Автореферат и диссертация по медицине (14.00.05) на тему:Реабилитация больных прооперированных по поводу язвенной и желчнокаменной болезни в раннем послеоперационном периоде в условиях Миргорода

М1Н1СТЕРСТВ0 ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРА1НИ ЗАПОР13БКИЙ МЕДИЧНИИ 1НСТИТУТ

РГВ ОД

_ На правах рукопису

1 7 \Ш\ 1593

САПА Анатол1й 1ванович

РЕАБШТАЦ1Я ХВОРИХ ПРООПЕРОВАНИХ 3 ПРИВОДУ ВИРАЗК0В01 I ЖОВЧНОКАМЕНЕВО! ХВОРОБИ В РАННЪОМУ П1СЛЯОПЕРАЦ1ИНОМУ ПЕР10Д1 В УМОВАХ МИРГОРОДА

( 14.00.05 - внутр!шн1 хвороби )

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацИ на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук

Запор1жжя -1993 р1к

Робота виконана на кафедр1 терапэл 2 Запор1зького 1нституту удосконалення лз.кар1в ± на кафедр1 факультетсько! х1рургН Запор1зького медичного 1нституту

Науков1 кер1вники:

- кандидат медичних наук, доцент В131Р Вадим Анатол1йович

- доктор медичних наук, професор ПИЖ1Н Серга.й Олександрович

Офз.цз.йн1 опоненти:

- доктор медичних наук, професор Дейнега Володимир Григорович

- кандидат медичних наук, доцент Цимбал Станз.слав 1ванович

Провз.дний заклад - Дн1пропетровський науково-дослЛдний

1нститут гастроентерологз.!

Захист вз.дбудеться 27 травня 1993 р. в 14 год. 30 хв. на зас1данн1 спец1ал1зовано1 ради Д.088.29.01 при Запор1зькому медичному 1нститут1 за адресок»:

330074 м.Запор1хжя, проспект Маяковського, 26, аудитор!я 4.

3 дисертац1ею можно ознайомитися в науков1й б1блз.отец1 Запор1зького медичного л.нституту за адресою:

330074 м.Запор1ххя, проспект Маяковського, 26.

Автореферат надо-сланий 8 квз.тня 1993 р.

Вчений секретар спец1ал1зовано1 ради

Волошин М.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АКТУАЛЪНКЛЪ ПРОБЛЕМИ

Недивлячись на усп1хи консерватино1 терапз.1 в лл.ху-ванн1 виразково!' та ховчнокаменево'г хвороб, операцИ з приводу цих захворювань виконуються достатньо часто. ,

Оперативне лл.кування виразковоз! хвороби, як правило, позбавляе хворого в1д самого виразкового страхдання, але майже у 50 ва.дсотк1в оперованих хворих винихають р1зн1 пострезехцз.йн1 1 постваготомачн1 синдроми 1 симптоми Кукош В. I., Учугз.на А.Ф.,1982,Миш Г.Д., 1983, Григорьев П.Я.,Яковенко Е.П., 1990 та з.н.

У 15 - 20 вз.дсотк1в хворих, як1 перенесли холецистектомз.» з приводу жовчнокаменево! хвороби, спостерз.гаеться так званий " постхолецистектом1чний синдром" Ситенко В.М.,Нечай АЛ.,1972.

В бд.льшост1 темп вл.дновлювання орган1зму пз.сля операц!1 залежить вз.д нормал1зац11 травного процесу, що дозволяе л1хв1дувати або зменшити у цих хворих порушення обмд.ну. А саме травления 1 страхдае в першу чергу у хворих, прооперованих з приводу виразково! 1 жов^но-каменево1 хвороби. Тому ц1леспрямована рання кор. кц1я виявлених порушень дозволяе орган1зму швидше 1 повлоцз.нн1ше справитися з насл:1дками хвороби 1 операц1йно1 травми, пристосуватися до нових умов травления.

иаст1ше за все хвор1 пл.сля операцИ на 12 - 14 добу вип-.суються на амбулаторне лд.кування п1д нагляд х1рурга. Ост.дннз., як правило, спостер1гають за станом пл.сляоперацз.йного рубця, контролюють розвиток можливих "х1рург1чних" усхладнень: нагноення рани, лз.гатурн1 свищ1 та л.нш. А д1агност1ка, 1 кореыдя порушень шлу\ково-кишечного травления, як правило., не проводиться.

¡ля уточнения вище сказаного нами в 4-х пол!кл1н1ках м. Лапор1жлся проанал1зовано ведения раннього

п1сляоперац1йного перз.оду у 40 хворих, 30 з них оперован! з приводу виразки 12-пало1 кишки, а 10 - з приводу калтхульозного холециститу. До моменту вивчення амб ^латорних карт вс1 хвор! уже приступили до роботи 1 бул.! знят1 з облз.ку у х1рурга. ГИсля операцзл 32 з них бул: 1 в пол1кл1и1ц1 пз.д наглядом лише х1рурга, 8-к;нсультовано терапевтом. Стан культ1 шлунка з доп^могою ФГС оцз.нено лише у 4 пац1ент1в, з допомогою рен геноскоп11 шлунку - у 3. Кислотворна функц1я шлунку

або його культ1 не визначалась у жодного хворого. Лише у двох з 40 хворих визначалася динамз.ка маси т1ла, Досл1дження калу на перетравлення не проводилося жодному хворому. При анал1э1 эапис1в в амбулаторних картах цих хворих стало видно, що оцз-нювався загальний стан хворого i стан п1сляоперац1йно1 рани. Фунюдя орган1в травления, синдроми тлунково!, кишечно! flMcnencii ouineHi лише у 7 э 40 nauieHTiB. Медикаментозна терап!я з приводу виражених гастрит них. прояв1в проводилася лише 6 патентам. Бальнеологi4Hi i ф1з!отерапевтичн1 процедури, нормал1зуюч1 травления, не проводились жодному патенту. Маються поодинок1 роботи, присвячен1 ранн1й реаб1л!тац11 под1бних хворих в санаторно-хурортних умовах, де основним л1кувальним фактором с прийом м1нерально1 води могутнього природного фактора, що нормал1эуе процеси травления ( CepeöpiHa JI.A. i сп1вавтор, 1980; Вигоднер Е.Б. i cniaBTop, 1982; Петропавловска Л.В., 1983; Шварц В.Я., 1986 та iHm. )'

В м.Миргод1 Полтаьсько! облает! е широко в1домий у вс1й СНД гастроентеролог1чний курорт, де основним л2.кувалъним фактором с миргородська м1нералъна вода. Недивлячись на семидесятшйтне l'i застосування в л!куванн1 хворих з шлунково-кишковими захворюваннями можлив1сть 11 застосування для нормал1зац! 1 травления у хворих, оперованих з приводу виразково! та жовчнокаменево! хвороби, в ранньому гпсляоперац1йному nepiofli не вивчалася. Це i послужило основою для нашо1 роботи.

МЕТА Д0СЛ1ДЖЕННЯ

Вивчити мохлив1сть ефективно! реа61л1?ац11 хворих п1сля onepauii виразково!" та жовчнокаменево! хвороби в ранньому п1сляоперацхйному nepiofli в умовах санатор1ю м.Миргорода.

ОСНОВНГ ЗАВДАННЯ Д0СЛ1ДЖЕННЯ

1. Вивчити, використовуючи загальнокл1н1чн1 методи досл1дження, стан хворих, оперованих з приводу виразково! i жовчнокаменево! хвороб в ранньому пЗ-Сляопершийному nepiofli на 20 -30 добу п1сля onepauii.

2. 0ц1нити з допомогою ф1брогастроскопИ стан слизово! культ1 тлунку п1сля його резекцт.1 i стан слизово! шлунку у хворих nieля холе цис тектом!I.

3. Вивчити кислотопродукд1йну функдйю илуику в paHHi строки п^ля onepauii з приводу виразково! та

жовчнокаменево! хвороби.

4. 3 допомогою дистанц!йно! термограф!1 вивчити наявн1сть запальних зм1н в облает! операц!! в ранньому п1сляоперац1йному пер1од1.

5. 0ц1нити ефехтивн:1сть хомплехсу реаб!л1та1Дйних заход1в, основним з яких е прийом миргородсько! м1нерально1 води у хворих в ранньому п1сляоперац1йному пер1од1.

НАУКОВА НОВИЗНА

Вперше вивчена 1 оц1нена мохлив1сть реабз.л3.та1и1 хворих на 20-30 добу гисля операц1! з приводу виразково! 1 жовчнокаменево1 хвороби в м.Миргород!, де основним л1кувальним фактором е прийом миргородсько! м1нерально! води.

ПРАКТИЧНА Ц1НН1СТБ Р0Б0ТИ

1. Встановлено, що у хворих на 20 - 30 добу пз.сля операцП з приводу виразково! та ховчнокаменево!' хвороби наявн1 порушення шлунково-дуоденального травления, багато в чому зумовлен1 запальними зм1нами слизово! шлунку, •зниженням його кислотопродукц1йно! функц1!, наявн!стю запального джерела в облает! операц1!".

2. Доведено, що рання реаб1л!тац1я у хворих в санатор1ю "Миргород", де основним л1кувальним фактором с прийом миргородсько! м1нерально! води, сприяе кореши! процесу травления ! веде до швидшого видужання цих хворих.

АПР0БАЦ1Я МАТЕР1АЛ1В ДИСЕРТАЦП,ПУБЛ1КАЦП ТА ВПРОВАДЖЕННЯ В ПРАКТИКУ

По тем! дисертац1! опубл!ковано 5 друкованих роб!т, розроблено ! впровадхено дв! рацаонал1заторських пропозиц!'!,отримано позитивне ршення на винах!д N 4746, 735/14-113383. Матер1али дисертацл.! докладен1 на 11 з'!эд1 терапевт1в Украхни (м.Ки!в>1982 р.), на науково-практичн1й хонференц1! х1рург!в ! терапевт1в ПЗД (м.Миргород,1984 р.), на обласн1й сп!лц1 х1рург1в (м.Запор!жжя,1992 р.).

Методика ранньо! реаб!л!тац1!' хворих запроваджено в практику дорожного санатор!я-проф!лактор1я "Миргород", 5-! м1сько! кл!н1чно! л1карн1 м.Запор1жжя, та учбовий процес кафедри факультативно! х!рург!"! Запор1зького медичного !нституту.

ПОЛОЖЕНИЯ, DP ВИНОСЯТЬСЯ НА ЗАХИСТ

1. У Bcix хворих, axi перенесли onepaijiï э приводу виразхово! або жовчнокаменевох хвороби, на 20-30 добу п1сля onepaqiï наявн1 порушення шлунхово-дуоденального травления, що проявляешься астено-вегетативним ^ . i больовими синдромами, шлунховою i хишечиою диспепс1ёю.'

2. 1Ц порушення зумовлен1 запальними зм1нами в слизов1й хульт1 шлунку, знихенням кислотопродухц1йно1 функц1"1, патолог1ега дуоденального травления.

3. Перехонливог. 3aiexHOCTi, наявност1 запальник зм1н слизово1 плунху ,в!д. культивування в н!й Helicobacter Pilori не виявляеться. .

4. У scix хворих, оперованих з приводу виразхово! .або ховчнокамеиево! хвороби, на 20 - 30 добу п1сля опёрацН е дхерело запалення, що займас в1дпов1дну onepaijiï область черевно!" порохиини.

5. Ранне санаторий-хурортне л1кування oci6, прооперованих з приводу.. виразково1 i ховчнокамеНево'1 хвороб; _в. умовах~_санаторд.ю "Миргород"; оСновним л!хувальним фактором С прийом миргородськох м1неральн01 води, сприяс но^ал!зац11 ,процес1й травления i повноц1иох п!сляоперац1йно1 реаб1л1тац11 цих хворих.

ОБ'ЕМ'1 СТРУКТУРА ДИСЕРТАЦП '

:. Дисертац1я,-вихлаДена.. на.г 171 . CTopiHxax. машинописного тексту-.'; скйадаетьсй-;,:з:Гвбтупу,.. 5> глав', захлючёння, висновк1в 1~прахтичних~рехомендац!й.

Робота 1лгострована ,15 таблицями i малюнйами:

Б1блд.ограф1чний показних включае 255 в1тчизняних i 247

Дноземних лДтературних, . ... .

дхерел. • • :

.СХЗЮВНИЯ ЗШ CT ДИСЕРТАЦП ' • .ХАРАКТЕРИСТИКА. ХВОРИХ :1 МЕТ0Д1В Д(ХХП1ДХЕННЯ^ Г.Vi;

баауд* ьсагТТйа"".^ ; оц1нц1; ефективностГ райньо£ п1сляоперац1йно1" . ^аб1л1тац11:/95 .хворих, оперованих э приводу виразхово! i жовчнохаженевог' хвороб в '¿niHiyi факультетсько! xipypriï: Запор!зЬкоГо мед1нстйтуту> ;; " •

Хворих оПёрованих"з'приводу виразхово1 хвороби ¿' "було 49.: .' 84%. ' э них . схладали. чолов1ки. В основному це були особи.молодого працездатного,в1ху. Bei XBopi неодноразово проходили курси Консервативноï Tepaniï. Понад;-60%

оперованих хворих страждали виразховою хворобою б!льше 5 рок1в. 1э 49 хворих ц1е! групи у 10 була виразка шлунку, у 39 - виразка 12-пало! кишки. Лише у 6 з 49 па1дент1в виразка була неускладненою. У решти 43 малися р1зн1 ускладнення вираэково! хвороби: у 18 - кровотеча, у 16 -пенетрац1я, у 19-компенсований ! субкомпенсований стеноз привратника.

При виразц! шлунку хворим була проведена резекц!я шлунку по Б-1 (10 чолов1к), 39 пац1ентам з вправкою 12-пало! кишки проведена антрумектом1я у сполученн1 з селективною ваготом1ею.

46 патентам було оперовано з приводу ховчнокаменево! хвороби. В основному (91%) це були особи х1ночо! статз.. У б1льшост1 пац!ент1в в1к коливався в1д 30 до 60 рок1в, а застар1л1сть захворювання (вище 6 рок1в) в1дм1чена у 68% хворих.

19 !з 46 чоловз.к були оперован1 з приводу гострого калькульозного холециститу, 27 - з приводу хрон1чного калькульозного холециститу. Вс1м пац1ентам проведена холецистектом1я. У 7 з 46 кр!м конкремент1в в жовчному м1хур1 були конкременти в жовчному протоцз.. 1м кр1м холецистектом!! проводилася холедохолетом1я.

У хворих обох груп, як1 направлялися на курс ранньо! реаб!л!тац!!, п1сляоперац!йний пер1од проходив без ускладнень. На 10 - 14 добу хвор1 виписувалися 1з ^стац1онару. Через 5-8 дн1в п1сля виписки вони оглядалися 'досв1дченим х1рургом ! направлялися в дорожний санатор!й-проф1лахтор!й "Миргород" Павденно!" зал1зниц1, на територ1! якого ! розташовуеться свердловина мд.нерально! води.

Миргородська м1неральна вода в1дноситься до слабколужних хлориднонатр1евих вод мало! м!#ерал!зац11, збагачена мз.кроелементами ! орган1чними речовинами (Богуцький Б.В. з сп!вавт.,1990).

Ф0ШУЛА, Щ0 ПЕРЕДАЕ СКЛАД ЦШ ВОДИ

С1 НС0 12 50 11 77 3 4

М ------------------t(19.50C) рй (7.3)

3.45 (Ыа+К)94 Са

3

Перед формулою вказана ступ1нь м1нерал1зац1! води, в чисельнику, властив! вод1-ан!они, в знаменнику - катз.они

в мо.лз.грам - екв1валент-в1дсотках. В кз.ши формули температура води 1 11 активна реакц1я.

Миргородська мз.неральна вода метить мз.кроелементи: л1тз.й, стронцз.й, хром, двохвалентне зал1зо, марганець, н:1кель, кобальт, свинець, мз.дь, олово, ванад1й, мол1бден, нл.трати амона.ю 1 брому, йод, фтор, церконз.й, метаборну 1 кремнаеву кислоти; хр1м мл.кроелемент1в у вод1 маститься цз.лий ряд корисних мз.кроорган1зм1в: целюлозорозхладаюч1 аероби, маслянокислз., жиророзчеплюкт амон1фз.цл.йн1 аероби, аероби з утворенням с1рководню, ам1аку, з.одолу. Виявлен! также денетриф1ц1йнз., азотфз.ксуюч1 аероби 1 анаероби, а также уробактерИ десульф1цз.йн1,тионов1 типу тиопарус,галоф1льних та з.нш. У вода присутня незначна кз.лыисть зал1зо-бахтерз.й.

Мз.неральний склад свердловини дорожного

санатор1ю-проф1лактор1ю "Миргород" з.дентичний складу вод курорту "Миргород". А за бактер1альним складом вода, що нами використовуеться, багатша, бо в н!й додатхово м1ститься целюлозорозкладаючз., жиророзчеплюкт 1 . метаноутворюкт мз.кроорган1зми.

Рад1оактивн1сть миргородських вод низьха: вмл.ст радона знаходиться в межах 0,043-01 нк1/кг. Окислювально -поновлювальний потенц1ал коливаеться вз.д 3 до 268 мв 1 зумовлюе слабковз.дновлювальн1 якост1 води.

Миргородська манеральна вода стимулюе секрец1ю шлункового соку, секрец:1ю

пз.дшлунково1 залози, полд.пшуе моторику жовчних шлях1в, " нормал1зуе склад жовчз., пол!пшуе рухову функцл.ю шлунку, з.нтенсиф1куе кровообл.г печз.нки пол1пшуе 11 функгию.

Хвор1 для ранньо! реаб1лз.тацо.1 поступали в санаторз.й на 20-30 добу пз.сля операцзл.

Поряд з загальнокл1н1чним досл1дженням для визначення стану хворих 1 оценки ефективност1 реабз.лл.тац:1йно1 терапд.1 використовували та'кий д1агностичний комплекс.

Вив чал и наявнд.сть 1 ступд.нь виявлення ряду синдром1в, що вказують на розлад функцз.! орган1в травления: 1.Астено-вегетативний синдром; 2.Больовий синдром; 3. Синдром шлунково 1 диспепсП; 4. Синдром кишечно!" диспепсН.

Оскз.льки синдроми шлунково! 1 кишечно1 диспепсз.1 б1льш клз.н1чно окресленз., н!ж астено-вегетативний 1 больовий, то для математичного обробз.тку одержаних даних ц1 синдроми охднювали напавкЛлькз-сним методом в баллах (Плохинсьхий Н.П.,1974): 0 бал1в - синдром вз.дсутнз.й, 1 -синдром виражений в легкому ступенз., 2 - синдром пом1рно виражений, 3 - синдром виражений. Про ступ1нь порушення харчування хворого судили по мас1 тз.ла, виходячи з

стандартно!" формулй ' нормально! маси т1ла л!0дини,^ка наближено повинна р1внятися !! зросту в см м1нус 100. Зважування хворих проводили при поступанн1, пот1м раз в недз.лю i перед випискою.

При поступанн1 i при виписц1 хворим проводили розгорнутий кл1н1чний анал1з перифер1йно! xpoBi i анализ

M04Î.

Визначали ochobhI 6ioxiMi4Hi константи Kposi: загальний б1лох i фракц1!, тимолова проба, активн1сть АсАТ,АлАТ, ахтивн1сть лужно! фосфотази,р1вень б1л1руб1нд, холестирин xpoBi, загальнх л1п1ди в-л!попроте1ди. Для оцанки холло!дних властивостей жовч1 при дуоденальному зондуванна в nopuiï "С" визначали bmîct холестерину, жовчних кислот, розраховували холато-холестериновий 1ндекс. Для визначення стану слизово! культ1 шлунку i облает! гастродуодено або гастроентероанастомозу у хворих п1сля резекц1! шлунку i для визначення стану слизово! шлунку у хворих п1сля холецистектомо.! при поступанн1 i при виписц! проводилася ф1брогастродуоденоскоп1я. Для к1льх1сно! характеристики запальн1 зм1ни слизово! оболонки, що в1зуально визначалися, оц1нювалася за п'ятибальною системою, запропонованою Шварцем В.Я. (1986):

0ск1льки в досл1дженнях останн1х poxiB

(Черновськип Б.Л., Воротищев Н.В., 1989, Григорьев П.Я., Яховенко Е.П.,1990 та îhe. ) не виключаеться, що причиною винекнення хрон1чних гастрит1в виразок 12-пало! кишхи i шлунку е Helikobacter Pilori (HP) то ми вважаемо доречним визначати його наявн1сть у наших хворих, ях з запальними зм1нами слизово! шлунку i 12-пало! кишки, так i nayiEHTiB без запальних зм1н. Для цього використано один з експрес-метод1в пошуху HP уреазний тест.

Досл1дження кислотопродуцюючо! функцП шлунку

проводили з допомогою методу рН-метр1!. В залежност1 в1д розм!ру (рН) т1ла шлунху натщесерце вид1ляли 5 вид1в стану (Панцирев Ю.М.,Агейчех В.А.Длиминський М.,1972):

1. Занадто кислий шлунох рН 0,9-1,9;

2. Середньохислий шлунох рН 2,0-2,9;

3. Пом1рнокислий шлунок рН 3,0-4,9;

4. Слабохислий шлунок рН 5,0- 6,9;

5. Лужний шлунох рН 7,0-8,9;

Для д1агностики порушень ферментативно! д1яльност1 системи травления i оц1нки темпу евакуац1! xiMyca по травному ханалу проводили Mixpocxoniio халу за Базарновою М.А.,Морозовою В.Г. (1988). Звертали увагу на наявн1сть i к1льк1сть м'язхових волокон (xpeaTopiro), оц1нювали наявн1сть i як1сть переварювано! "рослинно!" хл1тховими,

наявнз.сть i к1лькд.сть слизу,лейкоцитов в пол1 эору.

Для оцз.нки запальних зм1н в област1 onepauix застосували дистанцз-йну термограф1ю, в основ1 яко! лежить безконтактна реестрац1я спонтанного д.нфрачервоного випромх.нювання. Був використаний теплов1зор "Райдуга". Анал1з термограми дозволяе дати якхсну оцд.нху термограф!чного зображення (однора.днз.сть форми контуру i ю.льх!сну характеристику патологi4Horo джерела: температурний град1ент з симетричною д1лянкою ( dt ), площа його поширення (S). Використовуваний д!агност1чний комплекс дозволяе судити про стан хворого вцл.лому, про наявнАсть запальних зм1н в черевн1й порожнинл., про стан слизово! щлунку i його кислотопродуцюючо! функцлл, про наявнд.сть в слизовз.й шлунху HP, про порушення процесу травления.

Використання цього комплексу на початку курсу реабз.лз.тац:11 i в К1нц1, вивчення динам1ки одержаних даних, виявлення статистично достоварних вз.дм1нностей Mix початковими похазнихами та показниками в KiHui курсу реаб1л1тац11 дало можлив1сть оцхнити ефективн1сть Tepanii, що проводилися.

Статистична обробка данних проводилася на ПЕВМ типу IBM PC/AT i включила в себе загальну статистику, дисперс1йний анал1з, регресивний та кореляцз.йний анал1з.

РЕАБ1Д1ТАЦ1Я ХЕОРИХ П1СЛЯ ОПЕРАЦП 3 ПРИВОДУ ВИРАЗК0В01 ХВОГОБИ

Обстеження проведено при поступанн1 49 хворих, оперованих з приводу виразково х хвороби, дозволило встановити, що у scix пац1ент1в був вз.дсутнз.й симптомокомплехс виразково1 хвороби, якою вони ограждали до операцх.!. Але у 100% хворих був астеновегетативний синдром р1зного ступеню виявлення, у 14% вх.дм1чено незначний больовий синдром, у 48% був синдром шлунхово! диспепсИ, cryniHb вирахенна яко1 склав 2,31± 0,17 бала. У третини хворих (32,7% в!дм1чено синдром хишечнох диспес\х (ступ1нь враження -2,53 ±0,159 бала). У 61,2% в oci6 спостер1гався дефз.цит маси тъла, що холивався в!д 1,5 до 27 кг (11,2±1,12 кг). У пац1ент1в (12%) малася незначна нормохромна анем1я (3,82±1,85 т/л), у scix була прискорена СОЭ (16,57±1,3 мм) год.

Основhi 6ioxiMi4Hi хонстанти KpoBi (загальний б!лок, piseHb 6Lnipy6iHa, тимолова проба, АсАТ, АлАТ, загальн1 лэ-пх-ди, в-л1попроте1ди,холестерин) були в межах норми.В1доачалася лише незначна г1поаль6ум1нем1я (53,57±1,18 BiflcoTKiB). Дистанц1йна термометр1я виявила у

вс1х хворих в гипогастрз.! зону гипертермИ з вгдносно ч1ткими межами ''З--' навколиптми !нтактними в1дц1лами 0,893±0,19°С, з площею поразхи (Б) 59,7711,46 см2.

Ендоскогпчно у 64,6% пац1ент1в при поступанн! виявлен1 ознахи гастриту культ! шлунку 1 запалення слизово! оболонхи в област1 гастродуодено - або гастроентероанастамоз1в. Слизова культ1 шлунку 1 анастомоза були набряклими легко кровоточними, а в ряд1 випадоив мали поверхн1 ероз!!. Ступ1нь вираження запальних зм1н в баллах склала 2,939±0,128.

У 64,58 ос1б з виявленим ендоскоп1чним гастритом культ! шлунху була наявна в слизов1й культ! НР. У 25% ос1б в1дм1чено наявн2.сть НР без прояв1в гастриту культ]..

Досл:1дження базово! 1 стимульовано! секрецИ* культ! шлунху виявило що у вс1х хворих п1сля операц1! малося значне зниження хислотопродуцюючо! функц1! культ1 шлунку. Причому в т1л1 шлунку середовище до стимуляцзл ставало середньо-хислим (рН-2,87±0,252), однах нормоцидност1 (рН-1,3-1,7) не досягала. В дистальному в1дд1л1 культ! шлунку середовище наближалося до лужного (рН-6,91+0,91) 1 стимуляц1я сехрец!1 на не! не впливала. Дан1 ацидогастрографз.! п1дтверджують ефективн1сть проведено! операц1! стосовно вилз.кування в1д виразково! хвороби 1 лопередження рецидиву виразки. Але для нормального травления шлунку зниження кислотност! вз.д1граЕ негативну 'роль.

У вс1х хворих при м1кроскоп1! калу виявлена наявнз.сть неперетравлених м'язових волокон (2,57±0,145 од. в пол1 зору), неперетравлено! юитковини (2,82±0,133 од. впол1 эору, слизу та лейхоцит1в (4,68±0,259 од. в пол1 зору).

Таким чином можна заклмчити, що у хворих на 20 - 30 добу п1сля операцИ" були порушення з боку орган1в травления, зумовлен1 гастритом культ! шлунку, г1поац1дностю культ! шлунку, наявн1стю запалення в облает! операц1!, выносною недостатн!стю дуоденального травления.

Проведений хореляц1йний анал1з мгж 30 р1зноман1тними показниками дано! групи показав, що суттЕвий влив на "синдром" шлунково! диспес!! спричиняе наявн1сть г ступ1нь вираження гастриту культ! шлунку (И=0,823), посилюе синдром шлунково! диспепс!! (Е=0,829) ! деф1цит маси т1ла (1?=0,823). Синдром кишечно! диспепс!!, в свою чергу, знаходиться у прям1й залежност! в1д наявност! гастриту культ! шлунку ! ступеню його вираження (Е=0,633). Деф1цит маси т1ла залежить в1д наявност! гастриту культ! шлунку ! ступеню його вираження(Н=0,959).

Прискор^ення СОЭ зумовлено наявн1стю запалення в зон1

onepaqii, що об'ективно ствердхуеться даними дистан1дйно1 TepMOMeTpil (R=0,706), а також наявн1стю i ступеней вирахення гастриту (R=0,65, R=0,639). Патолог1чн1 зм!ни в кал:1, що вказують на недостатн1сть травления, знаходяться в прямая залехност1 в1д наявнocTi гастриту (R=0,578), ступени) його вираження (R=0,675) i в3.д запалення у верхньому noBepci черевнево! порожнини (R=0,76).

Ми не одержали корелец!#но1 залежност! показник1в дистанц1йно1 термометр!1 в!д наявност! i ступеню вираження гастриту культ! шлунку (R<0,5), наявн1сть гастриту культ! шлунку в1д наявност! HP (R=0,308<0,5) в культ! шлунку. За даними корелец!йного анал1зу не виявлено залежност! м1ж присутн1стю слизу та лейкоцит!в в кал! в1д присутност! ! ступеню гастриту (R<0,5). Таким чином хореляц1йний анал!з ствердхуе наявн! порушення травления у хворих оперованих з приводу виразхи, в ранньому п!сляоперац!йному nepiofli в достатн!й Mipi взаемозв'язан! i взаемовзумовлен1. Корек1ДЯ цих порушень i була метою реаб!л!тац!йно! Tepanii.

В основ1 використаних нами реаб1л!тац!йних заход1в лежав прийом миргородскько! м1нерально1 води безпосередньо з джерела (бювету). При цьому повн1стю збер1гаються ф!зичн!, xiMi4Hi та iHmi властивост1 м1нерально1 води. Як правило прийом води i3 бювету супроводхуеться позитивними психолог!чними моментами i прогулянкою, впливом кл1матичних фактор1в i т.п.).Прийом м1нерально'1 води призначали з перших дн!в перебування в санатор!ю-проф!лахтор!ю по 150,0- 250,0, пов1льно в niflirpiTOMy вигляд! (до 38"С) за 40 хвилин до ixi три рази в день.

0ск1льки onepauii,проведена з приводу виразки нашим хворим, пригн1чують нейрорефлекторну i гуморальну фази шлунковоi cexpeyii, то ми не побоювалися стимулюючого секрец1ю ефекту миргородсько"! м1нерально! води, що Mir би привести до рецидиву виразки.

KpiM прнйому м1нерально1 води хворим призначалося д!етичне харчування (ст1л N 1 по Певзнеру). Хворим проводилися загальнозм!цнююч1 процедури: перлини! ванни при 37"С через день загалькою к1льк!стю 10, прийом настойки женьшеня по 25 крапель 3 рази в день, массаж шийно-грудного i поперечного в1дц!л!в хребта.

У 10 хворих на область операц!'! призначалася протизапальна Tepania: апл1кац!я озокериту (-45*0) по 20 хвилин через день або м1крохвильова терап1я N 8 - 10.

Режим пац1ент1в був дов1льним. Единим обмеженням умов режиму було дозування ф1зичного навантаження на м'язи передньо'1 черевно! ст1нки,що необх!дно для проф1лактики

виникнення п1сляоперац1йно1 гриж!.

Курс реаб!л!тац1! проводився 24 дн1. Перед випискою хворому повторювали д1агностичний хомплехс 1 пор1внюючи одержан! дан1 з вих1дними судили про ефехтивнз-сть проведеного лгкування (табл N 1).

Астено-вегетативний синдром, що був до л1кування у 100% пац1ент1в, залишився до моменту виписки лише у 12,6%,але 1 В1н мав низький ступ1нь вираження.Больового синдрому,що спостер1гався у 14% ос1б при поступаннз., не в1дм1чено у жоднього хворого в к1нц1 л1кування.

Синдром шлунково! диспепс11,що спостер1гався у 48,3% хворих на початку л1кування,при виписц1 мали лише 12,6% пац1ент1в. При цьому ступ1нь його вираження статистично в1рог1дно зменшився.

В к1нц1 курсу л1кування зменшилася густота 1 синдрому кишечно! диспепс1! (з 32,7% до 6,3%). Статистично в1рогз.дно знизився 1 ступ:1нь

його вираження. В ка.нц1 курсу реаб1л1тац11 скоротилася до 53% в кз.лькз.сть хворих з деф1цитом маси т1ла (при поступанн! - 61,2%). При цьому зменшився середн1й розм1р деф1циту маси т1ла з 11,2±1,147 кг до 7,75+0,964 кг р>0,05.

За даними термометр!! до к1нця л1кування значно регресували запальн! зм1ни в облает! операц1!: послабилася !нтенсивн1сть св!т1ння, эменьшились сЗЪ ( до л!кування - 0.89±0,01°С, п!сля л!кування - 0,39 ±0,1"С, р<0,05) ! площа св!т1ння (до л!квання 59,77±1,48 см2, п1сля л1кування - 26,66±1,07 см2 р<0,05).

Про затухания запальних процес1в св1дчить упов1льнення СОЭ: до л1кування 16,57±1,317, п1сля л1кування -10,277±1,202 мм/год (р<0,05). У хворих, як1 мали при поступанн! незначну анем1ю,покращилися показнихи червоно! кров1. Якщо на початку лакування гастрит культ! шлунку эндоскоп1чно був виявлений у 64,58% хворих, то в к1нц1 -лише у 8,33%. При цьому ступень його вираження в баллах зменьшився з 2,933±0,128 до 0,327±0,012 (р<0,05). НР знайдено в слизовай культ! шлунку п1сля л1кування у 31,25% (на початку л1кування - у 64,58). При чому в к!нц1 [сурсу л1кування НР знаходилася част1ше у хворих, як1 не лали запальних ЗМ1Н слизово! культа шлунку. (ислопродуцююча фукц1я культ1 шлунку в процес1 л!кування 1рактично не зм1нювалася.

Б!ох1м!чн! константи' периферично! кров1 залишилися в 1Роцес1 л1кування в межах нормальних розм1р!в, лише {езначно зменшилася к1льк1сть альбум!н1в.

В к!нц1 курсу реаб1л!тац!! значно покращилися юказники м!кроскоп1! калу: зменшилася к1льк1сть м'язових

волокон з 2,5710,147 до 1,6510,166 од. в' пол1 зору (р<0,05), зменшилася к!льК1Сть перетравлено! кло.тковини з 2,8210,134 до 1,93710,17 од. в пол1 зору (р<0,05). Одержан! дан! св1дчать, що курс ранньо! реаб!л!тац1! значно пол1пшуе загальний стан пац!ентов, знихае больовий синдром, знихак>ть або зменыпуються синдроми шлунково! ! кишечно! диспепс!!, зменьщуеться деф1цит маси т1ла. стихають запальн! змхни в слизов1й культ! шлунку, запальн1 зм1ни в облает! операцИ. Покращуеться дуоденальне травления.

Одержан! нами дан1 про наявн1сть НР культ! резекхдйованого шлунку як до, так ! п1сля л1кування не дозволяе стверджувати, що цей м!кроорган1зм грае етнолог1чну роль у запальних процессах слизово! хульт1 шлунку.

В термин вал 8 до 12 м!сяц1в п!сля курсу реаб1л!тац!! оглянуто 17 хворих, оперованих з приводу виразково! хворобы. У двох наявний легкий демп!нг-синдром, корегований д1етою. У одн1е! хворо! збер1гаеться незначно виражений астен!чний синдром ! синдром кишечно! диспепс1!. У решти 14 хворих кл1н!чних прояв1в патолог!! орган1в травления не виявлено. Вс! хвор1 приступили до роботи, повторно л1карняний лист не використав жоден хворий. Рекомендовано! д1ети дотримуються лише 6 з 17 чолов1к.

РЕАБШТАЦ1Я ХВОРИХ П1СЛЯ ОПЕРАЦП 3 ПРИВОДУ Х0ВЧН0КАМЕНЕВ01 ХВОРОБИ.

Курсу в!дновлювально! терап1! через 20-30 дн1в п!сля операц!! з приводу жовчнокаменево! хвороби п!ддано 46 чолов1к.

У вс!х хворих при поступанн1 був в1дсутн1й симптомохомплехс жовчнок&менево! хвороби, але повн1стю здоровими себе н1хто не почував.

У .97,8% хворих мався астеновегетативний синдром, у 88,9%.- больовий в правому п!дреберр!. У 40% пац!ент1в спостер1гався синдром шлунково! диспепс!! пом1рного ступени вирахення (0,7810,042 бали). У 71% визначився вирахений синдром кишечно! диспепс1! (2,7110,125 бали). При чому майже у вс1х хворих синдроми шлунково-кишечно! диспепс!! були ! до операц!!.

У 73,8% пац!ент1в ц1е! групи була незначна нормохромна анем!я (ер -3,9910,04 т/л), прискорена СОЭ (19,211,23 мм/г), незначна г1поальбум!нем!я (49,511,07%). Решта кл!н!хо-б!ох1м1чних покэ.зних!в ,що вивчалася, була в межах норми.

При термометра, i у bcíx пац1ент1в гпсля холецистектомИ в област1 пз.дпеч1ночного середовища i частково eniracTpii визначалась зона rinepTepMii, однор!.дне з вз.дноено чiтки ми межами, площею 56,02±1,992 см2 i dt в пор1внянн1 з навколишн1ми тканинами О,786±0,029°С.

У 62,2% qiei групи ендоскоп1чно д1агностовано гастрит р1зного ступеню вираження. Запальн1 эм5.ни (rinepeMia, набряк складок, атроф1я складок, поверхове виявлення) звичайно носили дифузний характер i локал1зувалися в антральному вз.дд1л1 шлунку.

В 53,2% наявнз-сть гастриту поеднувалася з наявн1стю НР. НР було знайдено у 8 пац1ент1в, як1 не мали гастриту. Досл1дження кислотопродуцьованох функций шлунку oci6 з гастритом виявило наявн1сть rinoauiflHocTÍ з збереженням кислотопродуцьовано1 функцз.1 шлунку у bcíx пац1ент1в (рН i пз.сля стимуляцИ' 1,3-1,7), рН в т1л1 шлунку до =тимуляц1"1 : нижня межа - 2,75±0,36, верхня межа -3,41±0,363 ; гйсля стимуляцл.1:. нихня межа - 1,84±0,18, зерхня меха - 4,35±0,33.

У bcíx хворих пз.сля холецистектомП' в nopqií "С" зз.дзначено зниження вм1сту жовчних кислот в жовч1 [4,75±0,56 г/л) i зниження внаслз.док цього галато-холестеринового :.ндексу (9,248±1.47). Bmíct ■солестерину був у межах норми. Таким чином, за рахунок говчних кислот зросла лз.тогенность жовчз..

У bcíx хворих при Mixpocxonii калу було виявлено 4;£30bí волокна (2,6±0,131 од. в пол1 зору), lepeтравлювана клз.тковина (2,45±0,158), лейкоцити,слиз 3,9±0,189 од. в пол1 эору).

1э наведених даних видно, що у хворих через 20-30 д!б ' асля onepaui'i з приводу жовчно-хаменево1 хвороби е комплекс порушенъ з боку орган!в травления. У bcíx хворих уло дхерело запалення у п!дпеч1ночн1й област1 i niracxpii. У бз.льшост1 частини хворих в1дм1чено агострення хрон!чного гастриту 1з зниженою ислотопродуцюмчою фунхц1ею шлунку.

У bcíx хворих за даними MiKpocxonii калу виявлено едостатн1сть шлунково-дуоденальгого травления. Наявн1сть их 3míh проявляеться астеновегетативним та больовим индромами, шлунковою та кишечном диспесаею.

Уточнения кореляьййних зв'язк!в míx 33 р!эними охазниками хворих uie'i групи показало,що присхорення ■)Е,дан1 термометра.!' (dt та S) залежать як в!ц наявност1 керела п1сляоперац1йного запалення (R= 0,56 ), так i в!д isbhoctí (R=Q,623) i ступеню вираження гастриту 3=0,596).

Пз.сля затихания запальних smíh в област1 onepauii дан1

термометр! 1 в значнхй м!р! залежать вз.д наявност! 1 ступеню вираження гастриту (И= 0,874 1 И= 0,955).

Ппоальбунем1я знаходиться в прям1й залежнст1 в1д гастриту,ступени) його вираження (11=0,69) 1 в1д порушення травления шдлому: синдрому кишечно! диспепс!! (И=0,69), даних м1кроскоп!! калу (К=0,69).

В свою чергу синдром кишечно! диспеса! багато в чому зумовлений наявн1стю гастриту 1 ступенем його вираження (11=0,68).

Патолог1чн1 зм1ни калу знаходяться в залежноста в1д джерела запалення в черевн!й порожнин!, даних термометр!! (й=0,574), в1д наявност! ! ступеню вираження гастриту (И=0,574) ! в1д синдрому кишечно! диспепсИ (К=0,736).

Разом з тим к1льк1сть лейкоцит1в в кал1 не залежить н1 в1д запального джерела черевнево! порожнини (И<0,5), на в1д синдром1в кишечно! диспепс!! (1?<:0,5), н! в!д наявност! ступеню вираження гастриту.

Не в1дм1чено нами кореля1Дйно! залежност! наявност! ! ступеню вираження гастриту в!д культивування в слизовэ.й шлунку НР (1?=0,13,К=0,28).

Таким чином, кореляцлйний анал1з стверджуе, що у хворих в ранн1 строки п!сля операц!! з приводу жовчнокаменево! хвороби маеться ц1лий ряд взаемозумовлених ! взаемозв.'язаних порушень з боку орган!в травления.

Л1кування цих розлад1в ! було метою ранньо! реаб!л1тац!йно! терап1!. Основу 24 денного курсу реаб1л!тацП у хворих п1сля холецистектом1! складав прийом Миргородеько! м1нерально! води з бювету по 150,0 -200,0 в п1д!гратому вигляд! (38°С) пов1льно, за 30-40 хвилин до 1X1 три рази на день.

Хворому призначалося д1етичне харчування (ст. N 5 за Певзнером), проводились запальнозм1цнювальн! та загальнотон!зуюч1 процедури: перлини! ванни,массах,прийок настойки женьшеня. 12 хворим цае! групи на облает* правого п1дреберря призначались ашихацлЛ" озокериту абс м!крохвильова терап1я.

До к1нця л1кування астено-вегетативний синдро> збер1гся лише у 4,5 процент1в пац1ент1в.

Синдром шлунково! диспепс1!,що спостер1гався пр! поступанн1 у 40% хворих, до моменту виписки не в!дм1чени1 у жодного хворого.

На к1нець курсу реаб!л!тац1! скоротилася густота (71! до 24%) ! вираження (з 2,7±0,125 до 1,5±0,5 балов р<0,05 синдрому кишечно! диспепс!!. За даними термометр!! д к1нця курсу реаб1л!тац!! значно зменшилися запальн! зм1н в облает! операц!! синдрому кишечно! диспепс!!.. За даним

термометр! 1 до к1нця курсу реа61л!тацИ знач^о зменшилися запальн! зм!ни в облает! операц!!' (&Ь з 0,78±0,029°С до 0,368±0,014°С р<0,05; Б з 56,02 ±1,9 см2 до-24,7±0,9 см2 р<0,05).

До к1нця л1кування пол1пшилися зм1нен!

кл!н!ко-б!ох1м!чн! константи перифер1йно1 ков!: С0£ - з 19,2±1,23 до 14,8±0,84 мм/год р<0,05, к1льк1сть еритроцит1в - з 3,09±0,4 до 4,08±0,035 т/л р<0,05, зм!ст альбум1н!в - з 49,51±1,07 до 54,12±1,32 % р<0,05. Якщо ендоскоп!чно гастрит при поступаши було знайдено у 62,2% пахиент!в, то в к!нц1 л1кування лише у 8,9% (р<0,05). Причому зменшився ! ступ1нь вираження запальних зм1н в балах: з 2,03410,133 до 1,25±0,216 (р<0,55).

До курсу реаб!л!тацП НР виявленб у 42,2% ос1б з гастритом ! без нього, в к1нц1 л1кування - у 22,2%, причому як до, так ! п1сля Л1кування в половини випадк1в ЗР було знайдено у ос1б з гастритом, а в решт! випадк!в -у пац1ент!в, що його не мали.

До к1нця курсу реаб!л!тац11 в!дбувалося зб1лыпення продукц!! соляно! кислоти в т1л1 шлунку. РН в антральному в1дц!л! не зм!нювалося.

До К1нця л1кування спостер1галася ч!тка тендешдя до зб1льшення вм1сту к1лькост! жовчних кислот в жовч1 (з 1,75±0,566 до 5,325±0,998 г/л) 1 зб!льшення галато-холестеринового Дндексу (з 9,248±1,147 до 1.0,5±1,939%). Це свз.дчить про зниження л1тогенност1 к>вч1.

1Исля лакування покращилися показники м1кроскоп!а салу: зменшилася креаторея ( з 2,6±0,131 од. до 1.33±0.136 р<0.05), к1лькл.сть перетравлювано1 кл1тковини : з 2.45±0.615 од. в пол1 зору до 1.278±0.611 р<0.05).

В пераод В1д 8 до 12 м1сяц1в гпеля курсу ранньо! ?еаб1л1тац11 оглянуто 15 хворих ц!ё1 групи. Кл1н1чних 1рояв1в патологП органДв травления або так званого 'постхолецистектом!чного синдрому" не виявлено у жодного сворого.

У двох наявне тимчасове в!дчуттй он1м1ння шкДри в >бласт1 рубця, а в одн1е'1 - невелика гисляоперац!йна •рижа. Вс1 хвор! приступили до роботи, повторно |1карняний лист не використав жоден хворий. 'екомендованоа д1ети дотримуються § з 15 чолов1к, 6 сарчуються як ! до захворюваннл.

Таким чином, одержан! дан1 показали ефёктйвн1сть >аннього в1дновлювального л1кування в Миргород! хворих, »перованих з приводу жовчнокаменево! хвороби.

висновки

1. У хворих, оперованих з приводу виразково! хвороби на 20-30 добу пз.сля операцИ е порушення нормального травления, зумовлен! гастритом хульт1 шлунху, гз.поацидн1стю, наявн1стк> запальних джерел в област1 операц!!, недостатнл.стк> дуоденального травления. 1Д патолог1чн1 зм1ни проявляються больовим 1 астено-вегетативним синдромом, шлунковою та кишечною диспепс1ею.

2. Ранне санаторно-хурортне л1хування, в основ1 яхого лежить прийом миргородсьхо! м1неральноа води, призводить до затихания запалення слизово! культ1 шлунху 1 област1 операцоЛ", нормал1заца.! шлунхово-дуодельного травления, пол1пшенню загального стану хворих 1 б1льш швидкому вз-дновленню орган1зму п1сля операцИ.

3. У хворих, оперованих з приводу жовчно-каменево! хвороби, на 20-30 добу п1сля операцл.! наявн1 ряд взаемозв'язаних 1 взаемозумовлених порушень з боку орган1в травления: визначаеться запальие джерело в област1 пд.дпеч1нхового простору 1 eniracTpi.iL, у б1льшо! частини хворих наявне загострення гапоацидиого гастриту, у всах вадзначаеться недостатн1сть шлунково-дуодинального травления, пл.двищена л1тогенн1сть жовч1. 1Ц порушення проявляються астеновегетативним 1 больовим синдромами, шлунковою та хишечною диспепс1ею.

4. Пд.д впливом санаторно-курортного л1кування, в основ1 якого лежить прийом Миргороде ьхоэ! м1нерально! води, хуп1руються явища гастриту, пол1пшуеться кислотопродуцююча функция шлунку, покращуеться травления вц1лому, зменшуеться л1тогенн1сть жовч1, регресують запальн1 зм1ни в облас^ операцИ. Це пом1тно покращуе загальний стан хворих.

5. Хвор1, оперован1 з приводу виразково! та жовчнохаменево! хвороби в ранньому п1сляоперац1йному перл.од1 мають 1дентичи1 порушення, эумовлеи1 патолоМею орган1в травления 1 олерацайною травмою. Ранне лахування цих хворих в м.Миргорода сприяе IX повн1й п1сляоперац1йн1й реаб1л1тац11.

ПРАКТИЧН1 РЕКОМЕНДАЦИ

1. Хворих, яю. перенесли операц1ю з приводу виразково1 та жовчнохаменево1 хвороби, через 20-30 дн1в п1сля операц11, при в1дсутност1 ускладнень, рацз-онально направляти для реабал1тац11 на санаторно-курортне л1кування слабколужними

хлоридно-натраевими водами мало! м1нерал1зац11, эокрема миргородсьхою.

2. На початку л1хування доц1льно оцз.нити эагальний стан хворого, наявнз.сть 1 ступ1нь бираження больового 1 астено-вегетативного синдромов, шлунхово! • та кишечно! диспепсИ"» оц1нити стан' слИзово! культа: шлунху, або кишечника, його зшслотойродуцюючу фунхц1ю, провести м1кроскоп1» калу, змз.ни маси тала, стандартн1 загальнохл1н1чн1 1 б!охам1чн1 анал!зи хровг.

3. Головними л1кувалькими/ " факторами повинн1 бути Д1ета, прийом м1нерально1;^води» фазичний режим, що обмежуе навантаженняна Д йГйзй пе£едньй1 черевно1 порожни ни ^ Допустйм1"грязь&в1 "аплахацИ^ на область п1сляоперац1йного рубцапрМЗнйчення в1там1нотерапИ.

4. Для оц1нки ефектйвн&стд 1фойедёно1 реаб1л1тацИ доречно -перед випискою - повторит^ • перерахований д!агностичний хомплехс.

СПИСОК РОБ1Т ОПУБЛ1КОВАНИХ ПО TEMI ДЕСЕРТАЦП

1. Безносенко Б.1., Дайнеко Н.Ф., Сапа A.I. OpraHisa-ц1я роботи гастроентерелог1чного центру в во.домч0.й система..// Матер1али 11 з"азду терапевт1в Украгни, Ки1в, 1982 - с.4 /.

2. Сапа A.I., Безносенко Б.1., Дайнеко Н.Ф. Ва.дновлюване л1кування хворих виразковою хворобою. //Анотована програма науково-прахтично! конференцз.! xipypriB i терапевт!в ПЗД - Миргород, 1984. - с.2 /.

3. Сапа А. I., Дайнеко Н.Ф, 0.1. Склярова. Во.дновлюваний етап як деонтолог1чно обов'язковий компонент лЬсування хворих гастритом.//Матер1али конференцИ' " Питания психотерап!!, психопрофилактики i ncnxoririeHH ". - Харк1в,1984, с. - 39 /.

4. Bi3ipA.fl., Пишк1н С.О., Сапа A.I. Використання миргородсько1 м1нерально1 води в комплексной в;.дновлювальн1й Tepanii в раннай п1сляоперац0.йний пер!од при виразков1й i ховчнокаменев1й хворобах дванадцятипало! кишки. Проблеми патолога.! в досл1дах i кло.но.Ц1.—Льв1в, 1990.р.-т. 12.С. 15 /.

5. Bi3ip А.Д., Пишк1н С.0., Боброва О.Н., Сапа A.I. Ранне во.дновлювальне л1кування хворих, оперованих по причин! виразково! i лсовчнокаменево! хвороб, в умовах курорту "Миргород". //Л1хувальна справа - 1991 - N12 с.39-43 /.

4 Г~>

. ТАБЛИЦЯ 1

ДАН1 ДИСПЕРС1ЙН01 ОБРОБКИ ПОКАЗНИК1В ХВОРИХ, ОПЕРОВАНИХ 3 ПРИВОДУ ВИРАЗКОВО! ХВОРОБИ

N Ознака до лДкування гпсля лз.кув. Розрахун- кове значения

М ±ш м ±т

1 СИНДРОМ КИШ.ДИСП 2 .53 0. 165 1. 25 0 .25 0.00К0.05

2 СИНДР.ШЛУНК.ДИСП 2 .31 0. 178 1. 33 0 .21 0.0К0.05

3 MACA TIJTA:

-ДЕФ1ЦИТ (кг) 11 .2 1. 147 7. 75 0 .96 0.02<0.05

-НАДЛИШОК 6 .52 1. 598 6. 7 1 .27 0.1>0.05

4 ТЕРМ.Д1Л.ЗАХВОР.

-( t ) С О .89 0. 019 0. 39 0 .01 0.00К0.05

-S см 59 .77 Г. 481 26. 666 1 .07 0.00К0.05

5 ЗАГ.АНАЛ1Э КГОВ1

-ЕРЕТРОЦИТИ(г/л) 4 .02 0. 063 4. 07 0 .05 0.1>0.05

-ГЕМ0ГЛ0Б1Н(г/л) 121 .7 2. 468 126. 14 2 .47 0.1>0.05

-Ц. П. 0 .93 0. 022 0. 943 0 .01 0.1>0.05

-ЛЕИКОЦИТИ (г/л) 5 .06 0. 181 5. 271 0 .23 0.1>0.05

-ПАЛИЧКОЯД.ЛЕИК. 2 .21 0. 165 2. 344 0 .18 0.1>0.05

-СОЕ (мм/г) 16 57 1. 317 10. 277 1 .20 0.00К0.05

6 БЮХ1М1ЧН1

ПОКАЗНИКИ KPOBI

-ЗАГ.Б1Л0К (г/л) 77 85 1. 119 78. 328 1 .30 0.1>0.05

-АЛЬБУМГНИ (%) 53 52 1. 22 55. 03 1 .21 0.1>0.05

-ЗАГ.Б1Л1РУБ1Н 13 81 0. 57 13. 411 0 .88 0.1>0.05

-ТИМОЛОВА ПРОБА 1 59 0. 232 2. 281 0 .34 0.05=0.05

-ЗАГ.Л1П1ДИ (-) 7. 23 0. 661 5. 852 0 .71 0.1>0.05

-ЗАГ.Л1П1ДИ (од) 45 69 2. 863 42. 697 3 .89 0.1>0.05

-ХОЛЕСТЕРИН 4. 54 0. 264 4. 577 0 .29 0.1>0.05

7 КОПРОГРАМИ:

-М'ЯЗОВГ ВОЛОКНА

ПЕРЕВАРЕН1 2. 57 0. 147 1. 65 0 .16 0.001<0.05

-ШТКОВИНА

ПЕРЕТРАВЛЕНА 2. 82 0. 134 1. 937 0 .17 0.001<0.05

ТАБЛИЦЯ 2

ДАН1 ДИСПЕРС1ИН0Х ОБРОБКИ ПОКАЗНИК1В ХВОРИХ, ОПЕЮВАНИХ 3 ПРИВОДУ ЖОВЧОНОКАМЕНЕВОХ ХВОГОБИ

N Ознака до л1кування гисля лз.кув. Розрахун- кове значения

М ±т м ±т

1 СИНДРОМ КИШ.ДИСП 9 71 0. 125 1.5 0 .5 0.02<0 .05

2 ТЕРМ.Д1Л.ЗАХВ0Р.

— ( Ъ ) С 0. 78 0. 029 0.368 0 .014 О.ООКО .05

-Б см 56.02 2. 021 24.761 0 .963 О.ООКО .05

3 ЗАГ.АНАЛ1Э КР0В1

-ЕРЕТРОЦИТИ(г/л) 3. 99 0. 041 4.08 0 .035 0.05=0 .05

-ГЕМОГЛОБ1Н(г/л) 123. 4 1. 633 25.13 1 .601 О.ЪО .05

-Ц. П. 0. 93 0. 007 0.92 0 .01 О.ЪО .05

-ЛЕЙКОЦИТИ (г/л) 5. 09 0. 177 4.95 0 .193 О.ЪО .05

-ПАЛИЧКОЯД.ЛЕЙК. 2. 59 0. 243 1.959 0 .178 0.02<0 .05

-СОЕ (мм/г) 19. 15 1. 246 14.837 0 .952 0.002<0 .05

4 Б10Х1М1ЧН1

ПОКАЗНИКИ КР0В1

-ЗАГ.Б1ЛОК (г/л) 76. 69 1. 298 78.857 1 .318 О.ЪО .05

-АЛЬБУМ1НИ (%) 49. 5 1. 367 54.12 1 .125 О.ЪО .05

-ЗАГ. БШРУБ1Н 15. 29 0. 992 17.093 1 .602 О.ЪО .05

-ТИМОЛОВА ПРОБА 7 67 0. 399 1.953 0 .312 0.05=0 .05

-ЗАГ.Л1П1ДИ (-) б! 62 0. 474 6.384 0 .736 О.ЪО .05

-ЗАГ.Л1П1ДИ (од) 54. 97 996 50.36 4 .031 О.ЪО .05

-ХОЛЕСТЕРИН 5. 01 о'. 213 5.176 0 .223 О.ЪО .05

5 БЮХ1М1ЧН1

КОНСГАНТИ ЖОВЧ1

-ХОЛЕСТЕРИН 0. 66 0. 017 0.458 0 .135 О.ЪО .05

-ХОЛАТО-ХОЛЛНД. 9. 24 1. 167 10.497 2 .095 О.ЪО .05

-КИСЛОТИ 4. 75 0. 567 5.325 1 .079 О.ЪО .05

6 КОПРОГРАМИ:

-М*ЯЗОВ1 ВОЛОКНА

ПЕРЕВАРЕН1 Г) 6 0. 147 1.65 0 .10 о:ооко .05

-КЛ1ТКОВИНА

ПЕРЕТРАВЛЕНА 9 45 0. 134 1.937 0 .10 О.ООКО .05