її есмісфідших «гйропрх сенсоногорної кори.

В 12-дегсюго гксзіерименіальпого лотолпеяа ^ільншлдсь ооміофізгія нейронів зорової, слухової та ямбічної кори, кк наслідок збшіпхпкя щільності пакунку всіх оргаксл, особливо рібополісом, їх концентрація найбільше внеокл в нейронах сенсомозорлої корп. Значного розвитку та дпфсргпцирорБ*и досягнув і другий хоинонепт білокеннтезуючего апарату

- лруСіочіш гранулярною ендоплазпягачпего ретікулока, і:і.тг і-ісчт< яких не 'іішси збіанпуватось, але й випалені їх жіздувапня. Збільшилась кількість облямованих нухлрців, гзрпо представлений апарат Голідо-і В проезітленич нейронах ваенахегпня питоплазгга, яке проходить як наслідок зпнхїгпшї РНК тл ДНК я ткжпиі мозку, шзяедідок дії 'потхоноьих токсаїгщтіл (БісікЬ Т.А. «1 аЗ, 1946) Езаивізувато ядра до такого лунемн, іт:г-> біліалу частапу свого гіл?.сіе'£пого матеріалу вони ееірузуваліг з цнгоп: ;і:пму крЬь бгл'ато'шедаші та кр^тхлі ядерні пора. Одночасно збшіїпіпагь суйтиалета коацбячргція осніофілмого маггерзагу. В нейронах зорогой ко^ті пройшла ехачуішоліб.їіа активація всім оргапел, яку мзхена ввжката: тю тільки як період всемісьгої реалізації коіа'епсаціХпо-ьідковлтою'іях процесів в новій зорі, але г.х наслідок ззхшчелпя фізіологічної деприздції перед розчиненням глшііої п4лпіег. '

В іірссторово-субхяіташііЙ організації нейронів слухової корн 12-дегшого сксиі.рг.!,іг!їтальяоіо тл контрольного нотонегаа тдаии: цойіііпч еількіспо-якіслкй сірабок, аля ті меншй іпрі, чим в нгрпопр.х клитт’-тг зорової корп.

В цілому, ультраструктурний аналіз морфофункціонального стану псйронів 1.2-дєлеого експериментального потонства дозволе зробити висію в еи про те, пр комксисаційио-відпоБліоючи процеси набирають прискорення, особливо в зоровій та слуховій корі

Незважаїочьт па активацію всіх субкятянніх структур нейронів ссн-сомоторної, зорової, слухової та лімСічної кори у 14-дсшюіо експериментального потомства, їх концпграція та щільність пакунку, а також їх мор-фофутеціональний стаи пижі, чим у контрольних щурів. Біжи значне відставання паші відмічено, в днферендировці трубочок гршіулярового еп-дошіаїмагк’шого рстікулоиа, спнтезуючего "зовнішні" білхи: їх менше, бонн невеликі по довжині, а фіксовані на них ріОосоми відпаяєш одна від одної. ,

В той у.а час, як в нейронах сенсомотсряої та лімбічлої кори вуіппє-ло шшапе збільшення концентрації всіх огргаиел нрп сиівстглсіші з шше-реднім віком як контрольного, таг і експериментального потомства, в нервових клітинах зорової та слухової кори нами відмічено повий скачко-ііодібяий прогрес в становлені та диферсшщровгд 'їх субклітинної те просторової організації, як наслідок початку функціювання дистантлих аналізаторів, тому що сане в цей віковий исрід в щурів проходя» розчинення глаз сої щілини, і вони вперше починають реаі уваги па звуки \Donaldion И.Н., 1924, На§етаизі Е., ЗсЬтіЛхО., 1950).

В нейронах нової і:орн 20-дснпого експериментального потоиства пройшла ранішня стабілізація морфофункціонального стану всіх субклітинних струхтур, в то й час як в нормі цей віковий період являє со-бзю завершсючий етап в заключи о иу становленні та диференцаролці, етап з високою активацією псрг.ч настанням періоду відпоєного морфологічного стгиу. Останній £ інтактного потомства починається пізніше - в 30-дсииому ьіці. ішпніш сковами, замість дстсрмілоязкого позитивного вікового спіеску та вясокой фупкціоиадт'пої актввапії всіх ультраструктур

нейронів нсонортекса елсктрокомкрсскопі'ший шіаліз виявив пр знаки пончг-кснвя їх морфофункціонаїнного стану.

Перший степ періода відпоспого морфологічного статусу е 30-денних ежсперішеїпалшпх щурім хграктпзується почгткоы вчхуолііадїї та парціальної деструкції всіх органсл, особливо міи»:ошірій б зігорщеннх деформованих нейронах з різко ектопіроним фістончатим ядром в усіх ви-аченпх ліпдьтах нсокортекса. найбільш пнражених в слуховій хорі В наступну стадію морфсфушщіонального прнгдпчсітня нейроны исокортекга в 60-дсшшх експергшепталкшх тьгран можна класифікувати як початковий стан радіпшіх іяволгоиівмих змін, носнлісіочіїхся на завершуючому стані періода відносного морфологічного стаїутсу в 90-дештих схсперямен-тальніх ш^фів. 11о кількісному складу органах та їх субклітинної просторовії організації цнтоошшиа неіїроніц 90-денпого ехспертіента.’гьаого нотовстаа нагаде таку одпорі'шлх ніурів в нормі. Однак, досконало можна уявити, гар пластичні властивості таких нейронів та їх морфо-фунїціона’плнй стал, дозволяючий виконувача їх снеплфічяу функцію, в цілому зумовлено підвшцсшїяи люттнісіі адер: їх глибокі вп'ячувасея та иіп'ячуваяня збільніуіоть ядерію-ціітоїілазмагачііс таеііопідчошсню’, злачна концентрація сублімачьшго осміофільпога матеріалу, особливо п ядерних внн'ячувачияч, яж ба навантажених в цитоплазму, посилюють ці іпаомовідпосипд багатократно, забезпечуючи цишшгазиу пластичним ч з-теріалом.

Незвичайно внеоха патологічна трансформація виникла в нейронах слухової корк, пір, по давкм коиньтерної томографії, пояснюється впбірховЕм підвніцешіягі ахумултовапня пікотяну тЬшга в внсховШ долі (Mazicre М. et аі., 1979), пр в юшшці виявляється зниясепняи слуху. В я сліпій мірі, чіьі нейроня слухової кори.але в Ольшііі мірі, чкм пгйроки имсічиої та с:в со моторної кори, змінилися нейрони зорової кори, розпиток яких значно виливає на сіапоііління та дозгіппппя сяохортеїсса в

цілому. Попкодасспня коркового кінця зорового аналізатора є не тільки додатковим цатогснічшш фактором в загальній лаикі несприятлиних умов диференцировки кори півкуль великого мозку при хронічній іятоксікацц тптюновим димом, але й викликає "тютюнову амблюцію". Зміни в лій бічнії корі можуть явится наслідком зниження пам'еті та уавгя, відставання в навчанні, сгажгннсм працездатності та змінгнням соціальної комуьікабільності (ЗІізИош ХМ., ІШуаге 8.8., 1935). Зміна функціональної організації ссяеомоторної <сорн викликають зниження її ролі в штсгратЕБно-пускаючпх процесах центральної нервової системи, еж до появи тютюнового пархіпеоаізму (Сіетеїи Р. еі зі, 1995).

Таким чином, тшікн субклітинний ріаень досліджень дозвоив встановити тонкий механізм лмік в нейронах потомстві, антенатальний розвиток я<их проходив при хронічній інтоксикації тютюновим днмом через систему мага-плід, і наші унпкалші далі досконало обосновано можна класифікувати як тютюнову дехортікацт півкуль великого мозку.

ВИСНОВКИ

1. В ріянюму шелялагшшюму онтогенезі в експериментальних новонароджених 1-, 2-, 3-, 4-, 5-, 7-денних щурів в зморщених та деформованих нейронах сенсомоторної, зорової, слухової та лімбічної кори річко понижена концентрація всіх органсл, як наслідок їх часткової деструкції та парціального субклітинного некроза на фоні глибокого морфо-функціовашіого ориінічешш білокскнтезуючого та енергегичного апаратів. Топкий ультраструктурний аналіз просторової організації нейронів дозволив вважати 5-денпий віх експериментального потомсіва, як початковий етап суґжлтшнсї рснаративпої акта нації, а 7-денний - як динамічну рівновагу між процесами деструкції та репарації.

2. Період заключного становлення та дпференцировки в 10-, 12-, 14-,

21-денного експериментального потомства в нейронах вивчених регіонів і

неекортежеа після деякої активації в 12-, 14-денному віці субклітинних

структур, особливо рібосом, СЬгаш частина яких знаходилась в • отледі мембраяопов'язаялх елементіп або полісом, замість могутнього їх ускладнення в 21-деннсиу віці, відміченого в контролі, завершуєте^ не тільки ранньою стабілізацією, ате й початком вакуоюного перероджена органм.

3. Ультраструктурна просторова організація нейронів седсомотораої, зорової, слухової та лімбічної кори її період підпоєної морфологічної стабільності в ЗО-, 60-, 90-денпих ехснсрішенталмнтх щурів свід'чьть про настання раяіншк інволіотивнпх змін: парціальний субиіпшниіі хроматоліз, проявишішяся в локальній відсутністі рібополісои, зменшенні кількості та довзагап трубочох евдонлазматачнош решкулома та кількості мембранопов'язапіїх рібосом, деструкції мембран па фоні загальної ваку-олізацїї органел.

А. В яеокортексі експериментального номмегва, поряд з дистрофічними змінами, представлені коАтепсаційііо-відаовлюючл пронеси: зклздчатісгь, вп’ячування каріолеми, набагато підвищуючих ядерно-пито пл аз м а; и чи і взаємовідносини, перерозподіл осміофільпого матеріали усеродеяі ядер з концентрацією йото в вни'ячувашіпх ядер, як бл навантажених в цитоплазму, єктенія ядерець та їх тісне взаємовідношення з каріолемою, багато крупних ядерші* пор з сстругіао оешофишюго матеріалу цитоплазми, підвищена хнцєнграція органе.:: в питошілзш ядерних вц'ячувзнь.

5. В динаміці вікових перетворень критичними періедаші

інтерсивдоіо ускладешшя ультраструктури нейронів б нормі в слуховії! корі є 5-, 7-, 12-, 14-та доба, з лінбічаій корі - 3-, 7-, 12-, 14-, 21-а доба піглядатального оптогеназа (мого безнородкого щура ’

6. Субклітинний рівень розншфруватм аастаБишх морфо-функціааальнич: змін в нейронах сснеоцоторшл, зорової, слухової. лімОічноі юрп у потоисіт.а, л>:с ьіздивадосн постійному впливу пштоиоаи-

їх) дсму через састсиу мат-тшд. однозначно мхглиа класифікувати, як тю-гюнолу декорпкацт, особливо слухової та зорової кори.

СПИСОК РОБІТ. ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Клещсва М.С. Табачная деструкция яеокортскса.// Тезисы І соб-месшой конференция Донсцхого медицинского лицея и института,- Донецк, 1994, с. 51-52

2. Клещсва М.С. Влитие хронической табачной шпоксикадаи па слухогую кору ло гомсгеі'. //Материалы межобластной наутао-практічсской конференция. посвященной 25-летнему юбилею кафедры болезней уха,горла и носа факультета усовсрнкнствовапая врачей.- До-пецк, 1994, с. 98

3. Клещсва М.С. Щелевые контакты нейронов о пеокортексе потомства после хронической интоксикация табачным дымом, через сатему иатмкод /Дезпси докладов XI областной научной конференции морфологов, посвященной СО-лстею заз. кафедрой анатомии человека, дм.н., профессора Г.С.Ккрьякулова,- Донецк, 1994, с. 85

4. Клещсва М.С. Табачная декортикация новой коры потомства курильщиц.//" Актуааші проблеми експериментальної та клінічної медицини" Ресн. збірка наукових праць Часпша III. Актуальні проблеми терапії.-Дон.;цьк, 1995. с. 156-158

5. Кіещева М.С. Неокертскс потомства самок "курильщгц" к кояцу раннего постпатлаьного развития.// Тезиси докладов юбилейной конференции, шсвящсгшой75-ле,шч> д.м.н., професора Л.Г.Завгородиеіо. 24 пюня 1994 г. Часть П.-Донецк, 1994, с. 30-31

6. Клацала Р.ГІ., Хлсіцева М.С. Деструкция слуховой коры у потомства курильйдац./У'1 Іелопск в современном мире'УМатсрналы мехфегионйр-пого научпо-прьатгческого семинара, марг 1992г / Москва-Донецк, 1992, а 117-118

7. Клсщкза Р.П., Клса;сза М.С. Патсжсрфслопгя ЛЕїібачсска 1 Kopw в иэдросп;о1»ш возрасте. .//"Чело иск ь современном > гар с' '/М ате рп ал и коч’рсгпонзрпого цзучяо-практического семинара, парт 1992г./ Москва^ Донецк, 1992, с. 128-129

S. Клещева Р.П., Клещспа М.С. Аяттсблчпую пропаганду • в коасе-дкелпую педагогическую деятельность. Здоровье - через образе више/ Тезисы доклздоз ііаспідреяяого Украинского мегодачсскего Совета кафедр іігзрцлисгоі». подготовки/ Бсрдянсх-Кисв, 1992, с. 48-50

9. Клещсвэ Р.П., Клегцева М.С. Сестооптичссуий и уцаярасірукт/р-ш»й апалта иорфофуіікдаои»льиою отстояния нейронов иосл? хроїшчес-кой интоксикации тіба-пшм дшюм. //Тезисы докладов X областной. научной конференции морфологов,- Дэнецк, 1993, с. 60

!0. ІСгсЛїгііа Р.П., Кгетцопа М.С. Табачная п,ссгрукцзя неогортериса яоюмстаа курилкщд. //Юбплейямй сборник теэисон докладо!.< научно-прастячссгой конференцій згупврсЕ-Гйпсюлокм», поевши 60-.теіз. o'o-Еоваїші; ыредрм акунмрстаз л гапетологик №1 ДопМІ (. Часть і.-Донсіїх,

і 993, с. і 20 ’

11. Хлсідіва Р П.. Клспрза М С. Морфофуп.'гцнояалшЕя трпчефор-чілцііи ультраструктур иа граінще дпух еред крозмкаш» мо.чга при :poj.;a-чс< коII иптотса нации таб.-чзим дышу ч«ро? сиоіему магь-нд>д//Г«зяш I окшссг^ой іопферехіцяи Допетого медшншекого .тицея и ппстатуга.-Цинсцх, 1994, с 50-11

12. Кл-гг.-эд р.п., Клаціла М.С. (Субклеточная просіраасізеяшя ор-гепігмция ноіртапчтіх структур хрог.ь-теянь мозга при хроизческой ::і'-їГЕспкадад тагшіпш Д'аыом. //Груди института клшпчесзгой п г-хгаерз-жптдлгшой лнмфо.югпя. Проблема экспергмснтапиой я юсптачссгой глмфологип. Материалы научпчз-практической конференции 2-4 улея 1994 і, - Новосибирск, 19.9-1, с. $7

13. Клощсва Р II., Клсщспа М.О, Траашортпо-дстгжсакадиоыяая функция гемагоэннсфалмеского барьера в условиях табачной задымленности биосферы. //Труды ииствіута клинической н экспериментальной япмфолопш. Проблемы сорбционной дяхжсикашш внутренней Среды

организма Матсрналн международного симпозиума 28-30 ноября 1995 г. -

/■»

НовоснСлрсх, 1995, с. 137-140 ”

14. Клешулїа Р.П., Клсщспа М.С., Козалсв М.В. Влишис табачною дыма через сгсгслу мать-плоь на нространствсипую организацию пеокор-тсісса потомства//!кжсы дспиадов оСдасгаой научной копфереяднн морфологов (15-16 октября 1992 г.) -Донецк, 1992, с. 98

15. Іілещева Р.П., Югацепа М.С., Северин Н М, Хроническая табачная кнтоксякацнА н ее юаатяс па элементы і ем лоэпцеф аличево го барьера а нейроны у потомства. // Тсзисы докладов X областной научной копфер-ящеи морфологов - Донецк, 1993, с. 61

16. Клсщсва Р.П., Крюков Э.Л., Клещека М.С.Таб.гшая угроза генофонду нацип//,І Нацмал/лий котрес анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатоми України. Актуальні яитанпч морфології. Тсзп доповідей І національного конгрес)’ аааго мів, гістологів, ембріологів і тонографе анатомів України. Іііздо-Фрапкгасм, 8-10 пореш я 1994 р.- Івано-Франківськ, 1994, с. 77

17. Клеіцева Р.П., Крюков Э.Л.' Кдеіщсва М.С. Последствия табако-' курепня н генофонд націїь. //Ахгуалкгыо нробшешд профессиональной

натологип н радиационной іісдип.шга. (магердаш научно-арахтической конференции 13 мая 1994 г.). Юбилейная конференция, поолященная 25-лстегю областного яеигра профпзтолопш е раддациониой медицины.-Лонецк, 1994, с. 318

18. Клещсва Г.П.. Крюков Э.Л., Клещева М.С. Возможное бссплоднс по женскому тапу при табачном кнсішпом перерождении яячплхов. //Актуальные проблемы профессиональной патология н ра:шаиионной

медицины, (мазеришм научно-практической конференции 13 мая Р94 г.). Юбгиейяая конференция, доевщденная 25-лсшю областного центра нро-фпатодогяп н радиационной медицнпы.-Допсцк, 1994, о. 319

19. Крюков Э.Л., Клещезд Ы.С., Гугсвяч Е.Ф., Лгтнчапская ПН. Закономерности преобразований семенников потомства раннего аостната-льного периода при пассивной хуренкв.//Ге.шсы I совместной конференции Донецкого медици некою лицея я нпеглтуга -Донецк, 1994, с. 13-14

20. Крюков Э.Д., Клеш,спа М.С., Линчапская Г.Н., Гугевнч Е.Ф.

Г7[юi рссеиро ваяие процессов в сгыспнлхах потомства периода сгаповле-usi: и дпфференцнронхи иод вяяшшем курения./Денисы I совместной конференций Донецкого иедицквекою лицея и ппсгЕпута.-Донецк, 1994, с. 14-15 ,

21. Крюков Э.Л., КлсщрваМ.С., Лнпчапсиат Г.К., Гутезнч И.О. Па-рциаяшая сгерклазацдя по мужскому таку з периоде oTboeiu'c.irujO)! морфологической стабильности у саиок-курялъщнц. ./Дсзясн I совысстой конференция Донецкого медондкекого лицея к института.-Донецк, 1994, о. 15-17

22. Крюков З.Л., Клещгаа М.С., Марченко Т.Н. Морфологически ап.шп деструктивны* ишешягпЯ в семенниках потомства неполовозрелого в;праста код влиянием курения.// Вклад молодых ^(сгшх иеднкоя в pui'cnne проблем качества окагаяпя медицинской поиошд населению крупного промышленною региона. Тезисы докладов яачпой конференции.-Донецк, 1993. с. 50-Ы

23. Северян Н.М., Клсщсва М.С Анализ носледс£Вий табакокурения на псокортекс штхжегза на светооншчсском а эледцюнномикроемнрн-ческок уровне. И хлад молодых учшых-ыедикоз и решеклс проблей качества оказать: медицинской ноыощд населснлю крупною проьшн^ехток. ptruona 1 t шеи докладов качкой конференции.-Донецк, 1993, с. 90

АННОТАЦИЯ

Клещева Маргерата Сергеевна Улыраструктура нейронов различных регионов неокортекса потомства после яровической игггокепкация таоачным дымом через систему мать-плод Рутошта. Диссертация на сои-

схание научной агеяенк кандидата медащкехкх наук во специальности

С

14.03.01 - апатош человека Крымский меданский ипсттуг. С.гсцпа-лизированный ученый Совет К 20.05.01. Симферополь, 1996. Хроническая интоксикация табачным дымои через систему магь-шход вызывает трапсп-лацентзрнсе нейрэтрспиое повреждающее доздействис на сел сомогорную, зрительную, слуховуы и лимбическую кору попшетза, чю проявилось в изменении теинов дифференцкровкк пейроиоЕ. Нарушение их субклеточной проетрансгвешто-времепной организации можно квалифицировать каь. табачную декортикацию. Результаты исследований используются в учебном процессе Донецкого к Луганского медицинских университетов, Донеиропетровской медицинской академии.

SUMMERY

Kleschava M.S. Ultrastructura of newrens of different regions of neccortex of llie descendants afte the clnonic intoxication a tobacco smoke through the system ruother-foteus. Manusript Dissertatinn for the scientific degree of Candidate of Medical Scients. Speciality. 14.03.01 - Human Anatomy. Crimean Medical Institute. Specialised scientific СопзД К 20.05.01. Simferopol, 1996. Chronic intixication of the tobacoo smohc thicug the system raothcr-foems cause the transplacental neurotoxicil injury itifluen.se on the Etnsomotoric, optical, auditorand limbic cortex of the descendants, what apparented in the change of tempo of the differentiate of neurons. Their disturbance of the space-temporal organisation may be quality as the tobacco decortication

Юаочсвые слова; головной мол, онтогенез, aeoi.opicic, табач1гы.й дам, никотин