Автореферат и диссертация по медицине (14.00.06) на тему:Состояние гомеостаза кальция при артериальной гипертонии: клинико-лабораторная характеристика, патофизиологические значения, возможности и перспективы коррекции

РГ8 ОД

< ? г:'1 г"' ' .................УКРАТНСЬКИЙ

НАУКОВО-ДОСЛЩНИЦЬКИЙ 1НСТИТУТ КАРДЮЛОГП

¡м. акад. М. Д. СТРАЖЕСКА МОЗ УКРАТНИ

На правах рукописи

КОЛОМ16ЦЬ В1ктор1я Володимиршна

СТАН ГСШЕОСТАЗУ КАЛЬЦИО ПРИ АРТЕР1АЛЬН1Й ГШЕРТОН11: КЛ1Н1КО-ЛАБОРАТОРНА ХАРАКТЕРИСТИКА,

ПАТОФ13ЮЛОГ1ЧНЕ ЗНАЧЕНИЯ, МОЖЛ И ВОСТ1 ТА ПЕРСПЕКТИВИ КОРЕКЦИ

14.00.06 — Кардтлопя

Автореферат дисертацп на здобуття вченого ступени доктора медичних паук

К ИIВ — 1904

Робота виконана в Донецькому державному медичному (петит т1 ¡м. М. Горькою.

Н а у к о в и й консультант: доктор медичних наук, чле кореспондент АН I АМН Укра'ши, Заслужений д1яч науки ( технп УкраУни, професор В. О. Бобров.

О ф 1 ц 1 11 и 1 о п о н е н т и — доктор медичних наук, профеС' I. П. Смирнова; доктор медичних паук, професор /. I. Сахарну доктор медичних наук, професор Л. А. Стадшок.

П р о в ( д н а установи — Дшпропетровський державн медичний ¡нститут.

Захист вщбудеться «. .$?.>>.............1994 р. о гс

на заЫданш спещал1зованоУ ради Д 01.22.01 УкраУнського наукоЕ досл1дницы<ого ¡нститута кардюлопУ ¡м. акад. М. Д. Стражеска здресою: 252151, м. КиУв, вул. Народного ополчения, 5.

3 дисертащею можна ознайомитись в 616л¡отец1 УкраУнськс иауково-дослшжцького ¡нститута кардюлош ¡м. акад. М. Д. Ст| жеска

Автореферат розклапо .....

Р.

Вчений секретар спе1[1ал13овано1 ради, канд. мед. наук, старший науковий сшвроб1тник

/. П. МАЛИНОВСЬКЛ

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн1сть теми. Артер1альна ппертон^я (АГ) е одним э ¡новних фактор!в ризику шем1чно1 хвороби серця, зокрема ¡нфа-;ту ьНокарда, серцевох шздостатност! та мозкового »нсульту, )бто головних причин смерть в тому числ1 передчасног, 1 ¡нва-дност1 (I. К. Шхвацабая, К1П.Юренев, 1968; .1. 31окез 1 сШвавт. , )89). Надзвичайна поширеннють 1 патогенн1сть АГ перетворгають >ротьбу з нею з медично! на соЩальну проблему 1 зумовлкжгь ;туальн1сть пошуку ефективних метод1в а первинно! 1 вторинно! юф1лактики (6. е. Гопн 1 сп^вавт., 1983; I. С. Глазунов, 1987; I. Чазов, 1987; ЕС. Волков, А. 6. Цикулш, 1989; Г. Г. Оганов, 191; 1?. 51аш1ег 1 сшвавт., 1985). В1домо, щр у биьшост! ви-щк1в в основ 1 АГ лежить шдвищення тонусу гладких м'яз1в су-1Н ( I. К Шхвацабая; 1985; В. Го1кои, 1982). Серед ряда 1дентиф1-шаних патогенетичних механ!зм1в порушення тонусу гладких м'я-в судин виняткове значения мають в^дхилення у стат гомеоста-' кальцш (Б. МзСаггоп,' 1985, 1989;. Ь. Иезтск, 1986). Встансв-!Нб, шр кальщй' пос^дае ключове мюце у процесах юнного тран-юрту, енергетичного метабсшзму та взаёмодп з скорочувальни-[ б!лками, тобто у скороченш та розслаОленш гладких м'язхв гдин (Б. ЬТкаченко 1 ешвавт. , 1989; А. СалрЬеП, 1985). Шдви-■ння тонусу резистивних судин, та артериального тиску (АТ), як домо, пов'яаане з порушеннями метабсшзму внутр 1 иньокл 1 тинно-I кальщю, включаючи трансмембранний .транспорт, сполучення та 'зподдл у кл1тин! (1йВ. Постнов, С. Е Орлов, 1987; В. Го1ко*г, 187; Р.Егпе, К. НегпБтеуег, 1989; Т. ОБЫта 1 сшвавт., 1991;), ' призводять до шдвищення концентра^ ¡¡' вольного кальцио у [топлазм! гладком'язових юптин судин, що е центральною ланкою

у патогенез! АГ на картинному piBHi. Причини i механизм розлад-нень метаболизму внутр;шньокл1 тинного кальщю неведом». Беапе-речно, EHyrpiшньокд1 тинний метаболизм кальщю Щ1 льно зв'язани{ ai станом гомеостазу кадьЩю на piBHi щлого оргшизму (С. К.Чу-рина, 1993; A. Parfitt, М. Kleerekoper, 1980; D. McCarron, 1989).

. При АР энайдено вгдхилення р^аних показник!В обШну кальщю: зменшення споживання i кишково! абсорбцп, зсуви кальщеми, надм1рний кальщйуреа, щдвищення концентрацп паратгормон! (D. МзСаггоп, 1984; 1985; 1985; 1989; Н. Kesteloot, J. Jossens, 1988; J.Beli2an i chiBaBT., 1988; A.Brickman i сшвавт., 1988; S. Marcoux i сШвавт., .1991; L. Resnick i сшвавт., 1985, 1986,

:1993). Зроблен! ycnimHi спроби знизити piBeHb AT шляхом введения в организм додатково! К1ЛЬК0СТ1 кальщю (Ц Barcia-Palmieri i сшвавт.', 1984; A. Siani i сШвавт. ,1988; M-Trevisan i сшвавт., 1988; У. Fukino, 1990; H. Iso i cniBaBT., 1991).

Проте, гомеостая кальщю при AT на piBHi д1лого сфгашзму вивчено фрагментарно та недостатньо повно, а одержанi результа-ти часто суперечливь Так, крхм негативно: i незначно! BiÄMi4e-но i позитивну коредящю Mix piBHeM кальщемп i AT (К. Lau i сшвавт., . 1984), не знайдено антигiпертензивноi дн додатково-го епоживання кальщю (А. К Гладкевич i сшвавт., 1990; S. Ackley i сшвавт., 1983; R. McDonald, 1988; С. Nowson, T.Morgan, 1989). Залишаетъся нев1домим пaтoфiзioлoriчнe значения знайдених пору-шень гомеостазу кальщю. Вони мояуть бути пор1вняно Сеапечним виявом загальних метабол шних розладнень, щр не потребують специально! корекци, але, молищво, вони стають одшею а причин подальшого прогресування АГ. Нев1Домо, чи можливо ефективко ко-ригувати всуви гомеостазу кальцию у хворих на АГ, та чи не при-

зведе така коректя до непередбачених негативних ефекпв.

Основна мета досл1даення - шдвищити ефективнють первин-шл та вторично! профилактики АГ шляхом ровообки оптимальних метод1в. корекцп порушень гомеостазу кальцш.

Для досягнення мети досл1Дмення поставлен! наступи1 завда

яня:

1. Вивчити доступними у клниц1 методами1 фракщйний склад кальцш у сироватт кров1, кальщйуретичну функцш нирок, стан шсткового сектора кальцт, кишкову абсорбцш та д1етичне спо-кивання кальцию у хворих на АГ у а!ставленн1 31 эдоровими осо-5ами.

2. Вивчити стан гормонально! регуляцп гомеостазу кальцш 1ри АГ за допомогою р!зних наванталувальних тест ¡в (пперкаль-Д1ем1чних, фармаколог1чних: паратгормоном, кальцитов ном, В1та-*1Ном Д- кальцитрюлом, н^федишном 1 т. 1н.) та радЮ1муноло-мчних метод1в.

3. Роэробити адекватна методи ошнки. гомеостазу кальцш, 1ридатн1 для широкого ключного використання.

■ 4. Вивчити вплив антиппертензивно! фармакотераш! на стан 'омеостазу кальцш при АГ.

б. Вивчити вплив додаткового приймання кальтю у вигляд! юлей та молочних продукпв на стан гомеостазу кальцш та гемо-1инам1ки при АГ в умовах клш1ки.

б. 0Шнити вплив тривалого споживання молочно! сироватки га р!вень АТ та розвиток АГ у популящйному досл1дженн1.

.7. Характериаувати мюце та значения порушень гомеостаау :алыию у патогенез 1 та кл1ночному плиш АГ.

•8. Розробити та апробувати оптимальн! Методи корекци по-

с

руиень гомеостазу кадьцш для використання у первишнй та вто риший проф!лактищ АГ.

Наумова новиана. Проведене досл1дження дозволило одержат: характеристику стану гомеостазу кальцш при Ппертошший хво-роб1 ,(ГХ) та його регуляцп на р1ВШ вдлого организму 1 вироби-. ти критери його 1нтегрально1 яшснси та шлыисно: ощнки доступными у клшщ методами (интегральна протипперкадьщемхчш активнють, кишкова абсорбшя кальщю, штенсившсть транспорт} кальцио «¿ж його секторами у оргамзмь чутливють орган1в-М1-шеней до ди кальщ'йрегулкючих гормонов, чутлив^сть паращитови-. дних залов до р1вня юн1вованого кальцш сироватки кровО, ви-• яснити патоф1зюлог)Чну роль роэладнень обм1ну кальцию у розви-.тку та прогресуванн! ГХ, розробити ефективн1 методи д1аГностики та корекцп порушень гомеостазу кальцио у хворих на рх, в про-цес1 IX фармакотераш I та в популяцп а метою 1х використання ^ систем! первично! та вторинно! проф!лактики ГХ. 4 У проведеному досл1дженн1 знайден! та в1дцан 1 анализу наступи! Н0В1 факТИ:

1. Здатшсть системи гомеостазу кальцию протистояти гострим зсувам, кальщемп у хворих на ГХ знижена.

2. Особи з АГ сложивають з ¿жею кальщю менше, н1ж особи з нормальном АТ.

3. Кишкова абсорбщя кальцш у хворих на ГХ зменшена.

4. .Кальщем^я та фракц^йний склад сироваткового кальцш у ос1б а АГ шдтримуеться на нормальному р1вн1.

Б. Ниркова екскрещя кальцш при ГХ знижена внасл1Док шд-вищання йогп канальце во I реабсорбцп.

б. Транспорт кальцш а позашптинно! р^дини у кастковий

сектор при ГХ знимэний, а кютковий пул кальцш зубожений.

7. Утворення у нирках гормонально активного метаболиту 1,25-дтдроксихолекальциферолу (1,25-ДГХ) у хворих на ГХ змен-шено.

8. Секретя паратгормсну та кальцитошну при ГХ зна ло Шдвищена, щр супроводлуеться шдвищенням тонусу . артерюл, ¡х чутливост! до пресорних фактор!в та Шдвищенням АТ.

9. Чутлив1сть виконавчих орган¡в системи гомеостазу кальцию до дп кальц!йрегулюючих гормонов при ГХ эшшэна.

10. Вазопресорна реакц1Я у В1ДП0В1ДЬ на гостру пперкаль-ЩемНо у хворих на ГХ вище, н!ж у ос!б з нормальним АТ.

И. Ериймання тфедишну: а) знижуе чутлив1сть- паращито-видних залоз до концентрат $ 1он1зованого кальцио у сироватщ кров1; б) зменшуе кишкову абсорбцш кальцио;-в) вб^льшуе каль-Щйурез. Тривале приймання тфедишну, зб1лыпуючи деф!цит поза->штинного кальцио та знияугачи здатнють гомеостазу кальцио протистояти всувам кальтемп, шдвишуе функцш паращитовидних залоз. " .-'■' . -

12. Дролонговане пероральне навантаяення солями кальцио призводить до: - а)сприятливих зсув1в у стан1 гомеостазу кальцио: р!вень фоново! секрецп кальц!йрегулюючих гормон!в нйближуеться до "нормального", шдвищуеться гнучкють гормонально! ре гулящ! гомеостазу кальщю; б)внилення реактивност! серцево-судинно! системи у В1ДП0В1ДЬ на дш норадренал1ну та фзичне навантален-ня.

13. КорекШя поружень гомеостазу кальцио у хворих на ГХ шд час Л1кування антагон1С'гами кальщга шдвищуе ефектившсть антйппертензивно! фармс1котерап 1!. ' . ■ ' - '

о

14. Тривале споживання молочно* сироватки у популяци зни-жуе АТ у ос 16 з нормальним АТ та пограничною г1лертенз1ею 1 зменшуе 1нцидент АГ.

; Теоретмчне значения робот*. \Ощнка стану гомеостаау каль-ц1ю, висвилення патоф^зюлопчно! рол! його порушень при ГХ та .спроба розробити нов! методи первинно! та вторинно1 проф1лакти-ки АГ шлйхом корекцн порушень гомеостазу кальцш е ютотним внеском у розвиток теоретичних уявлень про патогенез та можли-вост! проф!дактики 1 икуванна АГ.

Практичие аначення робота. Виробдено к'дькюш критерп . интегральноI оценки стану гомеостазу кальцш чта його окремих ■ланок на р^вш целого организму, шр можуть бути одержан! в уловах 1Шн1ки.

Запропоновано за допомогою кадьЩйтолерантних т§ст!в метод визначення штегральнох пратиг1перкальц1ем1ЧН01 активности щр вддображуе здатн.ють гомеостаау кальцио ефективно про^истояти гострим асувам кальщемп I характеризуе стан гомеостаау кальцию в 1Цлому.

Запропоновано комплекс метод1в використання внутрИпньовен-ного та перорального кальщйтолерантних тест 1 в для отримання характеристик 1ПГК4, нирково: екскрецп, кишково1 абсорбцн, гормонально! регул.цн гомеостазу кальц!ю, а також реактивност1 ; серцево-оудинно! системи в умовах гострих в1дхилень кальщемн.

Роароблено методи як1сно1 1 к!льк1сно1 оценки кишково! абсорбцн кальщю. .

Запропоновано метод визначення кальЩйзв' язуючо1 здатносп (КЗЗ) сироватки кровь

Розроблено комплекс метод!в оцхнки стану виконавчих орга-

н1в гомеостаау кальцию, |х чутливост1 до кальщйрегулюючих гормон! В.

Апробовано у популящйному досл!дженн1 1 застосовано вокрема серед роб1Тник1в промислових шдприемств методи ощнки споживання кальщю з використанням анкет та вивчеяня добого! екскрецп кальщю. Дам про споживання кальщю серед роб1тник1в вупльно! 1 металурпйно! промислоЕост 1 Донбаау валдивг для ор-ган!эадп роботи по зд^йсненню масово! первинно! проф1лактики АГ. -

Встановлено, що особи, як1 споживають менше 400 мг калькию на добу, мають великий риаик захворати АГ, тому особливо потре-бують спостереження та спещальних лроф1лактичних заход¡в.

Знайдем зм1ни у стам гомеостгяу кальщю,' щр виникаигь П1д впливом тривалого приймання антагон1ст1в .кальщю потребують спещально! корекци. Запропоновано методи шдвищення ефектив-ност1 лжування ГХ антагонютами кальщю, що передбачають коре-' кщю порушень гомеостазу кальцио.

Розроблено метод первинно! проф1лактики АГ серед населения за допомогою споживання достатньо! К1ЛЬК0СТ1 кальщю у склад! молочно! сироватки, щр мае переваги у пор1вняннд з сущльним молоком 1 солями кальщю.

Основн! положит, цо вясунут! до аахжту.

. 1. При ГХ виникають порушення гомеостазу кальщю на р1вш щлого орган1аму, пусковою ланкою яких е. зншкння кишково! аб-сорбцп кальщю та чутливост1 виконаввдх оргашв гомеостазу кальщю до ди кальщйтропних гормон 1 в.

2. Для шдтримання оеновно! константи гомеостаау кальцию -калвщемп- на нормальному р1вн1 в умовах зниженого поступу

; ' - в - .

! ' • 'о'

кальцио в кишок виникають всуви у секрещ1 кальц!йрегулюючих

гормона в, щр тягне за собою шдвищення - тонусу рёзистивних су-

дин, ix чутдивост! до вааопресорних фактор 1 в та piBHH АТ.

• I 3. Дривале приймання блокаюрхв кальцгевих канат в, вй-

кликдюгь порушення стану гомеостазу кальцио, як! анижують i х

терапертичну ефективнхсть i потребують спец!ального врахування

та ксрекцп.

j 4. Корекщя асув»в гомеостазу кальщю шляхом тдвищення споживання кальщю дозволяе у частшп випадщв вапоб!гти роз-витков! ГХ i гд!йснювати и немедикаментоане ликування та шд-вищити ефективнють антигiпертензивноi фармакотерапп. AnpoCauis робот*. OcHQBHi положения дисертацп обговорювались

1 I

. на 1-й М!жнародн!й конференц!i а проф1лактично4 кардiологi i (Москва, 1985), Mi«народному Симпозиум! "Ф!з!ологхя# пептид!в" (Санкт-Петербург, 1988), YI Бвропейському колоквхум! в ф^зюло-rif нирок (Соф1Я, Болгар!я, 1988), X KoHrpeci кардюлб^/в Аз11 , (Сеул, ■ Корея, 1991), Шжнародтй конференцп а здорового образу життя (Санкт-Петербург, 1990), 13-й науковхй конференцп Mijtaia-родного |товариства а ппертонп (Монреаль, Канада, 1990), YIII -Всесоюзна конференц!i по iiaioaorii нирок i водно-солевого обм!ну (Xap(iiB, 1989), IY Бсесоюзн!й нирковхй школ! (Заново, 1987), IIlB'iJfli кардхолог^в Укра$ни (ЧерШвЩ, 1988), BcecciusHifi конференщ i а патоф13!ологп нирок i водно-солевого oßMiay (Калуга, 1989) та iH. Матер1али роботи допов1дались на конкурсах молодих. кардюлопв Украйни в 1985 р. (III м!сце) та в 1988 р. (II мюце). Запропонована система заход!в первиннох 1 вторинно! проф!лактики apTepiaabHOi rinepTOHii серед населения експонувалась на ВДИР СРСР, де нагороджена бронзовою медаллю,

на ВДНГ Укра!ни, де нагороджена дипломом III ступени та на ви-ставц1 у Лейпщгу в 1989 р.

ПуСШкаци. Sa темою дисертацп опубликовано 66 роб!т, з них 18 у закордонних виданнях, 14 в журналах, в т.ч. 3 у закор-донних. .

Структура дисертацН. Дисертащю викладено на 418 стор1н-ках машинопису; вона складаеться з вступу, 6 влав, . закшчення, висновк1в, списку використаних джерел (659, у тому числу .649 1ноземних). / ,

ЗШСТ РОБОТИ Матер!ал i метода досл1дяення

j

Лослхдження включало кл!н1чну 1 еп1демюлоглчну частини.

У клШчному досл!дженн1 обсл1дувано 69 зДорових чолов1-KiB-caMoxiTuiB у Bim 25 - 50 poKiB, щр не мали жлдних вказ!вок на захворювання тепер або в микулому серцево-судинно! i ендо- • кринки системи, нирок, органiв травления, патологи водно- солевого oöMiHy, а також АГ в с1мейному анамнез:!, як! складали контрольну групу. 0бсл1дувано 187 хворих" на ГХ чоловшв у Bim 29 - 64 poKiB. У 46 хворих зйайдена ГХ.1 стадп, у 109 ГХ II стадн, у 32 ГХ III стадп (за класиф1кащега ВООЗ). Тривал1сть захворювання коливалась в1д 6 до 18 poKiB. yci xBopi спосте-р^гались на протяз! 5-10 рок!в. Диференщальну д1агностику м!ж симптоматичними АГ та ГХ проводили шляхом оц!нки анамнезу, об'-ективного статуту, стану серцево-судинно! системи та нирок, вклотаючи ix ф^льтрацШну (проба Реберга), концентратйну (проба Зимницького), екскреторну функцш (радЮ!зотопна ренограф1я,

о l

внутр^шньовенна урограф1я), багаторааов! загальщ анашэи ce4i, 1 визначення активнос-ri ренину плаз ми кровд рад i Р i мунолог i чним методом.

yci обстеження проведено пюля Б-6 денно! перерви у прий-манн1 антиппертенаивних препаратов. Bci обе л ¿дуван! у пер ¡од обстеження одерживали стандартну д1ету N 10 за M. I. Певанером, яка постачае в органам блиаько 16,5 ммоль кальцш, 90 ммоль натрШ, 70 ммоль калдю, 80 г б1дка,.70 г жиру, 400 г вуглеводов на добу. i За добу до обстеження ш рекомендували повшетю виклю-чити з Д1ети модочнi продукти, шрб добове вживання кальщю не перевищувало 10 ммоль.

Ешдемхолог^чне обстеження проведено у двох популящях ро-.diTHHKiB металурпйних- заводов та у двох популящях шахтар1в (6200 Ч0Л0В1К1В у Biui 30-40 poKiB) протягом 3 poKiB^ в викорис-танням стандартних метод»в визначення: 1) артериального тиску, 2)Добово^о споживання кальцию методами анкетування за ^Ьпомйгою муляждв ' продуктjb i страв i вивчення добово! екскреци кальщю в сечи щр збирали в ашквотн! контейнери. Профилактику зд1йс-нгаали П1двишрнкям споживання кальщю у виг ляд i модочжп (сир-hoï) сироватки, яку рекомендували вживати в популяци активно» профилактики щодня в o6'eMi 0,8 - 1 л.

- KniHiUHi дослхдження включали вивчення гомеостазу кальщю, a cave його окремих ceKTopiB: 1) кальщеми; 2) кальщйуретич-hoï функцп нирок; 3) кишково$ абсорбцп; 4) кальцш kîctkoboï тканини; перемщень кальщю mî« цими секторами; гормонально! регуляцп; Для характеристики кальщемп визначали аагальну1 концентрацию кальцш сироватки kpobî методом атомно-абсорбщ й-hoî спектрофотометр!ï на спектрофотометр» "Сатурн-3", концент-

- и -

рацио ioHisoBaHoi фракцп кальщю методом прямо! потенщомет-pii ва допомогою аонселективних електрод1в, виготовлених у ла-боратор! i ioHHoro обмту Санкт-Петербурзького уш верситету, ступ!нь iOHiaauií сироваткового кальщю (CICK) як сшвыдношен-ня м!ж концентраЩею юшзованого i загального кальщю, та гл-льщйзв'язуючу здатмсть (КЗЗ) сироватки кров i за оригинальною методикою (Колом1ець ЕВ., 1984). ' л

Кальщйуретичну функщю нирок оц!нювали за. допомогою ви-значення екскрецп кальщю, в т. ч. добово!, ф1льтращйного заряду кальщю, екскретуемо! фракщ i кальцт У авичайних умовах проводили: 1)вивчення добово! екскрецп кальщю; 2) 1шренс-до-сл1дження в умовах noMipHoro антид!урезу. Концентращю кальщю в сеч! визначали методом атомно-абсорбщйно! спектрофотометр! í, натр!ю в плазм! кров1 та в ce4i - на полум'яному фотометр! "Цейсс-3". • .

Кишкову абсорбщю кальщю характеризували за допомогою двох орипналъних методик: якюно, вивчаючи динамику всмоктува-ння кальщю у кишках в процес1.перорального кальщйтолерантного тесту (КТТ), та к1льк1сно, ощнюючи сушрну кШкють кальц!ю, щр поступив у кров в умовах перорального КТТ, i кальЩю, пр був усунений з кров! в умовах внутр1шньовенного КТТ.

КонцентраЩю гормон i в в плазм! кров! визначали радю!муно-лопчним методом за допомогою наборов: паратгормону - "Malin-krodt diagnostica", кальцитоМну. - "Ria-mat calcitomn И", 25-Щдроксихолекальциферолу (2Б-ГХ) i 1,25-д!г1дроксихолекальцифе-ролу (1,25-ДГХ) - "Bulímann", активност1 решну плазми - "SB-Ren-2", альдостерону - "Internacional CIS".

' Стан KiCTKOBoro сектору кальщю характеризували шляхом ви-

о

вчення 1) Поступу кальцш з скелету у плазму кров! за методикою I.И ермаково! 1 сшвавт. (1987); 2) Шнерально1 насиченост1 к1-сток при рентгеноденситометр!I.

Стан гомеостаау кальцш та йог,о окремих ланок вивчали у эвичайних умовах та в умовах навантажень. Найбишш повно та 4Н-'. зЮлопчно грамотно ощнити функцюнальний стан регуляторних та виконавчих систем гомеостазу шжна лише за допомогою "збурень" у систем! гомеостазу, що виникають при проведение навантажува-льних тесив. Навантажувальна Пперкальщем^я мобшзуе гомео-статичн! механ1зми', щр спрямован! на якомога швидку та вдоско-. налу л1кв1дацш навадтажувально! Пперкальщемн, динамиса яко! \в1дображуе ефективн^сть гомеостатичних механ!зм1В. Еикористали: {) внутришьовенний КТТ, пр включав визначення показшшв гомеостазу Са протягом 150 хвилин п^сля внутришьовенно^о введения 0,15 ммоль хлориду кальщю на кг маси Т1 да, 2) пероральний КТТ, досл1дження при.якому проводили протягом 240 хвилин шс?ля пер-орального приймання 0,25 ммоль кальцш на кг маси Т1ла, 3) По-дв1йний пероральний КТТ включав проведения перорапьного КТТ до та шсля 3-денного приймання 0,26 ммоль лактату кальцш на кг маси Т1да.. Для ощнки стану регулюючих та виконавчих органов гомеостазу кальцш використали також тести з внутрианьом'язовим введениям паратиреоIдину (0,5 од. на кг маси ила); кальцитр1ну (1 од. на 25 кг маси ила та пероральним прийманням оксидев^ту (.1 мкг на добу протягом 3 дШв).

Стан центрально:-та перифер1йно! геыодинам1ки вивчали за зага-льноприйнятими методиками за допомогою м1ряння артер1ального тиску ртутним сф1 гмоманометром, ехокардюграф11 на апарат! ЕКС-02 в М-решаН, тетрешолярно! реографН на двохканальному рео-

граф! РПГ-2-02, о клюз1йноI плетизмограф] 1 на плетизмограф] "Р1иУозсг1рЬ-Гог1е". Стан гемодинамхки вивчали в спокол 1 при ф!зичному навантажент на велоергометр1 та на фон1 одноразових або курсових медикаментозних навантажень (сол1 кальщю, норад-реналш, антагонюти кальщю).

РЕЗУЛЬТАТА Д0СЛ1ДИВННЯ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ Стан гомеостазу кальц!ю при артер1альн!й гхпертонИ

Загальна концентращя кальц!га 1 концентращя Юн1зованого кальщю у хворих на ГХ в умовах кл1Н1ки, де Д1етичне споживання кальщю у хворих на ГХ практично не в!др1зняеться В1д споживання у вдорових людей, утримуеться в нормальних межах -(Табл. '1). Пост1йшсть кальщеми зумовлена тим, шр р1вень' кальщемп е критичним для життево важливих функщй. Д1яльн1сть вс1х викона-вчих 1 регулюючих мехашзм1в системи гомеостазу кальщю (кишко-ва абсорбЩя, реабсорбщя кальщю в нефрон!, транспорт кальщю м!ж лаб1льним пулом кютково! тканини 1 позакштинною р1 диною, ■ секрещя кальщйрегулюючих гормотв) спрямована на утримання пост1йност1 кальщемп. Тому зрозумгло, що кальщем1я, що пос1-дае ключове становище в складн1й систем! кальщевого гомеостазу, як р!Внод1юча зсув1в транспорту кальщю в р1зних секторах 1 як 1нтегральний показник стану гомеостазу кальщю, не може пе-ретерплювати ¡стотних зсув^в, тим б1льше при так1й неендокрин-тй патологи, як АГ. Здатнють оргатзму долати гостр1 в1дхи-лення р1вня кальщемп забезпечуеться стимулящею регуляторних гомеостатичних механ1зм1в. Пров1вши ф13Шлог1чний анал1з КТТ, ми сформулювали поняття 'Чнтегральна протипперкальщем!чна ак-тивн!сть" ППГКА), що характеризуе здатй^сть гомеостатичних

- 14 -

; " ' О

Таблиця 1

;Показники стану гомеостазу кальцло у. здорових лвдей 1 хворих на глтертошчну хворобу (.М+ш)

1 : 1 • | ; Шказники | 1 Здоров» | Хворд на.ГХ |

|Сирова1'ка кров1 |

| Загальний кальтй, ммоль/л | 2,47+0,06 2,50+0,04 |

| 1ошзований кальций, ммоль/л| 1,08+0,02 1,12+0,01 |

I С1СК, X ' | 44,5+0,6. 45,0+0,8 |

| КЗЗ, -1вССа | 2,33+0,06 2,42+0,04 |

| Паратгормон. пг/мд | 68,4+6,6 104,1+7,2к< |

| Калшцитошн, • пг/мл' | 10,9+1,0 15,8+1,9 |

| ; 25-ГХ, нг/мл | 61,7+1,9 „20,4+0,5* |

|! 1,25-ДГХ, пг/мл | 37,3+1,7 29,8+1,3* |

| ! ШЗК,, мкмоль/л/хв | 3,23+0,66 1,7^+0,23* |

| ПНВК, X • | 105,7+2,0 96,1+1,3* |

|Споживання кальщю, мг/24 год | 977,7+16,2 869,3+29,3*1

|Нирки: 'Екскрещя кальщю, |

|. ммоль/24 год; в1льна д»ета: | 7,2+0,2 5,6+0,3* |

| стандартна' д1ета: | 4,97+0,55 5,74+0,75 |

| Швидкхсть екскрецн, |

|.'мкмоль/хв . | 3,41+0,40 3,83+0,67 |

| Ф1льтращйнйй заряд,мкмоль/л| 115,4+8,2 115,6+5,7 |

| ' Екскретуема фракщя, % | 3,06+0,34 3,29+0,47 |

|Кишки: абсорбция, ммоль/120 хв| 8,80+0,54 6,06+0,46*1

|К1стки: оптична густина, од. |

I (дистальний метаещфхв)| 0,62+0,03 0,53+0,02*1

мехашзшв протистояти надаирному поступу кальщю в Ьрган1вм та повертати до вих^дного р^вня таку Сазисну константу, як кальЩ-ем1я. 0бМ1Н кальщю, як I вс1ляку гомеостатичну систему, побу-довано за принципом негативного зворотного зв'явку, щэ вабез-печуе Л1кв1дац1ю будь-яких "каламучень", пр порушують базь2-Н1 константи системи. Навантажувальна ЩперкальЩешя, щр вини-кае при КТТ, мобшзуе гомеостатичн! мехашгми, пр спрямован! на можливо швидшу та повшшу п Л1кв1дациа швидке зниження в кров1 концентрацп паратгормону, шдвищення концентрацп каль-цитон1ну, внаслхдок чого кальц1й а поаашнтинно! р^дини виво-диться в 1нпи сектори: зб1лыпуеться ниркова екскрещя кальцио внасл1док як йростання ф1льтращйного заряду кальщю, так 1 пригн1чення його канальцевог реабсорбцп, прискорюеться перехгд кальщю в лаб!льнйй пул Щеток, секрещя кальщю- кишками. Ми знайшли статистично достеменне зниження 1ПГКА у хворих на ГК швидЩсть вниження кальщемП (ШЗК) складала у вдорових 1 хворих на ГХ в1ДП0В1дно 1,32+0,И 1 0,93+0,09 мкмоль/л/хв (р < 0,001), а повнота В1Дновлення вих1ДН01 кальщемн (ПВВК) в1дпо-в1дно 100,7+0,9 195,4+1,4 X (р < 0,01). Повторив проведения внутрлпньовенного КТТ пicля курсу антиг}пертензивноI фармакоте-рапп антиадренерпчними препаратами показало в1дсутн1сть зм!н 1ПГКА. Одержан! даш св^дчать про те, що' порушення процес^в ре-гуляцп гомеостазу кальщю не е простою функщею р1вня артер1а-льного тиску г потребуе спещапьно! корекцП. Зниження 1ПГКА у хворих на ГХ зумовлено угкш льненим виведенням кальщю з поза-шптинного сектору. Нирковаекскрещя кальц1ю шсля внутр^шньо-венного 1 перорального навантаження солями кальщю у хворих на ГХ Шдвищуеться в менпий м!р1, н^ж у здоровых людей, так що ни-

; . - 16 -рки у, хворих на ГХ виводять кальщю менша, шж у здорових людей. Осшльки шд час внутртиьовенного КТТ ф1льтращйний заряд кальщю у хворих на ГХ вб1льшувався так саме, як 1 у здорових людей, р1зниця екскрецп кальщю у^ них обумовлена пригщченням його канальцево! реабсорбцп.

,Знайдене нами у хворих на ГХ зниження 1ПГКА може бути на-сл1дком порушення'рхэних ыехан1эм1в в систем! регуляцн гомео-

I . ■ - ■

стаау кальщю: 1) шдвищення активности паратгормону, вниження активности кальцитошну або хх сполучення; Е) вниження чутливо-ст! ефекторних оргаШв, щр зд1йснюють усунення над лишку кальщю з кров1 (нирки, кишки, лаб!льний пуд кюток) до дп кальщйре-

• гулюючих гормон!в. ' ,

, | У хворих на ГХ бавальна концентращя хмунореактивних па-• ратгормону. 1 кальцитон!ну в кров1 майже в 2 рази вица, ник у здорових, людей С див. табл.1). В процес! проведения внутр^шньо-венного КТТ концентращя паратгормону ¿стотно знижувалаЬь. флю-ктуацн 1 гормонального статусу настають дуже швидко. Пзке падания концентращ г паратгормону в плазм1 кровь у середньому на 61,2 X, може бути пояснено. достатньо повною Блокадою секрецп гормону юл тинами паращитовидних залоз, щр настае негайно шеля 1 введения хлориду кальщю. Незважаючи на те, щр прирют концентрат I ютзованого кальщю у сироватщ кров1 у контрольна гру-

• Ш 1 у хворих на ГХ був однаковим, серэдшй ступень зниження р1вня паратгормону у хворих на ГХ на 20-й хвилин! внутрйпньо-венного кальщйтолерантного тесту в 1,6 рази перевищував показ-ник у здорових людей.

Стандартизований зеув концентрацн паратгормону ( -39,9 + 8,1 пг/мл на 100 мкмоль/л) 1 кальцитошну (+48,9+16,3 пг/мл на

0,15 ммоль/кг

I I I

I

т

2+

Са

10,64 с 13,313

ммоль Ш К Т

8,80 (6,60) ММОЛЬ '

1ЦР

=ф+3.32( +3.21)

—ММОЛЬ

Е Ц Р

1,52( 1,24)

ммоль

15,3(15,0)

ММОЛЬ '

НИРКИ

.91.2(92,9)

г

К1СТКИ

л . с

а т

б" а

1 "б

л 1

ь л

н . ь

и. н

й и

- й

пули

*

1,44( 1,04).

7 ММОЛЬ

Мал. 1 ',. Схема балансу та перем!щень кальции м;я разними секторами в орган1змГ здорових 1 хворих на г!пертон1чну хворобу

9мовн1 позначання: Поза скобками' наведен! паказники транспорту та балансу у здорових обсл1дуваних, в скобках - у. хворих на ппертон1чну хворобу, * - показник статистично достеменно в1др!зняеться в 1д показника у здорових людей.

<

¥

100 мк^оль/л), щр В1дображуе чутлив^еть юптин паращитовидних валов до ашн сироватково: концентрат 1' ¡отзованого кальщю у хворих на ГХ значно перевищував цей покааник у здорових людей (В1ДП0В1ДН0 -26,4+3,7 пг/мл 1 16,8*4,6 пг/мл на 100 мкмоль/л). Коефдщенти корелящ* Ы1Ж зсувами концентрацп 1 он¿аованого кальщю 1 паратгормону (-0,421), юшзованого кальцию 1 кальцито-тну (+0,'06) шдтверджують думку про меншу роль ендогенного ка-льцитон1ну в регуляцн гомеостазу кальщю. Вэзважаючи на баль-ший асув концентращ 1 кальщйрегулюючих гормонов своечасного 1 повного усунення надлижу кальщю з поааюатинного сектора в наступи 1 130 хвилин у.хворих на ГХ не в1дбуваеться. Коеф1Щенти •парно! кореляцн м:ж зсувами кальщйрегулюючих гормон (в : каль-

I

щеми складають для паратгормону+0,193 Су здорових+0,648), для кальцитошну -0,176 (у здорових -0,276), щр. св^дчить про меншу Щ1льн1сть зв'язку 1 меншу ефектившсть 1ПГКА у хворих на ГХ (неповне та невчасне усунення надлишку кальщю в кро^).

Основною причиною зниження 1ПГКА при ГХ е шдвищэння активное^ паратгормону.

Неефективна л^квддаЩя навантажувально! щперкальщем!I незважаючи.на б1лып члк! зеуви кальщйрегулюючих гормон ¡в СВ1-дчить про зниження чутливост1 орган!в-мшеней до дп кальщйре-гулюючих гормонов. Шдтвердження ще! гшотеаи отримано нами у серн дссл!джень ниркового 1 кюткового секторов кальщю в умо-вах навантажувальних тесив. На мал. 1 наведен 1 наш дан! про транспорт кальщю.М1Ж його пулами в орган»зм1.

В процес1 внутрипньовенного КТТ нирки хворих на ГХ виво-дять майже вдв1Ч1 меншу частку введеного навантаження, н1ж у здорових людей. Зниження кальщйуретично! функцп нирок у хво-

рих на ГХ визначаеться канальцевим механ!змом, а саме неадекйа-тним прйчиченням канальце во I реабсорбцП кальцио: Про це св!д-чить менш четкий, н!ж в контрольна грути прирост ексКретуемо5 фракцп кальцио у хворих на ГХ у в1дпов!дь на кальщеве наван-таження в той час, як ф!льтрац1йний заряд кальц!ю законом1рно 1 однаково зростав як у здорових так 1 у хворих на ГХ.

Вир!шальне значения в регуляц!! канальцево! реабсорбц!! кальщю належить паратгормону, що пригн!чуе проксимальяу. та п1дсилюе дистальну реабсорбцш кальцио. Вплив паратгормону на канальцевий транспорт кальцио у хворих на ГХ менш ч!ткий: кое-ф1Ц!ент кореляцп м1ж зниженням концентрацп паратгормону ! приростом екскретуемо! фракцп кальщю складае -0,559 (у здорових -0,934). '

Тест з введениям екзогенних кальц!йрегулюючих гормонов в!дображуе сумарну чут.щшсть нирок 1 мстково; тканини до ка-льщйрегулюючих гормон!Б. 3!ставляючи к!лькюн1 зсуви показни-к!в кальц!йурезу п1сля введения екзогенних кальщйрегулюючих • гормон ¡в у здорових 1 хворих на ГХ, ми 'знайшли ¡х 1стотну р13-ницго. Ощнюючи вплив екзогенних кальщйрегулюючих гормонов -паратгормону 1 .кальцитон!ну на транспорт кальцш м!ж кров'ю Г к1стковою тканиною, ми В1дм1тили ппореактивтсть КЛ1ТИН к!ст-ково1 тканини до дп кальщйрегулюючих гормонов,

Наведен! дан1 переконливо св1дчать про те, що при ГХ зм!-нюеться не Т1льки секрец!я кальщйрегулюючих гормон!в, але 1 чутлив1сть до них орган!в-М1шеней - нирок ! К1Стково1 тканини.

Результати кальц!йтолерантного тесту, безперечно залежать В1Д вих!дного стану гомеостазу кальщю, який, як в!домо, реагуе не ^1льки на'гостре навантаження кальщем, Шр потребуе негайних

адаптащйних acyB'iB, але i на б1льш трЙват вшни поступу кальщю в оргашзм.

У хворих на ГХ середня концентрация ¡мунореактивних паратгормону i кальщшшну в кров! майже у 2 рази вища, Н1Ж у контрольной rpyni. 0ск1льки основним фактором, щр визначае секрецш паратгормону, е ревень ¡ошзованого кальщю у сироватщ кровi, ми рётельно проанамзували його в р1зних трупах обсл1дуваних i знайшли деяку тенденцию до його зниження у хворих на АГ. В популящ* .серед ос 16 з низькою концентращею юшзованого кальцш в KpoBi < 1,05 ммоль/л частота АГ (34,0 Z) дещр вища, Н1Ж серед обсл!Дуваних з концентращею ioHisoBaHoro кальщю > 1,15 ммоль/л (27,0 X; р = 0,05). При анал1з1 р1вня кальщемп у1 хворих на ГХ з разним епоживанням кальщю пом!тна нижча кон-центращя ioHisoBaHoro кальщю в KpoBi у хворих на АГ, що спо-

яивають уенше 400 мг кальцш на добу - у середньому, 1,05 ±

\

0,01 ммоль/л (р < 0,05) на пор^вняння в тими, хто спожквае больше 1600 мг кальцш на добу - 1,11 +0,02 ммоль/л.

Причинами uiei тенденщi до зниження концентрацп ioHisoBaHoro кальщю в KpoBi при АГ можуть бути анайден! нами i 1нши-ми авторами зменшене споживання кальщю з ¿жею та упов!льнене всмоктування його у кишках, шр виникають внасл1Док смакових звичок, генетично! детерм1нованост1, зменшення утворення Biia-MiHy Д (MoCarron D. А. , 1989; Roullet С. М. i сшвавт. , 1991. Lind L. i cniBaBT, , 1993; Johnson A. S. i сшвавт. , 1993).

■ Ми знайшли, щр середне добове споживання кальцш у oci6 з АГ на 11,1 Z менше (р < 0,05) середнього добового споживання кальцш у oci6 з нормальним артер1альним тиском, що зумовлено ыеншим епоживанням особами з АГ молочних продукт в. При цьому

ми не знайшли залежноси споживання кальцш в!д в!ку або умов пращ. Тобто споживання кальцш залежало В1д характеру харчува-ння. Анаше 1ндив1дуальних даних Шдтвердив припущення, що частота ЛГ в певшй М]р1 зв'яоана з величиною добового споживання кальщю. Коефниент парно! тореляцп м^ж добовим споживатпм кальщю 1 д1астол1чним ЛТ складав 0,498 1 св!дчив про помгтний,. хоч 1 слабкий зв'язок. о

Зрозум1ло, що знижене споживання кальцш з ьтега, не будучи единою причиною АГ, далеко не у ес1х випадках ¿стотно впливае на р1вень артериального тиску. Очевидно, "чутливою" до браку кальцш у 1Ж1 опиняеться лише частка людей, у котрих р1вень ки-шковох абсорбЩ! кальцш неадекватно коригуе В1дхилення у зо--внипньому баланс! кальцш. '

Наш! популяц!йН1 досл!дження знайшли знижену ниркову ек-скрецш кальцш у хворих на ГХ на пор1вняння 31 здоровими людьми. Ми гадаемо, що зменшена ниркова екскрещя кальцш у хворих на АГ переважно в1дображуе три процеси: 1) знилкння д!етичного • споживання кальцш у хворих на АГ. Коеф^Щент кореляцп. м1д величинами добово!'нирково! екскрец11 кальцш 1 добового споживання кальцш складав у хворих на АГ 0,69, що св!дчить про 1сну-вання М1Ж цими показниками пом1рного зв'язку. 2} зниження кит-' ковоI абсорбЩ I кальщю у 0С1б з А1', внасл1док чого знижушься всмоктування кальцш з кишок в кров 1 його ф1льтращйний заряд, а в1дпов)дно 1. ниркова екскрещя, 3) П1двишення ргвня каналь-цевого.транспорту кальцш, як у проксимальному так 1 у дисталь-ному сегментах нефрону. Ми в1дм!тили чгткше зниження нирково! екскрещ I кальцш у хворих на АГ, що мають АГ в с1мейному анамнезу супроти хворих без Бказ1Вок на АГ в семейному анамнез к

Ми знайши зниження кальщйурезу у хворих на АГ у bcíx се-piflx обелiдувань, включаючи кл! рейс-доел: дження в стаЩонар!, у тому числ1, в умовах навантажувальних тестев, щр, отже, В1Д-ображуе загальну тенденцш

Для ощнки Д1йсного стану канальцевох реабсорбцп кальцш , у иирках, особливо у випадках гаданого зниження гомеостатично! функци скелету, HeoCxiдно проведения тест i в з навантажувальною пперкальщемхею. Ощнка кальщйурезу при АГ в базальних умовах неправом!рна I, отже, юнуюча думка про падвишення кальщйуре-зу, так звану "ниркову втрату" кальцш при АГ, ( McCarron D. А., Ktorris С. D., 1986; Hvarfner A., et al., 1986; Kesteloot Н., Jossens J. , 1988; Otero M., et al., 1988; lai S., et al., 1989;) не мае достатнix обгрунтувань i не вхдображуе дiЯсного кальщй-урезу при АГ. ■ t

¡ Ми наполягаемо на тому, щр у хворих на ГХ без вторинно! поразки нирок жодний з фактор1в, щр визначае вид1леннЯ*нирками кальщю,'Hi клубочковий (ШКФ, фхдьтращйний заряд кальцш), hí канальцевий (екскретуема фракщя кальщю) , не зм!нюеться в умовах стандартного споживання кальщю, а зменшений кальщйурез на вшнгй fl'ieTi в!дображуе переважно менше харчове сдоживання кальщю.

Не можна виключити високого споживання натрш як причини ПперкальЩйур.и, щр знайдена в ряд i досл^джень (Qalletti F., et al., 1993) '

Беаперечно, щр само дещр знижене споживання кальщю, тим больше, яшдр воно в межах "нормального", як у бхльшостх обсте-жених нами у wiíhíuí i у попудяци хворих на АГ, не спроможне призвести до зниження концентрацп кальщю в кров!, тому, щэ

компенсуеться 1нтенсиф1кащею кишково! абсррбцп кальцию. 0"9-видно, що основном ф1зюлог1Чним механизмом, шр визначае ревень калыиемп, е не с^лъки споживання кальщю, ск^льки його киш-кова абсорбция.

За 120 хвилин перорального кальц^йтолерантногс тесту киш-кова абсорбция кальцию у хворих на ГХ (у X вгд введеного наван-таження) майже у 2 рази менша, Hi* у здорових людей. Прир1ст кальщемп у хворих на ГХ В1дстае в! д приросту у здорових людей, починаючи a 60-oi хвклини. Де в^етавання набувае особли-Boi' 4iTKOCTi на 90-й та 120тй хвилинах перорального кальщйто-лерантного тесту. Недостатки поступ кальцш а кишок в кров ви-кликае напруження систем регулящi гомеостазу кальцию - в першу чергу секрецп паратгормону, який впливаючи на виконавч! органи гомеостазу шляхом зм^ни швидкост1 транспорту та роаподыу каль-Ц1И MiK його р1аними пулами в opraHi3Mi, повертае ревень, каль-щемп до потребного. Секрец1Я паратгормону зростае тим больше, щр чутливють оргашв-мгиеней до його дп знижена внасл^док ге-нетгчних дефекпв га/або в умовах набуто! пост1Йною стимуляцию г i поре акт ивност i. Шдвищене утворення паратгормону у HopMi повинно ¡ндуЩювати адекватний синтез 1,25-ДГХ, щр шляхом стиму-дяци кишково! абсорбцн кальщю у сподучеши ai зниженням нир-ково! екскрецп кальцию, тобто шляхом зм1ни зовшшнього балансу кальщю эабезпечуе стаСП льний р1вень кальщемп.

В процесс повторного перорального КТТ.у хворих на ГХ в1д-Суваеться 1нтенсиф)кац1я кишково! абсорбщ i кальцш на В1ДМ1ну Biд здорових людей, у яких хрон1чне навантаження кальцием при-гн!чувало його кишкову абсорбщю. Причинами цього феномену "мо-жуть бути: 1) в1дсутн1сть адекватного гальмування синтезу гор-

монально активного метабол!ту 1,25-ДГХ, для чого потр1бна чико певна концентрац1Я юн1в кальцш 1, , головне, паратгормону. Оск!льки у хворих на ГХ при повторному КТТ концентрация парат-

с

гормону вбер1гаеться аначно вюцою, Н1Ж у здорових людей, а н зниження при навантажувальшй пперкальщемП значно менше, ясно, що цей фактор може мати значения у неадекватно регуляцп балансу кальцио, 2) кишковий транспорт кальц!ю не реагуе адекватно на зсуви концентрацп 1,25-ДГХ в кровь використовуючи в б!льш1й М1р1, н!ж у здорових людей парацелюлярний шлях. Якщо в норм! процес всмоктування кальц!ю в кишках надзвичайно чутливий ' до концентрацп 1,25-ДГХ, то у хворих на ГХ кишковий транспорт кальщю в меннИй м1р! контролюеться гормональним мехамзмом. Курсове приймання оксидев!ту у хворих на ГХ викликало ч^тко менш! 'зсуви кишково! абсорбцп кальщю.

Ми вперше знайшли статистично достеменне зниження оптичнсп густини в. дистальному метаегпф1а1 променево! к1стки (0,62+0,03 1 0,53+0,02 в1дпов!дно у здорових та хворих) та в демльках клетках кист1, що св!дчить про меншу мшерал^зацио К1СТОК у хворих на ГХ. Вперше зд1йснена нами оцгг.ка транспорту кальцио М1ж к1стками та позашПтинною р!диною дозволила вст&новити а ч^тке к!льк1сне зниження у хворих на ГХ У 21,6 % обстежених хворих транспорт каЛьцШ М1Ж кров'ю та клетками був не т!льки К1ЛЬК1С-но знижений, але 1 мав протилежну спрямованють. Шдвищена продую^ я 'паратгормону у хворих на ГХ перешкоджуе нормальному пе реходу кальцШ з позаюлтиншн р1дини в лаб1льний пул К1СЮК та встановленню М1Ж цими кальщевими секторами динам!чно! Р1вн0ва-ги. Очевидно, упов^льнене перем;и,.>ння кальцио миг. кютками та позаюитинною р: диною з одного боку спрямоване на утримання ка-

ц>Ц1Ю у к1стков1й тканин 1, а з 1ншого на ут'римання нормального мвня кальЦ1€М11 в умовах недостатнього, поступу кдльцш з кишок Г позакл1тинний сектор.

На сучасн^м еташ розвитку уявлонь про стан гомеостазу кальцш при ГХ складно в1дпов1сти на . запитання про причини його порушень. Висловлена думка про юнування первинного дефекту кл1тинного транспорту кальцш (КХ В. Шстнов, С. К Орлов, 198?). Ии гадаемо, то Юнування при ГХ первинного генетично зумовлено-го дефекту платинного транспорту кальцш сумн!вне з наступних причин: 1. Стан гом&остаау кальцш порушений не т1льки при ГХ, але 1 при симптоматичней АГ (нефрогеший), про'щр св^дчить зни-кена 1ПГКА у хворих ще! групи. 2. Дефект транспорту кальцш не ун1версальний: канальцевий транспорт кальцш на в^дмшу в1д ки-шкового в умовах навантажувальнихотестхв у хворих на ГХ п^дви-щений, щр, очевидно, зумовлено пхдвищеним утворенням паратгор-мону та недостаткам його гальмуванням в умовах кальц^евих нава-нтажень. 3. Тривале приймання шдвищено! к»лькост1 кальцш час-ткого коригуе розладнений гомеостаз кальцш шляхом втручання в його гормональну регулящю.

Виходячи з власнйх доел!джень та даних л^тератури, ми не в 1 дкидаючи цхлком можливоси ¡снування генетичного дефекту трансмембранного транспорту кальцш, все-таки гадаемо, що б!льш В1рог1дною причиною порушень гомеостазу кальцш 1, як насл^док, його (Штинного транспорту, е недостатн1й псступ кальцш у по-зашитинну родину з кишок внасл1док зменшення його кишково! аб-сорбцп. Знижене споживання кальцш з ¡жею 1 водою стимулюють цей процес. Зниження кишково1 абсорбцп кальцш при ГХ може «бути зумовлено наступними факторами: 1. Зменшенням синтезу основ-

ного регулятора кишково! абсорбцп кальщю - 1,25-ДГХ. В свою

чергу зниження утворення 1,25-ДГХ може бути викликане розладне-

нням вкутрiшньонирковоi гемодинам!ки, кровотоку та шем!ею ни-

о ' *

рок; зниженням акт ив ноет i 1-альфапдрЬксилази, у тому числ1 i

генетично зумовленим, включаючи i зниження активноси дього ферменту в печшщ. 2. Зниженням реактивност1 кишок до х 1,25-ДГХ. 3. Впливом 1Нших нев1домих екзогенних (харчових) або ендо-генних речовин. 4. Генетично зумовленим'дефектом кишкового транспорту кальцию.

Недостатки поступ кальцш в поааюитинний сектор модулюе надм1рне утворення паратгормону, шр ц1ною шдвищення канальце-во| реабсорбцП кальцию з одного боку, а також стимулящею синтезу 1,25-ДГХ i KicTKOBOi резорбци з ¡ншого, утримуе необх1д-ний ргвень концентрацп кальцио у позакл1 тинному ceicropi.

Вплив фармаколог 1 чних препаратов на стан гомеостаау калый*> у х вор юс на Ппертон1чну хворобу

Антагонюти кальщю втручаються в piSHi ланки гомеостаау кальщю. Аитагонюти кальщю короткочасно впливають на концентрацию ¡отзованого кальщю у сироватц» кров», зйижуючи ii в се-редньому на 6,8 - 10,7 % шляхом Шдвищення.кальщйзв'язуючо! адатност! сироваткових б!лк1в, а не перемещения кальщю Mi« по-заклхтинною родиною i шшими секторами организму, щр контролюе-ться гормональним механ1зшм. В цьому ми додатково впевнились, коли отримали такий самий кальЩйзв'язуючий ефект в досл1дженн1 in vitro. Знайдений нами феномен, на нашу думку, не е чисто лабораторного знах!Дкою, а бере учас''ь у фармакодииам!Щ антагона-CTiB кальщю i може бути використаний у кл1Н1ЧН1Й практиЩ. У

хворих на ГХ, у я гаи на фон! приймання антагошсив каль"1Ю В1ДМ1чалися аначм зсуви р^вня АТ 1 загального периферийного судинного опору (ЗШО), ми знайшли слабкий эв'язок М1Ж зсувами сироватково! концентрат г юн1Эованого кальщю та параметрами гемодинамики: с систол!чним АТ +0,32; д1астол1ЧНИм АТ +0,38; артер1альним.кровотоком -0,30, ЗПСО +0,26. 0ск1льки взаемозв'я-зок М1Ж вивченими параметрами гемодинамики 1 концентрацией !о-щзо&аного кальщю поааклиинно! рцдани надто складний, вивна-чити його за допомогою парно! кореляЩ! нелегко. Безперечно, проте, що цей зв'язбк ¡снуе.бо, по-перше, час розвитку каль-Щйзв'язуючого ефекту антагощст1в кальцию зб1гаеться з часом досягнення !х максимально! антиппе рте наивно! дН; подруге, ви-раэшший антиг1пертензивний ефект шсолдишну супроти ефекту щфедишну 1 верапам1Лу супроводжуеться статистично достеменно виразшшим кальщйзв'язуючим ефектом нюолдишну; по-трете, антиппе ртензивний ефект шсолдшнну, хоч 1 наставав у тотожньому часовому интервал» з ефектом юрадишну, щдькюно був виразш-шим, як 1 кальщйзв'язуючий; по-четверте, в одних \ тих самих хворих ¡срадип1н, щр чинив значно менший Ппотензивний ефект на пор!вняння а шсолдимном, викликав ¡стотно менше зниження сироватково! концентращ! юшзованого кальщю; по-п'яте, дифр 1 л 1 сензит, эа нашими даними, будь-смльки закономерного впливу Ш на кальщйзв'яауючу здатнють сироватки кров1, Н1 на гемодинамику не чинили.

Зважаючи на знайдений кальщйзв'язуючий вплив антагонюнв кальщю, щр виявляеться короткочасно, 1 безперечно, бере участь / фармакодииам1ЧНих ефектах антагонют! в. кальщю, ми запропоЪу-зали а метою Шдвищення 1х антигшертенвивно! ефективност! при-

эначати чаете приймання цих препарат1 в др^бними дозами. Прийма-ння шфедшину кожш 2-3 години 13 абереженням попередньо! до-бово: дози шдвшцуе його антиПпертензивну ефективнють.

фи проведена подв1Йних внутр1шньовенних КТТ до 1 на фон1 приймання 20 мг н1федип1ну ми знайшли 1СТ0Тне пригшчення реак-цп калыийрегулюючих гормон1в на наванталувальну пперкальще-М1Ю шд впливом шфедишну. Шфедшпн знижуе чутливють гормон-секретуючих кл^тин паращитовидних та парафолжулярних юитин щитовидно'! залоз до ЮН1в кальцИо 1 таким шляхом роз'еднуе пмльний зв'язок М1Ж концентращею 1он1аованого кальцио сироват-ки кров1 та секреЦ1ею калыийрегулюючих гормонов. Ефективнють 1ПГКА при проведенн1 КТТ на фон! н1федип1'ну ч1тко знижувалась; швидк1сть зниження кальц1емп зменшилась майже у 3 рази: вих1д-на - 0,84+0,02 мкмоль/л/хв, к1нцева - 0,31+0,06 мкмоль/л/хв. У зв'язку з тим, що кальщйуретична функщя нирок п^д безпосеред-Н1М ренальним впливом антагон1ст1в кальцш помино зростала за рахунок блокади реабсорбцп кальцию в проксимальн!м канальщ, очевидно, що зниження 1ПГКА зумовлено Пршим функцюнуванням 1нших виконавчих механ1зм1в 1ПГКА, б1лыи за все внасл!док блокади трансмембранного транспорту кальцию у 1"ормонсекретуюч1 кл1тини паращитовидних 1 щитовидно! залози.

Курсове' приймання Шфедигпну супроводжувалось зниженням кишково! абсорбцн кальцио. Шсля Л1кування н1федишном киш-кова абсорбция кальщю знизилась в 1,5 рази. ''

Таким чином, тривале приймання ангагон!СТ1В кальщю при-зводить до зменшення поступу кальщю в организм шляхом блокади кишково I абсорбц! I кальщю, до <м' ¡льшення виведення кальщю з организму шляхом блокади канальцево! реабсорбцп кальщю, тобто

посилюе дефицит позшштинного кальцш, щр притаманний ГХ. Вча-сл1док цього, а також зниження шд впливом антагон1ст1в кальцш чутливост! гормонсекретуючих кл1тин паращитовидних залов, пору-шуеться адекватне гальмування утворення паратгормону, що при-аводить до Шдвищення тонусу артергол 1 АТ. Тому для падвищення антиг!пертензивно1 ефективност! антагон1ст1в кальцш ми запро-понували сполучати тривале л^кування цими препаратами з курсо-вим прийманням лактату кальцш по 5-7 ДН1В 1 раз на мюяць. Ко-рекц1Я порушень гомеостазу кальцш п^Двищуе терапевтичну ефек-тивн1сть антагошст!в кальцш.

Куреове приймання солей кальцш у хвори'х на ГХ в доз1 0,25 ммоль/кг призводить до актив1зацп кишково! абсорбцп кальцш, його нирково! екскрецп, 1 щр найб1льш важливо, до 361-льшення 1ПГКА внасл1док гальмування секрец11 паратгормону. Тривале приймання солей кальцш запоб1гало эначному тдвищенню АТ при ф1зичному навантаженш на велоергометрк Б1льший зсув пере-терплювала величина систол1Чного АТ. Тобто тривале навантаження калящем сприяло зниженню реактивносп серцево-судинно! систе-ми.

Пролонговане навантаження кальщем знизило чутливють' сер-цево-судинно1 сисгеми до адреном1метика норадренал^на. На • фонх 3-тижневого приймання глюконату кальцш введения норадренал1ну викликало менш1 зсуви ЗПСО, артериального кровотоку та р^вня систол!чного 1 Д1астол1чного АТ, Н1Ж до курсового приймання глюконату кальцш.

- 30 -

Патоф1а1олог1чне значения тюруиень гомеостаау кальц1в у роавхгку та клИИчному шмн! Ппертон1чноХ хворобм

. Надмхрна кхлькють паратгормону сама або утворення специ-0 •» фхчного гхпертензивного паратиреохдного фактору, шр виникае у

паращитовидних залоаах при пхдвищенн! ¡х фуикци (Ьеугапс-гик Я., еЬ а1., 1989 - 1993) сприяе шдвищвнню артериального тиску. Пролонгована д!я паратгормону або специфичного ппертен-зивного паратирео1Дного фактору на гладком'язов1 шитини судин сприяе накопиченню в них кальцию, що асогцюеться з скороченням гладких м'явхв судин, тдвищенкям ЗПСО та артериального тиску. Водночас дхя паратгормону на судини призводить до прискорення транзитного транспорту кальцм у кл!тин1; щэ асощюеться з гиперплазией та г!пертроф1ею гладких м'язхв, шр також сприяе п!д-вищенню артер1ального тиску (Ье*апсгик 1?., е1' а1., 1989; Вико-экь Й., еЬ а1., 1987).

Таким чином, утримання стабхльжИ концентрац!: кальцш у позаюнтишлй р!дин! у хворих на ГХ врешп-решт досягаеться цх-ною пхдвищення артериального тиску (Мал. 2). Розладнення обману капьцгю е не т!льки симптомом АГ, але 1 важливим фактором п розвитку 1 подальшого прогресування ^а виходу. -Ясно, що корек-ц:я цих розладнень набувае при АГ значения патогенетично! тера-П11 1 повинно бути важливхшою складовою частгаюю первиннох та вториннох профилактики.

Первинна проф1лактика артер!альноГ г1пертон!1 «ляхом немедикаментозно* корекцИ порушень гомеостаау кальЩш

У ключному досл1дженн! ми ?найшли, щр змхни у станх го-меостазу кальцхю, щр виникають пхсля приймання молочно,х сирова-

. - 31 -

Д16ТИЧНЕ СПОШОННЯ КЙЛЬЦШ . ??

ГЕНЕТИЧНИЙ ДЕФШ

J

-»П0Р91ЕННЯ СИНТЕЗЗ ГЗМОРЙЛЬНИХ^-ФАКТОР1В РЕГУЛЯЦ1I

Иал.П^. Схема участ1 поруиень стану гомеостазу кальц1ю у патогенез! артериальной опертой!

тки в екв1валентшй за вмицанням кальцио юлькосИ тотожш в1д-хиленням у стан! обману кальцш Шсля -приймання сол! кальщю. З61льшилися добовий нирковий кальщйурез, в середньому на

о ' ■*

476,4 X, натр!йурез на 30,2 X'Л д!урез на 30,1 X. Концентрата паратгормону в плаэм1 кров1 знизилась, в середньому на 22,8 %. р!вень кальщемн не перетерплював ютотних ЭМ1Н. 1ПГКА статис-тично достеменно зросла: ШЗК зросла з 0,80 + 0,17 до 0,99 + 0,12 мкмоль/л/хв, ПНВК а 94,0+0,9 до 97*, 4+0,7 X (р< 0,06). Молочна сироватка мае перевагу перед солями кальцио та перед суд!льним молоком, бо вм!щуе незначну супроти сущ льного молока к1льк1сть холестерину та жиру. Деяка к!льк1сть вмиценого у си-роватц! б1лка визначае протективну д1го сироватки в1дносно утво-рення ниркових камешв (J. БЬегск, еЬ а1. , 1992). Крш того молочна 'сироватка може бути вставлена а сушльним молоком за вм^щенням кальщю (80 проти 120 мг/100 г), але випдно В1др1з-няеться в!д нього за вмиценням натрио (20 проти 50 мг/100 г).

Ф

3-тижневе приймання молочно! сироватки хоч 1 не анижувало АТ, сприяло попередженню значного Шдвмцення АТ у в!дпов1дь на фь зичне навантаження при ВЕМ, як 1 приймання глюконату кальшю.

У популящйному досл1дженн1 ¡стътний вплиё молочноу сироватки на р1вень артер1ального тиску спостер1гався у груш ос1б з пограничною г1пертон1ею (д1аспшчний артер1альний тиск вни-аився у 76,9 % обсл!дуваних). Деяке зниження артер!ального тиску в^дкачено 1 у ос 16 в нормальним артердальним тисков Хвор1 на АГ не в1дпов1ли пом!тним зниженням артериального тиску. Спо-живання молочно! сироватки супроводжувалось эниженням середньо-го АТ на 1,85+0,33 мм рт,ст. (р < 0,001) та 1нциденту (числа нових випадк!в) АГ (в лопуляцп активно! проф!лактики »1,4 %, в

\

Мал.ГЗ^. Схема патоф!з1олог1чно1 рол1 додаткового спони-вання калыию у знименн1 артер1ального тиску Умовн! позначення: Подв1йними лШями обведен! власн1 дан!, одн1ею Л1н1ею - flaHi, отриман1 з л1тератури.

- 34 -

популяци пор!вняння 3,2 X (р < 0,05).

На мал. 3 наведет узагальнеш _ уявлення про мехашзми впливу додаткового приймання кальщю на судинний тонус 1 р!вень артериального тиску, шр засновано на результатах власних досл1-джень та даних !нших авторш.

ШСШВКИ

1! Ппертошчаий хвороба властив1 п'орушення гомеостазу кальщю, що не маюгь прямо! эалежност! в1д р^вня артериального тиску 1 стад!! захворювання. •

2. 1нтегральна здатшсть регулгоючих систем гомеостазу кальщю, щр протистоять зсувам кальщемп, при г1пертотчн1й хвороб! Ч1тко знижена, як внасл1Д0к порушення активности регулято-рних гормональних Механ!зм1в так 1 функцп виконавчих орган1в.

*3. Д^етичне споживання кальщю у хворих на артерхальну Г1-пертонио в популяци супроти ос1б з нормальним артердальним ти-ском знижено внасл!док меншого споживання молочних продукт!в, про що СВ1дчагь результати анкетування про добове харчування за допомогою муляж!в готових до споживання продуктав 1 страв та м1ряння добово! нирково! екскрецп кащ>щю. Найб1лыпа частота артер¡ально! ппертонп 34 & знайдена у оаб, щр споживають менте 400 мг кальщю на добу. При споживант в^д 400 до 1600 мг кальщю на добу артер!альна г!пертон1я спостер1гаеться в 2 рази (17, 0 %), а при споживанн1 б1льше 1600 мг кальщю на йобу - в 3 рази р1дше (11,0 %). Коеф!Щент парно! кореляцп М1ж добовим споживанням кальщю ! д!астол1чним артер!альним тиском складав 0,496, щр св!дчить про пом1тний, хоч 1 слабкий зв'язок.

4. Кишкова абсорбЩя кальщю, щр була визначена ар власною

«етодикою з використанням перорального 1 внутрлиньовенного ка-хьщйтолёрантних тестев, у хворих на ппертошчну'хворобу ани-иена 1 не компенсуе менше споживання ними кальцш а !жею.

6. Оптична густина к!сток, тобто мшерал^защя, пр залегать переважно в^д вмищзння кальцш, у хворих на ппертощчну ¡воробу энижена. Транспорт кальцш м^ж позаклЛинним 1 кЮтко-)им секторами у хворих на гшертошчну хворобу вповишнений.

6. КальЩ йуретична функщя нирок у хворих на ппертошчну :воробу знижена. Зменшений кальщ йуреё, щр знайдено у хворих на фтер^альну г!пертонш в популяцп в умовах вольного харчового «жиму, В1Д0бражуе менше споживання кальцш. В умовах стандарт-юго споживання кальцш н! клубочковий, н! канальцевий фактори, р визначають кальЩйурез, у хворих на гтертон1Чну хворобу не :траждають. Зниження кальщ йуретична I функцп нирок у хворих на '1пертон1чну хворобу в умовах Г1перкальщем1чних навантажувань |умовлене недостатщм пригшченням дистальнот канальцево! реаб-орбцп кальцш внасл1док шдвищзного утворення паратгормону.

7. ВмИдення кальцш у позакл!тинному сектор! у хворих на щертощчну хворобу утримуеться в нормальних межах. Загальна шцентращя, концентращя ¡ощзованого кальцш, стутнь 1он1~ аЩ 1 сироваткового кальцш та кальщ йзв'язуюча вдатнють сиро-атки кров! у хворих на щпертощчну хворобу не в!др1зняюггься 1Д покааник!в у здорових людей. В умовах меншого поступу кальки) у позакл!тинний сектор, стан якого е базисним у вщй систе-и гомеостазу кальцш, внасл!док меншого д!етичного споживання

меншо! кишково! абсорбцп кальцш, пост!йн!сть кальщемп до-ягаеться напруженням систем регуляци гомеостазу кальцш 1 м!ною транспорту кальцш м^ж його секторами в орган1змь

8. Гормональна регулящя гомеостаау кальцию у хворих на г ¡пертстчну хворобу порушена. Вмицення у кров1 паратгормону 1 кальцитоншу шдвмцено майже вдв1Ч1 на пор^вняння ¿з здоровими

о

особами. СтутПнь вменшення концентрацП паратгормону \ зб1Ль-шення концентрат I кальцитон1ну в процесс внутр1шньовенного ка-льщйтолерантного тесту у хворих на Ппертошчну хворобу значно перевищуе показники у здорових ос 16. Чутлив1сть гормонсекретую-чих плотин паращитовидних залоз 1 парафолх кулярних юн тин щитовидно! залози до В1дхилень концентрат 1 ¡ошзованого калъщю сироватки кров1 у хворих на г!пертоШчну хворобу шдвищена. Утворення гормонально-активного метаболиу виамхна Д 1,25-ДГХ у нирках, а також метаболлу 25-ГХ у печ1НЩ зменшено.

9. Чутлив^сть виконавчих органов (кишки, нирки, к1стки)

гомеостаау кальщю до дп кальщйрегулюючих гормон 4 в у хворих о

на Г1пертон1чну хворобу энижена. Зсуви кишково! абсорбцп кальщю у В1ДП0В1ДЬ на курсове введения 1,25-ДГХ менше, щж у здорових людей. Кишковий транспорт кальцию в менппй М1Р1 контролю-еться гормональним механ1змом. Реакщя нирок 1 к1сток на введения екзогенних паратгормону 1 кальцитом ну млява 1 монотонна.

10. Курсове навантакення лактатом кальцш у хворих на п-пертонхчну хворобу викликае сприятлив! змши у стат гомеостаау кальщю, наближуючи йогб до стану у адорових людей.' Кишкова.аб-сорбщя кальщю 'зб1льшуеться у бхлышй М1р1, тж у здорових людей. Кальщйуретична реакщя нирок у В1ДП0В1ДЬ на гхперЙальЩе-мш Щдвишуеться, стае тривалШою 1 ефективншою за рахунок 61-льшого приги1чення канальцево1 реабсорбцп кальщю. Збхлыпують-ся натрШурез внасл1док пригн1'и.чня сполученого з кальцием транспорту натрш у проксимальному сегмент^ нефрону, Д Д1урез,

тобто внутришньосудинний об'ем. Не викликаючи поминих в^дчи-лень кальщемп, пролонговане приймання, солей кальцш шдвишуе ¡нтегральну протипперкальщем1чну актившсть, тобто здатшсть гомеостаау кальцш протистояти гострим коливанням кальщем!! переважно'за рахунок зменшеняя утворення паратгормону.

11. Антагон1сти кальцш впливакнь на стан гомеостазу кальцш: у сироватщ кров1 короткочасно зменшують концентрацию ю-Н13оваиого кальцш шляхом шдвюцення кальщйзв'язуючо! здатнос-Т1 сироваткового б1лку; внижують чутливють гормонсекретуючих кл^тин паращитовиднй! 1 щитовидно! залоэ до концентрат! ЮШ-зованого кальцш сироватки крови чинять ч1ткий кальщйуретич-ний ефект шляхом блбкади канальцево! ' реабсорбцп кальцш-, зни-жують ■ кишкову абсорбцш кальцш. Тривале приймання антагонюив кальцш, зменшуючи поступ кальщкята зб1льшуючи його виведення з орган!зму, порушують адекватне пригн1чення синтезу паратгормону кальц1ем, що призводить до зниження !х антиппертензивно! ефективность Для шдвищення антиг 1 пертензивноI ефективност! антагон^сив кальцш дощльне сполучення лхкування ними з кур-совим прийманням солей кальцш

12. Тривале приймання солей кальцш супроводжуеться сприя-тливими зм!нами стану серцево-судинног системи: знижуеться реактивность серцево-судинно! системи, ¡1 чутлив^сть до пресорних факторов, в1двертаетьсч значне шдвищэння артериального тиску на фоШ ф1зичного навантаження на велоергометр1, зменшуеться П1Дйом артериального тиску, загального перифер1йного судинного опору 1 зниження артер:ального кровотоку, щр виникаккгь у в1дпо-в1дь на введения норадренашну. •.

13. Порушення гомеостазу кальцш маюгь пат0ф!310Л0Г1Чне

значения у розвитку гмпертошчног хвороби. Недостатндй посту! калыую з кишок призводить до шдвищення функцп паращитовидню залов та надм^рного утворення паратгормону, щр сприяе накопиче-

а ,-Т

нню доМв кальщю у гладком'яаових 1Штинах судин, призводии до П1Двишення :х тонусу 1 артер!ального тиску.

14. Сложивання молочно! сироватки викликае асуви у сташ гомеостаау кальцио, що можуть бути. з!ставлен1 1а асувами, щр виникангь на фон! приймання солей каяьщю в екв!валентному сп1вв!дношенн!: шдвищуеться 1ПГКА, зменщуеться секрец!я паратгормону, вб1Льшуеться екскрещя натрш 1 Д1урев, щр приаводить до зменшення внутр1шньосудинного об'ему, анижуеться реактивность судин до дп пресорних фактор »в. Зменщуеться п!дйом арте-р!ального тиску 1 падання артер!ального кровотоку у. В!ДП0В1ДЬ на ф1зичне навантаження.

15. Популящйие досл!дження св1дчить про те, щр щрденне споживання молочног сироватки сприяло вниженню артер!ального тиску в популяци завдяки його зниження у ос 16 з пограничною г!пертена!ею 1 нормальним артер!альним тиском, а також аменшен-ню !нциденту (числа нових випадк^в) артер1ально1 ппертензп.

РОБОТИ, IflO ОПНБЛ1КОВЙНI ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТйЦП

1./Новые аозмояности фармакологического воздействия, на внутрисосудистое буферирование ионов кальция // Фармакология почек: Тез. докл. обл. науч. конф. / Под ред. А,А.Лебедева, Куйбышев, 1985.- С. 21 - 22.

2. Кальциемия: Методологические и методические аспекты // /1аб. дело. - 1985,- N 5.- С. 264 - 269 (в соавторстве).

3. Возмояные новые аспекты антиангинального и антигипер-тензивного эффектов блокаторов кальциевых каналов // Тез. докл. меядународной конференции по профилактической кардиологии.- М.~ 1985.- N 0745 (в соавторстве).

4. Физиологические корреляции меяду некоторыми параметрами обмена кальция и деятельностью сердечно-сосудистой системы // ¥11 Всесоиз. конф, по физиологии почек и водно-солевого обмена, посвяц, 90-летиш со дня рояд. А.А.Гинецинского: Тез. докл. Чернигов,- 1985,- С. 103 - 104. Св соавторстве).

5. Динамика кальций-связываш?ей способности сыворотки крови при фармакологических воздействиях // VII Всесоюз. конф. по ризиологии почек и водно-солевого обмена, посвящ, 90-летиш со цня рояд. fl.fi.Гинецинского: Тез, докл.Чернигов.- 1985.- С. 139— 140 (в соавторстве).

6. Количественные подходы к оценке гомеостаза кальция у ^ловека // YII Всесоиз. конф. по физиологии почек и водно-солевого обмена, посвяц, 90-летив со дня рояд. ft.fi. Гинецинского: Гвз. докл. Чернигов,- 1985.-С. 140 Св соавторстве).

7. Некоторые.особенности обмена кальция при нефрогенной "ипертонии // 3-й Всесоюз. съезд нефрологов: Тез. докл. Т. II. (иев,- 1986,- С. 19 (в соавторстве).

8. 0 наруиениях гомеостаза кальция при артериальной гипер-гензии: новые подходы к профилактике // Актуальные проблемы 1рофилактики, диагностики и лечения сердечно-сосудистых заболе-¡аний. Сб.науч.трудов 1-го М0/ШИ.- М,- 1986,- С. 10.

9. Cardio-vascular pathology and calcium homeostasis // X (orld Congress of Cardiology.- Washington. 1986,- P. 10 (в co-iBTopcTBe)

10. Cardiack glycosides and calcium entry blockers alter ,he binding of calcium ions with зегиш buffers: new pharmacody-lamics nechanisa // Horld Congress of Cardiology.- Hashington .

- 40 -

1986.- P. 10 (в соавторстве).

11. Вторичная профилактика артериальной гипертонии в организованной популяции: пути реализации, эффективность, перспективы.// Кардиология,- 198?.- N 1.- С. 69 - 73 (в соавторстве).

12? 0 воэмовности направленного фармакологического воздействия на внутрисосудистяе связывание ионов кальция: новый аспект фармакодинамики? // Терапевтический архив,- 1987,- N 9. -С. 86 - 90 (в соавторстве).

13. О кальциевом звене патогенеза артериальной гипертензии // Х1Х,Всесошз. съезд терапевтов. Т. II. Тез,докл. 2В - 29 мая 1*987. Ташкент /Под ред. Комарова Ф.И. Mi- 1987,- С. 94 - 99.

14. 0 состоянии регуляции гомеостаза кальция при артериальной гипертензии // Профилактика гипертонической болезни.Респ. сб, научных работ / Под ред. fl.fi. Обуховой и fl.H. Бритова. -Горький,- 1987.- С. 20 - 24.

15. Гомеостатичвская реакция кальций-регулирунщих гормонов на острув нагрузочную гиперкальциемию // Мендународный симпозиум "Физиология пептидов", 18 - 22 апр. 1988 г.Ленинград.- 1987. - С. 120 - 121 (в соавторстве).

, 16. Влияние кальций-регулирувщих гормонов на сердечную мышцу // Мевдународный симпозиум "Физиология пептидов", 18-22 апр. 1988-г. Ленинград,- 1988,- С. 122 - 123 (в соавторстве).

17. Методологические и методические аспекты комплексной оценки регуляции гомеостаза кальция на уровне организма // Регуляция фосфорно-кальциевого обмена в норме и патологии: Сборник научных статей. Рига: РМИ, 1987,- С. 199 - 208 (в соавторстве). »

18. Кальций-толерантные тесты: методика проведения и оценка результатов // Лабораторное дели.- 1988,- N 5,- С. 49 - 52 (в соавторстве).

19. Влияние нифедипина на деятельность почек // Терапевт, архив.--1988,- N 6,- С. 74 - 78 (в соавторстве),

20. Динамика некоторых показателей профилактики артериальной гипертонии в популяции // Кардиология,- 1988,- N 10,- С.27-30 (в соавторстве).

21. Calcium-regulating horm^es influence on huaan kidneys // Ulth European colloquium on r¿,ial physiology: Abstracts. -Sofia, Bulgaria, 1988,- P. 51 (в соавторстве).

22. Новые фармакодинамические слагаемые антигипертензивно-го и антиан'гинального эффектов антагонистов кальция //III съезд

кардиологов УССР: Тез. докл.Киев,- 1388.— С. 114 (в соавторстве), ■ ...

23. D предпосылках к изучению состояния обмена ¡кальция в системе первичной профилактики артериальной гипертонии // Физиология кровообращения и профилактике артериальной гипертонии. Межвузовский сб. науч. трудов.- Чебоксары.- 198В,- С. 87 - 90.

24. Антагонисты кальция в современной клинике внутренних болезней: новые возможности применения // Материалы YIII съезда терапевтов Грузии (Кутаиси, 26-28 окт. 19В8 г.). - Тбилиси. -

1988,- С. 199 - 201 (в соавторстве),

25. Коломиец В,В., Нерзон К.А. Ренальные эффекты каль-ций-регулируючих гормонов // Актуальные вопросы клинической патофизиологии почек ^водно-солевого обмена: Тез. докл, Всесовз. "конф. Калуга, 1 - 2 февраля 1989 г.-, Тула, 1989,- С. 62 (в соавторстве)

26. Гомеостаз кальция в восприятии клинициста // Актуальные вопросы клинической патофизиологии почек и водно-солевого обмена: Тез. докл. Всесоюз, конф. (Калуга 1 - 2 февраля 1989). Тула, 1989. - С. 84 (в соавторства).

27. Физиологический анализ "возмущений" гоыеостаза кальция в условиях нагрузочных кальцийтолерантных тестов // UIII Всвсо-из. конф, по физиологии почек и водно-солевого обмена: Тез, докл. С13 - 15 сент. 1989 г.) Харьков, 1989. - С. 119 - 120 (в соавтосрстве).

28. Nutrition of the population as the tercet of interference for arterial hypertension prevention // 2nd International Conference on preventive cardiology,-Hashington, USA. - 1989. -N 16 (в соавторстве).

29. Calciuu hoieostasis in essential hypertension: pathogenetic basis for, prevention // 2nd International Conference on preventive cardiology. Hashington, USA.- 1989,- N 405.

30. Кишечная абсорбция кальция у здоровых лиц и больных гипертонической болезньи // YIII Всесоюз. конф, по физиологии почек и водно-солевого обмена (13-15 сент. 1989 г,). Харьков.

1989,- С. 88-89.

31. Значение нарушений гомеостаза кальция в патогенезе артериальной гипертонии и хронической сердечной недостаточности // Гипертоническая болезнь, атеросклероз, коронарная недостаточность. Респ. меиведомств.сб.- Киев.: Здоров'я,- 1989.- С. 113116 (в соавторстве).

- 42 -

32. Модель программы первичной и вторичной профилактики сердечно-сосудистых болезней среди населений промышленного города // Ведомственная инструкция. Донецк,- 1989,- 9 с. (в соавторстве),

33? Выявление и количеств&ная оценка наруиений гомеостаза кальция в клинической практике // Информационное письмо.-'Киев. - 1989 ,- 2 с.(в соавторстве).

34. Современные подходы к лечении гипертонической болезни // Информационно-методическое письмо, Киев, 1989,- 24 .с. С в соавторстве), ' ,.

35. Uiskaldix (visken+brinaldix) in arterial hypertension drue prevention // CUD epidemiology newsletter.- 1989.- N 45. -P. 71 С в соавторстве ).

36. Epidemiology and clinical investigations of calcium homeostasis in arterial hypertension // CUD epidemiology newsletter.- 1989.- N 45.- P. 71 - 72.

37. Программа комплексной профилактики артериальной гипертонии, среди населения крупного промышленного города Донбасса // Профилактика терапевтических заболеваний. Сб. науч. трудов / мепузовский /, Нальчик,- 1989,- С.49 - 52 (в соавторстве).

38. Регуляция обмена кальция при гипертонической болезни// Кардиология,- 1990,- N 7,- С. 20 - 28.

39. Кальцийуретическая функция почек у больных гипертонической болезнью // Терапевт, архив,- 1990,- N 12. - С, 69 - 73,

40. Calcium homeostasis as the target of curative and preventive interventions // Suppl, to Philippine J.Cardiology, Abstracts from the XI Horld congress 9f cardiology,- Manila, -1990,- llol. 19,- N 1,- P. 409.

41. Dietary intake of electrolytes and arterial hypertension in population of Ukranian industrial city // Suppl. to Philippine J. Cardiology, Abstracts from the XI. Horld' congress of cardiology.- Hani la.- 1990.- Hol , 19.- N 1. - Ф. 1309 (в соавторстве).

42. The cooperative medical center: the realistic approach of the cardiovascular diseases prevention in population // International Conference on healLhy lyfestyles. - Leningrad. -1990.- P.IY-5 (p соавторстве

43. Calciun intake-as the target in arterial hypertension population prevention // 13 Scientific Meeting of the internri-Mnnn] foci'nty of hypertension. Montreal, Canada. - 1919.

° - 43 -

1 1731 (в соавторстве),

44. Золотов Н.Й., Колонией В.В., Мерзон К. А. Влияние бло-<ат,оров входа кальция на деятельность почек.человека // Фармакология почек. Тез. докл. третьей Всероссийской конф. Барнаул.

1990,- С. 4В - 49 (в соавторстве),

• 45. Концентрация кальция в крови больных артериальной гипертонией // Врачебное дело.- 1990,- N9,- С. 30 - 32 (в соавторстве),

46. Взаимосвязь потребления кальция с пищей и уровня артериального давления у металлургов Донбасса // Врачебное дело. -

1991,- N 6.- С. 39-42.

47. The dietary calcium intake correction in hypertension prevention // Sixth Juropean Nutrition Conference Greek society of Nutrition and foods.- Athens.- 1991,- P. 11,

48. The study and comparison of antihypertensive and homen-Static effects of calcium antagonists // The 10th Asian-Pacific Congress of cardiology, Oct. 5-11, Seul, Korea,- 1991.- P, ОС 11-4 (в соавторстве).

49. Calcium-Regulating hormoifts in arterial hypertension: participant or attendants? // The 10th Asian-Pacific Congress of cardiology. October 6-11, Seul, Korea. - 1991,- P. 0C 7 - 6.

50. Коррекция диетического потребления кальция при артериальной гипертонии: новые возможности профилактики и лечения // Вопгчсы кардиологии. Т. I.: Тез.докл. I съезда кардиологов Казахстана. Алма-Ата, 1991,- С, 92,

51. Кивёчная абсорбция кальция у больных гипертонической болезнью // Терапевт, архив. - 1992, - N 9. - С, 82 - 87.

52. Loading hypercalcemia and calcium-regulating hormones: an attempt of quantitative analysis // Bone and Mineral, International 3. of bor.j, mineral and calciun regulation research. Program and Abstracts. The Xlth International Conference on Calcium regulating hormones. Florence, Italy. April 24 - 29,

1992, Elsevier. 1992,- Uol. 17, S. 1.- P. 116 (в соавторстве),

53. Do calcium entry blockers act on circulating ionized calcium? // Cardiovascular Drugs and Therapy.- 1992,- N 6,- P, 137 (в соавторстве), •

54. Потребление кальция и профилактика артериальной гипертонии // Эколого-гигиенические проблемы питания населения, Материалы респ. науч. конф.6 6-8 окт.1932 г.- Киев, 1992.- С. 64.

55. Additional hypertension'prevention based on pathophy-

Siological significance of calcium homeostasis digturbanses // the 3rd International Conference on Preventive Cardiology.: Abstracts. Oslo, Norway, 27 July 1933, Oslo, 1993.-N 107.

56^. Calcium antagonists ajitenuate secretory response of calcium-regulating hormones to loading hypercalcemia: beneficial or untoward effects? // the 3rd International Conference on Preventive Cardiology.: Abstracts. Oslo, Norway, 27 July 1993. Oslo, 1993,- N 233 te соавторстве).