Автореферат и диссертация по медицине (14.01.01) на тему:Состояние гормональной и иммунной систем женщин фертильного возраста, подвергшихся влиянию ионизирующего излучения

Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України

РГ Б Ой 2 1 МІР 1!»7

На правах рукопису

БАБИЧ ТЕТЯНА ЮРІЇВНА

Стан гормональної та імунної систем жінок фертильного віку, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання

14.01.01 Акушерство та гінекологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Робота виконана в донецькому медичному університеті їм. М.Горького.

Науковій керівник - заслужений діяч науки і техніки,

доктор медичних наук, професор, ■

Чайка Володимир. Кириловкч;

доктор медичних наук, професор ІЕаннцька Надія Федорівна

иОїціині опоненти - доктор медичних наук, професор Дашкевич Валентина Євдокимівна;

доктор медичних наук, професор Гриценко Ольга Валентинівна

Провідна установа - Київська академія післядипломної освіти ШЗ України

Захист дисертації відбудеться 1937 р.

о год. на засіданні Спеціалізованої вченої Ради Д.50.14.01

по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальностями "Педіатрія","Акушерство і гінекологія" при Інституті педіатрії, акушерства і гінекології АМН України (252050, м. Київ - 50, вул. Мануїльського, 8).

З дисертацією ьшнз ознайомитися в бібліотеці Інституту педіатрії, акушерства і гінекології АМН України

Автореферат розіслано 11 1397 р.

счении секретар Спеціалізованої вченої Рад;

кандидат медичній наук ( V', 1~кзашніна Д.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми. Наслідим Чорнобильської аварії стало .забруднення навколишнього середовища радіонуклідами і зростання променевого навантаження на населення, в тому числі і кінок фертильного віку. Індивідуальні доги зовнішнього та внутрішнього опромінення людей, які знаходилися в зоні впливу аварійного блоку, коливаються в достатньо широких меяах і складають від десятих до одиниць і навіть десятків бер (інформація для МАГАТЕ, 1985).

Експериментальні оцінки, отримані у спостереженнях за постраждавши людьми, свідчать, що аміни стану здоров’я виявляються більш серйозними, ніч очікувалось, враховуючи дозиметричні дані. Вважають, що це результат комплексного синергічного впливу як радіаційних, так і нерадіаційних факторів (В.А.Барабой, 1991; Я.И.Оаркіз і співзет. , 1992). Додатковими ускладнюючими факторами являються несприятливі екологічні зміни, високе психо-емоційне напруження, а такая погіршення соціальних умов, особливо у евакуйованого контингенту населення (В.П.Антонов, 1989: В.А.Барабой, 1991; Л.А.Булдаков і спІВЗВТ., 1992).

Аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури свідчить про неоднозначність досліджень впливу іонізуючого випромінювання на людині'. Його стимулююча роль на організми різного ступеня організації, в тому числі і людини, відображена в роботах Г.В.Антропо-вої (1975), О.М.Кузикої (1985), А.А.Козлової (1983), В.Г.Лебедв-еої і співавт. (1939), ОсиЬаІ еі аі. (1989), І.5аєап (1989).

Інші автори повідомляють про пригнічення різних функцій організму і зміни негативного характеру в органах і тканинах (Б.И.ЙЛЬИН, 1985; Х.Данстер, 1987; 3.Л.Гурницька, 1989: Н.А.Григорович, 1991; О.НоеІ, 1937; О.Напзоп, 1990). Особливу увагу

звертає на себе дисфункціонадьна діяльність нєреобої, ендокринної та імунної систем (А.К.Чебак і сиівавт., 1991; Е.М.Лукьянова и 4 соаат., 1.993; Б.М.Венцковсккй, 1994; В.Є.Даакевич і співавт., 1995).

Аналіз стану здоров'я жінок репродуктивного віку, які проливають нз забруднених радіонуклідами територіях, показав зростання як екстрагенітзльних, та?: і гінекологічних захворювань (Б.К.Квз-шенко. М. І.Возняк, 1992; Л.і.іевнютз, А.Г.Ропщнз і співавт.,

1993; д.Б.Гутмак к соавт., 1994).

Проте робіт, присвячених віддаленим наслідкам впливу іонізуючого випромінювання на гормональну та імунну системи жінок, евакуйованих з го-кілометрозої зони після аварії на ЧАЕС, ми не зустріли. Не розроблені і методи профілактики і корекції виявлених поршень.

Мета дослідження. НаукоЕо обгрунтувати та удосконалити методи діагностики та корекції порушень в гормональній та імунній системах жінок фертильного віку, до зазнали впливу іонізуючого випромінювання.

Основні завдання дослідження:

1. Дослідити особливості менструальної та репродуктивної функції у жінок, що зазнали епливу іонізуючого випромінювання.

2. Вивчити стан гіпофізарно-гонадкої та гіпофіззрно-тіреоід-ної систем у жінок цього контингенту з порусеннями менструального циклу різного характеру.

3. Дати оціню/ стану імунної системи обстежних жінок за даними вмісту в крові Т-дімфоцитіЕ та їх субпопуляцій, В-лімфоцк-тів, імуноглобулінів А, М, 6.

4. Визначити взаємозв'язок між показниками ендокринної та імунної систем, перебігом менструального циклу у обстежених жі-

нок.

5. Побудувати алгоритм і створити матемзтичну модель прогнозу можливості виникнення порушень менструальної функції у евакуйованих жінок із ЗО-кілометрової гони.

6. Розробити і впровадити комплекс лікувально-профілактичних заходів для жінок, що зазнали впливу іонізуючого випромінювання,

з метою запобігання розвитку порушень менструальної та репродуктивної функції.

Наукова новизна роботи. Вперше у евакуйованих жінок із ЗО-кілометрової зони визначена частота і характер порушень менструальної функції. Вперше подачі матеріали, які характеризують особливості стані/ гіпофізарно-гонадної, гіпофіззрно-тіреоїдної, імунної систем та їх взаємодії у жінок дітородного віку, шо зазнали впливу іонізуючого випромінювання. Виявлено, шо внаслідок дії іонізуючої радіації відбуваються дисфункціонадьні зміни в ендокринній та імунній системах організму «інки, що приводить до розвитку порушень менструального циклу, а відповідно і порушень фертильності.

Розроблена модель математичного прогнозування розвитку даної патології на докдінічному рівні та при ранніх клінічних змінах, а також методи профілактики і корекції виявлених порушень з урахуванням виявлених змін нейро-гуморзльної регуляції організму.

Практична значення роботи. Розроблено додатковий комплекс обстеження жінок репродуктивного віку, евакуйованих з м.Прип’яті в перші дні аварії на ЧАЕС.

Патогенетично обгрунтована необхідність корекції порушень менструальної функції обстеженого контингенту жінок негормональ-ними препаратами, що буде сприяти зниженню частоти порушень репродуктивної функції. Запропонована модель математичного прогнозу-

вання даної патології, що дав можливість своєчасно проводити профілактично-лікувальні заходи.

Положення, які виносяться на захист:

1. Чорнобильська аварія справила негативний вплив на стан гормональної та імунної систем жінок дітородного віку, евакуйованих з 30-кілометрової зони.

2. Зміни в гіпофізарно-гонадній та гіпофізарно-тіреоїдній системах проявляються порушенням менструальної функції по типу скорочення і недостатності лютеінової фази, ановуляторних циклів по типу атрезії або персистенції фолікула.

3. Порушення взаємодії ендокринної та імунної систем у жінок даного контингенту приводить до дисфункції як в клітинній, так і гуморальній ланці імунітету.

4. Розроблена математично-прогностична модель дозволяв в зи-соким ступенем вірогідності прогнозувати можливість виникнення порушень менструальної функції у жінок, що зазнали впливу іонізуючого випромінювання.

5. Призначення адаптогенів рослинного походження (водно-спиртовий екстракт ехіноцеї пурпурної) і препаратів, які поліпшують мозкозий кровообіг (цшарізін), значно підвищує ефективність лікування, сприяє нормалізації показників гіпофізарно-гонадної, гі-пофізарно-тіреоідної та імунної систем, зменшує рівень дисфункці-ональних порушень і таким чином сприяє нормалізації менструальної функції.

Апробація роботи. Матеріали дисертації доповідались на засіданні кафедри акушерства, гінекології і перинатології ФПО ДонМУ та науково-практичній конференції акушерів-гінекологів м.Донецька

(1994); Всеросійській конференції "КеЙр0ЄНД0КРИН0Л0ГІЯ-95" (Санкт-Петербург, 1995); конференції молодих вчених України (Вік-

ниш. 1935); V Всесвітньому Конгресі по гінекологічній ендокринології (Барселона, Іспанія, 1996).

Публікації: По матеріалам дисертації опубліковано 22 роботи.

Впровадження реаудьтатів дослідження. Результати дослідження та розроблені методи прогнозування, профілактики та терапії порушень менструальної функції жінок, що зазнали впливу іонізуючого випромінювання, впроваджені в роботу жіночих консультацій та гінекологічних відділень м.Дніпропетровська, м.Синельникова, м.Павлограда Дніпропетровської області, Регіонального центру по охороні материнства і дитинства м.Донецька.

Теоретичні положення та практичні рекомендації дисертаційної роботи використовуються в лекціях та на практичних заняттях для інтернів, на курса:-: стажування та інформації для лікарів ка кафедрі акушерства, гінекології та перинзтодогії фпо Донецького державного медичного університету.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 129 сторінках машинописного тексту і складається з вступу, огляду літератури, чотирьох глав з викладенням результатів власних досліджень, заключної чзстини, висновків, практичних рекомендацій, літературного покажчика, який включає 224 джерела. Робота ілюстрована 16 таблицями і 22 малюнками.

Декларація конкретного особистого внеску дисертанта в розробку наукових результатів.

1. Вивчено стан менструальної функції у 39 жінок фертильного віку, які зззнали впливу іонізуючого випромінювання і були евакуйовані з 30-кідометроЕої зони після ззарії на Чорнобильській АЕС, та 25 жінок групи порівняння.

2. Проведено аналіз стану гіпофіззрко-гонадної, гіпофізар-но-тіреоіднс'ї та імунної систем у жінок з збережено» та порушеною

менструальною функцією.

3. розроблена і запропонована математична модель прогнозування виникнення і розвитку порушень менструального циклу, а відповідно і фертильності у .жінок, що зазнали впливу іонізуючого випромінювання.

4. розроблена і впроваджена методика ефективної негормональ-ної корекції виявлених порушень у обстелених жінок.

5. Аналіз отриманих результатів та їх математична обробка.

ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань проведено комплексне обстеження 89 жінок фертильного фіну, які зззнали впливу іонізуючого випромінювання в дозі від 0,5 до 17 сЗв в результаті аварії на ЧАЕС 26 квітня 1936 р. Всі обстежені були жительками м.Прип'яті і евакуйовані в м.Дніпропетровськ та селища Дніпропетровської області. Групу порівняння склали 25 клінічно здорових жінок Дніпропетровського району.

Кінки основної групи були розділені на 4 підгрупи: гінекологічно здорові - 27 кінок (1 підгрупа), «інки зі скороченням і недостатністю лготеінової фази - 21 (2 підгрупа), 23 жінки з порушенням менструального циклу по тішу диефункціональних маткових кровотеч (ДМК) з персисгенцією фолікула (3 підгрупа) і 13 жінок з ДМК і атрезією фолікула (4 підгрупа).

При обстеженні жінок було проведено анкетування, за допомогою якого нами детально еивчєно соматичний, акушерський та гінекологічний аначнези, умови життя і праці, шкідливі звички. Нами також розроблена уніфікована схема обстеження жінок, яка включала як традиційні, так і спеціальні методи дослідження.

Всіх жінок оглянуто терапевтом, ендокринологом, невропатологом, окулістом, Хірургом.

Функцію яєчників вивчали за допомогою базальної термометрії на протязі 2-4 менструальних циклів. Наявність або відсутність овуляції підтверджували ультразвуковим методом. Вивчення стану ендокринної системи проеодили за допомогою радіоімунологічного визначення вмісту в сироватці крові рівня гонадотропних гормонів (лютенізуючого ЛГ, фолікулостимулюючого - ФСГ, пролактину ~ПРЛ, тіреотропного - ТТГ). стероїдних гормонів (естрадіолу - Ег, прогестерону - П, тестостерону - Т), гормонів щитовидної залози (трийодтіроніну - Тз.. тироксіну - І4) на 7 та 20 день менструального циклу. Використовували тест-набори "Амерлат", з також, тест-набори Інституту біоорганічної хімії Академії меді:чних наук Белзрусі.

Оцінка стану імунної системи проводилась з урахуванням відсоткового вмісту І- і В-лімфоцитів, які характеризують клітинний імунітет, а таксон гуморальної ланки по вмісту в сироватці крові імуноглобулінів класів А. М, (3 та циркулюючих імунокомплєксів.

Для більш повної характеристики імунітету визначали відсотковий вміст субпопуляцій Т-клітинної ланки імунітету - Т-хелперів і Т-супресорів, а також їх співвідношення.

Дослідження відсоткового вмісту Т- і В-лімфоцитів в периферійній крові презодшш за загальноприйнятою методикою МЛосіпаі еі зі. (1972) та Н.Р.МепіЗез еі аі. (1973) в модифікації Р.В.Петрова та співавт. (197Б).

Кількісний вміст імуноглобулінів класів А, М, Б в сироватці крові визначався методом радіальної імунсдифузії (О.В.Чорнохвос-ТОЕЭ, 1975). Циркулюючі ІЇ4УННІ КОМПЛЄКСИ виводили з сироватки Крові 7 % розчином поліетіленгліколя.

Всі отримані дані оброблені методом кореляційного, дисперсі-онного пошагового рєгрєсіонного і дискркмінантного аналізу з ви-

користанням ІВМ РС-485. Застосовували як універсальні статистичні пакети типз "ЗіаЬетарЬісз", так і спеціально розроблені для цих досліджень програми (А.Афифи, С.Зйзен, 1932; Г.Ф.Даккн, 1990).

Результати дослідження і їх обговорення. Проведений аналіз показав, що всі обстежені жінки знаходились у репродуктивному віці (середній вік становім 29,2+0,5 років). Жінки основної групи перебували в зоні підвищеної радіації на протязі 3-4 діб після аЕарії на ЧАЕС і отримали сумарні дози опромінювання еід 0,5 до 17 сЗв. Навантаження йоду-131 нз щитовидну залозу склало 1,529 Гр.

Соматичний стан жінок характеризувався зростанням частоти екстрагенітааної патології. Так, кількість вегето-судккних дистоній зросла в 3 рззи в порівнянні в контрольною групою, гастроентероколітів - в 2,5 рази, захворювання вірусними інфекціями збільшились в 1,5-2 рззи і смали 60,3 %. У жінок основної групи було виявлено гіперплазію щитовидної залози І-11 от. в 23,3 % випадків. В групі порівняння цей вид патології був відсутній. 79,9 % жінок, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання, скаржилися нз підвищену втому, головній біль, порушення сну чи апетиту проти 29,6 % в групі порівняння.

З анамнезу встановлено, що до аварії на ЧАЕС евакуйовані «інки буди гінекологічно здоровими. Характер менструацій у жінок

1 підгрупи не змінився після 1935 року. У жінок 2, 3 та 4 підгруп став змінюватися через 5 місяців - 1,5 року після аварії. В другій підгрупі у 35,7 % жінок основними скаргами були скорочення менструального циклу до 21-24 днів. Тривалість менструальних кровотеч зросла до 6-7 днів у 52,4 %, а у 9,5 % жінок - більше 8 днів. Гіперподіменорея мала місце в 23,3 % випадків. У жінок 3 та

4 підгруп спостерігалась затримка менструацій нз 1-4 тижні в 25 %. (в 3 підгрупі) та 33,9 % (в 4 підгрупі). Гіперподіменорея відмі-

чалась в 46,5 %. та 51,3 % відповідно.

Таким чином, можна зробити висноеок, що у жінок, евакуйованих з 30-кілометрової зони після аварії на ЧАЕС, спостерігається достовірне зростання як соматичної, так і гінекологічної патології.

Проведені дослідження гіпофізарно-гонадної та гіпофізар-но-тіреоідної систем виявили ряд порушень у жінок основної групи відносно групи порівняння.

Так, з 1 підгрупі виявлена тенденція до зниження концентрації ФСГ тз підвищення вмісту ЛГ у фолікулінсву Фазу менструального циклу. Рівень естрадіолу був вищим (р < 0,001) ніж в контролі, з прогестерон мав тенденцію до зменшення (табл. 1). В дютеїнову фазу концентрація прогестерону була знижена в 2 рази (р < 0,001), рівень ЛГ мав тенденцію до зменшення. На протязі всього циклу відмічалось достовірне підвищення рівней ТТГ та ПРЛ в 1,5-2 рази, з рівень Т4 знижувався (р < 0,01). Тісний взаємозв'язок тіреот-ропної та пролактотропної функції гіпофізу, а також їх гальмуючий вплив на продукцію гонздотропінів, а відповідно стзтевих гормонів, привів до розвитку недостатності лютеінової фази.

У жінок 2 підгрупи спостерігалось зниження рівня ФСГ та підвищення ЛГ (р < 0,001) у фолікулінову фазу менструального циклу. Вміст еотрадіолу та прогестерону не відрізнявся від норми, з рівень тестостерону мав тенденцію до підвищення (р < 0,05). Лютеї-нова фзза характеризувалась зниженням рівней ФСГ та ЛГ (р < 0,05), при цьому вміст ТТГ зріс у 3 рззи, а ПРЛ в 2,5 рззи відносно групи порівняння (табл.2). Крім того відмічалось зменшення рівней естрздіолу і Т4 (Р < 0,05).

В 3 підгрупі жінок підвищення концентрації ФСГ в І фазу менструального циклу поєднувалося зі зниженням вмісту ЛГ до

Групи обстежених ФСГ МЕ/Л ЛГ МЕ/Л ТТГ МЕ/Л Зстрадіол нмоль/л Прогестерон НМОЛЬ/Д Тестостерон пмоль/л Тз , нмоль/л нмоль/л

Контрольна групач (п-25) 5,89+0,15 7,38+0,10 1,28+0,08 0,27+0,05 3,44+0,23 0,34+0,03 1,31+0,03 114,8+2,02

і підгрупа (п-27) 5,05+0,14* 7,80+0,11* 2,02+0,06* 0,40+0,03* 2,88+0,08* 0,36+0,03 1,46+0,04* 95,6+1,67*

2 підгрупа (п-2і) 4,47+0,11** 9,00+0,27** 3,85+0,36** 0,24+0,03** 3,54+0,22** 0,44+0,04 1,51+0,07* 85,3+2,93**

з підгрупа (П-23) 6,22+0,78 6,77+0,45** 3,04+0,18** 1,32+0,14** 4,92+0,64** 0,61+0,04** 2,16+0,12** 139,6+7,93*

4 підгрупа (П-І8) 3,69+0,25** 7,35+0,62 4,48+0,32** 0,22+0,02** 2,60+0,33* 0,88+0,05** 1,64+0,07** 76,0+3,38**

Примітка: * - достовірність різниці з показниками контрольної групи (р < 0,05)

** - достовірність різниці в показниками підгрупи і (р < 0,05)

Групи обстежених ФСГ МЕ/Л ЛГ МЕ/Л ПРЛ нМЕ/л ІІГ МЕ/Л Эстрадіол нмодь/д Прогестерон нмоль/л

Контрольна група (П-25) 3,95+0,14 6,07+0,10 289,5+17,62 1,45+0,08 0,46+0,024 27,7+1,16

і підгрупа (П-27) 3,58+0,11* 5,31+0,14* 467,8+12,26* £:,23+0,07* 0,50+0,03 12,7+0,38*

2 підгрупа (п-2і) 3,52+0,18 5,33+0,16* 616,8+18,23** 3,94+0,37** 0,31+0,03** 11,4+0,48**

з підгрупа (П-23) 3,25+0,27* 3,75+0,33** 608,2+26,40** 3,04+0,15** 1,09+0,07** 6,89+0,62**

4 підгрупа (П-І8) 2,37+0,17** 4,57+0,35** 705,6+30,45** 4,54+0,35** 0,30+0,04** 1,96+0,26**

Примітка: * - достовірність різниці з показниками контрольної групи (р < о,05)

** - достовірність різниці а показниками підгрупі 1 (р < 0,05)

6,77+0,46 МЕ/л. При цьому різень естрадіолу вкріс до 1,32+0,14 нмоль/л (при нормі 0,5 нмоль/л). Вміст в крові ТТГ, ПРЛ та тестостерону залишався підвищеним в 2 рази в порівнянні з контролем.

II фаза характеризувалась збереженням гіперестрогенемії на фоні зниження рівня прогестерону (до 6,89+0,52 нмоль/л). Концентрація І4 і Тз достовірно зросла (р < 0,05).

Ріені ФСГ, естрадіолу та прогестерону в 4 підгрупі буди знижені на протязі всього менструального циклу. Вміст ТТГ підвищувався до 4,48+0,32 МЕ/л (при нормі 0,2 - 2,9 МЕ/л), а ПРЛ - досягав 705,5+30,45 мМЕ/л (при нормі 105-610 мМЕ/л). Рівень тестостерону і Тз також був видам (р < 0,05), а Т4 знизився у 1,8 рази.

Таким чином, тенденції, які позначилися в 1 підгрупі, мзлк розвинення в 2 та 4. Підвищення рівней ПРЛ і ТТГ, та зниження рівней ФСГ і ЛГ, привели до неповноцінного розвитку фолікула зі зменшенням виробки естрогенів, а потім і прогестерону жовтим тілом в 2 підгрупі та розвитку ановуляторних циклів по типу атрезії фолікула в 4 підгрупі.

Різниця рівней тіреоіднкх гормонів між групами норми і патології більше для Тз ніж для Т4. Відбувається зниження рівней Т4, з той же час рівень Тз дещо зростає. Однак це не приводить до зниження виробки гіпофізом ТТГ, хоча Тз і маз більший регуляторний вплив на гіпофіз ніж Т4, що можна пояснити підвищенням напруженості регуляторній ланок та дисфункціональними порушеннями б системі зворотного зв’язку.

Аналіз гормональної функції жінок 3 підгрупи, яга характеризувалась підвищенням ФСГ і гормонів щитовидної залози в першу фазу менструального циклу, та високий вміст естрадіолу на протязі Есього циклу доводить, що порушуються механізми зворотного зв’язку, а також чутливість рецепторного апарату яєчників до впливу

- ІЗ -

гоаадотропінів, щр уегодяується з даними ЛЛЛванюти і співавт.

(1995).

Беручи до уваги, щр репродуктивна функція організму невід ємно пов'язана з процесами імунологічної реактивності і враховуючи завдання, поставлені до виконання даної роботи, нами вивчався стан клітинного і гуморзльного імунітету у жінок, шо загнати впливу іонізуючої радіації (табл.З). Так. рівні і-лімфоцитів виявилися зниженими у жінок основної групи за рахунок зниження Т-супресорів, які складали в 1 підгрупі 11,4;Ю,8 %, в 2 підгрупі

- 7,94+0,58 %, В 3 - 5,88+0,53 %, а Б 4 - 5,00+0,7 %. Співвідношення Т супр./Т-заг. знижувалося до 0,21+0,01 %; о,і5+о,оі %;

0,12+0,01 "і тз 0,11+0,01 % відповідно. Кількість Т-хелперів залигалась на одному рівні в межах норі,ж в усіх підгрупах.

Ріеєнь В-лімфоцитів достовірно знижувався у жінок основної групи і складав 10,8+0,79 % в 1 підгрупі, 10,5+0,55 % 3 2; 9,53+0,54 % - з 3; 5,69+0,72 X - в 4 підгрупі. Результати вивчення вмісту імуяоглобулінів Е СИрОЕЗТЦІ крові ВКЯ5ИЛИ зниження іму-ноглобулінів всіх класів (р < 0,01). Поряд з пкм виявімося підведення кількості імунних комплексів на 18 % в 1 підгрупі, на 32 % - в 2, на 29 % - з 3, на 33 % - в 4 підгрупі, ш.о свідчить про наявність аутосексибілізації організму. Вірогідно, дисбаланс імунорегудятсрних субпспуляцій Т-лімфоцитів зіграв значку роль у розвитку дисімуноглобулінемії у жінок, евакуйованих із 30-кіло-метрової зони після аварії на ЧАЕС.

При аналізі кореляційнії:-: зв’язків в підгрупах основного контингенту вияелєні певні зміни у порівнянні з контролем. Так, В 2 тз 3 підгрупах взаємозалежність між ЛГ та Т-супресорами значно ослабла, а в 4 підгрупі була зовсім відсутня, проте в групі порівняння коефіцієнт кореляції складав г-0,53. Відзначається під-

Стан Імунної системи обстелених яінок (М+т)

Таблиця з

Групи Т-лімфоци- Т-хелпери, Т-оупресо- Т-супр./ В-лімф. Іє а, іе м, іе (3, ЦИК

ТИ, Е-РОК 7. РИ, % Т-загал. (М-РОК), * г/л г/л г/л

КОНТ- 59,2+2,22 38,8+1,72 20,9+1,08 0,35+0,02 17,1+1,98 2,17+0,06 1,27+0,04 16,3+0,58 92,3+1,82

рольна

(П-25) ,

1 п/г 53,9+0,9* 42,7+0,83* 11,1+0,8* 0,21+0,01* 10,8+0,79* 1,06+0,06* 0,85+0,04* 10,8+0,28* 111,4+3,42*

(П-27) ~

2 П/Г 50,1+1,0** 41,9+0,97 7,94+0,58**0,16+0,01**10,5+0,95* 1,08+0,06* 0,71+0,06** 8,89+0,86** 135,3+3,76 (п~21)

3 п/г 48,3+1,02* 42,4+1,02 5,88+0,52* 0,12+0,01* 8,53+0,54* 1,08+0,07* 0,8+0,04* 8,59+0,47* 129,3+2,87*

(П-23) “ “ -**-##- - - - *» -

|пП18) 4В,4±1,?»» 41’4±0'95 5,00+0,70**0,11+0,01**6,69+0,72** 1+0,08* 0,64+0,05* 8,31+0,47** 139,7+3,12

#

**

##

*

##

Примітка: ” - достовірність різниці в показниками контрольної групи (р < о,05)

- достовірність різниці з показниками підгрупи 1 (р < о,05)

ведення коефіцієнту кореляції мі» ПРЛ і І-судреоорамк в групах жінок з порушеннями менструального циклу (г—0,58 у 2, г—0,82 -в 3 тз г—0,67 в 4 підгрупі). Кореляційна залежність мін На та ІЕМ в 3 підгрупі підвищилась (г-0,45 проти г-0,31 в групі порівняння) .

Тата.; чином, зниження показників імунітету як клітинної, так і гуморальної ланки мояна пояснити дисфункціснзльними порушеннями в роботі гіпофізарно-гонадної та гіпофіззрно-тіреоідної систем. Підвищення рівня ПРЛ і ТТГ визивзб гнияенкя рівня Т-супресорів. Зниження рівня Т4 і недостатнє підведення концентрації Із» з тз-кож порушення в системі зворотного зв'язку/ "гіпофів-щитозидна зз-лоза" приводять до зниження активності В-системи імунітету і, відповідно, виробки імуноглобуліків. Частково це можна пояснити підведенням ріекя антитіл до тіреоглобуліну.

Аналітичне дослідження впливу іонізуючої радіації на репродуктивну функцію дало змогу розробити комплекс прогностичних висновків, заснованих на ідентифікації факту виникнення патології при побудові прогностичної моделі. Показники стану гормонального гомеостазу (рівня гормонів у крові) можна застосовувати не тільки для з’ясування механізмів розвитку несприятливих наслідків опромінення, але й для прогнозування розвитку порушень репродуктивної системи. Нами встановлено, що найбільш інформативними для прогнозування розвитку таких порушень є рівні естрадіолу, тестостерону і трийодтіроніну в І фазу менструального циклу, а лютенізуючого, тіреотропного гормону і прогестерону - в II фазу.

Приймаючи до уваги все вищевикладене, ми поставили за мету створити прогностичну модель виникнення та розвитку порушень менструальної функції.

Для отримання вирішуючого правилз прогнозу були реалізовані

критерії величини відношення правдоподібності (М.Дя.Кендаль,

1976}. На основі прогностичної матриці коефіцієнтів правдоподібності підраховується сума коефіцієнтів, які відповідають конкретним значенням показників у «інки, для якої визначається прогноз. Позитивне значення суми коефіцієнтів вказує на прогноз виникнення порушень менструального циклу, а як критерій, по якому будуються прогностичні висловлювання,, виступав порогове значення суми, що дорівнює нулю.

Для досягнення максимальної достовірності нами застосовано метод розділяючої гіпершгащини. За цим методом була побудована Функція, яка дозволяє при підставлянні значень показників гіпофі-зарно-гонадної та гіпофізарно-тіреоідкої систем у конкретної лійки порівняти отриману величину із відповідною величиною для здорових Жінок і прийняти прогностичне рішення ВІДНОСНО МОЖЛИВОСТІ розвитку порушень менструального циклу та визначити тил цих порушень. Аналогічна формула отримана для показників імунологічної картини крові. Ефективність лікування всіх груп пацієнтів може оцінюватись у процентах по величині відповідності до побудованих функцій.

Застосування створених прогностичних моделей дозволить на основі показників гіпофіеарно-гонадної, гіпофізарно-тіреоідкої та імунної систем прогнозувати розвиток порушень менструального циклу і його тип у жінок, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання,. шр дозволить своєчасно призначати відповідну профілактичну тз коригуючу терапію.

Лікування виявленої у обстеженого контингенту жінок гінекологічної патології викликав значні труднощі, оскільки важко вия-зити провідну ланку патогенезу, з також тому, що немає єдиної тактики ведення таких пацієнтів між гінеколога.»:, ендокринологами

і зэвропзтс-лсгамл.

З метою профілактики та корекції порушень менструального циклу ми застосовували наступні препарати рослинного походження:

- годно-спиртовий екстракт ехіноцеї пурпурної, якз є адаптогеном рослинного походження. Його с-тресо- тз рзріопротекторна дія, а також здатність підвищувати опірність організму до впливу несприятливих факторів зовнішнього середовища тз інфекційних захворювань, відповідали вимогам вирішення постзвлених завдань;

- цинзрізін - препарат, який покращує мозковий кровообіг, мікроциркуляцію та мзє слабкий седативний ефект.

Для лікування цинзрізін призначали по 25 мг 3 рззи на день на протязі ЗО днів. Водно-спиртовий екстракт ехінзцеї пурпурної додавали в напої (чай, кавз, соки) по 10 крапель 2 рази на день з ранішні тз денні години нз протязі цього ж часу. Після місячної перерви курс прийому препаратів проводили 2 рази нз рік. що сприяло запобіганню розвитку порушень менструального циклу.

Вивчення ефективності комплексної терапії проведено у 40 жінок. Контрольну групу склали 25 жінок, яким проводилась традиційна гсрмонзльнз терапія. Аналіз отриманих даних показав високу ефективність застосування даної терапії: 92 Ж жінок відмітили покращення загального стану, нормалізувався сон, апетит, ззгальнз працездатність. Лабораторне дослідження показало достовірне покрашення показників гормонального (підвищення концентрації ФСГ і прогестерону в і фазу циклу (р < 0,05) тз зниження ТТГ і ПРЛ (р < 0,05) в II Фазу) тз імунного статусу. Збільшився рівень Т-лімфоцитів з 50,1+4,5 до 55,4+3,7 % (р < 0,05), з Т-супресорів

з 1,7 рази. Биявленз також тенденція до збільшення і рівня В-лім-фопптів тз всіх клзеів імуноглобулінів (р < 0,05). В підгрупах з ановуляторними циклами було помічено появу овуляції у жінок з

- І в -

лерспстенціею шолі.кулз - у 25,1 X, з у жінок в атрезією фолікула

- 22,2 % випадків.

Враховуючи вищевикладене, ми рекомендуємо застосування цих препаратів для профілактики та лікування порушень менструального циклу у жінок, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання.

' ВИСНОВКИ

1. У жінок, що зазнали впливу іонізуючого випромінювання після аварі: на ЧАЕС та евакуйованих з 30-кілометрової зони, розвиваються нейро-ендокринні та кейро-вегетатизні порушення, які проявляються дисбалансом у функціонуванні гіпофізарно-гонадної та гіпофізарно-тіреоідної систем.

2. Підвищення рівня ПРЛ і ТТГ у крові, тісній взаємозв’язок тіреотропної та пролзктотропної функції гіпофізу, а також вплив на вироблення ФПГ і ЛГ, приводять до розвитку У даного контингенту жінок порушень менструального циклу по типу скорочення лнтеі-нової фази. перспстенції або атрезії фолікула.

3. Зміни в функціонуванні гіпофізарно-тіреоідної системи пов’язані з порушенням механізмів зворотного зв’язку і, можливо, зміною чутливості рецепторного апарату щитовидної залози. Зниження РІЕНЯ 14 і підвищення рівня ТЗ, який має великий регуляторній вплив на гіпофіз, не приводить до зниження вироблення ТТГ.

4. Зниження концентрації ЛГ у II фазу менструального циклу приводить до зниження вироблення прогестерону яєчниками, що обумовлює недостатність лютеінової фази, або ановуляцію. Однак зміни рівня ФСГ та неадекватна відповідь яєчників на цей вплив приводить до розвитку або персистенції, або атрезії фолікула, а, відповідно, і порушенню фертильності.

5. У даного контингенту жінок виявлена дисфункція як в клітинній, так і з гуморальній ланці імунітету. Дисбаланс у сліввід-

ношенні Т-хедперів і Т-супресорів у бік зменшення останніх, зменшення кількості В-лімфоцитів та імуноглобулінів класів А, М та З, а також підвищення кількості ЦІК свідчать про дезорганізацію фізіологічної імунної ЕІДПОЕІДІ То ПІДЕИЩЄННЯ ЗУТ0СЄНСІ6ІЛІЗЗЦІЇ організму.

6. Порушення в гіпофізарно-гонадній, гіпсфі гарно-тіреоідній системам у жінок, що зазнати впливу іонізуючого випромінювання, носять, напевно, адаптаційний характер. Проте довге компенсаторне напруження приводить до стану суб-і декомпенсації.

?. Встановлено, що прогностичними ознаками порушень менструального циклу у евакуйованого контингенту жінок є зміна секреції естрадіолу, тестостерон:/ і трийедтірсніну в І фазі менструального ціівіг/, а ЛГ, ТТГ і прогестерону - в II. Доцільно використовувати ці показники для діагностики даної патології на доклінічному рівні, та на ранньому клінічному етапі.

3. Застосування екстракта ехінацеї пурпурної, (адаптогена рослинного походження) та цинарізінз (препарата, що покращує мозковий кровообіг), нормалізує кореляційні взаємовідносини в ендокринній та імунній системах та перебіг менструального циклу, сприяє відновлення фертильності і може бути запропоновано в практику охорони здоров'я.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Аналіз клінічних досліджень вказує на необхідність проведення комплексного обстеження жінок фертильного віку, що зазнали впливу іонізуючого випромінювання з обов'язковим визначенням рівня естрадіолу, тестостерону і ТЗ в І фазу, а ЛГ, ТТГ і прогестерону - в II фазу менструального циклу.

2. Результати клінічних досліджень дозволяють рекомендувати для профілактики і лікування дксфункціонзльних порушень менстру-

злького циклу такі негормональкі препарати, як водно-спиртовий екстракт ехінацеї пурпурної (адаптоген рослинного походження) та цинарізін (препарат, який покращує мозковий кровообіг), що сприяє відновленню фізіологічної нейро-ендокринної та імунної регуляції.

Для лікування аднзрізін необхідно призначати по 25 мг 3 рази на день на протязі ЗО днів. Водно-спкртоий екстракт ехінацеї пурпурної додавати в напої (чай, кава, соки) по 10 крапель 2 рази на день. Після місячної перерви курс прийому ліків повторити. З метою профілактики, місячні курок прийому цих препаратів проводяться 2 рази на рік, що Суде сприяти запобіганню розвитку порушень менструальної функції, а також і порушенню фертильності.

■Уь'гпк POE IT ШУВДІКОНАНЙХ ЗА ТЕМОЮ ^СЕРТ/77!!

1. НеЙрОЗНДОКріШККЄ нарушения у жекдин детородного BQED3CT3, подвергшихся воздействию низких доз ионизирующего излучения, в отдаленные сроки /У Медико-социальные проблемы семьи. - 1996. -Т.1, N1. - С.42-45.

2. Состояние иммунной системы женшин детородного возраста, подвергшихся воздействию низких доз ионизирующих излучении // Сб. науч. тр. кафедры акушерства к гинекологии факультета усовершенствования врачей "Актуальные вопросы клинического акуперстЕЗ и гинекологии". - Донецк, 1995. - С.174-176.

3. Действие низких доз ионизирующего излучения нз репродуктивную систему организма // Сб. науч. тр. кафедры акушерства к гинекологии факультета усовершенствования врачей "Актуальные вопросы клинического акушерствз и гинекологии". - Донецк, 1995. -

С.177-179 (Соавт. Н.Ф.Иваницкзя).

4. Прогнозування та профілактика розвитку порушень репродуктивної системи у жінок, які зззкали вплину низьких доз іонізуючого опромінювання // Педіатрія,акушерство та гінекологія. - 1997.

- N2. - С.73-76 (Співавт. В.К.Чайка, В.П.Квзиэнко, Н.Ф. Із&чиць-кз).

5. Сотояние иммунной системы у женщин детородного возраста, перенесших воздействие ионизируюшего излучения // АрхиЕ клинической и экспериментальной медицины. - К., 1997. - Т.6. - N1. -

С.18-20 (Соавт. Н.Ф.Иваницкая).

5. Follow-up oonsequeces of ionizing irradiation low dose effects on the body immune system // Fresenius Envir Bull.- N 5, 1995. - P.121-125 (I.Trakhtenberg, N.Ivanitskava, У.Таїзкіп).

7. Влияние малых доз ионизующих излучений нз организм женщин фертильного Еозрзстз // Актуальные вопросы теоретической и клинической медицины: Сб. статей. - Ч.2.- Днепропетровск, 1993. -С.220-221 (Соавт. Г.В.Антропова, А.П.Петудько).

9. Последствия елиянкя малых доб ионизирующих излучений нз организм женщин детородного возраста // Актуальные вопросы медицины и биологии: Сб. статей. - Вып. 4. - Днепропетровск, 1993. -С.133 (Созет. Г.В.Антропова4 А.п.аетулько, Т.С.Петрааенко).

9. Состояние щитовидной железы и репродуктивная функция женщин, подвергшихся воздействию малых доз ионизирующих излучений // Актуальные вопросы медицины и биологии: Сб. статей. - Вып. 4. -Днепропетровск, 1993.- С.104 (Созет. Г.В.Антропова, Т.Т.Оечзр).

10. Влияние малыз доз ионизирующих излучений нз плод //Актуальные вопросы медицины и биологии: Сб. стзтей. - Вып. 4- - Днепропетровск, 1993. - С.101 (Соавт. Г.В.Антропова, Т.С.Петрашенко.

A.Л.Петулько).

11. Эффективность коррекции иммунологических нарушений у женщин детородного возраста, подвергшееся воздействию малых ДОЗ ионизирующих излучений адаптогенам: растительного прсксхожде-нпя // Тез. докл. нзуч.-практ.кснФ. "Віддалені наслідки опромінення 2 імунній та гемспсетичній система-;" - К.. 1995. -

С. 134-135 (Ссзвт. Н.Ф. Иваницкая).

12. Отдаленные последствия влияния низких дог ионизирующей радиации на гипсфиззрно-гснгдную систем женгон детородного возраста // Нейрозкдокринология-95: Тез.докл.IV Всерос.конФ.- С-Пб.. 1995.- С.13 (Соавт. Н.Ф. Иваницкая, В.К.Чайка, Т.С.Мирошниковз, О.М.Шзвульская).

13. Оцінка стану гіпофіззрно-тіреоідної системи «інок дітородного віку, загнавших впливу малих дог оагізційяогс вяпгоміню-езкня: Тез. доп. кзук.-практ. кокф. акущерів-гінекологів України. - Донецьк. 1994 (Співзвт. Л.Ф.Ліпчанська).

14. Воспалительные заболевания оргзнов малого тазз у женшин, подвергшихся воздействию низких доз ионизирующего излучения: Сб. науч. тр. совместной Украинско-Германской научной конференции акушеров-гинекоясгов. - Донецк. 1995. - С.101-102 (Соавт.А.Мамонов).

15. Вплив адаптогенів на імунну систему жінок дітородного вік-/, назнавших впливу низьких доз іонізуючого випромінювання :/ Актуальні питання акушерства та гінекології: Тез. доп. коні-молодих вчених. - ВІННИЦЯ. 1995. - С.15-15 (СпІЕЗЕТ.Т.С.МІрОЕНІ-ковз. О.М.Шавульскз. О.М.Рсг-свз).

16. К вопросу о влиянии низких доз ионизирующего излучения нз иммунную систему организма // Тез. докл. науч.-практ. конф. "Віддалені наслідки опромінення в імунній та гємопоєтичніи системах" - К.. 1995. - С.44-45 (Соавт. Н.Ф.Иваницкая, Ю.Н.Талакин).

17. Сотояние клеточного, гуморального иммунитета у лиц, подвергшихся воздействию комплекса факторов радиационной аварии нз ЧАЭС //Актуальные проблемы педагогики, экспериментальной и клинической медицины: Тез. докл. - Донецк, 199о. - 4.2. - С.22 (Соавт.

Н. Ф. Иваницкая, Ю. И. Талакин).

18. Отдаленные последствия влияния низких доз ионизирующей радиации нз иммунологическую систему женщин детородного возраста// Тег. докл. межобластной науч.-практ. конф., поезящ. 30-летнему юбилею кафедры акушерства и гинекологии Факультега_ усовершенствования врачей. - Донецк, 1995. - С.57 (Созвт.Н.Ф. Иваницкая,

B.К.Чайка, М.А.Овсяник).

19. Коррекция иммунологических нарушений у женщин детородного возрзстз, подвергшихся воздействию низких доз ионизирующих излучении // Тез. докл. науч.-практ. конф., поезящ. 30-летнему юбилею кафедры актаерстваи гинекологии факультета усовершенствования врачей. - Донецк, 1995. - С.139 (Соавт. В.К.Чайка, Н.Ф.Иваницкзя, И.А.Овсяник).

20. Гинекологическая заболеваемость женщин Фертильного воз-

раста, подвергшихся воздействию малых доз ионизирующих излучении // Актуальные проблемы профессиональной пзтологиии и радиационной медицины: Сб.статей. - Донецк, 1994. - С.289 (Созет. В.К.Чайка,

В.П.Квасенко).

21. Состояние клеточного и гуморального иммунитета женщин детородного возраста, подвергшихся воздействию малых доз ионизирующих излучении // Актуальные проблемы профессиональной патологии и радиационной медицины: Сб. статей. - Донецк, 1994. - С.288 (Соавт. В.К.Чайка, Т.С.Мирошникоез) .

22. Remote disturbances in the hvpophiso-ovarian system after exposure to the low doses of the ionizing radiation // Proceeding's of the 5 World Congress of Gynecological Endocrinology in Barcelona. Spaine, 1996. - P. 165 (A.Mamonov).

РЕЗШЕ

Т.Ю.Бабич. Состояние гормональной и иммунной систем яенвцш фертильного возраста, подвергшихся влиянию ионизирующего излучения.

Диссертация нз соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология. Институт педиатрии, акушерства и гинекологии АМН Украины. Киег, 1997. Ь/копись.

Работа посвящена вопросам прогнозирования, диагностики и терапии наоущений менструальной функции у хекщкн, эвакуированных в 1985 г. из г.Припять. Отмечены особенности состояния гипофизарно-гонадной и гипоФизарно-тиоеокдней систем и кх. взаимосвязь с показателями иммуногенеза у данного контингента населения. Разработаны критерии ранней диагностики нарушений менструального цикла и математическая модель прогнозирования этой патологии. Предложен метод профилактики и терапии нарушений менструальной функции с учетом состояния нейро-гуморзльной системы, показана его зффек-тивнооть.

SUMMARY

Babich Т.U. The state of endocrine and immune systems in fertile-aged women under influence of ionized radiation.

Thesis for scientific degree cf candidae of medical sciences in speciality 14.01.01.- obstetrics and gynaecology. Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynaecology, Academy of Medical Sciences of Ukraine. Kiev, 1997, Manuscript. .

This scientific work is devoted to prognostication, diagnostics and therapy of menstrual function disorders in women, evacuated from Pripvat in 1935. There were marked the peculiarities of hypophysis-gonade and hypophysis- thyroid systems state and iheir correlation with immuhogenesis indeces in this contig'ent of population. There were elaborated the criteria of early diagnostics of menstrual cycle disorders and mathematics prognostication model of this pathology. There was suggested the method of prophylaxis and therapy of menstrual function disorders taking into consideration the state of neuro-humoral system.

There was proved its efficiency.