Автореферат и диссертация по медицине (14.03.01) на тему:Развитие и становление топографии слёзного аппарата в раннем периоде онтогенеза человека

^ Т^ітістерство охороші здоров'я України

^ Національний медичний університет V імені академіка О.О.Богомольця

V

УДК 611.846.4:575.16

На правах рукопису

Смірнова Тамара Василівна

Розвиток та становлення топографії слізного апарату в ранньому періоді онтогенезу людини

14.03.01 - нормальна анатомія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Київ - 1996

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Чернівецькому державному медичному інстит/у -

Наукові керівники : доктор медичних наук, професор В.М.Круцяк доктор медичних наук, професор В.П.Пішак

Офіційні опоненти : доктор медичних наук, професор С.В.Стеценко доктор медичних наук, професор М.І.Симорот

Провідна Українська державна медична стоматологічна Організація : академія, м. Полтава

Захист дисертації відбудеться “ Н" 1996 року

годині на засіданні спеціалізованої ради Д 01.21.08 з морфологічних дисциплін при Національному медичному університеті ім. акад. О.О .Богомольця /262057, м. Київ-57, просп. Перемоги, 34, морфологічний корпус аудиторія № З/.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного медичного університету ім. акад. О.О.Богомольця /252057, м. Київ-57, вул. Зоологічна, і/.

Автореферат розіслано 1996 року

Вчений секретар спеціалізованої ради, доктор медичних наук, професор

В.Г.Черкасов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Вроджені захворювання очей - найчастіша причина зниження зору у дітей і -‘■"ча з головних причин інвалідності з раннього дитячого віку. даними літератури, вроджена патологія органа зору становить 2942% від усієї очної патології у дітей . Вади повік складають невеликий відсоток серед всієї патології органа зору , одначе більшість питань , пов’язаних з клінічною картиною, лікуванням цих захворювань, залишаються нез’ясованими /МлМ..Краснов, В.Г.Белоглазов, 1989: Ж.Г.Мустафина із співавт.,1991 /.Захворювання сльозовідеідних шляхів, своєчасно не виявлені і не вилікувані, у дітей, частіше, ніж у дорослих , можуть бути причиною хронічного запалення кон’юнктиви, зовнішньої нориці слізного мішка , ураження рогівки , флегмони очної ямки , септикопіємії /А.Н.Афанасьева із співавт., 1986 ; М.С.Ермагамбетов,1986 /. Невилікувані вроджені дакріоцистіти поступово призводять до незворотніх анатомічних змін слізних шляхів , які з часом зменшують шанси на успіх консервативного лікування /С.И.Вульфсон, М.Г.Марголис, 1972; М.М.Краснов, В.Г.Белоглазов, 1989/.Вроджена очна патологія ( дермоїд , дермоїдна кіста , кістозне око , мікрофтальм , тератома ) виникає в результаті порушення ембріонального розвитку / РЛ.Григорьянц із співавт., 1977 ; В.И.Кокряцкая із співавт., 1979; Е.Ю.Шаповалова, 1986 ; Р.З.Галимова, Р.Р.Кур-банов , 1991 /.

Запити практичної офтальмології спонукали клініцистів та морфологів глибоко і детально вивчити структурну організацію /Т.А.Яловая-Невинская, 1960 ; Д.А.Суетина, 1970 / , кровопос. гачання /Л.Т.Кашинцева, 1982; В.Г.Смирнов, 1985/, інервацію /ЛаМ.Сенько, 1970; Б.А.Толпаров, 1973 / слізних залоз людини, хімічний склад та фізичні властивості слізної рідини /О.А1 -

Ьегііпі еІ; аі 1982; М.С-АЬІ , О.С.Ніїї , 1982 ; Н.В.Крьілова , Л.В.Наумец, 1991 / як у людини, так у тварин, будову окремих структур сльозовідвідного апарату/Л.И.Свержевский, 1910; ВЛ. Харитонова, 1950; И.Н.Хоревин, 1956, 1957, 1961; М.Е.Пилипен-~ ко із співавт., 1985, 1986; Г.С.Квинихидзе, 1986; И.В.Мьіслюк, 1993 / та оточуючих сполучнотканинних структур очної ямки і їх судинно-нервовий апарат /П.В.Дунаев, 1960; Е.И.Пашнева, 1988/.Питання щодо розвитку слізного апарату в пренатальному періоді онтогенезу, становлення топографії та формування варіантів будови окремих його структур залишаються дискутабельни-ми і потребують подальшого вивчення . Цим питанням присвячено лише декілька праць / А.Н.Иванец, 1975; И.В.Мьіслюк , 1987; Е.Ю.Шаповалова, 1987; И.П.Степанова, 1993; Е.Ю.Шапо-валова із співавт., 1993/.

З окремих питань, що стосуються часу закладки слізної залози , процесів формування та каналізації сльозовідвідних шляхів , прориву слизово-желатинозної пробки носо-слізного каналу дані авторів суперечливі, фрагментарні, вимагають надалі з’ясування і опрацювання /У.ТакаЬаБІїі , 1960; В.Н.Арханель-ський, 1962; Д.А.Суетина, 1970; Б.И.Токарик, 1971; И.Станек, 1977; Б.Карлсон, 1983; А-Хзм, Д.Кормак, 1983; ,ІЛУ.ІЇоЬеп, 1986/.

Разом із тим, пояснити механізм формування вроджених вад та варіантів будови слізного апарату, вияснити час та морфологічні передумови їх виникнення можна тільки при глибокому, всебічному, послідовному вивченні його ембріонального розвитку. •

Мета і завдання дослідження. Все викладене спонукало нас провести комплексне дослідження закономірностей розвитку слізного апарату людини протягом всього пренатального періоду онтогенезу і поставити перед собою такі завдання :

І. Вияснити час, джерело, характер закладки слізної залози, простежити зміну її форми та розмірів, а також топографо-ана-томічні взаємовідношення з суміжними утвореннями в процесі пренатального розвитку .

■ ■ "2г Дослідити процес формування сльозовідвідних шляхів -слізного струмка, слізного озера, слізних крапок та канальців, носо-слізної протоки, простежити зміну їх форми та розмірів в різні періоди внутрішньоутробного розвитку .

3. З’ясувати передумови та час можливого виникнення аномалій, вад розвитку і варіантів будови окремих структур слізного апарату людини .

Наукова новизна. Використання адекватних методичних підходів до розв’язання поставлених задач дозволило отримати принципово нові факти, які корегують сучасну уяву про закладку, розвиток і становлення топографій слізної залози та сльозовідвідних шляхів на ранніх стадіях пренатального онтогенезу людини :

- вивчені час, джерело і характер закладки слізних залоз і їх проток, зміни будови, форми, розмірів, топографії залози та проток в процесі розиитку ;

- вперше вивчено ембріональний розвиток сльозовідвідних шляхів, формування повік, кон’юнктивальних мішків, слізних струмків та озер, порожнини слізних канальців, мішка, носослізної протоки ;

- вперше виділені стадії розвитку слізних залоз та сльозо-

відвідних шляхів, виявлені морфологічні передумови та час можливого виникнення вад розвитку. "

Теоретична і практична значимість робот Результати дослідження доповнюють і поглиблюють відомості про розвиток та становлення топографії слізного апарату в ранньому періоді он-

тогенезу, полегшують' розуміння патогенезу і особливостей перебігу ряду захворювань, які зустрічаються в постнатальному періоді. -

Одержані дані сприяють з'ясуванню причин та встановленню часу і механізму можливого виникнення деяких аномалій розвитку і варіантів будови органів слізного апарату, а тому можуть служити базою для розробки методів антенатальної профілактики і постнатальної хірургічної корекції.

Матаріали досліджень допоможуть правильніше розуміти процеси, які проходять в слізному апараті при переході від пре-функціонального стану до функціонального .

Отримані дані можуть бути враховані при виданні навчальних посібників, підручників з анатомії людини, гістології та ембріології , офтальмології в розділах, які описують розвиток і становлення топографії слізного апарату людини, а також використані в навчальному процесі на кафедрах анатомії людини, гістології з ембріологією, офтальмології .

Сформульовані висновки сприяють встановленню загально-біологічних принципів і закономірностей розвитку і структурної організації екзокринних залоз та їх проток .

Основні положення, що виносяться на захист :

1. Первинна закладка слізної залози виникає в передплод-ному періоді шляхом потовщення кон’юнктивального епіталію і вп'ячування його у вигляді епітеліальних тяжів в паракон'юнктивальньну мезенхіму .

2. Розгалуження епітеліальних тяжів з утворенням тяжів

II, III і IV генерацій, а також формування в них порожнин починається в середині передплодного періоду і до моменту народження не закінчується .

3. Дефінітивну структурну організацію слізна залоза набуває на початку плодного періоду.

4. Закладка слізного мішка з'являється на- початку перед-штодного періоду ’■? потовщення кон'юнктивального

~ епітелію в медіальному куті ока.

5. Слізні канальці і носослізна протока беруть початок від закладки слізного мішка.

6. В процесі розвитку кон’юнктивальноТ порожнини має місце етап зрощення повік, який починається в кінці

7-го тижня і продовжується до кінця 5-го місяця вну-трішньоутробного розвитку.

Впровадження результатів дослідження. Матеріали дисертаційної роботи впровадженні в навчальний та науковий процеси на кафедрах анатомії людини Чернівецького, Запорізького, Полтавського медичних інститутів, кафедрі медичної біології та генетики Чернівецького медичного інституту, кафедрі клінічної анатомії і оперативної хірургії Київського інституту вдосконалення лікарів. Результати дисертації використовуються в науково-дослідницькій роботі лабораторії морфологічних досліджень НДІ медико-екологічних проблем МОЗ України / м.Чернівці / .

Розроблений при виконанні дисертації спосіб та пристрій для виготовлення пластин з воску, які використовуються при створенні реконструкційних моделей / посвідчення № б/91 від 08.06.1991 р. / та кутомір для вимірювання кутів відход-ження анатомічних структур в глибині операційної рани /посвідчення № 8/91 від 14.06.1991 р. / впровадженні в науково-дослідницьку практику кафедр анатомії людини, гістології, ембріології, та цитології, офтальмології та оториноларин-гології Чернівецького медичного інституту, кафедри анатомії людини Полтавського та Запорізьких медінститутів .

Апробація роботи. Результати дисертації по ходу її виконання доповідались на 72, 73, 74-й / 1991, 1992, 1993 / та 75-й ювілейній, присвяченій 50-річчю Чернівецького медичного інституту, підсумкових наукових конференціях співробітників ІНС-'Д , туту, республіканських з'їздах та ^конференціях, науковій к'о./ ференції, присвяченій 100-річчю з дня народження професора М.Г.Туркевича / Чернівці, 1994 / .

Дисертація апробована на спільному засіданні наукової комісії, колективів кафедр анатоми людини, топографічної анатомії та оперативної хірургії, очних та ЛОР-хвороб Чернівецького медичного інституту, обласного відділення наукового товариства анатомів, гістологів, ембріологів, та наукового товариства офтальмологів України 20 грудня 1994 року .

Публікації. По темі дисертації задепонований один рукопис, опубліковано 11 наукових робіт в тематичних збірниках і тезах республіканського та регіонального видання, в тому числі у співавторстві 4 роботи, де дисертанту належать дані про розвиток і становлення топографії та можливі передумови виникнення вроджених вад структур слізного апарату. Отримано 2 посвідчення на раціоналізаторську пропозицію.

Обсяг та структура роботи. Дисертація викладена на 107 сторінках машинопису і складається із вступу, огляду літератури. опису матеріалу і методів дослідження, результатів власних досліджень, їх обговорення, заключення, висновків та покажчика літератури, який містить 216 літературних джерел. Робота документована 20 фотографіями мікропрепаратів, 5 стереофотографіями графічних реконструкцій, 4 стереофотознімки макро-препарагів, 5 цифровими таблицями. '

Особистий внесок автора. Всі розділи роботи, результати власних досліджень, їх обговорення, заключення, висновки та статистична обробка результатів проведених досліджень зроб-ленні автором самостійно .

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Об’єктами досліджень стали 136 трупів зародків, передпло-дів, плодів людини різних ст “і-розвитку і новонародженних, що загинули від причин, не лсь'язаних із захворюваннями кровоносної системи та слізного апарату. Забір матеріалу проводили у гінекологічних та пологових відділеннях и. Чернівців. Також використовували колекції серій гістологічних зрізів кафедр анатомії людини та медичної біології і генетики Чернівецького медичного інституту. Час взяття матеріал}' від встановлення моменту смерті не перевищував двох годин .

Вік об'єктів визначали за таблицями А.А.Заварзина /1939/,

А.Г.Кнорре /1959/, Б.М.Пзттена /1959/, А.И.Брусиловского і Л.С.Георгиевськой /1985/ за тім’яно-куприковим і тім’яно-п’ятковим розмірами .

Для досягнення мети дослідження адекватно до поставлених завдань було здійснено комплексне вивчення процесів розвитку і становлення топографії структур слізного апарату людини методами мікроскопії серійних гістологічних зрізів, виготовлення графічних і пластичних реконструкцій, макроскопії з попереднім звичайним і тонким препаруванням під контролем бінокулярної медичної лупи ЛБМ-02 та мікроскопів МБС-10 і МБС-6, мікро-, макро- і стереофотографії, морфометрії і статистичної обробки . Варіаційно - статистичну обробку морфометричних показників проводили за методикою И.Т.Шевченка, О.П.Богатова, Ф.П. Хрипта /1970/.

В процесі виконання дисертаційного дослідження нами вдосконалений спосіб виготовлення воскових пластин, які використовуються при створенні реконструкційних моделей, модифікований спосіб ін’єкції трубчастих систем, а також розроблені спеціальні пристрої, що забеспечують оптимальні умови для морфологічних досліджень.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Вивчення серій гістологічних зрізів дало змогу встановити, що в зародковому періоді закладки слізних залоз та інших відділів слізного апарату відсутні.

На початку 5-го тижня, тобто у зародків 7,0-8,0 мм довжини, покровний епітелій при переході на очний зачаток утворює слабо виражену борозну, яку оточує невеликий валик, утворений 2-3 шарами епітеліальних клітин. Верхній і нижній відділи валика збільшуються і до кінця зародкового періоду утворюють закладки верхньої і нижньої повік, а борозна, заглиблюючись, перетворюються у верхнє і нижнє склепіння.

Закладка слізних залоз з’являється на початку 8-го тижня /у передплодів 21,0 - 22,0 мм довжини/ у вигляді потовщення кон’юнктивального епітелію до 3-4 шарів клітин, яке вп'я-чується в паракон’юнктивальну мезенхіму і у передплодів 23,7мм довжини перетворюється в евеличкий суцільний епітеліальний тяж, що вростає в мезенхіму в верхньо-латеральних кутах ока. Епітеліальні клітини тяжа розміщенні компактно , межі між ними визначаються нечітко, ядра клітин мають округлу форму діаметром 4 - 6 мікрометрів. Починаючи з передплодів 24,0 мм доежини, один за одним з'являються нові епітальні тяжі, і у пердплодів 26,0 - 29,0 мм довжини заладка залози представлена З - 5 суцільними епітальними тяжами, які також інтенсивно вростають в мезенхіму верхньої повіки і мають таку ж будову, як і попередній.

В кінці восьмого тижня /передплоди 31,0 - 38,0 мм довжини/ в центрі первинних епітеліальних тяжів з’являються окремі невеличкі порожнини /просвіти/, дистальні відділи їх потовщуються до 40-60 мікрометрів і починають розгалужуватись /утворюються

тяжі [[ генерації/

В цей період епітелію латерального кута кон'юнктивального мішка в ділянці перехідної складки виникають-нові епітеліальні тяжі /вторинні/. Ця нова група епітеліальних тяжів ма? будову знлогічну первинним і також інтенсивно росте в дорсо- краніальному напрямку в товщу мезенхіми верхньої повіки .

На дев’ятому тижні кількість епітеліальних тяжів другої групи збільшується до 8, в центрі їх починають з'являтись просвіти.

В кінці передплодного періоду продовжується розгалуження первинних епітеліальних тяжів /з’являються тяжі II І III генерацій/ і їх каналізація, вторинні тяжі в дистальних відділах потовщуються і також починають розгалужуватись. Епітеліальні тяжі розгалуження оточенні недиференційованою мезенхімою, клітини якої починають навколо них концентруватись. Закладка залози приймає деревоподібно-розгалужену форму.

Результати наших досліджень підтвержують дані літератури / Б-М.Пэттена 1969; Б.И.Токарик, 1971; А.И.Брусиловского із

співавт., 1988 /про джерело закладки слізної залози, однак, що стосується характеру та строків її появи, то послідовне вивчення серій гістологічних зрізів препаратів передлодів та графічних реконструкцій дає нам право ствержувати, що закладка залози появляється значно раніше, ніж це відмічають Б.М. Пэттен /1959/, Б.И.Токарик /1971/, А.Н.Иванец /1975/,

А.И.Брусиловский із співавт., /1988/, а саме на початку передплодного періоду - у передплодів 21,0 - 23,7 мм довжини - у вигляді первинних та вторинних епітальних тяжів.

Вивчення гістологічних зрізів і графічних реконстукцій засвідчує, що на початку плодного періоду закладка слізної залози вже повністю сформована. В ній нараховується 8- 10 епі-

теліальних тяжів першої і б - 8 - другої групи. Нових тяжів, які би брали початок від кон'юнктивального епітелію, на протязі плодного періоду не виявлено. - .

' ^В плодному періоді відмічається розгалуження епітеліальних тяжів, формування в них порожнин, причому процес каналізації йде в дистальному напрямку від основних тяжів до кінцевих /секреторних/ їх відділів.

Сполучення порожнини кон’юнктиви з порожнинами основних епітеліальних тяжів - вивідних проток - відбувається на початку плодного періоду /у плодів 78,0 - 82,0 мм тім’яно-купри-коеої довжини/.

Формування сполучнотканинної капсули залози і між-часткових перегородок починається в першій половині плодного періоду і, в основному, закінчується до кінця внутрішньоутроб-ного періоду. ■

У новонароджених слізна залоза складається із 16 -18 часток, вивідні протоки яких сформувались з основних епітеліальних тяжів.

За період внутрішньоутробного розвитку /з часу набуття дефінітивної форми/ розміри слізної залози збільшуються в 110 разів. .

На основі аналізу даних літератури і результатів власних досліджень ми вважаємо можливим в розвитку слізної залози протягом пренатального періоду онтогенезу виділити чотири стадії : ,

1- первинної закладки - з часу вростання перших 3 - 5 епітеліальних тяжів в товщу паракон’юнктивальної мезенхіми до появи другої групи епітеліальних тяжів /передплоди 23,7 - 31,0 мм довжини/ ;

2- стадія початку розгалуження епітеліальних тяжів з утво-

ренням тяжів II, III і IV генерацій /пердплоди 38,0 мм довжини - плоди 185,0 мм тім’яно-куприкової довжини/;

3- стадія формування в епітеліальних тяжах порожнин /каналізації вивідних проток //передплоди 31,0 мм довжини - новонародженні/;

4- стадія набуття дефінітивної форми слізної залози /формування часток і часточок/.

До моменту народження процес формування слізної залози ' і становлення її топографії не закінчується, про що свідчить відсутність порожнин в кінцевих розгалуженнях часточкових проток, які на цей період мають будову суцільних епітеліальних тяжів. Ці дані підтвержуються спостереженнями А.Ф.Тура/1960 1967/ ів И.Н.Хоревина /1961/.

Закладка повік і кон’юнктивальної порожнини з'являються рано. На початку 5-го тижня покрівельний епітелій при переході на очний зачаток утворює слабо виражену борозну, яку оточує невеликий валик, утворений 2 - 3 шарами епітеліальних клітин. Верхній і нижній відділи валика збільшуються і до кінця зародкового періоду утворюють закладки верхньої і нижньої повік, а борозна, заглиблюючись, перетворюється в верхнє і нижнє склепіння.

В кінці 7-го і на початку 8-го тижнів /передплоди 23,7- 29,0 мм довжини/ в кутах очної щілини починається зрощення повік, яке на початку 9-го тижня поширюється на всю щілину і продовжується до кінця 5-го місяця. Зрощення повік представленне багатошаровим епітелієм.

Вивчення серійних гістологічних зрізів дає право вважати зрощення повік “фізіологічною атрезією” /"епітеліальна окклю-зія"/, яка є закономірним явищем в розвитку порожнистих органів травної, дихальної і сечостатевої систем на ранніх етапах ембріогенезу /Roth, 1878; Tandler, 1900; Р.М.ГІетрова, 1963;

В.М.Круцяк, 1968; П.ИЛобко, Р.М.Петров, Е.Н.Чайка, 1983 та інш./. .

Ці дані дозволяють висловити своє припущення щодо часу

та механізму виникнення вродженого анкілоблефарону .

Слід вважати, що останній формується внаслідок “затримки" нормального процесу інволюції фізіологічної атрезії на певній стадії розвитку.

Оскільки в часі зрощення повік і закриття кон'юнктивальної порожнини співпадають з фізіологічною атрезією порожнини страховоду, гортані, інших відділів травної та дихальної систем, фетальну окклюзію кон'юнктивальної порожнини слід вважати проявом адаптації зародка до конкретних умов внутрішньоутроб-ного життя.

Закладка слізного мішка появляється у передплодів

22.0 мм довжини у вигляді потовщення епітеліальної вистилки кон’юктивальної щілини в медіальному куті ока. Спочатку закладка має вигляд епітеліальної пластинки, що складається з •

З - 4 шарів клітин кубічної форми, а потім у передплодів 26,0 -

29.0 мм довжини приймає форму епітеліального клубочка, який заглиблюється в паракон'юнктивальну мезенхіму. Починаючи

з передплодів 33,0 мм довжини, від названого клубочка в латеральному напрямку в товщу повік починають рости два епітеліальні паростки /зачатки слізних канальців/, у передплода 36,0 мм довжини від клубочка починає рости паросток в каудальному напрямку /закладка носо-слізної протоки/, який поступово досягає нижнього носового хода.

В ранньому плодному періоді в закладці слізного мішка, яка являє собою конгломерат епітеліальних клітин, починається утворення порожнини - в декількох місцях виникають невеличкі порожнинки, які розділяються епітеліальними місточками. Ці порожнини поступово з'єднуються, і в кінці плодного періоду утво-

рюють одну суцільну'порожнину мішка.

На початку плодного періоду починається каналізація слізних канальців і носо-слізної протоки. -

Важливу г^ль в формуванні слізного мішка та зміні його топографії відіграв злипання повік. При злипанні повік закладка мішка і носослізної протоки прикривається зрощенням повік. Надалі вона залишається прикритою шкірою в медіальному куті ока.

Вивчення серій гістологічних зрізів і графічних реконструкцій дає право стверджувати, що носослізна протока розвивається із епітеліального тяжа, який відходить від закладки слізного мішка і росте каудально в каналі, що утворюється з носослізного жолобка при формуванні обличчя. Закладка виявляється у перед-плодів 36,Омм довжини, формування порожнини в ній починається у плодів 3-місячного віку і продовжується до кінця внутрі-шньоутробного розвитку. У новонароджених в окремих випадках сполучення протоки з носовою порожниною не спостерігалось.

Наші дослідження свідчать, що в розвитку носослізної протоки має місце явище "територіального компромісу" /М.Г.Тур-кевич, 1940/, коли епітеліальна закладка протоки розвивається в уже сформованій порожнині - носо-слізному каналі.

Отриманні нами дані мають валике практичне значення, тому що служитимуть морфологічною базою для розробки клініцистами методів антенатальної профілактики, проведення експе-ременталних досліджень по вивченню впливу різних ксенобіоти-ків на ембріональний розвиток органів людини, розробки нових та вдосконаленння відомих оперативних втручань на органах слізного апарату у дітей, а також дозволяють пояснити причини виникнення деяких видів природженої патології цієї ділянки.

ІЗ

висновки

1. Закладка повік і кон'юнктивальної порожнини появляється в зародковому періоді /зародки 7,0 - 8,0 мм довжини/. В кінці сьомого тижня /передплоди 23,7 мм довжини [ починається зрощення повік і закриття кон'юнктивальної порожнини, яке продовжується до кінця 5-го місяця внутрішньоутробного розвитку.

2. Первинна закладка слізної залози виникає в передплодно-му періоді /передплоди 21,0 - 22,0 мм довжини/ шляхом потовщення кон'юнктивального епітелію і вп'ячування його у вигляді епітеліальних тяжів в мезенхіму верхньої повіки. Перші епітеліальні тяжі з’являються у передплодів 23,7 мм довжини, в кінці

8-го тижня /передплоди 31,0 - 38,0 мм довжини / появляються нові тяжі /друга група/.

3. В процесі ембріонального розвитку слізна залоза проходить слідуючі стадії :

перша - первинної закладки - з часу вростання перших 3 - 5 епітеліальних тяжів в товщу паракон'юнктивальної мезенхіми до появи другої групи епітеліальних тяжів / передплоди 23,7 - 31,0 мм довжини/ ;

друга - стадія початку розгалуження епітеліальних тяжів з утворенням тяжів II, III і IV генерацій /передплоди

38,0 мм довжини - плоди 185,0 мм тім'яно-куприкової довжини/;

третя - стадія формування в епітеліальних тяжах порожнин /каналізації вивідних проток //передплоди 31,0 мм довжини - новонародженні/; ‘

четверта - стадія набуття дефінітивної форми слізної залози.

4. Розгалуження первинних епітеліальних тяжів і їх каналізація починається в кінці 8-го тижня /передплоди 38,0 мм довжи-

ни /.Ці процеси в основних епітеліальних тяжах продовжуються протягом всього періоду внутрішньоутробного розвитку і на момент народження не закінчуються. .

5. Дефінітивну форму слізна залоза набуває На 'початок плодного періоду /плоди 78,0 - 82,0 мм довжини/.

6. У новонароджених слізна залоза складається з 16 - 18 часток із сформованими вивідними протоками, які відкриваються в латеральний відділ верхнього склепіння кон’юнктиви.

7. Закладки слізних канальців у вигляді епітеліальних тяжів, які відходять від зачатка слізного мішка і вростають в медіальні краї повік, з'являються у передплодів на 9-му тижні /передпло-ди 33,0 мм довжини/. Каналізація їх починається на початку плодного періоду /плоди 78,0 - 130,0 мм довжини/. У ново-народженних канальці на всьому протязі мають сформовану порожнину і відкриваються слізними крапками на вершинах слізних сосочків.

8. Закладка слізного мішка появляється у передплодів 22,0 мм довжини у вигляді потовщення кон'юктивального епітелію

в медіальному куті ока, яке у передплодів 33,0 мм довжини приймає форму компактного епітеліального клубочка. Формування порожнини в останньому починається на 5-му місяці внутрішньоутробному розвитку у вигдяді окремих невеличких порож.нинок, які зливаються між собою наприкінці плодного періоду.

9. Закладка носослізної протоки виявляється у передплодів

36,0 мм довжини у вигляді суцільного епітеліального тяжа, який відходить від зачатка слізного мішка і росте в каудальному напрямку. Формування порожнини в останній починається у плодів

3-місячного віку і продовжується до кінця внутрішньоутробного розвитку. У новонароджених в окремих випадках сполучення протоки з носовою порожниною не спостерігалось.

10. Порушення процесу ембріогенезу окремих відділів слізного апарату в період формування іх порожнин може призвести до утворення вад розвитку чи атипових варіантів будови /атрезії слізного мішка, слізної протоки, анкілоблефарон та Ін./

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ РОБІТ, ЩО ВІДОБРАЖАЮТЬ ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Філогенез органа зору та його допоміжного апарату у тварин і людини //Чернівці: Чернівецьк. Держ. Мед. ін-т, 1994 -126 с./Рукоп. деп. в ДНТБ України 03.06.1994 р., № 1065-Ук94 /співавт. Пішак В.П./.

2. К вопросу морфогенеза слезных желез человека на ранних стадиях развития / / Структурно-функциональные единицы и их компоненты в органах висцеральных систем в норме и патологии: Тез. докл. науч.-практ. конф. /1-3 октября 1991г. /Харьков, 1991. - С. 243.

3. Топографо-анатомические особености слёзной железы у плодов и новорожденных человека //Актуальные вопросы теоретической и клинической медицины: Тез. докл. конф., пссв-70-летию медстоматинститута. - Полтава, 1991. Т. 2. -

С. 302-303.

4. Способ дакриоцистоантростомии //Гнойно-септические осложнения в неотложной хирургии: Тез. конф. - Черновцы,

1992,- С. 136 /співавт. Мельник П.А., Макар Б.Г., Пишак

В.П., Мельник О.П. /.

5. Особенности кровоснабжения слёзной железы /СЖ/ у плодов человека / /Морфологічні та клінічні аспекта лім-фології: Матеріали наук, конф., приев. 100-річчю з дня народження проф. М.С.Спірова. - Київ, 1992. - С. 76 - 77.

6. Пренатальний період онтогенезу слізного апарату людини //Навколишнє середовище і здоров’я: Тези доповідей Міжнародної наукової конференції / 23-25 листопада 1993 р./ - Чернівці, 1993. - С. 50.

7. Модифікація ін’єкцій трубчастих систем //Вчені Буковини - народній охороні здоров’я: Матеріали конференції, присвяченої 50-річчю ЧМІ. - Чернівці, 1994. - С. 226 /співавт. Філіпова Л.О., Макар І.Б.. Проняєв В.В., Банул Б.Ю./.

8. Топографія носо-слізного каналу //Актуальність питання морфології: Матеріали наукової конференції, присвяченої 100-річчю з дня народження проф. М.Г.Туркевича. - Чернівці, 1994,- С. 116-117 /співавт. Макар Б.Г., Мельник П.О., Філіпова Л.О., Кумка М.М./.

9. Ембріональний розвиток слізного апарату людини / /Актуальні питання морфології: Матеріали наукової конференції, присвяченої 100-річчю з дня народженняпроф. М.Г.Турке-вича.-Чернівці, 1994. - С. 168-169.

10. Про деякі аномалії розвитку носослізної протоки у новонароджених / /Актуальні питання морфології: Матеріали наукової конференції, присвяченої 100-річчю з дня народження проф. М.Г.Туркевича. - Чернівці, 1994. - С. 169-170.

11. Явище "фізіологічної атрезії ” в розвитку і становленні топографії слізного апарату в ранньому онтогенезі людини //Біологія, медецина, екологія/Матеріали першої наук,-практ.конф.початкуючих науковців та молодих вчених Буковини /23-24 лютого 1996 року, 18-19 березня 1996 року/. - Чернівці, 1996. - С.71-72 .

12. Розвиток та становлення топографії сльозовідвідної ланки

слізного апарату людини в ранньому онтогенезі //Біологія, медицина, екологія/Матеріали першої наук.- практ. конф. початкуючих науковців та молодих вчених Буковини /23-24 лютого'1996 року, 18-19 березня 1996 року/.

- Чернівці, І996. - С. 71-72. .

ANNOTATION

Smirnova T.V. Development and topography formation of tne lacrimal apparatus at early stage of human ontogenesis. The dissertation for acquiring the candidate’s degree of medical sciences on speciality 14.03.01 - normal anatomy , National Medical University named after acad.O.O.Bogomo-letz, Kyiv, 1996.

The defending thesis contains the results of research of the. lacrimal apparatus formation at early stages of ontogenesis considering the establishing of its topographical relations with adjacent organs and formations. It is ascertained: a) tne formation of tetlids and conjunctivitis cavit at germinal stage (the length of embryo is 7,0-8,0 mm); b) in the process of embryogenesis the lacrimal gland undergoes 4 stages of formation; c) the lacrimal gland acquires its definitive form at the begining of fetal period ( the length of fetus - 78,0 - 82,0 mm); d) the formation of lacrimal canals takes plase on the 9tn week week ( prefetus of 33,0 mm length), the lacrimal sac-in prefetus of 22,0 mm length, the nasolacrimal duct - in prefetus of 36,0 mm length; e) at the moment of birth the processis of canalization and branching of primary epithelial bands in lacrimal gland does not stop. The information about peculiarities of topography of all

structures of lacrimal apparatus in new-born children enables io develop new means of surgical acccess- to. them.

АННОТАЩЯ

Смирнова T.B. Развитие и становление топографии слёзного аппарата в раннем периоде онтогенеза человека. Дисертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.01,- нормальная анатомия, Национальный ме-децинский университет им. Акад. АЛ.Богомольца. Киев, 19%.

Защищается кандидатская диссертация, которая содержит результаты исследования развития структур слёзного аппарата на ранних стадиях онтогенеза с учётом становления их топографических взаимоотношений со смежными органами и образованиями. Установлено: а) закладка век и коньюктивальнок полости появляется в зародышевом периоде ^зародыши 7,0-8,0 мм длины); б) в процессе эмбриогенеза слёзная железа проходит 4 стадии формирования; в) дефинитив-ную форму слёзная железа приобретает вначале плодного периода (плоды 78,0-82,0 мм длинны); г) закладка слёзных каналь-цев происходит на 9-й неделе (предплоды 33,0 мм длины), слёзного мешка - у перед-плодов 22,0 мм длинны, носослёзного про-тока - у передплодов

36,0 мм длинны; д) на момент рождения процесы канализации и разветвления первичных эпителиальных тяжей в слёзной железе не заканчиваются. Данные об особенностях топографии всех структур слёзного аппарата у новонарожденых позволяют разрабатывать новые оперативные доступы к ним.

КЛЮЧОВІ слова : слізний апарат, слізна залоза, повіка, кон'юнк-тивальна порожнина, слізний каналець, слізний мішок, нососліз-на протока, закладка, розвиток, топографія .